ЕНДОЛІМФАТИЧНА ТЕРАПІЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ МАЛОГО ТАЗА : Эндолимфатического терапии в комплексном лечении больных злокачественными НОВООБРАЗОВАНИЯМИ МАЛОГО ТАЗА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА
АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

Чорнобай Анатолій Валентинович

УДК 616.35+618.11+618.14 006.04 085.277.3 001.28
ЕНДОЛІМФАТИЧНА ТЕРАПІЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ МАЛОГО ТАЗА
14.01.07 - ОНКОЛОГІЯ
(клініко-експериментальне дослідження)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант
Д. мед. н., професор
Литвиненко О.О.

ПОЛТАВА - 2006

ЗМІСТ
СПИСОК ЗАСТОСОВАНИХ У ДИСЕРТАЦІЇ СКОРОЧЕНЬ
An V аннексин
Fas ген індуктор апоптозу
MPF метотрексат, цисплатин, 5-фторурацил
М Міс метотрексат, мітоміцин С
MPFB метотрексат, цисплатин, 5-фторурацил, блеоцин
GP гемзар, цисплатин
PI пропідіум йодид
Rec (rec) рецидив пухлин
рго прогресуюча пухлина
VCМDtic вінбластин, циклофосфан, метотрексат, дакарбазин
В/В ПХТ внутрішньовенна поліхіміотерапія
Гр грей (одиниця вимірювання дози опромінювання)
ЕПХТ ендолімфатична поліхіміотерапія
ІЛ інтерлейкін
І Р І імунорегуляторний індекс
КТ комп’ютерна томографія
MKAT моноклональні антитіла
ПЗН МТ позаорганні новоутворення малого таза
ПТ променева терапія
ПК (NK) природні кілери
РПК рак прямої кишки
РАО рак анальної зони
РШМ рак шийки матки
РЯ рак яєчників
РТМ рак тіла матки (ендометрію)
УЗД ультразвукове дослідження
Ц І К циркулюючі іммуні комплекси
ЯЦВ ядерно цитоплазматичне відношення
ВСТУП. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ ........6
Глава І. СТАН ЗАХВОРЮВАНОСТІ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ОНКОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ МАЛОГО ТАЗА (аналітичний огляд літератури)
1.1.Стан захворюваності на онкологічну патологію органів малого таза. ........14
1.2.Проблеми та перспективи комплексного лікування хворих зі злоякісними новоутвореннями малого таза........................................18
1.2.1.Лікування рецидивів злоякісних новоутворень малого таза. ..29
1.3. Лімфатична система: особливості будови. Лімфогенне метастазування злоякісних новоутворень малого таза...34 1.3.1.Ендолімфатичне уведення препаратів як метод лікування онкологічної патології. ....38
1.4. Протипухлинний імунітет. Зміни в імунній системі під час застосування різних методик лікування. .. 46
1.5. Морфологічні критерії оцінки ефективності лікування (лікувальний патоморфоз) новоутворень. ......52
1.6. Апоптоз - однин з критеріїв визначення пошкоджуючого впливу лікувальних заходів, як на пухлинний осередок зокрема, так і на організм в цілому. ... 55
Глава ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
2.1. Загальна клінічна характеристика хворих, що отримали комплексне лікування 58
2.2. Матеріал та методи обстеження хворих 62
2.2.1.Об’єкт дослідження..62
2.2.2.Методи досліджень...64
2.2.3. Методи оцінки результатів. ...70

Глава ІІІ. ВИВЧЕННЯ РЕАКЦІЇ ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН НА
ЕНДОЛІМФАТИЧНЕ УВЕДЕННЯ ХІМІОПРЕПАРАТІВ
3.1. Визначення змін в лімфатичній системі (лімфатичних судинах та лімфовузлах) при уведенні різних цитостатиків (в експерименті).............73
3.2. Методика та техніка ендолімфатичної поліхіміотерапії. ..82
3.3.Схеми та комбінації препаратів, що вводились у лімфатичну систему. ....90
Глава ІV. ЕНДОЛІМФАТИЧНА ПОЛІХІМІОТЕРАПІЯ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ ЗІ ЗЛОЯКІСНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ МАЛОГО ТАЗА
4.1. Клінічна оцінка ендолімфатичної терапії у хворих на злоякісні новоутворення жіночих геніталій .......94
4.1.1.Клінічна оцінка ендолімфатичної терапії у хворих на РШМ...94
4.1.2. Клінічна оцінка ендолімфатичної терапії у хворих на РТМ..112
4.1.3. Клінічна оцінка ендолімфатичної терапії у хворих на РЯ.....118
4.2. Клінічна оцінка ендолімфатичної терапії у хворих на злоякісні новоутворення прямої кишки. ..........128
4.3. Клінічна оцінка ендолімфатичної терапії у хворих на злоякісні новоутворення анальної області.....146
4.4. Клінічна оцінка ендолімфатичної терапії у хворих на поза органні злоякісні новоутворення малого таза..........152
4.5. Клінічна оцінка ендолімфатичної терапії у хворих з метастатичним враженням лімфовузлів малого таза..162
4.6. Побічні реакції та ускладнення (місцеві та загальні), що виникали під час ендолімфатичної поліхіміотерапії. ..169

Глава V. ВИВЧЕННЯ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН (ПАТОМОФОЗУ) ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН МАЛОГО ТАЗА (ЛОКАЛІЗАЦІЙ, ЩО ВИВЧАЛИСЬ) ПРИ ЗАСТОСУВАННІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ
5.1. Лікувальний патоморфоз викликаний впливом ендолімфатичного уведення препаратів, внутрішньовенної поліхіміо- та променевої терапії........178
5.1.1. Лікувальний патоморфоз злоякісних новоутворень жіночих статевих органів................................................................. .....180
5.1.2. Лікувальний патоморфоз злоякісних новоутворень прямої кишки та анальної ділянки....................................................198
5.1.3. Лікувальний патоморфоз позаорганних новоутворень малого таза....................................209
Глава VІ. ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ІМУННОЇ РЕАКТИВНОСТІ ХВОРИХ ТА АПОПТОЗУ ЛІМФОЦИТІВ ПЕРИФЕРІЙНОЇ КРОВІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ
6.1.Стан деяких показників імунітету в залежності від застосованих методик лікування................................218
6.2.Визначення апоптозу лімфоцитів крові в залежності від застосованих методик лікування........230
Глава VІІ. ВІДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ МАЛОГО ТАЗА
7.1. Частота рецидивів та віддалених метастазів після застосування ендолімфатичної полі хіміотерапії.............242
7.2.Віддалені результати лікування хворих при використанні ЕПХТ та пацієнтів порівняльних груп.........................................................249
Обговорення результатів досліджень...............................275
ВИСНОВКИ..............295
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.........297
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ........299

ВСТУП
Актуальність теми
В Україні із року в рік залишається стабільно високою захворюваність на рак. Так у 2005 році зареєстровано більш ніж 160 тис. випадків злоякісних пухлин (341,2 на 100 тис. населення). Найвищий рівень онкозахворюваності фіксується в південних та східних регіонах [20,87]. За останнє десятиріччя відмічається стійке зростання кількості хворих зі злоякісними новоутвореннями, що локалізовані в малому тазі. На сьогодні, серед них, за частотою виникнення, новоутворення жіночих статевих органів займають одне з перших місць в структурі онкопатології у жінок (56 випадків на 100 тис). Рак тіла матки (РТ) найпоширеніше злоякісне новоутворення серед онкологічних захворювань геніталій жінок. Зараз в Україні захворюваність складає 25,2 випадки на 100 тис. Рак шийки матки (РШМ) у даний час залишається однією з найчастіших злоякісних пухлин жіночих статевих органів (18,7 випадків на 100 тис). Відзначається також наростання випадків РШМ серед жіночої популяції молодше 30 років, що нерідко мають уже занедбані форми. За останні 10 років в Україні відзначений помітний приріст захворювання на рак яєчників (РЯ) до 8,5%. Захворюваність на цю патологію складає 15,8 випадків на 100 тис. Рак прямої кишки за частотою виникнення в останні десятиліття стабільно знаходиться на 3-у місці серед новоутворень органів травлення (18,4 випадків на 100 тис). У зв’язку з тим, що 40 60% цієї патології діагностується у місцево поширених стадіях, навіть при використанні сучасних комплексних методів лікування тільки 45% хворих на рак прямої кишки переживають 5 років [19, 20, 86, 87]. Захворюваність на поза органні новоутворення малого таза складає до 1% від усієї онкопатології. Не дивлячись на здавалось би легку можливість діагностики поза органних пухлин малого таза на сьогодні констатується до 5075% занедбаних форм новоутворень цієї локалізації. І тому навіть при використанні сучасних комплексних методів лікування тільки 1030% пацієнтів з позаорганними злоякісними новоутвореннями переживає 5 років після лікування [55, 71, 76, 204,334].
До тепер зостається актуальною проблема оптимізації і удосконалення існуючих та розробки нових підходів до лікування новоутворень, що локалізовані в порожнині малого таза. Адекватний вплив на пухлинні осередки цих локалізацій неможливий без застосування хіміотерапевтичних засобів. Цитостатична медикаментозна терапія під час лікування злоякісних новоутворень малого таза використовується в різних режимах: неоад’ювантному, ад’ювантному, індукційному, паліативному. В останній час великі надії покладались на розробку та введення в клінічну практику нових протипухлинних засобів, але підчас рандомізованих обстежень не було виявлено значних переваг їх ефективності в порівнянні з хіміопрепаратами, які давно застосовуються в клініці. Тому зараз одним з досить перспективних, але ще недостатньо вивчених аспектів протипухлинної медикаментозної терапії є ендолімфатичне введення цитостатичних засобів. Безпосередній вплив протипухлинних препаратів на клітини пухлини та їх метастази в лімфатичних вузлах, пролонгована дія, можливість використання нестандартних концентрацій та імуномодулюючих препаратів, створення більш направленої дії надає особливого значення цьому виду лікування. В той же час подальша практична і теоретична розробка механізмів насичення лімфатичної системи хіміопрепаратами та впливу на організм цієї методики безсумнівно відстає від практичної необхідності. Враховуючи вищесказане ми вважаємо перспективним подальшу розробку методу ендолімфатичної терапії, застосування нових препаратів та схем їх уведення зокрема при злоякісних новоутвореннях органів малого таза.

Мета та завдання дослідження
Мета роботи: Покращання результатів комплексного лікування злоякісних новоутворень малого таза шляхом розробки нових комбінацій і схем ендолімфатичної терапії.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
1. Визначити можливість використання хіміопрепаратів (різних груп) для ендолімфатичної хіміотерапії та експериментально довести зміни в лімфатичних судинах при ендолімфатичному введенні хіміопрепаратів.
2. Розробити комбінації та схеми ендолімфатичного уведення цитостатиків під час лікування хворих на злоякісні новоутворення малого таза.
3. Вивчити ефективність ендолімфатичної хіміотерапії в залежності від локалізації та структури пухлини.
4. Вивчити ускладнення, які виникають підчас і після проведення ендолімфатичних інфузій хіміопрепаратів та визначити шляхи їх запобігання.
5. Вивчити морфологічні зміни, що відбуваються в пухлинах у наслідок різних видів лікувального впливу і зокрема ендолімфатичної методики уведення цитостатиків.
6. Дослідити стан імунної системи під час комплексного лікування з використанням ендолімфатичного уведення медикаментозних засобів.
7. Встановити залежність рівня апоптозу лімфоцитів крові від методу терапевтичного впливу на злоякісні новоутворення малого таза, зокрема ендолімфатичної хіміотерапії.
8. Оцінити віддалені результати ЕПХТ в порівнянні з іншими методами лікування (В/В ПХТ та ПТ) хворих на злоякісні новоутворення малого таза.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота виконана згідно плану наукових досліджень Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава). Робота є фрагментом НДР: „Запальні і незапальні хвороби органів і систем людини, що формуються під впливом екологічних, імунних, метаболічних та інфекційних факторів. Стан гомеостаза при застосуванні традиційних і нетрадиційних засобів лікування” (номер держреєстрації 0198U000134).

Наукова новизна одержаних результатів
Розроблена методика приготування розчинів цитостатиків для ендолімфатичних інфузій (Патент України 67946 А).
Вперше встановлені зміни в лімфатичних судинах в залежності від хіміопрепаратів, які використовувались для ендолімфатичної поліхіміотерапії. Розроблені комбінації цитостатиків для ЕПХТ з урахуванням впливу на лімфатичні судини, сумісності цитостатиків та чутливості новоутворень із застосуванням поєднання трьох і більше хіміопрепаратів під час лікування новоутворень малого таза (Патенти України: 63666 А, 59044 А, 58195 А).
Вперше застосована ЕПХТ в комплексному лікуванні раку анальної ділянки (Патент України 58164 А).
Вивчена ефективність застосування ЕПХТ в комплексному лікуванні хворих на рак шийки матки, рак ендометрію, рак яєчників, рак прямої кишки та анальної області, позаорганних новоутворень малого таза, а також їх рецидивів та метастатичних новоутворень в порожнині малого таза. Визначені оптимальні строки виконання хірургічних втручань після проведення неоад’ювантної ЕПХТ.
Визначений комплекс морфометричних параметрів, які дозволяють об’єктивно оцінити ступінь ефективності та механізми лікувального патоморфозу новоутворень малого таза під впливом різних видів протипухлинної терапії і, зокрема, ендолімфатичної поліхіміотерапії.
Вивчені зміни імунного статусу пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями малого таза, під впливом ЕПХТ та інших цитостатичних лікувальних заходів.
Вперше досліджений рівень апоптозу лімфоцитів периферичної крові пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями малого таза, при проведенні ендолімфатичної поліхіміотерапії.
Вперше вивчена можливість використання нового цитостатика (гемзару) для ЕПХТ.

Практичне значення одержаних результатів
Застосування ЕПХТ у комплексному лікуванні хворих на злоякісні новоутворення малого таза зменшує частоту рецидивування і метастазування пухлин, кількість побічних реакцій та ускладнень при здійснені хіміотерапії, збільшує терміни виживання хворих, поліпшує якість їх життя. Отримані результати досліджень проведених підчас виконання дисертаційної роботи дозволили сформулювати основні напрями використання ЕПХТ: при наявності поширених форм злоякісних новоутворень, тобто у тих випадках коли виконати радикальне хірургічне втручання немає можливості. Слід зазначити, що використання цього методу актуально практично при всіх локалізаціях пухлин; для неоад’ювантної терапії злоякісних новоутворень з ціллю зменшення проліферативної активності пухлинного осередку; використання ЕЛПХТ як складової частини хіміо-променевого лікування, коли питання про радикальну операцію вирішується у випадку позитивної відповіді; при злоякісних новоутвореннях перебіг яких ускладнився запальними процесами; при лікуванні рецидивів та пухлин різних локалізацій (особливо новоутворень органів малого таза); при лікуванні хворих з метастатичним враженням лімфовузлів, що локалізовані в межах малого таза та за очеревинному просторі.

Впровадження одержаних результатів
На підставі матеріалів дисертації створені методичні рекомендації за темою: „Неоад’ювантна поліхіміотерапія в комплексному лікуванні хворих на місцево поширений та ускладнений рак ректосигмоїдного та верхньоампулярного відділу прямої кишки”. Матеріали дисертації використовуються під час викладання лекцій і практичних занять з онкології студентам Української медичної стоматологічної академії.
Методика ендолімфатичної поліхіміотерапії у комплексному лікуванні хворих на злоякісні новоутворення малого таза впроваджена у практику роботи відділень Полтавського обласного клінічного онкодиспансеру, Кременчуцького міського онкодиспансеру та Інституту онкології АМН України.

Обсяг та структура дисертації.
Дисертацію викладено на 299 сторінках комп’ютерного тексту. Робота складається із вступу, аналітичного огляду літератури, 7 глав, які висвітлюють результати власних досліджень, аналізу отриманих результатів (обговорення), висновків, практичних рекомендацій і списку використаних роботі скорочень. Ілюстративний матеріал складають 138 таблиць і 57 рисунків. Бібліографічний вказівник містить 330 джерел літератури.

Декларація про особистий внесок здобувача у розробку наукових результатів
Автором проаналізовано понад 330 джерел спеціальної наукової літератури з проблеми, що вивчається, вивчено досвід Інституту онкології АМН України, а також розроблено план дослідження. Викладені автором в роботі дані одержані особисто. Здобувач обґрунтував, розробив в експерименті і провадив у практику нові комбінації хіміопрепаратів для лікування злоякісних новоутворень малого таза. Автором особисто виконаний експериментальний розділ роботи, а також виконана більшість хірургічних втручань, результати яких наведені в роботі. Дисертант самостійно проводив набір клінічних груп, здійснював вибір методик досліджень, облік, аналіз та оформлення всього отриманого матеріалу. Автор самостійно проводив комплексне лікування хворих з використанням ендолімфатичної терапії, статистично опрацював отримані данні, провів їх аналіз. Здобувачем сформульовані основні положення та висновки роботи.
Роботу виконано у клініці Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру. Томографічні та ультразвукові дослідження виконані в умовах клініки онкодиспансеру та Обласного діагностичного центру на базі Полтавської обласної клінічної лікарні. Морфологічні та морфометричні дослідження виконані на кафедрі патологічної анатомії Української медичної стоматологічної академії (зав. каф. Проф. Гасюк А.П.), дослідження апоптозу лімфоцитів виконані в Центральній науково-дослідній лабораторії УМСА (керівник професор Кайдашев І.П.).

Апробація результатів дисертації
Основні положення роботи викладені та обговорені на з’їздах та науково-практичних конференціях онкологів: ІІІ з’їзді онкологів і радіологів СНД (Мінськ, 2004), ІІІ з’їзді Українського товариства терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів (Маріуполь, 2003), ІV з’їзді Українського товариства терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів (Алушта, 2005), науково-практичній конференції „Сучасні підходи до діагностики та лікування онкогінекологічних захворювань” (Дніпропетровськ, 2003), науково-практичній конференції „Нове в діагностиці та лікуванні онкологічних захворювань органів травлення” (Київ, 2003), науково-практичній конференції „Комбіноване та комплексне лікування хворих на злоякісні новоутворення опорно-рухового апарату та меланоми шкіри” (Полтава, 2003), науково-практичній конференції „Актуальні питання радіохемотерапії в онкології” (Полтава, 2004), науково-практичній конференції „Актуальні питання променевої діагностики та лікування онкологічних захворювань” (Чернівці, 2004), науково-практичній конференції „Сучасні засоби супроводу в комплексному лікуванні онкологічних хворих” (Тернопіль, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Хіміотерапія в лікуванні онкогінекологічних хворих” (Чернігів, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні проблеми морфології” (Полтава, 2006), ХІ з’їзді онкологів України (Судак, 2006).

Публікації
За результатами дослідження опубліковано 39 наукових праць, з них 23 у фахових журналах, отримано 6 Патентів України.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Ендолімфатична поліхіміотерапія на підставі здійсненої нами комплексної клінічної, морфометричної, імунологічної об'єктивної кількісної оцінки є ефективним методом у лікуванні хворих на злоякісні новоутворення малого таза, придатним як для комплексного, так і самостійного застосування.
2. На підставі експериментальних досліджень впливу хіміотерапевтичних засобів безпосередньо на лімфатичні судини та клінічного обґрунтування, створені комбінації хіміопрепаратів для ендолімфатичної поліхіміотерапії: МРF (метотрексат, цисплатин, 5-фторурацил) - при лікуванні раку шийки матки, раку прямої кишки, раку анальної області, раку яєчників; МVСDtic (метотрексат, вінкрістін, циклофосфан, дакарбазин) - при лікуванні позаорганних пухлин малого таза, МFMiC(В) (метотрексат, 5-фторурацил, мітоміцин, блеоцин) та VCPF (вінкрістін, циклофосфан, цисплатин, 5-фторурацил) - при лікуванні рецидивів цих пухлин, а також G P (Гемзар, цисплатин) - при лікуванні хворих зі злоякісними новоутвореннями більшості зазначених локалізацій.
3. Запровадження розроблених методик приготування розчинів хіміопрепаратів для ендолімфатичних інфузій та режими проведення терапії дозволили зменшити кількість місцевих ускладнень під час ЕПХТ на 17,9% (р<0,05).
4. Ендолімфатичне застосування розроблених комбінацій хіміопрепаратів дозволяє покращити клінічний ефект терапії, в порівнянні з внутрішньовенним уведенням цитостатиків, на 23,1% (88,3±2,4% проти 63,4±2,7%, р<0,05) у хворих на рак шийки матки, на 19,2% (98,5±2,8% проти 78,3±2,3%, р<0,05) у хворих з первинним раком прямої кишки, на 18% (97,4±2,1% проти 79,4±2,6%, р<0,05) у хворих на рак анальної області, на 15% (77,8±2,5% проти 62,5±2,7%, р<0,05) у хворих з метастатичним ураженням тазових лімфовузлів.
5. Застосування ЕПХТ, в комплексному лікуванні хворих на злоякісні новоутворення малого таза, викликає виражене порушення морфологічної структури пухлин, яке характеризується вірогідними змінами комплексу морфометричних критеріїв і відповідає ІІ ІІІ ступеню лікувального патоморфозу.
6. Використання в комплексному лікуванні злоякісних новоутворень малого таза ендолімфатичної хіміотерапії суттєво покращує стан клітинного імунітету, збільшуючи кількість Т-лімфоцитів(СDЗ+) на 11,2% (р<0,05), Т-хелперів (СD4+) - на 9,8% (р<0,05), NК-клітин (СD16+) на 8,7%, при цьому зменшуючи концентрацію циркулюючих імунних комплексів на 10,6 (Од) (р<0,05).
7. Базовий середній рівень апоптозу лімфоцитів периферійної крові у хворих на злоякісні новоутворення малого таза у 7,8 разів вищий, ніж у здорових людей. При застосуванні ендолімфатичної поліхіміотерапії знижується апоптоз лімфоцитів, індукований пухлинним процессом: у хворих на РШМ - на 13,2% (р<0,05), у хворих на рецидивуючий РТМ на 9,6% (р<0,05), у хворих на РЯ на 19,1% (р<0,05), хворих на РПК на 11,5% (р<0,05), хворих на РАО на 9,1% (р<0,05) та у хворих на ПЗН МТ на 12,3% (р<0,05).
8. Використання ЕПХТ покращує загальне п’ятилітнє виживання хворих на рак шийки матки на 26,1% (р<0,05), (в порівнянні з поєднаною променевою терапією), хворих на метастазаючий та прогресуючий рак яєчників на 37,1% (р<0,05), (за умов тільки В/В ПХТ), хворих на рак прямої кишки на 34,1% (р<0,05), (в порівнянні з тільки хірургічним лікуванням), хворих на рак анальної області 18,3% (в порівнянні тільки з променевою терапією).

ПРАКТИЧШ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. На підставі аналізу найближчих і віддалених результатів лікування хворих зі злоякісними пухлинами шийки матки, ендометрію, яєчників, прямої кишки, позаорганних утворень малого таза та метастатичного враження лімфовузлів малого таза доцільно рекомендувати ендолімфатичну поліхіміотерапію до більш широкого застосування у практиці онкологічних стаціонарів з метою збільшення клінічної ефективності лікування, зменшення частоти виникнення рецидивів і метастазів цих злоякісних новоутворень, та поліпшення професійно-соціальної реабілітації хворих, що спрямоване на досягнення значного економічного ефекту.
2. З метою підвищення ефективності лікування хворих на рак шийки матки, рак ендометрія, рак яєчників, рак прямої кишки, рак анальної області та рецидивами цих новоутворень доцільно застосовувати ендолімфатичну поліхіміотерапію за уніфікованою схемою М Р F (метотрексат, цисплатин, 5-фторурацил) як у комплексі з іншими методами, так і як самостійний вид терапії, а також при необхідності поєднувати з внутрішньовенним уведенням цитостатичних антибіотиків.
3. Катетеризацію лімфатичної судини краще здійснювати у верхній третині стегна із застосуванням мікроінструментарію та встановлювати мікрокатетер до просвіту лімфатичної судини на тривалий час (на час всього курсу терапії), а уведення лікарських засобів здійснювати за допомогою електронного інфузомату у швидкісному режимі не вище 0,1 мл/хв (5 7 мл/год), щоб запобігти пошкодженню стінки судини і екстравазації ліків та прискоренню переходу препаратів із лімфатичного русла до кровоносного.
4. Під час приготування розчинів хіміопрепаратів для ендолімфатичних інфузій доцільно в якості розчинника застосовувати 10 20% розчин альбуміну, для більш тривалого знаходження у судинному руслі та меншого пошкодження хіміопрепаратами лімфатичних судин.
5. З метою зменшення токсичних реакцій підчас проведення ендолімфатичної хіміотерапії об’єм розчинів цитостатиків не повинен перевищувати 30 40 мл, а періодичність уведень повинна бути не меншою за 24 години.
6. Для підвищення клінічного ефекту та зменшення тривалості інфузій під час проведення ендолімфатичної хіміотерапії можливе суміщення в одному ін’єкторі декількох цитостатичних засобів: зокрема 5-фторурацилу, лейковоріну та цисплатину, 5-фторурацилу з циклофосфамідом, цисплатину з циклофосфамідом.
7. За умов ендолімфатичного уведення хіміопрепаратів, для зменшення подразнюючого впливу на лімфатичну судину та загально токсичного впливу на організм, доцільно зменшення як разової так і сумарної дози таких цитостатиків як цисплатин, дакарбазин вінбластин на 30-50% без погіршення клінічної ефективності терапії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. А.А.Лойт, А.В.Гуляев. Теория лимфогенного метастазирования рака и пролиферации. Санкт-Петербург: ЭЛБИ. 2003. 87с.
2. Абелев Г.И. Иммунология рака. // Вестник Российской Академии медицинских наук. 1999. - №4. С.21-25.
3. Автандилов Г.Г. Проблемы патогенеза и патологоанатомической диагностики в аспекте морфометрии.- М.: Медицина, 1984.- 284с.
4. Автандилов Г.Г. Введение в количественную цитологическую морфологию. М: Медицина, 1980. 216с.
5. Акимов А.А., Иванов С.Д., Хансон К.П. Апоптоз и лучевая терапия злокачественных новообразований // Вопроссы онкологии. 2003. - №3. С.261 267.
6. Аксель Е.М., Ушакова Т.И. Статистика заболеваемости и смертности от рака ободочной и прямой кишки // Новое в терапии колоректального раку / Под ред.Н.И. Переводчиковой. М, 2001. С.6 - 9.
7. Алиев М.Д., Бохян Б.Ю., Карапетян Р.М. и др. Возможности КТ и МРТ в планировании хирургического лечения сарком мягких тканей // Мат. III Конгресса онкологов закавказских государств, 2224 сентября 2004 г. Ереван, 2004. С. 122_123.
8. Аргун В.М. Прогнозирование при плоскоклеточном раке кожи. Дисс. канд. мед. наук М., 1986.
9. Арулин Л.И. Апоптоз при патологических процессах в органах пищеварения // Клиническая медицина. 2002. - №2. С.5-10.
10. А.И. Воробьев, И.А. Воробьев, Е.М. Грецов и др. Вопросы теоретической гематологии. // Терапевтический архив. 2003. - №9. С.22-29.
11. Баранов С.Б., Гусейнов К.Д. Оценка эффективности предоперационной химиолучевой терапии больных раком шейки матки // Вопросы онкологии. 2000, Т49, №5. С.612-614
12. Барышников А.Ю. Взаимотношение опухоли и имунной системы // Практическая онкология. 2003. - №3. С.127 - 130
13. Белушкина Н.Н., Северин С.Е. Молекулярные основы патологии апоптоза // Архив патологии. 2001, №1. С.51-60.
14. Бердов Б.А., Цыб А.Ф., Юрченко Н.И. Диагностика и комбинированное лечение рака прямой кишки. М., 1986.
15. Бережная Н.М. Иммунология и иммунотерапия злокачественных новообразований // Журн. Практ. Врача 1997. - №4. С. 11-14
16. Борисенков М.Ф. Хронобиология опухолевого роста // Вопросы онкологии. 2003. - №3. С. 269 - 275
17. Бохман Я.В., Вишневский А.С., Максимов С.Я. и др. Петербургская школа онкогинекологии: некоторые итоги и перспективы // Вопр. онкол. -1997. - Т. 43, № 1. - С. 39-46.
18. Бохман Я.В. Руководство по онкогинекологии. - Л., 1989. - С. 464.
19. Бутенко Г.М. Современные фармакологические подходы к иммунокорекции // Журн. Практ. Врача 1997. - №4. С. 8 10.
20. Буянов В.М.,Данилов К. Ю., Радзиховский А.П. Лекарственное насыщение лимфатической системы. К: Наук. думка, 1991. 136 с.
21. Быбыкаев А.О. Возможности эндолимфатической химиотерапии в онкологии. // Тезисы Всесоюз. Конф. По клин. Лимфологии. Подольск, 1985. С.172 175.
22. З.П.Федоренко, Гулак Л.О., Горох Є.Л. та ін. // Рак в Україні, 2004. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби: Бюллетень національного канцер реєстру України №5. Київ, Інститут онкології АМН України. - 2004. 94с.
23. З.П.Федоренко, Гулак Л.О., Горох Є.Л. та ін. // Рак в Україні, 2004. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби: Бюллетень національного канцер реєстру України №6. Київ, Інститут онкології АМН України. - 2005. 104с.
24. Б.Я.Лукьянченко /Лимфография. М: Медицина,1956. 218 с.
25. Вайнберг М.Ш. Лучевая терапия. Ретроанализ, обращенный в будущее / / Мед. ра­диол. - 1994. - Т. 39, № 3. - С. 68-71.
26. Валиев А.А., Гатауллин И.Г., Петров С.В. Иммуноморфологические аспекты диагностики колоректального рака // Матер. научн. конф. «Актуальные проблемы колопроктологии». М.: Медпрактика. М, 2005. С. 175.
27. Васильев Б.В., Бохман Я.В., Чепик О.Ф. и др. Опыт клинического применения челове­ческого лейкоцитарного интерферона при раке шейки матки / / Вопр. онкол. - 1986. - Т. 32, №12.-С. 23-28.
28. Вінницька А.Б. Ретроспективний аналіз комбінованого лікування хворих на рак шийки матки: шляхи оптимізації лікувальних програм . // Онкологія. 2002.- №1. - С.40 - 41
29. Винокуров В.Л., Некласова Н.Ю., Жаринов Г.М. и др. Эффективность рентгено-эндоваскулярных вмешательств в лечении больных далеко зашедшим раком шейки матки // Про­блемы современной онкологии. Тез.докл. IV Всерос. съезда онкол. - Ростов н/Д, 1995. - Т. 2. - С. 489-490.
30. Винокуров В.Л. Рак яичников, закономерности метастазирования и выбор адекватного лечения борльных.- Санк-Петербург: Фолиант. 2004. 332с.
31. Вишневская Е.Е. Справочник по онкогинекологии. - Минск: Беларусь, 1994.
32. В.А.Кныш, Ю.М.Тимофеев Злокачественные опухоли анального канала. / Москва, Онкологический научный центр имени акад. Блохина. 1997. 303с.
33. В.Б. Александров. - Рак прямой кишки. - М.: Вузовская книга.- 2001.- 207с.
34. Вишневская Е.Е., Косенко И.А. Отдаленные результаты комплексной терапии больных раком шейки матки с неблагоприятным прогнозом // Вопр. онкол. 1999. Т.45. С.420 423
35. Возианов А.Ф., Бутенко А.К., Зак К.П. Цитокины: биологические и противоопухоловые свойства. Киев: Наукова думка, 1998. 315 с.
36. Володько Н.А. Метастазування злоякісних пухлин. - Львів: Медицина світу, 2002. - 198с.
37. Габуния Р.И., Колесникова Е.К. Компьютерная томография в клинической диагностике. М.: Медицина, 1995. 352 с.
38. Галахин В.А., Чёрный В.А. Югринов О.Г. и др. Количественая гистереометрия злокачественных новообразований пищеварительного канала в оценке эффективности противоопухолевой терапии. / Тез. Докл.2 съезда онкологов СНГ, 23-26 мая 2000г., Киев. С.14.
39. Галахин К.А., Курик Е.Г. Лечебный патоморфоз злокачественных опухолей пищеварительного тракта. Киев: Книга-Плюс. - 2000 - 176с.
40. Галахин К.А., Курик Е.Г., Югринов О.Г. Химиотерапевтический патомофоз злокачественных опухолей. // Український хіміотерапевтичний журнал. - №4. 2000. С.8-12.
41. Гарин А.М. Рак толстой кишки, современное состояние проблемы.-М.:Медицина, 1998. 58с.
42. Гарин А.М.Хлебнов А.В. Справочник практической химиотерапии. - М.: Росмэн, 1995. 309с.
43. Гершанович М.Л., Филов В.А., Акимов М.А. Введение в фармакотерапию злокачественных опухолей. Сотис: Санкт-Петербург, 1999. -143с.
44. Григорьева Т.Ю., Никонова М.Ф., Ярилин А.А. Различная чувствительность к индукции апоптоза Т-лимфоцитов субкласов CD+4 и CD+8 // Иммунология. 2002. - №4. С.200 205.
45. Гриневич Ю.А. Основные принципы использования иммунотерапии при лечении больных со злокачественными новообразованиями // Онкология.- 2001. - № 2-3. С.216-219
46. Гриневич Ю.А., Каменец Л.Я. Основы клинической иммуологии опухолей. Киев: Здоров’я , 1986. 160 с.
47. Гублер Е.В., Генкин А.А. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях. Ленинград: Медицина, 1973. 138 с.
48. Гусак В.К., Мініношвілі О.І., Онищенко Л.Г. та ін. // Ендолімфатична терапія в комплексному лікуванні хворих з хірургічною патологією. -Шпитал. Хірургія. -1999. - №1.- С 25-27.
49. Демидов Л.В., Харкевич Г.Ю., Тимофеев И.В. Успехи и неудачи применения цитокинов в лекарственной терапии некоторых солидных опухолей // Практическая онкология. 2003. - №3. С. 140 147.
50. Девятченко Т.Ф., Филатова Н.С., Коротина Л.А. и др. Особенности локализации и диагностики рецидивов рака шейки матки / / Частные вопросы практической онкологии. - Вол­гоград, 1995. - Т. 51. - Вып. 3. - С. 50-53.
51. Демидова Л.В., Телеус Т.А. Пути улучшения результатов сочетанного лучевого лече­ния распространенного рака шейки матки // Мед. радиол. - 1994. - № 2. - С. 48-50.
52. Забунов А.В., Дударева Л.А., Монастырли Л.В. Химиотерапия распространенного рака шейки матки винкристином, платидиамом, блеомицином и 5-фторурацилом // Проблемы современной онкологии. Тез. докл. IV Всерос. съезда онкол. - Ростов н/Д, 1995. -Т. 2.-С. 319-320.
53. Забунов А.В., Черный А.П., Монастырли Л.В. Эффективность полихимиотерапии у больных плоскоклеточным раком шейки матки метапластического типа // Проблемы совре­менной онкологии. Тез. докл. IV Всерос. съезда онкол. - Ростов н/Д, 1995. - Т.2. - С. 320-321.
54. Задорожный А.М. Опыт эндолимфатической химиотерапии злокачественных опухолей / VІІІ съезд онкологов Украины. Тез. Докл. Киев, 1990. С.400 401.
55. Евтушенко Г.В., Свинцицкий В.С. Побочные эффекты химиотерпии и их корекция у больных с распространённым раком яичника // Український хіміотерапевтичний журнал. 2000. - №4. С.32 36.
56. Ермакова Н.А Роль химиотерапии на различных этапах лечения рака шейки матки. // Практическая онкология. Т.3, №3 2002. С.211-219
57. Иванкова B.C., Евтушенко Г.В., Воробьева Л.И. Радиомодификаторы в комплекс­ном лечении рака матки // Материалы I съезда онкологов стран СНГ. - М., 1995. -Т. 2. - С. 456.
58. Иванов С.М., Цуркан А.М., Мазурин В.Я. Лечение местнораспространенных сарком мягких тканей с применением терморадиотерапии // Опухоли мягких тканей. СПб., 1992. С. 25- 26.
59. Иммунологические методы исследования / Под ред. Г. Фримеля М: Медицина.-1987.-С.128.
60. И. В. Абраменко, А. А. Фильченков. Оценка параметров апоптоза в диагностике онкологических заболеваний, их прогнозе и оптимизации схем терапии // Вопросы онкологии 2003. - №2. С. 4-8.
61. Казакевич В.И., Митина Л.А., Вашакмадзе Л.А. и др. Ультразвуковое исследование внутриполостным датчиком при местнораспространенном раке прямой кишки // Колопроктология. 2004. №1 (7). С.11 - 14.
62. Казанцева И.А. Патология митоза в опухолях человека. Изд. Сиб. Акад. Наук.: Новосибирск, 1981. - 144 с.
63. Кайман Р. Ф. Сходство и различие клеточных элементов системы крови человека й собаки. - М.: Медицина, 1957.-384с.
64. Канаев С.В. Химиолучевое лечение рака прямой кишки. // Практическая онкология.- Т3.- №2. 2002. С123 129.
65. Киселёва Е.С., Дарьялова С.Л., Бойко А.В. // Новое в онкологии. М., 1995. Вып.1 С. 39-46
66. Клиническая иммунология и аллергология. / Под редакцией А.В. Караулова. - М: МИА, 2002. 650 с.
67. Кныш В. И., Бондарь Г. В., Алиев Б.М. и др. Комбинированное и комплексное лечение рака прямой кишки.- М.: Медицина, 1990.- 160 с.
68. Колесник Е.А., Черный В.А., Кикоть В,А. Эндолимфатическая ПХТ с локальной СВЧ-гипертермией в комплексе лечения распространённых форм рака прямой кишки.// Клін. Хірургія. - №5.- 1993 - С25-27.
69. Колобов С.В., Ярема И.М., Зайратьянц О.В. Основы регионарной иммунотерапии. М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2001. 182 с.
70. Косников А.Г., Баранов С.Б., Зельдович Д.Р. и др. Выбор адекватного лечения боль­ных раком шейки матки T1NOMO // Актуальные вопросы онкологии. Материалы Междунар. симп. - СПб, 1995. - С. 193-195.
71. Кочнев В.А. Клиника, дифференциальная диагностика и стадирование сарком мягких тканей // Практическая онкология. 2004. - №4. С.135-139.
72. Крутова Т.В., Островская Л.А., Рыкова В.А., Корман Д.Б. Чувствительность опухолевых клеток к низким дозам противоопухолевых препаратов // Изд. Акад. наук. Сер. Биол.—1994,—№ 5.—С. 738-754.
73. Куприянов В.В. Микролимфология. М: Медицина, 1983. - 287с.
74. Лабораторные методы исследования в клинике / Под ред. Меньшикова В. В. - М.: Медицина, І987. - 364 с.
75. Левин Ю.М. Основы лечебной лимфологии. М.Здоровье. 1986. 176 с.
76. Лазарев А.Ф. Ранняя послеоперационная лекарственная терапия расспространенного колоректального рака: новый подход в приоритетах оценки эффективности. Актуальные проблемы колопроктологии. Мат. тез. Третьей Всероссийской научно-практической конференции колопроктологов и Пленума Правления Российского научно-медицинского общества онкологов 1 -3 октября 1997. - г. Волгоград 1997; - С. 33-35.
77. Лемешко З.А. Ультразвуковые методы исследования // Болезни кишечника / Ред. Грубнев А.Л., Мягкова Л.П. М.: Медицина, 1994. С.107 - 122.
78. Лукьянова Н.Ю., Кулик Г.И., Чехун В.Ф. Роль генов р53 и bcl -2 в апоптозе и лекарственной резистентности опухолей // Вопроссы онкологии. 2000. Т.46, №2. С.121-128.
79. Маринич Ю.В., Черепанов Ф.С., Рылюк А.Ф. Анализ хирургического лечения рака прямой кишки // Вопр. онколог.- 1991.-Т. 37, № 5.- С. 592-595.
80. М.Д.Алиев. Современные подходы к лечению сарком мягких тканей // Практическая онкология. 2004. - №4. С.250-254.
81. Меньшиков В. В. Справочник по лабораторному исследованию в клинике. - М.: Медицина, 1987. - 365 с.
82. Моисеенко В.М., Орлова Р.В. Адъювантное лечение больных колоректальным раком.// Практическая онкология, 2000, №1, С. 1923.
83. Мусукаев Х.М. Показания к лимфографии при раке прямой кишки /Актуальные проблемы диагностики и лечения рака прямой кишки. Л., 1984. 26с.
84. Намазов Ф.Р., Мааедов А.М., Севдималиев Ф.Ф. и др. Определение и клиническое значение фактора некроза опухоли и интерлейкина 2 при раке прямой кишки // Матер. науч. конф. «Актуальные проблемы колопроктологии». М.: Медпрактика М, 2005. С. 263 - 264.
85. Напалков Н.П. Общая онкология. Руководство для врачей. Л.:Медицина, 1989. 648 с.
86. Никитин В. Н. Атлас клеток крови сельскохозяйственных и лабораторных животных. - М., 1956. - 235 с.
87. Никонова М.Ф., Литвина М.М., Варфоломеева М.И. Апоптоз и пролиферация как альтернативные формы ответа Т-лимфоцитов на стимуляцию // Иммунология. 1999. - №2. С.20-23.
88. О.В.Абслямова, Е.В. Степанова, М.Р. Личиницер. Значение тимидилатсинтетазы для прогноза и эффекта химиотерапии при колоректальном раке // Актуальные вопросы клинической онкологии. 2004. - №4. С.56 -60.
89. Онкогинекоглогия под редакцией З. Ш. Гилязутдиновой и М.К. Михайлова. М.: МЕДпресс. 2000. 383с.
90. Онкологія за редакцією Б.Т. Білинського, Ю.М.Стернюка, Я.В.Шпарика. Київ: Здоров’я. 2004. 527с.
91. Онкологічні захворювання в Україні 1993 2003 рр. Київ, 2004. 27с.
92. Орлова Л.П. Клиническое значение ультрасонографии в диагностике рака толстой кишки // Рос. мед. журн. 1998. Т. 6, № 19. С.20_26.
93. Орлова Л.П. Ультрасонография в диагностике заболеваний прямой кишки и приректальной области: Автореф. дис. д-ра. мед. наук. М., 1992.
94. Пальцев М.А., Иванов А.А. Межклеточные взаимодействия. М.: Медицина, 1995. С.39-59
95. Панков А.К. Эндолимфатическая полихимиотерапия в лечении злокачественных опухолей. М.: Медицина, 1985. - 121с.
96. Патологоанатомическая диагностика опухолей человека. Руководство для врачей. / Под редакцией Н.А.Краевского, А.В.Смольянникова, Д.С.Саркисова. - М:, Медицина. 1993. 687с.
97. Переводчикова Н.И. Новые подходы к терапии колоректального рака. В сб. Новое в терапии колоректального рака. Под. Ред. проф. Н.И. Переводчиковой. Москва. 2001, с.5.
98. Переводчикова Н.И. Место химиотерапии в системе лечения онкологических больных и выбор терапевтической тактики // Современная химиотерапия. 2001. - №2. С.76-81
99. Пилипенко М.І., Радзішевська Є.Б., Книгавко В.Г. / Лекції з математичної статистики для лікарів. Харків. Інститут медичної радіології ім. Григор’єва АМНУ, 2001. 88 с.
100. Портной Л.М. Некоторые вопросы лучевой диагностики рака толстой кишки // Вестн. рентгенол. радиол. 2004. № 2. С.20_33.
101. Прокопович С.К., Винницкий В.Б. Дендритные клетки и перспективы их использования в иммунотерапии злокачественных опухолей // Онкология. 2001. - № 2-3. С.126-131
102. Проточная лазерная цитометрия в оценке иммунной системы человека Б.В. Пинегин, А.А. Ярилин, Д.В. Мазуров и др. // Журн. Микробиология. 2002. - №6. С.105-106.
103. Разуваев В.А., Дробнер Г.И., Шаренко В.В. Терморадиотерапия в комплексном лечении сарком мягких тканей // Опухоли мягких тканей. СПб., 1992. С. 48 - 50.
104. Рахманин Ю.А. Лечение больных с локализованными и распространенными формами сарком мягких тканей // Метод. рекомендации МНИОИ им. П.А. Герцена. М., 1992. 12 с.
105. Регуляція активності мембран та процесів апоптозу лімфоїдних клітин тканинними пептидами / Боброва Н.О., Весніна Л.Е., Кайдашев І.П., та ін; під редакцією Кайдашева І.П. - Полтава: Полімет, 2004. 214с.
106. Розенко Л.Я., Непомнящая Е.М., Рубцов В.Р. Патоморфоз рака шейки матки при эндолимфатическом В/Ведении иммуномодулирующих препаратов.// Вопр. Онкологии. 2001. - №3. С.315 322.
107. Руководство по химиотерапии опухолевых заболеваний. / Под ред. Переводчиковой Н.И. М: Практич. Мед. 2005. 693с.
108. Сивашинский М.С., Салганик Р.И. Гетерогенность популяции раковых клеток в отношении их реакции на цисплатину. Стимуляция апоптоза // Вопросы онкологии.— 2001.—Т. 47.—№ 1.—С. 66-68.
109. Силантьева Н.К., Бердов Б.А., Шавладзе З.Н. Возможности компьютерной томографии в оценке эффективности лучевой терапии местно распространённого рака прямой кишки // Вопросы онкологии. - 1997. - №4. С.47 - 51
110. Силантьева Н.К., Бердов Б.А., Шавладзе З.Н. Компьютерная томография в лучевом и комбинированном лечении больных колоректальным раком. // Российский онкологический журнал. - №3. 2001. С.51-54.
111. Справочник по онкологии / Под ред. Проф. Шалимова С.А., проф Гриневича Ю.А., проф. Мясоедова Д.В. Київ.: Здоров’я. - 2000. 558с.
112. Справочник по онкологии. Под редакцией Н.Н. Трапезникова, И.В. Поддубной. Москва, КАППА. 1995.- 602с.
113. Стенина М.Б. Химиотерапия первой линии при раке яичников: стандарты и нерешенные вопросы. //Практическая онкология. - 2000. - №4. С.45 48.
114.Столярова И.В., Винокуров В.Л., Жаринов Г.М. и др. Результаты полирадиомодификации при лучевой терапии рака шейки матки и тела матки / / Мед радиол. - 1992. - № 3-4. - С. 27-31.
115. Трапезников Н.Н., Аксель Е.М. Заболеваемость злокачественными новообразованиями и смертность от них населения СНГ в 1998 г. М.: РОНЦ им. Н.Н.Блохина РАМН, 2000. 269 с.
116. Трапезников Н.Н., Карапетян Р.М., Геворкян А.А., Бохян Б.Ю., Тепляков В.В. Ретроспективный анализ результатов лечения сарком мягких тканей // Новое в онкологии. Сб. науч. тр. Вып. 5. Воронеж, 2001.
117. Тришкин В.А., Столяров В.И., Канаев С.В., Ювачева Т.П. Хирургическое, комбинированное и комплексное лечение злокачественных опухолей мягких тканей. Методические рекомендации. Л., 1980. 21 с.
118. Тулищев М.Л. Технические аспекты эндолимфатической терапии / Тез. Научн. Конф. По пробл. Клин. И эксперим. Лимфологии. Новосибирск, 1992. С.132 133.
119. Тюляндин С.А. Адъювантное лечение рака толстой кишки. В сб. Новое в терапии колоректального ракa. Под ред. проф. Н.И. Переводчиковой. Москва. 2001. - С. 7582.
120. Тюляндин С.А. Рак яичников: химиотерапия второй линии. //Практическая онкология. - 2000. - №4. С.61-64.
121. Тюляндин С.А. Лечение тошноты и рвоты, обусловленнных химиотерапией // Практическая онкология. - 2001. - №1. С.49 53.
122. Тюляндин С.А. Рак яичников: вчера, сегодня, завтра.// Материалы конференции «Со­временные тенденции развития лекарственной терапии опухолей». - М., 1997. С.66-69.