Патофізіологічні механізми ранніх зрушень прооксидантно-антиоксидантної системи в легеневій, нирковій, наднирковій тканинах за умов розвитку експериментального алергічного альвеоліту та їх корекція

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького

На правах рукопису

Ковалишин Орися Анатоліївна

УДК: 616.24-002-056.3-02(616.24+616.61+616.45)-018-092:612.015.11]-085.356

Патофізіологічні механізми ранніх зрушень прооксидантно-антиоксидантної системи в легеневій, нирковій, наднирковій тканинах за умов розвитку
експериментального алергічного альвеоліту та їх корекція

14.03.04 патологічна фізіологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Регеда Михайло Степанович
доктор медичних наук, професор,
Заслужений працівник освіти України

Львів-2009

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень .......................5
Вступ ....6
Розділ 1. Екзогенний алергічний альвеоліт (огляд літератури)....................12
1.1. Визначення, етіологія та патогенез екзогенного
алергічного альвеоліту........12
1.2. Діагностика та лікування екзогенного алергічного
альвеоліту ..........................................28
Розділ 2. Матеріали та методи дослідження ..............................................39
2.1. Модель експериментального алергічного альвеоліту.......39
2.2. Методи досліджень.......41
2.2.1. Кількісне визначення імунних комплексів у крові........................41
2.2.2. Визначення вмісту Т-лімфоцитів у крові........................................41
2.2.3. Визначення вмісту В-лімфоцитів у крові.......................................42
2.2.4. Дослідження дієнових кон’югатів...................................................43
2.2.5. Дослідження малонового діальдегіду.............................................43
2.2.6. Дослідження активності супероксиддисмутази.............................44
2.2.7. Дослідження активності каталази....................................................44
2.2.8. Статистичне опрацювання одержаних результатів.......................45
Розділ 3. Зрушення функціонального стану імунної системи у крові морських свинок в динаміці розвитку експериментального алергічного альвеоліту та їх корекція
тіотріазоліном........................................................................................................46
3.1. Вміст Т і В-лімфоцитів та рівень циркулюючих імунних комплексів у крові морських свинок на 14, 24, 34, 44 доби розвитку
експериментального алергічного альвеоліту..................................46
3.2. Дія тіотріазоліну на рівень циркулюючих імунних комплексів та Т і В-лімфоцитів у крові
при експериментальному алергічному альвеоліті................53
Розділ 4. Зміна функціонального стану прооксидантної і
антиоксидантної систем у крові морських свинок в динаміці
формування експериментального алергічного альвеоліту та їх
корекція тіотріазоліном........................61
4.1. Активність ферментів антиоксидантної системи та вміст продуктів перекисного окислення ліпідів в крові на 14, 24, 34 і 44 доби формування експериментального алергічного
альвеоліту...............................................................................62
4.2. Дія тіотріазоліну на активність антиоксидантного захисту і рівень утворення продуктів перекисного окислення ліпідів у крові при екс
периментальному алергічному альвеоліті......................................68
Розділ 5. Порушення прооксидантно-антиоксидантної
систем у легенях морських свинок в динаміці розвитку
експериментального алергічного альвеоліту та їх корек-
ція тіотріазоліном..................................................................................................73
5.1. Вміст продуктів перекисного окислення ліпідів та активність антиоксидантної системи в легенях морських свинок на 14, 24, 34, 44 до-
би формування алергічного альвеоліту.........................................74
5.2. Дія тіотріазоліну на вміст продуктів перекисного окислення ліпідів та активність ферментів антиоксидантної системи в легенях при
алергічному альвеоліті....................................................................80
Розділ 6. Порушення прооксидантно-антиоксидантної систем в нирковій тканині морських свинок в динаміці формування експериментального алергічного альвеоліту та їх
корекція тіотріазоліном.........................................................................................85
6.1. Вміст продуктів перекисного окислення ліпідів і активність ферментів антиоксидантної системи в нирках морських свинок на 14, 24, 34 і 44 доби розвитку експериментального
алергічного альвеоліту......................................................................85
6.2. Дія тіотріазоліну на вміст продуктів перекисного окислення ліпідів та активність ферментів антиоксидантної системи в нирках при експериментальному алергічному
альвеоліті............................................................................................90
Розділ 7. Зрушення прооксидантно-антиоксидантної систем
в наднирниках морських свинок в динаміці розвитку експеримен-
тального алергічного альвеоліту та їх корекція тіотріазоліном........................95
7.1. Вміст продуктів перекисного окислення ліпідів і активність антиоксидантної систем в наднирниках морських свинок на 14, 24, 34 і 44 доби
розвитку експериментального алергічного альвеоліту.................95
7.2. Дія тіотріазоліну на вміст продуктів перекисного окислення ліпідів і активність ферментів антиоксидантної системи в наднирниках при
експериментальному алергічному альвеоліті..............................100
Розділ 8. Аналіз та узагальнення результатів дослідження ...........................105
Висновки......117
Список використаних джерел........120
Додатки........................................162

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АА алергічний альвеоліт
АГ антиген
АР алергічна реакція
АТ антитіло
АОА антиоксидантна активність
АОС антиоксидантна система
БАЛ бронхоальвеолярний лаваж
БЦЖ бацила Кальмета-Герена
ГІКП гострий імунокомплексний процес
ДК дієнові кон’югати
ЕАА екзогенний алергічний альвеоліт
ЕМХ експериментальна модель хвороби
ІК імунні комплекси
ІКП імунокомплексна патологія
КАСК комплементарна активність сироватки крові
КТ каталаза
ЛП легені пташника”
МДА малоновий діальдегід
НСТ тест нітросинього тетразоліну
ПЯЛ поліморфно-ядерні лейкоцити
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
ПОС прооксидантна система
СХ сироваткова хвороба
СОД супероксиддисмутаза
СД специфічна десенсибілізація
ФХ фактор Хагемана
ХГІК хронічна гіперімунокомплексемія
ЦІК циркулюючі імунні комплекси

ВСТУП

Актуальність теми. Вивчення етіопатогенетичних механізмів формування екзогенного алергічного альвеоліту, діагностика та лікування його до тепер є предметом різнобічного дослідження як вчених-експериментаторів, так і клініцистів-пульмонологів, терапевтів, профпатологів, алергологів та патофізіологів.
Діагностика екзогенного алергічного альвеоліту є складною через те, що відсутні чіткі діагностичні критерії, досить часто клінічна картина захворювання подібна до бронхіту, пневмонії, туберкульозу легень, саркоїдозу, грипу, є необхідність проведення додаткових комплексних-імунологічних та рентгенологічних досліджень [162].
Тому у практиці пульмонолога зустрічається як гіпо так і гіпердіагностика цього імунно-алергічного захворювання легень. Особливо небезпечна хронічна форма алергічного альвеоліту, яка спричиняє формування різних ускладнень у вигляді хронічної дихальної недостатності, хронічного легеневого серця, пневмосклерозу, емфіземи легень, тощо, та викликає часткове зниження працездатності або повну її втрату, економічні збитки. Через те, це захворювання за останні десятиліття набуло соціально-економічного значення [146, 232].
На сьогодні не вивчені патогенетичні механізми розвитку алергічного альвеоліту, повністю нез’ясованим залишається питання, що стосується ролі та порушення процесів пероксидації ліпідів і стану активності ферментів антиоксидантного захисту в нирках, наднирниках, легенях і в крові в патогенезі цієї імунокомплексної патології особливо у ранні періоди її розвитку.
У плані корекції порушень перекисного окислення ліпідів і стану антиоксидантної системи при експериментальному алергічному альвеоліті перспективним є застосування антиоксидантів. Особливе зацікавлення науковців викликає препарат тіотріазолін, який має мембрано-стабілізуючі властивості, нормалізує окислювально-відновлювальну систему організму (відновлення активності ферментів антирадикального захисту, активація антирадикальної та антиперекисної ланок), показники клітинної та гуморальної ланок імунітету [32].
Таким чином, з’ясування особливостей процесів пероксидації ліпідів і стану антиоксидантної системи в легеневій, нирковій, наднирниковій тканинах і в крові у ранні періоди розвитку експериментального алергічного альвеоліту, дозволить краще зрозуміти окремі патогенетичні закономірності формування цієї імунокомплексної патології, можливості її попередження та адекватної фармакологічної корекції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри патологічної фізіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Патофізіологічні механізми розвитку алергічних і запальних процесів на різних рівнях організації, особливості реактивності організму та їх фармакологічна корекція” (№ державної реєстрації 0106U012669). Дисертант є співвиконавцем теми.
Тема дисертації затверджена проблемною комісією МОЗ і АМН України „Патологічна фізіологія та імунологія” (протокол № 58 від 26 квітня 2007 р.)
Мета дослідження: З’ясувати особливості змін функціонального стану прооксидантної і антиоксидантної систем в легенях, нирках, наднирниках, імунологічної реактивності в динаміці розвитку експериментального алергічного альвеоліту та встановити вплив на них тіотріазоліну.
Завдання дослідження:
1. Вивчити вміст продуктів перекисного окислення ліпідів і активність ферментів антиоксидантної системи в нирковій тканині в динаміці розвитку експериментального алергічного альвеоліту (АА).
2. Дослідити зміни показників пероксидації ліпідів і активність ферментів антиоксидантного захисту в наднирниках на 14-у, 24-у, 34-у і 44-у доби цієї експериментальної моделі хвороби.
3. З’ясувати рівень ферментативної активності антиоксидантної системи та показників перекисного окислення ліпідів у крові в динаміці цієї імунокомплексної патології.
4. Визначити особливості пероксидації ліпідів і антирадикального захисту в легенях в різні періоди формування алергічного альвеоліту.
5. Оцінити функціональний стан клітинного та гуморального імунітету в крові в різні етапи формування експериментального алергічного альвеоліту.
6. Встановити можливість корекції виявлених порушень перекисного окиснення ліпідів і стану антиоксидантної системи в легенях, нирках, наднирниках, крові, показників імунної системи антиоксидантом тіотріазоліном при цій імунокомплексній патології.
Об’єкт дослідження: гіперімунокомплексний процес, відтворений на морських свинках із використанням експериментальної моделі алергічного альвеоліту.
Предмет дослідження: показники процесів перекисного окислення ліпідів та активності ферментів антиоксидантної системи в нирках, наднирниках, легенях, крові, неспецифічної резистентності організму, імунологічної реактивності інтактних тварин і морських свинок з експериментальним алергічним альвеолітом до та після корекції антиоксидантом тіотріазоліном.
Методи дослідження:
- біохімічні: дослідження показників перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) за вмістом дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду та активності антиоксидантної системи за вмістом в нирках, наднирниках, крові, легенях супероксиддисмутази і каталази;
- імунологічні: визначення вмісту Т і В-лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів різних розмірів у крові ;
- математичні: опрацювання цифрових даних методом варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента.
Наукова новизна отриманих результатів. Уперше на сучасному методичному рівні з’ясовано зміни функціонального стану прооксидантних і антиоксидантних систем в нирках, наднирниках, легенях, крові в динаміці формування експериментального алергічного альвеоліту та доведена їх участь в механізмах його розвитку.
Уперше показано, що в ранній період (14-а доба) формування алергічного альвеоліту спостерігається активізація процесів як прооксидантної так і антиоксидантної систем лише в легенях, та підвищення рівня В-лімфоцитів, малих розмірів циркулюючих імунних комплексів у крові. Пізніше, на 24-у і 34-у доби експерименту встановлено подальше інтенсивне нагромадження продуктів пероксидації ліпідів та зростання активності ферментів антирадикального захисту в легенях, нирках, наднирниках і рівня В-лімфоцитів, великих, середніх і малих циркулюючих імунних комплексів та зниження вмісту Т-лімфоцитів у крові. Пізній період (44-а доба) експерименту супроводжувався зниженням активності супероксиддисмутази і каталази в усіх згаданих тканинах та вмісту Т-лімфоцитів і зростанням рівня великих, середніх і малих розмірів циркулюючих імунних комплексів, В-лімфоцитів у крові та найвищим ступенем вираженості процесів перекисного окиснення ліпідів.
Охарактеризовано специфічні (імунні) та неспецифічні (загальнофізіологічні) механізми пошкодження і захисту в різні (особливо ранні) періоди формування імунокомплексного процесу, які суттєво розширюють і поглиблюють відомі знання про патогенез алергічного альвеоліту.
Вперше доведена виражена коригуюча дія тіотріазоліну на метаболічні порушення, що виникли за умов алергічного альвеоліту (знижується активність пероксидного окислення ліпідів, рівень циркулюючих імунних комплексів великих, середніх та малих розмірів особливо двох останніх, а також при цьому нормалізується вміст імунних клітин: знижується кількість В-лімфоцитів та підвищується рівень Т-лімфоцитів.
Практичне значення отриманих результатів. Результати проведених досліджень розкривають раніше невідомі механізми патофізіологічних змін у нирках, наднирках, легенях, крові за умов експериментального алергічного альвеоліту особливо у ранні періоди його формування та доповнюють існуючі відомості про патогенез цієї імунокомплексної патології. Виражена антиоксидантна та імуномодулююча дія тіотріазоліну вказує на перспективність і доцільність його подальшого вивчення в клініці з метою корекції цих порушень за умов розвитку алергічного альвеоліту та розробки методичних рекомендацій.
Результати дослідження впроваджені у навчальний процес на кафедрах патологічної фізіології Івано-Франківського державного медичного університету, Державного вищого навчального закладу Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського”, кафедрі анатомії, фізіології та патології Львівського медичного інституту, на кафедрах загальної та клінічної фармакології Одеського державного медичного університету та Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, на кафедрах клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, що підтверджено актами впровадження.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведені експериментальні дослідження, здійснено самостійно пошук, огляд літератури за темою роботи, статистичне опрацювання одержаних результатів, написання та оформлення дисертації і автореферату. Висновки сформульовані разом з науковим керівником. Дисертаційна робота є особистою науковою працею здобувача.
У наукових працях, опублікованих в співавторстві, а також в актах впровадження, які стосуються науково-практичної новизни, викладено дані, що отримані автором у процесі виконання дисертаційної роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи були оприлюднені та обговорені на засіданні Львівського наукового товариства патофізіологів (Львів, 2006), на V міжнародній науково-практичній конференції Ставайки современная наука 2007” (София, 2007), на ХІІ конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Івано-Франківськ, 2008), на науково-практичній конференції Сучасні аспекти діагностики, профілактики та лікування професійних і непрофесійних захворювань респіраторного тракту” (Донецьк, 2007), на 1-й науково-практичній конференції Актуальні питання патології з умов дії надзвичайних факторів на організм” (Тернопіль, 2008).
Публікації. Результати дисертації викладено у 11 друкованих працях, з них 5 у наукових фахових виданнях рекомендованих ВАК України, 1 монографія, 1 стаття в науково-практичному журналі, 4 тези доповідей на вітчизняних і міжнародних науково-практичних конференціях, конгресі.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведені нові теоретичні узагальнення результатів дослідження особливостей процесів перекисного окислення ліпідів та активності ферментів антиоксидантного захисту в легеневій, нирковій та наднирникових тканинах, імунологічної реактивності в різні, особливо ранні періоди розвитку експериментального алергічного альвеоліту. Запропоновані нові підходи щодо корекції метаболічних порушень, які зумовлені експериментальним алергічним альвеолітом за допомогою тіотріазоліну.
1. Розвиток експериментального алергічного альвеоліту (на 14-у, 24-у доби) характеризувався поступовим нагромадженням продуктів пероксидації ліпідів зростанням дієнових кон’югатів відповідно на 28,7 % (Р<0,05) і на 33,0 % (Р<0,05) та малонового діальдегіду на 36,6 % (Р<0,05) і на 41,2 % (Р<0,05) і компенсаторним підвищенням активності ферментів антиоксидантного захисту показників каталази відповідно на 35,0 % (Р<0,05) і на 35,2 (Р<0,05) та супероксиддисмутази в легенях на 24,1 % (Р<0,05) і на 35,8 % (Р<0,05).
2. Пізній період (34-а доба) алергічного альвеоліту проявлявся суттєвим зростанням вмісту дієнових кон’югатів на 70,0 % (Р<0,05) і малонового діальдегіду на 47,7 % (Р<0,05) та зниженням активності каталази на 32,3 % (Р<0,05) в легенях на 44-у добу експерименту.
3. Експериментальний алергічний альвеоліт супроводжується активізацією процесів перекисного окислення ліпідів зростанням дієнових кон’югатів на 73,5 % (Р<0,05) і малонового діальдегіду на 49 % (Р<0,05) (на 34-у добу) з подальшим їх підвищенням та ферментативної активності антиоксидантної системи (на 24-у і 34-у доби) і незначним зниженням показників супероксиддисмутази у крові на 14,1 % (Р<0,05) в пізній період його формування (на 44-у добу).
4. Ранній період (14-а доба) цієї експериментальної моделі хвороби не позначився на зміні показників перекисного окислення ліпідів та стану ферментів антиоксидантного захисту у нирках морських свинок; пізніше на 24-у добу зростали рівень малонового діальдегіду на 11,0 % (Р<0,05) та активність супероксиддисмутази на 31,3 % (Р<0,05); згодом (на 34-у добу) більше активізувалися процеси пероксидації ліпідів та ферментативна активність антиоксидантної системи; пізній період (44-а доба) проявлявся подальшим підвищенням показників перекисного окислення ліпідів та суттєвим зниженням активності супероксиддисмутази на 18,2 % (Р<0,05) і каталази на 16,2 % (Р<0,05).
5. Функціональний стан прооксидантної і антиоксидантної систем в наднирниках морських свинок за умови алергічного альвеоліту залежить від періодів його розвитку: ранній період (14 і 24-а доби) експерименту не впливає на процеси пероксидації ліпідів і стан антирадикального захисту за винятком активності супероксиддисмутази, яка помірно зростала на 35,1 % (Р<0,05) лише на 24-у добу; пізніше на 34-у добу спостерігається поступове підвищення вмісту продуктів перекисного окислення ліпідів та активності каталази на 59,0 %; пізній період (44-а доба) виражається виснаженням ферментативної активності антиоксидантної системи у більшій мірі каталази на 32,6 % (Р<0,05) ніж супероксиддисмутази, водночас продовжується наростання процесів пероксидації ліпідів.
6. За умови експериментального алергічного альвеоліту в різні періоди його формування, починаючи з раннього (на 14-у добу) встановлено зростання вмісту В-лімфоцитів на 15,0 % (Р<0,05) та (на 24-у добу) циркулюючих імунних комплексів малих і середніх розмірів відповідно на 43,3 % (Р<0,05) і 22,7 % (Р<0,05) та зниження рівня Т-лімфоцитів у крові на 15,1 % (Р<0,05), які були найбільше виражені у пізній період (на 44-у добу), що свідчить про участь специфічних клітинних і гуморальних імунних механізмів у патогенезі цієї імунокомплексної патології.
7. Використання тіотріазоліну спричиняє зниження вмісту дієнових кон’югатів на 44,0 % (Р<0,05), малонового діальдегіду на 27,4 % (Р<0,05), В-лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів великих, середніх на 17,1 % (Р<0,05), малих розмірів на 27,7 % (Р<0,05) та зростання рівня Т-лімфоцитів на 11,6 % (Р<0,05), активності супероксиддисмутази на 94,9 % (Р<0,05) і каталази в крові, що підтверджує його антиоксидантну та імуномодулюючу дію за умов експериментального алергічного альвеоліту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллаев С. Ф. Перекисное окисление липидов и ферменты антиоксидантной системы у больных бронхиальной астмой / С. Ф. Абдулаев, Ф.Ш. Иноятов // Лікарська справа - 2003. № 2. С. 28-31.
2. Адо А. Д. Иммунологические аспекты легочной патологии / А. Д. Адо, В. К. Федосеева // М.: Медицина, 1980. С. 167-200.
3. Алиев Л. Л. Влияние корвитина на показатели антиоксидантной системы при развитии реперфузионного синдрома на фоне воздействия ионизирующего излучения / Л. Л. Алиев, В. З. Марченко, В. В. Щербак // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Симферополь, 2006. Т. 142, ч. 3. С. 198
4. Андрейчин М. А. Клінічна імунологія та алергологія / М. А. Андрейчин, В. В. Чоп’як, І. Я. Господарський // Тернопіль : Укрмедкнига, 2005. 372 с.
5. Артишевский А. А. Гистология с техникой гистологических исследований / А. А. Артишевский, А. С. Леонтюк, Б. А. Слука // Минск : Вышэйшая школа, 1999. 236 с.
6. Аматуни В. Г. Определение соотношений между оксидантной системой в характеристике течения бронхиальной астмы / В. Г. Аматуни, М. Д. Сафарян // Терапевтический архив. 1984. Т. 56, № 8. С. 81-85.
7. Анненкова С. В. Пострадиационные изменения функционирования систем перекисного окисления липидов и фосфолипазного гидролиза в клеточных образованиях мозга / С. В. Анненкова, А. Й. Дворецкий, В. А. Барабой // Радиобиология. 1990. Т. 30, вып. 5. С. 685-687.
8. Аношина М. Ю. Оценка свободнорадикального окисления липидов в еритроцитах и плазме крови / М. Ю. Аношина, И. И. Лановенко // Фізіологічний журнал. 1994. Т. 40, № 5-6. С. 51-56.
9. Асаулюк И. К. Особенности вторичной пневмонии / И. К. Асаулюк // Лікарська справа. 2000. № 5. С. 88-94.
10. Баранова А. А. Детская аллергология : руководство для врачей / А. А. Баранова, И. И. Балаболкин // М. : ГЭОТАР Медиа, 2006. 687 с.
11. Барабой В. А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологи / В. А. Барабой, Д. А. Сутковой // К. : Чернобыльинтеринформ, 1997. Ч. 2. С. 6-37.
12. Барабой В. А. Роль и место перекисного окисления в механизме стресса / В.А. Барабой // Стресс и иммунитет : тез. докл. Всесоюзн. конф. Л: 1989. С. 221-222.
13. Барабой В. А. Динамика показателей перекисного окисления липидов в крови и радиочувствительных органах крыс при тотальном и локальном рентгеновском воздействии / В. А. Барабой, Н. Н. Дзятковская, Т. В. Клименко // Радиобиология. 1990. Т. 30, вып. 6. С. 735.
14. Бартлетт Дж. Инфекции дыхательных путей / Дж. Бартлетт // : пер. с англ. М. СПб. : ЗАО "Издательство Бином" : Невский диалект. 2000. 192 с.
15. Бибик В. В. Тиотриазолин : фармакология и фармакотерапия (обзор литературы) / В. В. Бибик, Д. М. Болгов // Український медичний альманах. 2000. Т. 3, № 4. С. 226-229.
16. Бышевський А. Ш. Влияние комбинации витаминов-антиоксидантов на гемостаз при экспериментальной гипероксидации / А. Ш. Бышевський, С. Л. Галян, И. В. Ральченко // Экспериментальная и клиническая фармакология: 2005. Т. 68, № 3. С. 34-36.
17. Білоус І. І. Антиоксиданти в комплексній терапії діабетичної полінейропатії / І. І. Білоус, В. М. Пашковський, Л. Б. Павлович // Клінічна та експериментальна патологія. 2003. Т ІІ, № 1. С. 11-13.
18. Борисенко Л. В. ЭАА у рабочих птицеводческих предприятий. Неспецифические заболевания легких у работающих на промышленных предприятиях и в сельском хозяйстве: сб. науч. тр / Л. В. Борисенко // Л., 1985. С. 74-79.
19. Біохімічний склад рідин організму / за ред. О. Я.Склярова // К. : Здоров’я, 2004. 192 с.
20. Бурлакова Е.Б. Молекулярные механизмы действия антиоксидантов при лечении сердечно-сосудистых заболеваний / Е.Б. Бурлакова // Кардиология. 1980. №8. С. 48-58.
21. Варшкявичене З. З. Содержание витаминов Е и А и образование малональдегида в тканях крыс при гипоксии / З. З. Варшкявичене, Р. Ч. Черняускене, П. С. Грибаускас // Пат. физиология и экспер. терапия. 1985. № 1. С. 24-25.
22. Верболович В. П. Значение антиокислительных ферментов в регуляции перекисного окисления липидов в мембранах эритроцитов человека / В. П. Верболович, Ю. К.Подгорный, Л. М. Подгорная // Биол. науки. 1989. № 1. С. 27-33.
23. Верхогляд И. Н. Содержание некоторых продуктов перекисного окисления липидов, свободных жирных кислот и активность каталазы в ряде органов и тканей крыс / И. Н. Верхогляд, Б. А. Цудзевич, Ю. Б. Кудряшов // Радиобиология. 1991. Т. 31, вып. 5. С. 668-672.
24. Ветренко Т. В. Активность каталазы крови и ткани печени при анафилактическом шоке / Т. В. Ветренко, М. Ф. Тымочко // Проблемы патологии в эксперименте и клинике : сб. науч. тр. / под. ред. Т.В. Митиной. Львов, 1987. Т. 9. С. 20-21.
25. Визир В. А. / Первый опыт применения комплексного антиаритмического препарата Тиодарон” в клинической практике / В. А. Визир, Н. А. Волошин, И. А. Мазур // Український терапевтичний журнал. 2007. № 3. С. 60-66.
26. Визначення антиокислювальної активності у крові. Мартинюк В. Б. і співав. //Лабораторное дело. 1991. № 3. С. 19.
27. Выстрищак В. В. К вопросу о роли ПОЛ и состояние антиоксидантной системи в патогенезе острой пневмонии / В. В. Выстрищак, И. С. Гавриленко, М. А. Харитонов // Клин. лаб. диагностика. 1997. № 6. С. 26-27.
28. Внутренние болезни : учебник : в 2-х т. / Е.М. Тареев, А.В. Сумароков, Н.А. Мухин и др.; под. ред. А.В.Сумарокова. М. : Медицина, 1993. Т. 1. 640 с.
29. Величко М. А. Идиопатический фиброзирующий альвеолит и рак легкого / М. А. Величко, В. И. Васильченко // Труды Ленингр. о-ва патологоанатомов. Л., 1991. вып. 3. С. 196-199.
30. Вплив абсолютної інсулінової недостатності на біоенергетичні процеси та перекисне окиснення ліпідів в мітохондріях печінки щурів / Горбенко Н. І., Никитченко Ю. В., Полторак В. В., Іванова О. В. // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения. Симферополь, 2006. Т. 142, ч. 3. С. 212.
31. Волошин М. А. Застосування тіотріазоліну в гастроентерології / М. А. Волошин, В. А. Візир, І. М. Волошина // Здоров'я України. 2007. № 21(178). С. 64-65.
32. Волошин Н. А. Клиническое применение тиотриазолина для лечения заболеваний сердечно-сосудистой системы / Н. А. Волошин, В. А. Визир, И. Н. Волошина // Новости медицины и фармации. 2007. № 16(222). С. 6-7.
33. Гаврилов В. Б. Спектрофотометрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови. / В. Б. Гаврилов, М. И. Мишкорудная //Лабораторная диагностика ишемической болезни сердца. К. : Здоровье, 1989. С. 170-171.
34. Гарбузова В. Ю. Інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантна активність артеріальної і венозної стінки в динаміці розвитку гіпервітамінозу Д / В. Ю. Гарбузова // Фізіол. журнал. 2002. Т. 48, № 1. С. 87-90.
35. Геруш О. В. Фібріолітична та протеолітична активність тканин після курсового застосування тіотріазоліну та деякі параметри його фармакокінетики / О. В. Геруш, Р. Б. Косуба, О. Р. Піняжко // Методичні рекомендації. Київ, 2003. 20 с.
36. Геруш О. В. Ренальні ефекти тіотріазоліну / О. В. Геруш, Р. Б. Косуба, О. Р. Піняжко // Вісник фармації. 2003. № 1(33). С. 63-66.
37. Геруш О. В. Вплив тіотріазоліну на інтеграцію діяльності структур нефрону / О. В. Геруш, Р. Б. Косуба, І. В. Геруш // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Запоріжжя ЗДМУ. 2003. вип. Х. С. 164-170.
38. Громашевская Л. Л. Различие ферментативной активности сыворотки крови у здоровых людей в зависимости от возраста и пола / Л. Л. Громашевская, М. Г. Касаткина // Лаб. дело. 1990. № 5. С. 4-9.
39. Гогин Е. Е. Аллергические заболевания легких / Е. Е. Гогин, Е. С. Тихомиров, В. Г. Алексеев // Клинич. медицина. 1982.-№ 11. С. 21-26.
40. Гончаров Ю. Н. Случай аллергического альвеолита с гиперэозинофильной лейкемоидной реакцией после введения фоликулина / Ю. Н. Гончаров, В. Е. Николаев // Клинич. медицина. 1988. № 5. С. 124.
41. Гончарук Е. Г. Вільнорадикальне окиснення як універсальний неспецифічний механізм пошкоджуючої дії шкідливих чинників довкілля / Е. Г. Гончарук, М. М. Коршун // Журнал АМН України. 2004. Т. 10, № 1. С. 131-150.
42. Гріневич Ю. Я. Перекисне окиснення ліпідів і активність антиоксидантних ферментів у щурів після тиреоїдектомії / Ю. Я. Гриневич, Г. Д. Бендюг, Ю. М. Білокінь // Фізіол. журнал. 2004. Т. 50, № 6. С. 83-87.
43. Гонський Я. І. Біохімія людини : підручник. / Я. І. Гонський, Т. П. Максимчук // Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. 736 с.
44. Гофман Е. Л. Процеси перекисного окиснення ліпідів в осіб напруженої праці і коригуючий вплив альфа-токоферолу ацетату / Е. Л. Гофман // Проблеми патології в експерименті та клініці : наук. роботи / ред. Т.В. Мітіна. Львів. 1997. Т. 18. С. 11-18.
45. Гофман Е. Л. Активность супероксиддисмутазы сыворотки крови машинистов и их помощников в зависимости от стажа работы / Е. Л. Гофман // Проблемы патологии в эксперименте и клинике : тр. Львов. мед. ин-та / ред Т. В. Митина Львов, 1991. Т. 13. С. 30-31.
46. Гофман Е. Л. Процеси перекисного окиснення ліпідів та активність ферментів антиперекисного захисту при хронічному холециститі у ліквідаторів аварії на ЧАЕС та антиоксидантотерапія / Е. Л. Гофман, Т. В. Мітіна, В. А. Крамаревський // Проблеми патології в експерименті та клініці : зб. наук. праць / ред. Т.В. Мітіна. Львів. 1996. Т. 17. С. 25-29.
47. Гофман Е. Л. Процеси перекисного окиснення ліпідів в осіб напруженої праці і коригуючий вплив альфа токоферолу ацетату (вітаміну Е ацетату) / Е. Л. Гофман // Проблеми патології в експерименті та клініці. Львів, 1997. Т. 18. С. 11-18.
48. Дранник Г. Н. Клиническая иммунология и аллергология / Г. Н. Дранник / М. : ООО «Мед. информ. агентство», 2003. 604 с.
49. Дослідження антиоксидантних властивостей метаболічних засобів / Чекман І. С., Горчакова Н. О., Юрженко Н. М., Купраш Л. П. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Симферополь, 2006. Т. 142, ч. 3. С. 168-170.
50. Дорошенко И. Основы клинического лабораторного анализа / И. Дорошенко, И. Войченко, М. Горностай // Therapia. Український медичний вісник. 2008. №1 С. 70-73.
51. Дорошко В. А. Особливості впливу статевих гормонів на постішемічну дизрегуляцію прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в структурах мозку щурів різного віку / В. А. Дорошко, С. С. Ткачук // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Симферополь, 2006. Т. 142, ч. 3. С. 213.
52. Дорошкевич Н. А. Перекисное окисление липидов в коре надпочечников при истощающем стрессе / Н. А. Дорошевич, С. Н. Анцулевич, А. В. Наумов // Бюлл. эксперим. биологии и медицины. 1990. Т. 109, № 5. С. 430-432.
53. Джафаров А. И. Перекисное окисление липидов в наружных и внутренних мембранах митохондрий при аноксии / А. И. Джафаров, Н. М. Магомедов, Э. М. Кулиева // Бюлл. эксперим. биологии и медицины. 1985. Т. 100, № 10. С. 433-435.
54. Дудник Л. Б. Роль перекисного окисления в повреждении липидов мембран при ишемии печени / Л. Б. Дудник, М. В. Биленко, А. В. Алесенко // Вопр. мед. химии. 1981. Т. 27, вып. 3. С. 380-382.
55. Дубинина Е. Е. Активность и изоферментный спектр супероксиддисмутазы эритроцитов и плазмы крови человека / Е. Е. Дубинина, Л. А. Сальникова, К. Ф. Ефимова // Лаб. дело. 1983. № 10. С. 30-33.
56. Дмитриева Л. И. Динамика рентгенологических изменений при экзогенном аллергическом альвеолите / Л.И. Дмитриева, Е.Н. Дженжера // Проблемы туберкулеза. 1986. № 4. С. 32-36.
57. Дуков Л. Г. Ошибки в диагностике экзогенного аллергического альвеолита. Диагностика и лечение тактические ошибки в пульмонологии / Л. Г. Дуков, А. И. Борохов // М. : Медицина, 1988. С. 158-168.
58. Дорофєєва О. Є. Біохімічні показники крові спортсменів високого класу, як критерії адаптації до значних фізичних навантажень / О. Є. Дорофєєва // Фізіол. журнал. 2004. Т. 50, № 3. С. 65-70.
59. Ельский В. Н. Липидная пероксидация и активность митохондриальных и лизосомальных ферментов на субклеточном уровне в шоковых органах / В. Н. Ельский, С. В. Колесникова, Т. Л. Заведея // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Симферополь, 2006. Т. 142,ч. 3. С. 35-39.
60. Ерохин В. В. Морфофункциональные состояние легких при экзогенном аллергическом альвеолите / В. В. Ерохин, О. А. Уварові, Л. Е. Гедьмин // Архив патологии. 1986. Т. 48, № 7. С. 64-69.
61. Ершова И. Б. Роль сенсибилизации в клинике инфекционных заболеваний / И. Б. Ершова // Новости медицины и фармации в мире. 2008. № 2(233). С. 3-5.
62. Эглите М. Э. Особенности иммунного ответа организма у птицеводов при развитии аллергического заболевания / В. Э. Эглите, А. Н. Устиненко, И. М. Ремез // Гигиена труда и проф. заб. 1986. № 4. С. 30-33.
63. Эглите М. Э. Проблемы гигиены труда и профессиональной патологии в птицеводстве на промышленной основе / М. Э. Эглите, М. Э. Капитонова, С. И. Карпачевская // Гигиена труда и проф. заболеваний. 1991. № 2. С. 3-6.
64. Эглите М. Э. Профессиональные аллергозы у птицеводов / М. Э. Эглите // Гигиена труда и проф. заб. 1987. № 3. С. 9-12.
65. Зайцев В. Г. Связь между химическим строением и мишенью действия как основа классификации антиоксидантов прямого действия / В. Г. Зайцев, О. В. Островський, В. И. Закревський // Экспериментальная и клиническая фармакология, 2003. Т 66, № 4. С. 66-70.
66. Заморський І. І. Вплив гіпоксії на прооксидантно-антиоксидантну рівновагу в структурах фотоперіодичної системи мозку / І. І. Заморський, В. П. Пішак, Р. Е. Булик // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Симферополь, 2006. Т. 142, ч. 3. С. 45-47.
67. Заморський І. І. Зміни прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в передньому мозку щурів при дії поліхроматичного некогерентного поляризованого світла на точку акупунктури / І. І. Заморський, С. О. Гуляр // Фізіол. журнал. 2004 Т. 50, № 3. С. 59-63.
68. Загальна алергологія. Монографія. Вид. друге, доп. та перероб. / за ред. Регеди М. С. Львів : Сполом, 2007. 117 с.
69. Измеров Н. Ф. Актуальные проблемы профпатологии / Н. Ф. Измеров, В. Б. Панкова, Т. Б. Попова // Гигиена труда и проф. заболеваний. 1991. № 7. С. 1-3.
70. Ильина И. Н. Иммунопатогенез экзогенного аллергического альвеолита //Медицинский реферативный журнал / И. Н. Ильина // 1986. С. 30-38.
71. Ильина Я. Я. Иммунопатология и аллергология. Стандарты диагностики и лечения / Я. Я. Ильина, И. С. Гущин, Р. М. Хаитов // Новости медицины и фармации. К., 2005 № 4. С. 18-20.
72. Каганов С. Ю. Экзогенный аллергический альвеолит у детей / С. Ю. Каганов, В. Н. Несторенко, М. В. Костюченко // Вопр. охраны материнства и детства. 1985. Т. 30, № 12. С. 35-41.
73. Казмірчук В. Є. Клінічна імунологія і алергологія / В. Є. Казмірчук, Л. В. Ковальчук // Вінниця : Нова книга, 2006. 526 с.
74. Курбачова О. М. Особенности терапевтического подхода при сезонных аллергических заболеваниях / О. М. Курбачова, Е. А. Латышева // Новости медицины и фармации. К., 2006. № 8. С. 8-10.
75. Капитаненко А. М. Клинический анализ лабораторных исследований / А. М. Капитаненко, И. И. Дочкин // М. : Медицина, 1985. 237 с.
76. Карбашевська Н. Я. Активність антиоксидантних ферментів у органах і крові щурів за умов гравітаційного навантаження / Н.Я. Карбашевська, І. О. Блюм, Б. О. Цудзевич // Фізіол. журнал. 2002. Т. 48, № 1. С. 75-80.
77. Керстьенс Х. Хроническая абструктивная болезнь легких / Х. Керстьенс, Д. Поспма, Н. Тенхакен // Новости медицины и фармации в мире. 2008. № 1(232). 10 с.
78. Козачок М. М. Клінічна імунологія / М. М. Козачок, Л. О. Висотюк, М. М. Селюк // Посібник. Київ, 2005. 436 с.
79. Кривопустов С. П. Инфекции бронхолегочной системы: можно ли обойтись без инъекций / С. П. Кривопустов, Н. Л. Аряев, Л. Н. Боярская // Новости медицины и фармации в мире. 2007. № 18(225). С. 24-25.
80. Кучук О. О. Обґрунтування доклінічних проявів ушкоджень бронхолегеневої системи у робітників, які зазнають впливу органічного пилу / О. О. Кучук, Л. М. Росинська, А. В. Басанець // Лікарська справа, 2005. №4. С. 75-79.
81. Коган А. Х. О роли легких в регуляции генерации активных форм кислорода лейкоцитами в норме и патологии / А.Х. Коган, Н.И. Лосев, Ю.В. Бирюков // Пат. физиология и экспер. терапия. 1991. № 1. С. 46-50.
82. Ковалишин О. А. Порушення функціонального стану прооксидантної й антиоксидантної систем у крові морських свинок за умов розвитку експериментального алергічного альвеоліту та їх корекція тіотріазоліном / О. А. Ковалишин, В. Й. Кресюн, М. С. Регеда // Одеський медичний журнал. 2008. № 5(109). С. 10-12.
83. Ковалишин О. А. Сучасні погляди на етіопатогенетичні механізми розвитку екзогенного алергічного альвеоліту / О. А. Ковалишин // Практична медицина. 2007. ТХІІІ, № 2. С. 142-145.
84. Ковалишин О. А. Особливості імунологічної реактивності організму в ранні періоди розвитку експериментального алергічного альвеоліту / О. А. Ковалишин // ХІІ конгрес світової федерації українських лікарських товариств, 25-28 вересня 2008 року: тези доповідей. Івано-Франківськ, 2008. С. 181-182.
85. Ковалишин О. А. Вміст в крові циркулюючих імунних комплексів у ранній період формування експериментального алергічного альвеоліту / О. А. Ковалишин // Ставайки съвременна наука 2007 : V международна научна практична конференція, 1-15 октомври 2007 година : матеріали конференции. София Бял Град-БГ” ООД, 2007. Т 8. С. 16-17.
86. Ковалишин О. А. Дія антиоксиданта тіотріазоліну на вміст продуктів перекисного окислення ліпідів і активність ферментів антиоксидантної систем в легеневій тканині морських свинок за умов розвитку експерементального алергічного альвеоліту / О. А. Ковалишин // Досягнення біології та медицини. 2008. № 2(12). С. 57-59.
87. Ковалишин О. А. Вміст дієнових кон’югатів та активність супероксиддисмутази в наднирках морських свинок в динаміці розвитку експерементального алергічного альвеоліту / О. А. Ковалишин // Актуальні питання патології за умов дії надзвичайних факторів на організм : матеріали 1-ї науково-практичної конференції, 6-7 листопада 2008 року. Тернопіль, 2008. С. 126.
88. Кокосов А. Н. Экзогенный аллергический альвеолит у работников птицефабрики / А. Н. Кокосов, Л. В. Борисенко // Клин. медицина. 1987. Т. 65, № 12. С. 117-122.
89. Коробейникова Э. Н. Модификация определения продуктов ПОЛ в реакции с тиобарбитуровой кислотой / Э. Н. Коробейникова // Лаб. дело. 1989. № 7. С. 8-10.
90. Кононенко Н. Н. Функциональное состояние и реакции перекисного окисления липидов в эритроцитах при экспериментальной гастральной язве / Н. Н. Кононенко // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Симферополь, 2006. Т. 142, ч. 3. С. 59-62.
91. Красова Н. С. Малоновий диальдегід у хворих на цукровий діабет 2 типу (ЦД2): зв’язок з інсулінорезистентністю та атерогенезом / Н. С. Красова, М. Ю. Горшунська, Ю. І. Караченцев // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Симферополь, 2006. Т. 142, ч. 3. С. 225.
92. Кресюн В. И. Клинические аспекты иммунофармакологии / В. И. Кресюн, Ю. И. Бажора, С. С. Рыбалова // 2-е изд. перероб. и доп. Одеса, 1993. 208 с.
93. Крыжановский Г. Н. Учение о болезни - патофизиология в современной медицине / Г.Н. Крыжановский // Врач. 1992. № 6. С. 24-27.
94.&nbs