МЕХАНІЗМИ ЦИТОТОКСИЧНОЇ ДІЇ ЛАНДОМІЦИНУ Е НА ПУХЛИННІ КЛІТИНИ IN VITRO : МЕХАНИЗМЫ цитотоксического действия Ландомицинив Е НА опухолевых клеток IN VITRO



  • Название:
  • МЕХАНІЗМИ ЦИТОТОКСИЧНОЇ ДІЇ ЛАНДОМІЦИНУ Е НА ПУХЛИННІ КЛІТИНИ IN VITRO
  • Альтернативное название:
  • МЕХАНИЗМЫ цитотоксического действия Ландомицинив Е НА опухолевых клеток IN VITRO
  • Кол-во страниц:
  • 126
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ КЛІТИНИ
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ КЛІТИНИ

    На правах рукопису

    КОРИНЕВСЬКА АЛЛА ВЕНЕДИКТІВНА
    УДК 615.33+616-006.6


    МЕХАНІЗМИ ЦИТОТОКСИЧНОЇ ДІЇ
    ЛАНДОМІЦИНУ Е НА ПУХЛИННІ КЛІТИНИ
    IN VITRO

    14.01.07 онкологія

    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

    Науковий керівник:
    член-кореспондент НАН України,
    доктор біологічних наук, професор
    СТОЙКА РОСТИСЛАВ СТЕПАНОВИЧ


    Львів 2009








    ЗМІСТ




    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
    ВСТУП


    5




    6




    ОСНОВНА ЧАСТИНА


    10




    РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ


    10




    1.1. Протипухлинні препарати, їх структура та механізми дії


    10




    1.2. Загальна характеристика ангуциклінових антибіотиків та їх потенційна протипухлинна дія. Родина ландоміцинів


    15




    1.3. Шляхи передачі апоптотичного сигналу в клітині


    20




    1.4. Механізми множинної резистентності пухлинних клітин до лікарських препаратів і шляхи подолання цієї резистентності


    25




    РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ


    34




    2.1. Протипухлинні препарати, використані в дослідженні


    34




    2.2. Клітинні лінії, що використовували в роботі, та умови їх культивування
    2.3. Дослідження впливу різних чинників на життєздатність клітин
    2.4. Цитоморфологічне дослідження індукції апоптозу
    2.4.1. Фарбування фіксованих цитологічних препаратів клітин за методом Романовського-Гімза
    2.4.2. Флуоресцентне контрастування ядер клітин за допомогою DAPI
    2.4.3. Фарбування нефіксованих цитологічних препаратів клітин акридином оранжевим
    2.5. Дослідження взаємодії цитотоксичних речовин із ДНК
    2.5.1. Метод термоденатурації ДНК
    2.5.2. Визначення активності ДНК-топоізомерази І за ступенем
    релаксації плазмідної ДНК
    2.5.3. Метод конкурентного витіснення метилового зеленого з
    його комплексу з ДНК
    2.5.4. Дослідження зв’язування цитотоксичних речовин із ДНК за
    допомогою методу тонкошарової хроматографії
    2.5.5. Дослідження зв’язування ДНК фагу λ з протипухлинними
    препаратами за допомогою електрофорезу в гелі агарози
    2.5.6. Включення 3Н-тимідину в новосинтезовану ДНК клітин
    2.6. Дослідження ДНК апоптотичних клітин
    2.6.1. Виявлення міжнуклеосомної фрагментації ДНК електрофорезом у гелі агарози
    2.6.1.1. Виділення апоптотичної ДНК із культури клітин
    2.6.1.2. Електрофорез апоптотичної ДНК у гелі агарози
    2.7. Дослідження клітинного циклу методом проточної цитометрії
    2.8. Визначення утворення активних кисневих метаболітів (AMK)
    2.9. Детекція внутріклітинної продукції вільних радикалів за допомогою реагенту DCF-DA
    2.10. Визначення внутрішньоклітинного вмісту ATФ
    2.11. Характеристика функціонування мітохондрій
    2.11.1 Визначення змін трансмембранного мітохондріального потенціалу
    2.11.2. Визначення функціональної активності мітохондрій
    2.12. Вестерн-блот аналіз клітинних білків
    2.12.1. Приготування лізату клітин
    2.12.2. Визначення концентрації білків
    2.12.3. Електрофорез білків у поліакриламідному гелі в системі Леммлі
    2.12.4. Імуноблотинг білків
    2.13. Статистична обробка результатів дослідження
    РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ


    34




    36




    37




    37




    38




    38




    39




    39





    39





    40




    40




    41




    41




    42




    42




    42




    43




    43




    43




    44




    44




    45




    45




    45




    46




    46




    46




    47




    47




    48




    49




    3.1.Дія ЛЕ та інших протипухлинних препаратів на пухлинні клітини.
    3.1.1. Вплив ЛЕ на проліферативну активність клітин
    3.1.2. Порівняльна активність антинеопластичної дії ЛЕ з іншими
    протипухлинними препаратами
    3.2. Цитоморфологічні зміни в клітинах під впливом ЛЕ


    49




    49




    54




    57




    3.3. Порівняльний аналіз впливу ЛЕ та адріаміцину на фізико-хімічні властивості ДНК
    3.3.1. Вплив на хроматографічну рухливість ДНК
    3.3.2. Вплив на зміну температури плавлення
    3.3.3. Bплив на зв’язування із метиловим зеленим
    3.3.4. Bплив на зв’язування з топоізомеразою І


    63
























    3.4. Вплив ЛЕ на синтез ДНК і клітинний цикл
    3.4.1. Включення 3H-тимідину в новосинтезовану ДНК
    3.4.2. Цитофлюорометричний аналіз вмісту ДНК


    68














    3.5. Виявлення міжнуклеосомної фрагментації ДНК електрофорезу в гелі агарози


    72




    3.6. Вплив ЛЕ на мітохондріальному рівні


    73




    3.6.1. Визначення змін трансмембранного потенціалу


    73




    3.6.2. Утворення активних кисневих метаболітів (AMK)


    76




    3.6.3. Утворення внутрішньоклітинних оксидантів


    77




    3.6.4.Зміна внутрішньоклітинного рівня вмісту АТФ під впливом ЛЕ


    79




    3.7. Індукція розщеплення репараційного ензиму PARP-1


    80




    3.8. Дія ЛЕ на пухлинні клітини з різними типами резистентності до хіміотерапевтичних препаратів


    82




    3.8.1. Дослідження перехресної стійкості пухлинних клітин до ЛЕ та адріаміцину
    3.8.2. Вплив рівня P-gp, MRP1 або BCRP на антипроліферативну активність ЛЕ
    3.8.3. Вплив інгібіторів ABC-транспортерів на цитотоксичність ЛE


    83




    85




    91




    РОЗДІЛ 4.АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ


    95




    ВИСНОВКИ


    104




    ДОДАТКИ


    106




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    107





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ




    Aдр


    адріаміцин;




    AMK


    активні метаболіти кисню;




    ATФ


    Адинозинтрифосфат;




    ДНК


    дезоксирибонуклеїнова кислота;




    ЕДТА


    етилендиамінтетраацетат;




    ЛЕ


    ландоміцин Е;




    ПААГ


    поліакриламідний гель;




    ТБЕ


    трис-борат-ЕДТА буфер;




    ТЕ


    Трис-ЕДТА буфер;




    Трис


    Гідроксиметиламінометан;




    РНК


    рибонуклеїнова кислота;




    AIF


    фактор індукції апоптозу;




    BSA


    бичачий сиворотковий альбумін;




    CAD


    каспазо-активована ДНКаза;




    DAPI


    4,6-диамідино-2-феніліндол;




    DCF-DA


    2,7-дихлорфлуоресцеїн діацетат;




    DISC


    сигнальний комплекс індукції смерті;




    FADD


    Fas- асоційований домен смерті;




    JC-1


    5,5’,6,6’-тетра-хлоро-1,1’,3,3’-тетраетилбензімідазол-карбоцианін йодид;




    IAP


    білок, що інгібує апоптоз;




    ІС50


    величина інгібуючоїї концентрації препарату, при якій виживає 50 % клітин у порівнянні з контролем;




    MDR


    (multidrug resistance) - множинна лікарська резистентність;




    PARP


    полі(АДФ-рибозо)полімераза;




    PBS


    забуферений фізіологічний розчин;




    SDS


    додецилсульфат натрію.








    ВСТУП
    Актуальність теми. Найбільш ефективними в лікуванні онкологічних хворих вважають антибіотики антрациклінової та блеоміцинової груп, які синтезуються різними штамами стрептоміцетів [99]. Ландоміцин Е (ЛЕ) новітній ангуцикліновий антибіотик, представник родини ландоміцинів, яка поряд із антрациклінами та блеоміцинами відноситься до ароматичних полікетидів [167]. ЛЕ синтезується штамом Streptomyces globisporus 1912 при рості на соєвому середовищі. Крім типової хромофорної групи, молекула ЛЕ містить О-зв’язаний трисахарид (a-L-родиноза-(1à3)-b-D-олівоза-(1à4)-b-D-олівоза). Протипухлинний по-тенціал цього антибіотика вперше був продемонстрований in vivo на моделі карциноми Герена в щурів [17]. Проте, механізми його протипухлинної активності не досліджувалися. Єдиний з представників родини ландоміцинів, що раніше досліджувався, ландоміцин А, інгібував синтез ДНК у пухлинних клітинах на стадії переходу із G1 у фазу S клітинного циклу [126]. Було показано, що ЛЕ більш ефективно, ніж ландоміцин А, проникає через цитоплазматичну мембрану всередину клітини, та проявляє сильнішу бактерицидну дію на мікроорганізми [2].
    Серед найважливіших чинників, що обмежують клінічне використання протипухлинних препаратів, є швидкий розвиток у пухлинних клітин множинної лікарської резистентності (МЛР). Надекспресія більшості МЛР-опосередкованих АВС-транспортерів, що включають білки P-gp, MRP1 і BCRP, забезпечує зменшення накопичення клітиною протипухлинних препаратів, що і призводить до суттєвого зниження їх цитотоксичної активності [147, 178]. Виникнення набутої множинної резистентності та дослідження механізмів її уникнення набувають актуальності особливо в світлі розгляду питання про можливість застосування нових протипухлинних препаратів. Стосовно ЛЕ ці питання не вивчались, тому дана робота була скерована на їх дослідження.


    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертаційну роботу виконано в рамках держбюджетної теми Інституту біології клітини НАН України «Механізми індукції антипроліферативної та цитотоксичної активності у нормальних і трансформованих клітин» (2003-2005 рр., номер державної реєстрації №0103U001404) та теми «Дослідження процесів, що відбуваються під час апоптозу, індукованого антинеопластичними препаратами з різним механізмом дії» (2005-2008 рр., номер державної реєстрації №0106U002599). У 2004-2007 рр. роботу було підтримано стипендіями Міністерства освіти, науки та культури Австрії, наданих здобувачу.
    Мета і завдання дослідження.
    Головною метою роботи було дослідити молекулярні механізми дії ЛЕ на пухлинні клітини, зокрема індукцію апоптозу та його вплив на клітини з резистентністю до лікарських препаратів. Для досягнення поставленої мети, у роботі були поставлені наступні завдання:
    1. Дослідити антипроліферативну дію ЛЕ на пухлинні клітини різного тканинного ґенезу.
    2. Порівняти антипроліферативну активність ЛЕ та інших протипухлинних препаратів, зокрема адріаміцину, вінкристину, цисплатину, флуороурацилу, метотрексату; дауноміцину, блеоміцину, мітоксантрону.
    3. Дослідити цитоморфологічні зміни в пухлинних клітинах під впливом ЛЕ.
    4. Провести порівняльний аналіз впливу ЛЕ та адріаміцину на фізико-хімічні властивості ДНК.
    5. Дослідити молекулярні механізми апоптотичної загибелі пухлинних клітин під впливом ЛЕ.
    6. Вивчити особливості дії ЛЕ на пухлинні клітини з різними типами резистентності до хіміотерапевтичних препаратів.
    7. Дослідити вплив інгібіторів АВС-транспортерів на антипроліферативну дію ЛЕ.
    Об’єкт дослідження: злоякісно трансформовані лінії клітин з різною чутливістю до дії ЛЕ.
    Предмет дослідження: механізми цитотоксичної дії ЛЕ на пухлинні клітини in vitro.
    Методи дослідження: культивування клітин in vitro, світлова і флуоресцентна мікроскопія, термоденатурація ДНК, тонкошарова хроматографія, виділення ДНК, спектрофотометрія, електрофорез ДНК і білків у гелі, Вестерн-блот аналіз, проточна цитометрія, метод радіоактивних ізотопів, статистичні методи аналізу.
    Наукова новизна одержаних результатів.
    Вперше охарактеризовано антипроліферативну дію нового антибіотика ЛЕ на 27 лініях клітин різного тканинного та видового походження. Проведено порівняльний аналіз активності ЛЕ та відомих протипухлинних препаратів адріаміцину, метотрексату, цисплатину, вінкристину, флуороурацилу. Доведено загибель пухлинних клітин шляхом апоптозу під впливом ЛЕ. Показано, що апоптотична дія ЛЕ відбувається за участі мітохондріального сигнального шляху й обумовлена генерацією активних кисневих метаболітів, запуском каспазного каскаду за участі каспази-3 та -7, що призводить до розщеплення ензиму PARP-1, задіяного в репарації ДНК.
    Вперше показано, що зниження чутливості до ЛЕ клітин, які резистентні до протипухлинних препаратів (адріаміцину, мітоксантрону, дауноміцину) внаслідок надекспресії у них білків родини АВС-транспортерів, таких як P-gp, MRP1 і BCRP, відрізняється не більше як у 2,5 разів у порівнянні з вихідними пухлинними клітинними лініями.
    Практичне значення одержаних результатів.
    Результати, представлені в дисертаційній роботі, вказують на перспективність проведення доклінічних випробувань ЛЕ. Методичні підходи щодо вивчення цитотоксичної дії нового антибіотика на пухлинні клітини in vitro, основні результати цього дослідження й теоретичні узагальнення, що стосуються сигнальних механізмів дії ЛЕ, використовуються при викладанні спецкурсу Молекулярні механізми регуляції проліферації і диференціювання клітин” для магістрів біологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка.
    Особистий внесок здобувача.
    Дисертант самостійно опрацювала літературу за темою роботи, оволоділа необхідними методиками досліджень, виконала весь обсяг експериментальної частини дисертації, провела статистичну обробку результатів і брала участь у підготовці до друку наукових публікацій за участю співавторів та наукового керівника роботи.
    Дисертант висловлює щиру вдячність за допомогу в організації та проведенні досліджень в Інституті Ракових досліджень (Відень, Австрія) д-ру П.Хеффетер, проф. В.Бергеру та проф. М.Мікше.
    Апробація результатів дисертації.
    Основні положення дисертації були представлені на: Міжнародній Вейгелівській мікробіологічній конференції (Львів, 2003), VI Конференції молодих онкологів України (Київ, 2003), Першому (Установчому) Українському з’їзді клітинних біологів (Львів, 2004), Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів "Молодь і поступ біології" (Львів, 2005), конференції молодих науковців "Сучасні проблеми біохімії та біотехнології" (Київ, 2005), 5-й Міжнародній Парнасівській конференції (Київ, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю Молекулярні основи і клінічні проблеми резистентності до лікарських засобів” (Київ, 2006), ІХ Українському біохімічному з’їзді (Харків, 2006), 2-му Українському з’їзді клітинних біологів (Київ, 2007).
    Публікації.
    За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць, з них 5 у фахових періодичних виданнях, рекомендованих ВАК України, і 8 у матеріалах конференцій.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ:

    У дисертаційній роботі вперше охарактеризовано молекулярні механізми дії на пухлинні клітини нового ангуциклінового антибіотика ландоміцину Е. Встановлено, що цей препарат індукує апоптоз у пухлинних клітинах, які характеризуються різними механізмами резистентності до хіміотерапевтичних препаратів.
    1. Ландоміцин Е залежно від дози та тривалості дії пригнічує проліферацію пухлинних клітин різного тканинного походження. Концентрації цього препарату, що інгібують проліферацію клітин на 50% у порівнянні з контролем (ІС50), знаходились у діапазоні від 0,37±0,08 мкг/мл (клітини лінії МDА-MB-468 аденокарциноми молочної залози) до 15,04±2,65 мкг/мл (клітини лінії CCL-64 епітелію норки). Концентрації, при яких індукується антипроліферативна активність ландоміцину Е, суттєво не відрізняються від таких концентрацій інших відомих протипухлинних препаратів адріаміцину, флуороурацилу, цисплатину, метотрексату та вінкристину.
    2. Ландоміцин Е індукує загибель клітин шляхом апоптозу, на що вказують такі морфологічні ознаки як конденсація та фрагментація хроматину, утворення апоптотичних тілець, фрагментація клітин. Ландоміцин Е в концентрації 1мгк/мл в клітинах КВ-3-1 карциноми шийки матки через 24 год викликає порушення процесів мітозу.
    3. Ландоміцин Е не інтеркалює в структуру ДНК, інгібує синтез ДНК, впливає на клітинний цикл, спричиняє міжнуклеосомну фрагментацію ДНК.
    4. Ландоміцин Е індукує зниження трансмембранного мітохондріального потенціалу та внутрішньоклітинного вмісту АТФ в пухлинних клітинах.
    5. Антипроліферативний ефект ландоміцину Е на клітини обумовлений утворенням активних метаболітів кисню.
    6. Дія ландоміцину Е спричиняє активацію ефекторних каспаз-3 і -7 та утворення розщепленої форми їхнього субстрату репараційного ензиму PARP-1 в пухлинних клітинах.
    7. Ландоміцин Е інгібує проліферацію та індукує апоптоз у пухлинних клітинах, резистентних до адріаміцину, дауноміцину та мітоксантрону, що зумовлено надекспресією транспортних білків родини АВС, таких як P-gp, MRP1 та BCRP.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Булкина З.П. Противоопухолевые препараты. К.: Наук. Думка, 1991. 304 с.
    2. Виділення і рестрикційний аналіз двох плазмід Streptomyces globisporus 1912 / Мацелюх Б.П., Лук‘янчук В.В., Поліщук Л.В. та ін. //Биополимеры и клетка. - 1998. - 14, № 3. - С. 238 241.
    3. Генетичний контроль біосинтезу актиноміцетами протиракових антибіотиків-полікетидів / Федоренко В.О., Басілія Л.І., Данькевич К.О. та ін. //Бюл. Ін-ту с.-г. мікробіології. - 2000. - № 8. - С. 27 - 31.
    4. Динамика апоптических событий, индуцированных фактором некроза опухолей в лейкозных клетках U-937 / Кудрявец Ю.И., Фильченков А.А., Абраменко И.В. [ и др.] // Экспериментальная онкология. - 1996. - Т. 18. - С. 353-365.
    5. Дослідження механізмів дії ландоміцину Е на клітини ссавців / Панчук Р.Р., Кориневська А.В., Осип Ю.Л., Осташ Б.О., Федоренко В.О., Стойка Р.С. // Вісник Львів. ун-ту. 2004. Т. 35. С. 54-59.
    6. Егоров Н.С. Основы учения об антибиотиках //Москва: Высш. школа. 1986. - 448 С.
    7. Зеленин А.В. Люминесцентная цитохимия нуклеиновых кислот, М., 1967
    8. Использование ПЦР для обнаружения в геномах актиномицетов генов, кодирующих поликетидсинтазы I типа / Oсташ Б.Е., Огонян С.В., Лужецкий А.Н., Бехтольд А., Федоренко В.А. // Генетика-2005.-Т.41,N5.-C.595-600.
    9. Кориневська А.В., Стойка Р. С. Дія ландоміцину Е на пухлинні клітини з різними механізмами резистентності до хіміотерапевтичних препаратів / А. В. Кориневська, Р. С. Стойка // Клінічна та експериментальна патологія. 2007. Т.6, №3. С. 140143.
    10.Лаврінчук В.Я, Мацелюх Б.П, Тимчик О.В. Деякі властивості надчутливого до ультрафіолету мутанта Streptomyces globisporus 1912 // Мікробіол. журн. 2004. 66, N4. - С. 28 31.
    11.Мацелюх А.Б. Стрептоміцети - продуценти полікетидних антибіотиків // Мікробіол. журн. - 2003. - 65, № 1-2. - С. 168 - 181.
    12.Мацелюх Б.П., Лаврінчук В.Я. Одержання та характеристика мутантів Streptomyces globisporus 1912, дефектних по біосинтезу ландоміцину Е// Мікробіол. журн. - 1999. - 61, № 4. - С. 22 - 27.
    13.Ойвин И.А. Статистическая обработка результатов експери-ментальнЫх исследований // Патологическая и экспериментальная терапия. - 1960. - №4. - С.76-85.
    14.Осташ Б.О. Генетичний контроль окремих етапів біосинтезу ландоміцину Е в Streptomyces globisporus 1912 //Автореф. дис. канд. біол. наук. - Київ, 2003.
    15.Панчук Р.Р. Ландоміцин Е викликає апоптоз у пухлинних клітинах, впливаючи на регуляторну систему трансформуючого фактора росту b, але не володіючи ДНК-тропнісню / Р.Р. Панчук, А.В. Кориневська, Р.С. Стойка // Перша Міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів, Львів, 11-14 квіт. 2005: тези доповідей Львів, 2005. С.115.
    16.Пирс Е. Гистохимия. М.: Мир, 1962. 1078 с.
    17.Поліщук Л. В., Ганусевич І. І., Мацелюх Б. П. Вивчення протипухлиної дії антибіотика, що продукується Streptomyces globisporus 1912, на моделі карциноми Герена щурів //Мікробіол. журн. 1996. 58, №2 С. 55 58.
    18.СамуиловВ.Д., ОлескинА.В., ЛагуноваЕ.М. Программируемая клеточная смерть //Биохимия. 2000. Т.65, Вып.8. С.1029-1046.
    19.Сорін Є.Ф. Основи біохімічних методів дослідження. / Сорін Є.Ф., Виноградова Р.П. // К. Вища школа, 1975. 244 с.
    20.Тимчик О. В., Мацелюх Б. П. Токсичність полікектидного антибіотика ландоміцин Е на моделях лабораторних тварин // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Біологія". 2004. Випуск 15. С. 6875.
    21.Тимчик О.В. Мацелюх Б.П.Вивчення гострої токсичності полікетидного антибіотика ландоміцину Е на моделях лабораторних тварин. / Тези допов. Х зїзд мікробіологів Украіни 2004. -.408.
    22.Фильченков А.А., Стойка Р.С. Апоптоз и рак. К., Морион, 1999. 184 c.
    23.Чутливість до ландоміцинів А і Е стрептоміцетів продуцентів полікетидних антибіотиків / Мацелюх Б.П., Коновалова Т.А., Поліщук Л.В., Бамбура О.І. // Мікробіол журн. 1998. Т. 60. С. 31-36.
    24.A family of drug transporters: the multidrug resistance-associated proteins / Borst P., Evers R., Kool M., Wijnholds J.// J Natl Cancer Inst. 2000. Vol. 92(16). P. 1295-1302.
    25.A molecular understanding of mitoxantrone-DNA adduct formation. / B. S. Parker, T Buley, B. J. Evison, .[et al.] //| J. Biol. Chem., Vol. 279, №18, 18814-18823.
    26.A multidrug resistance transporter from human MCF-7 breast cancer cells. / Doyle LA, Yang W, Abruzzo LV,.[et al.] //Proc Natl Acad Sci U S A 1998;95:15665-70.
    27.A putative proteinase gene is involved in regulation of landomycin E biosynthesis in Streptomyces globisporus 1912. / Dutko L.,Rebets Y.,Ostash B.,.[et al.] // FEMS Microbiol. Letters-2006.-Vol. 255, Is.2. -P.280 - 285.
    28.A rapid and simple method for the isolation of apoptotic DNA fragments / Herrmann M., Lorenz H.M., Voll R.[et al.] // Nucl Acids Res. 1994. Vol. 22. P. 5506-5507.
    29.A simple technique for quantification of low level of DNA damage in individual cells / Singh N.T., MacCoy M.T, Tice R.R. [et al.] // Exp Cell Res. 1988. V.175. P. 184-191.
    30.Adriamycin induced DNA damage mediated by mammalian DNA topoisomerase II. / Tewey,K.M., Rowe,T.C., Yang,L.,et al. (1984) // Science, 226, 466468.
    31.Airley R. Cancer Chemotherapy: Basic Science to the Clinic. Wiley-Blackwell 2009- 342 pages.
    32.Alpha-fodrin is cleaved by caspase-3 in a chronic ocular hypertensive (COH) rat model of glaucoma. Tahzib NG, Ransom NL, Reitsamer HA, et all //. Brain Res Bull. 2004 Feb 15;62(6):491-5.
    33.Alqawi O., Bates S., Georges E. Arginine 482 to threonine mutation in the breast cancer resistance protein ABCG2 inhibits rhodamine 123 transport while increasing binding.//Biochem/ j/ 2004; 382:711-6.
    34.Amplification of P-glycoprotein genes in multidrug-resistant mammalian cell lines / Riordan J.R., Deuchars K., Kartner N.,et al. // Nature. 1985. Vol. 316(6031). P. 817-819.
    35.Analysis of in vivo role of -fodrin futoantigen in hrimary Sjögren’syndrome / Miyazaki K, NTakeda N, Ishimaru N,et al. //American Journal of Pathology./ 2005;167:1051-1059.
    36.Anthracyclines: molecular advances and pharmacologic developments in antitumor activity and cardiotoxicity./ Minotti G, Menna P, Salvatorelli E, et al. //Pharmacol Rev 2004;56:185-229.2
    37.Anthracyclines: selected new developments./ Binaschi M, Bigioni M, Cipollone A, et al. // Curr Med Chem Anticancer Agents 2001;1:113-30.
    38.Anticancer activity of the lanthanum compound [tris(1,10-phenanthroline)lanthanum(III)]trithiocyanate (KP772; FFC24). / Heffeter P, Jakupec MA, Korner W, et al. //Biochem Pharmacol 2006;71:426-40.
    39.Antifolate resistance mediated by the multidrug resistance proteins MRP1 and MRP2./ Hooijberg J.H., Broxterman H.J., Kool M., et al. // Cancer Res. 1999. Vol.59. P. 25322535.
    40.Antigen-specific identification and cloning of hybridomas with a Fluorescence Activated Cell Sorter (FACS) / Parks D.R., Bryan V.M., Oi V.M., Oi V.T., Herzenberg L.A. // PNAS. 1979. V. 76. P. 1962.
    41.Antitumor activity of landomycin E: in vitro study / A.V. Korynevska, B.P.Мatselyukh, R.R. Panchuk, R.S Stoika. // International Weigl Microbiological Conference, September 9-11, 2003: Abstract book. Lviv, 2003. Р.60.
    42.Arcamone,F. (1981) Doxorubicin Anticancer Antibiotics. Academic Press, New York, NY.
    43.Arcamone,F. (1998) From the pigments of the actinomycetes to third generation antitumor anthracyclines.// Biochimie, 80, 201206.
    44.Assessment of antitumor activity of landomycin A (NSC 6399187-A)./ Depenbrock H., Bornschlegl S., Peter R., Rohr J., Schmid P., Schweighart P., Block T., Rastetter J., Hanauske A-R // Ann Hematol. 1996. V.73 (Suppl II). A 80/316.
    45.ATP- and glutathione-dependent transport of chemotherapeutic drugs by the multidrug resistance protein MRP1./ Renes J, de Vries EG, Nienhuis EF, Jansen PL, Muller M. // Br J Pharmacol 1999;126:681-8.
    46.Baguley BC, Ferguson LR. Mutagenic properties of topoisomerase-targeted drugs. Biochim Biophys Acta 1998;1400:213-22.
    47.Bax-deficiency promotes drug resistance and oncogenic transformation by attenuating p53-dependent apoptosis. / Currach M.E., Connor T.M.F., Knudson C.M., et al. // Proc Natl Acad Sci USA. 1997. Vol. 94. P. 2345-2349.
    48.Beck WT, Qian XD. Photoaffinity substrates for P-glycoprotein. // Biochem Pharmacol 1992;43:89-93.
    49.Biochemical, cellular, and pharmacological aspects of the multidrug transporter / Ambudkar S.V., Dey S., Hrycyna C.A., Ramachandra M., Pastan I., Gottesman M. M // Annu. Rev. Pharmacol. Toxicol. 1999. Vol. 39. P. 361398.
    50.Biomolecular-chemical screening. A novel screening approach for the discovery of biologically active secondary metabolites / Maier A., Maul C., Zerlin M. [et al.] // J. Antibiot. v 1999. Vol. 52. P. 945-959.
    51.Biosynthetic short activation of the 2,3,6-trideoxysugar L-rhodinose / Rohr J., Wohlert S-E, Oelkers C., Kirschning A., Ries M. // Chem Commun. 1997. P. 973-974.
    52.Boor DJ, Hortobagyl GN. Anthracycline antibiotics in the treatment of cancer. // Drugs 1994;/47:/223-58.
    53.Borst P., Schinkel A.H: What have we learnt thus far from mice with disrupted P-glycoprotein genes? // Eur J Cancer. 1996. Vol. 32A(6). P. 985-990.
    54.Caspases: their intracellular localization and activation./ Zhivotovsky B., Samali A., Fadeel B., Orrenius S. // In: The Sixth Euroconference on Apoptosis, Saltsjo-Boo, Sweden, September 24-27, 1998: 1-4.
    55.Cell death signalling pathways in the patthologenesis and therapy of haematologic malignancies:overvied of apoptotic pathways / Klener P., Andera L, Klener P.,Necas E.,Zivny J. //Folia Biologica (Praha), - 2006- 52, P. 3 4-44.
    56.Cellular and molecular mechanisms of landomycin E antineoplastic action / A.V.Korynevska, R.R. Panchuk, B.O. Ostash, V.O. Fedorenko, R.S. Stoika // First (Inaugural) Ukrainian Congress for Cell Biology, April 25-28, 2004: Abstract book. Lviv, 2004. Р.138.
    57.Chaires,J.B., Herrera,J.E., Waring,J.M. (1990) Preferential binding of daunomycin to 5' at CG and 5' at GC sequences revealed by footprinting titration experiments. // Biochemistry, 29, 61456153.
    58.Characterization of adriamycin-resistant human breast cancer cells which display overexpression of a novel resistance-related membrane protein / Chen, Y.-N., Mickley, L. A., Schwartz, A. M., Acton, E. M., Hwang, J., Fojo, A. T. //J. Biol. Chem. 1990. Vol. 265. P. 1007310080.
    59.Chemistry and Biology of Landomycins, an Expanding Family of Polyketide Natural Products / B. Ostash, A. Korynevska, R. Stoika, V. Fedorenko // Mini-Reviews in Medicinal Chemistry. 2009. V. 9, №.9. P. 1040-1051.
    60.Chen H.-J. Binding of ATP to human DNA topoisomerase I resulting in an alteration of the conformation of the enzyme / Chen Hui-Jye, Hwang Jaulang. // Eur. J. Biochem. 1999. Vol. 265. P. 367-375.
    61.Circumvention of P-GP MDR as a function of anthracycline lipophilicity and charge./ Lampidis TJ, Kolonias D, Podona T, et al. // Biochemistry 1997;36:2679-85.
    62.Cole SP, Deeley RG. Transport of glutathione and glutathione conjugates by MRP1. // Trends Pharmacol Sci 2006;27:438-46.
    63.Contemporary issues in toxicology: apoptosis: molecular control point in toxicology./ Corcoran, G. B., L. Fix, D. P. Jones, et al. 1994. //Toxicology and Applied Pharmacology. 128: 169-81
    64.Das U. A radical approach to cancer. // Med Sci Monit 2002;8:RA79-92.29
    65.Database of p53 gene somatic mutations in human tumor and cell lines./ Hollstein M., Rice K., Greenblatt M.S., et al. // Nuc; Acids Res. 1994. Vol. 22. P. 3551-3555.
    66.Davies KJ. The broad spectrum of responses to oxidants in proliferating cells: a new paradigm for oxidative stress. // IUBMB Life 1999;48:41-7.
    67.Dean M, Fojo T, Bates S. Tumour stem cells and drug resistance. // Nat Rev Cancer 2005;5:275-84.
    68.Dean M., Hamon Y., Chimini G. The human ATP-binding cassette (ABC) transporter superfamily // J Lipid Res. 2001. Vol. 42(7). P.1007-1017.
    69.Display and analysis of patterns of differential activity of drugs against human tumor cell lines: development of mean graph and COMPARE algorithm./ Paull KD, Shoemaker RH, Hodes L, Monks A, et al. //J Natl Cancer Inst 1989;81:1088-92.
    70.Disruption of the antiproliferative TGF-b signaling pathways in human pancreatic cancer cells / Villanueva A., Garcia C., Paules A.B. et al. // Oncogene. 1998. Vol. 17. № 15. P.1969-1978.
    71.DNA-binding activity of LndI protein and temporal expression of the gene that upregulates landomycin E production in Streptomyces globisporus 1912 / Rebets Y., Ostash B., Luzhetskyy A. et al. //Microbiol. - 2005. - 151, pt 1.- P. 281 - 290.
    72.Dominant-negative inhibition of breast cancer resistance protein as drug efflux pump through the inhibition of S-S dependent homodimerization./Kage, K., Tsukahara, S., Sugiyama, T., Asasa, S., Ishikawa, E., Tsuruo, T., and Sugimoto, Y. 2002. // Int. J. Cancer, 97: 626630.
    73.Dou Q.P., An B. Rb and apoptotic cell death // Front Biosci 1998. Vol.3. 419-430.
    74.Drug resistance and ATP-dependent conjugate transport mediated by the apical multidrug resistance protein, MRP2, permanently expressed in human and canine cells. / Cui Y., Konig J., Buchholz J.K.,et al. // Mol Pharmacol. 1999. Vol. 55. P. 929937.
    75.Drug transport variants without P-glycoprotein overexpression from a human squamous lung cancer cell line after selection with doxorubicin./ Kuiper CMB, H. J.; Baas, F.; Schuurhuis, G. J.;et al. // J Cell Pharmacol -1990;1:35-41.
    76.Earnshaw WC, Martins LM, Kaufmann SH ). Mammalian caspases: structure, activation, substrates and functions during apoptosis// Annual Review in Biochemistry.-1999,- 68, pp383-424.
    77.Elucidation of the function of two glycosyltransferase genes (lanGt1 and lanGT4) involved in landomycin biosynthesis and generation of new oligosaccharide antibiotics / Tzefzer A, Fisher C, Stockert S, et al. // Chem Biol. 2001. Vol. 8. P. 1239-1252.
    78.Expression of ccaR, encoding the positive activator of cephamycin C and clavulanic acid production in Streptomyces clavuligerus, is dependent on bldG / Bignell D.R., Tahlan K., Colvin K.R. et al..// Antimicrob Agents Chemother. - 2005. - 49, N 4. - P. 1529 - 1541.
    79.Expression of the regulatory protein LndI for landomycin E production in Streptomyces globisporus 1912 is controlled by the availability of tRNA for the the rare UUA codon / Rebets Y., Ostash B., Fukachara M., Nakamura T., Fedorenko V. // FEMS Microbiol. Letters-2006.-Vol. 256, Is.1. -P.30 - 37.
    80.Feasibility of a high-flux anticancer drug screen using a diverse panel of cultured human tumor cell lines./ Monks A, Scudiero D, Skehan P, Shoemaker R, et al // J Natl Cancer Inst 1991;83:757-66.
    81.Ferry D.R., Traunecker H., Kerr D.J. Clinical trials of P-glycoprotein reversal in solid tumours // Eur J Cancer. 1996. Vol. 32A(6). P.1070-1081.
    82.Ford J.M., Hait W.N. Pharmacology of drugs that alter multidrug resistance in cancer // Pharmacol Rev. 1990. Vol. 42(3). P.155-199.
    83.Frisch S.M., Ruoslanti E. Integrins and anoikis // Curr Opin Cell Biol. 1997. Vol. 7. P. 701-706.
    84.Functional multidrug resistance protein (MRP) lacking the N-terminal transmembrane domain / Bakos E., Evers R., Szakacs G., Tusnady G.E., Welker E., et al. // J Biol Chem. 1998. Vol. 273. P. 3216732175.
    85.Gefitinib (‘Iressa’, ZD1839), an epidermal growth factor receptor tyrosine kinase inhibitor, reverses breast cancer resistance protein/ABCG2-mediated drug resistance /Nakamura Y, Oka M, Soda H, Shiozawa K, Yoshikawa M, Itoh A, Ikegami Y, Tsurutani J, Nakatomi K, Kitazaki T, Doi S, Yoshida H, Kohno S (2005) // Cancer Res 65: 15411546.
    86.Gefitinib reverses breast cancer resistance protein-mediated drugresistance. / Yanase K, Tsukahara S, Asada S, Ishikawa E, Imai Y, Sugimoto Y (2004)// Mol Cancer Ther 3: 1119 1125.
    87.Generation of novel landomycins by combinatorial biosynthetic manipulation of the lndGT4 gene of the landopmycin E cluster in S. globisporus / Ostash B., Rix U., Remsing Rix L.L., Tao Liu, Lombo F., Luzhetskyy A., Gromyko O., Wang C., Brana A.F., Mendez C., Salas J.A., Fedorenko V., Rohr J. // Chemistry and Biology-2004.-Vol.11.-N.4.-P.547-555.
    88.Generation of Streptomyces globisporus SMY622 strain with increased landomycin E production and it's initial characterization / Gromyko O., Rebets Y., Ostash B., Luzhetskyy A., Fukuchara M., Bechtold A., Nakamura T., Fedorenko V. // J.Antibiot.-2004.-Vol.57.-N.6-P.383-389.
    89.Gewirtz DA. A critical evaluation of the mechanisms of action proposed for the antitumor effects of the anthracycline antibiotics Adriamycin and daunorubicin. //Biochem Pharmacol 1999;/57:/727-41.
    90.GhafourifarP., RichterC. Mitochondrial nitric oxide synthase regulates mitochondrial matrix pH // J. Biol. Chem. 1999. Vol.380. P.1025-1028.
    91.Golstein, P. Controlling cell death. // Science . 1997.-275, 1081-1082.
    92.Gong J, Traganos F, Darzynkiewicz Z. A selective procedure for DNA extraction from apoptotic cells applicable for gel electrophoresis and flow cytometry. // Anal Biochem 1994;218:314-9.
    93.Gottesman M.M. How cancer cells evade chemotherapy: Sixteenth Richard and Hinda Rosenthal Foundation Award Lecture // Cancer Res. 1993. Vol. 53(4). P.747-754.
    94.Gottesman MM, Fojo T, Bates SE Multidrug resistance in cancer: role of ATP-dependent transporters. // Nat Rev Cancer 2: 2002.- 48-58.
    95.Grankvist K., Lernmark A., Taljedal I.B. Alloxan cytotoxicity in vitro. Microscope photometric analysis of Trypan Blue uptake by pancreatic islet cells in suspension // Biochem J. 1977. Vol. 162. P.19-24.
    96.Green PS, Leeuwenburgh C. Mitochondrial dysfunction is an early indicator of doxorubicin-induced apoptosis. // Biochim Biophys Acta 2002;1588:94-101.24
    97.Green tea extract and (-)-epigallocatechin-3-gallate, the major tea catechin, exert oxidant but lack antioxidant activities / Elbling L., Weiss R.M., Teufelhofer O.[et al.] // Faseb J 2005;19:807-809.
    98.Hannun Y.A. Apoptosis and the dilemma of cancer chemotherapy // Blood. 1997. V. 89. P.1845-1853.
    99. Henkel T., Zeeck I.. // J Antibiot. 1990. Vol. 43. P. 830-840.
    100. High molecular weight DNA fragmentation: a critical event in nucleoside analogue-induced apoptosis in leukemia cells./ Huang P; Robertson L E; Wright S; Plunkett W. // Clinical cancer research : 1995;1(9):1005-13.
    101. Hoang T., Traynor A.M., Schiller J. H. Novel therapies for lung cancer // Surg. Oncol. 2002. Vol. 11. N 4. P. 229-241.
    102. Hortobagyl GN. Anthracyclines in the treatment of cancer. An overview.// Drugs 1997;/54 (Suppl 4):/1_7
    103. Hutchinson C.R., Fujii I. Polyketide synthase gene manipulation: a structure-function approach in engineering novel antibiotics. // Annu Rev Microbiol 49: 1995.-201238.
    104. Identification of Selective Inhibitors of Cancer Stem Cells by High-Throughput Screening / P.B. Gupta , T.T. Onder ,G. Jiang , K. Tao [at el.] // Cell.- 2009.- V. 138. P. 115.
    105. Identification of the function of gene lndM2 encoding a bifunctional oxygenase-reductase involved in the biosynthesis of the antitumor antibiotic landomycin E by Streptomyces globisporus 1912 supports the originally assigned structure for landomycinone / Zhu L., Ostash B., Rix U., et al. // J.Org.Chem.- 2005.- Vol.70, N2.- P.631-638.
    106. Identification of topoisomerase I as the cytotoxic target of the protoberberine alkaloid coralyne./ Gatto B., Sanders M.M., Yu C. et al. // Cancer Res. 1996. Vol. 56. P. 2795-2800
    107. In vitro study of landomycin E effect on mammalian tumor cells / A.V.Korynevska, R.R. Panchuk, B.P. Matselyukh, R.S. Stoika // VI Conference of young oncologists of Ukraine, December 4-5, 2003. Abstract book. Kyiv, 2004. Р.47.
    108. InhibitionInhibition of mono-ADP-ribosyltransferase activity during the execution phase of apoptosis prevents apoptotic body formation./ Lodhi IJ, Clift RE, Omann GM, Sweeney JF, McMahon KK, Hinshaw DB // Arch Biochem Biophys. 2001 Mar 1;387(1):66-77.
    109. Interference by doxorubicin with DNA unwinding in MCF-7 breast tumor cells / Fornari F.A., Randolph J.K., Yalowich J.C., [et al.] // Mol Pharmacol.1994; 45: 649-656 ст15.
    110. Intrinsic and acquired forms of resistance against the anticancer ruthenium compound KP1019 [indazolium trans-[tetrachlorobis(1H-indazole)ruthenate (III)] (FFC14A)./Heffeter P., Pongratz M., Steiner E. [et al.] // J Pharmacol Exp Ther 2005;312: 281-289.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины