МЕХАНІЗМИ ДИЗАДАПТАЦІЇ ТА КОМПЛЕКСНА ПАТОГЕНЕТИЧНА КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ЛЮДИНИ В АНТАРКТИЦІ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ НАН УКРАЇНИ

На правах рукопису

МОІСЕЄНКО ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 612.2+628.8+629.12+616-009

МЕХАНІЗМИ ДИЗАДАПТАЦІЇ ТА КОМПЛЕКСНА ПАТОГЕНЕТИЧНА КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ЛЮДИНИ В АНТАРКТИЦІ

14.03.04. - патологічна фізіологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
доктор медичних наук, професор,
Маньковська Ірина Микитівна
Київ 2008

ЗМІСТ Стор.
Перелік скорочень, умовних позначень символів, одиниць та термінів 5
Вступ 9
Розділ 1 Адаптаційні та дизадаптаційні зміни 20
функціональних систем організму людини
за умов перебування у високих географічних широтах
1.1. Історична довідка 21
1.2. Адаптація та дизадаптація: визначення 23
та механізми розвитку
1.3. Проблеми адаптації людини до умов полярних регіонів 28
1.3.1. Вплив екологічних факторів полярних регіонів 28
на організм
1.3.2. Адаптаційні та дизадаптаційні перебудови
функціональних систем людини у високих широтах 46
1.4. Успіхи та напрямки досліджень механізмів
адаптаційних та дизадаптаційних перебудов в
організмі людини в антарктичних умовах 62
1.4.1. Молекулярні механізми адаптації 72
1.4.2 Структура, функція та локалізація HIF 72
1.4.3. Алельний поліморфізм гена HIF- 1 α 77
Розділ 2 Методика та умови проведення досліджень 86
2.1. Характеристика клімато - географічних особливостей 86
регіону та побутових умов на антарктичній
станції Академік Вернадський
2.1.1. Кліматичні та географічні особливості регіону 86
2.1.2. Побутові умови на антарктичній станції
Академік Вернадський 91
2.2. Експедиційний контингент 93
2.3. Методи медико-біологічного обстеження 95
Розділ 3 Характеристика захворюваності зимівників
та дизадаптаційних порушень під впливом тривалого
перебування в Антарктиці 117
3.1. Захворюваність екіпажу антарктичної станції 117
3.2. Характеристика стану функціональних систем
організму та дизадаптаційних порушень під впливом
тривалого перебування людини в Антарктиці 125
3.2.1 Особливості дизадаптаційних порушень регуляційних
систем 125
3.2.2. Особливості дизадаптаційних порушень
киснетранспортних систем 142
Розділ 4 Динаміка адаптаційних та дизадаптаційних процесів
людини при тривалому перебуванні в Антарктиці 159
4.1. Динаміка показників психофізіологічних функцй 159
4.2. Динаміка параметрів зовнішнього дихання 167
4.3. Зміни функціонального стану системи кровообігу 170
4.4. Зміни показників системи крові 187
Розділ 5 Механізми дизадаптаційних розладів у людини
під впливом надзвичайних антарктичних факторів 193
5.1. Вплив біоритмологічно значимих факторів 193
5.2. Вплив метеорологічних та фізичних факторів середовища 212
Розділ 6 Роль молекулярно-генетичних механізмів у
розвитку дизадаптаційних зрушень при перебуванні
людини в екстремальних умовах Антарктики 233
Розділ 7 Комплексна патогенетична корекція дизадаптаційних
порушень функціональних систем людини в Антарктиці 250
7.1. Розробка та застосуваннчя технології поліхромно-
адаптаційної біорегуляції 251
7.1.1. Методика поліхромно-адаптаційної біорегуляції 258
7.2.Методика активації неспецифічних механізмів адаптації 266
7.3. Психотерапевтичні методи 268
7.4. Методи аудіо корекції 271
7.5. Фізіотерапевтичні методи 272
7.6. Фармакологічні засоби 273
Розділ 8 Заключення 286
Висновки 318
Список літератури 323
Додатки 382

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ ТА ТЕРМІНІВ
КРО кисневий режим організму
HIF-1a - гіпоксією індукований фактор
о. д. - одиниці Добсона
ВІЛ - вірус імунодефіциту людини
ЕЕГ електроенцефалографія
САН Самопочуття, Активність, Настрій
Dd - кінцевий діастоличний розмір лівого шлуночка
Ds - кінцевий систолічний розмір порожнини лівого шлуночка
R R - інтервал R R
LUET - час скорочення задньої стінки лівого шлуночка серця
PWD - товщина міокарда задньої стінки лівого шлуночка
JUSd товщина міжшлуночкової перетинки
PVD - діаметр порожнини правого шлуночка серця
HR - частота скорочень серця
VS - об’єм лівого шлуночка в систолу
VD - об’єм лівого шлуночка в діастолу
SV - ударний або систолічний об’єм
Q - хвилинний об’єм крові
EF - фракція викиду крові
VCF - швидкість циркулярного скорочення міокарда
МКГ мгнітокардіографія
ЕКГ електрокардіографія
НМСК - належне максимальне споживання кисню
МДА - малоновий діальдегід
СОД супероксиддісмутаза
ІАР - індивідуальні адаптаційні реакції
РН - реакції напруги гомеостазису
СНЛ - співвідношення: нейтрофіли/лімфоцити
СНМ - співвідношення: нейтрофіли/моноцити
СЛМ - співвідношення: лімфоцити/моноцити
СЛЕ - співвідношення: лімфоцити/еозинофіли
РТ реакції тренування
РСА спокійної активації
РПА підвищеної активації
РП переактивації
ГС стану гострого стресу
ХС - стану хронічного стрессу
ПЛР - полімеразно-ланцюгова реакціїя
ODD кисень-залежний фактор деградації
ДНК дезоксірибонуклеїнова кислота
А/Т артеріальний тиск
ШПІ - швидкість переробки інформації
МПР міжнародний полярний рік
УАЕ - українська антарктична експедиція
БАС - британська антарктична служба
РАЕ російська антарктична експедиція
АВ - альвеолярна вентиляція
ПЛ - перфузія легень
ВРПОЛ вільно-радикальне перекисне окислення ліпідів
mRNA матрична РНК
SCN - супрахіазматичні ядра мозку
17-КС, 11-ОКС - гормони надниркової залози
ТТГ тиреотропний гормон
А - адреналін
НА норадреналін
АМо - амплітуди моди інтервалу R-R
С цитозин
Т тімін
Pro - пролин
Ser серин
ППО- переживання психотравмуючих обставин
НВЕР - неадекватне вибіркове емоційне реагування
ЕМД - емоційно-моральна дезорієнтація
ЕВ - емоційна відчуженість
ЛФ - лейкоцитарна формула
ФІ фагоцитарний індекс
ФЧ фагоцитарне число
НСТ тест з нітросинім тетразолем
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
IgG, Ig M, Ig A - імуноглобуліни
ЛВЛ - лічильник випромінування людини
С 137 цезій 137
AM активність метафаз
ChA - хромосомні абберації
ФЖЄЛ - форсована життєва ємність легень
ОФВ - об’єм форсованого видиху
ХОД-хвилинний об’єм дихання, л/хв.
ЧД-частота дихання, дих./хв.
ДО -дихальний об’єм, л
АВ/ДО -співвідношення альвеолярної вентиляції до дихального об’єму, ум.од.
ХОК-хвилинний об’єм крові, л/хв.
СО-ударний об’єм, мл
ВЕ-вентиляційний еквівалент, ум.од.
КЕДЦ-кисневий ефект дихального циклу, мл
ГЕ-гемодинамічний еквівалент, ум.од.
КП-кисневий пульс, мл,
Нв-гемоглобін, г%
QtO2 - споживання кисню, мл/хв.
qIO2 -швидкість надходження кисню до легень, мл/хв.
qAO2 - швидкість надходження кисню до альвеол, мл/хв.
qaO2 - швидкість транспортування кисню артеріальною кров’ю, мл/хв.
qvO2 - швидкість транспортування кисню змішаною венозною кров’ю, мл/хв.
PaO2 - напруження кисню артеріальної крові, мм рт.ст.
PvO2 - напруження кисню змішаної венозної крові, мм рт.ст.
CaO2 -вміст кисню в артеріальній крові, об.%
CvO2 -вміст кисню в змішаній венозній крові, об.%
ТБКАС активні сполуки які реагують із тіобарбітуровую кислотою
SP систолічний тиск
DP діастолічний тиск
РР пульсовий тиск
Кi К-індекс
ЗПОС загальний периферичний опір судин
ІНМ - індекс напруження міокарду
СІ - серцевий індекс

ВСТУП

Актуальність. Реалізація планів української Державної Програми наукових досліджень в Антарктиці (розпорядження Кабінету Міністрів України № 422-р від 13.04.2001 р.) забезпечується постійною діяльністю українських фахівців на антарктичній станції Академік Вернадський, які працюють у режимі щорічної заміни екіпажу. Тривале перебування людини у надзвичайних умовах потребує створення системи ефективної охорони здоров’я. Успіхи медико-біологічних досліджень на антарктичних станціях різних країн дають певні уявлення про особливості адаптації, виникнення патології та забезпечення медичним обслуговуванням зимівників [1-16,30,31,38,43,59,7175,93,94,118, 119,162,163,219,244,279,304,318,347,435,439, 444-468,526,539].
Запозичення досвіду медичного супроводу антарктичних експедиційних загонів дозволило на початкових етапах присутності України в Антарктиці використовувати напрацьовані досягнення досліджень [52,77,86,93,94,160,161,164,223,225,226,227,247,280,284,302,333,358,405,406,433-450]. Однак, географічне положення станції Академік Вернадський, варіабельність метеорологічної та геліогеофізичної ситуації, сенсорна депривація та тривале перебування у середовищі малого колективу, а також особливості побутових умов українських експедиційних колективів утворюють унікальну специфічність комплексного впливу на людину надзвичайних факторів Антарктики [69,95,177,457]. В таких умовах процеси адаптації можуть ускладнюватись, а вірогідність виникнення дизадаптаційних та дизрегуляційних порушень, які призводять до розвитку стійкої патології та втрати працездатності людини суттєво підвищується [196,279,286,424].
Специфіка тривалої діяльності людини на антарктичній станції пов’язана з впливом численних екстремальних факторів, одні з яких постійні (інверсія сезонів, особливості фотоперіодики, зсув часових поясів), інші періодичні (відкриття озонової діри”, гіподинамія, сенсорна ізоляція) і аперіодичні (активація метео- та геліофізичних явищ), що викликає зростання напруження функціональних систем організму [118,121,245,246,247,169-192]. Тому перебіг адаптації і дизадаптації в антарктичних умовах та деадаптації після перебування на антарктичній станції багато в чому залежить від психофізіологічного статусу людини, напрямку перебудови кисневих режимів організму і ефективності функціонування їх регуляційних механізмів [30,34,49,53,61,64,162,279,422,439].
Відомо, що якість життя і працездатність людини, особливо при перебуванні у надзвичайних умовах, прямо залежать від резистентності організму, тобто його здатності протистояти негативному впливові екстремальних чинників, що в свою чергу може мати генетичну залежність [9,30,54,118,493-502]. Перебування людини в умовах прибережного регіону Антарктики не пов’язане із значними перепадами вмісту кисню у повітрі, що, вірогідно, обумовило відсутність прицільних досліджень стану киснетранспортних систем організму зимівників на станціях, які розташовані на одному рівні з морем. Проте, на переважній більшості антарктичних станцій учасники тривалих експедицій мають подібні проблеми дизадаптаційного та десинхронозного характеру з розвитком проявів локальної та генералізованої гіпоксії, оксидаційного стресу, напруження функціональних систем постачання та утилізації кисню, що може визначати виникнення, так званого, антарктичного синдрому” [43,98,108,120,139,446,449, 501].
Окрім того, умови соціальної депривації у поєднанні із комплексним впливом факторів середовища можуть викликати тривалий стан своєрідного стресу, що може модифікувати формування механізмів адаптації, особливо, у системах кисневого забезпечення організму людини. Певна модулююча дія, вірогідно, належить факторам біоритмологічної природи та екстремальним чинникам навколишнього середовища, що також підвищує вимоги до адаптаційної здатності психофізіологічних функцій та механізмів регуляції кисневого забезпечення організму людини [18,31,35,52,56,76,126,163].
Таким чином, наслідки тривалого впливу стресогенних чинників та вірогідні перебудови киснетранспортних систем організму можуть складати основу провідних патогенетичних механізмів виникнення гіпоксичних станів, розвитку дизадаптаційних порушень, затяжного перебігу адаптації в антарктичних умовах та деадаптації після експедиції. Тому дослідження, які спрямовані на встановлення особливостей змін психофізіологічних функцій та перебудов респіраторних, гемодинамічних, гемічних і генетичних механізмів регуляції кисневих режимів організму людини при тривалому перебуванні в умовах антарктичної експедиції є актуальними. На сучасному етапі особливої актуальності набуває вивчення ролі генетичних механізмів у адаптаційних та дизадаптаційних перебудовах в організмі людини, дослідження яких знаходяться на стартовому етапі [398,448,500, 538,540]..
Отже, встановлення особливостей механізмів дизадаптації може бути надійною основою для застосування комплексної патогенетичної корекції порушень у функціональних системах організму та профілактики патології людини при тривалому перебуванні в екстремальних умовах Антарктики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Роботу виконано відповідно до планової тематики відділу з вивчення гіпоксичних станів Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України:
- державний реєстраційний № 0101U002634 Роль перебудов структурно-функціональних взаємовідносин у газотранспортних системах організму в розвитку гіпоксичних станів при екзо- та ендогенних впливах” (початок I-й кв. 2001 року, закінчення IV-й кв. 2004 року);
- державний реєстраційний № 0105U003238 Дослідження механізмів адаптації організму тварин і людини до різних режимів інтервальної гіпоксичної гіпоксії” (початок I-й кв. 2005 року, закінчення IV-й кв. 2008 року відповідно до Постанови бюро ВМББЕКФ № 1, § 3, від 20.01.05);
- державний реєстраційний № 0108U000812 Дослідження механізмів адаптації киснетранспортних систем організму людини при тривалому перебуванні в Антарктиці” (початок I-й кв. 2006 року, закінчення IV-й кв. 2008 року);
Роботу виконано у відповідності до медико-біологічного напрямку НДР Державної Програми проведення досліджень в Антарктиці на 20022010 рр. (розпорядження КМ України № 422-р від 13.04.2001 р. № державної реєстрації 0104U002660 на 2003-2006 рр.; 0107U003686 на 20072008 рр.)

Мета роботи.

Встановити основні механізми розвитку дизадаптаційних порушень функціональних систем організму людини при тривалому перебуванні на антарктичній станції, визначити особливості зрушень механізмів регуляції киснетранспортних систем організму (респіраторних, гемодинамічних, гемічних), показати роль комплексу антарктичних факторів і молекулярних механізмів (алельний поліморфізм гіпоксією індукованого фактора HIF-1a) в розвитку дизадаптації та розробити комплексну патогенетичну корекцію таких порушень у антарктичних зимівників.

Завдання дослідження:

1. Виконати медичні та психофізіологічні спостереження за станом здоров’я учасників антарктичних експедицій на станції Академік Вернадський у щодобовому режимі (за період 19972007 роки) і проаналізувати структуру та частоту виникнення захворювань, патологічних станів, синдромальних дизадаптаційних проявів і розладів функціональних систем організму людини при перебуванні експедиційних груп в Антарктиці протягом року (щорічно).
2. Провести комплексні медико-біологічні обстеження учасників всіх українських антарктичних експедицій у вихідному стані й після тривалого перебування на станції Академік Вернадський та за їх результатами встановити особливості змін респіраторних, гемодинамічних і гемічних механізмів регуляції кисневих режимів організму (КРО), що можуть відображати дизадаптаційні порушення й відігравати певну роль у розвитку гіпоксичних станів учасників антарктичної експедиції внаслідок впливу комплексу надзвичайних антарктичних факторів.
3. Забезпечити моніторинг стану функціональних систем організму зимівників на станції Академік Вернадський та визначити особливості адаптаційно-дизадаптаційних перебудов психофізіологічних функцій і киснетранспортних систем організму людини під час тривалої антарктичної експедиції.
4. Встановити роль впливу надзвичайних антарктичних факторів (деприваційні, біоритмологічні, геліогеофізичні, метеорологічні) в розвитку дизадаптаційних порушень функціональних систем організму антарктичних зимівників.
5. Визначити наявність ознак стресового стану антарктичних зимівників за результатами азалізу особливостей перебудов інтеграційних систем регуляції (центральна нервова, симпатоадреналова, імунна) та киснетранспортних механізмів регуляції кисневих режимів організму під впливом тривалого перебування в екстремальних антарктичних умовах.
6. Показати роль алельного поліморфізму гена HIF-1a в розвитку адаптаційно-дизадаптаційних перебудов функціональних систем організму людини при тривалому впливові екстремальних факторів на антарктичній станції.
7. Розробити патогенетично обґрунтований комплекс заходів для ефективної корекції дизадаптаційних порушень функціональних систем організму з використанням біорегуляційних технологій, засобів підвищення резистентності, нормалізації біоритму, посилення антиоксидантного та антигіпоксичного захисту, стабілізації мікроелементного гомеостазу та метаболічних процесів людини при тривалому перебуванні в екстремальних умовах Антарктики.

Об’єкт дослідження

Об’єктом дослідження були функціональні системи організму та механізми розвитку дизадаптаційних порушень киснетранспортних систем, що виникали в організмі під впливом комплексу екстремальних антарктичних факторів при тривалому перебуванні людини (протягом року) в Антарктиці.

Предмет дослідження

Предметом дослідження були адаптаційні та дизадаптаційні перебудови психофізіологічних функцій, функції зовнішнього дихання, серцево-судинної ситеми, системи крові, гуморальних та молекулярних механізмів, що беруть участь у регуляції кисневих режимів організму учасників українських антарктичних експедицій на станції Академік Вернадський.

Методи дослідження

Протягом десяти років медико-біологічні дослідження проводились за участю всього особового складу колективу (10 екіпажів станції та учасників 10-ти сезонних експедицій) антарктичних експедицій у безперервному режимі в Антарктиці, а також перед експедицією та після повернення із експедиції. Були застосовані клініко-лабораторні, інструментальні, біохімічні, імунологічні, генетичні та статистичні методи дослідження.
1. Клінічні та лабораторні обстеження включали прицільні огляди основних спеціалістів-медиків (терапевт, хірург, невропатолог, дерматолог, окуліст, стоматолог), загальні аналізи крові, сечі, показники прооксидантно-антиоксидантного балансу, екскреції катехоламінів, ліпідного, протеїнового й вуглеводного метаболізму (

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведені багаторічні (у режимі моніторингу) психофізіологічні, фізіологічні, патофізіологічні, клініко-лабораторні, біоритмологічні, біорегуляційні, генетичні, телемедичні дослідження механізмів адаптаційно-дизадаптаційних перебудов функціональних систем людини при тривалому перебуванні в екстремальних умовах Антарктики відкривають нові патогенетичні механізми розвитку дизадаптаційних порушень киснетранспортних систем організму. Визначені динамічні зміни кількісних і якісних показників дисфункції інтеграційних регуляційних систем, а також респіраторних, гемодинамічних, гемічних механізмів регуляції КРО, імунорезистентності, прооксидантно-антиоксидантного і лейкоцитарного гомеостазису, ліпо-протеїнового і вуглеводного метаболізму людини при тривалому перебуванні під впливом комплексу екстремальних факторів антарктичної експедиції свідчать про перманентну присутність стресового стану (стрес-синдрому), що призводить до розвитку дизадаптаційних порушень, які потребують застосування методів корекції.
1. При тривалому перебуванні експедиційного контингенту на прибережній антарктичній станції у частини зимівників розвивається дизадаптаційний симптомокомплекс з проявами погіршення самопочуття, падіння настрою, виникнення головного болю, втрати нормального ритму сну, зміни серцевого ритму, артеріального тиску, ангінальної симптоматики тощо. Такі зрушення частіше виникають під час антарктичної зими (понад 80% екіпажу) і антарктичного літа (понад 60% екіпажу) та утримуються після завершення експедиції.
2. Тривале перебування людини в Антарктиці призводить до розвитку втоми, зниження резервів психофізіологічних функцій, дизрегуляційних порушень церебрального електрогенезу (підвищення потужності дельта-ритму на 7,1% при зменшенні альфа-ритму на 3,8% відносно вихідного рівня перед експедицією), діяльності симпатоадреналової системи (зростання екскреції норадреналіну до 91,9±15,9 ммоль/л проти 67,1±12,3 ммоль/л у контролі, p<0,05; ДОФА до 129,6±12,3 ммоль/л проти 246,7±25,9 ммоль/л у контролі, p<0,05), зниження імунобіологічної резистентності у фагоцитарній (фагоцитарна активність знижувалась на 3070% від контролю) та гуморальній (зниження вмісту імуноглобулінів Ig M до 0,71±0,07 г/л проти 1,27±0,07 г/л у контролі, p<0,05) ланках.
3. Тривале перебування людини в умовах прибережної Антарктики (з близькими до нормоксії показниками вмісту кисню у навколишньому середовищі) призводить до розвитку дизадаптаційних порушень механізмів регуляції кисневих режимів організму, що проявляється зменшенням швидкості транспортування кисню в організмі, падінням його напруження у крові, зниженням ефективності респіраторної й гемодинамічної ланок транспортування кисню та загальним пригніченням механізмів компенсації гіпоксії, яка розвивається при виконанні інтенсивної фізичної роботи.
4. Тривалий вплив на людину екстремальних умов Антарктики призводить до посилення процесів вільнорадикального окислення, порушень прооксидантно-антиоксидантного балансу організму (зростання у сироватці крові сполук, які реагують із тіобарбітуровою кислотою до 593,1±26,6 у.о. проти 420,0±80,0 у.о. у контролі, p<0,05; зниження активності супероксид-дисмутази з 112,5±10,0 у.о. до 84,0±6,2 у.о. у контролі, p<0,05), тобто розвитку оксидаційного стресу, що є одним із механізмів дизадаптаційних перебудов киснетранспортних систем організму, запуску молекулярних антигіпоксичних механізмів та лімітуючим фактором при виконанні інтенсивної фізичної роботи.
5. При трансатлантичному переході дизадаптаційні зрушення функції кровообігу людини виникають на антарктичному етапі морської експедиції та характеризуються зниженням скорочувальної активності міокарду, падінням гемодинамічного забезпечення фізичного (при потужності роботи 75% НМСК) навантаження (зниження серцевого викиду 15,1±1,3 л/хв проти 21,6±1,3 л/хв у контролі, p<0,05). Динаміка зрушень функціонального стану системи кровообігу людини під час трансатлантичного рейсу свідчить про додатковий негативний вплив на організм комплексу надзвичайних факторів антарктичного реґіону, оскільки дизадаптаційні розлади підсилюються на етапі перебування в умовах морської Антарктики.
6. При тривалому перебуванні людини в Антарктиці адаптаційно-дизадаптаційні перебудови функціональних систем протікають у режимі чередування стадій, які умовно поділяються на фазу початкової адаптації (антарктична осінь), функціонального напруження (антарктична зима), відносної стабілізіції (антарктична весна) та депресивності (антарктичне літо заключний період зимівлі). Стадійність характеризується особливостями розвитку десинхронозних та дизадаптаційних порушень психофізіологічних функцій, змін церебрального електрогенезу, вегетативної регуляції серцевої дільності, процесів метаболізму й визначається потужністю стресового впливу комплексу біоритмологічних, деприваційних та геліогеофізичних факторів.
7. Особливості адаптаційно-дизадаптаційних перебудов функціональних систем організму людини при тривалому перебуванні в Антарктиці залежать від наявності поліморфізму HIF-1a [заміна цитозину (С) на тимін (Т) у 1772 положенні гена], що відкриває перспективи вивчення генетичних механізмів індивідуальної стійкості та адаптації організму людини до надзвичайних умов. В організмі людини (з алельним поліморфізмом гена HIF-1a) виникають сприятливіші умови для розвитку процесів дизадаптації киснетранспортних систем в Антарктиці.
8. Ключовим механізмом розвитку дизадаптаційних порушень функціональних систем зимівників, у першу чергу, є дизрегуляція гомеостазису інтеграційних систем нервової (зрушення спектральної збалансованості біоелектричної активності головного мозку), симпато-адреналової (зростання секреції катехоламінів) та імунної (зниження імунорезистентності), що супроводжується подальшим розвитком дизадаптаційних зрушень респіраторних, гемодинамічних, гемічних механізмів регуляції КРО, виникненням ознак оксидаційного стресу (активація процесів вільнорадикального окислення і пригнічення системи антиоксидантного захисту) та проявами гіпоксичного стану.
9. В організмі антарктичних зимівників провідними механізмами розвитку дизадаптаційних порушень киснетранспортних систем виступають, з одного боку, порушення на тканинному рівні за рахунок процесів оксидаційного стресу, з іншого ж, включалися системні механізми за рахунок падіння резервних можливостей респіраторної (зниження показників вентиляції), гемодинамічної (зменшення ефективності серцевої діяльності) та гемічної (зменшення показників вмісту й напруження кисню в артеріальній крові) ланок регуляції КРО.
10. Для корекції дизадаптаційних порушень у зимівників необхідне комплексне застосування лікувально-профілактичних засобів із першочерговим їх спрямуванням на відновлення зрушень регуляційного гомеостазису інтеграційних систем (як провідної патогенетичної ланки). Доцільне паралельне використання комплексу засобів патогенетичної корекції порушень механізмів регуляції на рівнях функціональних систем, відновлення прооксидантно-антиоксидантного та мікроелементного балансу, корекції порушень енергетичного метаболізму з врахуванням індивідуальних особливостей адаптації зимівників в Антарктиці.
11. Розроблено нову технологію поліхромного біорегуляційного впливу на людину та встановлено ефективність її застосування при корекції дизадаптаційних розладів психофізіологічних функцій зимівників, що підтверджується нормалізацією співвідношення потужностей основних ритмів електричної активності мозку та серцевого ритму, відновленням збалансованості регуляційних впливів вегетативної нервової системи, досягненням стану релаксації.
12. Результати багаторічних медико-біологічних досліджень в Антарктиці складають надійну основу розробки та практичного застосування ефективної системи медико-біологічного відбору кандидатів до антарктичної експедиції, психофізіологічного супроводу експедиційних колективів, профілактики оксидаційного стресу й розвитку дизадаптаційних порушень, а також корекції зрушень психоемоційного стану, прогнозування індивідуальних особливостей адаптації до умов Антарктики та розробки технології реабілітації після повернення з експедиції.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Авцын, А.П. Патология человека на Севере / А.П. Авцын, А.А. Жаворонков, А.Г. Маричев, А.П. Милованов. - М.: Медицина, 1985.- 416 с.
2. Авцын, А. П. Некоторые вопросы географической патологии Крайнего Севера / А.П. Авцын, Э.Э. Кениг // В кн.: Проблемы Севера. - М., 1970. - Вып. 14. - С. 58-80.
3. Авцын, А.П. Проявление адаптации и дизадаптации у жителей Крайнего Севера / А.П. Авцын, А.Г. Марачев // Физиол. человека. 1975. - № 4. - С. 587-600.
4. Авцын, А.П.,. Циркумполярный гипоксичесский синдром /А.П. Авцын, А.Г. Марачев, Л.Н. Матвеев // Тез. докл. II Всесоюзной конф. по адаптации человека к различным географичесним, климатическим и производственным условиям. Новосибирск, 1977. Новосибирск: Изд-во.: СФ АМН СССР, 1977. - Т. 1. - С. 11-17.
5. Агаджанян, Н.А. Биоритмы и адаптация к экстремальным условиям внешней среды / Н.А. Агаджанян // Тез. докл. совещ. Проблемной комиссии АМН СССР по хронобиологии и хрономедицине. Свердловск, 1991. - С.154.
6. Агаджанян, Н.А. Высокогорье. Физиология кровообращения: регуляция кровообращения / Н.А. Агаджанян. - Л.:Наука, 1986. - 458 с.
7. Агаджанян, Н.А. Функции организма в условиях гипоксии и гиперкапнии / Н.А. Агаджанян, А.И. Елфимов. - М.:Медицина, 1986. - 272 с.
8. Агаджанян, Н.А. Биоритмы, спорт, здоровье / Н.А. Агаджанян, Н.Н. Шабатура. - Физкультура и спорт, 1989. - 211с.
9. Агаджанян, Н.А. Организм и газовая среда обитания / Н.А. Агаджанян. - М.: Медицина, 1972.- 248 с.
10. Агаджанян, Н.А. Адаптация человека к условиям Арктического Заполярья / Н.А. Агаджанян. - М.: Изд-во РУДН, 1994. 156 с.
11. Алейникова, Л.И. Итоги изучения адаптации моряков и рыбаков к экстремальным воздействиям в условиях длительных рейсов / Л.И. Алейникова //Адаптация человека к экстремальным условиям окружающей среды. - Одесса, 1980. - 62. с.
12. Айрапетянц, М.Г. Роль свободнорадикального окисления липидов в механизмах адаптации / М.Г. Айрапетянц, Н.В. Гуляева // Вестн. АМН СССР. 1988. - № 11. С. 49-55.
13. Айдаралиев, А.А. Адаптационная прогностическая характеристика лиц с различным уровнем гипоксической устойчивости в условиях высокогорья Антарктиды / А.А. Айдаралиев, А.Л. Максимов // Труды. сов. антаркт. эксп. 1984. - Т. 79. - С. 119-124.
14. Айдаралиев, А.А. Адаптация человека к экстремальным условиям: Опыт прогнозирования / А.А. Айдаралиев, А.Л. Максимов. - Л.: Наука, 1988. - 126 с.
15. Айдаралиев, А.А. Прогнозирование гипоксической устойчивости полярников высокогорья Антарктиды / А.А. Айдаралиев, А.Л. Максимов, А.А. Алдашева и др. // Тез. докл. I Всесоюз. симп. Фрунзе, 1980. - С. 170 - 172.
16. Айдаралиев, А.А. О некоторых проблемах освоения Антарктиды / А.А. Айдаралиев // Тез. докл. IX симп. Сыктывкар, 1981. - Ч. 2 - С. 126.
17. Алешин, С. М. Гипертония: ответный удар. Немедикаментозная программа, основанная на доказательствах / С.М. Алешин Изд-во «Орто-РУ», 2004. - 332 с.
18. Алякринский, Б. С. Проблемы скрытого десинхроноза / Б.С. Алякринский // Космическая биология и авиакосмическая медицина. - 1972.- №1.- С.32-37.
19. Алякринский, Б.С. Адаптация в аспекте биоритмологии / Б.С. Алякринский // Проблемы временной организации живых систем.- М. : Наука, 1979. - С.8-36.
20. Алюхин, Ю.С. Энергетика сердца и температурная адаптация организма / Ю.С. Алюхин // Физиологический журнал. 1975. - Т. 61. - № 5. - C. 749-757.
21. Андронова, Т. И. Метеотропные реакции организма здорового человека в условиях Европейского Севера / Т. И. Андронова // Автореф. дис. докт. - Новосибирск, 1975. С. 54.
22. Анохин, П.К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем / П.К. Анохин // Избранные труды. Философские аспекты теории функциональной системы. - М.: Наука, 1978. - С. 49-106.
23. Апихтін, К.О. Стан вегетативної регуляції серцево-судинної системи зимівників після тривалої експедиції за показниками варіабельності серцевого ритму / К.О. Апихтін // Наукові дослідження в Антарктиці: сб. К., 2006. С.164.
24. Афанасьева, Е.С. Цитогенетические методы оценки нестабильности генома участников антарктичских экспедиций / Е.С. Афанасьева, В.Ф. Безруков, Е.В. Моисеенко, Ю.А. Попадюха. С.Р. Рушковский // Электроника и связь. Научно-технический журнал национального технического университета Украины «КПИ». 2002. - №16. - С. 120-122.
25. Афанасьєва, Е.С. Изменчивость и динамика частоты микроядер участников трансатлантического перехода VI украинской антарктической єкспедиции / Е.С. Афанасьєва, В.Ф. Безруков, Ю.В. Шепета, Е.В. Моисеенко // Цитология и генетика. 2004. - №4. - С. 37-43.
26. Афанасьєва, К.С. Оценка уровня нестабильности генома зимовщиков VI украинской антарктической экспедиции (2001-2003) / Е.С. Афанасьева, В.Ф. Безруков, Е.В. Моисеенко, Р.І. Шабович // В материалах 2-й конфер.московского общества генетиков и селекционеров им. Н.И. Вавилова, посвященной 115-летию со дня рождения академика Н.И. Вавилова Актуальные проблемы генетики”. Москва, 20-21 февраля. 2003 - Т. 2. - С. 6.
27. Ашофф, Ю. Циркадианная система человека / Ю. Ашофф, Р. Вивер// Биологические ритмы.- М.: Мир, 1984.- Т.1.- С. 362-388.
28. Барбараш, Н.А. Физиология адаптационных процессов / Н.А. Барбараш, Г.Я. Двуреченская // М.: Наука, 1986, - С. 251-304.
29. Баженов, Ю.И. Терморегуляция при адаптации к гипоксии/ Ю.И. Баженов. - Л.: Наука, 1986. - 126 с.
30. Барбашова, 3.И. Акклиматизация к гипоксии и ее физиологические механизмы / 3.И. Барбашова. - М., 1960. - 216 с.
31. Бизюк, А.П. Психологические показатели как индикаторы метеолабильности участников антарктических экспедиций/ А.П. Бизюк // Метеорологические исследования в Антарктике: Сб. докл. на 3 Всесоюзном симпозиуме, Ленинград. 1991. - С. 47-51.
32. Бизюк, А.П. Исследование субъективных аспектов метеолабильности у кандидатов и участников антарктических экспедиций / А.П. Бизюк // Бюллетень сибирского отдления АМНСССР. 1989. - №2. - С.9-13.
33. Биологические ритмы / Пер. с англ. Под.ред. Ю. Ашоффа. М.: Мир, 1984. - Т.2. - 263 с.
34. Березин, Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека / Ф.Б. Березин. Л.: Наука, 1988. 270 с.
35. Берёзкин, М. В. Суточный ритм температуры тела и частоты пульса у людей при различных режимах работы / М.В. Берёзкин // Проблемы хронобиологии, хронопатологии, хронофармакологии и хрономедицины.:тез. докл. Уфа, 1985.- Т. 2.- С. 12-14.
36. Березовский, В.А. Гипоксия и индивидуальные особенности реактивности / В.А. Березовский [и др.] Киев: Наукова Думка, 1978. 216 с.
37. Безруков, В.Ф. Оцінка рівня нестабільності геному зимівників / В.Ф. Безруков, Є.В. Моісеєнко, Р.С. Рушковський, К.С. Афанасьєва, Р.І. Шабович // Київський національний університет ім.Тараса Шевченка, Біологія, Вип. 36-37, 2002. - С.19-22.
38. Белкин, В.Ш. К вопросу о биоклиматической оценке прибрежных и внутриконтинентальных антарктических станций / В.Ш. Белкин, А.Э. Этин // Метеорологические исследования в Антарктике: сб. докл. на 2 Всесоюзном симпозиуме, Ленинград, 19-22 окт. 1981. Ленинград, Ч. 2. - 1986. - С. 73-77.
39. Белишева, Н.К. Психическое состояние человека контролируется геокосмическими агентами / Н.К. Белишева, Т.Л. Качанова, Г.В. Пятакова, В.В. Лебедева, В.И. Немцов // Научное приборостроение РАН. - 1998. - Т. 7. - № 1-2. - Прилож. №1. - С. 36-37.
40. Белишева, Н.К. Вариабельность сердечного ритма как индикатор психофизиологического состояния / Н.К. Белишева, С.А. Черноус // Вестник Харьковского национального университета. Медицина. - 2003. - № 581. - Вып. 5. - С.16-17.
41. Белишева, Н.К. Исследование роли гелиогеофизических и метеорологических факторов в изменчивости вариабельности сердечного ритма у различных категорий населения на Севере / Н.К. Белишева, С.А. Черноус // Проблемы и решения: сб.ст. Из-во Север. КНЦ РАН. Апатиты. - 2004. - С.43 - 51.
42. Бекетов, А.И. Кровообращение при укачивании / А.И. Бекетов, В.В. Свистов, Н.А. Скоромный // Физиология кровообращения. Кровообращение и окружающая среда: сб. трудов Крымского мединститута, материалы 4 всесоюзной школы-семинара, Симферополь. - 1983. - Т.98. - С. 78 - 85.
43. Борискин, В.В. Жизнь человека в Арктике и Антарктике / В.В. Борискин. - Изд-во «Медицина», 1973. - 199 с.
44. Білошицький, П.В. Активація вільно-радикальних процесів і реакція фізіологічної антиоксидантної системи показники надійності функціонування організму в екстремальних умовах / П.В. Білошицький, В.А. Барабой, О.М. Красюк, В.І. Федорченко, Є.В. Мойсеєнко // В мат. Міжнародн. Конф. «Гіпоксія: деструктивна та конструктивна дія», Київ. 10-12 червня. Київ, 1998. С. 32-33.
45. Бобко, Н.А. Комбінований вплив робочої напруги, втоми та добових ритмів на ефективність розумової діяльності операторів / Н.А. Бобко, О.В. Карпенко, В.І. Чернюк //Фізіологічний журнал. 1998. Т. 44. - №5-6. С. 35-42.
46. Божко, А.П. Значение тиреоидного статуса организма в реализации адаптационного эффекта холода / А.П. Божко, И.В. Городецкая // Физиол. журн. им. И.М. Сеченова. 1994. - Т. 80. - N 3. - С. 28-37.
47. Бочаров, М.И. Изменение температурной чувствительности у человека в процессе адаптации к холоду и гипоксии / М.И. Бочаров, С.Н. Сороко // Физиология человека. - 1992. - Т. 18. - №3. - С. 157-159.
48. Бычихин, Н.П. Некоторые вопросы изучения состояния здоровья моряков Северного флота / Н.П. Бычихин., Г.А. Орлов, В.А. Попов и др. // Здравоохр. Рос. Федер. - 1983.- №7. - С.- 7-10.
49. Быстров Н. В. Колебания гемодинамических показателей во время зимовки у полярников высокоширотной антарктической станции «Восток» / Н.В. Быстров. // В кн.: Климат и сердечно-сосудистая патология. М., 1965, - C. 56-61.
50. Булатова, М.М. Спортсмен в различных климато-географических и погодных условиях / М.М. Булатова, В.Н. Платонова. - Киев: Олимпийская литература, 1996. - 176 с.
51. Бобров, Л.Л.Особенности минерального обмена участников Антарктических экспедиций и связь их с сезонными изменениями климата / Л.Л. Бобров // Метеорологические исследования в Антарктике : Сб. докл. на 3 Всесоюзном симпозиуме, Ленинград, 22-24 окт., 1986. - Л., 1991. - Ч. 2- С. 53-56.
52. Василевский, Н.Н. О роли биоритмологии процессов в механизмах адаптации и коррекции регуляторных дисфункций / Н.Н Василевский, Ю.А Сидоров, Н.Б. Суворов // Физиология человека. - 1993. - Т.19. - № 1. - С. 91-98.
53. Василевский, Н.Н. Психофизиологические аспекты адаптации человека в Антарктиде / Н.Н. Василевский, С.И. Сороко, М.М. Богословский. - Л.: Медицина, 1978. - 208 с.
54. Васильев, Н. В. Факты неспецифического иммунитета и процесс адаптации организма человека к суровым условиям Севера / Н. В. Васильев, П. Н. Кузьмин, Е. П. Красноженов, и др.// В кн.: Биологические проблемы Севера. Якутск, изд. ЯФ СО АН СССР, 1974, - C. 31 - 34.
55. Василюк, Ф.Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций) / Ф.Е. Василюк. - М.: МГУ, 1984. 200 с.
56. Ващенков, В.М. Состояние иммунной системы полярников в Антарктиде / В.М. Ващенков., В.П. Клопов, В.А. Яковлев // Антарктика. - 1995. - №33. - С. 176-180.
57. Вережникова, А.В. Особенности заболеваемости с временной утратой трудоспособности плавсостава торгового флота Черноморского морского пароходства / А.В. Вережникова, А.Г. Кравченко, П.Н. Чернобров и др. // Социальная гигиена, организация здравоохранения и история медицины. - Киев, 1978. - Вып. 9. - С. 107-110.
58. Виксман М.Е. Прменение реакции восстановления нитросинего тетрозоля для оценки функционального состояния нейтрофилов человека // Казанский мед. журнал.. 1977. Т.58, №5. С.99-100.
59. Волович, В.Г. Человек в экстремальных условиях природной среды / В.Г. Волович. - М.: Мысль, 1983. -223 с.
60. Волошин П.В., Сухоруков В.І., Барченко О.Г., Моісеєнко Є.В., Корсунов О.М., Бовт Ю.В., Забродіна Л.П., Лавінська Л.І. Спосіб профілактики негативної дії наднизькочастотних електромагнітних полів на організм людини/свідоцтво № 14416 від 15.05.2006 року.
61. Висоцька, Л.Г. Забезпечення психофізіологічного супроводження антарктичної експедиції на станції Академік Вернадський / Л.Г. Висоцька // Наукові дослідження в Антарктиці: тез. доп. ІІІ Антарктичної конф. К., 2006. С.147.
62. Вторичнаятканеваягипоксия/Подред.А.З.Колчинской.­Киев,Наук.думка­ 1983. - 256 с.
63. Гаврилов, В.Б. Анализ методов определения продуктов перекисного окисления липидов в сыворотке крови по тесту с тиобарбитуровой кислотой /. В.Б. Гаврилов, А.П. Гаврилова, Л.М. Мажуль. - Вопросы медицинской химии. 1987. - №1. - С. 118-122.
64. Гаршенин, В. Ф. 0 субъективных изменениях в организме человека в прибрежной зоне Антарктиды. / В. Ф., Гаршенин, В. В. Лукачев // В кн.: Материалы к конференции -Акклиматизация человека в условиях полярных районов. Л., 1969. - C. 124-125.
65. Гайтон, А. Физиология кровообращения, минутный объем сердца и его регуляция / А. Гайтон // Пер. с англ. Н.П. Косицкой. - Москва: Медицина, 1969. - 472 с.
66. Гаркави, Л.Х. Адаптационные реакции и резистентность организма / Л.Х. Гаркави, Е.Е. Квакина, М.А. Уколова. Ростов-на-Дону: Из-во Ростовского Университета, 1990. 233 с.
67. Гринь-Яценко, В.А. Влияние биологической обратной связи по сенсомоторному ритму и В- ритму ЭЭГ на параметры внимания / В.А. Гринь-Яценко, Ю.Д. Кропотов, В.А. Пономарев, Л.С. Чутко, Е.А. Яковлев // Физиол. человека. - 2001. - Т. 27. - №3. - С. 5-13.
68. Губин, Г.Д. Биоритмы и возраст / Г.Д. Губин, Д. Вайнерт // Успехи физиологических наук. - 1991. - Т. 22. - №1. С.77 - 96.
69. Гуляр, С.А. Современные подходы к оценке функционального состояния организма человека в период реадаптации после длительного пребывания в Антарктике / С.А. Гуляр, В.Н. Ильин, Е.В. Моисеенко // Бюлетень українського антарктичного центру, вип.2, Київ. 1998. - С. 228-237.
70. Гуляр, С.А. Влияние высокогорных условий на функциональное состояние организма лиц, тренированых к повышенному давлению и водной среде / С.А. Гуляр., П.В. Белошицкий, Е.В. Моисеенко, В.И. Федорченко, А.М. Литвинский и др. // В кн..: Адаптация и резистентность организма в условиях гор. Киев: Наук. думка, 1986. - С.138-155.
71. Данилова, Н.Н. Психофизиологическая диагностика функциональных состояний / Н.Н. Данилова. - М.:Изд-во МГУ, 1992. 192 с.
72. Данишевский, Г.М. Патология человека и профилактика заболеваний на Севере / Г.М. Данишевский. М.: Медицина, 1968. 412 с.
73. Деряпа, Н.Р. Адаптация человека в полярных районах Земли / Н.Р. Деряпа, И.Ф. Рябинин. - Л.: Медицина, 1977. - 296 с.
74. Деряпа, Н.Р. Медицинская география Арктики и Антарктики / Н.Р. Деряпа // Известия Русского географического общества. - 1996. 128. - № 1. - С. 92-97.
75. Деряпа, Н.Р. Состояние и задачи биометеорологии человека в Антарктиде / Н.Р. Деряпа // Метеорологические исследования в Антарктике: Сб. докл. на 3 Всесоюзном симпозиуме, Ленинград, 22-24 окт., 1986. Ч. 2. -Л., 1991. - С. 30-33.
76. Деряпа, Н.Р. Проблемы медицинской биоритмологии / Н.Р. Деряпа, М.П. Мошкин, В.С. Посный. М.: Медицина, 1985. - 208 с.
77. Деряпа, Н.Р. Теоретические и прикладные аспекты проблемы адаптации человека в Антарктиде / Н.Р. Деряпа, В.И. Давиденко //Антарктика (Москва) - 1988. - №27. - С. 203-218.
78. Деряпа, Н.Р. Человек в Антарктиде / Н.Р. Деряпа. - Л., 1975. - 183 с.
79. Дембо, А.Г. Спортивная кардиология / А.Г Дембо, Э.В. Земцовский. - М.: ФиС. - 1989.
80.