ВПЛИВ БІОЛОГІЧНИХ ФЛОГОГЕННИХ ФАКТОРІВ НА ЕПІТЕЛІОЦИТИ ПІХВИ У ЕКСПЕРИМЕНТІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЖУРБА ТЕТЯНА ОЛЕКСІЇВНА

УДК 612.017.1:616:579

ВПЛИВ БІОЛОГІЧНИХ ФЛОГОГЕННИХ ФАКТОРІВ НА

ЕПІТЕЛІОЦИТИ ПІХВИ У ЕКСПЕРИМЕНТІ

14.03.04 патологічна фізіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата

медичних наук

Науковий керівник:

Казімірко Ніла Казімірівна,

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Примірник ідентичний всім існуючим.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 29.600.02 доц. В.М. Шанько

спеціалізованої вченої ради Д 29.600.02 доц. В.М. Шанько

Луганськ 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ОДИНИЦЬ....

4

ВСТУП....

5

РОЗДІЛ 1.

ФЛОГОГЕННИЙ ПОТЕНЦІАЛ БІОЛОГІЧНИХ ЕТІОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)...

10

РОЗДІЛ 2.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.....

33

2.1.

Матеріал дослідження...

33

2.2.

Методи дослідження..

35

РОЗДІЛ 3.

БІОХІМІЧНИЙ СТАТУС ЕПІТЕЛІОЦИТІВ ПІХВИ ЗДОРОВИХ ЖІНОК І ПАЦІЄНТОК З БАКТЕРІАЛЬНИМ ВАГІНОЗОМ

38

3.1.

Біохімічний статус епітеліоцитів піхви здорових жінок...

38

3.1.1.

Секреція медіаторів...

38

3.1.2.

Стан процесів перекисного окиснення ліпідів та системи антиокислювального захисту

40

3.1.3.

Система циклічних нуклеотидів та експресія маркерів апоптозу..

41

3.2.

Біохімічний статус епітеліоцитів піхви жінок, хворих на бактеріальний вагіноз

42

3.2.1.

Секреція медіаторів...

42

3.2.2.

Стан процесів перекисного окиснення ліпідів та системи антиокислювального захисту

46

3.2.3.

Система циклічних нуклеотидів та експресія маркерів апоптозу..

50

РОЗДІЛ 4

ВПЛИВ КОМПОНЕНТІВ БАКТЕРІЙ НА БІОХІМІЧНИЙ СТАТУС ЕПІТЕЛІОЦИТІВ ПІХВИ ЗДОРОВИХ ЖІНОК..

56

4.1.

Вплив тейхоєвих кислот, пептидогліканів та ліпополісахаридів бактерій на секрецію медіаторів епітеліоцитами піхви здорових жінок in vitro.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування дозо- та часозалежного впливу структурних компонентів бактерій (ПГН, ТК і ЛПС) на функціональну активність і метаболізм епітеліоцитів піхви здорових жінок in vitro, а також вивчений біохімічний статус епітеліоцитів піхви здорових жінок та пацієнток з бактеріальним вагінозом в залежності від ступеня тяжкості захворювання.

1. Біохімічний статус епітеліоцитів піхви здорових жінок характеризується здатністю секретувати ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10, ІЛ-12, ФНП-a, ТФР, ПГЕ2 та гамма-ІФН, наявністю активності процесів ПОЛ та ферментативної системи АОЗ, балансом у системі циклічних нуклеотидів та низькою експресією рецепторів CD38 та СD95. У жінок з бактеріальним вагінозом біохімічний статус епітеліоцитів піхви характеризується посиленням секреції інтерлейкінів, ФНП-a, ТФР та гамма-ІФН; активацією процесів ПОЛ при недостатності ферментативної системи АОЗ, дисбалансом у системі циклічних нуклеотидів та збільшенням експресії рецепторів CD38 та СD95. Порушення біохімічного статусу епітеліоцитів піхви залежать від ступеня тяжкості захворювання та є найбільш виразними при бактеріальному вагінозі IV ступеня.

2. ТК, ПГН та ЛПС бактерій етіологічних агентів бактеріального вагінозу стимулюють in vitro секреторну активність епітеліоцитів піхви, що має прояв у збільшенні продукції ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10, ІЛ-12, ФНП-a, ТФР, ПГЕ2 та гамма-ІФН. Виразність активації секреції медіаторів епітеліоцитами піхви залежить від виду структурного компоненту бактерій, діючої концентрації та тривалості контакту. Найбільш значна активація секреції медіаторів має місце при дії на епітеліоцити піхви ЛПС у концентрації 100 мг/л протягом 96 годин, найменш значна активація секреції спостерігається при дії ТК у концентрації 10 мг/л протягом 24 годин.

3. ТК, ПГН та ЛПС бактерій етіологічних агентів бактеріального вагінозу стимулюють in vitro в епітеліоцитах піхви ПОЛ та пригнічують активність ферментів системи АОЗ, що має прояв у збільшенні внутрішньоклітинного вмісту ДК та МДА, у зменшенні активності каталази та СОД. Порушення активності ПОЛ та ферментативної системи АОЗ залежали від діючої концентрації та виду структурного компоненту бактерій.

4. Взаємодія in vitro ТК, ПГН та ЛПС бактерій етіологічних агентів бактеріального вагінозу з епітеліоцитами піхви супроводжується порушенням балансу в системі циклічних нуклеотидів, що має прояв у зниженні внутрішньоклітинного вмісту цГМФ і збільшенні концентрації цАМФ, а також у посиленні експресії рецепторів CD38 та CD95. Зміни у системі циклічних нуклеотидів та експресії рецепторів апоптозу наростали по мірі збільшення діючої концентрації структурних компонентів бактерій, та були найбільш значними при використанні бактеріальних ЛПС, найменш значними при використанні ТК.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анастасьева В.Г. Современные методы диагностики, лечения и профилактики бактериального вагиноза. Новосибирск: НМН, 1997. 152 с.

2. Анкирская А.С. Бактериальный вагиноз // Акушерство и гинекология. 1995. № 6. С. 13-16.

3. Анненков А.Е., Баранова Ф.С., Зарецкая Ю.М. Изменение адгезивных свойств моноцитов периферической крови человека под действием бактериального липополисахарида // Иммунология. 1987. № 6. С. 30-32.

4. Антикомплементарна та антилізоцимна активність збудників внутрішньогоспітальних інфекцій / І.С. Гайдаш, В.В. Флегонтова, А.Ю. Волянський, Р.І. Сидорчук // Науковий вісник Ужгородського державного університету, серія «Медицина». 2000. № 11. С. 112-114.

5. Апоптозіндукуюча активність ліпополісахариду Neisseria meningitidis / Н.К. Казімірко, С.В. Вітріщак, О.В. Рубан, В.В. Рогов // Український медичний альманах. 2000. № 5. С. 82-83.

6. Апоптозіндукуюча активність пептидогліканів облігатно анаеробних грампозитивних збудників гнійно-запальних захворювань гінекологічного профілю / Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Бірюкова С.В., Філімонова Н.І., Флегонтова А.В., Клиса Т.Л., Номеровченко В.М. // Галицький лікарський вісник. 2001. № 3. С. 29-31.

7. Апоптозіндукуюча активність пептидогліканів та тейхоєвих кислот грампозитивних збудників гнійно-запальних захворювань у хірургічних хворих / Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Суглобов Є.В., Салманова О.М., Потьомкин Є.І. // Вестник гигиены и эпидемиологии. 2001. Т. 5. № 1. С. 70-73.

8. Апоптозіндукуюча активність тейхоєвих кислот збудників гнійно-запальних захворювань у гінекологічних хворих / Флегонтова В.В., Гайдаш І.С., Казімірко Н.К., Номеровченко В.М., Шевченко М.Ю. // Український медичний альманах. 2000. № 5. С. 174-176.

9. Аронова Н.В., Павлович Н.В. Использование препаратов липополисахарида Francisella tularensis в точечном твердофазном иммуноферментном анализе // Журнал микробиологии, эпидемиологии, иммунологии. 2000. № 5. С. 75-78.

10. Баев О.Р., Стрижаков А.Н. Резидентная флора генитального тракта и этиология инфекционных осложнений беременности и послеродового периода // Акушерство и гинекология. 1997. № 6. С. 3-7.

11. Бажукова Г.А. Этиологическая значимость грибов рода Candida при гнойно-септических заболеваниях // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1997. № 3. С. 101-102.

12. Бактериальный вагиноз / Г.И. Герасимович, Л.П. Титов, Р.Л. Коршикова, М.Р. Сафина // Український медичний часопис. 1998. № 3. С. 107-112.

13. Барсуков В.С., Прокопенко Л.Г. Иммуномодулирующие свойства эритроцитов при экспериментальной стафилококковой инфекции // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1995. № 2. С. 59-63.

14. Биохимия и иммунология микробных полисахаридов / Н.В. Васильев, Н.Б. Луцюк, Г.К. Палий, О.В. Смирнова; Под ред. Ю.В. Фёдорова. Томск: Издательство Томского университета, 1984. 304 с.

15. Бондаренко В.М. Общий анализ представлений о патогенных и условно-патогенных бактериях // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1997. № 4. С.20-26.

16. Бондаренко В.М., Пархоменко Л.В., Ковальчук В.К. Секретируемые протеолитические ферменты Proteus mirabilis // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1993. № 2. С.41-47.

17. Борисов В.А., Фролов А.Ф. Свойства факторов иммуносупрессивности шигелл Зонне // Иммунология. 1990. - № 6. С. 35-37.

18. Борисова Е.В. Изучение иммунобиологических свойств липополисахаридов бактерий рода Shigella, оппозитных по вирулентности, и их химически модифицированных аналогов // Мікробіологічний журнал. 1999. № 4. С. 64-71.

19. Борисова Е.В. Роль структурных частей бактериального липополисахарида в его индуктивной иммуносупрессивной активности // Мікробіологічний журнал. 1999. № 6. С. 36-42.

20. Борисова Е.В. Роль структурных частей бактериального липополисахарида в его прямой иммуносупрессивной активности // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1999. № 2. С.22-25.

21. Бухарин О.В. Персистенция патогенных бактерий. М.: Медицина, 1999. 368 с.

22. Ванеева Н.П., Ефремова В.Н., Шагал Н.Л. Исследование перекрестных реакций между Staphylococcus aureus и Neisseria meningitidis // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1988. № 1. С.58-61.

23. Варбанец Л.Д., Иваница В.А., Броварская О.С. Токсичность и интерфероногенная активность липополисахаридов Cytophaga sp. (штаммы 81 и 92) // Микробиологический журнал. 1999. № 6. С. 29-34.

24. Винокуров М.Г., Прохоренко И.Р., Юринская М.М. Действие липополисахаридов и УФ-облучения диапазона С на регуляцию апоптоза нейтрофилов человека // Иммунология. 2001. № 2. С. 25-27.

25. Влияние липополисахаридов бактерий на секреторную активность моноцитов / Казимирко Н.К., Шанько В.М., Гайдаш И.С., Флегонтова В.В., Шабельник О.И., Левченко Т.В., Стериони И.В., Журба Т.А. // Тези доповідей наукової конференції Четверті читання імені В.В. Підвисоцького”, 26-27 травня 2005 р. Одеса, 2005. С. 46-47.

26. Воробьёв А.А., Борисова Е.В., Борисов В.А. Липополисахариды грамотрицательных вирулентных бактерий и их роль в инфекции и иммунитете // Вестник Российской академии медицинских наук. 1997. № 3. С. 10-13.

27. Вплив стафілококів на показники клітинного імунітету / Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Сидорчук Р.І., Волянський А.Ю., Гречко В.А., Суглобов Є.В., Шевченко М.Ю., Ал-Омари А. // Інфекційні хвороби. 2000. № 3. С. 9-11.

28. Гайдаш И.С., Флегонтова В.В., Суглобов Є.В. Апоптозіндукуюча активність ліпополісахаридів збудників гнійно-запальних захворювань у хірургічних хворих // Вісник морської медицини. 2000. № 3. С. 24-28.

29. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Суглобов Є.В. Антилізоцимна активність умовно-патогенних бактерій збудників посттравматичних остеомієлітів // Буковинський медичний вісник. 2000. № 2. С. 50-51.

30. Гланц С. Медико-биологическая статистика. М.: Практика, 1998. 459 с.

31. Грабченко Н.И., Зоценко В.Н., Спивак Н.Я. Цитокины и невирусные инфекции // Микробиологический журнал. 1995. № 6. С. 63-78.

32. Гремякова Т.А., Анисимов А.П., Захарова Н.М. Взаимосвязь способности к экспрессии различных серовариантов капсульного антигена Yersinia pestis со степенью редуцированности липополисахарида бактериальных клеток // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1995. № 1. С.3-6.

33. Далин М.В., Фиш Н.Г. Белковые токсины микробов. М.: Медицина, 1980. 224 с.

34. Диапазон антигенной специфичности пептидогликана Staphylococcus aureus в сравнении с другими представителями рода Staphylococcus / Д.Г. Астафьев, И.В. Маянская, А.К. Акатов, А.Н. Маянский // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1986. № 7. С. 48-51.

35. Долгушин И.И., Бухарин О.В. Нейтрофилы и гомеостаз. Екатеринбург: УрО РАН, 2001. 284 с.

36. Дубинина Е.Е., Сальникова Л.А., Ефимова Л.Ф. Активность и изоферментный спектр супероксиддисмутазы эритроцитов и плазмы крови человека // Лабораторное дело. 1983. № 10. С. 30-33.

37. Журба Т., Левченко Т. Вплив ліпополісахаридів на секрецію інтерлейкінів епітеліоцитами піхви // Матеріали Х міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених (Тернопіль, 11-13 травня 2006 р.). Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. С. 187.

38. Журба Т.А. Экспрессия молекул CD95 на поверхности вагинальных эпителиоцитов под влиянием структурных компонентов и токсинов бактерий этиологических агентов вагинитов in vitro как проявление готовности к реализации апоптозной программы // Український медичний альманах. 2005. № 6. С. 186-187.

39. Журба Т.А. Экспрессия молекул CD95 на поверхности эпителиоцитов влагалища под влиянием компонентов и токсинов бактерий этиологических агентов вагинитов in vitro // Загальна патологія та патологічна фізіологія. 2006. № 1. С. 11-13.

40. Журба Т.А., Левченко Т.В. Секреторная активность интактных эпителиоцитов влагалища in vitro // Материалы Межгородской конференции молодых учёных Актуальные проблемы патофизиологии”. Санкт-Петербург, 2007. С. 12.

41. Закиров М.М., Петров А.Б., Бурханов С.А. Иммунологическая активность липоолигосахарида Neisseria meningitidis, включённого в липосомы // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1995. № 1. С.49-53.

42. Захарова И.Я., Танатар Н.В. Липополисахариды бактерий рода Pseudomonas // Микробиологический журнал. 1984. № 6. С. 78-92.

43. Захарова Н.Е., Львов В.Л., Ванеева Н.П. Влияние обработки солянокислым гидроксиламином на жирнокислотный состав липополисахарида Shigella