МЕМБРАНОЗАЛЕЖНІ ПРОЦЕСИ В ТКАНИНІ МІОКАРДА МОРСЬКИХ СВИНОК ЗА УМОВ ГОСТРОЇ ГІПЕРІМУНОКОМПЛЕКСНОЇ ПАТОЛОГІЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

На правах рукопису

ПОРОХОВСЬКА
НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

УДК: 616-056.3-036.11:616.127]-092.9:599.324.7

МЕМБРАНОЗАЛЕЖНІ ПРОЦЕСИ В ТКАНИНІ МІОКАРДА МОРСЬКИХ СВИНОК ЗА УМОВ ГОСТРОЇ ГІПЕРІМУНОКОМПЛЕКСНОЇ ПАТОЛОГІЇ

14.03.04 Патологічна фізіологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Бідюк Мартин Миколайович
доктор медичних наук, професор

ЛЬВІВ 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . 6
ВСТУП .. 8
РОЗДІЛ1.ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗ­МИ ІМУНОКОМП­ЛЕКС­НО­­ГО УРАЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУ­ДИН­НОЇ СИСТЕМИ І НА­ЯВ­НІ МОЖЛИВОСТІ КОРИГУЮЧОЇ ТЕРАПІЇ ЦЬОГО ПРО­ЦЕ­СУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) 15
1.1. Імунокомплексні хвороби основні ланки патогенезу . 15
1.2. Роль імунних комплексів у пошкодженні міокарда . 22
1.3.Сучасний погляд на можливості застосування мембрано­стабілізуючої терапії при ураженні міокарда імунними ком­п­лексами . 33
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ .. 39
2.1. Об’єкти, етапи та умови проведення експерименту . 39
2.2. Методи дослідження . 40
2.2.1.Методика визначення циркулюючих імунних комп­лексів . 40
2.2.2. Методика визначення гемолітичної активності комп­лементу 40
2.2.3.Методика визначення активності креатинкінази у си­роватці крові 41
2.2.4.Методика визначення активності аспартатамі­но­тран­сферази у сироватці крові 41
2.2.5.Методика визначення активності лактатдегідро­гена­зи в сироватці крові 42
2.2.6.Методика визначення показників пероксидного окис­нення ліпідів 42
2.2.7.Методика визначення індексу антиоксидантної ак­тивності біологічного матеріалу . 43
2.2.8.Методика визначення активності супероксид­дис­му­тази . 43
2.2.9. Методика визначення активності каталази . 44
2.2.10.Методика кількісного визначення сульфгідрильних груп 44
2.2.11.Методика визначення пероксидного гемолізу ерит­ро­цитів 45
2.2.12.Методика кількісного визначення вмісту молочної кислоти 46
2.2.13.Методика кількісного визначення вмісту піровино­градної кислоти 46
2.2.14.Морфогістологічне дослідження . 46
2.2.15.Статистична обробка матеріалу . 46
2.3. Характеристика досліджуваних середників . 40
РОЗДІЛ3.ПОКАЗНИКИ МЕМБРАНОЗАЛЕЖНИХ ПРОЦЕСІВ У МІ­­ОКАРДІ ІНТАКТНИХ ТВАРИН ТА ЗА УМОВ ГОСТРОГО ІМУНОКОМПЛЕКСНОГО ПРОЦЕСУ .. 51
3.1.Характеристика показників гострого імунокомплексного процесу 52
3.2.Оцінка прямих та опосередкованих показників пошкод­жен­ня мембран кардіоміоцитів у інтактних тварин і за умов гострого імунокомплексного процесу . 54
РОЗДІЛ4.ПОКАЗНИКИ МЕМБРАНОЗАЛЕЖНИХ ПРОЦЕСІВ У МІОКАРДІ ТВАРИН ЗА УМОВ ГОСТРОГО ІМУНОКОМП­ЛЕК­­С­НОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ДІЇ ТІОТРІАЗОЛІНУ ТА КОР­ВІ­ТИНУ .. 63
4.1. Особливості впливу фармакологічних препаратів на інтак­т­ний організм 64
4.1.1.Характеристика показників циркулюючих імунних комплексів у інтактних тварин після введення їм тіотріазоліну . 64
4.1.2.Вплив тіотріазоліну на прямі та опосередковані по­казники пошкодження мембран кардіоміоцитів у інтактних тварин 65
4.1.3.Характеристика показників циркулюючих імунних комплексів у інтактних тварин після введення їм корвітину . 69
4.1.4.Вплив корвітину на прямі та опосередковані показ­ники функціонального стану мембран кардіо­міо­ци­тів у інтак­тних тварин 70
4.2.Особливості впливу препаратів на перебіг гострої сироват­кової хвороби 73
4.2.1.Особливості впливу тіотріазоліну на перебіг гострої сироваткової хвороби . 74
4.2.2.Вплив тіотріазоліну на прямі та опосередковані по­казники пошкодження мембран кардіоміоцитів у тварин з гострою сироватковою хворобою після вве­дення тіотріазоліну . 75
4.2.3.Особливості впливу корвітину на імунний статус за умов гострої сироваткової хвороби . 80
4.2.4.Вплив корвітину на прямі та опосередковані показ­ники пошкодження мембран кардіоміоцитів у тварин з гострою сироватковою хворобою .. 81

РОЗДІЛ5.МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМІН В СЕРЦІ ЗА УМОВ ГОСТРОЇ СИРОВАТКОВОЇ ХВОРОБИ ТА ПІСЛЯ ВВЕ­ДЕННЯ КОРВІТИНУ ТА ТІОТРІАЗОЛІНУ .. 88
5.1.Морфологічна характеристика тканин серця за умов гост­ро­го імунокомплексного процесу . 88
5.2.Морфологічна характеристика тканин серця за умов гост­ро­го імунокомплексного процесу на фоні введення корві­тину та тіотріазоліну 96
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІД­ЖЕННЯ .. 98
ВИСНОВКИ .. 117
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .. 119
ДОДАТКИ .. 153

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АГ антиген
АГАТ комплекс антиген-антитіло
АОА антиоксидантна активність
АОЗ антиоксидантний захист
АОС антиоксидантна система
АсАТ аспартатамінотрансфераза
АТ антитіло
АТФ аденозинатрифосфат
АФК активні форми кисню
БАР біологічно активні речовини
БСА бичачий сироватковий альбумін
ГІКП гіперімунокомплексний процес
ГНТ гіперчутливість негайного типу
ГСТ гіперчутливість сповільненого типу
ГСХ гостра сироваткова хвороба
ДВЗ дисеміноване внутрішньо судинне згортання
ЕКГ електрокардіограма
ІК імунні комплекси
ІКХ імунокомплексна хвороба
ІЛ інтерлейкін
К корвітин
Кат каталаза
КФК креатинфосфокіназа
ЛДГ лактатдегідрогеназа
ЛТС4 лейкотрієни С4
ЛТЕ4 лейкотрієни Е4
ЛТД4 лейкотрієни Д4
МДА малоновий діальдегід
МК молочна кислота
НФ нейтрофіл
ПВК піровиноградна кислота
ПГЕ пероксидний гемоліз еритроцитів
ПОЛ пероксидне окиснення ліпідів
СОД супероксиддисмутаза

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі теоретично узагальнено і по новому вирішено наукове завдання, яке відображене у встановленні змін в мембранах клітин, зокрема кардіоміоцитів за умов гострого імунокомплексного процесу, а також механізми і наслідки впливу циркулюючих імунних комплексів на клітини серця та морфологічні зміни в серці за даної патології.
Запропоновані нові підходи до корекції порушень, зумовлених гострим імунокомплексним процесом, за допомогою тіотріазоліну та корвітину.
У результаті вирішення наукового завдання встановлено такі наукові і прикладні висновки:
1. За умов експериментальної гострої сироваткової хвороби зросли показники циркулюючих імунних комплексів середніх та малих розмірів на 39% (Р<0,001) та 21% (Р<0,001) відповідно, що підтверджує імунокомплексне походження пошкоджень. Одночасно з цим, знизилися показники гемолітичної активності комплементу на 23% (Р<0,001), що свідчить про його участь у патологічному процесі.
2. Розвиток гострої сироваткової хвороби супроводжується наростанням активності пероксидного окиснення ліпідів, та зниженням антиоксидантного захисту, що призводить до зниженням кількості сульфгідрильних груп в міокарді та ендокарді, це свідчить про порушення окисно-відновних перетворень у цих органах. Також зріс відсоток гемолізованих еритроцитів (Р<0,001), це свідчить про підвищення проникливості клітинних мембран, зокрема, кардіоміоцитів.
3. Достовірно у сироватці крові тварин із гострою сироват­ковою хворобою зросла активність органоспецифічних ферментів серця: креатинфосфокінази у 1,9 разів (Р<0,01), аспартатамінотрансферази у 1,3 рази (Р<0,01) і лактатдегідрогенази у 1,5 рази (Р<0,01), що свідчить про порушення структури та підвищення проникливості клітинних мембран.
4. Патоморфологічні зміни в серці за умов гострої сироваткової хвороби характеризуються альтеративно-ексудативними явищами, які супроводжуються порушенням структури плазматичних та цитоплазматичних мембран і мають гострий характер.
5. У інтактному організмі морських свинок тіотріазолін проявляє антиоксидантну дію, достовірно знижуючи активність процесів пероксидного окиснення ліпідів (Р<0,05) та є індуктором антиоксидантної системи, достовірно підвищуючи її активність (Р<0,05).
6. Корвітин у інтактних тварин проявляє імуномоделюючу дію, достовірно знижуючи кількість циркулюючих імунних комплексів середніх та малих розмірів (Р<0,05) і активуючи систему комплементу. Виявляє антиоксидантну активність, знижуючи активність процесів ліпопероксидації (Р<0,05) та посилює активність ферментів антиоксидантної системи (Р<0,05).
7. Тіотріазолін у тварин з гострою сироватковою хворобою проявив позитивний вплив на структурно-метаболічні зміни у міокарді завдяки своїм мембранопротекторним властивостям та здатністю активувати антиоксидантні ферменти.
8. Корвітин також мав позитивний вплив на виявлені зміни за умов гострої сироваткової хвороби завдяки своїм імуномодулюючим, антиоксидантним та мембранопротекторним властивостям, а також здатністю активувати антиоксидантний захист.
9. При введенні тваринам з гострою сироватковою хворобою розчинів корвітину та тіотріазоліну зафіксовано позитивну динаміку змін у серці: відсутність альтеративно-ексудативних змін і появу продуктивної тканинної реакції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аванесов А.М. Системные реакции организма при аллергическом некротизирующем воспалении: Автореф. дис. д-ра мед. наук: 14.03.04 / Российский университет дружбы народов. М., 1999. 35 с.
2. Аллергические болезни: Диагностика и лечение / Чучалин А.Г.: Пер. с англ. М.: ГЭОТАР Медицина, 2000. 768 с.
3. Аллергия и иммунопатология (иммунные механизмы формирования, прин­ципы терапии) / Порядин Г.В. М.: ВУНМЦ МЗРФ, 1999. 282 с.
4. Амелюшкина В.А., Коткина Т.И., Титов В.Н. Биохимические маркеры по­раженного миокарда: Лекция // Клиническая лабораторная диагностика. 1999. № 7. С. 2532.
5. Ашмарин И.П., Данилова Р.А., Обухова К.В. Инверсная иммуно­регуля­ция // Клиническая медицина. 1997. Т. 75, № 4. С. 59.
6. Бабаджанян Е.И. Применение тиотриазолина при хронических гепатитах // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1995. Т. 5, № 3. С. 1213.
7. Бажора Ю.І., Петрашевич Ю.В. Механізми макромолекулярних взаємодій у системному гомеостазі при формуванні імунної відповіді в експерименті // Буковинський медичний вісник. 2001. Т. 5, № 3. С. 162167.
8. Базилевич А.Я. Особливості змін перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної активності при різних функціонуючих класах стенокардії напруги // Фізіологія і патологія перекисного окислення ліпідів. Полтава, 1993. С. 59.
9. Барабой В.А., Сутковой Д.А. Окислительно антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии / Под ред. акад. Ю.А. Зозули: В 2-х ч. Киев: Чернобыльинтеринформ, 1997. Ч.2. 220 с.
10. Бачурін В.І., Фардін Хаджихіє Динаміка змін імунологічних показників у хворих на гострий калькульозний пієлонефрит на основі цукрового діабету при комплексному лікуванні з застосуванням вітчизняного препарату тіотріазоліну // Урологія. 2000. № 2. С. 1417.
11. Беленичев И.Ф. Сравнительная оценка антиоксидантной и противоишемической активности тиотриазолина и пирацетама в условиях экспериментальной ишемии головного мозга // Одеський медичний журнал. 1999. № 4. С. 2831.
12. Белова Л.А. Биохимия процессов воспаления и поражения сосудов. Роль нейтрофилов // Биохимия. 1997. Т. 62, № 6. С. 659668.
13. Белоус А.М., Малахов В.А. Клеточные механизмы сосудистой патологии // Журнал АМН України. 1998. Т. 4, № 4. С. 581597.
14. Бєлік Г.В., Деримедвідь Л.В., Горбань Е.М. Особливості кардіопротек­тор­них властивостей ліпосомальної форми кверцетину при експеримен­тальному ізадриновому міокардиті // Медична хімія. 2005. Т. 7, № 1. С. 1115.
15. Биологические мембраны / У. Эванз, Д. Морре, Э.О. Братман и др. М.: 1990. 423 с.
16. Бутенко Г.М. Современные фармакологические подходы к иммунокоррекции // Журнал практического врача. 1997. № 4. С. 810.
17. Буянова Е.В. Лечение центральных хориоретинальных дистрофий с при­менением нового мембраностабилизирующего препарата тиотриазолина: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.18 / Запоріж. держ. мед. ун-т. Запоріжжя, 1996. 23 с.
18. Бхардварж Л.А. Роль иммуномодулирующей терапии в общеклини­чес­кой практике // Иммунология. 2000. № 5. С. 3439.
19. Вавилова М.М., Козлов Л.В., Голосова Т.В. Определение функциональ­ной активности системы комплемента // Лаб. дело. 1984. № 12. С.743746.
20. Виговський В.П., Олійник Т.С., Харченко І.А. Застосування тіотріазоліну при хронічних гепатитах // Ліки. 1994. № 13. С. 3840.
21. Визир А.Д. Отчет о клиническом испытании препарата «тиотриазолин» / Фарм. комитет МЗ Украины. Запорожье, 1993. 8 с.
22. Використання нових лікарських форм кверцетину при ішемічних ушкод­женнях / Н.П. Максютина, О.О. Мойбенко, О.М. Пархоменко та ін.: Ме­тод. рекомендації. К., 2000. 13 с.
23. Витрищак В.Я., Фролов В.М., Пересадин Н.А. Определение различных видов ЦИК в сыворотке крови больных с вирусными инфекциями // Успехи гепатологии. Рига, 1990. Вып. 15. С. 216230.
24. Візір А.Д., Григор’єва З.С., Паливода С.В. Новий антиоксидант тіо­трі­азолін у комплексному лікуванні хворих на хронічну ішемію серця // Ліки. 1994. № 56. С. 8084.
25. Влияние антиоксидантов на биоэнергетические процессы и перекисное окисление липидов в ишемизированном миокарде / В.С. Тишкин, В.В. Дунаев, В.Н. Фаворитов и др. // Фармакология и токсикология. Киев, 1990. Т. 25. С. 3540.
26. Влияние иммунных комплексов, выделенных из плазмы больных рев­матоидным артритом на секрецию провоспалительных цитокинов клет­ками крови здоровых доноров / С.А. Кузнецов, Л.А. Косицкая, И.С. Фрейд­лин, И.И. Тихомиров // Иммунология. 2000. № 4. С. 4853.
27. Влияние применения кверцетина в комплексном лечении генерализованого пародонтита на показатели перекисного окисления липидов / А.В.Борисенко, А.Л. Чеснокова, Л.Ф. Осинская и др. // Проблемы медицины. 1999. № 78. С. 5456.
28. Возіанова Ж.І., Чепілко К.І. Сироваткова хвороба при дифтерії // Лікарська справа. 1999. № 3. С. 126128.
29. Волосянко А.Б. Роль імунних комплексів при хронічних гепатитах В у дітей та їх динаміка в процесі лікування // Одеський медичний журнал. 2000. № 6. С. 5658.
30. Волошин М.А., Візир В.А., Волошина І.М. Застосування тіотріазоліну в гастроентерології // Медична газета «Здоров’я України». 2007. № 17 (174). С. 3839.
31. Вплив тималіну та плацентарного полібіоліну на морфологічні особли­вості кліренсно-мішеневих тканин за умов гіперімунокомплексемії / М.М. Бідюк, С.О. Павлович, В.В. Вовк, В.В. Чоп'як // Актуальні проб­ле­ми клінічної імунології та алергології. 1996. Вип. 1, № 1. С. 9697.
32. Вплив тіотріазоліну на стан імунітету у дітей, хворих на неревматичний міокардит / І.С. Гайдаш, В.В. Флегонтова, В.К. Казімірко і ін. // Міжнародний об’єднаний Пленум кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України «Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування». Київ, 1999. С. 2021.
33. Гаєвська М.Ю. Циркулюючі імунні комплекси за умов норми та патології // Вісник наукових досліджень. 2000. № 4. С. 3740.
34. Гарська Н.О. Вплив нейтрофілів на формування адаптаційних реакцій системи крові за умов змін імунного статусу організму: Автореф. дис. канд. біол. наук: 03.00.13 / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2000. 16 с.
35. Глушко Л.В., Скрипник Л.М. Стан вегетативної нервової системи у хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку та корекція лікування з допомогою кверцетину // Вісник наукових досліджень. 2004. № 3. С. 7880.
36. Григорьева Н.М. Перекисное окисление липидов и антиоксидантная система при некоторых заболеваниях миокарда: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.11 / Московский мед. стомат. ин-т. М., 1995. 16 с.
37. Гуревич М.А. Проблема некоронарогенных заболеваний миокарда в клинической практике // РМЖ. 1998. Т. 6, № 24. С. 15231531.
38. Гуревич М.А., Санд-Уз-Заман, Гордиенко Б.В. Актуальные аспекты диагностики коронарогенных и некоронарогенных заболеваний миокарда // Клиническая медицина. 1997. № 4. С. 2832.
39. Гюллінг Е.В. Принципи і засоби імуномодулюючої фармакотерапії при імунозалежних хворобах // Ліки. 1996. № 1. С. 1723.
40. Давидович Н.Я. Гастропротективний ефект корвітину при експериментальних виразках у щурів // LXV підсумкова (міжрегіональна) наук.-практ. конф. «Здобутки клінічної та експериментальної медицини». Тернопіль, 2002. Вип. 7. С. 128.
41. Деклараційний патент на винахід 59052А Україна, МКИ 7А61В10/00 (UA). Спосіб визначення пероксидної резистентності еритроцитарних мембран / М.Р. Гжегоцький, С.М. Ковальчук, Л.В. Паніна та ін. №2002129942; Заяв. 10.12.2002; Опубл. 15.08.2003, Бюл. № 8.
42. Дзяк Г.В., Коваль Е.В. Роль лейкоцитов в патогенезе атеросклероза и ишемической болезни сердца // Укр. кардіологічний журнал. 1994. № 2. С. 58.
43. Дзяк Г.В., Коваль Е.В. Сравнительное изучение имуномо-дулирующего действия и терапевтической эффективности препаратов у больных сте­нокардией // Укр. кардіологічний журнал. 1996. № 2. С. 1316.
44. До питання активності церулоплазміну при гіперімунокомплексеміях в умовах застосування тіотріазоліну / М.Б. Шлапак, О.М. Угрин, Н.В. Пороховська, О.Р. Піняжко // Матеріали IV конференції з клінічної фармакології: Тези доповідей. Вінниця, 2004. С. 167168.
45. Долгих В.Т. Основы иммунопатологии. М.: Медицинская книга, 2003. 228 с.
46. Драник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. Одесса: АстроПринт, 1999. 603 с.
47. Дроговоз С.М. Новые гепатопротекторы: тиотриазолин и антраль // Харьковский мед. журн. 1995. № 34. С. 8283.
48. Дроговоз С.М., Салтикова С.І. Механізм гепатозахисної дії тіотріазоліну // Вісник фармації. 1995. № 1. С. 7376.
49. Дунаев В.В., Крайдашенко О.В., Березин А.Е. Применение нового кардиопротекторного средства тиотриазолина в терапии ишемической болезни сердца у лиц старшего возраста // Экспериментальная и клиническая фармакология. 1996. № 1. С. 2124.
50. Евсевьева М.Е. Стрессорная перестройка миокарда: динамика струк­тур­ных изменений при различных видах стресса // Бюл. экспериментальной биологии. 2000. Т. 130, № 10. С. 378381.
51. Евсюкова Е.В., Федосеев Г.Б. Роль метаболитов арахидоновой кислоты в механизмах аллергичесикх реакций // Аллергология. 2000. № 4. С.2125.
52. Експериментальна корекція хронічного гіперімунокомплексного про­цесу / М.О. Качмарська, М.М. Бідюк, В.В. Чоп’як, М.В. Ковалишин // Вісник наукових досліджень. 2004. № 3. С. 125128.
53. Застосування очних крапель тіотріазоліну в осіб, що працюють з персональними електронно-обчислювальними машинами / Л.Е. Саржевська, О.В. Буянова, І.А. Мазур та ін. // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2003. № 2. С. 7983.
54. Земсков В.М., Земсков А.М. Принципы дифференциальной иммунокоррекции // Иммунология. 1996. № 3. С. 46.
55. Земсков В.М., Земсков А.М., Новикова Л.А. Избранные проблемы им­мунологии. Воронеж: Изд. ВГУ, 1997. 208 с.
56. Ильяш М.Г., Базыка О.Е. К вопросу о классификации миокардитов // Український ревматологічний журнал. 2001. № 3-4. С. 23-25.
57. Иммунная реактивность как фактор регуляции гомеостаза организма / А.М. Земсков, В.М. Земсков, В.И. Золоедов, Е.О. Бжозовский // Успехи современной биологии. 1999. № 2. С. 99114.
58. Иммунный статус, принципы его оценки и коррекции иммунных на­ру­шений / В.Г. Передрий, А.М. Земсков, Н.Г. Бычкова, В.М. Земсков. Киев: Здоров’я. 1995. 211с.
59. Иммунодиагностика и иммунокоррекция в клинической практике / Под ред. И.Д.Столярова. СПб.: Сотис, 1999. 176 с.
60. Иммунопатология и аллергология, Стандарты диагностики и лечения / Под. ред. акад. РАМН Р.М. Хаитова. М.: ГЭОТАРМЕД, 2001. 96 с.
61. Индекс антиокислительной активности биологического материала / В.Б. Мартынюк, С.Н. Ковальчук, М.Ф. Тымочко, Е.Н. Панасюк // Лаб. дело. 1991. № 3. С. 1922.
62. Іванов Д., Назаренко В. Застосування епоетину-α та кверцетину у хворих із вираженим анемічним синдромом на ранніх стадіях хронічної ниркової недостатності // Ліки України. 2002. Т. 11, № 64. С. 1214.
63. Імунологія: Підручник імунності, серології, імунохімії, імунобіології, імуногенетики / Під ред. І. Кохана К.: Торонто Кобза, 1994. 442 с.
64. Йегер Л. Клиническая иммунология и аллергология. М.: Медицина, 1990. Т. 1. 528 с.
65. Йегер Л. Клиническая иммунология и аллергология. М.: Медицина, 1990. Т. 2. 560 с.
66. Йегер Л. Клиническая иммунология и аллергология. М.: Медицина, 1990. Т. 3. 528 с.
67. К токсикологии тиотриазолина / В.Р. Стец, И.Л. Мазур, Е.Г. Кныш, А.В. Стец // Республиканская научно-практическая конференция. Харьков, 1993. С. 24.
68. Казановська Н.Ф., Пороховська Н.В. Характеристика активності ферментів при гострій сироватковій хворобі / Матеріали міжнародної конференції присвяченої пам'яті професора Шостаковської І.В.: Тези доповідей. Львів, 2002. С. 63.
69. Казімірко Н.К., Ляпін В.П. Cтан системи ейкозаноїдів та енергетичного обміну у борців залежно від кваліфікаційної категорії // Медичні перспективи. 2006. № 2. С. 114118
70. Калиман П.Л., Самохин А.А., Самохина Л.М. Влияние кверцетина на некоторые показатели системы протеиназа-ингибитор протеиназ у крыс при введении им хлорида кобальта // Укр. біохімічний журнал. 2001. № 6. С. 127130.
71. Капелько В.И. Активные формы кислорода, антиоксиданты и про­фи­лак­тика заболеваний сердца // РМЖ. 2003. № 21. С. 1185-1900.
72. Караванская И.Л., Коваль Е.А. Влияние корвитина (парентеральной фор­мы кверцетина) на функциональное состояние основных популяций лейкоцитов у больных с острым Q-инфарктом миокарда // Анестезиология и реаниматология. 1995. № 5. С. 2123.
73. Кетлинский С.А., Калинина Н.М. Цитокины мононуклеарных фаго­ци­тов в регуляции воспаления и иммунитета // Иммунология. 1995. №3. С. 3044.
74. Клиническая иммунология и аллергология / Под ред. Г. Лолора, Т. Фифера: Пер. с англ. М.: Практика, 2000. 806 с.
75. Клиническая иммунология: Руководство для врачей / Под. ред. Е.И. Соколова. М.: Медицина, 1998. 272 с.
76. Клінічна імунологія / Ю.І. Бажора, В.М. Запорожан, В.Й. Кресюн, І.М. Годзієва. Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2000. 348 с.
77. Клінічна лабораторна діагностика: Практичні заняття з клінічної біохімії: Навч. посібник / Л.П. Аксененко, З.С. Баркаган, З.П. Гетте та ін.; За ред. М.А. Базарної, З.П. Гетте. К.: Вища школа, 1994. 423 с.
78. Ковалев В.Б., Ковзан В.В., Кончина Е.Ю. Механизм лечебного действия биофлавоноида кверцетина (обзор литературы) // Укр. мед. альманах. 1999. Т. 2, № 4. С. 5659.
79. Коваленко В.Н. Миокардит и дилатационная кардиомиопатия: проб­ле­мы диагностики и лечения // Медичний всесвіт. 2005. № 2. С. 2129.
80. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Некоронарогенные болезни сердца. Прак­тическое руководство. К.: Морион, 2001. 480 с.
81. Ковальчук С.М. Функціональні та метаболічні зміни міокарда щурів під впливом адріаміцину: Автореф. дис. ... канд. біол. наук: 03.00.13 / Львів. нац. ун-т ім. І.Франка Л., 2001. 21 с.
82. Колчин Ю.Н. Протекторное действие кверцетина при экспериментальной ишемии реперфузии миокарда // Вторая всесоюзная конференция «Фармакологическая коррекция гипоксических состояний». 1991. Часть III. С. 424425.
83. Константинова Н.А. Иммунные комплексы и повреждение тканей. М.: Медицина, 1999. 256 с.
84. Константинова Н.А., Хомякова Н.Ф. Влияние иммунных комплексов различной молекулярной массы на функциональную активность и внутриклеточный рН нейтрофилов в условиях УФ-облучения и без него // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2000. Т. 132, № 9. С. 297300.
85. Корж А.Н. Значение эндотелиальной дисфункции в развитии заболеваний сердечно-сосудистой системы // Международный медицинский жур­нал. 2003. Т. 9, № 3. С. 1015.
86. Костюк В.А., Потапович А.И., Ковалева Ж.В. Простой и чувствительный метод определения активности супероксиддисмутазы, основанный на реакции окисления кверцетина // Вопр. мед. химии. 1990. Т. 36, №2. С. 8891.
87. Кремінський Я.М. Кверцетин і можливості його застосування в акушерстві та педіатрії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1996. № 56. С.8789.
88. Кресюн В.И., Бажора Ю.И., Рыбалова С.С. Клинические аспекты им­му­нофармакологии. Одесса, 1993. 432 с.
89. Критерії діагностики повноти видужання у дітей, хворих на неревматичний міокардит / В.В. Флегонтова, І.С. Гайдаш, Н.К. Казімірко і ін. // Міжнародний об’єднаний Пленум кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України «Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування». Київ, 1999. С.10.
90. Лизосомальные ферменты при местном аллергическом воспалении / В.А. Фролов, Г.А. Дроздова, Аванесов А.М. и др. // Int. J. Immunorehabil. 1999. № 14. С. 1314.
91. Лукьянчук В.Д., Савченкова Л.В., Бибик О.Ю. Окисний гомеостаз мозку при ішемії і досвід експериментальної фармакотерапії (огляд літератури і власних досліджень) // Журнал Академії медичних наук України. 2001. № 4. С. 647659.
92. Мазепа М.А. Дифузні захворювання сполучної тканини: роль цирку­лю­ючих імунних комплексів та їх властивостей в патогенезі, клінічній ге­терогенності, прогнозуванні перебігу та лікуванні. Автореф. дис. д-ра мед. наук: 14.00.39. / Укр. держ. мед. ін-т Київ, 1994. 36 с.
93. Максютина Н.П., Мойбенко А.А., Пилипчук Л.Б. Корвитин для инъек­ций кардиопротектор нового поколения // Конференция «Актуальные проблемы экспериментальной и клинической фармации». Санк-Пе­тер­бург, 1999. С. 130.
94. Максютина Н.П., Сиваченко Т.П., Абизов Р.А. Новий лікарський препарат «Гранули кверцетину» та його застосування в онкології // Ліки. 1996. № 4. С. 7580.
95. Малая Л.Т., Серик С.А. Факторы гуморального иммунитета, медиаторы клеточных реакций и эндотеальная дисфункция при ишемической бо­лез­ни сердца // Журнал АМН України 1998. Т. 4, № 31. С. 6477.
96. Марков А.Г., Козачук И.Л. Влияние кверцетина на показатели специфической и неспецифической реактивности бронхов у больных аспириновой бронхиальной астмой // Укр. пульмонологічний журнал. 1998. №4. С. 6264.
97. Мембранодестабилизирующие процессы как универсальная основа воспаления / В.Е. Цветцих, В.Е. Родоман, В.Я. Шмуров и др. // Урология и нефрология. 1994. № 2. С. 16-18.
98. Мембранопротекторна та антиоксидантна властивість корвітину при експериментальному імунокомплексному процесі / Н.В. Пороховська, Г.П. Никитюк, П.Й. Дудаш, З.С. Пороховська // Вісник наукових досліджень. 2007. № 3. С. 7173.
99. Мерзляк С.В. Вплив тіотріазоліну на імунні процеси хворих на гострий калькульозний пієлонефрит у післяопераційному періоді // Урологія. 1999. № 4. С. 1720.
100. Меркулов Г.А. Курс патологогистологической техники. Ленинград.: Медицина, 1969. 424 с.
101. Метаболическая терапия при инфекционно-аллергическом миокардите / В.Ф. Кубышкин, А.Ф. Мазурец, Н.В. Корниенко и др. // Укр. кар­діо­ло­гічний журнал. 1996. № 1. С. 4144.
102. Метаболический статус нейтрофилов у больных системными васкулитами / В.А. Романов, Н.П. Шидкина, Н.В. Романова и др. // Иммунология. 2001. № 1. С. 4951.
103. Метаболічні аспекти формування кисневого гомеостазу в експериментальних станах / М.Ф.Тимочко, О.П. Єлісеєва, Л.І. Кобилінська, І.Ф.Ти­мочко. Львів, 1998. 142 с.
104. Метод определения активности каталазы / М.А. Королюк, Л.И. Иванова, И.Г. Майорова, В.Е. Токарев // Лаб. дело. 1988. № 1. С. 1618.
105. Механизмы протекторного действия кверцетина при острой ишемии и реперфузии миокарда / В.И. Азаров, Л.А. Грабовский, А.А. Мойбенко и др. // 1-ый нац. сьезд фармакологов Украины. Киев, 1995. С. 4.
106. Минцер О.П., Угаров Б.Н., Власов В.В. Методы обработки медицинской информации. К.: Вища школа. 1991. 271 с.
107. Миргородський Д.С., Чабан В.Ю., Бобров М.Л. Використання гранул кверцетину в клінічній практиці гнійної хірургії хворих дитячого віку // Наукова медична конференції НМУ. Київ, 1998. С.12.
108. Мисула І.Р., Вайда О.В. Тканинний протеоліз кукси бронхи після пульмонектомії у тварин з різним типом запальної реакції // Вісник морфології. 2004. № 1. С. 9597.
109. Мисула І.Р., Сусла О.Б., Творко В.М. Структурна характеристика серця дорослих і старих тварин у різні терміни розвитку адреналінової міокардіодистрофії // Вісник наукових досліджень. 2004. № 3. С. 116119.
110. Мойбенко А.А., Пархоменко А.Н., Кожухов С.Н. Эффективность водорастворимой формы кверцетина (корвитина) при лечении острого коронарного синдрома с элевацией сегмента ST // Медична газета «Здоров’я України». &ndash