ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ХЛАМІДІЙНОЇ ІНФЕКЦІЇ ТА ІМУНОДЕФІЦИТУ: ІМУНОПАТОГЕНЕЗ ТА ІМУНОДІАГНОСТИКА

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

На правах рукопису

ГАЙДУЧОК ІГОР ГРИГОРОВИЧ

УДК 616-092.19-008.61:(612.13/.16-018.74+616.155.33)

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ХЛАМІДІЙНОЇ ІНФЕКЦІЇ
ТА ІМУНОДЕФІЦИТУ: ІМУНОПАТОГЕНЕЗ ТА ІМУНОДІАГНОСТИКА

14.03.04 патологічна фізіологія

Дисертація

на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор медичних наук, професор
Чоп'як Валентина Володимирівна

Львів 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ.................5

ВСТУП.................8

РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ВІДОМОСТІ ПРО ОСНОВНІ ЛАНКИ ІМУНОПАТОГЕНЕЗУ, КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ХЛАМІДІОЗУ ТА ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ...............................................................................................14
1.1. Механізм розвитку гіперімунокомплексного синдрому основна ланка патогенезу хламідійної інфекції...14
1.2. Особливості хламідій та клінічні прояви захворювань, зумoвлених цими мікроорганізмами...............................................................................................20
1.3. Особливості імунної відповіді при хронічній хламідійній інфекції.............31

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ...................................38
2.1. Об’єкти досліджень та умови проведення експерименту..........................38
2.2. Методи дослідження......................................................................................40
2.2.1. Визначення концентрації циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові ................................................................................................................41
2.2.2. Визначення загальної комплементарної активності сироватки
крові ...........................................................................................................41
2.2.3. Отримання клітин нейтрофілів та моноцитів .............................................42
2.2.4. Оцінка фагоцитарної активності нейтрофілів та моноцитів .....................42
2.2.5. Нітросиній тетразолієвий тест спонтанний та стимульований..................43
2.2.6. Визначення активності NO-синтаз...............................................................43
2.2.6.1. Визначення активності сумарної конститутивної (Са2+- залежної)
NO-синтази (сNOS) .................................................................................44
2.2.6.2. Визначення активності індуцибельноїної (Са2+ - незалежної) NO-синтази (іNOS) ..........................................................................................44
2.2.7. Визначення вмісту нітрит-аніону (NO2- ) ....................................................45
2.2.8. Визначення вмісту нітрат-аніону (NO3- ) .....................................................45
2.2.9. Визначення вмісту білка за Бретфордом......................................................46
2.2.10. Визначення антихламідійних антитіл специфічних імуноглобулінів класу М, G, A .....................................................................46
2.2.11. Визначення тумор-некротичного фактору альфа, інтерлейкінів-2, -4,-10 в сироватці крові .................................................................................47
2.2.12. Визначення гамма-інтерферону в сироватці крові ...........................48
2.2.13. Визначення теплового шокового протеїну 60 та основного мембранного білка хламідій в сироватці крові ..........................................49
2.2.14. Фенотипування лімфоцитів за допомогою методу проточної цитометрії .......................................................................................................50
2.2.15. Електронно-мікроскопічні дослідження............................................51
2.2.16. Статистична обробка результатів.......................................................52

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА .....53
3.1. Характеристика активності систем фагоцитозу та комплементу крові інтактних тварин та тварин з хронічним гіперімунокомплексним синдромом .......................................................................................................53
3.2. Оцінка синтезу оксиду азоту в нейтрофілах, моноцитах та сироватці
крові за умов хронічного гіперімунокомплексного синдрому.................57
3.3. Ультраструктурна характеристика нейтрофільних гранулоцитів та мононуклеарних фагоцитів периферійної крові та ендотеліоцитів грудної аорти за умов хронічного гіперімунокомплексного синдрому..................60
3.4. Ультраструктурна характеристика ендотеліоцитів черевної аорти білих щурів у нормі та при хронічному гіперімунокомплексному синдромі....66

РОЗДІЛ 4. КЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ .........................................................70
4.1. Оцінка молекулярно-генетичних досліджень хламідійної інфекції в хворих ..............................................................................................................70
4.2. Оцінка стану систем фагоцитозу та комплементу хворих на хламідійну інфекцію з проявами імунодефіциту.............................................................75
4.3. Фенотипування лімфоцитів та активізаційні та їх маркери хворих на хламідійну інфекції з проявами імунодефіциту ..........................................86
4.4. Цитокіновий баланс у сироватці хворих на хламідійну інфекцію з проявами імунодефіциту................................................................................97
4.5. Зміни гуморальних показників імунної системи хворих на хламідійну інфекцію з проявами імунодефіциту...........................................................106

РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.......................................................................................................116

ВИСНОВКИ........129

РЕКОМЕНДАЦІЇ НАУКОВОГО ТА ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ..... 131

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................132

ДОДАТКИ.....161

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АБА аберантні (атипові) тільця
АГ антиген
АТ антитіло
АФК активні форми кисню
ЕТ - елементарні тільця
ГІКС гіперімунокомплексний синдром
ІД імунодефіцит
ІК імунні комплекси
ІХС ішемічна хвороба серця
ЛПС - ліпополісахарид
ІФА імунофементний аналіз
МПО мієлопероксидаза
НСТ нітросиній-тетразолієвий тест
НСТ сп нітросиній-тетразолієвий тест спонтанний
НСТ ст нітросиній-тетразолієвий тест стимульований
НК натуральні кіллери
ОБЗМ основний білок зовнішньої мембрани
ПМЯЛ поліморфоядерні лейкоцити
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
ПЛР полімеразно-ланцюгова реакція
ПТ прміжні тільця
РТ ретикулярні тільця
Т Т-хелпери (помічники) лімфоцити
Т Т- цитотоксичні лімфоцити
ФК фагоцитарний показник
ХГІК хронічна гіперімунокомплексемія
ХОЗЛ хронічне обструктивне захворювання легень
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
ЦНС центральна нервова система
АР (activator protein) активуючий білок-1
В бурсозалежні лімфоцити
CD кластер диференціації
СН50 комплементарна акивність за 50% гемолізом
С5а фрагмент С5 компонента комплементу
С3b фрагмент С3b компонента комплементу
CR1 рецептор до комплементу типу 1
DR другий клас локусу HLA - cистеми
FNTα фактор некрозу пухлин α
Fas - (CD95) мембранний клітинний рецептор
Fab антитілобудуючий фрагмент Ig
Fc - (fragment crystalline) фрагмент молекули імуноглобуліну
FcγRI (CD64) рецептор для IgG
FcγRII (CD32) рецептор для IgG
FcγRIII (CD16) рецептор для IgG
HLA людська лейкоцитарна система антигенів
НSP60 білок теплового шоку 60
IL інтерлейкіни
INF - інтерферон
Н202 пероксид водню
Ig імуноглобулін
LFA-1 (lymphocite function-assotiated antigen) антиген, пов'язаний із функцією лімфоцитів
МСР моноцитарний хемотаксичний протеїн
М6МР основний білок зовнішньої мембрани
NF-кВ нуклеотидний фактор-кВ
NK натуральні кілери
NO2 нітрит аніон
NO3 нітрат аніон
сNOS - конститутивна NO-синтаза
еNOS ендотеліальна NO-синтаза
іNOS індуцибельна NO-синтаза
nNOS нейрональна NO-синтаза
NO оксид азоту
О2 - супероксид аніон-радикал
О3 - супероксид аніон-радикал
ОН гідроксил-радикал
PAR- 2 (proteinase-activated receptor-2) рецептор, активований протеїназами
РКС протеїнкіназа С
PLD фосфоліпаза D
RANTES (regulation on activation normal T- cell ecspresed and secretead) - регуляція активації, експресії і секреції нормальних Т- клітин

ВСТУП

Актуальність теми. Патогенез хронічної хламідійної інфекції дотепер є предметом різнобічного вивчення [114, 118, 284]. Механізми, які сприяють хронічній персистенції хламідійної інфекції, тісно пов’язані з формуванням порушеного природного та набутого імунного нагляду над нею [61]. Особливо небезпечна хронічна хламідійна інфекція з частими реактиваціями, які можуть зумовлювати розвиток постхламідійних ускладнень урогенітальних, офтальмологічних, суглобових, респіраторних, кардіологічних, неврологічних тощо [64, 290].
Активацію цієї інфекції, а особливо формування її ускладнень, супроводжує гіперімунокомплексний синдром, вивчення якого залишається актуальним питання в патофізіології [233]. Відомо, що гіперімунокомплексний синдром є провідною ланкою ряду інфекційних захворювань, а також автоімунних, пухлинних тощо [234]. Механізми розвитку цього синдрому звикли трактувати як гіперсенситивний прояв імунної відповіді, але останніми роками він оцінюється як ознака імунної недостатності, яка пов’язана з послабленням функцій системи фагоцитів [97]. Цей синдром може супроводжуватись також продукцією структурно-неповноцінних антитіл, зниженою активністю осліплених” імунними комплексами лімфоцитів. При тривалій персистенції хламідій спостерігається розвиток хронічного гіперімунокомплексного синдрому, а також автоімунних ускладнень цієї інфекції, пов’язаних із формуванням хвороби Рейтера, вторинних постхламідійних системних васкулітів, увертів, набутих неревматичних вад серця, бронхіальної астми тощо [72, 193, 235].
Відомо, що потужним резервуаром хламідій в організмі є циркулюючі та фіксовані фагоцити. Активність цих клітин тісно пов'язана з формуванням гіперімунокомплексемії [53]. Недостатньо вивченим є метаболізм оксиду азоту імуноопосередкованого вазоактивного фактору, який значною мірою продукуються фагоцитами [139,255]. Він може визначати предикторні фактори перебудови природної і адаптивної імунної відповіді та впливати на розвиток імунодефіцитних проявів, а також автоімунних запальних ускладнень [153]. Зміни обміну L-аргініну в фагоцитах, особливо його NO- синтазного шляху активації, можуть зумовлювати зниження захисних механізмів організму з розвитком метаболічно-імунної дизадаптації [27, 245].
У зв’язку з тим виникає необхідність глибшого розуміння патогенезу хронічної хламідійної інфекції з синдромом гіперімунокомплексемії, перебудови імунної відповіді в хворих на хламідіоз, з проявами імунодефіциту та автоімунними ускладненнями [128]. Такий напрямок досліджень надалі може створити перспективу та дозволити впливати на зменшення кількості неплідних шлюбів, спричинених хламідійною інфекцією, суглобових та офтальмологічних ускладнень із розвитком швидкої інвалідизації молодих людей, формування у них раннього атеросклерозу, хронічних обструктивних захворювань легень, активізацію розробок патогенетичних методів лікування та профілактики хвороб, зумовлених хламідійною інфекцією [79].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової міжкафедральної науково-дослідної роботи на тему Імуно-ендотеліально-епітеліальнозалежні механізми в розвитку гіперімунокомплексного синдрому в експерименті і клініці”, яка виконувалась на кафедрах клінічної імунології та алергології, патологічної фізіології та ендоскопії і малоінвазивної хірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (№ держреєстрації 0101U009233). У виконанні цієї роботи дисертант приймав участь у моделюванні хронічного гіперімунокомплексного синдрому та виявленні хворих на хламідіоз із супутнім гіперімунокомплексним синдромом та проявами імунодефіциту.
Тема дисертаційної роботи затверджена проблемною комісією МОЗ та АМН України Клінічна імунологія та алергологія” 20 квітня 2004 р. ( протокол №3 ).
Мета дослідження. Встановити особливості функціонально-структурних змін фагоцитів за умов гіперімунокомплексного синдрому в експерименті та його роль в розвитку хронічної хламідійної інфекції в хворих з проявами імунодефіциту.
Завдання дослідження:
1. Оцінити фагоцитарну, окисно-відновну, NО-залежну активність фагоцитів крові щурів за умов хронічного гіперімунокомплексного синдрому.
2. Охарактеризувати електронно-мікроскопічні особливості змін фагоцитів крові та ендотеліоцитів аорти щурів за умов хронічної гіперімунокомплексного синдрому.
3. Виявити особливості стану фагоцитарної ланки імунної системи хворих на хламідійну інфекцію з гіперімунокомплексним синдромом та за умов імунодефіцитних проявів.
4. Проаналізувати адаптивну імунну відповідь лімфоцитарну та антитілозалежну в хворих на хламідіоз, а також у поєднанні з гіперімунокомплексним синдромом та імунодефіцитом.
5. Оцінити цитокіновий регуляторний баланс у хворих на хламідійну інфекцію з супутнім гіперімунокомплексним синдромом та проявами імунодефіциту.
6. Охарактеризувати імунологічні маркери імунодефіциту та автоімунних ускладнень у хворих на хламідійну інфекцію.

Об’єкт дослідження - хронічний гіперімунокомплексний синдром та хронічна хламідійна інфекція із супутнім гіперімунокомплексним синдромом та проявами імунодефіциту.
Предмет дослідження - показники захоплювальної, окисно-відновної, NО-залежної активності фагоцитів крові, їх ультраструктура в контрольних та дослідних тварин за умов експериментального хронічного гіперімунокомплексного синдрому, а також показники поглинальної та ферментативної активності циркулючих мікро- та макрофагоцитів, популяцій та субпопуляцій лімфоцитів, їх функціональної активності, специфічної антитілопродукції, регуляторних цитокінів та маркерів хламідійної інфекції в хворих на хламідіоз.
Методи дослідження: з метою вивчення особливостей функціонально-структурних змін фагоцитів за умов гіперімунокомплексного синдрому в експерименті та їх ролі в розвитку хламідійної інфекції з формуванням імунодефіциту були застосовані такі методи: цитологічні (ранній” і пізній фагоцитарний показник), цитохімічні (спонтанний та стимульований НСТ-тести), імунофлюоресцентні (лімфограма та активізаційні маркери лімфоцитів), нефелометричні (циркулюючі імунні комплекси), імуноферментні (специфічні IgM, IgG, IgA до С. trachomatis, IL-2, IL-4, IL-10, TNFa, INFg, HSP60, MOMP), біохімічні (загальна комплементарна активність сироватки крові за 50% гемолізом, сNOS та iNOS, NO2 , NO3 аніони), електронно-мікроскопічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів:
- уперше з’ясовано особливості змін NО-залежної активності нейтрофілів та моноцитів крові щурів на формування у них фагоцитарного імунодефіциту з проявами глибоких структурних змін цих клітин за умов хронічного гіперімунокомплексного синдрому в експерименті;
- уперше оцінено поєднання гіперімунокомплексного синдрому хворих на хламідійну інфекцію з проявами імунодефіциту за кількісним та функціональним фагоцитарним типом;
- уперше оцінено прояви імунодефіциту в хворих на хламідійну інфекцію на основі адаптаційної гуморальної імунної відповіді, пов’язаної з інтенсивністю синтезу специфічних антитіл і їх авідністю;
- уперше охарактеризовано внутрішньоклітинні цитокіно-регуляторні механізми Т-хелперів 1 та 2 типів у хворих на хламідійну інфекцію в поєднанні з гіперімунокомплексним синдромом та імунодефіцитом.
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень дозволять:
- визначити вікові та статеві особливості хворих на хламідійну інфекцію, а також умови розвитку в них імунодефіциту;
- оцінити імунологічні критерії формування імунодефіциту на тлі хламідійної інфекції у хворих;
- діагностувати патогенетичні типи імунодефіциту (фагоцитарний, лімфоцитарний, антитілозалежний) та його клінічні форми (інфекційна, інфекційно-автоімунна) в хворих на хламідійну інфекцію;
- рекомендувати ранні діагностичні маркери автоімунних ускладнень хламідійної інфекції;
-диференційовано підійти до призначення патогенетичної імунотропної терапії в хворих на хронічний хламідіоз із проявами імунодефіциту.
Теоретичні та практичні узагальнення роботи викладені в інформаційному листі Гіперімунокомплексний сидром в клініці та експерименті: діагностичні підходи (№227-2004) та актах впровадження, які використовуються в навчальному процесі кафедри патологічної фізіології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кафедри загальної і клінічної патофізіології Одеського державного медичного університету, кафедрах патологічної фізіології, внутрішньої медицини з клінічною імунологією та алергологією Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, на кафедрах патофізіології та ендокринології, клінічної імунології, алергології Донецького державного медичного університету ім. О. М. Горького, кафедрі клінічної імунології та алергології Київського національного медичного університетуім. О. О. Богомольця.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. На основі проведеного інформаційного пошуку та літературного огляду автором спільно з науковим керівником сформульовано мету і завдання дослідження та обрано адекватну модель і методики. Під час виконання експериментальної частини здобувач брав участь у проведенні біохімічних, імунологічних та морфологічних досліджень. Автором самостійно були проконсультовані та відібрані хворі на хламідіоз, сформовані групи хворих. Імунологічні обстеження хворих проводились в імунологічних лабораторіях кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету ім.. Данила Галицького та Львівського регіонального медичного центру клінічної імунології та алергології, біохімічні дослідження в Інституті біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, морфологічні у лабораторії електронної мікроскопії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Автор самостійно провів статистичну обробку результатів дослідження, проаналізував і узагальнив отримані результати, написав усі розділи дисертації. Висновки та практичні рекомендації сформульовано спільно з науковим керівником.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на пленумі Наукового товариства патофізіологів України (Одеса, 2002), науково-практичному семінарі з міжнародною участю Клінічна імунологія та алергологія: погляд у майбутнє” (Львів; Трускавець, 2004), IV національному конгресі патофізіологів України з міжнародною участю (Чернівці, 2004), науково-практичній конференції Стан і перспективи розвитку медичної генетики, алергології та клінічної імунології” (Трускавець, 2005), VII науково-практичній конференції Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації Діагностика, та лікування TORCH-інфекцій та хламідіозу” (Київ, 2006), ІІ Національному конгресі з клінічної імунології та алергології Сучасні здобутки клінічної імунології та алергології (Миргород, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 робіт, із них 5 статей у фахових наукових журналах рекомендованих ВАК України, 3 тези в матеріалах наукових з’їздів, конференцій та конгресів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведені нові теоретичні узагальнення результатів дослідження і по-новому вирішено наукове завдання, що полягає у з’ясуванні механізмів фагоцитарних порушень і хронічної персистенції ЦІК, яка супроводжує хронічну хламідійну інфекцію.
Запропоновані нові підходи до оцінки імунопатогенезу хламідіозу та його взаємозв’язки з гіперімунокомплексним синдромом та імунодефіцитом.
1. Експериментальна хронічна персистенція ЦІК у сироватці крові результатом порушення захоплювальної, окисно-відновної активності нейтрофілів і моноцитів крові з проявами фагоцитарного імунодефіциту, який за умов серопозитивної гіперімунокомплексемії характеризувався зниженням пізнього” фагоцитозу та резервного потенціалу окисно-відновних процесів.
2. Метаболізм оксиду азоту в нейтрофілах та сироватці крові дослідних тварин характеризувався активацією індуцибельних процесів із послабленням гальмівних факторів NO-залежного стресу в фагоцитах, що підтверджувалося морфофункціональними змінами ефекторних клітин нейтрофілів та моноцитів, а також мішеневих клітин ендотеліоцитів.
3. Особливості фагоцитарної системи у хворих на хламідійну інфекцію з імунодефіцитними проявами характеризуються послабленням пізньої” захоплювальної та потенціальної” кілінгової активності цих клітин, особливо в чоловіків та хворих віком 35 і більше років.
4. Фенотипування лімфоцитів та їх субпопуляцій за умов хронічної хламідійної інфекції з проявами імунодефіциту свідчило про послаблення гальмівних лімфоцитарних механізмів, що створювали умови автоімунних ускладнень.
5. Зміни цитокінового балансу свідчили про включення прозапальних факторів за умов хламідійної інфекції з гіперімунокомплексним синдромом, що створювало сприятливі умови для хронізації процесу, а дисрегуляція цитокінів Тh-1 та Тh-2 для розвитку імуноавтоагресивних ускладнень.
6. У хворих на хронічну хламідійну інфекцію специфічний антитілогенез був посилений, особливо в жінок, за рахунок IgА, а у хворих із проявами імунодефіциту специфічна гуморальна імунна відповідь була послабленою зі зменшенням синтезу специфічно відповідних IgG та низькою авідністю цих антитіл.
7. Гуморальний предиктор ускладнення хламідійної інфекції HSP 60 був підвищений у хворих на хворобу Рейтера, частіше у хворих чоловічої статі та у віковій групі 35 і більше років.
8. На основі клінічних та лабораторних імунологічних досліджень у 33,6% був встановлений гіперімунокомплексний синдром, який супроводжував всі випадки стійких проявів імунодефіциту в 26,0% хворих, зокрема різних їх типів: фагоцитарний, лімфоцитарний, антитілозалежний, змішаний, а в 28,2% серед цих хворих автоімунне ускладнення.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО ТА ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Результати проведених досліджень дозволять:
- визначити вікові та статеві особливості хворих на хламідійну інфекцію, а також умови розвитку в них імунодефіциту;
- оцінити імунологічні критерії формування імунодефіциту на тлі хламідійної інфекції у хворих;
- діагностувати патогенетичні типи імунодефіциту (фагоцитарний, лімфоцитарний, антитілозалежний) та його клінічні форми (інфекційна, інфекційно-автоімунна) в хворих на хламідійну інфекцію;
- рекомендувати ранні діагностичні маркери автоімунних ускладнень хламідійної інфекції;
- диференційовано підійти до призначення патогенетичної імунотропної терапії в хворих на хронічний хламідіоз із проявами імунодефіциту.
Теоретичні та практичні узагальнення роботи викладені в інформаційному листі (№227-2004) та актах впровадження, які використовуються в навчальному процесі кафедри патологічної фізіології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кафедри загальної і клінічної патофізіології Одеського державного медичного університету, кафедрах патологічної фізіології, внутрішньої медицини з клінічною імунологією та алергологією Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, на кафедрах патофізіології та ендокринології, клінічної імунології, алергології Донецького державного медичного університету ім. О. М. Горького, кафедрі клінічної імунології та алергології Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомольця.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаменко Г.П. Кооперативное взаимодействие поли- и мононуклеарных фагоцитов крови человека: влияние совместного культивирования клеток на их хемолюминисценцию и секрецию миелопероксидазы // Иммунология. 2000. - №4. С.26-29.
2. Адаскевич В.П. Инфекции, передаваемые половым путем. Нижний Новгород: Изд-во НГМА М.: Мед. книга, 1999. С.127-161.
3. Айзятулова Е.М. Діагностика та лікування гормональних порушень у жінок з безплідністю, які перенесли хламідійну інфекцію: Дис. канд. мед.наук. Х., 2001. 164 с.
4. Аладышева В.В., Потекаев Н.Н. Урогенитальный хламидиоз. Перспективы лечения вильпрафеном // Рос. журн. кож. и венер. болез. 2002. - №5. С.67-69.
5. Анкинская А.С. Проблемы хронической (персистирующей) хламидийной инфекции // Акушер. и гинек. 1999. - №3. С.8-11.
6. Анчупане И.С., Милтиныш А.П. Смешанные хламидийные инфекции и их иммунокоррекция // Вестн. дермат. и венер. 2000. - №1. С.28-30.
7. Арал С.О. Заболевания, передаваемые половым путем, определяющие факторы и последствия // ИППП. 2001.- №4. С.4-8.
8. Бажора Ю.І., Кресюн В.Й. Клінічна імунологія: проблеми і значення для практичної медицини // Одес. мед. журн. 1999. - №3. С.74-77.
9. Базарный В.В., Левчик Н.К., Белых О.А. Особенности клеточного иммунитета больных урогенитальным хламидиозом в зависимости от уровня поражения половых путей // Иммунология. 2001. - №3. С.45-46.
10. Бартенева Н.С. Вопросы иммунитета при хламидийных инфекциях. В кн.: Хламидийные инфекции / Под ред. А.А. Шаткина. М., 2006. С.14-20.
11. Бартенева Н.С. Хламидийные инфекции / Под ред. А.А. Шаткина. М., 2001. С.14-20.
12. Баткаев Є.А., Липова Е.В. Урогенитальный хламидиоз (учебное пособ.). М., 1999. 40 с.
13. Белозоров А.П. Новая классификация микроорганизмов порядка Chlamydiales // Дермат. та венер. 2001. - №2(12). С.10-13.
14. Белозоров О.П., Федец О.И., Милюткина Е.И. Сравнительный анализ некоторых новых методов диагностики урогенитального хламидиоза // Дермат. та венер. 2001. - №1(11). С.42-43.
15. Белоцкий С. М. Воспаление и иммунный ответ в таблицах и рисунках. М.: Гончарь, 2006. 64 с.
16. Бережная Н.М., Чехун В.Ф. Иммунология злокачественного роста. К.: Наукова думка, 2005. 790 с.
17. Битти В.Л., Моррисан Р.П., Бирн Д.И. Персистенция хламидий: от клеточных культур до патогенеза хламидийной инфекции. // В кн.: Заболевания, передающиеся половым путем. - 2005. - №6. - С.3-24.
18. Богданова Е.А., Уварова Е.В., Файзуллин Л.З. Частота выявления урогенитального хламидиоза у девочек различных возрастных групп. Полимеразная цепная реакция в диагностике и контроле лечения инфекционных заболеваний // Сбор. науч. труд. М., 1998. С.41-42.
19. Бойцов А.Г., Порин А.А., Ластовка О.Н. Оценка эффективности серодиагностики хламидийной инфекции с помощью иммуноферментного анализа // Вест. дермат. и венер. 2002. - №1. С.43-45.
20. Бондаренко Г.М. Цитокиновый статус синовиальной жидкости при болезни Рейтера // Укр. журн. дермат., венер., космет. 2003. - №4. С.77-79.
21. Бондаренко Г.М., Мавров Г.И., Кондакова А.К. Обнаружение ДНК Chlamudia trachomatis в моноцитах периферической крови при болезни Рейтера // Дермат. та венер. 2003. - №1(19). С.54-58.
22. Бордюк О.О., Татарин В.Я., Боднарчук Б.Ю. Спосіб покращення імунного статусу людини. // Лікарська справа. 1997. - №2. С.15-20.
23. Брагина Е.Е., Дмитриев Г.А., Кисина В.И. Структурно-функциональные особенности жизненного цикла хламидий in vivo // Вест. дермат. и венер. 2000. - №6. С.18-21.
24. Брагина Е.Е., Орлова О.Е., Дмитриев Г.А. Некоторые особенности жизненного цикла хламидий. Атипичные формы существования. // В кн.: Заболевания, передающиеся половым путем. - 1998.- №4. - С.32-37.
25. Брунс Й. Дисфункция иммунной системы // Биолог. терап. 2003. - №2. С.6-11.
26. Бугерук В.В. Використання КВЧ-терапії в комплексному лікуванні хронічної імунної недостатності у хворих із хламідійною і герпесвірусною інфекціями // Одес. мед. журн. 2000. - №1(57). С.69-74.
27. Бугерук В.В. Клініко-імунологічні особливості хронічної імунної недостатності, асоційованої з персистентними хламідійною й герпесвірусними інфекціями // Одес. мед. журн. 2001. - №5. С.35-38.
28. Бухарин О.В., Кузьмин М.Д., Иванов Ю.Б. Роль микробного фактора в патогенезе мужского бесплодия // Журн. микробиол. 2000. - №2. С.106-110.
29. Бучнева Н.Н. Роль персистентной герпетической и хламидийной инфекции в хронизации соматических заболеваний у детей, проживающих на териториях, загрязненных радионуклидами: Дис. канд.мед.наук / Москов. НИИ педиатр. и детск. хирур. - 2001. 148 с.
30. Ванин А.Ф. Оксид азота в биомедицинских исследованиях // Вестн. Рос. АМН. 2000. - №4. С.5-10.
31. Вацик М.М, Вплив препарату ербісол на окремі показники системи імунітету при неплідності, зумовленій запальними захворюваннями жіночої репродуктивної сфери хламідійної етіології // Галиц. лікар. вісн. 2003. Т.10. - №4. С.10-13.
32. Ващенко С.Н. Сравнительная характеристика методов полимеразной цепной реакции и прямой иммунофлюоресценции в динамике хламидийной и уреоплазменной инфекции // Иммунол. и аллергол. - 2002.-№4.-С.12-15.
33. Возианов А.Ф., Дранник Г.Н., Монтаг Т.С. HLA-фенотип и состояние иммунной системы у больных с хроническим мочеполовым хламидиозом //Дермат. та венер. 2003. - №1(19). С.3-7.
34. Возианов А.Ф., Дранник Г.Н., Руденко А.В. Девиация функциональной активності Т-хелперов І и ІІ типов как фактор иммунопатогенеза хронического урогенитального хламидиоза // Intern. J. Immunorehab. 2000. - №2(1). С.95-101.
35. Возіанов О.Ф., Ващенко В.В., Дріянська В.Є. Стан імунної системи у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз // Дермат. та венер. 2002. - №1 (15). С.3-7.
36. Волощенко Ю.В., Горошников С.Б. Проблема імунодіагностики інфекційних хвороб в Україні // Ліки України. 2001. - №2. С.10-11.
37. Гаєвська М.Ю. Циркулюючі імунні комплекси за умов норми та патології // Вісник наук. досл. 2002. - №4. С.37-40.
38. Гайдучок І. Г. Імунозалежні механізми у хворих на хламідійну інфекцію // Імунологія та алергологія. 2007. №2. С. 68-71.
39. Гапарян М.О., Штыкунова Е.В. Актуальность проблемы хламидийной инфекции // Российский медицинский журнал. 2004. - №4. С.48-50.
40. Гасанова Т.А. Хламидийная инфекция и репродуктивная функция // Вестник дерматологии и венерологии. 2001. - №1. С.11-15.
41. Гастон С.Х. Иммунологические аспекты реактивных артритов, вызванных хламидиями // ИППП. 2001. - №5. С. 4-9.
42. Глазкова Л.К., Акилов О.Е. Практические аспекты персистирующей хламидийной инфекции// ИППП. - 2003. - №4. - С.29-34.
43. Глазкова Л.К., Герасимова Н.М. Клинико-иммунологические критерии развития нарушений репродуктивной функции у женщин с генитальной хламидийной инфекцией // ИППП. 1997. - №2. С.18-20.
44. Глазкова Л.К., Герасимова Н.М. Урогенитальная хламидийная инфекция / Под ред. Е.В. Соколовского. СПб, 1998. С.111-148.
45. Гланц С. Медико-биологическая статистика. М.: Практика. 1999. 459 с.
46. Гнедой С.Н., Соболев А.Ю., Руденко А.В. Конструирование диагностических препаратов на основе рекомбинантных белков хламидий // Лабор. диагн. 2003. - №3. С.7-10.
47. Голиков П.П. Оксид азота в клинике неотложных заболеваний. М.: Медпрактика. 2004. 179 с.
48. Голиков П.П., Николаева Н.Ю. Генерация оксида азота лейкоцитами периферической крови в норме и при патологии // Пат. физиол. и экспер. тер. 2003. - №4. С.11-13.
49. Гомберг М.А. Можно ли считать метаболическую активность хламидий критерием для назначения противохламидийной терапии? // Вест. дермат. и венер. 2003. - №4. С.23-25.
50. Гомберг М.А. Урогенитальный хламидиоз: руководство по ЗППП. М.: ЦНИКВИ. 2001. 186 с.
51. Гомберг М.А., Ковалык В.П. Хламидиоз и простатит // ИППП. 2002. - №4. С.3-8.
52. Гомберг М.А., Соловьев А.М., Некрасов А.В. Иммунотерапия при хроническом персистирующем урогенитальном хламидиозе. // В кн: ЗППП. 2004. - №4. С.34-36.
53. Гомберг М.А., Соловьев А.М., Черноусов А.Д. Обоснование иммунотерапии при лечении рецидивирующего урогенитального хламидиоза // ИППП. 2000. - №2. С.30-34.
54. Горпиченко И.И., Добровольская Л.И. Хламидийная инфекция у больных с воспалительными заболеваниями половых органов // Лікув. справа. 2001. - №4. С.99-104.
55. Грибанов Г.А., Меньшиков И.В.. Бедулева Л.В. Липидный состав и функциональная активность полиморфоядерных лейкоцитов периферической крови человека // Иммунология. 2004. - №5. С.268-274.
56. Гуревич П.С. Иммунокомплексные болезни // Арх. патол. 1993. - №7. С.37-43.
57. Делекторский В.В., Яшкова Г.Н., Каграманова Ж.А. Пособие по диагностике и лечению хламидиоза. М. - Смоленск, 2000. 124 с.
58. Джус М.Б. Хвороба Рейтера: імунологічні механізми розвитку та особливості діагностики: Автореф. дис. канд. мед.наук. К., 1999. 18 с.
59. Дмитриев Г.А. Урогенитальная хламидийная инфекция. Подходы к диагностике и терапии // ИППП. 2002. - №2. С.21-24.
60. Дмитриенко Н.П., Кишко Т.О., Шандаренко С.Г. О роли ксантиноксидазы в цитотоксическом действии нитратов и нитритов // Укр. біохім. журн. 2001. Т.73, №6. С.113-118.
61. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. Одесса: АстроПринт. 2006. 603 с.
62. Дранник Г.Н., Гибнер С.М., Ващенко С.Н. Особенности продукции цитокинов как важный фактор иммунопатогенеза хронического мочеполового хламидиоза и обоснования целесообразности использования иммунотерапии // Здоровье мужчин. 2004. - №3. С.238-241.
63. Драннік Г.М., Дріянська В.Є., Ващенко С.М. Вплив манаксу на продукцію цитокінів (γ-ІФ, ІЛ-4, ІЛ-10) in vito лімфоцитами здорових донорів і хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз // Імунол. та алергол. 2004. - №1. С.15-17.
64. Дриянская В.Е., Возианов А.Ф., Дранник Г.Н. Экспрессия проапоптотического маркера (СД95) и молекул адгезии (ІСАМ-1) на лимфоцитах у больных хроническим мочеполовым хламидиозом // Здоровье мужчин. 2004. - №4. С.64-72.
65. Дубенский В.В. Патогенетическое значение иммунных нарушений в развитии осложненных урогенитальних инфекций и болезни Рейтера и их коррекция с помощью препаратов интерферона и цитокинов (клинико-лабораторные исследования): Дис. д-ра мед. наук / Централ. НИКВИ. - 1999. 242 с.
66. Дубенский В.В. Современные клинико-эпидемиологические и иммунологические аспекты болезни Рейтера // Вест. дермат. и венер. 2003. - №1. С.55-60.
67. Дубенский В.В., Редько Р.В. Персистирующая хламидийная инфекция у больного с дивертикулом уретры // Рос. журн. кожн. и венер. болезн. 2002. - №1. С.50-51.
68. Звягина Т.В., Велик И.Е., Кривошей А.А., Гринь В.К. Оксид азота как активная форма кислорода // Укр. мед. альман.-2001.-Т.4, №6.-С.203-206.
69. Звягина Т.В., Гамаюнов И.В., Губанова Е.А. Изменения метаболизма оксида азота при ревматических заболеваниях. // Укр. ревмат. журн. 2002. - №3(9). С.10-15.
70. Зенков Н.К., Ланкин В.З., Менщикова Е.Б. Окислительный стресс. Биохимический и патофизиологический аспекты. М.: МАИК Наука/Интерпериодика”. 2001. 343 с.
71. Змушко Е.Н. Клиническая иммунология: Руководство для врачей / Е.И. Змушко, Е.С. Белозоров, Ю.А. Митин. СПб.: Питер, 2001. 576 с.
72. Ильин И.И. Урогенитальный хламидиоз // Медиц. вестн. 1993. - №11. С.89-114.
73. Иммунный статус, принципы его оценки и коррекция иммунных нарушений / Передерий В.Г., Земсков А.М, Бычкова Н.Г., Земсков В.М. К.: Здоров'я. 1995. 211 с.
74. Иммунодиагностика и иммунокоррекция в клинической практике / Под ред. И.Д. Стлярова. СПб.: СОТИС, 1999. 176 с.
75. Иммунологический мониторинг для прогнозирования течения патологического процесса, обусловленного хламидийной инфекцией (метод. реком): Екатиринбург, 2000. 28 с.
76. Иммунопатология и аллергология. Стандарты диагностики и лечения / Под ред. Р.М. Хаитова. М.: ГЭОТА РМЕД, 2001. 96 с.
77. Исаков В.А., Архипова Е.И., Ермоленко Д.К. Терапия урогенитального хламидиоза: Руководство для врачей. СПб. В. Новгород, 2004. 76 с.
78. Ілюк Т.А. Особливості імуно-ендокринного гомеостазу та мікробіоценозу у жінок репродуктивного віку з хронічною трихомонадно-хламідійною інфекцією: Автореф. дис. канд. мед. наук. К., 2003. 16 с.
79. Каграманова Ж.А., Сускова В.С. Клинико-иммунологические проблемы хламидиоза // Аллерг. и иммун. 2005. Т.4. - №1. С.16-21.
80. Клиническая иммунология и аллергология: Пер. с англ. / Под ред. Г. Лолора, Т. Фишера, Д. Адельмана; Ред. пер. Е.Н. Образцова. М.: Практика, 2000. 806 с.
81. Ковалева Л.Н. Использование препарата Таваник в лечении урогенитального хламидиоза // Укр. журн. дермат., венер., космет. 2002. - №3. С.93-95.
82. Коваленко Т.М., Осадченко I.O., Ніконенко І.P. та ін. Ендотеліальні клітини за умов культивування (порівняльний аналіз методичних підходів) // Фізіол. журн.-1999.-№4.-С.120-124.
83. Коваль С.Б. Реактивні зміни циркулюючих нейтрофільних гранулоцитів при фізіологічному та ускладненому гестаційному процесі // Фізіол. журн.-2003.-Т.49, №1.-С.67-75.
84. Ковальчук Л.В., Хараева З.Ф. Роль оксида азота в иммунопатогенезе стафилококковых инфекций // Иммунология.-2003.-№3.-С.186-188.
85. Кограмонова Ж.А., Сускова B.C. Клинико-иммунологические проблемы хламидиоза // Аллерг. и иммун.-2003.-№1.-С.16-24.
86. Козлова В.И., Пухнер А.Ф. Вирусные, хламидийные и микоплазменые заболевания гениталий. М.: Авиценна, 2002. 134 с.
87. Комплексне лікування хворих на сечостатевий хламідіоз із застосуванням джозаміцину, ехінацину та сілібініну: методичні рекомендації. К., 2002. 22 с.
88. Конопля А.И., Шатохин М.Н., Серегин С.П. Использование полиоксидония в комплексном лечении хронического простатита // Иммунология. - 2002. - №6. - С.382-385.
89. Коцюруба А.В., Бідюк М.М, Чоп'як В.В. та ін. Хронічний гіперімунокомплексний процес та його взаємозв'язок з системами, що генерують вільні радикали // Фізіол. журн.-2000.-Т.46, №1.- С. 17-23.
90. Кочетова Т.В. Вплив комплексної терапії хламідійних ендоцервіцитів на стан перекисного окиснення ліпідів // Одес. мед. журн. 2003. - №1(77). С.87-89.
91. Кудрявцева Л.В., Мисюрина О.Ю., Генерозов Э.В. Клиника, диагностика и лечение хламидийной инфекции: Пособие для врачей. М., 2001. 128 с.
92. Кузнєцова О.В. Роль ендотоксину грамнегативної мікрофлори в цитокіновій регуляції активності клітинних факторів неспецифічного імунного захисту, фібринолізу і протеолізу: Автореф. дис. канд. мед. наук. Тернопіль, 2002. 19 с.
93. Кутовая В.В. Общая характеристика хламидий и их жизненный цикл // Дермат. та венер. 2001. - №1(11). С. 44-45.
94. Кутовая В.В. Урогенитальные хламидиозы (клинико-экономические особенности и лабораторная диагностика): Дис. канд. мед. наук. К., 2000. 159 с.
95. Лакатош В.П., Лазаренко Л.М., Корніліна О.М. Вплив комплексної терапії з використанням індукторів інтерферону на показники імунного та інтерферонового статусу в хворих на урогенітальний хламідіоз // Укр. журн. дермат., венер., космет. 2003. - №3. С.96-97.
96. Лаповець Л.С, Луцик Б.Д. Посібник з лабораторної імунології. - Львів, 2002.-173 с.
97. Лебедев К.А., Понякина И.Д. Иммуная недостаточность // М.: Медицинская книга, 2003.- 443 с.
98. Лебедюк М.М. Епідеміологія, клінічний патоморфоз хламідійної і змішаної урогенітальної інфекції, комплексна діагностика, лікування, профілактика: Автореф. дис. д-ра мед. наук / Київ. націон. мед. універ. 2004. 18 с.
99. Лебедюк М.М., Шеремета В.В., Бардов П.В. Етіопатогенез, клінічний перебіг і сучасні підходи до лікування та трактування контролю вилікування від хламідійної урогенітальної інфекції // Укр. журн. дермат., венер., космет. 2002. - №2-3. С.89-92.
100. Левчик Н.К. Иммунологический мониторинг при урогенитальной хламидийной инфекции: Автореф. дис. канд. мед. наук / Челябинская госуд. мед. акад.- 2004. 24 с.
101. Левчик Н.К. Способ иммунодиагностики урогенитального хламидиоза // Клинич. лабор. диагн. 1997. №6. С.64-72.
102. Липова Е.В. Урогенитальный хламидиоз: современные клинико-лабораторные подходы // Вест. дермат. и венер. 2002. - №5. С.46-50.
103. Литвиненко Г.И. Морфоцитохимические особенности лимфоцитов крови человека в разные фазы суточного и годового циклов в норме и при развитии иммунодефицитного состояния: Автореф. дис. канд. мед. наук / Новосибирский мед. инст. - 1998. 16 с.
104. Ліпус О.І., Степаненко В.І. Характеристика імунопатологічних синдромів при хронічному простатиті та їх діагностично-прогностичне значення // Венерологія. 2002. - №3. С.71-76.
105. Лобзин Ю.В., Ляшенко Ю.И., Позняк А.Л. Хламидийные инфекции. - Санкт-Петербург, 2000.- 280 с.
106. Луб’яна С.С. Профіль прозапальних цитокінів IL-1ß, TNF-α у системі мати-плід у жінок із вагінальними інфекціями // Одес. мед. журн . 2000. - №6(62). С.37-40.
107. Луб’яна С.С. Профіль прозапальних цитокінів IL-1ß, TNF-α у системі мати-плід у жінок із вагінальними інфекціями // Одес. мед. журн . 2000. - №6(62). С.37-40.
108. Лупан И.Н. Клинико-иммунологические характеристики различных форм пиелонефрита, ассоциированного с хламидийной инфекцией, у девочек и их терапевтическая коррекция: Автореф. дис. канд. мед. наук / Челябинская гос. мед. акад. - 2001. 20 с.
109. Мавров Г. И. Реактивные артриты в венерологии: современное состояние проблемы // Журн. дермат. и венер. Х., 1997. - №3. С.18-22.
110. Мавров Г.И. Клинико-морфологическая характеристика хламидийного сальпингиита // Вестн. дермат., венер. 2004. - №4. С.18-22.
111. Мавров Г.И., Мальцева Т.В. Гистопатология маточных труб у больных с хламидийной инфекцией // Журнал АМН України. 2003. Vol.9. - №1. С.185-193.
112. Мавров Г.И., Нагорный А.Е. Применение джозамицина в сочетании с препаратами растительного происхождения эхинацином и силибинином для лечения урогенитального хламидиоза // Укр. журн. дермат., венер., космет. К., 2002. - №1(4). С.75-79.
113. Мавров Г.И., Тацкая Л.С., Шаповалова О.В. Экспресс-тесты для диагностики сифилиса, гонореи, хламидиоза и трихомониаза предварительные результаты клинических испытаний // Дермат. та венер. 2003. - №1(19). С.61-64.
114. Мавров Г.И., Чинов Г.П. Роль хламидийной инфекции в патологии человека // Междун. мед. журнал. 2003. - №4. С.111-115.
115. Мавров Г.И., Чинов Г.П. Роль цитокинов в патогенезе хламидиоза // Укр. журн. дермат., венер., космет. 2004. - №1. С.53-59.
116. Мавров Г.І., Губенко Т.В., Бондаренко Вплив сечостатевого хламідіозу на репродуктивну здатність людини // Укр. журн. дермат., венер., космет. 2002. - №2(5). С.61-64.
117. Мавров Г.І., Чінов Г.П. Персистентна хламідійна інфекція: визначення поняття та наукове і практичне значення // Інфекційні хвороби. 2003. - №4. С.62-67.
118. Мавров И. И. Хламидийная инфекция: активное изучение проблемы // Журн. дермат. и венер. 2001. - №12. С.4-10.
119. Мавров И.И. Актуальные медико-социальные проблемы хламидийной инфекции //Дермат. та венер. 2001. - №1(11). С.37-41.
120. Мавров И.И. Хламидийная инфекция урогентильного тракта // Венерические болезни: Руководство для врачей. М.: Медицина, 1999. С.390-412.
121. Мавров І.І. Соціальні та медичні аспекти хламідійної інфекції // Інфекційні хвороби. 2004. - №2. С.5-11.
122. Маеда X., Акаике Т. Оксид азота и кислородные радикалы при инфекции, воспалении и раке // Биохимия.-1998.-т.63.-№7.-С.1007-1019.
123. Матвеева Н.К., Файзуллин Л.З., Альверс Н.В. Особенности состояния иммунной системы женщин с воспалительными заболеваниями гениталий хламидийной этиологии // Акушер. и гинек. 1995. - №2. С.45-47.
124. Маянский А.Н. Митохондрии нейтрофилов: особенности физиологии и значение в апоптозе // Иммунология.-2004.-№5.-С.307-311.
125. Маянский Д.Н., Маянская С.Д. Роль нейтрофилов в ишемическом и реперфузионном повреждении миокарда // Тер. архив.-2001.- №12.- С.84-88.
126. Мелькумов А.В. Клиника, лечение и ультраструктурный анализ хронической гонорейно-хламидийной инфекции у мужчин: Автореф. дис. канд. мед. наук. М., 1997. 16 с.
127. Мисула І.Р., Перепелиця М.П. Особливості імунологічних та метаболічних зрушень у дорослих і старих щурів при розвитку адренергічного ушкодження печінки // Вісн. наук. досл. 2007. - №1. С.105-108.
128. Михайленко А.А., Покровский В.И. Вторичная иммунная недостаточность // Тер. арх. 2002. - №11. С.5-9.