ОБГРУНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО ДОЦІЛЬНОСТІ ПРОФІЛАКТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ ВАГІТНИХ ЖІНОК, ЩО ХВОРІЛИ НА СИФІЛІС

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
імені П. Л. ШУПИКА

На правах рукопису

Пацеля Маргарита Василівна

УДК: 616.521022.7085:612.13+612.018.2

ОБГРУНТОВАНий ПІДХІД ДО ДОЦІЛЬНОСТІ ПРОФІЛАКТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ ВАГІТНИХ ЖІНОК, Що ХВОРІЛИ НА СИФІЛІС
14.01.20 — шкірні та венеричні хвороби

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Калюжна Лідія Денисівна
доктор медичних наук, професор

Київ 2008

Зміст
ЗМІСТ------------------------------------------------------------------------------------------2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ----------------------------------------------------3
ВСТУП-----------------------------------------------------------------------------------------4
РОЗДІЛ 1 Огляд літератури----------------------------------------------------------------8
1.1. Епідеміологія, особливості сифілітичної інфекції у вагітних, інфікування плода----------------------------------------------------------------------------8
1.2. Лабораторна діагностика сифілісу у вагітних-----------------------------------16
1.3. Принципи лікування та профілактики сифілісу у вагітних-------------------20
1.2.1. Епідеміологія та патогенез природженого сифілісу-------------------------27
1.2.2. Клініка та діагностика природженого сифілісу-------------------------------29
РОЗДІЛ 2 Матеріали та методи дослідження----------------------------------------35
РОЗДІЛ 3 Клініко-епідеміологічна характеристика жінок, що хворіли на сифіліс до чи під час вагітності----------------------------------------------------------40
РОЗДІЛ 4 Серологічна характеристика жінок, що хворіли на сифіліс до чи під
час вагітності--------------------------------------------------------------------------------56
РОЗДІЛ 5 Особливості перебігу вагітності та її результат, патоморфологічний аналіз стану плаценти у жінок, що хворіли на сифіліс до чи під час вагітності
--------------------------------------------------------------------------------------------------73
5.1. Перебіг вагітності та її завершення у жінок, що хворіли на сифіліс, до чи під час вагітності----------------------------------------------------------------------------73
5.2. Патоморфологічний аналіз стану плаценти при сифілітичній інфекції---87
5.3. Віддалені результати лікування сифілітичної інфекції у жінок, що хворіли на сифіліс до початку вагітності-------------------------------------------------------100
РОЗДІЛ 6 Клініко-серологічна характеристика немовлят народжених від матерів, що хворіли на сифіліс, до чи під час вагітності--------------------------108
РОЗДІЛ 7 Обговорення отриманих результатів------------------------------------123
ВИСНОВКИ--------------------------------------------------------------------------------139
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ--------------------------------------------------------142
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ----------------------------------------------143

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ІФА імуноферментний аналіз
КСР комплекс серологічних реакцій
МРП мікро реакція преципітації
ПЛР полімеразна ланцюгова реакція
ПЛ профілактичне лікування
РЗК реакція звязування комплемента
РІБТ реакція імобілізації блідих трепонем
РІФ реакція імунофлюоресценції
ЗВУР затримка внутрішньоутробного розвитку
УЗД ультразвукова діагностика

ВСТУП

Актуальність теми. Сифіліс залишається однією з найрозповсюдженіших інфекційних хвороб у багатьох країнах. Звертає на себе увагу найбільш висока захворюваність на сифіліс у віковій категорії 18-29 років, саме в діапазоні максимальної репродуктивної активності, в цьому віці жінки інфікуються в 2,5 рази частіше за чоловіків. Відмічається збільшення кількості вагітних, які не перебувають під наглядом в жіночих консультаціях. У багатьох жінок сифіліс вперше виявляється на пізніх термінах вагітності із-за несвоєчасного звернення в жіночу консультацію і навіть безпосередньо перед пологами. Закономірно збільшилась кількість вагітних із перенесеним в анамнезі сифілісом, які на момент пологів залишаються носіями позитивних результатів специфічних серологічних реакцій, незважаючи на те, що отримали повний курс специфічної терапії та профілактичного лікування Відомо, що профілактика природженого сифілісу базується на своєчасному виявленні захворювання у вагітної і її адекватному лікуванні.
Зважаючи на загрозу алергізації плода при антибіотикотерапії в період вагітності, підлягає сумніву доцільність профілактичного лікування вагітних, які отримали повноцінне лікування до вагітності, навіть за умови тривалого збереження позитивних РІФ та РІБТ, оскільки в дітей, народжених від цих жінок, ні клінічних, ні серологічних ознак сифілісу виявлено не було. Для відмови або диференційованого підходу до призначення профілактичного лікування вагітним необхідні аргументовані обставини. На думку багатьох дослідників, профілактичне лікування в сучасних умовах слід проводити вибірково, за показаннями, зокрема, виходячи із даних УЗД.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у рамках науково-дослідної роботи кафедри дерматовенерології НМАПО ім. П.Л. Шупика за конкурсною темою „Клініко-епідеміологічна характеристика та стандартизація діагностики та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом”, (№ державної реєстрації 0102U003607). Дисертантом самостійно виконаний фрагмент, присвячений вивченню питання щодо проведення профілактичного лікування вагітним жінкам, що хворіли на сифіліс.
Мета роботи: визначити диференційовані показання до проведення профілактичного лікування вагітним жінкам, що хворіли на сифіліс.
Завдання дослідження. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1. Провести ретроспективний аналіз клініко-серологічного обстеження вагітних жінок, що хворіли на сифіліс.
2. Вивчити особливості перебігу вагітності та її завершення у вагітних жінок під впливом сифілітичної інфекції.
3. Провести аналіз УЗ-обстеження та патоморфологічного стану плаценти у жінок, що хворіли на сифіліс.
4. Охарактеризувати стан та серологічну картину у немовлят в залежності від терміну проведеного лікування матері.
5. На підставі проведених досліджень сформувати показання до проведення профілактичного лікування вагітним жінкам.
Об’єкт дослідження сифілітична інфекція у вагітних жінок.
Предмет дослідження перебіг вагітності та її результат, сироватка крові вагітних жінок, немовлят, пуповинна кров, зразки плаценти.
Методи дослідження:
1.Загальноклінічні, на підставі яких встановлюється діагноз.
2.Загальноклінічні лабораторні обстеження.
3.Специфічні лабораторні дослідження - комплекс серологічних реакцій (реакцію зв’язування комплементу з кардіоліпіновим і трепонемним антигеном, мікрореакцію преципітації з кардіоліпіновим антигеном).
4.Імуноферментний аналіз. РІФ-абс, РІФ-200.
5.Полімеразна ланцюгова реакція.

6.Патогістологічне дослідження зразків плаценти.
7.Ультразвукова діагностика плода й плаценти.
8.Статистичні.
Наукова новизна. Встановлено взаємозв’язок між клінічними, ехографічними, серологічними, соціальними, суспільними особливостями серед вагітних жінок та новонароджених внаслідок сифілітичної інфекції. За допомогою використання розширеного спектру методів лабораторної діагностики сифілітичної інфекції у вагітних жінок, що хворіли на сифіліс до чи під час вагітності, встановлено серологічні особливості сифілісу у вагітних в залежності від терміну лікування сифілітичної інфекції. Вперше визначали вміст ДНК Treponema pallidum у сироватці крові вагітних жінок, пуповинній крові, зразках плаценти, що дає оцінку практичного використання цього методу у вагітних жінок. Показано патоморфологічні зміни в досліджуваних зразках плаценти внаслідок трепонемної інфекції, в залежності від терміну її лікування.
На підставі поглибленого вивчення особливостей перебігу вагітності та її наслідків із врахуванням отриманих результатів, науково обгрунтовано розробку нових диференційованих показань до проведення профілактичного лікування вагітних жінок, що хворіли на сифіліс.
Практичне значення одержаних результатів. Визначено епідеміологічні, клінічні та серологічні особливості сифілісу у вагітних в залежності від терміну лікування сифілітичної інфекції. На підставі проведеного дослідження були розроблені та впроваджені конкретні практичні рекомендації щодо призначення профілактичного лікування вагітним жінкам із врахуванням терміну лікування. Отримані дані дозволяють поліпшити медичну допомогу вагітним, поряд зі зменшенням токсичної дії медикаментів на внутрішньоутробний стан плода.
Результати наукових розробок з теми дисертації впроваджені в Київських шкірно-венерологічних диспансерах №4 та №5, Київській клінічній міській шкірно-венерологічній лікарні, використовуються в навчальному процесі на кафедрі дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є науковою працею здобувача. Автором обстежено 117 вагітних жінок, що хворіли на сифіліс до чи під час вагітності, та 116 немовлят народжених цими матерями. Автором самостійно обгрунтовані мета і задачі роботи, розроблено дослідницьку програму. Дисертант самостійно провела дослідження, проаналізувала і науково обгрунтувала отримані результати, оформила дисертаційну роботу. Висновки та практичні рекомендації на основі виконаних досліджень сформульовані автором разом із науковим керівником.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційних досліджень були викладені на науково-практичних конференціях:
1. „Розробки молодих вчених дерматовенерологів” Київ-2005р.
2. „Дерматовенерологія в проблемі сімейного лікаря” Київ-2006р.
3. „Досягнення молодих вчених дерматовенерологів Київ-2006р.
4. „Сучасний менеджмент в дерматовенерології: діагностичні, лікувальні та правові аспекти” Київ-2007.
5. „Наукові розробки молодих вчених дерматовенерологів післядипломної освіти” Київ-2007 р.
6. „День дитячого дерматовенеролога” Київ-2007 р.
7. „16th congress Europаn Academy of Dermatology and Venerology” Vienna-2007 р.
8. „BADV 7th Congress” Riga- 2007 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 21 наукову працю, серед
них 6 статей (2 у моноавторстві) у фахових виданнях, які рекомендовані
ВАК України, 14 у матеріалах і тезах конференцій, конгресів та 1 методичні рекомендації.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що полягає у розробці диференційованих показань до проведення профілактичного лікування вагітним жінкам, що хворіли на сифіліс, в залежності від терміну лікування сифілітичної інфекції.
1. У зв’язку з тим, що закономірно збільшилась кількість вагітних жінок із перенесеним в анамнезі сифілісом, які на момент пологів залишаються носіями позитивних результатів специфічних серологічних реакцій, незважаючи на те, що отримали повний курс специфічної терапії, поглиблене вивчення особливостей перебігу вагітності та її результат у жінок є актуальною проблемою та являє собою практичний та теоретичний інтерес для сучасної дерматовенерології.
2. Встановлено, що серед 117 обстежених вагітних жінок, що хворіли на сифіліс, найбільшу частку склали вагітні з раннім прихованим сифілісом (68,5 %) та вторинним рецидивним сифілісом (13,7 %). З них 74 (63,3 %) хворіли сифілісом під час вагітності та 43 (36,7 %) жінки з перенесеним в анамнезі сифілісом. МРП та РЗК з кардіоліпіновим антигеном, серед жінок, що отримали повноцінне специфічне лікування до початку вагітності, в більшості випадків була негативною чи слабкопозитивною (44,2 %; 83,7 %). Показано, що у всіх обстежених жінок на момент пологів у сироватці крові не було виявлено ДНК Tr. Pallidum методом ПЛР, за виключенням одного випадку у жінки, що не отримала лікування з приводу раннього прихованого сифілісу. У жінок, що отримали специфічне та профілактичне лікування під час вагітності, встановлено задовільне зниження титрів антитіл протягом перших місяців після пологів.
3. Показано, що ускладнення під час вагітності у жінок, що хворіли на сифіліс, в більшості випадків реєструвались у II половині вагітності та характеризувались пізнім гестозом, загрозою невиношування, загрозою передчасних пологів, анемією вагітних, і дана вагітність завершилась народженням живих дітей. У 13,0 % жінок, хворих на сифіліс, які не отримали лікування під час гестації, вагітність закінчилась мертвонародженням.
4. Доведено, що зміни з боку плаценти при УЗ-обстеженні вагітних жінок, що хворіли на сифіліс, відзначались з високою частотою серед жінок, які отримали лікування в другій половині вагітності, чи взагалі не лікувались. Якщо плацентарну недостатність встановлено у 25,0 % випадків при наявності сифілісу до вагітності, то при лікуванні у другій половині вагітності у 66,1 %, у 40,0 % - при відсутності лікування. Внутрішньоутробну гіпоксію плода встановлено у 44,4 % випадків лікування в другій половині вагітності та в 40,0 % випадків без лікування, і, відповідно, затримку внутрішньоутробного розвитку у 11,2 % і 40,0 % випадків.
5. При вивченні патоморфологічної картини плаценти у породіль, що хворіли на сифіліс, встановлено, що плацентарна недостатність зустрічалась у 50,0 % зразків від жінок, що отримали лікування до початку вагітності, у 63,6% зразків від жінок, що отримали лікування під час вагітності та у 70,0% зразків від жінок, що не отримали відповідного лікування, а плацентарна недостатність в більшості випадків була обумовлена запальними змінами, розладом кровообігу з наростанням процесів фібриноїдного некрозу та фіброзних змін ворсин. Різко виражені патологічні зміни спостерігаються в плацентах при відсутності специфічної терапії, що може пояснити випадки антенатальної загибелі плодів з цієї групи.
6. Встановлено, що немовлята народжені матерями, які хворіли на сифіліс до початку вагітності, мали задовільний стан при народженні. Під час серологічного обстеження МРП, РЗК з кардіоліпіновим антигеном, були в переважній більшості негативними (69, 7 %; 81,4 %). Результати трепонемних реакцій РІФ-абс та РІФ-200 у немовлят дозволили підтвердити відсутність сифілітичної інфекції. Отримані дані показали, що ступінь позитивності МРП, РЗК з кардіоліпіновим антигеном, не мав суттєвих відмінностей, як у немовлят, матері яких отримали ПЛ, так і у немовлят, матері яких не отримали такого лікування.
7. Показано, що ускладнення в неонатальному періоді та найбільш висока частота позитивних результатів під час серологічного обстеження, реєструвалась серед дітей народжених матерями, що розпочали лікування у другому триместрі вагітності, чи взагалі не отримали лікування. У пуповинній крові всіх немовлят цієї групи специфічний протисифілітичний IgМ до Тr.pallidum та ДНК Тr. pallidum не було виявлено, в сироватці крові специфічний протисифілітичний IgМ не було виявлено у жодної дитини протягом усього періоду спостереження, а до 6 місяців життя у всіх дітей настала негативація КСР. Протягом періоду спостереження за обстеженими немовлятами дані об’єктивного обстеження не носили ознак, що характерні для природженого сифілісу.
8. Враховуючи, що жінкам, які хворіли на сифіліс від 2-х років і більше до початку вагітності, специфічне лікування, незважаючи на клінічні та серологічні ускладнення під час вагітності, було достатнім і профілактичне лікування не впливало на сформований сприятливий прогноз для новонароджених, і за період спостереження вони не мали патогномонічних ознак для природженого сифілісу, можна стверджувати, що дана категорія жінок може не отримувати профілактичного лікування. Враховуючи позитивні серологічні реакції на сифіліс у частини жінок, що хворіли на сифіліс за 2 роки до початку вагітності, та такі, що захворіли під час її, доцільним є проведення загалом в цих групах профілактичного лікування.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Рекомендується проводити ранню постановку на облік в жіночу консультацію за вагітністю і належний серологічний скринінг, що зумовлює своєчасно встановити діагноз сифілісу та провести відповідне лікування, що є запорукою народження здорових дітей.
2. Лікування вагітних жінок, хворих на сифіліс, слід проводити в умовах шкірно-венерологічного стаціонару.
3. Під час вагітності у жінок, що хворіли на сифіліс до вагітності, проводити повний клініко-серологічний скринінг з метою визначення тактики щодо подальшого нагляду за вагітною жінкою.
4. У вагітних жінок, що хворіли на сифіліс до початку вагітності, слід детально зібрати анамнез, чітко визначити термін та методику лікування сифілітичної інфекції, провести аналіз клініко-серологічного контролю після проведеного лікування.
5. Вагітним жінкам, що хворіли на сифіліс за 2 роки і більше до початку вагітності та пройшли належне клініко-серологічне спостереження після проведеного лікування, профілактичне лікування є недоцільним, тому що його проведення не впливає на сформований сприятливий прогноз для новонародженого.
6. Жінкам, що хворіли на сифіліс за 2 роки до початку вагітності, та таким, що хворіли під час її, проведення профілактичного лікування є доцільним загалом в цих групах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аковбян В. А. Новый серологический комплекс для диагностики сифилиса: вопросы и ответы / В.А. Аковбян, В.Г. Нестеренко, П.Г. Богуш, Е.Б. Редченко, В.А. Гинзбург // Клин. дерматол. и венерол. 2004. - №2. С. 63 - 65.
2. Аковбян В. А. Новый диагностический комплекс серологических реакций на сифилис : прощание с Вассерманом / В.А. Аковбян // Венеролог. 2005. - №12. С. 43 - 46.
3. Александрова С. Г. Обоснование профилактики врожденного сифилиса при введении прокаин-пенициллина беременным / С.Г. Александрова, О.К. Лосева, И.А. Кабанова // Клин. дерматол. и венерол. 2005. - №1. С. 27 - 30.
4. Бакуридзе Н. А. Физическое и психомоторное развитие детей первого года жизни, родившихся у матерей, больных или болевших сифилисом / Н.А. Бакуридзе, О.К. Лосева, Г.М. Деменьтьева, Т.В. Бондаренко, Н.П. Сувальская // Вестник дерматол. и венерол. 2005. - №3. С. 81 - 83.
5. Борисенко К. К. К вопросу о лечении сифилиса у беременных / К.К. Борисенко, О.К. Лосева, О.В. Доля // Заболевания, передаваемые половым путем. 1997. - №5. С. 58 - 59.
6. Борисенко К. К. Обоснование выбора препаратов пенициллина с учетом их фармакокинетики для лечения больных сифилисом беременных / К.К. Борисенко, О.К. Лосева, О.В. Доля // Новое в диагностике и лечении заболеваний, передающихся половым путем и болезней кожи : тезисы докладов науч.-практ. конф., 1997 г., г. Москва. М., [б. в.], 1997. С. 139 - 141.
7. Боровкова Е. И. Взаимодействие возбудителей инфекции с организмом беременной как фактор риска внутриутробного инфицирования плода / Е.И. Боровкова // Венеролог. 2006. - №6. С. 27 - 30.
8. Вдовиченко Ю. П. Шляхи зниження акушерської і перинатальної патології при поєднанні сифілітичної і хламідійної інфекції у вагітних / Ю.П. Вдовиченко, Н.І. Геник // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. - №4. С. 72 - 76.
9. Вислобоков А. В. Факторы, способствующие возникновению серорезистентности / А.В. Вислобоков // Рос. журнал кожных и вен. болезней. 2005. - №4. С. 20 - 22.
10. Вислобоков А.В. Анализ заболеваемости сифилисом среди женщин в Орловской области / А.В. Вислобоков // Вестник дерматол. и венерол. 2005. - №2. С. 45 - 49.
11. Воробьева А. А. Полимеразная цепная реакция и ее применение для диагностики в дерматовенерологии / А.А. Воробьева. М. : Мединформагенство, 2004. 71 с.
12. Глазко И. И. Современные подходы к молекулярной диагностике сифилиса / И.И. Глазко, Г.А. Дмитриев // Венеролог. 2006. - №10. С. 36 -42.
13. Губенко Т.В. Сифилис у беременных : современное состояние проблемы // / Т.В. Губенко // Журнал дерматол. и венерол. 2000. - №1. С. 71 - 72.
14. Гусева С.Н. Использование теста IgM-РИФабс в обследовании беременных на активность сифилитической инфекции / С.Н. Гусева, С.И. Данилов // Рос. журнал кожных и вен. болезней. 2004.- №6. С. 60 - 63.
15. Гущин А. Е. Перспективы использования ПЦР в диагностике сифилиса / А.Е. Гущин // I Рос. конгресс дерматовенерологов : тезисы науч. работ, 2003 г., г. Москва. М., [б. в.], 2003. Т. 2. - С. 6.
16. Дерев’янко Л. А. Аналіз захворюваності на ранній уроджений сифіліс в Україні / Л.А Дерев’янко // Дерматол. та венерол. 2006. - №1. С. 49 - 53.
17. Дмитриев Г. А. Сифилис. Дифференциальний клинико-лабораторный діагноз / Г.А. Дмитриев, Н.В. Фриго. М. : Мед. книга, 2004. 304 с.
18. Доля О. В. К вопросу о профилактике врожденного сифилиса // Внутриутробные инфекции плода и новорожденного / О.В. Доля // Всерос. междисциплин. науч. практ. конф. : тезисы науч. работ, 2000 г., г. Саратов. Саратов, [б. в.], 2000. С. 58 - 59.
19. Дубоссарська З. М. Акушерські та перинатальні проблеми TORCH інфекції : практичний посібник / З.М. Дубоссарська, Ю.О Дубоссарська, Т.А. Жержова ; за ред. З.М. Дубоссарської, А.Я. Сенчука. К. : Мета, 2003. 134 с.
20. Дудченко М. О. Перебіг вагітності, пологів та неонатального періоду у дітей під впливом сифілітичної інфекції / М.О. Дудченко, К.В. Васильєва, В.І. Камєнев, А.А. Дудченко, Т.М. Дудченко // Дерматол., косметол., сексопатол. 2006. - №1-2 (9). С.167 - 169.
21. Демченко В. В. Анализ заболеваемости врожденным сифилисом в Астраханской области за 10 лет / В.В. Демченко, Т.А. Ткаченко, Э.К. Садирова [и др.] // Рос. журнал кожных и вен. болезней. 2006.- №2. С. 36 -38.
22. Европейские стандарты диагностики и лечения заболеваний, передаваемых половым путем. М. : Мед. лит., 2003. 272 с.
23. Иванова М. А. Сифилис и беременность / М.А. Иванова, О.К. Лосева, Э.А. Коробейникова [и др.] // Вестник дерматол. и венерол. - 2000. - №6. С. 63 - 66.
24. Иванова М. А. Случай раннего врожденного сифилиса: патоморфологические изменения органов плода, плаценты и оболочек / М.А., Иванова, Т.А. Морозова, И.В. Федорова [и др.] // Инфекции, передаваемые половым путем. 2001. - №3. С. 50 -51.
25. Иванова М. А. Значение патоморфологического исследования плаценты для диагностики врожденного сифилиса / М.А. Иванова, И.В. Федорова, О.К. Лосева [и др.] // Инфекции, передаваемые половым путем. 2000. - №2. С. 20 - 25.
26. Калюжна Л. Д. Сифилис / Л.Д. Калюжна // Лікування та діагностика. 1998. - №2. С. 32 - 38.
27. Калюжна Л. Д. Принципы и методы ранней диагностики инфекций, передающихся половым путем / Л.Д. Калюжна, О.А. Каденко // Журнал практичного лікаря. 2003. №5. С. 18 - 24.
28. Калюжна Л. Д. Проблемні питання протоколу лікування вродженого сифілісу / Л.Д. Калюжна, Л.А. Дерев’янко // Дерматол. та венерол. 2005. - №1. С. 85 - 88.
29. Калюжна Л. Д. Оптимізація профілактики, діагностики та лікування раннього вродженого сифілісу : методичні рекомендації / уклад. Л.Д. Калюжна, Л.А. Дерев’янко, В.Е. Дзюбак, Т.С. Шкробот, М.В. Пацеля ; Український центр науково-медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи. К. : [б. в ], 2006. 26 с.
30. Калюжна Л. Д. Сифилис беременных, серологические и прогностические аспекты / Л.Д. Калюжна, Л.А. Дерев’янко, М.К. Нуриева, В.Е. Дзюбак // Дерматол., косметол. и сексопатол. 2000. - №6. С. 63 - 64.
31. Кеверкова О.В. Морфологічні зміни посліду у хворих на сифіліс / О.В. Кеверкова, А.В. Циснецька, В.В. Вовк, В.В. Циснецький // VII Українській з’їзд дерматовенерологів : тези доп., 1999 р. К. : [б. в ], 1999. С. 112 - 113.
32. Кемличенко Э. В. Особенности прерывания беременности у больных сифилисом женщин / Э.В. Кемличенко, Л.Х. Ким, Е.Л. Неженцева // Журнал акушерства и женских болезней. 2002. - №2. С. 50 - 53.
33. Киселева Г. А. Сравнительное изучение чувствительности и специфичности трех иммуноферментных тест-систем, предназначенных для выявления иммуноглобулинов класса М к возбудителю сифилиса / Г.А. Киселева, В.К. Ткачев, В.Н. Беднова [и др.] // Инфекции, передаваемые половым путем. 2000. №4. С. 6 - 10.
34. Кияшко Г. П. Сифіліс і вагітність / Г.П. Кияшко // Акушерство та гінекологія. 1998. - №2. С. 123 - 128.
35. Кияшко Г. П. Особливості акушерської та пренатальної патології у жінок з сифілісом / Г.П. Кияшко, Я.С. Яким, В.С. Яким // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. - №5. С. 55 - 56.
36. Короткий Н. Г. Современные особенности течения врожденного сифилиса / Н.Г. Короткий, Е.Г. Чиненова // Педиатрия. 1998. - №3. С. 61 - 64.
37. Короткий Н. Г. К вопросу о передаче сифилитической инфекции от матери плоду / Н.Г. Короткий, Е.Г. Чиненова // Рос. журнал кожных и вен. болезней. 2000.- №6. С. 46 - 47.
38. Коробейникова Э. А. Об эффективности лечения больных сифилисом препаратами пенициллина / Э.А. Коробейникова // Венеролог. 2004. - №9. С. 87 - 89.
39. Кубанова А. А. Протокол ведения больных : сифилис / А.А. Кубанова, В.И. Кисина, О.К. Лосева [и др.] // Инфекции, передаваемые половым путем. 2005. №2. С. 15 - 20.
40. Кубанова А. А. Опыт использования метода иммуноблотинга для диагностики сифилиса / А.А. Кубанова, Н.В. Фриго, С.В., Ротанов, В.Г. Нестеренко [и др.] // Вестник дерматол. и венерол. 2006. - №2. С. 4 - 11.
41. Куляш Г. Ю. О роли отрицательных результатов ИФА на IgM к Treponema pallidum в ошибках при диагностике и оценке эффективности сифилиса / Г.Ю. Куляш // Инфекции, передаваемые половым путем. 2002. - №2. С. 25 - 29.
42. Ластовецкая А. Г. Организация профілактики сифилиса / А.Г. Ластовецкая, А.В. Полев, О.Ю. Голованова // Венеролог. 2004. - №1. С. 49 - 50.
43. Ломоносова К. М. Положительные серологические реакции на сифилис как проблема в клинической медицине / К.М. Ломоносова, В.С. Новоселов // Рос. журнал кожных и вен. болезней. 2005. - №4. С. 5 - 7.
44. Логунов В. П. Епідеміологічні та клінічні особливості сифілісу у вагітних / В.П. Логунов, О.А. Лісницька, Л.А. Мануйлова, А.Ю. Павленко // Дерматол. та венерол. 2003. №1 (19). С. 50 - 51.
45. Лопухов Л. В. Полимеразная цепная реакція в клинической микробиологической диагностике / Л.В. Лопухов, М.В. Эйдельштейн // Клин. микробиология и антимикробная химиотерапия. 2000. Т. 2, №3. С. 96 -106.
46. Лосева О. К. Сифилис и беременность / О.К. Лосева // Венеролог. 2005. - №8. С. 13 - 20.
47. Ломоносов К. М. Актуальное интервью. Новое в диагностике и терапии сифилиса / К.М. Ломоносов // Рос. журнал кожных и вен. болезней. 2002.- №5. С. 46-47.
48. Лосева О. К. Оправдано ли в современных условиях профилактическое лечение беременных? / О.К. Лосева, О.Л. Герасимова, О.П. Айвазян // Рос. журнал кожных и вен. болезней. 2005. - №1. С. 42 - 45.
49. Лосева О. К. Выбор методик лечения для больных различными формами сифилиса / О.К. Лосева, Н.В. Китаева // Инфекции, передаваемые половым путем. 2003. - №3. С. 39 - 40.
50. Лосева О. К. Ближайшие и отдаленные результати лечения больных ранними формами сифилиса прокаин пенициллином / О.К. Лосева, Е.В. Клусова, Н.В. Китаева, В.З. Боровик // Вестник дерматол. и венерол. 2001. - №1. С. 75 - 77.
51. Лосева О. К. Социально-демографические и поведенческие характеристики беременных женщин, серопозитивных по сифилису / О.К. Лосева, Т.Н. Остроухова // Инфекции, передаваемые половым путем. 2002. - №2. С. 30 - 33.
52. Любавина А. Е. Некоторые иммунологические изменения в плаценте при сифилисе у беременных / А.Е. Любавина, Л.Б. Зубжицкая, В.Л. Белянин // Инфекции, передаваемые половым путем. 2001. - №1. С. 23 - 25.
53. Мавров Г. И. Проблемы современной сифилидологии / Г.И. Мавров // Дерматол. та венерол. 2006. - №2. С. 9 - 22.
54. Мавров Г. И. Влияние сифилиса на течение беременности и внутриутробное развитие плода / Г.И. Мавров, И.В. Губенко // Дерматол. та венерол. 2002. №4. С. 41 - 43.
55. Мавров Г. И. Лечение больных ранним сифилисом феноксиметилпенициллином / Г.И. Мавров, М.М. Мамедли // Инфекции, передаваемые половым путем. 2000. - №6. С. 19 - 25.
56. Мавров Г. И. Скрытый сифилис направления исследований / Г.И. Мавров, Ю.В. Щербакова, И.В. Губенко // Дерматол. та венерол. 2006. - №3. С. 21 - 28.
57. Мавров И.И. Половые болезни : [руководство для врачей, интернов и студентов] / И.И. Мавров. Х. : Факт, 2002. 789 с.
58. Мавров И.И. Состояние проблемы заболеваний, передающихся половым путем / И.И. Мавров // Дерматол. та венерол. 2002. - №3. С. 3 - 10.
59. Мавров И. И. Экстенциллин в лечении больных сифилисом / И.И. Мавров, А.Г. Клетной, А.В. Тунда // Журнал дерматол. и венерол. 1999. - №1 С. 67 -69.
60. Мастбаум М. Д. Результаты сравнительного анализа эффективности лечения сифилиса при различных терапевтических режимах / М.Д. Мастбаум, Т.А. Комарова, О.Р. Галай [и др.] // Инфекции, передаваемые половым путем. 2003. №1. С.32 33.
61. Макаренко А. В. Опыт профилактического лечения сифилиса новорожденных екстенциллином / А.В. Макаренко, Т.И. Ларюшена // Вестник дерматол. и венерол. 2002. - №6. С. 52 - 55.
62. Методики діагностики, лікування і профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом : Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 07.06.2004 року № 286 К., 2004. 90 с.
63. Методики лікування і профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом. Х. : Факт, 2001. 55 с.
64. Молочков В. А. Полимеразная цепная реакция и ее применение для диагностики в дерматовенерологии / В.А. Молочков, И.Н. Кириченко // Рос. журнал кожных и вен. болезней. 2004. - №1. С. 44 - 51.
65. Мыскин В. С. «Серорезистентность» при сифилисе в практике дерматовенеролога / В.С. Мыскин, О.К. Лосева, Г.Л. Катунин // Инфекции, передаваемые половым путем. 2003. - №2. С. 24 - 26.
66. Навашин С. М. Рациональная антибиотикотерапия / С.М. Навашин, И.П. Фомина М. : Мед. лит., 2001. 496 с.
67. Никулин Н. К. Ближайшие результаты лечения больных сифилисом дюрантными препаратами пенициллина в сочетании с иммуномодуляторам неовиром / Н.К. Никулин, Н.В. Фриго, С.И. Новикова // I Рос. конгресс дерматовенерологов : тезисы науч. работ, 2003 г. М. : [б. в], 2003. - Т. 2. С. 65 - 67.
68. Нестеренко В. Г. Серорезистентность после лечения сифилиса: дюрантные пенициллины и новый диагностический комплекс / В.Г. Нестеренко, В.А. Аковбян, Л.А. Петренко [и др.] // Рос. журнал кожных и вен. болезней. 2005. - №4. С. 12 - 20.
69. Остроухова Т. Н. Исходы родов у женщин, серопозитивных по сифилису во время беременности и/или родов / Т.Н. Остроухова // Инфекции, передаваемые половым путем. 2002. - №3. С. 25 - 28.
70. Петришина С. В. Лабораторная диагностика сифилиса / С.В. Петришина // Рос. журнал кожных и вен. болезней. 2004. - №2. С. 46 - 49.
71. Петухова И. И. Современные подходы к молекулярной диагностике сифилиса / И.И. Петухова, Г.А. Дмитриев, О.К. Лосева // Инфекции, передаваемые половым путем. 2002. - №1. С. 3 - 7.
72. Полякова Г. А. Новая страница в диагностике сифилиса: иммуногистохимическая идентификация бледной трепонеми в тканях / Г.А. Полякова, Л.А. Петренко, Т.В. Безуглова [и др.] // Клин. дерматол. и венерол. 2005. - №4. С. 39 - 44.
73. Пономаренко Н. М. Сучасні методи лабораторної діагностики сифілісу / Н.М. Пономаренко, М.Я. Співак // Імунологія та алергологія. 2004. - №2. С. 8 - 12.
74. Потекаев Н. С. Заметки к этиологии и патогенезу сифилиса / Н.С., Потекаев, С.Н. Потекаев // Инфекции, передаваемые половым путем. 2002. - №1. С. 63 - 68.
75. Прохоренков В. Совершенствование диагностики раннего врожденного сифилиса у новорожденных в неонатальний период / В. Прохоренков, Т. Таранушенко, Н. Матыскина, Ю. Котловский // Венеролог. 2004. - №7. С. 39 - 43.
76. Прохоренков В. И. Сифилис : [иллюстрированное руководство] / Прохоренков В.И. М. : Медкнига, 2002. 300 с.
77. Проценко Т. В. Врожденный сифилис : [лекция для врачей] / Т.В. Проценко. Донецк : Мединфо, 1998. 28 с.
78. Проценко Т. В. Изменения в плаценте вследствие трепонемной инфекции / Т.В. Проценко, Б.Б. Брук, В.Г. Назим, Л.В. Кузьмина // Укр. мед. альманах. 1999. №1. С. 54 - 55.
79. Рассказов Н. И. Влияние сифилиса на течение беременности и родов после специфической терапии / Н.И. Рассказов, Д.А. Шварев, Д.А. Алтухов, С.А. Алтухов // Заболевания, передаваемые половым путем. 1998. - №1. С. 14 -17.
80. Рассказов Н. И. Постсифилитические нарушения у беременной, плода и новорожденного / Н.И. Рассказов, Д.А. Шварев, А.Л. Бахмутова, Д.А. Алтухов, С.А. Алтухов // Инфекции, передаваемые половым путем. 1999. - №3. С. 33 - 36.
81. Рaдионов А. Н. Ранний врожденный сифилис : метод. рекомендации / под. ред. А.Н. Рaдионова, Л.Н. Провизиона, А.В. Шатилова, В.Н. Любимцевой [и др.] ; Український центр науково-медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи. Луганськ : [б. в.], 2004. 33 с.
82. Родионов А.Н. Сифилис : [руководство для врачей] / А.Н. Родионов. СПб. : Питер, 2000. 288 с.
83. Романенко В. Н. Проблемы и перспективы диагностики сифилиса плода и скрытых форм врожденного сифилиса грудного возраста / В.Н. Романенко, И.В. Свистунов, О.А. Лавриненко // Дерматол. та венерол. 2001. - №3. С.27 - 30.
84. Рокицкая В. Н. Практические аспекты современной серологической диагностики сифилиса / В.Н. Рокицкая, И.К. Минуллин, Н.Ю. Низамова [и др.] // Рос. журнал кожных и вен. болезней. 2005. - №4. С. 10 - 13.
85. Рудых Н. М. Оценка влияния социального статуса и поведения беременных, больных сифилисом, на эффективность специфического и профилактического лечения по исходам беременности / Н.М.