КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕРАПІЇ ГЕПАТИТІВ В І С В ПОЄДНАННІ З EBV-ІНФЕКЦІЄЮ

Краткое описание

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УДК 616.36-002+616.9:578.825.11]-07-08

РЯБОКОНЬ Юрій Юрійович

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕРАПІЇ ГЕПАТИТІВ В І С В ПОЄДНАННІ З EBV-ІНФЕКЦІЄЮ

14.01.13 інфекційні хвороби

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
АНДРЕЙЧИН Михайло Антонович
член-кореспондент АМН України,
д.мед.н., професор, заслужений діяч
науки і техніки України

ЗАПОРІЖЖЯ 2009

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.....................................................................4
ВСТУП.......................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1 Сучасні уявлення про клініко-біохімічні особливості
гепатитів В і С, роль цитокінів та оксидативного стресу
в патогенезі хвороби (огляд літератури)..........................................................12
1.1 Клініко-біохімічні та імунологічні особливості гепатитів В і С
окремо і в поєднанні з EBV-інфекцією............................................................12
1.2 Біологічні ефекти цитокінів та їх роль в патогенезі вірусних гепатитів.....19
1.3 Окисна модифікація білків сироватки крові та її роль
при різних патологічних станах..29
РОЗ­ДІЛ 2 Загальна характеристика обстежених хворих на гепатити
В і С та методи дослідження............................................................................37
2.1 Клі­ні­ко-­епі­де­мі­о­ло­гі­ч­на і біохімічна ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка об­сте­же­них
хво­рих................................................................................................................37
2.2 Спеціальні методи обстеження........................................................................41
РОЗДІЛ 3 Клініко-біохімічна характеристика, показники імунного
статусу і окисної модифікації білків крові у хворих на гепатити В і С
за реактивації EBV-інфекції............................................................................43
3.1 Клініко-біохімічні, імунні показники, окисна модифікація
білків сироватки крові у хворих на гострий гепатит В на тлі
серологічних ознак реактивації EBV-інфекції...............................................43
3.2 Клініко-біохімічні, імунні показники, окисна модифікація
білків сироватки крові у хворих на гепатит C на тлі
серологічних ознак реактивації EBV-інфекції..............................................55
РОЗДІЛ 4 Вплив імунофану на клініко-біохімічні дані, показники
імунного статусу і окисної модифікації білків сироватці крові
у хворих на гепатити В і С..............................................................................62
4.1 Порівняльна характеристика клініко-біохімічних показників у
хворих на гострий гепатит В і гепатит С на тлі базисної
терапії та додаткового лікування імунофаном..............................................62
4.2 Порівняльна характеристика показників імунного статусу
та окисної модифікації білків сироватки крові у хворих на
гострий гепатит В на тлі базисної терапії та додаткового
лікування імунофаном.....................................................................................68
4.3 Порівняльна характеристика показників імунного статусу та
окисної модифікації білків крові у хворих на гепатит С на тлі
базисної терапії та додаткового лікування імунофаном..............................76
РОЗДІЛ 5 Ефективність застосування імунофану у лікуванні хворих
на гострий гепатит B із серологічними ознаками реактивації
EBV-інфекції83
АНАЛІЗ І ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ........................................................91
ВИСНОВКИ..........................................................................................................104
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ..........................................................................106
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ......................................................................................107

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АлАТ аланінамінотрансфераза
АОС антиоксидантна система
АПК антигенопрезентуючі клітини
АФГ альдегідфенілгідразони
АФК активні форми кисню
ГГВ гострий гепатит В
ГС гепатит С
EBV вірус Епштейна-Барр
ЗОІКЛ Запорізька обласна інфекційна клінічна лікарня
ІЛ інтерлейкін
ІФН-γ інтерферон
ІФА імуноферментний аналіз
NK нормальні кілери
HBV вірус гепатиту B
HCV вірус гепатиту С
КФГ кетондінітрофенілгідразони
ОМБ окисна модифікація білків
ПЛР полімеразна ланцюгова реакція
Тх Т-хелпер
УЗД ультразвукове дослідження
ЦТЛ цитотоксичні лімфоцити

ШОЕ швидкість осідання еритроцитів

ВСТУП

Актуальність теми.
Проблема вірусних гепатитів з парентеральним механізмом зараження визначається високим рівнем захворюваності, тяжкістю перебігу й ризиком хронізації з подальшим розвитком цирозу печінки і гепатоцелюлярної карциноми [1, 2, 3]. Згідно з матеріалами ВООЗ, щорічно первинно заражаються вірусом гепатиту B (HBV) більше 50 млн людей. У 5-10 % гострий гепатит B (ГГB) трансформується в хронічний, переважно необоротний [4, 5]. Вірусом гепатиту C (HCV) у світі інфіковано більше 1 млрд людей. За даними різних авторів, у 70-90 % HCV-інфікованих розвивається хронічна форма гепатиту [6, 7, 8, 9]. Україна за результатами серо-епідеміологічних досліджень відноситься до регіонів з високим рівнем інфікування вірусом гепатиту C (ГC) [9]. За прогнозами фахівців, через 10 років HCV-інфекція буде становити величезну медичну та економічну проблему [10].
Відповідно до сучасних даних, важливе значення в патогенезі гепатитів B і C має стан клітинної ланки імунітету, що відіграє провідну роль у кліренсі вірусу й інфікованих вірусом клітин. Для розвитку адаптивної імунної відповіді необхідна достатня кількість біологічно активних речовин цитокінів, які регулюють характер, глибину й тривалість імунної реакції організму на антиген [11, 12, 13]. Відомо, що будь-який адаптивний або патологічний процес перебігає на фоні утворення активних форм кисню [14]. В умовах окисного стресу й неконтрольованої реакції активних форм кисню переважають процеси нерегульованої модифікації білків, що в остаточному підсумку приводить до втрати їхньої біологічної активності, при цьому окисно модифіковані білки генерують нові антигени й негативно впливають на імунну відповідь [15]. Серед невирішених питань залишається комплексне вивчення показників імунного статусу та оксидативного стресу у хворих на гепатити В і С в динаміці захворювання й вплив на ці важливі ланки патогенезу терапії сучасними препаратами, що володіють дезінтоксикаційними, антиоксидантними й імуномодулюючими властивостями.
Останніми роками в літературі з’являються поодинокі роботи, в яких обговорюється вплив реактивації герпесвірусних інфекцій на перебіг вірусних гепатитів [16, 17]. За даними [16], ГC поєднується з герпесвірусною інфекцією в 10,5-35,3 % випадків. Однак немає повідомлень про вплив реплікації вірусу Епштейна-Барр (EBV) і зв’язаним з ним інфекційного процесу на клінічний перебіг та патогенез гепатитів B і C. Відомо, що більшість дорослого населення інфікована EBV, який повністю ніколи не усувається з організму й персистує у В-лімфоцитах і епітеліальних клітинах носоглотки. При зниженні, з тих або інших причин, функціональної активності клітинної ланки імунітету настає реактивація EBV-інфекції [12]. В період реплікації EBV продукує білки з властивостями цитокінів і цитокінових рецепторів, які здатні модулювати імунну відповідь [18].
Таким чином, актуальність обраної теми визначається високим рівнем захворюваності на гепатити B і C, ризиком хронізації, нез’ясованістю клініко-патогенетичних аспектів гепатитів B і C, які перебігають на тлі реактивації EBV-інфекції, необхідністю удосконалення їх лікування сучасними медикаментозними препаратами, що володіють дезінтоксикаційними, антиоксидантними й імуномодуляційними властивостями.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри інфекційних хвороб Запорізького державного медичного університету Оптимізація комплексного патогенетичного лікування хворих на гепатити В і С”, 2005-2010 р.р. (№ 0106U008121). Здобувач є співвиконавцем цієї роботи.
Ціль дослідження.
Виявити клініко-патогенетичні особливості жовтяничних форм гепатитів В і С із серологічними ознаками реактивації EBV-інфекції завдяки визначенню ролі імунних змін й окисної модифікації білків сироватки крові та на основі отриманих даних запропонувати оптимізацію патогенетичного лікування.
Завдання дослідження:
1. Дослідити клініко-біохімічні параметри, зміни імунологічних показників інтерлейкіну-2 (ІЛ-2), інтерферону-γ (ІФН-γ), сероконверсію HBeAg anti-HBe та окисну модифікацію білків (ОМБ) сироватки крові у хворих на ГГВ за наявності серологічних ознак реактивації EBV-інфекції.
2. Проаналізувати клініко-біохімічні зміни, порушення вмісту цитокінів ІЛ-2 та ІФН-γ і показників ОМБ сироватки крові у хворих на ГC у зв’язку зі серологічними проявами реактивації EBV-інфекції.
3. Дослідити вплив імунорегуляторного пептиду імунофану на зміни клінічних, біохімічних, імунологічних показників, параметрів ОМБ сироватки крові у хворих на ГС.
4. Проаналізувати вплив імунорегуляторного пептиду імунофану на зміни клінічних, біохімічних, імунологічних показників, параметрів ОМБ сироватки крові у хворих на ГГВ.
5. Оцінити ефективність додаткового призначення імунофану у хворих на ГГB із серологічними ознаками реактивації EBV-інфекції.
Об’єкт дослідження ГГВ і ГС.
Предмет дослідження клініко-патогенетичні особливості перебігу ГГВ і ГС, асоційованих із реактивацією EBV-інфекції за серологічних ознак, зміни імунних показників і ОМБ сироватки крові в динаміці базисного лікування та додаткового призначення імунорегуляторного пептиду імунофану.
Методи дослідження.
Проведено клінічні, біохімічні, серологічні, ультразвукове дослідження (УЗД) органів гепатобіліарної системи. Продукти ОМБ із визначенням альдегідфенілгідразонів (АФГ) і кетондінітрофенілгідразонів (КФГ) у сироватці крові досліджували методом Halliwell B. (1999) [19]. Вміст ІЛ-2, ІФН-γ, anti-HBe, імуноглобулінів класу M до капсидного антигену (anti-EBV-VCA IgM) і імуноглобулінів класу G до ядерного антигену (anti-EBV-NA IgG) EBV в сироватці крові визначали за допомогою імуноферментного методу з використанням мікропланшетного фотометра DigiScan-400 (Австрія). Всі спеціальні лабораторні дослідження проведені в Центральній науково-дослідній лабораторії Запорізького державного медичного університету.
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше проведено комплексне вивчення показників імунного статусу та оксидативного стресу у хворих на жовтяничні форми ГГB і ГC, асоційованих із серологічними ознаками реактивації EBV-інфекції.
Встановлено, що у хворих на ГГВ із серологічними маркерами реактивації EBV-інфекції триваліший період синдрому цитолізу, в реконвалесценції рідше реєструється сероконверсія HBeAg anti-HBe, частіше зберігається HBsAg-емія, рідше виявляється високий рівень ІФН-γ, вищими залишаються показники індукованої ОМБ сироватки крові, на відміну від пацієнтів без серологічних ознак реактивації цієї інфекції.
Жовтянична форма ГC, яка асоційована із серологічними ознаками реактивації EBV-інфекції, характеризується тривалішим періодом цитолізу печінкових клітин, найвищою активністю сироваткової АлАТ та показниками АФГ і КФГ індукованої ОМБ сироватки крові при виписці зі стаціонару після базисного лікування.
На основі аналізу ефективності різних схем лікування та вивчення динаміки показників імунного статусу та оксидативного стресу вперше обґрунтована доцільність застосування імунорегуляторного пептиду четвертого покоління (імунофану) в патогенетичній терапії ГГB, асоційованого із серологічними ознаками реактивації EBV-інфекції.
Практичне значення одержаних результатів.
Отримані дані про клініко-патогенетичні особливості жовтяничної форми ГГB і ГC, асоційованих із серологічними ознаками реактивації EBV-інфекції, можуть бути використані практичними лікарями для прогнозування перебігу цих гепатитів.
Включення в комплекс обстеження хворих на жовтяничну форму ГГB і ГC серологічних показників реактивації EBV-інфекції, вмісту цитокінів ІФН-γ, ІЛ-2, показників ОМБ сироватки крові дає змогу прогнозувати тривалість перебігу хвороби та визначити необхідність проведення імунокорекції.
Обґрунтовано доцільність додаткового застосування у хворих на ГГB і ГC імунорегуляторного пептиду четвертого покоління імунофану (деклараційний патент на корисну модель № 15778, 17.07.2006.) для поліпшення показників цитокінового статусу, зменшення оксидативного стресу й підвищення ефективності патогенетичного лікування, насамперед хворих на ГГB із серологічними ознаками реактивації EBV-інфекції.
Впровадження в практику результатів дослідження.
Результати досліджень впроваджені в практику відділень вірусних гепатитів № 2 і № 6 Запорізької обласної інфекційної клінічної лікарні, Дніпропетровської міської клінічної лікарні № 21, 7-ої міської лікарні м. Сімферополя, Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги, Полтавської обласної клінічної інфекційної лікарні, Обласної клінічної лікарні м. Чернівці, Івано-Франківської обласної клінічної інфекційної лікарні, Обласної клінічної інфекційної лікарні м. Харкова.
Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах інфекційних хвороб Запорізького державного медичного університету, Дніпропетровської державної медичної академії, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, Української медичної стоматологічної академії, Буковинського державного медичного університету, Івано-Франківського державного медичного університету, Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Особистий внесок здобувача.
Дисертація є науковою працею здобувача. Внесок автора в її виконання полягає у проведенні патентно-інформаційного пошуку та аналізу літературних джерел, виборі напрямку, обсягу й методів дослідження, формулюванні цілі і завдань роботи, визначенні контингенту досліджуваних груп хворих на вірусні гепатити. Основним є внесок автора в проведення клінічних і лабораторних досліджень лікування хворих. Серологічні та вірусологічні дослідження проведені в лабораторії об­ла­с­ної ін­фе­к­цій­ної клі­ні­ч­ної лі­ка­р­ні мі­с­та За­по­рі­ж­жя (завідувач к.б.н. Гінзбург Р.М.). Спеціальні лабораторні дослідження освоєні автором особисто і виконувалися в Центральній науково-дослідній лабораторії Запорізького державного медичного університету (завідувач проф., д.мед.н. Абрамов А.В.). Автором сформована база даних, проведена статистична обробка цифрових даних, узагальнені результати досліджень, оформлена дисертація. У наукових розробках, які представлені в статтях, опублікованих разом зі співавторами, внесок здобувача є основним і полягає в проведенні літературного пошуку, клінічних й лабораторних досліджень, статистичної обробки, аналізу отриманих даних і формулюванні висновків.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення дисертаційного дослідження викладені на VII з’їзді інфекціоністів України Інфекційні хвороби загальномедична проблема” (Миргород, 2006), на науково-практичних конференціях Інфекційні хвороби на межі тисячоліть” (Чернівці, 2005), Актуальні питання медицини і фармації - 2006” (Запоріжжя, 2006), на 46-й обласній науково-практичній конференції з напрямів впровадження досягнень науки в практику державного санітарно-епідеміологічного нагляду та удосконалення санітарно-епідеміологічної служби (Запоріжжя, 2006), на науково-практичних конференціях Хвороби печінки в практиці інфекціоніста” (Донецьк, 2007), Інфекції в практиці клініциста. Антибактеріальна та антивірусна терапія на догоспітальному та госпітальному етапах” (Харків, 2008), Досягнення і проблеми клінічної інфектології” (Тернопіль, 2008), Вакцинопрофілактика та імунотерапія інфекційних хвороб” (Хмельницький, 2008).
Публікації.
На тему дисертації опубліковано 13 наукових праць, серед яких 6 статей у наукових спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України, 7 тез науково-практичних конференцій. Отримано 1 деклараційний патент на корисну модель.
Обсяг і структура дисертації.
Дисертація викладена на 139 сторінках, її основний текст займає 106 сторінок. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалу й методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Дисертація ілюстрована 23 таблицями, 9 рисунками. Список використаних джерел літератури включає 316 наукових праць, з них кирилицею 180, латиницею 136.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведені теоретичні узагальнення та нове вирішення науково-практичної задачі, яка полягає у поглибленні уявлення про клініко-патогенетичні особливості жовтяничних форм гепатитів В і С завдяки визначенню імунних змін і окисної модифікації білків крові в динаміці цих захворювань та їх перебігу на тлі серологічних ознак реактивації EBV-інфекції, що дало змогу підвищити ефективність комплексного лікування хворих шляхом додаткового призначення в період реконвалесценції імунофану.
1. Гострий гепатит В у хворих із серологічними ознаками реактивації EBV-інфекції характеризувався тривалішим збереженням синдрому цитолізу та нормалізацією активності сироваткової АлАТ після базисного лікування лише у 21,1 проти 45,2 % (Р<0,01) пацієнтів без серологічних маркерів реактивації EBV-інфекції. У період реконвалесценції рідше реєструвалася сероконверсія HBeAg anti-HBe (40,0 проти 62,5 %, Р<0,05), частіше зберігалася HBsAg-емія (89,4 проти 64,3%, Р<0,05), менше було пацієнтів з високим рівнем ІФН-γ (50,0 проти 81,2 %, Р<0,05), вищими (Р<0,05-0,01) залишалися показники індукованої окисної модифікації білків сироватки крові.
2. У хворих на жовтяничну форму ГC в поєднанні із серологічними ознаками реактивації EBV-інфекції, порівняно із хворими без цих серологічних ознак, в реконвалесценцію зберігалася вища (Р<0,05) активність сироваткової АлАТ та більша (Р<0,01) концентрація альдегідфенілгідразонів і кетондінітрофенілгідразонів індукованої окисної модифікації білків сироватки крові.
3. Лікування імунофаном при гепатиті C сприяло нормалізації активності АлАТ (61,5 проти 37,2 %, Р<0,05), збільшенню концентрації ІФН-γ та відсотку пацієнтів із підвищеним чи нормальним його вмістом у сироватці крові (77,0 проти 50,0 %, Р<0,05), нормалізації вмісту ІЛ-2 і показників спонтанної та індукованої окисної модифікації білків сироватки крові після лікування.
4. У хворих на гострий гепатит B, які додатково отримали лікування імунофаном, в реконвалесценції частіше реєструвалася нормалізація активності сироваткової АлАТ (66,7 проти 37,7 %, Р<0,05), виявлено більший вміст ІЛ-2 і ІФН-γ (Р<0,05), частіше відбувалася сероконверсія HBeAg anti HBe (89,3 проти 60,9 %, Р<0,05), рідше виявлявся HBsAg (27,3 проти 63,9 %, Р<0,05), відновлювалися не тільки показники спонтанної, а й індукованої окисної модифікації білків сироватки крові, порівняно з лікованими лише базисними засобами (Р<0,05).
5. За наявності серологічних ознак реактивації EBV-інфекції у хворих на гострий гепатит B призначення імунофану сприяло скороченню тривалості синдрому цитолізу та частішій нормалізації активності сироваткової АлАТ на момент завершення курсу лікування (50,0 проти 21,1 %, Р<0,05), підвищенню вмісту ІФН-γ та ІЛ-2 в крові, зникненню антигенних маркерів і сероконверсії з появою anti-HBe (75,0 проти 40,0 %, Р<0,05), нормалізації досліджуваних показників окисної модифікації білків сироватки крові.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для прогнозування перебігу гострого гепатиту В і гепатиту С в жовтяничній формі, поряд із загальноклінічними обстеженнями хворих, рекомендується в динаміці захворювання визначати вміст ІФН-γ, спонтанної та індукованої окисної модифікації білків сироватки крові.
2. З метою обґрунтування доцільності корекції імунного та антиоксидантного статусу хворих на жовтяничну форму гострого гепатиту B і гепатиту C рекомендується визначати серологічні показники реактивації EBV-інфекції (anti-EBV-VCA IgM, anti-EBV-NA IgG), вміст ІФН-γ, альдегідфенілгідразонів і кетондінітрофенілгідразонів окисної модифікації білків сироватки крові в динаміці захворювання.
3. Для підвищення ефективності комплексного лікування, поліпшення цитокінового статусу і зменшення оксидативного стресу у хворих на гострий гепатит В і гепатит С із серологічними ознаками реактивації EBV-інфекції в період ранньої реконвалесценції гепатиту імунофан (імунорегуляторний пептид четвертого покоління) слід призначати по 1,0 мл 0,005 % розчину внутрішньом’язово кожні 3 дні, на курс 10 ін'єкцій.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрейчин М. А. Вірусні гепатити : лекція / М. А. Андрейчин. Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. 52 с.
2. Возіанова Ж. І. Хронічні вірусні гепатити / Ж. І. Возіанова, М. Ч. Корчинський // Журн. практичного лікаря. 2002. № 6. С. 7 - 14.
3. Громашевська Л. Л. Особливості біохімічних досліджень при вірусних гепатитах В і С: минуле, теперішнє, майбутнє / Л. Л. Громашевська // Лаб. діагностика. 2001. № 3. С. 3 - 11.
4. Vail B. A. Management of chronic viral hepatitis / B. A. Vail // Am. Fam. Physician. 1997. Vol. 55. P. 2749 - 2756.
5. Kane M. Global programme for control of hepatitis B infection / M. Kane // Vaccine. 1995. Vol. 13. P. S47 - S49.
6. Возианова Ж. И. Вирусные гепатиты. Этиология и клинико-эпидемио-логические особенности / Ж. И. Возианова // Лікування та діагностика. 1997. № 2. С. 33 - 39.
7. Vano N. Epidemiology and long term prognosis of hepatitis C virus infection in Japan / N. Vano, H. Vatsuhashi // Gut. 1993. Vol. 34, № 2. P. 13 - 16.
8. Малый В. П. HCV-инфекция (острая и хроническая) / В. П. Малый. К., 2005. 292 с.
9. Эпидемиологические аспекты проблемы гепатита С / А. Л. Гураль, В. Ф. Мариевский, Т. А. Сергеева, В. Р. Шагинян // Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів : матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 31 березня 1 квітня 2005 р., м. Харків. Х., 2005. С. 69 - 70.
10. Wong J. B. Estimating future hepatitis C morbidity, mortality, and costs in the United States / J. B. Wong, G. M. Mc Quillan, J. G. Mc Hutchinson // Am. J. Public. Health. 2000. Vol. 90. P. 1562 - 1569.
11. Возианов А. Ф. Цитокины. Биологические и противоопухолевые свойства / А. Ф. Возианов, А. К. Бутенко, К. П. Зак. К. : Наук. думка, 1998. 313 с.
12. Дранник Г. Н. Клиническая иммунология и аллергология / Г. Н. Дранник. 3-е изд., доп. К. : ООО Полиграф плюс”, 2006. 482 с.
13. Ройт А. Иммунология / А. Ройт, Дж. Бростофф, Д. Мейл ; пер. с англ. М. : Мир, 2000. 592 с.
14. Окислительный стресс и эндогенная интоксикация у больных в критических состояниях / А. Г. Рябов, Ю. М. Азидов, И. Н. Пасечник [и др.] // Вестн. интенсивной терапии. 2002. № 4. С. 4 - 7.
15. Wuttge D. M. T-cell recognition of lipid peroxidation products breacs tolerance to self proteins / D. M. Wuttge, M. Bruzelius, S. Stemme // Immunology. 1999. Vol. 98, N 2. P. 273 - 279.
16. Думбрава В. Особенности клинико-параклинических показателей при хроническом вирусном гепатите С в ассоциации с герпес-вирусной инфекцией / В. Думбрава, А. Цуркану // Гепатология. 2004. № 1. С. 48 - 49.
17. Деякі особливості клінічних проявів хронічних гепатитів, асоційованих з вірусом Епштйна-Барр, в імунокомпетентних осіб / Г. М. Дубинська, О. М. Ізюмська, В. А. Боднар [та ін.] // Хвороби печінки в практиці інфекціоніста : матеріали наук.- практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України, 26-27 квітня 2007 р., м. Донецьк. - Донецьк, 2007. С. 38 - 40.
18. Cohen J. I. Epstain-Barr virus and the immune system / J. I. Cohen // JAMA. 1997. Vol. 278, № 6. P. 510 - 513.
19. Hallivel B. Free Radicals Biology Medicine / B. Hallivel. Oxford, 1999. 248 p.
20. Соринсон С. Н. Вирусные гепатиты / С. Н. Соринсон. СПб. : ТЕЗА, 1998. 325 с.
21. Маріевський А. П. Антитіла до вірусу гепатиту С у різних груп населення / А. П. Маріевський, А. Л. Гураль, В. І. Шагінян // Інфекційні хвороби. 1996. № 2. С. 55 - 56.
22. Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби : в 3 т. / Ж. І. Возіанова. К. : Здоров’я, 2000. Т. 1. 904 с.
23. Зайцев И. А. Вирусный гепатит В в вопросах и ответах / И. А. Зайцев, А. А. Заплотная. К. : ООО Вольф”, 2006. 112 с.
24. Эпидемиологические аспекты проблемы гепатита С / А. Л. Гураль, В. Ф. Мариевский, Т. А. Сергеева, В. Р. Шагинян // Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів : матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 31 березня 1 квітня 2005 р., м. Харків. Х., 2005. С. 69 - 70.
25. Макарик Т. В. Вирусный гепатит С: новое в эпидемиологии, методах диагностики и терапии : обзор лит. / Т. В. Макарик, Е. А. Романова, О. А. Глинщикова // Гематология и трансфузиология. 2001. № 3. С. 86 - 91.
26. Балаян М. С. Энциклопедический словарь вирусные гепатиты / М. С. Балаян, М. И. Михайлов. 2-е изд., переработ. и доп. М. : Амипресс, 1999. 304 с.
27. Потьомкіна Г. О. Поширеність гепатитів В і С серед донорів України / Г. О. Потьомкіна // Вирусные гепатиты с парентеральным механизмом передачи возбудителей и их исходы. К., 2001. С. 56 - 57.
28. Севальнев А. И. Особенности эпидемиологии парентеральных гепатитов в Запорожской области / А. И. Севальнев // Вирусные гепатиты с парентеральным механизмом передачи возбудителей и их исходы. К., 2001. С. 65 - 69.
29. Metreau J. M. Epidemiology and treatment of chronic active hepatitis due to the hepatitis C virus (HCV) / J. M. Metreau // 7-th Annual Conference on Retroviruses and viral hepatitis. Paris, 1993. P. 37 - 44.
30. Гураль А. Л. Повышение эффективности лабораторного контроля крови доноров на маркеры гепатитов В, С и ВИЧ-инфекции / А. Л. Гураль, В. Ф. Мариевский, Т. А. Сергеева // Лаб. диагностика. 1999. № 3. С. 26 - 32.
31. Пеньков Д. Б. Клинико-биохимические и инструментальные отличия острых вирусных гепатитов В и С / Д. Б. Пеньков // Инфекции не знают границ : материалы юбилейной конф., посвящ. 75-летию кафедры инфекционных болезней Харьковского ин-та усовершенствования врачей. Х., 1999. С. 77.
32. Святский Б. А. Вирусный гепатит С у детей: клиника, морфология, иммунитет и лечение рекомбинантным интерфероном : автореф. дис. на соискание науч. степени доктора мед. наук / Б. А. Святский. М., 1995. 38 с.
33. Вовк А. Д. Клинические особенности вирусного гепатита С / А. Д. Вовк, Н. В. Татьянко, Ж. Б. Клименко // Инфекции не знают границ : материалы юбилейной конф., посвящ.75-летию кафедры инфекционных болезней Харьковского ин-та усовершенствования врачей. Х., 1999. С. 20 - 21.
34. Клинико-лабораторная характеристика острого вирусного гепатита у детей / Н. В. Рогозина, А. Н. Мукомолова, Л. Г. Горячева [и др.] // Педиатрия. 2004. № 6. С. 25 - 29.
35. Малый В. П. Клинико-биохимические и инструментальные отличия ВГВ и ВГС / В. П. Малый, Д. Б. Пеньков // Инфекционные болезни в практике терапевта : сб. науч. тр. Х., 2001. С. 162 - 163.
36. Quiroga J. A. Immunoglobulin M antibody to hepatitis C virus cor antigen; correlations with viral replication, histological, activity and liver disease outcome / J. A. Quiroga, J. V. Binsbergen, C. V. Wang // Hepatology. 1995. Vol. 22. P. 1635 - 1640.
37. Апросина З. Г. Характеристика хронических заболеваний печени с наличием сывороточных маркеров вируса гепатита В / З. Г. Апросина, Т. Н. Лопаткина, Э. М. Яковенко // Терапевт. арх. 1988. № 11. С. 23 - 28.
38. Абдурахманов Д. Т. Вирус гепатита В в патологии человека / Д. Т. Абдурахманов // Клинич. фармакология и терапия. 2002. № 11. С. 48 - 56.
39. Alter M. J. Risk faktors for acute hepatitis in the US and association with hepatitis C virus infection / M. J. Alter, S. C. Hodler, E. N. Judson // JAMA. 1990. Vol. 264. P. 2231 - 2235.
40. Fulminant hepatic failure: summary of a workshop / Hoofnagle J. H., R. L. Carithers, C. Shapiro, N. Ascher // Hepatology. 1995. Vol. 21, № 1. P. 240 -252.
41. Парентеральні вірусні гепатити : навч. посіб. / за ред. І. В. Дзюблик. К., 2005. 168 с.
42. Hepatitis C virus RNA and hepatitis B virus DNA in serum and liver of patients with fulminant hepatitis / C. Feray, M. Gigou, D. Samuel [et al.] // Gastroenterology. 1993. Vol. 104. P. 549 - 555.
43. Multiple viral infection as the most common cause of fulminant and subfulminant viral hepatitis in an area endemic for hepatitis B: application and limitations of the polymerase chain reaction / J. C. Wu, C. L. Chen, M. C. Hou [et al.] // Hepatology. 1994. Vol. 19. P. 836 - 840.
44. Шкурба А. В. Деякі особливості перебігу вірусного гепатиту С / А. В. Шкурба // Лікарська справа. 1998. № 8. С. 140 - 141.
45. Мусатов В. Б. Клинико-иммунологическая характеристика различных форм НС-вирусной инфекции : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук / В. Б. Мусатов. СПб., 1996. 24 с.
46. Коршунов П. П. Клинико-лабораторные и морфологические критерии диагностики различных форм вирусного гепатита С у лиц молодого возраста : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук / П. П. Коршунов. СПб., 1998. 20 с.
47. Татьянко Н. В. Клінічна характеристика гепатиту С в аспекті диференціального діагнозу з гепатитом В / Н. В. Татьянко, А. Д. Вовк, Ж. Б. Клименко // Інфекційні хвороби. 1998. № 4. С. 59 - 60.
48. Абдулкадырова М. А. Клинические варианты острого вирусного гепатита С / М. А. Абдулкадырова // Иммунология. 2002. № 1. С. 51 - 54.
49. Острая фаза гепатита С: диагностика, перспективы интерферонотеапии / С. Н. Соринсон, О. В. Корочкина, Ю. Е. Жданов [и др.] // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1999. № 1. С. 40 - 43.
50. Молочкова О. В. Течение и исходы гепатита С у детей : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук / О. В. Молочкова. М., 2000. 22 с.
51. Горбаков В. В. Клинико-морфологические варианты и возможности специфической терапии вирусного гепатита С / В. В. Горбаков, В. В. Квасовка // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1996. № 1. С. 29 - 32.
52. Громашевська Л. Л. Особливості біохімічних досліджень при вірусних гепатитах В і С: минуле, теперішнє, майбутнє / Л. Л. Громашевська // Лаб. діагностика. 2001. № 3. С. 3 - 11.
53. Богомолов Б. П. Диагностика и лечение вирусного гепатита С / Б. П. Богомолов, М. К. Костюшина // Клинич. медицина. 1997. № 9. С. 62 - 64.
54. Alberti A. Hepatitis C viraemia and liver disease in symptomfree individuals / A. Alberti, G. Morsica, L. Chemello // Lancet. 1992. Vol. 340. P. 697 -698.
55. Горбаков В. В. Вирусный гепатит С. Распространенность, течение, диагностика, лечение : автореф. дис. на соискание науч. степени доктора мед. наук / В. В. Горбаков. М., 1998. 36 с.
56. Афанасьев А. Ю. Клиническое значение оценки спектра и содержания анти HCV при вирусном гепатите С острого и хронического течения : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук / А. Ю. Афанасьев. СПб., 1998. 21 с.
57. Возианова Ж. И. Вирусные гепатиты. Этиология и клинико-эпидемио-логические особенности / Ж. И. Возианова // Лікування та діагностика. 1997. № 2. С. 33 - 39.
58. Шерлок Ш. Заболевания печени и желчных путей : практич. руководство / Ш. Шерлок, Дж. Дули ; пер. с англ. ; под ред. З. Г. Апросиной, Н. А. Мухина. М. : Гэотар Медицина, 1999. 864 с.
59. Шагинян В. Р. Задачи и возможности лабораторного тестирования при вирусных гепатитах / В. Р. Шагинян, А. Л. Гураль, И. Л. Маричев // Лаб. диагностика. 2002. № 2. С. 36 - 39.
60. Соринсон С. Н. Контроль за содержанием вирусной ДНК у больных острым гепатитом В в прогнозировании хронизации / С. Н. Соринсон, Е. А. Фомин // Терапевт. арх. 1995. Т. 67, № 11. С. 11 - 13.
61. Jacob S. Comparison of quantitative HCV-RNA assays in chronic hepatitis C / S. Jacob, D. Baudy, E. Jones // Amer. J. Clin. Pathol. 1997. Vol. 107, № 3. P. 362 - 367.
62. Антоненко С. В. Метод полимеразной цепной реакции: применение в диагностике инфекционных болезней, проблемы, перспективы / С. В. Антоненко, О. Н. Кравченко, Е. В. Петренко // Лаб. диагностика. 1999. № 3. С. 21 - 24.
63. Корчинський М. Ч. Проблеми специфічної діагностики HCV-інфекції / М. Ч. Корчинський // Сучасні інфекції. 2004. № 1. С. 88 - 93.
64. Назаренко Г. И. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований / Г. И. Назаренко, А. А. Кишкун. 2-е изд., стереотип.. М. : Медицина, 2002. 544 с.
65. Острый гепатит С: аспекты диагностики и прогноза / К. Р. Дудина, О. О. Знойко, Е. А. Климова [и др.] // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2005. № 2. С. 47 - 50.
66. Missale G. Different clinical behaviors of acute hepatitis C virus infection are associated with different vigor of the anti-viral cell-mediated immune response / G. Missale, R. Bertoni, V. Lamonaca // J. Clin. Invest. 1996. Vol. 98, № 3. P. 706 - 714.
67. Brechot C. Polymerase chain reaction for the diagnosis of viral hepatitis B and C / C. Brechot // Gut. 1993. Vol. 34, suppl. 2. P. 39 - 44.
68. Ющук Н. Д. Закономерности персистенции HCV в плазме и лейкоцитах при хронической HCV-инфекции / Н. Д. Ющук, О. О. Знойко, Е. А. Климова // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2000. № 4. С. 59 - 65.
69. Schmidt M. V. Surreptitious hepatitis C virus (HCV) infection detected in the majority of patients with chronic hepatitis and negative HCV antibody tests / M. V. Schmidt, J. T. Stapleton, D. R. La Brecgue // J. Infect. Dis. 1997. Vol. 176, № 1. P. 27 - 33.
70. Fujisawa T. Spontaneous remission of chronic hepatitis C in children / T. Fujisawa, M. Inui, K. Yamamoto // Eur. J. Pediatr. 1997. Vol. 156, № 10. P. 773 - 776.
71. Haydon G. H. Clinical significance of intrahepatic hepatitis C virus levels in patients with chronic HCV-infection / G. H. Haydon, L. M. Jarvis, C. S. Blair // Gut. 1998. Vol. 42. P. 570 - 575.
72. Ветров Г. А. Клиническое значение определения антител к поверхностным белкам вируса гепатита С : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук / Г. А. Ветров. СПб., 2003. 21 с.
73. Распределение HLA антигенов класса I у больных гепатитом В с подтвержденным генотипом HBV / С. А. Потекаева, Е. В. Волчкова, Т. Н. Лопаткина [и др.] // Эпидемиология и инфекционные болезни. 2004. № 5. С. 26 - 31.
74. Elghouzzi M. H. Transmission of hepatitis B virus by HBV-negative blood transfusion / M. H. Elghouzzi, A. M. Courouce, L. O. Magnius // Lancet. 1995. Vol. 346, № 8980. P. 964.
75. Учайкин В. Ф. Иммуноферментный анализ при вирусных гепатитах у детей / В. Ф. Учайкин, В. А. Конев, Б. С. Каганов // Эпидемиология и инфекционные болезни. 1996. № 1. С. 44 - 49.
76. Специфическая иммунодиагностика в системе эпидемиологического надзора за гепатитом В / А. Л. Гураль, В. Ф. Мариевский, В. Р. Шагинян, А. Н. Мартыненко // Лаб. диагностика. 1998. № 1 (3). С. 35 - 38.
77. Гураль А. Л. Пути повышения эффективности эпидемиологического надзора за гепатитом В в Украине / Гураль А. Л. // Журн. практич. врача. 1998. № 6. С. 7 - 10.
78. Сергєєва Т. А. Серологічна діагностика гепатиту С: проблеми і перспективи / Т. А. Сергєєва // Лаб. діагностика. 2003. № 1. С. 7 - 14.
79. Ющук Н. Д. Диагностическая значимость определения антител к различным антигенам вируса гепатита С у пациентов с острой и хронической HCV-инфекцией / Н. Д. Ющук, О. Л. Огиенко, И. В. Круглов // Терапевт. арх. 2002. № 4. С. 18 - 22.
80. Individual with antibodies against hepatitis B core antigen as the only serological marker for hepatitis B infection: High percentage of carriers of hepatitis B and C virus / W. Jild, E. Sieger, R. Zachoval, H. Schatzl // J. Hepatol. 1995. Vol. 23, № 1. P. 14 - 21.
81. Огиенко О. Л. Клиническая характеристика и исходы острого гепатита С с учетом спектра антител к антигенам структурных и неструктурных белков HCV : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук / О. Л. Огиенко. М., 1999. 22 с.
82. Мукомолов С. Л. Диагностическое значение определения антител класса IgM к ядерному белку вируса гепатита С / С. Л. Мукомолов, А. А. Яковлев, А. А. Колобов // Вирусные гепатиты и другие актуальные инфекции : сб. науч. тр. СПб., 1997. Т. 1. С. 61 - 70.
83. Бузина А. Б. Диагностическое и прогностическое значение антител к разным антигенам HCV при остром гепатите С / А. Б. Бузина, А. В. Корочкина, Е. А. Михайлова // Эпидемиология и инфекционные болезни. 2003. № 6. С. 19 - 21.
84. Соболевская О. Л. Микст-гепатит В+С острого и хронического течения: некоторые эпидемиологические особенности и клинико-иммунологическая характеристика : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук / О. Л. Соболевская. Н. Новгород, 2000. 22 с.
85. Диагностическое значение anti-HCV IgM и IgG при остром гепатите С у детей / Н. И. Гаврилова, Н. Н. Киселев, В. П. Мишин, А. В. Шустов // Педиатрия. 1998. № 1. С. 11 - 13.
86. Афанасьев А. Ю. Индукция антител к вирусу гепатита С с разделением на классы IgM и IgG и ее клиническое значение / А. Ю. Афанасьев // Клинич. лаб. диагностика. 1996. № 2. С. 43 - 44.
87. Клініко-імунологічна ефективність препарату протефлазид у хворих на Епштейна-Барр вірусну інфекцію / Т. О. Нікіфорова, О. Б. Дикий, Т. З. Кобрин [та ін.] // TORCH-інфекції: діагностика, лікування та профілактика : матеріали Всеукр. наук. - практ. конф., 21-22 березня 2007 р. Тернопіль, 2007. С. 84 - 86.
88. Серологические и эпидемиологические особенности инфекции, вызванной вирусом Эпштейна-Барр, в Республике Беларусь / Л. П. Титов, Е. О. Самойлович, Б. Кочановский, Х. И. Вольф // Вопр. вирусологии. 1999. № 1. С. 21 - 24.
89. Фролов А. Ф. Персистенция вирусов (Механизмы и клинико-патогенетические аспекты) / А. Ф. Фролов. Винница : Изд-во Винницкого мед. ун-та им. Н.И. Пирогова, 1995. 233 с.
90. Березіна Л. А. Частота виявлення і активність ЕБВ-інфекції у дітей, хворих на ГРВІ / Л. А. Березіна, І. В. Богадєльников // TORCH-інфекції: діагностика, лікування та профілактика : матеріали Всеукр. наук.- практ. конф., 21-22 березня 2007 р. Тернопіль, 2007. С. 18 - 19.
91. Самарин Д. В. Современные подходы к диагностике Эпштейна-Барр вирусной инфекции / Д. В. Самарин // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2008. № 2. С. 15 - 18.
92. Epstein-Barr virus in hepatocellular carcinogenesis / Wei Li, Bao-An Wu, Yong-Ming Zen // World J. Gastroenterol. 2004. Vol. 10, № 23. P. 3409-3413.
93. Hepatitis C virus in human И lymphocytes transformed by Epstein-Barr virus in vitro by in situ reverse transcriptase-polymerase chain reaction / Ош Lin Cheng, Bao Ling Liu, Yi Zhang // World J. Gastroenterol. 2001. Vol. 7, № 3. P. 370-375.
94. Enhancement of hepatitis C virus replication by Epstein-Barr virus-encoded nuclear antigen 1 // Y. sugawara, M. Makuuch, N. Kato, K. Shimotohno // EMBO J. 1999. Vol. 18, № 20. P. 5755-5760.
95. Морфологічні зміни в печінці при мікст-інфекції хронічній ВГС і хронічній активній Епштейна-Барр вірусній / Г. М. Дубинська, Т. Д. Задарожна, В. А. Боднар [та ін.] // Гастроентерологія: Міжвідомчій збірник. Дніпропетровськ, Журфонд, 2007. Випуск 39. С. 50-56.
96. Сепиашвили Р. И. Функциональная система иммунного гомеостаза / Р. И. Сепиашвили // Аллергология и иммунология. 2003. № 2. С. 5 - 14.
97. Симбирцев А. С. Цитокины: новые подходы к диагностике и терапии / А. С. Симбирцев // Аллергология и иммунология. 2003. № 2. С. 62 -63.
98. Фрейдлин И. С. Паракринные и аутокринные механизмы цитокиновой иммунорегуляции / И. С. Фрейдлин // Иммунология. 2001. № 5. С. 4-7.
99. Foxwell B. M. Cytokine receptors: structure and signal transduction / B. M. Foxwell // Dis. and Exp. Immunol. 1992. Vol. 2. P. 161 - 168.
100. Кашкин К. П. Цитокины иммунной системы: основные свойства и иммунобиологическая активность / К. П. Кашкин // Клинич. лаб. диагностика. 1998. № 11. С. 21 - 32.
101. Mc Alindon M. E. Cytokines and gut / M. E. Mc Alindon, I. R. Mahida // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. 1997. Vol. 9, № 11. P. 1045 - 1050.
102. Ройт А. Иммунология / А. Ройт, Дж. Бростофф, Д. Мейл ; пер. с англ. М. : Мир. 2000. 592 с.
103. Ярилин А. А. Основы иммунологии / А. А. Ярилин. М. : Медицина, 1999. 604 с.
104. Alwabel A. Cytokine profile of viral and autoimmune chronic active hepatitis / A. Alwabel, M. Aljanadi, S. Razinddin // J. of Allergy and Clinical Immunology. 1993. Vol. 92, № 6. Р. 902 - 908.
105. Marinos G. Tumor necrosis factor receptors in patients with chronic hepatitis B virus infection / G. Marinos, N. V. Naoumov, S. Rossol // Gastroenterol. 1995. Vol. 108, № 5. Р. 1453 - 1463.
106. Ярилин А. А. Система цитокинов и принципы ее функционирования в норме и при патологии / А. А. Ярилин // Иммунология. 1997. № 3. С. 7 -13.
107. Andus T. Effects of cytokines on the lliver / T. Andus, J. Bauer, W. Geroc // Hepatology. 1991. Vol. 13. P. 364 - 375.
108. Koziel M. J. The role of immune responses in the pathogenesis of hepatitis C virus infection / M. J. Koziel // J. Viral. Hepatitis. 1997. Vol. 4. P. 31 - 41.
109. Bertoletti A. Different cytokine profiles on intrahepatic T cells in chronic hepatitis B and hepatitis C virus infection / A. Bertoletti, M. M. D`Elios, C. Boni // Gastroenterology. 1997. Vol. 112, № 1. P. 193 - 200.
110. Nasir T. Apoptosis and pathogenesis of viral hepatitis C an update / T. Nasir, H. S. Azona, H. E. Kaiser // In vivo. 2000. Vol. 14. P. 297 - 300.
111. Tsai S.-L. Detection of type 2-like T-helper cells in hepatitis C virus infection: implication for hepatitis C chronicity / S.-L. Tsai, Y.-F. Liaw, M.-H. Chen // Hepatology. 1997. Vol. 25. P. 449 - 459.
112. Peters M. Immuniligy and the liver / M. Peters, J. Vierling, M. F. Gershwin // Hepatology. 1991. Vol. 13. P. 977 - 994.
113. Козько В. Н. Динамика α и γ интерферона у больных вирусным гепатитом С / В. Н. Козько, А. О. Соломенник, А. Е. Бондарь // Врачебная практика. 2002. № 5. С. 48 - 50.
114. Астахин А. В. Концентрация и противовирусная активность интерферона-α в сыворотке крови больных с патологией печени / А. В. Астахин, Б. Н. Левитан, С. С. Афанасьев // Журн. микробиологии, эпидемиологии, иммунологии. 2004. № 1. С. 59 - 62.
115. Жилевич А. В. Влияние рекомбинантного интерлейкина-2 на функции культивированных моноцитов периферической крови человека / А. В. Жилевич, Х. Я. Гранте, Р. А. Треймаж // Современные аспекты применения интерферонов и других иммуномодуляторов : сб. науч. тр. М., 1990. С. 36 - 37.
116. Ешану В. С. Цитокины и их биологические эффекты при некоторых заболеваниях печени / В. С. Ешану // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2004. № 5. С. 11 - 16.
117. Бударина Н. А. Субпопуляционный состав лимфоцитов при остром гепатите В у детей / Н. А. Бударина // Эпидемиология и инфекционные болезни. 2004. № 3. С. 42 - 45.
118. Чешик С. Г. Некоторые особенности иммунного ответа при остром вирусном гепатите В / С. Г. Чешик, Т. Д. Голбан, В. П. Кузнецов // Журн. микробиологии, эпидемиологии, иммунологии. 1996. № 5. С. 64 - 68.
119. Субпопуляции лимфоцитов и уровень провоспалительных цитокинов в крови больных вирусным гепатитом С и сочетанным вариантом С+В / Д. Х. Курамшин, Н. П. Толоконская, В. С. Кожевников [и др.] // Журн. микробиологии, эпидемиологии, иммунологии. 2002. № 1. С. 42 - 48.
120. Калышенко М. В. Субпопуляционный состав лимфоцитов/моноцитов крови человека у больных острыми вирусными гепатитами В и С / М. В. Калышенко, И. П. Балмасова // Журн. микробиологии, эпидемиологии, иммунологии. 2002. № 3. С. 46 - 48.
121. Курамшин Д. Х. Содержание цитокинов Тх 1 и Тх 2 типа в сыворотке крови больных гепатитом С / Д. Х. Курамшин, Н. П. Толоконская, А. Н. Силков // Журн. микробиологии. 2001. № 1. С. 57 - 61.
122. Wozniakowska-Gesicka T. Prognostic value of natural killer cells monitoring in the course of IFN-alpha therapy in children with chronic hepatitis C / T. Wozniakowska-Gesicka, M. Wisniewska-Ligier, K. Zeman // Pol. Merkuriusz. Lec. 2000. Vol. 8. P. 376 - 377.
123. Alric L. Genes of the major histocompatibility complex class II influence the outcome of hepatitis C virus infection / L. Alric, M. Fort, J. Izopet // Gastroenterology. 1997. Vol. 113, №6. P. 1675 - 1681.
124. Asti M. Human leukocyte antigen class II and III alleles and severity of hepatitis C virus-related chronic liver disease / M. Asti, M. Martinelli, C. Zavaglia // Hepatology. 1999. Vol. 29, № 8. P. 1272 - 1279.
125. Cramp M. E. Association between HLA class II genotype and spontaneous clearance of hepatitis C viraemia / M. E. Cramp, P. Carucci, J. Underhill // J. Hepatol. 1998. Vol. 29. P. 207 - 213.
126. Распределение HLA антигенов класса I у больных гепатитом В с подтвержденным генотипаом HBV / С. А. Потекаева, Е. В. Волчкова, Т. Н. Лопаткина [и др.] // Эпидемиология и инфекционные болезни. 2004. № 5. С. 26 - 29.
127. Crovatto M. Peripheral blood neutrophils from hepatitis C-virus-infected patients are replication sites of the virus / M. Crovatto, G. Pozzato, F. Zorat // Haematology. 2000. Vol. 85. P. 356 - 361.
128. Gowans E. J. Distribution of markers of hepatitis C virus infection throughout the body / E. J. Gowans // Sem. Liv. Dis. 2000. Vol. 20, № 1. P. 85 -102.
129. Radkowski M. Detection of active hepatitis C virus and hepatitis G virus / GB virus C replication in bone marrow in human subjects / M. Radkowski, J. Kubicka, E. Kisiel // Blood. 2000. Vol. 95. P. 3986 - 3989.
130. Chemin J. Selective detection of human hepatitis B virus surface and core antigens in peripheral blood mononuclear cell subsets by flow cytometry / J. Chemin, C. Vermot-Desroches, I. Baginski // J. Viral Hepatitis. 1994. Vol. 1. P. 33 - 44.
131. Yoshikura H. Replication of hepatitis C virus / H. Yoshikura, M. Hijikata // J. Viral. Hepatitis. 1996. Vol. 3. P. 3 - 11.
132. Фрейдлин И. С. Интерлейкин-12 ключевой цитокин иммунорегуляции / И. С. Фрейдлин // Иммунология. 1999. № 4. С. 5 - 9.
133. Rossol S. Interleukin-12 induction of Th1 cytokines is important for viral clearance in chronic hepatitis B / S. Rossol, G. Marinos, P. Carucci // J. Clin. Invest. 1997. Vol. 99. P. 3025 - 3033.
134. Naoumov N. V. Host immune response and variations in the virus genome: Pathogenesis of liver damage caused by hepatitis B virus / N. V. Naoumov, A. L. W. F. Eddleston // Gut. 1994. Vol. 35, № 8. P. 1013 - 1017.
135. Ярилин А. А. Симбиотические взаимоотношения клеток иммунной системы / А. А. Ярилин // Иммунология. 2001. № 4. С. 16 - 20.
136. Chang K. M., Thimme R., Melpolder J. J. Differential CD4 and CD8 T-cell responsiveness in hepatitis C virus infection / K. M. Chang, R. Thimme, J. J. Melpolder // J. Immunol. 2001. Vol. 33. P. 267-276.
137. Mondelli M. U. Is there a role for immune responses in the pathogenesis of hepatitis C? / M. U. Mondelli // J.Hepatol. 1996. Vol. 25, № 2. P. 232 - 239.
138. Mosmann R. T. The expanding universe of T-cell subsets: Th1, Th2 and more / R. T. Mosmann, S. Sad // Immunology Today. 1996. Vol. 17. P. 138 -146.
139. Romagnani S. Human TH1 and TH2 subsets: Eppur si muove!” / S. Romagnani // Eur. Cyt. Netw. 1994. Vol. 5. P. 7 - 12.
140. Дранник Г. Н. Специфический приобретенный (адаптивный) иммунитет: созревание Т- и В-лимфоцитов, индукция толерантности, характеристика Т-лимфоцитов / Г. Н. Дранник // Сучасні інфекції. 2000. № 3. С. 96 - 107.
141. Хаитов Р. М. Современные представления о защите организма от инфекции / Р. М. Хаитов, Б. В. Пинегин // Иммунология. 2000. № 1. С. 61 -64.
142. Павлова Л. Е. Система интерферона при вирусных гепатитах / Л. Е. Павлова, В. В. Макашова, А. К. Токмалаев // Эпидемиология и инфекционные болезни. 2000. № 1. С. 48 - 49.
143. Ариненко Р. Ю. Интерфероновый статус при различных формах патологии : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. биол. наук / Р. Ю. Ариненко. М., 1999. 22 с.
144. Belardelli F. Role of interferons and other cytokines in the regulation of the immune response / F. Belardelli // APMIS. 1995. Vol. 103, № 3. P. 161 -179.
145. Yamada H. Changes of cell cycle-regulating genes in interferon-treated Daudi cells / H. Yamada, K. Ochi, S. Nakada // Mol. Cell. Biochem. 1994. Vol. 136, № 2. P. 117 - 123.
146. Майер К. П. Гепатит и последствия гепатита / К. П. Майер. М. : ГЭОТАР Медицина, 1999. 432 с.
147. Завелевич М. П. Современные представления о системе интерферона / М. П. Завелевич, В. А. Деев, С. Л. Рыбалко // Лаб. диагностика. 2004. № 4. С. 65 - 72.
148. Курамшин Д. Х. Иммунотропные свойства возбудителя вирусного гепатита С / Д. Х. Курамшин, С. В. Сенпиков, В. А. Козлов // Журн. микробиологии, эпидемиологии, иммунологии. 2004. № 2. С. 110 - 114.
149. Ершов Ф. И. Система интерферона в норме и при патологии / Ф. И. Ершов. М. : Медицина, 1996. 239 с.
150. Малашенкова И. К. Интерферон и индукторы его синтеза : обзор / И. К. Малашенкова, Э. Б. Тазулахова, Н. А. Дидковский // Терапевт. арх. 1998. № 11. С. 35 - 39.
151. Цой Р. М. Показатели иммунного ответа на антиген вируса гепатита В у жителей северного города / Р. М. Цой, Н. В. Жданюк, И. В. Пак // Иммунология. 2001. № 3. С. 49 - 51.
152. Ferrari C. Identification of immunodominant T-cell epitopes of the hepatitis B virus nucleocapside antigen / C. Ferrari, A. Penna, A. Bertoletti // J. Clin. Invest. 1991. Vol. 88. P. 214 - 220.
153. Хронический вирусный гепатит / под ред. В. В. Серова, З. Г. Апросиной. М .: Медицина, 2002. 384 с.
154. Jung M. C. Activation of a heterogeneous hepatitis V (HB) core a e antigen-specific CD4+ T-cell population during seroconversion to anti-HBc and anti-HBs in hepatitis B virus infection / M. C. Jung, H. M. Diepolder, U. Spengler // J. Virol. 1995. Vol. 69. P. 3358 - 3368.
155. Жмуровская Л. С. Клинико-лабораторные и иммунологические особенности острых гепатитов В, С и манифестной формы микст-гепатитов В+С у инъекционных наркопотребителей : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук / Л. С. Жмуровская. Минск, 2002. 18 с.
156. Гусев Д. А. Клинико-лабораторная и морфологическая характеристика манифестных форм микст гепатита В+С у лиц молодого возраста : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук / Д. А. Гусев. СПб., 2001. 21 с.
157. Жданов К. В. Латентные формы вирусных гепатитов В и С у лиц молодого возраста : автореф. дис. на соискание науч. степени доктора мед. наук / К.