ДИФЕРЕНЦІЙОВАНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ВУГРОВУ ХВОРОБУ З УРАХУВАННЯМ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ, МІКРОБІОЦЕНОЗУ ШКІРИ ТА КИШЕЧНИКА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

На правах рукопису

ВОЛЬБИН СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 616.53-002.25-08-092: (616.6+616.34)-008.87

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ВУГРОВУ ХВОРОБУ З УРАХУВАННЯМ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ, МІКРОБІОЦЕНОЗУ ШКІРИ ТА КИШЕЧНИКА

14.01.20 шкірні та венеричні хвороби

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
канд. мед. наук, доцент
Зайченко Олександр Ілліч

ЛЬВІВ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................................... 4

ВСТУП................................................................................................................. 5

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ЧИННИКИ ПАТОГЕНЕЗУ І СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ТЕРАПІЇ ВУГРОВОЇ ХВОРОБИ............................................... 10
1.1. Роль порушень мікробіоценозу шкіри, кишечника, ліпідного обміну та металолігандного гомеостазу в патогенезі вугрової хвороби 10
1.2. Сучасні підходи до загальної і топічної терапії хворих на вугрову хворобу.............................................................................. 22

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ................................................................ 36
2.1.Загальноклінічні методи дослідження............................................... 36
2.2. Мікробіологічні дослідження........................................................... 38
2.3. Біохімічні дослідження..................................................................... 41
2.4. Статистичні методи аналізу одержаних результатів........................ 43

РОЗДІЛ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА ВУГРОВУ ХВОРОБУ 44

РОЗДІЛ 4. СТАН ЛІПІДНОГО ТА ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ У ХВОРИХ НА ВУГРОВУ ХВОРОБУ.................................................................. 48

РОЗДІЛ 5. МІКРОБНЕ ОБСІМЕНІННЯ ШКІРИ ОБЛИЧЧЯ У ХВОРИХ НА ВУГРОВУ ХВОРОБУ.................................................................................. 51

РОЗДІЛ 6. МІКРОБІОЦЕНОЗ КИШЕЧНИКА У ХВОРИХ НА ВУГРОВУ ХВОРОБУ 55

РОЗДІЛ 7. ОБГРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ВУГРОВУ ХВОРОБУ.................................................................. 62
7.1. Методики лікування......................................................................... 62
7.2. Динаміка показників ліпідного та вуглеводного обміну в процесі саногенезу....................................................................... 67
7.3. Порівняльна оцінка мікробіоценозу шкіри до і після лікування.......................................................................................... 75
7.4. Динаміка показників мікрофлори кишечника.................................. 78
7.5. Результати лікування ....................................................................... 85

ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ....................................................................... 96

ВИСНОВКИ ..................................................................................................... 108

ДОДАТКИ........................................................................................................ 111

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................... 115

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВХ вугрова хвороба
ВВ вульгарні вугрі
КУО кількість колонієутворюючих одиниць
ЗХС загальний холестерин
Х-ЛПВЩ холестерин-ліпопротеїди високої щільності
Х-ЛПНЩ холестерин-ліпопротеїди низької щільності
Х-ЛПДНЩ холестерин-ліпопротеїди дуже низької щільності
ТГ тригліцериди

ВСТУП

Актуальність теми. На даний час серйозною проблемою медицини, зокрема дерматології, є дослідження патогенетичних ланок вугрової хвороби (ВХ) з метою вибору раціональних методів лікування пацієнтів з даним захворюванням. Актуальність досліджень обумовлена значним поширенням ВХ серед підлітків і молоді до 8090%, а також серед значної частини осіб після 25 років до 11% [41, 56, 117, 199, 247]. ВХ займає перше місце в структурі косметичної патології і третє за частотою звертання в установи дерматологічного профілю [45, 79].
Зростання захворюваності на вугрову хворобу, збільшення частки торпідних до терапії форм вугрової хвороби зумовлюють доцільність розробки нових комплексних методів терапії вугрової хвороби відповідно до провідних ланок патогенезу [115, 121, 231, 247].
У літературі підкреслюється патогенетична роль при ВХ гормонального обміну, порушення мікробіоценозу шкіри, імунної недостатності, але дані про комплексне вивчення основних чинників вугрової хвороби висвітлені ізольовано без урахування порушень мікробіоценозу кишечника і ліпідного обміну, які можуть впливати на тяжкість захворювання [17, 53, 93, 241]. У зв’язку з цим, особливої значущості набуває диференційована оцінка тяжкості ВХ та комплексне вивчення показників мікробіоценозу шкіри, кишечника і ліпідного обміну, залежно від тяжкості захворювання, що зробить обґрунтованою їх корекцію та підвищить ефективність лікування хворих на ВХ.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри терапії №2 та дерматології, венерології ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Патогенетичні підходи до діагностики та лікування деяких дерматозів (псоріаз, вульгарні вугрі) та захворювань, що передаються статевим шляхом негонорейної етіології” (номер державної реєстрації 0106U012666). Здобувачем самостійно виконано фрагмент Корекція порушень ліпідного обміну, мікробіоценозу шкіри, кишечника та комплексна терапія хворих на вугрову хворобу”.
Мета і задачі дослідження: підвищення ефективності лікування, подовження тривалості ремісії та зменшення рецидивів у хворих на ВХ з різним ступенем тяжкості шляхом застосування патогенетично обгрунтованих методів лікування на підставі вивчення показників мікробіоценозу шкіри, кишечника і метаболічних порушень.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1. Провести клінічне обстеження хворих на ВХ з різним ступенем тяжкості перебігу дерматозу.
2. Дослідити показники ліпідного та вуглеводневого обміну у хворих на ВХ з різним ступенем тяжкості перебігу дерматозу.
3. Дослідити у хворих на ВХ мікробне обсіменіння шкіри до і після лікування.
4. Визначити основні показники мікробіоценозу кишечника біфідум-, лакто-, кишкову флору хворих на ВХ до і після лікування.
5. Розробити патогенетично обґрунтований диференційований метод лікування хворих на ВХ з різним ступенем тяжкості перебігу дерматозу з використанням засобів для корекції метаболізму, мікробіоценозу кишечника і шкіри.
6. Оцінити терапевтичну ефективність розробленого методу лікування у порівнянні з традиційним.
Об’єкт дослідження етіопатогенез і лікування ВХ.
Предмет дослідження показники ліпідного та вуглеводневого обміну у хворих на ВХ, стан мікробіоценозу шкіри та кишечника відповідно до ступеня тяжкості дерматозу; патогенетично обґрунтоване лікування хворих на ВХ з використанням засобів для корекції метаболічних порушень і пребіотиків.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовувались наступні методи досліджень: клінічні аналіз скарг, анамнезу та об’єктивного стану, постановка діагнозу, визначення ступеня тяжкості перебігу дерматозу, контроль ефективності лікування; загально клінічні загальний аналіз крові, сечі, аналіз калу на яйця гельмінтів; біохімічні визначення показників в сироватці крові (рівня глюкози, холестерину, холестерин-ліпопротеїдів високої та низької щільності, тригліцеридів); мікробіологічні комплексна мікроскопічна та культуральна оцінка мікробіоценозу шкіри і кишечника; статистичні (оцінка вірогідності, визначення кореляційних зв’язків між одержаними даними).
Наукова новизна одержаних результатів. У хворих на ВХ з різним ступенем тяжкості вивчена у комплексі роль метаболічних порушень, мікробіоценозу шкіри і кишечника в патогенезі хвороби.
Показана роль порушень мікробіоценозу кишечника в патогенезі ВХ і встановлено взаємозв’язок цих змін з особливістю клінічних проявів дерматозу, ступенем мікробного обсіменіння шкіри.
Встановлена роль метаболічних порушень (тригліцеридів, холестерину, холестерин-ліпопротеїдів високої та низької щільності, глюкози) в патогенезі ВХ і показано їх взаємозв’язок з клінічними особливостями дерматозу і порушеннями мікробіоценозу шкіри та кишечника.
Доведена ефективність розробленого методу лікування хворих на ВХ різної тяжкості з урахуванням порушень ліпідного обміну мікробіоценозу шкіри, кишечника , що передбачає призначення засобів для корекції метаболізму, мікробіоценозу шкіри і кишечника.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано комплексний метод лікування хворих на ВХ та метод діагностики, що дозволяє виділити провідні патогенетичні і супутні ланки ВХ.
З урахуванням патогенетичних змін розроблено і клінічно апробовано новий ефективний доступний для широкого впровадження, комплексний метод терапії хворих на ВХ із застосуванням засобів для корекції метаболізму препарату „Епадол”, мікробіоценозу кишечника пребіотику „Хілак форте” і засобів для зовнішньої терапії лосьйону „Зінерит” і засобу з рослинними витяжками „Угрин”, що дозволило скоротити термін лікування і забезпечити клінічну та мікробіологічну ремісію у хворих на ВХ.
Дані про порушення метаболічних показників крові і мікробіоценозу кишечника у хворих на ВХ дозволили обґрунтувати значення цих досліджень в лікуванні вугрової хвороби.
Результати досліджень впроваджено в практичну роботу Львівського обласного комунального шкірно-венерологічного диспансеру, Львівської косметологічної лікарні, Рівненського обласного шкірно-венерологічного диспансеру, що підтверджено актами впровадження (додатки А, Б, В).
Фрагменти роботи впроваджені у навчальний процес кафедр Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (додаток Д).
Особистий внесок дисертанта. Дисертантом особисто розроблено та виконано програму досліджень, обгрунтовано мету та задачі роботи, проведено патентно-інформаційний пошук, проаналізовано та узагальнено дані літератури з питань етіології, епідеміології та патогенезу вугрової хвороби. За період з 2003 по 2007 рр. за особистою участю дисертанта проведено клінічні обстеження та комплексне лікування 102 хворих на ВХ. Більшість лабораторних досліджень зроблено автором чи за його участю. Самостійно здійснено експериментальну частину досліджень, статистично оброблені та проаналізовані результати досліджень, написано всі розділи дисертації, сформулювано висновки і практичні рекомендації та підготовлено наукові роботи до друку.
У наукових працях, опублікованих із співавторами, дисертантом розглянуто питання патогенезу ВХ, основних методів лікування хворих на ВХ, наведено результати мікробіологічних і клінічних досліджень.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні питання діагностики, лікування та профілактики шкірних, венеричних захворювань, TORCH-інфекцій, ВІЛ/СНІДу, вірусних гепатитів В, С та проблем косметології” (м.Харків, 2004), 65-й науковій конференції з міжнародною участю студентів та молодих вчених (м.Львів, 2004), науково-практичній конференції Лікувальна косметика: дійсність та майбутнє» (м.Харків, 2005), ІХ міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (м.Тернопіль, 2005), 66-й науковій конференції студентів та молодих вчених (м.Львів, 2005), VI національному конгресі по дерматокосметології і естетичній медицині (м.Донецьк, 2006), 67-й науковій конференції студентів та молодих вчених (м.Львів, 2006), Х Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених (м. Тернопіль, 2006), науково-практичному семінарі з міжнародною участю ”Патологія шкіри та слизових” (м.Львів, 2006), науково-практичній конференції „Місце мікроелементів в патології шкіри і додатків” (м.Львів, 2006), науково-практичній конференції „Патогенетичні підходи до діагностики та лікування хронічних дерматитів і захворювань, що передаються статевим шляхом не гонорейного ґенезу” (м.Львів, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 друкованих робіт, у тому числі 6 статей (з них 3 в моноавторстві) у журналах, визнаних ВАК України як спеціалізованих, 1 стаття у збірнику наукових праць, 10 тез доповідей у збірниках науково-практичних конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування і нове рішення важливої наукової задачі в дерматології підвищення ефективності лікування хворих на вугрову хворобу на основі встановлення ролі метаболічних порушень, порушень мікробіоценозу шкіри та кишечника в патогенезі дерматозу та розробка диференційованого підхіду до лікування хворих з урахуванням клінічних особливостей захворювання.
1. Аналіз даних літератури показав, що зростання захворюваності на ВХ серед молоді, збільшення частки торпідних до терапії форм ВХ, психосоціальна дезадаптація пацієнтів зумовлюють доцільність розробки нових комплексних методів терапії ВХ відповідно до провідних ланок патогенезу, причому недостатньо вивчені деякі сторони патогенезу, зокрема не завжди враховують порушення ліпідного обміну і порушення мікробіоценозу шкіри та кишечника.
2. При обстежені хворих на ВХ у 70 пацієнтів (68,63%) із 102 обстежених відзначались часті рецидиви захворювання, прогресування з часом і резистентність до терапії, яка проводилась раніше. У 91 (89,21%) хворих захворювання перебігало на фоні супутньої патології шлунково-кишкового тракту, у 58 (56,86%) хворих спостерігались ендокринні порушення.
3. Метаболічні порушення різного характеру встановлено у 89 (87,27%) хворих на ВХ. Спостерігаються помірні зміни у вигляді гіперхолестеринемії (р<0,001), гіпертригліцеридемії (р<0,001), збільшення рівня холестерин ліпопротеїдів високої щільності і холестерин ліпопротеїдів низької щільності (р<0,001). Так, показник ЗХС у хворих на вугрову хворобу становив 5,97 ± 0,112 ммоль/л (у осіб контрольної групи 4,32 ± 0,149 ммоль/л; ХС-ЛПВЩ 1,51 ± 0,057 ммоль/л (0,98 ± 0,044 ммоль/л у осіб контрольної групи); ХС-ЛПНЩ 3,98 ± 0,088 ммоль/л (3,17 ± 0,100 ммоль/л у осіб контрольної групи). Відмічаються порушення показників ТГ і глюкози. Значення цих показників значно вищі у хворих на вугрову хворобу (ТГ 2,46 ± 0,099 ммоль/л при контролі 0,87± 0,093 ммоль/л (р< 0,001); глюкоза 5,27 ± 0,066 ммоль/л при контролі 4,87 ± 0,088 (р< 0,001)).
4. У хворих на ВХ встановлені достовірні у порівнянні з контролем порушення мікробіоценозу шкіри у вигляді обмеження якісного складу та збільшення обсіменіння ураженої шкіри. У порівнянні з контролем, де частіше висівалися асоціації з перевагою Staph. Epidermidis і були відсутні патогенні коки, у хворих на ВХ в мікробіоценозі певна частка належала монокультурам мікробів Staphylococcus haemolyticus і Staphylococcus aureus. З обтяженням ВХ у хворих на фоні видового різноманіття у біоценозі вірогідно почастішали монокультури мікробів та частка Staph. aureus у тяжких хворих, обмежилася доля сапрофітів, зокрема Staph. еpidermidis до 31% (частка Staph. еpidermidis у контрольній групі становила 85,71%). У хворих на вугрову хворобу І ступеня тяжкості спостерігається порушення мікробіоценозу шкіри у 78,38%, ІІ ступеня тяжкості у 91,18%; Ш ступеня тяжкості 91,3%; ІV ступеня тяжкості у всіх хворих.
5. Встановлено, що у всіх хворих на ВХ спостерігається зміна якісного і кількісного складу мікробіоценозу кишечника: зменшення вмісту біфідобактерій, лактобактерій, КП; стафілококів. В той же час відмічається більший вміст КП з ферментними властивостями; умовно патогенних ентеробактерій; збільшується вміст дріжджових грибів p. Candida. Порушення мікробіоценозу кишечника сприяє розвитку ВХ. Так, у хворих на ВХ І ступеня тяжкості спостерігається незначне порушення мікрофлори кишечника (у 83,78% дисбактеріоз І ступеня; у 5,41% дисбактеріоз П ступеня). З ускладненням захворювання спостерігається і більш значне порушення мікрофлори кишечника (у хворих на вугрову хворобу Ш ступеня тяжкості спостерігається дисбактеріоз Ш і ІV ступеня (у 60,87% дисбактеріоз Ш ступеня і у 21,74% дисбактеріоз ІV ступеня); у хворих на вугрову хворобу ІV ступеня тяжкості спостерігається дисбактеріоз Ш ступеня у 37,5% і у 50% хворих дисбактеріоз ІV ступеня).
6. Розроблено комплексний метод терапії хворих на ВХ, який передбачає застосування лікарських засобів залежно від провідних етіопатогенетичних факторів, а також засобу для корекції метаболічних порушень „Епадол”, засобу для корекції мікробіоценозу кишечника «Хілак форте”, лосьйону „Зінеріт” і засобу для місцевої терапії на основі рослинних компонентів „Угрин”; що забезпечує виражений клінічний ефект у 92,1% випадків, збільшення продовжуваності ремісії в 1,5-2 рази та підтверджує доцільність, патогенетичну обґрунтованість та адекватність даного методу терапії і дозволяє рекомендувати його до впровадження в практичну діяльність, як для лікування, так і для попередження рецидивів дерматозу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адаскевич В.П. Акне и розацеа / В.П. Адаскевич СПб: Ольга, 2000. 128 с.
2. Айзятулов Р.Ф. До питання про патогенез вугрової хвороби / Р.Ф. Айзятулов, Г.В. Іринчин // Матеріали науково-практ. конф. «Сучасні аспекти етіопатогенезу, діагностики, клініки та лікування в дерматовенерології і косметології». Донецьк: Здоровий світ, 2003. С. 45.
3. Амбросимова Т. Угревая болезнь / Т. Амбросимова // Kosmetik international journal. 2003. № І. С. 5861.
4. Аналіз застосування лікарських засобів для терапії вугрової хвороби / О.В.Ростопора, Т.Г.Калинюк, К.Ф.Ващенко [та ін.] // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок». Тернопіль, 2004. С. 484488.
5. Ахтямов С.Н. Практическая дерматокосметология: Учебное пособие / С.Н. Ахтямов, Ю.С. Бутов. М.: Медицина, 2003. 400 с.
6. Бабенко Г.А. Микроэлементозы человека: патогенез, профилактика, лечение / Г.А. Бабенко // Микроэлементы в медицине. 2000. № 2. С. 25.
7. Бабенко Г.А. Применение микроэлементов в медицине / Г.А. Бабенко, Л.П. Решеткина Киев: Здоровье, 1971. 168 с.
8. Багмет А.Н. «Гель левомицетин-Дарница» в лечении больных угревой болезнью / А.Н. Багмет // Сучасні проблеми дермато-венерології і косметології. Полтава, 2003. С. 2224.
9. Багмет А.Н. Коррекция нарушений микробиоценоза кожи при легкой форме угревой болезни / А.Н.Багмет, О.В. Шаповалова // Дерматологія та венерологія. 2003. № 1. С. 4446.
10. Баринова А.Н. Вульгарные угри: патогенез, клиника и лечение. Современное состояние вопроса / А.Н. Баринова // Российский семейный врач. 2003. № 3. C. 3043.
11. Баранова І.І. Розробка складу і технології гелю для лікування вугрової хвороби: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. фарм. наук: спец. 15.00.01 „Технологія ліків та організація фармацевтичної справи” / І.І. Баранова. Харків, 2001. 19 с.
12. Батушкін В.В. Сучасні аспекти раціональної антибіотикотерапії / В.В. Батушкін // Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія. 1999. № 2. С. 187204.
13. Бондаренко В.М. Пробиотики, пребиотики и синбиотики / В.М. Бондаренко, Н.М.Грачева // Фарматека. 2003. № 7. С. 5663.
14. Бондаренко В.М. Дисбактериозы желудочно-кишечного тракта / В.М.Бондаренко, Б.В.Боев, Е.А.Лыкова // Российский журнал гастро-энтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1999. № 1. С. 6670.
15. Броше Е.А. Дисбактериозы как донозологические факторы риска формирования кожных заболеваний / Е.А. Броше // Медицина сегодня и завтра. 2005. №1. С. 8892.
16. Бурнашева Р.Х. Крапивница и хронические очаги инфекции / Р.Х. Бурнашева, Н.М. Рахматуллина, А.М. Гумерова // Казанский медицинский журнал. 1995. № 1. С. 5052.
17. Васильева Е.С. Состояние микроэкологии кишечника у больных угревой болезнью / Е.С.Васильева, О.В.Савостьянова // Русский медицинский журнал. 2007. Т. 15, № 19. С.13981400.
18. Висоцька Г.Л. Патогенетичне обґрунтування комплексної терапії жінок, хворих на вугрову хворобу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец.14.01.20 „Шкірні та венеричні хвороби” / Г.Л. Висоцька Харків, 2006. 19 с.
19. Вовк О.Б. Особливості гормонального профілю жінок репродуктивного віку, хворих на акне / О.Б. Вовк // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. №3. С. 100103.
20. Вовк О.Б. Сучасні підходи до місцевого лікування Acne vulgaris / О.Б. Вовк // Лікарська справа. 1999. № 6. С. 107110.
21. Волкова Л.А. Влияние дисбактериоза кишечника на течение вульгарных угрей / Л.А. Волкова, И.Л. Халиф, И.Н. Кабанова // Клиническая медицина. 2001. № 6. С. 39 41.
22. Вольбин С.В. Роль цинку в патогенезі і лікуванні пацієнтів з вугровою висипкою / С.В. Вольбин // Практична медицина. 2006. Т. 12, № 2. С. 2125.
23. Вплив ω-3 поліненасичених жирних кислот на перекисне окислення ліпідів / Т.В. Кукоба, А.М. Шиш, О.О. Мойбенко [та ін.] // Фізіологічний журнал. 2005. Т. 51, № 1. С. 2632.
24. Высоцкая А.Л. Угревая болезнь у женщин: современный взгляд на диагностику и лечение / А.Л. Высоцкая // Загальна патологія та патологічна фізіологія. 2006. Т. 1, № 2. С. 46.
25. Гайдаш И.С. Етиологический спектр и некоторые иммунодепрессивные свойства возбудителей пиодермий / И.С. Гайдаш, В.В. Флегоитова, Н.К. Казимирко // Микробиологический журнал 1999. № 3. С. 2329.
26. Гиріна О.М. Вивчення змін ліпідних показників плазми крові у хворих з метаболічним синдромом та гіпертонічною хворобою / О.М. Гиріна, О.О. Карлова, Т.С. Брюзгіна // Буковинський медичний вісник. 2004. № 34. С. 2729.
27. Гулей Л.О. Сучасні уявлення про етіопатогенез вугрової хвороби / Л.О. Гулей // Буковинський медичний вісник. 2006. Т. 10, № 1. С.98106.
28. Громашевська Л.Л. Метаболічна інтоксикація у патогенезі та діагностиці патологчних процесів / Л.Л. Громашевська // Лабораторна діагностика. 2006. № 1. С.313.
29. Гущина Н.С. Эффективная наружная терапия пациентов с угревой болезнью / Н.С. Гущина, Т.А. Корчевая // Русский медицинский журнал. 2005. № 7. С.482485.
30. Данилова А.А. Акне / А.А. Данилова, М.Н. Шеклакова // Русский медицинский журнал. 2001. Т.9, № 11. С. 452456.
31. Демина Л.Н. Минеральный состав экстрактов листьев Betula pendula Roth., Ribes nigrum L. / Л.Н. Демина, В.Н.Паришкова, Р.А. Степень // Химия растительного сырья. 2003. № 4. С. 5760.
32. Дерматология / Т. Фециатрик, Р.Джонсон, К.Вульф, Д.Сюрмонд // Атлас-справочник. Москва: Практика, 1999. 1044 с.
33. Ефірні олії: чудодійні засоби для волосся та шкіри // Les Nouvelles Esthetiques Україна. 2002. № 4 (14). С. 4853.
34. З досвіду вивчення та впровадження в медичну практику лікарських засобів з рослинної сировини в західному регіоні України / Я.С. Гудивок, Є.М.Нейко, Д.В. Семенів [та ін.] // Фармацевтичний журнал. 2000. № 3. С. 8890.
35. Зайченко О.І. Застосування лосьйону з екстрактом берези бородавчастої і цинку ундециленатом для лікування вугрової хвороби: інформаційний лист / О.І. Зайченко, К.Ф. Ващенко, С.В. Вольбин [та ін.]; Укрмедпатентінформ. Київ, 2006. № 34 (Проблема „Дерматологія”).
36. Застосування лосьйонів для лікування акне / О.В. Ростопора, Т.Г. Калинюк, К.Ф. Ващенко [та ін.] // Матеріали науково-практичної конференції «Вік та шкіра». Київ, 2004. С. 8890.
37. Им И.С. Опыт применения биологически активной добавки «Акне Юй Шу» в комплексном лечении угревой болезни / И.С. Им // Вестник дерматологии и венерологии. 2005. № 2. С. 5354.
38. Иммунофармакология микроэлементов / А.В.Кудрин, А.В.Скальный, А.А. Жаворонкова [и др.] М.: изд-во КМК, 2000. 537 с.
39. Іванов С.В. Сучасні рекомендації щодо лікування пацієнтів з вугровою хворобою / С.В. Іванов, В.Н.Король, М.М.Шупенько // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2005. № 4. С. 5355.
40. Іринчин Г.В. Оптимізація профілактично-реабілітаційних заходів при лікуванні хворих на вугрову хворобу / Г.В. Іринчин // Журнал дерматологии и косметологии им. Н.А.Торсуева. 2003. № 12. С. 1316.
41. Іринчин Г.В. Комплексне лікування хворих на вульгарні вугрі з використанням антиоксидантного комплексу та комбінованої лазерної терапії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец.14.01.20 „Шкірні та венеричні хвороби” / Г.В. Іринчин. Харків, 2006. 21 с.
42. Іринчин Г.В. Комплексне лікування вульгарних вугрів з використанням антиоксидантної та лазерної терапії // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Сучасні методи діагностики та лікування дерматозів й захворювань, що передаються статевим шляхом”. Чернівці: Колір-друк, 2005. С. 6667.
43. Кабаева Т.И. Роль состава кожного сала в патогенезе акне / Т.И. Кабаева, Г.А. Осипов // Вестник дерматологии и венерологии. 2004. № 2. С. 2830.
44. Калюжна А.Д. Болезни сальных желез у женщин в перименопаузальный период / А.Д. Калюжна, О.М. Капаница // Дерматологія та венерологія. 2002. №1. C. 2224.
45. Калюжная Л.Д. Лечение вульгарных угрей / Л.Д. Калюжная, С.И. Шармазан, О.М. Копаница. Киев, 2001. 33 с.
46. Калюжная Л.Д. Современный взгляд на роль половых гормонов у больных мужчин с угревой болезнью / Л.Д. Калюжная, В.В. Шухтин // Материалы научно-практической конференции, посвященной 80-летию ОКВД. Київ, 2004. С. 214215.
47. Кащенко Г.Ф. Эфирные масла и фитопрепараты для мужчин и женщин / Г.Ф.Кащенко, В.А.Головкин, С.С. Солдатченко. Симферополь: Таврида, 2006. 272 с.
48. К вопросу микробиоценоза кожи больных хроническими дерматозами / В.К. Солнцева, А.С. Быков, А.А. Воробьева [и др.] // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2000. № 5. С. 2831.
49. Ким О.В. Усовершенствование метода патогенетической терапии угревой болезни с использованием «Веторона ТК», «Неоселена» и «Лактобактерина3»: автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец.14.01.20 „Кожные и венерические болезни”/ О.В. Ким. Алматы, 2003. 25 с.
50. Кир’янова В. Корекція дисбіозу кишечника в програмах догляду за шкірою / В. Кир’янова, К. Горбачова // Les Nouvelles Esthetiques Україна. 2005. № 5. С.5261.
51. Клинико-диагностическое значение лабораторных показателей / В.Долгов, В. Морозова, Р. Марцишевская [и др.] Москва: Лабинформ,1995. 224 с.
52. Ковалев В.М. Угревая болезнь / В.М.Ковалев. Киев: Здоровье, 1991. 143 с.
53. Коган Б.Г. Азитромицин в лечении угревой болезни / Б.Г.Коган, В.Б.Терлецкий, Р.В.Терлецкий // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2005. № 2. С. 5761.
54. Колесниченко С.А. Изучение содерания цинка в сыворотке крови у больных угревой сыпью / С.А. Колесниченко, С.А. Масюкова, Л.И. Маркушева // Вестник дератологии и венерологии. 2000. №1. С. 45.
55. Колесниченко С.А. Изучение показателей липидного обмена, концентрации цинка в сыворотке крови и методы лечения у больных комедональной и папулопустулезной формой acne vulgaris: автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.19 „Кожные и венерические болезни” / С.А. Колесниченко. Москва, 1999. 21 с.
56. Коляденко В.Г. Газохроматографічний аналіз ліпідів шкіри та шкірного сала при вугровій хворобі / В.Г. Коляденко, Т.С. Брюзгіна, Г.Д. Усенко // Дерматологія та венерологія. 2001. № 4. С. 3132.
57. Компендіум 2005 лікарські засоби / за ред. В.Н.Коваленко, А.П.Вікторова. Київ: МОРИОН, 2005. 1920 с.
58. Контролируем себорею: дополнительные преимущества комбинированных пероральных контрацептивов / Дайджест по материалам компании «Органон Эйдженсис Б.В. // Дерматология и венерология. 2002. № 3. С. 5659.
59. Копанев Ю.А. Применение Хилак форте для коррекции микроэкологических нарушений и функциональных расстройств у детей и взрослых / Ю.А. Копанев // Журнал «Трудный пациент». 2007. №10 С.4247.
60. Корреляционные связи метаболических показателей у больных угревой болезнью / Я.Ф. Кутасевич, А.Н. Огурцова, Н.А. Шляхов, И.А. Маштакова // Сучасні проблеми дерматовенерології, косметології та управління охороною здоров’я: Збірник наукових праць. Харків, 2004. Вип. 3. С. 288289.
61. Королев Ю.Ф. Себорея и угри / Ю.Ф.Королев. Минск: Беларусь, 1972. 144 с.
62. Корсун В.Ф. Лечение кожных болезней препаратами растительного происхождения / В.Ф. Корсун, А.Е. Ситкевич, В.В.Ефимов. Минск: Беларусь, 1995. 383 с.
63. Корсунская И. Опыт применения 0,1% геля адапалена «Дифферин» в патогенческой терапии юношеских акне / И. Корсунская, Е. Дворянкова, Т. Сысоева // Косметика и медицина. 2003. № 3. С. 2833.
64. Кортиков В.Н. Справочник лекарственных растений / В.Н. Кортиков, А.В. Кортиков. Ростов-на-Дону: Издательский Дом «Проф-Пресс», 2002. 800 с.
65. Корчак И. В. Механизмы неспецифической резистентности кожи, иммунорегуляции и их нарушения при угревой болезни / И.В. Корчак // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А.Торсуева. 2001. Т. 1, № 2. С.136144.
66. Корчевая Т. Лечение тяжелых форм угревой болезни роаккутаном / Т. Корчевая // Эстетическая медицина. 2003. Т. 2, № 4. С. 322329.
67. Кочергин Н. Дерматологический индекс акне / Н. Кочергин // Эстетическая медицина. 2004. Т. З, № 1 С. 6265.
68. Курдина М. Безопасность роаккутана: правда и вымысел / М. Курдина // Зстетическая медицина. 2004. Т. 3, № 1. С. 6771.
69. Кутасевич Я.Ф. Микробиоценоз кожи у больных угревой болезнью и пути его коррекции / Я.Ф.Кутасевич, И.А. Маштакова, А.Н. Багмет // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2003. № 1 (8). С. 4347.
70. Кутасевич Я.Ф. Комбинированная терапия угревой болезни с учетом микробиоценоза пораженной кожи / Я.Ф.Кутасевич, И.А. Маштакова, А.Н. Багмет // Новости дерматологии и венерологии. Центрально-азиатский научно- практический журнал. 2002. №2. С. 4647.
71. Куцик Р.В. Береза бородавчатая (Береза повислая): Аналитический обзор / Р.В. Куцик, Б.М. Зузук // Провизор. 2001. № 10. С. 1720.
72. Куцик Р.В. Антибіотикопотенціююча активність бруньок берези бородавчастої Betula verrucosa Ehrh / Р.В. Куцик // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Збірник наукових статей. Запоріжжя. 2006. Том 1, вип. ХV. С. 205211.
73. Кравченко В.Г. Шкірні та венеричні захворювання / В.Г. Кравченко. Київ: Здоров’я, 1995. 302 с.
74. Лаутеншлегер X. Акне Новые подходы / Х. Лаутеншлегер // Kosmetik international. 2003. № 5. С. 7274.
75. Либов И. А. Нарушение липидного обмена и атеросклероз: актуальность проблемы и диагностика / И.А. Либов, Д.А. Иткин, С.В. Черкесова // Лечащий врач. 2001. № 3. С. 2227
76. Литус И.В. Опыт лечения угревой болезни роаккутаном в сочетании со скинореном / И.В. Литус // Журнал дерматологии и венерологии. 2000. № 2 (10). С. 7679.
77. Лобзин Ю.В. Дисбактериоз кишечника (клиника, диагностика, лечение)/ Ю.В. Лобзин, В.Г. Макарова, Е.Р. Корвякова. Санкт-Петербург, 2003. С. 1823.
78. Лушпа В.І. Береза повисла в офіційній та народній медицині / В.І.Лушпа // Фітотерапія в Україні. 2001. № 12. С. 4852.
79. Майорова А.В. Угревая болезнь в практике врача-дерматокосметолога / А.В. Майорова, В.С. Шаповалов, С.Н. Ахтямов Москва: ООО «Фирма КЛАВЕЛЬ», 2005. 192 с.
80. Марголина А.А. Возможности косметологии в лечении акне, или как помочь Сизифу / А.А. Марголина // Косметика и медицина. 2003. № 1. С. 3242.
81. Масюкова С.А. Акне: проблема и решение / С.А. Масюкова, С.Н. Ахтямов // Consilium-Medicum. 2002. Том 4, № 5. С. 217223.
82. Маштакова И. Комплексное лечение угревой болезни с учетом гормонального фона и микробиоценоза кожи /И. Маштакова, А. Огурцова // Doctor. 2005. № 1. С. 2729.
83. Методические указания по микробиологической диагностике заболеваний, вызываемых энтеробактериями. Москва, 1984. 147 с.
84. Методы определения чувствительности, устойчивости и толерантности микроорганизмов к антибиотикам, химиотерапевтическим препаратам / Под ред. А.И. Корнищенко. СПб: Интермедика, 1999. 336 с.
85. Минцер О.П. Методы обработки медицинской информации / О.П. Минцер, Б.Н. Угаров, В.В. Власов. Київ: Вища школа, 1991. 271 с.
86. Молочков В. Угри вульгарные: клиника, диагностика, лечение / В. Молочков, В. Кисина, А. Молочков // Врач. 2006. №3. С. 3839.
87. Монахов С. А. Психоэмоциональные расстройства у пациентов, страдающих акне / С.А. Монахов, О.Л. Иванов // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2003. № 4. С. 4551.
88. Наказ МОЗ України № 30 від 19.01.2004 р. «Інструкція для медичного застосування дисків з антибіотиками для визначення чутливості мікроорганізмів до лікарських засобів». Київ, 2004.
89. Никонов В.В. Системный ответ организма на агрессию / В.В. Никонов, А.Н. Нудьга // Врачебная практика. 1997. №5. C. 1016.
90. Нобл У.К. Микробиология кожи человека / У.К. Нобл: Пер. с англ. Москва: Медицина, 1986. 493 с.
91. Огурцова А.Н. Критерии оценки степени тяжести в выборе тактики лечения угревой болезни / А.Н. Огурцова // Дерматологія та венерологія. 2001. № 1. C. 2930.
92. Огурцова А.Н. Лечение угревой болезни, осложненной инвазией антропофильного клеща рода Demodex / А.Н. Огурцова // Дерматологія та венерологія. 2004. №4. С. 5861.
93. Огурцова А.Н. Комплексне лікування хворих на вугрову хворобу з урахуванням гормонального фону та мікробіоценозу шкіри: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец.14.01.20 „Шкірні та венеричні хвороби” / А.Н.Огурцова. Харків, 2005. 22 с.
94. Огурцова А.Н. Дифференцированный подход к лечению угревой болезни / А.Н.