ОСОБЛИВОСТІ МЕТАБОЛІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ТА КОРЕКЦІЯ ЇЇ ПОРУШЕНЬ У НОВОНАРОДЖЕНИХ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ АСФІКСІЮ

Краткое описание

Державна установа Інститут педіатрії, акушерства та гінекології
Академії медичних наук України”

На правах рукопису

ЛОШАК ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: 616-053.31:616-001.8-036.11-08-003.96

ОСОБЛИВОСТІ МЕТАБОЛІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ТА КОРЕКЦІЯ ЇЇ
ПОРУШЕНЬ У НОВОНАРОДЖЕНИХ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ асфіксію

14.01.10-Педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук,
професор Т.К. Знаменська

Київ-2008

Зміст

Перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць та термінів ..

4

Вступ ..

6

Розділ 1. Аналіз сучасного стану проблеми асфіксії новонароджених та можливостей її корекції (огляд літератури) ..
1.1 Перебіг раннього неонатального періоду у новонароджених, які перенесли асфіксію, можливості метаболічної адаптації......................................
1.2 Структурно-функціональні та транзиторні зміни мембранних процесів і їх роль в формуванні гіпоксичного стану
1.3 Корекція і лікування гіпоксичних станів у новонароджених

12

12

28
33

Розділ 2. Матеріали та методи .
2.1 Клінічна характеристика обстеженних новонароджених та їх матерів ...
2.2 Використані методи дослідження та лікування..

46

46
58

Розділ 3. Особливості мозкової гемодинаміки та стану мозкових структур у новонароджених, що перенесли асфіксію..

64

Розділ 4. Роль електролітного обміну, холінергічної, про- і антиоксидантної систем в метаболічній адаптації новонароджених при асфіксії........................................................
4.1 Стан електролітного обміну ..
4.2 Дослідження активності К+,Na+,Mg2+-АТФ-ази в крові ......

4.3 Особливості динаміки холінергічної системи (ацетилхоліну і ацетилхолінестерази) та аміаку в адаптаційній реакції новонароджених, що перенесли асфіксію ........................................................
4.4 Роль вільнорадикального окислення ліпідів в пошкодженні нервової системи у новонароджених за наявності асфіксії ..

76
76
81

84

87

Розділ 5. Обґрунтування лікувальних заходів для новонароджених, що народились в асфіксії та визначення іх ефективності
5.1 Вплив лікування на стан мозкової гемодинаміки та мозкових структур ........
5.2 Вплив лікування на показники електролітного обміну, про- і антиоксидантної системи ..
5.2. 1 Стан електролітного обміну та активності К+,Na+,Mg2+ АТФ-ази в сироватці крові новонароджених під впливом лікування ..
5.2. 2 Корекція порушень проксидантно-антиоксидантного стану ..
5.2. 3 Зміни холінергічної системи після лікування.
5.2. 4 Зміни концентрації аміаку в крові новонароджених після лікування ...
5.3 Вплив лікування на клінічний перебіг періоду ранньої неонатальної адаптації .

94

99

105

105

108
110

113

114

Розділ 6. Аналіз та узагальнення отриманих результатів

118

Висновки ..

137

Практичні рекомендації ..

139

Список використаних джерел .

140

Перелік скорочень, умовних позначень, символів,
одиниць та термінів

АОС

-

антиоксидантна система

АОСЗ

-

антиоксидантна система захисту

АТФ

-

аденозинтрифосфорна кислота

АХ

-

ацетилхолін

АХЕ

-

ацетилхолінестераза

ВРО

-

вільнорадикальне окислення

ВШК

-

внутрішньошлуночковий крововилив

ГІУ

-

гіпоксично-ішемічне ураження

ГП

-

глютатіонпероксидаза

ГПЛ

-

гідроперекис ліпідів

ДВЗ

-

десиміноване внутрішньосудинне згортання

ЕКГ

-

електрокардіографія

ІТФ

-

інозинтрифосфорна кислота

МДА

-

малоновий диальдегід

М-Хр

-

М-холінорецептор

НАД

-

нікотинамідаденіндинуклеотид

НСГ

-

нейросонографія

Н-Хр

-

Н-холінорецептор

ОЦК

-

об’єм циркулюючої крові

ПВЛ

-

перивентрикулярна лейкомаляція

ПГЕ

-

постгіпоксична енцефалопатія

ПОЛ

-

перекисне окислення ліпідів

СДПТВ

-

самостійне дихання з позитивним тиском на вдосі

СДР

-

синдром дихальних розладів

ССН

-

серцево-судинна недостатність

СОД

-

супероксиддисмутаза

УЗД

-

ультразвукове дослідження

ФАС

-

фізіологічно-активна сполука

ЦНС

-

центральна нервова система

ЦТК

-

цикл трикарбонових кислот

ЧСС

-

частота серцевих скорочень

11-ОКС

-

11-оксикортикостероіди

ВСТУП

Актуальність теми. Незважаючи на достатню кількість наукових досліджень по вивченню патогенезу постгіпоксичних станів у новонароджених, розробці ранніх критеріїв діагностики, методів профілактики і лікування наслідків цієї патології, багато питань проблеми гіпоксії новонароджених залишаються до цього часу не вивченими.
Внутрішньоматкова гіпоксія плоду та асфіксія новонародженого діагностується у 10% новонароджених в нашій країні і є найбільш поширеним захворюванням неонатального періоду [70; 122; 163].
Згідно даних літератури, рівень захворюваності на гіпоксію плода та асфіксію новонародженого в Україні зростає протягом останніх десятирічь. Так у 1990 році гіпоксія плода та асфіксія новонародженого діагностувались у 52,3 випадках з 1000 народжених живими, у 2000 році цей показник становив уже 111,7 випадків і зайняв перше місце (41%) у структурі захворюваності новонароджених (Суліма О.Г., 2002), у 2007 році 51,78 на 1000 народжених живими.
Гіпоксія новонародженого є однією з основних причин ранньої неонатальної смертності та тяжких ускладнень, які призводять до інвалідизації дітей [66; 67; 70; 122; 162; 163].
Перинатальний аспект проблеми гіпоксичних пошкоджень новонароджених є головним у соціальному відношенні через негативний вплив, що призводить до збільшення частоти нервово-психічних ускладнень та порушення подальшого гармонійного розвитку дитини. Лікувально-профілактичні заходи щодо гіпоксії плода та асфіксії новонародженого є однією з головних умов зниження перинатальної захворюваності та дитячої смертності [36; 41; 55; 59; 147].
Як показав аналіз літератури, важливого значення набуває розробка ранніх критеріїв діагностики ускладнень постнатального періоду, що дає змогу своєчасно проводити організаційно-профілактичні та лікувальні заходи по попередженню функціональних розладів новонароджених [66; 67; 122].
Впровадження нових технологій перинатальної та неонатальної діагностики (ультразвукова діагностика, допплерографія, біохімічні дослідження та інше) дозволяє вивчити з перших годин життя негативні наслідки перенесеної гіпоксії плоду та асфіксії новонародженого [67; 166].
В умовах гіпоксії виникають порушення енергетичного обміну, що сприяють розвитку деструктивних змін клітинних елементів дезорганізації мембранних структур [15; 63; 197; 257]. Дослідження функціонального стану плазматичних мембран допоможе визначити певні ланки патогенетичних змін при гіпоксії у новонароджених.
Зростання поширеності гіпоксії плоду та асфіксії новонародженого і відсутність достатньо ефективних методів лікування постгіпоксичних порушень визначають актуальність досліджень по удосконаленню терапії наслідків гіпоксичних станів у новонароджених, що дозволить знизити захворюваність та інвалідизацію дітей.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи відділу неонатології ДУ „Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України” Удосконалення ранніх критеріїв діагностики, методів профілактики та лікування гіпоксичних станів у новонароджених в ранньому неонатальному періоді” (№ держреєстрації 01.02У001065).

Метою роботи є знизити частоту ускладнень перебігу ранньої неонатальної адаптації у новонароджених, які народились у стані гострої асфіксії, шляхом удосконалення лікувально-профілактичних заходів на основі вивчення електролітного обміну, активності К+,Na+,Mg2+-АТФ-ази, холінергічної, про- та антиоксидантної систем, стану плазматичних мембран еритроцитів та гемодинаміки мозкових судин.
Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання:
1. Дослідити особливості перинатального анамнезу та перебіг раннього неонатального періоду у новонароджених, які перенесли асфіксію різного ступеню тяжкості.
2. Вивчити та оцінити стан гемодинаміки мозкових судин за допомогою допплерографії у новонароджених в залежності від тяжкості перенесеної асфіксії.
3. Дослідити стан електролітного обміну, активність К+, Nа+, Мg2+ АТФ-ази в крові новонароджених з різним ступенем тяжкості асфіксії та при корекції ліпіном.
4. Вивчити особливості холінергічної системи (ацетилхоліну, ацетилхолінестерази) та аміаку в адаптаційній реакції новонароджених, що перенесли асфіксію різного ступеню тяжкості та при корекції ліпіном.
5. Вивчити роль вільнорадикального окислення ліпідів в пошкодженні нервової системи у новонароджених в умовах асфіксичного стану і при корекції ліпіном.
6. На підставі отриманих результатів науково обґрунтувати, розробити та впровадити в медичну практику ранні критерії діагностики асфіксії.
7. Розробити та впровадити в медичну практику удосконалену схему лікування та попередження порушень адаптації у новонароджених, що народились в стані асфіксії.
Об’єкт дослідження перебіг раннього неонатального періоду у новонароджених, що народились в асфіксії різного ступеню тяжкості.
Предмет дослідження - гемодинаміка мозкових судин, електролітний обмін, холінергічна, про- та антиоксидантна система у новонароджених, що перенесли асфіксію різного ступеню важкості.
Методи дослідження загальноклінічні, інструментальні, біохімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено особливості метаболічної адаптації у новонароджених, що народились в стані асфіксії різного ступеню тяжкості за станом електролітного обміну, активності К+,Na+,Mg2+-АТФ-ази, холінергічної, про- та антиоксидантної системи.
Визначено, що у немовлят, які перенесли асфіксію, виявляється характерне поєднання факторів ризику порушення адаптаційних можливостей організму. Формується преморбідний фон, який складається з дисбалансу активності К+,Na+,Mg2+-АТФ-ази, холінергічної, про- та антиоксидантної системи, порушень електролітного обміну.
Показано, що по мірі наростання тяжкості асфіксії у новонароджених відбувається пригнічення активності К+,Na+,Mg2+-АТФ-ази, збільшення вмісту АХ та активності АХЕ, зниження активності СОД і каталази, збільшення вмісту глутатіону відновленого і накопичення продуктів окисної модифікації білків; спостерігається гіпокаліємія в еритроцитах та гіперкаліємія, гіпокальціємія, гіпомагніємія в плазмі. Дані порушення мають більш виражений характер при асфіксії тяжкого ступеню та вказують на розлади метаболічної адаптації.
Враховуючи отримані результати, розроблені додаткові діагностичні критерії для прогнозу протікання періоду ранньої неонатальної адаптації та проведення диференційованих реабілітаційних заходів новонародженим, що народились в стані асфіксії.
Показано, що застосування ліпіну сприяє нормалізації порушень адаптаційно-резервних можливостей та покращенню стану здоров’я дітей в ранньому неонатальному періоді.

Практичне значення одержаних результатів.
Розроблені критерії ранньої діагностики метаболічних порушень та порушень неонатальної адаптації у новонароджених на основі оцінки активності К+,Na+,Mg2+-АТФ-ази, рівня іонів К+ , Ca+ та Mg2+ .
Обґрунтований та впроваджений в практику роботи відділень реанімації та інтенсивної терапії новонароджених удосконалений комплекс лікування новонароджених, що народились в асфіксії різного ступеню тяжкості із застосуванням ліпіну.

Впровадження результатів досліджень в практику.
Отримані результати та практичні рекомендації дисертації впроваджено в практику роботи у міському перинатальному центрі м.Ужгорода, обласній дитячій лікарні м. Полтави, обласній дитячій лікарні м.Чернівці, пологовому будинку №1 м. Кіровограду.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто при плануванні роботи проведено патентний пошук та аналіз літератури за темою дисертації. Здійснено відбір тематичних хворих, проведено клініко-статистичний аналіз перебігу раннього неонатального періоду 110 новонароджених, з них 80 дітей, що народились в асфіксії, та 30 здорових дітей. Проведено забір матеріалу для проведення біохімічних досліджень, здійснено аналіз отриманих результатів. Розроблено та впроваджено комплекс діагностичних досліджень та лікувальних заходів для новонароджених, що перенесли асфіксію.
Автором особисто здійснювались спостереження за новонародженими під час проведення лікування. Проведено співставлення клінічних та лабораторних даних та статистичний аналіз отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи докладалися на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим» (Київ, 2003); на сьомій всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання педіатрії» (Київ, 2006), конференції молодих вчених ІПАГ АМН України «Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології» (Київ, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, з них: 1 - розділ у монографії, 3 у фахових журналах, 5 - тези з¢їздів, науково-практичних конференцій.

Список литературы

Висновки

У дисертації наведене теоретичне обґрунтування та нові підходи до вирішення актуального завдання неонатології зниження частоти ускладнень у новонароджених, які народились в асфіксії, шляхом розробки ранніх критеріїв діагностики метаболічних порушень та системи лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на їх корекцію і покращення перебігу ранньої неонатальної адаптації.
1. Перенесена гіпоксія плоду під час пологів негативно впливає на перебіг ранньої неонатальної адаптації. У новонароджених, які народились в асфіксії, основні показники фізичного розвитку значно знижені. Найнижчі показники фізичного розвитку спостерігаються у дітей, які народились у ваговій категорії 2001-2500 г (7,5%). Період ранньої неонатальної адаптації протікає зі значними ускладненнями у вигляді розвитку дезадаптаційних синдромів, особливо при асфіксії тяжкого ступеню (у 54,05% синдром дихальних розладів, у 78,4% жовтяниця, у 86,5% неврологічні порушення, у 35,1% гастроінтестинальний, у 37,8% геморагічний синдром, у 24,3% порушення терморегуляції, у 29,7% гіпоглікемічний синдром). Поєднання декількох клінічних проявів, а особливо гастроінтестинальних реакцій з синдромом нервово-рефлекторної збудливості, зустрічаються лише у дітей, що народились в асфіксії тяжкого ступеню.
2. Обстеження дітей за допомогою нейросонографії виявляє у них високу частоту порушень структур головного мозку у вигляді підвищення шлуночкового індексу, які вказують на порушення центральної нервової системи, обумовлені набряком головного мозку. Достовірно більша кількість розширених бокових шлуночків, внутрішньошлуночкових крововиливів, перивентрикулярної лейкомаляції спостерігається у дітей, що перенесли асфіксію тяжкого ступеня. Допплерометричне дослідження обстежених новонароджених, що народились в тяжкій асфіксії, виявляє достовірно вищі значення резистентного індексу в басейні середньої мозкової артерії, що свідчить про порушення мозкової мікроциркуляції на тлі набряку головного мозку, котрий мав місце у 86,4% дітей, з тяжкою асфіксією.
3. При асфіксії помірного та тяжкого ступеня на 1-у добу життя визначаються порушення стану електролітного обміну гіпокаліємія в еритроцитах та гіперкаліємія, гіпокальціємія, гіпомагніємія в плазмі, а також пригнічення активності К+, Nа+, Мg2+ АТФ-ази, що слід розглядати як ранній діагностичний тест в оцінці тяжкості асфіксії новонароджених.
4. При помірному та тяжкому ступені асфіксії у крові новонароджених спостерігається збільшення вмісту ацетилхоліну та активності ацетилхолінестерази, які можна розглядати як нейрогуморальний компенсаторний стан, спрямований на зниження рівня ацетилхоліну. Одночасно в крові збільшується вміст аміаку, що свідчить про глибокі метаболічні порушення білкового обміну та дезінтоксикуючої функції печінки, що може бути використано для оцінки тяжкості метаболічної дезадаптації таких дітей.
5. При помірній та тяжкій асфіксії новонароджених виявляється різна спрямованість змін активності антиоксидантний ферментів зниження активності супероксиддисмутази і каталази, збільшення вмісту глутатіону, з одного боку, і накопичення продуктів окисної модифікації білків, з іншого, що свідчить про розбалансування системи регуляції про- та антиоксидантної систем метаболізму й порушення компенсаторно-адаптивних реакцій при асфіксії.
6. Застосування в комплексній терапії вітчизняного препарату „Ліпін” сприяє більш швидкому поліпшенню клінічного стану новонароджених, інтенсивній регресії та ліквідації синдромів дезадаптації, позитивній динаміці показників метаболічних порушень протягом перших їх днів життя, що дає підстави для впровадження препарату у практику роботи відділень реанімації, інтенсивної терапії та виходжування новонароджених.

Практичні рекомендації

1. Враховуючи високу частоту дезадаптаційних синдромів у новонароджених з асфіксією при народженні, серед яких провідне місце займають неврологічні порушення, новонародженим необхідно проводити нейросонографічне дослідження морфо-функціональних структур мозку та допплерографічне дослідження мозкової гемодинаміки в ранньому неонатальному періоді.
2. Новонароджених, що народились в асфіксії, слід включити до групи ризику по розвитку дезадаптаційних синдромів. Вони потребують особливо ретельного спостереження і проведення цілеспрямованих лікувально-профілактичних заходів. До групи „високого ризику” по розвитку дезадаптаційних синдромів та перинатальної патології слід відносити новонароджених, при обстеженні яких виявлено пригнічення активності К+, Nа+, Мg2+ АТФ-ази в крові нижче рівню 2,05 мкмоль Р/мг білка, збільшення вмісту іонів К+ в плазмі понад 6,8 мекв/л та зменшення іонів К+ в еритроцитах нижче 61,4 мекв/л, зниження вмісту в плазмі іонів Са2+ нижче 1,7 ммоль/л, іонів Мg2+ менше 0,39 ммоль/л, збільшення ацетилхоліну понад 495,0 мкмоль/л та активності ацетилхолінестерази більше 4,21 мкмоль/л, збільшення рівню аміаку вище 67,2 мкмоль/л, зниження активності СОД до 0,86 ум.од./мг білка, каталази до 12,9 ммоль Н2О2/мг білка, підвищення вмісту глутатіону відновленого до 4,35 мкмоль ГSH/мл еритроцитів.
3. Корекцію порушення метаболічної адаптації у новонароджених, що перенесли асфіксію, слід проводити з включенням в комплексну терапію ліпосомного препарату ліпін. Дітям призначається ліпін в добовій дозі 10 мг/кг, внутрішньовенно з 1-ої по 6-у добу життя. Контрольну оцінку ефективності терапії слід проводити на 7-у добу життя за динамікою показників біохімічних досліджень.

СПИСОК використаних джерел

1. Агафонова Н.И. Ранняя медикаментозная реабилитация новорожденных, перенесших тяжелую асфиксию / Агафонова Н.И. // Вопр. репродуктологии:Сб. Харьков, 1992. С.27-32.
2. Айламазян Э.К. Акушерство: Учебник для медицинских вузов / Айламазян Э.К. - СПб.: СпецЛит, 2007. - 528, с алл.
3. Айрапетян С.Н. Новая теория метаболической регуляции функциональной активности мембраны / Айрапетян С.Н. // Метаболическая регуляция функции мембран:Тр.П Всесоюзн.симпоз. Ереван:Изд-вл АН АрмССР, 1990. С.8-32.
4. Алексеенко И.Ф. Физиологические особенности крови новорожденных детей / Алексеенко И.Ф., Афанасенко П.Г., Кудаяров Д.К.- Фрунзе:Илим, 1983. 214 с.
5. Алимов А.В. Характеристика адаптивных реакций у новорожденных с токсико-септическими состояниями, перенесших перинатальную гипоксию / Алимов А.В. //Педиатрия: Журн. им. Г.Н. Сперанского. 2003. - №4. С. 115.
6. Ананьева Н.В. Особенности острой респираторной патологии у детей на фоне перинатального гипоксически-ишемического поражения центральной нервной системы / Ананьева Н.В., Савво В.М., Лупальцева С.Е., Логвиненко З.В. // Український пульмонологічний журнал. Київ, 2003. - №2. С. 102-103.
7. Антонов А.Г. Реанимация и интенсивная терапия новорожденных с асфиксией / Антонов А.Г. // Лечащий врач, 2006, №3. С. 68-72.
8. Артюхова В.Г. Исследование структурного состава эритроцитов крови при нефропатиях у детей / Артюхова В.Г., Попова И.Е., Резван С.Г. и др. // Бюл.эксперим.биол. и мед. 2002. Т.134, №8. С.205-208.
9. Ахмадеева Э.Н. Цитохимические исследования клеток крови новорожденных / Ахмадеева Э.Н., Каюмов Ф.А. // Лабор.дело. 1991. - №8. С.59-62.
10. Бабинцева А.Г. Гіпоксична енцефалопатія передчасно народжених дітей: стан антиоксидантного захисту організму в ранньому неонатологічному періоді / Бабинцева А.Г. // Перинатологія та педіатрія 2004, №1 - С. 12-14.
11. Багірян І.О. Ферменти антиоксидантного захисту крові у новонароджених дітей групи ризику / Багірян І.О. // Педіатр., акуш. та гінекологія. 1997. - №2. С.18-20.
12. Байбородов Б.Д. Влияние гипербарической оксигенации на проницаемость эритроцитарных мембран и сорбционную способность эритроцитов новорожденных, перенесших гипоксию при рождении / Байбородов Б.Д., Додхоев Д.С. // Анестез. и реанимат.-2003.-№2.-С.55-57.
13. Балогіна Л.П. Прогностичне значення стану клітинних мембран у новонароджених дітей з перинатальним пошкодженням центральної нервової системи / Балогіна Л.П.:Автореф.дис.канд.мед.наук. К., 1994. 23 с.
14. Барашнєв Ю.И. Клинико-морфологическая характеристика и исходы церебральных расстройств при гипоксически-ишемических энцефалопатиях / Барашнєв Ю.И. //Акушерство и гинекология 2000. - №5. С.39-42.
15. Барковский Е.В. Трансмембранные механизмы сигнализации, опосредованные рецепторами с ферментативной активностью / Барковский Е.В., Кубарко А.И., Кухта В.К., Олецкий Э.И. // Здравоохранение (Минск). 2001. - №3. С.30-35.
16. Бегун А.В. Содержание калия и натрия в крови новорожденных при асфиксии / Бегун А.В. // Здравоохр.Белоруссии.1981.-№8.С.23-25.
17. Безкаравайний Б.О. Роль перинатальної гіпоксії новонародженого в формуванні патології серцево-судинної системи / Безкаравайний Б.О., Граніна Л.П., Когутницька М.І., Безкаравайна В.М., Баутіна Т.В. та ін. //Педіатрія, акушерство та гінекологія. Київ, 2002. - №6. С. 53-54.
18. Бекманн Ч. Акушерство и гинекология / Бекманн Ч., Линг Ф., Баржански Б.-М.: Мед. лит., 2004. С. 548.
19. Бекмухаметова З.У. Ионтранспортирующие системы и механизмы адаптации // Ионный гомеостаз и влияние факторов внешней среды на жизнедеятельность клетки:Тез.докл / Бекмухаметова З.У. Иркутск:Изд-во Моск.Ун-та, 1987. С.115.
20. Белоус О.Б. Гіпоксичний синдром при залізодефіцитних анеміях у вагітних та його корекція з використанням фосфатидилхолінових ліпосом / Белоус О.Б.:Автореф.дис.канд.мед.наук. Одеса, 2003. 18 с.
21. Белоусова І.П. Вплив пентоксифілину на інтенсивність процесів ліпідпереокислення у тварин з гіпоксичним синдромом / Белоусова І.П. // Одес. мед.ж. 1999. - №16. С.17-18.
22. Бершова И.Л. Постгенетическое значение липопротеидов в формировании аритмий у детей с кардиомиопатиями / Бершова И.Л., Баканов М.И., Сербин В.И. и др. // Педиатрия. 2002. - №4. С.12-16.
23. Бокерия Е.Л. Нарушения ритма сердца у новорожденных детей при гипоксически-ишемической энцефалопатии / Бокерия Е.Л. // Рос. вестн. перинатол. и педиатрии. 2001. Т.46, №1. С.19-21.
24. Болдырев А.А. Биологические мембраны и транспорт ионов / Болдырев А.А. Изд-во Моск.Ун-та, 1985. 207 с.
25. Болдырев А.А. Введение в биомемранологию / Болдырев А.А. Изд-во Моск.Ун-та, 1990. 207 с.
26. Болдырев А.А. Строение и функции биологических мембран / серия Биология / Болдырев А.А. М.:Знание, 1987. 64 с.
27. Болдырев А.А. Проблема и перспективы исследования мембранных ферментов. Хроника У международной конференции по Na,К-зависимой АТФазе / Болдырев А.А. // Биохимия.-1988.-Т.53, №1.-С.166-167.
28. Болдырев А.А. Биохимическая активность транспорта ионов и транспортные АТФазы / Болдырев А.А., Лопина О.Д., Рубцов А.М., Свинухова И.А. Изд-во Моск.Ун-та, 1983. 125 с.
29. Васильева Е.М. Изменение липидного состава эритроцитов при детском церебральном параличе и других неврологических нарушениях у детей / Васильева Е.М. и др. // Росс.педиатр.ж. 2002. - №5. С.27-30.
30. Ватолин К.В. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике в педиатрии / Ватолин К.В., Галкина Я.А., Дурнов Л.А. и др. -М.: ВИДАР, 1998. 373с.
31. Ватолин К.В. Ультразвуковая диагностика заболеваний головного мозга у детей / Ватолин К.В. 2-е изд., доп. М, 2000. 129с.
32. Вахитова Л.Ф. Влияние перинатальной гипоксии на показатели мембранолиза у новорожденных / Вахитова Л.Ф. //Казанский медицинский журнал. Казань, 2004. Том 85, №1. С.33-35.
33. Вельтищев Ю.Е. Клеточные мембраны и патология детского возраста / Вельтищев Ю.Е. // Проблемы мембранной патологии в педиатрии:Сб. науч.тр. М., 1984. С.5-9.
34. Волгин Д.В. Глутаматергический контроль респираторного ритма новорожденных крысят при гипоксии / Волгин Д.В. // Гіпоксія: деструктивна та конструктивна діяльність: Матер.Міжнар.конф. та Приельбруських Бесід. Київ-Терскол, 1998. С.51-52.
35. Волосовець О.П. Аналіз питомої ваги анте,- інтранатальної гіпок-сії та екологічних факторів розвитку дистрофії міокарда у дітей старшого віку / Волосовець О.П., Кривопустов С.П. // ПАГ. 1998. - №2. С.62-64.
36. Волосовець О.П. Вивчення стану серцево-судинної системи у новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи / Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Ващенко Н.Ф. //Запорожский медицинский журнал: Всеукр. Науч.-практ. Журн. 2004. - №1. С.4-7.
37. Волосовець О.П. Діагностика та лікування гіпоксичних уражень серцево-судинної системи у новонароджених / Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Логінова І.О., Ващенко Н.Ф.// Метод. рек.-К., 2004.-20 с.
38. Волосовець О.П. Фармакокорекція постгіпоксичних порушень серцево-судинної системи у новонароджених за допомогою препарату мілдронат / Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Кузьменко А.Я. та ін. // Педіатр., акуш. та гінекол. 1999. - №4. С.27.
39. Воробьёва И.И. Актуальные вопросы невынашивания беремен-ности и выхаживания недоношенных новорожденных / Воробьёва И.И., Жданович А.И., Жданович И.А., Живецкая-Денисова А.А., Знаменская М.А., Знаменская Т.К., Коломийченко Т.В., Костюкова Е.А., Курилина Т.В., Лошак О.А. и соавторы.- К.: Издательство Агентство Стандарт, 2005. С.97-105.
40. Ганелина И.Е. Активность Na+,К+-АТФазы эритроцитов при остром инфаркте миокарда / Ганелина И.Е., Маслова М.Н., Прозоров Б.М. // Кардиология. 1996. Т.36, №12. С.32-36.
41. Гнусаев С.Ф. Сердечно-сосудистые нарушения у новорожденных, перенесших перинатальную гипоксию / Гнусаев С.Ф., Шибаев А.Н., Федерякина О.Б. // Педиатрия. 2006. - № 1. С. 9-14.
42. Говоруха І.Т. Профілактика і лікування ускладнень перебігу вагітності і родів у жінок з пізніми гестозами з використанням ліпосомального препарату ліпіну / Говоруха І.Т.: Автореф. дис.канд.мед.наук. К., 1995. 24 с.
43. Годованец Ю.Д. Перинатальный гипоксический стресс: возможности антигомотоксической терапии в коррекции метаболических нарушений у новорожденных / Годованец Ю.Д., Кравченко Е.В. // Биологическая терапія. Київ; Баден-Баден, 2004. - №3/4. С. 36-45.
44. Гойда Н.Т. Перинатальна патологія у новонароджених на сучасному етапі / Гойда Н.Т., Суліма О.Т. // ПАГ. 1999. - №4. С.15.
45. Головченко О.В. Особливості морфофункціонального стану та гемодинаміки головного мозку у новонароджених з гострою та хронічною внутрішньоутробною гіпоксією / Головченко О.В., Лук’янова І.С., Дзюба О.М., Медведенко Т.Ф. // Перинатол. та педіатр. 2003. - №1. С.8-11.
46. Головченко О.В. Вплив внутрішньоутробної гіпоксії на стан серцевої гемодинаміки у новонароджених / Головченко О.В., Лук"янова І.С., Медведенко Г.Ф., Журавель І.А. // Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 2006. - N2. - С. 19-20.
47. Головченко О.В. Стан центральної і регіональної гемодинаміки у новонароджених від матерів з захворюваннями серцево-судинної та ендокринної систем, які перенесли внутрішньоутробну гіпоксію / Головченко О.В.: Автореф. дис... канд. мед. наук : 14.01.10/ Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. - К., 2006. - 22 с.
48. Голосная Г.С. Роль ингибиторов апоптоза в диагностике и прогнозировании исходов перинатальных гипоксических поражений головного мозга у новорожденных / Голосная Г.С. // Педиатрия: Журн. им. Г.Н. Сперанского. М, 2005. - №3. С. 30-35.
49. Григор’єва Г.С. Сучасні принципи спрямованого транспорту лікарських засобів. Ліпосомні транспортні системи / Григор’єва Г.С., Стефанов О.В. // Фарм. вісник, 1998.-№1.- С. 15-19.
50. Грищенко В.И. Перинатальное гипоксическое поражение ЦНС плода: профилактика и реабилитационная терапия в период ранней новорожденности / Грищенко В.И., Мерцалова О.В., Лазуренко В.В. // Международный медицинский журнал: Науч.- практ. журн.. - 2004. - Том10, N1. - С. 88-90.
51. Грищенко В.І. Сучасні аспекти фармакологічного лікування та профілактики гіпоксичних уражень ЦНС плода у вагітних високого ризику / Грищенко В.І., Щербіна М.О., Мерцалова О.В., Лазуренко В.В. // ПАГ. 2003. - №3. С.70-73.
52. Гунько С.В. Активность К+, Na+ АТФ-ази как один из критериев в выделении группы риска на развитие позднего токсикоза при скрининге беременности / Гунько С.В., Леус Н.Ф. //Вопр. мед. Химии.-1989.-№ 6.-С.114-116.
53. Давыдов В.В. Изменение активности Са+, Мg+ зависимой АТФ-азы в гипоталамусе и миокарде при формировании невротического состояния у крыс / Давыдов В.В., Крауз В.А., Якушев В.С. // Вопр. мед. Химии.-1981.-Т. 27, № 3.-С. 334-336.
54. Дементьева Г.М. Первичная реанимационная помощь новорожденным / Дементьева Г.М., Колонтаев А.С., Малышев В.С., Рюмина И.И. - М.:Гзотар медицина. 1999. 77с.
55. Домарева Т.А. Нарушения сердечного ритма у новорожденных детей с перинатальным поражением центральной нервной системы / Домарева Т.А., Яцик Г.В. // Вопр. соврем. педиатрии. 2003. Т.2, №1. С.29-33.
56. Добрянський Д.О. Перекисне окислення ліпідів, антиоксидантний захист і легеневе ураження у новонароджених дітей / Добрянський Д.О. // Педіатрія, акуш. та гінекол. 2000. - №6. С.15-21.
57. Домбровська Н.В. Ефективність комплексної терапії у відновному періоді перинатальної гіпоксично-ішемічної енцефалопатії / Домбровська Н.В. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. Київ, 2003. - №3. С. 61-62.
58. Домбровська Н.В. Сучасні аспекти діагностики і патогенетичної терапії у дітей з наслідками перинатальної енцефалопатії / Домбровська Н.В. // Одеський медичний журнал: Наук.-практ. журн.. 2004. - №2. С. 53-55.
59. Драндров Г.Л. Адаптация организма плода и новорожденного к гипоксии / Драндров Г.Л., Демкков А.Б., Куприянов В.С. // Материалы 8 Междунар. симпоз. „Экол.-физиол. пробл. адаптации.”.-М.-1998.-С.113-114.
60. Дубинина Е.Е. Окислительная модификация белков сыворотки крови человека, метод ее определения / Дубинина Е.Е., Бурмистров С.О., Хадов Д.А., Поротов И.Г. // Вопр. мед химии 1995.т.41 №1 С.24-26.
61. Евсеенко Д.А. Оценка постнатальной адаптации новорожденных с различной патологией методом компьютерного анализа ритма сердца / Евсеенко Д.А., Панова Л.Н., Цирельников Н.И. // Акуш. и гинекол. 2002. - №1. С.31-35.
62. Елаев Н.Р. Регуляция уровня АХ эстеразы микросом нервных клеток ацетилхолином и циклическими нуклиотидами / Елаев Н.Р., Суданова Н.М., Онегина Л.К. //Бюл. эксп. Биол.и мед. 1982, №1 С. 40-41.
63. Забродина Л.В. Показатели липидного обмена и перекисного окисления у здоровых новорожденных детей / Забродина Л.В., Гапонова Е.Б., Горохова Л.Г. и др. // Лабор.дело. 1991. - №9. С.16-18.
64. Запорожан В.М. Гіпоксія як модулятор ендогенезу патологічних процесів у акушерстві / Запорожан В.М., Макулькін Т.Ф., Даниленко А.І., Ситнікова В.О. // Одеськ. мед.ж. 2002. - №6. С.104-107.
65. Знаменська Т.К. Динаміка концентрації 2,3 дифосфогліцерату у новонароджених в залежності від ступеня тяжкості перенесеної асфіксії / Знаменська Т.К., Жданович О.І., Лошак О.О. // Перинатологія і педіатрія. 2006. - №4 (28). С. 57-58.
66. Знаменська Т.К. Неонатологія з позиції сімейного лікаря / Знаменська Т.К., Ковальова О.М., Похилько В.І., Жданович О.І.-К.: Видавництво „Агентство стандарт”, 2005.С.136-138.
67. Знаменська Т.К. Особливості мозкової гемодинаміки стану мозкових структур у новонароджених, які перенесли асфіксію / Знаменська Т.К., Лошак О.О. // Перинатологія і педіатрія. - 2006. - №3 (27). - С. 54-55.
68. Знаменская Т.К. В помощь неонатологу / Знаменская Т.К., Сулима Е.Г., Ципкун А.Г., Жданович А.И. К.: Издательство „Агентство „Стандарт””, 2006.-С.9-15.
69. Знаменська Т.К. Особливості адаптації здорових новонароджених, які перенесли антенатальну гіпоксію / Знаменська Т.К., Шевченко Л.І., Жданович О.І. та ін. // Педіатр., акуш. та гінекол. 2001. - №2. С.60.
70. Знаменська Т.К. Принципи лікування гіпоксії новонароджених / Знаменська Т.К., Шевченко Л.І., Куриліна Т.В. та ін. // Журн.практ.лікаря. 2000. - №3. С.27.
71. Знаменська Т.К. Стан вуглеводного обміну та вміст нікотинамідних коферментів у здорових новонароджених та при гіпоксії / Знаменська Т.К., Шевченко Л.І., Куриліна Т.В. та ін. // Педіатр., акуш. та гінекол. 2000. - №1. С.17-18.
72. Знаменская Т.К. Состояние гликолиза у новорожденных с гипоксией / Знаменская Т.К., Шевченко Л.И., Курилина Т.В. и др. // Лік.справа. 2001. - №1. С.93-94.
73. Знаменська Т.К. Влияние гипоксии на развитие плода и новорожденного / Знаменська Т.К., Шевченко Л.И., Розова Е.В. // Перинатологія та педіатрія. - Киiв, 2006. - N2. - С. 105-108.
74. Зубарева Е.А. Допплерография перинатальных поражений головного мезга / Зубарева Е.А., Дворяковский И.В., Зубарев А.Р., Сугак А.Б. - М.; Видар, 1999, - 92с.
75. Зубарева Е.А. Оценка артериального кровотока в остром периоде перинатальных поражений головного мозга: диагностическое и прогностическое значение метода / Зубарева Е.А., Лобанова Л.В. // Ульразвук. и функцион. диагностика. 2002. - №3. С.41-49.
76. Зубарева Е.А. Ультразвуковая диагностика перинатальных гипоксически-ишемических поражений головного мезга / Зубарева Е.А., Улезко Е.А. // Ультразвуковая и функциональная діагностика (съезд врачей ультразвуковой діагностики Центр. федер. округа, І).-2005.-№2.-С. 92-100.
77. Зубаренко О.В. Антиоксидатна терапія за гіпоксично-ішемічних уражень центральної нервової системи у новонароджених / Зубаренко О.В., Лотиш Н.Т. // Одеськ.мед.ж. 1999. - №1. С.24-25.
78. Измайлова Т.Д. Терапевтические и диагностические возможности электромагнитных излучений миллиметрового диапазона / Измайлова Т.Д., Агейкин В.А., Чакветадзе С.С. // Рос.педиатр.ж. 2000. - №5. С.63-64.
79. Измайлова Т.Д. Отражение процессов адаптации новорожденных на митохондриальном уровне / Измайлова Т.Д., Кузнецова Е.Ю., Петрачук С.В. и др. // Матер.Всеросс.рабоч.совещания. Пущино, 2001. С.40-42.
80. Казённов А.М. Активность Na+,K+-АТФазы в эритроцитах спонтанно гипертензивных крыс и крыс, акклиматизированных к высотной гипоксии / Казённов А.М., Маслова М.Н. // Ионный гомеостаз и влияние факторов внешней среды на жизнедеятельность клетки:Тез.докл. Иркутск:Изд-во Моск.Ун-та, 1987. С.122-123.
81. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике / Камышников В.С.: В 2 т. Мн.: Беларусь, 2000. - 495 с.
82. Капля О.А. Структурно-функціональні властивості ізоформ каталітичної субодиниці Na+,K+ -АТФази при мембранотропних впливах / Капля О.А.: Автореф.дис.д-ра біол.наук. К., 1999. 34 с.
83. Капранова Е.И. Перинатальное поражение центральной нервной системы / Капранова Е.И. // Мед. помощь. 2000. - №6. С.11-13.
84. Килимниченко О.І. Застосування ліпіну в комплексному лікуванні гіпоксії різноманітної етіології / Килимниченко О.І.: Автореф.дис.канд.мед.наук. Дніпропетровськ, 1998. 17 с.
85. Кирилочев О.К. Дыхательные расстройства у новорожденных, обусловленные некоторыми врожденными пороками развития легких и синдромами утечки воздуха / Кирилочев О.К., Красилов В.Л., Величко Р.Н.: Метод.рекомендации. Астрахань: Изд-во Астраханск.гос.мед.акад., 2000. 17 с.
86. Клименко Т.М. Діагностика та прогнозування перебігу деструктивних гіпоксичних уражень центральної нервової системи у доношених новонароджених / Клименко Т.М., Закревський А.М. // Матер. наукового симпозіуму „Актуальні проблеми неонатології” Судак, 2006. С.81-88.
87. Козлова Л.В. Допплерографические варианты снижения мозгового кровотока у новорожденных с гипертензионно-гидроцефальным синдромом / Козлова Л.В., Бекезин В.В. // Рос.педиатр.ж. 2000. - №6. С.12-14.
88. Козлова Л.В. Эффективность лечения ксантинола никотинатом и тренталом новорожденных с нарушением мозгового кровообращения гипоксического генеза / Козлова Л.В., Бекезин В.В. // Российский вестник перинатологии и педиатрии.-2000.-N3.-С.17-20.
89. Кончаковська Т.В. Фактори ризику, клінічний перебіг та прогноз гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи доношених новонароджених / Кончаковська Т.В.: Автореф. дис...канд.мед.наук: 14.01.10/ Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. - К., 2003. - 20 с.
90. Королева Г.А. Критерии тяжести гипоксического и травматического поражения центральной нервной системы у новорожденных / Королева Г.А., Лихачева Н.В. // Нові технології в наданні методичної допомоги новонародженим:Матер.спільної укр.-польськ.наук.-практ.конф. неонатологів. К., 2000. С.49-52.
91. Костюкова К.О. Вплив гіпоксії на стан гематоенцефалічного бар’єру новонароджених дітей / Костюкова К.О., Шевченко Л.І., Лошак О.О. // Матеріали четвертого конгресу неонатологів України «Актуальні питання неонатології». С. 56-58.
92. Коханевич Е.В. Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и репродуктологии / Коханевич Е.В. - М.: Триада-Х, 2006. - 480 с.
93. Кравченко О.В. Клінічна характеристика та перинатальні фактори ризику церебральних порушень при гіпоксично-ішемічних енцефалопатіях новонароджених / Кравченко О.В., Годованець Ю.Д., Бурденко І.Т. // ПАГ. 2002. - №3. С.77-79.
94. Крепс Е.М. Липиды клеточных мембран / Крепс Е.М. Ленинград, 1981.
95. Кривопустов С.П. Застосування ультразвукових методів в діагностиці перинатальних уражень центральної нервової системи новонароджених / Кривопустов С.П. // Нові технології в наданні медичної допомоги новонарожденим:Матер. К., 2000. С.52-55.