ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ВУГРОВУ ХВОРОБУ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ НООТРОПНОЇ ТА МЕТАБОЛІЧНОЇ ДІЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

Резніченко Наталія Юріївна

УДК:616.53.-002.25.-085

ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ВУГРОВУ ХВОРОБУ З використанням засобів ноотропної та метаболічної дії

14.01.20 шкірні та венеричні хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Дюдюн Анатолій Дмитрович
доктор медичних наук, професор

Дніпропетровськ - 2009

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5

Розділ 1. Огляд літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10

1.1. Сучасні погляди на етіопатогенез вугрової хвороби . . . . . .

10

1.2. Сучасні методи лікування хворих на вугрову хворобу . . . .

22

Розділ 2. Клінічна характеристика хворих на вугрову хворобу та методи досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

32

2.1. Загальна клінічна характеристика хворих на вугрову хворобу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

32

2.2. Методи дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

33

2.2.1. Біохімічні методи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

33

2.2.2. Мікробіологічні методи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

36

2.2.3. Статистична обробка отриманих результатів . . . . . . .

36

Розділ 3. Соціально-економічні, психологічні чинники, які впливають на розвиток і перебіг вугрової хвороби та якість життя цих хворих . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Розділ 4. Патогенетичні зміни при вугровій хворобі . . . . . . . . . . . . .
4.1. Зміни енергетичного обміну, системи ПОЛ-АОС, ендотоксикозу у хворих на різні форми вугрової хвороби . . .
4.2. Стан симпатоадреналової та вагоінсулярної систем у хворих на різні форми вугрової хвороби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.3. Зміни мікробіоценозу шкіри та кишечника у хворих на різні форми вугрової хвороби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

37
55

55

58

65

Розділ 5. Патогенетичне обгрунтування нових підходів до лікування хворих на вугрову хворобу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

72

5.1. Патогенетичне обґрунтування профілактики ускладнень при ІІ стадії вугрової хвороби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.2. Патогенетичне обґрунтування нових підходів до лікування хворих на вугрову хворобу ІІІ стадії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

73

89

Розділ 6. Обгрунтування поєднаного призначення препаратів ноотропної та метаболічної дії і поліпробіотика та його тривалості для лікування вугрової хвороби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

105

Узагальнення результатів досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

115

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

139

Практичні рекомендації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

142

Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

143

Перелік умовних скорочень

А

-

адреналін

АОА

-

антиокислювальна активність

АОЗ

-

антиокислювальний захист

АОК

-

антиокислювальний коефіцієнт

АОС

-

антиокислювальна система

ВХ

вугрова хвороба

Д

-

ДОФА

ДА

-

дофамін

І

-

інсулін

НА

-

норадреналін

ПЕМ

-

проникність еритроцитарних мембран

ПОЛ

-

перекисне окислення ліпідів

САС

-

симпатоадреналова система

СДГ

-

сукцинатдегідрогеназа

СДГЛ

-

сукцинатдегідрогеназа лімфоцитів

СМ

-

середні молекули

ССЕ

-

сорбційна спроможність еритроцитів

ТБК-АП

тіобарбітурової кислоти активні продукти

ЦНС

-

центральна нервова система

ВСТУП

Актуальність теми. Не дивлячись на успіхи сучасної медицини та дерматології, запальні ураження сально-волосяного апарату шкіри, такі як вугрова хвороба є актуальною медико-соціальною проблемою [20, 21, 40, 50, 83, 110, 199, 211].
Актуальність вугрової хвороби обумовлена найбільшою поширеністю серед захворювань шкіри людини [8, 71, 143, 145, 167], що пояснюється стрімким темпом життя суспільства, збільшенням емоційного навантаження, розвитком невідповідності між можливостями біологічної природи людини та умовами життя. Для вугрової хвороби характерними є певні вікові особливості, схильність до рецидивів, стійкий хронічний перебіг і резистентність до терапії. Патологічні зміни зовнішності знижують дієздатність хворих, чинять негативний вплив на психоемоційний стан, сприяють розвитку депресії, низької самооцінки та соціальної дезадаптації [75, 80, 119, 120, 176, 181, 206], у зв’язку з чим багато з них потребують різноманітних видів психологічної та косметологічної корекції [59, 64, 133, 187].
Недостатньо з’ясованою у розвитку вугрової хвороби на сьогодні є роль нервової та симпатоадреналової систем, енергетичного обміну, метаболізму, впливу соціальних чинників.
Поліетіологічність вугрової хвороби та її наслідки спонукають до з’ясування причин розвитку, пошуку нових ланок патогенезу, розробки шляхів лікування та попередження рецидивів, що є практично значущим. Це сприятиме більш глибокому розумінню патогенезу вугрової хвороби, впровадженню в практичну роботу раціональних, патогенетично обґрунтованих методів лікування та попередження ускладнень, поліпшенню якості життя.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану наукової тематики кафедри шкірних та венеричних хвороб Дніпропетровської державної медичної академії і є фрагментом науково-дослідної роботи «Порушення адаптаційних механізмів при дерматозах і інфекціях, що передаються статевим шляхом і методи їх корекції» (номер державної реєстрації 0100U000395). Дисертантом самостійно проведено вивчення патогенетичних механізмів розвитку вугрової хвороби та розроблені схеми її лікування.
Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування і якість життя хворих на вугрову хворобу шляхом використання засобів ноотропної та метаболічної дії на підставі вивчення показників енергетичного обміну, системи перекисного окислення ліпідів антиокислювальної системи, симпатоадреналової та вагоінсулярної систем і аутофлори шкіри, їх взаємозв’язку з клінічними особливостями захворювання.
Завдання дослідження:
1. Вивчити вплив соціально-економічних та психогенних чинників на розвиток вугрової хвороби.
2. Визначити зміни сукцинатдегідрогенази лімфоцитів, системи перекисного окислення ліпідів та антиокислювальної системи крові, середніх молекул, проникності та сорбційної спроможності еритроцитарних мембран у хворих на різні форми вугрової хвороби.
3. Дослідити рівні гормонів та нейромедіаторів, що відображають функціонування симпатоадреналової та вагоінсулярної систем (адреналін, норадреналін, ДОФА, дофамін, кортизол, інсулін) у хворих на різні форми вугрової хвороби.
4. Встановити зміни мікробіоценозу шкіри та кишечника у хворих на різні форми вугрової хвороби.
5. Довести наукову доцільність призначення препаратів ноотропної та метаболічної дії для лікування хворих на вугрову хворобу та оцінити результативність їх застосування.
6. Обгрунтувати необхідність поєднаного призначення препаратів ноотропної та метаболічної дії для лікування хворих на ІІІ стадію вугрової хвороби, визначити термін застосування та оцінити ефективність їх поєднаного призначення.
Об’єкт дослідження вугрова хвороба.
Предмет дослідження - клінічний перебіг вугрової хвороби, енергетичний обмін, функціональний стан системи пероксидації ліпідів та антиоксидантного захисту, гормональний та нейромедіаторний статус, мікробіоценоз шкіри та кишечника у хворих на ВХ.
Методи дослідження: загальноклінічні, біохімічні, імуноферментні, мікробіологічні, соціологічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше детально представлені особливості патогенетичних змін в енергетичному обміні клітин, системі ПОЛ-АОС, проникності еритроцитарних мембран, ендотоксикозу, порушення регуляції центральної та вегетативної нервової системи, мікробіоценозу шкіри та кишечника, їх залежність від форми та тяжкості перебігу вугрової хвороби.
Дістало подальшого розвитку питання впливу соціально-економічних, побутових, психогенних чинників на розвиток вугрової хвороби. Вперше визначено, що розвиток комедональної форми захворювання відбувається на фоні зміненої особистісної тривожності людини, а на розвиток папуло-пустульозної форми більший вплив мають повсякденні фактори впливу.
На підставі результатів дослідження обґрунтовано застосування препаратів ноотропної та метаболічної дії в лікуванні хворих на вугрову хворобу. Вперше доведено, що застосування препаратів ноотропної та метаболічної дії в комплексному лікуванні хворих на вугрову хворобу дозволяє підвищити ефективність лікування та якість життя хворих.
Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтована доцільність застосування препаратів ноотропної та метаболічної дії в комплексному лікуванні хворих на вугрову хворобу, що дозволило прискорити нормалізацію клінічної картини захворювання, запобігти розвитку ускладнень та нормалізувати стан центральної та вегетативної нервової системи, системи ПОЛ-АОС, енергетичний обмін, мікробіоценоз шкіри, підвищити якість життя.
Запропоновано використання препаратів ноотропної та метаболічної дії у комплексному лікуванні хворих на вугрову хворобу. Розроблено нові способи лікування хворих на вугрову хворобу, патенти України на корисну модель: № 24283 від 25.06.2007 і № 24317 від 25.06.2007.
Теоретичні положення дисертації та практичні рекомендації впроваджені в роботу Запорізького, Львівського та Миколаївського обласних шкірно-венерологічних диспансерів, Керченського, Криворізького та Севастопільського міських шкірно-венерологічних диспансерів, міської клінічної лікарні № 17 м. Дніпропетровська. Матеріали дисертаційної роботи використовуються в учбовому процесі на кафедрах шкірних та венеричних хвороб Дніпропетровської державної медичної академії та Запорізького державного медичного університету, на кафедрі сімейної медицини з курсом дерматовенерології Запорізької медичної академії післядипломної освіти.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто обрано тему, визначено мету, завдання та напрямки досліджень, проведено патентний пошук, зроблено огляд сучасних літературних даних.
Дисертантом самостійно проведено клінічне обстеження 409 пацієнтів, відбір хворих з вугровою хворобою та пацієнтів контрольної групи, забір проб біологічного матеріалу; розроблена схема лікування хворих; особисто вивчені показники якості життя, особистісної та ситуативної тривожності.
Лабораторні та біохімічні дослідження проведені при безпосередній участі здобувача. Автором самостійно проведена статистична обробка, оцінка ефективності, аналіз і узагальнення отриманих результатів, сформульовані висновки, розроблені практичні рекомендації. Матеріали дисертації викладені у наукових працях, опублікованих самостійно та у співавторстві.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на всеукраїнських наукових конференціях «Імунозалежні, онкологічні захворювання шкіри та урогенітальні інфекції» (Дніпропетровськ, 2008), «Актуальні питання естетичної медицини і косметології та зв’язок із суміжними спеціальностями» (Запоріжжя, 2009), засіданнях Запорізького обласного осередку Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів (Запоріжжя, 2007, 2008).
Публікації. Основні положення дисертації повністю висвітлені в 6 наукових працях: одноосібній монографії, 3 статтях (2 у моноавторстві) у виданнях, рекомендованих ВАК України, отримано 2 деклараційні патенти України на корисні моделі.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне обґрунтування й нове розв’язання наукової задачі підвищення ефективності лікування і якості життя хворих на вугрову хворобу шляхом використання засобів ноотропної та метаболічної дії на підставі вивчення показників енергетичного обміну, системи перекисного окислення ліпідів антиокислювальної системи, симпато-адреналової та ваго-інсулярної систем і аутофлори шкіри, їх взаємозв’язку з клінічними особливостями захворювання.
1. У зв’язку з високою поширеністю вугрової хвороби, відсутністю достовірних даних щодо ролі нервової та симпатоадреналової систем, порушень метаболізму, розвитку ендотоксикозу та недостатньою ефективністю стандартної терапії поглиблене дослідження нових патогенетичних ланок і розробка удосконалених схем лікування є надзвичайно актуальним для сучасної дерматології.
Анкетуванням встановлено, що на розвиток і перебіг вугрової хвороби суттєвий вплив мали соціально-економічні (низьке матеріальне забезпечення у 79,3% хворих), побутові (незадовільні житлові умови, харчування), психологічні чинники (часті стреси при навчанні - у 46,3% хворих на вугрову хворобу, підвищена особистісна - у 60,5% та ситуативна тривожність у 58,6%). Хворі на вугрову хворобу мали гіршу якість життя (знижена у 22,6%), яка залежала від ступеня її тяжкості. Розвиток комедональної форми захворювання відбувався на фоні підвищеної особистісної тривожності (46,4±0,85 балів за Спілбергером), а на розвиток і перебіг папуло-пустульозної форми більш значущий вплив мали часті стреси у хворих (у 50,0%) і підвищена ситуативна тривожність (у 69,6%).
2. У хворих на вугрову хворобу мали місце патогенетичні зміни в енергетичному обміні клітин, системі перекисного окислення ліпідів анти­окислювальній системі, зменшення проникності еритроцитарних мембран, зростання ендотоксикозу. При І стадії вугрової хвороби не встановлено патогенетичних змін систем гомеостазу, що вивчались. При ІІ стадії, в порівнян­ні зі здоровими пацієнтами, відмічались: підвищена активність сукцинатдегідро­генази лімфоцитів (25,26±0,10 проти 24,77±0,18 брилок), збільшений вміст тіобарбітурової кислоти активних продуктів (5,84±0,063 проти 5,06±0,13 нмоль/л) і активація загальної антиокислювальної активності крові (51,27±0,45 проти 46,1±0,89%); знижена проникність еритроцитарних мембран, підвищений рівень середніх молекул (середні молекули при 254 нм: 0,371±0,004 проти 0,338±0,007 уо; середні молекули при 280 нм: (0,171±0,003 проти 0,143±0,005 уо); і сорбційної спроможності еритроцитів (40,22±0,30 проти 38,74±0,64%). При ІІІ стадії вугрової хвороби спостерігались: зниження активності сукцинатдегідрогенази лімфоцитів (23,09±0,13 брилок), підвищення вмісту тіобарбітурової кислоти активних продуктів (7,30±0,09 нмоль/л) при зменшенні активації загальної антиокислювальної активності крові (45,2±0,58%); зменшення проникності еритроцитарних мембран; підвищення рівня середніх молекул (середні молекули при 254 нм: 0,426±0,005 уо; середні молекули при 280 нм: 0,222±0,004 уо) та сорбційної спроможності еритроцитів (41,19±0,383%).
3. Перебіг вугрової хвороби супроводжувався патогенетичними змінами в регуляції центральної та вегетативної нервової системи хворих. При І стадії вуг­рової хвороби не встановлено патогенетичних змін рівня гормонів та нейроме­діаторів, що вивчались. При ІІ стадії, в порівнянні зі здоровими пацієнтами, відмічалось: підвищення екскреції з сечею адреналіну (41,83±0,58 проти 36,5±0,85 нмоль/л), норадреналіну (111,1±2,05 проти 78,37±2,41 нмоль/добу), ДОФА (257,6±4,46 проти 189,9±4,34 нмоль/добу), дофаміну (1907±29,83 проти 1630±94,6 нмоль/добу) і концентрації в крові кортизолу (309,5±6,24 проти 269,1±9,2 нмоль/л), інсуліну (7,96±0,054 проти 7,0±0,11 мкМО/мл), тестостерону (1,42±0,09 проти 1,0±0,07 нмоль/л) та порушення співвідношення між гормонами і нейромедіаторами. При ІІІ стадії вугрової хвороби спостерігалось: зниження екскреції з сечею адреналіну (27,96±0,60 нмоль/л), ДОФА (145±3,16 нмоль/добу), дофаміну (1381±37,6 нмоль/добу), підвищення - норадреналіну (87,89±2,41 нмоль/добу) та концентрації в крові кортизолу (401,6±7,0 нмоль/л), інсуліну (8,81±0,085 мкМО/мл), тестостерону (1,96±0,131 нмоль/л), порушення співвідношення між гормонами і нейромедіаторами.
4. У хворих на вугрову хворобу розвивався дисбактеріоз шкіри та кишечника, який прямо залежав від стадії захворювання. При І стадії вугрової хвороби не встановлено порушень мікробіоценозу шкіри та кишечника; при ІІ стадії відмічався дисбактеріоз шкіри та у 73,3% хворих - дисбактеріоз кишечника І ступеня; при ІІІ стадії - дисбактеріоз шкіри та у 60,0% хворих - дисбактеріоз кишечника ІІ ступеня.
5. Застосування препаратів ноотропної або метаболічної дії чи поліпробіотика у хворих з ІІ стадією вугрової хвороби дозволило через 6 місяців від початку лікування, в порівнянні зі стандартною терапією, мати на 72% меншу середню оцінку за шкалою Кука (1,23±0,17 проти 2,11±0,34 бали) та на 57% - за Сергеєвим-Рокицькою (27,2±2,7 бали проти 42,8±6,7); вищий середній бал якості життя (1,54±0,06 проти 1,40±0,08); нижчу середню оцінку стану ситуативної тривожності (42,9±0,4 проти 44,5±0,73). Це відбулось завдяки тому, що препарат метаболічної дії нормалізував рівень сукцинатдегідрогенази лімфоцитів, ноотропний засіб гормонально-медіаторний обмін, поліпробіотик мікробіоценоз шкіри.
Застосування препарату ноотропної або метаболічної дії чи поліпробіотика в комплексі лікування хворих з ІІІ стадією вугрової хвороби дало змогу мати через 6 місяців від початку лікування на 28% - меншу бальну оцінку тяжкості захворювання за Куком, на 51% - за Сергеєвим-Рокицькою, ніж при стандартній терапії, та запобігти розвитку ускладнень.
6. Поєднане застосування препаратів ноотропної й метаболічної дії та поліпробіотика у хворих з ІІІ стадією вугрової хвороби дозволило підвищити ефективність їх лікування: через 6 місяців від початку терапії бальна оцінка тяжкості захворювання за Куком була нижчою на 68%, за Сергеєвим-Рокицкою - на 71%; у 5 разів, у порівнянні зі стандартним лікуванням, знизилась частка пацієнтів, у яких були відсутні папули та пустули. При поєднаному застосуванні препаратів ноотропної й метаболічної дії та поліпробіотика у хворих підвищувалась якість життя і зменшувалась ситуативна тривожність.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для лікування хворих на вугрову хворобу ІІ стадії необхідно застосовувати препарати ноотропної та метаболічної дії й поліпробіотики, що дозволяє не лише прискорити зникнення клінічних проявів захворювання, запобігти розвитку ускладнень і рецидивів, але й нормалізувати стан центральної та вегетативної нервової системи, системи ПОЛ-АОС; енергетичний обмін; мікробіоценоз шкіри.
Доцільне поєднане застосування препаратів ноотропної та метаболічної дії й поліпробіотиків при лікуванні хворих з ІІІ стадією вугрової хвороби. Рекомендовано використання на фоні стандартної терапії протягом 6 місяців поліпробіотичного препарату щодня протягом перших 10 днів кожного місяця; на 1-2, 4-5 місяцях ноотропного препарату «Пікамілон» по 1табл. двічі на день щодня; на 1, 3, 6 місяцях вітчизняного препарату метаболічної дії «Кардонат» по 1 табл. двічі на день протягом місяця.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрагамович Л. Є. Роль біогенного моноаміну нейрогормону серотоніну в етіології й патогенезі васкулярного компонента розацеазної хвороби / Л. Є. Абрагамович // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2003. — № 3 (10). — С. 39—43.
2. Абрагамович Л. Є. Спільна гелікобактерно-імунологічна концепція етіології та патогенезу деяких видів імунозалежного полісиндромного дерматозу: розацеазної хвороби, системного та алергічного дерматозу / Л. Є. Абрагамович // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2002. — № 4 (7). — С. 13—17.
3. Адаскевич В. П. Акне вульгарные и розовые / В. П. Адаскевич. М.: Медицинская книга, 2003. — 212с.
4. Адаскевич В. П. Акне и розацеа / В. П. Адаскевич. — Спб.: Ольга, 2000. — 130 с.
5. Айзятулов Р. Ф. Бактериальные эндотоксины в патогенезе кожных болезней / Р. Ф. Айзятулов, Я. А. Полях // Дерматология. Косметология. Сексопатология. — 2006. — № 1—2 (9). — С. 86—88.
6. Айзятулов Р. Ф. До питання про патогенез вугрової хвороби / Р. Ф. Айзятулов, Г. В. Іринчин // Матер. науково-практ. конф. Сучасні аспекти етіопатогенезу, діагностики, клініки та лікування в дерматовенерології і косметології” (Донецьк, 13-14 травня 2003 р.). — Донецьк: Здоровий світ, 2003. — С. 4—5.
7. Айзятулов Р. Ф. Некоторые аспекты этиопатогенеза и клиники розацеа / Р. Ф. Айзятулов, К. К. Мазурин // Матер. науково-практ. конф. Захворювання та вікові особливості шкіри, їх генетична детермінованість”. — К., 2003. — С. 5—6.
8. Андрашко Ю. В. Современные представления о природе и лечении акне / Ю. В. Андрашко // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. —2007. — № 4. — С. 17—21.
9. Анфілова М. Р. Вікові собливсті ендогенної інтоксикації у хворих на псріаз за показниками сигма-ШОЕ і гідролаз коітин крові та комплексна дезінтоксикаційна коригуюча терапія / М. Р. Анфілова, І. Н. Ляшенко, С. А. Бондар // Дерматология, косметология, сексопатология. —2004. — № 3—4 (7). — С. 91—98.
10. Аравийская Е. Р. Современный взгляд на лечение акне: состояние проблемы и новые возможности / Е. Р. Аравийская // Лечащий врач. — 2003. — № 4. — С. 4—6.
11. Арзуманян В. Г. Оценка стафилококковой и нелипофильной дрожжевой микрофлоры кожи у больных с кожной патологией при контактном способе посева / В. Г. Арзуманян, Е. В. Зайцева, Т. Н. Кабаева // Вестник дерматовенерологии. — 2004. — № 6. — С. 3—6.
12. Багмет А. Н. Гель левомицетин-Дарница” в лечении больных угревой болезнью / А. Н. Багмет // Сучасні проблеми дермато-венерології і косметології. — Полтава, 2003. — С.22—24.
13. Багмет А. Н. Коррекция нарушений микробиоценоза кожи при легких формах угревой болезни / А.Н.Багмет, О.В.Шаповалова // Дерматологія та венерологія. — 2003. — № 1 (19). — С. 44—46.
14. Балан В. Е. Применение фитоэстрогенных препаратов для лечения гипоэстрогенных состояний / В. Е. Балан, Я. З. Зайдиева // Русский медицинский журнал. — 2000. — № 3 (8). — С. 156—158.
15. Безкаравайний Б. О. Вплив препарату карбонат на адаптаційний потенціал серцево-судинної та вегетативної нервової систем у дітей / Б. О. Безкаравайний, Т. А. Сіротченко // Укр. медичний часопис. — 2004. — № 4 (42). — С. 88—91.
16. Беляев Г. М. К вопросу трактовки результатов иммунологических исследований при псориазе / Г. М. Беляев, А. Н. Огурцова // Дерматологія та венерологія. — 2005. — № 2. — С. 23—27.
17. Беляев Г. М. Псориаз / Г. М. Беляев, П. П. Рыжко. — СПб.: Ореол, 1999. — 291 с.
18. Білько І. П. Нормальна мікрофлора шкіри людини та методи діагностики її порушень / І. П. Білько // Сімейна медицина. — 2006. — № 2. — С. 88—89.
19. Болотная Л. А. Современные патогенетические аспекты и принципы лечения атопичесого дерматита / Л. А. Болотная, Ю. В. Королько // Дерматология. Косметология. Венерология. — 2004. — № 3 — 3(7). — С. 187—191.
20. Болотная Л. А. Современные подходы и средства лечения угревой болезни / Л. А. Болотная // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. — 2008. — № 1 — 2. — С. 174—178.
21. Бочаров В. А. Регуляторні фактори запально-репаративного процесу при хронічних рецидивних дерматозах / В. А. Бочаров, Алавніх Муат, С. М. Тарнопольська // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2003. — № 1. — С. 18—21.
22. Ваел Юсеф Абделрахман Альмухейсін Функціональний стан систем вторинних посередників при вугровій хворобі, комплексне лікування хворих із застосуванням мембраностабілізуючої терапії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.20 «Шкірні та венеричні хвороби» / Ваел Юсеф Абделрахман Альмухейсін. — Харків, 2004. — 20 с.
23. Висоцька Г. Л. Патогенетичне обгрунтування комплексної терапії жінок, хворих на вугрову хворобу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.20 «Шкірні та венеричні хвороби» / Г. Л. Висоцька — Харків. — 2006. — 23 с.
24. Волкославская В. М. Динаміка патології шкіри різних вікових груп населення України та Східного регіону / В. М. Волкославська, О. Г. Гутнєв, Я. Ф. Кутасевич // Вік та шкіра: Матеріали науково — практ. конф., 3-4 черв. 2004р., м. Київ. — К. — 2004. — С. 40—41.
25. Волкославская В. Н. Состояние заболеваемости инфекционной, паразитарной и грибковой патологией в Украине и задачи на перспективу: [Тези доп. I (VIII) з’їзду Укр. асоціації лікарів - дерматовенерологів і косме­тологів, 20 — 23 верес. 2005 р., м. Київ] / В. Н. Волкославская // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2005. — № 3. — С. 113—114.
26. Волов А. А. Новые технологии в дерматокосметологии / А. А. Волов // Сучасні проблеми дерматовенерології, косметології та управління охоро­ною здоров’я. Зб. наук. праць. — Харків, 2004. — Вип. 3. — С. 267—270.
27. Городиловский Н. Е. Особливості гуморальної регуляції метаболічного гомеостазу у хворих на розацеа з супутньою патологією шлунка / Н. Е. Городиловский // Журн. дерматології та венерології. — 1999. — № 2 (8). — С. 43—67.
28. Гулей Л. О. Сучасні уявлення про етіопатогенез вугрової хвороби / Л. О. Гулей // Буковинський медичн. вісник. — 2006. —Т. 10, № 1. — С. 98—105.
29. Дашкова Н. А. Акне: природа возникновения и развития, вопросы систематизации и современные ориентиры в выборе терапии / Н. А. Дашкова, М. Ф. Логачев // Вестн. дерматологиии и венерологии. — 2006. — № 4. — С. 8—13.
30. Довжанский С. И. Качество жизни — показатель состояния больных хроническими дерматозами / С. И. Довжанский // Вестник дерматологии и венерологии. — 2001. — № 3. — С. 12—13.
31. Додхоев Д. С. Особенности проницаемости эритроцитарных мембран и сорбционная способность эритроцитов у здоровых доношенных новорож­денных и их матерей / Д. С. Додхоев // Физиология человека. — 1998. — № 2. — С. 135—137.
32. Досвід використання косметичних засобів AVENE CLEANANCE при лікуванні вугрової хвороби / С. В. Вольбин, О. І. Зайченко, К. Ф. Ващенко, О. В. Ростопора // Сучасні проблеми дерматовенерології, косметології та управління охороною здоров’я. Зб. наукових праць. — Харків, 2004. — Вип. 3. — С. 291—292.
33. Дуденко Л. І. Розроблення принципів комплексного лікування вугрової хвороби / Л. І. Дуденко, К. В. Васильєва, В. Ф. Ашуркова // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2007. — № 2. — С. 104.
34. Дудченко М. О. Деякі фактори впливу ультрафіолетових промінів на шкіру у прихильників сонячного та штучного загару / М. О. Дудченко, К. В. Васильєва, Л. Ю. Левченко // Мат. наук.-практ. конф. «Захворювання та вікові особливості шкіри, їх генетична детермінованість». — К., 2003. — С. 32—33.
35. Дудченко М. О. Частота i особливостi перебiгу дерматозiв у хворих з гастроентерологiчною патологiєю / М. О. Дудченко, Л. I. Дуденко, К. В. Васильєва // Укр. журн. дерматологiї, венерологiї, косметологiї. — 2007. — № 2. — С. 101.
36. Дюдюн А. Д. "Фузидерм-Б" в лечении больных с аллергодерматозами и дерматозами с наличием бактериальной инфекции / А. Д. Дюдюн, Н. Н. Полион // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. —2006. — № 4. — С. 42—45.
37. Дюдюн А. Д. Бактериальный вагиноз / А. Д. Дюдюн, Н. Н. Полион, Е. А. Почка // Дерматология. Косметология. Сексопатология. — 2004. — № 3 — 4 (7). — С. 154-160.
38. Дюдюн А. Д. Лікування хворих на вугрову хворобу / А. Д. Дюдюн, Л. А. Погребняк, В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. — 2008. — № 1 — 2. — С. 282.
39. Дюдюн А. Д. Застосування системних пробіотиків — шлях до покращення лікування вугрової хвороби / А. Д. Дюдюн, Н. Ю. Резніченко // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. — 2007. — № 1—4. —С.98-102.
40.Дюдюн А.Д. Применение денебола, мератина и лактовита форте в комплексной терапии больных с акне / А. Д. Дюдюн, С. Г. Свирид, Н. Н. Полион // Новости медицины и фармации в Украине. — 2005. — № 16. — С. 10.
41. Зайков С. В. Кардонат: рецепт жизненной энергии / С. В. Зайков // Журн. практичного лікаря. — 2002. — № 5. — С. 77—79.
42. Испирьян М. Б. Влияние циклоферона на иммунологические показа­тели у больных псориазом с дисбактериозом кишечника / М. Б. Испирьян // Дерматология. Косметология. Венерология. — 2004. — № 3 — 3 (7). — С. 245—248.
43. Іринчин Г. В. Комплексне лікування хворих на вульгарні вугрі з використанням антиоксидантного комплексу та комбінованої лазерної тера­пії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.20 «Шкірні та венеричні хвороби» / Г. В. Іринчин. — Харків. — 2006. — 24 с.
44. Іринчин Г. В. Роль порушеннь про- та антиоксидантної систем крові у патогенезі вугрової хвороби / Г. В. Іринчин // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А.Торсуева. — 2004. — № 1 — 2. — С. 128—129.
45. Іспір’ян М. Б. Патогенетичні механізми взаємодії і комплексна коригуюча терапія системи імунітету та мікробіоценозу кишечника у хворих на псоріаз: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.20 «Шкірні та венеричні хвороби» / М. Б. Іспір’ян. — Харків. — 2006. — 23 с.
46. Каданер Е. И. Особенности статуса вегетативной нервной системы у больных экземой курильщиков табака / Е. И. Каданер, В. П. Федотов, В. В. Горбунцов // Дерматология. Косметология. Венерология. — 2004. — № 3 — 4 (7). — С. 134—139.
47. Калинина Н. А. Дифференцированный подход к лечению угревой болезни и гирсутизма у женщин с гиперандрогенией / Н. А. Калинина, И. М. Канаузова, О. В. Медведева // Вестн. дерматол. и венерологии. — 2004. — № 3. — С. 30-32.
48. Калюжна Л. Д. Вивчення ліпідних показників сироватки крові та поверхні шкіри у хворих на себорейний дерматит / Л. Д. Калюжна, К. О. Бардова, Т. С. Брюзгина // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2004. — № 4. — С. 22—24.
49. Калюжна Л. Д. Ефективність використання місцевих засобів при лі­куванні вугревої хвороби слабкої та помірної тяжкості / Л. Д. Калюжна, О. Б. Вовк // Журн. дерматологии и венерологии. — 1999. — № 2 (8). — С. 66—71.
50. Калюжная Л. Д. Болезни сальных желез у женщин в перименопаузальный период / Л. Д. Калюжная, О. М. Копаница // Дерматологія та венерологія. — № 1 (15). — 2002. — С. 22—24.
51. Калюжная Л. Д. Лiкування вульгарних вугрiв: Методичнi рекомен­дації / Л. Д. Калюжная, С. I. Шармазан, О. М. Копаниця. — К., 2002. — 32 с.
52. Калюжная Л. Д. Функиональное состояние центральной нервной системы и мозгового кровообращения у больных атопическим дерматитом / Л. Д. Калюжная, Е. И. Безвершенко // Дерматология, косметология, сексопатология. — 2004. — № 3 — 4. — С. 55—59.
53. Киреев С. С. Определение тяжести эндотоксикоза при критических состояниях у детей / С. С. Киреев, Т. А. Багмут, М. Ю. Курочкин // Педиатрия. — 1997. — № 2. — С. 88—89.
54. Клименко А. В. Сучасна терапія при різних клінічних формах вугрової хвороби (акне) і акнеподібних дерматозах (розацеа, демодекоз) та раціональні діагності й лікувальні заходи з підвищення її ефективності / А. В. Клименко, В. І. Степаненко // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2008. — № 3. — С. 46—57.
55. Ковалев В. М. Угревая сыпь / В. М. Ковалев. — К.: Здоров¢я, 1991. — 144 с.
56. Коваленко Е. П. "Пилюля красоты": гормональный контроль нарушений метаболизма андрогенов при акне и себорее у женщин / Е. П. Коваленко // Новости медицины и фармации. — 2004. — № 1 (141). — С. 9.
57. Коган Б. Г. Розацеа, демодикоз, периоральний дерматит: спільні аспекти етіології та патогенезу. Нові підходи до комплексної терапії дерматозу / Б. Г. Коган, В. Т. Горголь, В. І. Степаненко // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2002. — № 4 (7). — С. 50—54.
58. Коляденко В. Г. Газохроматографічний аналіз ліпідів крові та шкірного сала у разі вугрової хвороби / В. Г. Коляденко, Т. С. Брюзгіна, Г. Д. Усенко // Дерматологія і венерологія. — 2001. — №4. — С. 31—32.
59. Коляденко В. Г. Показники якості життя у дерматологічних хворих / В. Г. Коляденко, П. В. Чернишов // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології — 2005. — № 2. — С. 11—14.
60. Коляденко В. Г. Ренесанс дерматології / В. Г. Коляденко, П. В. Чернишов // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2004. — № 4. — С. 89—90.
61. Коробейникова Э. Н. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой / Э. Н. Коробейникова // Лабораторное дело. — 1989. — № 7. — С. 8—9.
62. Кубанова А. А. Концепция определения качества жизни больных в дерматовенерологии / А. А. Кубанова, А. А. Мартинов // Вестн. дерматологии и венерологии. — 2004. — № 4. — С. 16—19.
63. Кубанова А. А. Опыт применения дифферина при угревой болезни / А. А. Кубанова, А. А. Данилова // Ibid. — 2003. — № 1. — С. 36—37.
64. Кубанова А. А. Оценка качества оказания квалифицированной медицинской помощи в дерматокосметологической практике / А. А. Кубанова, О. С. Панова // Вестник дерматологии и венерологии. — 2002. — № 1. — С. 72—76.
65. Кубанова А. А. Современные особенности патогенеза и терапии акне / А. А. Кубанова, В. А. Самсонов, О. В. Забненкова // Вест. дерматологии и венерологии. — 2003. — № 1. — С. 9—15.
66. Кунгуров Н. В. Угревая сыпь как медико-социальная проблема юношества / Н. В. Кунгуров, М. М. Кохан, М. М. Жукова // Уральский медицинский журн. — 2004. — № 3. — С. 4—8.
67. Курдина М. И. Генная терапия в дерматологии / М. И. Курдина, Е. И. Загоруйко // Вестн. дерматологии и венерологии. — 2002. — № 3. —С. 12—16.
68. Курников Г. Ю. Состояние микрофлоры толстой кишки у больных хроническими дерматозами / Г. Ю. Курников, И. А. Клеменова, Г. И. Жукова // Российский журн. кожных и венерических болезней. — 2002. — № 3. — С. 33—39.
69. Кутасевич Я. Ф. Значение показателей перекисного окисления липидов в процессе контроля и коррекции адекватности терапии больных некоторыми дерматозами / Я. Ф. Кутасевич, Е. А. Петрусенко, А. Г. Клетной // Актуальные вопросы медицины и биологии: Сб. ст. — Днепр., 1995. — Вып.6. — С. 136.
70. Кутасевич Я. Ф. Комбинированная терапия угревой болезни с учетом микробиоциноза пораженной кожи / Я. Ф. Кутасевич, И. А. Маштакова, А. Н. Багмет // Новости дерматологии и венерологии. Центральн