КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ АЛЕРГОДЕРМАТОЗІВ У РОБІТНИЦЬ ШВЕЙНОГО ВИРОБНИЦТВА З УРАХУВАННЯМ ПОРУШЕНЬ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ ШКІРИ

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

Євдошенко Крістіна Ігорівна

УДК: 616.500208:613.62

КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ АЛЕРГОДЕРМАТОЗІВ У РОБІТНИЦЬ ШВЕЙНОГО ВИРОБНИЦТВА З УРАХУВАННЯМ ПОРУШЕНЬ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ ШКІРИ

14.01.20 шкірні та венеричні хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук,
професор Дудченко Микола Олексійович

Полтава 2009

Зміст

Стор.

Перелік умовних скорочень

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Сучасні дані щодо мікроциркуляції в шкірі

11

1.2. Загальна патологія мікроциркуляції

15

1.3. Особливості мікроциркуляції при алергодерматозах

18

1.4. Лікування алергодерматозів з урахуванням порушень
мікроциркуляції

22

1.5. Характеристика мікроклімату на швейному виробництві

28

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Загально-клінічні дослідження

30

2.2. Інструментальні методи дослідження мікроциркуляції шкіри

30

2.3. Визначення міжклітинної молекули адгезії ICAM-1

35

2.4. Статистична обробка матеріалу

38

РОЗДІЛ 3. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1. Клінічна характеристика хворих

39

3.2. Результати капіляроскопічного дослідження

54

3.3. Результати теплографічного дослідження

58

3.4. Результати реовазографічного дослідження

61

3.5. Узагальнені результати проведених інструментальних методів
дослідження

67

3.6. Результати імунологічного дослідження

72

РОЗДІЛ 4. ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ

4.1. Методика лікування

77

4.2. Результати лікування

85

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

107

ВИСНОВКИ

124

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

127

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АД

алергодерматози

МЦ

мікроциркуляція

ТО

транскапілярний обмін

КС

капіляроскопія нігтьового ложа

РВГ

реовазографічне дослідження

ТГ

теплографічне дослідження

МЦР

мікроциркуляторне русло

ГКС

глюкокортикостероїди

АГП

антигістамінні препарати

ТС

топічні стероїди

N

норма

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасному світі спостерігається неухильне зростання частоти і поширеності алергічних захворювань шкіри: екземи, алергічного та контактного дерматиту, від яких у ряді країн страждає до 25% населення [64, 89]. Крім того, повсюдно відмічається наростання тяжкості перебігу захворювань і торпідності алергодерматозів (АД) до терапії, що проводиться [51].
За даними світової літератури, в загальній структурі алергічних захворювань АД складають 20% [46, 64, 89, 112]. Несприятлива динаміка зростання цієї групи захворювань обумовлена перш за все низкою зовнішніх чинників: забрудненням екологічного середовища, постійним контактом у побуті й на виробництві з різноманітними хімічними речовинами тощо [6, 46, 71, 80]. За даними епідеміологічних досліджень, зростання АД безпосередньо можна пов’язати із збільшенням чисельності людей, що мають алергенні професії (будівельники, хіміки, харчовики, медики, перукарі, швеї) [82, 84]. Цим також можна пояснити вікові відмінності поширеності певних форм АД [31, 85, 95]. З роками по мірі збільшення професійного стажу спостерігається ріст захворюваності цими дерматозами, пік яких припадає на передпенсійний період [31]. Також доведено, що серед хворих АД, які звернулися за лікарською допомогою, переважають жінки [64, 85].
Аналіз літератури показав, що в основному дані про дослідження умов праці на виробництві, зокрема, у швейній промисловості, відносяться до періоду, що передував початку 90-х років ХХ століття [82]. Враховуючи науково-технічний прогрес, зміни соціального і демографічного становища в країні, вивчення умов праці у різних галузях промисловості знову стає актуальним. Відомо, що жінки, які працюють у швейному виробництві, потрапляють під поєднану дію комплексу виробничо-професійних, екологічних і побутових факторів, які можуть впливати на стан здоров’я та викликати негативний вплив на шкіру і тим більше на інші важливі системи організму [6, 43, 80, 85, 95].
Профілактика порушень загального здоров’я працюючих жінок є однією із пріоритетних проблем охорони здоров’я в сучасних умовах життя суспільства [84, 85]. За минулі роки в практичну охорону здоров’я були впроваджені нові критерії класифікації праці за ступенем шкідливості та небезпеки, важкості та напруженості, а також норми гранично припустимих навантажень, які є основними при гігієнічній оцінці умов і характеру праці та розробці вимог санітарного нагляду [83].
З огляду на особливості кровоносного русла шкірного покриву, його поверхневого розміщення на значній площі, ця система поступово зазнає різноманітних впливів з боку зовнішнього та внутрішнього середовища, що так чи інакше впливає на функціональний стан, параметри кровотоку і транскапілярний обмін (ТО) [9, 43, 47, 62, 70, 80]. Відомо, що зміни перкутантної перфузії впливають на порушення трофіки органів і тканин, на розвиток і перебіг шкірної патології та сприяють більш тривалому перебігу або прогресуванню патологічного процесу [57, 70, 92, 102].
Дані про вплив несприятливих факторів виробничого середовища на мікроциркуляцію (МЦ) у робітниць швейного виробництва не достатні, а наявна інформація застаріла [82, 84]. Отже, вивчення впливу виробничих факторів на систему МЦ, поширеність захворювань шкіри та особливості їх перебігу серед робітниць сучасного швейного виробництва є актуальним завданням.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в рамках наукової теми кафедри шкірних та венеричних хвороб ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» «Розробка нових методів діагностики і лікування хронічних дерматозів та інфекцій, що передаються статевим шляхом» (номер державної реєстрації 0101U000265|). Дисертантом самостійно вивчено захворюваність АД серед робітниць швейного виробництва та розроблено комплексне лікування цієї патології з урахуванням порушень МЦ.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи розробити комплексну методику з диференційованим підходом до лікування хворих на алергодерматози робітниць швейного виробництва шляхом патогенетичного обґрунтування методу терапії з урахуванням порушень в системі мікроциркуляції.
Завдання дослідження:
1. Вивчити поширеність захворювань шкіри серед робітниць швейного виробництва (на прикладі ВАТ «Ворскла», м. Полтава).
2. Визначити стан мікроциркуляції шкіри у робітниць швейного виробництва ВАТ «Ворскла».
3. Дослідити рівень молекули міжклітинної адгезії ICAM-1 в крові у хворих на алергодерматози робітниць швейного виробництва.
4. Розробити методику лікування алергодерматозів та заходи з профілактики порушень мікроциркуляції, що впливають на розвиток захворювань шкіри серед робітниць швейного виробництва.
5. Проаналізувати отримані результати та ефективність проведеного лікування алергодерматозів у робітниць швейного виробництва.
Об’єкт дослідження: алергодерматози серед робітниць швейного виробництва ВАТ «Ворскла».
Предмет дослідження: особливості клінічного перебігу, стан мікроциркуляції шкіри у робітниць, результати лікування та профілактичні заходи.
Методи дослідження:
1. Загально-клінічні аналіз скарг, анамнезу захворювання та об’єктивного стану хворих.
2. Інструментальні капіляроскопія нігтьового ложа (КС), реовазографія верхніх кінцівок (РВГ), теплографія верхніх кінцівок (ТГ).
3. Імунологічний визначення молекули міжклітинної адгезії ICAM-1.
4. Статистичні з оцінкою достовірності виявлених результатів.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше у робітниць швейного виробництва вивчено особливості МЦ верхніх кінцівок і показано зміни гемомікроциркуляції у вигляді судинних, позасудинних і внутрішньосудинних змін капілярного кровотоку, зниження пульсового артеріального кровонаповнення та підвищеного тонусу магістральних артерій верхніх кінцівок.
Уперше у робітниць швейного виробництва з АД вивчено рівень молекули міжклітинної адгезії ICAM-1, експресія якої постійно змінюється та залежить від активації судинного ендотелію.
Науково обґрунтовано застосування препаратів судинної дії в комплексному лікуванні АД у осіб, що працюють на швейному виробництві, з метою корекції гемоциркуляторних змін при даних захворюваннях. При зміні мікросудинного тонусу доведено застосовування пентоксифіліну (Трентал) та для корекції порушень ендотеліальної функції мікросудинного русла призначення Кораргіну (L-аргінін, інозин).
Практичне значення одержаних результатів. Лікарям практичної охорони здоров’я запропоновано доступну методику діагностики стану системи гемодинаміки та гемомікроциркуляції у осіб, що працюють на швейному виробництві.
Розроблено і запропоновано методику комплексного диференційованого лікування в залежності від виявлених змін у системі МЦ.
Впроваджено схеми комплексного лікування хворих АД з використанням препаратів судинної дії пентоксифіліну (Трентал) та Кораргіну (L-аргінін, інозин).
Запропоновано нові організаційні форми диспансерного спостереження за жінками, що працюють в умовах впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів, у вигляді проведення профілактичних оглядів двічі на рік з використанням обов’язкових КС і ТГ досліджень. При погіршенні показників МЦ рекомендовано профілактичне лікування у вигляді призначення пентоксифіліну (Трентал) та Кораргіну.
Органам практичної охорони здоров’я запропоновано доступну методику діагностики стану системи гемодинаміки і гемомікроциркуляції осіб, що поступають на роботу на швейне виробництво, у вигляді використання КС, РВГ і ТГ досліджень.
Результати роботи впроваджено в практику Полтавського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру, Харківського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру, а також у навчальний процес кафедри шкірних та венеричних хвороб ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» та кафедри дерматовенерології Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Особистий внесок дисертанта. Дисертантом самостійно проведено аналіз літературних даних, розроблено план і підібрано методи дослідження. Автором проведено клініко-лабораторне обстеження 130 робітниць швейного виробництва. Автор самостійно виконала аналіз, статистичну обробку отриманих результатів дослідження, написала всі розділи дисертації, підготувала наукові праці.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи обговорювались і доповідались на конференціях Полтавської обласної асоціації дерматологів і венерологів (Полтава 2007, 2008), міжвузівської конференції молодих вчених та студентів «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2009), 78-ї міжвузівської конференції студентів і молодих вчених з міжнародною участю «Працюємо, творимо, презентуємо» (Івано-Франківськ, 2009), International Scientific Interdisciplinary Congress (Kharkiv, 2009), VI Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених «Сьогодення та майбутнє медицини» (Вінниця, 2009), 71-ї Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми теоретичної, клінічної, профілактичної медицини, стоматології та фармації» (Донецьк, 2009), Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання клінічної медицини» (Суми, 2009), XIII Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2009).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, із них 4 статті в наукових журналах (3 у моноавторстві), рекомендованих ВАК України, 1 тези. Отримано деклараційний патент України на корисну модель, видано 1 інформаційний лист.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання комплексного лікування алергодерматозів у робітниць швейного виробництва з урахуванням порушень мікроциркуляції методом розробки диференційованого підходу до лікування із застосуванням препаратів, що поліпшують стан мікроциркуляції та впливають на судинну стінку.
1. Враховуючи широку розповсюдженість алергодерматозів, значну різноманітність клінічних форм, відсутність чіткого уявлення щодо етіології, механізмів формування та патогенезу дерматозів, негативний вплив промислових та професійних шкідливих факторів, недостатню ефективність методів терапії при відсутності диференційованих показань, неминучість рецидивів, вивчення даної проблеми є надзвичайно актуальним для сучасної наукової та практичної дерматології.
2. Аналіз захворюваності шкірною патологією серед оглянутих робітниць швейного виробництва показав її широке розповсюдження, зокрема, дерматозів алергічного генезу: а саме дерматитів 10% (контактний дерматит 4%, алергічний дерматит 4,7% та екзематизований дерматит як ускладнений варіант перебігу вищевказаних дерматитів 1,3%) і екзем 19,3% (дисгідротична екзема 4,3%, справжня екзема 15%).
3. Виявлено достовірні гемомікроциркуляторні зміни у вигляді судинних (77,7%), позасудинних порушень (43,1%) і внутрішньосудинних змін капілярного кровотоку (42,3%), зниження пульсового артеріального кровонаповнення у верхніх кінцівках, підвищення тонусу магістральних артерій (56,2%). Також установлено, що у хворих з основної групи величина периферичної температури відрізняється від контрольних цифр у 66,2% жінок. Визначено, що порушення мікроциркуляції при всіх інструментальних методах обстежень виявлені в контрольній групі у 35,7% жінок і в основній групі у 62,5% хворих. Навіть при відсутності клінічних ознак шкірних захворювань у 16,9% жінок встановлено зміни показників мікроциркуляції, що вказує на необхідність профілактичного обстеження всіх робітниць швейного виробництва під час диспансеризації та при профвідборі з метою попередження виникнення захворювань шкіри і розладів мікроциркуляції.
4. Визначено зміни в імунній системі у хворих на алергодерматози у вигляді підвищення рівня міжклітинної молекули адгезії ICAM-1, а саме СD54 лімфоцитів, що перевищує показники норми в 2,9 рази (р<0,01) і показника СD54 гранулоцитів, який збільшений в 10,2 рази (р<0,05).
5. Розроблено комплексний метод патогенетичної терапії хворих алергодерматозами жінок, що працюють на швейному виробництві, із диференційованим застосуванням на фоні комплексної терапії препаратів вазотропної дії з урахуванням ступеня важкості перебігу захворювання і характеру порушень мікроциркуляції. При легкому перебігу захворювання з незначними змінами показників мікроциркуляції призначається пентоксифілін (Трентал) по 100 мг усередину 3 рази на добу протягом 2 тижнів. При середній важкості перебігу для корекції порушень периферичної мікроциркуляції, поліпшення функції ендотелію судин, призначається пентоксифілін (Трентал) по 100 мг усередину 4 рази в день у сполученні із прийомом Кораргіну (L-аргінін, інозин) по 1 таблетці 3 рази в день протягом 14 днів, Кетотифен по 0,001 г 2 рази на добу. При тяжких формах призначається пентоксифілін (Трентал) парентерально протягом 3-5 днів, у вигляді інфузії по 200-300 мг 2 рази на добу, потім усередину в дозі 400 мг на добу, Кораргін по 1 таблетці 3 рази в день протягом 10-14 днів, Кетотифен 0,001 г 2 рази на добу.
6. Аналіз результатів лікування хворих алергодерматозами через місяць показав, що клінічне одужання наступило у 58,6% жінок, значне поліпшення процесу відзначалось у 20,7% жінок (р<0,05). Віддалені результати (через 1 рік) після закінчення лікування показали, що жодного рецидиву захворювання не було у більшості пацієнтів 58,6% (р<0,01). Використання розробленої методики лікування із застосуванням препаратів, що впливають на систему мікроциркуляції, дозволило скоротити в 1,4 рази тривалість лікування хворих алергодерматозами та продовжити тривалість ремісії на 2 місяці.

СПИСОК використанИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айзятулов Р. Ф. Клиническая дерматология / Р. Ф. Айзятулов. Донецк: Донеччина, 2002. 432 с.
2. Айзятулов Р. Ф. Глюкокортикоидные гормоны в наружной терапии кожных заболеваний / Р. Ф. Айзятулов // Журн. дерматовенерол. и косметол. им. Н. А. Торсуева. 2002. № 34. С. 16-23.
3. Адаскевич В. П. Актуальная дерматология / В. П. Адаскевич. Н. Новгород: НГМА, 2000. 306 с.
4. Ананьев О. Л. Кожные и венерические заболевания / О. Л. Ананьев. М.: Эксмо, 2005. 605 с.
5. Антоньев А. А. Об общепа­тологических закономерностях патогенеза аллергических дерматозов / А. А. Антоньев, В. Н. Прохоренков // Вестн. дерматологии и венерологии. 1995. № 2 (20). С. 22.
6. Антоньев А. А. Профессиональные заболевания кожи / [А. А. Антоньев, Б. А. Сомов, В. И. Прохоренков, Л. П. Циркунов]. Красноярск: Офсет, 1996. 550 с.
7. Бакстон П. К. Дерматология: пер. с англ. / П. К. Бакстон; [под ред. Н. Н. Потекаева]. М.: Бином, 2006. 176 с.
8. Барабанов А. Л. Некоторые вопросы патогенеза экземы / А. Л. Барабанов, В. Г. Панкратов // Медицинская панорама. 2004. № 6 (41). С. 5-8.
9. Белицкая Л. А. Влияние производственной гипокинезии на периферическое кровообращение / Л. А. Белицкая, В. И. Тхоревский // Физиология мышечной деятельности: Тез. докл. Междунар. конф. М., 2000. С. 28-29.
10.Белозеров А. П. Циркулирующие иммунные комплексы различного размера у больных псориазом, экземой и нейродермитом / А. П. Белозеров // Журн. дерматологии и венеро­логии. 2000. № 1 (17). С. 19.
11.Белоусова Т. А. Современные подходы к наружной терапии аллергодерматозов / Т. А. Белоусова // Materia Medica. 2002. № 34. С. 60-73.
12.Берензон М. В. Функциональное состояние лейкоцитов периферической крови как фактор оптимизации иммунокорригирующей терапии больных экземой: дис. канд. мед. наук / М. В. Берензон. Центр. НИ кожно-венерологич. ин-т. М., 1999. 159 с.
13.Бондар С. А. Комплексна радіопротекторна терапія хворих на екзему / С. А. Бондар, І. Н. Ляшенко, T. I. Труніна // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. 2002. № 12 (5). С. 91-94.
14.Болотная Л. А. Хронобиологические аспекты патогенеза хронической экземы / Л. А. Болотная, B. C. Калашникова // Дерматол. та венерол. 2006. № 1 (31). С. 14-17.
15.Болотная Л. А. Современные взгляды на патогенез и лечение экземы / Л. А. Болотная, O. A. Рябова // Дерматологія та венерологія. 2002. № 2 (16). С. 20-23.
16.Бочаров В. А. Регуляторні фактори загально-репаративного процесу при хронічних рецидивних дерматозах / В. А. Бочаров, Муат Алавніх, С. М. Тарнопольська // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2003. № 1 (8). С. 18-21.
17.Бутов Ю. С. Кожные болезни и инфекции, передающиеся половым путем / Ю. С. Бутов. М.: Медицина, 2002. 400 с.
18.Воробьева Е. Н. Метаболические маркеры доклинических стадий болезней системы кровообращения / Е. Н. Воробьева, Б. Я. Варшавский // Клинич. лаб. диагностика. 2002. № 9. С. 15.
19.Гланц С. Медико-биологическая статистика / С. Гланц; [перевод с англ. д. физ.-мат. наук Ю. А. Данилова, под ред. Н. Е. Бузикашвили и Д. В. Самойлова]. М.: Практика, 1998. 459 с.
20.Гущин И. С. Аллергическое воспаление и его фармакологический контроль / И. С. Гущин. М.: Фармарус-Принт, 1998. 252 с.
21.Гущин И. С. Перспективы лечения аллергических заболеваний: от антигистаминных препаратов до полуфункциональных противоаллергических средств / И. С. Гущин // ІХ Рос. нац. конгресс «Человек и лекарство». М., 2002. С. 224-232.
22.Гущин А. Г. Гемореологические методы исследования в диагностике состояния венозного кровообращения / А. Г. Гущин, С. В. Майнугин, И. Е. Виноградов // Физиология человека. 2001. Т. 27. № 6. С. 77-80.
23.Дудченко Н. А. Особенности течения дерматозов и их лечение у больных сахарным диабетом: дис. доктора мед. наук / Н. А. Дудченко. М., 1992. 236 с.
24.Дядькин В. Ю. Справочник по кожным и венерическим болезням для врачей общей практики / В. Ю. Дядькин. Казань: Медлитература, 2006. 319 с.
25.Знаменская Л. Ф. Нейромультивит в комплексной терапии псориаза, экземы, атопического дерматита / Л. Ф. Знаменская // Вестник дерматологии и венерологии. 2001. № 3. С. 60-61.
26.Іванов С. В. Дослідження патології капілярів у хворих на екзему / С. В. Іванов // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол. 2005. № 3. С. 140.
27.Іванов С. В. Особливості периферичної гемодинаміки у хворих на алергодерматози на тлі серцево-судинної патології / С. В. Іванов // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол. 2005. № 2. С. 25-29.
28.Іваночко Л. Й. Обмінні процеси у хворих на екзему / Л. Й. Іваночко // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол. 2005. № 3. С. 141.
29.Ильина Н. И. Кожные проявления аллергии / Н. И. Ильина, Е. С. Феденко // Физиология и патология иммунной системы. 2004. № 2. С. 125-134.
30.Іркін І. В. Клініко-морфологічна класифікація змін мікроциркуляторного русла / І. В. Іркін // Лікарська справа. 1994. №2. С. 53-55.
31.Калюжна Л. Д. Вікові аспекти патогенезу хронічних дерматозів у жінок / Л. Д. Калюжна, Ж. В. Корольова, С. В. Возіанова [та ін.] // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. Шупика. 2008. Вип. 17. Кн. 2. С. 127-132.
32.Каруна Б. И. Экзема / Б. И. Каруна. К.: Здоров’я, 1989. 172 с.
33.Кирилюк И. А. Особенности кожной микроциркуляции у больных экземой / И. А. Кирилюк, Н. И. Рассказов, Л. А. Поспеева [и др.] // Тезисы научн. робот IX Всеросс. съезда дерматовенерологов. М., 2005. Т. 1. С. 14.
34.Клиническая иммунология / [под ред. А. М. Земскова]. М.: Гэотар-Медиа, 2005. 320 с.
35.Клинические рекомендации. Дерматовенерология / [под ред. А. А. Кубановой]. М.: ДЭКС-Пресс, 2007. 300 с.
36.Красников Г. В. Кластерный анализ параметров микроциркуляции для классификации состояния испытуемых / Г. В. Красников, А. В. Танканаг, Е. В. Горбачева [и др.] // Вестн. новых мед. технологий. 2001. Т. 8. № 2. С. 57-58.
37.Ковнеристый А. Е. Патогенетическое значение нарушений функционального состояния сосудов кожи при хронической экземе / А. Е. Ковнеристый // Журн. дерматол. и венерологии. 1998. № 1 (5). С. 34-35.
38.Коган Б.Г. Современная терапия аллергических дерматозов / Б. Г. Коган, В. Б. Терлецкий, Р. В. Терлецкий // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2005. № 3 (18). С. 22-24.
39.Кожные и венерические болезни: Руководство для врачей: В 2 тт. / [под ред. Ю. К. Скрипкина, В. Н. Мордовцева]. М.: Медицина, 1999. Т. 1. 878 с.; Т. 2. 878 с.
40.Кожные и венерические болезни: справочник / [под ред. О. Л. Иванова]. 2-е изд. М.: Медицина, 2007. 335 с.
41.Козлов В. И. Модульная организация микроциркуляторного русла и ее гистофизиологическое значение / В. И. Козлов, К. Т. Зайцев, О. А. Гурова // Морфология. 2000. Т. 117. № 3. С. 59.
42.Козлов В. И. Гистофизиология капилляров / [В. И. Козлов, Е. П. Мельман, Б. В. Шутка, Е. М. Нейко]. СПб.: Наука, 1994. 232 с.
43.Комлева Л. М. Вибрационная болезнь в условиях современного производства / Л. М. Комлева, Л. А. Тарасова, И. В. Рудакова // Врач. 2001. № 5. С. 22-24.
44.Королькова Т. Н. Методы исследования микроциркуляции в клинике / Т. Н. Королькова, Е. Н. Данилова, Т. П. Шишанова [и др.] // Материалы научно-практической конференции. СПб., 2001. С. 64-65.
45.Кочергин Н. Г. К вопросу о местной кортикостероидной терапии / Н. Г. Кочергин, Т. А. Белоусова // Рос. журн. кожных и венерич. болезней. 2001. № 2. С. 28-31.
46.Кулага В. В. Аллергические заболевания кожи / В. В. Кулага, И. М. Романенко. К.: Здоров’я, 1997. 256 с.
47.Куприянов В. В. Микроциркуляторное русло / В. В. Куприянов, Я. Л. Караганов, В. И. Козлов. М.: Медицина, 1975. 216 с.
48.Куприянов В. В. Сосудистый эндотелий / В. В. Куприянов, И. И. Бобрик, Я. П. Караганов. К.: Здоров’я, 1986. 248 с.
49.Кусов В. В. Справочник дерматолога / В. В. Кусов. М.: Бином, 2006. 400 с.
50.Кутасевич Я. Ф. Современные подходы к применению топических глюкокортикостероидов / Я. Ф. Кутасевич // Журн. дерматологии и венерологии. 2000. № 1 (9). С. 95-99.
51.Кутасевич Я. Ф. Сучасні підходи до зовнішнього лікування дерматологічних хворих / Я. Ф. Кутасевич // Дерматол. та венерол. 2004. № 2 (24). С. 46-52.
52.Кутасевич Я. Ф. Новые возможности в наружной терапии хронических дерматозов / Я. Ф. Кутасевич, И. А. Маштакова, Н. А. Ляпунов // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2003. № 3 (10). С. 15-17.
53.Кутасевич Я. Ф. Сучасні підходи до застосування препаратів зовнішньої дії, що містять глюкокортикоїди: методичні рекомендації / Я. Ф. Кутасевич, І. О. Маштакова, В. В. Савенкова. Харків, 2000. 14 с.
54.Лобановский Г. И. К вопросу об этиологии, патогенезе, лече­нии и профилактики экземы / Г. И. Лобановский, Л. А. Кравченко // Дерматовенер., косметол., сексопатол. 1998. № 1. С. 107-110.
55.Лолор Г. Клиническая иммунология и аллергология / Г. Лолор, Т. Фишер, Д. Эйдельман; [пер. с англ.; под ред. канд. мед. наук Е. Н.Образцовой, В. М.Нечушкиной и доктора мед. наук А. С.Апта]. М.: Практика, 2000. 806 с.
56.Ляшук П. М. Глюкокортикоїдні препарати / П. М. Ляшук, І. І. Заморський, О. В. Пішак. Чернівці: Медакадемія, 2003. 124 с.
57.Мавров И. И. Микроцирку­ляции при дерматозах / И. И. Мавров, Б. И. Каруна. Киев: Здоров’я, 1985. - 136 с.
58.Мациевский Д. Д. Измерения кровотока в исследованиях макро и микроциркуляции / Д. Д. Мациевский // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2004. Т. 138. № 12. С. 612-616.
59.Машковский М. Д. Лекарственные средства: В 2 тт. Изд. 14-е, перераб., испр. и доп. / М. Д. Машковский. М.: Новая волна, 2002. 540 с.
60.Монахов К. Н. Современные аспекты лечения экземы / К. Н. Монахов // Воен.-мед. журнал. 2000. Т. 321. № 9. С. 72-74.
61.Мордовцев В. Н. Патология кожи / В. Н. Мордовцев, Г. М. Цветкова. М.: Медицина, 1993. 336 с.
62.Мчедлишвили Г. И. Приоткрывая покровы неизвестного в физиологии и патологии микроциркуляции крови / Г. И. Мчедлишвили // Патол. физиология и эксперим. терапия. 1991. № 3. С. 3-7.
63.Никулин Н. К. Экзема: патогенетическая терапия / Н. К. Никулин, Г. А. Пантелеева, К. В. Дмитренко // Вестн. дерматол. и венерологии. 2000. № 4. С. 48-49.
64.Общая аллергология / [под. ред. Г. Б. Федосеева]. СПб.: Нордмед-издат, 2001. 815 с.
65.Оркин В. Ф. Некоторые аспекты этиологии, патогенеза и лечения микробной экземы / В. Ф. Оркин, Н. М. Олехнович, Е. В. Михайлова // Казан. мед. журнал. 2001. Т. 82. № 4. С. 287-291.
66.Пальцев М. А. Клинико-морфологическая диагностика заболеваний кожи (атлас) / [М. А. Пальцев, Н. Н. Потекаев, И. А. Казанцева, А. И. Лысенко]. М.: Медицина, 2004. 428 c.
67.Пальцев М. А. Клинико-морфологическая диагностика заболеваний кожи. Рук-во для врачей / [М. А. Пальцев, Н. Н. Потекаев, И. А. Казанцева, С. С. Кряжева]. М.: Медицина, 2005. 428 с.
68.Понамарев В. Н. Местные кортикостероиды в дерматологии / В. Н. Понамарев // Рус. мед. журн. 1999. Т. 7. № 19. C. 1-5.
69.Пыцкий В. И. Аллергические заболевания / В. И. Пыцкий, Н. B. Адрианова, Л. В. Артомасов. М.: Триада-Х, 1999. 470 с.
70.Радченко О. М. Загальні неспеціфічні адаптаційні реакції організму при порушенні мікроциркуляції / О. М. Радченко // Вісник проблем біології і медицини. 2004. № 1. С. 82-87.
71.Рахманин Ю. А. Научные основы диагностики донозоологических нарушений гомеостаза при хронических химических нагрузках / Ю. А. Рахманин, Н. Н. Литвинов // Гигиена и санитария. 2004. № 6. С. 48-50.
72.Рациональная фармакотерапия заболеваний кожи и инфекций, передаваемых половым путем: рук-во для практикующих врачей / [A. A. Кубанова, В. И. Кисина, A. M. Блатун и др.]; под общ. ред. A. A. Кубановой, В. И. Кисиной. М.: Литтерра, 2005. 882 с.
73.Родионов А. Н. Справочник по кожным и венерическим заболеваниям / А. Н. Родионов. СПб.: Питер, 2005. 460 с.
74.Рыжко П. П. Применение антигистаминных препаратов в лечении различных дерматозов / П. П. Рыжко // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2002. № 1 (4). С. 39-41.
75.Самцов А. В. Основы дерматовенерологии в вопросах и ответах: рук-во для врачей / А. В. Самцов. СПб.: СпецЛит, 2000. 391с.
76.Самцов А. В. Кожные и венерические болезни / А. В. Самцов, В. В. Барбинов. СПб.: Элби, 2002. 313 с.
77.Сан Э. Е. Дерматология / Э. Е. Сан; [под ред. Н. С. Потекаева]. М.: Бином, 2001. 271с.
78.Селезов Е. А. Медицинские технические средства коррекции нарушенного гомеостаза человека / Е. А. Селезов, В. В. Скобелев // Мед. техника. 1998. № 1. С. 21-23.
79.Скрипкин Ю. К. Кожные и венерические болезни / Ю. К. Скрипкин. М.: Триада-Фарм, 2001. 688 с.
80.Скрипкин Ю. К. Профессионально-зависимые заболевания кожи / [Ю. К. Скрипкин, Г. Д. Селисский, А. А. Кубанова и др.]. Смоленск: Полиграфиздат, 1997. 150 c.
81.Скрипкин Ю. К. Кожные и венерические болезни / Ю. К. Скрипкин, А. А. Кубанова, В. Г. Акимов. М.: Гэот