ОСОБЛИВОСТІ РЕАКЦІЇ НЕЙРОГОРМОНАЛЬНОЇ ТА ІМУННОЇ СИСТЕМ НА ФІЗИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ У ЗДОРОВИХ ЛЮДЕЙ ТА ХВОРИХ НА СТАБІЛЬНУ СТЕНОКАРДІЮ

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

На правах рукопису

Лаповець Любов Євгенівна

УДК 612.43/.45:612.017.1:612.745

ОСОБЛИВОСТІ РЕАКЦІЇ НЕЙРОГОРМОНАЛЬНОЇ ТА ІМУННОЇ СИСТЕМ НА ФІЗИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ У ЗДОРОВИХ ЛЮДЕЙ ТА ХВОРИХ НА СТАБІЛЬНУ СТЕНОКАРДІЮ

14.03.04 патологічна фізіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
Яворський Остап Григорович,
доктор медичних наук, професор

Львів-2007

ЗМІСТ

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1. Стан нейроендокринної та імунної систем при фізичних навантаженнях. Огляд літератури

15

1.1. Стан серцево-судинної системи та її нейрогормональна регуляція при стабільній стенокардії

15

1.2. Механізми адаптації організму до фізичного навантаження у здорових людей

25

1.3. Механізми адаптації організму до фізичного навантаження у хворих на стабільну стенокардію

30

1.4. Стан імунної системи здорових людей при фізичному навантаженні

33

1.5. Особливості імунного статусу при ішемічній хворобі серця

39

1.6. Тимус в системі регуляції імунної відповіді на фізичне навантаження

52

1.7. Нейроімунне забезпечення адаптації організму

56

1.8. Оцінка імунного статусу при різних станах організму

59

1.9. Дизадаптація нейрогормональної та імунної систем при стресі

61

РОЗДІЛ 2. Матеріали і методи дослідження

69

РОЗДІЛ 3. Гіпофізарно-надниркова та імунна системи при фізичному навантаженні у здорових осіб

103

3.1. Гіпофізарно-адренокортикальна система

103

3.2. Симпато-адреналова система

112

3.3. Система клітинного імунітету

114

3.4. Зміни функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові

124

3.5. Кореляційний аналіз зв’язків змін рівнів активності гіпофізарно-надниркової, симпато-адреналової та імунної систем здорових осіб при

126

фізичному навантаженні

РОЗДІЛ 4. Гіпофізарно-надниркова та імунна системи в умовах фізичного навантаження у хворих на стабільну стенокардію

133

4.1. Гіпофізарно-адренокортикальна система

133

4.2. Симпато-адреналова система

140

4.3. Система клітинного та гуморального імунітету

142

4.4. Зміни функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові

147

4.5. Кореляційний аналіз зв’язків змін рівнів активності гіпофізарно-надниркової, симпато-адреналової та імунної систем

148

РОЗДІЛ 5. Аналіз механізмів адаптації гіпофізарно-надниркової та імунної систем при фізичному навантаженні у здорових осіб та хворих на стабільну стенокардію

150

РОЗДІЛ 6. Динаміка змін функціонального стану нейроендокринної та імунної систем здорових осіб і хворих на стабільну стенокардію при фізичному навантаженні згідно дисперсійного та регресійного аналізу результатів досліджень

176

РОЗДІЛ 7. Аналіз та узагальнення результатів дослідження

187

ВИСНОВКИ

204

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

207

ДОДАТКИ

243

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

А адреналін
АКТГ адренокортикотропний гормон
БАН бактерицидна активність нейтрофілів
ГГНС гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова система
Г/л 109/л
ДГЕА дегідроепіандростерон
ДГЕА-С дегідроепіандростерон-сульфат
ДОК 11-дезоксикортикостерон
ДОКА дезоксикортикостерон
ДОФА диоксифенілаланін
ЕКГ електрокардіограма
ІА індекс андрогенності
ІРІ імунорегуляторний індекс
ІФА імуноферментний аналіз
ІХС ішемічна хвороба серця
ІЛ інтерлейкін
КА катехоламіни
17-КГС 17-кетогенні стероїди
КЗГ кортизолзв’язуючий глобулін (транскортин)
КЛБ катіонні лізосомальні білки
17-КС 17-кетостероїди
ЛПВЩ ліпопротеїди високої щільності
ЛПДНЩ ліпопротеїди дуже низької щільності
ЛПНЩ ліпопротеїди низької щільності
ЛФ лімфоцити
ЛЦ - лейкоцити
МФ макрофаги
НМСК належне максимальне споживання кисню
НА норадреналін
НГ нейтрофільні гранулоцити
ПОЛ перекисне окиснення ліпідів
САС симпато-адреналова система
СD кластер диференціювання
СС стабільна стенокардія
ССЗ серцево-судинні захворювання
СТГ соматотропний гормон
ТНФα фактор некрозу пухлини
ТСФ тимусний сироватковий фактор
ФБ функція Бальбрука
ФН фізичне навантаження
ЦНС центральна нервова система
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
ЦХІ цитохімічний індекс
ЧСС частота серцевих скорочень
NK-клітини природні кілери
Ig імуноглобуліни

ВСТУП

Актуальність роботи.
Боротьба з гіподинамією є однією з найбільш важливих медико-соціальних проблем як в Україні, так і всіх інших країнах світу. Обмеження фізичної активності людей призводить до послаблення захисних та пристосувальних можливостей організму до різних пошкоджуючих чинників ендо- і екзогенного походження, кількість яких з розвитком техногенних і соціальних процесів постійно зростає [67, 264].
У зв’язку з цим у клінічній практиці широко впроваджуються різні методології підвищення природної фізичної активності та застосовуються спеціальні технології фізичних навантажень для профілактики і лікування серцево-судинних захворювань [198].
Загально відомо, що захисні та пристосувальні термінові або довготривалі реакції організму на дію різноманітних фізіологічних чи патологічних чинників, в тому числі і до фізичного навантаження, реалізуються за участю нервової, гормональної та імунної систем [200, 242].
Завдяки злагодженій взаємодії цих регулюючих систем здійснюється адаптація організму до впливу змін внутрішнього середовища та зовнішніх факторів довкілля. Участь ендокринної системи в регуляції пристосувальних процесів в організмі в значній мірі забезпечується за рахунок активації симпато-адреналової та гіпофізарно-надниркової систем. Завдяки швидкоплинним змінам функціонального стану саме цих систем, в першу чергу, здійснюється складне взаємопов’язане послідовне включення в процеси адаптації чи пошкодження інших систем, органів, тканин. Вся сукупність цих процесів в організмі вперше була визначена як реакція на стрес в роботах SelyeH. [182, 183, 301].
Однією з найбільш важливих систем, що забезпечують адаптивні можливості організму, є імунна система. Стреси та масивне забруднення оточуючого середовища в сучасних умовах призводять до розвитку вторинного імунодефіциту, наслідком чого є поширення алергізації, аутоімунних та запальних процесів в організмі, до яких належать атеросклероз, цукровий діабет та інші [129, 213, 263].
Ураження системи кровообігу посідають чільне місце в структурі небезпечних для здоров’я населення України захворювань, які зумовлюють більше половини всіх випадків смерті та третину причин інвалідності [84, 126, 186, 187, 190]. Морфологічною основою ішемічної хвороби серця вважається атеросклероз вінцевих судин, причини та механізми виникнення якого ще остаточно не вивчені [67, 78, 83, 142, 145, 188, 205].
Вважають, що атеросклероз є поліетіологічним захворюванням, у генезі якого має значення тривалий вплив на організм людини різноманітних несприятливих чинників навколишнього та внутрішнього середовища факторів ризику. Передусім до них належать бактерійні та вірусні інфекції, гіперхолестеринемія, підвищений артеріальний тиск, цукровий діабет, часті стреси, і, особливо, малорухливий спосіб життя [67, 84, 113, 114, 189, 202, 216, 231, 234, 286]. Загальновідомі негативні наслідки надмірних м’язових напружень: зниження імунної реактивності, а також випадки раптової смерті у осіб молодого віку при надмірних фізичних навантаженнях [15, 69, 74, 109, 116, 199, 215, 236].
На сьогодні особливо важливим для практичної медицини стала діагностика початкових стадій серцево-судинних захворювань, наріжним каменем якої є використання дозованого фізичного навантаження. Антиатерогенна роль фізичного навантаження різної інтенсивності не викликає сумнівів [12, 95, 113, 137, 164]. Але, разом з тим, особливості впливу фізичного навантаження на механізми адаптації та дезадаптації людей з різним функціональним станом серцево-судинної системи та гіподинамією все ще залишаються недостатньо вивченими. На сьогодні дозовані фізичні навантаження широко використовують в наукових дослідженнях і в медичній практиці як тестову пробу для оцінки функціональних і метаболічних резервів серцево-судинної системи організму [8, 9, 111, 153, 156]. У патогенезі ІХС, особливо на ранніх етапах її розвитку, поряд із порушеннями коронарного кровообігу і скоротливої функції лівого шлуночка істотну роль відіграють розлади нейрогормональних та гуморальних механізмів регуляції функцій серця та судин. Визначення закономірностей розвитку адаптивних, а також деструктивних змін в регуляторних системах у людей з різним функціональним станом серцево-судинної системи під впливом фізичного навантаження є актуальною проблемою патологічної фізіології [88, 94, 141, 165].

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота є фрагментом комплексної НДР Вплив фізичного навантаження на метаболічні процеси при стенокардії напруги та пошуки способів запобігання негативних його впливів” №0196 У 014974 ІН. 17.00 0001.96. Науковий керівник завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб та сестринської справи, докт.мед.наук, професор Яворський О.Г.

Мета дослідження. Визначити особливості розвитку змін функціонального стану гіпофізарно-надниркової та імунної систем здорових людей і хворих на стабільну стенокардію в механізмі адаптації організму до фізичного навантаження та розробити математичну модель динаміки досліджуваних показників.

Завдання дослідження:
1) вивчити динаміку змін функціонального стану гіпофізарно-надниркової, симпато-адреналової та імунної систем здорових осіб під впливом фізичного навантаження;
2) вивчити динаміку змін функціонального стану гіпофізарно-надниркової, симпато-адреналової та імунної систем хворих на стабільну стенокардію під впливом фізичного навантаження;
3) розробити математичну модель взаємозв’язків змін функціонального стану гіпофізарно-надниркової, симпато-адреналової та імунної систем для оцінки стану адаптивних можливостей організму здорових осіб за умов фізичного навантаження різної інтенсивності;
4) розробити математичну модель взаємозв’язків змін функціонального стану гіпофізарно-надниркової, симпато-адреналової та імунної систем для оцінки стану адаптивних можливостей організму хворих на стабільну стенокардію за умов фізичного навантаження;
5) опрацювати теоретично обґрунтовані засади для практичної розробки рекомендацій стосовно вибору рівнів адекватного фізичного навантаження, тактики лікування та реабілітації хворих на стабільну стенокардію.

Об’єкт дослідження.
Нейрогормональні та імунні адаптивні процеси за умов короткотривалого фізичного навантаження різної інтенсивності у здорових молодих осіб та хворих на стабільну стенокардію.

Предмет дослідження.
Особливості включення гіпофізарно-надниркової, симпато-адреналової систем та змін імунного статусу здорових та хворих на стабільну стенокардію в механізми адаптації організму до дії фізичного навантаження.

Методи дослідження.
1. Клінічні дослідження при дозованому фізичному навантаженні з використанням велоергометрії.
2. Дослідження рівня екскреції катехоламінів, 17-кетостероїдів, 17-кетогенних стероїдів, хроматографічне визначення складу 17-кетостероїдів.
3. Імунологічні: визначення показників клітинного імунітету: популяційного складу лімфоцитів периферичної крові з маркерами CD3+, CD4+, CD8+, CD19+, CD16+; гуморального імунітету: концентрацію імуноглобулінів A, G, M, циркулюючих імунних комплексів в сироватці крові; визначення рівня тимусного сироваткового фактора, оцінка функціональної активності нейтрофілів (визначення фагоцитарної активності, загальної окисно-відновної активності, виявлення катіонних лізосомальних білків нейтрофілів).
4. Імуноферментний аналіз (визначення концентрації інтерлейкіну 1β, інтерлейкіну 6, кортизолу, адренокортикотропного, соматотропного гормону, інсуліну).
5. Комп’ютерна обробка одержаних даних, проведення дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізу отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів.
На основі комплексного дослідження функціонального стану гіпофізарно-адреналової, симпато-адреналової та імунної систем вирішена актуальна наукова проблема, стосовно їх участі в механізмі адаптації організму до фізичного навантаження у здорових людей та хворих на стабільну стенокардію.
Визначено особливості динаміки змін показників нейрогормональної та імунної систем в залежності від вихідного функціонального стану серцево-судинної системи, викликаних короткотривалим фізичним навантаженням інтенсивної та максимальної потужності. Вперше чітко окреслена роль змін функціонального стану кори надниркових залоз, симпато-адреналової та імунної систем в механізмі реалізації адаптаційних процесів цих систем у здорових осіб молодого віку та хворих на стабільну стенокардію за умови короткотривалого фізичного навантаження.
На основі багатостороннього порівняльного аналізу особливостей взаємозв’язків показників екскреції з сечею 17-кетостероїдів, 17-кетогенних стероїдів, катехоламінів, сироваткової концентрації адренокортикотропного, соматотропного гормонів, кортизолу, інсуліну та функціональної активності лейкоцитів, популяційного складу лімфоцитів, концентрації прозапальних цитокінів, імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів у здорових осіб та хворих на стабільну стенокардію середнього віку, розшифровані раніше невідомі патогенетичні механізми розвитку уражень серцево-судинної системи при фізичному навантаженні у хворих на стабільну стенокардію.
За допомогою багатофакторного дисперсійного та регресійного аналізів отриманого масиву даних створена аналітична інтегральна математична модель участі відхилень функціональної активності гіпофізарно-надниркової, симпато-адреналової та імунної систем від фізіологічних норм в патогенезі порушень функціонального стану серцево-судинної системи у здорових осіб, а також її зрушень у хворих на стабільну стенокардію в залежності від віку, вихідних рівнів фізичної активності та наявності інших факторів ризику розвитку порушень функції серцево-судинної системи та її нервової і гормональної регуляції.

Практичне значення одержаних результатів.
Виявлені особливості змін функції кори надниркових залоз, стану симпато-адреналової та імунної систем під впливом короткотривалого фізичного навантаження можуть бути використані в практичній медицині для корекції механізмів розвитку адаптаційних та дизадаптаційних процесів в організмі, викликаних стресорними чинниками та створюють теоретичні передумови для розробки адекватних лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів в установах кардіологічного профілю.
Проведене дослідження теоретично обґрунтовує доцільність використання фізичного навантаження в установах практичної охорони здоров’я як нефармакологічного імуномодулятора, що дасть можливість направлено впливати на імунний статус хворих на стабільну стенокардію ІІ функціонального класу, а також тестувати рівень адаптаційної здатності та функціонального резерву імунної системи в реакціях організму на фізичне навантаження.
За матеріалами дисертації видано методичні рекомендації, які впроваджені у навчальний процес кафедр сімейної медицини, пропедевтики внутрішніх хвороб і сестринської справи, клінічної лабораторної діагностики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Івано-Франківської медичної академії, Буковинського державного медичного університету, а також кардіологічному відділенні КМКЛШМД м.Львова, терапевтичному відділенні Львівської дорожньої лікарні, Івано-Франківському обласному клінічному кардіологічному диспансері.

Особистий внесок здобувача.
Матеріали, представлені в роботі, є особистим внеском автора у вирішення завдань, що вивчаються. Дисертантом особисто проаналізовано наукову літературу за темою дослідження, виконано дослідження імунного статусу у обстежуваних осіб, хроматографічне визначення складу 17-кетостероїдів, імуноферментне визначення інтерлейкінів, гормонів, проведено аналіз та узагальнення результатів досліджень, а також сформульовані та обґрунтовані основні положення і висновки дисертаційної роботи.
Підбір груп людей з різним функціональним станом серця, дозоване фізичне навантаження проводила спільно із співробітниками кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб та сестринської справи під керівництвом докт.мед.наук, професора О.Г.Яворського. На базі цієї ж кафедри проведені визначення рівня екскреції 17-кетостероїдів, 17-кетогенних стероїдів, катехоламінів.
Визначення концентрації ТСФ проведені на базі лабораторії клінічної імунології інституту онкології АМН України.
Планування, організація досліджень та їх обговорення і впровадження в практику отриманих результатів здійснювалась за участю наукового консультанта завідувача кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб та сестринської справи, докт.мед.наук, професора О.Г.Яворського.

Апробація результатів дисертації.
Фрагменти роботи доповідалися на VII Міжнародному конгресі з імунореабілітації (Нью-Йорк, 2001), на 18 Інтернаціональному конгресі з клінічної хімії та лабораторної медицини (Кіото, 2002), на V з’їзді імунологів та алергологів СНД (Санкт-Петербург, 2003), на І та ІІ Міжнародних Львівсько-Люблінських конгресах Експериментальна та клінічна медицина” (Львів, 2000; Люблін, 2002), на нараді-семінарі Українського наукового товариства клінічної лабораторної діагностики (Київ, 2002, 2007), на засіданнях Львівського відділу Українського товариства клінічної лабораторної діагностики (2000, 2002, 2003, 2005), на XIV з’їзді терапевтів України (Київ, 1998), на VI Українській науково-практичній конференції з актуальних питань алергології, клінічної та лабораторної імунології (Київ, 2002), на ІІІ з’їзді пульмонологів і фтизіатрів (Київ, 2003).

Публікації. За матеріалами проведених досліджень опубліковано 34 наукових праць, у тому числі 21 стаття у фахових журналах, рекомендованих ВАК України, 12 робіт в матеріалах і тезах наукових конференцій і з’їздів, 1 навчальний посібник з грифом Центрального методичного комітету з вищої медичної освіти України.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. На основі комплексного дослідження функціонального стану гіпофізарно-адреналової та імунної систем вивчені механізми адаптації організму у здорових людей та хворих на стабільну стенокардію до фізичного навантаження. Одержано нові дані стосовно впливу двоступеневого велоергометричного фізичного навантаження різної потужності на взаємозв’язок окремих показників нервової, ендокринної та імунної систем в залежності від їх вихідного стану.
2. Велоергометричне та фізичне навантаження у здорових осіб та хворих на стабільну стенокардію викликає закономірне зростання екскреції 17-КС та 17-КГС, що обумовлено напруженням функціонування кори надниркових залоз, внаслідок включення в їх процеси адаптації організму за умов підвищення метаболічних потреб організму в кисні та енергетичних субстратах. Вихідні показники екскреції 17-КС та 17-КГС як у здорових осіб, так і у хворих на стабільну стенокардію вірогідно не відрізняються.
3. При фізичному навантаженні у здорових осіб знижується функція Бальбрука та індекс андрогенності: зростають рівні глюкокортикоїдів, андростерону і етілохоланолону, що є важливими компонентами адаптивних реакцій організму, викликаних активацією процесів енергозабезпечення організму. У хворих на стабільну стенокардію при інтенсивному фізичному навантаженні, навпаки, виникає підвищення функції Бальбрука, що можна розглядати як прояв обмеження адаптивних можливостей гіпофізарно-надниркової системи.
4. У здорових осіб та хворих на стабільну стенокардію спостерігаються суттєві відмінності між динамікою змін вмісту адренокортикотропного гормону та кортизолу в сироватці крові, з однієї сторони, та змінами екскреції метаболітів глюкокортикоїдів через годину після навантаження, з іншої сторони, що пояснюється посиленням тканинного використання кортизолу.
5. Як у здорових осіб так і у хворих на стабільну стенокардію обов’язковим компонентом адаптивних реакцій організму на фізичне навантаження є активація функції симпато-адреналової системи: при менш інтенсивному фізичному навантаженні активуються медіаторна ланка; при більш інтенсивному гормональна і медіаторна ланки. Вихідний рівень екскреції катехоламінів у хворих на стабільну стенокардію є нижчим, ніж у здорових осіб. Виявлені якісні та кількісні характеристики змін активності симпато-адреналової системи у хворих на стабільну стенокардію під впливом фізичного навантаження є важливим прогностичним критерієм зниження адаптаційних можливостей надниркових залоз та серцево-судинної системи.
6. Фізичне навантаження суттєво й доза-залежно впливає на клітинну ланку імунної системи. Фізичне навантаження максимального напруження (на рівні 75% і 100% від належного максимального споживання кисню) у здорових осіб здійснює імунно-депресивний вплив на Тклітинну ланку імунітету, інтенсивне фізичне навантаження (на рівні 35% і 50% від належного максимального споживання кисню) у хворих на стабільну стенокардію викликає підвищення активності специфічної та неспецифічної ланок імунної системи.
7. У здорових осіб молодого віку як інтенсивне, так і максимальне фізичне навантаження викликає значне зростання концентрації інтерлейкіну 1-b в сироватці крові й бактерицидної активності нейтрофілів, що свідчить про стимулюючий вплив фізичного навантаження на функціональний стан макрофагально-фагоцитарної ланки імунітету.
8. У здорових осіб максимальне фізичне навантаження та інтенсивне фізичне навантаження у хворих на стабільну стенокардію зумовлюють зниження концентрації тимусного сироваткового фактору, що свідчить про активне залучення центральної ланки імунітету до адаптаційних реакцій організму за умови фізичного стресу.
9. Опрацьована прогностична модель, яка описує стан гіпофізарно-адреналової та імунної систем при фізичному навантаженні, надає можливість об’єктивно оцінити реактивність та резервні можливості адаптаційних змін функції нейроендокринноімунної системи як у здорових осіб, так і у хворих на стабільну стенокардію. Високий ступінь достовірності при оцінці стану адаптивних та захисних можливостей організму до стресорних впливів різного походження має рівняння регресії, яке описує реактивність гіпофізарно-адреналової та імунної систем.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акмаев И.Г. Взаимодействия основных регулирующих систем (нервной, эндокринной и иммунной) и клиническая манифестация их нарушений // Клиническая медицина. 1997. №11. С. 8 14.
2. Акмаев И.Г. Современные представления о взаимодействии регулирующих систем: нервной, эндокринной и иммунной // Успехи физиологических наук. 1996. Т.27, №1. С. 3 20.
3. Алехин М.Н., Сєдов В.П., Сидоренко Б.А. Возможности стрессэхокардиографии в выявлении жизнеспособного миокарда // Кардиология. 1999. №2. С. 86 91.
4. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология. В 2т. К.: Здоров’я, 1997. Т.1. 704 с.
5. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология. В 2т. К.: Здоров’я, 2002. Т.2. 992 с.
6. Анисимов В.Н. Физиологические функции эпифиза. Геронтологический аспект // Российский физиологический журнал им.И.М.Сеченова. 1997. Т.83, № 8. С. 1 13.
7. Апанасенко Г.Л., Земцова В.Й., Чистякова Ю.С. Фрактальный анализ сердечного ритма у спортсменов // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л.Шупика. Київ, 2004. С. 104 115.
8. Аронов Д.М. Лечение и профилактика атеросклероза М.:Триада Х”, 2000. 412с.
9. Аронов Д.М., Лупанов В.П. Функциональные пробы в кардиологии. М.: МЕДпресинформ”, 2003. 296 с.
10. Асмолов О.К., Шпота О.Є. Роль гормонів щитоподібної залози і факторів тимуса в регуляції функціональної інтеграції систем імунітету та гемостазу у хворих на деструктивні форми хронічних неспецифічних захворювань легень // Одеський медичний журнал. 2004. №2. С. 33 36.
11. Ахаладзе Н.Г. Биологический возраст: история проблемы // Проблемы старения и долголетия. 2002. Т. 11, № 4. С. 455 464.
12. Баевский Р.М. Проблема здоровья и нормы: точка зрения физиолога // Клиническая медицина. 2000. №4. С. 59 64.
13. Бажора Ю.І., Кресюк В.Й. Клінічна імунологія: проблеми і значення для практичної медицини // Одеський медичний журнал. 1999. № 3. С. 74 77.
14. Батурин В.А., Самохвалова Т.Н. Влияние повреждения стриатума на функцию гипоталамогипофизарнонадпочечниковой системы у адреналэктомированных крыс // Российский физиологический журнал 2002. Т. 88, № 11. С. 1433 1439.
15. Батыштов Б.А., Колотилинская Н.В., Махнычева А.Л. Специфические характеристики здорових добровольцев с различной реакцией на эмоциональный стресс // Физиология человека. 2002. №2. С.55 62.
16. Бевз О.В. Зв’язок змін екскреції 17кетостероїдів із змінами гемодинамічних показників у здорових осіб із обтяженою спадковістю на ішемічну хворобу серця у разі виконання короткотривалого фізичного навантаження // Практична медицина. 2005. № 2. С. 103 109.
17. Бевз О.В., Яворський О.Г. Функціональний стан кори надниркових залоз у разі виконання короткотривалого фізичного навантаження різної потужності // Буковинський медичний вісник. 2005. № 3. С. 78 80.
18. Боровиков В. STATISTICA: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов. СПб: Питер, 2001. 656 с.
19. Братусь В.В., Корниенко О.В., Талаева Т.В. Моноциты и моноцитарно тромбоцитарное взаимодействие в патогенезе атеросклероза // Український кардіологічний журнал. 1996. № 3. С. 55 60.
20. Бугаєнко В.В., Бобровська О.О., Немчина О.О. Толерантність до фізичного навантаження та характер пошкодження вінцевого русла у хворих на ішемічну хворобу серця // Буковинський медичний вісник. 2001. Т. 5, № 4. С.31 34.
21. Бугайцов С.Г., Гусєв Т.П. Фізична реабілітація хворих на рак молочної залози на віддалених етапах відновного лікування // Одеський медичний журнал. 2004. №2. С. 43 46.
22. Бутенко Г.М. Старение иммунной системы // Проблемы старения и долголетия. 1998. Т. 7, № 3. С. 100 108.
23. Бутрова С.А. Метаболический синдром: патогенез, клиника, диагностика, подход к лечению // Русский медицинский журнал. 2001. №2. С.56 60.
24. Вадзюк С.Н., Зятковська Н.Є. Особливості легеневого кровообігу молодих здорових осіб у вертикальному і горизонтальному положеннях тіла за різних типів погоди // Фізіологічний журнал. 2001. Т. 47, № 1. С. 68 72.
25. Вадзюк С.Н., Ільницька У.В. Структурнофункціональний стан лівого шлуночка серця юних спортсменів за даними ехокардіографії // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2003. № 4. С. 94 101.
26. Вадзюк С.Н., Папінко І.Я. Центральна гемодинаміка при різних типах погоди за умов орто та кліностатичного навантаження // Фізіологічний журнал. 2000. Т. 46, № 5. С. 52 58.
27. Ветра Я.Я., Иванова Л.В., Крейле И.Э. Цитокины // Гематология и трансфузиология. 2000. Т. 45, № 4. С.45 49.
28. Визир В.А., Березин А.Е. Роль иммунной и воспалительной активации в формировании и прогрессировании сердечной недостаточности // Український медичний часопис. 1999. Т.6, № 47. С. 13 20.
29. Вік і реакція судин на пошкодження / О.П. Терешіна, Г.М. Бутенко, Г.В. Копилова, Л.В. Магдич // Фізіологічний журнал 2000. Т. 46, № 2. С.137 145.
30. Вплив різних методів лікування синуситів на зміну вмісту цитокінів (ІЛ1, 6, ФНПа) у крові / К.Г. Селєзньов, О.В. Малеєв, К.В. Єльський та ін. // Українські медичні вісті. Київ. 2001. Т.IV, 1 (62). С. 102.
31. Влияние α1адреноблокады на клиническое течение, иммунный статус и липидный спектр плазмы крови у больных ишемической болезнью сердца / В.Г. Лизогуб, А.А. Чумак, А.В. Савченко, Д.А. Плискевич // Лікарська справа. 2000. №3 4. С. 31 34.
32. Влияние пептидного фактора эпифиза на возрастные изменения функций иммунной и эндокринной систем (клиникоэкспериментальное исследование) / Г.М. Бутенко, О.В. Коркушко, И.Ф. Лабунец та ін. // Журнал АМН України. 2002. Т. 8, № 3. С. 457 471.
33. Влияние электролитического повреждения вентромедиального ядра гипоталамуса на функции иммунной системы у взрослых и старых крыс / В.В. Фролькис, Г.М. Бутенко, И.Ф. Лабунец и др. // Проблемы старения и долголетия. 2000. Т. 9, № 3. С. 217 223.
34. Возианов А.Ф., Бутенко А.К., Зак К.П. Цитокины: биологические и противоопухолевые свойства. К.: Наук.думка, 1998. 317 с.
35. Возрастные особенности взаимодействия тимуса и коры надпочечников / Л.В. Магдич, И.Ф. Лабунец, О.П. Терешина и др. // Проблемы старения и долголетия. 2001. Т.10, № 4. С. 345 351.
36. Возрастные особенности формирования иммобилизационного стресса у взрослых и старых крыс / И.В. Захарченко, И.Н. Суворова , В.Н. Швец и др. // Експериментальна і клінічна медицина. 2005. № 4. С. 39 40.
37. Волков Н.И., Дардури У., Сметанин В.Я. Градация гипоксических состояний человека при напряженной мышечной деятельности // Физиология человека. 1998. Т.24, №3. С. 51 63.
38. Володин Н.Н. Роль про и противовоспалительных цитокинов в иммунной адаптации новорожденных детей // Internacional J. on Immunoreabilitation. 2000. Vol. 2 , № 1. P. 175 185.
39. Вплив модуляції функції тимуса на цирканнуальний ритм функціонального стану кісткового мозку у мишей лінії СВА різного віку / І.Ф.Лабунець, В.О. Драгунова, Л.В. Магдич, Г.В. Копилова // Проблемы старения и долголетия. 2005. № 14(1). С. 22 23.
40. Вплив тривалої дії несприятливих факторів на морфофункціональний і метаболічний стан серцевосудинної системи / В.В. Гаргін, В.Ю. Гальчінська, О.В. Сомова // Одесский медицинский журнал. 2004. № 2. С. 9 11.
41. Гавриш А.С. Морфология дисфункции сосудистого эндотелия при хроническом стрессе и атерогенез // Український кардіологічний журнал. 2005. № 1. С. 91 95.
42. Ганджа І.М. Атеросклероз // Лікарська справа. 1997. №6. С. 5 8.
43. Гаргін В.В., Гальчінська В.Ю., Сомова О.В. Вплив тривалої дії несприятливих факторів на морфофункціональний і метаболічний стан серцевосудинної системи // Одеський медичний журнал. 2004. №2. С. 9 11.
44. Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Кузьменко Т.С. Антистрессорные реакции и активационная терапия. Реакция активации как путь к здоровью через процессы самоорганизации. М.: ИМЕДИС, 1998. 705 с.
45. Гарська Н.А., Луніна Н.В. Зміни функціонального стану лізосомального апарату нейтрофільних лейкоцитів та Хагеманзалежних систем крові при формуванні стрессиндрому в умовах змін імунорезистентності організму // Вісник проблем біології та медицини. 2000. №1. С. 81 86.
46. Гельман В.Я. Медицинская информатика. СПб: Питер, 2001. 480 с.
47. Глазирін І.Д., Середенко М.М. Адаптація юнаків з різними темпами морфофункціонального розвитку до фізичних навантажень // Фізіологічний журнал. 1999. Т.45, №6. С. 20 25.
48. Глушко Л.В., Федоров С.В. Система цитокінів та атерогенез // Галицький лікарський вісник. 2000. №3. С. 161 162.
49. Гольберг Н.Д., Фельдкорен Б.И., Рогозкин В.А. Активность триглицеридлипазы и транспорт жирных кислот при предельных физических нагрузках адаптированных к мышечной деятельности крыс // Российский физиологичеякий журнал. 2000. Т. 86, № 10. С. 1331 1336.
50. Горохова С.Г. Особенности хронической сердечной недостаточности в пожилом и старческом возрасте // Клиническая геронтология. 2002. № 2. С. 28 35.
51. Гриневич Ю.А., Алферов А.И. Определение иммунных комплексов в крови онкологических больных // Лабораторное дело. 1981. № 8. С. 493 495.
52. Гриневич Ю.А., Югринова Л.Г. Корреляционные связи эндокринной функции тимуса и других желез внутренней секреции на этапах развития хориокарциномы матки. Вопросы онкологии. 2001. Т.47, № 2. С. 209 213.
53. Гриневич Ю.Я., Бендюг Г.Д., Остапенко О.М. Вплив тимостимуліну на ендокринну функцію тимуса щурів після тиреоїдектомії за умов супресивної гормонотерапії тироксином // Фізіологічний журнал. 2003. Т.49, №6. С. 43 46.
54. Денисюк В.И., Серкова В.К., Малая Л.Т. Стенокардия: Достижения, проблемы, перспективы. ВинницаХарьков: ДП Державна картографічна фабрика”, 2002. 512с.
55. Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина. Таємниці, стандарти діагностики та лікування. Вінниця: ДП Державна картографічна фабрика”, 2006. 704с.
56. Деякі особливості імунного статусу хворих на ішемічну хворобу серця інфікованих вірусами родини Herpesviridae / С.Д. Перемот , М.В. Смілянська, Ю.С. Рудик, Я. Перемот // Галицький лікарський вісник. 2001. Т. 8, №2. С. 55 57.
57. Дзяк Г.В., Коваль Е.А. Атеросклероз и воспаление // Проблемы старения и долголетия. 1999. Т.8, №3. С. 316 326.
58. Дильман В.М. Четыре модели медицины. Ленинград: Медицина, 1987. 287 с.
59. Добрин Б.Ю., Кусков С.В. Роль ренинангиотензиновой, каликреинкининовой системы и ряда гормональных субстанций в патогенезе острого инфаркта миокарда // Лікарська справа. 1997. № 6. С. 16 18.
60. Дорофеева О.Е. Метаболічні особливості адаптації спортсменів циклічних видів спорту до фізичного навантаження // Фізіологічний журнал. 2000. Т.46, №1. С. 89 93.
61. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. М.:МИА, 2003. 603 с.
62. Ельский К.В. Содержание интерлейкина 6 в крови при синусите // Буковинський медичний вісник. 2001. Т.5, № 4. С. 55 57.
63. Ендокринна функція тимуса при експериментальному гіпотиреозі / Ю.А. Гриневич, Г.Д. Бендюг, Л.Г. Югрінова, Т.Н. Селезньова // Фізіологічний журнал. 2002. Т.48, №5. С. 34 38.
64. Загальноадаптаційні реакції організму у хворих на ішемічну хворобу серця / М.І. Дземан, Г.В. Волкова, З.О. Дубовенко, Г.В. Шило та співавт. // Лікарська справа. 2001. №2. С. 128 130.
65. Заремба Є.Х., Слаба Н.А., Копчак Л.М. Особливості імунних змін при гострих формах ішемічної хвороби серця // Сімейна медицина. 2004. № 2. С.52 53.
66. Зеленько О.А. Вплив комбінованої дії стресфакторів на перебіг адаптаційних реакцій організму // Фізіологічний журнал. 2002. Т.48, №2. С. 97 98.
67. Зербино Д.Д., Соломенчук Т.Н. «Атеросклероз» конкретная патология артерий или «унифицированное» групповое определение? Поиск причин артериосклероза: экологическая концепция // Архив патологии. М.: Медицина, 2006. Т.68, №4. С. 49 53.
68. Изучение показателей иммунитета и апоптоза при коронарной болезни сердца / А.Т. Маншарипова, А.К. Джусипов, Г.М.Курманова и др. // Иммунология в сердечнососудистой патологии. 2005. Т.7, №2 3. С.253 254.
69. Иллюхина В.А., Заблотский В.В. Физиологические основы различий устойчивости организма к субмаксимальной физической нагрузке до отказа у здоровых лиц молодого возраста // Физиология человека. 2000. Т.26, №3. С. 92 99.
70. Иммунные механизмы в патогенезе воспалительных заболеваний миокарда / Н.Р. Палеев, Г.В. Порядин, Ф.Н. Палеев, Н.П. Санина // Кардиология. 2001. № 10. С. 64 68.
71. Иммунодиагностика и иммунокоррекция в клинической практике / Под ред. И.Д.Столярова. СанктПетербург. 1999. 170 с.
72. Информативность пробы с дозированной физической нагрузкой для оценки прогноза на примере двадцатилетнего наблюдения больных ишемической болезнью сердца (лекция) / Р.Г. Оганов, С.Ю. Марцевич, И.Е. Колтунов и др. // Терапевтический архив. 2005. Т. 77, № 1. С. 12 15.
73. Иржак Л.И. Потребление кислорода и энергетические затраты, связанные с применением проб Генча и Штанге // Российский физиологический журнал. 2002. Т. 88, № 7. С. 935 938.
74. Иржак Л.И., Дмитриева С.П., Попов А.Е. Механическая работа левого желудочка сердца человека // Российский физиологический журнал. 2003. Т. 89, № 8. С. 960 963.
75. Іванюра І.О. Взаємозв’язок між нейродинамічними і вегетативними функціями організму учнів при адаптації до тривалих фізичних навантажень // Вісник проблем біології і медицини. 2000. № 4. С. 28 33.
76. Каменев В.Ф., Килесса В.В. Имунная и фибринолитическая системы при сердечной недостаточности на фоне кардиосклероза // Лікарська справа. 1997. №4. С. 64 67.
77. Карвацький І.М., Лагодич Т.С., Шевчук В.П. Вплив оксиду азоту на хроноінотропну залежність міокарда при експериментальній гіперфункції та гіпертрофії серця // Фізіологічний журнал. 2001. Т. 47, № 3. С. 3 10.
78. Карпов Р., Дудко В. Современные проблемы атеросклероза // Врачебное дело 2000. № 2. С. 7 9.
79. Катехоламины плазмы крови при болевой и безболевой формах ишемической болезни сердца в покое и после велоэргометрической пробы / Б.М. Липовецкий , И.Н. Краснова, Г.Н. Ильина, С.А. Дамбинова // Кардиология. 1996. Т. 36, № 4. С. 67 69.
80. Катехоламины, оксид азота и устойчивость к стрессорным повреждениям: влияние адаптации к гипоксии / М.В. Пшенникова, Е.В. Попкова, Н.А. Бондаренко и др. // Российский физиологический журнал. 2002. Т. 88, № 4. С. 485 495.
81. Класифікації хворіб органів кровообігу (робочі проекти, рекомендовані об’єднаним пленумом кардіологів та кардіохірургів 68 жовтня 1999 р.) // Український кардіологічний журнал. 2000. №12. С. 117 134.
82. Кобрин В.И. Влияние эстрогенов на коронарный кровоток, сократимую функцию сердца и развитие реперфузионных аритмий // Российский физиологический журнал. 2002. Т. 88, № 4. С. 485 495.
83. Ковалевська Л.А., Бугерук В.В. Ендотеліальна дисфункція у пацієнтів похилого віку з хронічною серцевою недостатністю на фоні ішемічної хвороби серця // Одеський медичний журнал. 2004. №2 (82). С.59 61.
84. Коваленко В.М. Високоспеціалізована допомога хворим на серцевосудинні захворювання: реальність та доступність у відповідності до стандартів лікування // Журнал АМН України. 2005. Т. 11, № 1. С. 1116.
85. Коваль Е.А. От профилактики ишемической болезни к профилактике сердечнососудистых заболеваний: новый взгляд на проблему // Серце і судини. 2004. № 1. С. 16 18.
86. Коваль Е.А. Типы иммунограмм у больных с различными клиническими формами ишемической болезни сердца и их индивидуальное прогностическое значение // Український кардіологічний журнал. 1994. № 56. С.56 60.
87. Ковальчук Л.В. Новый класс биологически активных пептидов иммуноцитокинов в клинической практике (обзор) // Российский медицинский журнал. 1997. С. 59 61.
88. Комплексная оценка функционального состояния организма у лиц разного возраста / О.В. Коркушко, Ю.Т. Ярошенко, А.В. Писарук, В.Б. Шатило // Проблемы старения и долголетия. 2002. Т.11, № 4. С. 370 380.
89. Кондаков И.К., Ладный А.И. Показатели моноцитарного клиренса липидов в динамике антиангинальной терапии у больных ИБС // Український кардіологічний журнал . 1997. № 3. С. 25 27.
90. Кондратьев В.В., Бочкарева Е.В., Кокурина Е.В. Безболевая ишемия миокарда. Современное состояние проблемы и клинически значимые аспекты ее развития. II. Механизмы формирования безболевой ишемии миокарда // Кардиология. 1997. №2. С. 90 96.
91. Коркушко О.В., Ярошенко Ю.Т. Максимальное потребление кислорода у мужчин в зависимости от возраста и уровня двигательной активности // Физиология человека. 1996. Т.22, № 4. С. 100 103.
92. Коркушко О.В., Ярошенко Ю.Т. Функциональные резервы системы гемодинамики в различные возрастные периоды // Кровообіг та гемостаз. 2005. № 34. С. 35 48.
93. Коррекция нарушений цирканнуальных ритмов функционального состояния иммунной и эндокринной систем пептидным фактором эпифиза эпиталамином у больных хронической ишемической болезнью сердца пожилого и старческого возраста / Г.М. Бутенко, И.Ф. Лабунец, О.В. Коркушко та ін. // Журнал АМН України. 2005. Т.11, № 1. С. 105116.
94. Крапівіна К.О. Динаміка гематологічних показників при певній послідовності фізичних навантажень // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2000. № 4. С. 77 82.
95. Краснопорошина Л.И., Галиев Р.С. Иммунореабилитация лиц, страдающих аллергией, с помощью физических нагрузок // International Journal on immunorehabilitation. 2000. Vol.2, №1. С. 197 199.
96. Кулачковский Ю.В., Марьенко Б.С. Определение 17кетогенных стероидов в моче // Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. 1964. Т. 10, № 1. С. 111 116.
97. Кульчицький О.К. Система оксиду азоту та вік // Буковинський медичний вісник. 2005. Т. 9, № 2. С. 143 144.
98. Кэттайл В.М., Арки Р.А. Патофизиология эндокринной системы: Пер. с англ. СПб.: Невский Диалект”; М.: Издательство БИНОМ”, 2001. 336 с.
99. Лабораторная диагностика ишемической болезни сердца / Е.А. Захария, Ю.И. Децик, И.В. Темник, О.Г. Яворский. К.: Здоровье, 1989. 190 с.
100. Лабунец И.Ф. Возрастные особенности ритмических колебаний эндокринной функции тимуса у животных // Журнал АМН Украины. 2000. Т.6, № 4. С.783 791.
101. Лабунец И.Ф., Гриневич Ю.А. Активность эпифиза, тимуса и гипофизарнонадпочечниковой системы у больных онкологического профиля // Экспериментальная онкология. 2003. Т.25, №2. С.138 142.
102. Лабунец И.Ф., Гриневич Ю.А. Особенности ритмических колебаний иммунологических показателей при опухолевых заболеваниях // Онкология. 2004. Т.6, № 1. С.16 22.
103. Лабунець І.Ф. Вікові зміни циркадних і циркануальних коливань величини імунної відповіді та числа клітин у лімфоїдних органах тварин: можливий зв’язок з факторами тимуса // Фізіологічний журнал. 2001. Т.47, № 5. С.54 62.
104. Лабунець І.Ф. Вікові особливості функції тимуса та кори наднирникових залоз у імунізованих Тзалежним антигеном мишей лінії СВА // Фізіологічний журнал. 2005. Т.51, №1. С.7783.
105. Лабунець І.Ф. Диференціювання тимоцитів при старінні: роль пептидних факторів епіфіза // Фізіологічний журнал. 2002. Т.48, №1. С. 91 97.
106. Лабунець І.Ф., Шатило В.Б., Магдич Л.В. Циркадіанні взаємовідносини функцій тимуса, епіфіза та гіпофізарнонадниркової системи у молодих людей і людей похилого віку // Ендокринологія. 2004. Т.9, № 1. С. 70 77.
107. Лапач С.И., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Exel. К.: Морион, 2000. 320 с.
108. Лисенко О.М. Відмінності максимальних аеробних можливостей спортсменів, зумовлені спрямованістю процесу довгострокової адаптації // Фізіологічний журнал. 2001. №2. С. 26 32.
109. Лисенко О.М. Мобілізація анаеробних механізмів енергозабезпечення під час виконання максимальних навантажень у спортсменів // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2001. № 2. С. 44 48.
110. Логачев