ГЕМОДИНАМІКА ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЗА ДІЇ ФОСФЕН-ЕЛЕКТРОСТИМУЛЯЦІЇ ПРИ ПОРУШЕННЯХ ФУНКЦІЙ ЗОРОВОГО АНАЛІЗАТОРА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

ЛАВРЕНКО Ганна Миколаївна

УДК 617.7.-085.847.+612.172-072.7

ГЕМОДИНАМІКА ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЗА ДІЇ ФОСФЕН-ЕЛЕКТРОСТИМУЛЯЦІЇ ПРИ ПОРУШЕННЯХ ФУНКЦІЙ ЗОРОВОГО АНАЛІЗАТОРА

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

14.03.04 ─ патологічна фізіологія

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Пономарчук Валерій Семенович

Одеса  2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5
Вступ 7
РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО РОЛЬ ГЕМОДИНАМІКИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ В ПАТОГЕНЕЗІ ОФТАЛЬМОПАТОЛОГІЇ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
1.1. Кровообіг головного мозку та фізіологічні механізми його регуляції 13
1.2.Функціональний стан зорового аналізатора та гемодинаміки головного мозку при різних формах патології зору 21
1.2.1. Анатомо-фізіологічні і функціональні зміни на різних рівнях зорового аналізатора при міопичній рефракції ока 21
1.2.2. Патогенез атрофії зорового нерва при патології ЦНС 26
1.2.3. Стан зорових функцій і регіонарної гемодинаміки у осіб з амбліопією 31
1.3. Молекулярні основи дії електричного струму на нервову клітину 34
1.4. Використання електростимуляційних методів в терапії офтальмопатології 38
1.5. Механізми біологічного ефекту електростимуляції зорового аналізатора 44
1.6. Роль гіпоталамуса в регуляції мозкового кровообігу і активності зорового аналізатора 49
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 53
РОЗДІЛ 3 ЗМІНИ ГЕМОДИНАМІКИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ РІЗНИХ ФОРМАХ ПАТОЛОГІЇ ЗОРОВОЇ СИСТЕМИ
3.1.Кровообіг головного мозку в осіб з міопією різного ступеня 61
3.1.1.Реоенцефалографічні показники в осіб з міопією легкого ступеня 61
3.1.2.Реоенцефалографічні показники в осіб з міопією середнього ступеня 67
3.2. Кровообіг головного мозку при частковій атрофії зорових нервів 71
3.3. Стан кровообігу головного мозку у дітей з амбліопією 78
3.3.1.Реоенцефалографічні показники в осіб з анізометропічною амбліопією 79
3.3.2. Реоенцефалографічні показники у осіб з дисбінокулярною амбліопією 86
3.3.3.Кровообіг головного мозку у осіб з рефракційною амбліопією 89
РОЗДІЛ 4 ВПЛИВ ФОСФЕН-ЕЛЕКТРОСТИМУЛЯЦІЇ ПЕРИФЕРИЧНОГО ВІДДІЛУ ЗОРОВОГО АНАЛІЗАТОРА НА ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ КРОВОТОК У ІНТАКТНИХ КРОЛІВ ТА ЛЮДЕЙ З РІЗНИМИ ФОРМАМИ ПАТОЛОГІЇ ЗОРОВОГО АНАЛІЗАТОРА (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
4.1.Гемодинаміка головного мозку інтактних кролів за дії електростимуляції з параметрами ФЕС 97
4.2. Ретинальний кровообіг інтактних кролів за дії курсового впливу електростимуляції різної сили 104
4.3. Показники гемодинаміки головного мозку в осіб без патології зорової системи після дії одноразового сеансу фосфен-електростимуляції 107
4.4. Гемодинаміка головного мозку у хворих з різною офтальмопатологією за дії фосфен-електростимуляції 110
4.4.1. Вплив фосфен-електростимуляції на показники гемодинаміки мозку у хворих на міопію 111
4.4.2. Вплив фосфен-електростимуляції на церебральну гемодинаміку в осіб з частковою атрофією зорових нервів 120
4.4.3. Вплив фосфен-електростимуляції на церебральну гемодинаміку в осіб з амбліопією 125
4.4.3.1. Вплив фосфен-електростимуляції на гемодинаміку головного мозку у дітей з анізометропічною амбліопією 125
4.4.3.2. Вплив фосфен-електростимуляції на гемодинаміку головного мозку у дітей з дисбінокулярною амбліопією 130
4.4.3.3. Вплив фосфен-електростимуляції на церебральну гемодинаміку у дітей з рефракційною амбліопією 134
4.5. Характеристика діяльності серця в осіб з офтальмопатологією по показниках ЕКГ за електростимуляції зорового аналізатора 140
4.6. Нейросекреторна активність супраоптичного ядра переднього гіпоталамуса кролів за дії електростимуляції 145
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 155
ВИСНОВКИ 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 179

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

А артеріальний компонент
Ам амбліопія
ААм анізометропічна амбліопія
В венозний компонент
Вба вертебро-базилярна артерія
Вса внутрішня сонна артерія
ВВ венозний відтік
Г гіпоталамус
Гм головний мозок
ДАм дисбінокулярна амбліопія
ДкІ дикротичний індекс
ДСІ діастоличний індекс
ЗА зоровий аналізатор
ЗКТ зовнішнє колінчасте тіло
КА коефіцієнт асиметрії
МЛС міопія слабкого ступеня
Мсс міопія середнього ступеня
ПОс периферичний опір судин
ПЕЧФ поріг електричної чутливості по фосфену
РАм рефракційна амбліопія
РІ реографічний індекс
РЕГ реоенцефалографія
РФ ретікулярна формація
Чазн часткова атрофія зорового нерва
Чсс частота серцевих скорочень
ФЕС фосфен-електростимуляція
ЕС електростимуляція
FТd праве фронто-темпоральне відведення
FТs ліве фронто-темпоральне відведення
MОd праве мастоїдально-окципітальне відведення
MОs ліве мастоїдально-окципітальне відведення

Вступ

Міопія, часткова атрофія зорових нервів (ЧАЗН) та амбліопія офтальмологічні захворювання, що характеризуються ураженням різних рівней зорової системи. Провідна роль міопії серед офтальмологічних хвороб, важка інвалідизація хворих на атрофію зорових нервів, сліпота та низька гострота зору у дітей з амбліопією ставлять питання пошуку найбільш ефективних методів реабілітації офтальмологічних хворих. У зв’язку з цим у фізіотерапевтичних дослідженнях приділяється особлива увага випробуванням оптимальних параметрів різних видів сенсорної стимуляції для можливості адаптивних перебудов на рівні стріарної кори та макросистемному рівні. Сучасний клінічний досвід показує, що в осіб з офтальмопатологією, такою як міопія, ЧАЗН і амбліопія, наявні істотні порушення кровообігу головного мозку (ГМ) [5, 6, 9, 22, 140, 151, 177, 232]. Загальновідомо, що міопія характеризується дисфункцією акомодаційно-конвергентно-зіничної системи ока, тобто периферичної ланки зорового аналізатора (ЗА), при ЧАЗН найбільш уразливим вважають провідниковий відділ, а амбліопія характеризується морфо-функціональними розладами коркового рівня оптичної системи, однак у кожному випадку відзначаються порушення регіонарного мозкового кровотока, що виражаються в зниженні пульсового кровонаповнення церебральних судин, інтенсивності кровопостачання артеріального та венозного русла мозку на тлі підвищенного тонусу церебральних судин. Деякі автори вважають, що саме розлади церебрального кровотоку сприяють виникненню та посилюють розвиток офтальмологічних захворювань [22, 44, 87, 177].
Особливості церебральної гемодинаміки в осіб з порушенням функцій зорової системи вивчені, на жаль, недостатньо. Залежність стану гемодинаміки головного мозку від ступеня міопії, що не супроводжується дистрофією сітківки, не досліджувалась. Дані про стан церебральних судин у хворих на ЧАЗН у наявній літературі відсутні. Також відсутні критерії, що дозволяють визначити залучення в патологічний процес центрального відділу зорової сенсорної системи за картиною церебральної гемодинаміки. Тому вивчення ролі регіонарної гемодинаміки головного мозку в патогенезі міопії, ЧАЗН та амбліопії уможливить проведення терапії, спрямованої на корекцію стану мозкового кровообігу з метою оптимізації функцій зорового аналізатора.
В офтальмологічній практиці з метою діагностики рівня та ступеня ураження зорової системи, а також для підвищення її функціонального стану використовуються електричні фосфени. Транскутанна електростимуляція (ЕС) периферичного відділу зорового аналізатора слабким імпульсним струмом у пачковому режимі, що викликає у пацієнта фосфени фосфен-електростимуляція (ФЕС) відтворює процес передачи імпульсів по зоровому нерву, викликає активацію підкіркових та центральних відділів зорового аналізатора [18, 80, 81, 128, 131, 143, 147]. За дії ЕС у хворих з офтальмопатологіями виявлени зміни у функціональному стані зорової, імунної та серцево-судинної систем, що сприяло широкому впровадженню її в офтальмологічну практику [14, 58, 79, 81, 84, 132, 133, 135, 140, 151, 171, 187, 205].
На базі функціонально-діагностичного центра Інституту очних хвороб і тканинної терапії (ІОХіТТ) ім. В. П. Філатова протягом 20 років проводились клінічні дослідження з вивчення впливу ФЕС на функціональну активність зорової системи у хворих з різною патологією зору [135, 140, 151, 162, 205]. При його застосуванні підвищувались основні функціональні резерви зорової системи: зростала розрізняльна здатність ЗА, збільшувались резерви акомодації, підвищувалась електрична чутливість і лабільність зорових нервів, зменшувався час зорово-моторної реакції. Наведені авторами результати свідчили про наявність нейротрофічного та вазоактивного впливів ФЕС. Однак механізми реалізації ефекту електростимуляції, який полягає в покращанні зору, вимагають подальшого вивчення.
У сучасних експериментальних роботах не приділялось уваги дослідженню залежності ефективності вазогенного впливу ФЕС на судини головного мозку від дози стимула (сили струму). За дії ФЕС не досліджено секреторну функцію гіпоталамуса, який здійснює вищу регуляцію вегетативних функцій [85, 124].
Проте відомо, що в супраоптичному і супрахіазматичному ядрах переднього гіпоталамуса перемикаються ретино-гіпоталамічні аферентні волокна зорових нервів [118]. Усе вище згадане визначило актуальність дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках НДР АМН України і є фрагментом комплексних тем ІОХіТТ ім. В. П. Філатова АМН України: «Розробити нові способи та пристрій для лікування амбліопії на основі максимального наближення структури стимулюючого поля до різноманітних функцій зорово-нервового каналу» (№ державної реєстрації 0197U001311) та «Розробити новий метод діагностики порушень акомодації на основі вивчення зіничних реакцій і обґрунтувати вибір способу лікування цих хвороб» (№ державної реєстрації 0100U 003459). Дисертант був співвиконавцем даних тем.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи зۥясування гемодинаміки головного мозку за дії фосфен-електростимуляції периферичного відділу зорового аналізатора при порушеннях функцій різних рівней зорової сенсорної системи.
Для досягнення мети дослідження були поставлені такі основні задачі:
1. Дослідити особливості церебральної гемодинаміки в осіб з міопією, частковою атрофією зорових нервів і амбліопією.
2. В умовах експерименту вивчити ефект одноразового сеансу та курсового впливу електростимуляції периферичного відділу зорового аналізатора струмом 100 мкА і 300 мкА на кровообіг головного мозку та ретинальний кровообіг кролів in vivo. Дослідити функціональну активність нейроцитів супраоптичних ядер гіпоталамуса інтактних кролів після курсового впливу електростимуляції з параметрами ФЕС.
3. Вивчити ефект ФЕС на судини головного мозку в умовах достатньої зорової аферентації ( в осіб без патології зорового аналізатора). Визначити вплив ФЕС на мозковий кровообіг в осіб з міопією, частковою атрофією зорових нервів і амбліопією, виявити взаємозв'язок між типом ураження зорової системи та реакціями церебральних судин на дію ФЕС.
4. Для визначення ефекту збудження вегетативних центрів центральної нервової системи здійснити контроль серцевого ритму в осіб з патологією різних відділів зорового аналізатора за дії ФЕС.
Об'ект дослідження гемодинаміка головного мозку при порушеннях функцій зорового аналізатора.
Предмет дослідження вазоактивний ефект фосфен-електростимуляції на церебральну судинну систему в осіб з ураженням різних відділів зорового аналізатора.
Методи дослідження реоенцефалографічні, електрокардіографічні, гістохімічні, морфометричні та статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. В роботі дістало подальший розвиток вивчення ролі церебральної гемодинаміки в патогенезі офтальмопатології. Доведено, що порушення функції зорового аналізатора різної природи супроводжуються підвищенням тонусу судин головного мозку в басейнах внутрішніх сонних та хребетних артерій. Досліджено, що зниження кровонаповнення церебральної судинної системи не залежить від ступеня короткозорості. Вперше проведено реоенцефалографічні дослідження у хворих на ЧАЗН післязапального, посттравматичного та ішемічного генезу, в яких при достатньому рівні пульсового кровотоку спостерігаються максимальні констрикторні реакції судин як артеріального, так і венозного русла мозку.
В експерименті на кролях доведено незалежний від сили струму характер вазодилятаторного ефекту електростимуляції з параметрами ФЕС. За дії одноразового сеансу ФЕС пульсове кровонаповнення головного мозку кролів збільшується на 100 %, тривалість післядії 60 хв. Курсовий вплив збільшує кровонаповнення мозку та площу функціонуючої капілярної мережі центральної артерії сітківки на 25 % внаслідок зниження тонусу мозкових судин.
Вперше проведено ФЕС особам без патології зорового аналізатора. У здорових добровольців під дією одноразового сеансу ФЕС церебральний пульсовий кровотік зменшується в межах фізіологічних показників в басейні внутрішніх сонних артерії на 17 %, у басейні хребтових артерій на 18 % знижується тонус вен.
Доповнені дані про вазоактивний ефект лікувального методу фосфен-електростимуляції в осіб з офтальмопатологією. Доведено нормалізацію пульсового кровонаповнення головного мозку за рахунок зниження тонусу та збільшення еластичності судин, полегшення венозного відтоку, зменшення вираженості функціональної асиметрії кровонаповнення басейнів внутрішньої сонної артерії і хребтової артерії головного мозку та міжпівкульної асиметрії, ваготонічного ефекту ФЕС на серцевий м'яз у хворих на міопію, ЧАЗН і амбліопію. Розкрито один з механізмів реалізації депримуючого впливу фосфен-електростимуляції, який полягає в підвищенні нейросекреторної активності магноцелюлярних клітин супраоптичного ядра переднього гіпоталамуса кролів.
Отримані результати поширюють сучасні уявлення про гемодинамічні зміни в головному мозку в осіб з різною офтальмопатологією та розкривають нові механізми лікувальної дії ФЕС.
Практичне значення отриманих результатів. В експериментальних та клінічних дослідженнях доведено, що ФЕС зменшує констрикторні властивості церебральних судин у басейнах внутрішніх сонних та хребтових артерій, що сприяє нормалізації пульсового кровонаповнення мозку в осіб, хворих на неускладнену міопію та амбліопію, і вказує на можливість застосування методу ФЕС у офтальмологічній практиці з метою регуляції тонічних реакцій мозкових судин.
ФЕС викликає нормалізацію асиметрії кровонаповнення басейнів внутрішньої сонної і хребтової артерій, знижує ступінь міжпівкульної асиметрії в осіб з різною офтальмопатологією. Значне зниження асиметрії дозвлоляє оптимізувати церебральний кровоток при достатньому рівні кровонаповнення судин мозку у хворих на ЧАЗН. В експерименті доведено недовгочасність післядії ФЕС на серцевий ритм, який відновлюється до 30-ї хв по закінченні лікувального сеансу.
Результати досліджень використовуються в навчальному процесі на кафедрі фізіології людини та тварин Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури за темою дисертації. Визначена мета і задачі дослідження, методичні підходи, згідно з якими виконано експериментальну частину роботи. Проведено статистичне опрацювання одержаних результатів, їх оформлення у вигляді таблиць і рисунків, здійснено аналіз і узагальнення результатів. Сформульовано висновки роботи, опубліковано й апробовано основні результати дослідження.
Апробація результатів роботи. Основні результати роботи були представлені на I Польсько-українській офтальмологічній конференції (Люблін/Налечов, 1999), XV з'їзді Українського фізіологічного товариства (Донецьк, 1998), I конференції Українского товариства нейронаук (Київ, 1998), I Міжнародній конференції «Сучасні аспекти судинно-ендокринних захворювань органу зору: діагностика, профілактика, засоби лікування» (Київ, 2000), III Всеукраїнській науковій конференції «Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології» (Київ, 2006).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 праць, з них 7 статей у профільних наукових журналах, рекомендованих ВАК України та 5 тез у матеріалах конференцій і з'їздів.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 205 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналізу й узагальненню результатів дослідження, висновків та списку використаних джерел. Робота проілюстрована 35 рисунками і 26 таблицями. Бібліографія літератури включає 265 джерел, у тому числі 196 вітчизняних та російськомовних і 69 іноземних.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у дослідженні церебральної гемодинаміки та впливу на неї фосфен-електростимуляції при патології зорового аналізатора на різних його рівнях.
1. Очні хвороби за ступенем ангіоспастичних реакцій в регіоні мозку можна розташувати у такій послідовності: часткова атрофія зорових нервів > амбліопія > міопія. В осіб з неускладненою міопією легкого та середнього ступеня тонус артерій перевищує норму, в середньому по басейнах внутрішніх сонних та хребтових артерій, на 50 %, периферичний опір судин підвищений на 13 %, що приводить до зниження пульсового кровонаповнення в басейнах внутрішніх сонних артерій на 14 % і у басейні хребтових на 21 %. Утруднення венозного відтоку складає в середньому 34 %.
2. В осіб з частковою атрофією зорових нервів різного генезу відзначено максимальні констрикторні реакції церебральних судин при нормальному рівні пульсового кровонаповнення. Тонус артерій підвищений на 53 і 63 % у басейнах внутрішніх сонних і хребтових артерій відповідно, тонус вен на 150 %, периферичний опір судин перевищує норму на 50 %.
3. В осіб з різними формами амбліопії тонус артерій підвищений на 35-53 %, периферичний судинний опір перевищував норму на 18 %, відтік крові до серця утруднений на 37 %, внаслідок чого пульсовий кровотік знижений на 14 %.
4. В експериментальних дослідженнях на кролях показано незалежний від сили струму характер вазодилятаторного ефекту електростимуляції, проте відзначена залежність від тривалості дії подразника. Одноразовий сеанс електростимуляції підвищує пульсове кровонаповнення судин мозку кролів на 100 %, тривалість післядії 60 хв. Курсовий вплив збільшує кровонаповнення головного мозку та капілярного русла сітківки на 25 %. За дії електростимуляції дозонезалежно підвищується нейросекреторна активність магноцелюлярних клітин супраоптичного ядра переднього гіпоталамуса кролів, що вказує на участь нейро-гуморального механізму в дилятації церебральних судин.
5. Використання ФЕС викликає дилятацію церебральних судин у хворих з ураженням різних відділів зорового аналізатора, що сприяє значній оптимізації показників гемодинаміки мозку, нормалізації пульсового кровонаповнення судин мозку. Тонус артерій знизився під дією ФЕС у хворих на міопію, часткову атрофію зорових нервів та в осіб з анізометропічною та дисбінокулярною формами амбліопії відповідно на 11, 15 і 12 %. Спостерігали зниження периферичного судинного опору в осіб з міопією і амбліопією на 7 і 10 %, тонусу вен на 17 і 12 %. За ступенем депримуючого впливу очні хвороби слід розташувати в послідовності: міопія > амбліопія > ЧАЗН.
6. Доведено, що ФЕС справляє негативний хронотропний ефект на серце у хворих на міопію, часткову атрофію зорових нервів та амбліопію. Відновлення частоти серцевих скорочень спостерігається протягом 30 хв.
7. В умовах достатньої зорової аферентації в осіб без патології зорового аналізатора за дії ФЕС пульсовий кровотік зменшується в межах фізіологічної норми в басейні внутрішніх сонних артерій на 17 %, в басейні хребтових артерій на 18 % знижується тонус вен.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аветисов Э. С. Дисбинокулярная амблиопия и ее лечение / Э. С. Аветисов. М. : Медицина, 1968. 208 с.
2. Аветисов Э. С. Состояние гемокоагуляционной системы у лиц с различной степенью миопии / А. И. Тартаковская, Н. Ф. Савицкая. Офтальмол. журн. 1974. Т. XXIX, № 4. С. 254-257.
3. Аветисов Э. С. Охрана зрения детей / Э. С. Аветисов. М. : Медицина, 1975. 272 с.
4. Аветисов Э. С. Близорукость / Э. С. Аветисов. М.: Медицина, 1986. 239 с.
5. Адигезалова-Полчаева К. А. Состояние монокулярной аккомодации для близи и кровоснабжение цилиарного тела амблиопичного глаза у школьников с содружественным косоглазием / К. А. Адигезалова-Полчаева, М. М. Курбанова, Н. А. Ханларова // Офтальмол. журн. 1989. № 6. С. 346-349.
6. Азнабаев М. Т. Применение инстенона в комплексном лечении пациентов с атрофией зрительного нерва вследствие черепно-мозговой травмы / М. Т. Азнабаев, В. А. Халиков, А. Ш. Загидуллина // Вестник офтальмологии. 2003. № 6. С. 12-14.
7. Акимова Т. Ф. Современные научно-технические решения в медицинской реабилитации / Т. Ф. Акимова, Р. П. Шикунова. Куйбышев, 1986. С. 3-4.
8. Александрова В. А. Стимуляция эндорфинных структур мозга новый немедикаментозный способ лечения / В. П. Лебедев, С. В. Рычкова // Журнал невропатологии им. Корсакова. 1996, № 2. С. 101-104.
9. Антонова А. И. Гистоморфологическое изменение в зрительном нерве при сосудистых оптических нейропатиях / А. И. Антонова, И. В. Василенко // Офтальмологический журнал. 1995. № 5. С. 290-295.
10. Антропов Г. М. Изучение механизма действия фото- и электростимуляции при лечении атрофии зрительного нерва / Г. М. Антропов, Г. В. Максимов, Л. Н. Арнаутов, Н. С. Гаджиев / Рефракционная хирургия, имплантация ИОЛ и комплексное лечение атрофии зрительного нерва : II Междунар. симпозиум, 1991, М. : тези доп. М., 1991. С. 187.
11. Артеменко А. В. Применение низкочастотной электро- и магнитотерапии в комплексном лечении артериальной гипертензии у женщин с климактерическим синдромом : магистр. работа. / А. В. Артеменко ОГМУ, 2000. 60 с.
12. Астахов Ю. С. Глазоорбитальный пульс и клиническое значение его исследования : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.18 «Очні хвороби» / Ю. С. Астахов. 1990. 18 с.
13. Аубакирова А. Ж. Электростимуляции в лечении прогрессирующей близорукости / А. Ж. Аубакирова, А. К. Раденко, К. С. Кенджебаева // Актуальные вопросы детской офтальмологии: сборник научн. трудов Уфимского НИИ ГБ. М., 1993. C. 32-33.
14. Аубакирова А. Ж. Частотно-контрастная характеристика зрения при миопии / А. Ж. Аубакирова, К. С. Кенджебаева // Офтальмол. журн. 1994. № 4. С. 208-211.
15. Афанасьев Ю. И. Гистология / Ю. И. Афанасьев : учебник. М.: Медицина, 1989. 672 с.
16. Ахмеджанов А. Ю. Методы нелекарственной терапии / А. Ю. Ахмеджанов, Н. И. Ястреб // Вопросы курортологии. 1997. № 2. С. 34-40.
17. Ачкасова Ю. Н. Влияние некоторых физических факторов на микроорганизмы / Ю. Н. Ачкасова, Б. М. Владимирский // Вопросы медицинской теории, клинической практики и курортного лечения : труды Крымского медицинского института Харьков, 1969. Т. 40. С. 86-87.
18. Бабенко В. В. К вопросу о механизмах активации зрительной функции в результате электростимуляции глазного яблока / В. В. Бабенко, О. Н. Крюковских / Сравнительная физиология высшей нервной деятельности : межд. конф. М., 1988. Ч. 1. С. 15.
19. Баклаваджян О. Г. Висцеросоматические системы гипоталамуса / О. Г. Баклаваджян. Л.: Наука, 1985. 214 с.
20. Баклаваджян О. Г. Реакции нейронов передней и задней областей гипоталамуса на раздражение чревного и седалищного нервов и на световую стимуляцию / О. Г. Баклаваджян // Нейрофизиология. 1976. Т.8, № 2. С. 276-282.
21. Банщиков В. М. Электросон и его применение в медицине / В. М. Банщиков, С. Р. Ройтенбурд. М. : Медицина, 1976. 30 с.
22. Березина Т. Г. Значение родовых повреждений позвоночных артерий в развитии близорукости у детей : Дис. ... канд. мед. наук : 14.01.18 / Березина Т. Г. Казань, 1983. 155 с. Бібліогр. : с. 132‑155.
23. Боголюбов В. М. Ультраструктурные аспекты стресс-лимитирующего действия импульсного электрического тока на субпопуляции нейронов гипоталамуса, инициирующих стрессорные реакции организма / В. М. Боголюбов, М. С. Гениатулина, Ю. Н. Королев // Вопросы курортологии. 1995. № 6. С. 3-6.
24. Боголюбов В. М. Общая физиотерапия / В. М. Боголюбов, Г. Н. Пономаренко : учебник. М. СПб., 1998. 480 с.
25. Бойчук И. М. Особенности нарушений ретино-кортикальных связей обоих глаз при амблиопиях различного генеза / И. М. Бойчук // Офтальмологический журнал. 2005. № 6. С. 4046.
26. Бондаренко О. І. Механізми регуляції мембранного потенціалу клітин інтактного ендотелію : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 03.00.13 «Нормальна фізіологія» К., 1998. 18 с.
27. Бородуля А. В. Адренэргический симпатический нервный аппарат мозговых артерий и его роль в регулировании мозгового кровообращения / А. В. Бородуля, Е. К. Плечкова // Невропатология и психиатрия. М., 1977. Т. 67, № 7. С. 976-980.
28. Брилев Р. Т. Стереохромовосприятие носовым и височными отделами сетчатки при близорукости / Р. Т. Брилев // Вестник офтальмологии. 1979, № 1. С. 5155.
29. Булач Э. Х. Гистологические особенности цилиарной мышцы при эмметропии и миопии / Э. Х. Булач // Вопросы профилактики патогенеза и лечения заболеваний органа зрения : научн. конф., 1971 р., М. : тезисы докл. М, 1971. С. 7476.
30. Бушуева Н. Н. Результаты лечения спазма аккомодации электростимуляцией на аппарате Эттранс” / Н. Н. Бушуева, Н. В. Солодовникова, Е. В. Ушан // Наукова конференцiя, присвячена 90-рiччю акад. Н. О. Пучкiвської, 1998 р, Одеса : тези доп. Одесса, ІОХіТТ, 1998. С. 363-364.
31. Бызов А. Л. Модель механизма обратной связи между горизонтальными клетками и фоторецепторами сетчатки позвоночных / А. Л. Бызов // Нейрофизиология. 1977. Т. 9, № 11. С. 8094.
32. Василенко А. М. Итоги науки и техники / А. М. Василенко // Физиология человека и животных. М., 1985. Т. 29. С. 167-203.
33. Ватаманюк М. З. Роль іонів Са2+ в механізмах дії ацетилхоліну на енергетичний обмін в митохондріях печинки щурів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 03.00.13 «Нормальна фізіологія» / М. З. Ватаманюк. Львів, 1996. 24 с.
34. Велика Г. Г. Про участие гипоталамических образований в регуляции нейронной активности зрительной коры кролика / Г. Г. Велика, В. Н. Ильин // Нейрофизиология. 1977. Т. 10, № 5. С. 469-475.
35. Виденина И. В. Роль вегетативной нервной системы в развитии отдельных форм миопии у детей дошкольного и школьного возрастов / И. В. Виденина // Офтальмологический журнал. 1992. № 56. С. 262.
36. Влияние опиоидных пептидов на центральный механизм регуляции сердечно-сосудистой системы / А. В. Вальдман, О. С. Медведєв, М. Н. Титов, Ж. Д. Беспалова // Целенаправленное изыскание физиологически активных веществ : IV Всесоюзный симпозиум, 1981 р., Рига : тезисы докл. Рига : инситут орган. синтеза, 1981. С. 20.
37. Восстановление зрительных функций у пациентов с частичной атрофией зрительного нерва после перенесенных нейроинфекций методом электро- и магнитостимуляций / Л. Ф. Линник, Н. А. Шигина, О. К. Оглезнева [и др.]. // Офтальмохирургия. 1993. № 3. С. 2330.
38. Возможности исследования гемодинамики глаза с помощью ультразвукового аппарата Допскан” / С. Н. Федоров, А. И. Ивашина, Г. Д. Михайлова, Ю. М. Никитин // Офтальмологический журнал. 1986. № 3. С. 169171.
39. Вплив фосфенэлектростимуляцiї на кровообiг ока та мозку i функцiональний стан зорового аналiзатора у хворих на мiопiю / В. С. Пономарчук, Р. Нагмуши, С. Б. Слободяник [та ін.] // Укр. науково-медичн. молодiжн. журн., 1997. № 3. С. 54-57.
40. Волянський О. М. Оцінка цереброваскулярного резерву людини / О. М. Волянськй // Фізіологичний журнал. 2005. Т. 51, № 6. С. 49-57.
41. Габриэлян Э. С. О механизмах фармакологической регуляции мозгового кровообращения. Клинические и экспериментальные исследования расстройств мозгового и коронарного кровообращения. / Э. С. Габриэлян, Э. А. Аморян Ереван, 1976. С. 2441.
42. Гаджиева Н. А. Влияние импульсной стимуляции заднего гипоталамуса на функцию верхних бугров четверохолмия / Н. А. Гаджиева, Д. Г. Джавадов // Физиологический журнал СССР. 1991. № 12. С. 2027.
43. Гаджиева Н. А. Исследование влияния переднего гипоталамуса на электрическую активность сетчатки / Н. А. Гаджиева, Н. М. Рзаева // Физиологический журнал 1992. Т. 78, № 11. С. 6170.
44. Гайдамака Т. Б. Состояние тонуса сосудов глаза и мозга и церебрального венозного оттока у больных герпетическим кератитом на разных стадиях воспалительного процесса / Т. Б. Гайдамака, В. С. Пономарчук, Н. И. Храменко // Офтальмологический журнал. 2004. № 1. С. 38-41.
45. Герштейн Л. М. Цитохимические особенности корковых нейронов в восстановительный период после ранней зрительной депривации / Л. М. Герштейн // Цитология. 1976. Т. XVIII, № 12. С. 1474-1478.
46. Гигинейшвили Г. Р. Применение аппаратной физиотерапии в целях ускоренного восстановления и повышения спортивной работоспособности / Г. Р. Гигиенейшвили, И. И. Домбровская, А. Ю. Белоусов // Вопросы курортологии. 1995. № 5. С. 20-30.
47. Годлевский Л. С. Стимуляция мозга: механизмы прекращения судорожной активности / Л. С. Годлевский, Е. В. Коболев, И. В.Смирнов. Одеса. : Нептун-Технология, 2006. 181 с.
48. Голод Н. М. К вопросу о классификации атрофий зрительных нервов / Н. М. Голод // Офтальмологический журнал. 1969. № 5. С. 384-385.
49. Голод Н. М. Атрофия зрительного нерва (этиология, клиника, исходы) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.18 «Очні хвороби» / Н. М. Голод. Львов, 1975. 16 с.
50. Гринченко С. А. Комбинированая электроанестезия как средство повышения резистентности организма в ходе хирургических операций и анестизиологического пособия : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. мед. наук : спец. 14.03.03 «Хірургія» Д., 1999. 19 с.
51. Громов Л. А. Нейропептиды. Київ: Здоров'я, 1992. 243 с.
52. Гуревич М. И. Гладкие мышцы сосудов и сосудистый тонус / М. И. Гуревич, С. А. Бернштейн Киев, 1972. 152 с : іл.
53. Дактаравичене Э. Н. Клинико-генеалогические исследования у лиц с близорукостью / Э. Н. Дактаравичене, В. Ю. Аргюлене // Офтальмологический журнал. 1975. Т. XXX, № 8. С. 580583.
54. Дашевский А. И. Ложная близорукость / А. И. Дашевский. М. : Медицина, 1973. 152 с.
55. Демченко И. Т. Кровоснабжение бодрствующего мозга / И. Т. Демченко Л. : Наука, 1983. 173 с.
56. Дмитриева М. О. Оптические невриты и их лечение : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.757. Одесса, 1966. 20 с.
57. Дроженко В. С. Влияние ФЭС на функциональное состояние зрительного анализатора у больных с частичной атрофией зрительных нервов / В. С. Дроженко // IX з’їзд офтальмологiв України, 1986 р., Одеса : тези доп. Одесса, 1986. С. 361-362.
58. Дроженко В. С. Влияние модифицированной методики фосфенэлектростимуляции на функциональное состояние зрительного анализатора у больных с частичной атрофией зрительных нервов : Дис канд. мед. наук: 14.01.18 / Дроженко Валерій Семенович Одесса, 2002. 158 с. Бібліогр. : с. 145 158.
59. Дубинина Ю. А. Электростимуляция в режиме симпатокоррекции у больных с частичной атрофией зрительных нервов сосудистого ґенеза / Ю. А. Дубинина // Современные аспекты диагностики и лечения заболеваний нервной системы : научно-практ. конференция, посвященная 80-летию со дня рождения проф. Е. И. Бабинского, 2004 г. Саратов : тези доп. Саратов, 2004.
60. Жабоедов Г. Д. Заболевания зрительного нерва / Г. Д. Жабоедов. Киев: Здоровье, 1992. 216 с.
61. Жабоедов Г. Д. Дифференциальная диагностика и лечение отеков зрительного нерва / Г. Д. Жабоедов, Р. Л. Скрипник // Междунар. мед. журн. 1999. № 1. С. 8188.
62. Жаботинская Н. В. Критическая частота слияния мельканий при заболеваниях зрительнонервного аппарата / Н. В. Жаботинская // 13-я научн. сессия Укр. НИИ ГБ им. Гиршмана, 1959, Харьков : тези доп. Харьков : Укр. НИИ ГБ им. Гиршмана, 1959. С. 97.
63. Жица В. Т. Принципы нервной регуляции мозгового кровообращения / В. Т. Жица. Кишинев, 1983. С. 2426.
64. Завацький В. І. Особливості системної організації сенсорних та сомато-вегетативних функцій в різних умовах жіттєдіяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра біол. наук : спец. 03.00.13 «Нормальна фізіологія» / В. І. Завацький К., 1997. 34 с.
65. Зенков Л. Р. Функциональная диагностика нервных болезней / Л. Р. Зенков, М. А. Ронкин М. : Медицина, 1991. 639 с.
66. Зислина Н. Н. Нейрофизиологические механизмы нарушения зрительного восприятия у детей и подростков / Н. Н. Зислина. М. : Педагогика, 1987. 168 с.
67. Зоярнюк О. С. Влияние мезодиэнцефальной электромодуляции на динамику мозгового кровообращения у больных, перенесших ишемический инсульт / О .С. Зорянюк // Медицинская реабилитация. Курортология. Физиотерапия. 2004. Т. 38, № 2. С. 17 19.
68. Ибатулин Р. Г. Зрительные функции при амблиопии по данным психофизических и электрофизиологических исследований : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.04 «Патологічна фізіологія» / Р. Г. Ибатулин. М., 1998. 20 с.
69. Иванова О. Н. Анатомо-оптические параметры глазного яблока у больных прогрессирующей близорукостью : Магистр. работа / О. Н. Іванова. ОГМУ. Одеса, 2000. 57 с.
70. Илюхина В. А. Теоретические аспекты контактных интрацеребральных лечебно-диагностических воздействий / В. А. Илюхина. Л. : Наука, 1990. 52 с.
71. Караев Р. Н. Микрозональная физитотерапия шейно-лицевой области / Р. Н. Караев, А. М. Василенко // Вопросы курортологии. 1998. № 1. С. 3336.
72. Кацнельсон Л. А. Реография глаза / Л. А. Кацнельсон. М. : Медицина, 1977. 119 с.
73. Клосовский Б. Н. Циркуляция крови в мозгу / Б. Н. Клосовский. М. : Медгиз, 1951. 371 с.
74. Кнорре С. Д. Гипоталамо-гипофизарная нейросекреторная система в разных фазах нормального эстрального цикла: при постоянной течке и овариэктомии у крыс / С. Д. Кнорре, А. Л. Поленов, Г. В. Прапп // Архив анатомии, rистолоrии и эмбриологии. 1969. Т. LVII, № 7. С. 17-25.
75. Косицын Н. С. ЭЭГ показатель нарушения и восстановления структуры дендритов плексиморфного слоя коры мозга / Н. С. Косицын, В. М. Свинов // Бюл. эксп. биол. и медицины. 1991. № 4. С. 346.
76. Колосова Л. И. Физиологическое и клиническое значение регуляторных пептидов / Л. И. Колосова, Г. Н. Акоев, В. Д. Авелов [и др.] // Наук. конф., 1990 г., Горький : тезисы докл. Горький, 1990. С. 90.
77. Колотова А. И. Первичная атрофия зрительного нерва при опухолях хиазмально-селлярной области : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.00.28 / А. И. Колотова. М., 1980. 20 с.
78. Комарова Л. А. Оценка непосредственных результатов лечения детей с начальными формами диспластического сколиоза с использованием метода нейромиостимуляци / Л.А. Комарова, Т. В. Ненашев, Н. К. Филиппов // Вопросы курортологии 1996. № 4. С.1517.
79. Комащук А. С. Чрезкожная электростимуляция в лечении больных тромбозом центральной ветви сетчатки и ее ветвей / А. С. Комащук, Е. И. Курилина, И. Д. Скрипниченко, В. В. Киреев, Л. Ф. Максимчук // Сучаснi аспекти судинно-ендокринних захворювань органу зору : дiагностика, профiлактика, засоби лiкування: 1а мiжнар. конф. К., Україна. 2000. С. 118.
80. А. с. 1531267 СССР, МКИ А 61 F 9 / 0 Способ лечения частичной атрофии зрительного нерва / Е. Б. Компанеец, В. В. Петровский, С. И. Джинджихашвили (СССР) Не опубл. ДСП.
81. Компанеец Е. Б. Нейрофизиологические основы улучшения и восстановления функций сенсорных систем : дис. ... доктора биол. наук: 0.3.102 / Компанеец Е. Б. М., 1992. 90 с.
82. Конради Г. П. Регуляция сосудистого тонуса / Г. П. Конради. Л. : Наука, 1973. 325 с.
83. Крыжановский Г. Н. Детерминантные структуры в патологии нервной системы / Г. Н. Крыжановский М. : Медицина, 1980. 358 с.
84. Крюковских О. Н. Электро- и психофизиологические показатели улучшения зрения у слабовидящих детей : дис. ... канд. биол. наук: 0.3.102 / Конради О. Н. М., 1993. 124 с.
85. Кузнецов І. Е. Функціональна динаміка осмосенситивної нейронної системи преоптичного переднього гіпоталамусу : автореф. дис. на здобуття доктора біол. наук : спец. 03.00.13 «Нормальна фізіологія» К., 2002. 32 с.
86. Куман И. Г. Исследование нейрофизиологических механизмов односторонней амблиопии : автореф. дис. на здобуття канд. мед. наук : спец. 14.00.08 / И. Г. Куман. М., 1984. 25 с.
87. Лазаренко В. И. Результаты исследований гемодинамики глаза и головного мозга у больных первичной открытоугольной глаукомой / В. И. Лазаренко, Е. Н. Комаровских // Вест. офтальмол. 2004. № 1. С. 3237.
88. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич К. : Морион, 2000. 320 с.
89. Лаугалис Ф. А. Взаимодействие эффектов сенсорной и центральной электрической стимуляции в зрительной коре кролика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. биол. наук / Ф. А. Лаугалис М., 1984. 24 с.
90. Лебедев В. П. Физиология кровообращения / В. П. Лебедев // Регуляция кровообращения. Л. : Наука, 1986. С. 230-271.
91. А. с. № 1389780. СССР. Способ лечения нейроциркуляторной дистонии / Лебедев В. П. (СССР) ; опубл. 23.12.87.
92. Лебедев В. П. Активация антиноцицептивной системы мозга при транскраниальной электроаналгезии и роль опиоидных и других медиаторных механизмов в формировании этого эффекта / В. П. Лебедев, Л. Н. Айрапетов, Я. С. Кацнельсон, А. Б. Савченко, А. П. Петряевская // Новый метод транскраниального электрообезболивания. Теоретические основы и практическая оценка : научно-практ. конф. : 1987, Л. : тезисы докл. Л., 1987. С. 1214.
93. Лечебные электростимуляции глубоких структур мозга человека / Н. П. Бехтерева, А. М. Бондарчук, В. М. Смирнов, Л. А. Милючева // Вопр. нейрохирургии. 1972. № 1. С. 710.
94. Ли А. В. Влияние сверхслабых инфранизкочастотных магнитных полей на устойчивость организма к гипокинезии и на макромикроэлементарный состав сердечной мышцы : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. / А. В. Ли М., 1990. 16 с.
95. Ливанов М. Н. Нейрокинетика / М. Н. Ливанов. Л.: Наука, 1965. 71 с.
96. Ливанов М. Н. Пространственная организация процессов головного мозга / М. .Н. Ливанов М. : Наука, 1972. 182 с.
97. Луговой Л. А. Кровообращение в отдельных участках головного мозга при световых и обонятельных раздражениях / Л. А. Луговой // Бюл. экспер. биол. 1964. Т. 50. С. 11-17.
98. Лысков Е. Б. Электрофизиологическая диагностика при синдроме частичной атрофии зрительных нервов / Е. Б. Лысков, А. В. Никольский // Вестник офтальмологии 1990. Т. 106, № 4. С. 4648.
99. Лысков Е. Б. Лечебные электростимуляции при поражении черепно-мозговых центров. Электрическая стимуляция мозга и нервов человека. / Е. Б. Лысков, В. А. Хилько. Л. : Наука, 1990. 229 с .
100. Макаров П. О. Нейродинамика зрительной системы человека / П. О. Макаров. Л. : ЛГУ, 1952. 168 с.
101. Максименко С. Ф. Состояние интракраниального кровотока при острых нарушениях кровообращения в сосудах сетчатки и зрительного нерва / С. Ф. Максименко, Н. Н. Завгородняя // Офтальмологический журнал. 1987. № 3. С. 133137.
102. Матвеева Л. А. Применение аэрозоля рапы и синусоидальных модулированных токов при хронических пневмониях у детей / Л. А. Матвеева, О. В. Кузьменко [и др.] // Вопросы курортологии. 1998. № 2. С. 1214.
103. Мармур Р. К. Экспериментальное обоснование ультразвуковой терапии дистрофических заболеваний сетчатки и частичной атрофии зрительного нерва / Р. К. Мармур, В. П. Плевинскис, Н. Е. Дуброва, А. В. Скрипник. // Междунар. конф. офтальмологов городов-побратимов Одессы, 1981 г., Одесса : тезисы докл. Одесса, 1981. С. 113114.
104. Меркулов Г. А. Курс патологогистологической техники / Г. А. Меркулов Л. : Медгиз. 1969. С. 52-55.
105. Микроскопическая техника: Руководство. / Под ред. Д. С. Саркисова и Ю. Л. Перова. М.: Медицина, 1996. 544 с.
106. Миркин А. С. Вибрационная биомеханика / А. С. Миркин // Современные проблемы биомеханики. Динамические воздействия на биосистемы : книга под ред. Г. В. Любимовой. Рига : Зинатне, 1989. Т. 6. С. 137146.
107. Михно Л. Е. Применение транскраниальной электроаналгезии у больных в остром и подостром периодах инфаркта миокарда / Л. Е. Михно, К. Д. Бабов, Л. И. Фисенко // Мед. реабилитация. 1998. № 1. С. 810.
108. Москаленко Ю. Е. О взаимосвязи между функциональной активностью и кровоснабжением в отдельных участках головного мозга / Ю. Е. Москаленко, И. Т. Демченко, А. И. Кривченко // Физиол. журн. СССР. 1971. Т. 57. С. 10001001.
109. Москаленко Ю. Е. Особенности местных сосудистых реакций бодрствующего мозга / Ю. Е. Москаленко, И. Т. Демченко, А. И. Кривченко // Физиол. журн. СССР. 1971. № 7. С. 10001009.
110. Москаленко Ю. Е. Мозговое кровообращение. Физико-химические приемы исследования / Ю. Е. Москаленко, А. И. Бекетов, Р. С. Орлов. Л. : Наука, 1988. 159 с.
111. Мотавкин П. А. Гистофизиология сосудистых механизмов мозгового кровообращения / П. А. Мотавкин, В. М. Черток. М. : Медицина, 1980. 198 с.
112. Мотавкин П. А. Гистофизиология кровообращения в спинном мозге /П. А. Мотавкин, Ю. И. Пиголкин, Ю. В. Каминский. М. : Наука, 1994. 223 с.
113. Мчедлишвили Г. И. Функция сосудистых механизмов головного мозга / Г. И. Мчендлишвили. Л. : Наука, 1968. 185 с.
114. Мчедлишвили Г. И. Физиологические механизмы регуляции микроциркуляции в коре мозга /Г. И. Мчедлишвили, Д. Г. Барамидзе // Физиол. журн. СССР им. И. М. Сеченова. 1984. Т. 70, № 11. С. 14761483.