КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОТАВІРУСНО-БАКТЕРІАЛЬНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ

Краткое описание

міністерство охорони здоров’я україни
харківський національний медичний університет

На правах рукопису

кірсанова тетяна олександрівна

удк: 616.31 022 053.2: 612.017.1

Клініко-імунологічні особливості
ротавірусно-бактеріальної інфекції у дітей

14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Кузнєцов Сергій Володимирович

Харків 2008

зміст
вступ -------------------------------------------------------------------- 6
огляд літератури
розділ 1 клініко-патогенетичні уявлення про ротавірусну інфекцію у дітей --------------------------- 13
1.1. Сучасні уявлення про етіологію, патогенез, діагностику та лікування ротавірусної інфекції у дітей -------------------------- 13
1.2. Імунні механізми та їх клінічна значущість при ротавірусній інфекції ------------------------------------------------------------------ 21
1.3. Клініко-імунологічні особливості кишкових мікст-інфекцій -28
власні дослідження
розділ 2 матеріали та методи дослідження ------------------- 35
розділ 3 Анамнестична та клініко-лабораторна характеристика кишкових інфекцій ротавірусної та ротавірусно-бактеріальної етіології у дітей -------------------------------------------------- 43
3.1. Анамнестичні дані та клінічні прояви захворювання ----------- 43
3.2. Лабораторні признаки ------------------------------------------------ 53
розділ 4 ХАРАКТЕРИСТИКА ЦИТОКІНОВОГО СТАТУСУ ТА ІМУННОї ВІДповіді ХВОРИХ НА РОТАВІРУСНУ та ротавірусно-бактеріальну інфекції -------------------- 60
4.1. Цитокіновий статус хворих в динаміці захворювання ---------- 60
4.2. Імунна відповідь хворих ---------------------------------------------- 70
4.3. Математичний аналіз цитокінового статусу та імунної відповіді хворих -------------------------------------------------------------------- 73
Розділ 5 системний аналіз стану імунного гомеостазу хворих на ротавірусну та ротавірусно-бактеріальну інфекції ---------------------------------------- 87
Розділ 6 клініко-імунологічні критерії діагностики ротавірусної та ротавірусно-бактеріальної інфекцій у дітей ------------------------------------------------ 113
Розділ 7 патогенетичне обґрунтування можливих шляхів удосконалення терапії хворих на кишкову ротавірусно-бактеріальну
інфекцію------------------------------------------------------------ 130
аналіз та узагальнення результатів -------------- 134
висновки ----------------------------------------------------------- 146
практичні рекомендації ----------------------------------- 149
список використаних джерел ------------------------- 150

перелік умовних скорочень, прийнятих у дисертації

Г гастрит
ГЕ гастроентерит
ГЕК гастроентероколіт
ГКІ гостра(і) кишкова(і) інфекція(ї)
ГНТ гіперчутливість негайного типу
ГРІ гостра(і) респіраторна(і) інфекція(ї)
ГУТ гіперчутливість уповільненого типу
ДК діагностичний коефіцієнт
ДНК дезоксірибонуклеінова кислота
Е ентерит
ЕК ентероколіт
I величина інформативності показника
ІЛ інтерлейкін(и)
ІФА імуноферментний аналіз
КІ кишкова(і) інфекція(ї)
КЛ коефіцієнт лабілізації
КП кольоровий показник
НПП неоднорідна послідовна процедура (Вальда-Генкіна)
ПААГ поліакриламідний гель
ПК природні кілери
ПКР показник кореляційних розходжень
ПС показник системоутворення
ПФ патогенна флора
РА реакція аглютинації
РВ ротавірус(и)
РВІ ротавірусна моно-інфекція
РВМІ (РВБІ) ротавірусна мікст- (ротавірусно-бактеріальна) інфекція
РНК рібонуклеінова кислота
РЦР ранні цитокінові реакції
СКК середній кореляційний коефіцієнт
Те Т-ефектори
Тк Т-кілери
ТКР Т-клітинний рецептор
Тс Т-супресори
Тх Т-хелпери
УПФ умовно-патогенна флора
ФНП фактор некрозу пухлини
ЦТЛ цитотоксичні лімфоцити
ШКТ шлунково-кишковий тракт
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів
CD cluster of differentiation (поверхневий антиген клітини)
Hb гемоглобін
HLA human leukocyte antigents (лейкоцитарні антигени людини)
Ig імуноглобулін(и)
MHC major histocompatibility complex (головний комплекс гістосумісності)
r коефіцієнт кореляції
SIg А секреторний імуноглобулін А

вступ
Широка розповсюдженість кишкових інфекцій (КІ), що завдає значної економічної шкоди суспільству в результаті високої захворюваності населення, формування у деяких випадках несприятливих варіантів перебігу та кінця захворювання виділяє проблему боротьби з ними в розряд найбільш важливих та першорядних [63, 129, 166, 269].
За останні два десятиріччя серед КІ найбільшу увагу вчених привертають ротавірусні ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ), доля яких в загальній структурі захворюваності КІ в різних країнах, за даними різних авторів, складає 35-75 % та має постійну тенденцію до зростання [1, 147, 179, 267].
Завдяки фундаментальним дослідженням вивчена клінічна картина ротавірусної інфекції, уточнені окремі ланки патогенезу, терапії та профілактики [31, 35, 244]. У той же час практично не порушувалися проблеми кишкової ротавірусної мікст-інфекції: не з’ясовувалися особливості її клінічного перебігу, не розглядалися патогенетичні механізми формування патологічного процесу, не розроблювалися алгоритми її діагностики та лікування. А між тим, багато авторів вказують, що в 60-70 % випадків ротавірусна інфекція зустрічається не як моно-, а як інфекційна мікст- патологія шлунково-кишкового тракту, що найчастіше зумовлена сполученням ротавірусів з умовно-патогенними або патогенними бактеріями [17, 149, 238, 254].
Відомо, що розвиток, маніфестація та кінець будь-якого патологічного процесу визначаються адекватністю й своєчасністю включення імунних реакцій організму людини [51, 88, 107, 175, 196]. Однак, до цього часу питання імуногенезу кишкової ротавірусної мікст-інфекції у дітей належної уваги не знайшли. Нечисленні відомості, що існують з цього приводу, досить суперечливі й залишаються дискутабельними з наукової та практичної точок зору і потребують подальшого уточнення й аналізу [70, 198, 208].
А між тим, відомо, що підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів будь-якого захворювання можливе лише за умови розширення діапазону знань його патогенезу [41, 87, 187, 226].
Все вищезазначене є передумовою проведення досліджень для вивчення клінічної картини кишкової ротавірусної мікст-інфекції у дітей, особливостей реакції цитокінів та імунної відповіді хворих, що на наш, погляд, дозволить з нових позицій уточнити та поглибити знання патогенезу захворювання, розширити можливості удосконалення його діагностики та терапії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри дитячих інфекційних хвороб Харківського державного медичного університету «Стан та регуляція компенсаторно-адаптаційних механізмів організму дітей, хворих на кишкові інфекції» (№ державної реєстрації 0105U002754).
Мета дослідження: удосконалення ранньої діагностики та пошук вірогідних шліхів підвищення ефективності терапії кишкової ротавірусно-бактеріальної інфекції у дітей раннього віку на основі вивчення її клінічної картини, особливостей реакції інтерлейкінів крові та імунної відповіді хворих.
Для реалізації поставленої мети передбачено рішення наступних основних задач:
1. Уточнити клінічну картину кишкової ротавірусної інфекції у дітей на сучасному етапі.
2. Установити особливості клінічної картини кишкової інфекції, обумовленої сполученням ротавірусів та бактерій.
3. Вивчити динаміку вмісту про- та протизапальних інтерлейкінів в крові хворих на кишкові ротавірусну та ротавірусно-бактеріальну інфекції.
4. Дослідити вміст основних популяцій та субпопуляцій імунних клітин, імуноглобулінів в крові дітей у перебігу кишкових інфекцій вказаної етіології.
5. Виявити клініко-імунологічні критерії діагностики кишкової ротавірусно-бактеріальної інфекції на ранніх етапах маніфестації патологічного процесу.
6. На основі виявлених клініко-імунологічних особливостей теоретично обґрунтувати можливі шляхи удосконалення терапії хворих на кишкову ротавірусно-бактеріальну інфекцію.
Об’єкт дослідження: кишкова ротавірусна моно- та мікст-інфекція.
Предмет дослідження: клініко-лабораторні показники кишкової ротавірусної моно- та мікст-інфекції, реакції інтерлейкінів та імунної відповіді хворих дітей.
Методи дослідження: клінічні, бактеріологічні, серологічні, імунологічні та статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів.
Встановлено, що клінічна картина ротавірусних уражень шлунково-кишкового тракту у дітей раннього віку в останні роки значно змінилася, що обумовлено появою невластивих для даної інфекції у минулому топічних варіантів патологічного процесу.
Виявлені клінічні особливості ротавірусно-бактеріальної кишкової інфекції, на основі яких створено диференціально-діагностичну таблицю, використання якої на ранніх етапах маніфестації патологічного процесу дає можливість з високою точністю діагностувати моно- або сполучену патологію травного каналу у дітей.
Доведено, що формування, маніфестація та розвиток патологічного процесу при ротавірусній та ротавірусно-бактеріальній кишкових інфекціях проходить на фоні виражених імунних реакцій, які мають різну внутрішньосистемну та міжсистемну архітектоніку:
- при ротавірусній інфекції за типом нормокомпенсації;
- при ротавірусно-бактеріальній гіпокомпенсації зі значною депресією Т-системи імунітету та антитілогенезу.
Доведено, що імунні параметри мають високу діагностичну значимість та можуть служити основою для створення нових діагностичних та диференціально-діагностичних прийомів. Розроблено метод діагностики ротавірусної моно- та мікст-інфекції, який визнано винаходом (патент на корисну модель «Спосіб діагностики ротавірусної моно- та мікст-інфекції» № 24023 від 11 червня 2007 р., бюл. № 8).
Теоретично обґрунтовано вірогідні шляхи підвищення ефективності терапії хворих на кишкову ротавірусно-бактеріальну інфекцію.
Практичне значення отриманих результатів.
Результати роботи розширюють діапазон знань практичного лікаря з патогенезу кишкових інфекцій ротавірусної та ротавірусно-бактеріальної етіології у дітей раннього віку, що дозволить об’єктивно оцінювати тяжкість патологічного процесу, обґрунтовано визначати об’єм терапевтичного втручання, напрямки удосконалення терапії хворих та реабілітації реконвалесцентів.
На основі виявлених інформативних анамнестичних, клініко-лабораторних та імунологічних показників розроблено метод діагностики кишкових інфекцій ротавірусної та ротавірусно-бактеріальної етіології, який запропоновано для впровадження у практичну діяльність закладів охорони здоров’я. Його застосування дозволяє вже на ранніх етапах маніфестації патологічного процесу діагностувати моно- та сполучену етіологію захворювання, правильно та своєчасно визначити об’єм фармакологічного втручання та намітити шляхи підвищення ефективності лікування хворих.
Закладам практичної охорони здоров’я запропоновані діагностичні критерії оцінки повноти одужання хворих, які можуть бути аргументом визначення комплексу реабілітаційних заходів на етапі диспансерного нагляду за реконвалесцентами.
Результати дисертаційної роботи впроваджено у лікувальну практику обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні м. Харкова, м. Вінниці, м. Запоріжжя, м. Львова, м. Тернополя, м. Донецька, міської клінічної лікарні № 21 м. Дніпропетровська, а також у навчальний процес кафедр інфекційного профілю Харківського національного медичного університету, Харківської медичної академії післядипломної освіти, Вінницького національного медичного університету, Запорізького державного медичного університету, Дніпропетровської державної медичної академії, Донецького національного медичного університету, Львівського національного медичного університету, Тернопільського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто визначено напрямок наукового дослідження, самостійно сформульовано мету та задачі дослідження, обрано обсяг лабораторного обстеження, проведені клінічні спостереження за хворими. Автором проведено аналіз результатів клініко-лабораторних досліджень. Дисертантом проведено статистичне опрацювання та структурно-функціональний аналіз отриманих даних. Особисто обґрунтовано та розроблено алгоритм діагностики ротавірусної мікст-інфекції у дітей, оформлено документи для отримання патенту на корисну модель. Самостійно проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів, сформульовано висновки та практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень оприлюднені на III обласній науково-практичній конференції лікарів педіатрів «Актуальні проблеми дитячої гастроентерології» (Харків, 2006 р.), обласній науково-практичній конференції «Проблеми діагностики та антибактеріальної терапії у дитячій інфектології» (Харків, 2006 р.), XI конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Полтава, 2006 р.), VII з’їзді інфекціоністів України «Інфекційні хвороби загальномедична проблема» (Полтава, 2006 р.), VI всеукраїнській науково-практичній конференції «Питання імунології в педіатрії - сучасні підходи до імунопрофілактики та імунотерапії у дітей» (Київ, 2006 р.), III конгресі педіатрів України «Сучасні проблеми клінічної педіатрії» (Київ, 2006 р.), 60-й науково-практичній конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної медицини» (Київ, 2006 р.), Всеросійській конференції молодих вчених з міжнародною участю «Актуальные вопросы инфекционной патологии - 2006» (С.-Петербург, 2006), міжвузівській конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2007 р.), українській науково-практичній конференції «Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи» (Харків, 2007 р.), XVI міській науково-практичній конференції лікарів-педіатрів «Сучасні методи діагностики та лікування в практику охорони здоров’я дітей» (Харків, 2007 р.), 34-й науково-методичній конференції з інтернатури «Роль сучасних методів діагностики та лікування в підготовці лікарських кадрів» (Харків, 2007 р.), XI ювілейному міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2007 р.), четвертому міжнародному конгресі студентів-медиків та молодих лікарів (Варшава, 2007 р.), обласній науково-практичній конференції «Достижения медицины в практике детского врача» (Харків, 2007 р.), Всеросійській конференції молодих вчених з міжнародною участю «Актуальные вопросы инфекционной патологии - 2007» (С.-Петербург, 2008 р.), III міжнародній Піроговській студентській медичній конференції (Москва, 2008 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць, з них 6 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (2 у моноавторстві); 12 у матеріалах конференцій, з’їздів, конгресів різного рівня, 1 патент України на корисну модель.
Структура та обсяг дисертації. Робота викладена за загальноприйнятою формою на 182 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, огляду літератури, 6 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних джерел, з них кирилицею 155, латиницею 126. Робота містить 58 таблиць, 29 рисунків.

Список литературы

висновки

1. У дисертації відображені клінічні та імунологічні особливості кишкових інфекцій ротавірусної та ротавірусно-бактеріальної етіології у дітей, встановлена інформативність анамнестичних, загальноприйнятих клініко-лабораторних та спеціальних імунологічних параметрів, на основі чого науково обґрунтовано та розроблено способи діагностики захворювань вказаної природи та імовірні шляхи удосконалення терапії хворих, що є перспективним вкладом у рішення актуальної проблеми сучасної педіатрії зниження рівня захворюваності дітей на кишкові інфекції.
2. Кишкові інфекції ротавірусної етіології на сучасному етапі частіше (51%) реєструються у дітей першого року життя з обтяженим преморбідним фоном, середнього фізичного розвитку (53%) у зимово-весняно-літній період (90%). Клінічна картина захворювання переважно вкладається у рамки середньотяжких (70%) форм та характеризується наявністю токсичного (90%), катарального (37%) та діарейного (100%) синдромів. Практично з однаковою частотою зустрічаються гастроентеритичні (27%), ентеритичні (23%), ентероколітичні (23%) та гастроентероколітичні (27%) варіанти патологічного процесу.
3. Клініко-анамнестичні та лабораторні особливості ротавірусно-бактеріальних уражень шлунково-кишкового тракту у дітей містяться у частій реєстрації захворювання в осінній період року (23%), більш вираженій за висотою температурній реакції захворілих, частішій за наявністю (77%) й кратністю (многократне) блювання при порівняно невеликій кількості дефекацій (до 8 разів 81%), переважно сполученим ураженням травного каналу у вигляді гастроентериту (36%) та/або гастроентероколіту (41%), частішій присутності симптомів катарального (78%) та абдомінального (52%) синдромів та їх виразності, більш значній реакції лейкоцитів крові.
4. При кишкових інфекціях ротавірусної та ротавірусно-бактеріальної природи в гострий період захворювання відмічається значне збільшення кількісного вмісту в крові хворих інтерлейкінів про- та протизапальної направленості, більш значного за інтерлейкінами -1b, -4, -6 у дітей із сполученою, а за ФНП a моно-етіологією захворювання. По мірі одужання хворих відмічається лише тенденція до відновлення рівнів інтерлейкінів при зберіганні вказаних відмінностей між хворими, що порівнюються. Ступінь активності інтерлейкіносинтезу в дебюті хвороби визначає виразність її клінічних проявів.
5. Ураження шлунково-кишкового тракту ротавірусної природи супроводжується вірогідним підвищенням кількісного вмісту CD19+ лімфоцитів у крові хворих та зберіганням на фізіологічному рівні кількісних показників CD3+, CD4+, CD8+, CD14+ та імуноглобулінів основних класів. При ротавірусно-бактеріальній етіології хвороби на початку маніфестного періоду захворювання математично явно підвищується рівень CD19+, знижується CD3+, CD4+, CD8 + і відсутня реакція імуноглобулінів. До періоду ранньої реконвалесценції вказані цифрові характеристики й відмінності зберігаються з наміченою тенденцією до відновлення.
6. У хворих на кишкові інфекції ротавірусної та ротавірусно-бактеріальної природи формуються різні за архітектоникою та режимом функціонування функціональні системи імунітету. У хворих на кишкову ротавірусну інфекцію функціонування імунної системи проходить у режимі нормокомпенсації, ротавірусно-бактеріальної гіпокомпенсації. Найбільш слабкою ланкою функціонування імунної системи у хворих на мікст-інфекцію є Т-система імунітету, яка супроводжується депресією антитілогенезу.
7. Найбільш інформативними диференціально-діагностичними ознаками ураження шлунково-кишкового тракту ротавірусної моно- та мікст-етіології на ранніх етапах маніфестації патологічного процесу є імунні показники. Меншу інформативність має клінічна характеристика, ще меншу дані анамнезу та результати загальноприйнятих лабораторних досліджень.
8. Очевидно, імовірними напрямками удосконалення терапії хворих на ротавірусно-бактеріальні кишкові інфекції є напрямки, що розширюють рамки використання антибактеріальних та імунотропних засобів. Патогенетично це обґрунтовано, але потребує подальшого вивчення та, імовірно, теоретичного, експериментального й, можливо, клінічного вирішення.

практичні рекомендації

1. У дітей, хворих на кишкові інфекції ротавірусної та ротавірусно-бактеріальної етіології, з метою об’єктивізації оцінки активності та тяжкості патологічного процесу, поряд з загальноприйнятим комплексом обстеження, доцільно досліджувати вміст цитокінів крові й показників клітинної та гуморальної ланок імунітету.
2. Для діагностики ротавірусної та ротавірусно-бактеріальної етіології ураження шлунково-кишкового тракту рекомендується використовувати клініко-імунологічну таблицю, яка розроблена нами. На її підставі шляхом математичного підсумовування діагностичних коефіцієнтів клінічних параметрів, а при можливості проведення імунного моніторингу й імунологічних показників, на ранніх етапах маніфестації патологічного процесу можна з високим ступенем вірогідності (78% та 95% відповідно) діагностувати моно- або мікст-природу захворювання. При сумі діагностичних коефіцієнтів « 13» і менше слід діагностувати кишкову ротавірусну, «+13» і більше ротавірусно-бактеріальну інфекцію.
3. З метою об’єктивної оцінки повноти одужання хворих перед випискою зі стаціонару рекомендується проводити дослідження з встановлення рівнів інтерлейкінів крові й показників клітинної ланки імунітету. Зберігання високих рівнів інтерлейкінів та показників клітинної ланки імунної відповіді можуть бути свідченням продовження запального процесу (навіть при відсутності клінічних проявів), що може бути використано для обґрунтування необхідного об’єму реабілітаційних заходів на етапах диспансерного нагляду за реконвалесцентами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрейчин М.А. Порівняльна ефективність етіотропної терапії гострих кишкових інфекцій 5-нітрофуранами / М.А. Андрейчин, В.С. Копча, В.П. Борак та І.Г. Курята // Інфекційні хвороби. 2006. № 3. С. 42-46.
2. Антонов В.Г. Возможный механизм модулирования влияния препарата Глутоксим на регуляторное действие цитокинов / В.Г. Антонов, А.Е. Антушевич, Е.Б. Бурова // Цитокины и воспаление. 2005. Т. 4, № 2. С. 75.
3. Балаболкин И.И. Влияние вирусных инфекций на состояние гуморального и клеточного иммунитета у детей с аллергическими заболеваниями /И.И. Балаболкин, Т.Б. Сенцова, В.А. Булгакова, И.В. Рылеева // Иммунология. 2005. № 1. С. 21-26.
4. Басок О.С. Прогностична роль інтерлейкінів при сальмонельозі у дітей раннього віку / О.С. Басок, О.М. Ольховська // Інфекційні хвороби. 2005. № 2. С. 56-58.
5. Батенева Е.И. Использование количественной полимеразной цепной реакции для оценки цитокинового профиля человека / Е.И. Батенева, Д.Ю. Трофимов, Р.М. Хаитов [и др.] // Иммунология. 2006. № 1. С. 9-13.
6. Бережная Н.М. Иммунологические исследования в клинике: состояние вопроса / Н.М. Бережная // Иммунология. 2006. № 1. С. 18-23.
7. Бережной В.В. Характеристика клітинного імунітету та цитокінового статусу у дітей з ювенільним ревматоїдним артритом / В.В. Бережной, Т.В. Марушко, Ю.О. Кожара // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. № 1. С. 19-23.
8. Благодатний В.М. Нові підходи до діагностики ротавірусної інфекції / В.М. Благодатний, С.О. Крамарєв, Л.О. Палатна // Інфекційні хвороби. 1996. №1. С. 25-27.
9. Благодатний В.М. Особливості змішаної ротавірусно-бактеріальної інфекції у дітей / В.М. Благодатний, Л.О. Палатна, О.П. Мощич // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. № 4. С. 48-49.
10. Боковой А.Г. Респираторный синдром у детей, больных ротавирусным гастроэнтеритом / А.Г. Боковой // Эпидемиология и инфекционные болезни. 2000. № 4. С. 23-26.
11. Буркин А.В. Пробиотики в лечении и профилактике ротавирусной инфекции / А.В. Буркин // Эпидемиология и инфекционные болезни. 2005. № 4. С. 48-52.
12. Буркинская А.Г. Ротавирусная инфекция / А.Г. Буркинская, Н.М. Грачева, Р.И. Васильева М.: Медицина, 1989. 112 с.
13. Вальд А. Последовательный анализ / А. Вальд М.: Медицина, 1967. 148 с.
14. Ваpюшина Е.А. Изучение механизмов местного иммуностимулиpующего действия интеpлейкина-1b. Усиление функциональной активности нейтpофильных гpанулоцитов человека в очаге воспаления под влиянием интеpлейкина-1b / Е.А. Ваpюшина, В.Г. Конусова, А.С. Симбиpцев [и др.] // Иммунология. 2000. № 3. С. 45-48.

Васильев Б.Я. Возможные пути распространения ротавирусной инфекции в организованных коллективах / Б.Я. Васильев, Л.Г. Марченко, Р.Ю. Грицко // Эпидемиология и инфекционные болезни. 1998. № 4. С. 31-33.
Васильев Б.Я. О клинических проявлениях ротавирусного гастроэнтерита и возможной связи их с форетипом вируса / Б.Я. Васильев, Л.Г. Марченко, Б.А. Герасун // Клиническая медицина. 2000. № 5. С. 35-36.
Васильев Б.Я. Острые кишечные заболевания. Ротавирусы и ротавирусная инфекция / Б.Я. Васильев, Р.И. Васильева, Ю.В. Лобзин М.: Лань, 2000. 272 с.
Васильєва Н.А. Диференційна діагностика хвороб з гострим діарейним синдромом / Н.А. Васильєва, Б.А. Локай // Інфекційні хвороби. 2006. № 1. С. 58-66.
Вельтищев Ю.Е. Иммунная недостаточность у детей / Ю.Е. Вельтищев // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2004. № 4. С. 4-10.
Вельтищев Ю.Е. Лечение иммунной недостаточности у детей / Ю.Е. Вельтищев, А.М. Запруднов // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2004. № 6. С. 29-35.
Виноградова Т.В. Функциональная клиническая иммунология в педиатрии / Т.В. Виноградова, Е.А. Ружицкая, А.В. Семенов // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2002. № 5. С. 51-56.
Вовк Т.Г. Клинико-иммунологические критерии диагностики ротавирусной кишечной инфекции у детей / Вовк Т.Г., Вашев Е.А., Киселев Р.И. // Новые аспекты диагностики заболеваний в детском возрасте: Сборник научных трудов. Х.: ХМИ, 1992. С. 141-145.
Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби: в 3 т. / Ж.І. Возіанова К.: Здоров’я, 2001. Т. 1. С. 5-7, 360-380.
Воротынцева Н.В. Острые кишечные инфекции у детей / Н.В. Воротынцева, Л.Н. Мазанкова М.: Медицина, 2001. 480 с.
Гирін В.М. Ротавірусний гастроентерит / В.М. Гирін, І.В. Дзюблик // Український медичний часопис. 1998. № 2. С. 147-150.
Грачева Н.М. Клинические аспекты ротавирусной инфекции/ Н.М. Грачева, А.А. Аваков, Т.А. Блохина [и др.] // Лечащий Врач. 1998. № 3. С. 21-28.
Григорович М.С. Клинико-иммунологические аспекты ротавирусной инфекции у детей / М.С. Григорович, А.Л. Бондаренко, Г.А. Зайцева [и др.] // Эпидемиология и инфекционные болезни. 1999. № 6. С. 34-38.
Гублер Е.В. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях / Е.В. Гублер, А.А. Генкин. Л.: Медицина, 1973. 141 с.
Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов / Е.В. Гублер. Л.: Медицина, 1978. 296 с.
Гублер Е.В. Вычислительные методы диагностики / Е.В. Гублер. Л.: Медицина, 1987. 97 с.
Данилкин Б. Диарейный синдром при острых кишечных инфекциях: клинико-патогенетические особенности и современная терапия / Б. Данилкин // Врач. 2003. № 5. С. 52-54.
Дворецкая С.А. Особенности течения сочетанной стафилококковой и сальмонеллезной инфекции у детей первого года жизни / С.А. Дворецкая // Педиатрия. 1995. № 5. С. 107.
Демьянов А.В. Диагностическая ценность исследования уровней цитокинов в клинической практике / А.В. Демьянов, А.Ю. Котов, А.С. Симбирцев // Цитокины и воспаление. 2003. Т. 2, № 3. С. 20-36.
Дзюблик І.В. Лабораторна діагностика ротавірусної інфекції / І.В. Дзюблик, В.Г. Порохницький, С.Г. Вороненко // Инфекционный контроль. 2002. № 2. С. 48-49.
Дзюблик І.В. Ротавірусна інфекція: Навч.-метод. посібник для лікарів / І.В. Дзюблик, Є.Є. Шунько, С.П. Катоніна [та інш.] К.: Олпрінт, 2004. 118с.
Дзюблик І.В. Сучасні методи лабораторної діагностики ротавірусної інфекції / І.В. Дзюблик, О.В. Ковалюк // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 1. С. 86-87.
Дзюблик І.В. Ротавіруси збудники госпітальних інфекцій у доношених новонароджених із перинатальною патологією / І.В. Дзюблик, О.М. Вернер, О.О. Костенко, Є.Є. Шунько // Инфекционный контроль. 2005. № 1. С. 29.
Дранник Г.Н. Современные представления о строении и функции иммунной системы. Лекция № 1 / Г.Н. Дранник // Сучасні інфекції. 2000. № 2. С. 85-101.
Дранник Г.Н. Специфический приобретенный (адаптивный) иммунитет: созревание Т- и В-лимфоцитов, индукция толерантности, характеристика Т-лимфоцитов. Лекция № 2 / Г.Н. Дранник // Сучасні інфекції. 2000. № 3. С. 96-107.
Дранник Г.Н. Специфический приобретенный (адаптивный) иммунитет: В-лимфоциты, Т-независимая и Т-зависимая продукция антител, иммуноглобулины, иммунные комплексы. Лекция № 3 / Г.Н. Дранник // Сучасні інфекції. 2001. № 1. С. 99-111.
Дроздов С.Г. Ротавирусный гастроентерит / С.Г. Дроздов, В.И. Покровский, Л.А. Шекоян [и др.] Москва: Медицина, 1982. 158 с.
Дьяконова В.А. Изучение клеточных и молекулярных механизмов взаимодействия иммуномодулятора полиоксидония с клетками иммунной системы человека /В.А. Дьяконова, В.В. Бураков, Г.В. Шаронов, Б.В. Пинегин // Иммунология. 2004. № 3. С. 145-152.
Дьяконова В.А. Продукция цитокинов под действием полиоксидония in vitro / В.А. Дьяконова, С.В. Климова, К.Ф. Ким, Б.В. Пинегин // Иммунология. 2002. № 6. С. 337-340.
Дьячков И.С. Ранние этапы эволюции врожденного иммунитета: анализ роли цитокинов и комплемента / И.С. Дьячков, И.В. Кудрявцев, А.В. Полевщиков // Цитокины и воспаление. 2005. Т. 4, № 2. С. 84.
Епифанова Н.В. Диагностика ротавирусной инфекции методом электрофореза геномной РНК / Н.В. Епифанова, Л.В. Макеева, Н.А. Новикова // Клиническая лабораторная диагностика. 1999. № 12. С. 15.
Ершов Ф.И. Ранние цитокиновые реакции при вирусных инфекциях / Ф.И. Ершов, А.Н. Наровлянский, М.В. Мезенцева // Цитокины и воспаление. 2004. Т. 3, № 1. С. 3-8.
Захлебаєва В.В. Особливості гострих кишкових інфекцій, спричинених умовно-патогенними мікроорганізмами / В.В. Захлебаєва, Н.І. Ільїна // Матеріали VI з’їзду інфекціоністів України „Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами” (25-27 вересня 2002 р., м. Одеса). Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. С. 124-126.
Зорина В.В. Влияние бактерий рода Lactobacillus на продукцию цитокинов клетками пейеровых бляшек экспериментальных животных / В.В. Зорина, Т.Н. Николаева // Иммунология. 2004. № 5. С. 288-290.
Зосимов А.Н. Системный анализ в медицине / А.Н. Зосимов. Харьков: Торнадо, 2000. 82 с.
Зосимов А.М. Дисертаційні помилки /медицина/ /А.М. Зосимов, В.П. Голік. Харків: Торнадо, 2003. 199 с.
Иванова В.В. Иммунопатогенез инфекционной болезни у детей / В.В. Иванова, Г.Ф. Железникова, И.В. Шилова // Детские инфекции. 2005. № 1. С. 6-11.
Ильина Н.И. Воспаление и иммунитет в общеклинической практике / Н.И. Ильина, Г.О. Гудина // Цитокины и воспаление. 2005. Т. 4, № 3. С. 42-45.
Ильина Н.И. Синдром вторичной иммунной недостаточности (протоколы диагностики и лечения) / Н.И. Ильина, Т.В. Латышева, Б.В. Пинегин, Н.Х. Сетдикова // Иммунология. 2000. № 5. С. 8-9.
Кетлинский С.А. Цитокины мононуклеарных фагоцитов в регуляции воспаления и иммунитета / С.А. Кетлинский, Н.М. Калинина // Иммунология. 1995. № 3. С. 30-44.
Клиническая иммунология и аллергология / Под ред. А.В. Караулова. М.: МИА, 2002. 650 с.
Кнорринг Г.Ю. Цитокиновая сеть как мишень системной энзимотерапии / Г.Ю. Кнорринг // Цитокины и воспаление. 2005. Т. 4, № 4. С. 45-54.
Ковалева О.Н. Биологические эффекты интерлейкина-1 / О.Н. Ковалева, Т.Н. Амбросова // Врачебная практика. 2001. № 2. С. 94-98.
Ковальчук Л.В. Фактор, ингибирующий миграцию макрофагов: цитокин, гормон, иммуномодулятоp? / Л.В. Ковальчук, М.В. Хоpева, Л.В. Ганковская, Е.В. Соколова // Иммунология. 2000. № 4. С. 4-9.
Козлов В.К. Дисфункция иммунной системы в патогенезе сепсиса: возможности диагностики / В.К. Козлов // Цитокины и воспаление. 2006. Т. 5, № 2. С. 15-30.
Козько В.Н. Особенности клинического течения сальмонеллезной инфекции у больных с различным видовым пейзажем бактериальных ассоциаций / В.Н. Козько, М.И. Краснов // Экспериментальная и клиническая медицина. 2002. № 3. С. 100-106.
Коненков В.И. Комплексная оценка уровня спонтанной продукции цитокинов в культуре мононуклеарных клеток периферической крови здорового человека / В.И. Коненков, И.Г. Ракова, В.В. Авдошина, Е.Л. Гельфгат // Цитокины и воспаление. 2005. Т. 4, № 2. С. 33-38.
Кракович А.В. Епідеміологічна характеристика спалаху ротавірусної інфекції в м. Києві / А.В. Кракович // Експериментальна і клінічна медицина. 2004. № 2. С. 100-102.
Крамарєв С.О. Клініко-епідеміологічні особливості ротавірусної інфекції у дітей раннього віку / С.О. Крамарєв, В.М. Благодатний, Л.О. Палатна [та інш.] // Проблемы медицины. 1998. № 3. С. 28-29.
Крамарєв С.О. Лікування гострих кишкових інфекцій у дітей: методичні рекомендації / С.О. Крамарєв, О.П. Мощич, Л.І. Чернишова [та інш.]. Київ, 2000. 24 с.
Крамарєв С.О. Сучасні погляди на лікування гострих кишкових інфекцій у дітей / С.О. Крамарєв // Мистецтво лікування. 2003. № 5. С. 50-53.
Крамарев С.А. Инфекционные диареи у детей / С.А. Крамарев // Medicus Amicus. 2004. № 4. С. 8-14.
Краснов М.І. Клініка гострої дизентерії в поєднанні з умовно-патогенними ентеробактеріями / М.І. Краснов // Медицина сегодня и завтра: Периодический сборник работ молодых ученых. Харьков: ХГМУ, 1998. Вып. 3. С. 17-18.
Краснов М.І. Клініко-мікробіологічні особливості сальмонельозу ентерітідіс, асоційованого із K. pneumoniae / М.І. Краснов, А.В. Бондаренко // Медицина сегодня и завтра. 2000. № 1. С. 57-60.
Кузнєцов С.В. Клініко-імунологічні особливості гострих кишкових інфекцій у дітей раннього віку з анте- і перинатальною патологією / С.В. Кузнєцов, А.М. Татаркіна, Т.С. Копійченко [та інш.] // Матеріали VI з’їзду інфекціоністів України „Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами” (25-27 вересня 2002 р., м. Одеса). Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. С. 36-38.
Куприна Н.П. Ротавирусная инфекция у детей раннего возраста / Н.П. Куприна // Мат. второго конгресса педиатров-инфекционистов России «Актуальные вопросы инфекционной патологии у детей». М.: Медицина, 2003. С. 101.
Кулик В.Н. Некоторые показатели иммунитета при ротавирусной инфекции у детей / В.Н. Кулик // Педиатрия. 1995. № 5. С. 67-70.
Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exel / С.Н. Лапач, А.В. Губенко, П.Н. Бабич. К.: МОРИОН, 2000. 320 с.
Лапшин В.Ф. Імунокорекція у дітей із хронічними вогнищами інфекції / В.Ф. Лапшин, Л.І. Чернишова, Л.С. Овчаренко, Н.О. Савичук // Здоров’я України. 2006. № 8 (141). С. 58-61.
Лесков В.П. Иммуностимуляторы / В.П. Лесков // Аллергия, астма и клиническая иммунология. 1999. № 4. С. 12-25.
Лобода В.Ф. Складності диференційної діагностики діарейного синдрому у дітей / В.Ф. Лобода, А.Б. Кабакова, М.І. Кінаш, В.О. Синицька // Інфекційні хвороби. 2006. № 2. С. 89-92.
Лусс Л.В. Принципы назначения иммуномодулирующей терапии в клинике / Л.В. Лусс // Цитокины и воспаление. 2005. Т. 4, № 3. С. 45-49.
Лусс Л.В. Pоль иммуномодулиpующей теpапии в общеклинической пpактике / Л.В. Лусс, А.В. Некpасов, Н.Г. Пучкова [и др.] // Иммунология. 2000. № 5. С. 34-39.
Лысикова М. Механизмы воспалительной реакции и воздействие на них с помощью протеолитических энзимов / М. Лысикова, М. Вальд, З. Масиновски // Цитокины и воспаление. 2004. Т. 3, № 3. С. 48-53.
Мазанкова Л.Н. Острые вирусные диареи у детей / Л.Н. Мазанкова, Н.О. Ильина, О.А. Кондракова // Consilium medicum. 2004. Том 3, № 6. С. 18-23.
Малаховский Ю.Е. О так называемой вторичной иммунологической недостаточности / Ю.Е. Малаховский, Е.А. Педанова, Ф.К. Манеров // Педиатрия. 1995. № 5. С. 94-97.
Мескина Е.Р. Эффективность препарата «Кипферон, суппозитории» при нозокомиальной ротавирусной инфекции у детей первого года жизни с тяжелой перинатальной энцефалопатией и недоношенностью / Е.Р. Мескина, С.В. Афанасьев // Инфекционный контроль. 2004. № 1. С. 51-52.
Мескина Е.Р. Результаты применения суппозиториев Кипферон у детей при ротавирусной инфекции / Е.Р. Мескина // Вопросы современной педиатрии. 2003. Т. 2, № 4. С. 101-102.
Минков И.П. Клиника, диагностика и лечение ротавирусной инфекции у детей / И.П. Минков, А.М. Михайлова, Г.А Борисова [и др.] // Перинатологія та педіатрія. 2001. № 4. С. 29-33.
Минков И.П. Ротавирусная инфекция у детей: анализ материалов клиники, диагностики и лечения / И.П. Минков, А.М. Михайлова, Г.А. Борисова [и др.] // Сучасні інфекції. 2001. № 3. С. 53-59.
Мінков І.П. Ротавірусна інфекція у дітей / І.П. Мінков, Г.О. Пігель // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. № 6. С. 5-7.
Михайлова А.М. Аналіз епідемічного спалаху ротавірусної інфекції у дітей Одеського регіону взимку 2001 року / А.М. Михайлова, І.П. Мінков, В.Р. Гайдей [та інш.] // Одеський медичний журнал. 2001. № 6. С. 101-102.
Мотавкина Н.С. Иммунный статус у детей с кишечной инфекцией различной этиологии / Н.С. Мотавкина, Г.И. Чубенко, Н.В. Сильчук // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. 2003. № 5. С. 22-28.
Мощич О.П. Інтерлейкін -1 при гострих кишкових інфекціях у дітей / О.П. Мощич, С.О. Крамарєв, О.В. Корбут, І.В. Шпак // Інфекційні хвороби. 2004. № 1. С. 77-78.
Мощич О.П. Ротавірусна інфекція. Стан гемостазу дітей раннього віку / О.П. Мощич, Л.О. Палатна, В.М. Благодатний [та інш.] // Інфекційні хвороби. 2001. № 4. С. 36-40.
Мощич О.П. Фактор некрозу пухлини, інтерлейкін 1 та 6 при гострих кишкових інфекціях у дітей / О.П. Мощич, С.О. Крамарєв // Матеріали VI з’їзду інфекціоністів України „Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами” (25-27 вересня 2002 р., м. Одеса). Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. С. 52-53.
Мухина А.А. Диагностика ротавирусной инфекции методом полимеразной цепной реакции / А.А. Мухина, Г.А. Шипулин, А.Г. Боковой [и др.] // Эпидемиология и инфекционные болезни. 2002. № 2. С. 43-47.
Наказ МОЗ України №354 від 09.07.2004 р. «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей».
Нестерова И.В. Физиологическая роль нейтрофильных гранулоцитов в поддержании иммунного гомеостаза / И.В. Нестерова // Russian journal of immunology. 2004. Vol. 9, Suppl. 1. P. 17.
Нестерова И.В. Особенности функционирования противовирусного иммунитета / И.В. Нестерова // Цитокины и воспаление. 2005. Т. 4, № 3. С. 89-95.
Нестерова И.В. Нейтрофильные гранулоциты и цитокиновая сеть / И.В. Нестерова, И.Н. Швыдченко // Цитокины и воспаление. 2005. Т. 4, № 2. С. 86.
Нетребенко О.К. Питание и развитие иммунитета у детей на разных видах вскармливания / О.К. Нетребенко // Здоров’я України. 2006. № 8 (141). С. 62.
Нікітін Є.В. Перспективи використання цитокінів у медичній практиці / Є.В. Нікітін, Т.В. Чабан, С.К. Сервецький // Інфекційні хвороби. 2006. № 4. С. 70-77.
Носатенко А.И. Состояние иммунного статуса у больных ротавирусной инфекцией / А.И. Носатенко // Вестник проблем современной медицины. 1995. № 9. С. 102-107.
Обухова О.О. Сравнение эффективности различных схем иммунокоррекции при инфекционно-воспалительных заболеваниях/ О.О. Обухова, А.П. Шваюк, О.М. Горбенко // Иммунология. 2004. № 1. С. 44-46.
Осаковский В.Л. Содержание некоторых цитокинов при различных уровнях сывороточного IgG/ В.Л. Осаковский, А.И. Федоpов, В.Г. Кpивошапкина // Иммунология. 2002. № 2. С. 125-127.
Останин А.А. Сравнительная оценка уровня 17 цитокинов в сыворотке и цельной крови здоровых доноров методом проточной цитометрии / А.А. Останин, Е.Р. Черных // Цитокины и воспаление. 2005. Т. 4, № 2. С. 25-33.
Павлова К.С. Иммуномодулиpующее действие естественного комплекса цитокинов на пpолифеpацию лимфоцитов и активность естественных киллеpов человека in vitro / К.С. Павлова, А.П. Шпакова, В.М. Дpонова [и др.] // Иммунология. 2000. № 2. С. 32-36.
Палатна Л.О. Клінічні особливості перебігу ротавірусної інфекції у дітей раннього віку / Л.О. Палатна // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. № 1. С. 24-25.
Передерій В.Г. Иммунный статус, принципы его оценки и коррекции иммунных нарушений / В.Г. Передерій, А.М. Земсков, Н.Г. Бычкова [и др.] К.: Здоровья, 1995. 318 с.
Пинегин Б.В. Полиоксидоний — новое поколение иммуномодуляторов с известной структурой и механизмом действия / Б.В. Пинегин // Аллергия, астма и клиническая иммунология. 2000. №1. С. 27-28.
Пинегин Б.В. Иммуномодулятор Полиоксидоний: механизмы действия и аспекты клинического применения / Б.В. Пинегин, А.В. Некрасов, Р.М. Хаитов // Цитокины и воспаление. 2004. № 3. С. 41-48.
Ройт А. Иммунология / А. Ройт, Д. Бростофф, Д. Мейл. М.: Мир, 2000. 592 с.
Рубцова И.Е. Действие моноклональных антител к интерлейкину-10 на пролиферативный ответ Т-лимфоцитов от уровня апоптоза в культурах мононуклеарных клеток пуповинной крови новорожденных / И.Е. Рубцова, И.Е. Лебедева, Е.А. Грачева [и др.] // Иммунология. 2004. № 3. С. 16-20.
Румянцев В.Г. Фармакотерапия острой и хронической диареи / В.Г. Румянцев // Русский медицинский журнал. 2003. Т. 11, № 5. С. 38-45.
Савченко А.А. Состояние иммунной системы и функциональной активности лейкоцитов крови при острых кишечных инфекциях у детей в возрасте 1-3 лет / А.А. Савченко, Г.П. Мартынова, Я.А. Котова // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2002. № 1. С. 60-62.
Сенников С.В. Методы определения цитокинов / С.В. Сенников, А.Н. Силков // Цитокины и воспаление. 2005. Т. 4, № 1. С. 22-28.
Сергевнин В.И. Роль водного фактора в распространении возбудителей кишечных инфекци