КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УРАЖЕНЬ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ ЕПШТЕЙНА-БАРР ВІРУСНІЙ ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
МОЗ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Ржевська Ольга Олександрівна

УДК 616.98:578.825]-07:616.831-053.2

КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
УРАЖЕНЬ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ ЕПШТЕЙНА-БАРР ВІРУСНІЙ ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ

14.01.13. - інфекційні хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
д.мед.н., професор Л.А.Ходак

Харків - 2009

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень...

4

ВСТУП..

5

Розділ 1.

СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ВЕБ-ІНФЕКЦІЮ...

11

1.1.

Загальна характеристика вірусу Епштейна-Барр

11

1.2.

Клінічні форми ВЕБ-інфекції.

16

1.3.

Діагностика ВЕБ-інфекції...

24

1.4.

Особливості системи ІНФ у хворих на ВЕБ-інфекцію....

32

Розділ 2.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

38

2.1.

Загальна характеристика обстежених хворих..

38

2.2.

Методи дослідження...

48

Розділ 3.

УРАЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ
ВЕБ-ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ....

53

3.1.

Особливості перебігу ВЕБ-менінгітів і ВЕБ-енцефалітів у дітей..........................................................

53

3.2.

Судомний синдром як прояв активної ВЕБ-інфекції у дітей..

78

Розділ 4.

ОЦІНКА УРАЖЕНЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ, ОБУМОВЛЕНИХ ВЕБ, ЗА ДАНИМИ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ..

92

4.1.

Дані ехоенцефалоскопічного дослідження головного мозку..

92

4.2.

Дані магнітно-резонансної томографії головного мозку

95

Розділ 5

АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИКИ ФОРМ ВЕБ-ЕНЦЕФАЛІТУ У ДІТЕЙ, ВИЗНАЧЕНИЙ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ НЕОДНОРІДНОЇ ПОСЛІДОВНОЇ ПРОЦЕДУРИ ВАЛЬДА-ГЕНКІНА..............................................

99

Розділ 6

ВМІСТ СИРОВАТКОВОГО ІНТЕРФЕРОНУ АЛЬФА ТА ГАММА У КРОВІ ХВОРИХ НА ВЕБ-ЕНЦЕФАЛІТ......................

129

УЗАГАЛЬНЕННЯ І ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

134

ВИСНОВКИ.

155

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.

157

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...

158

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВГЛ-6

-

вірус герпеса людини 6 типу

ВГЛ-8

-

вірус герпеса людини 8 типу

ВЕБ
ВЕБІ

-
-

вірус Епштейна-Барр
вірусна Епштейна-Барр інфекція

ВЕБМ

-

вірусний Епштейна-Барр менінгіт

ВЕБЕ

-

вірусний Епштейна-Барр енцефаліт

ВПГ

-

вірус простого герпесу

VCA

-

вірусний капсидний антиген

VZV

-

вірус вітряної віспи (virus varicella zoster)

ГРВІ

-

гостра респіраторна вірусна інфекція

ЕА

-

ранній антиген вірусу Епштейна-Барр

EBNA (NA)

-

Епштейна-Барр нуклеарний (ядерний) антиген

ЕЕГ

-

електроенцефалографія

ЕхоЕС

-

ехоенцефалоскопія

ІМ

-

інфекційний мононуклеоз

Ig A, M, G

-

імуноглобуліни класів А, М, G

ІФА

-

імуноферментний аналіз

ІНФ (a, b, g)

-

інтерферон (альфа, бета, гамма)

МРТ

-

магнітно-резонансна томографія

ПЛР
ППН

-
-

полімеразна ланцюгова реакція
придаткові пазухи носа

РЕГ

-

реоенцефалографія

РС-інфекція

-

респіраторно-синцитіальна інфекція

Х-LPS

-

Х-зчеплений лімфопроліферативний синдром

ЦМВ

-

цитомегаловірус

ЦНС
ЧН

-
-

центральна нервова система
черепні нерви

ВСТУП

Актуальність теми
Герпесвіруси є причиною значної частини інфекційної патології людини і характеризуються різноманітністю клінічних форм та шляхів передачі. Серед них важливе місце посідає вірус Епштейна-Барр (ВЕБ) - вірус герпесу людини 4-го типу (ВГЛ-4). Протягом тривалого часу ВЕБ пов`язували виключно з інфекційним мононуклеозом (ІМ) [25, 102, 234]. На сьогодні доведено роль ВЕБ у виникненні онкологічних захворювань, лихоманки неясного ґенезу, лімфопроліферативних захворювань, розсіяного склерозу, патології печінки, нирок, серця, нервової системи тощо [16, 30, 104, 120]. Найтяжчими проявами захворювань, обумовлених ВЕБ, є ураження центральної нервової системи (ЦНС), насамперед енцефаліти, після яких реєструється високий відсоток інвалідизації та летальності.
Розвиток ВЕБ-енцефалітів можливий при первинному інфікуванні вірусом або у зв`язку з реактивацією латентної ВЕБ-інфекції. Одним із проявів ВЕБ-енцефаліту, згідно з даними літератури, може бути судомний синдром [214], але відсутні будь-які відомості про причетність ВЕБ до виникнення судом у дітей, хворих на ГРІ. Можливо, своєчасне призначення в комплексній терапії противірусних препаратів сприяло б швидшому одужанню та попередженню рецидиву судом у таких пацієнтів. ВЕБ-обумовлені захворювання нервової системи дотепер залишаються маловивченими, значна їх частина перебігає під іншими діагнозами. Багато хто зі хворих на ВЕБ-інфекцію з ураженням нервової системи потребує медико-соціальної допомоги протягом усього свого життя.
На сьогодні широко використовують препарати інтерферону в лікуванні різних захворювань, у тому числі й енцефалітів [20, 49, 70, 108]. Але відомо, що у хворих на ВЕБ-інфекцію високі концентрації інтерферону (ІНФ) можуть провокувати розвиток лімфопроліферативного захворювання в процесі подальшого життя пацієнта [78]. У лікуванні захворювань нервової системи, обумовлених ВЕБ, основною є специфічна противірусна терапія.
Вивчення особливостей перебігу ВЕБ-менінгітів і ВЕБ-енцефалітів та встановлення ролі ВЕБ у виникненні судомного синдрому в дітей можуть сприяти вдосконаленню діагностики захворювань нервової системи, обумовлених ВЕБ.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи «Герпесвірусні інфекції у дітей (клініка, діагностика, лікування)» кафедри дитячих інфекційних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України та є завданням національної програми «Діти України» (№ державної реєстрації 0104U004428).

Мета дослідження. Удосконалити діагностику ВЕБ-обумовлених захворювань нервової системи у дітей шляхом вивчення даних клініко-лабораторних та інструментальних методів обстеження, доведення причетності ВЕБ до виникнення судомного синдрому в дітей та визначення вмісту сироваткового a-ІНФ і g-ІНФ при різних формах ВЕБ-енцефаліту.
Завдання дослідження:
1. Використовуючи клініко-лабораторні та інструментальні методи обстеження, визначити частоту ВЕБ-менінгітів і ВЕБ-енцефалітів у структурі герпесвірусних менінгоенцефалітів у дітей.
2. Вивчити клінічні прояви ВЕБ-менінгітів і ВЕБ-енцефалітів у дітей.
3. Провести порівняльну оцінку даних інструментальних методів обстеження (ЕхоЕС, ЕЕГ, РЕГ, МРТ) при різних формах ВЕБ-енцефалітів у дітей.
4. З`ясувати причетність ВЕБ до виникнення судомного синдрому в дітей.
5. Розробити алгоритм діагностики різних форм ВЕБ-енцефалітів у дітей за допомогою неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкіна.
6. Дослідити вміст сироваткового a-ІНФ і g-ІНФ при різних формах ВЕБ-енцефалітів у дітей.
Об`єкт дослідження: ВЕБ-менінгіт, ВЕБ-енцефаліт, ГРІ зі судомним синдромом.
Предмет дослідження: особливості ВЕБ-менінгітів і ВЕБ-енцефалітів у дітей, дані лабораторних та інструментальних методів обстеження; вміст a-ІНФ і g-ІНФ у сироватці крові хворих на ВЕБ-енцефаліт.
Методи дослідження: клінічні, біохімічні, імуноферментний аналіз, полімеразна ланцюгова реакція, ЕхоЕС, ЕЕГ, РЕГ, МРТ головного мозку.

Наукова новизна отриманих результатів
Використовуючи комплексний підхід до діагностики, встановлено частоту та узагальнено особливості уражень нервової системи при ВЕБ-інфекції в дітей.
За матеріалами дисертації отримано 3 деклараційних патенти на корисну модель: «Спосіб діагностики можливості ураження ЦНС у хворих на вірусну інфекцію Епштейна-Барр» (№ 26749 від 10. 10. 2007 р.), «Спосіб діагностики перебігу інфекційного мононуклеозу у дітей» (№ 26758 від 10. 10. 2007 р.), «Спосіб діагностики тяжкості перебігу інфекційного мононуклеозу у дітей» (№ 26800 від 10. 10. 2007 р.).
Виділено гостру і хронічну форми ВЕБ-енцефалітів. За комплексом незалежних ознак, включаючи клініко-анамнестичні й дані МРТ головного мозку, удосконалено діагностику клінічних форм ВЕБ-енцефалітів у дітей. За допомогою неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкіна досліджено критерії гострої та хронічної форм ВЕБ-енцефалітів у дітей.
Доведено, що ВЕБ поряд із іншими герпесвірусами спричиняє розвиток судомного синдрому в дітей.
Виявлено зміни вмісту сироваткового a-ІНФ і g-ІНФ при різних формах ВЕБ-енцефалітів у дітей.

Практичне значення отриманих результатів
За підсумками наукових досліджень удосконалено діагностику ВЕБ-захворювань нервової системи, розроблено диференційно-діагностичні критерії й алгоритм діагностики гострої та хронічної форм ВЕБ-енцефалітів у дітей.
У зв`язку зі встановленням ролі ВЕБ у виникненні судомного синдрому в дітей обгрунтовано необхідність призначення не тільки протисудомних, а й противірусних препаратів, що сприяє підвищенню ефективності лікування ВЕБ-захворювань.
Розроблено методичні рекомендації ²Сучасні можливості лабораторної діагностики ВЕБ-інфекції², затверджені МОЗ України, які впроваджено в лікувальну практику Харківської обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні, клініки інфекційних хвороб Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги, Івано-Франківської обласної клінічної інфекційної лікарні, Миколаївської обласної інфекційної лікарні, Сумської обласної клінічної інфекційної лікарні, Центральної районної лікарні м. Путивля Сумської обл., Центральної районної лікарні м. Ромни Сумської обл.
Матеріали дисертації впроваджено в педагогічний процес на кафедрах Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (дитячих інфекційних хвороб, інфекційних хвороб, клінічної лабораторної діагностики) та медичному коледжі Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.

Особистий внесок здобувача
Автором самостійно здійснено інформаційний пошук із досліджуваної проблеми, проаналізовано й узагальнено дані наукової літератури, підготовано огляд літератури, обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету і задачі. Дисертант особисто розробила карти дослідження хворих, провела аналіз медичної документації та клінічних спостережень. За допомогою стандартних комп`ютерних програм виконано статистичну обробку отриманих даних, проаналізовано й узагальнено результати, сформульовано висновки і практичні рекомендації. Автор підготувала до друку наукові праці, виступи, організувала впровадження розробок у практичну діяльність лікувальних закладів.

Апробація результатів дослідження
Основні положення результатів дослідження було представлено на науково-практичній конференції ²Наука і практика - сімейній медицині² (Харків, 2003); Конгресі педіатрів України ²Актуальні проблеми і напрями педіатрії на сучасному етапі² (Київ, 2003); науково-практичній конференції ²Сучасні проблеми дерматовенерології, косметології та управління охороною здоров`я² (Харків, 2004); науково-практичній конференції і пленумі Асоціації інфекціоністів України ²Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз² (Тернопіль, 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю ²Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в CCI веке² (Донецьк, 2005); VII з`їзді інфекціоністів України ²Інфекційні хвороби - загальномедична проблема² (Миргород, 2006); науково-практичній конференції і пленумі Асоціації інфекціоністів України ²Хвороби печінки в практиці інфекціоніста² (Донецьк, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю ²Інфекції в практиці клініциста. Антибактеріальна та антивірусна терапія на догоспітальному та госпітальному етапах² (Харків, 2008); науково-практичній конференції з участю міжнародних спеціалістів ²Актуальні проблеми клініки, профілактики ВІЛ-інфекції і парентеральних гепатитів² (Харків, 2009); щорічних підсумкових науково-практичних конференціях Обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні (Харків, 2005-2008); науково-методичних засіданнях кафедри дитячих інфекційних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (Харків, 2007-2008); науково-методичному засіданні медичного коледжу Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (Харків, 2008-2009).
Дисертаційна робота апробована 9 лютого 2009 року на спільній нараді кафедр Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (дитячих інфекційних хвороб, інфекційних хвороб, дитячої анестезіології та інтенсивної терапії, паразитарних хвороб і тропічної медицини) та кафедр Харківського національного медичного університету МОЗ України (дитячих інфекційних хвороб, інфекційних хвороб).
Дисертаційна робота апробована 3 квітня 2009 року на засіданні апробаційної ради з попереднього розгляду дисертацій при ДУ ”Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України”.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових праць, з них 6 статей (5 - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України) та 10 тезисних робіт конференцій. Оформлено 3 деклараційних патенти на корисну модель.

Структура та об`єм дисертації. Дисертаційна робота викладена на 182 сторінках машинопису і складається зі введення, огляду літератури, 5 розділів власних спостережень, аналізу отриманих результатів, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Бібліографія містить 250 найменувань (109 - кирилицею, 141 - латиницею), і розташовується на 25 сторінках. Матеріали роботи проілюстровано 32 таблицями, 11 малюнками та 2 фотографіями. Об`єм основного тексту складається з 150 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено вирішення науково-практичної задачі, яка полягає у поліпшенні діагностики уражень нервової системи, обумовлених ВЕБ, у дітей завдяки чому узагальнено особливості ВЕБ-менінгітів і ВЕБ-енцефалітів, виділено гостру та хронічну форми ВЕБ-енцефалітів, доведено причетність ВЕБ до виникнення судомного синдрому у дітей.
1. У структурі герпесвірусних менінгітів і енцефалітів ВЕБ-енцефаліти складають 27,3 % спостережень, менінгіти 20,7 %. За частотою виникнення зазначеної патології ВЕБ посідає III місце, поступаючись ВПГ та ЦМВ. У 80,0 % хворих ВЕБ-енцефаліти та ВЕБ-менінгіти є самостійними клінічним формами, у 20,0 % виявлено зв`язок між перенесеним ІМ і розвитком захворювання нервової системи.
2. Для ВЕБ-менінгіту притаманні: лімфоцитарний, переважно двозначний цитоз (78,1 (14,9) ´106 /л), тривале санування ліквору (21,6 (3,1) діб) та затяжний перебіг (25,2 (0,6) діб) захворювання.
3. ВЕБ-енцефаліт може бути проявом гострої первинної, реактивованої латентної чи хронічної активної ВЕБ-інфекції. Гостра форма ВЕБ-енцефаліту визначалася у 63,4 % пацієнтів, хронічна - у 36,6 %. Для гострої форми на відміну від хронічної були властиві такі неврологічні прояви та їх частота: наявність судом вперше в житті (69,3 %), ураження черепних нервів (88,5 %), пірамідна симптоматика у вигляді геміпарезу (46,2 %). Для хронічної форми попередні захворювання нервової системи в анамнезі: ВЕБ-менінгіт, ВЕБ-енцефаліт, судомний синдром тощо (100,0 %), неврологічна екстрапірамідна симптоматика (66,7 %).
4. На МРТ головного мозку при гострій формі ВЕБ-енцефаліту найчастіше виявлялись корково-підкоркові ураження (72,0 %), а при хронічній - ознаки розширення субарахноїдальних просторів (100,0 %), гіпотрофії кори головного мозку (86,7 %) та внутрішньої гідроцефалії (73,3 %). За результатами ехоенцефалоскопії для ВЕБ-менінгіту притаманна гіпертензія І ступеня (87,5 %), а для ВЕБ-енцефаліту - нормотензія (56,1 %). За даними ЕЕГ ВЕБ-енцефаліт проявлявся підвищеною судомною готовністю (86,6 %), дифузними змінами в головному мозку (80,0 %), переважно з ознаками порушення функціонування коркових відділів 18 (60,0 %). При реографічному дослідженні хворих на ВЕБ-менінгіт і ВЕБ-енцефаліт визначалися ознаки судинної дистонії (100,0 %).
5. У 53,7 % хворих, госпіталізованих із діагнозом ГРІ з енцефалітною реакцією, судомний синдром був проявом активної ВЕБ-інфекції. З них у 28,2 % пацієнтів було діагностовано моно-ВЕБ-інфекцію, а в 25,5 % - мікст-інфекцію ВЕБ з іншими герпесвірусами та вірусами респіраторної групи.
6. За допомогою неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкіна розроблено алгоритм, який складається з даних клініко-анамнестичного, інструментального обстеження і дозволяє здійснювати диференційну діагностику гострої та хронічної форм ВЕБ-енцефаліту в дітей.
7. Гостра форма ВЕБ-енцефаліту супроводжувалася зниженням у сироватці крові вмісту a-ІНФ у 1,4 разу та підвищенням концентрації g-ІНФ у 2,9 разу порівняно з нормальними показниками. При хронічній формі відбувалося зниження вмісту a-ІНФ у 2,4 разу та зменшення рівня g-ІНФ у 1,9 разу порівняно з показниками здорових дітей. Зниження вмісту g-ІНФ може розглядатися як один із показників затяжного перебігу ВЕБ-енцефаліту в дітей.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Найбільш інформативним лабораторним тестом, що підтверджує етіологію ВЕБ-менінгіту і ВЕБ-енцефаліту, є виявлення ДНК ВЕБ у лікворі за допомогою полімеразної ланцюгової реакції.
2. Запропонований алгоритм диференційної діагностики гострої та хронічної форм ВЕБ-енцефаліту, який базується на даних клініко-анамнестичного, інструментального обстеження, може використовуватися в діяльності лікарів інфекційних і неврологічних відділень.
3. Судомний синдром у дітей, особливо раннього віку, потребує обстеження на герпесвіруси (в тому числі ВЕБ), і в разі позитивних результатів - призначення противірусної терапії препаратами Ацикловіру.
4. ВЕБ-енцефаліти, особливо тяжкі форми, потребують негайного призначення специфічної терапії у перші 48 годин від початку захворювання. Противірусну терапію слід починати з внутрішньовенного призначення препаратів Ацикловіру (Віролекс, Зовіракс, Медовір) у дозі 10 мг/кг 3 рази на добу протягом 7-10 діб із подальшим переходом на пероральний прийом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрейчин М. А. Нові етіологічні форми інфекційних хвороб / М. А. Андрейчин // Інфекційні хвороби. - 2005. - №1. - С. 59-68.
2. Березіна Л. В. Активність Епштейна-Барр-вірусної інфекції при гострих респіраторних вірусних інфекціях у дітей / Л. В. Березіна // Інфекційні хвороби - загальномедична проблема: VII з`їзд інфекц. України, 27-29 вересня 2006 р.: тези доповід. - Миргород, 2006. - С. 217-219.
3. Блохина Е. Б. Роль латентной инфекции, вызванной вирусом Эпштейна-Барр, в развитии лимфопролиферативных заболеваний / Е. Б. Блохина // Вопр. гематологии, онкологии и иммунопатологии в педиатрии. - 2003. Т.2, №3. С. 65-70.
4. Богадельников И. В. Герпесвирусы в организме человека: наказание или благо? / И. В. Богадельников // Новости медицины и фармации. 2006. - №20-22. С. 14-15.
5. Богадельников И. В. Частота и активация Эпштейна-Барр вирусной инфекции при некоторых инфекционных болезнях у детей / И. В. Богадельников, Л. В. Березина // Врачебная практика. 2005. - №1. - С. 46-49.
6. Вирусные инфекции, ассоциированные с онкологическими заболеваниями человека / З. Д. Савцова, Ю. А. Гриневич, Т. А. Менек [и др.] // Сучасні інфекції. 2000. №3. С. 7088.
7. Возіанова Ж. І. Інфекційний мононуклеоз як поліетіологічне захворювання / Ж. І. Возіанова, А. І. Глей // Сучасні інфекції. - 2004. - №2. - С. 37-41.
8. Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: в 3 т. / Жанна Іванівна Возіанова К.: Здоров`я, 2001.
Т.1: Інфекційні і паразитарні хвороби. 2001. - 856 с.
9. Волоха А. П. Епштейн-Барр вірусна інфекція у дітей / А. П. Волоха, Л. І. Чернишова // Сучасні інфекції. - 2003. - №4. - С. 79-90.
10. Гайдукова С. Н. Инфицирование вирусом Эпштейна-Барр как прогностический фактор при лимфогранулематозе / С. Н. Гайдукова, В. Г. Косинова // Лабораторная диагностика. - 2000. - №1. - С. 19-21.
11. Герпесвирусные инфекции (клиника, диагностика и терапия): учебное пособие / [ В. П. Малый, А. К. Полукчи, А. А. Швайченко и др.]. - Х.: Прапор, 2008. - 208 с.
12. Гублер Е. В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов / Гублер Е. В. Москва: Медицина, 1978. 294 с.
13. Давидович Г. М. Эпштейн-Барр вирусная инфекция у взрослых / Г. М. Давидович // Инфекционные болезни: диагностика, лечение, профилактика: сборник научных трудов. - Минск, 2000. - С. 72.
14. Данилюк Н. Н. Вирус Эпштейн-Барр и серодиагностика связанных с ним заболеваний / Н. Н. Данилюк // Инф. бюллетень. Новости «Вектор-Бест». - 2000. - №4 - С. 1-8.
15. Даминов Т.А. Показатели интерферонового статуса у практически здоровых детей / Т. А. Даминов, Л. И. Камишов, Туйчиев Л. Н. // Актуальные вопросы инфекционной патологии у детей: конгресс педиатров-инфекционистов России, 4 - 6 декабря 2002 г., Москва: материалы конгресса. - Москва, 2002. - С. 42-43.
16. Діагностика уражень центральної нервової системи вірусом Епштейна-Барр / І. Л. Маричев, О. І. Процап, В. В. Кононенко [та ін.] // Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами: VI з'їзд інфекц. України, 2527 вересня 2002 р., м. Одеса: тези доповід. Тернопіль, 2002. С. 249251.
17. Долгих М. С. Герпесвирусные инфекции у иммунодефицитных пациентов / М. С. Долгих // Терапевтический архив. - 2001. - №11. - С. 59-65.
18. Завелич М. П. Современные представления о системе интерферона / М.П. Завелич, В. А. Деев, С. А. Рыбалко // Лабораторная диагностика. - 2004. - Т.65, №1-2. - С. 191-204.
19. Зосимов А.М. Дисертаційні помилки / Зосимов А.М., Голік В.Г. - Харків, ВД «Інжек», 2004. - 215 с.
20. Иванова В. В. Иммунопатогенез инфекционной болезни у детей / В. В. Иванова, Г. Ф. Железников, И. В. Шилова // Детские инфекции. - 2005. - Т.4, №1. - С. 6-11.
21. Иммунобиологические препараты и перспективы их применения в инфектологии / [Онищенко Г. Г., Алешкин В. А., Афанасьев С. С., Поспелова В. В.]. М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2002. 34 с.
22. Індуктори інтерферону від теорії до практики / М. Я. Спивак, О. В. Карпов, Н. М. Жолобак [та ін.] // Мікробіологічний журнал. 2003. Т.65, №12. С. 191204.
23. Интерферонотерапия инфекционных заболеваний - состояние проблемы и перспективы / С. С. Афанасьев, В. А. Алешкин, А. А. Воробьев [и др.] // ЖМЭИ. - 2005. - №6. - С. 94-99.
24. Интерфероновые иммунобиологические препараты, перспективы их применения в лечении инфекционных больных / С. С. Афанасьев, В. А. Алешкин, Л. В. Феклисова [и др.] // Вестн. РАМН. - 2003. - № 1. - С. 44-48.
25. Инфекционные болезни у детей / [науч. ред. Иванова В. В.]. М.: Мед. информ. агенство, 2002. 923 с.
26. Инфекционный мононуклеоз, вызванный вирусом Эпштейна-Барр у 46-летнего мужчины / Г. В. Дзяк, Л. Р. Шостакович-Корецкая, В. В. Маврутенков [и др.] // Сучасні інфекції. - 2002. - №3. - С. 116-119.
27. Инфекционный мононуклеоз: клиника, новые подходы к диагностике и лечению / В. В. Иванова, О. В. Родионова, А. А. Букина [и др.] // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2001. - №1. - С. 43-48.
28. Инфекционный мононуклеоз: клиника, патогенез, новое в диагностике и терапии / В. В. Иванова, Г. Ф. Железникова, О. А. Аксенов [и др.] // Инфекц. болезни. - 2004. - №2. - С. 5-12.
29. Казмірчук В. Е. Лікування ускладнених форм Епштейн-Барр вірусної інфекції / В. Е. Казмірчук, М. І. Мірошникова // Сучасні інфекції. - 2002. - №4. - С. 1-19.
30. Катягина М. Г. Клинико-лабораторная характеристика инфекционного мононуклеоза у детей: дис. канд. мед. наук: спец. 14.01.13 ²Инфекционные болезни² / М. Г. Катягина. СПб, 1999. 170 с.
31. Клінічні прояви енцефалітної реакції у дітей, хворих на респіраторну вірусну інфекцію / І. В. Богадєльніков, Л. Х. Горішняк, О. О. Крюгер [та ін.] // Нейроінфекції. Інші інфекційні хвороби: наук.-практ. конф. і пленум Асоц. інфекц. України, 26-27 квіт. 2001 р., м. Харків: тези доповід. Тернопіль, 2001. С. 15-17.
32. Клінічні форми Епштейна-Барр вірусної інфекції у дітей та ураження печінки при інфекційному мононуклеозі / С. О. Крамарєв, О. В. Виговська, Л. О. Палатна [та ін.] // Хвороби печінки в практиці інфекціоніста: наук. практ. конф. і пленум Асоц. інфекц. України, 2627 квіт. 2007 р.: тези доповід. Донецьк, 2007. С. 6568.
33. Клинические формы Эпштейн-Барр-вирусной инфекции: вопросы диагностики и лечения / И. К. Малашенкова, Н. А. Дидковский, Ж. С. Сарсания [и др.] // Лечащий врач. 2003. №9. С. 3238.
34. Кніженко О. В. Наслідки герпесвірусних енцефалітів у дітей / О. В. Кніженко, Л. А. Ходак // Інфекційні хвороби. 2003. № 4. С. 3033.
35. Кононенко В. В. Герпесвірусні енцефаліти у дітей старшого віку / В. В. Кононенко // Дитячі інфекції. 2001. №28. С. 117-131.
36. Кононенко В. В. Епштейна-Барра інфекція з ураженням нервової системи: клініка, діагностика, класифікація та лікування / В. В. Кононенко // Український нейрохірургічний журнал. 2003. №1. С.105110.
37. Кононенко В. В. Етіологічна діагностика та класифікація герпесвірусних уражень центральної нервової системи / В. В. Кононенко // Лікарська справа Врачебное дело. 2001. № 56. С. 2430.
38. Кононенко В. В. Розширення етіологічної класифікації герпесвірусних уражень нервової системи / В. В. Кононенко, І. Г. Васильєва, Д. Ю. Кобища // Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами: VI з'їзд інфекціоністів України, 2527 вересня 2002 р., м. Одеса: тези доповід. Тернопіль, 2002. С. 148149.
39. Кононенко В. В. Ураження нервової системи вірусом Епштейна-Барр / В. В. Кононенко // Лікарська справа Врачебное дело. 2001. №4. С. 107111.
40. Кононенко В. В. Ураження нервової системи вірусом Епштейна-Барр: проблеми клініки, діагностики та лікування / В. В. Кононенко // Герпесвірусні інфекції клініка, лікування, діагностика: наук.-практ. конф., 1516 жовт. 2002 р.: тези доповід. Київ, 2002. С. 4748.
41. Кононенко В. В. Ураження нервової системи герпесвірусами і вірусами керованих інфекцій / В. В. Кононенко // Керовані інфекції: збірка наук. праць. Івано-Франківськ, 2003. С. 105106.
42. Конструювання імуноферментної тест-системи для виявлення антитіл проти вірусу Епштейна-Барр / С. Д. Загородня, Н. В. Нестерова, Н. С. Дяченко [та ін.] // Мікробіол. журн. - 2001. - №6. - C. 61-70.
43. Корчинський М. Ч. ЕBV-інфекція як можлива причина затяжного перебігу вірусного гепатиту А / М. Ч. Корчинський, О. А. Гудзенко, І.В. Шестакова // Сучасні інфекції. 2003. №1. С. 116119.
44. Крамарев С. А. Герпесвирусные инфекции у детей / С. А. Крамарев // Medicus Amicus. 2003. №4. С. 89.
45. Крамарєв С. О. Клінічні варіанти інфекції, спричиненої вірусом ЕпштейнаБарр, у дітей / С. О. Крамарєв // Здоров`я України. - 2007. №2. С. 4446.
46. Крамарев С. А. Эпштейна-Барр вирусная инфекция у детей / С. А. Крамарев, Н. Г. Литвиненко, Л. О. Палатная // Современная педиатрия. 2004. №3. С. 13-18.
47. Крамарєв С. О. Сучасні аспекти діагностики і лікування дітей з асоційованими формами герпетичної інфекції / С. О. Крамарєв, Н. О. Савичук, Л. О. Палатна // Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами: VI з'їзд інфекц. України, 2527 вер. 2002 р., м. Одеса: тези доповід. Тернопіль, 2002. С. 3031.
48. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с испльзованием Excel / С. И. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. - К.: МОРИОН, 2000. - 321 с.
49. Лікування вірусних менінгітів (менінгоенцефалітів) / В. М. Тітов, О. М. Зінчук, Т.І. Алексанян [та ін.] // Нейроінфекції. Інші інфекційні хвороби: наук.-практ. конф. і пленум Асоц. інфекц. України, 2627 квіт. 2001 р., м. Харків: тези доповід. Тернопіль, 2001. С. 150151.
50. Литвиненко Н. Г. Епштейна-Барр вірусна інфекція / Н. Г. Литвиненко // Інфекційні хвороби у дітей: [зб. клін. лекцій / наук. ред. С. О. Крамарєв]. К.:МОРІОН, 2003. С. 5668.
51. Литвиненко Н. В. Енцефаліти, спричинені вірусом Епштейна-Барр і його асоціацією з іншими герпес-вірусами: особливості клініки та гемостазу / Н. В. Литвиненко, В. М. Гладка, Ю. В. Литвиненко // Інфекційні хвороби загальномедична проблема: VII з`їзд інфекц. України, 2729 вер. 2006 р.: тези доповід. Миргород, 2006. С. 282284.
52. Лобзин И. В. Руководство по инфекционным болезням / И. В. Лобзин. СПб, 2003. 1040 с.
53. Ляхов С. А. Механизмы противовирусной активности амиксина / С. А. Ляхов, Л. А. Литвинова // Сучасні інфекції. 2007. №4. С. 99106.
54. Маврутенков В. В. Клинический случай синдрома псевдожелтухи у ребенка первого года жизни, сопровождавший герпесвирусные инфекции / В. В. Маврутенков // Сучасні інфекції. 2003. №4. С. 105111.
55. Маврутенков В. В. Клиническая оценка лихорадки при инфекционном мононуклеозе и ее связь с бактериальной суперинфекцией / В. В. Маврутенков // Сучасні інфекції. 2001. №4. С. 105109.
56. Маврутенков В. В. Новый синдром атипичной формы герпесвирусной инфекции Эпштейна-Барр? / В. В. Маврутенков // Сучасні інфекції. 2007. №2. С. 6775.
57. Маврутенков В. В. Характеристика автоімунних процесів, що спричинені герпесвірусною інфекцією IV типу / В. В. Маврутенков // Хвороби печінки в практиці інфекціоніста: наук.-практ. конф. і пленум Асоц. інфекц. України, 2627 квіт. 2007 р.: тези доповід. Донецьк, 2007. С. 175177.
58. Маврутенков В. В. Сучасні аспекти клінічної картини інфекційного мононуклеозу / В. В. Маврутенков, Л. Р. Шостакович-Корецька // Інфекційні хвороби. 2000. №4. С. 1922.
59. Маврутенков В. В. Этиологическая структура инфекционного мононуклеоза / В. В. Маврутенков // Сучасні інфекції. 2002. №1. С. 3337.
60. Маричев І. Л. Герпесвіруси СНІД-маркерні захворювання / І. Л. Маричев // Сучасні інфекції. 2005. №34. С. 5561.
61. Маричев І. Л. Роль герпесвірусів у патології нервової системи / І. Л. Маричев, В.В. Кононенко // Сучасні інфекції. 2005. №1. С. 1624.
62. Маричев І. Л. Роль герпетичної системи при ураженні нервової системи / І. Л. Маричев, О. І. Процап, В. В. Кононенко // Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. пам`яті Л. В. Громашевського: тези доповід. Київ, 2002. С. 257260.
63. Марков И. С. Клиника и лечение хронической Эпштейна-Барр вирусной инфекции / И. С. Марков // Репродуктивное здоровье женщины. 2002. №1. С. 102111.
64. Марков И. С. Лабораторная диагностика Эпштейн-Барр вирусной (EBV) инфекции / И. С. Марков // Здоровье женщины. 2002. № 1. С. 101109.
65. Марков И. С. Сравнительный анализ современных методов лабораторной диагностики (ИФА, ПЦР) ТОRCH-инфекций / И. С. Марков, Е. И. Маркова // Лабораторная диагностика. 1999. №3. С. 4347.
66. Матяш В. И. Клинические особенности герпесвирусных поражений нервной системы / В. И. Матяш, Е. Л. Гошко // Сучасні інфекції. 2005. №2. С. 3137.
67. Мирошникова М. И. Выявление осложнений Эпштейн-Барр вирусной инфекции / М. И. Мирошникова, В. Е. Казимирчук // Перинатологія та педіатрія. 2002. №4. С. 5158.
68. Мірошникова М. І. Роль цитокінів у розвитку ускладнених форм Епштейн-Барр вірусної інфекції / М. І. Мірошникова // Сучасні інфекції. 2004. №2. С. 4754.
69. Москалюк В. Д. Герпесвірусні інфекції актуальна проблема інфектології / В. Д. Москалюк, Г. П. Марусик // Інфекційні хвороби загальномедична проблема: VII з`їзд інфекц. України, 2729 вер. 2006 р.: тези доповід. Миргород, 2006. С. 295296.
70. Никитин Е. В. Использование интерфероногенов в терапии вирусных инфекций / Е. В. Никитин, К. Л. Сервецкий, Е. Н. Усыченко // Сучасні інфекції. 2005. №1. С. 9196.
71.