Стан мікробіоценозу товстої кишки при гострих захворюваннях бронхо-легеневої системи у дітей грудного віку та корекція виявлених порушень

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М.І. ПИРОГОВА
На правах рукопису

Андрікевич Ірина Іванівна

УДК 616-053.2/5:616-002.3:616.953:616.345:616-022.7

Стан мікробіоценозу товстої кишки при гострих захворюваннях бронхо-легеневої системи у дітей грудного віку та корекція виявлених порушень
14.01.10 педіатрія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук,
професор
Бережний В.В.

Вінниця 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ4
ВСТУП.5
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ПОРУШЕНЬ МІКРОБІОЦЕНОЗУ У ДІТЕЙ (огляд літератури)11
1.1. Особливості формування та роль мікрофлори товстої кишки у дітей грудного віку11
1.2. Сучасний стан проблеми порушення мікробіоценозу товстої кишки у дітей грудного віку та методи їх корекції26

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ42
2.1. Клінічна характеристика обстежених дітей...42
2.2. Методи дослідження55

РОЗДІЛ 3. КЛІНІКО-МІКРОБІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРУШЕНЬ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ТОВСТОЇ КИШКИ У ДІТЕЙ ГРУДНОГО ВІКУ ПРИ ГОСТРИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ БРОНХО-ЛЕГЕНЕВОЇ СИСТЕМИ....60
3.1. Характеристика клінічної картини порушень мікробіоценозу товстої кишки у обстежених дітей..60
3.2. Мікробіологічна характеристика стану мікрофлори товстої кишки у дітей грудного віку на фоні антибіотикотерапії гострої бронхо-легеневої патології ...81
3.2.1. Кількісний та якісний склад мікрофлори товстої кишки у обстежених дітей81
3.2.2. Використання показників індигенної мікрофлори для оцінки мікробіоценозу товстої кишки у обстежених дітей...104

РОЗДІЛ 4. ФУНКЦІОНАЛЬНА ТА ІМУНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВСТОЇ КИШКИ У ДІТЕЙ ГРУДНОГО ВІКУ ПРИ ГОСТРИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ БРОНХО-ЛЕГЕНЕВОЇ СИСТЕМИ.111
4.1. Оцінка функціонального стану товстої кишки у обстежених дітей за допомогою копрологічного методу дослідження..111
4.2. Стан місцевого імунітету товстої кишки у дітей грудного віку при гострих захворюваннях бронхо-легеневої системи...125

РОЗДІЛ 5. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ ПРОБІОТИЧНОЇ ДІЇ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ БРОНХО-ЛЕГЕНЕВОЇ ПАТОЛОГІЇ У ДІТЕЙ ГРУДНОГО ВІКУ.....134
5.1. Оцінка клінічних симптомів порушення мікробіоценозу товстої
кишки у обстежених дітей під впливом препаратів пробіотичної дії..137
5.2. Корекція порушень мікробіоценозу товстої кишки у дітей грудного віку при гострих захворюваннях бронхо-легеневої системи препаратами пробіотичної дії ....141
5.3. Функціональна та імунологічна характеристика товстої кишки у
обстежених дітей під впливом препаратів пробіотичної дії.147

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ152
ВИСНОВКИ.175
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...178

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВОДКЛ Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня
ЕКГ електрокардіографія
ЕхоКГ ехокардіографія
ІПАГ Інститут педіатрії, акушерства та гінекології
ІСМ індекс стабільності мікрофлори
КУО колонієутворюючі одиниці
НСГ нейросонографія
УЗД ультразвукове дослідження
УПМ умовно-патогенні мікроорганізми
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів
IgA імуноглобулін А
IgG імуноглобулін G
IgM імуноглобулін М
lg логарифм
sIgA секреторний імуноглобулін А

ВСТУП

Актуальність теми
Проблема гострих бронхо-легеневих захворювань у дітей грудного віку залишається надзвичайно актуальною в педіатрії. Це пов’язано з високим рівнем захворюваності та летальності, особливо серед дітей грудного віку [79]. В структурі дитячої смертності гостра бронхо-легенева патологія займає провідне місце.
На сьогоднішній день головною складовою частиною етіологічного лікування гострих захворювань бронхо-легеневої системи є антибіотикотерапія. При цьому, найчастіше у педіатрії використовують антибіотики пеніцилінового ряду, макроліди, цефалоспорини, аміноглікозиди. Вітчизняні та зарубіжні літературні джерела вказують на те, що масове, тривале, часто безконтрольне застосування антибіотиків у лікуванні дітей першого року життя призводить до порушення екологічної рівноваги у кишечнику, зниження колонізаційної резистентності слизових оболонок та пригнічує захисні механізми організму [4, 48, 102, 120, 140].
Безліч літературних джерел вказують на велике значення мікробіоценозу кишечнику для здоров’я дитини [62, 79]. Нормальна мікрофлора кишечнику бере участь у формуванні аліментарної, вітамінної, мікроелементної забезпеченості організму дитини, підтримує імунний гомеостаз, регулює моторно-евакуаторну функцію кишечнику, здійснює антагоністичний вплив на патогенну і умовно-патогенну мікрофлору [9, 12, 135, 169].
Більшість антибіотиків, які застосовуються з лікувальною метою, порушують створені у процесі еволюції асоціативні відносини між кишковими мікроорганізмами [126, 178]. Ступінь дисбіотичних змін при цьому в значній мірі залежить від властивостей застосованих препаратів. На сьогодні контроль за складом мікрофлори кишечнику при антибактеріальній терапії та розробка методів корекції виявлених порушень є важливим етапом лікування гострих захворювань бронхо-легеневої системи.
В педіатрії дисбаланс мікрофлори кишечнику у дітей зустрічається дуже часто і залишається важливою, складною і до кінця невирішеною проблемою. Існуючі на сьогодні схеми лікування дисбіозу кишечнику із використанням різних по дії і направленості пробіотиків, харчових добавок, кисломолочних продуктів іноді не завжди ефективні [14, 33, 38]. Тому питання корекції порушень мікробіоценозу кишечнику залишається актуальним на сьогоднішній день як в Україні, так і за її межами.
В клінічну практику дуже широко почали впроваджуватись пробіотики препарати із живих клітин мікроорганізмів, які покращують аутомікрофлору людини. На світовому ринку представлений широкий спектр пробіотичних препаратів. Причому, розробка та виробництво таких препаратів організовані у всіх розвинутих країнах [24, 117, 130, 139, 150]. Проте, не зважаючи на великий асортимент даних препаратів, у практичного лікаря залишається багато питань по вирішенню уніфікованого підходу до вибору пробіотичного препарату для корекції порушень мікробіоценозу.
Таким чином, детальне вивчення стану мікрофлори товстої кишки на фоні масивної тривалої антибіотикотерапії гострих захворювань бронхо-легеневої патології та використання пробіотиків для корекції виявлених порушень дозволило б науково обґрунтувати нові підходи до діагностики, лікування та профілактики дисбіотичних порушень товстої кишки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної роботи Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова Клініко-епідеміологічна характеристика і прогнозування захворювань у дітей різного віку” (№ держреєстрації 0104U010186).
Мета дослідження: Підвищити ефективність діагностики та корекції порушень мікробіоценозу товстої кишки при гострих захворюваннях бронхо-легеневої системи у дітей грудного віку шляхом бактеріологічного, копрологічного та імунологічного дослідження копрофільтратів та призначення препаратів пробіотичної дії.
Завдання дослідження:
1. Вивчити клінічні особливості порушення мікробіоценозу товстої кишки у дітей грудного віку при гострих бронхо-легеневих захворюваннях.
2. Оцінити стан мікрофлори товстої кишки при гострих бронхо-легеневих захворюваннях у дітей грудного віку.
3. Визначити вплив антибіотикотерапії на мікробіоценоз товстої кишки у дітей грудного віку при гострих бронхо-легеневих захворюваннях.
4. Дослідити функціональний стан товстої кишки у дітей грудного віку при гострих бронхо-легеневих захворюваннях.
5. Оцінити стан місцевого імунітету товстої кишки у дітей грудного віку при гострих бронхо-легеневих захворюваннях.
6. Провести корекцію виявлених порушень мікробіоценозу товстої кишки у дітей грудного віку при гострих бронхо-легеневих захворюваннях.

Об’єкт дослідження: мікробіоценоз товстої кишки у дітей грудного віку при гострих бронхо-легеневих захворюваннях.
Предмет дослідження: клінічні прояви порушення мікробіоценозу товстої кишки у дітей грудного віку при гострих бронхо-легеневих захворюваннях, кількісний та якісний склад мікрофлори товстої кишки, стан місцевого імунітету товстої кишки, ефективність пробіотикотерапії для корекції виявлених порушень.
Методи дослідження: загальноклінічні (загальний аналіз крові та сечі, рентгенографія органів грудної порожнини та УЗД органів черевної порожнини), біохімічні (визначення електролітів, білірубіну та його фракцій, загального білка сироватки крові), бактеріологічні (бактеріологічне дослідження фекалій на мікрофлору товстої кишки), копрологічні (копрограма, рН копрофільтратів), імунологічні (визначення імуноглобулінів в копрофільтратах (sIgA, IgA, IgG, IgM) за методом радіальної імунодифузії в гелі), статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що при гострій бронхо-легеневій патології у дітей грудного віку вперше проведена комплексна клініко-лабораторна та мікробіологічна характеристика порушень мікробіоценозу товстої кишки. Виявлено зменшення кількості індигенної мікрофлори (біфідобактерій та лактобактерій) та зростання чисельності представників умовно-патогенної мікрофлори (гемолітичної кишкової палички, золотистого стафілокока, ентерококів, грибів роду Candida, клебсієл, протею та цитробактеру) в товстій кишці при даній патології. У більшості дітей мали місце зміщення рН середовища товстої кишки з наявністю функціональних порушень кишкового тракту.
Вперше вивчений вплив окремих фармакологічних груп антибіотиків, кількості та тривалості їх курсів та вплив шляху введення антибактеріальних препаратів на стан мікрофлори товстої кишки при гострій пневмонії та гострому обструктивному бронхіті у дітей грудного віку. Встановлено, що застосування антибіотиків групи цефалоспоринів 3-го покоління, аміноглікозидів та їх комбінації найбільш негативно впливає на стан мікробіоценозу товстої кишки, порівняно із іншими групами антибіотиків (пеніциліни, макроліди та цефалоспорини 1-2-го поколінь). Використання двох курсів антибіотикотерапії та парентерального шляху їх введення в значній мірі порушує мікробіоценоз товстої кишки у обстежених дітей, у порівнянні із одним курсом терапії та ентеральним шляхом введення.
У дітей грудного віку, хворих на гостру пневмонію та обструктивний бронхіт при наявності порушень мікробіоценозу товстої кишки під впливом антибіотикотерапії вперше встановлені зміни показників місцевого імунітету зниження концентрації секреторного імуноглобуліну А в копрофільтратах.
Наукова новизна роботи полягає також в тому, що вперше в педіатричній практиці для корекції порушень мікробіоценозу товстої кишки при гострій бронхо-легеневій патології використаний пробіотичний препарат Симбітер ацидофільний. Призначення цього препарату призвело до зникнення клінічних проявів дисбіозу, нормалізації індигенної мікрофлори та УПМ, покращення показників місцевого імунітету товстої кишки при вказаних вище захворюваннях у дітей.
Практичне значення одержаних результатів.
Практичне значення роботи полягає в тому, що на основі проведених досліджень була доведена необхідність контролю стану мікробіоценозу товстої кишки при гострих бронхо-легеневих захворюваннях у дітей, які отримували антибіотикотерапію.
Для більш повної оцінки порушень мікробіоценозу товстої кишки при гострій бронхо-легеневій патології у дітей, крім бактеріологічного дослідження калу на мікрофлору, доцільно визначати індекс стабільності мікрофлори, який характеризує дисбаланс аеробної та анаеробної мікрофлори товстої кишки. Даний показник вказує на дисбіотичні зміни товстої кишки в разі зниження його нижче 2,0.
У дітей грудного віку при гострій бронхо-легеневій патології встановлено, що, крім клінічної, мікробіологічної та копрологічної оцінки мікробіоценозу товстої кишки, велике діагностичне значення має вивчення стану місцевого імунітету, особливо секреторного імуноглобуліну А (sIgA) у копрофільтратах.
Обґрунтована ефективність застосування Симбітеру ацидофільного в комплексній терапії гострих бронхо-легеневих захворювань у дітей грудного віку з метою корекції виявлених порушень мікробіоценозу товстої кишки. Показана позитивна динаміка клінічних та мікробіологічних змін мікробіоценозу товстої кишки після 10-денного курсу корекції даним препаратом.
Особистий внесок здобувача
Внесок автора є основним і полягає у виборі теми дисертації, напрямку, обсягу та методів дослідження. Автором самостійно поставлена мета і сформульовані завдання. Дисертанткою проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з обраної теми, самостійно обстежено 80 дітей грудного віку, хворих на гостру пневмонію, та 60 дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт, а також 30 осіб контрольної групи дослідження. Розроблені карти первинної документації. Проведено статистичну обробку та аналіз даних, написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки та запропоновано практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження. Підготовлені наукові дані для публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації доповідались на Всеукраїнській науково-медичній конференції Медико-соціальні проблеми дитячого віку” (Тернопіль 2007), міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини” (Суми, 2007), на 4-й науково-практичній конференції з міжнародною участю Проблемні питання лікування дітей” (Київ, 2008), на науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Актуальні проблеми клінічної, профілактичної, експериментальної медицини, стоматології та фармації” (Донецьк, 2008), на 77-й міжвузівській конференції студентів та молодих вчених Працюємо, творимо, презентуємо” (Івано-Франківськ, 2007, 2008), на 14-й науково-практичній конференції молодих вчених та фахівців Актуальні питання експериментальної, клінічної та профілактичної медицини” (Вінниця, 2008), на сателітному симпозіумі Сучасні аспекти застосування пробіотиків в педіатрії” (Київ, 2008).
Публікації.
За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових робіт. З них 4 моноавторські статті надруковані у фахових журналах, визнаних ВАК України та 10 робіт у вигляді тез опубліковані у наукових збірниках конференцій.
Висловлюємо подяку:

Д. біол. н., генеральному директору науково-виробничої компанії О.Д. Пролісок” Д.С.Янковському за надання можливості використання мультипробіотику Симбітер ацидофільний для корекції порушень мікробіоценозу товстої кишки у обстежених дітей.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у підвищенні ефективності корекції антибіотикоасоційованих порушень мікробіоценозу товстої кишки у дітей грудного віку, хворих на гостру пневмонію та гострий обструктивний бронхіт, шляхом застосування мультипробіотика Симбітера ацидофільного.
1. У дітей грудного віку, хворих на гостру пневмонію та гострий обструктивний бронхіт, на фоні антибіотикотерапії мають місце клінічні (диспептичний, больовий та дерматоінтестинальний синдроми) та мікробіологічні ознаки порушення мікробіоценозу товстої кишки.
2. При гострих бронхо-легеневих захворюваннях у дітей грудного віку вірогідно знижується рівень індигенної мікрофлори товстої кишки біфідобактерій та лактобактерії (відповідно (4,75 lg КУО/г) та (2,90 lg КУО/г)) у порівнянні із здоровими дітьми (р<0,05). Разом з тим, відмічається зростання рівня умовно-патогенних мікроорганізмів в товстій кишці (гемолітичної кишкової палички, золотистого стафілокока, ентерококів, грибів роду Candida, клебсієл, протею та цитробактеру).
3. Встановлений негативний вплив антибіотиків різних фармакологічних груп на стан мікрофлори товстої кишки у дітей грудного віку при гострих бронхо-легеневих захворюваннях. Індигенна мікрофлора товстої кишки найбільше пригнічується препаратами із групи цефалоспоринів 3-го покоління, аміноглікозидів та їх комбінацією. В той час, як цефалоспорини 1-2-го поколінь, пеніциліни та макроліди в меншій мірі впливають на стан мікробіоценозу товстої кишки. Використання двох курсів антибіотикотерапії в більшій мірі порушує мікробіоценоз товстої кишки у обстежених дітей, у порівнянні із одним курсом терапії.
4. При копрологічному дослідженні випорожнень у дітей грудного віку, хворих на гостру бронхо-легеневу патологію спостерігається стеаторея, креаторея, амілорея та наявність слизу в калі, зміщення рН середовища товстої кишки в кислий бік (5,45), порівняно із даним показником у здорових дітей (6,16), що свідчить про функціональні порушення кишкового тракту.
5. При гострій пневмонії та гострому обструктивному бронхіті у дітей грудного віку на фоні антибіотикотерапії має місце вірогідне зниження секреторного імуноглобуліну у копрофільтраті (sIgA), у порівнянні із здоровими дітьми (р<0,05).
6. Встановлена висока ефективність використання мультипробіотику Симбітеру ацидофільного для корекції порушень мікробіоценозу товстої кишки при гострій бронхо-легеневій патології у дітей грудного віку, що полягає в нормалізації індигенної мікрофлори, зменшенні кількості умовно-патогенних мікроорганізмів та покращенні показників місцевого імунітету товстої кишки.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У дітей грудного віку, хворих на гостру пневмонію та гострий обструктивний бронхіт використання антибіотикотерапії диктує необхідність контролю стану мікрофлори товстої кишки шляхом бактеріологічного та копрологічного дослідження фекалій.
2. З метою оцінки дисбалансу аеробної та анаеробної мікрофлори товстої кишки в практичній охороні здоров’я у дітей при вказаній вище патології доцільно визначати індекс стабільності мікрофлори. Зниження його значення нижче 2,0 свідчить про наявність дисбіотичних змін товстої кишки.
3. Для оцінки місцевого імунітету у дітей з гострою бронхо-легеневою патологією та наявністю порушення мікробіоценозу товстої кишки рекомендується визначати концентрацію секреторного імуноглобуліну А (sIgA) в копрофільтратах.
4. З метою корекції виявлених порушень мікробіоценозу товстої кишки у дітей грудного віку при гострих бронхо-легеневих захворюваннях в лікуванні основного захворювання рекомендується призначати Симбітер ацидофільний по одній дозі (10см3) на добу за один прийом після або під час їжі протягом 10 діб. При відсутності нормалізації мікробіоценозу товстої кишки рекомендується продовжити його прийом під контролем бактеріологічного дослідження калу на мікрофлору.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абатуров А.Е. Применение пробиовита для профилактики развития дисбактериоза у детей / А.Е. Абатуров, Е.А. Агафонова, О.А. Ермолаева // Современная педиатрия. 2006. № 3. С. 195 196.
2. Абатуров О. Досвід використання препарату Хілак форте для корекції дисбіотичного стану кишечнику в дітей, хворих на гострий бронхіт / О. Абатуров, О. Герасименко, Г. Верник [та ін.] // Ліки України. 2002. № 5. С. 24 25.
3. Андрікевич І.І. Вміст біфідобактерій та лактобацил товстої кишки у дітей грудного віку, хворих на гостру пневмонію / І.І. Андрікевич // Современная педиатрия. 2008. № 1. С. 147 150.
4. Андрікевич І.І. Вплив антибіотикотерапії на стан мікробіоценозу товстої кишки у дітей грудного віку при гострих захворюваннях бронхо-легеневої системи / І.І. Андрікевич // Современная педиатрия. 2007. № 4. С. 181 185.
5. Антипкін Ю.Г. Ефективність застосування препарату хілак форте в комплексному лікуванні дисбактеріозу кишечника / Ю.Г. Антипкін, Т.О. Лисяна, К.О. Іванов // Перинатология та педіатрія. 2000. № 2. С. 65 66.
6. Антипкін Ю.Г. Клініко- бактеріологічні та імунологічні особливості кишкового дисбактеріозу у дітей раннього віку та його корекція пробіотиком «Апібакт» / Ю.Г. Антипкін, О.Г. Шадрін, О.М. Муквіч [та ін.] // Здоровье женщины. 2006. № 2. С. 192 195.
7. Аряев Н.Л. О клинической роли пробиотиков в связи с уточнением концепции дисбактериоза у детей / Н.Л. Аряев, Ю.Г. Циунчик // Современная педиатрия. 2007. № 1. С. 176 180.
8. Багрянцева О.В. Возможность использования общего анализа крови для диагностики дисбактериоза кишечника, осложненного бактериемией / Багрянцева О.В. // Журнал микробиологии. 2002. № 3. С. 106 110.
9. Барановский А.Ю. Дисбактериоз и дисбиоз кишечника / А.Ю. Барановский, Э.А. Кондрашина. Санкт-Петербург: Питер, 2002. 210 с.
10. Белоусов Ю.В. Дисбиоз кишечника или синдром избыточного роста бактерий? / Ю.В. Белоусов // Здоров’я України. 2004. № 20. С. 50 51.
11. Бережний В.В. Використання ентеросорбентів для лікування дисбактеріозу травного каналу / В.В. Бережний, О.В. Єлєзова, І.Б. Орлюк [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. № 5. С. 42 44.
12. Бережной В.В. Микрофлора человека и роль современных пробиотиков в ее регуляции / В.В. Бережной, С.А. Крамарев, Е.Е. Шунько [и др.] // Здоровье женщины. 2004. № 1. С. 134 138.
13. Бережной В.В. Микроэкологические нарушения у детей и современные возможности повышения эффективности их коррекции / В.В. Бережной, С.А. Крамарев, В.Ю. Мартынюк [и др.] // Здоровье женщины. 2002. № 4. С. 79 92.
14. Бережной В.В. О целесообразности использования условно-патогенных микроорганизмов в составе пробиотиков / В.В. Бережной, Д.С. Янковский, С.А. Крамарев [и др.] // Здоровье женщины. 2004. № 3. С. 191 201.
15. Білько І.Д. Характеристика препаратів-пробіотиків, які використовуються для профілактики та терапії порушень кишкового мікробіоценозу і мікроекології жіночих статевих органів / І.Д. Білько // Ліки України. 2002. № 4. С. 8 11.
16. Бондаренко В.М. Дисбактериоз кишечника как клинико-лабораторный синдром: современное состояние проблемы. / В.М. Бондаренко, Т.В. Мацулевич М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. 304 с.
17. Бондаренко В.М. Дисбиозы и препараты с пробиотической функцией / В.М. Бондаренко, А.А. Воробьев // Журнал микробиологии. 2004. № 1. С. 84 88.
18. Борщ С. Обґрунтування патогенетичних варіантів синдрому дисбактеріозу кишечнику для вибору схем базової пробіотичної терапії / С. Борщ, Р. Куцик // Ліки України. 2005. № 12. С. 113 119.
19. Боярская Л.Н. Оценка функциональных нарушений желудочно-кишечного тракта у детей при лечении цефуроксимом аксетилом / Л.Н. Боярская, Ю.В. Котлова, Н.В. Берлимова [и др.] // Современная педиатрия. 2007. № 3. С. 114 118.
20. Верткин А.Л. Синдром раздраженного кишечника и кишечный дисбактериоз. Синонимы ли это? / А.Л. Верткин, А.А. Машарова // Международный медицинский журнал. 2002. № 12. С. 35 39.
21. Годованец Ю.Д. Особенности формирования микроэкологии у новорожденных детей в норме и при перинатальной паталогии / Ю.Д. Годованец // Здоровье женщины. 2004. № 4. С. 151 155.
22. Годованець Ю.Д. Досвід застосування адаптованої суміші HIPP PRE з метою профілактики та корекції дисбіотичних порушень у дітей / Ю.Д. Годованець // Перинатологія та педіатрія. 2003. № 4. С. 86 92.
23. Гордиенко С. Ученые расставили точки над «І» в растущем ряду пробиотиков: наивысшей оценки специалистов удостоен мультипробиотик «Симбитер» / С. Гордиенко // Здоровье женщины. 2006. № 2. С. 197 198.
24. Гордиенко С.М. Грядущая эпоха пробиотиков / С.М. Гордиенко // Здоровье женщины. 2006. № 1. С. 237 240.
25. Горелов А.В. Актимель в комплексном лечении острых кишечных инфекций у детей / А.В. Горелов, Д.В. Усенко, Г.В. Мельникова // Вопросы современной педиатрии. 2002. № 4. С. 78 80.
26. Григорьев А.В. Желудочно-кишечный тракт как среда обитания бактерий: Пособие для врачей и научных работников / Григорьев А.В. Москва Киев, 2004. 123 с.
27. Григорьев А.В. Общие принципы формирования кишечного микробиоценоза человека / А.В. Григорьев // Медичний світ. 2003. № 2. С. 168 173.
28. Губергриц Н.Б. Новый препарат для коррекции состава кишечной флоры Пробиовит и его эффективность при хроническом панкреатите / Н.Б. Губергриц // Медицина сегодня. 2002. № 2. С. 7.
29. Гудзон Н.Ф. Корекція змін мікрофлори товстої кишки у дітей з хронічними гастродуоденітами під час санаторно-курортного лікування на курорті Трускавець / Н.Ф. Гудзон // Современная педиатрия. 2005. № 4. С. 173 177.
30. Дегтярева И.И. Пищевой продукт Активиа для здоровых и больных / И.И. Дегтярева // Здоров’я України. 2003. № 18. С. 28.
31. Денисова М.Ф. Отчет о клиническом исследовании эффективности препарата Бифи-форм для лечения дисбактериоза кишечника у детей с хроническими гастродуоденальными заболеваниями / М.Ф. Денисова // Медицина сегодня. 2003. № 5. С.14 15.
32. Дисбактериоз кишечника (клиника, диагностика, лечение): Руководство для врачей / [Лобзин Ю.В., Макарова В.Г., Корвякова Е.Р., Захарченко С.М.] СПб: ООО Издательство ФОЛИАНТ”, 2006. 256 с.
33. Діагностика, сучасна фармакотерапія та профілактика кишкового дисбактеріозу у дітей: Методичні рекомендації / [В.В. Бережний, Н.К. Уніч, І.Б. Орлюк та ін.]. Київ, 2000. 36 с.
34. Добрянський Д.О. Олігосахариди у функціональному харчуванні немовлят / Д.О. Добрянський // Современная педиатрия. 2007. № 3. С. 168 172.
35. Долгушин И.И. Микробиоценоз кишечника и иммунный статус у детей раннего возраста, больных тяжелыми формами острой пневмонии, после применения различных схем терапии / И.И. Долгушин // Журнал микробиологии. 1998. № 3. С. 69 73.
36. Єршова І.Б. В-вітамінна забезпеченість дітей з дисбіозом кишечника та методи корекції / І.Б. Єршова, І.В. Коваленко, О.М. Кунєгіна [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. № 1. С. 45 48.
37. Єршова І.Н. Синдром надмірного бактеріального росту в дітей та обґрунтування призначення біотерапії / І.Н. Єршова, Н.В. Тищенко // Ліки України. 2004. № 11. С. 73 74.
38. Журило А.А. Перспективы использования биологических бактерийных препаратов для коррекции нарушенного микробиоценоза кишечника / А.А. Журило, А.И. Барбова, Н.И. Барбова [и др.] // Український хіміотерапевтичний журнал. 1999. № 2. С. 43 49.
39. Застосування мультикомпонентних пробіотиків у профілактиці та лікуванні мікроекологічних порушень у дітей: Методичні рекомендації / [В.Д. Отт, В.П. Місник, Д.С. Янковський та ін.] Київ, 2001. 20 с.
40. Знаменская Т.К. Влияние смеси «NAN-кисломолочный» на становление микробиоценоза пищеварительного тракта у новорожденных от матерей с экстрагенитальной патологией / Т.К. Знаменская, Н.И. Доброчинская, В.О. Счастливая [и др.] // Здоровье женщины. 2003. № 3. С. 125 126.
41. Зюзін В.О. Статистичні методи в охороні здоров’я та медицині / Зюзін В.О., Костріков А.В., Філатова В.Л. Полтава, 2002. 150 с.
42. Иванько О.Г. Лекарственная форма Lactobacillus acidophilus снижает частоту диареи, вызванной токсинами Clostridium difficile A+B, у детей, получающих антибиотикотерапию / О.Г. Иванько, Е.А. Радутная // Запорожский медицинский журнал. 2005. № 2. С. 21 23.
43. Йван Ванденплас. Использование пробиотиков в клинической практике. Миф и реальность / Йван Ванденплас. Бельгия: Брюссельский университет, 1997. 40 с.
44. Кононенко В.В. Эффективность пробиотика «бифи-форм» фирмы «Ферросан» (Дания) в лечении дисбактериоза кишечника при антибиотикотерапии / В.В. Кононенко, А.А. Руденко, Л.Г. Василенко // Медицина сегодня. 2004. № 4. С. 6.
45. Конь И.Я. Пребиотики в составе заменителей женского молока и кишечная микрофлора: клинико-лабораторное изучение адаптированной детской молочной смеси «Нутрилон 1» с пребиотиками / И.Я. Конь, Т.Н. Сорвачева, В.В. Пашкевич [и др.] // Педиатрия. 2004. № 6. С. 38 41.
46. Конь И.Я. Состояние микрофлоры кишечника у детей 1-го года жизни в зависимости от вида вскармливания / И.Я. Конь, А.И. Сафронова, Т.Н. Сорвачева [и др.] // Российский педиатрический журнал. 2002. № 1. С. 7 11.
47. Копанев Ю.А. Дисбактериоз кишечника и дисбиотические реакции у детей / Ю.А. Копанев, В.А. Алешкин // Педиатрия. 2002. № 6. С. 100 103.
48. Крамарев С.А. Антибиотико-ассоциированные диареи у детей с инфекционными заболеваниями и возможности их профилактики / С.А. Крамарев, Д.С. Янковский, Г.С. Дымент // Современная педиатрия. 2007. № 4. С. 157 162.
49. Крамарев С.А. Повышение эффективности терапии инвазивных острых инфекций у детей / С.А. Крамарев, Д.С. Янковский, Г.С. Дымент // Современная педиатрия. 2007. № 1. С. 172 176.
50. Крамарев С.А. Современные подходы к лечению острых кишечных инфекций у детей / С.А. Крамарев, Р.И. Романюк // Медицина сегодня. 2004. № 4. С. 37.
51. Крамарев С.А. Эффективность мультипробиотика «Симбитер» и кисломолочного продукта «Симбивит» при кишечных инфекциях у детей / С.А. Крамарев, Д.С. Янковский, Г.С. Дымент // Здоровье женщины. 2003. № 3. С. 129 132.
52. Крамарєв С.О. Ефективність застосування мультипробіотиків групи Симбітер” у комплексному лікуванні хронічної активної форми Епштейна-Барр вірусної інфекції у дітей / С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, Л.О. Палатна // Современная педиатрия. 2008. № 1. С. 140 146.
53. Кривопустов С.П. Современные аспекты дисбиоза кишечника у детей и подходы к его коррекции / Кривопустов С.П. Киев, 2001. 24 с.
54. Куваева И.Б. Микроэкологические и иммунные нарушения у детей / И.Б. Куваева, К.С. Ладодо. М.: Медицина, 1991. 240 с.
55. Кучеренко Н.П. Причини розвитку дисбактеріозу кишечника у дітей раннього віку при гострих респіраторних вірусних інфекціях / Н.П. Кучеренко // Інфекційні хвороби. 2002. № 3. С. 39 41.
56. Кушнарева М.В. Клиническая и бактериологическая эффективность препарата Пробифор у недоношенных детей с дисбактериозом кишечника / М.В. Кушнарева, Г.М. Дементьева, Х.М. Мархулия [и др.] // Педиатрия. 2005. № 1. С. 59 62.
57. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excell / Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. К.: МОРИОН, 2000. 320 с.
58. Логинов А.С. Иммунная система и болезни органов пищеварения / Логинов А.С., Царегородцева Т.М., Зотина М.М. М.: Медицина, 1986. - 256 с.
59. Лукьянова Е.М. К вопросу о поликомпонентности пробиотиков / Е.М. Лукьянова, Ю.Г. Антипкин, Д.С. Янковский [и др.] // Здоровье женщины. 2005. № 3. С. 186 192.
60. Лукьянова Е.М. Новый мультипробиотик «Апибакт» и перспективы его применения в лечении детей с заболеваниями органов пищеварения, ассоциированными с дисбиозом кишечника / Е.М. Лукьянова, Ю.Г. Антипкин, Д.С. Янковский [и др.] // Здоровье женщины. 2005. № 1. С. 205 211.
61. Мазанкова Л.Н. Бифи-форм: новые аспекты применения при ОРВИ у детей / Л.Н. Мазанкова, Л.А. Павлова, Т.А. Чеботарева // Перинатология и педиатрия. 2007. № 1. С. 113 116.
62. Марушко Ю.В. Сучасний стан проблеми антибіотикоасоційованих уражень кишечнику у дітей / Ю.В. Марушко, Г.Г. Шеф // Перинатология и педиатрия. 2007. № 4. С. 65 68.
63. Маянский А.Н. Дисбактериоз: иллюзии и реальность / А.Н. Маянский // Педиатрия. 2000. № 4. С. 80 87.
64. Маянский А.Н. Дисбактериоз: современный взгляд на проблему / А.Н. Маянский // Новые медицинские технологии. 2002. № 2. С. 28 -30.
65. Мисник В.П. Опыт применения молочной смеси с пробиотиками в питании детей второго полугодия жизни / В.П. Мисник, Л.В. Романенко, Л.А. Клименко // Современная педиатрия. 2006. № 1. С. 171 175.
66. Митрохин С.Д. Дисбактериоз: современные представления. Диагностика. Возможности лечения / С.Д. Митрохин // Антибиотики и химиотерапия. 2004. № 7. С. 22 25.
67. Мікроекологічні порушення у дітей і сучасні можливості підвищення ефективності їхньої корекції / [В.В. Бережний, С.О. Крамарьов, Є.Є. Шунько та ін.] Київ, 2003.32с.
68. Місник В.П. Дієтична реабілітація дітей із функціональними порушеннями органів травлення / В.П. Місник, В.Д. Отт // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 4. С. 50 53.
69. Місцевий імунітет травного тракту / [А.А. Стасенко, В.Ф. Наєнко, Ю.А. Діброва та ін.] ; за ред. А.А. Стасенко. К.: Три крапки, 2005. 216 с.
70. Мосійчук С.М. Пробіотики: можливість застосування при гіперхолестеринемії / С.М. Мосійчук, М.Б. Хоменко, Т.С. Михайлова [та ін.] // Український медичний часопис. 2006. № 2. С. 10 20.
71. Москаленко С.В. Пробиотики в терапии острых кишечных инфекций у детей / С.В. Москаленко, С.Б. Соломко, В.М. Кузнецов [и др.] // Перинатология и педиатрия. 2007. № 1. С. 122 123.
72. Муквіч О.М. Вплив суміші „NUTRILON” з пребіотиками на імунологічні та цитопротекторні процеси у дітей з порушенням мікрофлори кишечника / О.М. Муквіч, В.Д. Отт // Перинатология и Педиатрия. 2005. № 3/4. С. 152 158.
73. Муквіч О.М. Ефективність проти рецидивних курсів мультипробіотиком Апібакт” у дітей із захворюваннями органів травлення / О.М. Муквіч // Современная педиатрия. 2007. № 4. С. 162 167.
74. Муквіч О.М. Особливості корекції функціональних дисфункцій кишечнику та порушень цитопротекторного бар’єру у дітей/ О.М. Муквіч // Современная педиатрия. 2008. № 1. С. 71 75.
75. Назаретян В.Г. Оценка эффективности различных способов фармакотерапии дисбактериоза / В.Г. Назаретян, И.А. Плаксина, В.П. Настенко // Педиатрия. 2004. № 3. С.105106.
76. Нетребенко О.К. Питание грудного ребенка и кишечная микрофлора / О.К. Нетребенко // Педиатрия. 2005. № 3. С. 53 57.
77. Никитина Н.А. Эффективность использования пробиотиков в комплексной терапии пиелонефрита у детей / Н.А. Никитина, И.Л. Бабий // Перинатология и педиатрия. 2007. № 1. С. 117 119.
78. Нисевич Н.И. и др. К вопросу о дисбактериозе кишечника у детей // Педиатрия. 1999. - № 1. С. 98 104.
79. Няньковський С.Л. Особливості антибіотикотерапії в педіатричній амбулаторній практиці / С.Л. Няньковський // Современная педиатрия. 2007. № 4. С. 185 190.
80. Няньковський С.Л. Роль пребіотиків у профілактиці порушень мікробіоценозу кишок у дітей першого року життя / С.Л. Няньковський, О.С. Івахненко, Я. Зарічанський // Перинатология и Педиатрия. 2006. № 1. С. 40 43.
81. Няньковський С.Л. Роль пробіотиків у вигодовуванні дітей, профілактиці і лікуванні захворювань у дітей та дорослих / С.Л. Няньковський, Х. Шаєвська, Я. Зарічанський // Современная педиатрия. 2006. № 2. С. 212 216.
82. Овчаренко Л.С. Вопросы коррекции дисбактериоза кишечника у детей, вызванного антибиотикотерапией / Л.С. Овчаренко, А.А. Вертегел, Т.Г. Андриенко [и др.] // Здоровье женщины. 2005. № 1. С. 197 199.
83. Овчаренко Л.С. Коррекция дисбактериоза кишечника у детей, вызванного антибиотикотерапией / Л.С. Овчаренко, А.А. Вертегел, Т.Г. Андриенко [и др.] // Сучасна гастроентерологія. 2005. № 1. С. 100 104.
84. Овчаренко Л.С. Рациональная терапия запоров у детей раннего возраста: биоэтические, медицинские и фармакоэкономические аспекты / Л.С. Овчаренко, А.А. Вертегел, Т.Г. Андриенко [и др.] // Современная педиатрия. 2007. № 3. С. 158 162.
85. Овчаренко Л.С. Современные подходы к лечению дисбиотических расстройств кишечника и коррекции иммунного статуса у детей раннего возраста / Л.С. Овчаренко, А.А. Вертегел, Т.Г. Андриенко [и др.] // Перинатология и педиатрия. 2006. № 4. С. 92 96.
86. Омельченко Л.І. Особливості мікробіоценозу товстого кишечника у дітей з ревматоїдним артритом / Л.І. Омельченко, Т.А. Полук, О.Г. Шадрін [та ін.] // Перинатология и Педиатрия. 2005. № 3/4. С. 138 141.
87. Отт В.Д. Ефективність молочної суміші „НАН від 6 місяців з біфідобактеріями” у дітей з кишковим дисбактеріозом / В.Д. Отт, О.М. Муквич // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. № 5. С. 48 51.
88. Отт В.Д. Ефективність пробіотика Біфі-форму при кишкових дисбактеріозах у дітей грудного і раннього віку / В.Д. Отт, В.П. Місник // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. № 3. С. 33 36.
89. Отт В.Д. Микробиоценоз и функциональное состояние слизистого барьера кишечника у детей, вскармливаемых смесью с пребиотиками / В.Д. Отт, Е.Н. Муквич, В.К. Тищенко // Здоровье женщины. 2003. № 3. С. 115 118.
90. Палій І.Г. Деякі підходи до лікування синдрому роз’ятреного кишечнику, асоційованого з кишковим дисбактеріозом / І.Г. Палій // Медицина сегодня. 2004. № 10-11. С.18.
91. Парфенов А.И. Кишечный дисбактериоз / А.И. Парфенов // Лечащий врач. 2001. № 56. С. 20 24.
92. Петров Р.В. Основы иммунитета и иммунная биотехнология / Р.В. Петров, Р.М. Хаитов // Вестник РАМН. 2000. № 11. С. 222 225.
93. Полищук Е.И. Новые подходы к оценке кишечных дисбактериозов у детей / Е.И. Полищук // Лабораторная диагностика. 2000. № 4. С. 41 44.
94. Полук Т.А. Стан місцевого імунітету та показники мікроекології кишечника у дітей з ревматоїдним артритом / Т.А. Полук, Л.І. Омельченко, Л.В. Галазюк [та ін.] // Перинатология и педиатрия. 2006. №4. С. 100 102.
95. Порохняк И. Сочетания „антибіотик/пробиотик” в лечении инфекционных заболеваний и профилактике дисбактериоза / И. Порохняк // Фармаскоп. 2005. № 2. С. 20 21.
96. Постникова Е.А. Изучение качественного и количественного состава микрофлоры кишечника у клинически здоровых детей в раннем возрасте / Е.А. Постникова, А.П. Пикина, Л.И. Кафарская [и др.] // Журнал микробиологии. 2004. № 1. С. 62 -67.
97. Починок Т.В. Особливості клінічного перебігу гострих респіраторних вірусних інфекцій та імунного гомеостазу у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини / Т.В. Починок, О.В. Тяжка // Перинатология и Педиатрия. 2005. № 3/4. С. 133 136.
98. Резниченко Ю.Г. Микроэкологические нарушения у детей промышленного центра и их коррекция / Ю.Г. Резниченко, Г.И. Резниченко, О.С. Хацко // Здоровье женщины. 2003. № 3. С. 133 135.
99. Родіонов В.П. Дисбіоз кишечника як прояв дезадаптаційного синдрому у дітей молодшого шкільного віку / В.П. Родіонов, А.В. Костенко, Ю.А. Маковкіна [та ін.] // Перинатология и педиатрия. 2006. № 4. С. 97 99.
100. Росио Мартин. Материнское молоко как источник молочнокислых бактерий для кишечника новорожденных / Росио Мартин, Сусанна Ланга, Карлота Ревирьего и др.] // Перинатология и Педиатрия. 2006. № 1. С. 34 37.
101. Самсыгина Г.А. Особенности становления кишечника и кишечный дисбактериоз / Г.А. Самсыгина // Лечащий врач. 2003. № 5. С. 52 57.
102. Свинцицкий А.С. Оценка клинической эффективности препарата хилак-форте в профилактике и лечении дисбактериоза кишечника, вызванного антибиотикотерапией / А.С. Свинцицкий, А.И. Таран, Е.Н. Ревенюк [и др.] // Сучасна гастроентерологія. 2001. № 4. С. 62 64.
103. Сельнікова О.П. Клініко-мікробіологічні переваги сумісного перебування матері і дитини в родопомічних закладах та фактори, які знижують його ефективність / О.П. Сельнікова, О.І. Поліщук, Т.М. Ткачова // Перинатология та педіатрія. 2001. № 1. С. 24 29.
104. Семенихина В.Ф. Новые достижения в технологии кисломолочных продуктов / В.Ф. Семенихина, И.В. Рожкова // Молочная промышленность. 2002. № 9. С. 41- 42.
105. Серкова В.К. Опыт лечения резистентных форм дисбактериоза при хронической патологии органов пищеварения и при длительной обоснованной антибиотикотерапии / В.К. Серкова, Л.П. Макарова // Медицина сегодня. 2002. № 9 10. С. 28 30.
106. Современные методы коррекции дисбиоза кишечника у детей: Учебное пособие / [Урсова Н.И., Римарчук Г.В. и др.] Москва, 2000. 48 с.
107. Соколов А.Л. Адаптация к питанию, прикорм, атопический дерматит и дисбактериоз / А.Л. Соколов, Ю.А. Копанев // Лечащий врач. 2004. № 1. С. 44 48.
108. Титова Н.С. Микробиоценоз кишечника у детей раннего возраста и современные аспекты их коррекции / Н.С. Титова, А.С. Сенаторова, С.В. Москаленко [и др.] // Здоровье женщины. 2004. № 4. С. 179 181.
109. Тутченко Л.И. Особливості формування системи мікробіоценозу у новонароджених та немовлят та шляхи його оптимізації / Л.И. Тутченко, В.Д. Отт, Т.Л. Марушко [та ін.] // Журнал практичного лікаря. 2001. № 5. С. 24