Патогенез пострадіаційних розладів скоротливої діяльності матки

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Ульянов Вадим Олексійович

УДК 616-092:618.14-008.6:576.323:614.876

Патогенез пострадіаційних розладів скоротливої діяльності матки

14.03.04 патологічна фізіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант

Напханюк Володимир Клеонтійович,

доктор біологічних наук, професор

Одеса 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ.6
ВСТУП...7
РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ НЕСПРИЯТЛИВИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІВ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)......15
1.1. Механізми радіаційно-індукованих порушень морфофункціональних властивостей тканин і органів..................19
1.2. Роль хронічного стресу в фенотипічній реалізації генетичних наслідків тривалого впливу іонізуючої радіації в малих дозах...................31
1.3. Радіаційно-індуковані зрушення в органах репродуктивної системи..................36
1.4. Вплив радіаційно- та стрес-індукованих розладів в гіпоталамо-гіпофізарно-надниркозалозній системі на структуру і функції репродуктивної системи .....................................................................................47
1.5. Епітеліо-мезенхімальні взаємовідношення в органах репродуктивної системи..............................53
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ....61
2.1. Лабораторні тварини та моделювання експерименту.............61
2.2. Методи експериментальних досліджень......69
2.3. Обґрунтування вибору препаратів для корекції радіаційно-індукованих розладів скоротливої функції матки........................................76
2.4. Методи статистичних досліджень.77
РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ТРИВАЛОГО g-ОПРОМІНЕННЯ НА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН МАТКИ......78
3.1 Морфофункціональні зрушення в міометрії g-опромінених статевозрілих самок щурів...........................79
3.2 Метаболічні радіаційно-індуковані зрушення в матці невагітних і вагітних самок щурів............................93
3.2.1. Активність ацетилхолінестерази в матці невагітних і вагітних g-опромінених самок щурів................................................94
3.2.2. Радіаційно-індуковані порушення обміну біополімерів сполучної тканини міометрія ...................................98
3.2.3. Вплив g-опромінення на стан тіол-дисульфідної системи міометрія .............103
3.2.4. Радіаційно-індуковані порушення енергетичного обміну в тканинах матки....................107
3.2.5. Вплив g-опромінення на активність Na+, K+-АТФази та Ca2+-АТФази матки ........................................................................110
РОЗДІЛ 4 СТРЕС-ІНДУКОВАНІ ПОРУШЕННЯ СТРУКТУРИ ТКАНИН МАТКИ...............................................................................................115
4.1 Стрес-індуковані порушення структури і метаболізму матки........115
4.2 Порушення структури і метаболізму тканин матки при поєднанні хронічного стресу та γ-опромінення малими дозами......................................122
4.3 Вплив хронічного стресу на структуру і метаболізм тканин матки самок, отриманих від γ-опромінених щурів.....................................................128
РОЗДІЛ 5 МЕХАНІЗМИ ПОРУШЕНЬ МОРФОГЕНЕЗУ І СТАНОВЛЕННЯ ФУНКЦІЙ МАТКИ САМОК, ОТРИМАНИХ ВІД γ-ОПРОМІНЕНИХ ЩУРІВ..........................................................................140
5.1 Порушення морфогенезу тканин матки в постнатальному онтогенезі самок, отриманих від γ-опромінених щурів.................................................141
5.2. Стан тіол-дисульфідної системи міометрія самок, отриманих від γ-опромінених щурів..................................158
5.3 Метаболізм біополімерів сполучної тканини матки самок, отриманих від g-опромінених щурів.................................................................165
РОЗДІЛ 6 СТРУКТУРНІ ОСНОВИ ПОРУШЕНЬ НЕЙРОГУМОРАЛЬНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ФУНКЦІЙ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ γ-ОПРОМІНЕНИХ ЩУРІВ ТА ЇХ ПОТОМСТВА.....................172
6.1 Вплив g-опромінення на морфофункціональні властивості структур гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи....................................172
6.1.1 Структурні зрушення в клітинах гіпоталамуса та гіпофіза g- опромінених статевозрілих самок.....................................................................173
6.1.2. Вплив g-опромінення на морфофункціональні властивості надниркових залоз..............................................................................................177
6.2 Морфогенез органів гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи самок, отриманих від g- опромінених щурів.....................................184
6.2.1. Функціональна морфологія нейросекреторних клітин ядер гіпоталамуса самок, отриманих від інтактних і g-опромінених щурів..........185
6.2.2. Функціональна морфологія гіпофіза самок, отриманих від інтактних і γ-опромінених щурів.......................................................................193
6.2.3. Морфогенез надниркових залоз самок, отриманих від інтактних і γ-опромінених щурів...........................................................................................196
6.3. Стрес-реактивність структур гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи самок, отриманих від інтактних і γ-опромінених щурів.204
6.4. Морфофункціональні зрушення в яєчниках g-опромінених статевозрілих самок.........................213
6.5 Морфогенез та становлення функцій яєчників в постнатальному онтогенезі самок-нащадків g-опромінених щурів........................................215
РОЗДІЛ 7 Прогнозування та профілактика РАДІАЦІЙНО-ІНДУКОВАНИХ порушень скоротливої діяльності матки ...233
7.1. Радіаційно-індуковані порушення скоротливої діяльності матки.233
7.2. Стрес-індуковані порушення скоротливої діяльності матки.........237
7.3. Порушення скоротливої діяльності матки у самок, отриманих від g- опромінених тварин............................................................................................242
7.3.1. Порушення скоротливої діяльності матки статевозрілих самок, отриманих від g-опромінених щурів..................................................................243
7.3.2 Вплив хронічного стресу під час статевого дозрівання на становлення скоротливої функції матки у самок, отриманих від g-опромінених щурів..............................................................................................246
7.3.3. Стрес-індуковані розлади скоротливої діяльності матки у самок, отриманих від g-опромінених щурів..................................................................248
7.4. Профілактика порушень скоротливої діяльності матки.................250
7.5. Прогнозування розладів скоротливої діяльності матки.................256
РОЗДІЛ 8 ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ..260
ВИСНОВКИ.276
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...279
ДОДАТОК А........................................................................................................324

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АДФ − аденозиндифосфат;
АМФ − аденозинмонофосфат;
АТФ − аденозинтрифосфат;
БЗО/ВО співвідношення білковозв'язаного оксипроліну до вільного;
ГК гексуронові кислоти;
ДНК - дезоксірибонуклеїнова кислота;
НАД нікотинамідаденіндинуклеотид;
SН-групи − сульфгідрильні групи;
SS-групи − дисульфідні групи.

ВСТУП

Актуальність теми. Основними негативними факторами впливу на організм людини в світі, зокрема в Україні, є іонізуюча радіація та психологічний і соціальний стреси [1, 2, 3, 4]. Жіноча репродуктивна система особливо чутлива до впливу несприятливих факторів будь-якого походження [5], особливо у критичні періоди репродуктивного життя, зокрема в період становлення статевої функції [6, 7]. У свою чергу, сталий розвиток суспільства значною мірою залежить від демографічних перспектив [8, 9]. Тому згідно резолюції ХІІ З’їзду акушерів-гінекологів України «Репродуктивне здоров’я у ХХІ столітті», охорона репродуктивного здоров’я населення України вважається основним пріоритетним напрямком медицини [10].
Згідно концепції, розробленої в рамках нового наукового напряму − екологічної репродуктології, різні параметри стану жіночої репродуктивної системи, які можна кількісно виміряти, можуть бути оціночними критеріями екологічного неблагополуччя регіону і біологічної небезпеки середовища [11, 12, 13]. В свою чергу, дитячий організм є найбільш чутливим «індикатором» дії несприятливих факторів довкілля [14, 15, 16, 17]. У дітей, народжених після аварії на ЧАЕС, на всіх етапах постнатального розвитку [18] спостерігається невідповідність антропометричних показників віковій нормі, дисгармонійний тип фізичного розвитку, патологічне становлення пубертату [19]. У дівчат-підлітків і жінок репродуктивного віку, які зазнали впливу малих доз радіації, відзначається збільшення частоти розвитку гінекологічних захворювань [20].
Важливу роль у підвищенні рівня захворюваності жіночого населення в радіаційно контрольованих районах відіграють стресогенні фактори [20, 21, 22]. Несприятливі психогенні фактори негативно впливають на функції центральної нервової системи і підбугорної ділянки, спричинюючи не тільки функціональні, а й структурні зміни. В свою чергу, це призводить до розладів нейрогуморальної регуляції функції статевої системи [23], у тому числі у підлітків [24, 25, 26].
Важливим за таких обставин є наукове обґрунтування сучасних методів оцінки та прогнозування здоров’я дітей і підлітків в умовах комплексного впливу несприятливих факторів довкілля [27, 28, 29, 30]. Одним із найактуальніших завдань є з’ясування особливостей формування і становлення репродуктивної функції під впливом дії агресивних факторів навколишнього середовища [14, 31]. Одна з найважливіших проблем репродуктології − дослідження регуляції скоротливої діяльності матки [32, 33]. Складність цієї проблеми полягає в багаторівневості регуляції її функцій [34, 35]. Механізми, які лежать в основі патології скоротливої функції матки, як за умов дії малих доз радіації, так і у нащадків опромінених батьків, вивчені недостатньо. При цьому патологія скоротливої функції матки залишається основною причиною материнської й перинатальної захворюваності і смертності [36, 37].
Сьогодні досліджено вплив іонізуючої радіації та хронічного стресу на молекулярному, клітинному, органному рівнях організації, а також на рівні цілісного організму, але недостатньо з’ясованими залишаються зміни на тканинному рівні. Не з’ясовані механізми порушень морфогенезу тканин та органів і становлення їхніх функцій у постнатальному онтогенезі нащадків g-опромінених ссавців. Зокрема, не встановлені механізми розладів скоротливої діяльності матки, пов’язані з порушеннями формування матки в постнатальному онтогенезі у нащадків опромінених ссавців. Невирішеність цих питань ускладнює розробку методів профілактики розладів скоротливої діяльності матки і зумовлює необхідність подальших досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є фрагментом науково-дослідних робіт МОЗ України «Морфофункціональні особливості нейроендокринної регуляції постнатального розвитку тварин, що зазнали негативних впливів під час доімплантаційного періоду ембріогенезу» (№ держреєстрації 0103U007949) та «Вивчення особливостей раннього етапу онтогенезу за умов дії несприятливих факторів довкілля, теоретичне обгрунтування можливостей прямої діагностики та корекції аномалій розвитку» (№ держреєстрації 0105U008876), які виконувалися на кафедрі гістології, цитології та ембріології Одеського державного медичного університету (ОДМУ). Дисертант був співвиконавцем першої теми, відповідальним виконавцем − другої.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи − встановлення основних ланок патогенезу пострадіаційних порушень скоротливої діяльності матки.
Для досягнення зазначеної мети розв’язувалися такі завдання:
1. Встановити особливості скоротливої діяльності матки g-опромінених і стресуражених самок щурів, а також самок, отриманих від g-опромінених щурів.
2. З’ясувати механізми радіаційно-індукованих порушень скоротливої діяльності матки, пов’язані з порушеннями кінетики клітинних популяцій тканин матки та змінами стану тіол-дисульфідної системи.
3. Встановити механізми порушень морфогенезу матки в постнатальному онтогенезі самок, отриманих від γ-опромінених щурів, і з’ясувати їх роль у виникненні розладів скоротливої діяльності матки.
4. З’ясувати роль хронічного стресу в реалізації генетичних наслідків фракціонованого g-опромінення в малих дозах.
5. Дослідити морфофункціональний стан яєчників, гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи в γ-опромінених щурів та у постнатальному онтогенезі їхніх нащадків; встановити роль зрушень цієї системи в морфогенезі та становленні функцій репродуктивної системи.
6. На підставі отриманих даних розробити методи прогнозування та профілактики радіаційно-індукованих порушень структури тканин і скоротливої функції матки.
Об’єкт дослідження: патогенез пострадіаційних порушень структури і функцій репродуктивної системи.
Предмет дослідження: патофізіологічні механізми розладів скоротливої діяльності матки g-опромінених самок щурів і самок, отриманих від g-опромінених щурів.
Методи дослідження: патофізіологічні, біохімічні, біофізичні, гістологічні, гістохімічні, морфометричні, денситометричні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлені відмінності порушень скоротливої діяльності матки у невагітних і вагітних самок щурів в умовах дії іонізуючої радіації малими дозами, відтворення хронічного емоційно-больового стресу та їх поєднаної дії, які характеризуються різною виразністю порушень тривалості та амплітуди скорочень. Вперше доведено, що у самок, отриманих від g-опромінених щурів, в першу чергу відбувається зменшення амплітуди скорочень.
Вперше встановлені закономірності змін кінетики клітинних популяцій тканин матки в умовах постнатального онтогенезу та при перебудові матки під час вагітності за фізіологічних умов. Доведено, що зміни співвідношення гладких міоцитів, епітеліоцитів і клітин сполучної тканини з різною функціональною активністю ядер у матці спричинюють порушення формування її шарів у постнатальному онтогенезі самок, отриманих від g-опромінених щурів, що є причиною розладів скоротливої діяльності матки.
Встановлені нові, раніше невідомі, механізми перебудови матки під час фізіологічної вагітності, а також їхні порушення у опромінених самок та їх нащадків першого покоління. Доведено, що пострадіаційні порушення кінетики клітинних популяції тканин матки у вагітних самок спричинюють вади перебудови шарів стінки матки і розлади скоротливої діяльності матки. Отримані дані дали змогу запропонувати нову концепцію патогенезу пострадіаційних розладів скоротливої діяльності матки, яка ґрунтується на з’ясуванні ролі порушень кінетики популяцій соматичних клітин у розладах формування та становлення функцій матки.
Встановлено нові тіолзалежні механізми пострадіаційних порушень скоротливої діяльності матки, що дозволило розробити новий об’єктивний метод прогнозування радіаційно-індукованих порушень скоротливої діяльності матки на основі визначення тіол-дисульфідного співвідношення сироватки крові (Патент України № 34184 від 25.07.2008 р.). Доведено, що дисбаланс у тіол-дисульфідній системі тканин матки, виявлений на всіх етапах статевого дозрівання у самок, отриманих від g-опромінених щурів, корелює з порушеннями кінетики клітинних популяцій і спричинює розлади формування матки і становлення її скоротливої функції.
Вперше встановлено механізми стрес-індукованої фенотипічної реалізації генетичних наслідків тривалого впливу іонізуючої радіації в малих дозах у поколіннях γ-опромінених щурів. Доведено, що відтворення хронічного емоційно-больового стресу під час статевого дозрівання спричинює порушення кінетики популяцій соматичних клітин матки, формування шарів стінки матки та становлення її скоротливої функції. Вперше з’ясовано механізми порушень адаптації самок, отриманих від g-опромінених щурів, до дії стресогенних факторів. Затримка формування структури компонентів гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи та яєчників у постнатальному онтогенезі самок, отриманих від g-опромінених щурів, корелює із затримкою морфогенезу тканин матки під час статевого дозрівання і, як наслідок, спричинює розлади скоротливої діяльності матки.
Отримані нові дані дозволили створити цілісну картину наслідків тривалого впливу іонізуючої радіації в малих дозах на репродуктивну систему: від порушень структури тканин матки до їх реалізації в порушення функцій. Це дозволило розробити новий спосіб експериментального моделювання морфофункціональних зрушень в міометрії (Патент України № 34183 від 25.07.2008 р.). Вперше доведена ефективність застосування препарату «Левасил» для профілактики пострадіаційних розладів скоротливої діяльності матки (Патент України № 34185 від 25.07.2008 р.).
Практичне значення одержаних результатів. Запропонований і патогенетично обґрунтований новий напрям досліджень впливу іонізуючої радіації на організм ссавців дозволить оптимізувати фундаментальні дослідження патогенезу розладів внутрішньотканинних і міжтканинних взаємовідносин при формуванні органів і систем органів, становленні їх функцій в онтогенезі. Одержаними в роботі даними започатковано створення системи вікових морфометричних характеристик органів на тканинному рівні на різних етапах онтогенезу ссавців, отриманих від g-опромінених попередників, що дозволить обґрунтувати нові об’єктивні критерії оцінки негативного впливу несприятливих екологічних факторів на організм ссавців і дозволить на якісно іншому рівні вести розробку методів профілактики їх негативного впливу.
Розроблений спосіб експериментального моделювання морфофункціональних зрушень в міометрії збільшує можливості оцінки впливу на організм поєднаної дії кількох патологічних факторів, дозволяє оптимізувати дослідження механізмів радіаційно-індукованих розладів структури і функції репродуктивної системи, а також розробку адекватних, патогенетично орієнтованих методів корекції цих розладів.
Розроблені прогностичний критерій і спосіб профілактики розладів скоротливої функції матки патогенетично обґрунтовані, ефективність доведена в експериментальних умовах, що створює підґрунтя для їх застосування в клінічній практиці.
Результати роботи впроваджено в навчальну роботу кафедр загальної та клінічної патологічної фізіології Івано-Франківського та Харківського національних медичних університетів, ОДМУ, кафедр гістології, цитології та ембріології Запорізького, Луганського, Кримського державних медичних університетів, у наукову роботу науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, державної установи «Науково-дослідний інститут медицини транспорту» МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук, здійснено планування роботи, визначено мету і завдання дослідження, методичні підходи, опрацьовано моделі, згідно з якими виконано переважну частину експериментальних досліджень. Проведено статистичну обробку одержаних результатів, їх оформлення у вигляді таблиць і рисунків, проведено аналіз та узагальнення результатів, сформульовано висновки роботи, опубліковано й апробовано основні положення, написано та оформлено дисертаційну роботу
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися на науково-практичній конференції «Гістологія на сучасному етапі розвитку науки» (Тернопіль, 2004), міжнародних науково-практичних конференціях молодих вчених «Вчені майбутнього» (Одеса, 2005, 2006, 2007), ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Спортивна медицина, лікувальна фізкультура та валеологія» (Одеса, 2006), науково-практичній конференції «Досвід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів досліджень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів», (Тернопіль, 2007), VІ Читаннях ім. В. В. Підвисоцького, присвячених 150-річчю з дня народження (Одеса, 2007), конференції «Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині» (Одеса, 2007), ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Наука и образование − 2008» (Софія, 2008), ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Klicove aspekty vedecke cinnosti − 2008" (Прага, 2008), ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Vedecke myslene inflacniho stoleti − 2008" (Прага, 2008), ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Научни дни − 2008" (Софія, 2008), ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Evropska veda XXI stoleti − 2008" (Прага, 2008), науково-практичній конференції «Прикладні аспекти морфології експериментальних і клінічних досліджень» (Тернопіль, 2008), Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми сучасної морфології» (Луганськ, 2008).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 39 наукових праць, із них 21 стаття у фахових наукових журналах, ліцензованих ВАК України, 3 патенти України, 15 тез у збірниках конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 349 сторінках комп’ютерного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, п’яти розділів результатів власних досліджень, додатку, обговорення результатів досліджень, висновків, списку використаної літератури, який містить 404 джерела, а у тому числі 226 вітчизняних і російськомовних і 178 − іноземних. Дисертація ілюстрована 79 таблицями та 51 рисунком.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми, яка полягає у з’ясуванні патогенезу пострадіаційних розладів скоротливої діяльності матки, що виявляється у встановленні механізмів порушень структурно-функціональних властивостей клітинних популяцій та міжтканинних взаємодій у матці g-опромінених тварин; порушень морфогенезу та становлення функцій матки, яєчників, структур гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи на різних етапах постнатального онтогенезу самок, отриманих від g-опромінених щурів. Отримані результати дослідження дозволили в експериментальних умовах розробити нові методи прогнозування та профілактики радіаційно-індукованих розладів у репродуктивній системі g-опромінених самок та їх потомства першого покоління.
1. Фракційне g-опромінення сумарною дозою 1,0 Гр викликає порушення скоротливої діяльності матки у вагітних і невагітних самок щурів, що проявляється зменшенням сили скорочень, їх частоти та тривалості. Завчасне загальне фракціоноване g-опромінення сумарною дозою 1,0 Гр поглиблює розлади скоротливої діяльності матки при відтворенні хронічного емоційно-больового стресу у невагітних самок. Хронічний емоційно-больовий стрес посилює викликані впливом іонізуючої радіації порушення скоротливої діяльності у вагітних самок, що проявляється зрушеннями як амплітуди скорочень, так і їх тривалості.
2. Фракційне g-опромінення самців і самок щурів до спарювання викликає порушення скоротливої діяльності матки у їх нащадків першого покоління. У невагітних самок-нащадків g-опромінених щурів тривалість скорочень міометрія не відрізнялася від показників інтактних тварин, але амплітуда скорочень була зменшена на 17,3 % (р<0,05). Під час вагітності виявлено зменшення як тривалості (на 15,1 %), так і амплітуди (на 28,1 %) скорочень міометрія (р<0,05).
3. Механізмами порушень скоротливої діяльності міометрія у невагітних γ-опромінених самок є порушення співвідношення клітин з ядрами з високою, проміжною та низькою активністю у стінці матки. Кількість міоцитів із неактивними ядрами збільшується на 77,4 %, епітеліоцитів − у 7,25 разу, клітин сполучної тканини − у 2,3 разу порівняно з інтактними тваринами (р<0,05). У g-опромінених самок рівновага у тіол-дисульфідній системі зсувалася у бік окислених груп, що спричиняло порушення передачі нервового імпульсу, активності іонних каналів, обміну біополімерів сполучної тканини.
4. В основі порушень скоротливої діяльності матки у вагітних g-опромінених самок лежить дисбаланс функціональної активності ядер клітин сполучної та гладкої м’язової тканин, що призводить до порушення формування сполучнотканинної строми при перебудові матки. У сукупності з розладами у тіол-дисульфідній системі та змінами активності ацетилхолінестерази це спричинює порушення скоротливої діяльності матки.
5. У самок, народжених g-опроміненими щурами, у постнатальному онтогенезі порушується динаміка змін функціональної активності ядер клітин епітеліальної, гладкої м’язової та сполучної тканин матки, що призводить до порушення міжтканинних взаємодій при формуванні стінки матки, у тому числі її сполучнотканинної строми. На всіх етапах статевого дозрівання у самок, отриманих від g-опромінених щурів, виявлено порушення рівноваги у тіол-дисульфідній системі тканин матки, що сприяє порушенням кінетики клітинних популяцій. Виявлені зрушення спричинюють порушення скоротливої діяльності матки у самок, народжених від g-опромінених щурів.
6. Відтворення хронічного емоційно-больового стресу під час статевого дозрівання в інтактних самок не викликає формування порушень структури та функції матки на момент завершення статевого дозрівання. У самок, народжених γ-опроміненими тваринами, хронічний стрес під час статевого дозрівання поглиблює порушення морфогенезу тканин матки, що призводить до розладів частоти й амплітуди скорочень у невагітних і вагітних самок порівняно з самками-нащадками опромінених тварин, в яких під час статевого дозрівання не відтворювали хронічний стрес. Таким чином, хронічний стрес сприяє фенотипічній реалізації спадкових ефектів іонізуючої радіації у першому поколінні опромінених тварин.
7. У самок, отриманих від γ-опромінених тварин, пригнічується функціональна активність нейросекреторних клітин велико- та дрібноклітинних ядер гіпоталамуса, що спричинює зменшення темпів диференціювання базофільних ендокриноцитів гіпофіза, клітин кіркової речовини над­ниркових залоз та яєчників. Затримка формування структури компонентів гіпоталамо-гіпофізарно-наднирниковозалозної системи та яєчника корелює із затримкою морфогенезу тканин матки під час статевого дозрівання і, як наслідок, спричинює розлади скоротливої діяльності матки.
8. Розроблено спосіб прогнозування радіаційно-індукованих порушень скоротливої діяльності матки в експерименті, згідно якого при значеннях тіол-дисульфідного співвідношення сироватки крові нижче 2,6 амплітуда, тривалість скорочень, інтервалів між скороченнями відрізняються від показників інтактних самок (р<0,05).
9. Експериментально доведена ефективність застосування комбінації силімарину і вітамінів групи В (Левасил) для профілактики радіаційно- та стрес-індукованих порушень скоротливої діяльності матки. Застосування препарату зменшує порушення амплітуди та частоти скорочень ізольованих смужок міометрія у вагітних і невагітних самок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Л.П. Стан про- та антиоксидантної ланок гомеостазу в ліквідаторів катастрофи на ЧАЕС у віддалений період / Л.П.Абрамова, О.О. Бобильова, Л.І. Симонова // Український радіологічний журнал. 2005. № 13. С. 7378.
2. Возіанов О.Ф. Чорнобиль та медична наука / О.Ф. Возіанов // Журнал АМН України. 2006. Т. 12, № 1. С. 515.
3. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні / В.Г. Бебешко, О.М. Коваленко, В.О. Бузунов [та ін.] // Журнал АМН України. 2006. Т. 12, № 1. С. 2131.
4. Нейрофизиологические исследования стрессовых состояний в медицине труда в свете научных идей И.М. Сеченова / Н.Ф. Измеров, Т.Д. Липенецкая, В.В. Матюхин // Вестник Российской АМН. 2005. № 11. С. 1923.
5. Медик В.А. Экологические аспекты репродуктивного здоровья женщин на региональном уровне / В.А. Медик, Н.Б. Тимофеева // Журнал акушерства и женских болезней. 2005. Т. LIV, № 1. С. 8792.
6. Андреева М.В. Экологические факторы формирования репродуктивного здоровья женщин Волгоградского региона / М.В. Андреева // Журнал акушерства и женских болезней. 2005. Т. LIV, № 1. С. 7886.
7. Сивочалова О.В. Риск нарушений репродуктивного здоровья женщин при воздействии вредных факторов / О.В. Сивочалова // Журнал акушерства и женских болезней. 2005. Т. LIV, № 1. С. 4251.
8. Бариляк І.Р. Генофонд народонаселення України: сучасний стан та нові підходи до проблеми захисту і збереження / І.Р. Бариляк, Г.Д. Бердишев, О.В. Бонь // Цитология и генетика. 2001. Т. 35, № 3. С. 6671.
9. Генофонд і здоров’я населення: методологія оцінки ризику від мутагенів довкілля, напрямки профілактики генетично обумовленої патології / [ Сердюк А.М., Тимченко О.І., Гойда Н.Г. та ін.]. Київ: ІГМЕ АМН України. 2003. 191 с.
10. Резолюція XII з’їзду акушерів-гінекологів України "Репродуктивне здоров’я у XXI столітті" // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. № 6. С. 105107.
11. Айламазян Э.К. Окружающая среда и репродуктивное здоровье женщин / Э.К. Айламазян // Журнал акушерства и женских болезней. 2005. Т. LIV, № 1. С. 56.
12. Баранов В.С. Экологические и генетические причины нарушения репродуктивного здоровья и их профилактика / В.С. Баранов, Э.К. Айламазян // Журнал акушерства и женских болезней. 2007. Т. LVI, № 1. С. 310.
13. Баранов А.Н. Медико-экологические аспекты физического и полового развития девочек и девушек / А.Н. Баранов, Т.Б. Лебедева // Журнал акушерства и женских болезней. 2005. Т. LIV, № 1. С. 5256.
14. Надворна О.М. Характеристика каріотипу підлітків, що знаходяться під впливом несприятливих екологічних факторів півдня України / О.М. Надворна, Н.М. Рожковська // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету "Від фундаментальних досліджень до прогресу в медицині". Харків: ХДМУ, 2004. С. 187.
15. Коколина В.Ф. Состояние здоровья девочек и девушек-подростков в современных условиях / В.Ф. Коколина, М.Ю. Митин // Российский вестник акушера-гинеколога. 2005. № 3. С. 1923.
16. Маменко М.Є. Вплив антропогенних факторів довкілля на формування зобу в дітей / М.Є. Маменко, С.В. Капрвнов, Ю.О. Михайлов // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2008. № 2. С. 1519.
17. Грузєва Т.С. Сучасні тенденції стану здоров’я дитячого населення у світовому, європейському та національному вимірі / Т.С. Грузєва // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2008. № 4. С. 89.

18. Романенко А.Ю. Стан здоров’я дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи (за даними 20-річних спостережень) / А.Ю. Романенко, Є.І. Степанова // Журнал АМН України. 2006. Т. 12, № 2. С. 296306.
19. Яковлева Э.Б. Значение социальных условий образа жизни в формировании гинекологической заболеваемости девочек-подростков / Э.Б. Яковлева, Ж.А. Осейран, Я.Г. Петров // Український медичний альманах. 2000. Т. 3, № 2. С. 190192.
20. Лук’янова О.М. Чорнобильська катастрофа та стан здоров’я вагітних жінок та народжених дітей / О.М. Лук’янова, Ю.Г. Антипкін, В.Є. Дашкевич // Журнал АМН України. 2006. Т. 12, № 1. С. 5057.
21. Вплив нервово-психічного напруження на перебіг вагітності та пологів у молодих жінок / П.М. Веропотвелян, М.П. Веропотвелян, О.М. Панасенко [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. № 3. С. 7477.
22. Влияние нервно-психического напряжения на репродуктивную функцию женщин молодого возраста / Н.В. Шевчик, В.М. Зуев, А.Б. Леонова [и др. ] // Акушерство и гинекология. 202. №4. С. 2730.
23. Kalantaridou S.N. Stress and the female reproductive system / S.N. Kalantaridou, A. Makrigiannakis, E. Zoumakis [et al.] // J Reprod. Immunol. 2004. Vol. 62, № 12. P. 6168.
24. Pediatric stress: hormonal mediators and human development / E. Charmandari, T. Kino, E. Souvatzoglou [et al.] // Horm. Res. 2003 Vol. 59, № 4. Р. 161179.
25. Бєлих Н.А. Прогнозування розвитку дизадаптації у дітей з соціально дизадаптованих сімей / Н.А. Бєлих // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2008. № 4. С. 22.
26. Коренєв М.М. Діти із сімей ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС на порозі передачі до терапевтичної лікувальної мережі / М.М. Коренєв // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2008. № 4. С. 910.
27. Вороненко Ю.В. Реалізація міжгалузевої комплексної програми "Здоров’я нації" в дослідженнях Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика / Ю.В. Вороненко // Журнал АМН України. 2005. Т. 11, № 2. С. 312325.
28. Моніторинг здоров’я дітей як визначальна складова в забезпеченні здоров’я людини / О.М. Лук’янова, Ю.Г. Антипкін, В.Г. Майданник [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2008. № 4. С. 6.
29. Подольський В.В. Алгоритми обстеження жінок з порушеннями репродуктивного здоров’я, які перенесли фізіологічні та патологічні пологи / В.В. Подольський, В.Л. Дронова, В.В. Тетерін // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2008. № 2. С. 5961.
30. Рання діагностика та прогнозування екологічно детермінованих захворювань дітей / О.З. Гнатейко, Н.С. Лук’яненко, С.О. Печеник [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2008. № 4. С. 1011.
31. Перебіг вагітності, пологів, стану плода та новонародженного у жінок, евакуйованих з зони аварії на Чорнобильській АЕС / Ю.В. Давидова, В.О. Бітаєва, Н.Ю. Бондаренко [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2008. № 1. С. 7476.
32. Hertelendy F. Regulation of myometrial smooth muscle functions / F. Hertelendy, T. Zakar // 2004. Vol. 10, № 20. P. 24992517.
33. Pathological interactions with the timing of birth and uterine activation / R. Smith, D. Van Helden, J. Hirst [et al.] // Aust. N. Z. J. Obstet. Gynaecol. 2007. Vol. 47, № 6. Р. 430437.
34. Банецкая Н.В. Развитие зародышей крысы после пролонгированного облучения овоцитов на стадии примордиальных фолликулов / Н.В. Банецкая, В.С. Павленко, А.П. Амвросьев // Радиационная биология. Радиоэкология. 2003. Т. 43, № 6. С. 613617.
35. Myometrial mechanoadaptation during pregnancy: implications for smooth muscle plasticity and remodelling / X. Wu, K.G. Morgan, C.J. Jones [et al.] // J. Cell. Mol. Med. 2008. Vol. 12, № 4. Р. 13601373.
36. Taggart M.J. Regulation of the uterine contractile apparatus and cytoskeleton / M.J. Taggart, K.G. Morgan // Semin. Cell. Dev. Biol. 2007. Vol. 18, № 3. Р. 296304.
37. Towards understanding the myometrial physiome: approaches for the construction of a virtual physiological uterus / M.J. Taggart, A. Blanks, S. Kharche [et al.] // BMC Pregnancy Childbirth. 2007. № 4. Р. 6975.
38. Bavis R.W. Long-term effects of the perinatal environment on respiratory control / R.W. Bavis, G.S. Mitchell // J. Appl. Physiol. 2008. Vol. 104, № 4. P. 12201229.
39. Мільков Б.О. Норма для патології / Мільков Б.О., Білоокий В.В., Гресько М.М. // Шпитальна хірургія. 1998. № 2. С. 124125.
40. Палыга Г.Ф. Состояние потомства первого поколения, зачатого в различные сроки после облучения самок в малых дозах / Г.Ф. Палыга, А.В. Домбровский, Н.П. Лепехин // Радиационная биология. Радиоэкология. 1999. Т. 39, № 4. С. 384387.
41. Radiation effects on development / M. De Santis, E. Cesari, E. Nobili [et al.] // Birth. Defects. Res. C. Embryo. Today. 2007. Vol. 81, № 3. Р. 177 182.
42. The oxidative hypothesis of senescence / M. Gilca, I. Stoian, V. Atanasiu [et al.] // J. Postgrad. Med. 2007. Vol. 53, № 3. P. 207213.
43. Bonnefoy M. Antioxidants to slow aging, facts and perspectives // M. Bonnefoy, J. Drai, T. Kostka // Presse. Med. 2002. Vol. 31, № 25. P. 11741184.
44. Барабой В.А. Биоантиоксиданты / Барабой В.А. К.: Книга плюс, 2006. 462 с.
45. Phillips D.I. Fetal programming of autonomic and HPA function: do people who were small babies have enhanced stress responses? / D.I. Phillips, A. Jones // J. Physiol. 2006. Vol. 572, Pt. 1. Р. 4550.
46. Agarwal A. Role of oxidative stress in female reproduction / A. Agarwal, S. Gupta, R.K. Sharma // Reprod. Biol. Endocrinol. 2005. № 3. P. 2832.
47. Agarwal A. Role of reactive oxygen species in the pathophysiology of human reproduction / A. Agarwal, R.A. Saleh, M.A. Bedaiwy // Fertil Steril. 2003. Vol. 79, № 4. P. 829843.
48. Agarwal A. Oxidative stress and its implications in female infertility a clinician's perspective / A. Agarwal, S. Gupta, R. Sharma // Reprod. Biomed. Online. 2005. Vol. 11, № 5. P. 641650.
49. Agarwal A. Utility of oxidative stress test in the male infertility clinic / A. Agarwal, R.A. Saleh // Zhonghua Nan Ke Xue. 2002. Vol. 8, № 1. P. 19.
50. Genetic programs that regulate testicular and ovarian development / C.R. Cederroth, J.L. Pitetti, M.D. Papaioannou [et al.] // Mol. Cell. Endocrinol. 2007. № 3. P. 265266.
51. Human myometrial gene expression before and during parturition / J.C. Havelock, P. Keller, N. Muleba [et al.] // Biol. Reprod. 2005. Vol. 72, № 3. P. 707719.
52. Breuiller-Fouche M. Gene and protein expression in the myometrium in pregnancy and labor / M. Breuiller-Fouche, G. Germain //Reproduction. 2006. Vol. 131, № 5. P. 837850.
53. Мультифакторіальні хвороби: спадкова схильність та вплив чинників оточуючого середовища як основа підвищення рівня ендокринних захворювань та сфера профілактичних заходів / О.І. Тимченко, О.В. Горіна, М.М. Гвоздяк [та ін.] // Хірургія України. 2004. № 3. С. 119122.
54. Баранов В.С. Экологическая генетика, репродуктивное здоровье и предиктивная медицина / В.С. Баранов // Журнал акушерства и женских болезней. 2005. Т. LIV, № 1. С. 1419.
55. Запорожан В.М. Деякі показники морфофункціонального стану репродуктивної системи нащадків, отриманих від щурів, опромінених у малих дозах / В.М. Запорожан, В.К. Напханюк, О.Л. Холодкова // Український медичний альманах. 2000. Т. 3, № 5. С. 7677.
56. Майданник В.Г. Нові нормативи фізичного розвитку дітей, розроблені експертами ВООЗ / В.Г. Майданник // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2008. № 2. С. 512.
57. Врожденные морфогенетические варианты и генетический полиморфизм системы детоксикации ксенобиотиков у детей из загрязненных диоксинами районов южного Вьетнама / Н.А. Жученко, Н.В. Умнова, В.С. Румак [и др.] // Вестник Российской АМН. 2006. № 7. С. 310.
58. Бибик О.Ю. Особенности морфогенеза вилочковой железы в сравнительном аспекте у крыс различных возрастных периодов / О.Ю. Бибик // Український морфологічний альманах. 2006. Т. 4, № 3. С. 1416.
59. Фомина К.А. Морфометрические показатели щитовидной железы крыс различного возраста при воздействии на их организм дексаметазона / К.А. Фомина // Український морфологічний альманах. 2006. Т. 4, № 3. С. 9699.
60. Колесник Ю.М. Вплив пренатального стресу на морфогенез вазопресин-синтезуючих нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса в постнатальному періоді / Ю.М. Колесник, Ю.В. Лебідь, А.В. Абрамов // Клінічна та експериментальна патологія. 2006. Т. 5, № 1. С. 4851.
61. Смирнов С.Н. Онтогенетические особенности действия десимпатизации на синхронизацию процессов вступления гепатоцитов, эпителиоцитов языка и тонкой кишки крыс в S-период митотического цикла и в митоз / С.Н. Смирнов, М.П. Смирнова // Український морфологічний альманах. 2005. Т. 3, № 2. С. 7780.
62. Формирование структурной и ультраструктурной организации стриатума в раннем постнатальном онтогенезе крыс при изменении условий их эмбрионального развития / И.А. Журавин, Н.Л. Туманова, Е.В. Озирская [и др.] // Морфология. 2005. Т. 127, № 2. С. 3136.
63. Фомина К.А. Ультраструктура щитовидной железы интактных крыс в различные возрастные периоды / К.А. Фомина // Український морфологічний альманах. 2005. Т. 3, № 3. С. 103110.
64. Сікора В.В. Морфогенез нирок щурів в умовах впливу іонізуючої радіації і солей важких металів / В.В. Сікора, К.О. Фоміна // Український морфологічний альманах. 2007. Т. 5, № 2. С. 7578.
65. Коренєв М.М. Морфофункціональний стан серця у підлітків 16-18-ти років, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС / М.М. Коренєв, Г.О. Бориско, Т.О. Костенко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2008. № 4. С. 8687.
66. Гусев М.В. / М.В. Гусев, Ю.Н. Королев // Вестник МГУ. Сер. Биол. 2004. № 3. С. 312.
67. Экспериментальные подходы к оценке точки бифуркации биологической системы / И.П. Шабалкин, А.С. Ягубов, И.Г. Богуш [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2007. Т. 143, № 1. С. 97100.
68. Juengel J.L. The role of proteins of the transforming growth factor-beta superfamily in the intraovarian regulation of follicular development / J.L. Juengel, K.P. McNatty //Hum. Reprod. Update. 2005. Vol. 11, № 2. P. 143160.
69. Корнев М.А. Влияние различных соматотипов на интенсивность изменений ростовых показателей и массы тела в период детства / М.А. Корнев, Е.Н. Комиссарова // Морфология. 2003. Т. 123, № 1. С. 72 75.
70. Haines C.J. The relationship between follicle diameter, fertilization rate, and microscopic embryo quality / C.J. Haines, A.L. Emes // Fertil. Steril. 1991. Vol. 55, № 1. P. 205207.
71. Бариляк І.Р. Генофонд народонаселення України: сучасний стан та нові підходи до проблеми захисту і збереження / І.Р. Бариляк, Г.Д. Бердишев, О.В. Бонь // Цитология и генетика. 2001. № 3. С. 6671.
72. Генофонд і здоров'я населення: методологія оцінки ризику від мутагенів довкілля, напрямки профілактики генетично обумовленої патології / А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, Н.Г. Гойда [та ін.] К.: ІГМЕ АМН України, 2003. 191 с.
73. Рождественский Л.М. Концепция биологического действия ионизирующей радиации низкого уровня (анализ проблемы в аспектах пороговости эффектов и радиочувствительности/радиореактивности биоструктур различного уровня организации) / Л.М. Рождественский // Радиационная биология. Радиоэкология. 1999. Т. 39, № 1. С. 127144.
74. Спитковский Д.М. О некоторых новых биофизических и биологических аспектах механизмов при воздействии малых и близких к ним доз ионизирующих излучений (низких ЛПЭ) на клетки эукариотов / Д.М. Спитковский // Радиационная биология. Радиоэкология. 1999. Т. 39, № 1. С. 145155.
75. Кузин А.М. Возможные механизмы участия природного радиационного фона (ПРФ) в стимуляции деления клеток / А.М. Кузин // Радиационная биология. Радиоэкология. 1994. Т. 34, № 3. С. 398401.
76. Кузин А.М. Проблема малых доз и идеи гормезиса в радиобиологии / А.М. Кузин // Радиобиология. 1991. Т.31, № 1. С. 1621.
77. Ярмоненко С.П. Проблемы радиобиологии в конце XX столетия / С.П. Ярмоненко // Радиационная биология. Радиоэкология. 1997. Т.37, № 4. С. 488493.
78. Спитковский Д.М. Концепция действия малых доз ионизирующих излучений на клетки и ее возможные приложения к трактовке медикобиологических последствий / Д.М. Спитковский // Радиобиология. 1992. Т. 32, № 3. С. 382400.
79. Котеров А.Н. Молекулярно-клеточные закономерности, обуславливающие эффекты малых доз ионизирующего излучения / А.Н. Котеров // Медицинская радиология и радиационная безопасность. 2000. Т. 45, № 5. С. 520.
80. Иммунная система населения, подвергшегося радиационному воздействию на следе ядерного взрыва / Я.Н. Шойхет, В.А. Козлов, В.И. Коненков [и др.]. Барнаул, 2000. 130 с.
81. Коненков В.И. Генетические различия в реакции иммунной системы человека и экспериментальных животных на радиационные воздействия / В.И. Коненков, В.А. Труфакин // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2002. Т. 133, № 3. - С. 312316.
82. Кургалюк Н.М. L- аргінін як засіб корекції процесів мітохондріального енергозабезпечення при радіаційних ураженнях у щурів / Н.М. Кургалюк // Медична хімія. 2002. Т. 4, № 3. С. 3841.
83. Романова О.А. Вторинний імунодефіцит у щурів, підданих ікс-опроміненню в малих дозах у доімплантаційному періоді ембріогенезу / О.А. Романова, Т.А. Сидоренко, Н.І. Ігумнова // Український радіологічний журнал. 2007. Т. 15, № 1. С. 6670.
84. Каширина Н.К. Морфологический анализ ультраструктуры тиротропоцитов аденогипофиза в обычных условиях окружающей среды и при хронической свинцовой интоксикации / Н.К. Каширина, О.В. Рогозина // Український морфологічний альманах. 2006. Т. 4, № 2. С. 7881.
85. Огір Л.Б. Важкі метали в об’єктах навколишнього середовища та їх вплив на здоров’я населення / Л.Б. Огір // Медичні перспективи. 1998. Т. 111, № 3. С. 7072.
86. Роль антиоксидантного статуса в формировании последствий биологического действия низкоинтенсивного излучения в малой дозе / Л.Н. Шишкина, Е.В. Кушнирева, О.Ф. Беспалько [и др.] // Радиационная биология. Радиоэкология. 2000. Т. 40, № 2. С. 162167.
87. Динамика структурных изменений в печени крыс после однократного воздействия γ-излучения / Л.Б. Заводник, Р.И. Кравчук, А.Н. Арцукевич [и др.] // Радиационная биология. Радиоэкология. 2003. Т. 43, № 6. С. 618624.
88. Лимар Л.Є. Особливості патогенезу гормональних розладів репродуктивної системи при хронічних захворюваннях гепато-біліарної системи (ХЗГБС) / Л.Є. Лимар // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2008. № 1. С. 116118.
89. Особливості детоксикаційної функції печінки у вагітних, які проживають на контамінованих радіонуклідами територіях / О.М. Бондаренко, Л.В. Діденко, І.А. Жабченко [та ін.] // Вісник наукових досліджень. 2005. № 4. С. 1719.
90. Чибісова І.В. Перебіг вагітності у жінок з хронічною патологією гепатобіліарної системи в залежності від характеру лікування / І.В. Чибісова // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. Київ, Луганськ, Харків, 2002. Вип. 5 (44). 356 с.
91. Наукометричний аналіз кваліфікаційних робіт з радіобіології. Частина перша: аналіз докторських дисертацій / Н.О. Артамонова, Т.І. Обвінцева, Ю.В. Павліченко [та ін.] // Український радіологічний журнал. 2007. Т. 15, № 1. С. 8590.
92. Радіобіологічні закономірності дії низьких та наднизьких рівнів опромінення на організм людини: досвід Чорнобиля / Д.А. Базика, Н.В. Бєляєва, Н.А. Голярник [та ін.] // Журнал АМН України. 2006. Т. 12, № 1. С. 110124.
93. Мазурик В.К. О некоторых молекулярных механизмах основных радиобиологических последствий действия ионизирующих излучений на организм млекопитающих / В.К. Мазурик, В.Ф. Михайлов // Радиационная биология. Радиоэкология. 1999. Т. 39, № 1. С. 8996.
94. 20 років катастрофи на ЧАЕС: медико-соціальні наслідки, статистика, сприйняття / С.А. Аміразян, Г.В. Кулініч, С.М. Філіппова [та ін.] // Український радіологічний журнал. 2006. Т. 14, № 2. С. 13137.
95. Грицина І.В. Морфологічне підгрунтя методу міні-гама-квантового опромінення тканин / І.В. Грицина, В.П. Сулима // Морфологія. 2008. Т. ІІ, № 3. С. 2528.
96. Trosko J.E. Hallmarks of radiation carcinogenesis: ignored conceps / J.E. Trosko, C.C. Chang // Radiation and Humankind: Proceedings of the 1st Nagasaki Symposium of International Consortium for Medical Care of Hibacusha and Radiation Life Science (Nagasaki, Japan, 21 22 February 2003). Amsterdam: Elsevier, 2003. P. 3136.
97. Динаміка показників здоров’я дітей з позиції впливу Чорнобильської аварії на систему вагітна-плід-дитина / О.М. Лук’янова, Ю.Г. Антипкін, В.Є. Дашкевич [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. № 1. С. 59.
98. Эйдус Л.Х. Лаборатория теоретических основ восстановления и защиты от излучений / Л.Х. Эйдус // Радиационная биология. Радиоэкология. 2003. Т. 43, № 1. С. 97105.
99. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи: наукометричний аналіз / Н.О. Артамонова, О.В. Масіч, Ю.В. Павліченко [та ін.] // Український радіологічний журнал. 2006. Т. 14, № 4. С. 471474.
100. Эйдус Л.Х. О проблеме экстраполяции дозовой зависимости цитогенетических повреждений: от больших доз к малым / Л.Х. Эйдус // Радиационная биология. Радиоэкология. 1999. Т. 39, № 1. С. 177180.
101. Молекулярно-генетичні механізми в реалізації віддалених наслідків іонізуючого випромінення / А.А. Чумак, Д.А. Базіка, І.В. Абраменко [та ін.] // Журнал АМН України. 2006. Т. 12, № 1. С. 161167.
102. Maznyk N.A. Calibration dose-response relationships for cytogenetic biodosimetry of recent and past exposure to low dose gamma-radiation / N.A. Maznyk, V.A. Vinnikov // Український Радіологічний журнал. 2004. Т. 12, № 1. С. 415425.
103. Коломийцева И.К. Немонотонность зависимости доза-эффект в области малых доз ионизирующей радиации / И.К. Коломийцева // Радиационная биология. Радиоэкология. 2003. Т. 43, № 2. С. 179181.
104. Барабой В.А. Стресс в развити радиационного поражения. Роль регуляторных механизмов / В.А. Барабой, С.А. Олейник // Радиационная биология. Радиоэкология. 1999. Т. 39, № 4. С. 438443.
105. Нефедов И.Ю. Актуальные аспекты проблемы генетических последствий облучения млекопитающих (Обзор литературы) / И.Ю. Нефедов, И.Ю. Нефедова, Г.Ф. Палыга // Радиационная биология. Радиоэкология. 2000. Т. 40, № 4. С. 358372.
106. Биологическая роль геномной нестабильности в процессе развития опухоли / Т.Ю. Колотова, Т.И. Коляда, О.И. Сидорчук [и др.] // Буковинський медичний вісник. 2002. Т. 6, № 3. С. 219224.
107. Molecular biomarkers of oxidative stress in aquatic organisms in relation to toxic environmental pollutants / A. Valavanidis, T. Vlahogianni, M. Dassenakis [et al.] // Ecotoxicol. Environ. Saf. 2006. Vol. 64, № 2. Р. 178189.
108. Сердюк А.М. Уроки Чорнобиля: концептуальна основа гігієнічного захисту здоров’я населення / А.М. Сердюк // Журнал АМН України. 2006. Т. 12, № 1. С. 5870.
109. Мороз Б.Б. Эмоциональный стресс и проблемы радиационной медицины / Б.Б. Мороз, Ю.Б. Дешевой // Радиационная биология. Радиоэкология. 2002. Т. 42, № 1. С. 511.
110. Фогель Ф. Генетика человека: в 3-х т. / Ф. Фогель, А. Мотульски; [пер. с англ.]. М.: Мир, 1990. 225 с.
111. Сирота Н.П. Уровень спонтанных повреждений ДНК в лейкоцитах периферической крови людей разного возраста / Н.П. Сирота, Е.А. Кузнецова // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2008. Т. 145, № 2. С. 154157.
112. Нефедов И.Ю. Генетические последствия облучения одного и обоих родителей (результаты экспериментов на крысах линии Вистар). Exitus letalis у потомства крыс Вистар после облучения одного и обоих родителей / И.Ю.