НЕСПЕЦИФІЧНА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ І КОРЕКЦІЯ СПЕЦИФІЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ДИФТЕРІЇ У ДОРОСЛИХ

Краткое описание

Міністерство охорони здоров'я України
Донецький національний медичний університет
ім. М. Горького

На правах рукопису
Клиса Микола Михайлович

УДК: 616.931-053.8-085

НЕСПЕЦИФІЧНА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ І
КОРЕКЦІЯ СПЕЦИФІЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ДИФТЕРІЇ У ДОРОСЛИХ

14.01.13 - інфекційні хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник
Бондарєв Лев Самуїлович,
доктор медичних наук, професор

Донецьк 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ............................................

4

ВСТУП..................................................................................

5

РОЗДІЛ i. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ДИФТЕРІЇ......................

13

1.1. Основні закономірності патогенезу дифтерії..
1.2. Принципи етіотропного лікування хворих на дифтерію...
1.3. Фагоцитоз та мікробіцидна система нейтрофілів у патогенезі инфекційних хвороб.................
1.4. Циркулируючі імунні комплекси.
1.5. Сульфгідрильні групи в сироватці крові.

13

30

32
37
38

рОздІл ii. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ.

40

2.1. Методи дослідження..........................................................
2.1.1. Вміст катіонних білків у нейтрофілах крові (КБ)........
2.1.2. Активність лужної фосфатази у нейтрофілах крові (ЛФН).
2.1.3. Активність лактатдегідрогенази у нейтрофілах крові.
2.1.4. Вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові......
2.1.5. Визначення фагоцитарної активності нейтрофілів..
2.1.6. Показник завершеності фагоцитозу......
2.1.7. Визначення концентрації імуноглобулінів...
2.1.8. Визначення вільних сульфгідрильних груп у сироватці крові..

40
40

40
41

42
43
43
44

44

РОЗДІЛ III. ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНОЇ КАРТИНИ В ДОРОСЛИХ ХВОРИХ НА ДИФТЕРІЮ У ПЕРІОД ЕПІДЕМІЇ 1991-1999 р.р. ..............................................

49

РОЗДІЛ IV. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ СЕРОТЕРАПІЇ ТА УСКЛАДНЕННЯ ДИФТЕРІЇ.

66

РОЗДІЛ V. ІМУНОГЛОБУЛІНИ ТА ІМУННІ КОМПЛЕКСИ ПРИ ДИФТЕРІЇ....

85

РОЗДІЛ VI. ВМІСТ СУЛЬФГІДРИЛЬНИХ ГРУП У СИРОВАТЦІ КРОВІ ПРИ ДИФТЕРІЇ...

95

РОЗДІЛ VII. СТАН МІКРОБІЦИДНОЇ СИСТЕМИ НЕЙТРОФІЛІВ ПРИ ДИФТЕРІЇ........................................................

100

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ..........

122

ВИСНОВКИ.....

130

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.

133

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...

134

ВСТУП

Актуальність теми
Слідом за тривалим періодом епідеміологічного благополуччя з кінця 80-х - початку 90-х років ХХ століття на території України, Росії та інших країн СНД відзначене різке збільшення захворюваності на дифтерію. За даними обласної СЕС, якщо до введення масової вакцинації показник захворюваності на дифтерію в Донецькій області складав 53,8 на 100000 населення, то вже в перші п'ять років вакцинального періоду (1956-1960 р.р.) відзначено зниження цього показника в 2,9 рази, а в наступні 5 років - в 18,5 разів. В 1953 р. розраховуючи на 100000 населення захворюваність на дифтерію в Донецькій області склала 6,2; в 1954 р. - 5,4; в 1955 р. - 4,9; в 1956 р. - 4,8; в 1957 р. - 1,8; в 1958 р. - 1,2; в 1959 р. - 0,6; в 1960р. - 0,4; в 1961 р. - 0,2; а в 1962 р. - 0,08. З 1969 по 1989 р.р. захворюваність була в межах 0,06-0,01, а в окремі роки - не реєструвалася. З початку 70-х років протягом майже двох десятиліть виникла ілюзія можливості повної ліквидації даного захворювання. Аналогічна ситуація, у принципі, відзначалася у більшості областей України й країн СНД.
Тим часом, після спалахів дифтерії в деяких військових частинах Київського військового округу (1982-1984 р.р.) помітно збільшилася захворюваність серед цивільного населення, а в 1991-1993 р.р. в Україні виявлено 2033 хворих на дифтерію [28]. В 1995 р. поширення дифтерії досягло піка, перевищивши показники попередніх років в 154,2 рази. Надалі, завдяки цілеспрямованим протиепідемічним заходам до 1998-2000 р.р. удалося впоратися з епідемією захворюваність значно знизилася. Однак узагальнення накопиченого досвіду з діагностики й лікування дифтерії в період цієї епідемії уявляється повчальним і актуальним і в цей час.
Епідемічне поширення дифтерії значною мірою було обумовлене послабленням уваги до активної імунізації. Декларовані діючими інструкціями ревакцинації дорослих дифтерійним анатоксином кожні 10 років практично не здійснювалися, у той час як вакцинація дітей зумовила істотне зменшення інтенсивності циркуляції дифтерійних бактерій, що сприяло розвитку природнього імунітету в дорослих у період до щеплення. Не менш важливий вплив на виникнення й розвиток епідемії зіграли політичні події кінця 80-х - початку 90-х років [21, 102, 157].
Епідемія дифтерії, що спостерігалася, відрізнялася рядом особливостей. Зокрема, звертає на себе увагу перевага серед захворівших дорослих людей, захворюваність яких в 1990-2006 р.р. перевищувала кількість хворих дітей в 3-10 разів [48].
Фундаментальні дослідження проблеми дифтерії були проведені ще наприкінці ХІХ ст. Надалі ця проблема детально висвітлювалася багатьма російськими й українськими вченими. Зокрема, відомі дослідження Н.К. Розенберга [189, 190], А.І. Тітова [197], Л.В. Громашевського [43, 44], Ю.Є. Бірковського [12], А.М. Зюкова [82], А.А. Колтипіна [103-105], В.А. Мацієвського [123], Н.І. Нісевича [139, 140], С.Д. Носова [143], К.Д. П’яткіна [184,185], М.А. Скворцова [199], М.Д.Крилової [111] і багатьох інших.
У період виникнення й розвитку епідемії наприкінці ХХ ст. опубліковані результати комплексних досліджень Ж.І. Возіанової [25, 28, 92, 204], А.І. Мостюк [50, 131-133], В.І. Покровського [167, 168], А.Г. Рахманової [58, 97, 188], М.Х.Тур’янова [56, 150, 211], А. Н. Михайлової [55, 151], С.О. Крамарєва [81], Г.М.Дубинскої [65], А.М. Печінки [39] та ін. Таким чином, проблема дифтерії в цей час привертає до себе увагу багатьох учених України й Росії.
Актуальним є також узагальнення досвіду діагностики й лікування дифтерії, зокрема в умовах Донецької області.
Поряд з аналізом клінічних спостережень уявлялося доцільним також провести ряд досліджень, що доповнюють відомості про патогенез дифтерії.
Із цією метою вивчений комплекс цитохімічних показників, що характеризують бактерицидну функцію нейтрофільних гранулоцитів. Аналогічні дослідження при інших бактеріальних інфекціях свідчать про їхню інформативність для характеристики неспецифічної резистентності, оцінки тяжкості й прогнозу [13, 15, 31, 35, 62, 63, 77, 110, 116, 185, 209]. Одночасно визначали концентрацію в сироватці крові ЦІК, імуноглобулінів, вільних сульфгідрильних груп. Обґрунтованість досліджень, що характеризують стан неспецифічної резистентності, підтверджується появою публікацій, що свідчать про терапевтичну ефективність при дифтерії імуномодуляторів [146].
З урахуванням наявних даних про характер патохімічних процесів та порушення обміну речовин при дифтерії уявлялося цікавим дослідити в динаміці зміни концентрації в крові хворих вільних сульфгідрильних груп, що володіють вираженою антиоксидантною та дезінтоксикаційною дією як можливих тестів, що характеризують виразність токсикозу й установити доцільність їхнього визначення з метою прогнозу.
У зв'язку з опублікованими роботами про застосування при дифтерії дуже великих доз ПДС [39, 40, 188], виникла необхідність об'єктивно оцінити ці рекомендації, тим більше, що й супротивники й прихильники даного методу лікування в опублікованих роботах не посилаються на статистично оброблені показники ефективності терапії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертація є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри інфекційних хвороб Донецького національного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України "Оцінка прогнозу й корекція лікування при деяких вірусних, бактеріальних і паразитарних інфекціях" (№ реєстрації 0193020415, шифр ІК 12000054.92).

Мета й завдання дослідження

Мета роботи: дослідити неспецифічну резистентність та на основі комплексної її оцінки і вивчення клініко-патогенетичних особливостей захворювання при застосуванні різних доз ПДС провести корекцію специфічної терапії у дорослих хворих на дифтерію.

Основні завдання дослідження:
1. Вивчити особливості клінічної картини дифтерії у дорослих під час епідемії 1991-1999 р.р. у м. Донецьку.
2. Оцінити ефективність лікування хворих на дифтерію загальноприйнятими ("середніми") і високими дозами ПДС.
3. Вивчити стан мікробіцидної системи нейтрофілів крові при дифтерії на основі комплексу цитохімічних досліджень, з'ясувати можливість використання виявлених змін для оцінки тяжкості й прогнозу захворювання.
4. Дослідити в динаміці зміни ЦІК та імуноглобулінів у сироватці крові при різних формах дифтерії.
5. Дослідити в динаміці захворювання вміст вільних сульфгідрильних груп у сироватці крові хворих на дифтерію, визначити прогностичну значимість виявлених змін.
6. Установити значення досліджуваних показників неспецифічної резистентності, зокрема, змін бактерицидності нейтрофілів у патогенезі дифтерії.

Об'єкт дослідження: хворі на дифтерію та лакунарну ангіну.

Предмет дослідження: клінічні, імунологічні, цитохімічні показники, що характеризують бактерицидність нейтрофілів крові, лікувальна ефективність різних доз ПДС.

Методи дослідження: клініко-лабораторні, що характеризують мікробіцидну систему нейтрофілів крові (ФАН, ПЗФ, активність ЛФН, ЛДГ, КБ), а також ЦІК, ІgA, ІgM, ІgG і вміст вільних сульфгідрильних груп у сироватці крові.
Статистична оцінка отриманих даних здійснювалася відповідно до загальноприйнятих методів з визначенням середніх значень, їхніх помилок і вірогідності розходження, з використанням комп'ютерних програм Mіcrosoft Excel 2003.

Наукова новизна отриманих результатів
Сучасне розуміння патогенезу дифтерії доповнено новими даними щодо мікробіцидних властивостей нейтрофілів периферичної крові.
Досліджена активність лужної фосфатази, катіонних білків і лактатдегідрогенази у нейтрофілах, фагоцитарна активність нейтрофілів крові в залежності від тяжкості перебігу дифтерії.
Установлено, що при дифтерії створюються умови для пригнічення бактерицидних властивостей нейтрофілів крові, що сприяє більш тяжкому перебігу захворювання.
Уперше наведені дані про зміну концентрації при дифтерії вільних сульфгідрильних груп, яка зменшується відповідно до тяжкості захворювання.

Практичне значення отриманих результатів
На основі проведених досліджень установлена недоцільність для практичної охорони здоров’я при лікуванні дифтерії збільшення "середніх" доз ПДС, які використовуються у значній кількості лікарень.
Запропоновано інформативні клініко-лабораторні тести: ФАН, ПЗФ, активність ЛФН, ЛДГ, КБ, ЦІК, ІgA, ІgM, ІgG, вміст вільних сульфгідрильних груп у сироватці крові, що відбивають тяжкість захворювання й ступінь відновлення у період реконвалесценції при дифтерії.
Для об'єктивної оцінки тяжкості хвороби й ступеня відновлення в періоді реконвалесценції запропоновано враховувати показники бактерицидності нейтрофілів крові й концентрацію сульфгідрильних груп у сироватці крові.
Матеріали дослідження впроваджені в практичну роботу лікарів-інфекціоністів МКЛ № 1 м. Донецька та лікарень Донецької області та в учбовий процес кафедри інфекційних хвороб Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Отримані результати використані при підготовці методичних рекомендацій: "Бондарев Л.С. Дифтерия у взрослых: метод. рекомендации / Л.С. Бондарев, Н.М. Клыса. - Донецк, 1995. - 36 с."
Матеріали дисертації доповідалися на 12 семінарських заняттях з лікарями-інфекціоністами області.

Особистий внесок здобувача
Дисертаційна робота виконана і написана здобувачем самостійно. Автор особисто сформулював і обґрунтував наукову тему, проаналізував світову літературу з досліджуваного питання, здійснював курацію хворих на дифтерію, комплексний аналіз клінічних спостережень і лабораторних досліджень, брав участь у впровадженні використаних у роботі лабораторних досліджень, підготував матеріали до публікації, оформив дисертаційну роботу.

Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри (2008 р.), засіданнях Донецької філії Асоціації інфекціоністів України (1992 р., 1993 р., 1994 р., 1995 р., 1996 р.), науково-практичній конференції й пленумі Асоціації інфекціоністів України (1998 р.), V з'їзді інфекціоністів України (1998 р.).
Попередній захист дисертаційної роботи відбувся 12.12.08 на засіданні апробаційної ради ДУ «Епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМНУ», робота рекомендована до офіційного захисту.

Публікації
За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових робіт, серед яких 4 статті у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, в тому числі 3 у моноавторстві, 13 робіт - у матеріалах і тезах науково-практичних конференцій, 1 методичні рекомендації, 1 навчальний посібник.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішені актуальні проблеми медицини щодо дослідження неспецифічної резистентності та корекції специфічної терапії у дорослих хворих на дифтерію на основі комплексної оцінки та вивчення клініко-патогенетичних особливостей захворювання під час терапії різними дозами ПДС в період епідемії 1991-1999 рр. у м. Донецьку та області. Показано недоцільність застосування надлишкових доз ПДС і розроблені додаткові тести для характеристики тяжкості захворювання.

1. Епідемія дифтерії 1991-1999 рр. в Донецьку та області, яка виникла на фоні низького антитоксичного імунітету, характеризується переважним поширенням серед дорослих людей, на тлі хронічних захворювань, значною частотою тяжких форм (49,4%) і високою летальністю (7,3%).

2. Результат захворювання й частота ускладнень при дифтерії в значній мірі визначається строками госпіталізації й початку специфічної терапії. Введення надлишкових доз ПДС, що перевищують загальноприйняті "середні" дози в 1,5-2 рази, не забезпечує прискорення реконвалесценції, але може сприяти збільшенню в 2-3 рази частоти ускладнень з боку серця, нервової системи та нирок.

3. При дифтерії відбувається істотне збільшення в крові концентрації імунних комплексів, у тому числі найбільш агресивних - "дрібномолекулярних". Збільшення їхньої концентрації в 1,4 рази (26,4±3,1 ум. од.) виявляється при середньо-тяжкій дифтерії мигдаликів, майже у два рази (40,2±2,1 ум. од.) при розповсюдженій середньо-тяжкій формі, та тяжкій дифтерії ротоглотки без набряку або з набряком підшкірної клітковини шиї (39,1±1,8 і 36,4±2,4 ум. од). Нормалізація рівня імунних комплексів не наступає в період ранньої реконвалесценції.

4. У сироватці крові хворих на дифтерію з перших днів захворювання відповідно до тяжкості відбувається зменшення концентрації вільних сульфгідрильних груп (від 45,0±1,4 до 20,07±0,83, якщо норма 51,8±0,79 Мкмоль%). При цьому у хворих з розповсюдженою дифтерією ротоглотки (середньо-тяжкий перебіг) і тяжким перебігом рівень сульфгідрильних груп залишається низьким навіть через місяць від початку хвороби, у період ранньої реконвалесценції та складає 46,4±1,8 33,4±1,5 Мкмоль%.

5. Відповідно до тяжкості запального процесу й токсикозу виявлена активація лактатдегідрогенази в середньому в 1,3 рази при тяжкій, в 1,4 рази при гіпертоксичній дифтерії та особливо лужної фосфатази, активність якої зросла в 3,7-4 рази при легких, в 6-7 разів при середньо-тяжких і в 7-8 разів при тяжких формах дифтерії. Визначення в динаміці лужної фосфатази в нейтрофілах дозволяє об'єктивно характеризувати тяжкість патологічного процесу, прогнозуючи ускладнення, а також ступінь відновлення в період реконвалесценції.
6. Виявлені при обстеженні хворих на дифтерію закономірні зміни мікробіцидних властивостей нейтрофілів периферичної крові, збільшення в крові дрібномолекулярних імунних комплексів і зменшення концентрації вільних сульфгідрильних груп, що володіють дезінтоксикаційною активністю, є істотними ланками патогенезу дифтерії та можуть бути передумовою для цілеспрямованої корекції патогенетичної терапії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Встановлено недоцільність значного (в 1,5-2 рази в порівнянні з загальноприйнятими) збільшення доз ПДС, оскільки введення при дифтерії надлишкових доз ПДС сприяє збільшенню частоти ускладнень, але не скорочує тривалості симптомів захворювання.
2. Визначення в динаміці захворювання ряду показників мікробіцидної системи нейтрофілів (особливо ЛФН, ПЗФ, ЛДГ), а також концентрації в сироватці крові вільних сульфгідрильних груп дозволяє об'єктивно оцінити тяжкість хвороби та ступінь відновлення в період реконвалесценції.

Список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Алмазов В.А. Гистохимия лейкоцитов при лейкозах и агранулоцитозах / В.А. Алмазов, Б.А. Павков, С.И. Рябов // Проблемы гематологии. - 1963. - Т. 8., № 4. - С. 15-19.

Ануфриев И.И. Изменение сократительной способности миокарда под влиянием лечения анаболическими гормонами у больных инфарктом миокарда / И.И. Ануфриев // Кровообращение. - 1980. - № 4. С. 46-47.

Астафьева Н.В. Дифтерия у взрослых / Н.В. Астафьева // Тез. докл. 2-го Всерос. съезда инфекционистов. - Кемерово, 1983. - С. 293-295.

Барабой В.А. Перекисное окисление липидов и радиация / В.А. Барабой. - К., 1991. - 254 с.

Баширова Д.К. Лечение дифтерии / Д.К. Баширова, А.И. Ширинская // Казанский мед. журнал. - 1995. - № 2. - С. 140-156.

Беклемишев Н.Д. Иммунология и иммунорегуляция / Н.Д. Беклемишев. - М., 1986. - 256 с.

Белокрылов Г.Л. Антилимфоцитарные антитела при различных болезнях человека как фактор снижения функциональной активности Т-супрессоров / Г.Л. Белокрылов, А.П. Суровцева // Бюллетень экспериментальной биологии. 1986. - №6. С. 730-733.

Бережная Н.М. Нейтрофилы и иммунологический гомеостаз / Н.М. Бережная. К.: Наук. думка, 1988. - 192 с.

Бережнов С.П. Аналитичний огляд інфекційної захворюванності в Україні за 11 місяців 1998 року / С.П. Бережнов, А.Г. Педченко // Сучасні інфекції. - 1999. - №1. - С. 5-15.

Берман В.М., Славская Е.М. Завершенный фагоцитоз / В.М. Берман, Е.М. Славская // Журнал микробиологии.- 1958. - №3. - С. 8-11.

Берстон М. Гистохимия ферментов / М. Берстон. - М.: Медицина, 1965.- 96 с.

Бирковский Ю.Е. Пути ликвидации заболеваний дифтерией в Украинской ССР / Ю.Е. Бирковский // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 1962. - № 8. - С. 27-30.

Бондарев Л.С. Активность кислой и щелочной фосфатазы нейрофилов крови при бактериальных и вирусных инфекциях / Л.С. Бондарев, Л.П. Растунцев, А.Ф. Белогурова // Лабораторное дело. -1973. - №2.
С. 722-724.

Бондарев Л.С. Дифтерия у взрослых / Л.С. Бондарев, Н.М. Клыса. - Донецк, 1996. - 35 с.

Бондарев Л.С. О клиническом значении определения щелочной фосфатазы в лейкоцитах периферической крови при инфекционном гепатите и обтурационной желтухе / Л.С. Бондарев, С.И. Вепринская // Лабораторное дело. - 1970. - №3. - С. 142-144.

Бондарев Л.С. Проявления неврологических осложнений при дифтерии у взрослых / Л.С. Бондарев, И.А. Голоденко, Е.А. Чебалина // Международный медицинский журнал. 1998. т.38, №2. С. 129-130.

Бондарев Л.С. Сравнительная характеристика вирусных гепатитов и обтурационной желтухи. Дис. доктора мед. наук: 14.01.13 / Бондарев Лев Самуилович Донецк, 1970. 375 с.

Борисова М.А. Определение активности ЛДГ (лактатдегидрогеназы) / М.А. Борисова // Лаб. дело. - 1975. - № 12. - С. 723-725.

Васильев В.С. Дифференциальная диагностика ангин и дифтерии / В.С. Васильев, В.М. Цыркунов, В.И. Комар // Клиническая медицина. - 1994. - № 6. - С. 50-53.

Васильев К.Г. Анализ заболеваемости дифтерией в Одессе в 1991-1999 г.г. / К.Г. Васильев, А.И. Савчук // Сучасні інфекції. - 2000. - № 4. - С. 31-34.

Васильев К.Г. Эпидемия дифтерии среди взрослых / К.Г. Васильев, А.И. Савчук // Эпидемиология и инфекционные болезни. М., 2003. - №2. С.6-9.

Величко М.А. Клинико-анатомические параллели современной дифтерии у взрослых / М.А. Величко // Воен.-мед. журн. - 1990. - № 12. - С. 38-41.

Взаимодействие катионных белков и миелопероксидазы лейкоцитов / [И.П. Ашмарин, В.Н. Кокряков, С.Н. Лызлева и др.] // Вопросы мед. химии.-1977.-Т.23, №4. - С. 534-537.

Влияние плазмафереза на иммунную систему больных дифтерией тяжелого течения / [Н.Д. Ющук, О.Ф. Еремина, А.С. Воробьев и др.] // Эпидемиология и инфекционные болезни. 2004. - №2. С. 60-63.

Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3т. / Ж.І. Возіанова. - К., 2000. - 904 с.

Возіанова Ж.І. Класифікація дифтерії залишається проблемою / Ж.І. Возіанова, А.М. Печінка // Журнал Академії медичних наук України. 2006. Т.12, №3. С. 457-469.

Возианова Ж.И. Особенности течения дифтерии у лиц пожилого и старческого возраста / Ж.И. Возианова, А.К. Дуда, О.А. Подолюк // Проблемы старения и долголетия. 2002. Т.11, № 1. С. 36-41.

Возіанова Ж.І. Особливості сучасної дифтерії //Пробл. діагностики, лікування та профілактики інф. хвороб / Ж.І. Возіанова // Тези доповід. 4-го з'їзду інфекціоністів України. - К., 1993. - С. 20-21.

Волобуєва О.В. Вазоактивні фактори (ендотелін-1 і оксид азоту) та система гемостазу у хворих на дифтерію (клініко-експериментальне дослідження): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.13 «Інфекційні хвороби» / О.В. Волобуєва. К., 2001. 21с.

Вяльба С.В. Клиническая картина дифтерии у взрослых в разные периоды эпидемии / С.В. Вяльба, М.Л. Астафьева, Р.Н. Быкова // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 1996. - №1. - С. 59-61.

Габрилович И.М. Состояние внутрилейкоцитарной микробицидной системы при сальмонеллезе / И.М. Габрилович // Второй Всесоюзный съезд инфекционистов.-Ташкент, 1985.- С. 41-42.

Гарницкая Л.А. Клиническая характеристика ангин / Л.А. Гарницкая // Тез. докл. 3-го съезда инфекционистов УССР. - К., 1988. - С.20.

Георгиева С.А. Калликреин-кининовая система и её роль в организме / С.А. Георгиева // Методические указания к изучению физиологии свёртывающей, фибринолитической и кининовой систем организма. Саратовский мед. ин-т. - Саратов, 1977. - С. 65-76.

Гойда Н.Г. Аналіз причин летальності від дифтерії та основні заходи, спрямовані на ліквідацію дифтерії на Україні / Н.Г. Гойда, Л.О. Усік, Крамарєв С.О. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1993. - № 5-6. - С. 3-5.

Голоденко И.А. Функциональные свойства нейтрофилов крови у больных брюшным тифом и брюшнотифозных бактерионосителей: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.13 «Инфекционные болезни» / И.А. Голоденко. - Донецк, 1972.- 18 с.

Голубовская О.А. Особенности клинического течения ранних и поздних дифтерийных полнейропатий / О.А. Голубовская, Е.И. Чепилко // Сучасні інфекції. 2001. - №2. С.39-42.

Голубовская О.А. Острая почечная недостаточность у больных дифтерией / О.А. Голубовская // Сучасні інфекції. - 2000 - № 4. - С. 22-24.

Гордеец А.В. Циркулирующие иммунные комплексы при иерсиниозе у детей / А.В. Гордеец, С.Н. Бенионова, Г.М. Шкляр // Иерсиниозы: тез. докл. Всесоюзн. научн.-практ. конф.- Владивосток, 1989. - С. 14-15.

Городецкий М.М. Особенности клинического течения и терапии дифтерии у взрослых / М.М. Городецкий, А.М. Печенка //Тез. докл. 3-го съезда инфекционистов УССР. - Киев, 1988. - С. 22.

Городецкий М.М. Эффективность сывороточной терапии дифтерии у взрослых / М.М. Городецкий, А.М. Печенка //Сб. работ КНИИЭИБ, 1991. - Т. 3. - С.35-38.

Гриневич Ю.А. Определение иммунных комплексов / Ю.А. Гриневич, А.Н. Алферов // Лаб. дело. 1981. - №8. С. 493-496.

Гриневич Ю.А. Основы клинической иммунологии опухолей / Ю.А. Гриневич, Л.Я. Каменец - К., 1986. - 159 с.

Громашевский Л.В. Значение активной иммунизации в борьбе с детскими инфекциями / Л.В. Громашевский // Труды науч.-практ. конференции "Пути снижения и ликвидации детских инфекционных болезней в УССР". - К., 1962. С. 6.

Громашевский Л.В. Частная эпидемиология / Л.В. Громашевский, Т.М. Вайндрах. - М., 1947. 700 с.

Гуморальный противодифтерийный иммунитет /[Е.А. Шмелева, И.Г. Батурина, Ю.А. Парамоновна и др.] // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 2007. - №4. С. 11-15.

Деев Х.Н., Мартыненко М.В. Неврологические осложнения тяжелой дифтерии у взрослых / Х.Н. Деев, М.В. Мартыненко //Военно-мед. журнал - 1984. - № 3. - С. 61-67.

Деміховська О.В. Епідеміологічна характеристика дифтерії 90-х років / О.В. Деміховська // Інфекційні хвороби. Тернопіль, 2001. - №4. С. 5-11.

Демковський Я.І. Ретроспективний аналіз захворюваності на дифтерію населення України за 1990-2006 роки / Я.І. Демковський, Г.А. Довгополюк, М.Ю. Худа // Практична медицина. 2007. Т.13, №1. С. 117-118.

Детекция токсина и оценка степени токсинообразования Corynebacterium diphtheriae с помощью иммуноферментного анализа / [И.К. Мазурова, Е.Е. Потемкина, В.В. Свиридов, Е.М. Зайцев] // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1989. - №6. С. 66-70.

Диагностика современной дифтерии: Рекомендации для внедрения в практику результатов научных исследований / [А.И. Мостюк, Т.Ю. Манина, Н.С. Наклицкая и др.] // Инфекционные болезни. Львов, 1983. - С.12.

Дифтерийная инфекция / [Т.Г. Философова, П.С. Моизыч, М.Н. Мельник, С.А. Богатырева] - к., 1984. - 112 с.

Дифтерийная полинейропатия: клинико-морфологическое исследование / [С.М. Ложникова, В.Н. Пирогов, М.А. Пирадов и др.] // Архив патологии. 1997. - №2. С. 11-17.

Дифтерийные миокардиты у взрослых / [Н.В. Астафьева, М.З. Баренбойм, Л.В. Ефремова и др.] // Сов. мед. - 1989. - № 4. - С. 74-77.

Дифтерийный миокардит (вопросы патогенеза, клиники, лечения) / [М.А. Гуревич, М.О. Янковская, С.А. Терпигорев и др.] // Рос. мед. журн. - 1996. - № 1. - С. 18-21.

Дифтерия / [А. М. Михайлова, А. А. Руденко, К. Г. Васильев, А. И. Савчук] Харьков:«Константа», 2003.- С. 307.

Дифтерия / [М.Х. Турьянов, Н.М. Беляева, А.Д. Царегородцев и др.] М.: Медикас, 1996. 254 с.

Дифтерия / [Л.А. Фаворова, Н.В. Астафьева, М.П. Корженкова и др.] - М., 1988. - 208 с.

Дифтерия в Санкт-Петербурге в 1992 г. / [А.Г. Рахманова, В.К. Пригожина, В.В. Русальчук и др.] // Актуальные вопросы инф. патологии., Тез. докл. - § 1. Санкт-Петербург, 1993. С. 158.

Дифтерия у взрослых (клиника, диагностика и лечение): [Учебн.-метод. пособие] - М., 1995. 48 с.

До питання розвитку міокардиту при дифтерії / [В.Д. Москалюк, Г.П. Марусин, В.М. Балабаш та інш.] // Хіміотерапія та імунокорекція інфекційних хвороб: матеріали наук.-практ. конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. С. 288-289.

Долин М.В. Современные представления о дифтерийном экзотоксине и о механизме его синтеза / М.В. Долин, А.И. Поликар // Вестник акад. мед. наук СССР. - 1973. - № 11. - С. 90-94.

Домашенко О.Н., Береднюкова Т.Н. Оценка некоторых цитохимических показателей при редуцирующих формах псевдотуберкулеза / О.Н. Домашенко, Т.Н. Береднюкова //Материалы научно-практической конференции "Актуальные проблемы инфекционной патологии".- Днепропетровск, 1993. - С. 66-67.

Домашенко О.Н. Прогностическое и диагностическое значение исследования функциональной активности нейтрофилов и реакции иммунолейколиза при вирусном гепатите: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.13 «Инфекционные болезни» / О.Н. Домашенко. К., 1983. - 18 с.

Дорошенко В.О. Клініко-патогенетичні особливості сучасної дифтерії у дітей: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.13 «Інфекційні хвороби» / В.О. Дорошенко. К., 2006. 43 с.

Дубинська Г.М. Клініко-патогенетичне значення порушень у системі антиоксидантного захисту при дифтерійній інфекції та розробка методів її корекції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.13 «Інфекційні хвороби» / Г.М. Дубинська. К., 1999. 34 с.

Дуда О.К. Динаміка прояву серцевої недостатності при проспективному трирічному дослідженні у хворих на дифтерійний міокардит / О.К. Дуда // Сучасні інфекції. - 2001. - № 2. - С. 28-31.

Дуда О.К. Клініко-функціональні зміни з боку серця у хворих на дифтерію з різними варіантами перебігу захворювання / О.К. Дуда // Сучасні інфекції. 2000. - № 4. С. 17-22.

Дуда О.К. Особливості пошкодження міокарду у дорослих хворих на дифтерію: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.12 «Інфекційні хвороби» / О.К. Дуда. К., 1996. 22 с.

Дуда О.К. Особливості пошкодження міокарду у дорослих хворих на дифтерію / О.К. Дуда // Проб. діагностики, лікування та профілактики інфекційних хвороб. - Тези доп. з'їзду інфекціоністів України. - К., 1993. - С. 31-32.

Дудой М.Х. Клиника и диагностика тяжелых форм дифтерии у взрослых / М.Х. Дудой, В.М. Натальина // Воен.-мед. журн. - 1976. - № 2. - С. 62-63.

Дудой М.Х. Ошибки в диагностике дифтерии у взрослых / М.Х. Дудой, А.И. Батурин, О.П. Лазарев // Воен.-мед. журн. - 1983. - № 3. - С. 58-60.

Егоров С.Ю. Тушение синглетного молекулярного кислорода экранизирующими пигментами - меланинами и оммохромами / С.Ю. Егоров, А.Е. Донцов, А.А. Крановский // Биофизика. - 1987. - Т. 32. - №4. - С. 685-686.

Езепчук Ю.В. Молекулярная концепция патогенности / Ю.В. Езепчук // Проблемы инфектологии. М.: Медицина, 1991. с. 121-127.

Езепчук Ю.В. Патогенность как функция биомолекул / Ю.В. Езепчук. М.: Медицина, 1985. - 240 с.

Ефимов А.С. Унитиол в лечении диабетических полинейропатий / А.С. Ефимов, С.Н. Ткач // Сов. мед. - 1981. - №9. с. 59-63.

Еще раз о дифтерийных полиневритах / [В.А. Сохреков, Т.Б. Раменская, С.А. Мясков, Н.Э. Белова и др.] // Материалы межобластной науч.-практич. конференции по инфекционным заболеваниям нервной системы. - Кострома, 1990. - С.215-219.

Жидких В.Н. Прогнозирование рецидивов и комплексная терапия больных рожей нижних конечностей: автореф. дис. на оискание научн. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.13 «Инфекционные болезни» / В.Н. Жидких - Луганск, 1991. - 17 с.

Заболеваемость дифтерией в странах европейского региона и задачи РПИ / [А.О. Черненко, Т.И. Падалка, О.М. Карбан и др.] // Микробиология, эпидемиология и клиника инфекционных болезней: сборник научных трудов. Харьков, 1991. С. 6-8.

Застосування полімеразної цепної реакції для вивчення токсигенності у коринебактерій / [Т.Г. Глушкевич, Н.М. Жеребко, О.М. Головня та ін.] // Сучасні інфекції. 2001. - №2. С. 33-38.

Здановский А.Г. Структура и функции дифтерийного токсина / А.Г. Здановский, М.В. Здановская, Н.Н. Янковский // Молекулярная генетика. 1988. - №12. с. 3-10.

Значение обнаружения токсина в крови при дифтерийной инфекции у детей / [С.А. Крамарев, Н.Г. Литвиненко, А.Р. Буц и др.] // Лаб. диагностика. 1998. - №3 (5). С. 21-23.

Зюков A.M. Дифтерія / А.М. Зюков // Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. - К., 1947. - С.267—287.

Иванова Б.П., Железнякова К.В. Характеристика дифтерии в период эпидемии 1991-1995 г.г. / Б.П. Иванова, К.В. Железнякова // Педиатрия. - 1996. - № 6. - С. 31-34.

Иванова С.С. Современная дифтерия и поражение сердца у привитых: диссканд. мед. наук: 14.01.13 / С.С. Иванова. - Донецк, 1964. - 304 с.

Иммунологические показатели у больных дифтерией и носителей коринебактерий дифтерии / [В.П. Мирошниченко, Г.Ф. Вараксина, Г.Ф. Пономаренко и др.] // Лабораторна диагностика. 2002. - №3. С. 11-14.

Исачкова А.М. К развитию представлений об антиинфекционной резистентности / А.М. Исачкова, Н.Г. Плехова // Эпидемиология и инф. болезни. 2002. - №1. С. 11-13.

Исследование системы протеиназ и их ингибиторов в легких при экспериментальной дифтерийной интоксикации / [В.П. Малый, А.К. Полукчи, Л.М. Самохина, О.В. Волобуева] // Лабораторная диагностика. К., 2003. - №1. С. 48-50.

История развития и современное состояние проблемы серотерапии дифтерии / [А.Г. Матохина, Ф.Ф. Резепов, В.А. Капустин, О.В. Перелыгина] // Эпидемиология и инф. болезни. 2008. - №1. С. 47-49.

Капустян В.А. Осложнение дифтерии / В.А. Капустян, В.В. Болдырев, Е.Ф. Седак // Тер. арх. - 1993. -Т. 65. - С. 75-77.