УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕРАПІЇ ЕНДОТОКСИКОЗУ У ХВОРИХ НА ЛЕПТОСПІРОЗ

Краткое описание

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
«ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ
ХВОРОБ ІМ. Л.В.ГРОМАШЕВСЬКОГО
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

На правах рукопису

Мінова Людмила Володимирівна

УДК:-616.9.579.835:616.94-08

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕРАПІЇ ЕНДОТОКСИКОЗУ У ХВОРИХ НА ЛЕПТОСПІРОЗ

14.01.13.-інфекційні хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук Матяш Віктор Іванович, ст. н. с., завідувач відділом інтенсивної терапії та детоксикації ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України», заслужений лікар України.

Київ 2009

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП .......................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1
Огляд літератури

13

1.1. Сучасний стан проблеми лептоспірозу в Україні

14

1.2. Клініко-патогенетичні механізми розвитку патологічного процесу при лептоспірозі .

16

1.3. Сучасні принципи лікування хворих на лептоспіроз

25

РОЗДІЛ 2
Об’єкт і методи дослідження

37

2.1. Характеристика обстежених інфекційних хворих .............

37

2.3. Характеристика методів обстеження ...

44

2.3. Характеристика методів лікування...........

49

РОЗДІЛ 3
Клініко-патогенетичні особливості ендотоксикозу у хворих на лептоспіроз .

51

3.1. Ранні клініко-лабораторні прояви синдрому ендогенної інтоксикації у хворих на лептоспіроз .

51

3.2. Патогенетична роль рабдоміолізу в розвитку ендогенної інтоксикації у хворих на лептоспіроз .

63

3.3. Клініко-лабораторні особливості ендотоксикозу, обумовленого гострою нирковою недостатністю у хворих на лептоспіроз

70

РОЗДІЛ 4
Патогенетична терапія ендотоксикозу у хворих на лептоспіроз

93

4.1. Ефективність лікування хворих на лептоспіроз глутаргіном в комплексі з базисною терапією

97

4.2. Ефективність лікування хворих на лептоспіроз лактулозою в комплексі з базисною терапією...

107

4.3. Ефективність лікування хворих на лептоспіроз комбінованою
терапією глутаргіном та лактулозою в комплексі з базисною терапією

115

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ..

127

ВИСНОВКИ ...............................................................................................

150

ДОДАТКИ

153

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...............................................................................................

159

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АЛТ аланінамінотрансфераза
АСТ аспартатамінотрансфераза
ГНН гостра ниркова недостатність
ГНПН гостра нирково-печінкова недостатність
ДВЗ дисемінованого внутрішньосудинного згортання синдром
ІТШ інфекційно-токсичний шок
ІЯЗ індекс ядерного зсуву лейкоцитів
ЛІІ лейкоцитарний індекс інтоксикації Кальф-Каліфа
ЛДГ лактатдегідрогеназа
КФК креатинфосфокіназа
ПТІ протромбіновий індекс
ПОН поліорганна недостатність
Р показник достовірності розбіжностей.
РМАЛ реакція мікроаглютинації лізису
САТ середній артеріальний тиск
СЕІ синдром ендогенної інтоксикації
СМІ синдром метаболічної інтоксикації
СПОН синдром поліорганної недостатності
ССЗВ синдром системної запальної відповіді
ТЗН токсигенна зернистість 100% нейтрофілів
ЦВТ центральний венозний тиск
ЧСС частота серцевих скорочень
ШІ шоковий індекс

ВСТУП

Актуальність теми. Актуальність проблеми лептоспірозу обумовлена широким розповсюдженням захворювання, перевагою серед захворілих осіб молодого віку, важким перебігом з розвитком поліорганної недостатності, високою летальністю. Лептоспіроз − одна з найбільш розповсюджених зоонозних інфекцій, реєструється більше чим в 80 країнах світу [ R.A. Hartskeerl, 2005]. Випадки захворювання на лептоспіроз зустрічаються в багатьох країнах Європи та в США, де показник цієї патології знаходиться на рівні 1,29 на 100 тисяч населення [C.N. Edwards, 2005; H.Y. Yang et al., 2005].
В Україні лептоспіроз є найбільш значимою зоонозною інфекцією, з розповсюдженими природними та антропургічними вогнищами, які спричиняють постійну загрозу для здоров’я людей [Є.П. Бернасовська, Б.Л. Угрюмов, А.Д. Вовк і спів., 1989]. Згідно опублікованих даних, інтенсивний показник захворюваності коливається від 0,80 до 1,44 на 100 тисяч населення [О.П. Сельникова, М.О. Росада і спів, 2002]. Для окремих регіонів України лептоспіроз є ендемічним зоонозом, з рівнем захворюваності в межах 3,30 − 12,45 на 100 тисяч населення [Б.М. Дикий, О.Я. Пришляк та спів., 2005]. Показник летальності залишається на високому рівні. Згідно статистичних даних Центральної СЕС МОЗ України в 2008 р. він становив 0,11 на 100 тисяч населення (11,6 %). В роки подйому рівня захворюваності летальність досягає в окремих регіонах 0,6 0,8 на 100 тисяч населення [Н.О.Виноград і спів., 2006].
В 2000-2008 роках найбільшу питому вагу в етіологічній структурі мали лептоспіри серогрупи Icterohaemorrhagiaе (67,8 % 75,3 %), [Н.А. Васильєва і спів., 2008].
Суттєве значення в патогенезі інфекції приділяється ендотоксину. Токсемія при лептоспірозі є одним з вирішальних факторів розвитку інфекційно-токсичного шоку (ІТШ), ДВЗ - синдрому та синдрому ендогенної інтоксикації (СЕІ) [Ж.І. Возіанова, 2001; С.N. Edwards, 2004]. Ступінь ендотоксикозу в клінічному аспекті має вирішальне значення для оцінки тяжкості стану хворих, прогнозу захворювання та диференційованого підходу до лікування [Л.Л. Громашевська, 1997; В.В. Кононенко, 2001]. Клінічні прояви СЕІ мають багато спільного з шоковим станом і при тяжкому перебігу хвороби визначають картину ІТШ, який є основною причиною смерті на першому тижні захворювання [В.І Матяш, 2002; Y Kobayashi, 2005].
Зважаючи на труднощі діагностики, обумовлені клінічним поліморфізмом та відсутністю ранніх методів лабораторного підтвердження захворювання, актуальним є пошук додаткових патогномонічних ознак для ранньої діагностики, критеріїв прогнозування перебігу захворювання та розвитку ускладнень.
Ураження нирок є важливим і майже постійним симптомом лептоспірозу, особливо викликаного L. іcterohaemorrhagiae [М.А. Андрейчин, Н.А. Васильєва, 2001; A. Covic et al., 2003]. Наростаюча ендогенна інтоксикація, спричинена гострою нирково-печінковою недостатністю (ГНПН), в тому числі зростання рівня аміаку, в сукупності зі значними порушеннями гемостазу зазвичай впливають на тяжкість перебігу та на летальний наслідок на другому тижні хвороби [Ю.А. Барштейн, М.А. Андрейчин, В.В. Кононенко, 2001; В.І. Матяш, 2008]. Існують лише окремі роботи [В.В. Гебеш, В.С. Топольницький та ін., 2000], присвячені проблемі прогнозування розвитку гострої ниркової недостатності (ГНН) та її наслідків, в яких проведений аналіз прогностичних чинників вірогідності розвитку ГНН.
Важливе значення в розвитку патологічного процесу при лептоспірозі відводиться міоглобіну, який з’являється в крові завдяки специфічному рабдоміолізу та приводить до розвитку міоглобінурійної нефропатії [Г.В. Мельник, М.Г. Авдєєва, 2005; M. Gasper, 2005]. Залишається не з’ясованим питання визначення ролі специфічного рабдоміолізу в розвитку ендотоксикозу та можливості використання показників креатинфосфокінази (КФК) та лактатдегідрогенази (ЛДГ) як маркерів рабдоміолізу.
Сучасна комплексна терапія лептоспірозу не завжди забезпечує позитивні результати. Лікування ендогенної інтоксикації, викликаної ГНПН за допомогою екстракорпоральних методів у ряді випадків має протипоказання, потребує спеціального обладнання та має високу вартість, що істотно обмежує їх широке застосування. У зв'язку з цим продовжується пошук нових препаратів і раціональних їх комбінацій, які б дозволили підвищити ефективність, безпечність і доступність терапії ендотоксикозу за допомогою покращення природних шляхів знешкодження та виведення токсичних речових.
У цьому аспекті, перспективним варіантом лікування може стати включення до схем комплексної терапії лептоспірозу глутаргіну та лактулози. Препарати лактулози основний засіб лікування як латентної, так і вираженої печінкової гіперазотемії та енцефалопатії [О.Я Бабак., 2005; E. Kalaitzakis, 2007]. Результатом дії лактулози є скорочення терміну та зменшення продукції аміаку в кишечнику, швидка елімінація його в складі сечовини [О.Н Мінушкін, 2004; B Vogt, 1997]. Окрім того, лактулозі притаманні пребіотичні властивості та прискорення моторики кишечнику [F.L. Weber, 1996].
Позитивний досвід застосування вітчизняного препарату глутаргін, який має дезінтоксикаційні, гепатопротекторні властивості при лікуванні гострих отруєнь [І.П. Шлапак та спів., 2005], захворювань на тяжкі форми вірусного гепатиту [М.Ю Джоган, В.І Матяш, 2005], хворих на лептоспіроз на тлі супутнього алкогольного враження печінки [О.Я. Пришляк, 2004] вказує на доцільність його застосування в комплексі з лактулозою для покращення ефективності лікуванні ендотоксикозу у хворих на лептоспіроз, зменшення летальності та можливих ускладнень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України» «Оптимізація інтенсивної терапії хворих з вогнищевими враженнями ЦНС інфекційного ґенезу» (№114, Державний реєстраційний номер № 0107V011484, термін виконання: 2008-2010 роки).
Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування ендотоксикозу у хворих на лептоспіроз на основі дослідження клініко-патогенетичних проявів, діагностичних та прогностичних ознак захворювання.
Завдання дослідження:
1. Визначити ранні прояви синдрому ендогенної інтоксикації та найбільш інформативні прогностичні чинники розвитку ускладненого перебігу лептоспірозу.
2. Дослідити роль рабдоміолізу в патогенезі ендотоксикозу, гепаторенальних, серцево-судинних розладів при лептоспірозі, діагностичну цінність КФК та ЛДГ.
3. Встановити клініко-лабораторні прояви ендотоксикозу, роль порушень азотистого обміну, чинники, які суттєво погіршують прогноз захворювання при лептоспірозі з ГНН.
4. Оцінити терапевтичну ефективність застосування глутаргіну та лактулози при ендотоксикозі у хворих на лептоспіроз.
5. Оптимізувати патогенетичну терапію лептоспірозу за рахунок поєднаного застосування глутаргіну та лактулози у хворих на лептоспіроз.
Об’єкт дослідження: хворі на лептоспіроз.
Предмет дослідження: клінічні, гематологічні, лікворологічні, урологічні прояви ендотоксикозу у хворих на лептоспіроз, їх кореляційний взаємозв’язок та методи патогенетичної терапії з застосуванням глутаргіну і лактулози.
Методи дослідження: загальноклінічні, біохімічні, серологічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Досліджено патогенетичні механізми розвитку ендотоксикозу при лептоспірозі за рахунок поглибленого вивчення ранніх його проявів, рабдоміолізу, динаміки основних показників азотистого обміну в різних біологічних середовищах організму при ГНН.
Проведено детальний аналіз основних клінічних проявів та лабораторних, в тому числі інтегральних гематологічних показників ендотоксикозу у хворих на лептоспіроз на першому тижні хвороби. Встановлено наявність зв’язків між інтенсивністю ендотоксикозу на першому тижні захворювання, характером перебігу та наслідком захворювання.
Обґрунтовано прогностичну цінність різних клініко-лабораторних показників у визначенні вірогідності розвитку ГНН, ГНПН, ДВЗ - синдрому та наслідку захворювання.
Вперше вивчено роль рабдоміолізу в патогенезі гепаторенальних та серцево-судинних розладів у хворих на лептоспіроз на основі дослідження активності ЛДГ та КФК. Доведено, що показник активності КФК (загальної фракції) є специфічним маркером рабдоміолізу і встановлено доцільність та оптимальні терміни його визначення у хворих на лептоспіроз.
Показано позитивний ефект глутаргіну та обґрунтовано доцільність застосування лактулози при лікуванні хворих на лептоспіроз.
Проведена клініко-лабораторна оцінка ефективності поєднаного застосування глутаргіну та лактулози в комплексі заходів патогенетичної терапії хворих на лептоспірозу.
Практичне значення одержаних результатів. З метою покращення діагностики та прискорення надання допомоги хворим на лептоспіроз, запропонована схема діагностичного обстеження на основі визначення рівня КФК (загальної фракції) і ЛДГ, як патогномонічних ознак на першому тижні захворювання та показників ймовірності виникнення міокардиту.
Запропоновано методику оцінки ендотоксикозу на першому тижні захворювання на основі аналізу загальноприйнятих клініко-лабораторних показників та інтегральних гематологічних показників інтоксикації. Визначені основні прогностично значущі чинники, що збільшують ризик розвитку поліорганної недостатності, летального наслідку.
Рекомендовано прогностичний критерій ймовірності виникнення ГНПН, який ґрунтується на показниках рівня тромбоцитів та фібриногену на першому тижні захворювання.
Доведено, що проведення в перші 3 доби захворювання дезінтоксикаційної терапії поряд з антибактеріальною, попереджує розвиток ГНН у 74, % хворих. Визначено, що пізній термін початку антибактеріальної терапії (після 3 доби з моменту захворювання) збільшує вірогідність розвитку ГНН, але суттєво не впливає на ступінь її тяжкості.
Запропоновані та впроваджені в практику оптимальні схеми застосування глутаргіну, лактулози, як окремо, так і в поєднанні при різноманітних клінічних формах лептоспірозу.
Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дисертаційної роботи впроваджено в лікувально-діагностичний процес в інфекційному відділенні Київської міської клінічної лікарні №4; інфекційному відділенні Вишгородської ЦРЛ, Київської області; інфекційному відділенні №1, МКЛ №1 м. Вінниці; в діагностичному відділенні КЗ Львівської обласної Ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня»; в відділенні інтенсивної терапії та реанімації Хмельницької обласної інфекційної лікарні.
Результати роботи висвітлено в інформаційному листі «Методика лікування ендотоксикозу у дорослих хворих на лептоспіроз» та 2-х рацпропозиціях: «Методика оцінки ендотоксикозу на першому тижні у хворих лептоспірозом», «Методика оцінки ймовірності виникнення міокардиту за інтенсивністю рабдоміолізу у хворих лептоспірозом».
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук та аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми. Вперше актуалізовані питання щодо можливості діагностики рабдоміолізу у хворих на лептоспіроз, покращення ефективності дезінтоксикаційної терапії ендотоксикозу у хворих на лептоспіроз за рахунок комплексного застосування глутаргіну та лактулози. Автором впроваджено методику визначення рівня сечовини, креатиніну, амонію в лікворі у хворих на лептоспіроз з наявністю менінгеального синдрому. Вперше запроваджено визначення рівня КФК та ЛДГ у хворих на лептоспіроз в клініко-діагностичній лабораторії Київської міської клінічної лікарні №4 та визначено оптимальні терміни його практичного використання. Дисертант приймала участь в лікуванні обстежених хворих в інфекційному відділенні Київської міської клінічної лікарні №4. Автором самостійно виконано обробку результатів дослідження, їх статистичний аналіз. Проведено оцінку ефективності застосування глутаргіну, лактулози як окремо, так і в комплексній терапії хворих на лептоспіроз середньої тяжкості та із тяжким перебігом. Автором самостійно написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки та практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові праці, проведено впровадження наукових розробок в роботу медичних закладів.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи були оприлюднені на міжнародному Євро-Азійському конгресі по інфекційним захворюванням та 7-му симпозіумі гепатологів Білорусії (Білорусь, Вітебськ, 2008), науково-практичній конференції з участю міжнародних спеціалістів, присвяченій 85-річчю кафедри інфекційних хвороб ХНМУ (Харків, 2009), науковому симпозіумі «Сучасні аспекти медицини невідкладних станів» (Київ, 2009), науково-практичній конференції і пленумі асоціації інфекціоністів України «Інфекційні хвороби в клінічній та епідеміологічній практиці» (Львів, 2009). Дисертаційну роботу було апробовано на засіданні апробаційної ради ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України» з попереднього розгляду дисертацій, протокол № 43 від 30.06.2009 року.
Публікації. За результатами дисертації опубліковано 11 робіт, з них 5 − статті у наукових фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України, 4 − тези в матеріалах науково-практичних конференцій, 1 − інформаційний лист.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено нове вирішення актуальної науково-практичної задачі удосконалення якості діагностики, прогнозування ускладнень та підвищення ефективності патогенетичної терапії ендотоксикозу у хворих на лептоспіроз на основі поглибленого вивчення ранніх проявів ендотоксикозу, рабдоміолізу, порушень азотистого обміну, введення в схему лікування поєднаного застосування глутаргіну та лактулози.
1. Інтенсивність ендотоксикозу на першому тижні захворювання у хворих на лептоспіроз, що характеризується високими показниками ЛІІ (15,9±1,3 ум. од.), ІЯЗ (0,57±0,09 ум. од.), фібриногену (8,49±0,31 г/л), ШІ (1,24±0,04 ум. од.), наявністю ТЗН та зменшенням кількості тромбоцитів нижче 70∙109/л на 4- у − 6-у добу захворювання є прогностично несприятливим чинником щодо ризику важкого перебігу хвороби, розвитку ГНПН, летального наслідку та обумовлює явища ІТШ у 28,0 %, ДВЗ-синдрому − у 42,5 % випадків.
2. Рабдоміоліз у хворих на лептоспіроз на першому тижні захворювання супроводжується підвищенням активності КФК (загальної фракції) в 6,9 разів та ЛДГ у 3,4 рази, що є прогностично несприятливими чинниками щодо розвитку інтенсивного ендотоксикозу, ГПНН, лептоспірозного міокардиту.
3. Ендотоксикоз у хворих на лептоспіроз з ГНН проявляється максимальним підвищенням рівня показників азотистого обміну (сечовини, креатиніну, амонію) в лікворі та крові на 7-у 9-у добу захворювання, в період олігоануріі, а також максимальним зниженням показників сечовини сечі (21,8±2,8 ммоль/добу) та креатиніну сечі (501,0±42,0 мкмоль/добу) на стадії олігоануріі. Зростання рівня амонію в крові в період олігоанурії до 166,2±11,4 мкг/дл та в лікворі до 24,1±0,8 мкг/дл супроводжується проявами енцефалопатії у 81,8 % хворих. Ступінь підвищення рівня азотемії корелює з проявами ДВЗ-синдрому (r=0,67) та є прогностично несприятливим чинником щодо виникнення летального наслідку.
4. Застосування глутаргіну на тлі базисної терапії призводить до суттєвого зменшення проявів ендотоксикозу на 13-у − 14-у добу лікування: скорочення тривалості астенічного синдрому на 8,4 діб, головного болю на 4,2 доби, порушень гемодинаміки на 6,5 діб, зменшення рівня креатиніну крові на 57,4 % і показника ЛІІ на 66,1 %.
5. Застосування лактулози на тлі базисної терапії дозволяє скороти тривалість енцефалопатії на 3,4 доби, нудоти на 4,6 доби та зменшення рівнів фібриногену крові на 50,7%, креатиніну крові на 57,3 % та амонію на 87,0 % і креатиніну в лікворі на 42,7 %.

6. Поєднане застосування препаратів глутаргіну та лактулози в терапії ендотоксикозу призводить до регресу ендотоксикозу вже на 6-7 добу лікування: зменшення рівня амонію в крові на 51,2 % та лікворі на 69,8 %, а також, скорочення тривалості енцефалопатії на 3,0 доби та нудоти на 4,5 доби, астенічного синдрому на 7,6 діб, головного болю на 3,7 доби, порушень гемодинаміки на 6,7 діб та зменшення ЛІІ на 80,6 %, рівня загального білірубіну крові на 75,8 %, рівня креатиніну крові на 55,6 %, креатінину ліквору на 47,1 % на 13-у 14-у добу лікування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеева М. Г. Клиническое значение активности синтазы оксида азота у больных лептоспирозом / М. Г. Авдеева, И. Н. Бондаренко, И.Р.Передирий // Клин. лаб. диагностика. 2008. № 1. С. 4043.
2. Авдеева М. Г. Оксид азота сыворотки крови как дополнительный критерий оценки течения лептоспироза / М. Г. Авдеева, И. Н. Бондаренко // Клин. лаб. диагностика. 2006. № 11. С. 5052.
3. Авдеева М. Г. Причины летальных исходов лептоспироза / М. Г. Авдеева // Эпидемиология и инфекц. болезни. 2003. № 6. С. 3033.
4. Авдеева М. Г. Роль системного воспалительного ответа в танатогенезе иктерогеморрагического лептоспироза / М. Г. Авдеева, О. В. Стриханова // Материалы 6 Рос. съезда врачей-инфекционистов, 29-31 окт. 2003 г. СПб., 2003. С. 4.
5. Айвазян С. А. Прикладная статистика. Основы эконометрики : учеб. для студентов экон. специальностей вузов : в 2 т. / С. А. Айвазян, В.С.Мхитарян. 2-е изд., испр. М. : Юнити, 2001. Т. 1 : Теория вероятностей и прикладная статистика. 656 с.
6. Алексеева Е. А. Поражение почек при безжелтушных и желтушных формах лептоспироза / Е. А. Алексеева, Т. В. Антонова // Нефрология. 2002. № 4. С. 7478.
7. Алмакаєва Л. Г. Глутаргін новий лікарський засіб гепатопротекторної дії / Л. Г. Алмакаєва, О. В. Харченко, Л. Г. Фаст // Актуальні питання фармацевт. та мед. науки та практики : зб. наук. статей. Запоріжжя, 2006. Вип. 15, т. 2. С. 383386.
8. Андрейчин М. А. Розлади кровопотоку в хворих на лептоспіроз / М. А. Андрейчин, Ю. А. Барштейн, Н. А. Васильєва // Клінічні проблеми боротьби з інфекц. хворобами : матеріали 6 з’їзду інфекціоністів України, 25-27 верес. 2002 p. Тернопіль, 2002. С. 8285.
9. Анисимова Ю. Н. Клинико-морфологическая характеристика летальных исходов при лептоспирозе / Ю. Н. Анисимова, В. И. Матяш // Сучас. iнфекцii. 2000. № 2. С. 6466.
10.Анохина Г. А. Нормазе (лактулоза) в лечении больных с заболеваниями органов пищеварения / Г. А. Анохина // Сучас. гастроентерологія. 2002. № 1. С. 5354.
11.Антонова Т. В. Лептоспироз и острая почечная недостаточность / Т.В.Антонова // Нефрология. 2005. № 1. C. 2128.
12.Арапов Ю. П. Ультразвуковая характеристика почек три тяжелом течении иктерогеморрагического лептоспироза / Ю. П. Арапов // Материалы 6 Рос. съезда врачей-инфекционистов, 29-31 окт. 2003 г. СПб., 2003. С. 13.
13.Бабак О. Я. Глутаргин фармакологическое действие и клиническое применение / О. Я. Бабак, В. М. Фролов, Н. В. Харченко. Х. ; Луганск : Элтон-2, 2005. 455 с.
14.Бабак О. Я. Опыт использования препарата Нормазе в комплексной терапии печеночной энцефалопатии / О. Я. Бабак // Сучас. гастроентерологія. 2002. № 4. С. 6769.
15.Бабак О. Я. Применение нового отечественного препарата Глутаргин в гастроэнтерологии / О. Я. Бабак // Сучас. гастроентерологія. 2003. № 2. С. 8588.
16.Берхану Кассие Гетахун. Клінічні прояви та ураження печінки при іктерогеморагічному лептоспірозі // Актуальні питання клінічної інфектології : матеріали 5 з’їзду інфекціоністів України, 7-9 жовт. 1998 p. Тернопіль, 1998. С. 9091.
17.Боровиков В. П. Statistica: Искусство анализа данных на компьютере / В.П. Боровиков. СПб. : Питер, 2001. 650 с.
18.Боровиков В. П. Популярное введение в программу STATISTICA / В.П.Боровиков. М. : КомпьютерПресс, 1998. 265 с.
19.Боровиков В. П. Прогнозирование в системе Statistica в среде Windows: Основы теории и интенсивная практика на компьютере : учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности "Прикладная математика" / В. П. Боровиков, Г. И. Ивченко. М. : Финансы и статистика, 2000. 382 с.
20.Буркало Т. В. Клінічна характеристика лептоспірозу на Закарпатті / Т.В.Буркало // Сучас. інфекції. 2004. № 1. С. 6671.
21.Варианты лечения критических состояний с учетом патогенеза SIRSсиндрома системного воспалительного ответа / В. П. Шано, Ф.И.Гюльмамедов, А. Н. Нестеренко [и др.] // Анестезиология и реаниматология. 1997. № 6. С. 4853.
22.Васильєва Н. А. Застосування ентеросорбентів у комплексній терапії хворих на лептоспіроз / Н. А. Васильєва // Iнфекц. хвороби. 2000. № 3. С. 1113.
23.Васильєва Н. А. Клініко-патогенетична і епідеміологічна характеристика тяжких форм лептоспірозу та удосконалення лікування : автореф. дис...д-ра мед. наук : 14.01.13 / Н. А. Васильєва. К., 2002. 40 с.
24.Васильєва Н. А. Особливості тяжкого перебігу жовтяничної форми лептоспірозу / Н. А. Васильєва, О. Л. Івахів // Хвороби печінки в практиці інфекціоніста : матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоц. інфекціоністів України, 26-27 квіт. 2007 р. Тернопіль, 2007. С. 1214.
25.Васильєва Н. А. Перебіг і прогноз лептоспірозу залежно від імунної відповіді організму / Н. А. Васильєва // Iнфекц. хвороби. 2002. № 1. С. 3840.
26.Васильєва Н. А. Сучаснi погляди на патогенез ураження нирок при лептоспiрозi / Н. А. Васильєва, І. Р. Мисула // Iнфекц. хвороби. 2001. № 2. С. 6267.
27.Васильєва Н. А. Ураження печінки при лептоспірозі / Н. А. Васильєва // Вісн. наук. досліджень. 2001. № 1. С. 2123.
28.Виноградова Г. Н. Рассеянное внутрисосудистое свертывание крови у больных лептоспирозом и методы его коррекции : автореф. дис канд. мед. наук : спец. 14.00.10 / Г. Н. Виноградова. К., 1985. 20 с.
29.Внутрішньосудинні та судинні розлади мікроциркуляції у хворих на лептоспіроз / Л. В. Глушко, Б. М. Дикий, В. Ф. Пюрик, О. Я. Пришляк // Галиц. лікар. вісник. 2003. № 2. С. 6162.
30.Возианова Ж. И. Инфекционные и паразитарные болезни : в 3 т. : учеб. пособие для студентов высш. мед. учеб. заведений III-IV уровней аккредитации, врачей-интернов, курсантов, аспирантов и практ. врачей / Ж. И. Возианова. К. : Здоров’я, 2001. Т. 2. 692 с.
31.Возианова Ж. И. Лептоспироз / Ж. И. Возианова // Сучас. iнфекцii. 2000. № 2. С. 7084.
32.Гавура В. Еволюція епідемічного процесу лептоспірозу в північному регіоні України / В. Гавура, О. Олексенко // Ліки України. 2003. № 7/8. С. 5152.
33.Гланц С. Медико-биологическая статистика / С. Гланц ; пер. с англ. Ю.А.Данилова. М. : Практика, 1999. 459 с.
34.Глутаргін механізм реалізації антитоксичних фармакологічних властивостей при гострих і хронічних ураженнях печінки / Ю.В.Меркулова, Л. О. Чайка, О. Н. Гомов [та ін.] // Ліки. 2004. № 1/2. С.9198.
35.Гоженко А. І. Клініко-лабораторні особливості ниркової недостатності при лептоспірозі / А. І. Гоженко, О. С. Федорук // Інфекц. хвороби. 2001. № 1. С. 914.
36.Городецкий М. М. Случай лептоспироза с выраженными гематологическими изменениями / М. М. Городецкий, В. И. Трихлеб, В.А. Прусский // Пробл. воен. здравоохранения и пути его реформирования : сб. науч. тр. К., 1997. Вып. 1. С. 131133.
37.Городин В. Н. Лечение лептоспироза / В. Н. Городин, В. В. Лебедев // Рос. мед. журнал. 2006. № 1. С. 4550.
38.Городин В. Н. Применение плазмафереза в терапии лептоспироза / В.Н.Городин // Эфферентная терапия. 2003. № 1. С. 70.
39.Городин В. Н. Системная знзимотерапия в лечении тяжелых и осложненных форм иктерогеморрагического лептоспироза / В. Н. Городин // Эфферентная терапия. 2003. № 1. 71.
40.Городин В. Н. Современные аспекты гемостазиологических нарушений и возможности их коррекции при тяжелых формах лептоспироза (обзор) / В.Н. Городин, В. В. Лебедев, И. Б. Заболотских // Анестезиология и реаниматология. 2004. № 3. С. 2429.
41.Грачев А. М. Прижизненное определение массы некротизированного миокарда в сыворотке крови при крупноочаговом инфаркте миокарда / А.М. Грачев // Врачеб. дело. 1990. № 9. С. 1214.
42.Гринев М. В. Проблема полиорганной недостаточности / М. В. Гринев, А.В. Голубева // Вестн. хирургии им. И.И. Грекова. 2001. № 3. С.110114.
43.Гриценко С. Н. Интенсивная терапия и последовательность развития общего адаптационного синдрома тяжелых форм лептоспироза / С.Н.Гриценко, С. Н. Корогод, Т. А. Семенова // Актуальні питання мед. науки та практики : зб. наук. пр. Запоріжжя, 2005. Вип. 68, кн. 1. С.259263.
44.Громашевская Л. Л. ”Средние молекулы” как один из показателей метаболической интоксикации” в организме / Л. Л. Громашевская // Лаб. диагностика. 1997. № 1. С. 1117.
45.Дегтярева И. И.«Лактулоза», ее классическое применение и перспективы / И. И. Дегтярева, С. В. Скопиченко // Современные аспекты воен. медицины : сб. науч. тр. К., 2000. Вып. 5. С. 351353.
46.Деякі епідеміологічні та епізоотологічні аспекти лептоспірозу в Чернігівській області / А. Г. Валовенко, Л. І. Місенко, А. І. Хондога [таін.] // Інфекц. хвороби. 2005. № 2. С. 99100.
47.Диагностика и лечение лептоспироза (по данным Киевской области) / И.В. Иркин, В. П. Сильченко, Л. И. Трещинская, А. В. Григорук // Зб. наук. праць КМАПО ім. П.Л. Шупика. К., 2000. Вип. 9, кн. 4. С. 776778.
48.Дикий Б. М. Клініко-лабораторні критерії діагностики інтоксикаційного синдрому у хворих на лептоспіроз із поліорганними ураженнями / Б.М.Дикий, О. Я. Пришляк // Сучас. інфекції. 2004. № 3. С. 5356.
49.Динамика интенсивности синдрома системного воспалительного ответа при благоприятном и неблагоприятном течении острой респираторно-вирусной инфекции у детей / Г. В. Сукоян, Т. Р. Барбакадзе, И.Г.Мамучишвили [и др.] // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. 2005. № 4. С. 4347.
50.Дуфалак (Лактулоза): классическое применение и перспективы использования в лечении хронических заболеваний печени и кишечника / И. И. Дегтярева, С. В. Скопиченко, И. Н. Скрыпник, Е. В. Гуцало // Сучас. гастроентерологія. 2002. № 2. С. 6472.
51.Еколого-епідеміологічні аспекти лептоспірозу в Україні / Н. О. Виноград, Л. В. Третьякова, Н. Б. Видайко, Т. В. Буркало // Практ. медицина. 2005. № 1. C. 100104.
52.Енцефалопатія як прояв поліорганної патології при вірусних гепатитах / Ю. А. Барштейн, М. А. Андрейчин, В. В. Кононенко [та ін.] // Інфекц. хвороби. 2001. № 2. С. 4347.
53.Епідеміологічні аспекти та підходи до методів інтенсивної терапії у важких випадках лептоспірозу / О. О. Зубач, В. Л. Іванюшко, В.П.Токарєв, Л. Ю. Шевченко // Актуальні питання мед. науки та практики : зб. наук. пр. Запоріжжя, 2005. Вип. 68, кн. 1. С. 285291.
54.Епідеміологічні особливості лептоспірозів в Україні в сучасний період / О.П. Сельнікова, М. О. Росада, О. В. Сурмашева [та ін.] // Інфекц. хвороби. 2002. № 4. С. 1115.
55.Епідеміологічні особливості лептоспірозу в Західному регіоні України / Н.А. Васильєва, Ю. А. Поліщук, О. Л. Івахів [та ін.] // Інфекц. хвороби. 2008. № 2. C. 1418.
56.Ерюхин И. А. "Синдром полиорганной недостаточности". Сущность понятия и корректность обозначения / И. А. Ерюхин // Вестн. хирургии им. И.И. Грекова. 2000. № 4. С. 1219.
57.Жукова Л. И. Клинико-патогенетическая оценка кислотно-основного, газового и электролитного гомеостаза у больных лептоспирозом с острой почечной недостаточностью / Л. И. Жукова, Г. В. Мельник // Лікар. справа. 2002. № 2. С. 4346.
58.Жукова Л. И. Клинико-патогенетическое обоснование гепаторенальных поражений у больных лептоспирозом: (Диагностика, прогноз, принципы лечения) : автореф. дис д-ра мед. наук : спец. 14.00.10 / Л. И. Жукова. СПб., 2002. 34 с.
59.Жукова Л. И. Клинические особенности лептоспироза у больных с положительными маркерами вирусов гепатита / Л. И. Жукова, Г.В.Мельник // Эпидемиология и инфекц. болезни. 2004. № 2. С.4043.
60.Значение экспресс-определения миоглобина крови для диагностики и прогноза инфаркта миокарда / П. М. Массаве, В. Ф. Кубышкин, А.В.Легконогов [и др.] // Актуальные вопросы кардиологии и организации кардиол. помощи населению : материалы межрегион. науч.-практ. конф., 1-2 сент. 1994г. Одесса, 1994. С. 8687.
61.Зубовская Е. Т. Синдром эндогенной интоксикации / Е. Т. Зубовская, В.Г.Колб // Здравоохр. Белоруси. 1994. № 9. С. 6066.
62.Иванова Л. Н.Глутаргин в лечении ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС с патологией печени / Л. Н.Иванова // Пробл. екологіч. та мед. генетики і клініч. імунології : зб. наук. пр. К. ; Луганськ ; Х., 2004. Вип. 2. С. 8186.
63.Использование интегративной инфузионной терапии для коррекции нарушений системного транспорта кислорода при тяжелых формах лептоспироза / С. Н. Корогод, С. Н. Гриценко, Т. А. Семенова [и др.] // Актуальні питання мед. науки та практики : зб. наук. пр. Запоріжжя, 2007. Вип. 72. С. 7578.
64.Імунний сенсор для визначення рівня міоглобіну / В. М. Стародуб, Л.Л.Федоренко, А. П. Сісецький, М. Д. Курський // Укр. біохім. журнал. 1999. № 3. С. 6872.
65.Кардіогемодинамічні ураження у хворих на лептоспіроз / Л. В. Глушко, В.П. Пюрик, О. Я. Пришляк, І. Г. Грижак // Клініч. проблеми боротьби з інфекц. хворобами : матеріали 6 з’їзду інфекціоністів України, 25-27верес. 2002 p. Тернопіль, 2002. С. 105107.
66.Кижаева Е. С. Полиорганная недостаточность в интенсивной терапии / Е.С. Кижаева, И. О. Закс // Вестн. интенсив. терапии. 2004. № 1. С.1418.
67.Клинико-морфологическая характеристика лептоспироза / Ю.Е.Полоцкий, В. Н. Семенович, Д. В. Комарова, Н. А. Стоянова // Арх. патологии. 1983. № 5. С. 4854.
68.Клинико-экспериментальное изучение нового гипоаммониемического и гепатопротекторного препапата глутаргина / Л.А. Чайка, В. И. Матяш, Н. В. Харченко, Ю. В. Меркулова // Сучас. інфекції. 2000. № 4. С.4349.
69.Клинико-эпидемиологические особенности лептоспирозной инфекции в Санкт-Петербурге / С. О. Майоров, Н. А. Стоянова, Н. К. Токаревич, И.П.Федуняк // Эпидемиология и инфекц. болезни. 2007. № 1. С.1215.
70.Клинические аспекты интенсивной терапии синдрома полиорганной недостаточности (СПОН) / О. А. Ульченко, Д. В. Шестапалов, Л.И.Радостина [и др.] // Матеріали 19 з’їзду хірургів України, 21-24 трав. 2000 p. Х., 2000. С. 5758.
71.Клинические особенности и современная лабораторная диагностика лептоспироза серогруппы Crippotyphosa / Т. Н. Пантюхова, Л. С. Карань, В. П. Чуланов [и др.] // Терапевт. архив. 2006. № 11. С. 4448.
72.Корогод С. Н. Восстановление биоустойчивости при тяжелых формах лептоспироза / С. Н. Корогод // Актуальні питання мед. науки та практики: зб. наук. пр. Запоріжжя, 2004. Вип. 67, кн. 2. С. 129132.
73.Корогод С. Н. Лептоспіроз: інтенсивна терапія і послідовність розвитку загального адаптаційного синдрому / С. Н. Корогод, Б. Г. Тютюнщиков // Інфекц. хвороби загальномедична проблема : матеріали 7 з’їзду інфекціоністів України, 27-29 верес. 2006 р. Тернопіль, 2006. С. 159161.
74.Коршенко В. А. Иммунологическая структура населения в отношении лептоспирозной инфекции / В. А. Коршенко // Актуальные пробл. теорет. и прикладной эпидемиологии : материалы юбил. конф., посвящ. 60-летию каф. эпидемиологии и мед. паразитологии Харьк. ин-та усоверш. врачей, нояб., 1997. Х., 1997. С. 115118.
75.Кузнецов А. А.Современные взгляды на «SIRS» и его применение в клинической практике (обзор литературы) / А. А. Кузнецов // Актуальні питання мед. науки та практики : зб. наук. пр. Запоріжжя, 2003. Вип.64, кн. 1. С.8087.
76.Лебедев В. В. Принципы коррекции нарушений гемостаза при лептоспирозе / В. В. Лебедев, Д. Л. Мойсова, А. М. Костомаров // Эфферентная терапия. 2003. № 1. С. 9697.
77.Лейдерман И. Н. Синдром полиорганной недостаточности (ПОН). Метаболистические основы (лекция, ч. 1) / И. Н. Лейдерман // Вестн. интенсив. терапии. 1999. № 2. С. 813.
78.Лейдерман И. Н. Синдром полиорганной недостаточности (ПОН). Метаболистические основы (лекция) / И. Н. Лейдерман // Вестн. интенсив. терапии. 1999. № 3. С. 1317.
79.Лептоспироз / Е. П. Бернасовская, Б. Л. Угрюмов, А. Д. Вовк [и др.]. 2-е изд., перераб. и доп. К. : Здоровья, 1989. 150 с.
80.Лептоспіроз і хронічна HCV- інфекція: клініко-морфологічні аспекти ураження печінки / Ю. В. Бісярін, О. О. Зубач, І. О. Кіселик, Л.Ю.Шевченко // Інфекц. хвороби. 2008. № 2. C. 1013.
81.Лептоспіроз: актуальність, епідеміологія / Б. М. Дикий, О. Я. Пришляк, О.П. Кіріяк [та ін.] // Галиц. лікар. вісник. 2005. № 1, ч. 2. С. 7273.
82.Лобзин Ю. В. Клиника, диагностика и лечение лептоспироза / Ю.В.Лобзин, К. С. Иванов // Воен.-мед журнал. 1998. № 2. С. 1520.
83.Лобзин Ю. В. Лечение инфекционных больных : учеб.-метод. пособие для студентов мед. вузов / Ю. В. Лобзин, Ю. П. Финогеев, С. Н. Новицкий. СПб. : Фолиант, 2003. 124 с.
84.Лопаткина Т. Дюфалак в лечении хронической печеночной энцефалопатии основного проявления печеночно-клеточной недостаточности при циррозе печени / Т. Лопаткина, Е. Наместников // Врач. 2002. № 11. С. 4244.
85.Лужников Е.А. Современные принципы детоксикационной терапии острых отравлений // Анестезиология и реаниматология.- 1998.- № 6.- С. 4-6.
86.Ляшко О. П.Лептоспироз: клинико-эпидемиологическая характеристика, особенности поражения нервной системы / О. П. Ляшко, Б.Г.Тютюнщиков // Актуальні питання фармацевт. та мед. науки та практики : зб. наук. ст. Запоріжжя, 2007. Вип. 19, т. 2. С. 211212.
87.Мальцева Л. А. Новые диагностические критерии в дифференциации SIRS септического и несептического генеза / Л. А. Мальцева, А. О. Волков // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. 2005. № 1. С. 4146.
88.Матяш В. И. Гемосорбционная терапия на гранулированных делигандизирующих сорбентах при тяжелых формах лептоспироза / В. И. Матяш // Современные аспекты воен. медицины : сб. науч. тр. междунар. науч.-практ. конф. инфекционистов и эпидемиологов ВС Украины (Актуальные вопросы инфектологии, эпидемиологии и микробиологии), 27-29 мая 1998 г. К., 1998. С. 261262.
89.Матяш В. И. Клинико-патогенетические аспекты острой почечной недостаточности при лептоспирозе / В. И. Матяш // Сучас. iнфекцii. 1999. № 3. С. 6770.
90.Матяш В. И. Клинические аспекты дискретного плазмафереза в лечении полиорганной недостаточности у больных с иктерогеморрагической формой лептоспироза / В. И. Матяш // Лікар. справа. 1998. № 8. С.141144.
91.Матяш В. И. Коррекция водно-электролитного баланса и кислотно-основного состояния при тяжелом течении лептоспироза / В. И. Матяш // Лікар. справа. 1998. № 1. С. 156158.
92.Матяш В. И. Патогенетические особенности инфекционнотоксического шока при лептоспирозе / В. И. Матяш // Сучас. інфекції. 2000. № 3. С. 5962.
93.Матяш В. І. Екстремальні стани при лептоспірозі та їх корекція : автореф. дис... д-ра мед. наук : 14.01.13 / В. І. Матяш. К., 2000. 34 с.
94.Матяш В. І. Лiкування iктерогеморагiчного лептоспiрозу / В. І. Матяш, А.Д. Вовк // Iнфекц. хвороби. 1999. № 4. С. 5962.
95.Матяш В. І. Терапевтичні аспекти застосування Глутаргіну / В. І. Матяш, А. М. Печінка, Л. В. Мінова // Сучас. інфекції. 2007. № 3. С. 5659.
96.Матяш В.І.Патогенетична роль рабдоміолізу при лептоспірозі / В.І. Матяш, Л.В. Мінова // Сучас. інфекції. 2009. № 1. С. 6169.
97.Мельник Г. В. Гемокарбоперфузия в комплексном лечении больных лептоспирозом / Г. В. Мельник, А. В. Пискунов // Клин. медицина. 1998. № 2. 3638.
98.Мельник Г. В. Значение миоглобина в патогенезе лептоспироза / Г.В.Мельник, М. Г. Авдеева, О. В. Пискунов // Терапевт. архив. 1997. № 4. С. 6972.
99.Мельник Г. В. Клинико-иммунологические параллели периода реконвалесценции у больных лептоспирозом иктерогеморрагического типа / Г. В. Мельник, Л. Д. Дегтярь // Терапевт. архив. 2001. № 11. С.7578.
100. Мельник Г. В. Клинико-патогенетическая роль миоглобина при лептоспирозе / Г. В. Мельник, Л. И. Жукова // Клин. лаб. диагностика. 2004. № 6. С. 2527.
101. Мельник Г. В. Особенности поражения печени при лептоспирозе / Г.В.Мельник, Л. И. Жукова // Эпидемиология и инфекц. болезни. 2001. №3. С. 4144.
102. Мельник Г. В. Особенности поражения почек у реконвалесцентов после перенесенного иктерогеморрагического лептоспироза / Г.В.Мельник, Л.Д. Дегтярь // Клин медицина. 2000. № 12. С. 4043.
103. Мельник Г. В. Особенности центральной и периферической гемодинамики у больных лептоспирозом / Г. В. Мельник, Р. Е. Андреев // Эпидемиология и инфекц. болезни. 2003. № 5 . С. 4548.
104. Мельник Г. В. Патоморфогенез печени, почек и легких у больных желтушным лептоспирозом / Г. В. Мельник, Л. И. Жукова // Арх. патологии. 2004. № 1. С. 37.
105. Мельник Г. В. Поражение гепатобилиарной системы у больных, перенесших лептоспироз / Г. В. Мельник, Л. Д. Дегтярь, Л. И. Жукова // Терапевт. архив. 2000. № 2. С. 1821.
106. Методи дослідження ендогенної інтоксикації організму : метод. рек. / уклад. : М. А. Андрейчин, М. Д. Бех, В. В. Демьяненко [та ін.] ; Теpноп. деpж. мед. акад. ім. І.Я. Гоpбачевського. К., 1998. 31 с.
107. Минова Л.В. Терапия эндотоксикоза при лептоспирозе /Л. В. Минова, В. И. Матяш //Актуальные вопросы инфекционной патологии: материалы Международного Евро-Азиатского конгресса по инфекционным болезнямВитебск, 2008. С.228-229.
108. Минушкин О. Длительное лечение печеночной энцефалопатии Дюфалаком / О. Минушкин, М. Ардатская, Н. Елизарова // Врач. 2004. № 8. С. 4549.
109. Митник З. М. Лактулоза в лікуванні захворювань органів травлення / З.М. Митник // Галиц. лікар. вісник. 2002. № 1. С. 135139.
110. Мінова Л. В. Гостра ниркова недостатність при лептоспірозі / Л. В. Мінова, П.В.Чегусов, О. В. Куценко // Сучасні аспекти медицини невідкладних станів, 21-22 травня 2009 р. : матеріали наук. симпозіуму. К., 2009. С.119121.
111. Мінова Л. В. Ранні клініко-гематологічні прояви синдрому ендогенної інтоксикації у хворих на лептоспіроз / Л. В. Мінова // Вісн. Вінницьк. Мед. Університету. 2009. № 1. С. 165169.
112. Мінова Л.В. Епідеміологічні та клінічні аспекти лептоспірозу в місті Києві в 2003-2007 роках / Л.В. Мінова, М.В. Гришина // Профілактична медицина. 2009.− №1.− С. 8−11.
113. Мінцер О. П. Інформаційні технології в охороні здоров’я і практичній медицині : навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів :у 10 кн. / О.П.Мінцер, Ю. В. Вороненко, В. В. Власов. К. : Вища шк., 2003. Кн.5 : Оброблення клінічних і експериментальних даних у медицині. 350 с.
114. Молчанова Л. В. Динамика активности креатинкиназы плазмы крови как прогностический показатель у больных в критических состояниях / Л.В. Молчанова, И. И. Яковлева, Е. В. Шишкина // Анестезиология и реаниматология. 2000. № 6. С. 4345.
115. Наглов В. А. Биотопические особенности распространения лептоспирозной инфекции в природных очагах Харьковской области / В.А. Наглов // Эпидемиология, экология и гигиена : сб. материалов 5 итог. регион. науч.-практ. конф. Х., 2002. С. 106109.
116. Наглов В. А. О причинах изменения этиологической структуры природных очагов лептоспирозов в Харьковской области в 19962002 годах / В. А. Наглов // Эпидемиология, экология и гигиена : сб. материалов 7 итог. регион. науч.-практ. конф. посвящ. 200-летию Харьк. высш. мед. школы. Х., 2004. Ч. 2. С. 3539.
117. Нафеев А. А. Значение иммунолабораторных исследований в диагностике природно-очаговых инфекционных болезней / А. А. Нафеев // Клин. лаб. диагностика. 2006. № 1. С. 3637.
118. Нафеев А. А. Кардиологический синдром при лептоспирозах / А.А.Нафеев // Кардиология. 2004. № 1. С. 9394.
119. Нейко Є. М. Диференційовані підходи до лікування хронічних дифузних уражень печінки із застосуванням орніцетилу, лактулози, етимізолу та коринфару / Є. М. Нейко, З. М. Митник, І. Ю. Головач // Лікар. справа. 2002. № 2. С. 6468.
120. Неотложная медицинская помощь : учеб. пособие для студ. высших мед. учеб. заведений IV уровня аккредитации и врачей-интернов / Ф.С.Глумчер, В. Ф. Москаленко, Е. Н. Амосова [и др.]. К. : Медицина,2008. 663 с.
121. Нікіфорова Т. О. Діагностика уражень печінки у хворих на безжовтяничну форму лептоспірозу / Т. О. Нікіфорова, В. Ф. Пюрик, О.Я.Пришляк // Нове в діагностиці і терапії інфекц. хвороб : матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоц. інфекціоністів Ук