МОДЕЛЮВАННЯ ТА ШЛЯХИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ КОРЕКЦІЇ ДЕФІЦИТУ ЗАЛІЗА В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ : МОДЕЛИРОВАНИЕ И ПУТИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ КОРРЕКЦИИ ДЕФИЦИТА ЖЕЛЕЗА В организме крыс

Краткое описание

Міністерство охорони здоров'я України
Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології

УДК: 616-092.9:[612.015.31:546.72]:615.83.014.471

На правах рукопису

Тихохід Любов Валеріївна

МОДЕЛЮВАННЯ ТА ШЛЯХИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ КОРЕКЦІЇ ДЕФІЦИТУ ЗАЛІЗА В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ

14.03.04 патологічна фізіологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
д.мед.н., проф. Насібуллін Борис Абдуллайович

Одеса 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 13
1.1. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез залізодефіцитних станів 13
1.2. Основні принципи корекції залізодефіцитних станів 22
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 33
РОЗДІЛ 3 МОДЕЛЮВАННЯ ЛАТЕНТНОГО ЗАЛІЗОДЕФІЦИТУ ТА ОЦІНКА СТАНУ ОСНОВНИХ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ 46
РОЗДІЛ 4 ВПЛИВ ПРИРОДНИХ ФАКТОРІВ НА СТАН ГОМЕОСТАЗУ ЗДОРОВИХ ТВАРИН 54
4.1. Вплив внутрішнього введення залізистої мінеральної води „Настуся” на показники метаболізму заліза крові, структурно-функціональну характеристику печінки та стан кишечника 54
4.2. Вплив внутрішнього введення сапонітових глин на показники метаболізму заліза крові, структурно-функціональну характеристику печінки та стан кишечника інтактних тварин 61
4.3. Вплив комбінації сапонітових глин із мінеральною водою на показники метаболізму заліза крові, структурно-функціональну характеристику печінки та стан кишечника 69
РОЗДІЛ 5 КОРЕКЦІЯ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ГІПОСИДЕРОЗІ ПРИРОДНИМИ ФАКТОРАМИ 76
5.1. Вплив внутрішнього введення мінеральної води „Настуся” на показники метаболізму заліза крові, структурно-функціональний стан печінки та стан кишечника щурів із латентним залізодефіцитом 76
5.2. Вплив внутрішнього введення сапонітових глин на показники метаболізму заліза крові, структурно-функціональний стан печінки та стан кишечника щурів із латентним залізодефіцитом 82
5.3. Вплив внутрішнього введення комбінації сапонітових глин та мінеральної води „Настуся” на показники метаболізму заліза крові, структурно-функціональний стан печінки та стан кишечника щурів із латентним залізодефіцитом 88
РОЗДІЛ 6 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ 99
ВИСНОВКИ 113
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 115

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АлАТ аланін-амінотрансфераза
АсАТ аспартат-амінотрансфераза
ДЗ дефіцит заліза
ЗДА залізодефіцитна анемія
ЗЗЗСК загальна залізозв'язуюча здатність сироватки крові
ЛДЗ латентний дефіцит заліза
МВ мінеральна вода
НЗЗЗ ненасичена залізозв’язуюча здатність сироватки крові
СЖКХ сумарна кількість жовчних кислот та холатів

ВСТУП

Актуальність теми. Незважаючи на те, що вивчення обміну заліза має давню історію, ця проблема зберігає свою актуальність у зв’язку з тим, що залізо є основним субстратом для синтезу гемоглобіну та ДНК, входить до складу багатьох ферментів та білків, бере участь в усіх окислювально-відновлювальних реакціях, в пригніченні імунною системою хвороботворних бактерій та вірусів, сприяє детоксикації отруйних речовин у печінці [38,85]. Залізодефіцитні стани (гіпосидерози) це одні з найбільш розповсюджених патологічних станів людини. Форми їх проявів різноманітні та варіюють від латентних станів до тяжких прогресуючих захворювань, що спроможні призвести до типових органних і тканинних пошкоджень, та, навіть до летального наслідку [68,76,119]. Дефіцит заліза в його крайньому ступені залізодефіцитній анемії (ЗДА) для багатьох країн є медично-соціальною проблемою, оскільки призводить до порушення якості життя хворих, зменшення їх працездатності, погіршує перебіг захворювань, із якими вони поєднуються [30,78,92], тому основну увагу вчені різних країн приділяють вивченню саме цієї форми гіпосидерозу.
Проблема залізодефіциту настільки актуальна, що ВООЗ разом із UNISEF зробили заяву щодо необхідності ефективного всеосяжного контролю анемії. В ній закликали керівників національних систем охорони здоров’я сприяти розробці та впровадженню комплексу територіально адаптованих заходів, що спрямовані на зниження розповсюдженості анемії до 2010 року, принаймні, хоча б на третину [6,135,150].
В той же час, людей із латентним дефіцитом заліза (ЛДЗ), більш легкою формою гіпосидерозу, яка звичайно не визначається, є в 3-4 рази більше, ніж хворих на ЗДА [113]. Патогенетично обґрунтоване усунення саме цієї форми дефіциту заліза та корекція вторинних порушень метаболізму, пов'язаних із ним, залишаються актуальною проблемою як теоретичної так і практичної медицини [30].
Нерозпізнання ЛДЗ та не лікування хворих з цією патологією призводить до виникнення ЗДА. При формуванні ЛДЗ, якщо не призначається патогенетично обґрунтоване лікування, поступово протягом кількох місяців розвиваються такі гематологічні зміни: зменшуються у тканинах запаси феритину і знижується його рівень у сироватці крові, збільшується залізозв’язуюча здатність сироватки крові і зменшується рівень заліза в сироватці крові, знижується концентрація гемоглобіну, виникає макроцитоз і тільки потім зменшується кількість еритроцитів [24,143,147]. Діагностування ЛДЗ вже на початкових стадіях розвитку патологічного процесу дозволило би активно коригувати його та, таким чином, зменшити кількість хворих на ЗДА [18,113].
Згідно з даними літератури [7,62,116,124], центральне місце в метаболізмі всього організму займає печінка, яка одночасно є органом травлення, кровообігу та обміну речовин, а також виконує центральну роль у проміжному обміні речовин. Роль печінки в обміні мікроелементів пов’язана з її участю у формуванні металоферментних комплексів, депонуванням мікроелементів та підтриманням їх рівня в крові [46,100]. А безпосередньо в обміні заліза вона приймає участь у синтезі транспортного білка трансферину; депонуванні заліза у вигляді феритину та гемосидерину; розпаді гемоглобіну у купферовських клітинах печінки; екскреції заліза із жовчю [87,113]. Основним місцем усмоктування заліза є проксимальний відділ тонкого кишечника [23,34,43,53].
Необхідність подальшого вивчення механізмів порушення метаболізму заліза у організмі, особливо його початкових форм, недостатня ефективність коригування залізодефіцитів, нез’ясованість можливості використання для цього природних чинників, як факторів малої інтенсивності, потребують розширення досліджень. В той же час проведення відповідних досліджень ускладнюється неможливістю їх здійснення на людині. Ці обставини роблять актуальним створення адекватних моделей залізодефіциту на лабораторних тваринах, зокрема на щурах, показники яких найбільш близькі до людських.
Існує невелика кількість методів утворення експериментального дефіциту заліза (гіпосидерозу):
1) повторні кровопускання, достатньо часті, що ускладнюють відновлення резерву заліза всмоктуванням;
2) часткова гепатектомія в поєднанні з дієтою;
3) зменшення кількості заліза в їжі [41,73].
Порівняльний аналіз клінічних і експериментальних результатів свідчить про те, що моделювання аліментарних залізодефіцитних станів у щурів є більш фізіологічним варіантом відтворення початкового патологічного стану відносно до крововтрати і краще відповідає його перебігу у людини [48,57,120].
Згідно з даними літератури [24,34,36,59,73,125], при виникненні ЛДЗ чи ЗДА, дефіцит заліза, в силу складності обміну цього елементу, на сьогодні компенсують тільки використовуючи медикаментозну терапію. Для терапії гіпосидерозів застосовують різні неорганічні та органічні препарати заліза для внутрішнього прийому і парентерального введення, які дуже відрізняються поміж собою за ступенем засвоєння цього елементу [5]. З метою профілактики чи лікування залізодефіцитних станів бажано використовувати препарати заліза у поєднанні з іншими мікроелементами, вітамінами та амінокислотами, що сприяє кращому засвоєнню медикаментозного заліза, відновленню його рівня в системах організму [79].
Серед критеріїв ефективності засобів лікування ВООЗ (1991) пропонує такі: мінімальна кількість побічних ефектів, проста схема застосування, найкраще співвідношення ефективність/ціна, оптимальний вміст заліза (препарати у високій дозі), бажана наявність факторів, які посилюють всмоктування заліза та стимулюють гемопоез [30].
У світлі останнього інтерес становить використання в клінічній практиці природних джерел заліза, а саме залізистих мінеральних вод [5,40,67,113].
Лікування із застосуванням природних лікувальних ресурсів відрізняється від звичайного лікування тим, що природні ресурси, на відміну від ліків, більш фізіологічні та легше сприймаються організмом [94]. Перевагами використання мінеральних вод є відсутність алергезуючої, гепатотоксичної, тератогенної дії та ускладнень з боку інших органів та систем [12]. Залізо, що є в мінеральних водах в природному іонізованому стані, засвоюється краще, ніж із продуктів харчування та лікарських препаратів [66,71,81,113]. З іншої сторони, дослідження показали, що відновлення запасів заліза та червоної крові проходить значно скоріше, коли одночасно застосовувати залізисту мінеральну воду і препарати заліза [67,113].
Ще одним важливим джерелом мікроелементів є глини, що також мають різноманітний макро- та мікроелементний склад [45]. За даними літератури [84,102,105], одним із показників для внутрішнього застосування глин є анемії (особливо залізодефіцитні). Однак науково обґрунтовані дані щодо механізмів біологічної дії глин майже відсутні, а в більшості робіт, присвячених використанню глин, розглядаються лише їх адсорбувальні властивості [70,83,96].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах плану науково-дослідних робіт Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України та є фрагментом комплексної НДР «Медико-біологічне значення деяких біогеохімічних мікроелементів мінеральних вод України», УДК 615.327:577.118].015.4:616 092.9 (номер держреєстрації 0101 U002093), 20012003 рр. Дисертант є співвиконавцем цієї теми.
Мета дослідження: визначення основних патогенетичних механізмів початкових стадій експериментального гіпосидерозу (латентного залізодефіцитного стану) та участі в них печінки і кишечника з подальшою корекцією із застосуванням залізовмісних мінеральних вод в комплексі з сапонітовими глинами.
Завдання дослідження:
1. Створити модель аліментарного залізодефіцитного стану і оцінити зміни показників обміну заліза, структурно-функціонального стану печінки та кишечника, зумовлених дефіцитом заліза.
2. Оцінити ефективність корекції показників обміну заліза, структурно-функціональних порушень печінки та кишечника залізистими мінеральними водами при залізодефіцитних станах.
3. Оцінити можливість відновлення показників обміну заліза, структурно-функціональних порушень печінки та кишечника при залізодефіцитних станах під впливом дії глин при їх внутрішньому використанні.
4. Визначити динаміку показників обміну заліза, структурно-функціональних порушень печінки та кишечника при залізодефіцитних станах під впливом комплексу залізистих мінеральних вод і глин при його внутрішньому використанні.
5. Дати порівняльну оцінку ефективності природних факторів у корекції змін показників обміну заліза, порушень діяльності печінки та кишечника при залізодефіцитних станах і обґрунтувати можливість їх подальшого використання.
Об'єкт дослідження залізодефіцитний стан.
Предмет дослідження моделювання та шляхи експериментальної корекції.
Методи дослідження: патофізіологічні (моделювання залізодефіцитного стану), гематологічні (визначення вмісту гемоглобіну в крові; підрахунок числа еритроцитів; колірний показник), біохімічні (визначення концентрації заліза; визначення загальної здатності сироватки зв'язувати залізо; визначення ненасиченої здатності до зв'язування заліза; визначення % насичення трансферину; визначення обсягу жовчі; сумарної кількості жовчних кислот і холатів; екскреції з жовчю холестерину; літогенності жовчі; визначення АлАТ, АсАТ та загального білірубіну крові), морфологічні (оцінка структурних порушень кишечника та печінки, білок-синтезуючого апарату), гістохімічні (гістохімічне визначення вмісту заліза в печінці), фізіологічні (проведення операцій по збору жовчі) та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів.
1. Уперше визначено, що внаслідок перебування щурів на залізодефіцитному раціоні виникає нестача заліза, яка відповідає початковим стадіям гіпосидерозу (латентний дефіцит заліза). Це, у свою чергу, через вплив на стан епітелію тонкого кишечника та функції печінки, призводить до порушення всмоктування в кишечнику, зниження активності білоксинтезуючої функції печінки, створюючи умови для стійкого та тривалого порушення обміну заліза.
2. Уперше вивчено зміни гематологічних, біохімічних, морфологічних і гістохімічних показників у інтактних щурів, а також у щурів із ЛДЗ при тривалому введенні залізистої мінеральної (МВ) «Настуся» та сапонітових глин окремо та в комплексі.
3. Показано, що надходження заліза в шлунково-кишковий тракт в легкозасвоюваній формі не повністю відновлює обмін заліза, якщо залишаються порушеними процеси всмоктування та депонування заліза.
4. Обґрунтовано доцільність та ефективність курсового поєднаного застосування залізистої МВ «Настуся» із сапонітовими глинами при ЛДЗ, поєднання надлишку заліза та корекції дисбалансу мікроелементозу, що призводить до відновлення функції печінки і кишечника та зумовлює відновлення обміну заліза.
Практичне значення одержаних результатів.
1. Одержані результати розширюють уявлення про патогенез ЛДЗ та роль печінки і слизової оболонки кишечника в розвитку цієї патології.
2. Розроблена модель латентного залізодефіциту у щурів із застосуванням залізодефіцитного казеїнового раціону з якісно та кількісно зміненою сольовою сумішшю (патент на винахід), яка може використовуватись в дослідженнях нових методів корекції залізодефіцитних станів.
3. Одержані в ході експерименту дані можуть бути теоретичною основою для розробки рекомендацій із застосування МВ „Настуся” та сапонітових глин при ЛДЗ.
Особистий внесок автора. Автором проведені патентно-інформаційний пошук, обґрунтування схем дослідження, розробка експериментальної моделі, вибір методів дослідження. Дисертант самостійно здійснив біохімічні дослідження, статистичну обробку, аналіз, узагальнення та інтерпретацію одержаних результатів, сформулював основні положення та висновки дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на :
- регіональній науково-практичній конференції, присвяченій 125-річчю курорту Моршин, «Актуальні проблеми медичної реабілітації хворих природними та преформованими фізичними чинниками» (листопад 2003 р., Моршин);
- підсумковій науковій сесії Українського НДІ медичної реабілітації та курортології (березень 2004 р., Одеса);
- науковій конференції «III-і читання ім. В.В. Підвисоцького» (травень 2004 р., Одеса);
- V науково-практичній конференції з міжнародною участю «Рання медична реабілітація: здобутки, проблеми, перспективи» (жовтень 2004 р., Ужгород);
- VI науково-практичній конференції з міжнародною участю «Кліматолікування, лікувальна фізкультура, механотерапія, фітотерапія, бальнеотерапія в комплексному санаторно-курортному лікуванні» (вересень 2005 р., Євпаторія);
- VII Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми курортно-рекреаційної діяльності та технологій відновлювального лікування в умовах глобалізації» (вересень 2007 р., Місхор).
Апробацію дисертації проведено на засіданні Вченої Ради Українського НДІ медичної реабілітації та курортології.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, з них 6 статей у провідних спеціалізованих журналах, рекомендованих ВАКом України; 1 патент України, 6 тез доповідей.
Структура і обсяг дисертації
Дисертаційна робота викладена на 130 сторінках друкованого тексту. Робота складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження; трьох розділів результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків. Робота ілюстрована 31 таблицею і 30 рисунками, які займають 2 повні сторінки. Список використаної літератури містить 150 джерел, з них 21 - іноземне.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено результати експериментального вирішення наукової задачі щодо патогенезу латентного залізодефіцитного стану, зроблено теоретичне узагальнення, показано роль структурно-функціональних порушень печінки і слизової оболонки тонкого кишечника у розвитку цього стану та обґрунтовано можливість корекції їх за допомогою залізовмісних мінеральних вод в комплексі з сапонітовими глинами.
1. Утримання щурів упродовж місяця на залізодефіцитному раціоні зумовило зміни показників обміну заліза (зниження концентрації заліза у плазмі крові та коефіцієнта насичення трансферину залізом, підвищення загальної та ненасиченої здатності організму зв’язувати залізо), що відповідає стану латентного залізодефіциту. Водночас спостерігаються дистрофічні зміни в кишечнику та печінці.
2. При застосуванні мінеральної води „Настуся” у інтактних щурів підвищується екскреторна функція печінки, насичення трансферину залізом, що зумовлює посилення депонування заліза. У щурів із латентним дефіцитом заліза при застосуванні цієї води спостерігаються позитивні зміни в обміні заліза (підвищується концентрація заліза у плазмі крові та насичення трансферину залізом; знижується загальна та ненасичена залізозв’язуюча здатність сироватки крові; зростає концентрація гемоглобіну та кількість еритроцитів у периферичній крові); вміст заліза в гепатоцитах наближається до даних інтактних щурів; нормалізується активність трансаміназ; покращується структурно-функціональний стан печінки.
3. При застосуванні сапонітових глин у інтактних щурів активується еритропоез, зростає активність трансаміназ, підвищується детоксикаційна (спостерігається зниження на 54 % вмісту загального білірубіну в крові) функція печінки. У щурів із ЛДЗ використання сапонітових глин незважаючи на малий вміст в них заліза сприяє корекції деяких показників обміну його. Це пов’язано з наявністю в сапонітових глинах міді, яка стимулює еритропоез та утворення гемоглобіну, що супроводжується зниженням концентрації заліза у плазмі крові; знижується загальна та ненасичена здатність крові зв’язувати залізо, дещо покращується структурно-функціональна організація печінки та її зовнішньосекреторна активність, зростає активність трансаміназ; відновлюється структура слизової оболонки тонкого кишечника.
4. При комбінованому застосуванні мінеральної води та сапоніту у інтактних щурів активується гемопоетична функція; зростає кількість заліза у плазмі крові; депонування заліза менш інтенсивне, ніж при ізольованому введенні мінеральної води. Водночас відсутні структурно-функціональні зміни у печінці та кишечнику щурів. Такі ж позитивні зміни у вигляді стимуляції еритропоезу та утворення гемоглобіну, відновлення обміну заліза у печінці та нормалізації структури кишечника спостерігаються у щурів із латентним залізодефіцитом під впливом комбінованої дії даних природних факторів.
5. Із двох природних факторів (мінеральна вода „Настуся” та сапонітові глини) більший коригуючий ефект на показники метаболізму заліза в крові у щурів із прихованим залізодефіцитом здійснює мінеральна вода „Настуся”. Комбіноване використання обох природних факторів спричинює новий за якістю вплив, в якому наявні ефекти кожного із діючих факторів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адилов В. Б. Минеральные воды европейской территории России / В. Б. Адилов, Т. М. Требухова // Вопросы курортологии, физиотерапии и ЛФК. 2007. № 1. С. 42-45.
2. Алгоритм експериментальних досліджень мінеральних вод України при їх стандартизації / О. М. Нікіпелова, Н. О. Алексєєнко, С. Г. Гуща, Л. В. Тихохід // Стандартизація, сертифікація, якість. 2004. № 1. С. 65-67.
3. Алексеенко Н. А. Изучение общего влияния на организм и противовоспалительного действия глин в эксперименте / Н. А. Алексеенко, Л. В. Тихоход, С. Г. Гуща // Вестник физиотерапии и курортологии. 2003. № 2. С. 20.
4. Алексеенко Н. А. Патогенетическое обоснование сочетанного применения минеральных вод и глин, как корректоров скрытого железодефицита у животных при его экспериментальном моделировании / Н. А. Алексеенко, Л. В. Тихоход // Матеріали V науково-практичної конференції з міжнародною участю „Рання медична реабілітація: здобутки, проблеми, перспективи”. Ужгород санаторій „Карпати”, 25-28 жовтня 2004 р. К., 2004. С. 125-126.
5. Антианемическая эфективность железистых вод сходницкого месторождения в эксперименте и клинике / С. В. Ивасивка, М. В. Гавдяк, А. Г. Матрошилин [и др.] // Вопросы курортологии, физиотерапии и ЛФК. 1992. № 3. С. 46-50.
6. Бабак О. Я. Хеликобактерная инфекция и железодефицит. Современное состояние проблемы / О. Я. Бабак, И. И. Зелёная // Сучасна гастроентерологія. 2005. № 6 (26). С. 82-85.
7. Базелюк Л. Т. Функционально-метаболические изменения клеток печени и почек при воздействии физических факторов / Л. Т. Базелюк, Р. А. Мухаметжанова // Гигиена и санитария. 2003. № 2. С. 76-77.
8. Белоус А. М. Физиологическая роль железа / А. М. Белоус, К. Т. Конник. К. : Наук. думка, 1991. 104 с.
9. Бентонитовые глины Крыма, методы их наружного и внутреннего применения (научно-практические рекомендации) / [под ред. Н. П. Буглака и др.] Симферополь, 2002. 33 с.
10.Бетехнин А. Г. Курс минералогии / А. Г. Бетехнин. М. : ГИРЛ, 1951. 462 с.
11.Боднар Я. Я. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини : Посібник / Я. Я. Боднар, В. В. Файфура. Тернопіль : Укрмедкнига, 2000. С. 266 267.
12.Бондаренко Н. П. Перспективи клінічного застосування природних маломінералізованих хлоридних натрієвих вод в лікуванні та профілактиці ранніх гестозів / Н. П. Бондаренко, В. В. Стеблюк // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. 2003. № 1 (33). С. 37-39.
13.Брицке М. Э. Атомно-адсорбционный спектро-химический аналіз / М. Э. Брицке. М. : Химия, 1982. 224 с.
14.Бухаловский И. Н. Обмен и дефицит железа у подростков / И. Н. Бухаловский, В. Н. Петров // Терапевтический архив. 1984. № 2. С. 137-140.
15.Василаки А. Ф. Лечебное питание в санаториях-профилакториях / А. Ф. Василаки ; [под ред. И. К. Сивохиной]. Кишинёв : Картя Молдовеняскэ, 1989. 376 с.
16.Верболович П. А. Железо в животном организме / П. А. Верболович, А. Б. Утешев. Алма-Ата : Наука, 1967. 266 с.
17.Взаимосвязь витаминов с микроэлементами и их роль в профилактике железодефицитных состояний (обзор) / В. В. Насолодин, В. Я. Русин, В. А. Дворкин [и др.] // Гигиена и санитария. 1996. № 6. С. 26-29.
18.Видиборець С. В. Клінічна класифікація залізодефіцитної анемії / С. В. Видиборець, С. М. Гайдукова // Лікарська справа. 2001. № 5-6. С. 19-24.
19.Видиборець С. В. Клінічне застосування парентеральних препаратів заліза / С. В. Видиборець // Лікарська справа. 2002. № 8. С. 31-35.
20.Видиборець С. В. Клінічне значення вмісту молекул середньої маси у сироватці крові хворих із залізодефіцитною анемією / С. В. Видиборець // Лікарська справа. 2002. № 1. С. 60-63.
21.Видиборець С. В. Комплексна оцінка ефективності моноферотерапії при лікуванні залізодефіцитної анемії / С. В. Видиборець // Ліки України. 2000. № 1-2. С. 49-52.
22.Видиборець С. В. Лікувальне харчування хворих на залізодефіцитну анемію / С. В. Видиборець // Здоровье и питание. 1998. № 5. С. 23-24.
23.Видиборець С. В. Метаболізм заліза та методи діагностики його порушень. Сучасні принципи лікування залізодефіцитної анемії / С. В. Видиборець // Лікарська справа. 2001. № 2 (1057). С. 9-17.
24.Видиборець С. В. Патофізіологічні механізми формування залізодефіцитних станів та сучасні підходи до призначення оральних форм препаратів заліза для їх профілактики та лікування / С. В. Видиборець // Лікарська справа. 2003. № 1 (1067). С. 8-13.
25.Волков В. С. Об изменениях ЭКГ в покое и во время физиологической нагрузки у больных железодефицитной анемией / В. С. Волков, Н. П. Кириленко // Клин. медицина. 1986. № 5 (64). С. 64-68.
26.Воробьёв С. Б. Железодефицитные анемии во врачебной практике / С. Б. Воробьёв // Запорожский мед. журнал. 1999. № 1. С. 52-54.
27.Вплив мінеральної води „Настуся” на структурно-функціональний стан печінки та нирок інтактних щурів / Б. А. Насібуллін, Н. О. Алексєєнко, Л. В. Тихохід [та ін.] // Український бальнеологічний журнал. 2004. № 3-4. С. 99-103.
28.Всасывание и секреция в тонкой кишке: субмикроскопические аспекты / И. А. Морозов, Ю. А. Лысиков, Б. В. Питран, С. И. Хвыля. М. : Медицина, 1988. 224 с.
29.Выговская Я. И. Амбулаторно-поликлиническое лечение больных железодефицитной анемией / Я. И. Выговская, А. П. Подорожный // Гематология и трансфузиология. 1985. № 12. С. 15-17.
30.Гайдукова С. М. Залізодефіцитна анемія: навч. посіб. для студ. медичних університетів та лікарів / С. М. Гайдукова, С. В. Видиборець, І. В. Колесник. К. : Наук. світ, 2001. 132 с.
31.Гематологія і трансфузіологія: підручник / За ред. С. М. Гайдукової. К. : Три крапки, 2001. 760 с.
32.Горобець Н. І. Показники обміну заліза та стан червоної крові у дітей перших двох років життя з залізодефіцитними станами та супутньою патологією / Н. І. Горобець // Перинатологія та педіатрія. 1999. № 3. С. 28-31.
33.Горячковский А. М. Клиническая биохимия в лабораторной диагностике / А. М. Горячковский. изд. 3-е. Одесса : Экология, 2005. С. 236-245; 260-267; 393; 412-414; 433-438; 448-450; 462-465; 471-477.
34.Григорьева З. Е. Железодефицитная анемия: клиника, диагностический поиск, лечение / З. Е. Григорьева // Запорожский мед. журнал. 2004. Т. 27,№ 6. С. 88-93.
35.Гусева С. А. Анемии: принципы диагностики и лечения / С. А. Гусева, В. П. Вознюк, А. Г. Дубкова ; под ред. С. А. Гусевой. К. : Фахівець, 1999. 288 с.
36.Гусева С. А. Анемии, связанные с нарушением метаболизма железа / С. А. Гусева // Укр. журнал гематології та трансфузіології. 2002. № 2 (2). С. 52-60.
37.Дворецкий И. Л. Железодефицитные анемии / И. Л. Дворецкий. М. : Нью Диамед, 1998. 36 с.
38.Дехтярев А. М. Новое средство профилактики и лечения дефицита железа / А. М. Дехтярев, А. А, Дехтярев, Е. А. Кравченко // Винахідник і раціоналізатор. 2002. № 4. С. 29-30.
39.Динамика экспериментального язвообразования под влиянием уникальных целебных факторов крымской природы эноанта, ЛМВ «Феодосия», «Планета» и бентонитовой глины / Н. Н. Богданов, Н. Н. Каладзе, В. В. Мешков [и др.] // Вестник физиотерапии и курортологии. 2002. Т. 8, № 3. С. 32-36.
40.Добра Л. П. Використання залізистих мінеральних вод курорту „Сойми” для відновлювального лікування хворих на залізодефіцитну анемію / Л. П. Добра // Мед. реабилитация, курортология и физиотерапия. 1999. № 3 (19). С. 56-57.
41.Железодефицитные состояния / [М. М. Щерба, В. Н. Петров, Е. С. Рысс и др.]. Л. : Наука, 1975. 267 с.
42.Жиляков Е. В. Рациональное питание как фактор профилактики анемий у беременных женщин / Е. В. Жиляков, И. В. Медведева // Гигиена и санитария. 2002. - № 1. С. 39-41.
43.Зайчик А. Ш. Основы общей патологии : основы патохимии / А. Ш. Зайчик, Л. П. Чурилов. СПб. : ЭЛБИ, 2000. [Ч. 2]. С. 406-423.
44.Застосування ентеросорбентів у комплексному лікуванні гематологічних хворих / А. В. Старіков, О. І. Гаврилюк, Л. В. Баронська [та ін.] // Журнал практичного лікаря. 2004. № 1. С. 24-27.
45.Зубкова С. М. Механизмы иммуномодулирующей активности микроэлементов минеральных вод / С. М. Зубкова // Физиотерапия, бальнеология и реабилитация. 2005. № 1. С. 3-8.
46.Изменение содержания микроэлементов в крови при хроническом гепатите / Т. Г. Осташевская, В. Г. Передерий, Н. Г. Бычкова [и др.] // Врачебное дело. 1992. № 10 (1003). С. 45-48.
47.Ісаєв Ю. О. Лікування мікроелементами, металами і мінералами / Ю. О. Ісаєв. К. : Здоров´я, 1992. 120 с.
48.Иноятова Ф. Х. Активность ферментов синтеза гема в клетках костного мозга крыс с алиментарной железодефицитной анемией / Ф. Х. Иноятова, Н. Н. Орипов // Лікарська справа. 2004. № 8. С. 67-70.
49.Йотов І. Н. Цілюща глина / І. Н. Йотов ; [пер. з болгарської]. Київ : Глобус, 1991. 32 с.
50.Калугіна Л. В. Діагностичні критерії анемії вагітних на тлі запальних захворювань нирок / Л. В. Калугіна // Галицький лікарський вісник. 2007. Т. 14, № 2. С. 34-36.
51.Каминский Л. С. Статистическая обработка лабораторных и клинических данных / Л. С. Каминский. Л. : Медицина, 1964. 250 с.
52.Камышников В. С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: в 2 т. / В. С. Камышников. Мн. : Беларусь, 2000. Т. 1. С. 351-395.
53.Камышников В. С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: в 2 т. / В. С. Камышников. Мн. : Беларусь, 2000. Т. 2. - С. 211-215; 230-243; 310-322.
54.Коррекция железодефицитных и иммунодефицитных состояний у студенток гуманитарного вуза / В. В. Насолодин, И. П. Зайцева, И. П. Гладких, С. М. Воронин // Гигиена и санитария. 2005. № 5. С. 64-67.
55.Курортні ресурси України / Під ред. д.мед.н., проф. М. В. Лободи. К. : ЗАТ Укрпрофоздоровниця, ТАМЕД, 1999. 344 с.
56.Лабораторные методы исследования в клинике: справочник / [В. В. Меньшиков, Л. Н. Делекторская, Р. П. Золотницкая и др.]; под ред. В. В. Меньшикова. М. : Медицина, 1987. С. 107-122; 267-270.
57.Лановенко І. І. Деякі механізми регуляції дихальної функції крові при залізодефіцитних анеміях / І. І. Лановенко, В. П. Дударев, А. П. Невгад // Фізіологічний журнал. 1997. Т. 43, № 3-4. С. 64-70.
58.Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. К. : Морион, 2000. 320 с.
59.Лечение латентного дефицита у детей / Г. В. Бабаш, Ю. Е. Малаховский, Л. Р. Мещерякова [и др.] // Педиатрия. 1981. № 1. С. 46-49.
60.Лея Ю. Я. Оценка результатов клинических анализов крови и мочи: справочное пособие / Ю. Я. Лея. М. : Медпресс, 2000. 192 с.
61.Малий Е. Н. Голубые и белые глины в лечении и косметике / Е. Н. Малий, В. Г. Кобечинская. Ростов н/Д : Феникс, 2003. 192 с.
62.Маршалл В. Дж. Клиническая биохимия / Вильям Дж. Маршалл ; [пер. с англ. Н. И. Новикова]. М.-СПб. : БИНОМ - Невский Диалект, 2000. С. 91-107; 262-265; 289-300.
63.Материалы Российской научно-практической конференции „Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии”. СПб. : Рос. НИИ гематологии и трансфузиологии МЗ РФ, 2002. С. 178.
64.Методи клінічних та експериментальних досліджень в медицині / Л. В. Беркало, О. В. Бобович, Н. О. Боброва [та ін.] ; під ред. І. П. Кайдашева. Полтава : Полімет, 2003. 320 с.
65.Мінеральні води Закарпаття. Питне лікувальне використання / [за ред. М. В. Лободи, Л. П. Киртич]. Ужгород : ІВА, 1997. 174 с.
66.Мінеральні води України / За ред. Е. О. Колесника, К. Д. Бабова. К. : Купріянова, 2005. С. 25-38; 60-64; 136-188; 303-308.
67.Міщук В. Г. Порівняльна ефективність лікування залізодефіцитної анемії препаратами заліза та їх поєднання з залізистими мінеральними водами / В. Г. Міщук, Л. П. Добра, О. І. Чундак // Укр. бальнеологічний журнал. 2001. № 3. С. 87-91.
68.Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология / А. П. Авцын, А. А. Жаворонков, М. А. Риш, Л. С. Строчкова. М. : Медицина, 1991. С. 17; 46-67; 92-111.
69.Мирошниченко В. П. Координатная система диагностической оценки холато-холестериновых показателей желчи / В. П. Мирошниченко // Лабораторная диагностика. 1998. № 1 (3). С. 48-50.
70.Мирошниченко Н. В. Изучение механизмов действия однократной процедуры ванн с морской водой и глиняных разводных ванн у больных соматоформными расстройствами / Н. В. Мирошниченко // Вестник физиотерапии и курортологии. 2004. т. 10, № 1. С. 41-45.
71.Михайлова Т. А. Усвоение железистых минеральных вод и их применение для профилактики дефицита железа / Т. А. Михайлова, Я. М. Рутгайзер, А. И. Суровцева // Вопросы курортологии и ЛФК. 1993. № 3. С. 73-74.
72.Михальська В. М. Гематологічні показники та вуглеводно-білковий обмін у тканинах щурів за дії комплексних сполук міді / В. М. Михальська // Аграрна наука і освіта. 2004. Т. 5, № 3-4. С. 84-89.
73.Моделювання залізодефіцитної анемії. Можливості застосування залізо полімерних комплексів для її корекції / І. В. Чопей, П. О. Колесник, Є. Й. Албок [та ін.] // Лабораторна діагностика. 2007. № 3 (41). С. 31-35.
74.Москалёв Ю. И. Минеральный обмен / Ю. И. Москалёв. М. : Медицина, 1985. 288 с.
75.Мхітарян Л. С. Вплив гіпоксії, зумовленої залізодефіцитною анемією, на фізико-хімічні властивості біологічних мембран / Л. С. Мхітарян, А. Г. Короткоручко, Г. М. Ліпкан // Физиол. журн. 1992. Т. 38, № 1. С. 73-76.
76.Назаренко Г. И. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований / Г. И. Назаренко, А. А. Кишкун М. : Медицина, 2000. С. 227-233.
77.Насолодин В. В. Взаимодействие микроэлементов в процессе их обмена в организме / В. В. Насолодин, В. Л. Широков, А. В. Люсин // Вопросы питания. 1999. № 4. С. 10-13.
78.Насолодин В. В. Обеспеченность железом и состояние иммунологической реактивности у студентов спортсменов в разное время года / В. В. Насолодин, О. Н. Зайцев, И. П. Гладких // Гигиена и санитария. 2005. № 2. С. 45-49.
79.Насолодин В. В. Причины, диагностика и лечение железодефицитных состояний населения (обзор) / В. В. Насолодин, И. П. Гладких, В. А. Дворкин // Гигиена и санитария. 1996. № 1. С. 18-23.
80.Науково-практичні рекомендації з утримання лабораторних тварин та роботи з ними / Ю. М. Кожем’якін, О. С. Хромов, М. А. Філоненко, Г. А. Сайфетдінова. К. : Авіцена, 2002. 156 с.
81.О лечебном эффекте минеральных вод Украины различного состава в лечении больных с патологией печени и билиарной системы / Т. А. Беличенко, Е. Н. Никипелова, А. В. Паненко [и др.] // Проблеми мінеральних вод: збірник наукових праць. К., 2002. С. 115-120.
82.Олиференко В. Т. Водотеплолечение / В. Т. Олиференко. М. : Медицина, 1986. 287 с.
83.Оржешковский В. В. Болюсотерапия / В. В. Оржешковский, В. В. Оржешковский // Вестник физиотерапии и курортологии. Т. 7, № 1. Евпатория : ЕИРИЦ. 2001. С. 102-106.
84.Оржешковский В. В. Болюсотерапия / В. В. Оржешковский, Вас. В. Оржешковский // Оржешковский В. В. Лекции по общей физиотерапии. Т. 1. / В. В. Оржешковский, Вас. В. Оржешковский. К. : Куприянова Е.А., 2005. С. 327-337.
85.Особенности обмена железа у больных хронической лимфоидной лейкемией (ХЛЛ) разных возрастных групп / М. Ю. Аношина, Т. П. Перехрестенко, М. В. Яговдик, А. Ф. Романова // Укр. журнал гематології та трансфузіології. 2002. № 2 (2). С. 24-28.
86.Пат. 14473 Україна, МПК G 09 B 23/28. Спосіб моделювання латентного дефіциту заліза / Л. В. Тихохід, Н. О. Алексєєнко, Б. А. Насібуллін, С. Г. Гуща ; Укр. НДІ МР та К. № 200511201 ; заявл. 25.11.2005 ; опубл. 15.05.2006, Бюл. № 5.
87.Патофізіологія: підручник / [М. Н. Зайко, Ю. В. Биць, Г. М. Бутенко та ін.] ; за ред. М. Н. Зайка і Ю. В. Биця. 2-е вид.,перероб. І доп. К. : Медицина, 2008. С. 384-387; 396-409; 534-555.
88.Перспективи використання глини у стоматології / Л. П. Зубкова, Н. О. Алєксєєнко, Ю. В. Зубкова, Р. М. Опока // УБЖ. 2004. № 3-4. С. 83-88.
89.Перцева Т. А. Принципы рациональной терапии железодефицитных анемий в практике гастроэнтеролога / Т. А. Перцева, Л. И. Конопкина, Т. В. Киреева // Укр. журнал гематології та трансфузіології. 2002. № 3 (2). С. 27-31.
90.Петров В. Н. Физиология и патология обмена железа / В. Н. Петров. Л. : Наука, 1982. 224 с.
91.Пирс Э. Гистохимия / Э. Пирс. М. : Мир, 1965. С. 867.
92.Попович Ю. Ю. Метаболічна інтоксикація та зміни серцево-судинної системи у хворих похилого та старечого віку із залізодефіцитною анемією / Ю. Ю. Попович // Лікарська справа. 2006. № 4. С. 34-37.
93.Посібник з клінічної лабораторної діагностики / [В. Г. Денисюк, І. М. Ганджа, Я. І. Виговська та ін.] ; за ред. В. Г. Денисюка. К. : Здоров’я, 1992. 296 с.
94.Посібник з методів досліджень природних та преформованих засобів: мінеральні природні лікувально-столові та лікувальні води, напої на їхній основі; штучно-мінералізовані води; полоїди, розсоли, глини, воски та препарати на їхній основі. / Н. О. Алєксєєнко, О. С. Павлова, Б. А. Насібуллін, А. С. Ручкіна. К. : СОЦІО, 2002. Ч. 3. Експериментальні та доклінічні дослідження. 120 с.
95.Профилактика железодефицитных состояний у спортсменов высокой квалификации / В. В. Насолодин, С. М. Воронин, И. П. Зайцева, И. П. Гладких // Гигиена и санитария. 2006. № 2. С. 44-47.
96.Романютин А. А. Целебная глина / А. А. Романютин, Р. А. Назаревич // Медицина Украины. 1995. № 2. С. 49-50.
97.Ронин В. С. Руководство к практическим занятиям по методам клинических лабораторных исследований: учеб. пособие / В. С. Ронин, Г. М. Старобинец [4-е. изд.]. М. : Медицина, 1989. 320 с.
98.Рослый И. М. Гипотеза: адаптивное значение ферментемии / И. М. Рослый, С. В. Абрамов // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 2003. № 4. С. 5-9.
99.Руководство по клинической лабораторной диагностике: учеб. пособие / [М. А. Базарнова, А. И. Воробьёв, З. С. Баркаган и др.] ; под ред. М. А. Базарновой, А. И. Воробьёва. [2-е изд.]. К. : Выща школа, 1991. Ч. 1-2. Общеклинические, цитологические и гематологические методы исследования. С.144-145; 389-400.
100. Сабадаш Е. Е. Микроэлементы при патологии печени / Е. Е. Сабадаш // Лабораторная диагностика. 1998. № 1 (3). С. 16-20.
101. Савицкий В. И. Изменение активности аминотрансфераз у кроликов под влиянием тканевых препаратов: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / В. И. Савицкий / Ивано-Франковский медицинский ин-т. Ивано-Франковск, 1967. 28 с.
102. Самойлович В. А. Глина универсальное лечебное средство / В. А. Самойлович // Медицинские вести. - 1998. № 2. С. 66-67.
103. Самойлович В. А. Застосування лікувального засобу „Болюсосиліцин” в санаторно-курортній практиці / В. А. Самойлович, Н. В. Губарєва // Вестник физиотерапии и курортологии. 2004. Т. 10, № 2. С. 115.
104. Самойлович В. А. Методы физической терапии псориаза (гидролазер, глина, аэроионы, кремний) и перспектива применения в санаторно-курортной практике / В. А. Самойлович // Вестник физиотерапии и курортологии. 2002. Т. 8, № 2. С. 83-87.
105. Самойлович В. В. Некоторые методологические аспекты теории и практики глинолечения / В. В. Самойлович, Н. В. Гутарева, В. В. Гутарев // Вестник физиотерапии и курортологии. 2008. Т. 14, № 2. С. 76-79.
106. Сергієнко О. В. Роль мікроелементів у кровотворенні та оцінка мікроелементного спектра еритроцитів периферійної крові / О. В. Сергієчко // Лікарська справа. 2006. № 7. С. 12-16.
107. Скальный А. В. Химические элементы в физиологии и экологии человека / А. В. Скальный. М. : ОНИКС 21 век : Мир, 2004. 216 с.
108. Смоляр В. И. Рациональное питание / В. И. Смоляр. К. : Наукова думка, 1991. 368 с.
109. Состав и антианемическая эффективность железосодержащих вод сходницкого месторождения / С. В. Ивасивка, М. В. Гавдяк, М. Н. Ковбаснюк, М. С. Яременко // Физиол. журн. 1989. Т. 35, № 4. С. 80-85.
110. Справочник по лабораторным методам исследования / Под ред. Л. А. Даниловой. СПб. : Питер, 2003. С. 66-67; 98-100; 444-457.
111. Сравнительная оценка разновидностей лечебных глин Кемеровской области / Е. Ф. Левицкий, Н. Г. Клопотова, Е. С. Глушакова [и др.] // Вопросы курортологии, физиотерапии и ЛФК. 2007. № 2. С. 39-40.
112. Тараховський М. А. Експериментальне обґрунтування доцільності застосува