КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА БІОГЕОХІМІЧНА ПРИРОДА ПАТОЛОГІЇ ВЕРХНІХ ВІДДІЛІВ ТРАВНОГО ТРАКТУ У ДІТЕЙ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ТОМЕЙ Адріан Іванович

УДК: 612.015.3:[577.118]-053.2

КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА БІОГЕОХІМІЧНА ПРИРОДА ПАТОЛОГІЇ ВЕРХНІХ ВІДДІЛІВ ТРАВНОГО ТРАКТУ У ДІТЕЙ

14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
ГОРЛЕНКО ОЛЕСЯ МИХАЙЛІВНА,
доктор медичних наук, професор

Ужгород 2008

ЗМІСТ

Стор.
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 13
1.1. Біогеохімічна природа виникнення захворювань у дітей 13
1.2. Роль біоелементів в регуляції та розвитку захворювань у дітей 20
1.3. Сучасні проблеми та етіопатогенетичні механізми розвитку
хронічних захворювань верхніх відділів травного тракту 33
1.4. Сучасні погляди на лікування захворювань верхніх відділів
травного тракту 42
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 49
2.1. Загальна характеристика обстежених дітей з різних біогеохімічних районів 49
2.2. Методи дослідження 52
2.3. Методи корекції порушень мінерального гомеостазу у дітей з патологією гастродуоденальної зони 57
РОЗДІЛ 3. ПОКАЗНИКИ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ У ОБСТЕЖЕНИХ ДІТЕЙ 58
3.1. Характеристика особливостей захворюваності та поширеності
хвороб органів травлення у дітей Закарпатської області 58
3.2. Порівняльний аналіз мінерального обміну у дітей з різних біогеохімічних територій 60
3.3. Визначення стану біоелементного гомеостазу
(цинк, залізо, мідь, йод) у дітей з хронічним гастродуоденітом 72
РОЗДІЛ 4. КОРЕКЦІЯ ВИЯВЛЕНИХ ПОРУШЕНЬ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ В ДІТЕЙ З ХРОНІЧНИМ ГАСТРОДУОДЕНІТОМ 86
РОЗДІЛ 5. ДІАГНОСТИЧНЕ ТА ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МЕТОДУ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У ПОПЕРЕДЖЕНІ ДЕБЮТУ ХРОНІЧНОГО ГАСТРОДУОДЕНІТУ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕНИМ МІНЕРАЛЬНИМ ГОМЕОСТАЗОМ 96
РОЗДІЛ 6. АНАЛ13 I УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТ1В ДОСЛ1ДЖЕННЯ 101
ВИСНОВКИ 121
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І
ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 124
ДОДАТОК 125
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 126

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГДК гранично допустима концентрація
ДЖВШ дискінезія жовчевидільних шляхів
ДПК дванадцятипала кишка
МЕ мікроелементи
МН мікронутрієнти
СТГ соматотропний гормон
Т3 трийодтиронін
Т4 тироксин
ТТГ тиреотропний гормон
УЗД ультразвукова діагностика
ХГД хронічний гастродуоденіт
ШКТ шлунково-кишковий тракт
Cu мідь
Fe залізо
Нр гелікобактер пілорі
I йод
IFNg - гама-інтерферон
IL інтерлейкіни
Zn цинк

ВСТУП

Актуальність теми. Захворювання травної системи займають одне з провідних місць у структурі дитячої соматичної захворюваності [19, 28, 56, 58, 61, 153]. В даний час в Україні хвороби органів травлення вийшли на друге місце по частоті серед патології дитячого населення після хвороб органів дихання [193].
Медико-соціальне значення проблеми визначається не тільки значним розповсюдженням таких захворювань, але і їх хронічним, рецидивуючим перебігом, формуванням основних видів патології в найбільш відповідальні періоди розвитку і росту дитини, розвитком важких ускладнених форм захворювань у дорослого населення, проблемою патоморфозу [19, 29, 56, 61, 151, 178].
За даними звіту обласного дитячого гастроентеролога по Закарпатській області за 2005 рік, поширеність захворювань системи травлення переважно обумовлена підвищенням таких нозологічних форм, як гастрит, дуоденіт та функціональні розлади шлунка (ФРШ). Структура захворюваності дітей у вікових групах 0-6 років та 7-14 років вказує на те, що 2/3 патології припадає на шкільний вік, що свідчить про хронізацію процесу у дітей старшого віку та недостатню профілактику й лікування функціональних розладів у дошкільному віці [93].
Застережливим фактом є зміни на сучасному етапі морфогенезу та характеру перебігу патологічного процесу в гастродуоденальній зоні (ГДЗ), що проявляється у відсутності типової клінічної картини, нерідко в стертому, малосимптомному перебігу захворювання, збільшенні частоти виявлення деструктивних уражень слизової оболонки, в тому числі й виразкових [26, 61, 135].
Багато досліджень останніх років вказують на роль мікроелементів у розвитку гастродуоденальної патології [120, 122, 137, 148, 172, 178, 181, 204, 209, 210, 246]. Найбільша увага надається есенціальним біометалам цинку (Zn), залізу (Fe), міді (Cu) та йоду(I) [36, 120, 123, 148, 172, 248, 271].
Дослідники вже давно звернули увагу на те, що багато хвороб пов'язано з недостатністю надходження і вмісту в організмі окремих мікроелементів (МЕ) [1, 2, 88, 108, 116, 118, 143, 176, 199]. Так, встановлений зв'язок між залізодефіцитним станом організму і виникненням анемії [5, 95, 118, 142, 215, 234]. В кінці минулого століття була доведена роль дефіциту йоду в патогенезі ендемічного зобу [49, 107, 109, 143]. В свою чергу, дефіцит фтору призводить до ураження зубів, а при недостатності селену підвищується ризик виникнення онкологічних захворювань. Об'єм інформації про роль дефіциту або надлишку певних мікроелементів у формуванні хвороб і надалі постійно зростає [2, 5, 12, 68, 107, 147, 148, 154, 156, 188, 268].
Шлунково-кишковий тракт є основним шляхом надходження більшості есенціальних мікроелементів до організму, тому у патогенезі будь-якого дисбалансу елементного статусу обов'язковою є патогенетична складова, пов'язана з порушенням його роботи. З одного боку, від стану слизової шлунково-кишкового тракту залежить всмоктування і засвоєння, а також часткова екскреція мікро- і макроелементів; з іншого боку, мікро- і макроелементи приймають активну участь у формоутворенні й функціонуванні власне шлунково-кишкового тракту [36, 172, 178, 181, 188, 191, 204, 212, 245].
Досліджуючи роль мікроелементів у виникненні й підтримці життя та здоров'я, доцільно, при вимірюванні вмісту металу в людському організмі, приділяти увагу культурній і соціальній основі життя людини, генетиці й традиціям харчування, звичкам, геохімії та метеорології, тобто всьому, що оточує людину. Такий підхід вимагає розглядати проблему в цілому. Слід звертати увагу на те, що людина не може бути ізольована від свого місця існування [2, 68, 111, 108, 118, 184, 188, 238].
Взаємозв'язок стану місця існування людини, зокрема її хімічного складу, показників здоров'я та якості життя добре відомий. Існує тісний зв'язок між геохімічними характеристиками місця існування й ураженням найбільш лабільних та чутливих до екзогенних чинників фізіологічних систем дітей [1, 17, 51, 105, 108, 131, 157, 177].
У формуванні медико-екологічної ситуації видимими є два важливих аспекти — вміст елементів у ґрунті та характер їх взаємодії з людським організмом. При цьому питомий вплив одного й того ж чинника (навколишнього середовища або соціально-економічних умов) на показники здоров'я населення істотно змінюється залежно від конкретної ситуації, що склалася в певному регіоні [1, 7, 9, 18, 33, 44, 131, 188, 238].
На даний час стало очевидним, що клінічне діагностування, метою якого є розпізнання хвороби, тобто, вимірювання величини втрати здоров'я, а не його кількості, не може забезпечити вирішення основної задачі організації первинної профілактики. Для вирішення цієї проблеми необхідно вміти визначати стан здоров'я, починаючи від його максимального рівня і до меж хвороби, включаючи передхворобливе або, так званий, третій стан, тобто весь спектр донозологічних станів [7, 18, 131, 187, 200].
Для розвитку профілактичної медицини необхідні методики, які не тільки допомагають оцінити стан здоров‘я, але й грають своєрідну диспетчерську роль, при якій для уточнення стану тієї чи іншої системи органів призначаються методи обстеження тільки за показаннями, що принесе чималу економію засобів і часу [7, 18, 131, 188].
З цих позицій цікавим є вивчення особливостей розповсюдження, дебюту, перебігу та клінічних проявів гастродуоденальної патології у дітей, що проживають на територіях з різним вмістом елементів у водно-харчовому ланцюзі [123, 178].
На нашу думку, скринінгове виявлення дефіциту або надлишку макро- та мікроелементів у ґрунті, воді, біологічних рідинах організму дитини та визначення біогеохімічного району допоможе встановити епідеміологічні особливості та причинно-наслідковий зв‘язок захворюваності органів травлення серед дітей.
Науковий і практичний інтерес представляє вивчення особливостей взаємного впливу змін вмісту есенціальних мікроелементів в сироватці крові та патологічних змін у слизовій гастродуоденальної зони, оскільки порушення їх всмоктування може ще більше посилювати негативну дію на морфофункціональну динаміку, уповільнювати процеси репарації, змінювати метаболічний гомеостаз в організмі дитини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно плану науково-дослідних робіт кафедри дитячих хвороб Ужгородського національного університету і є фрагментом науково-дослідної держбюджетної роботи на тему „Екзо- та ендоекологія дитячого організму, мінеральний гомеостаз і шляхи його корекції”, (номер державної реєстрації 0105U007683), яка виконується на кафедрі дитячих хвороб Ужгородського національного університету. Здобувач є співвиконавцем даного дослідження.
Мета дослідження: вдосконалення профілактики та лікування хронічної патології гастродуоденальної зони, враховуючи особливості формування та клінічного перебігу хвороби в дітей на фоні дисбалансу мікроелементів.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан захворюваності та поширеності хвороб органів травлення у дітей Закарпатської області.
2. Вивчити стан мінерального гомеостазу дітей шкільного віку з різних біогеохімічних районів Закарпатського регіону.
3. Виявити особливості обміну есенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Zn, I) та взаємозв’язок його з іншими ланками гомеостазу (цитокінового балансу, гормонів щитовидної залози та гіпофізу) у дітей з хронічним гастродуоденітом.
4. Оцінити клінічну значимість дефіциту есенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Zn, I) у дітей з хронічним гастродуоденітом.
5. Науково обґрунтувати показання до застосування та оцінити ефективність вітамінно-мінерального комплексу Активал Макс у комплексній терапії у хворих з хронічним гастродуоденітом.
6. Використовуючи метод математичного моделювання та прогнозування розробити комп’ютерну програму для попередження дебюту або загострення хронічного гастродуоденіту.
Об’єкт дослідження: гомеостаз есенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Zn, I), гормональний статус (ТТГ, Т3, Т4, СТГ), цитокіновий баланс у дітей з хронічним гастродуоденітом.
Предмет дослідження: вміст есенціальних мікроелементів у біологічних середовищах (крові, сечі), клініко-лабораторні та інструментальні особливості, цитокіновий баланс (IFNγ, IL2, IL4) та гормональний статус (ТТГ, Т3, Т4, СТГ) у дітей з хронічним гастродуоденітом.
Методи дослідження: моніторинг клініко-анамнестичних даних; вивчення загальноклінічних лабораторних аналізів (загального аналізу крові, сечі; копрограми); біохімічні та інструментальні (езофагофіброгастродуоденоскопія, ультразвукове дослідження) обстеження; визначення балансу цитокінів (IFNγ, IL2, IL4), гормонального статусу (ТТГ, Т3, Т4, СТГ), йодурії; атомно-абсорбційний, фотометричний та вольтамперометричний методи визначення вмісту есенціальних мікроелементів у біологічних рідинах; санітарно-хімічний аналіз вмісту хімічних елементів у ґрунті з місць проживання дітей, яких досліджували.
Наукова новизна одержаних результатів. На підставі проведеного біомоніторінгу мікроелементів одержано нові дані про особливості мінерального обміну у дітей з різних біогеохімічних районів (гірського, передгірського та низинного) Закарпатського регіону, виявлено взаємозв’язок перебігу хронічного гастродуоденіту та частоти поєднаної і супутньої патології на фоні дефіциту есенціальних мікроелементів (цинку, заліза, міді та йоду) у дітей шкільного віку.
Встановлено взаємозв’язок між характером змін у слизовій гастродуоденальної зони та дефіцитом есенціальних мікроелементів.
Уточнено особливості цитокінового балансу та гормонального статусу (гормони щитовидної залози та гіпофізу) в дітей з хронічним гастродуоденітом.
Доведена ефективність включення в комплексну терапію вітамінно-мінерального препарату Активал Макс дітям з хронічним гастродуоденітом.
Розроблена комп’ютерна програма попередження дебюту або загострення хронічного гастродуоденіту в дітей.
Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи розкривають особливості мінерального гомеостазу в залежності від біогеохімічного району проживання дітей, виявляють достовірні взаємозв’язки дисбалансу мікроелементів з характером патологічного процесу в гастродуоденальній зоні та взаємовпливи з іншими ланками гомеостазу.
Рекомендовано дослідження мінерального гомеостазу, гормонального та цитокінового балансу у дітей з ХГД шляхом визначення вмісту есенціальних мікроелементів (заліза, міді, цинку, йоду), гормонів (соматотропіну, тиреотропіну, трийодтироніну, тироксину) та цитокінів (гама-інтерферону, 2- і 4-інтерлейкінів) у крові, що дозволяє судити про інтенсивність запальних, імунних, метаболічних процесів, активність захворювання, його прогресування, ефективність терапії, яка проводиться.
Обґрунтовано новий підхід в комплексному лікуванні хронічного гастродуоденіту у фазі неповної ремісії на фоні порушеного мінерального гомеостазу з включенням вітамінно-мінерального препарату.
Створено комп’ютерну програму, що надає додаткову інформацію для своєчасного виявлення групи ризику за патологією верхніх відділів травного тракту, з подальшим проведенням профілактичних заходів з метою попередження хронізації процесу в гастродуоденальній зоні.
Отримані результати дослідження впроваджені в діагностично-лікувальний процес Великоберезнянської центральної районної лікарні (ЦРЛ) та міської дитячої клінічної лікарні (МДКЛ) м. Ужгорода. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на медичному факультеті УжНУ.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначено завдання дисертаційної роботи, проведено інформаційно-патентний пошук, підібрано та сформовано групи дітей, що підлягали дослідженню. Самостійно зібрано і оброблено матеріал, сформульовано всі положення роботи і висновки, здійснено узагальнення результатів роботи та їх оцінку. Автором самостійно обґрунтовано практичні рекомендації та реалізовано їх впровадження в роботу медичних закладів охорони здоров’я.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені та обговорені на міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми педіатричної остеології» 15-17 вересня 2003 року у м. Євпаторія; науково-практичному симпозіумі «Актуальні питання лікування та профілактика захворювань органів травлення антигомотоксичними препаратами» 15 березня 2003 року в м. Києві; науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 60-річчю УжНУ, 14-16 жовтня 2005 року в м. Ужгороді; 58-ій - 62-ій щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу медичного факультету УжНУ 2004-2008 рр. у м. Ужгороді; науково-практичній конференції з міжнародною участю «Гепатоспленомегалія як синдром: механізми розвитку, клінічні прояви, шляхи корекції» 17-18 вересня 2007 року у м. Ужгороді; міжнародній науково-практичній конференції на тему «Довкілля і здоров‘я людини» 18-19 квітня 2008 року на базі санаторію «Квітка полонини» (с. Солочин Свалявського р-ну Закарпатської області).
Публікації на тему дисертації. Основні положення дисертації викладено в дев‘яти наукових публікаціях, з них сім у фахових виданнях України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії удосконалення діагностики та лікувально-профілактичних заходів для дітей з патологією гастродуоденальної зони шляхом включення у діагностичний комплекс дослідження вмісту мікроелементів у біологічних рідинах (крові, сечі), балансу цитокінів, гормонального статусу та впровадження вітамінно-мінеральної корекції на підставі проведеного біомоніторингу.
1. Розбіжності в показниках поширеності та захворюваності по різних районах однієї (Закарпатської) області при однаковій організації медико-профілактичної допомоги підтверджують існування тісного зв’язку розвитку патології органів травлення з місцем проживання. Порівняльна характеристика показників захворюваності органів травлення вказує на превалювання їх у дітей з гірських (109,8‰) та передгірських (107,9‰) районів над показниками у дітей з низинних районів (99,2‰).
2. Виявлено розбіжності в показниках вмісту есенціальних мікроелементів у біологічних рідинах (крові, сечі) дитячого організму в залежності від району проживання. Для дітей з гірського району характерним було збільшення вмісту цинку (1,01±0,04 мг/л) та йоду (0,0460±0,001 мг/л) в сироватці крові (p<0,001). У дітей з передгірського району спостерігалось достовірне зниження вмісту заліза (0,62±0,02 мг/л) та йоду (0,0398±0,001 мг/л), тоді як у дітей з низинного району спостерігалось зниження вмісту цинку (0,65±0,02 мг/л) та міді (0,72±0,02 мг/л) на фоні підвищення вмісту заліза (0,76±0,02 мг/л) в сироватці крові. Медіана йодурії у досліджуваних дітей у всіх трьох районах відповідала легкому ступеню дефіциту йоду (51,13 мкг/л, 69,1 мкг/л, 67,86 мкг/л).
3. У всіх дітей з хронічним гастродуоденітом вміст есенціальних мікроелементів (заліза, цинку, йоду) у сироватці крові був нижчим у порівнянні з практично здоровими дітьми, достовірно нижчими були показники гормонів Т3 та соматотропіну, підвищеним вміст цитокінів IL2 та IFNg. Встановлено сильний кореляційний зв'язок між вмістом цинку в сироватці крові з рівнем цитокіна IL2 (r=0,75) та з вмістом соматотропіну (r=0,72).
4. Встановлено, що зниження вмісту есенціальних мікроелементів при хронічному гастродуоденіті залежить від фази патологічного процесу. У дітей з ХГД у фазі неповної клінічної ремісії зниження цинку спостерігалось у 96,9% випадків, міді - у 62,5%, йоду - у 46,9% і заліза - у 25,0%. У дітей з ХГД у фазі повної клінічної ремісії зниження цинку було реєстровано у 53,3% хворих, заліза - у 40,0%, йоду - у 36,7% та міді - у 13,3% випадків. Отже, найчастіше порушення мінерального гомеостазу (Zn, Cu, I) спостерігаються у дітей з ХГД у фазі неповної клінічної ремісії. Виявлено залежність рівня мікроелементів у сироватці крові від характеру запально-деструктивних змін у гастродуоденальній зоні. Важкі ендоскопічні зміни (ерозії, субатрофія) в слизовій оболонці шлунка та ДПК реєструвались у дітей з найнижчими показниками вмісту цинку (0,41±0,01 мг/л) та йоду (0,035±0,001 мг/л) в сироватці крові.
5. Включення вітамінно-мінерального препарату у терапевтичний комплекс дітям з хронічним гастродуоденітом у фазі неповної ремісії підвищує клінічну ефективність, сприяє більш ранньому зникненню ознак хронічної інтоксикації та основних ознак вітамінно-мінеральної недостатності, позитивно впливає на білковий метаболізм в організмі дитини, призводить до поліпшення складу периферичної крові, зниженню прозапальних цитокінів (IFNγ, IL2), позитивно впливає на рівень гормонів щитовидної залози (трийодтиронін і соматотропін) та на клінічно значиме підвищення концентрації есенціальних мікроелементів (Zn, Cu, Fe, I) у сироватці крові.
6. Розроблена комп’ютерна програма дозволяє надати важливу додаткову інформацію для своєчасного діагностування дебюту або загострення ХГД у дітей при наявності комплексу диспепсичних проявів та вибору тактики подальшого ведення хворого.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаджанян Н. А. Химические элементы в среде обитания и экологический портрет человека / Н. А. Агаджанян, А. В. Скальный. - М. : КМК, 2001. - 83 с.
2. Агаджанян Н. А. Экологический портрет человека и роль микроэлементов / Агаджанян Н. А., Велданова М. В., Скальный А. В. М., 2001. - 236 с.
3. Адаптационное состояние детского организма как индикатор неблагоприятного влияния окружающей среды / Н. А. Мешков, С. И. Иванов, Е. А. Вальцева [и др.] // Гигиена и санитария. - 2007. - № 5. - С. 52-53.
4. Александрова Ю. Н. О системе цитокинов / Ю. Н. Александрова // Педиатрия. 2007. Т. 86, № 3. С. 124-128.
5. Аль Таххан І. Г. Значення мікроелементів для забезпечення росту і розвитку дітей раннього віку / І. Г. Аль Таххан // Вісник СумДУ, серія «Медицина». 2007. - № 1. С. 190-198.
6. Анемии при заболеваниях желудочно-кишечного тракта у детей / А. В. Малкоч, С. В. Бельмер, Н. Н. Хасабов [и др.] // Дет. больница. - 2007. - № 4. - С. 42-48.
7. Антипкін Ю. Г. Стан здоров‘я дітей в умовах різних екологічних чинників / Ю. Г. Антипкін // Мистецтво лікування. 2005. № 2. С. 17-23.
8. Анфиногенова О. Б. Диагностический алгоритм хронического гастродуоденита промышленного региона Западной Сибири Кузбасса / О. Б.Анфиногенова, Б. И. Давыдов // Сиб. мед. журн. 2004. Т. 19, № 2. С. 82-83.
9. Анфиногенова О. Б. Современные проблемы хронического гастродуоденита у детей и подростков / О. Б. Анфиногенова, Б. И. Давыдов // Мать и дитя Кузбасса. 2004. - № 4 (19). С. 9-14.
10. Аруин Л. И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кищечника / Аруин Л. И., Капуллер Л. Л., Исаков В. А. - М. : Триада, 1998. - 496 с.
11. Афанасьева О. Н. Хронический гастродуоденит у детей (собственные и литературные данные) / О. Н. Афанасьева, Е. И. Сыса, А. В. Чупрова // Сиб. консилиум. - 2004. - № 3. - С. 35-42.
12. Бабенко Г. А. Микроэлементозы человека: патогенез, профилактика, лечение / Г. А. Бабенко // Микроэлементы в медицине. 2003. - № 2. С. 2-5.
13. Бабій І. Л. Роль і значення інфікування Helicobacter pylory в розвитку хронічних захворювань органів гастродуоденальної зони у дітей / І. Л. Бабій // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2000. - № 2. - С. 5-7.
14. Багненко С. Ф. Методы фармакологической коррекции двигательноэвакуаторных нарушений желудка и двенадцатиперстной кишки / С. Ф. Багненко, В. Е. Назаров, М. Ю. Кабанов // РМЖ. 2004. Т. 6, № 1 С. 1924.
15. Баранов А. А. Факторы прогрессирования болезней желудка и двенадцатиперстной кишки у детей / А. А. Баранов, С. И. Паламарчук // Педиатрия. - 1984. - № 7. - С. 9-11.
16. Баранов А. А. Актуальные проблемы детской гастроэнтерологии / А. А. Баранов, Е. В. Климанская // Педиатрия. 1995. - № 5. С .48-51.
17. Баранов А. А. Экологические и гигиенические проблемы здоровья детей и подростков / А. А. Баранов, Л. А. Щеплягина. - М : Інформатика, 1998. - 333 с.
18. Баранов А. А. Экологические и гигиенические проблемы педиатрии / А. А. Баранов // Рос. педиатрический журнал. 1999. - № 3. С. 5—7.
19. Баранов А. А. Научные и организационные приоритеты в детской гастроэнтерологии / А. А. Баранов // Педиатрия. 2002. - № 3. С. 1218.
20. Баранская Е. К. Патогенез язвенной болезни / Е. К. Баранская // Болезни орг. пищевар. 2000. Т. 2, № 2. С. 29-36.
21. Барон Дж. Г. Гормоны желудочно-кишечного тракта // Физиология и патофизиология желудочно-кишечного тракта / Барон Дж. Г.; пер. с англ. - М.: Медицина, - 1989. - С. 226-248.
22. Белоусов Ю. В. Заболевания гастродуоденальной зоны: [справочник детского гастроентеролога] / Белоусов Ю. В. ; под. ред. Е. М. Лукьяновой. - К. : Здоров`я, 1986. - С. 36-60.
23. Белоусов Ю. В. Гастроэнтерология детского возраста / Белоусов Ю. В. Х. : Консум, 2000. 528 с.
24. Белоусов Ю. В. Функциональные секреторно-двигательные заболевания желудка и двенадцатиперстной кишки / Ю. В. Белоусов // Гастроэнтерология детского возраста / Ю. В. Белоусов. - X. : Консум, 2001. - С. 82-90.
25. Бєлоусов Ю. В. Поліклінічна гастроентерологія: завдання та можливості / Ю. В. Белоусов // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - № 6. - С. 4-6.
26. Белоусов Ю. В. Гастродуоденальная патология у детей: проблемы и перспективы / Ю. В. Белоусов // Здоров'я України. - 2003. - № 13 (74). - С. 24-25.
27. Бєлоусов Ю. В. Гастроентерологія актуальна загальнопедіатрична проблема / Ю. В. Бєлоусов, М. Ф. Денисова // Современная педиатрия. 2006. 33(12). С. 121-122.
28. Белоусов Ю. В. Педиатрическая гастроэнтерология: клинические лекции / Белоусов Ю. В. Х. : Факт, 2007. 376 с.
29. Бєлоусов Ю. В. Гастроентерологія дитячого віку / Ю. В. Бєлоусов. К. : СПД Коляда О. П., 2007. 440 с.
30. Бельмер С. В. Функциональные нарушения верхнего отдела пищеварительной системы у детей / С. В Бельмер, Т. В. Гасилина // Российский педиатрический журнал. - 2001. - № 3. - С. 21-26.
31. Бельмер С. В. Проблема пищеварительной недостаточности: определение, выявление и коррекция / С. В. Бельмер, Т. В. Гасилина // РМЖ. 2003. Т. 11, № 3. С. 1921.
32. Бельмер С. В. Анемия в детской гастроэнтерологии / С. В. Бельмер, А. В. Малков, Л. А. Анастасевич [и др.] // Материалы ХIII конгресса детских гастроэнтерологов России. М. : Медпрактика. 2006. С. 464467.
33. Бердник О. Ф. Чувствительность организма к факторам окружающей среды. Индивидуальная чувствительность / О. Ф.Бердник // Довкілля та здоров’я. - 2000. - № 1. - С. 38-41.
34. Бережной В. В. Ефективність комбінованої терапії хронічних захворювань гастродуоденальної зони, обумовлених Helicobacter pylory, у дітей / В. В. Бережной, Н. П. Глядєлова // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1995. - № 4. - С. 15-17.
35. Бережний В. В. Вплив координаційних сполук деяких мікроелементів на процеси адаптації у дітей молодшого шкільного віку / В. В Бережний, І. Б. Орлюк, Н. К.Уніч // Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі : ХІ з‘їзду педіатрів України : матеріали. - Київ. 2004. С. 86-87.
36. Биологическая роль магния, кальция и цинка в регуляции функций и развития заболеваний пищеварительной системы у детей / М. В. Федосеенко, Р. Р. Шиляев, О. А. Громова [и др.] // Вопросы современной педиатрии. 2003. Т. 2, № 6. С. 67-72.
37. Блинков И. Л. Проблема Helicobacter pylory - миф и реальность / И. Л. Блинков // Клин. мед. - 1997. - № 12. - С. 71-74.
38. Богмат Л. Ф. Залежність імунологічного гомеостазу від інфікування Helicobacter pylori у підлітків з гастродуоденальною патологією на фоні системної дисплазії сполучної тканини / Л. Ф. Богмат, І. М. Яковлєва, І. М. Неліна // Вісник Харк. нац. ун-ту. 2004. - № 639. С. 38-41.
39. Болезни органов пищеварения: [руководство для врачей / под ред. А. В. Мазурина]. - М., 1984. - 656 с.
40. Большаков А. М. О комплексной гигиенической оценке состояния окружающей среды и её влияния на здоровье населения области / А. М. Большаков, Е. М. Черепов, Е. И. Акимова // Гигиена и санитария. 1999. - № 2. - С. 47-49.
41. Борисенко М. І. Імуномодуляція місцевого імунітету верхніх відділів травного каналу при хронічному запальному процесі його слизової оболонки / М. І. Борисенко // Сучасна гастроентерологія. 2006. - № 1 (27). С. 41-45.
42. Боцюк Н. Е. Кровообіг і функція шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей з гастродуоденітами / Н. Е. Боцюк // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1997. - № 3. С. 36-37.
43. Булацескул С. В Взаимосвязь активации перекисного окисления липидов с нарушением обмена липидов и иммунного ответа / С. В. Булацескул, М. М. Перепелюк, П. М. Писковацкий // Актуальные вопросы ревматологии : материалы науч.- практ. конференции, посвященной 100-летию со дня рождения акад. М. А. Ясиновского / отв. ред. Е. А. Якименко. Одесса, 1999. - С. 43-44.
44. Буштуева К. А. Методы и критерии оценок состояния здоровья населения в связи с загрязнением окружающей среды / К. А. Буштуева, И. С. Случанко. - М. : Медицина, 1979. - 167 с.
45. Вальдек Ф. Физиология человека / Ф. Вальдек. Москва : Мир, 1986. - 117 с.
46. Васильев Ю. В. Антацидные препараты в современной терапии заболеваний верхних отделов желудочнокишечного тракта / Ю. В. Васильев // Конс.мед., (приложение). - 2003. - № 7. С. 37.
47. Вдовиченко В. І. Клінічна гастроентерологія : [лекції для інтернів і курсантів-терапевтів інститутів і факультетів удосконалення] / В. І. Вдовиченко Львів : Вільна Україна, 1997. 196 с.
48. Вейн А. М. Заболевания вегетативной нервной системы / А. М. Вейн - М. : Медицина, 1991. - С. 40-41.
49. Велданова М. В. Йод - знакомый и незнакомый / М. В. Велданова, А. В. Скальный. - Москва, 2001. - 112 с.
50. Вельтищев Ю. Е. Особенности клинической лабораторной диагностики в детском возрасте / Ю. Е. Вельтищев // Клиническая лабораторная диагностика. - 1998. - № 4. - С. 25-32.
51. Вельтищев Ю. Е. Экологически детермированные нарушения состояния здоровья детей / Ю. Е. Вельтищев // Рос. педиатрич. журнал. - 1999. - № 3. С. 7—8.
52. Витаминно-минеральная недостаточность у детей: соматические и психоневрологические аспекты проблемы / В. М. Студеникин, С. В. Балканская, В. И. Шелковский [и др.] // Лечащий врач. - 2008. - № 1. - С. 19-22.
53. Витамины и микроэлементы в практике врача-педиатра / Н. А. Коровина, И. Н. Захарова, А. Л. Заплатников [и др.] // Рус. мед. журн. - 2004. - № 1. - С. 48-52.
54. Витамины и минералы для роста и развития детей / Л. А. Щеплягина, О. И. Маслова, Г. В. Римарчук, Л. В. Козлова, И. В. Круглова, Т. Ю. Моисеева // Consilium Medicum 2005. Т. 7, № 2. Режим доступу до журн. :
http://www.consilium-medicum.com/media/pediatr/05_02/68.shtml

55. Витамины и минеральные вещества : полная энциклопедия / [сост. Т. П. Емельянова]. - СПб. : Весь, 2001. - 368 с
56. Волков А. И. Региональные особенности, эпидемиология и пути снижения гастроэнтерологической заболеваемости у детей / А. И. Волков, Е. П. Усанова // Рос. педиатрич. журнал . 2000. - № 2. С. 61—63.
57. Волков А. И. Динамика эпидемиологических показателей заболеваемости органов пищеварения у детей / А. И. Волков, Е. П. Усанова // Матер. VII конгр. педиатров России. М., 2002. С. 54-55.
58. Гастроентерология дитячого віку / [за заг. ред. проф. Є. В. Прохорова, проф. О. П. Волосовця]. Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. 160 с.
59. Гепатиты и некоторые другие заболевания печени в рубриках МКБ-10 // Doctor. 2001. № 2. С. 810.
60. Гильденскиольд Р. С. Тяжелые металлы в окружающей среде и их влияние на организм / Р. С. Гильденскиольд, Ю. В. Новиков // Гигиена и санитария. - 1992. - № 5-6. - С. 6-8.
61. Гляделова Н. П. Де-нол в терапии эрозивно-язвенных поражений гастродуоденальной зоны, ассоциированных с Helicobacter pylori, у детей / Н. П. Гляделова // Современная педиатрия. - 2003. - № 1. - С. 85-88.
62. Голованова Е. С. Роль гепатобилиарной системы и желудка в детоксикации организма при гастродуодените у детей / Е. С. Голованова, А. И. Аминова // Российкий педиатрический журнал. 2006. - № 1. С. 21-24.
63. Головченко О. І. Гістопатологічні характеристики різних морфологічних форм хронічних гастритів / О. І. Головченко, С. В. Вернигородський, В. В. Біктіміров // Сучасна гастроентерологія. 2003. № 4. С. 5558.
64. Гончарик И. И. Стандартизация диагностики и обоснование лечения: справ. пособие / И. И. Гончарик. - Мн. : Беларусь, 2000. - 143 с.
65. Гончарик И. И. Клиническая гастроэнтерология / И. И. Гончарик. - Мн. : Интерпрессервис, 2002. - 334 с.
66. Горбачев В. В. Витамины, микро- и макроэлементы: справочник / В. В.Горбачев, В. Н. Горбачева. Мн. : Книжный дом: Интерпрессервис, 2000. 544 с.
67. Горячева І. П. Оптимізація лікування хронічного гастродуоденіту у дітей (клініко-експериментальне дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / І. П. Горячева. К., 2000. - 22с.
68. Гресь Н. А. Микроэлементозы человека: актуальные проблемы / Ника Гресь, Игорь Тарасюк // Медицина. 2006. - № 3 (54). С. 37-45.
69. Грибанов Г. А. Особенности структуры и биологическая роль лизофосфолипидов / Г. А. Грибанов // Вопросы мед. химии. - 1991. - Т. 37, Вып. 4. - С. 2-10.
70. Григорьев К. И. Немедикаментозное лечение хронических заболеваний органов пищеварения у детей / К. И. Григорьев // Педиатрия. - 1991. - № 9. - С. 85-93.
71. Григорьев П. Я. Диагностика и лечение хронических болезней органов пищеварения / П. Я. Григорьев, Э. П. Яковенко. - М., 1996. - 515 с.
72. Григорьев П. Я. Клиническая гастроэнтерология // П. Я. Григорьев, А. В. Яковенко. - М. : МИФ, 1998. - 476 с.
73. Григор’єв П. Я. Хвороби органів травлення (діагностика і лікування) / П. Я. Григор’єв, Є. М. Стародуб, Е. П. Яковенко. Тернопіль, 2000. 446 с.
74. Громова О. А. Нейрохимия макро- и микроэлементов. Новые подходы к фармакотерапии / О. А. Громова, А. В. Кудрин. — М. : Алев-В, 2001. — 300 с.
75. Губский Ю. И. Химические катастрофы и экология / Ю. И. Губский, В. Б. Долго-Сабуров, В. В. Храпак. - К. : Здоров"я, 1993. - 224 с.
76. Гудков А. В. Взаимосвязь общей детской инфекционной заболеваемости с содержанием тяжелых металлов в волосах детей / А. В. Гудков, В. Н. Багрянцев, Л. М. Исачкова // Инфекционная патология в Приморском крае. Владивосток : Дальнаука, 1994. - С. - 94-95.
77. Гудков А. В. Общая детская заболеваемость и тяжелые металлы в окружающей среде г. Владивостока / А. В. Гудков, В. Н. Багрянцев, В. Г. Кузнецов // Инфекционная патология в Приморском крае. Владивосток : Дальнаука, 1994. - С. 96-97.
78. Денисов М. Ф. Сучасні уявлення про систему захисту слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки та її роль у патогенезі хронічних гастродуоденальних хвороб у дітей / М. Ф. Денисов, Н. М. Мягка // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2000. - № 1. - С. 54-58.
79. Денисова М. Ф. Діагностика та лікування хвороб шлунка та 12-палої кишки у дітей / М. Ф. Денисова, Н. В. Чернеча // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. - № 5. - С. 68-69.
80. Денисов М. Ю. Практическая гастроєнтерология для педиатра : руков. для врачей / М. Ю. Денисов. - М., 2001. - 376 с.
81. Денисов М. Ю. Практическая гастроэнтерология для педиатра: справочное руководство / М. Ю. Денисов. - М. : Издатель Мокеев, 2000. 296 с.
82. Диагностика и коррекция нарушений обмена макро- и микроэлементов у детей 1 года жизни : пособие для врачей [утв. МЗ РФ 16.04.2002 г.] / [Н. Д. Одинаева, Г. В. Яцык, А. В. Скальный и др.]. - Москва, 2002. - 43 с.
83. Дидковский Н. Принципы иммунокорригирующей терапии / Н. Дидковский, И. Малашенкова // Врач. 2005. № 10. С. 17-24.
84. Дмитриев М. Т. Санитарно-химический анализ загрязняющих веществ в окружающей среде : справ. изд. / М. Т. Дмитриев, Н. И. Казнина, И. А. Пиничина. М. : Химия, 1989. 368 с.
85. Дмитрієва С. М. Семіотика больового і диспепсичного синдромів при моторних порушеннях органів травлення у дітей і підлітків / С. М. Дмитрієва // Лікарська справа. - 1999. -№ 4. - С. 69-72.
86. Дмитрієва С. М. Функціональні моторні взаємозв`язки органів травлення при гастродуоденальних захворюваннях у дітей і підлітків : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт.мед. наук / С. М. Дмитрієва. - К., 2000. 22 с.
87. Дослідження нуклеїнового обміну у дитячого контингенту в умовах ендемічної зони / О. М. Горленко, Н. М. Маляр, В. Ю. Коваль [та ін.] // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина”. 2004. № 24. С. 166167.
88. Ермаков В. В. Вопросы биогеохимии селена в связи с проявлением селен-зависимых эндемических заболеваний животных и человека / В. В.Ермаков, С. А. Алексеева, А. П.Дегтярев // Геохимическая экология и биогеохимическое районирование биосферы : вторая российская школа, Москва, 25-28 янв. 1999 г. : материалы (тезисы, доклады, воспоминания). - М., 1999. 50-53.
89. Ефективність застосування де-нолу в лікуванні ерозивно-виразкових ушкоджень слизової оболонки гастродуоденальної зони / І. І. Грищенко, М. Б. Щербиніна, О. І. Григоренко [та ін.] // Новости медицины и фармации. - 2003. - № 3 (131). - С. 9.
90. Ефремов А. В. Микроэлементоз и вторичная иммуносупрессия / А. В. Ефремов, А. Р. Антонов, Г. А. Антонов // Сибирский стандрат жизни: экология питания : научно-практич. конф., 2-3 декабря 1998г. : тезисы докл. Новосибирск : НГУ, 1998. С. 211-212.
91. Железодефицитная анемия у детей с патологией органов пищеварения / Г. В. Волынец, А. И. Хавкин, М. Л. Бабаян [и др.] // Рус. мед. журн. - 2004. - № 3. - С. 160-164.
92. Жихарева Н. С. Коррекция недостаточности микроэлементов и витаминов в детском возрасте / Н. С. Жихарева // Лечащий врач. - 2007. - № 1. - С. 42-47.
93. Зайцева О.В. Заболевание верхних отделов желудочно-кишечного тракта у детей [Електронний ресурс] / О. В. Зайцева, О. С. Намазова, Г. А Самсыгина // Русский медицинский журнал 1997. Т. 5, № 19. - Режим доступу до журн. :
http://www.rmj.ru/articles_2853.htm.
94. Захарова И. Н. Дефицит витаминов и микроэлементов у детей и их коррекция / И. Н. Захарова, Е. В. Скорогобатова, Е. Г. Обыночная [и др.] // Педиатрия. 2007. Т. 86, № 3. С. 112-118.
95. Захарова И. Н. Роль железа в организме человека / И. Н Захарова, Н. Е. Малова, Е. В. Ручкина // Российский педиатрический журнал. 2007. - № 1. С. 31-34.
96. Захворювання органів травлення у дітей (стандарти діагностики та лікування) : навч. посіб. для педіатрів, дитячих гастроентерологів, лікарів загальної практики сімейної медицини / [Ю. В. Бєлоусов, Л. Г. Волошина, Н. В. Павленко и др.]. Х. : ВД «ІНЖЕК», 2007. 124 с.
97. Звягина Е. В. Хронические заболевания верхнего отдела пищеварительного тракта у детей Кемерова : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук / Е. В. Звягина Томск, 2000. 24 с.
98. Зв’язок між захворюваністю населення та мікроелементним складом мінеральних вод Закарпаття / Л. В. Гецянин-Дичка, І. С. Лемко, Л. П. Киртич [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2003. - № 3. - С. 21-26.
99. Значение Helicobacter pylory в детской гастроентерологической практике / Ю. М. Богданов, Л. А. Зубов, Г. П. Сирнова [и др.] // Рос. журн. гастроентерологии, гепатологии и колопроктологии. - 1997. - № 2. - С. 11-16.
100. Ивашкин В. Т. Гастрознтерология XXI века / В. Т. Ивашкин, Т. Л. Лапина // Рус. мед.журн. - 2000. - Т. 8, № 17. - С. 697-702.
101. Игнатьева Г. А. Иммунная система и патология / Г. А. Игнатьева // Патол., физиол. и экспер. терапия. 1998. - № 1. С. 35-41.
102. Избранные вопросы детской гастроэнтерологии / [под ред. проф. С. С. Козак]. К. : Ходак, 2003. 152 с.
103. Избранные лекции по гастроэнтерологии / [под ред. В. Т. Ивашкина, А. А. Шептулина]. - М. : МЕДпрессинформ, 2002. - 88 с.
104. Изучение качества жизни детей важнейшая задача современной педиатрии : [обзор научноисследовательских работ по педиатрии, выполненных в 2004 году] / А. А. Баранов, И. Ю. Альбицкий, С. А. Валиуллина, И. В. Винярская. М., 2005. - С. 8388.
105. Изучение образа жизни населения в системе социально-гигиенического мониторинга / Л. И. Шишкина, А. Э. Ломовцев, В. В. Тихоненко В.В. [и др.] // Здоровье населения и среда обитания. 1998. - № 12. С. 5-7.
106. Иммунофармакология микроэлементов / [А. В. Кудрин, А. В.Скальный, А. А. Жаворонков, М. Г.Скальная, О. А. Громова.]. — М. : КМК, 2000. — 576 с.
107. Йодная недостаточность: диагностика и коррекция / В. И. Широкова, В. И. Голоденко, В. Ф. Демин [и др.] // Педиатрия. - 2005. - № 6. - С. 68-72.
108. Карчевский А. Н. Взаимосвязь йоддефицитных состояний и дисбаланса микроэлементов у школьников, проживающих в условиях техногенной нагрузки / А. Н. Карчевский // Бюллетень СО РАМН. 2003. - №1 (107). С. 16-19.
109. Касаткина Э. П. Йоддефицитные заболевания у детей и подростков / Э. П. Касаткина // Лечащий врач. - 2000. - № 10. - С. 14-18.
110. Квашніна Л. В. Вплив медикаментозних та нетрадиційних засобів лікування хронічних гастродуоденітів на стан місцевог