ВПЛИВ БІОЛОГІЧНИХ ФЛОГОГЕННИХ ФАКТОРІВ НА ЕПІТЕЛІОЦИТИ ПІХВИ У ЕКСПЕРИМЕНТІ : ВЛИЯНИЕ БИОЛОГИЧЕСКИХ флогогенных ФАКТОРОВ НА Эпителиоцитами влагалище В ЭКСПЕРИМЕНТЕ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЖУРБА ТЕТЯНА ОЛЕКСІЇВНА

УДК 612.017.1:616:579

ВПЛИВ БІОЛОГІЧНИХ ФЛОГОГЕННИХ ФАКТОРІВ НА
ЕПІТЕЛІОЦИТИ ПІХВИ У ЕКСПЕРИМЕНТІ

14.03.04 патологічна фізіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник:

Казімірко Ніла Казімірівна,
доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Примірник ідентичний всім існуючим.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради Д 29.600.02 доц. В.М. Шанько

спеціалізованої вченої ради Д 29.600.02 доц. В.М. Шанько

Луганськ 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ОДИНИЦЬ....

4

ВСТУП....

5

РОЗДІЛ 1.

ФЛОГОГЕННИЙ ПОТЕНЦІАЛ БІОЛОГІЧНИХ ЕТІОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)...

10

РОЗДІЛ 2.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.....

33

2.1.

Матеріал дослідження...

33

2.2.

Методи дослідження..

35

РОЗДІЛ 3.

БІОХІМІЧНИЙ СТАТУС ЕПІТЕЛІОЦИТІВ ПІХВИ ЗДОРОВИХ ЖІНОК І ПАЦІЄНТОК З БАКТЕРІАЛЬНИМ ВАГІНОЗОМ

38

3.1.

Біохімічний статус епітеліоцитів піхви здорових жінок...

38

3.1.1.

Секреція медіаторів...

38

3.1.2.

Стан процесів перекисного окиснення ліпідів та системи антиокислювального захисту

40

3.1.3.

Система циклічних нуклеотидів та експресія маркерів апоптозу..

41

3.2.

Біохімічний статус епітеліоцитів піхви жінок, хворих на бактеріальний вагіноз

42

3.2.1.

Секреція медіаторів...

42

3.2.2.

Стан процесів перекисного окиснення ліпідів та системи антиокислювального захисту

46

3.2.3.

Система циклічних нуклеотидів та експресія маркерів апоптозу..

50

РОЗДІЛ 4

ВПЛИВ КОМПОНЕНТІВ БАКТЕРІЙ НА БІОХІМІЧНИЙ СТАТУС ЕПІТЕЛІОЦИТІВ ПІХВИ ЗДОРОВИХ ЖІНОК..

56

4.1.

Вплив тейхоєвих кислот, пептидогліканів та ліпополісахаридів бактерій на секрецію медіаторів епітеліоцитами піхви здорових жінок in vitro.

56

4.2.

Вплив тейхоєвих кислот, пептидогліканів та ліпополісахаридів бактерій на активність процесів перекисного окиснення ліпідів та систему антиокислювального захисту епітеліоцитів піхви здорових жінок in vitro.

93

4.3.

Вплив тейхоєвих кислот, пептидогліканів та ліпополісахаридів бактерій на вміст циклічних нуклеотидів та експресію маркерів апоптозу на епітеліоцитах піхви здорових жінок in vitro.

99

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

110

ВИСНОВКИ....

121

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

123

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ОДИНИЦЬ

АОЗ

-

антиокислювальний захист

год

-

година

ДК

-

дієнові кон’югати

ІЛ

-

інтерлейкін

ІФН

-

інтерферон

л

-

літр

ЛПС

-

ліпополісахарид

мг

-

міліграм

ПГ

-

простагландін

ПГН

-

пептидоглікан

ПОЛ

-

перекисне окиснення ліпідів

СОД

-

супероксиддисмутаза

ТК

-

тейхоєві кислоти

ТФР

-

трансформуючий фактор росту

у.о.

-

умовні одиниці

ФНП

-

фактор некрозу пухлини

цАМФ

-

циклічний аденозину монофосфат

цГМФ

-

циклічний гуанозину монофосфат

CD

-

cluster of designation (кластер визначення)

HLA

-

антигени лейкоцитів людини

ВСТУП

Бактеріальний вагіноз це поліетіологічне захворювання, в патогенезі якого провідну роль грає розвиток дисбіозу автохтонної мікрофлори піхви [1, 10, 12, 50, 75, 111]. Незалежно від якісного та кількісного складу мікрофлори, яка ініціює розвиток патологічного процесу, основними факторами, які ушкоджують, при цьому є токсини, ферменти, метаболіти цих мікроорганізмів, а також їх структурні компоненти тейхоєві кислоти (ТК), пептидоглікани (ПГН) та ліпополісахариди (ЛПС) [72, 73]. Вони вивільняються при деструкції бактеріальних клітин, мають певну біологічну активність та здатні ушкоджувати тканини репродуктивних органів, насамперед, епітелій піхви [37, 64, 65, 130]. Механізми дії, що ушкоджує, ТК, ПГН та ЛПС до нинішнього часу вивчені недостатньо [9, 23, 70].
Актуальність теми. Дослідження останніх років свідчать, що 95 % всіх виділень з піхви можуть бути пов’язані з 5 основними станами: бактеріальним вагінозом, кандидозним вульвовагінітом, цервіцитом (обумовленим Chlamydia trachomatis, вірусом простого герпесу або Neisseria gonorrhoeae), підвищеною цервікальною секрецією та трихомонадним вагінітом [2, 50]. В Україні, як і у інших країнах Європи, бактеріальний вагіноз посідає перше місце серед інфекцій піхви, частота його виявлення під час вагітності складає 6-32 % [93]. Бактеріальний вагіноз є вторинним захворюванням, але він здатний суттєво впливати на репродуктивну систему, викликаючи у вагітних передчасний вилив навколоплідних вод внаслідок деструкції плідного пухиря; відома роль бактеріального вагінозу у розвитку прееклампсії та жіночого безпліддя [61, 78].
У розвитку бактеріального вагінозу приймають участь як грампозитивні бактерії, які є основним джерелом ТК та ПГН, так і грамнегативні бактерії, основним структурним компонентом яких є ЛПС [26]. ТК, ПГН та ЛПС є біологічно активними речовинами, які впливають на функціональну активність нейтрофілів [35], моноцитів [3, 25, 55], лімфоцитів та інших клітин [48], а саме здатні стимулювати секрецію широкого спектру медіаторів інтерлейкінів (ІЛ), фактора некрозу пухлини (ФНП), простагландинів (ПГ) та ін. [31, 46, 81, 84]. Відомий вплив ТК, ПГН та ЛПС на активність процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), системи антиокислювального захисту (АОЗ), циклічних нуклеотидів та експресію рецепторів до маркерів апоптозу у клітинах імунної системи, пухлинних клітинах [38, 39, 85].
Структурні компоненти бактерій, зокрема ЛПС, мають високу здатність до абсорбції та можуть осідати на поверхні багатьох клітин та проникати потім усередину. Адсорбція ЛПС супроводжується зміною фізико-хімічних, біохімічних та імунологічних властивостей мембран та клітин. Зв’язуючись неспецифічно з мембранами клітин, ЛПС здатні змінювати (посилювати або пригнічувати) специфічні функції цих клітин. Відомий дозозалежний вплив структурних компонентів бактерій: великі дози мають субтоксичну та токсичну дію, ад’ювантний вплив мають переважно малі дози. Відомий пригнічуючий вплив ЛПС на поглинання кисню нейтрофілами, на перерозподілення катіонів калію та натрію, на зниження рівня АТФ в клітинах. Показаний вплив ЛПС на вміст в моноцитах та лімфоцитах циклічних нуклеотидів [14].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є фрагментом планової наукової теми кафедри патофізіології Луганського державного медичного університету «Запалення як результат дії бактерій» (номер державної реєстрації 0198U005713). Авторка є співвиконавцем комплексної теми.
Мета дослідження: Встановити механізми впливу структурних компонентів бактерій на метаболічний статус епітеліоцитів піхви.
Для досягнення мети поставлені наступні задачі:
Вивчити in vitro:
1. Біохімічний статус епітеліоцитів піхви здорових жінок та пацієнток з бактеріальним вагінозом.
2. Вплив ТК, ПГН та ЛПС бактерій збудників бактеріального вагінозу на секрецію медіаторів епітеліоцитами піхви здорових жінок.
3. Вплив ТК, ПГН та ЛПС бактерій збудників бактеріального вагінозу на активність ПОЛ та систему АОЗ епітеліоцитів піхви здорових жінок.
4. Вплив ТК, ПГН та ЛПС бактерій збудників бактеріального вагінозу на систему циклічних нуклеотидів та експресію рецепторів до маркерів апоптозу CD38 та CD95 епітеліоцитами піхви здорових жінок.
Об'єкт дослідження: епітеліоцити піхви здорових жінок та пацієнток з бактеріальним вагінозом.
Предмети дослідження: біохімічний статус епітеліоцитів піхви здорових жінок та пацієнток з бактеріальним вагінозом; вплив in vitro ТК, ПГН та ЛПС бактерій збудників бактеріального вагінозу на секрецію медіаторів, активність ПОЛ та систему АОЗ, систему циклічних нуклеотидів та експресію рецепторів до маркерів апоптозу CD38 та CD95 епітеліоцитами піхви здорових жінок.
Методи дослідження: біохімічні (визначення ДК, МДА, активності каталази, супероксиддисмутази (СОД), вмісту циклічних нуклеотидів), імунологічні (визначення вмісту інтерлейкінів, кахектину (ФНП-a), гамма-інтерферону (ІФН), простагландину Е2 (ПГ), трансформуючого фактору росту (ТФР), маркерів апоптозу CD38 та CD95), мікробіологічні (виділення ПГН, ТК та ЛПС з стінок бактерій), статистичні (методи варіаційної статистики).
Наукова новизна одержаних результатів. Показана здатність епітеліоцитів піхви продукувати ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10, ІЛ-12, ФНП-a, ТФР, ПГЕ2 та гамма-ІФН in vitro. Встановлені рівні секреції медіаторів, активності процесів ПОЛ, ферментів системи АОЗ, вмісту циклічних нуклеотидів, а також рівні експресії рецепторів до моноклональних антитіл CD38 та CD95 епітеліоцитами піхви здорових жінок та жінок, хворих на бактеріальний вагіноз різного ступеня тяжкості. Встановлений дозо- та часозалежний вплив ТК, ПГН та ЛПС бактерій етіологічних агентів бактеріального вагінозу на секрецію медіаторів епітеліоцитами піхви здорових жінок in vitro. Встановлений дозозалежний вплив бактеріальних ТК, ПГН та ЛПС на вміст у епітеліоцитах піхви продуктів ПОЛ (ДК та МДА), на активність ферментів системи АОЗ (каталази та СОД). Показаний дозозалежний та видоспецифічний вплив бактеріальних ТК, ПГН та ЛПС на внутрішньоклітинний вміст в епітеліоцитах піхви цАМФ та ЦГМФ та експресію рецепторів CD38 та CD95.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані дозволяють провести моніторінгову та скринінгову оцінку біохімічного статусу епітеліоцитів піхви здорових жінок та пацієнток з бактеріальним вагінозом різного ступеня тяжкості; дозволяють проводити корекцію секреторної активності епітеліоцитів піхви, інтенсивності процесів ПОЛ, активності ферментів системи АОЗ, стану системи циклічних нуклеотидів та експресії рецепторів до антитіл CD38 та СD95 шляхом зміни концентрації та тривалості контакту клітин з флогогенними бактеріальними факторами.
Отримані дані використовуються в навчальному процесі кафедр патофізіології і мікробіології Луганського державного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України, що підтверджено відповідними актами впровадження.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням Т.О. Журби. Вибір теми наукового дослідження, постановка мети, задач і обговорення одержаних результатів, планування роботи були здійснені разом з науковим керівником професором Н.К. Казімірко. Авторкою самостійно проведений: патентно-інформаційний пошук за допомогою бази даних Medline”, аналіз літератури за темою дисертації, виконана експериментальна частина роботи, вивчені та узагальнені результати проведених досліджень, обґрунтовані наукові висновки і рекомендації для практичного використання одержаних результатів, написані всі розділи дисертації та автореферат.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації докладені та обговорені на засіданнях: наукової конференції «Четверті читання імені В.В. Підвисоцького» (Одеса, 2005); X міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (Тернопіль, 2006); 101-го щорічного засідання Товариства анатомів Німеччини (Фрайбург, 2006); 23-ї сесії Товариства анатомів Німеччини (Вюрцбург, 2006); Міжміської конференції молодих вчених наукового товариства патофізіологів «Актуальні проблеми патофізіології» (Санкт-Петербург, 2007); Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, молодих вчених та інтернів «Актуальні проблеми фундаментальної медицини (англійською мовою)» (Луганськ, 2007), а також на засіданнях Луганського обласного товариства патофізіологів протягом 2004-2007 рр.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових статей в часописах та збірках, які відповідають вимогам ВАК України та надруковані згідно вимог, викладених в пункті 3 Постанови ВАК України від 15 січня 2003 р. за № 7-05/1, та 5 тез.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування дозо- та часозалежного впливу структурних компонентів бактерій (ПГН, ТК і ЛПС) на функціональну активність і метаболізм епітеліоцитів піхви здорових жінок in vitro, а також вивчений біохімічний статус епітеліоцитів піхви здорових жінок та пацієнток з бактеріальним вагінозом в залежності від ступеня тяжкості захворювання.
1. Біохімічний статус епітеліоцитів піхви здорових жінок характеризується здатністю секретувати ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10, ІЛ-12, ФНП-a, ТФР, ПГЕ2 та гамма-ІФН, наявністю активності процесів ПОЛ та ферментативної системи АОЗ, балансом у системі циклічних нуклеотидів та низькою експресією рецепторів CD38 та СD95. У жінок з бактеріальним вагінозом біохімічний статус епітеліоцитів піхви характеризується посиленням секреції інтерлейкінів, ФНП-a, ТФР та гамма-ІФН; активацією процесів ПОЛ при недостатності ферментативної системи АОЗ, дисбалансом у системі циклічних нуклеотидів та збільшенням експресії рецепторів CD38 та СD95. Порушення біохімічного статусу епітеліоцитів піхви залежать від ступеня тяжкості захворювання та є найбільш виразними при бактеріальному вагінозі IV ступеня.
2. ТК, ПГН та ЛПС бактерій етіологічних агентів бактеріального вагінозу стимулюють in vitro секреторну активність епітеліоцитів піхви, що має прояв у збільшенні продукції ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10, ІЛ-12, ФНП-a, ТФР, ПГЕ2 та гамма-ІФН. Виразність активації секреції медіаторів епітеліоцитами піхви залежить від виду структурного компоненту бактерій, діючої концентрації та тривалості контакту. Найбільш значна активація секреції медіаторів має місце при дії на епітеліоцити піхви ЛПС у концентрації 100 мг/л протягом 96 годин, найменш значна активація секреції спостерігається при дії ТК у концентрації 10 мг/л протягом 24 годин.
3. ТК, ПГН та ЛПС бактерій етіологічних агентів бактеріального вагінозу стимулюють in vitro в епітеліоцитах піхви ПОЛ та пригнічують активність ферментів системи АОЗ, що має прояв у збільшенні внутрішньоклітинного вмісту ДК та МДА, у зменшенні активності каталази та СОД. Порушення активності ПОЛ та ферментативної системи АОЗ залежали від діючої концентрації та виду структурного компоненту бактерій.
4. Взаємодія in vitro ТК, ПГН та ЛПС бактерій етіологічних агентів бактеріального вагінозу з епітеліоцитами піхви супроводжується порушенням балансу в системі циклічних нуклеотидів, що має прояв у зниженні внутрішньоклітинного вмісту цГМФ і збільшенні концентрації цАМФ, а також у посиленні експресії рецепторів CD38 та CD95. Зміни у системі циклічних нуклеотидів та експресії рецепторів апоптозу наростали по мірі збільшення діючої концентрації структурних компонентів бактерій, та були найбільш значними при використанні бактеріальних ЛПС, найменш значними при використанні ТК.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анастасьева В.Г. Современные методы диагностики, лечения и профилактики бактериального вагиноза. Новосибирск: НМН, 1997. 152 с.
2. Анкирская А.С. Бактериальный вагиноз // Акушерство и гинекология. 1995. № 6. С. 13-16.
3. Анненков А.Е., Баранова Ф.С., Зарецкая Ю.М. Изменение адгезивных свойств моноцитов периферической крови человека под действием бактериального липополисахарида // Иммунология. 1987. № 6. С. 30-32.
4. Антикомплементарна та антилізоцимна активність збудників внутрішньогоспітальних інфекцій / І.С. Гайдаш, В.В. Флегонтова, А.Ю. Волянський, Р.І. Сидорчук // Науковий вісник Ужгородського державного університету, серія «Медицина». 2000. № 11. С. 112-114.
5. Апоптозіндукуюча активність ліпополісахариду Neisseria meningitidis / Н.К. Казімірко, С.В. Вітріщак, О.В. Рубан, В.В. Рогов // Український медичний альманах. 2000. № 5. С. 82-83.
6. Апоптозіндукуюча активність пептидогліканів облігатно анаеробних грампозитивних збудників гнійно-запальних захворювань гінекологічного профілю / Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Бірюкова С.В., Філімонова Н.І., Флегонтова А.В., Клиса Т.Л., Номеровченко В.М. // Галицький лікарський вісник. 2001. № 3. С. 29-31.
7. Апоптозіндукуюча активність пептидогліканів та тейхоєвих кислот грампозитивних збудників гнійно-запальних захворювань у хірургічних хворих / Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Суглобов Є.В., Салманова О.М., Потьомкин Є.І. // Вестник гигиены и эпидемиологии. 2001. Т. 5. № 1. С. 70-73.
8. Апоптозіндукуюча активність тейхоєвих кислот збудників гнійно-запальних захворювань у гінекологічних хворих / Флегонтова В.В., Гайдаш І.С., Казімірко Н.К., Номеровченко В.М., Шевченко М.Ю. // Український медичний альманах. 2000. № 5. С. 174-176.
9. Аронова Н.В., Павлович Н.В. Использование препаратов липополисахарида Francisella tularensis в точечном твердофазном иммуноферментном анализе // Журнал микробиологии, эпидемиологии, иммунологии. 2000. № 5. С. 75-78.
10. Баев О.Р., Стрижаков А.Н. Резидентная флора генитального тракта и этиология инфекционных осложнений беременности и послеродового периода // Акушерство и гинекология. 1997. № 6. С. 3-7.
11. Бажукова Г.А. Этиологическая значимость грибов рода Candida при гнойно-септических заболеваниях // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1997. № 3. С. 101-102.
12. Бактериальный вагиноз / Г.И. Герасимович, Л.П. Титов, Р.Л. Коршикова, М.Р. Сафина // Український медичний часопис. 1998. № 3. С. 107-112.
13. Барсуков В.С., Прокопенко Л.Г. Иммуномодулирующие свойства эритроцитов при экспериментальной стафилококковой инфекции // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1995. № 2. С. 59-63.
14. Биохимия и иммунология микробных полисахаридов / Н.В. Васильев, Н.Б. Луцюк, Г.К. Палий, О.В. Смирнова; Под ред. Ю.В. Фёдорова. Томск: Издательство Томского университета, 1984. 304 с.
15. Бондаренко В.М. Общий анализ представлений о патогенных и условно-патогенных бактериях // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1997. № 4. С.20-26.
16. Бондаренко В.М., Пархоменко Л.В., Ковальчук В.К. Секретируемые протеолитические ферменты Proteus mirabilis // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1993. № 2. С.41-47.
17. Борисов В.А., Фролов А.Ф. Свойства факторов иммуносупрессивности шигелл Зонне // Иммунология. 1990. - № 6. С. 35-37.
18. Борисова Е.В. Изучение иммунобиологических свойств липополисахаридов бактерий рода Shigella, оппозитных по вирулентности, и их химически модифицированных аналогов // Мікробіологічний журнал. 1999. № 4. С. 64-71.
19. Борисова Е.В. Роль структурных частей бактериального липополисахарида в его индуктивной иммуносупрессивной активности // Мікробіологічний журнал. 1999. № 6. С. 36-42.
20. Борисова Е.В. Роль структурных частей бактериального липополисахарида в его прямой иммуносупрессивной активности // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1999. № 2. С.22-25.
21. Бухарин О.В. Персистенция патогенных бактерий. М.: Медицина, 1999. 368 с.
22. Ванеева Н.П., Ефремова В.Н., Шагал Н.Л. Исследование перекрестных реакций между Staphylococcus aureus и Neisseria meningitidis // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1988. № 1. С.58-61.
23. Варбанец Л.Д., Иваница В.А., Броварская О.С. Токсичность и интерфероногенная активность липополисахаридов Cytophaga sp. (штаммы 81 и 92) // Микробиологический журнал. 1999. № 6. С. 29-34.
24. Винокуров М.Г., Прохоренко И.Р., Юринская М.М. Действие липополисахаридов и УФ-облучения диапазона С на регуляцию апоптоза нейтрофилов человека // Иммунология. 2001. № 2. С. 25-27.
25. Влияние липополисахаридов бактерий на секреторную активность моноцитов / Казимирко Н.К., Шанько В.М., Гайдаш И.С., Флегонтова В.В., Шабельник О.И., Левченко Т.В., Стериони И.В., Журба Т.А. // Тези доповідей наукової конференції Четверті читання імені В.В. Підвисоцького”, 26-27 травня 2005 р. Одеса, 2005. С. 46-47.
26. Воробьёв А.А., Борисова Е.В., Борисов В.А. Липополисахариды грамотрицательных вирулентных бактерий и их роль в инфекции и иммунитете // Вестник Российской академии медицинских наук. 1997. № 3. С. 10-13.
27. Вплив стафілококів на показники клітинного імунітету / Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Сидорчук Р.І., Волянський А.Ю., Гречко В.А., Суглобов Є.В., Шевченко М.Ю., Ал-Омари А. // Інфекційні хвороби. 2000. № 3. С. 9-11.
28. Гайдаш И.С., Флегонтова В.В., Суглобов Є.В. Апоптозіндукуюча активність ліпополісахаридів збудників гнійно-запальних захворювань у хірургічних хворих // Вісник морської медицини. 2000. № 3. С. 24-28.
29. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Суглобов Є.В. Антилізоцимна активність умовно-патогенних бактерій збудників посттравматичних остеомієлітів // Буковинський медичний вісник. 2000. № 2. С. 50-51.
30. Гланц С. Медико-биологическая статистика. М.: Практика, 1998. 459 с.
31. Грабченко Н.И., Зоценко В.Н., Спивак Н.Я. Цитокины и невирусные инфекции // Микробиологический журнал. 1995. № 6. С. 63-78.
32. Гремякова Т.А., Анисимов А.П., Захарова Н.М. Взаимосвязь способности к экспрессии различных серовариантов капсульного антигена Yersinia pestis со степенью редуцированности липополисахарида бактериальных клеток // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1995. № 1. С.3-6.
33. Далин М.В., Фиш Н.Г. Белковые токсины микробов. М.: Медицина, 1980. 224 с.
34. Диапазон антигенной специфичности пептидогликана Staphylococcus aureus в сравнении с другими представителями рода Staphylococcus / Д.Г. Астафьев, И.В. Маянская, А.К. Акатов, А.Н. Маянский // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1986. № 7. С. 48-51.
35. Долгушин И.И., Бухарин О.В. Нейтрофилы и гомеостаз. Екатеринбург: УрО РАН, 2001. 284 с.
36. Дубинина Е.Е., Сальникова Л.А., Ефимова Л.Ф. Активность и изоферментный спектр супероксиддисмутазы эритроцитов и плазмы крови человека // Лабораторное дело. 1983. № 10. С. 30-33.
37. Журба Т., Левченко Т. Вплив ліпополісахаридів на секрецію інтерлейкінів епітеліоцитами піхви // Матеріали Х міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених (Тернопіль, 11-13 травня 2006 р.). Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. С. 187.
38. Журба Т.А. Экспрессия молекул CD95 на поверхности вагинальных эпителиоцитов под влиянием структурных компонентов и токсинов бактерий этиологических агентов вагинитов in vitro как проявление готовности к реализации апоптозной программы // Український медичний альманах. 2005. № 6. С. 186-187.
39. Журба Т.А. Экспрессия молекул CD95 на поверхности эпителиоцитов влагалища под влиянием компонентов и токсинов бактерий этиологических агентов вагинитов in vitro // Загальна патологія та патологічна фізіологія. 2006. № 1. С. 11-13.
40. Журба Т.А., Левченко Т.В. Секреторная активность интактных эпителиоцитов влагалища in vitro // Материалы Межгородской конференции молодых учёных Актуальные проблемы патофизиологии”. Санкт-Петербург, 2007. С. 12.
41. Закиров М.М., Петров А.Б., Бурханов С.А. Иммунологическая активность липоолигосахарида Neisseria meningitidis, включённого в липосомы // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1995. № 1. С.49-53.
42. Захарова И.Я., Танатар Н.В. Липополисахариды бактерий рода Pseudomonas // Микробиологический журнал. 1984. № 6. С. 78-92.
43. Захарова Н.Е., Львов В.Л., Ванеева Н.П. Влияние обработки солянокислым гидроксиламином на жирнокислотный состав липополисахарида Shigella dysenteriae // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 2000. № 6. С. 25-27.
44. Иванов Ю.И., Погорелюк О.Н. Статистическая обработка результатов медико-биологических исследований на микрокалькуляторах по программам. М.: Медицина, 1990. 220 с.
45. Иммуносупрессирующее действие различных фракций липополисахарида Salmonella typhimurium / Е.В. Борисова, В.М. Бондаренко, О.С. Моложавая, В.А. Борисов // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1997. № 5. С.120-123.
46. Исаченко Е.Г., Виткина Т.И., Геронина С.А. Спонтанный и липополисахаридиндуцированный синтез цитокинов клетками крови человека в норме и при аллергопатиях // Иммунология. 1999. № 5. С. 37-39.
47. Імуносупресивні властивості пептидогліканів грампозитивних збудників абдомінальних гнійно-запальних інфекцій хірургічного профілю / Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Сидорчук Р.І., Суглобов Є.В., Бондарев Р.В., Рубан О.В. // Інфекційні хвороби. 2001. № 3. С. 55-58.
48. Казимирко Н.К., Левченко Т.В. Влияние пептидогликанов бактерий на продукцию медиаторов эпителиоцитами влагалища и опухолевыми клетками HeLa // Український медичний альманах. 2005. № 4. С. 116-119.
49. Каминский Л.С. Статистическая обработка лабораторных и клинических данных. Л.: Медицина, 1964. 252 с.
50. Кира Е.Ф. Бактериальный вагиноз // Акушерство и гинекология. 1990. № 8. С. 10-13.
51. Книрель Ю.А., Кочетков Н.К. Липополисахариды грамотрицательных бактерий. 1. Общая характеристика липополисахаридов и структура липида А // Биохимия. 1993. - № 2. С. 166-181.
52. Книрель Ю.А., Кочетков Н.К. Строение липополисахаридов грамотрицательных бактерий. 2. Структура кора // Биохимия. 1993. № 2. С. 182-201.
53. Ковальчук Л.В., Чередеев А.Н. Новые иммунопатогенетические взгляды: апоптотические иммунодефициты // Иммунология. 1999. № 6. С. 17-18.
54. Кондратенко Н.З., Ярилин А.А., Хахалин Л.Н. Интерлейкин-2 и его роль в развитии иммунодефицитов и других иммунопатологических состояний // Иммунология. 1992. № 1. С. 6-9.
55. Косенко Ю.В. Влияние липополисахаридов бактерий этиологических агентов хронического пародонтита у беременных на секреторную активность моноцитов и лимфоцитов in vitro // Український медичний альманах. 2005. № 6. С. 199-202.
56. Косенко Ю.В. Влияние липополисахаридов бактерий на апоптоз моноцитов // Український медичний альманах. 2004. № 6. С. 66-68.
57. Косенко Ю.В. Влияние липополисахаридов этиологических агентов хронического пародонтита на фагоцитарную активность моноцитов // Український медичний альманах. 2005. № 5. С. 66-68.
58. Косенко Ю.В., Перфільєва М.Ю. Вплив ліпополісахаридів етіологічних агентів хронічного пародонтиту на фагоцитарну активність моноцитів in vitro // Загальна патологія та патологічна фізіологія. 2006. № 1. С. 16-19.
59. Кудрина Н.В., Беседнова Н.Н. Роль системы комплемента в патогенезе иерсиниозов // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1997. № 5. С.41-44.
60. Кузнецова Т.А., Беседнова Н.Н. Патогенетическое значение липополисахарида Yersinia pseudotuberculosis // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1997. № 5. С.37-41.
61. Кулаков В.И., Вихляева Е.И. Инфекционная патология репродуктивной системы женщины // Акушерство и гинекология. 1995. № 4. С. 3-7.
62. Кульшин В.А., Яковлев А.А., Авиева С.Н. Улучшенный метод выделения липополисахаридов из грамотрицательных бактерий // Молекулярная генетика, микробиология и вирусология. 1987. № 5. С. 44-46.
63. Лапач С.Н., Чубанко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. К.: Морион, 2000. 320 с.
64. Левченко Т.В. Вплив ліпополісахаридів бактерій на продукцію інтерлейкінів епітеліоцитами піхви // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». Випуск 13. К.-Луганськ. 2006. С. 157-160.
65. Левченко Т.В., Казимирко Н.К. Влияние пептидогликанов бактерий на продукцию медиаторов эпителиоцитами влагалища и опухолевыми клетками HеLа // Загальна патологія та патологічна фізіологія. 2006. № 1. С. 21-25.
66. Ломов С.Ю. Роль факторов патогенности в механизме хеликобактерных поражений желудка // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1997. № 6. С. 108-111.
67. Лушников Е.Ф., Абросимов А.Ю. Гибель клетки (апоптоз). М.: Медицина, 2001. С. 189-191.
68. Мазуров Д.В., Львов В.Л., Карсонова М.И. Изучение способности моноцитов периферической крови человека расщеплять пептидогликаны клеточной стенки бактерий с образованием глюкозаминилмурамилолигопептидных фрагментов // Иммунология. 2001. № 3. С. 21-23.
69. Маянский А.Н., Чеботарь И.В., Фокина Ю.В. Реактивность к пептидогликану стафилококков в системе «нейтрофил-эндотелий» // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1995. № 4. С. 75-78.
70. Метаболічні механізми реалізації імуносупресивних властивостей збудників гнійно-запальних захворювань гінекологічного профілю / Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Казимирко Н.К., Мангов Д.В., Номеровченко В.М. // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. № 5-6. С. 29-31.
71. Метод определения активности каталазы / М.А. Королюк, Л.И. Иванов, И.Г. Майорова, В.Е. Токарев // Лабораторное дело. 1988. № 1. С. 16-19.
72. Микробиологический спектр условно-патогенных бактерий возбудителей гнойно-воспалительных заболеваний гинекологического профиля / В.В. Флегонтова, И.С. Гайдаш, В.Н. Немеровченко, М.А. Аль Сабан Абдулхаким // Український медичний альманах. 2000. № 2. С. 162-164.
73. Микрофлора влагалища у девочек препубертатного возраста / Бойков А.В., Алёшкин В.А., Афанасьев С.С., Воробьёв А.А., Богданова Е.А., Хасьянов Э.А., Рубальская Е.Е., Абдрахимова Н.Р., Ефимова О.Г., Садолина И.В., Алёшкин А.В., Афанасьев М.С. // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 2001. № 2. С. 91-94.
74. Минцер О.П., Угаров Б.Н., Власов В.В. Методы обработки медицинской информации: Учебное пособие. К.: Вища школа, 1991. 271 с.
75. Нагорна В.Ф., Тюєва Н.В. Мікрофлора піхви та її зміни внаслідок дії різних чинників // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. № 4. - С. 122-125.
76. Новиков В.С. Программированная клеточная гибель. СПб.: Наука, 1996. 276 с.
77. Новожилова А.П., Плужников Н.Н., Новиков В.С. Программированная клеточная гибель. СПб.: Наука, 1996. 276 с.
78. Олійник Н.М. Динаміка імунного статусу у породіль з бактеріальним вагінозом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. № 5. С. 106-109.
79. Павловський М.П., Чуклін С.М. Інтерлейкін-1: біологічні властивості і роль у патології людини // Львівський медичний часопис. 1996. № 3-4. С. 99-102.
80. Платонов А.Е., Вершинина И.В., Грачёва А.М. Активация и повреждение гранулоцитов человека под действием менингококкового липополисахарида и системы комплемента // Иммунология. 1999. № 2. С. 29-35.
81. Прогностическое значение интерлейкина-1β в вагинальном содержимом беременных / Хулуп Г.Я., Михалевич С.И., Исмаил М.Н., Иванчик Г.И., Мастицкая С.Ю. // Иммунопатология, аллергология, инфектология. 2004. № 2. С. 135-137.
82. Продукция цитокинов лимфоцитами периферической крови больных эпителиальными опухолями яичников / Р.В. Павлов, В.А. Аксененко, А.Ю. Криворучко, Н.А. Павленко // Журнал акушерства и женских болезней. 2001. Выпуск 1. С. 37-40.
83. Проявление функциональной неоднородности пептидогликанов в опсонофагоцитарных реакциях / А.Н. Маянский, Н.И. Сибирякова, Д.Г. Астафьев, Ю.В. Фокина // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1993. № 2. С. 114-118.
84. Рубан Т.В., Наталуха Д.Ю., Москвін А.В. Вплив бактеріальних продуктів на синтез цитокінів моноцитами (огляд літератури) // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. 2001. № 2. С. 83-88.
85. Рубан Т.В., Салманова О.М., Потьомкін Є.І. Апоптозіндукуюча активність ліпополісахаридів збудників гнійно-запальних захворювань у хірургічних хворих // Збірник наукових праць Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики”. Київ-Луганськ, 2001. С. 161-166.
86. Симбирцев А.С. Интерлейкин-2 и рецепторный комплекс интерлейкина-2 в регуляции иммунитета // Иммунология. 1998. № 6. С. 3-8.
87. Склад умовно-патогенних бактерій збудників гнійно-запальних захворювань жіночих статевих органів та їхній вплив на апоптоз моноцитів та нейтрофілів / І.С. Гайдаш, В.В. Флегонтова, С.В. Вітріщак, А.В. Флегонтова // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. № 4. С. 33-37.
88. Смирнов Н.В., Дунин-Барковский И.В. Курс теории вероятности и математической статистики. М.: Наука, 1965. 511 с.
89. Стальная И.Д. Метод определения диеновой коньюгации ненасыщенных высших жирных кислот // Современные методы в биохимии / Под ред. В.Н. Ореховича. М.: Медицина, 1977. С. 63-64.
90. Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты // Современные методы в биохимии / Под ред. В.Н. Ореховича. М.: Медицина, 1977. С. 66-68.
91. Татаров С.В. Влияние пептидогликанов и тейхоевых кислот этиологических агентов хронического остеомиелита на систему циклических нуклеотидов и фагоцитарную активность моноцитов in vitro // Український медичний альманах. 2003. № 6. С. 215-218.
92. Татаров С.В. Влияние пептидогликанов стрептококков на продукцию моноцитами фактора некроза опухолей-α // Украинский медицинский альманах. 2002. № 5. С. 143-145.
93. Трушкіна С.С. Бактеріальний вагіноз і вагітність: мікробіологічні та клінічні аспекти // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. № 6. С. 101-104.
94. Урбах В.Ю. Математическая статистика для биологов и медиков. М.: АН СССР, 1975. 232 с.
95. Фёдоров Н.А., Радуловацкий М.Г., Чехович Г.Е. Циклические нуклеотиды и их аналоги в медицине. М.: Медицина, 1990. 176 с.
96. Фильченков А.А., Стойка Р.С. Трансформирующие факторы роста. К.: Наукова думка, 1994. 292 с.
97. Флегонтова В.В. Антикомплементарна активність стафілококів збудників нозокоміальних захворювань // Буковинський медичний вісник. 2000. - № 1. - С. 226-228.
98. Флегонтова В.В., Гаврилов В.А., Перфильева М.Ю. Влияние липополисахаридов бактерий, выделенных при неосложнённых переломах нижней челюсти, на апоптоз моноцитов // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю Актуальні питання діагностики, лікування і профілактики захворювань внутрішніх органів і кістково-м’язової системи у працівників промислових підприємств” (19-20 квітня 2006 р.). Одеса, 2006. С. 36-37.
99. Чивари С., Чаба И., Секей И. Роль супероксиддисмутазы в окислительных процессах клетки и метод определения её в биологических материалах // Лабораторное дело. 1985. - № 11. С. 16-18.
100. Ярилин А.А. Апоптоз. Природа феномена и его роль в целостном организме // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 1998. № 2. С. 38-48.
101. Alkan M. L., Beachey E. Excretion of lipoteichoic acid by group A streptococci // Journal of Clinical Investigations. 1978. № 61. P. 671-677.
102. Bacterial lipopolysaccharide stimulates the production of cytokines and the expression of costimulatory molecules by human peripheral blood dendritic cells: evidence for a soluble CD14-dependent pathway / Verhasselt V., Buelens C., Willems F., De Groote D., Haeffner-Cavaillon N., Goldman M. // Journal of Immunology. 1997. № 158. P. 2919-2925.
103. Borisova E.V. Virulence and immunosuppressive activity in Shigella sonnei: role of lipopolysaccharide // Carbohydrates in Europe. 1998. № 20. P. 28-29.
104. Bystander activation of CD8+ T cells contributes to the rapid production of IFN-gamma in response to bacterial pathogens / G. Lertmemongkolchai, G. Cai, C.A. Hunter, G.J. Bancroft // Journal of Immunology. 2001. № 166. P. 1097-1105.
105. Cell surface-associated lipoteichoic acid acts as an adhesion factor for attachment of Lactobacillus johnsonii La1 to human enterocyte-like Caco-2 cells / Granato D., Perotti F., Masserey I., Rouvet M., Golliard M., Servin A., Brassart D. // Applied Environmental Microbiology. 1999. № 65. P. 1071-1077.
106. Contrasting responses of human gingival and colonic epithelial cells to lipopolysaccharides, lipoteichoic acids and peptidoglycans in the presence of soluble CD14 / Uehara A., Sugawara S., Tamai R., Takada H. // Medical Microbiology and Immunology (Berlin). 2001. № 4. P. 185-192.
107. Cytokine repertoire of epithelial cells lining the human urinary tract. / Hang L., Wullt B., Shen Z., Karpman D., Svanborg C. // Journal of Urology. - 1998. - № 159. P. 2185-2192.
108. Elgavish A. NF-kappaB activation mediates the response of a subpopulation of basal uroepithelial cells to a cell wall component of Enterococcus faecalis // Journal of Cell Physiology. 2000. № 2. P. 232-238.
109. Endotoxin and Staphylococcus aureus enterotoxin A induce different patterns of cytokines / L. Bjork, J. Andersson, M. Ceska, U. Andersson // Cytokine. 1992. № 4. P. 513-519.
110. Fichorova R.N., Rheinwald J.G., Anderson D.J.. Generation of papillomavirus-immortalized cell lines from normal human ectocervical, endocervical, and vaginal epithelium that maintain expression of tissue-specific differentiation proteins // Biology of Reproduction. - 1997. № 57. Р. 847-855.
111. Fierer J., Stephens R.S., Kagnoff M.F. Secretion of proinflammatory cytokines by epithelial cells in response to Chlamydia infection suggests a central role for epithelial cells in chlamydial pathogenesis // Journal of Clinical Investigations. 1997. - № 99. Р. 77-87.
112. Fischer W., Koch H.U., Haas R. Improved preparation of lipoteichoic acids // European Journal of Biochemistry. 1983. № 133. P. 523-530.
113. Galanos C., Lüderitz O., Westphal O. A new method for the extraction of R-lipopolysaccharides // European Journal of Biochemistry. 1969. № 9. P.245-249.
114. Galanos C., Lüderitz O., Westphal O. Preparation and properties of standardized lipopolysaccharide from Salmonella aborutus equi // Zentralblatt fur Bakteriologie und Mikrobiologie. Hygienische. Abtteilung. 1. 1979. Orig. A, № 243. P. 226-244.
115.