МОРФОГЕНЕЗ ЗМІН В ЯДРАХ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОГО ЦЕНТРУ СТОВБУРА ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ ІНСУЛЬТАХ ПІВКУЛЬОВОЇ ЛОКАЛИЗАЦІЇ : МОРФОГЕНЕЗ ИЗМЕНЕНИЙ В ядрах Кардиореспираторного ЦЕНТРА ствола головного мозга при инсультах полушарного локализации



  • Название:
  • МОРФОГЕНЕЗ ЗМІН В ЯДРАХ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОГО ЦЕНТРУ СТОВБУРА ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ ІНСУЛЬТАХ ПІВКУЛЬОВОЇ ЛОКАЛИЗАЦІЇ
  • Альтернативное название:
  • МОРФОГЕНЕЗ ИЗМЕНЕНИЙ В ядрах Кардиореспираторного ЦЕНТРА ствола головного мозга при инсультах полушарного локализации
  • Кол-во страниц:
  • 394
  • ВУЗ:
  • ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
    ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    На правах рукопису


    ТЕРТИШНИЙ СЕРГІЙ ІГОРОВИЧ


    УДК 616.831-005.1:616.3-031]:616.831.4/.8-018.822-091.8




    МОРФОГЕНЕЗ ЗМІН В ЯДРАХ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОГО ЦЕНТРУ СТОВБУРА ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ ІНСУЛЬТАХ ПІВКУЛЬОВОЇ ЛОКАЛИЗАЦІЇ

    14.03.02 патологічна анатомія




    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук



    Науковий консультант
    ТУМАНСьКИЙ ВАЛЕРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
    доктор медичних наук,
    професор





    Запоріжжя 2009







    ЗМІСТ
    ВСТУП ...........................................................................................................................6
    РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ...............................................................................14
    1.1. Структурно-функціональна організація кардіо-респіраторного
    центра стовбура головного мозку.........................................................................14
    1.1.1. Дихальний і серцево-судинний центри...........................................................14
    1.1.2. Механізми інтеграції дихальної і серцево-судинної систем .....................22
    1.2. Патоморфологічні зміни і патогенез змін в кардіореспіраторному
    центрі стовбура головного мозку при півкульових інсультах,
    ускладнених вторинним стовбурним синдромом..............................................31
    1.2.1. Вторинний стовбурний синдром при півкульових інсультах:
    поширеність і морфологічні зміни в стовбурі мозку....32
    1.2.2. Патогенез вторинних змін в стовбурі мозку при півкульових
    інсультах................................................................................................................35
    1.2.3. Патогістологічні зміни в стовбурі мозку при мозкових інсультах,
    ускладнених вторинним стовбурним синдромом.............................................45
    1.2.4. Патогістологічні зміни в кардіореспіраторному центрі стовбура мозку при
    мозкових інсультах, ускладнених вторинним стовбурним
    синдромом..............................................................................................................48
    1.3. Клінічні особливості порушень серцево-судинної і дихальної систем при
    поразці стовбура мозку у хворих півкульовим інсультом.................................50
    1.3.1. Патологія легенів при поразці стовбура мозку...............50
    1.3.2. Патологія серцево-судинної системи при поразці стовбура мозку......55
    РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
    2.1. Матеріал дослідження...................................................................................59
    2.2. Методи дослідження.....................................................................................64
    РОЗДІЛ 3. ДИНАМІКА МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН НЕЙРОНІВ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОГО ЦЕНТРУ СТОВБУРА ГОЛОВНОГО МОЗКУ У ХВОРИХ ПІВКУЛЬОВИМ ІНСУЛЬТОМ, УСКЛАДНЕНИМ ВТОРИННИМ СТОВБУРНИМ СИНДРОМОМ ..76
    3.1. Патоморфологічні зміни нейронів парабрахіальних ядер і ядер
    блакитної плями ...................................................................................................82
    3.2. Морфо-функціональні зміни нейронів латеральних ядер
    ретикулярної формації стовбура мозку ..............................................................98
    3.3. Морфологічні зміни нейронів кардіореспіраторного центру
    у довгастому мозку .............................................................................................103
    3.4. Патоморфологія пошкодження провідних шляхів стовбура мозку 125
    3.5. Патоморфологія порушень нейромедіаторів в динаміці гострих
    порушень мозкового кровообігу у експериментальних тварин....................132
    3.6. Морфологічні зміни нейронів кардіореспіраторного
    центру стовбура мозку при постреанімаційній енцефалопатії........143
    РОЗДІЛ 4. ДИНАМІКА МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН НЕЙРОГЛІЇ В ЯДРАХ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОГО ЦЕНТРУ СТОВБУРА МОЗКУ ПРИ ІНСУЛЬТАХ, УСКЛАДНЕНИХ ВТОРИННИМ СТОВБУРНИМ СИНДРОМОМ
    4.1. Морфологічні зміни нейроглії в динаміці півкульового інсульту з
    вторинним стовбурним синдромом ...................................................................155
    4.2. Гліо-нейронні взаємини в ядрах кардіореспіраторного центра стовбура
    головного мозку при порушеннях мозкового і системного
    кровообігу.............................................................................................................163
    4.3. Активність Na-K-АТФази в стовбурі мозку при ускладнених
    інсультах ..........................................................185
    РОЗДІЛ 5. МОРФОГЕНЕЗ ЗМІН В КАРДІОРЕСПІРАТОРНОМУ ЦЕНТРІ СТОВБУРА МОЗКУ ПРИ ІНСУЛЬТАХ, УСКЛАДНЕНИХ ВТОРИННИМ СТОВБУРНИМ СИНДРОМОМ
    5.1. Набряк-набухання головного мозку і стовбура мозку при інсультах
    півкульової локалізації.....................192
    5.2. Морфогенез мікроциркуляторних і ангіоспастичних розладів у стовбурі
    мозку при півкульових інсультах, ускладнених вторинним стовбурним
    синдромом ............................................................................................................203
    5.3. Морфогенез змін в кардіореспіраторному центрі при дислокації
    стовбура мозку .....................................................................................................221
    5.4. Морфогенез змін в стовбурі мозку при ішемії гемодинамічного
    обкрадання і особливості перебігу ГПМК у віковому аспекті...240
    РОЗДІЛ 6. КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СИМПТОМАТИКИ І УСКЛАДНЕНЬ ПОШКОДЖЕННЯ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОГО ЦЕНТРУ СТОВБУРА МОЗКУ ПРИ ВТОРИННОМУ СТОВБУРНОМУ СИНДРОМІ
    6.1. Аналіз клінічних проявів вторинного стовбурного синдрому і
    ушкоджень кардіореспіраторного центра при півкульових
    інсультах...252
    6.2. Клініко-морфологічні особливості ушкоджень кардіореспіраторного
    центра стовбура мозку і легенів при півкульових інсультах з вторинним
    стовбурним синдромом........................................................................................256
    6.3. Функціонально-біохімічні показники у хворих з мозковими інсультами,
    ускладненими вторинним стовбурним синдромом.......271
    6.4. Клініко-патологоанатомічний аналіз ускладнень і причин смерті хворих
    півкульовими інсультами із вторинним стовбурним синдромом...................274
    РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ І ОБГОВОРЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ....277
    ВИСНОВКИ.................................................................................................................327
    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ....................331
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............. 333







    Перелік умовних скорочень:

    АХЕ - ацетілхолінестераза
    БА - біогенні аміни
    БДУ - бромдезоксиурідин
    ВМГ - внутримозкова гематома
    ВЧГ - внутричерепна гіпертензія
    ВЧТ - внутричерепний тиск
    ГМ - головний мозок
    ГЕБ - гематоенцефалічний бар'єр
    ГПМК - гостре порушення мозкового кровообігу
    ІГХ - імуногістохімія
    КЛР - кислотно-лужна рівновага
    КРЦ - кардіореспіраторний центр
    ПВО - периваскулярний компонент набряку
    ПРП - постреанімаційний період
    ПРХ - постреанімаційна хвороба
    ПЦО - перицелюлярний компонент набряку
    РДСД - респіраторний дістрес синдром дорослих
    ТЕЛА - тромбоемболія легеневої артерії
    ЦНС - центральна нервова система








    ВСТУП

    За даними експертів ВООЗ, на теперішній час щорічно реєструється близько 6 мільйонів церебральних інсультів у світі і 175 тисяч інсультів в Україні; при цьому гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК), як і раніше, відрізняються високою летальністю і інвалідізацією хворих [1]. Найбільш небезпечним ускладненням мозкового півкульового інсульту є вторинний стовбурний синдром (ВСС) з деструктивними змінами стовбурних нейронів [2], а руйнування життєво важливих центрів стовбура мозку ускладнюється синдромом смерті мозку з незворотною комою, арефлексією і повною втратою стовбурних функцій [3,4]. Важлива роль стовбура мозку у фатальних ускладненнях мозкового інсульту обумовлена локалізацією в довгастому мозку і мосту нейронних систем, що беруть участь у регуляції дихання і кровообігу, артеріального тиску і мозкового кровообігу, в підтримці кислотно-лужного стану [5,6,7,8], а також в адаптації кардіоваскулярних і респіраторних функцій до змін параметрів субарахноїдального ліквору [9,10,11]. На підставі численних експериментальних досліджень у минулому сторіччі сформувалася концепція стовбурного кардіореспіраторного центру (КРЦ), який забезпечує підтримку гомеостазу в організмі та його відновлення в умовах патології [12,13,14,15].
    Проте структурні зміни в стовбурі мозку при гострих порушеннях мозкового і системного кровообігу висвітлені в порівняно невеликій кількості досліджень [16,17,18,19], а патоморфологічні порушення в сруктурах КРЦ, що розкривають складний причинно-наслідковий ланцюг танатогенезу в динаміці мозкових інсультів з вторинним стовбурним синдромом, вивчені вкрай недостатньо і викладені в одиничних роботах [20,21].
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень Запорізького державного медичного університету і є частиною комплексних науково-дослідних робіт кафедри патологічної анатомії за темами «Патологічна анатомія кардіореспіраторного центру стовбура головного мозку і його роль в танатогенезі при порушеннях церебрального кровообігу» (№ державної реєстрації 0197U001353), «Патологічна анатомія стовбура головного мозку при порушеннях кровообігу» (№ державної реєстрації 0102U002862), «Нові технології ранньої діагностики онкологічних, нейроендокринних, серцево-судинних, церебро-васкулярних, аутоімунних і інфекційних захворювань» (№ державної реєстрації 0106U003709).
    Мета і завдання дослідження. Мета дослідження: встановити закономірності розвитку, патоморфологічні і клінічні прояви пошкоджень структур кардіореспіраторного центру стовбура головного мозку при півкульових мозкових інсультах, ускладнених вторинним стовбурним синдромом.
    Для вирішення поставленої мети визначені наступні завдання:
    1. На підставі даних патологоанатомічних і експериментальних досліджень вивчити структурні зміни нейронів, глії і судин основних ядер кардіореспіраторного центру стовбура головного мозку в динаміці півкульових інсультів, ускладнених вторинним стовбурним синдромом.
    2. Вивчити патоморфологічні зміни нейронів ядер кардіореспіраторного центру стовбура головного мозку в динаміці півкульових інсультів з ВСС в залежності від об’єму первинного півкульвого вогнища, а також з урахуванням внутрішньочерепних дислокаційних порушень, набряку мозку і розладів мікроциркуляції в стовбурі мозку.
    3. Встановити структурні особливості нейроно-гліальних відношень в ретикулярній формації стовбура мозку в гострому періоді півкульової гематоми та ішемічного інфаркту з вторинним стовбурним синдромом, а також морфологію репаративних змін в ядрах кардіореспіраторного центру у віддаленому періоді мозкового півкульового інсульту.
    4. Вивчити ранні ультраструктурні зміни клітин і нейротрансміттерних систем кардіореспіраторного центру, а також адаптивні і репаративні зміни у відстроченому періоді ГПМК.
    5. На підставі ретроспективного аналізу історій хвороб померлих хворих на мозкові півкульові інфаркти і гематоми, виділити симптоматику ушкоджень кардіореспіраторного центру і симптоматику вторинного стовбурного синдрому, необхідну для клінико-анатомічного аналізу танатогенезу.
    6. Вивчити морфологічні особливості ушкоджень легенів при мозкових півкульових інсультах у померлих хворих і експериментальних тварин у взаємозв’язку зі структурними змінами кардіореспіраторного центру стовбура мозку.
    7. Визначити найбільш часті ускладнення і причини смерті хворих на півкульові гематоми і ішемічні інфаркти, ускладнені вторинним стовбурним синдромом.
    8. Виділити танатогенетично значущі патоморфологічні ознаки пошкоджень кардіореспіраторного центру стовбура мозку і розробити рекомендації з патологоанатомічної діагностики ушкоджень стовбура мозку при гострих порушеннях мозкового кровообігу.
    Наукова новизна отриманих результатів. В роботі вперше обґрунтована концепція патогенезу і патоморфологічних проявів ушкоджень кардіореспіраторного центру стовбура мозку при мозковій півкульовій гематомі і ішемічному інфаркті, ускладнених вторинним стовбурним синдромом.
    Вперше доведено, що в гострому періоді мозкового інсульту півкульової локалізації на території КРЦ стовбура мозку розвиваються глибокі розлади мікроциркуляції, які обумовлені дислокацією і деформацією стовбура мозку, набряком стовбура мозку і його вторинною ішемією, спазмом стовбурних артеріол, або синдромом гемодинамічного обкрадання.
    На підставі кількісного аналізу основних фракцій води вперше доведено, що на першу добу в стовбурі мозку при мозковому півкульовому інфаркті або гематомі з вторинним стовбурним синдромом розвивається ішемічний цитотоксичний набряк, який надалі доповнюється вазогенним набряком тканини стовбура мозку.
    Вперше встановлено, що початкові прояви функціональної недостатності нейронів КРЦ стовбура мозку при півкульовому інсульті обумовлені порушенням систем мембранного транспорту і медіаторного обміну, а ранні ішемічні зміни кардіореспіраторних нейронів проявляються вакуолеподібним набряканням мітохондрій, набряканням дендритних терміналей аксо-дендритних синапсів, редукцією синаптичних везикул і руйнуванням синапсів. У хворих, померлих в комі на 27 добу від початку півкульового інсульту, неспроможність КРЦ в анатомічно збереженому стовбурі мозку обумовлена мозаїчним ішемічним селективним некрозом і апоптозом нейронів кардіореспіраторних ядер, «випадінням» нейронів і руйнуванням мієліну аксонів.
    Вперше показано, що селективна загибель нейронів стовбура мозку в ранньому періоді півкульового інсульту, що виявляється зниженням кількості нейронів і щільності їх розташування в ядерних утвореннях КРЦ, при подальшому перебігу інсульту зі значною прогресією дислокаційного синдрому може змінюватися на ішемічний некроз стовбура мозку.
    У померлих хворих на церебральні інсульти вперше визначені типові патогістологічні ознаки вторинного пошкодження КРЦ стовбура мозку, обумовленого внутрішньочерепною дислокацією мозкових структур різного темпу і спрямованості, спазмом стовбурних артеріол, а також синдромом гемодинамічного обкрадання.
    На підставі аналізу кардіореспіраторних розладів у померлих хворих на церебральні інсульти за історіями хвороби і патогістологічними дослідженнями стовбура мозку вперше встановлено, що неспроможність КРЦ в анатомічно збереженому стовбурі мозку на 27 добу від початку півкульового інсульту підтверджується виявленням при мікроскопії до 24,12% незворотно ушкоджених нейронів КРЦ (без урахування «випадінь» загиблих нервових клітин). Через 1215 діб і в подальші терміни півкульового інсульту з вторинним стовбурним синдромом відзначається облітерація і дезінтеграція капілярів в стовбурі мозку з появою в зонах редукованого кровотоку ділянок нейронних «випадінь».
    Вперше встановлені особливості пристосувальних і репаративних процесів в структурах стовбурного КРЦ. Важливим процесом, який сприяє відновленню частково ушкоджених нейронів КРЦ у хворих, є наростання перинейронального гліального сателітозу з максимумом на 612 добу півкульового інсульту; у деяких нейронах, що відновилися, розвивається регенераційна гіпертрофія цитоплазми зі зростанням кількості хроматофільної речовини. При церебральній ішемії або півкульовій гематомі у щурів на 46 добу відзначається гіперплазія аксонних терміналей із збільшенням кількості синапсів, на 6 добу зростає активність ацетилхолінестерази в нейронах ретикулярної формації, через 7 діб навколо ішемічно змінених нейронів і у вогнищах організації неповних некрозів збільшується кількість гліальних клітин, що включають бромдезоксиурідин. Протягом 12 тижня на території ядер стовбурного КРЦ навколо дрібних вогнищ енцефалолізису активується фагоцитарна активність CD68+ моноцитарних макрофагів і мікрогліоцитів, збільшується кількість астроцитів і з’являються СD45-R0-позитивні лімфоцити. У більш пізні терміни інсульту макрофаги, астроцити і олігодендроцити в колишніх вогнищах енцефалолізису утворюють периваскулярні гліально-клітинні «вузлики», а фібрилоутворюючі астроцити формують вогнища периваскулярного замісного гліофіброзу.
    Практичне значення отриманих результатів. В роботі вперше визначені анатомо-патогістологічні диференційні ознаки вторинного ураження КРЦ стовбура мозку різного ґенезу у померлих хворих на півкульові інсульти. Встановлено, що при повільно прогресуючій аксіальній внутрішньочерепній дислокації мозкових структур в ядрах КРЦ дорзальних відділів моста, а також в ядрах КРЦ довгастого мозку фоні ішемічно-дисциркуляторних розладів розвивається мозаїчно-вогнищевий некроз і апоптоз нейронів. У 65% хворих з півкульовою гематомою об’ємом більш ніж 75 см3 швидко розвивається транстенторіальна дислокація мозку з субтотальною геморагічно-некротичною деструкцією ростральних відділів КРЦ в покрівлі середнього мозку і покришці верхньої третини моста із загибеллю 22,5% хворих на першій добі інсульту.
    Вперше показано, що при ішемії гемодинамічного обкрадання у хворих на півкульові інсульти з супутньою ішемічною хворобою серця в ядрах КРЦ розвиваються поширені мозаїчно-вогнищеві ішемічні зміни нейронів і гліальних клітин без виразних дисциркуляторних розладів. Ангіоспастичні ушкодження КРЦ стовбура мозку в гострому періоді відрізняє фібриноїдний некроз стінок радіальних і нуклеарних стовбурних артеріол, поява в ядрах КРЦ периваскулярних крововиливів і вогнищ ішемії, а також розвиток вазогенного набряку стовбура мозку. Протягом тижня у вогнищах ангіоспастичної ішемії формуються дрібні вогнища енцефалолізису, що трансформуються у вогнища гліофіброзу; на місці периваскулярних крововиливів утворюються «лакуни» з наявністю гемосидерофагів.
    Для клінико-анатомічного аналізу танатогенезу виділені клінічні симптоми вторинного стовбурного синдрому, а також значущі прояви ушкодження стовбурного КРЦ: поглиблення коми, поява серцевих і дихальних аритмій, розвиток некоригованої артеріальної гіпотензії і нейрогенного набряку легенів. Показано, що при півкульових інсультах, ускладнених вторинним стовбурним синдромом з ураженням структур КРЦ, гострий інтерстиціально-альвеолярний набряк легенів в 12,08% спостережень трансформується в респіраторний дистрес-синдром, у 21,5% хворих на 48 добу розвивається пневмонія.
    На підставі нових даних розроблені і видані методичні рекомендації: «Сучасні принципи патологоанатомічної діагностики гострих порушень мозкового кровообігу», в яких викладений оптимальний спосіб патологоанатомічного дослідження і гістологічної діагностики уражень стовбура мозку у померлих хворих на мозковий інсульт. Практично важливі результати дисертаційної роботи впроваджені в роботу Державного патологоанатомічного Центру МОЗ України (м. Хмельницький); у Дніпропетровське, Запорізьке, Одеське і Полтавське обласні патологоанатомічні бюро; у патологоанатомічні відділення 6-ї міської лікарні м. Сімферополя, 3-ї лікарні і Жовтневої центральної районної лікарні м. Миколаєва. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах патологічної анатомії Дніпропетровської державної медичної академії, Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, Харківського національного медичного університету та Луганського державного медичного університету, а також на кафедрі патологічної анатомії та судової медицини з основами права Запорізького державного медичного університету.
    Особистий внесок дисертанта. Ідея розробки і тема дисертації запропонована науковим консультантом д.мед.н., проф. Туманським В.О. Дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням автора. Дисертант особисто визначив мету, завдання дослідження і методичний підхід до їх рішення, самостійно провів патологоанатомічні дослідження і клініко-морфологічний аналіз секційних спостережень, а також експериментальні дослідження на тваринах. Автором самостійно виконані патогістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні, електронно-мікроскопічні, біофізичні і комп’ютерно-морфометричні дослідження, а також статистичний аналіз одержаних даних. Дисертант самостійно інтерпретував і систематизував отримані результати, написав всі розділи дисертації, сформулював висновки і практичні рекомендації.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались і обговорювались на 6-му Конгресі патологів України (Вінниця, 1998 р.), на Українській науково-практичній конференції з міжнародним представництвом «Сучасні аспекти патологічної анатомії і патофізіології центральної нервової системи» (Запоріжжя, 2002 р.), на Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні методи наукових досліджень в морфології» (Полтава, 2003 р.), на ІІ Всеукраїнській морфологічній конференції «Карповські читання» (Дніпропетровськ, 2005 р.), на Українській конференції з міжнародним представництвом «Нейроендокринні і імунні механізми гомеостазу в нормі та патології» (Запоріжжя, 2005 р.), на Всеукраїнській конференції з міжнародним представництвом «Критичні стани: патогенез, діагностика, сучасні методи лікування» (Запоріжжя, 2005 р.), на II з’їзді Російського товариства патологоанатомів (Москва, 2006 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми морфології» (Полтава, 2006 р.), на V Міжнародній конференції з функціональної нейроморфології «Колосовські читання 2006» (Санкт-Петербург, 2006 р.), на VIII Міжнародному конгресі патологів України «Сучасні проблеми патологічної анатомії» (Полтава, 2008 р.), на V Національному конгресі патофізіологів України з міжнародною участю (Запоріжжя, 2008 р.).
    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 28 наукових робіт: з них 22 статті (21 стаття в журналах, рекомендованих ВАК України, з яких 16 статей без співавторів), 5 тез в матеріалах всеукраїнських і російських науково-практичних конференцій, 1 методична рекомендація.

    Об'єм і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 332 сторінках. Складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріалу і методів дослідження, 4-х розділів власних досліджень, аналізу і обговорення отриманих результатів, а також висновків, практичних рекомендацій і списку з 559 використаних літературних джерел (з яких 243 кирилицею, 316 латиницею). Текст дисертації викладений на 278 сторінках комп’ютерного друку. Робота ілюстрована 142 рисунками (123 мікрофотографії і електронограми, 16 графіків і діаграм, 3 схеми), а також 8 таблицями, які займають 54 сторінки.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення проблеми морфогенезу ушкоджень кардіореспіраторного центру стовбура головного мозку у хворих церебральним півкульовим ішемічним інфарктом або гематомою, ускладненими вторинним стовбурним синдромом.
    1. За даними патологоанатомічного дослідження у більшості померлих хворих на мозковий півкульовий крововилив або інфаркт із вторинним стовбурним синдромом в структурах КРЦ анатомічно збереженого стовбура мозку домінують ішемічні ушкодження, обумовлені мікроциркуляторними розладами, набряком стовбура і його каудальною дислокацією, спазмом стовбурних артеріол, а також синдромом гемодинамічного обкрадання.
    2. На 12 добі півкульового інфаркту або гематоми з ВСС в стовбурі мозку розвивається ішемічний цитотоксичний набряк із зростанням в 1,82,5 рази внутрішньоклітинної води і зниженням на 1121% позаклітинної води (при статистично не достовірному збільшенні на 4,02% кількості загальної води). В ядрах КРЦ відмічаються тяжкі розлади мікроциркуляції: дилятація мікросудин, фібринові мікротромби, еритроцитарні і лейкоцитарні агрегати в артеріолах, локуси стазу крові в капілярах. За даними комп’ютерної морфометрії реєструється ішемічне набрякання і збільшення площі нейронів парабрахіальних ядер (на 4,75%), блакитної плями (на 1,18%), латеральних ретикулярних ядер (на 17,73%), дорзальних ядер блукаючих нервів (на 18,5%). При подальшій прогресії інсульту наростає вазогенний набряк стовбура мозку із зниженням на 60,56% індексу периваскулярного компоненту набряку.
    3. Ранні ішемічні зміни кардіореспіраторних нейронів виявляються вакуолеподібним набряканням мітохондрій, набряканням дендритних терміналей аксо-дендритних синапсів, редукцією синаптичних везикул.
    В перші години у експериментальних щурів в нейронах стовбура знижується активність ацетилхолінестерази і моноамінів, а також руйнуються синапси. У померлих в перші дві доби хворих в нейронах КРЦ виявляється руйнування мітохондрій, зернистої ендоплазматичної сітки, мікротрубочок і нейрофіламентів, аксо-дендритних і аксо-соматичних синапсів, знижується активність Na+-К+-АТФази.
    4. У померлих хворих на 27 добі півкульового інсульту з ВСС, неспроможність КРЦ в анатомічно збереженому стовбурі мозку обумовлена селективним каріоцитолізисом, коагуляційним некрозом і апоптозом нейронів, розшаруванням і фрагментарним руйнуванням мієлінових оболонок спустошених аксонів, а також загибеллю і зменшенням на 58,5% числа гліальних клітин. У гігантоклітинних і дрібноклітинних ядрах ретикулярної формації моста максимально зростає значення гліального індексу (на 8,1% і 58,35% відповідно).
    5. В динаміці півкульового інсульту з ВСС ушкодження структур КРЦ супроводжуються адаптивними змінами і завершуються репаративними процесами. У хворих в ядрах КРЦ стовбура мозку наростає гліальний сателітоз навколо частково ушкоджених дрібних і середніх нейронів площею до 350400мкм2; на 6 добі інсульту число нейронів, оточених глією, в гігантоклітинних ядрах ретикулярної формації зростає в 2,61 рази, на 12 добі число таких нейронів в дрібноклітинних ядрах зростає в 3,16 рази. У експериментальних тварин на 46 добі відзначається гіперплазія аксонних терміналей і збільшення числа синаптичних зв’язків, на 6 добі реєструється відновлення активності ацетилхолінестерази в стінках мікросудин і збільшення на 23,525% активності цього ферменту в нейронах ретикулярної формації.
    6. Протягом першого-другого тижнів півкульового інсульту з ВСС відмічаються репаративні процеси: на території ядер стовбурного КРЦ з’являються СD45-R0+ лімфоцити, в дрібних вогнищах енцефалолізису активується фагоцитарна активність CD68+ моноцитарних макрофагів і мікрогліоцитів; макрофаги, астроцити і олігодендроцити утворюють периваскулярні гліально-клітинні «вузлики». Через 7 діб у експериментальних щурів в стовбурі мозку навколо ішемічно змінених нейронів і у вогнищах організації неповних некрозів збільшується кількість гліальних клітин, що включали бромдезоксиурідин.
    7. При повільній аксіальній внутрішньочерепній дислокації мозкових структур в ядрах КРЦ дорзальних відділів моста мозку виникають ішемічно-дисциркуляторні розлади з дрібними периваскулярними геморагіями, а також селективний некроз і апоптоз нейронів; у ядрах КРЦ довгастого мозку розвивається мозаїчно-вогнищевий некроз і апоптоз нейронів, обумовлений ішемічними розладами мікроциркуляції. У хворих з півкульовою гематомою об’ємом більше 75 см3 в 65% рано розвивається масивна транстенторіальна дислокація мозку з субтотальною геморагічно-некротичною деструкцією ростральних відділів КРЦ в покрівлі середнього мозку, покришці верхньої третини моста і в субвентрикулярних відділах верхньої третини 4-го шлуночку, що завершується загибеллю 22,5% хворих на першій добі інсульту.
    8. При ішемії гемодинамічного обкрадання після рецидивуючих знижень системного артеріального тиску у померлих хворих на півкульовий інсульт зі стенозуючим атеросклерозом церебральних артерій і супутньою ішемічною хворобою серця в ядрах КРЦ визначаються поширені мозаїчно-вогнищеві ішемічні зміни нейронів і гліальних клітин без виразних дисциркуляторних розладів.
    9. Ангіоспастичні ушкодження КРЦ стовбура мозку в гострому періоді відрізняє фібриноїдний некроз стінок стовбурних радіальних і нуклеарних артеріол з периваскулярними крововиливами і вогнищами ішемії, а також вазогенний набряк стовбура мозку. Протягом тижня в ядрах КРЦ формуються дрібні вогнища енцефалолізису, що трансформуються у вогнища гліофіброзу; на місці периваскулярних геморагій утворюються дрібні «лакуни» з гемосидерофагами.
    10. Клінічні прояви вторинного стовбурного синдрому маніфестували у 84% померлих хворих, що страждали на мозковий півкульовий крововилив і у 62,25% хворих з півкульовими інфарктами. Найбільш значущими клінічними проявами пошкодження КРЦ стовбура головного мозку є поглиблення коми (у 100% хворих), поява серцевих аритмій (у 17,572,4% пацієнтів) і дихальних аритмій (у 4782,8% хворих), розвиток некоригованої артеріальної гіпотензії (у 60% хворих) і нейрогенного набряку легенів (у 61,12% пацієнтів).
    11. Причинами смерті хворих в гострому періоді розвитку ГПМК з ВСС при значних об’ємах півкульових вогнищ є швидка дислокація мозкових структур з геморагічно-некротичними змінами в ядрах кардіо-респіраторного центру моста і довгастого мозку. При розвитку вторинних геморагій, формуванні повних і неповних некрозів із залученням структур кардіо-респіраторного центру, причинами смерті хворих можуть служити гострі серцеві аритмії, нейрогенний набряк легенів, який має максимальну виразність на 13 добі півкульового інсульту із збільшенням маси легенів на 37,33% (при півкульових крововиливах) і на 34,86% (при півкульових інфарктах) порівняно з контрольними значеннями, а також тяжкі розлади мікроциркуляції легенів з розвитком респіраторного дистрес-синдрому, що реєструється у 12,08% померлих хворих. У більш пізні терміни смертельні наслідки найчастіше обумовлені бактеріальною гнійною пневмонією, що реєструється у 21,5% померлих півкульовою гематомою і ішемічним інфарктом, ускладнених вторинним стовбурним синдромом на 48 добі.




    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
    Пошкодження КРЦ у хворих з півкульовим інсультом, ускладненим вторинним стовбурним синдромом, має чітко окреслені причини, патоморфологічні і клінічні ознаки. У зв’язку з цим, патологоанатомічна діагностика повинна носити клініко-морфологічний характер з попереднім з’ясуванням по історії хвороби особливостей клінічної симптоматики і перебігу захворювання, об’єму і морфологічного типу ураження мозку за даними прижиттєвої інструментальної візуалізації, тривалості і особливостей термінального періоду. Танатогенетично значущими клінічними проявами вторинного пошкодження КРЦ стовбура мозку є поглиблення коми, поява гострих дихальних і серцевих аритмій, розвиток некоригованої артеріальної гіпотензії і нейрогенного набряку легенів.
    Макроанатомічне дослідження головного мозку повинне включати вивчення топографічних параметрів первинного півкульового вогнища з діагностикою ускладнень (прориву крові в шлуночкові комунікації мозку і/або субарахноїдальний простір, гострої оклюзійної гідроцефалії, виду дислокаційних змін), змін в стовбурі мозку з урахуванням судинних басейнів, а також зон внутрічерепної дислокації мозкових структур. При дослідженні КРЦ стовбура мозку проводять поперечні зрізи на рівні середнього мозку, моста і довгастого мозку відповідно до топографії основних ядер кардіореспіраторного центру. Патогістологічне дослідження, окрім мікроскопії первинного півкульового вогнища і зон дислокацій мозку, повинно включати дослідження основних ядер КРЦ стовбура мозку, його судин і оболонок, а також ретельну мікроскопічну оцінку стадії, поширеності і термінів розвитку вторинної поразки ядер КРЦ.
    Основними мікроскопічними ознаками тяжкого пошкодження ядер КРЦ в анатомічно збереженому стовбурі мозку слід вважати мозаїчно розподілену в ядрах КРЦ загибель більш ніж 1/3 нейронів, «випадінь» нейронів і руйнування мієліну аксонів; або субтотальні геморагічно-некротичні зміни в покрівлі середнього мозку і покришці верхньої третини моста, що виникають при швидкій транстенторіальній дислокації мозку.







    Список використаних джерел

    1. Полищук Н. Е. Что делать? Или необходимость организационных изменений в борьбе с инсультом в Украине / Н. Е. Полищук, Д. В. Гуляев // Doctor. 2003. № 3. С. 79.
    2. Виленский Б. С. Осложнения инсульта: профилактика и лечение/ Виленский Б. С. СанктПетербург. ФОЛИАНТ, 2000. 128 с.
    3. Harrison M. J. G. Diagnosis of brain death / M. J. G. Harrison //Med. Int. 1987. №47. Р. 19121914.
    4. Tamuleviciūte V. Brain death determination algorithm / V. Tamuleviciūte // Medicina (Kaunas). 2002. Vol.38, №8. Р.792796.
    5. Сергиенко Н. Г. Биогенные моноамины и возбудимость головного мозга / Н. Г.Сергиенко, В. И.Грищенко, Г. А. Логинова Киев. Наукова думка, 1992. 148 с.
    6. Базаревич Г. Я. Медиаторные механизмы регуляции дыхания и их коррекция при экстремальных состояниях / Г. Я. Базаревич, У. Я. Богданович, И. Н. Волкова Л., Медицина, 1979. 200 с.
    7. Hilaire G. Endogenous noradrenaline affects the maturation and function of the respiratory network: possible implication for SIDS / G. Hilaire //Auton Neurosci. 2006 . 126127. P.32031.
    8. Seylaz J. Influence of specific intracerebral structures on the regulation of cerebral circulation / J. Seylaz, E. Pinard, S. Mraovitch // «Neural Regul. Brain Circ». Amsterdam e. a., 1986. Р.147167.
    9. Kawai A. Mechanisms of CO2/H+ chemoreception by respiratory rhythm generator neurons in the medulla from newborn rats in vitro / A. Kawai, H. Onimaru, I. Homma // J Physiol. 2006. Vol. 572, (Pt 2). P.525537.
    10. Guyenet P. G. Retrotrapezoid nucleus and central chemoreception / P.G. Guyenet, R. L. Stornetta, D. A. Bayliss // J Physiol. 2008. Vol. 586, № 8 Р. 20438.
    11. Chemosensitive neuronal network organization in the ventral medulla analyzed by dynamic voltageimaging / Y. Okada, S. Kuwana, H. Masumiya [et al]. // Adv Exp Med Biol. 2008. Vol. 605. P.353357.
    12. Дыхательный центр / М. В. Сергиевский, Н. А. Меркулова, Р. Ш. Габдрахманов и др. М.:Медицина, 1975. 184 с.
    13. Сафонов В. А. Дыхательный центр как автогенератор и регулятор системы дыхания / В. А. Сафонов, В. Н. Ефимов // Физиол. журнал. СССР 1987. № 6 С. 98106.
    14. Лиманский Ю. П. Интегративные механизмы ствола головного мозга. В кн.: Частная физиология нервной системы / Ю. П. Лиманский Л. Наука, 1983. С. 61111.
    15. Структура и функциональная организация дыхательного центра / М. В. Сергиевский, Р. Ш. Габдрахманов, А. М Огородов и др. Новосибирск, издво НГУ, 1993. 192 с.
    16. Туманский В. А. Патологическая анатомия и патогенез изменений головного мозга при интенсивной терапии и реанимации коматозных состояний. Автореф. дис. на соискание учен.степени доктора мед. наук/ В. А. Туманский М.,1985. 32 с.
    17. Гафт П. Г. Клиникоморфологические особенности стволового синдрома при острых нарушениях мозгового кровообращения / П. Г. Гафт, В.А. Туманский, В. И. Дарий, Ю. А. Шатовский // В кн.: Конгрес анестезiологiвреанiматологiв України: Актуальнi проблеми анестезiологiї та реанiматологiї. Запорiжжя. 1992. С.169.
    18. Туманский В. А. Синдром смерти мозга: патогенез, экспертная оценка ранних стадий развития, патологоанатомические формы / В. А. Туманский, Л. М. Туманская // В кн.: Реаниматология на рубеже XXI века. М.:1996. С.176177.
    19. Дарий В. И. Компьютернотомографические и патологоанатомические признаки геморрагического и ишемического вторичного стволового синдрома у больных ишемическим полушарным инсультом / В. И. Дарий, В. А. Туманский // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Запоріжжя. Видавництво ЗДМУ. 1999. Вип.3. С. 148152.
    20. Дарий В. И. Патоморфологические и клинические особенности вторичного стволового синдрома при мозговых инсультах / В. И. Дарий, В. А. Туманский // В кн.: Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз. Матеріали 6 Конгресу патологів України (Вінниця, 30 вересня 2 жовтня 1998р.). С.6568.
    21. Туманский В. А., Туманская Л. М. Синдром смерти мозга: морфогенез и критерии патологоанатомической діагностики / В. А. Туманский, Л.М. Туманская // В кн.: Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз. Матеріали 6 Конгресу патологів України (Вінниця, 30 вересня 2 жовтня 1998р.). С.9599.
    22. Еремеева О. Б., Еремеев С. И. Стромальнопаренхиматозное отношение в миокарде в восстановительном периоде после клинической смерти // Клеточнотканевые механизмы адаптации к действию повреждающих факторов. Сб.науч. трудов. / Под ред. Семченко В. В./ Омск: Омский мед. ин-т, 1990. С. 3436.
    23. Бреслав И. С. Регуляция дыхания / И. С. Бреслав, В. Д. Глебовский Л.:Наука, 1981. 280 с.
    24. Saether K. Dorsal and ventral respiratory groups of neurons in the medulla of the rat / K. Saether, G. Hilaire, R. Monteau // Brain Res. 1987. Vol.419, №(12). P. 8796.
    25. Li D.Progress in research of genes controlling development of respiratory centers/ D. Li, Y. Zheng // Sheng Li Ke Xue Jin Zhan. 2007. Vol.38, №2. Р.1258.
    26. Ezure K. Distribution and medullary projection of respiratory neurons in the dorsolateral pons of the rat / K .Ezure, I. Tanaka // Neuroscience. 2006. Vol. 141, №2. P.10111023.
    27. Tabatabai M. Organization and function of brainstem respiratory neurons and mechanism of breathing rhythmogenesis / M. Tabatabai, A. Ovassapian, M. H. Ismaili // Iran. J. Med. Sci. 1990. Vol 15, №1. P. 3342.
    28. Сафонов В. А. Нейрофизиология дыхания / В. А. Сафонов, В. Н. Ефимов, А. А. Чумаченко М.: Медицина, 1980. 224 с.
    29. Fallert M. Patterns of bulbar respiratory neurons during and after artificial hyperventilation / M. Fallert, G. Bohmer, H. R. O. Dinse // Respir. Phesiol. 1977. Vol. 29. P.143149.
    30. Ezure K. Brainstem and spinal projections of augmenting expiratory neurons in the rat / K. Ezure, I. Tanaka, Y. Saito // Neurosci Res. 2003. Vol.45, №1.P.4151.
    31. Generation of eupnea and sighs by a spatiochemically organized inspiratory network/ A. Ruangkittisakul, S.W. Schwarzacher, L. Secchia [et al.] // J Neurosci. 2008. Vol. 28, №10. Р.244758.
    32. Merill E. G. Network properties of respiratory neurons / E. G. Merill //Proc. Intern. Symp."Central neural production of periodic respiratory movements" , Chicago, 1982. Chicago: Northwest, univ., 1982 P.5465.
    33. Veening J. G. The organization of projection from the central nucleus of the amygdale to brainstem involved in central autonomic regulation / J. G. Veening //Brain Res.1984. Vol. 303, № 2.P. 337357.
    34. Song G. Cytoarchitecture of pneumotaxic integration of respiratory and nonrespiratory information in the rat / G. Song, Y. Yu, C.S. Poon // J Neurosci . 2006. Vol. 26, № 1. Р. 300310.
    35. Saper C.B. Afferent connections of the medial preoptic nucleus in the rat / C. B. Saper, D. Levisohn // Brain Res. 1983. Vol. 288, № 1. P.2131.
    36. Euler von C. Excitability changes of the inspiratory "offswitch" mechanism tested by electrical stimulation nucleus parabrachialis in the cat / C. von Euler, T. Trippenbach //Acta physiol. scand. 1976. Vol. 97, № 1. P. 175188.
    37. Long S. E. The medullary respiratory neurons: A review / S. E. Long, J. Duffin // Can. J. Physiol. and Pharmacol. 1984. Vol.62, № 1. P.161182.
    38. Euler von C. Breathing bahevior / C. von Euler // Neurobiology of control of breathing / Eds C. von Euler, H. Lagercrantz. New York, 1987. P. 38.
    39. Euler C. von. Neural organization and rhythm generation / C. von Euler // The Lung: Scientific Foundation. Chapt. 5.4.1. /Eds R.G. Cristal , J.B. West et al. New York, 1991. P. 13071318.
    40. КедерСтепанова И. А. Нейронная организация дыхательного центра продолговатого мозга: Автореф. докт. дис. на соискание учен. степени докт.мед.наук: спец. / И. А. КедерСтепанова . М., 1981. 32 с.
    41. Richer D. W. Respiratory rhythm and mechanisms of its disturbance / D. W. Richer // 31 st Internat. Cong. Physiol. Sci., Helsinki, 914 July, 1989. P. 210220.
    42. Okada Y. Localization and function of the brainstem neuronal mechanism for respiratory control / Y. Okada, S. Kuwana, Y. Oku // Nihon Shinkei Seishin Yakurigaku Zasshi. 2007. Vol. 27, № 56. Р.20714.
    43. McCrimmon D. R. Pattern formation and rhythm generation in the ventral respiratory group / D. R. McCrimmon, A. Monnier, F. Hayashi, E. J. Zuperku // Clin Exp Pharmacol Physiol. 2000. Vol.27, № 12. Р.12631.
    44. Okada Y.Respiratory and metabolic acidosis differentially affect the respiratory neuronal network in the ventral medulla of neonatal rats / Y.Okada, H. Masumiya, Y. Tamura, Y. Oku // Eur J Neurosci. 2007. Vol.26, № 10. Р.283443.
    45. Шимараева Т. Н. Дыхание у кошки после разрушения дорсального дыхательного ядра / Т. Н. Шимараева, И. Г. Прокофьева // Физиол. ж. СССР им. Сеченова И.М. 1990. Т. 76. № 5. С.571579.
    46. St. John W. M. Neurogenesis of patterns of automatic ventilatory activity / W.M. St. John // Prog. Neurobiol. 1998. Vol. 56. P. 97.
    47. Якунин В. Е. Функциональная организация дыхательного центра / В.Е. Якунин // Центр. механизмы регуляции дыхания и кровообращения. Куйбышев, 1988. С.45.
    48. Euler von C. Brain stem mechanisms for generation and control of breathing pattern / C. Euler von // Handbook of physiology. sect. 3 The respiratory system /Eds N. S. Cherniack, J. G. Widdcombe. 1986. Sec.B. Vol.2. P.167.
    49. Huang Q., St.John W.M. Respiratory neural activities after caudal-to-rostral ablation of madullary regions / Q. Huang, W. M. St.John // J. Appl. Physiol. 1988.Vol. 64, № 4. P.14051411.
    50. Koepchen H. P. Respiratory and cardiovascular rhytmicity/ H. P. Koepchen, H.H. Abel, D. Klussendorf, H. Lazar // Neurobiology of the control of beathing N.Y., 1986. P.302312.
    51. Покровский В. М. Возможность управления ритмом сердца посредством произ­вольного изменения частоты дыхания / В. М. Покровский, В. Г. Абушкевич, А. И. Дашковский, С. В. Шапиро // ДАН СССР.1985.Т. 283, № 3.С.738740.
    52. Eldridge F. L. Central regulation of respi­ration by endogenous neurotransmitters and neuromodulators / F. L. Eldridge, D. E. Millhorn // Ann. Rev. Physiol. 1981.Vol.43, № 1. P.121135.
    53. Гордиевская Н. А. О взаимодействии дыхательного и сосудод­вигательного центров / Н. А. Гордиевская // Центральные механизмы регуляции дыхания и кровообращения. Куйбышев, 1988.С. 2627.
    54. Lutherer L. O. Stimulating fastigial nucleus pressor region elicits patterned respiratory responses / L. O. Lutherer, J. L. Williams // Amer. J. Physiol. 1986.Vol.250, № 3.P.418426.
    55. Воронов И. Б.Изучение нейротрансмиттерных систем мозга, участвующих в регуляции дыхания и кровообращения / И. Б. Воронов, А. Л. Зимин // 6 Всесоюз. конф. по физиологии вегетатив. нерв. сист. Ереван, 1986. С.1011.
    56. Daly M. de B. Interactions between respiration and circulation / M.de B. Daly // Handb. Physiol. sect. 3 The respiratory system. Bethesda, 1986. Vol. 2.P.529594.
    57. Onimaru H. Development of the rat respiratory neuron network during the late fetal period / H. Onimaru, I. Homma // Neurosci Res. 2002. Vol. 42. P.209.
    58. Integrative structural correlates of central respiratory rhymicity: A new hypothesis / J. J. Quattrochi, R. Madison, I. J. Kljavin [et al.] // Neurobiology of the control of breathing. N.Y., 1986. P. 231241.
    59. Richer D. W. Interaction between postsynaptic activities and membrane properties in medullary respiratory neurones / D. W. Richer, D. Ballantayue, S. Muffin // Neurogenesis of central respiratory rhythm /Eds A.L. Bianchi, M. DenavitSaubie. Lancaster. 1985.P.172178.
    60. КедерСтепанова И. А. Некоторые вопросы моделирования дыхательного центра / И. А. КедерСтепанова, А. Н. Четаев // Биофизика.1978.Т 23, № 4. С. 11011117.
    61. Казымов А. Г. Участие некоторых нейромедиа­торов и пептидов в деятельности нейронов дыхательного центра / А. Г. Казымов, Е. В. Борисова // Интегративная деятельность нейрона: молекулярные основы. М., 1988.С. 5556.
    62. Крыжановский Г.Н. Участие ГАМКергической системы мозга в формировании дыхательного ритма / Г.Н. Крыжановский, И.А. Тараканов, В.А. Сафонов // Физиол. журнал СССР. 1993. Т.79, № 11. С. 1323.
    63. Сафонов В. А. Нервная регуляция дыхания / В.А. Сафонов, Н.Н. Тарасова // Физиология человека. 2006.Т. 32, № 4. С. 6476.
    64. Brown S. Cardiovascular actions of adrenocorticotropin microinjections into the nucleus tractus solitarius of the rat / S. Brown, V. C. Chitravanshi, H. N. Sapru // Neuroscience. 2006. Vol. 143, №3. Р.86374.
    65. Saito Y. Morphology of the decrementing expiratory neurons in the brainstem of the rat / Y. Saito, I. Tanaka, K. Ezure // Neurosci Res. 2002. 44[2]. Р.14153 .
    66. Hayakawa T. Ultrastructure of the rostral ventral respiratory group neurons in the ventrolateral medulla of the rat / T. Hayakawa, A. Takanaga, K. Tanaka [et al.] // Brain Res. 2004. Nov 19.Vol. 1027, № 12. Р.94102.
    67. Zec N. Anatomic relationships of the human nucleus of the solitary tract in the medulla oblongata: a DiI labeling study / N. Zec, H. C. Kinney //Auton Neurosci. 2003. Vol. 105, №2. Р.13144.
    68. Ellenberger H. H. Nucleus ambiguus and bulbospinal ventral respiratory group neurons in the neonatal rat / H.H. Ellenberger // Brain Res Bull. 1999. Vol. 50, №1. Р. 113.
    69. McCrimmon D. R. Pattern formation and rhythm generation in the ventral respiratory group / D. R. McCrimmon, A. Monnier, F. Hayashi, E. J Zuperku. //Clin Exp Pharmacol Physiol. 2000.Vol. 27, № 12. P.126131.
    70. Якунин В.Е. Морфологическая и функциональная характеристика инспираторных и экспираторных образований медиальной и латеральной зон дыхательного центра/ В. Е.Якунин, В. В. Амунц, Н. Я. Киреева //Биологические науки.1984.№ 4. С.4954.
    71. Anderson P. Medullary activation of intercostal fusimotor and alpha motoneurones / P.Anderson, T. A. Sears //J. Physiol. (London). 1970. Vol. 209, №3. P. 739756.
    72. КедерСтепанова И. А. Реакция нейронов об­ласти дыхательного центра на раздражение медиальной зоны продолговатого мозга / И. А.КедерСтепанова, В. А. Пономарев // Биофизика. 1965.Т. 10, № 2. С.324333.
    73. Ai J. Morphology and topography of nucleus ambiguus projections to cardiac ganglia in rats and mice / J.Ai, P. N.Epstein, D. Gozal [et al.] // Neuroscience. 2007. Vol. 149, №4. P.84560.
    74. Lin M. Structural remodeling of nucleus ambiguus projections to cardiac ganglia following chronic intermittent hypoxia in C57BL/6J mice / M.Lin, J.Ai, C.Huang [et al.] // J Comp Neurol. 2008. Vol. 509, №1. P.10317.
    75. Оленев С.Н. Конструкция мозга / С.Н.Оленев Л.: Медицина, 1987. 208с.
    76. Lo W.C. Carbon monoxide and metabotropic glutamate receptors in rat nucleus tractus solitarii: participation in cardiovascular effect / W.C. Lo, J.Y. Chan, C.S. Tung, C.J. Tseng // Eur J Pharmacol. 2002 Nov 1. 454[1]. Р.3945.
    77. Moreira T. S. Role of pressor mechanisms from the NTS and CVLM in control of arterial pressure / T.S. Moreira, M.A. Sato, A.C. Takakura [et al.] //Am J Physiol Regul Integr Comp Physiol. 2005. Vol. 289, №5. Р. 141625.
    78. Philippu A. Involvement of catecholaminergic neurones of the nucleus of the solitary tract (NTS) in blood pressure regulation/ A. Philippu, A. Pfitscher, N. Singewald // Y. Neural Transmiss. Suppl. 1991. №34. Р. 107112.
    79. Mei L. Hypertension alters GABA receptormediated inhibition of neurons in the nucleus of the solitary tract / L. Mei, J. Zhang, S. Mifflin // Am J Physiol Regul Integr Comp Physiol. 2003. Vol.285, № 6. Р. 127686.
    80. Agnati L.F. Integratitive aspects of central adrenaline and neurohehtide Y mechanisms in the nucleus tractus solitarius / L. F. Agnati, K. Fuxe, A. Harfstrand, Grimaldiretal // Neurosci. Leff. 1986. 69. Supple. №26. Р.210.
    81. Ткаченко Б.И. Центральная регуляция кровообращения (некоторые итоги и перспективы) / Б.И. Ткаченко, М.И. Гуревич, В.А. Лебедев // Физиол. журн. СССР. 1987. T. 73, №10. С. 12971314.
    82. Guyenet P.G. Role of excitatory amino scids in rat vagal and sympathetic baroreflexes / P.G.Guyenet, T.M.Filtz, S.R.Donaldson // Brain Research. 1987. Vol. 406. №1/2. Р. 171184.
    83. Reis P.L. The brain and hypertension: reflections on 35 jears of inguiry into the neurobiology of the circulation/ P.L. Reis // Circulation, 1984. Vol. 70, suppl. 3. Р. 3145.
    84. Ishitsuka T. Lesions of nucleus tractus solitarii globally impair cerebrovascubar antoregulation / T. Ishitsuka, C. Iadecola, D. mark Undervood, D. Reis // J. Amer. J. Physiol”. 1986. Vol. 251, №2. PT2, H269H281.
    85. Cheng Z. Nucleus ambiguus projections to cardiac ganglia of rat atria: an anterograde tracing study / Z. Cheng, T.L. Powley // J Comp Neurol. 2000. Vol. 424, № (4). Р.588606.
    86. Ai J. Degeneration of vagal efferent axons and terminals in cardiac ganglia of aged rats / J. Ai, D. Gozal, L. Li [et al.] // J. Comp Neurol. 2007. Vol. 504, №1. Р.7488.
    87. Кульчицкий В.А. Кардиоваскулярные эффекты после введения каината в каудальную часть вентральных отделов продолговатого мозга / В.А. Кульчицкий, О. А. Азев // Физиол. журнал СССР. 1992. Т. 78, № 2. С. 3236.
    88. Andrezik J.A. Fastigial nucleus projections to the brain stem in beagles: pathways for autonomic regulation / J. A. Andrezik, K. J. Dormer, R. Foreman, R. Person // Neuroscience.1984. Vol 11, № 2. P.497507.
    89. Ciriello J. Lateral reticular nucleus: a site of somatic and cardiovascular integration in the cat / J. Ciriello, F. R. Calaresu //Am. J. Physiol.1977. Vol.233, № 3. P.100109.
    90. Damhey R. A. L. Role of ventrolateral medulla in vasomotor regulation correlative anatomical and phisiological study / R. A. L Damhey, A. K. Goodchild,
    L. G. Robertson, W. Montgomery // Brain Res . 1982. Vol.249, № 2. Р. 223235.
    91. Damhey R. A. L. Role of ventrolaterae medulla in vasomotor response to cerebrae ischemia / R. A. L. Damhey, E. A. Moon // Amer.J. Physiol. 1980. Vol. 239, № 1. P. 349358.
    92. Willette R.N. Interdepen dence of rostral and caudal ventrolateral medullary areas in the control of blood pressure / R. N. Willette, S. Punnen, A. J. Krieger, A. N. Sapru // Brain Res. 1984. Vol.321, № 1. P. 169174.
    93. Blessing W.W. Inhibitory cardiovascular function of neurons in the caudal ventrolateral medulla of the rabbit: relationship to the area, containing A1 noradrenergic cells / W.W. Blessing, D.J. Reis // Brain Res.1982. Vol.253, № 1. P. 161171.
    94. Gatti P. Cardiorespiratory effects produced by application of Lglutamic and kainic / P. Gatti, T.de Silva, P. Hamosh, R. Gillis // Brain Res.1985. Vol.330, № 1.P. 2129.
    95. Шаповал Л. Н. Изменения эфферентной активности в почечном нерве и вегетативные реакции на введение ГАМК в структуры вентролатеральной поверхности продолговатого мозга кошки / Л. Н. Шаповал, Л. С. Побегайло // Нейрофизиология. 1987. T19, №3. С.327334.
    96. Shapoval L.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины