ГОРМОНАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ ПАТОГЕНЕЗУ ВУГРОВОЇ ХВОРОБИ

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України

ДП «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ТРАНСПОРТУ»

На правах рукопису

ШУХТІН Вадим Вікторович

УДК 616.53-002.25-0552:612.621.31-085

ГОРМОНАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ ПАТОГЕНЕЗУ ВУГРОВОЇ ХВОРОБИ

14.03.04 патологічна фізіологія

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
ГОЖЕНКО Анатолій Іванович
заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор

Одеса 2009

ЗМІСТ

стор.

Перелік умовних скорочень.

ВСТУП..

Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Сучасні уявлення щодо етіології та патогенезу вугревої хвороби..
1.2. Роль андрогенів в патогенезі акне

Розділ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження..
2.2. Методи дослідження.
2.2.1. Визначення рівня статевих гормонів..
2.2.2. Дослідження імунного статусу..................................................
2.2.3. Дослідження хелікобактерної інфекції..
2.3. Еспериментальне моделювання
2.4. Статистична обробка даних...

Розділ 3. ГОРМОНАЛЬНИЙ, ІМУНОЛОГІЧНИЙ ТА ШЛУНКОВО-КИШКОВИЙ СТАН ХВОРИХ НА ВУГРОВУ ХВОРОБУ
3.1. Етіологічні особливості вугрової хвороби у чоловіків
3.2. Особливості гормонального статусу чоловіків з акне..
3.3. Особливості стану шлунково-кишкового тракту у чоловіків, хворих на вугрову хворобу
3.4. Особливості імунного статусу у чоловіків, хворих на вугрову хворобу..

Розділ 4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВПЛИВУ ПРЕПАРАТУ ЕКСО НА ОСНОВНІ ПАТОГЕНЕТИЧНІ ЛАНКИ ВУГРОВОЇ ХВОРОБИ
4.1. Вплив препарату „Ексо” на рівень тестостерону в крові щурів.
4.2. Вплив препарату „Ексо” на стан мікробіоценозу кишківника щурів...
4.3. Дія препарату „Ексо” на моделі стафілококової інфекції шкіри кролів.....
4.4. Комплексне клінічне дослідження...

Розділ 5. МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВУГРОВОЇ ХВОРОБИ.
5.1 Статистичний аналіз та обробка результатів спостереження.
5.2. Математичний опис кількісно-часових показників вугрової хвороби...
5.3 Чисельне моделювання кількісно-часових показників вугрової хвороби

Розділ 6. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ.............................................

ВИСНОВКИ...............................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................

4

5-9

10-27

10-21
21-27

28-34
28-30
30-32
30-31
31-32
32-32
32-33
33-34

35-53
35-36
36-49

49-51

51-53

55-63

55-56

56-58

58-59
59-63

64-90
64-77

77-84

84-90

91-103

104-105
106-128

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

А андростендіол
ВХ вугрова хвороба
ГА гіперандрогенія
ДГТ дегідротестостерон
ДГЕА дегідроепіандростерон
ДГЕА-С дегідроепіандростерона-сульфат
ІВА індекс вільних андрогенів
ІРІ імунорегуляторний індекс
КВ конглобатні вугрі
ЛГ лютеотропний гормон
РА рецептори андрогенів
СЗ сальна залоза
СЗГ секс-стероїд з`язуючий гормон
Т тестостерон
Те біологічно вільна фракція тестостерону
ПЛЦ проточна лазерна цитометрія
ПСЗГ половий секс-стероїд з`язуючий глобулін
ЦНС центральна нервова система
ЕДС етілендиметансульфонат

ВСТУП
Актуальність теми. Вугрова хвороба, незважаючи на великий досвід та численні дослідження, залишається значною проблемою для сучасної медицини [13, 57, 64, 73, 167]. Вугрова хвороба, якою уражені в основному підлітки та невеликий процент дорослого населення, в різних формах свого прояву значно знижує самооцінку, визиває депресію, тривогу, дисморфофобію, досить часто приводить до тривалого психоемоційного напруження, зниження адаптаційних механізмів організму і зростання рівня стресових гормонів, у тому числі і андрогенів, після чого створюється замкнуте патогенетичне коло [10, 28, 47, 111, 112, 113, 114].
Актуальність проблеми визначається також тим, що вульгарні вугрі у більшості хворих характеризуються важким торпідним перебігом з частими рецидивами, які погано піддаються лікуванню традиційними методами [63, 65, 67, 73, 95, 96, 230].
Патогенез вульгарних вугрів є складним і до кінця не вивченим, що потребує подальшого поглибленого дослідження даної наукової проблеми. Як відомо, вугрова хвороба найчастіше розвивається у пубертатному періоді, коли спостерігається різке підвищення рівня стероїдних гормонів [28, 49, 55, 56, 78]. Вважається, що основними ланками патогенезу вугрової хвороби на сьогодні є: збільшення продукції шкірного сала; патологічна десквамація епітелію себаційних фолікулів; розмноження Propionbacterium acnes; розвиток запальних процесів у шкірі [5, 40, 22]. Важливого значення у стимуляції сальних залоз та розвитку вульгарних вугрів надається гормонам статевих залоз і наднирників, що починають активно функціонувати у пубертатному віці [46, 55, 56, 59, 238].
Як встановлено, андрогенів у деяких чоловіків хворих на вугрову хворобу, у декілька разів більше ніж у здорових осіб того ж віку, а у деяких чоловіків, також хворих на вугрову хворобу кількість андрогенів в межах допустимої норми [29, 45, 238]. Однак, не зважаючи на проведені дослідження по вивченню порушень гормонального фону у чоловіків хворих на вугрову хворобу, ці дані не систематизовані, і нерідко є суперечливими [64, 113, 235], що обумовлює необхідність більш глибокого вивчення даної проблеми. Виникає також необхідність врахування впливу імунного статусу [76] на перебіг вугрової хвороби у чоловіків хворих на вугрову хворобу, а також включення до терапії вугрової хвороби імунокорегуючих препаратів. До кінця невирішеною залишається і проблема патогенетичного обгрунтування лікування вугрової хвороби, оскільки традиційна терапія [55, 56, 73, 117] впливає одночасно, в кращому разі, тільки на деякі ланки патогенезу вугрової хвороби та забезпечує лише короткочасний терапевтичний ефект, не попереджує рецидиви захворювання, і нерідко є причиною розвитку побічних реакцій та ускладнень [12, 55, 56, 185]. Систематизуючи вище сказане, можна впевнено говорити про те, що патогенез вугрової хвороби є однією з актуальних проблем, яка потребує подальшого вивчення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи ДП ”Український НДІ медицини транспорту”, виконаної в рамках МОЗ України, за темою: ”Розробка методичних підходів до зменшення шкідливого впливу транспорту на здоров‘я працівників, населення, та довкілля” (№ держреєстрації 0106U004968). Дисертант є співвиконавцем зазначеної НДР.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи патогенетичні механізми функціонального стану чоловічих статевих гормонів та імунної системи у розвитку і перебігу вугрової хвороби в експерименті та клініці.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:
1. Визначити динаміку вмісту чоловічих статевих гормонів тестостерону, дегідротестостерону, і дегідроепіандростерона-сульфату у чоловіків хворих на вугрову хворобу у різні періоди захворювання.
2. Вивчити рівень чоловічих статевих гормонів у хворих з урахуванням сімейного анамнезу та тяжкості перебігу вугрової хвороби.
3. Проаналізувати рівень деяких показників імунного статусу у хворих на вугрову хворобу чоловіків з різними ступенями тяжкості і їх значення для перебігу вугрової хвороби.
4. Дослідити стан шлунково-кишкового тракту, зокрема, наявність бактерії Helicobacter pylori у чоловіків хворих на вугрову хворобу.
5. Для підтвердження отриманих даних провести дослідження ефективності біологічно активного комплексу „Ексо” на експериментальній моделі вугрової хвороби у тварин.
6. Розробити математичну модель прогнозування клінічного перебігу вугрової хвороби в залежності від динаміки вмісту чоловічих статевих гормонів з урахуванням сімейного анамнезу та тяжкості ураження шкіри.
Об’єкт дослідження патогенез вугрової хвороби.
Предмет дослідження з‘ясування ролі статевих гормонів, системи імунітету у розвитку та перебігу вугрової хвороби в експерименті та клініці.
Методи дослідження: патофізіологічні, біохімічні, імунологічні дослідження, математичні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проаналізовано рівень чоловічих статевих гормонів чоловіків із вугровою хворобою залежно від тяжкості захворювання та сімейного анамнезу. Вперше відзначено, що на початковій і дуже обмеженій стосовно часу (до 1 міс) стадії розвитку вугрової хвороби в організмі чоловіка спостерігається більш різке збільшення кількості статевих гормонів за умови, якщо батьки пацієнта не страждали на вугрову хворобу. Показано значення кожного з них в розвитку та перебігу даного патологічного стану. Вперше доведено, що тяжкість процесу визначає саме рівень дегідроепіандростерона-сульфату. Вперше зазначено, що рівень тестостерону, дегідротестостерону і дегідроепіандро-стерона-сульфату у хворих на вугрову хворобу при спадковій схильності в анамнезі залишався в межах допустимої норми незалежно від строку захворювання. Найбільш виразний ефект спостерігався в групі хворих, у яких в анамнезі не було вугрової хвороби, де на тлі відносно однакових показників дегідротестостерону, значно вище норми відмічалась концентрація дегідроепіандростерона-сульфату протягом всього клінічного перебігу хвороби при середньому ступені тяжкості захворювання.
Проведені нами дослідження виступають вагомим обґрунтуванням для патогенезу вугрової хвороби чоловіків відносно андрогенів, кореляції їх в різні періоди хвороби, а також їх зміни в залежності від схильності до вугрової хвороби, що має важливе значення для розуміння механізмів попередження та лікування даної патології.
Виявлена залежність тривалості захворювання та ступеня важкості вугрової хвороби від зниження фагоцитарної активності нейтрофілів, імунорегуляторного індексу та дефіциту Т-хелперів, а також негативних змін в стані кишкового мікробіозу.
Експериментально досліджено вплив „Ексо” на провідні ланки патогенезу вугрової хвороби.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлено, що динаміка чоловічих статевих гормонів може бути основою для розробки нових патогенетично обґрунтованих лікувальних заходів при вугровій хворобі. Зниження імунорегуляторного індекса, дефіцит Т-хелперів у чоловіків, хворих на вугрову хворобу, залежно від строків захворювання та ступеня тяжкості вугрової хвороби, а також негативні зміни стану кишкового мікробіоценозу необхідно враховувати при лікуванні хворих на вугрову хворобу. Проведені кількісні паралелі між чоловічими статевими гормонами тестостероном, дегідротестостероном та дегідроепіандростерону-сульфатом можуть бути застосовані при діагностиці та патогенетичній терапії даного патологічного стану.
Розроблена математична модель розвитку вугрової хвороби, що дозволяє спрогнозувати зміни рівня статевих гормонів у крові протягом всього перебігу хвороби.
Отримані дані впроваджені в учбовий процес кафедри загальної та клінічної патологічної фізіології Одеського державного медичного університету, кафедр патофізіології Харківського національного медичного університету, Тернопільського державного медичного університету, Буковинського державного медичного університету та Івано-Франківського національного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, експериментальні дослідження, аналіз, узагальнення та статистична обробка результатів, сформульовані висновки дисертації. В опублікованих в співавторстві наукових працях наведені результати особистих експериментальних досліджень, проведено їх аналіз та узагальнення результатів досліджень.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на науково-практичній конференції „Актуальні питання дерматовенерології та косметології” (Одеса, 2004), на науково-практичній конференції „Актуальні питання патології шкіри” (Одеса, 2005), на І з’їзді Української асоціації лікарів-дерматологів і косметологів (Київ, 2005), на науково-практичних конференціях „Дерматологія в проблемі сімейного лікаря” (Київ, 2006), Актуальні проблеми дерматології і косметології” (Одеса, 2006), на ІІІ Міжнародній науковій конференції Гомеостаз: фізіологія, патологія, фармакологія і клініка” (Одеса, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 друкованих праць: 3 статті в фахових журналах, (2 з них одноосібно), 7 тез у збірниках наукових конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведені результати теоретичних та експериментальних досліджень, що виступають вагомим обґрунтуванням для патогенезу вугрової хвороби у чоловіків на підставі виявлених порушень рівня статевих гормонів з урахуванням сімейного анамнезу та тяжкості перебігу захворювання, розроблена математична модель прогнозування клінічного характеру перебігу вугрової хвороби та експериментально обґрунтовано доцільність можливого застосування натурального препарату «Ексо» для профілактики та лікування вугрової хвороби.
1. Найбільш виражені зміни рівня андрогенів у чоловіків хворих на вугрову хворобу із значним їх зростанням відбуваються з боку тестостерону (в 2-3 рази), дегідротестостерону ( в 3-4 рази) та дегідроепіандростерона-сульфату (в 3-4 рази) в перші 6 міс захворювання, при чому зі збільшенням терміну тривалості патологічного стану рівень їх значно зменшувався. Концентрація тестостерону, дегідротестостерону та дегідроепіандростерона-сульфату при тривалості захворювання більш 12 міс у хворих без вугрової хвороби в анамнезі є такою ж, як і рівень цих гормонів на початку захворювання у пацієнтів, батьки яких хворіли на вугрову хворобу.
2. Рівень тестостерону, дегідротестостерону і дегідроепіандростерона-сульфату у хворих на вугрову хворобу при спадковій схильності в анамнезі залишається в межах допустимої норми незалежно від строку захворювання. В групі хворих у яких в анамнезі не було вугрової хвороби, на тлі відносно однакового росту показників тестостерону ( в 3 разів) та дегідротестостерону (в 6,5 разів), значно вище норми залишалась концентрація дегідроепіандростерона-сульфату ( в 20 разів) протягом всього клінічного перебігу хвороби особливо при середньому ступені тяжкості захворювання.
3. Встановлено зниження фагоцитарної активності нейтрофілів та рівня Т-хелперів і імунорегуляторного індексу, які були особливо вираженими у чоловіків з середнім та тяжким ступенем важкості вугрової хвороби при тривалості захворювання понад 12 міс.
4. У чоловіків хворих на вугрову хворобу у 33 % випадків спостерігається порушення з боку шлунково-кишкового тракту, дисбактеріоз, хелікобактерна інфекція, поверхневий антральний гастрит, поверхневий гастродуоденіт, хронічний безкам΄яний холецистит, дискінезія жовчно-вивідних протоків, жовчнокам΄яна хвороба, які можна розглядати як суттєві патогенетичні ланки зниження імунітету та розвитку вугрової хвороби.
5. Експериментально обґрунтовано доцільність можливого застосування для профілактики та лікування вугрової хвороби натурального препарату „Ексо”, який здатний позитивно впливати на основні ланки патогенезу вугрової хвороби, дисбактеріоз, обмін андрогенів, запалення шкіри.
6. Розроблено математичну модель перебігу вугрової хвороби, яка дозволяє з достатнім ступенем вірогідності передбачати характер перебігу патологічного процесу в залежності від рівня чоловічих статевих гормонів з урахуванням сімейного анамнезу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айзятулов Р. Ф. Застосування лікарських рослин у медицині / Р. Ф. Айзятулов // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А. Торсуева. 2001. - Т. 1, № 1. С. 101107.
2. Альтерация печени при экспериментальном дисбиозе у крыс / А. С. Созинов, С. Р. Абдулхаков, А. П. Киясов, А. А. Гумерова // Бюлл. эксперим. биол. и мед. 2003. Т. 136, № 7. С. 23-26.
3. Андрогены и антиандрогенная терапия / под ред. С. Л. Джефкоута ; пер. с англ. - М. : Медицина, 1995. 232 с., ил.
4. Аравийская Е. Р. Акне / Е. Р. Аравийская, Т. В. Красносельских, Е. В. Соколовский // Кожный зуд, акне, урогенитальная хламидийная инфекция ; под ред. Е.В. Соколовского. СПб : СОТИС, 1998. С. 68110.
5. Аравийская Е. Р. Тактика ведения пациентов с себореей и акне / Е. Р. Аравийская, Е. В. Соколовский, Г. Н. Михеев // Научно-практическое общество врачей-косметологов Санкт-Петербурга : сб. статей. - СПб, 2001. Вып. 1. - С. 26-28.
6. Атопический дерматит и геликобактериоз у взрослых в условиях микст-патологии / И. И. Ахметов, Т. В. Соколова, И. Г. Пащенко, Т. Я. Тарарак // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2002. - № 3. С. 33-37.
7. Ахматов С. Н. Вульгарные акне: вопросы этиологии и патогенеза / С. Н. Ахматов, Г. Г. Сафарова // Российский журнал кожных и венерических болезней. 1998. - № 5. - С. 54-58.
8. Ахтямов С. Н. Камуфлирование дефектов на коже / С. Н. Ахтямов // Вестник дерматологии и венерологии. 2002. - № 4. С. 70-72.
9. Базыкин А. Д. Математическая биофизика взаимодействующих популяций / А. Д. Базыкин. - М. : Наука, 1985. - 165 с.
10. Балан В. Е. Применение фитоэстрогенов для лечения гипоэстрогенных состояний / В. Е. Балан, Я. З. Зайдиева // Русский медицинский журнал. 2000. Т. 8, № 3. С. 156-158.
11. Белецкая Л. В. Выявление растворимых иммунных комплексов в тканях биопсии / Л. В. Белецкая, Н. В. Махнева // Бюллетень экспериментальной биологии. 1995. - № 11. С. 545-547.
12. Белова Н. И. Криотерапия жидким азотом в комплексном лечении различных дерматозов / Н. И. Белова, И. Е. Шахнес, А. Г. Туманян // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2002. - № 5. С. 85-86.
13. Бондаренко В. М. Дисбиозы и препараты с пробиотической функцией / В. М. Бондаренко, А. А. Воробьев // ЖМЭИ. 2004. - № 1. С.84-92.
14. Бондаренко В. Н. Дисбактериоз / В. Н. Бондаренко. М. : Медицина, 1994. 334 с.
15. Боурн Р. Аденилатциклазная система / Р. Боурн // Внутренние болезни. Кн. 2 ; пер. с англ. М. : Медицина, 1993. С. 330-338.
16. Брондз Б. Д. Т-лимфоциты и их рецепторы в иммунологическом распознавании / Б. Д. Брондз. М. : Наука, 1987. 471 с.
17. Буянов В. М. Лимфология эндотоксикоза / В. М. Буянов, А. А. Алексеев. М. : Медицина, 1990. 272 с.
18. Буянова А. В. Морфологические основы реализации иммунного ответа в коже / А. В. Буянова // Журнал дерматологии и венерологии. 1999. - № 2(8). С. 46-49.
19. Влияние препаратов фитоэстрогенов сои на включение меченого глицина в ткани зубов и челюстных костей / О. И. Сукманский, А. П. Левицкий, Р. П. Подорожная [и др.] // Вісник стоматології. 2004. - № 4. С. 15-16.
20. Воеводин Д. А. Дисбактериоз и иммунопатологический процесс / Д. А. Воеводин, Г. П. Розанова, М. А. Стенина // ЖМЭИ. 2005. - № 2. С. 89-92.
21. Воспаление : Руководство для врачей / под ред. В. В. Серова, В. С. Паукова. М. : Медицина, 1995. 640 с.
22. Гистология (введение а патологию) ; под ред. Э. Г. Улумбекова, Ю. А. Челышева. М. : ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1998. 960 с.
23. Глухенький Б. Т. Гнойничковые болезни кожи / Б. Т. Глухенький, В. В. Делекторский, Р. Ф. Федоровская. К. : Здоров¢я, 1983. 136 с.
24. Гончарова Я. А. Опыт применения лазерной дермабразии в лечении рубцов постакне / Я. А. Гончарова // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2001. - № 2-3(4). С. 170-172.
25. Горбунцов В.В. Опыт лечения препаратом бензоил пероксида (лосьон «Окси 5» и «Окси 10») некоторых проявлений себореи / В. В. Горбунцов, К. В. Семенуха // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 1999. - № 2. С. 126-128.
26. Городиловский Н.Є. Особливсті гуморальної регуляції метаболічного гомеостазу у хворих на розацеа з супутньою патологією шлунка / Н. Є. Городиловский // Журнал дерматологии и венерологии. 1999. - № 2(8). С. 43-46.
27. Губарева А. В. Влияние системной антибактериальной терапии на регресс папул и пустул при угрях обыкновенных / А. В. Губарева // Омский научный вестник. Сер. Ресурсы земли. Человек. 2008. № 1(65). С. 82-84.
28. Гунина Н. В. Роль половых стероидных гормонов в патогенезе акне / Н. В. Гунина, С. А. Масюкова, А. А. Пищулин // Экспериментальная и клиническая дерматокосметология. 2005. - № 5. - С. 55-62.
29. Данилова А. А. Акне / А. А. Данилова, А. А. Шеклакова // Русский Медицинский Журнал. 2001. - Т. 130, № 11. - С. 452-456.
30. Деряпа Н. Р. Проблемы медицинской биоритмологии / Н. Р. Деряпа, И. П. Мошкин, В. С. Посный. М. : Медицина, 1985. 208 с.
31. Диспансеризация в дерматологии, её историческое прошлое и дальнейшие перспективы / В. И. Кулагин, В. А. Пономарёв, П. Г. Богуш [и др.] // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2002. - № 1. С. 62-64.
32. Дранник Г. Н. Клиническая иммунология и аллергология / Дранник Г. Н. Одесса : Астро-Принт, 1999. 604 с.
33. Дубенский В. В. Физиотерапия в дерматовенерологии: исторические аспекты и перспектива / В. В. Дубенский, Р. В. Редько // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2002. - № 5. С. 33-38.
34. Дудченко М. О. Деякі фактори впливу ультрафіолетових променів на шкіру у прихильників сонячного та штучного загару / М. О. Дудченко, К. В. Васильєва, Л. Ю. Левченко // Захворювання та вікові особливості шкіри, їх генетична детермінованість : наук.-практ. конф., 2003 р., м. Київ : матеріали. К., 2003. С. 32-33.
35. Електропунктурні методи діагностики функціонального стану шкіри і його фізіопунктурна корекція / І. З. Самосюк, Т. М. Зачатко, С. М. Федоров, А. В. Ткаліна // Захворювання та вікові особливості шкіри, їх генетична детермінованість : наук.-практ. конф., 2003 р., м. Київ : матеріали. К., 2003. С. 103.
36. Забарова В. А. Новое в диагностике и терапии кожных болезней и инфекций, передаваемых половым путём / В. А. Забарова, С. А. Монахов // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2002. - № 3. С. 69.
37. Земсков В. М. Неспецифические иммуностимуляторы І / В. М. Земсков // Усп. соврем. биол. 1991. Т. 111, вып. 3. С. 444-459.
38. Земсков В. М. Неспецифические иммуностимуляторы ІІ / В. М. Земсков // Усп. соврем. биол. 1991. Т. 111, вып. 5. С. 707-721.
39. Иммунный статус, принципы его оценки и коррекции иммунных нарушений / В. Г. Передерий, А. М. Земсков, М. Г. Бычкова, В. М. Земсков. К. : Здоров’я, 1995. 211 с.
40. Иммуногенетические факторы при некоторых дерматозах / А. Б. Рахматов, Г. А. Нуритдинова, Т. А. Шилина [и др.] // Український журнал дерматологоии, венерологоии, косметологи. 2002. - № 3(6). С. 6-11.
41. Йегер Л. Клиническая иммунология и аллергология / Л. Йегер. М. : Медицина, 1990. 320 с.
42. К вопросу микробиоценоза кожи больных хроническими дерматозами / В. К. Солнцева, А. С. Быков, А. А. Воробъёв [и др.] // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2000. - № 5. С. 28-31.
43. Каламкарян А. А. Хроническая стафилококковая инфекция кожи / А. А. Каламкарян, А. М. Бухарович. К. : Здоров¢я, 1990. 136 с.
44. Каламкарян А. А. Некротические угри / А. А. Каламкарян, И. А. Чистякова, Е. В. Забанова // Вестник дерматологии. 1990. - № 2. С. 25-28.
45. Калюжна Л. Д. Ефективність використання місцевих засобів при лікуванні вугревої хвороби слабкої та помірної тяжкості / Л. Д. Калюжна, О. Б. Вовк // Журнал дерматологи и венерологии. 1999. № 2(8). С. 66-71.
46. Келоидные рубцы у детей : руководство для врачей / Н. Г. Короткий, В. В. Шафранов, Е. Н. Борхунова, А. В. Таганов. М. : Издательский дом «Династия», 2006. 112 с.
47. Ковалёв В. М. Угревая сыпь / В. М. Ковалёв К. : Здоров¢я, 1991. 143 с.
48. Коган Б. Г. Морфологічні, біологічні та функціональні особливості збудників демодикозу людини-кліщів Demodex folliculorum та Demodex brevis на сучасному етапі / Б. Г. Коган, В. І. Степаненко // Дерматовенерологія. Косметологія. Сексопатологія. - 2001. - № 2-3(4). - С. 70-76.
49. Коган Б. Г. Демодикоз: Раціональна класифікація клінічних форм захворювання, вплив імунних та гормональних зрушень на перебіг дерматозу / Б. Г. Коган // Український журнал дерматовенерології та косметології. -2001. - № 1. - С. 43-47.
50. Коган Б. Г. Розацеа, демодикоз, періоральний дерматит: спільні аспекти етіології та патогенезу. Нові підходи до комплексної терапії дерматозу / Б. Г. Коган, В. Т. Горголь, В. І. Степаненко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2002. - № 4(7). С. 50-54.
51. Кожные и венерические болезни : руководство для врачей. В 4-х т. Т. 2 ; под ред. Ю.К. Скрипкина. М. : Медицина, 1995. - 544 с.
52. Кольман Я. Наглядная биохимия / Я. Кольман, К.-Г. Рём ; пер. с немецк. М. : Мир, 2000. 469 с.
53. Корнеева Е. А. Прогнозирование развития и профилактика угревой болезни на основании изучения роли наследственности и математического моделирования : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / Е. А. Корнеева. - М., 1991. 16 с.
54. Королёв Ю. Ф. Себорея и угри / Ю. Ф. Королёв. Минск : Беларусь, 1972. 144 с.
55. Короткий Н. Г. Комплексная терапия тяжелых форм угревой болезни / Н. Г. Короткий, Н. М. Шарова, И. Н. Скорогудаева // Актуальные вопросы дерматовенерологии : юбил. науч.-практ. конф., Иркутск, 2006 : материалы. - Иркустк, 2006. - С. 77.
56. Короткий Н. Г. Перспективы лечения тяжелых форм угревой болезни / Н. Г. Короткий, Н. М. Шарова, И. Н. Скорогудаева // Актуальные вопросы дерматовенерологии и внутренних болезней. - Ижевск, 2006. - С. 200-202.
57. Корчак І. В. Механізми неспецифічної резистентності шкіри, імунорегуляції та їх порушення при вугревій хворобі / І. В. Корчак // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А. Торсуева. 2001. Т. 1, № 2. С. 136-144.
58. Кубанова А. А. Оценка качества оказания квалифицированной медицинской помощи в дерматокосметологической практике / А. А. Кубанова, О. С. Панова // Вестник дерматологии и венерологии. 2002. - № 1. С. 72-76.
59. Кубанова А. А. Современные особенности патогенеза и терапии акне / А. А. Кубанова, В. А. Самсонов, О. В. Забненкова // Вестник дерматологии и венерологии. - 2003. - № 1. - С. 9-15.
60. Кулага В. В. Лечение заболеваний кожи : справочное руководство / В. В. Кулага, И. М. Романенко. Луганск : Полибланк, 1996. 415 с.
61. Курдина М. И. Генная терапия в дерматологии / М. И. Курдина, Е. И. Загоруйко // Вестник дерматологии и венерологии. 2002. - № 3. С. 12-16.
62. Курченко А. І. Роль клітин Лангерганса в імунній системі шкіри / А. І. Курченко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2001. - № 2-3. С. 6-9.
63. Кутасевич Я. Ф. Внедрение отечественных лекарственных препаратов наружного применения для лечения дерматологических больных / Я. Ф. Кутасевич // Журнал дерматологии и венерологии. - 1999. - № 1. С. 49-54.
64. Лавриненко О. А. Микрокристаллическая дермабразия как способ коррекции косметических недостатков после угревой болезни / О. А. Лавриненко, В. Н. Романенко, Т. А. Фурсова // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2001. - № 1(4). С. 161-164.
65. Левицкий А.П. Лизоцим вместо антибиотиков. Одесса : КПОГT, 2005. 74 с.
66. Левицкий А. П. Фитоэстрогены (биохимия, фармакология, применение в медицине) / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, О. И. Сукманский. - Одесса, 2002. 95 с.
67. Левицкий А. П. Биофлавоноиды как перспективные нейроэндокринные модуляторы / А. П. Левицкий, О. Н. Воскресенский, О. А. Макаренко // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України : VI націон. з’їзд фармацевтів України, 28-30 вересня 2005 р., Харків : матеріали. Х. : Вид-во НФаУ. 2005. - С. 743-745.
68. Лечение кожных болезней : руководство для врачей ; под ред. А. Л. Машкиллейсона. М. : Медицина, 1991. 560 с.
69. Ломакин М. С. Иммунобиологический надзор / М. С. Ломакин. М. : Медицина, 1990. 256 с.
70. Лоуренс Д. Р. Клиническая фармакология / Д. Р. Лоуренс, П. Н. Бенитт : в 2-х т. ; пер. с англ. М. : Медицина, 1993. Т. 1. - 640 с.
71. Льюис К. Персистирующие клетки и загадка выживания биопленок / К. Льюис // Биохимия. 2005. Т. 70, вып. 2. С. 327-336.
72. Мавров И. И. Микроциркуляция при дерматозах / И. И. Мавров, Б. И. Каруна. К. : Здоров’я, 1985. 136 с.
73. Майорова А. В. Угревая болезнь в практике врачадерматокосметолога / А. В. Майорова, В. С. Шаповалов, С. Н. Ахтямов. - М. : Фирма Клавель, 2005. С. 685.
74. Малахова М. Я. Эндогенная интоксикация как отражение комплексной перестройки обменных процессов в организме / М. Я. Малахова // Эфферентная терапия. 2000. Т. 6, № 4. С. 3-14.
75. Мальтус Томас Роберт. Опыт о законе народонаселения // Антология экономической классики / Томас Роберт Мальтус. - М. : Эконом-Ключ, 1993. - С.9‑134.
76. Маслова Е. В. Иммунологические исследования у пациентов с тяжелой формой угревой болезни / Е. В. Маслова // Современные наукоемкие технологии. 2006. - № 5. С. 67 (Современные медицинские технологии (диагностика, терапия, реабилитация и профилактика) : III науч. конф. с междунар. участ., 25 июня2 июля 2006 г., Хорватия : тезисы).
77. Масюкова С. А. Ретин-А в терапии обыкновенных угрей / С. А. Масюкова, И. В. Саламова // Вестник дерматологии и венерологии. 1995. - № 6. С. 41-43.
78. Махнева Н. В. Функция кожи по отношению к иммунным комплексам / Н. В. Махнева, Л. В. Белецкая // Вестник дерматологии и венерологии. 2002. - № 4. С. 4-9.
79. Мациевич Р. Патофизиологические аспекты и медицинская помощь / Р. Мациевич, Б. Мартин // Внутренние болезни ; пер. с англ. : кн. 1. М. : Медицина, 1993. С. 51-61.
80. Машковский М. Д. Лекарственные средства. В 2-х т. Т. 2. / М. Д. Машковский. М. : ООО Новая Волна, 2001. 608 с.
81. МайбурдМ.Е. Мальтус возмутитель спокойствия // Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров / М.Е. Майбурд. -М. : Дело, 1996. - С.184‑187.
82. Микробиоценоз кожи у больных угревой болезнью и пути его коррекции / Я. Ф. Кутасевич, И. А. Маштакова, А. Н. Багмет, О. В. Шаповалова // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2003. - № 1(8). С. 43-47.
83. Милявский А. И. Физиотерапия заболеваний кожи / А. И. Милявский. К. : Здоров¢я, 1987. 214 с.
84. Монахов С. А. Антиандрогенная терапия акне у женщин / С. А. Монахов, О. Л. Иванов, М. А.Самгин // Росс. ж. кож и вен бол. 2005. № 3. - С. 66-70.
85. Нагорный А. Е. Клинико-фармакологические свойства макролидов и их применение в дерматовенерологии / А. Е. Нагорный // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2001. № 2-3(4). С. 183-187.
86. Нажмутдинова Д. К. Состояние процессов перекисного окисления липидов у больных вульгарными угрями на фоне лечения 13-цис-ретиноевой кислотой / Д. К. Нажмутдинова // Вестник дерматологии и венерологии. 1996. - № 2. С. 22-24.
87. Неинвазивный способ диагностики пилорического хеликобактериоза В. Г. Дорофейчук, П. П. Потехин, А. Г. Закомерный [и др.] // Клин. Лаб. Диагностика. 1997. - № 8. С. 4244.
88. Некоторые модели динамики численностей взаимодействующих видов с точки зрения математической статистики / Ю. М. Барабашева, Г. Н. Девяткова, В. Н. Тутубалин, Е. Г. Угер // Журнал общей биологии. 1996. - № 2. С. 123139.
89. Несвижский Ю. В. Изучение изменчивости кишечного микробиоценоза человека в норме и при патологии / Ю. В. Несвижский // Вестник РАМН. 2003. - № 1. С. 49-53.
90. Новиков А. И. Иммуноморфологическая характеристика папул и пустул при угрях обыкновенных / А. И. Новиков, В. А. Охлопков, А. В. Губарева // Омский научный вестник. Сер. Ресурсы земли. Человек. 2008. № 1 (65). С. 78-81.
91. Новиков А. И. Клиническая и патоморфологическая характеристика угревой болезни / А. И. Новиков, В. А. Охлопков, А. В. Губарева // Вестн. дерматологии и венерологии. 2007. № 5. С. 37-40.
92. Новиков А. И. Морфологическая характеристика элементов сыпи при угревой болезни (биопсийное исследование) / А. И. Новиков, В. А. Охлопков, А. В. Губарева // Клин. дерматология и венерология. 2007. № 2. С. 62-67.
93. Новое антисептическое средство флумексид в комплексной терапии больных некоторыми дерматозами / Л. И. Петрух, Я. Ф. Кутасевич, Е. А. Петрусенко, Л. Л. Шаульская // Журнал дерматологии и венерологии. 1999. - № 2(8). С. 90-92.
94. Новые возможности в терапии розацеа и заболеваний сальных желез / М. А. Самгин, А. Н. Львов, Н. С. Потекаев [и др.] // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2002. - № 3. С. 60-65.
95. Огурцова А. Н. Дифференцированный подход к лечению угревой болезни / А. Н. Огурцова // Актуальные вопросы дерматовенерологии и косметологии : науч.-практ. конф., 2003 г., Одесса : материалы. Одесса, 2003. С. 83-84.
96. Огурцова А. Н. Критерии оценки степени тяжести в выборе тактики лечения угревой болезни / А. Н. Огурцова // Фаховий журнал дерматології та венерології. 2004. - № 1(23). - С. 45-49.
97. Озерская О. С. Способы коррекции гипертрофических рубцов / О. С. Озерская // Вестник дерматологии и венерологоии. 2002. - № 3. - С. 65-67.
98. Отт В. Д. Сучасні дані про роль пребіотиків у дитячому харчуванні / В. Д. Отт, О. М. Муквіч // Журнал практикуючого лікаря. 2004. - № 5-6. С. 67-71.
99. Оутс А. Принципы лекарственной терапии / А. Оутс, Р. Вилкинсон // Внутренние болезни. Кн. 2 : пер. с англ. М. : Медицина, 1993. С. 257-281.
100. Пальцев М. А. Межклеточные взаимодействия / М. А. Пальцев, А. А. Иванов. М. : Медицина, 1995. 224 с.
101. Пат. 58471 Україна, МКИ А61К 35/78, А61 Р19/00, 1/02-15.08.2003. Спосіб одержання біологічно активного засобу і біологічно активний засіб „Ексо”, який має остеотропну активність” / Левицький А.П., Макаренко О.А., Дєньга О.В., Чумакова Ю.Г. ; заявник та патентовласник НПА Одесская биотехнология”. - № 2000020574 ; заявл. 02.02.2000 ; опубл. Бюл. № 8.
102. Патологическая анатомия / Под ред. В. В. Серова, М. А. Пальцева. М. : Медицина, 1998. 640 с.
103. Перламутров Ю. Н. Опыт применения лечебного косметического средства Effaclar при лечении угревой болезни / Ю. Н. Перламутров, К. Б. Ольховская // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2002. - № 5. С. 91-92.
104. Перспективы использования эндоэкологической реабилитации в дерматовенерологии / Н. И. Рассказов, В. Н. Бучин, А. П. Волик, Т. А. Эсаулова // Вестник дерматологии и венерологии. 2002. - № 1. С. 20-22.
105. Петросян Э. А. Лечение розовых угрей, осложнённых демодекозом, кровью, экстракорпорально модифицированной гипохлоритом натрия / Э. А. Петросян, В. А. Петросян // Вестник дерматологии и венерологии. 1996. - № 2. С. 42-44.
106. Петросян Э.А. Эффективность применения электрохимически модифицированной крови в комплексном лечении вульгарных угрей / Э. А. Петросян, В. А. Петросян // Вестник дерматологии и венерологии. 1998. - № 3. С. 53-55.
107. Подальші дослідження впливу адаптогенів на рівень здоров’я / О. І. Сукманський, А. П. Левицький, Л. І. Гридіна, О. І. Макаренко // Гомеостаз: фізіологія, патофізіологія, фармакологія, клініка : міжнар. наук. конф., 18-19 вересня 2003 р., Одеса : тези доп. Одеса, 2003. С. 59-60.
108. Применение «ДАЛАЦИНА Т» в комплексном лечении угревой сыпи / Ю. С. Гашинов, Е. Ю. Гашинова, Е. Г. Харитонова, Д. А. Андреева // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2000. - № 2(3). С. 223-224.
109. Применение клинико-морфологического алгоритма в дерматологической практике для лечения келоидных рубцов методом СВЧкриодеструкции / Н. Г. Короткий, В. В. Шафранов, А. В. Таганов [и др.] // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2002. - № 5. С. 87-90.
110. Применение ретинолпальмитата в лечении acne vulgaris / И. В. Саламова, С. А. Масюкова, В. А. Самсонов [и др.] // Вестник дерматологии и венерологии. 1995. - № 4. С. 49.
111. Проценко Т. В. Влияние половых гормонов на физиологические процессы в дерме / Т. В. Проценко, И. Н. Бондаренко // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2001. - № 1(4). С. 133-137.
112. Проценко Т. В. Возможности оценки показателей морфофункционального состояния структуры кожи / Т. В. Проценко, М. В. Бреславец // Захворювання та вікові особливості шкіри, їх генетична детермінованість : наук.-практ. конф., 2003 р., Київ : матеріали. К., 2003. С. 87-88.
113. Проценко Т. В. Опыт лечения спортсменов с угревой болезнью / Т. В. Проценко, И. В. Кондратенко // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2000. № 2(3). С. 201-203.
114. Проценко Т. В. Опыт лечения больных угревой болезнью / Т. В. Проценко, И. В. Кондратенко // Новости медицины и фармации. - 2002. - № 9-10. С. 4-7 .
115. Пути совершенствования специализированной помощи больным дерматозами / Н. В. Кунгуров, Н. М. Герасимова, М. М. Кохан [и др.] // Вестник дерматологии и венерологии. 2002. - № 4. С. 35-36.
116. Разнотовский И. М. Общая гистопатология и иммунопатология кожи / И. М. Разнотовский, Л. В. Белецкая, И. В. Петрова // Кожные и венерические болезни : руководство для врачей ; под ред. Ю. К. Скрипкина. Т. 1. М. : Медицина, 1995. С. 71-122.
117. Реабилитация пациентов с тяжелой формой угревой болезни в условиях косметической клиники / Е. В. Маслова, Я. А. Юцковская, Н. В. Кусая, Н. Т. Митляева // Современные наукоемкие технологии. 2005. - № 7. С. 52 (Фундаментальные и прикладные исследования в медицине : III конф., 1-8 окт. 2005 г., Лутраки : тезисы).
118. Резник И. В. Простаноиды как медиаторы аллергической реакции / И. В. Резник // Иммунология. 1984. - № 4. С. 7-12.
119. Ризниченко Г. Ю. Математические модели биологических продукционных процессов / Г. Ю. Ризниченко, А. Б. Рубин. - М. : Изд-во МГУ, 1998. - 317 с.
120. Робертсон Р. П. Метаболиты арахидоновой кислоты и их роль в медицине / Р. П. Робертсон // Внутренние болезни. Кн. 2 ; пер. с англ. М. : Медицина, 1993. С. 339-347.
121. Роговская С. И. Акне как проявление синдрома гиперандрогении: методы коррекции / С. И. Роговская, А. В. Телунц, И. С. Савельева // Provisorum. -2002. - № 8. С. 28-30.
122. Розенблад М. Эндогенные опиатные пептиды / М. Розенблад // Внутренние болезни. Кн. 2 ; пер. с англ. М. : Медицина, 1993. С. 347-358.
123. Русак Ю. Э.