Мацідонська Ірина Валеріївна. Особливості поширеності, діагностики, клінічного перебігу алергічного контактного дерматиту, спричиненого косметичними засобами

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ім. П.Л.ШУПИКА

На правах рукопису
УДК: 616.5 - 001.1 - 07 - 056.3

МАЦІДОНСЬКА ІРИНА ВАЛЕРІЇВНА

ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕНОСТІ, ДІАГНОСТИКИ, КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ АЛЕРГІЧНОГО КОНТАКТНОГО ДЕРМАТИТУ, СПРИЧИНЕНОГО КОСМЕТИЧНИМИ ЗАСОБАМИ.

14.01.20. шкірні та венеричні хвороби

ДИСЕРТАЦІЯ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЮ КАНДИТАТА МЕДИЧНИХ НАУК

Науковий керівник:
завідуюча кафедри
засл. діяч науки та техніки України
доктор медичних наук,
професор Калюжна Л.Д.

КИЇВ, 2005
Зміст

Перелік умовних скорочень 3
Вступ 5
Розділ 1. Огляд літератури:
1.1. Імунні механізми розвитку АКД. 10
1.2. Поширеність косметичного АКД, сенсибілізація населення. 16
1.3. Косметичні алергени, що найчастіше спричиняють АКД. 17
1.4. Сучасні методи діагностики та лікування АКД. 21
1.5. Функціональний стан слизової ШКТ
та гепатобіліарної системи у хворих на косметичний АКД 25
Розділ 2. Матеріали та методи дослідження:
2.1. Алергологічний анамнез. 29
2.2. Шкірне тестування. 31
2.3. Визначення імунологічного статусу. 36
2.4. Дослідження шлунково-кишкового тракту. 38
2.5.Статистична обробка матеріалу. 39
Розділ 3. Клінічна характеристика хворих та розповсюдженість АКД, спричиненого косметичними засобами. 40
Розділ 4. Аналіз результатів епікутанного тестування.
Характеристика косметичних алергенів, що частіше
спричиняють АКД. 56
Розділ 5. Особливості імунного статусу хворих на АКД. 69
Розділ 6. Функціональний стан ШКТ та гепатобіліарної системи у
хворих на АКД 83
Розділ 7. Лікування хворих на алергічний контактний дерматит,
спричинений косметичними засобами та його результати. 87
Розділ 8. Аналіз та узагальнення результатів дослідження 106
Висновки 123
Список використаних джерел 125

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АД атопічний дерматит
АКД алергічний контактний дерматит
АЛТ аланінамінотрансфераза
АСЗ - алергічний синдром змішаний
АСТ аспартатамінотрансфераза
ГМ-КСФ - гранулоцитарно-макрофагальний
колонієстимулюючий фактор
ЄДГКД - Європейська Дослідна Група по контактному дерматиту
та профдерматозам
ІА - індекс алергізації
ІЛ інтерлейкіни
ІФА - імуноферментний аналіз
ІРІ - імунорегуляторний індекс
ІФМ - імунофлуоресцентний метод
КД контактний дерматит
КЛ - клітини Лангерганса
МІ/MCl - метилізотіазолінон / метилхлоротіазолінон
МКАТ - моноклональні антитіла
МНС - головний комплекс гістосумісності
ПАБК параамінобензойна кислота
ПАГКД Північно-Американська Група по контактному
дерматиту
ПГ - простагландини
РБТЛ реакція бласттрансформації лейкоцитів
РУК - розеткоутворююча клітина
ТГ топічні глюкокортикостероїди
ТХ1 і ТХ2-клітин Т-хелпери 1 і 2 підкласу
УЗД - ультразвукове дослідження
ФАКД - фотоалергічний контактний дерматит
a, b-ФНП - a, b- фактор некрозу пухлини
CD3, CD4, CD8 субпопуляції Т-лімфоцитів
CD19, CD20, CD22 - субпопуляції В-лімфоцитів
HLA лейкоцитарний антиген людини
Ig A, M, G, E імуноглобуліни A, M, G, Е
patch-tests - аплікаційні або епікутанні тести
prick-test шкірна проба уколом

ВСТУП
Актуальність теми.
У структурі шкірної патології серед хронічних дерматозів алергічні захворювання шкіри посідають домінуюче місце (Калюжна Л.Д., 1997, Смирнова Г.І., 1998, Williams H.S., 1995; Grosshans E., 1996, Nishioka K., 1996). Спостереження останніх років свідчать про підвищення питомої ваги алергодерматозів у загальній структурі захворюваності: за даними ВООЗ з 2000 року вони посідають п

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності діагностики та лікування хворих на АКД, спричинений косметичними засобами, шляхом використання у якості діагностикуму епікутанного тестування з набором із 16 косметичних алергенів, а також диференційованого призначення імуномодуляторів, пробіотиків, ентеросорбентів на підставі встановлення патогенетичної ролі порушень імунітету та дисфункцї ШКТ. Серед пацієнтів дерматологічних та косметологічних лікарень частота виникнення сенсибілізації населення на косметичні засоби дорівнює 25%.
1. Встановлено що, для косметичного АКД характерні: обтяжений сімейний та індивідуальний алергологічний анамнез, супутні алергічні захворювання інших систем і органів. Клінічна картина АКД характеризувалась поліморфізмом і залежала від виду косметичного алергену, індивідуальної реактивності організму, гостроти процесу. У 77% випадків патологічний процес локалізувався на шкірі обличчя: в періорбітальній, коловушній, періоральній ділянках.
2. Проведення епікутанного тестування виявило полівалентну сенсибілізацію (на 96 хворих 163 позитивних реакцій) до косметичних алергенів у хворих на АКД. Найбільша сенсибілізація відмічалась до консервантів - суміші парабенів (25%) та формальдегіду (17 %), а також парфумерних додатків (23 %). Епікутанні тести зі стандартизованими алергенами дозволяють в більшості випадків виявити причинний алерген та уникнути застосування топічних кортикостероїдів у лікуванні таких хворих. Точне визначення алергена-чинника за допомогою шкірного тестування є водночас ефективним діагностичним заходом і найпершим кроком у лікуванні алергічного контактного дерматиту.
3. Показано за результатами імунологічних досліджень, що більше, ніж у половини хворих на косметичний АКД існує зниження загального рівня Т-лімфоцитів на 48%, порушення фенотипного профілю Т-клітин за рахунок переважного зниження рівня Т-супресорів (на 43,7%). Підвищення рівня В-лімфоцитів на 41% є компенсаторно-адаптаційною реакцію організму, також у обстежених хворих на АКД в наявності дисімуноглобулінемія, де дефіцит імуноглобулінів А, G асоційований зі значним підвищенням вмісту IgЕ.
4. У 30% хворих косметичний АКД існує на фоні патології гастродуоденальної системи у вигляді гастриту типу В та гастродуоденіту, та гепатобіліарної системи - переважно у вигляді дискінезій жовчовивідних шляхів.
5. Вироблений алгоритм діагностики АКД, спричиненого косметичними засобами, та диференційоване призначення імунокоректорів Ербісола та Ехінацеї композитум С, сорбента Ентеросгель та пробіотика Біфіформ дозволило досягти позитивиних результатів у 93,8% хворих, зкоротити термін лікування на 11,2±1,5 дня, зменшити кількість рецидивів в 2,5 рази.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. На кожного хворого на АКД, спричинений косметичними засобами, необхідно заводити алергологічний паспорт, ретельно збирати алергологічний анамнез з метою встановлення групи алергенів, які відіграли патогенетичну роль у виникненні даної патології з метою зменшення спектру пошуку, а після цього проводити епікутанне тестування, яке є ефективним, точним і неінвазивним діагностичним критерієм.
2. При наявності ознак дисбалансу імунної системи хворим доцільно призначати Ербісол по 2 мл внутрішньом’язово №10 через день на протязі 20 діб чи Echinacea compositum S по 2,2 мл внутрішньом’язово на 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28 доби терапії, під контролем показників імунного статусу за даними імунограми до лікування і через 1 місяць після його закінчення.
3. Всім хворим на АКД, спричинений косметичними засобами, доцільно призначати ентеросорбент Ентеросгель та пробіотик Біфіформ з метою найшвидшої елімінації алергену та відновлення нормального мікробіоценозу кишківника.
4. Кожному хворому доцільно надавати індивідуальні письмові рекомендації щодо можливої перехресної сенсибілізації з метою запобігання виникнення рецидиву захворювання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бобков А.И., Семенова В.В. Опыт использования иммуноанализатора АКСЭСС в многопрофильных лечебных учреждениях. // Клиническая лабораторная диагностика.-1997.-№ 6.-С.56-57.
2. Глухенький Б.Т., Грандо С.А. Иммунозависимые дерматозы: экзема, атопический дерматит, истинная пузырчатка, пемфигоиды. - Киев: Здоров’я, 1990.- 478 С.
3. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология // Астропринт.- 1999.- 604 С.
4. Земсков А.М. Доступные методы оценки и коррекции иммунных нарушений у больных. // Клиническая лабораторная диагностика.-1997.-№ 3.-С.3-4.
5. Казмирчук В.Е. Иммунные нарушения при аллергических дерматозах // Дерматология и венерология.- 2001.- № 3. С.15-19.
6. Компендиум 2001/2002 лекарственные препараты / Под редакцией В.Н. Коваленко., А.П. Викторова К.: МОРИОН, 2001. 1536 С.
7. Лабораторные исследования в клинике: Справочник/ Меньшиков В.В., Делекторская Л.Н., Золотницкая Р.П. и др./ Под ред. В.В. Меньшикова. М.: Медицина, 1987. 368С.
8. Лечение кожных болезней: Руководство для врачей/ Под ред. А.Л. Машкиллейсона. М.: Медицина, 1990. 560 с.
9. Лобашов С.Г. Алергічні дерматози у робочих машинобудівного виробництва: Автореф. дис к-та мед. наук: 14.01.20 /Одеський мед.інститут. Одеса, 1999. 38 с.
10. Передерий В.Г., Земсков А.М. Бычкова Н.Г. Земсков В.М. Иммунный статус, принципы его оценки и коррекции иммунных нарушений. Киев, Здоров’я, 1995. 211с.
11. Петров Р.В., Хаитов Р.М., Пинегин Б.В. Оценка иммунного статуса человека в норме и патологии. // Иммунология.-1994.- №6.-С.6-9.
12. Порядин Г.В. Аллергия и иммунопатология. М.: ВУНМЦ МЗ РФ, 1999.- 282 с.
13. Потемкина Е.Е., Манукян Л.М., Иванец Т.Ю. ИФА в лабораторной диагностике иммунообусловленной патологии человека. // Клиническая лабораторная диагностика.-1998.-№ 2.-С.41-43.
14. Потемкина Е.Е., Манукян Л.М., Иванец Т.Ю. Иммуноферментный анализ (ИФА) в лабораторной диагностике иммунообусловленной патологии человека. // Иммунология.-1998.-№ 2.-С.41-43.
15. Пыцкий В.И.. Аллергические заболевания.- М.:Триада Х, 1999.- 430 с.
16. Савенкова В.В. Диференційована зовнішня терапія хворих на алергодерматози з використанням нових вітчизняних препаратів, що містять бетаметазон (Клініко-експериментальне дослідження): Автореф. дис. к-та мед. наук: 14.01.20 / Український науково-дослідний інститут дерматології та венерології. Харків, 2000. 19 с.