Механізми ниркового функціонального резерву в нормі та при сулемовій нефропатії : Механизмы почечного функционального резерва в норме и при сулемовой нефропатии

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Одеський національний університет ім.І.І.Мечникова

На правах рукопису

Бурлака Наталія Іванівна

УДК 616. 461. 231

Механізми ниркового функціонального
резерву в нормі та при сулемовій нефропатії

14.03.04 - патологічна фізіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
біологічних наук

Науковий керівник
Гоженко Анатолій Іванович,
доктор медичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки

Одеса 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.........................................................................3
ВСТУП..5
РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..............................................................11
РОЗДІЛ ІІ. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.................................40
РОЗДІЛ ІІІ. НИРКОВИЙ ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ ПРИ БІЛКОВОМУ НАВАНТАЖЕННІ..53
3.1. Нирковий функціональний резерв при навантаженні м’ясом .......53
3.2. Нирковий функціональний резерв у людей після навантаження білковим препаратом «Protein»............56
3.3. Нирковий функціональний резерв у щурів при білковому навантаженні.62
РОЗДІЛ ІV. НИРКОВИЙ ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ ПРИ НАВАНТАЖЕННІ РОЗЧИНАМИ СОЛЕЙ НАТРІЮ....................................................................68
4.1. Функціональний стан нирок у залежності від вмісту натрію в раціоні (гіпонатрієвий і гіпернатрієвий раціони)...........68
4.2. Стан ниркового резерву при введенні розчину сулеми в залежності від натрієвого балансу в організмі............74
4.3. Стан ниркового резерву після введення хлориду амонію і бікарбонату натрію............81
РОЗДІЛ V. ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН НИРОК ПРИ БЛОКАДІ СИНТЕЗУ АЗОТУ У ЩУРІВ.......95
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ................................104
ВИСНОВКИ.....124
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....127

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АДГ - антидіуретичний гормон
АКФ - ангіотензин-конвертуємий фактор
АРП - активність реніну плазми
АТ артеріальний тиск
ГНН - гостра ниркова недостатність
ГТФ - гуанозинтрифосфат
ГЦ гуанілат циклаза
ДОКСА - дезоксикортикостеронацетат
ЕФР - ендотеліальний фактор релаксації
ЕТК екскреція титрованих кислот
EUr екскреція сечовини
ENa екскреція натрію
EK екскреція калію
EСa екскреція кальцію
ECl екскреція хлору
EP екскреція неорганічного фосфору
Eосм екскреція осмотичних речовин
КФ - клубочкова фільтрація
КЛС кислотно-лужний стан
НУФ - натрійуретичний фактор
НФР нирковий функціональний резерв
ОАР - осмотично активні речовини
ПГ - простагландіни
ПНУГ - передсерцевий натрійуретичний гормон
РАС - ренін-ангіотензинова система
СТ систолічний тиск
цАМФ - циклічний аденозинмонофосфат
цГМФ - циклічний гуанозинмонофосфат
ШКФ - швидкість клубочкової фільтрації
Cr креатинін
Ccr кліренс креатиніну
NO - оксид азоту

В С Т У П

В середині минулого століття, а точніше до 70-х років, склались основні сучасні уявлення про участь нирок в регуляції гомеостазу. Було чітко продемонстровано, що основними функціональними процесами, які забезпечують реалізацію гомеостатичних функцій нирок, являються фільтрація, реабсорбція і канальцева секреція. За рахунок зміни цих ниркових процесів по суті справи і реалізувались усі основні гомеостатичні функції нирок, до яких відносяться, в першу чергу, екскреторна, осморегулююча, волюморегулююча, кислоторегулююча та іонорегулююча, тобто, група функцій, які пов¢язані і не пов¢язані з сечоутворенням.
Показано, що виконання функцій, пов¢язаних з сечоутворенням, базується на узгодженій зміні клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції і секреції.
Склались досить чіткі уявлення про системи та механізми волюморегуляції, осморегуляції, іонорегуляції, в меншій мірі про регуляцію кислотно-лужного стану. При цьому в теоретичній нефрології затвердилось уявлення про те, що, як кожна система, ниркова - включає аферентну (рецепторну) частину, центральну та еферентну (виконавчу).
Особливістю нирок є те, що вони виконують афферентну функцію і водночас являються основним ефекторним органом, який забезпечує регуляцію водно-сольового гомеостазу.
Детальне вивчення стану ролі ниркових процесів в виконанні їх функції привело до утвердження наступного положення: клубочкова фільтрація, являючись базовим процесом, не відіграє значущої ролі в тонких змінах функції нирок. Основна увага була приділена стану канальцевої реабсорбції води та електролітів, зміна яких досить точно регулюється цілою низкою гормонів: в першу чергу, антидіуретичним, альдостероном, ангіотензином ІІ [42].
Втім стало відомо, що у здорової людини середній рівень клубочкової фільтрації, який складає 100-130 мл/хв/1,72м2 , не залишається постійним протягом доби, а змінюється в широких межах залежно від прийому їжі, фізичної активності, температури тіла [44].
Разом з тим, в 90-х роках 20 століття, в клінічних дослідженнях при вивченні функціонального стану нирок при гломерулонефриті, пієлонефриті на початкових періодах цих захворювань загибель нефронів і зменшення їх кількості суттєво не відображається на величині клубочкової фільтрації [6].
Необхідно відмітити, що раніше подібний ефект був виявлений при нефректомії, коли на протязі уже перших декількох діб сумарна фільтрація нирки, яка залишилась, досягає 70% величини фільтрації обох нирок, а до кінця місяця вона практично дорівнює величині клубочкової фільтрації в обох нирках. Сукупність цих змін привела до уявлення про те, що за звичайних функціональних умов величина клубочкової фільтрації не являється максимальною. Отже, є деякий запас, резерв можливостей, на випадок патології та, можливо, і за інших ситуацій величина клубочкової фільтрації може зростати. Така здатність до збільшення клубочкової фільтрації отримала в літературі назву - нирковий функціональний резерв (НФР) [6, 11, 37].
Актуальність теми. Не дивлячись на те, що перші роботи, присвячені функціональному нирковому резерву, виконані більше чверті століття назад [10, 25, 26, 43], на теперішній час існує цілий ряд невирішених питань.
По-перше, чи феномен ниркового функціонального резерву належить виключно до особливостей реалізації гомеостатичних реакцій нирок у людини, чи цей феномен, в такій же мірі, притаманний і тваринам, наприклад ссавцям. По-друге: до цього часу незрозумілі механізми включення ниркового резерву. Це зумовлено тим, що найбільша кількість робіт, які присвячені цій проблемі, виконані на хворих та з використанням навантаження зі вживанням харчового білку досить в значній кількості із розрахунку 1,5 г білка на 1 кг маси тіла.
Для виявлення величини НФР був розроблений ряд функціональних проб, з яких найбільш відомою є вивчення величини клубочкової фільтрації після вживання м'яса. Ця проба стала використовуватися як для експериментальних, так і клінічних, досліджень. В останніх було встановлено, що зменшення НФР є одним з перших проявів патології нирок [9, 31].
Інші підходи до вивчення ниркового функціонального резерву, за виключенням використання для даної мети суміші амінокислот, практично не використовувались. Це ставить питання про те, чи являється зареєстрований нирковий функціональний резерв специфічною реакцією на збільшення білку в раціоні, чи це властивості нирок більш широкого плану, які притаманні іншим реакціям, а значить можуть бути виявлені й іншими методиками.
Слід зазначити, що конкретні механізми, що викликають підвищення гломерулярної фільтрації і ниркового кровотоку при збільшенні вживання білка чи його дериватів, а також при інших навантаженнях, відомі вкрай мало [57]. Вважається, що введення амінокислот приводить до істотного зниження опору, як в аферентній, так і еферентній артеріолах при незмінних величинах внутрішньоклубочкового транскапілярного гідростатичного градієнта і коефіцієнта гломерулярної ультрафільтрації, тобто гіперфільтрація у відповідь на навантаження амінокислотами є наслідком підвищення ниркового плазмотоку, зв'язаного з вазодилятацією [57]. Інша точка зору пов'язує підвищення ниркового кровотоку і швидкості клубочкової фільтрації на тлі високого вживання білка все-таки з переважним розширенням аферентної артеріоли [176].
У той же час, безпосередні причини та механізми зменшення тонусу артеріол нирок невідомі.
Також з'явилися дані, що свідчать про важливу роль могутнього вазодилятатора оксиду азоту в регуляції ниркової мікроциркуляції [248], які дозволяють припустити можливу його участь у розвитку гіперфільтрації і гіперперфузії після навантаження білком.
Однак, методики визначення НФР, які розроблені для клінічних досліджень, є досить громіздкими і недостатньо чутливими, а тому їх використання для вивчення функції нирок за фізіологічних та патологічних умов обмежене.
Сукупність вищевикладених невирішених проблем і послужила основою для проведення даного дослідження.
Зв΄язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом планової науково-дослідної роботи НДІ медицини транспорту на тему: «Принципи формування нефротоксичних ефектів важких металів: патогенез, методи діагностики, лікування та профілактики нефропатій» (номер держреєстрації: 0106V004967).
Мета і завдання дослідження: вивчити основні механізми включення НФР при гомеостатичних реакціях нирок в нормі у людей та щурів, також при сулемовій нефропатії у тварин і розробити на цій підставі методики визначення НФР в експерименті та під час клінічних досліджень у людини.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:
1.Дослідити НФР при навантаженнях розчинами солей: NaCl, KCl, бікарбонату Na, хлориду амонію в щурів, що знаходяться на гіпо- і гіпернатрієвому раціоні харчування.
2.Провести дослідження функції нирок при навантаженні м'ясом у людей.
3.Вивчити вплив на функцію нирок білкового препарату PROTEIN Latvia sport nutrition з використанням технології фірми HALECO (Німеччина) у людей-добровольців.
4.Вивчити вплив на функцію нирок білкового препарату PROTEIN у щурів.
5.Вивчити функцію нирок і НФР та виведення з сечею ендогенних нітритів у щурів при сулемовій нефропатії.
6.Вивчити функціональний стан нирок при гострій і хронічній блокаді синтезу оксиду азоту в щурів.
7.Розробити комплексну методику дослідження функціонування нирок при включенні в дію НФР із метою використання її в клінічній практиці.
Об'єкт дослідження функціональний нирковий резерв у нормі та при патології нирок.
Предмет дослідження функція нирок у здорових добровольців та щурів з сулемовою нефропатією.
Методи дослідження біохімічні, фізіологічні, патофізіологічні і статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше досліджено стан ниркового функціонального резерву при навантаженнях солями натрію у щурів, що знаходяться на гіпо- і гіпернатрієвому раціоні. Показано, що введення хлориду натрію призводить до включення ниркового функціонального резерву.
Уперше визначений вплив на функції нирок білкового препарату PROTEIN у шурів і людей і розроблено комплексну методику дослідження ниркового функціонального резерву з метою використання її в клінічній практиці. Показано, що за цих умов зростає клубочкова фільтрація, тобто включається нирковий функціональний резерв.
Функціональний стан нирок при хронічній блокаді синтезу оксиду азоту в щурів показав, що оксид азоту приймає участь у реалізації ниркового функціонального резерву шляхом підвищення клубочкової фільтрації.
Практичне значення отриманих результатів. Одержані результати дають кількісну та якісну характеристику функціонування нирок у щурів і людей під впливом водно-сольових і харчових навантажень. Вивчено й охарактеризовано функції нирок і процеси, що реалізують їх у інтактних і піддослідних тварин, а також у добровольців при навантаженнях білком, солями натрію і при хронічній блокаді синтезу ендогенного оксиду азоту у щурів. Розроблені високочутливі та зручні для використання методики визначення ниркового функціонального резерву у щурів та людей.
У зв'язку з цим, результати експериментів можуть бути використані в діяльності наукових установ, що займаються проблемами водно-сольового обміну; для обґрунтування загальнобіологічних, фізіологічних і клінічних підходів при вивченні ниркового функціонального резерву для розробки діагностичних критеріїв при оцінці функціонального стану нирок.
Результати роботи представляють інтерес для лекційних курсів у вищих навчальних закладах при викладенні розділів нормальної і патологічної фізіології нирки.
Результати дослідження впроваджені у лекційних курсах та при проведенні практичних занять за темами: „Патофізіологія нирок”, „Патофізіологія водно-сольового обміну”, „Патофізіологія кислотно-лужного обміну” в Одеському державному медичному університеті, Тернопільському державному медичному університеті ім. І.Я.Горбачевського, Дніпропетровській державній медичній академії, Харківському національному медичному університеті на кафедрах патологічної патологічної фізіології
Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею автора. Внесок автора полягає у виборі напрямку наукової задачі, проведенні патентно-інформаційного пошуку, підготовці матеріалів до планування. Визначено обсяг і методи дослідження, проведені всі експериментальні дослідження, узагальнені отримані результати, сформульовані висновки і практичні рекомендації. Автор безпосередньо проводила усі лабораторні дослідження. Самостійно проведена статистична обробка отриманого первинного матеріалу, сформульовані основні положення і висновки. Написані всі розділи дисертації та підготовлені статті, тези до опублікування у наукових виданнях.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки дисертації доповідались та обговорювались на симпозіумі, присвяченому 75-річчю з дня народження д.м.н., професора Е.І.Самсон (17-18 квітня 1996, м. Чернівці), - на Пленумі правління наукового товариства патофізіологів України (1998, м. Чернівці); - на науковій конференції „Передові наукові розробки”, Дніпропетровськ, 2006; - на V міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень”, Дніпропетровськ, 2006.
Публікації: за матеріалами дисертації опубліковано розділ в монографії, 5 наукових статтей них 3 в часописах та збірках, які відповідають вимогам ВАК України та надруковані згідно вимог, викладених в пункті 3 Постанови ВАК України за №7-05/1 від 15 січня 2003р., та 5 тез.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення конкретного наукового завдання, що полягає у вивченні основних механізмів включення ниркового функціонального резерву у людей та щурів при гомеостатичних реакціях та при сулемовій нефропатії у щурів.
1. Реакція нирок на водне і сольове навантаження в залежності від вмісту натрію в раціоні харчування засвідчує про те, що в організмі щурів формуються стійкі пристосувальні реакції, спрямовані на регуляцію гомеостазу, в яких важлива роль належить нирковому функціональному резерву. Нирковий функціональний резерв є провідним фізіологічним механізмом, який визначає потужність адаптаційних реакцій нирок по регуляції водно-сольового гомеостазу, тоді як специфічність та точність регуляції забезпечується за рахунок канальцевої реабсорбції та секреції.
2. Навантаження м¢ясним білком (1,5 г на 1 кг маси тіла) у здорових людей супроводжується включенням ниркового функціонального резерву за кліренсом ендогенного креатиніну одночасно зі збільшенням екскреції натрію та ендогенних нітритів.
3. Навантаження білковим препаратом Protein у добровольців приводить до включення ниркового резерву одночасно з підвищенням екскреції натрію і калію на фоні стабільної протеінурії. Запропоноване навантаження білковим препаратом Protein і спосіб визначення ниркового функціонального резерву шляхом сольового та водного навантаження у щурів, що знаходяться на гіпо- та гіпернатрієвих раціонах харчування, дають можливість виявити стан ниркового функціонального резерву і є більш стандартизованими і зручними методиками, оптимальними для використання в експериментальних та клінічних дослідженнях.
4. Порушення ниркової функції після введення сулеми виникають вже в перші години експерименту та супроводжуються зменшенням клубочкової фільтрації. В свою чергу, це дозволяє вважати, що зменшення ниркового функціонального резерву є одним з механізмів порушення функції нирок.
5. Реакція нирок у щурів на введення надлишку іонів калію і хлору розвивається швидко, є досить потужною і точною, так як уже через 3 години у плазмі крові основні параметри цих іонів близькі до нормальних величин, а з сечею екскретується біля половини введеної кількості осмотично активних речовин.
6. Введення щурам блокатора ендотеліальної NO-синтази (гостра і хронічна блокада) супроводжується зменшенням екскреції креатиніну та ниркового резерву одночасно з підвищенням екскреції натрію, що поряд із змінами екскреції нітритів при сольових та білкових навантаженнях, в нормі та при сулемовій нефропатії, свідчить про важливу роль синтезу оксиду азоту нирками у механізмах реалізації резерву.
При патології нирок функціональний нирковий резерв зумовлює компенсаторні реакції нирок та є одним з важливих критеріїв розвитку і перебігу ниркових хвороб.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Розроблені методики вивчення функціонального резерву у людей і щурів: проба препаратом Protein (1,5г на кг м.т. розведеного в 0,5% води від м.т. для людей та 0,5 г і 1 г на 100 г м.т. розведеного в 0,5% води від м.т. для тварин), а також введення щурам 5% від маси тіла 3% розчину хлориду натрію, рекомендуються для використання у експериментальних та клінічних дослідженнях функціонального стану нирок.
Результати, щодо змін функціонального резерву нирок при сулемовій нефропатії можуть використовуватися при диференційній діагностиці патології нирок.
Дані, щодо ролі оксиду азоту у реалізації функціонального ниркового резерву дозволяють пропонувати пошук лікарських препаратів здатних до його підвищення у пацієнтів з нирковими хворобами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аймашева Н.П., Манухина Е.Б., Пшенникова М.Г. Донор окиси N повышает, а блокатор NO - синтетазы снижает способность организма выполнять тяжелую физическую нагрузку и адаптироваться к ней // Бюллетень экспериментальной биологиии и медицины. - 1998. - Т. 125, № 4. - С. 381-384.
2. Ангиотензин II как фактор прогрессирования хронических нефритов / Тареева И.Е., Кутырина И.М., Швецов М.Ю., Оконова Е.Б., Камышова Е.С. // Нефрология. 2001. Т.5, № 3. С. 69-71.
3. Берхин Е.Б., Иванов Ю.И. Методы экспериментального исследования почек и водно-солевого обмена. Барнаул, 1972. 200 с.
4. Ванин А.Ф. Оксид азота в биомедицинских исследованиях // Вестник Российской академии медицинских наук. 2000. - № 4. С. 3-5.
5. Викторов И.В. Роль оксида азота и других свободных радикалов в ишемической патологии мозга // Вестник Российской академии медицинских наук. 2000. - № 4. С. 5-11.
6. Влияние белковой нагрузки на функциональное состояние почек у больных хроническим гломерулонефритом / Есаян А.М., Кучер А.Г., Каюков И.Г., Ермаков Ю.А., Никогосян Ю.А., Рябов С.И. // Терапевтический архив. 2002. - № 6. С. 19-24.
7. Влияние различных режимов малобелковой диеты на прогрессирование хронической почечной недостаточности и показатели состояния питания на додиализном этапе / Рябов С.И., Кучер А.Г., Григорьев Н.Д., Каюков И.Г. // Терапевтический архив. 2001. - № 6. С. 10-15.
8. Влияние L-аргинина на агрегацию тромбоцитов, функцию эндотелия и толерантность к физической нагрузке у пациентов со стабильной стенокардией напряжения / Созыкин А.В., Ноева Е.А., Балахонова Т.В., Погорелова О.А., Меньшиков М.Ю. // Терапевтический архив. 2000. - № 8. С. 24-27.
9. Воздействие однократных нагрузок умеренными дозами соевого и мясного белка на деятельность почек у здоровых добровольцев / Кучер А.Г., Есаян А.М., Никогосян Ю.А., Ермаков Ю.А., Каюков И.Г. // Нефрология. - 1998. Т.2, № 2. С. 52-56.
10. Гершкович З.И. К механизму натрийуретического действия нейрогипофизарных гормонов // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1975. - Т.80, № 8.- С. 8-11.
11. Гиперфильтрация как фактор прогрессирования хронических заболеваний почек / Кутырина И.М., Рогов В.А., Шестакова М.В., Зверев К.В. // Терапевтический архив. - 1992. - № 6. - С. 10-15.
12. Гоженко А.И., Долматов С.И., Шумилова П.А. Влияние осмотических нагрузок на функциональное состояние почек здоровых людей // Нефрология : научно-практический журнал. - 2004. Т. 8, № 2. - С. 44-48.
13. Гоженко А.И., Кухарчук А.Л., Кришталь Н.В. Гормональные механизмы согласования осмо - и волюморегулирующей функции почек // Тезисы докладов. III Всесоюзный съезд эндокринологов. Ташкент, 13-15 октяб. 1989 г. Ташкент, 2005. - С. 93-95.
14. Гоженко А.І., Кришталь М.В., Тарєєва Є.Г. Реакція нирок на гостре навантаження натрієм хлоридом та її ендокринні механізми // Фізіологічний журнал. 1993. Т. 39, № 5-6. С. 56-60.
15. Гоженко А.И., Насибуллин Б.А., Кохно Ю.С. Активность NO-синтазы слизистой оболочки желудка при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Вестник Российской академии медицинских наук. 2000. - № 7. С. 8-11.
16. Гоженко А.І., Куксань Н.І., Погоріла І.В. Функціональний стан нирок при хронічній блокаді синтезу оксиду азоту у щурів // Медична хімія. 2002. Т. 4, № 4. С. 65-68.
17. Гоженко А.И., Доломатов С.И., Доломатова Е.А. Реакция почек белых крыс на введение малых доз нитрита натрия // Нефрология : научно-практический журнал. - 2004. Т. 8, № 2. - С. 86-89.
18. Дзгоева Ф.У., Кутырина И.М., Иванов А.А. Роль окиси азота в механизмах нефротоксического действия верографина // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1997. - Т. 124, № 10. - С. 396-399.
19. Динамика концентрации общего белка и альбумина сыворотки крови у больных, находящихся на хроническом гемодиализе при длительном приеме соевого изолята ²Supro 760² / Григорьева Н.Д., Кучер А.Г., Спиридонов В.Н., Васильев А.Н. // Нефрология. 1999. Т. 3, № 1. С. 83-87.
20. Жук В.А. Роль гиперфильтрации и функционального почечного резерва в диагностике ранних стадий диабетической нефропатии // Нефрология. 1998. Т.2, № 2. С. 67-70.
21. Журавлева И.А., Мелентьев И.А., Виноградов Н.А. Роль окиси азота в кардиологии и гасттроэнтерологии // Клиническая медицина. 1997. - №4. - С. 18-19.
22. Зверев Я.Ф., Брюханов В.М. Современные представления о механизмах почечного действия альдостерона // Нефрология. 2001. Т.5, №4. С. 9-16.
23. Значение концентрации сывороточного преальбумина (транстиретина) как показателя состояния питания у гемодиализных больных. Кучер А.Г., Иванина Т.А., Евтеева Е.А., Григорьева Н.Д., Тимофеев М.М., Никогосян Ю.А., Каюков И.Г. // Нефрология. 2001. Т. 5, № 4. С. 9-16.
24. Зозуля О.В.. Рогов В.А., Белушкина Н.Н. Предварительные результаты изучения роли эндогенного оксида азота у беременных с хроническим гломерулонефритом, гипертонической болезнью, родовой эклампсией. // Урология и нефрология. -1995. - № 5.- С. 23-25.
25. Иванов Ю.И. Современные данные об объемной регуляции функции почек // Проблемы эндокринологии. - 1973. - №5. - С. 24-34.
26. Иванов Ю.И. О месте выработки натрийуретического фактора // Проблемы эндокринологии. - 1973. - № 2. - С. 99-102.
27. Ивашкин В.Т., Драпкина О.М. Оксид азота в регуляции функциональной активности физиологических систем // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. 2000. Т. 10, № 4. С. 16-21.
28. Козлов Н.В. Аммиак, его обмен и роль в патологии. - М.: Медицина. - 1971. 128 с. Библиогр.: с.124-127.
29. Коновчук В.Н. Роль предсердного натрийуретического фактора в регуляции водно-солевого обмена и в патофизиологии. М., 1990. - 18. - Деп. ВИНИТИ 30.01.90. - №561 В 90.
30. Крестинская Т.В., Манусова Н.Б. Цитофотометрический анализ активности окислительных ферментов и Na-K-АТФазы в нейроне позвоночных животных при разных уровнях транспорта натрия в почке // Цитология. - 1976. - Т. 18. - № 4.- С. 476-481.
31. Кучер А.Г., Есаян А.М., Шишкина Л.И. Влияние нагрузок растительным и животным белком на функциональное состояние почек у здоровых людей // Нефрология. - 1997. - Т.1. - № 2. С. 79-84.
32. Лебедев А.А. Диуретики и кровообращение. - М.: Медицина, 1984 . - 208 с.
33. Лифшиц Н.Л., Николаев А.Ю. Применение диеты с различным содержанием белка в сочетании с кетоаналогами незаменимых АК при лечении ХПН. Современное состояние проблемы // Терапевтический архив. - 1999.- №1. - С. 74-78.
34. Лобенко А.О., Демидов В.М., Демидов С.М. NO опосередковані механізми розвитку експериментального панкреатиту // Журнал АМН України. 2002. - Т. 8. - № 2. - С. 385-393.
35. Манухина Е.Б., Малышев И.Ю., Архипенко Ю.В. Оксид азота в сердечно сосудистой системе: роль в адаптационной системе // Вестник Российской академии медицинских наук. - 2000. - № 4.- С. 16-21.
36. Марков Х.М. Окись азота в физиологии и патологии почек // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. - 1996. - № 2 .- С. 73-78.
37. Механизмы адаптации почек к различным режимам водно-солевого обмена / Гоженко А.И., Кухарчук А.Л., Кришталь Н.В., Билецкий С.В. // Материалы Всесоюзной научной конференции ²Функциональные резервы и адаптация². К., 1990. С. 116-117.
38. Мирзоян А.А., Оганесян А.С., Чобанян К.А. Образование аммиака в почках и выделение его с мочой у больных, страдающих почечнокаменной болезнью // Журнал экспериментальной клинической медицины АН АрмССР. - 1975. - Т. 15, № 1.- С. 56-59.
39. Михеева А.И., Богодарова И.А. К методике определения общего белка в моче на ФЕК-Н-56 // Лабораторное дело. 1969. - № 7. С. 441-442.
40. Мухин Н.А., Дедов И.И., Шестакова М.В. Функциональные почечные резервы у больных сахарным диабетом // Терапевтичний архів. - 1990. - № 2. - С. 107-110.
41. Нарушения внутрипочечной гемодинамики при гломерулопатиях. Кутырина И.М., Тареева И.Е., Шестакова М.В., Зверев К.В. // Вестник Российской академии медицинских наук. - 1995. - № 5. - С. 47-51.
42. Наточин Ю.В. Основы физиологии почки: Учеб. пособ. - Л.: Медицина, 1982. - 207 с.
43. Наточин Ю.В. Регуляция транспорта натрия в мембранных структурах почечной клетки и ее функциональных аналогов // В книге: Биологические мембраны в норме и патологии. - М.: 1972. - С. 42-43.
44. Наточин Ю.В. Соотношение фильтрационно-реабсорбционных и секреторных процессов и эволюция осмо - и ионорегуляции функций почек // Эволюционная биохимия и физиология. - 1973. - Т. 9, № 1. - С. 346-354.
45. Наточин Ю.В. Физиология почки. Формулы и расчеты: Учеб. пособ. - Л.: Наука, 1974.- 60 с.
46. Невзорова В.А., Зуга М.В., Гельцер Б.И. Роль окиси азота в регуляции легочных функцій // Терапевтический архив. 1997. - № 3. С. 68-73.
47. Некрасова А.А., Жарова Е.А., Соколова Р.И. Роль калликреин-кининовой системы почек в транспорте натрия и воды и изменение ее под влиянием индометацина // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1977. - Т. 83, № 4. - С.27-33.
48. Нигматуллина Р.Р., Насырова А.Г., Рахматуллина Ф.Ф. Доноры оксида дозозависимого урежают частоту сердечных сокращений на фоне снижения артериального давления крови у крыс // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2002. Т. 134, № 7. С. 40-43.
49. Оксид азота: роль в развитии осложнений беременности и в их профилактике у женщин с гипертонической болезнью и хроническим гломерулонефритом / Зозуля О.В., Рогов В.А., Пятакова Н.В., Тареева И.Е. // Терапевтический архив. 1997. - № 6. - С. 17-20.
50. Ольбинская Л.И., Игнатенко С.Б. Современная фармакотерапия больных с хронической сердечной недостаточностью // Вестник Российской академии медицинских наук. - 2001. - № 12. - С. 12-16.
51. Особенности функционального ответа почек здоровых людей на нагрузки различными видами белка и его дериватов / Кучер А.Г., Есаян А.М., Никогосян Ю.А., Ермаков Ю.А. // Нефрология. 1999. Т. 3, № 4. С. 81-90.
52. Пеньков Д.Г., Савенкова Н.Д. Исследование функционального почечного резерва у детей с единственной врожденной почкой и после нефрэктомии контралатеральной по поводу гидронефроза и мультикистоза // Нефрология. 2001. - Т. 5, № 3. С. 143.
53. Переверзенцева Ю.Б., Бекмаматова Л.Г. Оценка функционального почечного резерва методом острой пероральной нагрузки соевым изолятом // Нефрология. 2001. - Т. 5. - № 3, С. 143-144.
54. Пронина Н.Н., Сулаквелидзе Т.С. Гормоны в регуляции водно-солевого обмена. Антидиуретический гормон: - Л.: Наука, 1969. С. 46-52.
55. Проскуряков С.Я., Кучеренко Н.Г. NO-ингибирующая и вазотропная активность некоторых соединений, содержащих тиоамидиновую группу // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2002. Т. 134, № 10. С. 393-396.
56. Раевский К.С. Оксид азота - новый физиологический мессенджер: возможная роль при патологии ЦНС // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1997. - Т. 123, № 5. - С. 484-490.
57. Рентц Дун Б., Андерсон Ш., Бреннер Б. Гемодинамические основы прогрессирования почечных болезней // Современная нефрология. II Международный нефрологический семинар, Москва, 17-19 апр. 1997 г. Москва, С. 162-172.
58. Реутов В.П. Медико-биологические аспекты циклов оксид азота и супероксидного анион-радикала // Вестник Российской академии медицинских наук. - 2000. - № 4.- С. 35-41.
59. Рогов В.А., Кутырина И.М., Тареева Н.Е. Функциональный резерв почек при нефротическом синдроме // Терапевтический архив. - 1990. - № 6. - С. 55-58.
60. Розенберг П.А., Бялко Н.К. Химические методы исследования биологических субстратов в профпатологии. - М., 1969. 17 с. Библиогр.: с. 16.
61. Роль гормональных механизмов в нарушении почечных функций. / Гоженко А.И., Кухарчук А.Л., Дикусаров В.В., Грач Ю.И. Запорожье, 1985. С. 73.
62. Савельева К.В., Себенцова Е.А., Микоян В.Д. Предшественник NO - С-аргинин - снижает болевую чувствительность крыс при пероральном введении // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1997. - Т. 124, № 11. - С. 498-501.
63. Сагач В.Ф., Ткаченко М.Н., Дмитриева А.В. О роли эндотелия в реакции реактивной гиперемии коронарных сосудов // Доклад академии наук СССР. - 1989. Т. 307, № 3. - С. 765-767.
64. Сагач В.Ф., Киндыбалюк А.М. О роли эндотелия в развитии функциональной гиперемии скелетных мышц // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1991. Т. 112, № 11. - С. 453-456.
65. Сагач В.Ф., Соловйов А.I., Базилюк О.В. Ендотелiйзалежнi судиннi реакцiї у кроликiв пiд час тривалої експериментальної гiперхолистеринемiї // Фiзiологічний журнал. - 1994. Т. 40, № 2. - С. 73-82.
66. Смирин Б.В., Ванин В.Ф., Малышев И.Ю. Депонирование NO в кровеносных сосудах in vivo // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1999.- Т. 127, № 6. - С. 629-632.
67. Тернер А.Я. Сезонные влияния на показания крови и функции почек у юношей и взрослых в покое и после водно-солевых нагрузок // Физиология человека. - 1998. - Т. 24, № 2. - С. 108-113.
68. Ткаченко М.Н. Оксид азоту та судинна регуляцiя //Журнал академії медичних наук України. - 1997. - Т. 3, № 2. - С. 241-254.
69. Федоров Н.А., Градуловацкий М.Г., Чехович Г.Е. Циклические нуклеотиды и их аналоги в медицине. - М., Медицина, 1990. 192 с.
70. Функціональний стан нирок при блокаді синтезу NO у щурів / Гоженко А.І., Куксань Н.І., Котюжинська С.Г., Котюжинський А.Л., Федорук О.С., Савицький І.В. // Фізіологічний журнал. 1998. Т. 44, № 3. С. 135.
71. Шестакова М.В., Северина И.С. Дедов И.И. Эндотелиальный фактор релаксации в развитии диабетической нефропатии // Вестник Российской академии медицинских наук. - 1995. - № 5. - С. 30-34.
72. Шульгина Г.И. Влияние нитрита натрия донора NO на активность нейронов зрительной и сенсомоторной областей коры при облучении // Вестник Российской академии медицинских наук. - 2000. - № 7. - С. 3-8.
73. Шюк О. Функциональные исследования почек / Перевод с чешского - Прага: Авиценум, 1981. 344 с. Библиогр. с. 336-343.
74. Acid-base balance in hemofiltration. Bosch J.P., Lew S., Glabman S., Lauer A. // American Journal of Physiology. - 1986. - Vol. 81. - P. 809-815.
75. Albtrola A., Pinila J.M., Questada T. Myocardial regeneration: transplanting satellite cells into damaged myocardium // Hypertension. 1992 .-Vol. 19. -P. 780-784.
76. Altmelor P., Klahr S., Rosenbaum R. Effect of inhibitors of prostaglandin synthesis on renal sodium excretion in normal dogs and dogs with decreased renal moss // American Journal of Physiology. - 1978. - Vol. 235, № 4. - P. 7338-7344.
77. Alvestrand A., Bergstrom J. Glomerular hyperfiltration after protein ingestion, during glucagone infusion and insulin - dependent diabetes in induced by a liver hormone: deficient production causes hepato-renal syndrome // Lancet. - 1984. - Vol. 2. - P.195-197.
78. Anggard E. Clinical pharmacokinetics of methadone // Lancet. - 1994. - Vol. 343. - P. 1199-1206.
79. Angiotensin receptors in humen isolated renal glomeruli // Journal Clinical Endocrinology and Metabolism. - 1982. - Vol. 55.- P. 961-966.
80. Arrisurieta E., Nesse A., Martin R. Urinary kallikrein and its relation with changes in body fluid compertmens and urinary composition. // Medicina (Argentina) - 1978. - Vol. 38, № 611. - P. 629-634.
81. Atrial natriuretic peptide inhibits postural release of renin and vasopressin in humans / Williams T.D.M., Walsh K., Lightman S.L., Sutton R. // American Journal of Physiology. - 1988. - Vol. 255, № 3, Pt. 2 - P. R368-R372.
82. Bachmann S., Mundel P., Kriz W. Nitric oxide in the kidney; synthesis, localization, and function // Journal of American Society of Nephrologistes. - 1992. - Vol. 3. - P.540.
83. Bagby S.P., Fuchs E. Chronic CEI alters effect of low Na+ diet in normal and coarctad pups. I.BR, Renin, and GFR // American Journal of Physiology. - 1989. - Vol. 256, № 2, Pt.2. - P. R523- R530.
84. Baldwin D.S. Two waves of globalization: superficial similarities, fundamental differences // American Journal of Physiology. - 1982. - Vol. 21. - P. 109-120.
85. Banks R.O. Natriuresis and kaliuresis in salineexpaanded, long term hypophysectomized rats // Proceedings of Society of Experimental Biology and Medicine. -1983. - Vol. 172, № 4. - P. 502-507.
86. Barnes P.J. Exhaled nitric oxide: a marker of airway inflammation? // Europe Republic Journal. - 1993. - Vol. 6. - P. 163-165.
87. Beasley D., Brenner B.M. Olanzapine versus haloperidol in the tretment of schizophrenia and schizoaffective and schizophreniform disorders: results of an international collaborative trial // Kidney Int. - 1992. - Vol. 42. - P. 278-281.
88. Bengele H.H., Lechene C., Alexander E.A. Sodium and chloride transport along the inner medullary collecting duct: effect of saline expansion // American Journal of Physiology. 1980. - Vol. 238, № 6. - P. 504-508.
89. Biondi M.L. Dousa T., Vanhoutte P. Nitric oxide release accounts for the biological activity of endothelium-derived relaxing factor // American Journal Hypertension. - 1990. - Vol. 3. - P. 876-878.
90. Bivalent cations and angiotensin-stimulated sodium transport / Munday K.A., Parsos B.J., Poat L.A., Smith D.J. // Journal Endocrinology. - 1979. - Vol. 80, № 1, P. 27-33.
91. Blair-West J.R., Bobik A., Brook A.H. Renin, ADH and the kidney: a congeries of conumdrums // Hormones and Kidney. Proceeding 6-th Kanematsu Conference Kidney, 1980: Basee e.a., 1980, - P. 20-28.
92. Boner G., Becr D., Deeg M. Interrelation between renal kallilkrein and diuresis in rats // Kinins-111. Proceeding International Conference Kinin 81. Munich, 2-5 Nov. 1981y. - : Munich; New York; London, 1983. - P. 949-960.
93. Borresen H.C., Krvik S., Guldvog I. Angiotensin ІІ and renal excretion of sodium and potassium in unanaesthetised dogs // Scandinavian Journal of Clinic and Investigation. - 1982. - Vol. 42, № 1. - P. 87-92.
94. Bosch J.P., Saccagi A., Lauer A. Renal functional reserve in humans // American Journal Medicine. - 1983. - Vol. 75. - P. 943-949.
95. Brenner B.M. Hemodinamically mediated glomerural injury and the progressive nature of kidney desease // Kidney Intern. - 1983. - Vol. 23, № 4. - P. 647-655.
96. Briggs J.P., Scuhubert G. Schnermann L. Further evidence for an inverse relationship between macula densa NaCl contration and filtrati on rate // Furgers Archives. - 1982. - Vol. 392, № 4. - P. 372-378.
97. Bucala R., Tradey K.J., Cerami A. Lipid advanced glycosylation: pathway for lipid oxidation in vivo // Journal Clinical Investigation. - 1991. - Vol. 87. - P. 432-438.
98. Burtin M., Laouari D. Vascular endothelial cells synthesize nitric oxide from L-arginine // American Journal of Physiology. - 1994. Vol. 266, № 5, Pt5. - P. F 746- F 755.
99. Carretero O.A., Scicli Alfonso G. Renal kallikrein: its localisation and possible role in renal function // Federal Proceeding. - 1976. - Vol. 35, № 2. P. 194-198.
100. Chan A.Y.M., Cheng M-LL., Keil L.C. Renal and systemic effects of short-term high protein feeding in normal rats // Journal Clinical Investigation. - 1988. - Vol. 81. - P. 245-254.
101. Clappison B.N., Anderson W.P., Johnston C.I. Effects of angiotensin converting ensyme inhibition on renal haemodinamics and the renal kallikrein-renin system // Proceeding Australian Physiological and Pharmacologocal Societies. - 1980. - Vol.11, № 1. - P. 56.
102. Cook T., Sulivan R. Meta-analysis of bronchopulmonary concentrations of clarithromycin, 14-OH clarithromycin, azithromycin and erythromycin at steady state in normal healthy adults // American Journal of Pathophysiology. - 1991. - Vol.139. P. 1047-1052.
103. Combier P., Goden J.-P. Action du facteur natriuretigue sur le rein de rat isole et ferfuse. Persistance de cet affect lors de l`inhibittor de la syntese des prostaglandines // Journal of Urology et Nephrology. - 1979. - Vol. 85, № 4-5. - P. 297-302.
104. Dagher G., Berbari A. The role of intrarenal prostaglandin E in the action of diuretics // Hormonal Regulation of Sodium Excretion. - 1980. Vol. 24. - P. 213-220.
105. De Bold A.J., Salerno Tomas S. Natriuretic activity of extracts obtained from hearts of different species and from various rat tissues // Canadian Journal of Physiology and Pharmacology. - 1983. - Vol. 61, № 2. - P. 127-130.
106. De Bold A.J. Tissue