СТАН СИСТЕМНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ ПРИ СПОЛУЧНІЙ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ КОМПОНЕНТІВ ШАХТНОГО ВИБУХУ І ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ

Краткое описание

міністерство охорони здоров’я україни донецький національний медичний університет ім.М.горького

На правах рукопису

антонов євген вікторович

удк 616-001-092-084

стан системної гемодинаміки при сполучній дії на організм компонентів шахтного вибуху і електричного струму
14.03.04 — патологічна фізіологія

ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК Кривобок Григорій Кирилович, доктор медичних наук, професор

Донецьк —

2008 ЗМІСТ
Стор.
Перелік умовних ПОЗНАЧЕНЬ. 6
Вступ. 7
розділ 1 Регуляція системної гемодинаміки в нормі та її зміни при сполучній дії на організм факторів підземного шахтного вибуху та електричного струму (огляд літератури) 14
1.1. Загальна характеристика дії на організм чинників шахтного підземного вибуху 14
1.2. Загальна характеристика дії на організм електричного струму. 27
1.3. Фізіологічна регуляція системної гемодинаміки. 34
1.4. Зміни системної гемодинаміки при дії на організм чинників підземного виробничого середовища й компонентів шахтного вибуху. 39
1.5. Зміни системної гемодинаміки при дії на організм електричного струму 44
розділ 2 Експериментальні моделі й методи дослідження 48
2.1. Методика моделювання комбінованої дії на організм компонентів шахтного вибуху в сполученні з дією електричного струму. 48
2.2. Методика моделювання дії на організм контузійного компонента шахтного вибуху в сполученні з дією електричного струму. 54
2.3. Методика моделювання дії на організм опікового компонента шахтного вибуху в сполученні з дією електричного струму. 55
2.4. Методика моделювання дії на організм токсичного компонента шахтного вибуху в сполученні з дією електричного струму. 57
2.5. Методика моделювання ізольованої несмертельної електротравми. 58
2.6. Методика моделювання дії факторів шахтного виробничого середовища 59
2.7. Методика дослідження системної гемодинаміки. 60
2.8. Статистичні методи дослідження. 62
розділ 3. Стан системної гемодинаміки при ізольованій дії на організм електричного струму. 64
3.1. Стан системної гемодинаміки при несмертельній дії на організм електричного струму. 64
розділ 4 Стан системної гемодинаміки при сполучній дії на організм шахтного вибуху й електричного струму. 67
4.1. Стан артеріального тиску й частоти серцевих скорочень при комбинованій дії на організм компонентів шахтного вибуху й електричного струму. 67
4.2. Стан ударного об’єму крові й ударного індексу при комбінованій дії на організм компонентів шахтного вибуху й електричного струму. 72
4.3. Стан хвилинного об’єму крові й серцевого індексу при комбінованій дії на організм компонентів шахтного вибуху й електричного струму. 74
4.4. Стан загального периферичного опору й питомого периферичного опору при комбінованій дії на організм компонентів шахтного вибуху й електричного струму 76
Обговорення результатів та висновки. 79
розділ 5 Стан системної гемодинаміки при сполучній дії на організм контузійного компонента шахтного вибуху й електричного струму. 83
5.1. Стан артеріального тиску й частоти серцевих скорочень при сполучній дії на організм контузійного компонента шахтного вибуху й електричного струму 83
5.2. Стан ударного об’єму крові й ударного індексу при сполучній дії на організм контузійного компонента шахтного вибуху й електричного струму. 87
5.3. Стан хвилинного об’єму й серцевого індексу при сполучній дії на організм контузійного компонента шахтного вибуху й електричного струму. 90
5.4. Стан загального периферичного опору й питомого периферичного опору судин при сполучній дії на організм контузійного компонента шахтного вибуху й електричного струму. 93
Обговорення результатів і висновки. 96
розділ 6 Стан системної гемодинаміки при сполучній дії на організм опікового компонента шахтного вибуху й електричного струму. 100
6.1. Стан артеріального тиску й частоти серцевих скорочень при сполучній дії на організм опікового компонента шахтного вибуху й електричного струму. 100
6.2. Стан ударного об’єму крові й ударного індексу при сполучній дії на організм опікового компонента шахтного вибуху й електричного струму. 104
6.3. Стан хвилинного об’єму й серцевого індексу при сполучній дії на організм опікового компонента шахтного вибуху й електричного струму. 107
6.4. Стан загального периферичного опору й питомого периферичного опору при сполучній дії на організм опікового компонента шахтного вибуху й електричного струму 110
Обговорення результатів і висновки. 113
розділ 7 Стан системної гемодинаміки при сполучній дії на організм токсичного компонента шахтного вибуху й електричного струму. 116
7.1. Стан артеріального тиску й частоти серцевих скорочень при сполучній дії на організм токсичного компонента шахтного вибуху й електричного струму. 116
7.2. Стан ударного об’єму крові й ударного індексу при сполучній дії на організм токсичного компонента шахтного вибуху й електричного струму. 120
7.3. Стан хвилинного об’єму й серцевого індексу при сполучній дії на організм токсичного компонента шахтного вибуху й електричного струму. 123
7.4. Стан загального периферичного опору й питомого периферичного опору при сполучній дії на організм токсичного компонента шахтного вибуху й електричного струму. 125
Обговорення результатів і висновки. 128
Аналіз й узагальнення результатів дослідження. 131
Висновки. 137
список використаних джерел. 139

Список литературы

Висновки
У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів і нове рішення актуальної наукової задачі — встановлення патогенетичної значущості порушень системної гемодинаміки, що обумовлені сполучною дією на організм електричного струму й окремих компонентів шахтного вибуху.
1. При ізольованій дії електричного струму відбувається достовірне збільшення ХОК на 53% в порівнянні з контролем за рахунок збільшення ЧСС на 15% і збільшення УОК на 33%. Спостерігається вірогідне зниження ЗПО на 17% в порівнянні з контролем. Ці зміни гемодинаміки свідчать про стимулюючий вплив несмертельної величини електричного струму в ранньому періоді електротравми, і гіпердинамічну реакцію системної гемодинаміки, що є сприятливим для організму й забезпечує збільшення його пристосовних можливостей за рахунок зростання ХОК.
2. Дія дозованої величини електричного струму є обтяжливим чинником при її поєднанні з комбінованою вибуховою шахтною травмою. Найбільш виражені зміни показників системної гемодинаміки спостерігаються при нанесенні електротравми після обтяженої комбінованої вибухової шахтної травми, що обтяжена навантаженням чинниками шахтного виробничого середовища — падіння АТ на 37%, ХОК на 83%, збільшення ЗПО на 265% в порівнянні з контролем. Реакція системної гемодинаміки при цьому є гіподинамічною, утримання серцевого викиду забезпечується зростанням тонусу судин.
3. Внесок контузійного компонента вибухової шахтної травми в загальну гіподинамічну реакцію системної гемодинаміки на комбіновану вибухову шахтну травму є найбільш вагомим і характеризується вираженим розбалансуванням процесів адаптації та компенсації. При сполучній дії контузійного компонента шахтного вибуху й електричного струму зміни показників системної гемодинаміки в значній мірі залежать від того, у якій послідовності наносилися обидва види травм. Попередня дія електричного струму призводить до того, що ХОК залишається на рівні, що не відрізняється від контрольного. У підгрупах, де електротравма наносилася після необтяженої і обтяженої контузійної ВШТ спостерігається достовірне падіння ХОК відповідно на 34% і 56% в порівнянні з контролем.
4. Вплив електротравми на стан системної гемодинаміки при опіковій вибуховій шахтній травмі носить менш обтяжуючий характер при дії електричного струму до нанесенні опіковій вибуховій шахтній травмі. Компенсація дефіциту ХОК при цьому забезпечується збільшенням ЧСС на 27—28%. Нанесення електротравми після опікової вибухової шахтної травми обтяжує стан системної гемодинаміки, відбувається падіння ХОК на 19—24%, збільшення ЗПО на 43—52%. Найбільш виразне зниження основних параметрів центрального кровообігу спостерігаються у тварин з обтяженою опіковою вибуховою шахтною травмою — зменшення УОК на 36%.
5. Виражених відмінностей у зміні показників системної гемодинаміки при сполучній дії електричного струму й токсичного компонента шахтного вибуху в групах обтяженій і необтяженій вибуховій шахтній травмі не спостерігалося, реакція гемодинаміки відбувається за гіподинамічним типом. У всіх підгрупах спостерігалося зниження УОК на 14—30%, АТ на 14—32%, ЗПО на 8—15% відносно контролю.

список використаних джерел
1. А.с.1457902СССР, МКИА61 В10/00. Устройство для моделирования комбинированного шахтного поражения / Г.К.Кривобок, В.Н.Ельский, А.Н.Талалаенко, Э.П.Педенко, И.А.Лыскин (СССР). — №4204325/28; Заявлено 02.02.87; Опубл. 15.02.89, Бюл. №6. — 3 с.
2. АжибаевК.А. Физиологические и патофизиологические механизмы поражения организма электрическим током. — Фрунзе: Издательство «Илим»,1978. — 268 с.
3. АрипджановК.А., КаримовГ.Ф., Шарапова Н.Г. Влияние общей гипертермии на основные показатели азотистого обмена и изоферменты крови у онкологических больных // Актуальные вопросы онкологии и рентгенорадиологии. — 1981. — Т.10. — С.108—111.
4. АнтоновА.Г. Експериментальний аналіз стану системної геодинаміки при дії на організм компонентів шахтного вибуху: Автореф. Дис. канд. мед. наук: 14.03.04. — Київ, 2001. — 22 с.
5. АнфиногеноваН.Г., БыковВ.Л., ГригорьевскихВ.С., ЕреминО.Н., ЕрусамличукГ.И., КамдинВ.А., ТокареваТ.В. Психотерапевтическая помощь постравшим в Атинской катастрофе // «Медицина катастроф»: Материалы международной конференции. — М., 1990. — С.368.
6. АполлоновА.Ю., ЕмелинВ.В., ФилатовА.И. Биомеханические критерии поражающего действия взрыва // Судебно-медицинская экспертиза. — 1996. — Т.39. — №4. — С.7—10.
7. АслановаЕ.А. Влияние нагревающего микроклимата глубоких угольных шахт на стан гипофизарно-тиреоидно-надпочечниковой системы горнорабочих // Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса: Тез. докл. на Всеукраинской научно-практической конф. — Донецк, 1995. — С.88.
8. АхмедовР.А., КолтуновА.Б. К вопросу про физиологическом статусе жителей региона с жарким климатом // Адаптация человека в различных климато-географических и производственных условиях. — Новосибирск. — 1981. — Т.1. — С.198—199
9. БабаеваА.Х., СеребряковЕ.П., СефероваР.И. Водно-солевой обмен у человека и животных при действии факторов аридной зоны. — Ашхабад. — 1979. — 216 с.
10. БабошаВ.А., ПастернакВ.Н., ЗолотухинС.Е., ШпаченкоН.Н., ЧирахС.Х. Некоторые аспекты догоспитального этапа оказания помощи пострадавшим с политравмой при авариях на угольных шахтах // «Медицина катастроф»: Материалы международной конференции. — М., 1990. — С.53.
11. БаратовА.Н. Пожарная безопасность. Взрывобезопасность: Справ. изд. — М.: Химия, 1987. — 272 с.
12. БелканияГ.С., ДарцмелияВ.А. Способ определения сердечного выброса крови у обезьян // Космическая биология и авиакосмическая медицина. 1983. — Т.17. — №4. — С.72—75.
13. БелканияГ.С., ДарцмелияВ.А., ДеминА.Н. Способ определения сердечного выброса крови у животных // Физиологический журнал СССР им.И.М.Сеченова. — 1985. — Т.71. — №3. — С.383—389.
14. БеловаЭ.С., ХоджиматовВ.А. Динамика обмена электролитов и воды в тканях крыс с изолированной минералокортикоидной недостаточностью при адаптации к воздействию теплового фактора // Адаптация человека в различных климато-географических и производственных условиях: Тез. докл. — Новосибирск. — 1981. — Т.1. — С.105—106.
15. БерезневаВ.И. Электротравма, электроожоги и их лечение. — Л.: 1964. — 58 с.
16. БредбериМ. Концепция гематоэнцефалического барьера: Пер. з англ. — М.: Медицина, 1983. — 480 с.
17. БубликЛ.А., КравецЮ.А. Оказание помощи и этапное лечение изолированной и сочетанной черепно-мозговой травмы при авариях на шахтах с глубокой выработкой угля // «Медицина катастроф»: Материалы международной конференции. — М., 1990. — С.162.
18. БуренинП.И. Действие ударной волны // Патологическая физиология экстремальных состояний. — М.: Медицина. — 1973. — С.107—119.
19. БуявыхА.Г., СтукановА.Ф. Изменение центральной гемодинамики у крыс со спонтанной гипертензией под влиянием низкочастотного магнитного поля // Патологическая физиология й экспериментальная терапия. — 1989. — №3. — С.59—61.
20. ВалуцинаВ.М. Технология медицинской помощи горнорабочим с тепловыми поражениями // Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса: Тез. докл. на Всеукраинской научно-практической конф. — Донецк, 1995. — С.317.
21. ВалуцинаВ.М. и др. Частота тепловых поражений у горнорабочих глубоких угольных шахт // Вестник гигиены и эпидемиологии. — 2001. — Т.5, №1. — С.50—52.
22. ВалуцинаВ.М., ТкаченкоЛ.Н., АслановаЕ.А. Особенности формирования тепловых поражений у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса // Медицина труда и промышленная экология. — 1996. — №4. — С.4—8.
23. ВартанянА.Р., КондранинГ.В., БудаевА.В., ВяловД.В., ЧурляевЮ.А. Функциональные изменения гемодинамики у шахтёров // Общая реаниматология. — 2006. — №1. — С.34—38.
24. Взрывные ураження / Э.А.Нечаев, А.И.Грицанов, И.П.Миннуллин и др. / под ред. Э.А.Нечаева — СПб.: ИКФ "Фолиант", 2002. — 656 с.
25. ВодяникВ.И. Взрывозащита технологического оборудования. — М.: Химия, 1991. — 256 с.
26. ВостриковВ.А. Функциональное состояние миокарда и центральная гемодинамики после высоковольтной электротравмы: Автореф. Дис. канд. мед. наук: 14.00.16. — Москва, 1988. — 21с.
27. ГайтонА. Физиология кровообращения. Минутный объем сердца и его регуляция: Пер. з англ. — М.: Медицина, 1969. — 472 с.
28. ГамалеяА.А., КоганА.Х. Реографический бескровный метод регистрации артериального давления у мелких лабораторных животных // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. — 1977. — №6. — С.75—78.
29. ГоризонтовП.Д., СиротининН.Н. Резистентность и поражение. Вопросы общей патологии // Патологическая физиология экстремальных состояний. — 1973. — С.7—35.
30. ГусакВ.К. Особенности ожогов при массовых шахтных авариях // Вестник неотложной и восстановительной медицины. — 2000. — Т.1. — №1. — С.3—6.
31. ГусакВ.К., ФистальЭ.Я., СперанскийИ.И. Особенности оказания медицинской помощи обожженным при взрывах угольно-метановой смеси // Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса: Тез. докл. на Всеукраинской научно-практической конф. — Донецк, 1995. — С.315.
32. ДжуркоБ.И. Роль спонтанного восстановления объема циркулирующей крови и изменения производительности сердца в исходе острой кровопотери // Патол. физиол. и эксперим. терапия. — 1977. — №3. — С.15—19.
33. Диагностика и лечение комбинированных поражений при взрывах рудничного газа и угольной пыли в шахтах. — Методические рекомендации. — Донецк, 1985. — 23 с
34. ДиденкоА.В., ИльинаН.М. Усовершенствованный способ измерения кровяного давления у крыс // Физиологический журнал им.И.М.Сеченова. — 1993. — Т.79. — №8. — С.134—137.
35. ДубицкийА.Е., СеменовИ.А., ЧепкийЛ.П. Медицина катастроф. — К.: Здоров’я, 1993. — 463 с.
36. ЕльскийВ.Н., ГусакВ.К., КривобокГ.К., ТалалаенкоА.Н. и др. Взрывная шахтная травма. — Донецк: "Апекс", 2002. — 172 с.
37. ЕльскийВ.Н., КривобокГ.К., АнтоновА.Г. Нарушение системной гемодинамики при взрывной шахтной травме с различным преморбидным фоном // Архив клинической и экспериментальной медицины (приложение). — 1997. — Т.6, №1. — С.17—21.
38. ЕльскийВ.Н., КривобокГ.К., АнтоновА.Г. Роль преморбидных факторов в патогенезе взрывной шахтной травмы // Архив клинической и экспериментальной медицины (приложение). — 1997. — Т.6, №1. — С.11—16.
39. ЕльскийВ.Н., КривобокГ.К., АнтоновЕ.В., КрюкА.Ю. Влияние состояния вегетативной нервной системы на течение взрывной шахтной травмы в эксперименте // Бюлетень V читань ім.В.В.Підвисоцького. — Одеса, 2006. — С.49—50.
40. ЕльскийВ.Н., КривобокГ.К., ЗахаровВ.И., АнтоновА.Г. Состояние церебральной гемодинамики, гематоэнцефалического барьера и водного баланса головного мозга при взрывной шахтной травме с различным преморбидным фоном // Архив клинической и экспериментальной медицины (приложение). — 1997. — Т.6, №1. — С.6—10.
41. ЕльскийВ.Н., КривобокГ.К., ЗахаровВ.И., КолесниковаС.В., РедькоА.А. Взаимодействие центральных и периферических механизмов адаптации к стрессу при взрывной шахтной травме // Архив клинической и экспериментальной медицины. — 2000. — Т.9, №1. — С.189—191.
42. ЕльскийВ.Н., КривобокГ.К., КрюкЮ.Я., ЛинчевскаяЛ.П., БондаренкоН.Н., РедькоА.А., АнтоновЕ.В. Состояние церебральной гемодинамики и гематоэнцефалического барьера под влиянием преимущественного действия ударной волны при взрывной шахтной травме в эксперименте // Запорожский медицинский журнал. — №3, 2005. — С.40—41.
43. ЕльскийВ.Н., КривобокГ.К., КрюкЮ.Я., ТалалаенкоА.Н, ЛинчевскаяЛ.П., БондаренкоН.Н., КолесниковаС.В., РедькоА.А., КрюкА.Ю. Влияние различных компонентов шахтного взрыва на состояние церебральной гемодинамики в эксперименте // Від фундаментальних досліджень — до прогресу в медицині. — Матер. конф. — Харків, 2005. — С.24.
44. ЕльскийВ.Н., КривобокГ.К., РедькоА.А. Нарушения церебральной гемодинамики при действии компонентов шахтного взрыва в начальном периоде взрывной шахтной травмы // Поленовские чтения. Материалы всероссийской научно-практической конф., посвящ. 150-летию со дня рождения В.М.Бехтерева (24—27 апреля 2007г.). — СПб., 2007. — С. 34—35.
45. ЕльскийВ.Н., КривобокГ.К., РедькоА.А., АнтоновЕ.В. Вариабельность сердечного ритма как метод оценки состояния вегетативной нервной системы при действии токсического компонента взрывной шахтной травмы в эксперименте // Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу: збірник статей. — Донецьк, 2005. — C401—402.
46. ЕльскийВ.Н., КривобокГ.К., РедькоА.А., АнтоновЕ.В., КрюкА.Ю. Нарушения мозгового кровообращения под действием контузионного компонента шахтного взрыва в эксперименте // Фізіологічний журнал (Матеріали XVII з'їзду Укр. фізіол. тов-ва з міжнар. Участю, присвяч. 125річчю ак. О.О.Богомольця, 18—20 травня 2006 р. Чернівці). — 2006. — Т52, №2. С.216—217.
47. ЕльскийВ.Н., КривобокГ.К., РедькоА.А., ЛинчевскаяЛ.П., БондаренкоН.Н. Нарушение центральной гемодинамики при моделировании токсического взрывного шахтного поражения эксперименте // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти (додаток). — 2007. — Т.3, №1. — С.13.
48. ЕльскийВ.Н., КривобокГ.К., ТалалаенкоА.Н. Патогенез и экспериментальная терапия взрывной шахтной травмы // Архив клинической и экспериментальной медицины (приложение). — 1998. — Т.7, №1. — С.76—82.
49. ЕльскийВ.Н., КривобокГ.К., ТалалаенкоА.Н., КрюкЮ.Я., БондаренкоН.Н., АнтоновА.Г., ЗахаровВ.И., РедькоА.А. Экспериментальный анализ взрывной шахтной травмы // Клініч. та експерим. патологія. — Чернівці: ІV національний конгрес патофізіологів України з міжнародною участю. — 2004. — Т.III, №2, Ч. 2. — 2004. — С.349—351.
50. ЕльскийВ.Н., КривобокГ.К., ТалалаенкоА.Н., КрюкЮ.Я., ЛинчевскаяЛ.П., БондаренкоН.Н., КолесниковаС.В., АнтоновА.Г., ЗахаровВ.И., РедькоА.А., ЗаведеяТ.Л. Патогенез взрывной шахтной травмы // Дизрегуляционная патология органов и систем. — Москва: Тез. докл. — 2004. — С.194.
51. ЕльскийВ.Н., КривобокГ.К., ТалалаенкоА.Н., КрюкЮ.Я., ЛинчевскаяЛ.П., БондаренкоН.Н., КолесниковаС.В., РедькоА.А. Взрывная шахтная травма // Реаниматология. Её роль в современной медицине. — Москва: материалы конференции. — 2004. — С.94—98.
52. ЕльскийВ.Н., КривобокГ.К., ТалалаенкоА.Н., РедькоА.А., КрюкА.Ю. Нарушения гемодинамики при взрывной травме (экспериментальное исследование) // Общая реаниматология. — 2005. — Т.1, №2. — С.31—33.
53. ЄльськийВ.М., КривобокГ.К., ТалалаєнкоО.М., РедькоГ.О. Сучаснi уявлення про роль преморбiдних факторiв, порушень гемодинамiки та гамк-ергічних механiзмiв в патогенезi вибухової шахтної травми // Архив клинической и экспериментальной медицины. — 2004. — №2. — С.138—144.
54. ЕникеевМ.В. Кровообращение в скелетной мускулатуре при кратковременной ишемии миокарда в условиях теплового стресса // Механизмы патологических процессов. Выпуск «Метаболические нарушения при некоторых патологических процессах». — Ташкент.— 1984. — С.27—28.
55. ЕрофеевМ. Простые вольтметры // Радио. — 1969. — №11. — С.41—43.
56. ЄльськийВ.М., КривобокГ.К., КолесніковаС.В., БондаренкоН.М., ЗахаровВ.І., РедькоГ.О. Морфо-функціональні зміни преморбідного періоду, що впливають на перебіг вибухової шахтної травми // Буковинський медичний вісник. — 2001. — Т.5, №1—2. — С.56—61.
57. ЄльськийВ.М., Кривобок Г.К., ТалалаєнкоО.М., РедькоГ.О. Сучасні уявлення про роль преморбідних факторів, порушень гемодинаміки та ГАМК-ергічних механізмів в патогенезі вибухової шахтної травми // Архив клинической и экспериментальной медицины. — 2003. — Т.12, №2. — С.138—143.
58. ЖерновО.А., ОсадчаО.І., СочієнковаЛ.С.Особливості патогенезу й клінічного перебігу електроуражень // Шпитальна хірургія. — 2003. — №1. — С.85—89.
59. ЗабабахинЕ.И. Некоторые вопросы газодинамики взрыва. — Снежинск: РФЯЦ-ВНИИТФ, 1997. — 207 с.
60. ЗайчикА.