ОПТИМІЗАЦІЯ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ РАКУ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ У ЗАГАЛЬНІЙ ЛІКУВАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ : ОПТИМИЗАЦИЯ РАННЕЙ ДИАГНОСТИКИ И вторичной профилактики рака молочной железы В общей лечебной сети



  • Название:
  • ОПТИМІЗАЦІЯ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ РАКУ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ У ЗАГАЛЬНІЙ ЛІКУВАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ
  • Альтернативное название:
  • ОПТИМИЗАЦИЯ РАННЕЙ ДИАГНОСТИКИ И вторичной профилактики рака молочной железы В общей лечебной сети
  • Кол-во страниц:
  • 367
  • ВУЗ:
  • ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО МІСЬКА ЛІКАРНЯ № 2 «ЕНЕРГЕТИК», м. ДОНЕЦЬК
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ′Я УКРАЇНИ
    ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ім.М.ГОРЬКОГО
    МІСЬКА ЛІКАРНЯ №2 «ЕНЕРГЕТИК», м.ДОНЕЦЬК

    На правах рукопису


    Приходченко Володимир Васильович

    УДК 618.19-07-084:614.2



    ОПТИМІЗАЦІЯ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ
    ТА ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ РАКУ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ У ЗАГАЛЬНІЙ ЛІКУВАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ


    14.01.07 онкологія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора медичних наук


    Науковий консультант
    Думанський Юрій Васильович
    заслужений діяч науки і техніки,
    чл.-кор. АМН України,
    доктор медичних наук, професор


    Донецьк 2008









    ЗМІСТ



    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ5
    ВСТУП..6
    РОЗДІЛ 1. Рак грудної залози. Проблеми ранньої діагностики та вторинної профілактики (огляд літератури).14
    РОЗДІЛ 2. Характеристика контингенту жіночого населення, що вивчається: рівень, динаміка, захворюваність та смертність хворих на рак грудної залози. Методи дослідження..................................................56
    2.1. Загальні показники контингенту, захворюваності, смертності хворих на рак грудної залози крупного промислового міста..............56
    2.2. Характеристика вивченого контингенту жіночого населення району обслуговування лікарні.64
    2.3. Методи дослідження..66
    2.3.1. Анкетний скринінг.67
    2.3.2. Клінічний метод виявлення захворювань грудної залози (аналіз анамнестичних даних, огляд та пальпація грудних залоз)68
    2.3.3. Ультразвукове обстеження грудних залоз...70
    2.3.4. Контактна цифрова термомамографія для діагностики захворювань грудної залози.....70
    2.3.5. Рентгенмамографія.78
    2.3.6. Морфологічне дослідження.......79
    2.3.7. Методи статистичної обробки результатів дослідження........80
    РОЗДІЛ 3. Організаційні форми та методичні підходи, спрямовані на поліпшення ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози....85
    3.1. Накази, нормативні документи з поліпшення мамологічної допомоги (нормативно-правові документи).................................................................85
    3.2. Оптимізація організаційної системи мамологічної допомоги...89
    3.2.1. Мікроорганізаційна система діяльності мамологічної служби (лікувально-профілактичний заклад)....90
    3.2.2. Макроорганізаційна система діяльності мамологічної служби
    (район, місто, область)..........100
    РОЗДІЛ 4. Роль та місце контактної цифрової термомамографії у ранній діагностиці захворювань грудної залози..................110
    4.1. Апробація та впровадження у клінічну практику контактного цифрового термомамографу (ТКЦ-1) для діагностики захворювань грудної залози..110
    4.2. Застосування термомамографа в діагностиці раку грудної залози.112
    4.3. Діагностика дисгормональних дисплазій та доброякісних пухлин грудної залози за допомогою термомамографа........................136
    4.4. Причини хибнонегативних та хибнопозитивних результатів при застосуванні термомамографа в діагностиці захворювань грудної залози168
    4.5. Вивчення та виявлення як морфологічних, так і термографічних ознак передпухлинних станів при мастопатіях та фіброаденомах172
    РОЗДІЛ 5. Вторинна профілактика раку грудної залози за допомогою
    медичної технології формування «груп ризику», диспансерного спостереження та лікування хворих на передпухлинні захворювання грудних залоз..............................................210
    5.1. Анкетний скринінг як метод формування «груп ризику»210
    5.2. Алгоритм диспансерного спостереження та лікування «груп ризику» та передпухлинних захворювань грудної залози..238
    РОЗДІЛ 6. Селективний скринінг у ранній діагностиці раку грудної залози та передпухлинних захворювань...257
    6.1. Результати клінічного обстеження жінок..258
    6.2. Обстеження жінок за допомогою ультразвукового методу.263
    6.3. Підсумки обстеження жінок контактним цифровим термомамографом265
    6.4. Рентгенмамографічне обстеження жінок у селективному скринінгу.269
    6.5. Порівняльний аналіз якості обстеження грудних залоз застосованими методами у селективному скринінгу.283
    РОЗДІЛ 7. Ефективність розроблених методів ранньої діагностики та вторинної профілактики передпухлинних захворювань і раку грудної залози.296
    7.1. Медична ефективність розроблених методів ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози...297
    7.2. Витрати на проведення селективного скринінгу у діагностиці та вторинній профілактиці раку грудної залози у загальній лікувальній мережі...302
    7.3. Аналіз і узагальнення результатів роботи.304
    ВИСНОВКИ.317
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................321
    ДОДАТКИ........364
    Додаток А. Облік роботи лікаря-мамолога на рік....365
    Додаток Б. Облік роботи лікаря-мамолога за роками..366
    Додаток В. Індивідуальна карта результатів скринінгу, оздоровлення та диспансерного спостереження жінок району обслуговування...367










    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ



    ВІ вірогідний інтервал
    ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я
    ГЗ грудна залоза
    ДПРМ двобічна профілактична мастектомія
    ЖСО жіночі статеві органи
    ЗЗЛМ заклади загальної лікувальної мережі
    ІН істиннонегативний
    ІП істиннопозитивний
    ЛПЗ лікувально-профілактичні заклади
    МГ мамографія
    МГСк мамографічний скринінг
    МРТ магнітно-резонансна томографія
    ПМС передменструальний синдром
    ПРМ профілактична мастектомія
    РГЗ рак грудної залози
    Сск селективний скринінг
    ТМГ термомамографія
    УЗД ультразвукове дослідження
    ФА фіброаденома
    ФАП фельдшерсько-акушерський пункт
    ФКМ фіброзно-кістозна мастопатія
    ХН хибнонегативний
    ХП хибнопозитивний









    ВСТУП



    Актуальність теми. Рак грудної залози (РГЗ) один з найбільш поширених пухлинних процесів в усіх країнах світу [1].
    У структурі захворюваності злоякісними новоутвореннями серед жіночого населення України РГЗ складає 19,4%, у структурі смертності 20%, причому захворюваність щорічно зростає на 2,5%3% [3].
    Згідно з даними канцерреєстру України, за 2002 рік виявлено 14713 хворих на РГЗ. Захворюваність РГЗ з 1978 року по 2002 рік збільшилася в 2рази з 29,6 випадків до 56,2 на 100 тис.населення [5]. Збільшується кількість хворих у молодому віці. Серед жінок до 30 років захворюваність РГЗ склала 28,5 випадків на 100 тис.населення [6]. Тому рання діагностика та лікування є важливою й актуальною проблемою для всіх країн.
    При ранньому виявленні пухлин та комплексному лікуванні 20-річна тривалість життя складає 92%98% випадків [20].
    Незважаючи на проведення заходів із протиракової боротьби, захворюваність в Донецькій області та м.Донецьку залишається вище, ніж в Україні. Вона становить в 2006 році 65,3 випадків на 100 тис.населення, в м.Донецьку 66,7 на 100 тис.населення. Виявлення хворих на РГЗ на профоглядах за період 19972006 роки по Донецькій області відмічалося у 30,6%48,7%, у м.Донецьку 25,3%49,6% відповідно. Відсоток запущених випадків РГЗ у м.Донецьку за цей період становив 47,9%31,6%. Смертність хворих на РГЗ по м.Донецьку знизилася з 43,1 випадків у 1997 році до 35,8 на 100тис.населення в 2000 році. Незадовільні показники роботи онкологічної служби обумовлені перш за все пізньою діагностикою РГЗ лікарями загальної лікувальної мережі. Крім того, сподівання на те, що всі лікарі поліклініки, ведучи прийом хворих, повинні оглядати грудні залози та виявляти пухлини на ранніх стадіях, не виправдалися. У лікувальних закладах практично немає фахівців, які б займалися вторинною профілактикою РГЗ, спрямованою на виявлення та оздоровлення «груп ризику». Не впроваджуються скринінгові програми обстеження грудних залоз для виявлення передпухлинних та злоякісних новоутворень на доклінічних та ранніх клінічних стадіях захворювання РГЗ. Не обґрунтовані терміни обстеження жінок різних вікових груп та «груп ризику». До теперішнього часу жінки частіше звертаються до лікарів поліклініки тоді, коли самі знайдуть пухлину у грудній залозі.
    Відомо, що рак це хронічне захворювання, і більшу частину свого розвитку перебігає безсимптомно, приховано. Від початку гіпотетично першої злоякісної клітини до клінічного прояву пухлини проходить від 2 до 8 років, у залежності від часу подвоєння клітини [385]. Жінки у доклінічній стадії раку за цей період неодноразово відвідують лікувальні заклади з різних питань та проблем. У зв’язку з цим основні зусилля повинні бути спрямовані на створення мамологічної служби в поліклініках загальної лікувальної мережі, необхідна розробка організаційно-методичних підходів та вдосконалення методів ранньої діагностики, вторинної профілактики передпухлинних захворювань та раку грудної залози, які б підвищували виявлення хворих на ранніх стадіях РГЗ та зменшували захворюваність цією страшною хворобою.
    Таким чином, актуальність проблеми ранньої діагностики та вторинної профілактики РГЗ у закладах загальної лікувальної мережі обумовили вибір теми дослідження.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у рамках планової науково-дослідної роботи «Комплексна терапія раку молочної залози на основі нових методів хірургічного, лікарського та гормонального лікування з використанням селективного внутрішнього артеріального впливу лікарських засобів. Клініко-морфологічне дослідження» (шифр роботи МК05.04.19, № державної реєстрації 0104U010587), що виконується на кафедрі онкології Донецького національного медичного університету ім.М.Горького, клінічною базою якого є Донецький обласний протипухлинний центр.
    Мета дослідження: розробити організаційні принципи, методичні підходи та медичні технології, які вдосконалюють ранню діагностику та вторинну профілактику раку грудної залози, зменшують кількість запізнених стадій, підвищують якість виявлення, диспансерного спостереження і лікування «груп ризику».
    Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання дослідження:
    1. Вивчити та виявити проблеми та недоліки в організації, методах ранньої діагностики, питаннях вторинної профілактики доброякісних та злоякісних захворювань грудної залози.
    2. Впровадити організаційні та методичні підходи у роботу мамологічної служби, які направлені на поліпшення ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози.
    3. Визначити та впровадити найбільш оптимальну технологію обстеження жінок із ранньої діагностики передпухлинних захворювань та раку грудної залози, яка сприяє виявленню, спостереженню та лікуванню «груп ризику».
    4. Розробити, провести апробацію методу контактної цифрової термомамографії в діагностиці захворювань грудної залози.
    5. Дати оцінку ролі та місця у селективному мамологічному скринінгу методу контактної цифрової термомамографії.
    6. Вдосконалити та впровадити в практику алгоритм селективного скринінгу діагностики захворювань грудної залози.
    7. Проаналізувати ефективність розроблених організаційно-методичних рекомендацій та медичної технології з ранньої діагностики раку грудної залози, формуванню «груп ризику», диспансерному спостереженню та лікуванню хворих на передпухлинну патологію грудної залози для впровадження у практику роботи закладів загальної лікувальної мережі.
    Об’єкт дослідження. Фактори ризику розвитку раку грудної залози, характерних для жінок регіону; діагностика ранніх структурно-морфологічних порушень у тканині грудної залози; термобіологічні процеси у тканині грудної залози в нормі та при патології; система діагностики за допомогою селективного скринінгу, виявлення та лікування передпухлинних станів у жінок «групи ризику».
    Предмет дослідження. Жінки у віці від 18 до 85 років, що проживають у крупному промисловому районі міста. Із них 64 вперше виявлених хворих на рак грудної залози та 1153 жінки з доброякісними захворюваннями грудної залози, 314 жінок «групи ризику», які пройшли комплексне обстеження за допомогою анкетного та селективного скринінгу у мамологічному кабінеті та кабінеті профілактики, 74 жінки, які направлені в обласний протипухлинний центр із діагнозом «рак грудної залози» або підозрою на рак, 122 ретроспективно опитаних жінки, які раніше перенесли рак грудної залози.
    Методи дослідження. Клінічні та інструментальні методи (термомамографія, мамографія, ультрасонографія, аспіраційна біопсія, трепанбіопсія, ексцизійна біопсія, цитоморфологія) для вдосконалення технології ранньої діагностики захворювань грудної залози. Метод анкетування для виявлення критеріїв формування «груп ризику». Проведена статистична обробка клінічних спостережень, математичне моделювання, розробка комп’ютерних програм.
    Наукова новизна одержаних результатів.
    Впроваджено алгоритм селективного скринінгу у діагностиці захворювань грудної залози при зверненні жінок до поліклініки загальної лікувальної мережі.
    Вперше обґрунтовані критерії формування «груп ризику» як передпухлинних захворювань, так і раку грудної залози, характерних для жінок регіону.
    Розроблено алгоритм диспансерного спостереження за жінками «групи ризику» виникнення як передпухлинних захворювань, так і раку грудної залози.
    За допомогою моделі штучної нейромережі виділені найбільш вірогідні фактори ризику, які впливають на виникнення раку грудної залози.
    Вперше розроблено, апробовано та впроваджено у клінічну практику метод контактної цифрової термомамографії, з використанням протоколу термограм, критеріїв оцінки візуальних та кількісних показників термограм (патент України на винахід №70110А від 15.09.2004р., патент Росії на винахід №2276965 від 27.05.2006р., патент України на винахід №70110 від 27.08.2007р.).
    Вперше за допомогою даних контактної термографії виділені чотири термографічні форми раку грудної залози, систематизовані характерні термографічні ознаки дисгормональних порушень, фіброаденом, кіст.
    Шляхом співставлення клініко-термо-морфологічних спостережень доведено, що вогнища гіпертермії з градацією асиметрії температури понад +2°С з площею більше 10%15% поверхні грудної залози є ранньою ознакою термобіологічних порушень тканини грудної залози, які обумовлені запаленням, проліферацією, початком пухлинних процесів.
    Практичне значення одержаних результатів. Розроблені, апробовані і впроваджені в практику роботи закладів загальної лікувальної мережі організаційно-методичні підходи надання мамологічної допомоги, впровадження алгоритмів анкетного та селективного скринінгу, застосування критеріїв формування, спостереження та лікування «груп ризику» дозволили значно покращити виявлення у ранній стадії як доброякісних захворювань грудної залози, так і раку.
    Результати впровадження сучасної медичної технології ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у роботу лікувальних закладів міста Донецька дозволили вирішити ряд важливих практичних проблем: значно підвищилася кількість виявлених випадків раку грудної залози при профоглядах у III стадіях захворювання, збільшилася кількість обстежених жінок за допомогою скринінгу, проведене своєчасне спостереження та лікування жінок «групи ризику» дозволило стабілізувати захворюваність на рак грудної залози.
    Розроблений прилад для контактної цифрової термомамографії отримав свідоцтво МОЗ України про визнання його медичним приладом та отримано дозвіл на його промислове виробництво. Встановлені можливості застосування контактної термографії для контролю за ефективністю лікування дисгормональних порушень. Запропонована для практичного застосування комп’ютерна програма для виявлення та формування «груп ризику».
    Розроблені технології впроваджені у центральній міській лікарні №17, м.Донецьк (акт впровадження від 22.03.06р.), у міській лікарні №2 «Енергетик», м.Донецьк (акт впровадження від 06.04.06р.), у міській лікарні №26, м.Донецьк (акт впровадження від 10.11.06р.), у центральній міській лікарні №24, м.Донецьк (акт впровадження від 15.11.06р.), у центральній міській клінічній лікарні №3, м.Донецьк (акт впровадження від 06.12.06р.), у Донецькому обласному протипухлинному центрі (акт впровадження від 12.01.07р.), у центральній міській клінічній лікарні №6, м.Донецьк (акт впровадження від 15.05.07р.), у міській клінічній лікарні №21, м.Донецьк (акт впровадження від 07.06.07р.), у центральній міській лікарні №18, м.Донецьк (акт впровадження від 18.06.07р.), у Луганському обласному клінічному онкологічному диспансері (акт впровадження від 27.11.07р.).
    Особистий внесок здобувача. Автором самостійно розроблена методологія дослідження оптимізації ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози, визначені мета та завдання дослідження, розроблено протокол його виконання, проведено збір, вивчення, аналіз та оцінка ефективності клінічного матеріалу дослідження. Автором самостійно розроблено основні теоретичні та практичні положення дослідження, проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз літератури. Автором здійснювався безпосередній контроль за реалізацією протоколу дослідження, самостійно виконані хірургічні втручання, аспіраційні та трепанбіопсії. Особисто автором розроблено алгоритм селективного скринінгу обстеження жінок, сформована анкета й проаналізовані дані анкетування, розроблені критерії формування та диспансерного спостереження «груп ризику». Дисертант особисто провів системний і науковий аналіз даних дослідження.
    За ідеєю та безпосередньою участю у розробці в співавторстві створений контактний цифровий термомамограф ТКЦ-1 оригінальної конструкції. Особисто автором проведені доклінічні іспити можливостей приладу, розроблені критерії та протокол контактної термомамографії. Автором проаналізовані дані клінічного обстеження, рентгенмамографії, термомамографії, ультрасонографії, цитоморфології.
    Автором власноруч написані та узагальнені клінічні спостереження, проілюстровані всі розділи дисертації, зроблені узагальнення, висновки.
    Розділи роботи, які присвячені патогістологічним аспектам дослідження, виконані при консультативно-методичній допомозі співробітників патологоанатомічного відділення Донецької міської лікарні №2 «Енергетик» к.мед.н., доц. ВіненцовоїТ.П. та Центральної науково-дослідної лабораторії Донецького національного медичного університету ім.М.Горького д.мед.н., проф. ШлоповаВ.Г. та д.мед.н., проф. ВолосЛ.І.
    Статистична обробка й аналіз одержаних результатів, їх опис та ілюстрації, формулювання основних положень, теоретичних узагальнень, висновків виконані здобувачем самостійно.
    Аналіз питомої ваги факторів ризику за допомогою моделі штучної нейромережі та ефективність запропонованої медичної технології проведені при консультативно-методичній допомозі співробітників кафедри медичної біофізики, медичної апаратури та клінічної інформатики Донецького національного медичного університету ім.М.Горького д.б.н., проф., зав.кафедри ЛяхаЮ.Є. та к.фіз.-мат.н., доц. Гур’яноваВ.Г. При цьому особистий внесок дисертанта полягав у плануванні, проведенні досліджень, обробці та аналізу даних анкетування жінок із подальшим використанням основних висновків дослідження.
    У роботах, виконаних у співавторстві, реалізовані наукові ідеї здобувача. При написанні докторської дисертації здобувачем не були використані результати кандидатської дисертації та ідеї співавторів публікацій.
    Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися на XVI науково-технічній конференції з участю зарубіжних спеціалістів «Датчики та перетворювачі інформації систем вимірювання, контролю й управління» (Москва, 2004), на конференціях із міжнародною участю «Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині» (Київ, 2004, 2005), на XI з’їзді онкологів України (Судак, 2006), на IIIМіжнародній конференції «Телемедицина досвід, перспективи» (Донецьк, 2007), на науково-практичній конференції з міжнародною участю XIIIзасідання Українського Допплерівського Клубу (Київ, 2007), на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми гігієни та екології», присвяченої 75-річчю Донецької області і 75-річчю кафедри гігієни та екології Донецького національного медичного університету ім.М.Горького (Донецьк, 2007).
    Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у 35 наукових працях, в тому числі у 1 монографії, у 1 методичних рекомендаціях, у 23 статтях в наукових фахових виданнях, у 3 патентах на винахід, у 7 тезах.
    Структура дисертації. Дисертація викладена на 367 сторінках комп’ютерного тексту і складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота ілюстрована 113 рисунками на 64сторінках, 48 таблицями на 21 сторінці. Додатки на 3 сторінках.
    Список літератури містить 411 наукових публікацій, у тому числі 286 вітчизняних та 125 іноземних, який займає 43 сторінки.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    1. У дисертації узагальнені основні теоретичні підходи та запропонована медична технологія ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у загальних лікувальних закладах, яка являється новим науковим рішенням у діагностиці раку на ранніх стадіях та напрямком у виявленні, лікуванні, оздоровленні «групи ризику», що дозволяє знизити захворюваність РГЗ.
    2. Під час дослідження виявлені причини, що призводять до встановлення у хворих запізнених стадій раку грудної залози:
    · недостатня мотивація у самих жінок до профілактичного як самообстеження, так і до обстеження на профоглядах;
    · відсутність мамологічної служби у поліклініках загальної лікувальної мережі обумовлює нестачу того ланцюжка, який був би провідним у санітарно-просвітницькій роботі, в організації скринінгового обстеження жінок, у проведенні заходів вторинної профілактики, реабілітації хворих;
    · недостатнє фінансування ЛПЗ (10% від потреби на обладнання) та низька забезпеченість обладнанням (мамографами, термографами, УЗД) не дозволяють провести мамографічний скринінг на популяційному рівні;
    · не розроблена науково-обґрунтована медична технологія ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози в умовах загальної лікувальної мережі.
    3. Проведений аналіз даних анкетного скринінгу показав накопичення факторів ризику з (2030)- до (4050)-річного віку, що свідчить про необхідність початку заходів вторинної профілактики з цього віку, а проведення селективного скринінгу з 40 років. Доведено, що за допомогою опитування жінок згідно з розробленою анкетою формуються «групи ризику», вивчаються як індивідуальні фактори ризику, так і загальний стан здоров’я жінок регіону, розробляються заходи впливу на керовані та умовно керовані фактори ризику.
    4. Результати прогнозування факторів ризику за допомогою побудови моделі штучної нейромережі виявили чотири основні фактори, які при своєму сполученні підвищують ризик розвитку раку: вік (збільшення цієї ознаки на 1 рік вказує на підвищення ризику розвитку раку (ВШ=1,11, ВІ 1,081,14); хворобливість грудних залоз перед менструацією (ВШ=3,58, ВІ 2,016,37); відсутність або нерегулярне статеве життя (ВШ=5,07, ВІ 2,839,10); наявність у жінок доброякісних захворювань грудних залоз на фоні гіпертонічної хвороби (ВШ=1,80, ВІ 1,053,10). На виділеному наборі ознак побудована математична модель прогнозування ризику розвитку РГЗ. Чутливість моделі склала 78,8% (ВІ 70,4%86,2%), специфічність 79,0% (ВІ 74,0%83,6%).
    5. Розроблений контактний цифровий термограф ТКЦ-1 є медичним приладом, який дозволяє отримати карти розподілу температур та візуалізації зображення температурних карт їх математичної обробки, аналіз кількісних показників температур (від 8°С до +8°С) за розробленими діагностичними параметрами. Новизна розробки полягає в ряді концептуальних, конструктивних і методичних рішень, сукупність котрих дозволила зробити новий прилад для скринінгової діагностики захворювань грудної залози.
    6. Проведені доклінічні і клінічні іспити методу контактної цифрової термомамографії довели високу чутливість методу 94,4% (ВІ 92,6%95,9%), специфічність 64,9% (ВІ 59,4%70,2%) та точність 85,9% (ВІ83,7%87,9%). Метод дозволяє в 67,1%±1,5% встановити істиннопозитивний діагноз, в 18,7%±1,2% виключити патологію, в 10,1%±0,9% має хибнопозитивні заключення та в 4,0%±0,6% хибнонегативні діагнози. Проведені дослідження з вивчення причин хибнопозитивних діагнозів виявили наявність у жінок у 63,2%±4,5% безсимптомного прихованого перебігу хронічного запалення тканин грудної залози.
    7. Проведеним дослідженням за допомогою співставлення клініко-термо-морфологічних даних встановлено, що на термограмах вогнища гіпертермії обумовлені наявністю запалення, проліферативних, передпухлинних процесів і початком пухлинних процесів. Граничною термографічною картиною між відсутністю та наявністю патології є вогнища гіпертермії з температурною асиметрією +2°С та площею вогнища більше 10%15% поверхні грудної залози. Встановлено, що контактна цифрова термографія є методом виявлення як функціонального стану тканини грудної залози, так і ранньої діагностики передпухлинних станів, раку грудної залози.
    8. Розроблений під час дослідження алгоритм селективного скринінгу є медичною технологією, яка дозволяє провести більш ефективне профілактичне обстеження жінок. Застосування алгоритму двохетапного селективного скринінгу дозволило у 18418 обстежених в 25% виявити жінок із патологією грудних залоз, серед яких у 6,3%±0,2% виявили доброякісні захворювання, в 0,30%±0,04% рак грудної залози, 1,7%±0,1% ввійшли до «групи ризику». Виявлення захворювань грудної залози збільшилося у 2рази. Питома вага діагностики раку грудної залози при профілактичному селективному скринінгу виросла з 19,2%±7,7% до 64,5%±8,6%, причому виявлення хворих на РГЗ у III стадіях збільшилося з 42,3%±9,7% до 80,6%±7,7%.
    9. Найбільш якісні показники діагностики захворювань грудної залози встановлені при рентгенологічному обстеженні: чутливість 92,4% (ВІ90,2%94,4%), специфічність 86,0% (ВІ 81,4%90,1%), точність 90,6% (ВІ 88,5%92,5%). Контактна цифрова термографія має більшу чутливість 94,4% (ВІ 92,6%95,9%) та нижчу специфічність 64,9% (ВІ 59,4%70,2%), за точністю друге місце після мамографії 85,9% (ВІ 83,7%87,9%) і, що важливо, має найменший відсоток (4,0%±0,6%) хибнонегативних результатів серед застосованих методів. Отримані результати дозволили застосувати метод контактної цифрової термографії у першому етапі скринінгу для відбору «групи ризику» та хворих від здорових жінок.
    10. Витрати коштів на 50% менші при проведенні селективного скринінгу, ніж при прогнозованому наскрізному мамографічному скринінгу. Крім того, застосування контактного цифрового термографа в алгоритмі селективного скринінгу дозволило вдвічі зменшити кількість рентгенмамографій і відповідно зменшити променеве навантаження на грудні залози без погіршення якості діагностики.
    11. Впровадження розробленої медичної технології з ранньої діагностики і вторинної профілактики раку грудної залози у роботу лікувально-профілактичних закладів покращили показники онкологічної роботи у місті Донецьку: захворюваність грудної залози зменшилась, але залишається вище, ніж в Україні (66,7 та 62,2 відповідно); смертність від раку грудної залози поступово зменшується з 43,1 у 1997 році до 35,8 у 2006 році; збільшилося виявлення хворих на РГЗ на профоглядах та у III стадіях, зменшилася кількість хворих у III та у IV стадіях захворювання, збільшилася кількість хворих, які стоять на обліку з моменту встановлення діагнозу 5 та більше років.
    12. У дисертації обґрунтовано стратегію розвитку мамологічної служби на всіх рівнях надання медичної допомоги. Доведено, що для вирішення поліпшення показників онкологічної служби з раку грудної залози, необхідна організація мамологічної служби у поліклініках загальної лікувальної мережі, які б працювали за єдиними стандартами профілактичного обстеження та індивідуальним підходом у лікуванні хворих, у взаємодії з ЛПЗ IIII рівнів із застосуванням селективного скринінгу у діагностиці захворювань грудної залози.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



    1. Шалимов С. А. Рак молочной железы / С.А.Шалимов, В.И.Тарутинов, А.А.Литвиненко // Укр. хіміотерапевт. журн. 1999. № 4. С. 6370.
    2. Профессиональные факторы, социально-экономический статус и рак женской репродуктивной сферы : (обзор литературы) / Л.Г.Соленова, В.Б.Смулевич, З.В.Окунева [и др.] // Медицина труда и промышленная экология. 1994. № 9. С. 2630.
    3. Перспективні напрямки у лікуванні хворих на рак молочної залози та рак ендометрія / І.Б.Шепотін, І.М.Мотузюк, О.П.Манжура [та ін.] // Онкологія. 2006. Т. 8, № 1. С. 5356.
    4. ПоляковаО.В. Поликлинический скрининг в выявлении опухолей молочных желез / О. В. Полякова // Поликлиника. 2001. № 3-4. С.4243.
    5. Диагностика рака молочной железы: современные аспекты / И.И.Смоланка, В.О.Черныш, С.Ю.Скляр [и др.] // Здоровье женщины. 2004. №1 (17). С. 175177.
    6. Харченко В. П. Система обследования молочных желез / В.П.Харченко, Н.И.Рожкова // Поликлиника. 2001. № 34. С. 4042.
    7. Холин А. В. Национальная программа массового обследования молочных желез в Великобритании / А. В. Холин // Маммология. 1995. № 2. С.910.
    8. BakerL.H. Progress in screening for early breast cancer / L.H.Baker, T.D.J.Chin, K.V.Wagner // J. Surg. Oncol. 1985. Vol. 30, № 2. P.96102.
    9. Quality assurance and cancer defection rates in a provincial screening mammography program / Heather E. Bryant, Desantels, J. E. Leo. [et al.] // Radiology. 1993. Vol. 188, № 3. P. 811816.
    10. Trends in the management of breast cancer / S.Raina, B.F.Rush, J.M.Blackwood [et al.] // J. Surg. Oncol. 1985. Vol. 28, № 2. P.117122.
    11. Lindgren T. Systemic therapy for micrometastatic breast cancer / T.Lindgren, C.M.Haskell // Cancer Invest. 1987. Vol. 5, № 3. P. 205219.
    12. Posner M.C. Indications for breast-preseving surgery and adjuvant therapy in early breast cancer / M.C.Posner, N.Wolmark // Jut. Surg. 1994. Vol.79, №1. P. 4347.
    13. Летягин В. Лечение первичного рака молочной железы / В.Летягин // Врач. 1999. № 7. С. 2023.
    14. ОрловО.А. Органосохраняющее лечение рака молочной железы / О.А.Орлов // Рос. онкол. журн. 2000. № 5. С. 710.
    15. СклярС.Ю. Тактика лікування раку молочної залози у початкових стадіях / С. Ю. Скляр // Клін. хірургія. 1999. № 3. С. 4344.
    16. ЛетягинВ.П. Органосохраняющие операции в комплексном лечении больных раком молочной железы / В.П.Летягин, А.А.Волченко // Рос. онкол. журн. 2001. № 4. С.46.
    17. Орлов О.А. Органосохраняющие операции при различных локализациях рака молочной железы / О. А. Орлов // Хирургия. 2001. № 2. С.46.
    18. ТащиевР.К. Органосохраняющее лечение больных раком молочной железы III стадии с применением криовоздействия на опухоль / Р.К.Тащиев, Н.В.Миненко, И.В.Абраменко // Онкология. 2001. Т.3, № 4. С. 283285.
    19. Досвід проведення органозберігаючих хірургічних втручань при лікуванні хворих на рак молочної залози / А.О.Протопопов, В.Б.Шабелянський, Ю.І.Малімон [та ін.] // Онкология. 2002. Т.4, №2. С.132134.
    20. РожковаН.И. Современное состояние маммологической службы в Российской Федерации / Н.И.Рожкова // Актуальные вопросы маммологии : материалы I Всерос. науч.-практ. конф. с междунар. участием. М., 2001. С. 325.
    21. Пономарев И. О. Медицинский скрининг проблемы, перспективы и возможности применения в онкологии / И. О. Пономарев // Онкология. 2001. Т. 3, № 23. С. 203206.
    22. КаневцовВ.В. Оптимизация подходов к диагностике и лечению заболеваний молочной железы : учеб.-метод. пособие / В.В.Каневцов. М., 2001. 41 с.
    23. Демидов С.М. Роль диспансеризации в активном выявлении ранних форм рака молочной железы / С.М.Демидов, Н.Т.Зозюк // Вопр. онкологии. 1980. Т. 26, № 7. С. 38.
    24. ЛактионовК. Роль скрининга в выявлении доклинического рака молочной железы / К.Лактионов, Л.Денисов, И.Коптяева // Врач. 1997. № 4. С. 910.
    25. ЛевшинВ.Ф. Самообследование молочных желез как метод скрининга рака молочной железы / В.Ф.Левшин, Э.А.Михайлов // Вопр. онкологии. 2000. Т. 46, № 5. С. 627628.
    26. Факторы риска рака молочной железы (проспективное, контролируемое исследование) / В. Ф. Семиглазов, В. М. Моисеенко, Р. С. Харикова [и др.] // Вопр. онкологии. 1992. № 1. С. 3442.
    27. СарницкаяН.П. Оценка риска влияния антропогенных химических загрязнителей на здоровье населения / Н. П. Сарницкая // Врачеб. дело. 1993. № 4. С. 1922.
    28. PerretF. Prevention de la pathologie mammaire. Hypoluteinie et cancerogenese / F.Perret, A.Gorins // Rev. br. Gynecol. Obstet. 1989. Vol.84, № 11. P. 811813.
    29. МезиноваН.Н. Краевые и возрастные особенности эндокринной системы при раке матки и молочной железы / Н.Н.Мезинова, А.Г.Богданова, Ю.С.Кожназарова. Алма-Ата : «Казахстан», 1977. 160 с.
    30. БаженоваА.П. Рак молочной железы / А.П.Баженова, Л.Д.Островцев, Г.Н.Хаханашвили. М. : Медицина, 1985. 265 с.
    31. ЛевшинВ.Ф. Репродуктивная функция женщин и риск развития рака молочной железы / В.Ф.Левшин // Вопр. онкологии. 1988. № 10. С.11781182.
    32. ХурасевБ.Ф. Факторы риска дисгормональных доброкачественных гиперплазий и рака молочных желез / Б. Ф. Хурасев., Ю. А. Гуркин // Журн. акушерства и женских болезней. 2001. Т. 50, Вып. 1. С.5054.
    33. СтариковВ.И. Фиброзно-кистозная мастопатия / В.И.Стариков // Междунар. мед. журн. 2002. Т. 8, № 12. С. 144148.
    34. НечушкинМ. Рак молочной железы: факторы прогноза / М.Нечушкин, А.Петровский // Врач. 2003. № 10. С. 911.
    35. КулаковВ.И. Проблемы злокачественных новообразований репродуктивной системы в практике гинеколога / В.И.Кулаков, А.А.Тохиян // Журн. акушерства и женских болезней. 2001. Т. 50, Вып. 1. С. 912.
    36. Содержание рецепторов эстрогенов в опухолях молочной железы: роль этнических факторов / С. А. Баишева, О. Г. Хап, З. И. Тогайбаева [и др.] // Вопр. онкологии. 2001. Т. 47, № 2. С. 205207.
    37. Ричард Л. Байни. Клиническое руководство по охране здоровья пожилых женщин / Ричард Л. Байни, Леон Сперов. М. : Медицина, 2001. 523 с.
    38. ВласовА.В. Роль диспансеризации больных с дисгормональными заболеваниями молочных желез в раннем выявлении рака / А.В.Власов, Т.С.Кузьменко // Вопр. онкологии. 1992. № 4. С. 480483.
    39. ЗаридзеД.Г. Эпидемиология и скрининг рака молочной железы / Д.Г.Заридзе // Вопр. онкологии. 2002. Т. 48, № 45. С. 489495.
    40. WeiderpassE. Онкологические заболевания в менопаузе, причины и способы предотвращения / E.Weiderpass, J.R.Persson // Вопр. онкологии. 2001. Т. 47, № 2. С. 139145.
    41. ГурьеваВ.А. Факторы риска, способствующие развитию фиброзно-кистозной болезни у работников коксохимической промышленности / В.А.Гурьева, Т. Л. Гонопольская // Маммология. 1998. № 4. С.37.
    42. ГромоваА.Л. Частота нарушений менструальной, половой и репродуктивной функции у больных с мастопатиями / А.Л.Громова, В.В.Иванченко // Вісн. проблем біології і медицини. 2002. Вип. 4. С.3639.
    43. Тумилович Л. Г. Фиброзно-кистозная мастопатия : (патогенез, клиника и терапия) / Л.Г.Тумилович, Т.Е.Самойлова // Акушерство и гинекология. 1988. № 3. С. 7073.
    44. Макаренко Н. П. Мастопатия / Н. П. Макаренко // Рус. мед. журн. 1999. Т. 7, № 10. С. 451454.
    45. ЛетягинВ.П. Мастопатия / В.П.Летягин // Рус. мед. журн. 2000. Т.8, № 11. С. 468472.
    46. СидоренкоЛ.Н. Мастопатия. Л., 1991. 269с.
    47. Пак Д. Мастопатия : лекция / Д. Пак // Врач. 2002. № 8. С.2527.
    48. Роль генетичних факторів при патології молочних залоз / П.М.Веропотвелян, В.М.Круподур, М.П.Веропотвелян [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 2. С. 95100.
    49. ПевговаГ.Ю. Возрастные группы риска по развитию доброкачественных гиперплазий молочных желез. Значение их выявления и наблюдения / Г.Ю.Певгова, Е.В.Брюхина, А,В.Важенин // Паллиатив. медицина и реабилитация. 2003. № 3. С. 3940.
    50. СидоренкоЛ.Н. Мастопатия : психосомат. аспекты. 2-е изд., перераб. и доп. / Л. Н. Сидоренко. Л. : Медицина, 1991. 263 с.
    51. Fibrocystic disease of the breast / Robert B.Greenblatt, M.D.Constantin Samaras, M.D.Jaim M.Vasquez [et al.] // Clin. Obstet. Gynecol. 1982. Vol. 25, № 2. P. 365371.
    52. Рась Н. В. Дисгормональные гиперплазии молочной железы / Н.В.Рась, В.И.Тарутинов // Молочная железа. Рак и предраковые заболевания / под ред. В. И. Тарутинова. К., 2006. 415 с.
    53. АвербахМ.М. Патология дисгормональных заболеваний и рака молочной железы / М.М.Авербах. М. : Медгиз, 1958. 210 с.
    54. РадзинскийВ.Е. Комплексный подход к диагностике и лечению гинекологических и маммологических заболеваний и нарушений / В.Е.Радзинский, И.М.Ордиянц // Гинекология. 2003. Т. 5, № 4. С.144146.
    55. БеспаловВ.Г. Изучение антиоксидантной биологически активной добавки к пище «Каринат» у больных с фиброаденоматозом молочных желез / В.Г.Беспалов, Н.Ю.Бараш, О.А.Иванова // Вопр. онкологии. 2004. Т.50, № 4. С. 467472.
    56. КвашенкоВ.П. Состояние иммунитета при доброкачественных гиперпластических заболеваниях молочной железы / В. П. Квашенко // Мед.-соц. пробл. сім’ї. 2000. Т. 5, № 2-3. С. 6062.
    57. Risk factors for breast fibroadenoma in young women / R.Sitruk-Wave, J.-Ch.Thalabard, A.Benotmane [et al.] // Contraception. 1989. Vol. 40, №3. P.251268.
    58. ХамадьяноваУ.Р. Гинекологические заболевания девочек и девушек-подростков в условиях крупного промышленного города / У.P.Хамадьянова, А.Р.Муслимова // Журн. акушерства и женских болезней. 2001. Т. 50, Вып. 4. С. 4651.
    59. КравченкоЕ.В. Дисгормональные дисплазии молочной железы у девочек-подростков / Е.В.Кравченко // Журн. акушерства и женских болезней. 2001. Т. 50, Вып. 4. С. 4345.
    60. Физическое развитие детей младшего школьного возраста и факторы влияния на него / Л. В. Квашнина, В. П. Родионов, Ю. А. Маковкина [и др.] // Здоровье женщины. 2003. № 1. С. 7881.
    61. ГойдаН.Г. Репродуктивное здоровье : (ситуационный анализ) / Н.Г.Гойда, Н.Я.Жилка // Мед.-соц. пробл. сім’ї. 2003. Т. 8, № 2. С.311.
    62. Современная диагностика и лечение доброкачественных опухолей и кистозных опухолеподобных образований яичников у девочек и девочек-подростков / А.В.Чайка, О.М.Косенко, Л.О.Матынина [и др.] // Медико-соц. пробл. сім’ї. 2000. Т. 5, № 3. С. 4044.
    63. Уварова Е.В. Дифференцированный подход к диагностике и лечению дисменореи у девушек / Е. В. Уварова, И. Г. Гайнова // Гинекология. 2003. Т. 5, № 4. С. 151157.
    64. Габуния М. С. Факторы риска развития доброкачественных заболеваний молочной железы на фоне гинекологических заболеваний / М.С.Габуния, А.В.Братик, С. П.Олимпиева // Маммология. 1998. №2. С. 2630.
    65. ОвсянниковаТ.В. Синдром поликистозных яичников, как причина нарушения репродуктивной функции / Т.В.Овсянникова // Рус. мед. журн. Гинекология. 2000. Т. 8, № 18. С. 754758.
    66. Сочетание гинекологических заболеваний с патологическими изменениями молочных желез / М.И.Пиддубный, О.Г.Жученко, Т.В.Багаева [и др.] // Рос. вестн. акушера-гинеколога. 2001. Т. 1, №2. С.4749.
    67. Тактика ведения больных с сочетанными доброкачественными гиперплазиями молочных желез и женских половых органов / В.И.Кулаков, А.И.Волобуев, В.А.Синицын [и др.] // Маммолог. 2005. № 3. С. 47.
    68. Результаты обследования женщин с сочетанными доброкачественными гиперпластическими процессами молочных желез и половых органов / А.И.Волобуев, В.А.Синицын, В.А.Малышева [и др.] // Акушерство и гинекология. 2003. № 5. С. 2730.
    69. Квашенко В. П. Изменения клинико-гормональных показателей после гистерэктомии у женщин с доброкачественными гиперплазиями молочных желез / В. П. Квашенко, Л. Н. Липчанская // Мед.-соц. пробл. сім’ї. 2003. Т. 8, № 2. С. 99102.
    70. Предменструальный синдром : метод. рекомендации / [Д.Ю.Мирович, Е.Д.Мирович, С. А. Айкасиев и др.]. Донецк, 2002. 12 с.
    71. МежевитинаЕ.А. Опыт лечения предменструального синдрома комбинированным гормональным контрацептивом 3-го поколения «Марвелон» / Е.А.Межевитина // Гинекология. 2003. Т. 5, № 4. С.158161.
    72. ПрилепскаяВ.Н. Масталгия у женщин репродуктивного возраста: клиника, диагностика, лечение / В.Н.Прилепская, А.И.Волобуев, О.Б.Шевцова // Гинекология. 2003. Т. 5, № 4. С. 161165.
    73. Чистяков С. С. Онкологические аспекты заболеваний молочных желез / С.С.Чистяков, З. Р. Габуния, О. П. Гребенникова // Маммология. 2005. №2. С. 47.
    74. Характеристика основных закономерностей развития мастопатий и рака молочной железы / Л. Н. Корицкая, С. И. Ялкут, В. И. Тарутинов [и др.] // Опухоли молочной железы / Л. Н. Корицкая, С. И. Ялкут, В. И. Тарутинов [ и др.]. К., 2003. Гл. 1. С. 1231.
    75. АндрееваЕ.Н. Основные аспекты этиологии и патогенеза фиброзно-кистозной болезни молочной железы : обзор / Е.Н.Андреева, Е.В.Леднев // Акушерство и гинекология. 2002. № 6. С. 7-9.
    76. АлефировА.Н. Мастопатия / А.Н.Алефиров // Мед. консультация. 2004. № 1. С. 48-51.
    77. Опухоли молочной железы / Л.Н.Корицкая, С.И.Ялкут, В.И.Тарутинов [и др.]. К. : Книга плюс, 2003
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины