Еритроцитарна І лейкоцитарна ланки системи гемостазу в нормі та механізми їх порушень при гастральних виразках

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КОНОНЕНКО Надія Миколаївна

УДК: 616.155.1:616-005.1-08:616.155.3:616-092:616.33-002.44

Еритроцитарна І лейкоцитарна ланки системи гемостазу в нормі та механізми їх порушень при гастральних виразках
14.03.04 патологічна фізіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
Березнякова Алла Іллівна,
доктор медичних наук, професор,
заслужений діяч науки
та техніки України

Харків 2009

Зміст
Стор.

Вступ.....................................................................................................

7

Розділ 1.

Сучасні уявлення про систему гемостазу організму (Огляд літератури) .............................

16

1.1.

Фізіологічні механізми згортання крові.........................

16

1.2.

Тромбоцити та їх роль у системі гемостазу ..................

38

розділ 2.

мАТЕРіали та МЕТОДи дослідження.................

60

розділ 3.

Еритроцити та їх участь у системі гемостазу .......................................................................

106

3.1.

Вивчення показників еритроцитарного компонента гемостазу .........................................................................

106

3.2.

Вивчення механізму включення тромбопластинового фактору еритроцитів у процес тромбопластиноутворення

121

3.3.

Дослідження фосфоліпідних носіїв тромбопластинової активності еритроцитів

125

3.4.

Вивчення білкових фракцій строми еритроцитів із тромбопластиновою активністю.....................................

131

розділ 4.

Лейкоцити та їх участь у системі гемостазу

137

розділ 5.

Вплив еритроцитів і лейкоцитів на гемостаз при виразці шлунка ............................

144

5.1.

Відбір експериментальної моделі гастральної виразки

144

5.2.

Вивчення стану системи перекисного окислення ліпідів при виразці шлунка ........................................................

150

5.3.

Дослідження антиоксидантних ферментів еритроцитів при гастральній виразці ...

154

5.4

Вивчення структурно-функціональних властивостей мембран еритроцитів при виразці шлунка

158

5.5

Вивчення гемокоагуляції і фібринолізу при експериментальній гастральній виразці

162

5.6

Дослідження клітинно-агрегаційних взаємодій формених елементів крові при виразці шлунка

167

5.7

Визначення місцевого неспецифічного протеїназ-інгібіторного потенціалу, мікроциркуляторного русла і ультраструктури слизової оболонки шлунка при гастральних виразках

170

розділ 6.

Патофізіологічне обгрунтування застосування антиоксидантів для лікування виразкової хвороби ШЛУНКА

179

6.1

Дослідження противиразкової активності антиоксидантів: мелаксену, мексидолу, токоферолу ацетату

179

6.2

Встановлення взаємозалежності між обсіменінням H. pylori та кислотністю шлункового соку при виразковій хворобі шлунка, а також вивчення перспективи лікування хворих з виразковою хворобою шлунка мелаксеном

193

Аналіз і узагальнення результатів досліджень

200

висновки............................................................................................

246

список використаних джерел.............................................

250

Перелік умовних скорочень
АДГ антидіуретичний гормон
АДФ аденозиндіфосфорна кислота
АОЗ антиоксидантний захист
АПФ ангіотензинперетворюючий фермент
АТФ аденозинтрифосфорна кислота
АФК активні форми кисню
ВЖК вільні жирні кислоти
ВІ виразковий індекс
ВХ виразкова хвороба
ГЕ гемолізат еритроцитів
ГП глікопротеїн
ГР - глутатіонредуктаза
Г-6-ФДГ глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа
ДК дієнові кон’югати
ЕМ еритроцитарні мембрани
ЕПА еластазоподібна активність
ІДКА індекс діапазону контактної активації
ІЕА індекс еритроцитарної активності
ІПАГ індекс порівняльної активності гемолізата
ІПАЕ індекс порівняльної активності еритроцитів
КА каталаза
КСІ кислотостабільні інгібітори
ЛФЛ лізофосфоліпіди
ЛФХ лізофосфатиділхолін
МДА малоновий діальдегід
МЦР мікроциркуляторне русло
НАДФ нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат
НПЗП нестероїдні протизапальні препарати
ПА противиразкова активність
ПДФ продукти деградації фібриногену і фібрину
ПОЛ перекисне окиснення ліпідів
ПРЕ пероксидна резистентність еритроцитів
РНП рибонуклеопротеаза
РФ розчинний фібрин
СОД супероксиддисмутаза
СОШ слизова оболонка шлунка
СФМ сфінгомієлін
ТБК тіобарбітурова кислота
ТЕГ тромбоеластографія
ТПА трипсиноподібна активність
ТФЕ тромбопластиновий фактор еритроцитів
ТХО трихлороцтова кислота
ФАДН флавінаденіндинуклеотид
ФАТ фактор активації тромбоцитів
ФЕА фосфатидилетаноламін
ФІ фосфатидилінозитол
ФЛ фосфоліпіди
ФС фосфатидилсерін
ФХ фосфатидилхолін
цАМФ циклічний аденозин-3', 5'-монофосфат
цГМФ циклічний гуанідин -3', 5'-монофосфат
ЕПА еластазоподібна активність
GSH відновлений глутатіон
NO оксид азоту

вступ

Актуальність теми.
Система гемостазу це сукупність функціонально-морфологічних і біохімічних механізмів, які забезпечують зупинку кровотечі при порушенні цілісності судин і разом з тим підтримують кров у рідкому стані всередині судин, тобто нормальну гемоциркуляцію [22, 187]. У життєдіяльності організму феномен тромбоутворення може мати різне значення. З одного боку, завдяки формуванню тромбу при порушенні цілісності кровоносних судин, організм захищається від крововтрати, з іншого - тромбоутворення всередині судини призводить до порушення кровотоку і трофіки життєво важливих органів і тканин [34, 57], що є важливим етапом у патогенезі багатьох захворювань [68].
До компонентів системи гемостазу належать: система згортання крові з прокоагулянтною (плазмові фактори згортання крові) і антикоагулянтною (фізіологічні антикоагулянти) ланками, фібринолітична система крові з проферментами, ферментами та їх інгібіторами, клітинні фактори згортання крові і фібринолізу формених елементів крові, фактори згортання крові і фібринолізу судинної стінки і тканин. Порядок переліку компонентів системи гемостазу відбиває не стільки їх функціональне значення у фізіології та патології організму, скільки ступінь накопичених до теперішнього часу знань про них [63, 158]. Серед клітин крові, які беруть участь у процесах агрегації та адгезії, найкраще вивчені зміни, які відбуваються в тромбоцитах [52, 90, 110]. Між тим є одиничні роботи, в яких відмічається, що важливу роль в утворенні первинного тромбу можуть відігравати й лейкоцити, хоча в цих роботах участь лейкоцитів вивчалася у випадках гіперлейкоцитозу в основному при лейкемічних лейкозах, або скупчення лейкоцитів у ексудатах і в запалених тканинах [69]. Не можна також зменшувати роль еритроцитів в утворенні тромбу та порушеннях мікроциркуляції. У зв’язку з великими розмірами агрегатів еритроцити, склеюючись, можуть суттєво порушувати капілярний кровотік. Слід, однак, зазначити, що механізми участі лейкоцитів і особливо еритроцитів в утворенні тромбу вивчені недостатньо [152]. В силу цього у всіх сучасних монографіях викладення матеріалу про клітинний гемостаз обмежується описом змін, що відбуваються в тромбоцитах, які складають основну масу первинного тромбу [1, 189, 219].
Таким чином, лейкоцитарний та еритроцитарний компоненти гемостазу ще не одержали достатньої і належної не тільки практичної, але й наукової оцінки.
Виразкова хвороба одне з найбільш поширених серед працездатного населення захворювань, яке становить близько 20-30% усіх хвороб шлунково-кишкового тракту, які, у свою чергу, займають третє місце за поширеністю у світі після серцево-судинних та онкологічних захворювань [210]. На дану хворобу в економічно розвинутих країнах впродовж життя хворіє від 3 до 20% усього дорослого населення [97]. В Україні поширеність виразкової хвороби за останні роки збільшилась з 80 до 140‰ [79]. Найвищим цей показник був у Вінницькій, Донецькій, Чернігівській та Чернівецькій областях. Часті рецидиви та залучення до патологічного процесу суміжних органів травлення, тяжкість ускладнень, тривала непрацездатність хворих, а також великі економічні витрати зумовлюють актуальність проблеми виразкової хвороби та її медико-соціальне значення [66, 102, 224]. Незважаючи на загальновизнану провідну роль інфікування Helicobacter pylori в ульцерогенезі [173], виразкова хвороба шлунка є складним багатофакторним за патогенезом гастроентерологічним захворюванням, а багато патогенетичних ланок ульцерогенезу залишаються дискутабельними й до кінця не вивченими [167, 205]. У теперішній час у патофізіології виразкоутворення прийнято розглядати як результат порушення співвідношення агресивних властивостей шлункового вмісту та захисних можливостей слизової оболонки, що в нормальних умовах врівноважують одні одних, так звані ваги Шея [218]. Виразковий дефект виникає у тих ситуаціях, коли рівновага порушується або внаслідок посилення кислотно-пептичної агресії [140], або через ослаблення захисних механізмів [183]. До останніх відносять слизобікарбонатний бар’єр, достатній кровотік, регенерацію шлункового епітелію, імунний захист, рівень простагландинів. Кровотік безпосередньо впливає на репаративні властивості слизової оболонки шлунка, оскільки епітелій, який швидко ділиться, потребує великої кількості кисню та поживних речовин [3]. Крім того, було встановлено, що посилений кровотік повністю знімає ушкоджуючі ефекти нестероїдних протизапальних препаратів, жовчних кислот та соляної кислоти, тому що адекватний кровотік забезпечує надходження до слизової оболонки бікарбонатів, значна частина яких не синтезується в клітині, а проходить через неї транзитом або через міжклітинні канали з кровотоку. Причиною слабкого кровопостачання слизової оболонки шлунка є порушення реологічних властивостей крові [27]. Однак роль в цьому процесі еритроцитів та лейкоцитів не вивчена.
У зв’язку з цим дослідження механізмів участі еритроцитів і лейкоцитів у згортанні крові в нормі та при виразковій хворобі шлунка є актуальною проблемою сучасної патофізіології.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана в рамках науково-дослідної теми Національного фармацевтичного університету МОЗ України «Фармакологічні дослідження біологічно-активних сполук і лікарських засобів синтетического та природного походження, їх використання в медичній практиці» (номер держреєстрації 0103U000478). Автор є виконавцем фрагмента даної науково-дослідної теми.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження стало визначення механізмів участі еритроцитів і лейкоцитів у згортанні крові в нормі та патогенезі виразкової хвороби шлунка.
Для досягнення поставленої мети було передбачено вирішення таких завдань:
1. Вивчити механізми участі еритроцитів у системі гемостазу.
2. Визначити механізми участі лейкоцитів у системі гемостазу.
3. Дослідити вплив еритроцитів і лейкоцитів на гемостаз при експериментальній виразці шлунка.
4. Вивчити структурно-функціональні властивості мембран еритроцитів, стан системи перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту еритроцитів, мікроциркуляторного русла і ультраструктуру слизової оболонки шлунка при експериментальній виразці шлунка.
5. Виявити взаємозв'язок між порушеннями структурно-функціональних властивостей мембран еритроцитів, активністю антиоксидантного захисту еритроцитів і зміною гемостатичного потенціалу крові при гастральних виразках.
6. Експериментально обґрунтувати та апробувати в клініці застосування антиоксидантів для лікування хворих на виразкову хворобу шлунка.
Об'єкт дослідження механізми гемостазу в нормі та при виразковій хворобі.
Предмет дослідження участь еритроцитів і лейкоцитів у системі гемостазу.
Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи використовували патофізіологічні, гемокоагуляційні, гематологічні, біохімічні, фармакологічні, мікробіологічні, морфологічні та статистичні методи дослідження.
Під час роботи з лабораторними тваринами керувалися національними «Загальними етичними принципами дослідів на тваринах» (Україна, 2001), які узгоджуються з положеннями «Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 18.03.1986 р.).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено вивчення та доведена здатність цілих еритроцитів активізувати внутрішнє тромбопластиноутворення в умовах дефіциту тромбоцитарного фактора 3, яка зберігається, на відміну від здатності тромбоцитів, і при зниженій активації фактора Хагемана. Встановлено, що активізуючий вплив цілих еритроцитів на внутрішнє тромбопластиноутворення пов'язаний із наявністю в них тромбопластинового фактора еритроцитів, який є гліколіпопротеїдом з молекулярною масою 17540-22590, зосереджений у стромі еритроцитів у фракції D і має властивості фактора 3 тромбоцитів. Встановлений механізм включення тромбопластинового фактора еритроцитів у процес тромбопластиноутворення, який полягає у збереженні сіалопротеїду зовнішнього шару мембрани клітини, що відіграє роль своєрідного посередника між тромбопластиновим фактором еритроцитів і активованими факторами згортання плазми. В стромі еритроцитів у фракції А виявлені високомолекулярні стромальні білки (167900), які прискорюють перетворення фібриногену у фібрин і за біологічною дією нагадують фактор 2 тромбоцитів. Уперше встановлений механізм участі еритроцитів у системі гемостазу, який полягає в активації ендогенної фосфоліпази А2, дестабілізації ліпідних структур мембран еритроцитів, накопиченні вільних жирних кислот, зміні кількісних співвідношень окремих фракцій у складі фосфоліпідів, втраті клітинними мембранами холестерину. Доведено, що фосфоліпіди внутрішнього шару мембрани еритроцитів: фосфатидилетаноламін і фосфатидилсерин прискорюють, а фосфоліпіди зовнішньої сторони біо шару: сфінгомієлін і фосфатидилхолін гальмують процес згортання крові. Показано, що лейкоцити беруть активну участь у реакціях клітинної агрегації і входять до складу первинної гемостатичної пробки, здатні активізувати коагуляційний гемостаз за рахунок наявності в них тромбопластичного, антигепаринового і фібринстабілізувального факторів. Уперше вивчено процеси вільнорадикального окиснення ліпідів в еритроцитах, активність антиоксидантних ферментів еритроцитів при експериментальній виразці шлунка за Окабе. Показано, що активація перекисного окиснення ліпідів в еритроцитах, зниження активності основних антиоксидантних ферментів еритроцитів, перш за все каталази та відновленого глутатіону, зумовлює підвищення агрегаційної активності, зниження пероксидної резистентності і здатності еритроцитів до деформування, збільшення в'язкості еритроцитарної суспензії при виразці шлунка. Вперше на моделі хронічної виразки шлунка патогенетично обґрунтовано застосування антиоксиданту мелаксену для лікування виразкової хвороби. Встановлений механізм його репаративної дії, обумовлений гальмуванням розвитку некротичних процесів у слизовій оболонці шлунка, а при виникненні дефекту стимулюванням загоєння по типу реституції з повним відновленням слизової оболонки за рахунок: відновлення кількості білків з молекулярною масою 89, 95 та 99 кДа у загальній фракції клітин, утворення нової фракції білків з молекулярною масою 36 кДа, нормалізації вмісту холестеролу, зростання рівня триацилгліцеролу та головних фракцій фосфоліпідів фосфатидилінозитолу і фосфатидилетаноламіну в клітинах слизової оболонки шлунка. Патогенетично обґрунтовано додавання до стандартної терапії мелаксену в клініці хворим з виразковою хворобою шлунка, що сприяє більш швидкому рубцюванню виразки та попереджує її рецидивування.
Практична значущість одержаних результатів. Робота належить до фундаментальних досліджень. Одержані дані доводять участь еритроцитів і лейкоцитів у системі гемостазу в нормі та при виразці шлунка і в цілому розширюють уявлення про механізми згортання крові та патогенез виразкової хвороби шлунка. Результати роботи можуть слугувати патогенетичним обґрунтуванням включення антиоксидантів до комплексної схеми лікування виразкової хвороби шлунка. Зокрема, показано, що мелаксен має високу противиразкову активність (17,5) і позитивно впливає на репаративні процеси слизової оболонки шлунка за рахунок відновлення кількості білків, нормалізації вмісту холестеролу, зростання рівня триацилгліцеролу та головних фосфоліпідів фосфатидилінозитолу і фосфатидилетаноламіну в клітинах слизової оболонки шлунка.
Одержані результати впроваджені в навчальний процес на кафедрах патологічної фізіології Вінницького національного медичного університету ім.М.І. Пирогова, Запорізького державного медичного університету, Буковинського державного медичного університету, Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія (м. Полтава), Івано-Франківського національного медичного університету, Національного фармацевтичного університету; на кафедрі загальної та клінічної патофізіології ім. В.В. Підвисоцького Одеського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана самостійно. Автором особисто був здійснений патентно-інформаційний пошук, у тому числі з використанням медичної бази даних "Medlіne" мережі Internet, аналіз актуальності і ступеня вивчення проблеми; визначені напрямки досліджень, сформульовані мета і завдання дослідження, здійснені огляд і аналіз літератури, визначені методологічні підходи, відпрацьовані дослідні моделі, виконані всі експериментальні дослідження, а також проведені аналіз, систематизація і статистична обробка одержаних результатів і оформлення їх у вигляді таблиць і рисунків, обґрунтовані основні положення та наукові висновки роботи, написана і оформлена дисертація.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були викладені і знайшли позитивну оцінку на:
V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Клінічна фармація в Україні» (Харків, 18-19 листопада 2004 р.);
Науковій конференції «ІV читання ім. В.В. Підвисоцького» (Одеса, 26-27 травня 2005 р.);
ІІ Международной научной конференции «Гомеостаз: физиология, патология, фармакология и клиника» (Одесса, 28-29 сентября 2005 г.);
Міжнародній науково-практичній конференції «Наукові дослідження теорія та експеримент 2005» (Полтава, 16-20 травня 2005 р.);
Українській конференції з міжнародним представництвом «Нейроендокринні і імунні механізми регуляції гомеостазу в нормі та патології» (Запоріжжя, 18-19 травня 2005 р.);
VI Національному з’їзді фармацевтів України «Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України» (Харків, 28-30 вересня 2005 р.);
Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів «Від фундаментальних досліджень до медичної практики» (Харків, 16 листопада 2005 р.);
Научно-практической конференции с международным участием «Лекарства человеку. Современные проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств» (Харьков, 23 марта 2006 г.);
ІІІ Міжнародному медико-фармацевтичному конгресі «Ліки та життя» (Київ, 21-24 лютого 2006 р.);
Науковій конференцій молодих вчених з міжнародною участю «Актуальні проблеми геронтології та геріатрії», присвяченій пам’яті академіка В.В. Фролькіса (Київ, 27 січня 2006 р.);
Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології» (Донецьк, 6-8 квітня 2006 р.);
Науковій конференції «V читання ім. В.В. Підвисоцького» (Одеса, 25-26 травня 2006 р.);
І Міжнародній науково-практичній конференції «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (Тернопіль, 6-7 квітня 2006 р.);
Х Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 11-13 травня 2006 р.);
ІІІ Міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів та молодих вчених, присвяченій 20-річчю Чорнобільської аварії (80-му ювілейному науковому форумі студентів і молодих вчених) (Чернівці, 3-5 квітня 2006 р.);
ІХ Українському біохімічному з’їзді (Харків, 24-27 жовтня 2006 р.);
Науковій конференції «Актуальні питання патофізіологїї» (Ялта, 5-6 жовтня 2006 р.);
ІІІ Національному з’їзді фармакологів України «Фармакологія 2006 крок у майбутнє» (Одеса, 17-20 жовтня 2006 р.);
ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно-активних добавок» (Харків, 12-13 жовтня 2006 р.);
Науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю «Вчені майбутнього» (Одеса, 25-26 жовтня 2006 р.);
Науковій конференції «VІ читання ім. В.В. Підвисоцького, присвяченій 150-річчю з дня народження» (Одеса, 31 травня 1 червня 2007 р.);
ІV Міжнародному медико-фармацевтичному конгресі «Ліки та життя» (Київ, 6-9 лютого 2007 р.);
VІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Клінічна фармація в Україні» (Харків, 15-16 листопада 2007 р.);
І Національному конгресі «Человек и лекарство Украина» (Київ, 26-28 березня 2008 р.);
Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Молодь медицині майбутнього» (Одеса, 24-25 квітня 2008 р.);
Науковій конференції «VІІ читання ім. В.В. Підвисоцького» (Одеса, 22-23 травня 2008 р.);
V з’їзді гематологів та трансфузіологів України з міжнародною участю «Підсумки та перспективи розвитку гематології та трансфузіології в Україні» (Вінниця, 20-22 травня 2008 р.);
V Національному конгресі патофізіологів України з міжнародною участю «Сучасні проблеми патофізіології: від молекулярно-генетичних до інтегративних аспектів» (Запоріжжя, 17-19 вересня 2008 р.);
Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медична наука 2008» (Полтава, 10-11 грудня, 2008 р.);
Науково-практичній конференцій «Шпитальні інфекції: сучасний стан проблеми» (Харків, 11-12 грудня 2008 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 52 наукові роботи, з них 22 статті у фахових виданнях, що входять до переліку ВАКа України (17 без співавторів), 2 патенти України, 28 тез у матеріалах конференцій, з’їздів, конгресів.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення й нове розв’язання актуальної наукової медичної проблеми, що полягає у встановленні участі еритроцитів і лейкоцитів у згортанні крові в нормі та у механізмах розвитку виразкових уражень шлунка. Наукова проблема вирішена шляхом використання патофізіологічних, гемокоагуляційних, гематологічних, біохімічних, фармакологічних, мікробіологічних, морфологічних, статистичних методів дослідження. Одержані дані дозволили сформулювати нові положення в уявленнях про клітинний і коагуляційний гемостаз і патогенез виразкової хвороби шлунка.
1. Цілі еритроцити мають здатність активізувати внутрішнє тромбопластиноутворення в умовах дефіциту тромбоцитарного фактора 3. Еритроцити, справляючи подібний до тромбоцитів активізуючий вплив на внутрішнє тромбопластиноутворення, виявляють різницю в прокоагулянтних властивостях, які проявляються в умовах порушеної контактної активації (в силіконованій пробірці): на відміну від тромбоцитів, активізуючий вплив еритроцитів на тромбопластиноутворення зберігається і при зниженій активації фактора Хагемана.
2. Активізуючий вплив цілих еритроцитів на внутрішнє тромбопластиноутворення відбиває ефект тромбопластинового фактора клітини і не пов’язаний із гальмуванням еритроцитами ендогенного гепарину. Тромбопластиновий фактор еритроцитів є гліколіпопротеїдом з молекулярною масою 1754022590, зосереджений у стромі еритроцитів у фракції D і має властивості фактора 3 тромбоцитів. Одним із механізмів включення тромбопластинового фактора еритроцитів у процес тромбопластиноутворення є збереження сіалопротеїду зовнішнього шару мембрани клітини, який відіграє роль своєрідного посередника між тромбопластиновим фактором еритроцитів і активованими факторами згортання плазми.
3. В стромі еритроцитів у фракції Е локалізуються найбільш низькомолекулярні гліколіпопротеїди (1132014270), до складу яких входять значна кількість сіалових кислот і частина фосфоліпідів і які є інгібіторами зовнішнього механізму згортання крові; у фракції А знаходяться високомолекулярні стромальні білки (167900), що прискорюють утворення фібрину за наявності тромбіну і за біологічною дією нагадують фактор 2 тромбоцитів.
4. Підвищена агрегація еритроцитів (при додаванні до плазми декстрану з середньою молекулярною масою 80000) супроводжується наростанням їх тром­бопластинової активності і з урахуванням здатності еритроцитарного фактора проявляти активність при слабковираженій контактній активації дозволяє припустити безпосередню причетність цілих еритроцитів до розвитку гіперкоагуляції та тромбоутворення при порушенні реологічних властивостей крові. В механізмі участі еритроцитів у системі гемостазу відіграє роль активація ендогенної фосфоліпази А2, що призводить до дестабілізації ліпідних структур мембран еритроцитів і виявляється накопиченням вільних жирних кислот, зміною кількісних співвідношень окремих фракцій у складі фосфоліпідів, втрачанням клітинними мембранами холестерину. При цьому фосфоліпіди внутрішнього шару мембрани еритроцитів (фосфатидилетаноламін і фосфатидилсерин) прискорюють процес згортання крові, а фосфоліпіди зовнішньої сторони біошару (сфінгомієлін і фосфатидилхолін) гальмують його.
5. При вивченні фосфоліпідного складу мембран еритроцитів в умовах ініціації окислювальних процесів in vitro встановлено порушення рівноваги фракційного складу фосфоліпідів підвищення кількості лізофосфатидилхоліну, зниження вмісту фосфатидилхоліну, сфінгомієліну, фосфатидилетаноламіну і фосфатидилсерину, дисбаланс холінвмісних фосфоліпідів зі зниженням співвідношення фосфатидилхолін/сфінгомієлін. Відмічено послаблення механізму підтримки рівня фосфатидилхоліну за рахунок лізопохідних форм та метилювання фосфатидилетаноламіну. Виявлені порушення призводять до ослаблення ліпід-ліпідних та білок-ліпідних взаємодій, що супроводжується збільшенням іонної проникності мембран і порушенням структурно-функціонального стану еритроцитів.
6. Лейкоцити поряд із тромбоцитами та еритроцитами беруть участь у реакціях клітинної агрегації і входять до складу первинної гемостатичної пробки, разом з тим інтенсивність змішано-клітинної агрегації залежить від кількості лейкоцитів і їхньої функціональної активності. При виразці шлунка, в умовах розвитку нейтрофільного лейкоцитозу, вони істотно прискорюють процеси агрегатоутворення і формування «тромбоцитарної» пробки, що виявляється підвищенням питомої участі лейкоцитів до 61,2% у лейкоцитарно-тромбоцитарній агрегації та зменшенням участі тромбоцитів до 38,8% у процесі агрегатоутворення, тоді як в інтактних тварин участь лейкоцитів і тромбоцитів у формуванні клітинної агрегації становить відповідно 42,7 та 57,3%.
7. Інтактні лейкоцити активізують коагуляційний гемостаз за рахунок наявності в них тромбопластичного, антигепаринового і фібринстабілізувального факторів, при цьому коагулювальні властивості лейкоцитів залежать від їхньої кількості. Встановлена залежність між антитромбіновою та антигепариновою активностями лейкоцитів: більш високий антикоагулянтний ефект лейкоцитів спостерігався при зниженні їх антигепаринового впливу.
8. Виявлений чіткий взаємозв’язок між антиоксидантною системою та системою гемостазу при гастральних виразках. При виразках шлунка змінюються структурно-функціональні властивості мембран еритроцитів, що виражається у підвищенні їх агрегаційної активності, зниженні пероксидної резистентності і здатності до деформування, збільшенні в’язкості еритроцитарної суспензії. Механізм вказаних порушень полягає в активізації процесів вільнорадикального окиснення ліпідів в еритроцитах, яке супроводжується підвищенням вмісту лізофосфатидилхоліну специфічного маркера мембранодеструкції, що призводить до вивільнення еритроцитарних факторів згортання і зниження вмісту фосфатидилхоліну та сфінгомієліну, які гальмують процес згортання крові. Одночасно порушується антиоксидантний захист еритроцитів: знижується активність каталази в 1,5 раза, відновленого глутатіону в 3,1 раза та підвищується активність супероксиддисмутази головного антиоксидантного ферменту в 2,1раза відносно контролю (р<0,05), що є компенсаторно-пристосувальною реакцією у відповідь на надлишкове утворення супероксидних радикалів.
9. Наявність вираженого взаємозв’язку між порушеннями функцій еритроцитів, що забезпечують реологічні властивості крові, і активністю перекисного окиснення ліпідів дозволяє розглядати вільнорадикальне окиснення при виразці шлунка як один з механізмів порушень мікроциркуляції крові.
10. Експериментально обґрунтовано, що введення антиоксидантів при виразці шлунка є доцільним, їх можна використовувати з метою лікування при виразковій хворобі шлунка, при цьому більш активним був визнаний мелаксен (противиразкова активність 17,5) при порівнянні з мексидолом і токоферолом ацетатом (противиразкова активність 6,3 і 2,3 відповідно).
11. Механізм репаративної дії мелаксену зумовлений гальмуванням розвитку некротичних процесів у стінці слизової оболонки шлунка, а при виникненні дефекту стимулюванням консолідації за типом реституції з повною регенерацією слизової оболонки за рахунок: відновлення кількості білків з молекулярною масою 89, 95 та 99 кДа у загальній фракції клітин, утворення нової фракції білків з молекулярною масою 36 кДа, нормалізації вмісту холестеролу, збільшення рівня триацилгліцеролу та головних фракцій фосфоліпідів фосфатидилінозитолу і фосфатидилетаноламіну в клітинах слизової оболонки шлунка.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абдулкадыров К.М. Клиническая гематология / Кудрат Мугутдинович Абдулкадыров. СПб: Питер, 2006. 448 с.
2. Авраменко А.А. Хеликобактериоз / А.А. Авраменко, А.И. Гоженко. Одесса: ЧП «Фотосинтетика», 2004. 325 с.
3. Авраменко А.А. Язвенная болезнь (очерки клинической патофизиологии) / А.А. Авраменко, А.И. Гоженко, В.С. Гойдык. Одесса: ООО «РА «АРТ-В», 2008. 304 с.

Авраменко А.О. Напівпровідниковий інфрачервоний частотний лазер у комплексному лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки / А.О. Авраменко // Одеський медичний журнал. 1998. № 3. С. 49-51.

5. Авраменко А.О. Порушення мікроциркуляції у слизовій шлунку як чинник формування кровотеч з гігантських виразок / А.О. Авраменко, А.І. Гоженко // Галицький лікарський вісник. 2003. Т.10, № 2. С. 22-23.
6. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрія / Георгий Герасимович Автандилов. М.: Медицина, 1990. 384 с.

Активная защита при окислительном стрессе. Антиоксидант респонсивный элемент / В.В. Ляхович, В.А. Вавилин, Н.К. Зенков [и др.] // Биохимия. 2006. Т.71, вып. 9. С.1183-1197.
Алексеева А.В. Подходы к прогнозированию риска возникновения гастропатий, вызванных нестероидными противовоспалительными препаратами / А.В. Алексеева, Ю.В. Муравьев // Терапевтический архив. 2000. №5. С.25-28.

9. Амиров Н.Ш. Патогенетические аспекты роли ферментов в механизмах язвообразования в желудке / Н.Ш. Амиров, Д.В. Антонов // Российский гастроэнтерологический журнал. 2000. № 4. С. 102.

Андреенко Г.В. Методы исследования фибринолитической системы крови / Андреенко Г.В., Карабасова М.А., Лютова Л.В. М.: Изд-во Московского ун-та, 1981. 132 с.

11.Арбузова В.Г. Особенности нейрогуморальной регуляции кислотообразующей функции желудка у больных язвенной болезнью желудка молодого и среднего возраста / В.Г. Арбузова // Российский гастроэнтерологический журнал. 2000. № 4. С. 101.

Арбузова В.Г. Сравнительная характеристика клинико-патогенетических особенностей язвенной болезни желудка и язвенной болезни 12-перстной кишки: автореф. дис. на соискание уч. степени докт. мед. наук / В.Г. Арбузова. Москва, 2002. 38 с.

13.Арбузова В.Г. Клинико-патогенетические особенности язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / В.Г. Арбузова, О.В. Астафьева, А.В. Петраков // Российский гастроэнтерологический журнал. 1998. № 4. С. 63.
14.Арбузова В.Г. Концентрация тиреотропного гормона, тироксина и трийодтиронина в сыворотке крови больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки и желудка / В.Г. Арбузова, Л.А. Звенигородская, О.В. Астафьева // Российский гастроэнтерологический журнал. 1998. №2. С. 56.

Аруин Л.И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника / Аруин Л.И., Капуллер Л.Л., Исаков В.А. М.: ТРИАДА-Х, 2000. 484 с.
Арутюнян А.В. Методы оценки свободно-радикального окисления и антиоксидантной системы организма / Арутюнян А.В., Дубинина Е.Е., Зыбина Н.Н. СПб: ИКФ «Фолиант». 2000. 104 с.
Аршинов А.Г. Исследование системы гемостаза в клинической практике / А.Г. Аршинов, Е.Д. Сысоева // Врач. ― 2000. ― № 9. ― С. 3031.

18.Афанасьев О.И. Гистология, цитология и эмбриология / О.И. Афанасьев, Н.Ю. Юрина. М.: Медицина, 2001. 744 с.

Барабой В.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии. Ч. 2 / В.А. Барабой, Д.А. Сутковой; под ред. Ю.А. Зозули. К.: Чернобыльинтер-информ, 1997. 220 с.

20.Бараков А.Г. Опыт лечения больных язвенной болезнью в амбулаторных условиях / А.Г. Бараков, П.П. Еращенко, Г.В. Сухарева // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. № 4. С. 27-30.

Баркаган З.С. Исследование системы гемостаза в клинике (методические указания) / Зиновий Соломонович Баркаган. Барнаул: Изд-во Алтайского гос. мед. института, 1975. 186 с.
Баркаган З.С. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза / З.С. Баркаган, А.П. Момот. М.: Ньюдиамед, 2001. 296 с.

23.Баркаган З.С. Основы диагностики нарушений гемостаза / З.С. Баркаган, А.П. Момот. М.: «Ньюдиамед-АО», 1999. 224 с.

Безрукова Г.А. Исследование ферментов в цитратной плазме крови / Г.А. Безрукова, В.И. Рубин, О.М. Анисимова // Лабораторное дело. 1991. № 3. С. 2931.
Белослюдцева В. Хеликобактерную теорию не стоит абсолютизировать / В. Белослюдцева, О. Зайцев, М. Чиркина // Врач. 2001. №8. С.45-46.

26.Белостоцкий Н.И. Влияние блокаторов адренорецепторов и блокаторов кальциевых каналов на тяжесть экспериментальной ацетатной язвы / Н.И. Белостоцкий : материалы IV Рос. форума [«Санкт-Петербург — Гастро-2002»] // Гастробюллетень. 2002. № 2-3. С. 26.
27.Белостоцкий Н.И. Некоторые патологические механизмы язвообразования в слизистой желудка / Н.И. Белостоцкий // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. № 1. С. 115-116.
28.Белостоцкий Н.И. Язвообразование в слизистой оболочке желудка и лизосомный аппарат / Н.И. Белостоцкий, Н.Ш. Амиров // Современные аспекты патогенеза, перспективы диагностики и лечения в гастроэнтерологии. 2002. С. 3-12.
29.Белостоцкий Н.И. Изменение гормональной регуляции при экспериментальной адреналиновой язве желудка / Н.И. Белостоцкий, Н.Ш. Амиров, О.В. Астафьева // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. № 5. С. 110-112.
30.Белостоцкий Н.И. Воздействие адренергической стимуляции различной величины на слизистую оболочку желудка / Н.И. Белостоцкий, Д.В. Антонов // Гастробюллетень. 2001. № 2-3. С. 15.
31.Белостоцкий Н.И. Гормональная регуляция и язвообразование в слизистой желудка / Н.И. Белостоцкий, О.В. Астафьева // Российский гастроэнтерологический журнал. 2000. № 4. С. 106.
32.Белостоцкий Н.И. Изменение гастрина и соматотропина, а также белка и нуклеиновых кислот в слизистой желудка при экспериментальных язвах / Н.И. Белостоцкий, О.В. Астафьева // Российский гастроэнтерологический журнал. 1998. № 4. С. 99.

Богачева Н.В. Молекулярные механизмы индуцированной тромбином проницаемости эндотелия / Н.В. Богачева, Дж.Г. Гарсия, А.Д. Верин // Биохимия. 2002. Т. 67, вып. 1. С.88-98.

34.Бутенас С. Свертывание крови (обзор) / С. Бутенас, К.Г. Манн // Биохимия. 2002. Т. 67, вып. 1. С. 5-15.

Вавилова Т.В. Антитромботическая терапия и методы ее лабораторного контроля / Т.В. Вавилова // Клин. лаб. диагностика. 2004. №12. С. 12-34.

36.Васильев Ю.В. Диагностика и современная терапия язвенной болезни / Ю.В. Васильев // Здоровье столицы: І Московская Ассамблея, 15-16 декабря 2002 г.: тезисы докл. М., 2002. С. 21.
37.Васильев Ю.В. Зантак (ранитидин) в терапии язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / Ю.В. Васильев // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. № 1. С. 68-70.
38.Васильев Ю.В. Комбинированный набор пилобакт в антигеликобактерной терапии язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori / Ю.В. Васильев // Человек и лекарство: IX Российский Национальный Конгрес, 8-12 апреля 2002 г.: тезисы докл. М., 2002. С. 77.
39.Васильев Ю.В. Патогенетические аспекты язвенной болезни / Ю.В. Васильев // Российский гастроэнтерологический журнал. 1998. № 4. С. 63-64.
40.Васильев Ю.В. Фармакоэкономические аспекты однонедельной терапии язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori / Ю.В. Васильев // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. № 4. С. 61-64.
41.Васильев Ю.В. Фромилид (кларитромицин) в эрадикационной терапии язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori (результаты сопоставления двух вариантов лечения) / Ю.В. Васильев // Терапевтический архив. 2002. № 2. С. 58-60.
42.Васильев Ю.В. Язвенная болезнь и Helicobacter pylori / Ю.В. Васильев // Губернские медицинские вести. 2002. № 2. С. 8-10.
43.Васильев Ю.В. Язвенная болезнь: патологические аспекты и медикаментозное лечение больных / Ю.В. Васильев // Consilium medicum. 2002. Вып. 2. С. 4-10.
44.Васильев Ю.В. Антихеликобактерная терапия язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori: результаты применения фромилида (кларитромицина) в тройной терапии / Ю.В. Васильев, Л.А. Звенигородская // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2002. № 3. С. 35-36.
45.Васильев Ю.В. Эффективность омепразола (гастрозола) при поражениях желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с нестероидными противовоспалительными препаратами / Ю.В. Васильев, С.А. Зеленикин, А.Б. Ершкова // Российский гастроэнтерологический журнал. 2001. № 2. С. 117.
46.Васильев Ю.В. Семидневная антихеликобактерная терапия язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori, и перспективы лечения больных / Ю.В. Васильев, В.И. Касьяненко // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. № 3. С. 26-28.
47.Васильев Ю.В. Первый опыт применения препарата эзомепразола в антихеликобактерной терапии язвенной болезни, ассоциированной с Helicobacter pylori / Ю.В. Васильев, В.И. Касьяненко, С.А. Зеленикин // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. № 1. С. 121-122.
48.Васильев Ю.В. Эффективность омепразола (гастрозола) в терапии эрозивно-язвенных поражений желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированных с НПВП / Ю.В. Васильев, Е.В. Коломиец, Е.В. Ершкова // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. № 1. С. 121.
49.Васильев Ю.В. Этиопатогенез язвенной болезни / Ю.В. Васильев, Н.В. Яшина // Актуальные вопросы клинической медицины. 2001. № 4. С. 82-87.

Веремеенко К.Н. a2-Макроглобулин: структура, физиологическая роль и клиническое значение / К.Н. Веремеенко, А.И. Кизим, В.Е. Досенко // Лаб. диагностика. 2000. №2. С.3-9.

51.Волков К.С. Ультраструктура клітин і тканин / К.С. Волков, Н.В.Пасечко. Тернопіль: Укрмедкнига, 1997 96 с.

Воробьев В.Б. Физиология гемостаза / Владимир Борисович Воробьев. Ростов н/Д.: Издательский дом «Проф-Пресс», 2004. 192 с.

53.Востриков Г.П. Роль наследственных факторов в этиологии хронического дуоденита и язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / Г.П. Востриков // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. № 2. С. 9-13.

Габитов С.З. Два простых способа обнаружения продуктов деградации фибрина в крови / С.З. Габитов, И.Е. Воронина, Р.И. Литвинов //Лаб. дело. 1982. № 6. С. 354356.

55.Галяутдинов Г.С. Антитромбин ІІІ: физиология и клиническое значение / Г.С. Галяутдинов, Ю.Л. Корнилова // Гематология и трансфузиология. 2002. Т. 47, № 6. С. 31-34.

Гастродуоденальні ускладнення фармакотерапії нестероїдними протизапальними препаратами як актуальна проблема медицини / А.С. Свінцицький, Н.І. Хомченко, А.І. Таран [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. 2001. Т.1, №3. С. 22-28.
Гжегоцький М.Р. Система крові. Фізіологія та клінічні основи / М.Р. Гжегоцький, О.С. Заячківська. Львів: Світ, 2001. 173 с.
Гоженко А.И. Гомеостаз и адаптация основные концепции современной медицины / А.И. Гоженко // Гомеостаз: фізіологія, патологія, фармакологія і клініка: ІІ міжнар. наук. конф., 28-29 вересня 2005 р.: тези доп. Одеса, 2005. С. 3-5.
Гоженко А.І. Дизрегуляція як основа патофізіології гомеостазу / А.І. Гоженко // Клінічна та експериментальна патологія. 2004. Т. ІІІ, № 2. С. 191-193.

60.Гоженко А.И. Роль НР-инфекции в этиологии язвенной болезни / А.И. Гоженко, А.А. Авраменко, Е.К. Садовник // Экспериментальная и клиническая медицина. 2002. № 3. С. 138-140.
61.Гоженко А.И. Особенности этиологии и патогенеза экспериментальных иммобилизационных язв у крыс / А.И. Гоженко, А.А. Авраменко, С.Н. Смоляков // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского «Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения». 2001. Т. 137, Ч. 3. С. 17-21.
62.Гоженко А.И. Роль оксида азота в механизмах воспаления / А.И. Гоженко, В.П. Бабий, С.Г. Котюжинская // Теоретична та експериментальна медицина. 2001. № 3. С. 13-17.
63.Гоженко А.И. Роль оксида азота в физиологии и патологии системы гемостаза / Гоженко А.И., Котюжинская С.Г., Реутов В.П. Одесса: Изд-во Одесского гос. мед. ун-та, 2005. 139 с.

Гомазков О.А. Эндотелин в кардиологии: молекулярные, физиологические и патологические аспекты / О.А. Гомазков // Кардиология. 2001. №2. С.50-58.

65.Гостищев В.К. Патогенез рецидива острых гастродуоденальных язвенных кровотечений / В.К. Гостищев, М.А. Евсеев // Хирургия. 2004. №5. С.46-51.
66.Гостищев В.К. Рецидив острых гастродуоденальных язвенных кровотечений / В.К. Гостищев, М.А. Евсеев // Хирургия. 2003. №7. С.43-49.

Григорьев Л.Я. Клиническая гастроэнтерология / Л.Я. Григорьев, А.В. Яковенко. М.: Медицинское информационное агентство, 1998. 646 с.
Грицай Н.Н. Проблемы гемостаза в неврологии / Н.Н. Грицай, В.П. Мищенко. К.: Здоров'я, 2000. 156 с.
Грицюк А.И. Практическая гемостазиология / Грицюк А.И., Амосова Е.Н., Грицюк И.А. К: Здоровья, 1994. 256 с.
Гусева С.А. Болезни системы крови / Гусева С.А., Вознюк В.П., Бальшин М.Д. К.: Логос, 2001. 542 с.

71.Детерман Г. Гель-хроматография / Гельмут Детерман. М.: «Мир», 1970 252 с.

Дослідження пероксидної оксидації ліпідів та антиоксидантного захисту організму в клінічній практиці [метод. реком.]. Львів. 2002. 20 с.

73.Дубцова Е.А. Некоторые иммунологические аспекты язвообразования / Е.А. Дубова // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. № 4. С. 9-14.
74.Дубцова Е.А. Часто рецидивирующие и гигантские язвы желудка / Е.А. Дубцова, Г.Н. Соколова, В.Б. Потапова [и др.] // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. № 1. С. 165.
75.Дубцова Е.А. Содержание биологически активных веществ при язвенной болезни желудка / Е.А. Дубцова, И.Е. Трубицына, Т.М. Царегородцева // Медицинская иммунология. 2002. № 2. С. 166-167.
76.Дубцова Е.А. Защитные свойства слизистой оболочки желудка в острый и хронический периоды язвообразования / Е.А. Дубцова, И.Е. Трубицына, Б.З. Чикунова // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. № 1. С. 173.
77.Дыгай А.М. Воспаление и гемопоэз / А.М. Дыгай, Н.А. Клименко. Томск: Изд-во Томского ун-та, 1992. 276 с.
78.Ефименко Н.А. Микроциркуляция и способы ее коррекции / Ефименко Н.А., Чернеховская Н.Е., Федорова Т.А. М.: Рос. мед. акад. последипломного образования, 2003. 172 с.

Желєзнякова Н.М. Сучасні методи та перспективні напрямки лікування виразкової хвороби / Н.М. Желєзнякова // Сучасна гастроентерологія. 2004. №3 (17). С.22-25.
Западнюк В.И. Лабораторные животные / Виталий Игнатьевич Западнюк. К.: Вища школа, 1996. 382 с.
Зосимов А.Н. Системный анализ в медицине / А.Н. Зосимов, В.П. Голик. Х.: Торнадо, 2000. 78 с.
Зборовская И.А. Антиоксидантная система организма, ее значение в метаболизме. Клинические аспекты / И.А. Зборовская, М.В. Банникова // Вестник Российской Академии медицинских наук. 1995. № 6. С. 53-60.

83.Звенигородская Л.А. Клинико-морфологические особенности язвенной болезни у пожилых лиц с сопутствующей ИБС / Л.А. Звенигородская, Н.В. Бабурова, В.Д. Ткачев // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. № 1. С. 168.
84.Звенигородская Л.А. Язвенная болезнь у пожилых лиц, клинико-морфологические особенности. Проблемы лекарственной терапии / Л.А. Звенигородская, И.Г. Горуновская // Губернские медицинские вести. 2002. № 2. С. 26-27.
85.Звенигородская Л.А. Состояние свертывания и липидный спектр крови у больных язвенной болезнью с сопутствующей ИБС / Л.А.Звенигородская, Т.В. Нилова // Российский гастроэнтерологический журнал. 2001. № 2. С. 37-41.
86.Звенигородская Л.А. Особенности язвенной болезни у пожилых лиц: клиника, диагностика, лечение / Л.А. Звенигородская, Н.Г. Самсонова // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. № 1. С. 134.
87.Звільнення у кровотік із функціонуючих скелетних м'язів речовин, що впливають на перекисне окислення ліпідів та гемостаз / В.П. Міщенко, О.Л. Єрьоміна, І.В. Міщенко [та ін.] // Вісник наукових досліджень. 2003. № 2. С. 93-95.

Зенков Н.К. Антиоксидантные и противовоспалительные свойства новых водорастворимых серосодержащих фенольных соединений / Н.К. Зенков, Е.Б. Меньщикова, Н.В. Кандалинцева // Биохимия. 2007. Т.72, вып. 6. С.790-798.
Златкина А.Р. Фармакотерапия хронических болезней органов пищеварения / Анна Романовна Златкина. М.: Медицина, 1998. 287 с.
Зубаиров Д.М. Молекулярные основы свертывания крови и тромбообразования / Дилявер Мирзабдуллович Зубаиров. Казань: ФЭН, 2000. 367 с.

91.Иванов Е.П. Руководство по гемостазиологии: нормальные и нарушенные функции системы гемостаза, клинико-лабораторная диагностика кровотечений, тромбозов и ДВС-синдрома / Евгений Петрович Иванов. Минск: Беларусь, 1991. 302 с.

Иванов Г.К. Быстрый способ определения суммарной, ферментативной и «неферментативной» фибринолитической активности крови / Г.К.Иванов, С.А. Градовский, В.В. Оленин // Казанский мед. журн. 1999. Т. 80, № 2. С. 143144.

93.Ивашкин В.Т. Лечение язвенной болезни: новый век новые достижения новые вопросы / В.Т. Ивашкин, Т.Н. Лапина // Болезни органов пищеварения. 2002. Т.4, № 1. С. 20-24.
94.Ивашкин В.Т. Рациональная фармакотерапия заболеваний органов пищеварения / Ивашкин В.Т., Лапина Т.Н., Баранская Е.К. М.: Литтерра, 2003. 1046 с.
95.Ильченко А.А. Язвенная болезнь и Helicobacter pylori. Проблемы диагностики и лечения / А.А. Ильченко // Российский гастроэнтерологический журнал. 2000. № 3. С. 22-32.
96.Исследование системы крови в клинической практике / [Макаров В.А., Козинец Г.М., Арутамян Ю.С., Ащуров Г.Д.]. М.: Триада-Х, 1997. 480 с.
97.Калинин А.В. Язвенная болезнь: от патогенеза к лечению / А.В. Калинин // Фарматека. 2002. № 9 (60). С. 64-73.
98.Камышников В.С. Клинические лабораторные тесты от А до Я и их диагностические профили: справочное пособие / Владимир Семенович Камышников. Минск: Бєларусь, 2005. 176 с.
99. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям в лабораторной диагностике / Владимир Семенович Камышников. М.: «МЕДпресс-информ», 2004. 920 с.
100. Касьяненко В.И. Отдаленные результаты лечения больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, у которых гистологическим методом не выявлен Helicobacter pylori / В.И. Касьяненко // Российский гастроэнтерологический журнал. 2000. №4. С. 122-123.
101. Касьяненко В.И. Отдаленные результаты лечения больных язвенной болезнью желудка / В.И. Касьяненко // Губернские медицинские вести. 2002. № 2. С. 45-46.
102. Касьяненко В.И. Значение прицельной биопсии в терапии язвенной болезни / В.И. Касьяненко, Б.З. Чикунова // Российский гастроэнтерологический журнал. 1998. № 2. С. 63.

Кибирев В.К. Природные и синтетические ингибиторы тромбина / В.К. Кибирев, А.А. Гершкович // Укр. биохим. журн. 1999. Т. 71, №1. С.5-26.

104. Клименко М.О. Роль активних радикалів кисню в реакціях системи крові при запаленні / М.О. Клименко, О.М. Шевченко // Фізіологічний журнал. 1997. Т. 43, № 5-6. С. 70-75.

Клименко Н.А. Медиаторы патологии / Н.А. Клименко // Експериментальна і клінічна медицина. 2001. № 1. С. 6-10.

106. Клименко Н.А. Общие принципы противовоспалительной терапии / Н.А.