ЗМІНИ ПРОТЕЇНАЗНО-ІНГІБІТОРНОГО БАЛАНСУ ПРИ РОСТІ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН З ІНДУКОВАНОЮ РЕЗИСТЕНТНІСТЮ ДО ЦИСПЛАТИНУ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ, ОНКОЛОГІЇ І РАДІОБІОЛОГІЇ ІМ. Р.Є. КАВЕЦЬКОГО

На правах рукопису

КОВТОНЮК ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 616-006.04:615.477.2:57.042.2:615.277.3

ЗМІНИ ПРОТЕЇНАЗНО-ІНГІБІТОРНОГО БАЛАНСУ
ПРИ РОСТІ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН З ІНДУКОВАНОЮ РЕЗИСТЕНТНІСТЮ ДО ЦИСПЛАТИНУ

14.01.07 онкологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук

Науковий керівник
Чехун Василь Федорович,
академік НАН України,
доктор медичних наук,
професор

Київ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

6

РОЗДІЛ

1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. РОЛЬ ПРОТЕОЛІТИЧНИХ ФЕРМЕНТІВ ТА ЇХ ІНГІБІТОРІВ У ПРОГРЕСІЇ ПУХЛИННОГО ПРОЦЕСУ

1.1.

Участь протеолітичних ферментів у процесі росту злоякісних пухлин.

11

1.2.

Білкові інгібітори плазми крові регулятори активності протеолітичних ферментів...

19

1.2.1.

Роль альфа-1-інгібітора протеїназ у процесах пухлинного росту.

20

1.2.2.

Роль альфа-2-макроглобуліну в процесах неопластичного росту..

25

РОЗДІЛ

2

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1.

Характеристика експериментальних тварин.

30

2.2.

Характеристика експериментальних моделей пухлинного росту.

30

2.3.

Схема вироблення резистентності до цисплатину

31

2.4.

Показники дії цисплатину на розвиток трансплантованих пухлин...

33

2.5.

Кінетичні параметри росту пухлин

34

2.6.

Біохімічні методи дослідження...

35

2.7.

Методи статистичної обробки результатів

42

РОЗДІЛ

3

ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ПУХЛИН

3.1.

Резистентна до цисплатину карцинома Герена....

43

3.2.

Карцинома легені Льюїс з різним ступенем чутливості до цисплатину.......................................

45

РОЗДІЛ

4

КІНЕТИКА РОСТУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ПУХЛИН З ІНДУКОВАНОЮ РЕЗИСТЕНТНІСТЮ ДО ЦИСПЛАТИНУ

4.1.

Кінетика росту резистентної до цисплатину карциноми Герена....................................................

48

4.2.

Кінетика росту та особливості метастазування карциноми легені Льюїс з індукованою резистентністю до цисплатину........................... ..

50

4.2.1.

Кінетика росту карциноми легені Льюїс з індукованою резистентністю до цисплатину........

50

4.2.2.

Особливості метастазування карциноми легені Льюїс з індукованою резистентністю до цисплатину................................................................

55

РОЗДІЛ

5

ПРОТЕОЛІТИЧНА АКТИВНІСТЬ ТА РІВЕНЬ ОСНОВНИХ ІНГІБІТОРІВ ПРОТЕЇНАЗ У ПЛАЗМІ КРОВІ ЩУРІВ ПРИ РОСТІ РЕЗИСТЕНТНОЇ ДО ЦИСПЛАТИНУ КАРЦИНОМИ ГЕРЕНА

5.1.

Протеолітична активність...

63

5.2.

Вміст α1-інгібітора протеїназ..

67

5.3.

Вміст альфа-2-макроглобуліну...

72

РОЗДІЛ

6

ПРОТЕОЛІТИЧНА АКТИВНІСТЬ ТА РІВЕНЬ ОСНОВНИХ ІНГІБІТОРІВ ПРОТЕЇНАЗ У ПЛАЗМІ КРОВІ МИШЕЙ ПРИ РОСТІ КАРЦИНОМИ ЛЕГЕНІ ЛЬЮЇС З ІНДУКОВАНОЮ РЕЗИСТЕНТНІСТЮ ДО ЦИСПЛАТИНУ

75

6.1.

Протеолітична активність.......................................

76

6.2.

Вміст альфа-1-інгібітора протеїназ........................

84

6.3.

Вміст альфа-2-макроглобуліну...............................

91

РОЗДІЛ

7

ПРОТЕОЛІТИЧНА АКТИВНІСТЬ ТА ВМІСТ АЛЬФА-1-ІНГІБІТОРА ПРОТЕЇНАЗ У ПУХЛИННІЙ ТКАНИНІ КАРЦИНОМИ ЛЕГЕНІ ЛЬЮЇС З ІНДУКОВАНОЮ РЕЗИСТЕНТНІСТЮ ДО ЦИСПЛАТИНУ

99

РОЗДІЛ

8

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ.

110

ВИСНОВКИ..........................................................................................

124

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ...............................................................................

126

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

α1-ІП
α2М
БАПНА
ЕСМ
ЛР
ПП
ПРА
LLC
GC

α1-інгібітор протеїназ
α2-макроглобулін
N-бензоїл-DL-аргінін-п-нітроанілід
екстрацелюлярний матрикс
лікарська резистентність
протипухлинний препарат
сумарна протеолітична активність
карцинома легені Льюїс
карцинома Герена

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема формування лікарської резистентності (ЛР) до цитостатиків є, без сумніву, надзвичайно актуальною і навіть ключовою в клінічній практиці, оскільки саме цей феномен у багатьох випадках визначає неефективність хіміотерапії і ставить під загрозу життя онкологічних хворих.
На сьогодні відомо, що резистентність пухлинних клітин до цитостатиків є багатофакторним явищем і пов'язана з рядом особливостей клітин на рівні цитоплазматичної мембрани, внутрішньоклітинних систем детоксикації та систем репарації [1-8]. Однією з відомих причин виникнення ЛР може бути порушення сигнальних шляхів розвитку апоптозу [9-15]. Слід зазначити, що серед численних факторів регуляції апоптозу, викликаного дією протипухлинних препаратів (ПП), значну роль відіграють серинові протеїнази представники окремого класу протеолітичних ферментів [16-21]. На сьогодні встановлена участь серинових протеїназ у регуляції апоптозу, індукованого дією цисплатину цитостатику, який широко застосовується в клінічній практиці [19-26]. За цих обставин логічно припустити участь серинових протеїназ та їх інгібіторів у формуванні резистентності пухлинних клітин до цисплатину, тим більше, що дані ферменти та їх інгібітори відіграють суттєву роль у механізмах, які асоціюються зі зниженням внутрішньоклітинного накопичення цитостатику [27].
Слід зазначити, що в літературі вже є інформація про зв’язок між зміною рівня експресії серинових протеїназ та розвитком резистентності пухлинних клітин до цисплатину [25-29], хоча цей зв’язок виявлений лише в системах іn vitro. Що стосується ситуації in vivo, то тут проблема залишається відкритою і її висвітлення є, безумовно, актуальним; не менш важливим за цих умов є вивчення рівня інгібіторів протеолітичних ферментів, оскільки нормальне функціонування системи протеолізу знаходиться під контролем ендогенних інгібіторів протеолітичних ферментів.
Серед основних природних інгібіторів серинових протеїназ особливий інтерес викликають α1-інгібітор протеїназ (α1-ІП) та α2-макроглобулін (α2М), які є важливою складовою частиною антипротеолітичного потенціалу плазми крові [30-31]. Інтегральним показником, який дозволяє визначати ендогенну активність серинових протеїназ плазми крові або пухлинної тканини і дає уявлення про протеолітичний потенціал біологічного об’єкту, є рівень сумарної протеолітичної активності (ПРА) [32]. Враховуючи те, що співвідношення рівнів ПРА з рівнями α1-ІП і α2М свідчить про стан динамічної рівноваги між протеїназами та їх інгібіторами в плазмі крові чи пухлинній тканині, не виключено, що співставлення рівнів ПРА/α1-ІП і ПРА/α2М у динаміці росту пухлин із різним ступенем чутливості до цитостатику може бути важливим критерієм розвитку ЛР в умовах іn vivo. Саме цій проблемі дослідженню змін протеїназно-інгібіторного балансу при рості пухлин з індукованою резистентністю до цисплатину, присвячена дана робота.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відділі механізмів протипухлинної терапії Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України у відповідності з планом науково-дослідної роботи інституту за темами: Вивчення біологічних особливостей пухлинного процесу при формуванні фенотипу лікарської резистентності” (20002004 рр., державний реєстраційний № 0101U000670), Роль гомоцистеїну в процесах формування лікарської резистентності пухлин до дії цитотоксичних препаратів” (20042007 рр., державний реєстраційний № 0104U006131).
Мета і завдання дослідження. Дослідити зміни протеолітичної активності та вмісту основних інгібіторів протеїназ (плазма крові та пухлинна тканина) при рості експериментальних пухлин з індукованою резистентністю до цисплатину.
Відповідно до вказаної мети, були поставлені наступні завдання:
1. Вивчити кінетику росту резистентної до цисплатину карциноми Герена.
2. Дослідити динаміку змін ПРА, вмісту α1-ІП та α2М у плазмі крові щурів при рості резистентної до цисплатину карциноми Герена.
3. Вивчити кінетику росту та інтенсивність метастазування карциноми легені Льюїс з індукованою резистентністю до цисплатину.
4. Дослідити динаміку змін ПРА, вмісту α1-ІП та α2М у плазмі крові мишей при рості карциноми легені Льюїс з індукованою резистентністю до цисплатину.
5. Дослідити динаміку змін ПРА та вмісту α1-ІП у тканині карциноми легені Льюїс з індукованою резистентністю до цисплатину.
6. Вивчити зміни протеїназно-інгібіторного балансу в плазмі крові та пухлинній тканині при рості карциноми Герена та карциноми легені Льюїс з індукованою резистентністю до цисплатину.
7. Проаналізувати кореляційні залежності між зміною рівнів ПРА, вмісту α1-ІП і α2М та кінетикою росту експериментальних пухлин з індукованою резистентністю до цисплатину.
Об’єкт дослідження миші лінії С57BL/6 із перещепленою карциномою легені Льюїс (вихідного штаму та резистентних до цисплатину підштамів); щури лінії Вістар із перещепленою карциномою Герена (вихідного штаму та резистентного до цисплатину підштамів).
Предмет дослідження індукована резистентність до цисплатину, протеолітична активність та вміст основних інгібіторів протеїназ (α1-ІП та α2М), кінетика росту пухлин, процес метастазування.
Методи дослідження: використання експериментальних модельних систем пухлинного росту, біохімічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше експериментально доведено, що формування резистентності карциноми Герена та карциноми легені Льюїс до цисплатину супроводжується суттєвими змінами кінетики пухлинного росту: пролонгацією латентного періоду росту пухлини та підвищенням швидкості її росту в експоненційній фазі. Встановлено, що зміна кінетики росту пухлин асоціюється з підвищенням рівнів ПРА і α1-ІП та зниженням рівня α2М у плазмі крові.
Вперше виявлено пряму кореляційну залежність між об’ємом резистентної карциноми Герена та рівнями ПРА (rho=0,7; p=0,000001) і α1-ІП (rho =0,67; p=0,000002) у плазмі крові. Пряма кореляційна залежність між об’ємом пухлини та рівнями ПРА (rho=0,42; p=0,05) і α1-ІП (rho=0,65; p=0,001) у плазмі крові виявлена також при рості карциноми легені Льюїс за умов розвитку резистентності до цисплатину. Аналогічний кореляційний зв'язок між об’ємом резистентної до цисплатину карциноми легені Льюїс та рівнями ПРА (rho=0,5; p=0,03) і α1-ІП (rho=0,76; p=0,0001) був виявлений безпосередньо і в пухлинній тканині.
Вперше за співвідношенням рівнів ПРА/α1-ІП та ПРА/α2М у плазмі крові тварин із різними за чутливістю до цисплатину пухлинами виявлено, що розвиток резистентності карциноми Герена та карциноми легені Льюїс до цитостатику супроводжується порушенням протеїназно-інгібіторного балансу в напрямку підвищення рівня ПРА. Показано, що при рості резистентної до цисплатину карциноми легені Льюїс (LLC-27) у пухлинній тканині значно підвищуються рівні ПРА та знижуються рівні α1-ІП порівняно з такими у вихідній пухлині. Виявлено асоціативний зв’язок між змінами протеїназно-інгібіторного балансу в плазмі крові та пухлинній тканині при розвитку резистентності карциноми легені Льюїс до цисплатину.
Практичне значення отриманих результатів. Особливості протеїназно-інгібіторного балансу, виявлені в динаміці росту пухлин з індукованою резистентністю до цисплатину в плазмі крові та пухлинній тканині, можуть бути використані для подальшої розробки методів оцінки чутливості злоякісних пухлин до дії цисплатину. Одержані дані можуть також бути підґрунтям для пошуку шляхів профілактики метастазування через вплив на систему протеолізу.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто була поставлена мета роботи, сформульовано основні завдання і налагоджені методи дослідження. Автором зібрана та проаналізована сучасна наукова література за темою дисертації, самостійно виконані наукові дослідження, проведено аналіз первинного матеріалу, статистичну обробку отриманих даних. Здобувачем проведено теоретичне узагальнення результатів роботи, сформульовані основні положення і висновки дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені та обговорені на: VI конференції молодих онкологів України (Київ, 2003); ІІ науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів Актуальні проблеми фармакології та токсикології” (Київ, 2005); ІІІ з'їзді онкологів та радіологів СНД (Мінськ, Білорусія, 2004); 18th European association for cancer research (Innsbruck, Austria, 2004); International Student Congress of Medical Sciences (Groningen, The Netherlands, 2005); всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю: «Молекулярні основи і клінічні проблеми резистентності до лікарських засобів», (Київ, 2006); International Medical Students’ Congress in Novi Sad (Serbia, 2006); 17th European Student’s Conference (Berlin, 2006); IV з’їзді онкологів та радіологів СНД (Баку, Азербайджанська Республіка, 2006).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, у тому числі 3 статті у виданнях, рекомендованих ВАК України та 9 тез у матеріалах вітчизняних та міжнародних наукових конференцій і з’їздів. Отримано 1 патент на винахід в Україні.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На експериментальних моделях карциноми Герена та карциноми легені Льюїс встановлено, що формування резистентності пухлин до цисплатину асоціюється зі змінами кінетики їх росту та супроводжується порушенням протеїназно-інгібіторного балансу в плазмі крові та пухлинній тканині.
1. Виявлено, що для резистентної до цисплатину карциноми Герена характерним є пролонгація латентного періоду росту пухлини (в 3,3 рази) та підвищення швидкості її росту в експоненційній фазі (в 2,0 рази) порівняно з вихідною пухлиною.
2. Встановлено, що в експоненційній фазі росту резистентної до цисплатину карциноми Герена в плазмі крові щурів зростають рівні ПРА (в 2,4 рази) і α1-ІП (на 28,5%) та дещо знижується (на 18,0%) рівні α2М порівняно з такими у тварин з вихідною пухлиною.
3. Встановлено, що кінетика росту та інтенсивність метастазування резистентної до цисплатину карциноми легені Льюїс визначається ступенем її резистентності: для пухлин з середнім і високим ступенем резистентності (LLC-19 та LLC-27) характерним є пролонгація латентного періоду росту пухлини (в 2,0 рази), підвищення швидкості росту в експоненційній фазі (в 3,4 і 3,7 рази, відповідно) та підвищення інтенсивності метастазування (LLC-27). Для пухлин з низьким ступенем резистентності (LLC-9) такі зміни не є характерними.
4. Встановлено, що в експоненційній фазі росту резистентної до цисплатину карциноми легені Льюїс зміна рівнів ПРА в плазмі крові визначається ступенем резистентності: для пухлин з низьким ступенем резистентності (LLC-9) характерним є незначне підвищення ПРА (в 1,4 рази), для пухлин з середнім (LLC-19) та високим (LLC-27) ступенем резистентності значне підвищення ПРА (в 2,1 та 4,1 рази, відповідно). Розвиток резистентності пухлини до цитостатику супроводжується підвищенням рівня α1-ІП (на 58,5% для пухлини LLC-27) в експоненційній фазі її росту та зниженням рівня α2М в латентний період росту (на 27,2% для пухлини LLC-27).
5. Показано, що при рості резистентної до цисплатину карциноми легені Льюїс (LLC-27) в пухлинній тканині значно підвищується рівень ПРА (в 4,261,8 рази) у порівнянні з таким у вихідній пухлині, а вміст α1-ІП, навпаки, знижується (на 49,5%).
6. Встановлено, що розвиток резистентності до цисплатину карциноми Герена та карциноми легені Льюїс супроводжується порушенням протеїназно-інгібіторного балансу в плазмі крові та пухлинній тканині в бік підвищення рівня ПРА.
7. У плазмі крові щурів з резистентною до цисплатину карциномою Герена, на відміну від вихідної пухлини, виявлено пряму кореляційну залежність між об’ємом пухлини та рівнями ПРА (rho=0,7) і α1-ІП (rho=0,67). Визначено також пряму кореляційну залежність між об’ємом пухлини та рівнями ПРА (rho=0,42) і α1-ІП (rho=0,65) у плазмі крові мишей з резистентною до цисплатину карциномою легені Льюїс (LLC-27). Аналогічний кореляційний зв'язок між об’ємом резистентної до цисплатину карциноми легені Льюїс та рівнями ПРА (rho=0,5) і α1-ІП (rho=0,76) був виявлений безпосередньо в пухлинній тканині.

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ

1. Чехун В.Ф., Шишова Ю.В. Современные взгляды на механизмы формирования лекарственной устойчивости опухолей // Онкология: Прил. к журн. Эксперим. онкология. 2000. Т. 2, № 1 2. С. 1115.
2. Hour T.C., Chen J., Huang C.Y. et al. Characterization of chemoresistance mechanisms in a series of cisplatin-resistant transitional carcinoma cell lines // Anticancer Res. 2000. Vol. 20, № 5A. P. 32213225.
3. Ichihashi N., Kitajima Y. Chemotherapy induces or increases expression of multidrug resistance-associated protein in malignant melanoma cells // Br. J. Dermatol. 2001. Vol. 144, № 4. P. 745750.
4. Hutter G., Sinha P. Proteomics for studying cancer cells and the development of chemoresistance // Proteomics. 2001. Vol. 1, № 10. P. 12331248.
5. Kawai H., Kiura K., Tabata M. et al. Characterization of non-small-cell lung cancer cell lines established before and after chemotherapy // Lung Cancer. 2002. Vol.35, № 3. P. 305314.
6. Lee C.H. Reversing agents for ATP-binding cassette (ABC) transporters: application in modulating multidrug resistance (MDR) // Curr. Med. Chem. Anti-Canc. Agents. 2004. Vol. 4, № 1. P. 4352.
7. Liang X.J., Yin J.J., Zhou J.W. et al. Changes in biophysical parameters of plasma membranes influence cisplatin resistance of sensitive and resistant epidermal carcinoma cells // Exp. Cell. Res. 2004. Vol. 293, № 2. P. 283291.
8. Чехун В.Ф., Михайленко В.М., Триндяк В.П. та ін. ЯМР спектроскопія як метод оцінки чутливості біологічних мембран до дії цитостатиків // Доп. НАН України. 2006. № 10. С. 180187.
9. Mese H., Sasaki A., Alcalde R.E. et al. Regulation of apoptosis reduction in the cisplatin-resistant A431 cell line by Bcl-2 and CPP32 // Chemotherapy. 2000. Vol. 46, № 1. P. 6976.
10. Chekhun V.F., Shishova Y.V., Yurchenko O.V. et al. Development of cisplatin resistance in KB/DDP5 cells is associated with hypersensitivity to CD95-mediated apoptosis // Intl. J. Med. Biol. Environ. 2001. Vol. 29. P. 6774.
11. Shi X., Liu S., Kleeff J. et al. Acquired resistance of pancreatic cancer cells towards 5-Fluorouracil and gemcitabine is associated with altered expression of apoptosis-regulating genes // Oncology. 2002. Vol. 62, № 4. P. 354362.
12. Kouniavsky G., Khaikin M., Zvibel I. et al. Stromal extracellular matrix reduces chemotherapy-induced apoptosis in colon cancer cell lines // Clin. Exp. Metastasis. 2002. Vol. 19, № 1. P. 5560.
13. Biliran H. Jr., Wang Y., Banerjee S. et al. Overexpression of cyclin D1 promotes tumor cell growth and confers resistance to cisplatin-mediated apoptosis in an elastase-myc transgene-expressing pancreatic tumor cell line // Clin. Cancer Res. 2005. Vol. 11, №16. P. 60756086.
14. Ohmichi M., Hayakawa J., Tasaka K. et al. Mechanisms of platinum drug resistance // Trends Pharmacol. Sci. 2005. Vol. 26, № 3. P. 113116.
15. Choi H.K., Yessayan D., Choi H.J. et al. Quantitative analysis of chemotherapeutic effects in tumors using in vivo staining and correlative histology // Cell Oncol. 2005. Vol. 27, № 3. P. 183190.
16. Yang J.J., Kettritz R., Falk R.J. et al. Apoptosis of endothelial cells induced by the neutrophil serine proteases proteinase 3 and elastase // Am. J. Pathol. 1996. Vol. 149, № 5. P. 16171626.
17. Solary E., Eymin B., Droin N., Haugg M. Proteases, proteolysis, and apoptosis // Cell Biol. Toxicol. 1998. Vol. 14, № 2. P. 121132.
18. Wu C.H., Gordon J., Rastegar M. et al. Proteinase-3, a serine protease which mediates doxorubicin-induced apoptosis in the HL-60 leukemia cell line, is downregulated in its doxorubicin-resistant variant // Oncogene. 2002. Vol. 21, № 33. P. 51605174.
19. Grabarek J., Du L., Johnson G.L. et al. Sequential activation of caspases and serine proteases (serpases) during apoptosis // Cell Cycle. 2002. Vol. 1, № 2. P. 124131.
20. Stenson-Cox C., FitzGerald U., Samali A. In the cut and thrust of apoptosis, serine proteases come of age // Biochem. Pharmacol. 2003. Vol. 66, № 8. P. 14691474.
21. Moffitt K.L., Martin S.L., Walker B. The emerging role of serine proteases in apoptosis // Biochem. Soc. Trans. 2007. Vol. 35. P. 559560.
22. Kim R., Inoue H., Tanabe K., Toge T. Effect of inhibitors of cysteine and serine proteases in anticancer drug-induced apoptosis in gastric cancer cells // Int. J. Oncol. 2001. Vol. 18, № 6. P. 12271232.
23. Downing S., Bumak C., Nixdorf S. et al. Elevated levels of prostate-specific antigen (PSA) in prostate cancer cells expressing mutant p53 is associated with tumor metastasis // Mol. Carcinog. 2003. Vol. 38, № 3. P. 130140.
24. Chien J., Aletti G., Baldi A. et al. Serine protease HtrA1 modulates chemotherapy-induced cytotoxicity // J. Clin. Invest. 2006. Vol. 116, №7. P. 19942004.
25. Alfano D., Iaccarino I., Stoppelli M.P. Urokinase signaling through its receptor protects against anoikis by increasing BCL-xL expression levels // J. Biol. Chem. 2006. Vol. 281, № 26. P. 1775817767.
26. Dong Y., Berners-Price S.J., Thorburn D.R. et al. Serine protease inhibition and mitochondrial dysfunction associated with cisplatin resistance in human tumor cell lines: targets for therapy. Biochem. Pharmacol. 1997. Vol. 53, №11. P. 16731682.
27. Osmak M., Vrhovec I., Skrk J. Cisplatin resistant glioblastoma cells may have increased concentration of urokinase plasminogen activator and plasminogen activator inhibitor type // J. Neurooncol. 1999. Vol. 42, № 2. P. 95102.
28. Osmak M., Svetic B., Gabrijelcic-Geiger D., Skrk J. Drug-resistant human laryngeal carcinoma cells have increased levels of cathepsin B // Anticancer Res. 2001. Vol. 21, № 1A. P. 481483.
29. dit Faute M.A., Laurent L., Ploton D. et al. Distinctive alterations of invasiveness, drug resistance and cell-cell organization in 3D-cultures of MCF-7, a human breast cancer cell line, and its multidrug resistant variant // Clin. Exp. Metastasis. 2002. Vol. 19, № 2. P. 161168.
30. Hibbetts K., Hines B., Williams D. An overview of proteinase inhibitors // J. Vet. Intern. Med. 1999. Vol. 13, № 4. P. 302308.
31. Нероев В.В., Чеснокова Н.Б., Давыдова Г.А. и др. Влияние доноров оксида азота нитропруссида Na и L-аргинина на течение экспериментального увеита, антиоксидантный и антипротеолитический потенциал слезной жидкости и крови в эксперименте // Вест. офтальм. 2007. № 3. С. 2225.
32. Веремеенко К.Н., Голобородько О.П., Кизим А. И. Протеолиз в норме и при патологии // Киев: Здоровье, 1988. С.173174.
33. Ehrmann M., Clausen T. Proteolysis as a regulatory mechanism. Annu. Rev. Genet. 2004. Vol. 38. P. 709724.
34. Amour A., Bird M., Chaudry L. et al. General considerations for proteolytic cascades // Biochem. Soc. Trans. 2004. Vol. 32. P. 1516.
35. Ciechanover A. Timeline: Proteolysis: from the lysosome to ubiquitin and the proteasome // Nat. Rev. Mol. Cell Biol. 2005. Vol. 6, № 1. P. 7987.
36. Choong P.F., Nadesapillai A.P. Urokinase plasminogen activator system: a multifunctional role in tumor progression and metastasis // Clin. Orthop. Relat. Res. 2003. Vol. 415. P. 4658.
37. Goldenberg N., Kahn S.R., Solymoss S. Markers of coagulation and angiogenesis in cancer-associated venous thromboembolism // J. Clin. Oncol. 2003. Vol. 21, № 22. P. 41944199.
38. Ribo M., Montaner J., Molina C.A. et al. Admission fibrinolytic profile is associated with symptomatic hemorrhagic transformation in stroke patients treated with tissue plasminogen activator // Stroke. 2004. Vol. 35, № 9. P. 21232127.
39. Salmaggi A., Croci D., Prina P. et al. Production and Post-Surgical Modification of VEGF, tPA and PAI-1 in Patients with Glioma // Cancer Biol. Ther. 2006. Vol. 5, № 2. P. 204209.
40. Castellino F.J., Ploplis V.A. Structure and function of the plasminogen/plasmin system // Thromb. Haemost. 2005. Vol. 93, № 4. P. 647654.
41. Marcucci R., Alessandrello Liotta A., Cellai A.P. et al. Cardiovascular and thrombophilic risk factors for idiopathic sudden sensorineural hearing loss // J. Thromb. Haemost. 2005. Vol. 3, № 5. P. 929934.
42. Sofi F., Marcucci R., Giusti B. et al. High levels of homocysteine, lipoprotein (a) and plasminogen activator inhibitor-1 are present in patients with abdominal aortic aneurysm // Thromb. Haemost. 2005. Vol. 94, № 5. P. 10941098.
43. Moore J.H., Smolkin M.E., Lamb J.M. et al. The relationship between plasma t-PA and PAI-1 levels is dependent on epistatic effects of the ACE I/D and PAI-1 4G/5G polymorphisms // Clin. Genet. 2002. Vol. 62, № 1. P. 5359.
44. Naidoo S., Raidoo D., Mahabeer R., McLean M. Tumour metabolites regulate tissue kallikrein in human umbilical vein endothelial cells // Biochim. Biophys. Acta. 2004. Vol. 1691. P. 117127.
45. Loktionov A., Watson M.A., Stebbings W.S. et al. Plasminogen activator inhibitor-1 gene polymorphism and colorectal cancer risk and prognosis // Cancer Lett. 2003. Vol. 189, № 2. P. 189196.
46. Smolarz B., Blasiak J., Kulig A. et al. Plasminogen activator inhibitor 1 (PAI-1) levels and gene promoter polymorphisms in subjects with colorectal cancer // J. Exp. Clin. Cancer Res. 2001. Vol. 20, № 2. P. 247252.
47. Zigrino P., Loffek S., Mauch C. Tumor-stroma interactions: their role in the control of tumor cell invasion // Biochimie. 2005. Vol. 87, № 3. P. 321328.
48. Mishima K., Mazar A.P., Gown A. et al. A peptide derived from the non-receptor-binding region of urokinase plasminogen activator inhibits glioblastoma growth and angiogenesis in vivo in combination with cisplatin // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2000. Vol. 97, № 15. P. 84848489.
49. Baker E.A., Bergin F.G., Leaper D.J. Plasminogen activator system, vascular endothelial growth factor, and colorectal cancer progression // Mol. Pathol. 2000. Vol. 53, № 6. P. 307312.
50. Li P., Gao Y., Ji Z. et al. Role of urokinase plasminogen activator and its receptor in metastasis and invasion of neuroblastoma // J. Pediatr. Surg. 2004. Vol. 39, № 10. P. 15121519.
51. Ohba K., Miyata Y., Kanda S. et al. Expression of urokinase-type plasminogen activator, urokinase-type plasminogen activator receptor and plasminogen activator inhibitors in patients with renal cell carcinoma: correlation with tumor associated macrophage and prognosis // J. Urol. 2005. Vol. 174, № 2. P. 461465.
52. Chu Q.D., Hurd T.C., Harvey S. et al. Overexpression of urinary plasminogen activator (uPA) protein and mRNA in thyroid carcinogenesis // Diagn. Mol. Pathol. 2004. Vol. 13, № 4. P. 241246.
53. Aguilar S., Corominas J.M., Malats N. et al. Tissue plasminogen activator in murine exocrine pancreas cancer: selective expression in ductal tumors and contribution to cancer progression // Am. J. Pathol. 2004. Vol. 165, № 4. P. 11291139.
54. Yamashita J., Ogawa M., Shirakusa T. Free-form neutrophil elastase is an independent marker predicting recurrence in primary breast cancer // J. Leukoc. Biol. 1995. Vol. 57, № 3. P. 375378.
55. Yamashita J., Ogawa M., Abe M. et al. Tumor neutrophil elastase is closely associated with the direct extension of non-small cell lung cancer into the aorta // Chest. 1997. Vol. 111, № 4. P. 885890.
56. Dabrowska M., Prokopowicz J., Kemona H. et al. Serum concentration of alpha-2-macroglobulin, alpha-1-antitrypsin and alpha-2-antichymotrypsin in