ПЕРЕБІГ АДРЕНАЛІНОВОЇ МІОКАРДІОПАТІЇ ПРИ РІЗНИХ ТИПАХ ЗАПАЛЬНОЇ РЕАКЦІЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«Тернопільський державний медичний університет
Імені І.Я. Горбачевського»

На правах рукопису

Бойків Аліна Богданівна

УДК: 616-002-06:616.127-007.17:577.175.522

Перебіг адреналінової міокардіопатії при різних типах запальної реакції
14.03.04 патологічна фізіологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор медичних наук,
професор І.Р. Мисула

Тернопіль-2009

ЗМІСТ
Перелік скорочень, умовних позначень, символів і термінів
Вступ
Розділ 1 Роль реактивності організму в патогенезі пошкодження міокарда катехоламінами (огляд літератури)
1.1. Сучасні погляди на механізми кардіотоксичого впливу катехоламінів
1.2. Патофізіологічні аспекти ролі запальної та імунної реакцій у патології міокарда
Розділ 2 Матеріали і методи досліджень
2.1. Методика формування експериментальних груп тварин та моделей
2.2. Визначення активності маркерних ферментів цитолізу
2.3. Вивчення активності перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи
2.4. Дослідження активності гуморальної ланки імунної системи та системи комплементу
2.5. Визначення кількості та фагоцитарної активності лейкоцитів
2.6. Дослідження стану ендогенної інтоксикації
2.7. Морфологічні дослідження
2.8. Статистичний аналіз результатів досліджень
Розділ 3 Особливості мембраноруйнівних процесів при розвитку адреналінової міокардіопатії у тварин з різним типом запальної реакції
3.1. Активність трансаміназ крові в динаміці розвитку адреналінової міокардіопатії
3.2. Активність перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи при пошкодженні міокарда адреналіном
Розділ 4 Кількісні зміни та функціональна активність лейкоцитів, стан ендогенної інтоксикації при розвитку адреналінової міокардіопатії за різних типів запальної реакції
4.1. Динаміка кількості лейкоцитів при розвитку адреналінової міокардіопатії залежно від типу запальної реакції
4.2. Фагоцитарна активність лейкоцитів при розвитку адреналінової міокардіопатії залежно від типу запальної реакції
4.3. Ступінь прояву ендогенної інтоксикації при розвитку адреналінової міокардіопатії залежно типу запальної реакції
Розділ 5 Вплив типу запальної реакції на активність гуморальної ланки імунітету та комплементу в динаміці розвитку адреналінової міокардіопатії
5.1. Вміст імуноглобулінів та циркулюючих імунних комплексів у крові тварин з різним типом запальної реакції при розвитку адреналінової міокардіопатії
5.2. Активність комплементу сироватки крові у тварин з різним типом запальної реакції при розвитку адреналінової міокардіопатії
Розділ 6 Особливості структурних та ультраструктурних змін у серцевому м’язі тварин з різним типом запальної реакції при розвитку адреналінової міокардіопатії
6.1. Морфометричний аналіз стану міокарда при пошкодженні адреналіном залежно від типу запальної реакції
6.2. Характеристика структурних змін в міокарді шлуночків тварин з різним типом запальної реакції при розвитку адреналінової міокардіопатії
6.3. Стан ультраструктури пошкодженого адреналіном міокарда тварин з різним типом запальної реакції
Розділ 7 Аналіз і узагальнення результатів досліджень
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ І ТЕРМІНІВ

АлАТ аланінамінотрансфераза
АОС антиоксидантна система
АсАТ аспартатамінотрансфераза
ВОУКМЛШ відносний об’єм уражених кардіоміоцитів лівого шлуночка
ВОУКМПШ відносний об’єм уражених кардіоміоцитів правого шлуночка
Гіпер гіперергічний тип запальної реакції
Гіпо гіпоергічний тип запальної реакції
ДК дієнові кон’югати
ДКМЛШ діаметр кардіоміоцитів лівого шлуночка
ДКМПШ діаметр кардіоміоцитів правого шлуночка
ДЯЛШ діаметр ядер кардіоміоцитів лівого шлуночка
ДЯПШ діаметр ядер кардіоміоцитів правого шлуночка
ЕІ ендогенна інтоксикація
Ig імуноглобуліни
ЛШ лівий шлуночок
МДА малоновий диальдегід
МЛШ маса лівого шлуночка з пропорціональною його масі частиною
міжшлуночкової перегородки
МП маса передсердь
МПД мінімальна пірогенна доза
МПШ маса правого шлуночка з пропорціональною його масі частиною
міжшлуночкової перегородки
Норм нормергічний тип запальної реакції
ПІ планіметричний індекс (ПСЛШ/ ПСПШ)
ПОЛ перекисне окиснення ліпідів
ПСЛШ площа ендокардіальної поверхні стінки лівого шлуночка
ПСПШ площа ендокардіальної поверхні стінки правого шлуночка СКМВЛШ стромально-кардіоміоцитарне відношення в лівому шлуночку
СКМВПШ стромально-кардіоміоцитарне відношення в правому шлуночку
СМП середньомолекулярні пептиди
СМП/254 середньомолекулярні пептиди, вміст яких визначається при довжині хвилі 254 нм
СМП/280 середньомолекулярні пептиди, вміст яких визначається при довжині хвилі 280 нм
СОД супероксиддисмутаза
СЗЕ сорбційна здатність еритроцитів
ФАЛ фагоцитарна активність лейкоцитів
ФЧ фагоцитарне число
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
ЦП церулоплазмін
ЧМС чиста маса серця
ШІ шлуночковий індекс
ЯЦВЛШ ядерно-цитоплазматичне відношення кардіоміоцитів лівого шлуночка
ЯЦВПШ ядерно-цитоплазматичне відношення кардіоміоцитів правого шлуночка
% ЛШ відсоток маси лівого шлуночка в масі серця
% ПС відсоток маси передсердь в масі серця
% ПШ відсоток маси правого шлуночка в масі серця
% ФЛ відсоток фагоцитуючих лейкоцитів

ВСТУП
Проблема захворювань серця, які виникають на ґрунті ішемії, гіпоксії чи метаболічних порушень залишається найактуальнішою в світі, про що свідчать щорічні звіти ВООЗ. За даними цієї організації летальність від серцево-судинних захворювань у минулому столітті зросла в кілька разів, і ця тенденція зберігається до сьогоднішнього дня. Захворювання серця, що ускладнюються некрозом міокарда, набувають характеру епідемії. Не дивлячись на значні досягнення в лікуванні серцево-судинних захворювань, появу великої кількості фармакологічних препаратів, впровадження в лікарську практику нових методів профілактики найважчих ускладнень, патологія серця і судин залишається головною причиною захворюваності та смертності в світі, забираючи щорічно 17 млн. життів [121, 177].
Складність проблеми зумовлена урбанізацією життя, зростанням ролі постійного стресу як фактора ризику, посиленням емоційного навантаження на сучасну людину, що призводить до збільшення в крові вмісту катехоламінів, ініціювання пошкодження міокарда, а застосування нових методів та засобів лікування не дає бажаних результатів [50, 129, 134, 170, 200, 240, 249]. Негативна дія стресорного гормону адреналіну пов’язана з багатьма компонентами: розвитком критичного енергодефіциту, активацією перекисного окиснення ліпідів, накопиченням іонів кальцію, тощо. Все це має наслідком розвиток дистрофії міокарда та некрозу [114, 220, 242, 243, 257]. Разом з тим, при експериментальному відтворенні патологічних змін у серці найчастіше використовують синтетичні аналоги катехоламінів, тому дослідження патогенезу пошкодження міокарда власне адреналіном залишаються актуальними.
Розвиток некротичних змін в міокарді спричиняє його ремоделювання, яке залежить від ступеня деструкції та активності репаративних процесів. Значною мірою їхня ефективність тісно пов’язана із запаленням, біологічно-еволюційна суть якого полягає в обмеженні та ліквідації вогнища пошкодження, відновленні зруйнованих структур. Відхилення від нормального реагування організму на розвиток інфаркту міокарда ускладнює репаративні процеси, спричиняє розриви серця, аневризми, розвиток постінфарктного синдрому, серцевої недостатності. У клінічній практиці такі важкі наслідки пов’язують з ускладненим перебігом інфаркту міокарда, а ускладнення, як правило, спричиненими особливостями запальної реакції у відповідь на появу в крові міокардіальних антигенів [96, 135, 160]. Навіть у пацієнтів з нестабільною стенокардією виявляють у крові ознаки запальної активності, зокрема так звані білки гострої фази. Все це призводить до збільшення тривалості лікування, частоти рецидивів, потреби в аорто-коронарному шунтуванні, раптової смерті [130, 157].
Реагування різних систем організму на розвиток некротичного процесу в серці є складовою загального адаптаційного синдрому. Адекватна за силою реакція-відповідь характеризується терміном нормергія. У випадку недостатньої активації регуляторних і ефекторних систем організму розвивається гіпореактивна відповідь із в’ялим перебігом і стертими симптомами, надміру різка формує гіперреактивну відповідь із швидким та інтенсивним перебігом, вираженими змінами в навколишніх тканинах, що можуть носити ознаки пошкодження [96]. Поряд із відомими концепціями розвитку некротичного пошкодження міокарда останніми роками значна увага приділяється запаленню, системі комплементу, фагоцитам, зміні їх активності, імунній системі. Місцеві реакції, що виникають безпосередньо після тканинного пошкодження, включають в себе вазодилятацію, підвищення проникності судин, накопичення нейтрофілів та макрофагів у ділянці пошкодження, вивільнення та утворення медіаторів. Останні, потрапляючи в кров, спричиняють системні реакції [95, 113, 188, 206], активацію вільнорадикального окиснення ліпідів [191, 205, 219], наростання ендотоксемії [41, 46, 91]. Комплекс таких змін може суттєво порушувати структурно-функціональну перебудову ушкодженого серцевого м’яза, що призводить до розвитку дистрофії міокарда, а відтак до важких ускладнень [44, 45, 119, 179].
Актуальність теми. Різке погіршення екологічних умов проживання, зростання впливу антропогенних факторів на організм сучасної людини, постійні стреси суттєво змінили реактивність організму та обмежили його адаптаційні можливості. За таких умов не тільки зросла захворюваність на серцево-судинні хвороби, але й змінився перебіг запальної реакції у відповідь на пошкодження тканин. Більшість досліджень присвячені ролі запалення у розвитку атеросклерозу та його наслідкам ішемічному ураженню міокарда. Дослідження ж особливостей розвитку некротичного процесу в серці, спричиненого стресорним гормоном адреналіном, з урахуванням змін реактивності організму і, зокрема, типу запалення носять фрагментарний, розрізнений характер, не створюють цілісного уявлення, відтак вимагають подальшої розробки і уточнення. Недостатньо вивченими на сьогодні є роль специфічних та неспецифічних механізмів, що відповідають за реалізацію запальної реакції при пошкодженні міокарда катехоламінами. Зокрема, невідомою залишається роль імунної системи та системи комплементу у розвитку дистрофічних змін в серці залежно від типу запалення. Не дослідженою залишається залежність між типом запальної реакції і ступенем ендогенної інтоксикації, яка виникає при некротичному пошкодженні міокарда. Недостатньо вивченою є залежність розвитку структурних змін в серці від перебігу запальної реакції, яка розвивається при пошкодження міокарда адреналіном.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексних науково-дослідних тем «Особливості психофізіологічного стану у школярів і студентів у сучасних умовах» (№держреєстрації 0104U004518) та «Особливості вікової та статевої реактивності за змінених умов функціонування організму» ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського» (№держреєстрації 0107U004457), при виконанні яких автором самостійно проведено дослідження особливостей розвитку адреналінової міокардіопатії за різних типів запальної реакції. Тема дисертаційної роботи затверджена Проблемною комісією «Патологічна фізіологія та імунологія» (протокол № 52 від 13 квітня 2006 року).
Мета дослідження. З’ясувати особливості патогенезу адреналінової міокардіопатії в залежності від типу запальної реакції.
Завдання дослідження.
1. Дослідити динаміку маркерів цитолізу та метаболітів перекисного окиснення ліпідів у крові тварин при адреналіновій міокардіопатії з різними типами запальної реакції.
2. Вивчити кількісні зміни та функціональну активність лейкоцитів у динаміці розвитку адреналінової міокардіопатії у тварин із різними типами запальної реакції.
3. Дослідити динаміку показників ендогенної інтоксикації в крові тварин при адреналіновій міокардіопатії із різними типами запальної реакції.
4. Встановити особливості стану гуморальної ланки імунітету при розвитку адреналінової міокардіопатії залежно від типу запальної реакції.
5. Провести аналіз морфометричних показників кардіоміоцитів у тварин з адреналіновою міокардіопатією залежно від типу запальної реакції.
6. Дослідити особливості структури міокарда при адреналіновій міокардіопатії у тварин із різними типами запальної реакції.
Об’єкт дослідження. Адреналінова міокардіопатія.
Предмет дослідження. Інтенсивність мембраноруйнівних процесів, активність гуморальної ланки імунітету, лейкоцитів та системи комплементу, ступінь ендогенної інтоксикації, структурні та ультраструктурні зміни в міокарді при розвитку адреналінової міокардіопатії за норм-, гіпо- та гіперергічного перебігу запальної реакції.
Методи дослідження: біохімічні (визначення в крові активності аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази, концентрації дієнових кон’югатів, малонового диальдегіду, церулоплазміну, активності супероксиддисмутази; концентрації середньомолекулярних пептидів, сорбційної здатності еритроцитів); імунологічні (визначення концентрації імуноглобулінів класів А, М та G, концентрації циркулюючих імунних комплексів, активності комплементу); морфологічні (гістологічні, електронно-мікроскопічні, масометричні, планіметричні, морфометричні, гісто-стереометричні); лабораторні (визначення в крові кількості та фагоцитарної активності лейкоцитів, фагоцитарного числа); статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексне дослідження залежності ступеня біохімічних та морфологічних порушень в серці, спричинених адреналіном, від типів запальної реакції, що виникають у відповідь на адреналінове пошкодження міокарда. Показано, що адреналін у дозі 0,5 мг/кг маси тіла спричиняє в міокарді шлуночків щурів порушення гемодинаміки, некротичні, некробіотичні та дистрофічні зміни, порушення ультраструктурної організації кардіоміоцитів, інтенсивність яких у ранні терміни розвитку адреналінової міокардіопатії (1 та 24 год) є найбільшою за гіперергічного перебігу запальної реакції, а у віддалені (7 доба) за гіпоергічного.
Встановлено, що пошкодження міокарда адреналіном супроводжується збільшенням у крові тварин активності маркерних ферментів цитолізу аспартат- та аланінамінотрансферази, накопиченням продуктів ліпопероксидації на тлі недостатньої активності антиоксидантної системи, що в ранні терміни розвитку патологічного процесу є найбільш інтенсивним за гіперергічного перебігу запальної реакції, а у віддалені за гіпоергічного.
Доведено, що розвиток адреналінової міокардіопатії призводить до збільшення в крові концентрації Ig A, M та G, циркулюючих імунних комплексів, кількості лейкоцитів з одночасним зменшенням їхньої активності, активації системи комплементу. Розлади у взаємодії неспецифічних та специфічних компонентів запальної реакції суттєвіше виявляються за гіпер- та гіпоергічного типів запальної реакції. Показано, що за гіпоергічного типу запальної реакції, незважаючи на незначне збільшення в крові вмісту імуноглобулінів, концентрація циркулюючих імунних комплексів при розвитку адреналінової міокардіопатії наростає через порушення їхньої елімінації, що підтверджується суттєвим пригніченням активності фагоцитуючих клітин. За гіпоергічного перебігу запальної реакції концентрація середньомолекулярних пептидів, що є маркерами ендотоксемії, у віддалені терміни спостереження є найбільшою порівняно з норм- та гіперергічним типом запальної реакції.
Доведено, що відновлення структури ушкодженого адреналіном міокарда за гіпер- та, особливо, гіпоергічного типу запальної реакції, сповільнюється внаслідок пролонгації мембраноруйнівних та катаболічних процесів, що підтверджується збільшенням у крові активності трансаміназ, концентрації продуктів ліпопероксидації, середньомолекулярних пептидів, наявністю вогнищ деструкції, розладів кровообігу в судинах дрібного калібру та слабкою лімфо-гістіоцитарною інфільтрацією.
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень розширюють існуючі знання про роль запалення в розвитку некротичного процесу в міокарді і доводять, що і за гіперергічного і за гіпоергічного перебігу запальної реакції, яка виникає у відповідь на пошкодження міокарда адреналіном, ступінь структурних змін є більшим, ніж за нормергічного. Важливий внесок в обох випадках вносять недостатність системи антиоксидантів, імунний дисбаланс, порушення активності фагоцитуючих клітин, ендогенна інтоксикація, що є інформативними критеріями оцінки тяжкості перебігу адренергічного ушкодження серця. Це відкриває шляхи для пошуків нових методів прогнозування та диференційованого підходу до корекції перебігу некротичного процесу в серці, що може попередити несприятливу функціонально-структурну перебудову міокарда на тлі порушеної реактивності.
Результати досліджень впроваджено в навчальний процес кафедр патологічної фізіології, гістології та ембріології, патологічної анатомії з секційним курсом та судовою медициною ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського», кафедри загальної і клінічної патологічної фізіології імені В.В.Підвисоцького Одеського державного медичного університету, кафедр патологічної фізіології Національного фармацевтичного університету, Запорізького державного медичного університету, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, ДВНЗ «Українська медична стоматологічна академія», Івано-Франківського національного медичного університету, кафедри фармакології Національного фармацевтичного університету та в науковий процес Центральної науково-дослідної лабораторії Національного фармацевтичного університету.
Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно здійснив пошук та аналіз вітчизняних і зарубіжних інформаційних джерел відповідно до теми дослідження, опанував експериментальні методи дослідження, необхідні для реалізації завдань дисертаційної роботи. Функціональні, біохімічні та морфометричні дослідження автором особисто виконано на базі Центральної науково-дослідної лабораторії ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського», визначення показників гуморального імунітету і фагоцитозу, гістологічні, морфометричні і електронно-мікроскопічні дослідження проводилися за технічної підтримки співробітників відповідних лабораторій. За безпосередньої участі автора проведені статистична обробка та аналіз отриманих даних, підготовка матеріалів до публікації, написання всіх розділів дисертації. Разом із науковим керівником було поставлено мету, завдання, програму наукових досліджень, сформульовано узагальнення отриманих результатів, обґрунтовано висновки. Основний творчий доробок і фактичний матеріал належить здобувачу.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, які включені до дисертації, оприлюднені на Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2007), науково-практичній конференції «Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения» (Сімферополь, 2006), підсумкових науково-практичних конференціях «Здобутки клінічної і експериментальної медицини» (Тернопіль, 2007, 2008).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць, із яких 6 у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 у матеріалах і тезах наукових конгресів і конференцій.

Список литературы

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у з’ясуванні особливостей розвитку адреналінової міокардіопатії залежно від типу запальної реакції, яке базується на результатах дослідження ступеня метаболічних та структурних змін в серці, активності гуморальної ланки імунітету, системи комплементу та фагоцитів, ендогенної інтоксикації. Отримані дані дозволять диференційовано корегувати перебіг некротичного процесу в міокарді на тлі порушеної реактивності.

1. Адреналінове пошкодження міокарда супроводжується збільшенням у крові щурів активності аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази, концентрації дієнових кон’югатів та малонового диальдегіду. Інтенсивність змін на 1 год спостереження є найбільшою за гіперергічного, на 24 год за нормергічного, на 7 добу за гіпоергічного типу запальної реакції. Підвищення на 7 добу спостереження активності трансаміназ та вмісту метаболітів ліпопероксидації в крові тварин з гіпер- та, особливо, гіпоергічним типом запальної реакції відображає пролонгацію процесу руйнування міокарда на тлі недостатньої потужності системи антиоксидантів (церулоплазміну і супероксиддисмутази).
2. Пошкодження міокарда адреналіном спричиняє розвиток лейкоцитозу, ступінь якого на 1 год розвитку некротичного процесу є найбільшим за гіперергічного типу запальної реакції (на 32,9 %, р<0,001), на 24 год за нормергічного (на 42,3 %, р<0,001), на 7 добу за гіперергічного (на 18,5%, р<0,05) та гіпоергічного (на 15,8 %, р<0,01). Найбільший ступінь депресії активності фагоцитуючих клітин, що супроводжує гіпоергічний перебіг запальної реакції на всіх етапах розвитку адреналінової міокардіопатії відображає пригнічення даної ланки реалізації запальної відповіді.
3. Ушкодження серця адреналіном супроводжується збільшенням концентрації середньомолекулярних пептидів та сорбційної здатності еритроцитів, що свідчить про розвиток ендогенної інтоксикації, ступінь якої на 1 год спостереження є найбільшим за гіперергічного типу запальної реакції, на 24 год та 7 добу за гіпоергічного. За всіх типів запальної реакції на 7 добу після уведення кардіотоксичної дози адреналіну вміст середньомолекулярних пептидів залишається збільшеним (вміст СМП/254 за нормергічного типу запальної реакції на 20,7 % (р<0,05), за гіперергічного на 23,3 % (р<0,001), за гіпоергічного в 2,1 раза (р<0,001)). Ступінь ендотоксемії на даному етапі спостереження є найбільшим за гіпоергічного типу запальної реакції.
4. Ступінь змін гуморальної ланки імунітету при пошкодженні міокарда адреналіном залежить від типу запальної реакції. Для нормергічного типу характерним є збільшення концентрації Ig A, M та G на 1 год, 24 год і 7 добу адреналінового пошкодження міокарда. Збільшення вмісту імуноглобулінів, більш інтенсивне за гіперергічного та незначне за гіпоергічного перебігу запальної реакції, виникає вже в ранні терміни розвитку адреналінової міокардіопатії (1 та 24 год), зменшується до 7 доби.
5. Пошкодження міокарда адреналіном супроводжується накопиченням у крові щурів циркулюючих імунних комплексів, що на 1 та 24 год спостереження є найбільшим за нормергічного типу запальної реакції, а на 7 добу за гіпоергічного. Комплементарна активність сироватки крові тварин збільшується на всіх етапах розвитку некротичного процесу і її інтенсивність на 1 та 24 год спостереження є найбільшою за гіпоергічного типу запальної реакції, на 7 добу за нормергічного, що свідчить про меншу залежність даного механізму реалізації запальної відповіді від реактивності організму.
6. Адреналінове пошкодження серця спричиняє появу в міокарді тварин гемодинамічних розладів, некротичних, некробіотичних, дистрофічних, інфільтративних змін, які наростають упродовж доби спостереження найбільш інтенсивно за гіперергічного типу запалення. Репаративні процеси в міокарді на 7 добу розвитку адреналінового пошкодження за зміненої реактивності слабо виражені. За гіпоергічного типу запальної реакції мають місце вогнищеві деструктивні ураження м’язових волокон і помірна лімфо-гістіоцитарна інфільтрація, тоді як за гіперергічного переважають гострі розлади кровообігу в судинах дрібного калібру, з’являються свіжі осередки некрозу, незначна лімфо-гістіоцитарна інфільтрація.
7. Розвиток адреналінового пошкодження серця супроводжується порушеннями структурної та ультраструктурної організації міокарда шлуночків, інтенсивність яких залежить від характеру перебігу запальної реакції. Порушення ядерно-цитоплазматичного та стромально-кардіоміоцитарного відношень посилюються протягом перших 24 год і зменшуються до 7 доби і є більшими за гіпо- та гіперергічного типу запальної реакції. Об’ємний відсоток ушкоджених кардіоміоцитів на 1 та 24 год адреналінового пошкодження є найбільшим за гіперергічного, а на 7 добу за гіпоергічного типу запальної реакції.

Список використаних джерел

1. Автандилов Г. Г. Основы количественной патологической анатомии / Г. Г. Автандилов. М. : Медицина, 2002. 240 с.
2. Автандилов Г. Г. Система кардиомиоцит-капилляр сердца человека в норме и при остром инфаркте миокарда (стереометрическое исследование) / Г. Г. Автандилов, Т. А. Гевондян // Кардиология. 1979. Т 19, №10. С. 79-83.
3. Амосова Е. Н. Роль свободных радикалов в патогенезе ишемического повреждения миокарда / Е. Н. Амосова, Г. Б. Афонина, Е. В. Русин [и др.] // Укр. кардіол. журнал. 1999. № 2. С. 121-126.
4. Анализ антиоксидантных свойств хитозана и его олигомеров. / А. С. Корягин, Е. А. Ерофеева, Н. О. Якимович [та ін.] // Бюллетень эксперим. биол. и мед. 2006. Т. 142, № 10. С. 444-446.
5. Антиоксидантні засоби необхідні компоненти комплексної фармакотерапії / Н. О. Горчакова, С. А. Олійник, К. Г. Гаркава [та ін.] // Фітотерапія в Україні. 2000. № 1. С. 7-13.
6. Антиоксиданты церулоплазмин и лактоферрин в профилактике и лечении послеоперационных осложнений у онкологических больных / Н. В. Эделева, Т. В. Сергеева, Е. Р. Немцова [и др.] // Анестезиология и реаниматология. 2001. № 5. С. 61-64.
7. Бажора Ю.І. Механізми макромолекулярних взаємодій у системному гомеостазі при формуванні первинної імунної відповіді в експерименті / Ю .І. Бажора, Ю. В. Петрашевич // Буковинський медичний вісник. 2001. Т. 5, № 3. С. 162-167.
8. Бахуташвили З. Антиоксидантный эффект Плаферона и Плаферона ЛБ в эксперименте во время инфаркта миокарда / З. Бахуташвили // Аллергология и иммунология. 2004. Т.5, № 3. С. 409-412.
9. Білецький С. С. Деякі аспекти впливу метопрололу, карведилолу та мелатоніну на стан пероксидного окиснення ліпідів, окислювальної модифікації білків та антиоксидантний захист крові хворих на інфаркт міокарда / С. С. Білецький // Клін. та експерим. патол. 2006. Т. 5, № 4. С. 10-13.
10. Бойків А. Б. Активність трансаміназ у сироватці крові піддослідних груп тварин з адреналіновою міокардіопатією при різних типах запальної реакції / А. Б. Бойків, І. Р Мисула // Медична хімія. 2007. Т. 9, № 2. С. 38-41.
11. Бойків А. Б. Відносний об’єм уражених кардіоміоцитів шлуночків серця білих щурів з різним типом запальної реакції після введення кардіотоксичної дози адреналіну/ А. Б. Бойків // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2008. № 2. С.113.
12. Бойків А.Б. Гуморальний імунітет у тварин з адреналіновою міокардіопатією при різних типах запальної реакції / А.Б. Бойків // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. 2006. Т. 142, Ч. 3. С. 204.
13. Бойків А. Б. Зміни гуморального імунітету у тварин з адреналіновою міокардіопатією при різних типах запальної реакції / А. Б. Бойків // Вісник наукових досліджень. 2008. № 3. С. 60-63.
14. БойківА. ПОЛ та АОС у крові щурів з різним типом запальної реакції після введення кардіотоксичної дози адреналіну / А. Бойків, О. Авдєєв, Л. Кіналь // XI ювілейний міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених, присвячений 50-річчю заснування ТДМУ, 10-12 трав. 2007 : збірник матеріалів конгресу. Тернопіль, 2007. С. 209.
15. Бойків А. Б. Стан ендогенної інтоксикації у тварин з різним типом запальної реакції при адреналіновій міокардіопатії / А. Б. Бойків // Медична хімія. 2008. Т. 10, № 3. С. 87-91.
16. Бойків А. Б. Стан перекисного окиснення ліпідів та активність антиокиснювальної системи у крові щурів з різним типом запальної реакції після введення кардіотоксичної дози адреналіну / А. Б. Бойків // Вісник наукових досліджень. 2007. № 3. С. 74-77.
17. Бойків А. Б. Ультраструктурні зміни міокарда щурів при гіпоергічному та гіперергічному перебігу адреналінової міокардіопатії в експерименті / А. Б. Бойків // Світ медицини і біології. 2008. № 2, Ч. ІІ. С. 15-20.
18. Братусь В. В. Атеросклероз, ишемическая болезнь сердца, острый коронарный синдром: патогенез, диагностика, клиника, лечение / В. В. Братусь, В. А. Шумаков, Т .В. Талалаева. К. : Четверта хвиля, 2004. 576 с.
19. Бульда В. I. Структурно-функцiональний стан мембран еритроцитiв при серцевiй недостатностi / В. I. Бульда // Укр. науково-медичний молодiжний журнал. 1998. № 1. - С. 3-7.
20. Бурлака А. П. Радикальні форми кисню та оксиду азоту при пухлинному процесі / А. П. Бурлака, Є. П. Сидорик. Київ : Наукова думка, 2006. 226 с.
21. Вакалюк І. П. Антиоксидантний захист та стан пероксидного окислення ліпідів в аспекті тривалої ліпідзнижучої та гепатопротекторної терапії / І. П. Вакалюк, В. І. Клименко, А. О. Клименко // Вісн. наук. досл. 2006. № 4. С. 93-95.
22. Взаємодія гормональних, медіаторних і субстратних механізмів у регуляції кровопостачання, метаболізму та функції міокарда / О. П. Нещерет, І. В. Гончар, І. В. Шепеленко [та ін.] // Фізіол. журнал. 2006. Т.52, № 2. С. 125.
23. Визир В. А. Иммунологические механизмы формирования и прогрессирования сердечной недостаточности / В. А. Визир, А. Е. Березин // Запорожский медицинский журнал. 2000. № 1. С. 38-45.
24. Влияние анксиолитических средств на некоторые иммунологические показатели у стрессированных крыс / З. Б. Арушян, М. А. Батурина, З. В. Бейер [и др.] // Экспер. и клин. фармакол. 2003. № 6. С. 45-47.
25. Волкова О. В. Основы гистологии с гистологической техникой / О. В. Волкова, Ю. К. Елецкий. М. : Медицина, 1982. 304 с.
26. Волосянко А. Б. Роль імунних комплексів при хронічних гепатитах В у дітей і їх динаміка в процесі лікування / А. Б. Волосянко // Одеський медичний журнал. 2000. № 6. С. 56-58.
27. Вплив дозованого фізичного навантаження на імунний статус осіб молодого віку / Б. Д. Луцик, Л. Є. Лаповець,О. Г Марський [та ін.] // Львівський медичний часопис. 2003. № 1. С. 14-15.
28. Гаврилов В. Б. Оценка интоксикации организма по нарушению баланса между накоплением и связыванием токсинов в плазме крови / В. Б. Гаврилов, М. М. Бидула, Д. А. Фурманчук // Клин. лаб. диагностика. 1999. № 2. С. 13-17.
29. Гаєвська М. Ю. Циркулюючі імунні комплекси за умов норми і патології / М. Ю. Гаєвська // Вісн. наук. досл. 2000. № 4. С. 37-40.
30. Гаргін В. В. Патологічна анатомія вегетативної нервової системи серця при ішемічній хворобі серця : автореф. дис. на здобуття вч. ступеня д-ра мед. наук : спец. 14.03.02 «Патологічна анатомія» / В. В. Гаргін. Харків, 2007. 36 с.
31. Гацура С. В. Влияние эналаприла малеата и лозартана на размеры экспериментального инфаркта миокарда, сродство гемоглобина к кислороду и некоторые показатели перекисного окисления липидов / С. В. Гацура, В. В. Зинчук // Эксперим. и клин. фармак. 2004. Т. 67, № 1. С. 19-21.
32. Гитель Е. П. Роль ин­терлейкинов в патогенезе атеросклероза / Е. П. Гитель, Д. Е. Гусев, Е. Г. Пономарь // Клиническая ме­дицина. 2006. № 6. С. 1016.
33. Глебов А. Н. Прооксидантно-антиоксидантное состояние организма при окислительном стрессе в условиях коррекции L-аргинин-NO-системы / А. Н. Глебов, В. В. Зинчук // Бюлл. эксперим. биол. и мед.. 2006. Т. 141, № 4. С. 368-370.
34. Гнатюк М. С. Адаптаційні зміни просторових параметрів камер серця при токсичному ураженні / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк // Вісн. наук. досл. 2002. № 2. С. 123-125.
35. Гриневич Ю. А. Определение иммунных комплексов в крови онкологических больных / Ю. А. Гриневич, A. M. Алферов // Лабораторное дело. 1981. № 8. С. 493-495.
36. Гуморальні імунологічні аспекти патогенезу ревматизму, неревматичного кардиту та ювенільного ревматоїдного артриту у дітей / П. С. Мощич, А. В. Гаєвська, Ю. В. Марушко [та ін.] // Лік. справа. 2001. № 5-6. С. 48-52.
37. Гуралюк В. М. Добові ритми концентрації адреналіну в плазмі крові білих щурів при дії іммобілізаційного стресу / В. М. Гуралюк // Фізіологічний журнал. 2006. Т. 52, №2. С.121-122.
38. Гусева С. А. Церулоплазмин: физико-химические свойства, функции в организме, клиническое применение / С. А. Гусева, А. О. Петруша, Я. П. Гончаров // Укр. журн. гематології та трансфузіології. 2004. Т. 4, № 3. С.46-52.
39. Дацко Т. В. Особливості морфологічних змін печінки при адреналіновій міокардіодистрофії у тварин з різною стійкістю до гіпоксії / Т. В. Дацко // Наук. вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. 2000. № 12. С. 29-30.
40. Дзизинский А. А. Клиническое значение хемилюминесценции лейкоцитов при инфаркте миокарда / А. А. Дзизинский, С. В. Калмыков // Терапевт. архив. 1991. Т. 63, № 4. С. 73-76.
41. Діка А. Зміни показників протеїно- та імунограми при гострому інфаркті міокарда / А. Діка // Практична медицина. 2003. Т. 9, № 4. С. 82-85.
42. Диагностическая ценность оценки проницаемости мембран эритроцитов в качестве критерия интоксикационного синдрома / З. А. Петросян, Н. А. Неделько, А. Х. Каде [и др.] // Клинич. лабор. д-ка. 2001. № 8. С. 5-8.
43. Диеновые конъюгаты плазмы крови при стимуляции и ингибировании перекисного окисления липидов у собак с различными формами заживления экспериментального инфаркта миокарда /В. Н. Сокрут, Н. И. Яблучанский, Ю. И. Жданюк [и др.] // Патол. физиол. и эксперим. терапия. 1991. № 4. С.37-38.
44. Динамика структурно-геометрических и функциональных показателей левого желудочка в ранние и поздние сроки инфаркта миокарда / Т. Р. Рябова, В. В.Рябов, А. А. Соколов [и др.] // Ультразвук и функц. диагнос. 2001. № 3. С. 54-60.
45. Добровольський В. В. Ультраструктурні характеристики ішемічного та реперфузійного ушкодження міокарда та його попередження за допомогою трамадолу / В. В. Добровольський, О. О. Столярчук, А. П. Король // Укр. кард. журнал. 2001. № 3. С. 66-70.
46. Долгих В. Т. Механизмы повреждения и защиты сердца при острой смертельной кровопотери / В. Т. Долгих // Вестн. рос. АМН. 2002. № 8. С. 25-32.
47. Долженко М. М. Особливості гемодинамічних параметрів у хворих із постінфарктною ішемією міокарда / М. М. Долженко // Медичні перспективи. 2001. Т. 6, № 1. С. 10-12.
48. Дубинина Е. Е. Роль активних форм кислорода в качестве сигнальних молекул в метаболизме тканей при состояниях окислительного стресса / Е. Е. Дубинина // Вопр. мед. химии. 2001. Т. 47, № 6. С. 561-581.
49. Дьяченко Т. С. Информативность биохимических показателей плазмы крови при острой и хронической ишемической болезни сердца / Е. С. Дьяченко, В. Е. Веровский, О. В. Островский // Клин. лабор. диагн.. 2007. № 6. С. 31-33.
50. Евсевьева M. E. Стрессорная перестройка миокарда: динамика структурных изменений при различных видах стресса / M. E. Евсевьева // Бюл. экспер. биол. 2000. Т. 130, № 10. С. 378-381.
51. Експериментальне дослідження кардіотропності препаратів біофлавоноїдного ряду / Т. С. Сахарова, Л. В. Яковлєва, Є.М. Горбань [та ін.] // Мед. хім. 2001. Т. 3, № 2. С. 13-15.
52. Ефремов А. В. Системные нарушения метаболизма при остром инфаркте миокарда и методы его коррекции / А. В. Ефремов, А. Р. Антонов, Т. А. Литвинова // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 2006. № 2. С. 27-28.
53. Єльський B. M. Роль вільнорадикального окислення в реалізації стресу / B. M. Єльський, І. І. Зінкович, О. Д. Якубенко // Досягнення біології та медицини. 2004. № 1. С. 53-56.
54. Жаворонок Т. В. Нарушение «окислительного» метаболизма при острых воспалительных заболеваниях / Т. В. Жаворонок, Е. А. Степовая, Н. В. Рязанцева // Клин. лаб. диагностика. 2006. № 12. С. 10-14.
55. Закиров Н. У. Кардиопротекторное действие глицирама при изадриновом повреждении миокарда / Н. У. Закиров, М. И. Айзиков, А. Г. Курмуков // Экспер. и клин. фармакол. 2000. Т. 63, № 5. С. 24-26.
56. Застосування вобензиму для корекції порушень перекисного окислення ліпідів і синдрому ендогенної інтоксикації при автоімунних ускладненнях гострого інфаркту міокарда / М. І. Швед, І. П. Тофан, Л. В. Радецька [та ін.] // Вісник наук. досліджень. 2006. № 4. С.107-110.
57. Застосування церулоплазміну для профілактики ускладнень комплексного лікування хворих онкологічного профілю / О. О. Литвиненко, О. П. Кабан, Л. М. Гуніна [та ін.] // Укр. хіміотерапевт. журн. 2005. № 1-2. С.69-73.
58. Зиятдинова Г. К. Интегральная антиоксидантная емкость плазмы крови и ее взаимосвязь с содержанием микроэлементов / Г. К. Зиятдинова, А. А. Лапин, В. И. Погорельцев [и др.] // Патол. физиол. и экспер. терапия. 2006. № 1. С. 15-17.
59. Ігрунова К. М. Апоптоз мононуклеарних клітин крові у хворих з патологією серцево-судинної системи / К. М. Ігрунова, М. М. Моторна, І. І Степанова // Лабор. д-ка. 2004. № 1. С. 16-18.
60. Ігрунова К. М. Особливості біохімічного гомеостазу при різних формах імобілізаційного стресу у щурів / К. М. Ігрунова, О. В. Зарубіна // Укр. кардіол. журнал. 2007. № 5. С. 193.
61. Изменения функции саркоплазматического ретикулума и содержания фосфолипидов в миокарде при иммунном воздействии на сердце / Г. А. Чередниченко, А. А. Мойбенко, Г. И. Марченко [и др.] // Патол. физиол. и эксперим. терапия. 1992. № 2. С.33-36.
62. Изменения энергетического метаболизма и сократительной функции сердца в процессе развития очаговых некрозов миокарда / В. В.Малышев, Е. Н. Екимов, И. Г. Харитончик [и др.] // Бюл. эксперим. биол. и мед. 1986. Т. 102, № 11. С. 534-536.
63. Імунний статус та атерогенний потенціал у хворих на інфаркт міокарда на етапі реабілітації / О. М. Рябоконь, Т. І. Гавриленко, О. М. Корніліна [та ін.] // Медичні перспективи. 2000. Т. 5, № 2. С. 49-51.
64. Иммунный статус у больных с сердечно-сосудистой патологией / А. В. Зурочка, О. С. Абрамовских, К. В. Никушкина [и др.] // Клинич. лабор. д-ка. 2001. № 10. С. 16.
65. Каверина Н. В. Противофибрилляторное действие антиаритмических средств различных классов в условиях активации парасимпатической нервной системы / Н. В. Каверина, Г. Г. Чичканов, Н. Б. Цорин // Эксперим. и клин. фармакол. 2004. Т. 67, № 6. С. 30-31.
66. Каленикова Е. И. Хроническое введение коэнзима Q10 ограничивает постинфарктное ремоделирование миокарда у крыс / Е. И. Каленикова, Е. А. Городецкая, Е. Г. Колокольчикова // Биохимия. 2007. Т.72, вып. 3. С. 407-415.
67. Калинкин М. Н. Метаболические предпосылки внезапной смерти от ишемической болезни сердца / М. Н. Калинкин // Патол. физиол. и экспер. тер. 1997. № 2. С. 43-46.
68. Капелько В. И. Регуляторная роль кислородных радикалов в миокардиальных клетках / В. И. Капелько // Росс. физиол. журнал им И.М. Сеченова. 2004. Т. 90, № 6. С. 681-692.
69. Карнаух Е. В. Патогенетичний аспект кардіопротекторної дії антистресових засобів / Е. В. Карнаух, Л. Т. Киричок // Ліки. 1999. № 2. С. 7-11.
70. Кинетика миоглобина, креатинкиназы и аспартатаминотрансферазы при неосложненном и осложненных формах заживления инфаркта миокарда в эксперименте / В. Н. Сокрут, Н. И. Яблучанский, И. И. Зинкович [и др.] // Патол. физиол. и эксперим. терапия. 1992. № 1. С.15-17.
71. Клазматоз як типова реакція ендотеліоцитів на дію пошкоджуючих факторів / І. П. Герелюк, І. М. Лучко, В. І. Герелюк [та ін.] // Фізіол. журн. 2000. Т. 46, № 2 (додаток). С. 5-6.
72. Клес О. В. Ефекти впливу інтервального гіпоксичного тренування на окремі ланки окисного метаболізму тканин серця, печінки та крові щурів за дії малих доз радіації / О. В. Клес // Експер. фізіол. та біохім.. 2007. № 3. С. 31-35.
73. Клименко М. О. Клітинні та молекулярні, локальні та системні механізми гострого та хронічного запалення / М. О. Клименко, Р. У. Ліпшиць, С. В. Татарко [та ін.] // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. 2006. Т. 142, Ч. 3. С. 218-219.
74. Клінічна імунологія / Ю. І. Бажора, В. М. Запорожан, В. Й. Кресюн, І. М. Годзієва. Одеса : Одес. держ. мед. ун-т, 2000. 384 с.
75. Ковтунова M. E. Церулоплазмин и среднемолекулярные пептиды как критерии течения острого миелобластного лейкоза / М. Е. Ковтунова, В. Н. Паньков, Н. Н. Перевалова // Клинич. лаб. д-ка. 2003. № 5. С. 52-54.
76. Козлюк А. С. Иммунологические методы в гигиенических исследованиях / А. С.Козлюк, Л. А. Анисимов, И. Г Шройт. Кишинев : Штиинца, 1987. 115 с.
77. Козырева Т. В. Влияние скорости и глубины охлаждения крыс на иммунный ответ и содержание кортикостерона в плазме крови / Т. В. Козырева, Л. С. Елисеева, В. А. Вавилин // Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. 2000. Т. 86, № 12. С. 1618-1623.
78. Колб В. Г. Справочник по клинической химии / В. Г. Колб, В. С. Камышников. Минск : Беларусь, 1982. 311 с.
79. Комаров Ф. И. Биохимические исследования в клинике / Ф. И. Комаров, Б. Ф. Коровкин, В. В. Меньшиков. Элиста : АПП "Джангар". 1999. 250 с.
80. Конончук М. А. Морфофукціональний стан міокарда залежить від ступеня обмеження кровопостачання / М. А. Конончук, В. В. Вербицький // Лікарська справа. 2006. № 1-2. С.53-58.
81. Корякина Е. В. Молекулы средней массы как интегральный показатель метаболических нарушений (обор литературы) / Е. В. Корякина, С. В. Белова // Клинич. лабор. д-ка. 2004. № 3. С. 3-8.
82. К оценке метаболических, иммунных и функциональных нарушений при острой коронарной недостаточности / И.В. Логачева, Л.А. Лещинский, М. Ю Колесникова, И. Р. Стайсин // Рос. кардиол. журн. 2002. № 4. С. 23-26.
83. Крылов В. Н. Влияние убихинона-10 на энергетический обмен и ПОЛ в миокарде крыс при ишемии / В. Н. Крылов, Л. Д. Лукьянова, А. С. Корягин // БЭБИМ. 2000. Т. 130, № 7. С. 35-38.
84. Кукоб Т. В. Кардіопротективний вплив α-ліноленової кислоти / Т. В. Кукоб, А. В. Коцюруба, О. О. Мойбенко // Український кардіологічний журнал 2006. Т. 5, № 3. С. 44-49.
85. Кулинский В. И. Биохимические аспекты воспаления / В. И. Кулинский // Биохимия. 2007. Т. 72, вып. 6. С. 733-746.
86. Кулинский В. И. Общая гормонология. Определение, значение, свойства и механизмы действия гормонов / В. И. Кулинский, Л. С. Колесниченко. Иркутск : Изд. ИГУ, 2005. 168 с.
87. Курик О. Г. Патогістологія передсердно-шлуночкового пучка та його ніжок у померлих від гострої коронарної недостатності та інфаркту міокарда / О. Г. Курик, О. М. Атаманюк, Л. В. Боднар // Галицький лікарський вісник. 2007. Т. 14, № 1. С. 51-54.
88. Ланкин В. З. Свободнорадикальные процессы при заболеваниях сердечно-сосудистой системы / В. З. Ланкин, А. К. Тихазе, Ю. Н. Беленков // Кардиология. 2000. № 7. С 48-61.
89. Лебедев В. В. Супероксидная теория патогенеза и терапии иммунных расстройств / В. В. Лебедев // Вестник Рос. АМН. 2004. № 2. С. 34-40.
90. Левицький В. А. Деякі аспекти порушення мікроциркуляції в серцевому м'язі щурів при емоційно-больовому стресі, ускладненому гіперхолестеринемією / В. А. Левицький, М. І. Лучко, Н. Г. Міхеєва // Буковинський мед. вісник. 2002. Т. 6, № 2-3. С. 135-137.
91. Лисенко О. В. Роль деяких продуктів катаболізму у перебігу ішемічної хвороби серця / О. В. Лисенко, I. I. Дейнеко // Фізіол. журн. 2002. Т. 48, № 4. С. 84.
92. Лоза Т. В. Роль судинної стінки в регуляції антиоксидантних властивостей крові при фізичному адаптованому навантаженні у щурів з різною емоційною реактивністю / Т. В. Лоза // Експерим. фізіол. та біохім. 2000. № 1(9). С. 33-35.
93. Лушникова Е.Л. Альтеративная и пластическая недостаточность кардиомиоцитов : новодриновые повреждения миокарда в условиях антрациклиновой кардиомиопатии / Е. Л. Лушникова, Л. М. Непомнящих, Д. Е. Семенов // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2001. Т. 131, № 6. С. 697-702.
94. Люлька Н. О. Гуморальний імунітет у хворих на інфаркт міокарда в гострому та підгострому періодах / Н. О. Люлька // Вісн. наук. досл. 1999. № 3. С. 27-30.
95. Люлька Н. О. Реактивність організму та її корекція у хворих на інфаркт міокарда / Н.О. Люлька. Тернопіль : Укрмедкнига, 2003. 69 с.
96. Малая Л. Т. Неосложненные и осложненные формы заживления инфаркта миокарда / Л. Т. Малая, Н. И. Яблучанский, М. А. Власенко. К. : Здоров’я, 1992. 208 с.
97. Маркеры воспалительного ответа и размеры инфаркта миокарда / И. М. Корочкин, И. И. Чукаева, Н. В. Орлова [и др.] // Кардиология. 1993. № 1. С. 46-47.
98. Маркова О. О. Міокардіодистрофія і реактивність організму / О. О. Маркова. Тернопіль : Укрмедкнига, 1998. 150 с.
99. Маслов Л. Н. Регенерация миокарда человека / Л. Н. Маслов, В. В. Рябов, С. И. Сазонова [и др.] // Патологическая физиология и экспериментальная терапия 2006. № 4. С. 28-33.
100. Медведик Л. О. Дисфункція лівого шлуночка при токсичних ураженнях міокарда в поєднанні з ішемічною хворобою серця : автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд. мед. наук : 14.01.11 / Л. О. Медведик. Івано-Франківськ, 2006. 20 с.
101. Меерсон Ф. З. Первичное стрессорное повреждение миокарда и аритмическая болезнь / Ф. З. Меерсон // Кардиология. 1997. Т. 37, № 5. С. 58-64.
102. Меньшикова Е. Б. Механизмы развития окислительного стресса при ишемическом и реперфузионном поврежденни миокарда / Е. Б. Меньшикова, И. К. Зенков, А. Ф. Сафина // Усп. совр. биол. 1997. Т. 3, вып. 3. С. 362-373.
103. Методи дослідження ендогенної інтоксикації організму : Методичні рекомендації / М. А. Андрейчин, М. Д. Бех, В. В. Дем’яненко [та ін.] Київ, 1998. 31 с.
104. Мещишен І. Ф. Механізм окислювальної модифікації білків / І. Ф. Мещишен, В. П. Польовий // Буковинський медичний вісник. 1999. Т. 3, № 1. С. 98-107.
105. Міщенко І. В. Реакції перекисного окиснення ліпідів і гемостазу у різних тканинах при гострому емоційно-больовому стресі / І. В. Міщенко // Фізіологічний журнал. 2002. Т. 48, № 6. С. 66-69.
106. Микунис Р. И. Содержание в крови среднемолекулярных пептидов при сердечно-сосудистых заболеваниях / Р. И. Микунис, М. И. Векслер // Клин. медицина. 1990. Т. 68, № 5. С. 124-126.
107. Мисула І. Р. Загоєння кукси бронха після пульмонектомії у тварин з різною реактивністю / І. Р. Мисула, О. В. Вайда // Здобутки клінічної і експериментальної медицини : мат-ли XLVI підсумкової наук.-практ. конф. 2003. № 1. С. 147.
108. Мисула І.Р. Зміни активності АлАТ і АсАТ в крові щурів з адреналіновою міокардіопатією при різних типах запальної реакції / І.