ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТРУКТУРНИХ ПОРУШЕНЬ В СЕРЦІ ТА ЗМІН ІМУНОЛОГІЧНОЇ РЕАКТИВНОСТІ У ДОРОСЛИХ І СТАРИХ ТВАРИН З АДРЕНАЛІНОВОЮ МІОКАРДІОДИСТРОФІЄЮ :

Краткое описание

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень, символів і термінів......................................................5
Вступ..............................................................................................................................7
Розділ 1. Сучасні погляди на патогенез адренергічного ушкодження серця (огляд літератури)...................................................................................................................13
1.1. Зміни в серці та порушення імунологічної реактивності за розвитку адренергічного пошкодження.........................................................................13
1.2. Функціонально-структурний стан серця, його нейрогуморальна регуляція та особливості імунітету в середньому та похилому віці.............................32
Розділ 2. Матеріал і методи дослідження.................................................................39
2.1. Матеріал дослідження.........................................................................................39
2.2. Методи визначення активності процесів ПОЛ.................................................40
2.2.1. Визначення ТБК-активних продуктів.............................................................40
2.2.2. Визначення вмісту гідропероксидів ліпідів (ГПЛ)........................................41
2.3. Дослідження стану антиоксидної системи........................................................41
2.3.1. Визначення активності супероксиддисмутази...............................................41
2.3.2. Визначення активності каталази.....................................................................42
2.3.3. Визначення вмісту SH-груп.............................................................................43
2.3.4. Визначення вмісту церулоплазміну в плазмі крові.......................................43
2.4. Метод визначення активності аспартат- і аланінамінотрансфераз в сироватці крові.............................................................................................................................44
2.5. Методи дослідження активності маркерних ферментів мітохондрій серця.............................................................................................................................45
2.5.1. Визначення активності сукцинатдегідрогенази.............................................45
2.5.2. Визначення активності цитохромоксидази....................................................45
2.6. Дослідження показників гуморального імунітету............................................46
2.6.1. Визначення вмісту імуноглобулінів класів А, М, G в сироватці крові.......46
2.6.2. Визначення вмісту циркулюючих імунних комплексів в сироватці крові.............................................................................................................................47
2.6.3. Визначення титру комплементу в сироватці крові.......................................47
2.7. Визначення фагоцитарної активності лейкоцитів............................................48
2.8. Дослідження стану ендогенної інтоксикації.....................................................48
2.8.1. Визначення молекул середньої маси..............................................................48
2.8.2. Визначення сорбційної здатності еритроцитів..............................................49
2.9. Електрокардіографічне дослідження.................................................................49
2.10. Методи морфологічних досліджень................................................................50
2.10.1. Гістологічні дослідження...............................................................................50
2.10.2. Електронномікроскопічні дослідження........................................................50
2.10.3. Морфометричні дослідження........................................................................50
2.11. Методи математичного аналізу........................................................................51
Розділ 3. Динаміка показників пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидної системи, активності трансаміназ та ферментів енергозабезпечення в серці і крові дорослих і старих тварин за розвитку адреналінової міокардіодистрофії............52
3.1. Процеси пероксидного окиснення ліпідів.........................................................52
3.2. Стан антиоксидної системи................................................................................57
3.3. Активність трансаміназ.......................................................................................64
3.4. Активність сукцинатдегідрогенази і цитохромоксидази.................................67
Розділ 4. Стан імунологічної реактивності, фагоцитозу та ендогенної інтоксикації у тварин різних вікових груп за адреналінової міокардіодистрофії.....................................................................................................73
4.1. Показники гуморального імунітету...................................................................73
4.2. Стан фагоцитозу..................................................................................................80
4.3. Показники ендогенної інтоксикації...................................................................82
Розділ 5. Особливості електрокардіографічних та морфологічних змін серця дорослих і старих тварин за розвитку адреналінової міокардіодистрофії...........88
5.1. Електрокардіографічні зміни.............................................................................88
5.2. Дані світлової мікроскопії..................................................................................91
5.3. Електронномікроскопічні дослідження........................................................….99
5.4. Морфометричні дослідження...........................................................................106
Розділ 6. Аналіз і узагальнення результатів досліджень......................................112
Висновки....................................................................................................................130
Рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.................................................................................................................133
Список використаних джерел..................................................................................134
Додатки......................................................................................................................171

ВСТУП

Патологія серцево-судинної системи займає провідне місце в світі за розповсюдженістю, а також щодо інвалідизації та смертності населення. За даними Європейського кардіологічного товариства [1, 2], 40 % усіх летальних випадків в Європі є наслідком захворювань системи кровообігу. Частою причиною загибелі таких хворих є розвиток некротичного процесу в міокарді внаслідок значних порушень метаболізму [3, 4]. У США інфаркт міокарда розвивається щорічно у 900 000 осіб, вмирають 225 000, з них 125 000 гинуть на місці [5]. Адренергічні пошкодження [6, 7] розглядають як фактор ризику коронарогенних катастроф.
Особливої гостроти набуває ця проблема в старості, що зумовлено, з одного боку, значною поширеністю серцево-судинних захворювань та смертністю від них у даній віковій групі [8, 9], прогресуючим старінням популяції [10, 11], посиленням стресорних впливів [12], а з другого – специфічними особливостями серцевого м’яза та судин, пов’язаними як з процесом старіння, так і з віковим погіршанням загального стану організму [13-16]. Відмічають навіть подібність між віковими змінами і порушеннями, які виникають під впливом адренергічних факторів, що сприяло формуванню уявлення про розвиток у похилому віці стрес-вік-синдрому [13, 17]. Клінічний перебіг серцево-судинних захворювань у вказаному віковому періоді має свої характерні особливості [18-20].
Протягом останніх років поряд з відомими концепціями розвитку адренергічних та некротичних ушкоджень міокарда значна увага приділяється ролі й значенню змін імунного статусу [21-24], активації вільнорадикального окиснення ліпідів [25-27], наростанню ендотоксемії [28-30] та структурно-функціональній перебудові частин серцевого м’яза [31-33].
Проте дослідження вказаних процесів за умов адренергічного пошкодження, особливо у віковому аспекті, носять фрагментарний, розрізнений характер, не створюють цілісного уявлення, відтак вимагають подальшої розробки і уточнення.
Актуальність теми. Аналіз літературних джерел засвідчив, що патогенез адренергічного ушкодження серця, особливо на пізніх етапах його розвитку, вивчений недостатньо. Не з’ясованим залишається характер змін імунологічної реактивності, ендогенної інтоксикації при адреналіновій міокардіодистрофії та їх можливе місце в реалізації механізмів ураження серцевого м’яза, як і не вирішені остаточно питання порушень прооксидно-антиоксидної системи за цих умов. Важливо морфологічно кількісно оцінити патофізіологічні процеси, що розвиваються в серці за дії кардіотоксичної дози адреналіну для більш об’єктивного їх вивчення та логічного пояснення, визначити особливості ремоделювання міокарда. Недостатня увага з боку дослідників приділяється вивченню вікової реактивності в динаміці розвитку пошкодження міокарда за умов адренергічного впливу, хоча відомо про особливості функціонально-структурного стану серця в старості та його нейрогуморальної регуляції. Окрім цього, імунітет з віком зазнає істотних змін.
Виявлення особливостей патогенезу морфофункціональних змін серця та порушень імунологічної реактивності за розвитку адреналінової міокардіодистрофії у дорослих і старих тварин дасть змогу створити більш раціональні диференційовані методи попередження та корекції вказаної патології, діяти на пускові механізми та патогенетичні ланки.
Наведене вище зумовлює актуальність проведення експериментальних досліджень в даному напрямку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною планової наукової міжкафедральної теми “З’ясування ролі порушень кисневого гомеостазу при патології печінки та центральної гемодинаміки та пошук ефективних способів корекції змін, що виникають” (кафедр фармакології та медицини катастроф і військової медицини) Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського (№ держреєстрації 0101U001317), у виконанні якої автором самостійно проведено дослідження ушкодженого міокарда та організму в дорослих і старих тварин у динаміці розвитку адреналінової міокардіодистрофії, що викладено у матеріалах дисертації. Тема дисертаційної роботи затверджена Проблемною комісією “Патологічна фізіологія та імунологія” (протокол № 28 від 27 червня 2003 року).
Мета дослідження. З’ясувати в експерименті особливості патогенезу функціонально-структурних порушень в серці та змін імунологічної реактивності у дорослих і старих тварин у динаміці розвитку адреналінової міокардіодистрофії.
Завдання дослідження. 1. Дослідити функціонально-структурну організацію міокарда та стан імунної системи у інтактних дорослих і старих щурів.
2. Встановити в динаміці особливості змін імунологічної реактивності у тварин різних вікових груп за умов розвитку експериментальної адреналінової міокардіодистрофії.
3. Вивчити особливості біохімічних порушень, морфофункціональних змін в серці та морфометричних характеристик частин міокарда у дорослих і старих тварин в різні періоди дії кардіотоксичної дози адреналіну.
4. Дати порівняльну оцінку одержаним результатам експериментів.
Об’єкт дослідження – адреналінова міокардіодистрофія у білих нелінійних дорослих (8-10 міс.) і старих (18-24 міс.) щурів.
Предмет дослідження – імунологічна реактивність, біохімічні, функціональні та структурні порушення в серці тварин різного віку з адреналіновою міокардіодистрофією.
Методи дослідження – біохімічні: вміст ТБК-активних продуктів, гідропероксидів ліпідів як показники пероксидного окиснення ліпідів, активність супероксиддисмутази, каталази, вміст церулоплазміну, SH-груп як показники активності антиоксидної системи, активність аспартат- і аланінамінотрансфераз як показники цитолізу, активність сукцинатдегідрогенази і цитохромоксидази як показники енергозабезпечувального окиснення, вміст середніх молекул, сорбційна здатність еритроцитів як маркери ендогенної інтоксикації; імунологічні: концентрація імуноглобулінів класів A, M, G, циркулюючих імунних комплексів, активність комплементу як показники гуморального імунітету; функціональні: відсоток фагоцитуючих лейкоцитів і фагоцитарне число як показники фагоцитарної активності лейкоцитів, параметри ЕКГ – для визначення функціонального стану міокарда; гістологічні та електронномікроскопічні – для вивчення морфології міокарда на різних рівнях структурної організації, морфометричні (масо-, планіметричні) – для визначення структурної перебудови органа; статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у віковому аспекті комплексно досліджено особливості функціонально-структурних порушень в серці та змін імунологічної реактивності за розвитку адреналінової міокардіодистрофії. Встановлено патогенетичний взаємозв’язок процесів пероксидного окиснення ліпідів та активності ферментів енергозабезпечення в кардіоміоцитах експериментальних тварин. Вперше показано характер імунних та метаболічних порушень у дорослих і старих тварин, що супроводжують кардіотоксичність адреналіну в різні періоди його дії. Зазначено, що в патогенезі змін імунологічної реактивності за адреналінової міокардіодистрофії значна роль належить реакції оксидативного стресу, а зростання ендогенної інтоксикації лише поглиблює ці порушення. Одержано нові морфологічні дані про те, що в механізмах пошкодження міокарда за дії кардіотоксичної дози адреналіну важливу роль відіграють ранні розлади кровообігу. Виявлені закономірності структурної перебудови частин серцевого м’яза, яка характеризується незбалансованою та диспропорційною гіпертрофією і розширенням його камер з переважанням цих процесів у лівому шлуночку більшою мірою за рахунок дилятації, визначають особливості гемодинаміки ураженого адреналіном міокарда.
Вперше доведено, що тяжче ушкодження серця в старості за умов сильного адренергічного впливу супроводжується значною активацією вільнорадикального окиснення ліпідів, цитолітичних процесів, пригніченням активності сукцинатдегідрогенази і цитохромоксидази в серцевому м’язі, значними порушеннями гуморального імунітету і фагоцитозу, вираженим синдромом ендогенної інтоксикації, складною структурно-функціональною перебудовою відділів міокарда. Ці зміни зумовлюють особливості функціонування серця старих тварин і у віддалені терміни адреналінової міокардіодистрофії.
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень розширюють і поглиблюють існуючі знання про вікові особливості патогенезу адренергічних уражень міокарда, відкривають шляхи для напрацювання оптимальних і диференційованих методів корекції, які можуть попередити несприятливу функціонально-структурну перебудову серця і порушення імунологічної реактивності. Одержані дані дозволять розробити критерії прогнозування змін у міокарді залежно від віку і динаміки патологічного процесу за розвитку адренергічного пошкодження, що важливо для вирішення проблеми управління цими процесами коригуючими технологіями.
Показники гуморального імунітету і фагоцитозу, ендотоксемії, прооксидно-антиоксидної системи варто застосовувати як додаткові діагностичні критерії для оцінки тяжкості перебігу адренергічного ушкодження серця в cередньому та похилому віці.
Результати досліджень впроваджено в навчальний процес кафедр патологічної фізіології, медицини катастроф і військової медицини, патологічної анатомії Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського, кафедр патологічної фізіології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Запорізького державного медичного університету, Івано-Франківської та Буковинської державних медичних академій.
Особистий внесок здобувача. Здобувач здійснив літературний та патентний пошуки за темою дисертації і результати їх узагальнив в огляді літератури; опанував методики, необхідні для реалізації завдань дисертаційної роботи. Функціональні, біохімічні та морфометричні дослідження автором виконано особисто на базі Центральної науково-дослідної лабораторії Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського. Визначення показників гуморального імунітету і фагоцитозу, а також гістологічні і електронномікроскопічні дослідження проводилися за технічної підтримки співробітників лабораторії і кафедри гістології та ембріології академії1).
Автором проведено аналіз і узагальнення результатів дослідження, сформульовано основні положення і висновки. Основний творчий доробок і фактичний матеріал належить здобувачу.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включено до дисертації, оприлюднено на VІ, VІІ, VІІІ Міжнародних медичних конгресах студентів і молодих учених (Тернопіль, 2002, 2003, 2004), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції викладачів, студентів та молодих вчених “Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини” (Суми, 2004).
Публікації. Опубліковано 8 наукових праць, з яких 3 – у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 – у матеріалах конгресів і конференцій.

Список литературы

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО ТА ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. Виявлені закономірності морфофункціональних змін в серці та порушень імунологічної реактивності у дорослих і старих тварин за умов адренергічного пошкодження можуть бути теоретичною базою для розробки способів корекції, які дозволять попередити патологічну перебудову серцевого м’яза, а також напрацювати критерії прогнозу змін у міокарді залежно від віку.
2. Дослідження показників гуморального імунітету і фагоцитозу, ендогенної інтоксикації та вільнорадикального окиснення ліпідів можна вважати додатковими діагностичними критеріями для оцінки тяжкості перебігу адренергічних уражень міокарда.
3. При виборі адекватних методів корекції і оцінки адренергічних ушкоджень серця враховувати вікові особливості організму та перебігу патологічного процесу.
4. Для адекватного виявлення принципів структурно-функціональної організації відділів міокарда у експериментальних тварин та їхніх змін за умов його адренергічного ураження доцільно використовувати морфометричні методи дослідження.
5. Основні положення дисертації використовувати у навчальному процесі на кафедрах патологічної фізіології, патологічної анатомії, медицини катастроф і військової медицини, кардіології, внутрішніх хвороб вищих навчальних закладів МОЗ і МОН України, а також у роботі профільних наукових лабораторій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. Third Joint task force of European and other societies on cardiovascular disease preventiont in clinical practice (constituted by representatives of eight societes and intived experts). Executive summary // Eur. Heart J. – 2003. – Vol. 24, № 17. – P. 1601-1610.
2. Sans S., Kesteloot H., Kromhout D. on beholf of the Task Force of the European Society of Cardiology on Cardiovascular Mortality and Morbiditi Statistics in Europe. The burden of cardiovascular diseases mortality in Europe // Eur. Heart J. – 1997. – Vol. 18. – P. 1231-1248.
3. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Некоронарогенные болезни сердца. – К.: Морион, 2001. – 480 с.
4. Сердечно-сосудистые нарушения у больных с феохромоцитомой / С.Т. Зубкова, С.Л. Шляхтич, С.М. Лисянская, Л.А. Кузьминская // Лік. справа. – 2003. – № 3-4. С. 25-28.
5. ACC/AHA guidelines for the management of patients with acute myocardial infarction a report of the American College of Cardiology /American Heart Association Task Force on Practice Guidelines (Committee on Management of Acute Myocardial Infarction) / Ryan T.J., Anderson J.L., Antman E.M. et al. // Circulation. – 1996. – Vol. 100. – P. 1016-1030.
6. Смертність та інвалідність населення внаслідок серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань – проблема сучасності / Коваленко В.М., Дорогой А.П., Корнацький В.М., Прокопишин О.І., Манойленко Т.С. // Укр. кардіол. журн. – 2003. – № 6. – С. 9-12.
7. Передерій В.Г., Безюк М.М. Стрес і його наслідки // Укр. медичний часопис. – 2003. – № 6. – С. 65-69.
8. Современные тенденции в изменении течения и ближайших исходов инфаркта миокарда с зубцом Q в зависимости от возраста / Амосова Е.Н., Рябцев О.В., Прудкий И.В., Атаманенко О.А., Кудлай В.Р. // Укр. кардіол. журн. – 2004. – № 1. – С. 49-54.
9. Quality of life in elderly patients with cardiovascular disease / G.M. Rosano, C. Vitae, D. Onorati, M. Fini // Ital. Heart J. – 2004. – № 5 (Suppl. 2). – P. 16S-22S.
10. Population aging and the need for long term care: A comparison of the United States and the People\'s Republic of China / Pamela Arnsbergar, Patrick Fox, Xiulan Zhang, Shixun Gui // J. Cross-Gult. Gerontol. – 2000. – Vol. 15, № 3. – P. 207-277.
11. Safarova G., Pirozhkov S. Trends of population ageing in Russia and Ukraine with in European context // Клин. геронтол. – 2002. – № 5. – С. 147-148.
12. Кундиев Ю.И., Кальниш В.В., Нагорная А.М. Роль стресса в формировании здоровья населения: структурный анализ // Журн. АМН України. – 2002. Т. 8, № 2. – С. 335-345.
13. Фролькис В.В., Безруков В.В., Кульчицкий О.К. Старение и экспериментальная возрастная патология сердечно-сосудистой системы. – К.: Наукова думка, 1994. – 248 с.
14. Pugh K.G., Wei J.Y. Clinical implication of physiological changes in the aging heart // Drugs Aging. – 2001. – Vol. 18, № 4. – Р. 263-276.
15. Cafagna D., Ponte E. A spetti morfologici e funzionali dell\' apparato cardiovascolare nel\'eta avanzata: Esiste il “cuore senile ?” // Minerva med. – 1997. – Vol. 88, № 12. – Р. 491-500.
16. Ribera-Casado J.M. Ageing and the cardiovascular system // Z. Gerontol. Geriat. – 1999. – Vol. 32. – P. 412-419.
17. Фролькис Р.А., Фролькис В.В. Геронтология на рубеже веков //Журн. АМН України. – 1997. – Т. 3, № 1. – С. 3-19.
18. Павловская Е.Н. Сравнительная оценка особенностей течения острого периода инфаркта миокарда у больных трудоспособного, пожилого и старческого возраста // Укр. мед. альманах. – 2001. – Т. 4, № 3. – С. 133-155.
19. Fricourt P., Lemarcis L., Poitrinean O. Infarctus du myocarde du sujet agi // Rev. geriatr. – 2002. – Vol.27, № 4. – Р. 277-288.
20. Heart failure and myocardial infarction in the elderly. For its more specific management / G. de Gevigney, F. Delahaye, P. Staat, O. Roth // Press Med. – 2003. – Vol. 32, № 22. – P. 1033-1038.
21. Люлька Н.О. Реактивність організму та її корекція у хворих на інфаркт міокарда. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 69 с.
22. Шустваль Н.Ф. Иммунологические изменения у больных острым инфарктом миокарда и их диагностическое значение // Пробл. медичної освіти і науки. – 2000. – № 1. – С. 51-56.
23. Мойбенко А.А., Сагач В.Ф. Иммуногенные нарушения деятельности сердечно-сосудистой системы. – К.: Наукова думка, 1992. – 204 с.
24. Inflammation and immune system response against unstable angina and its relationship with coronary angiographic findins / Gokee M., Erdol C., Orem C., Tekelioglu Y., Durmus I., Kasap H. // Jpn. Heart J. – 2002. – Vol. 43, № 6. – P. 593-605.
25. Antioxidant potential of a novel tetrapeptide derivative in isoproterenol-induced myocardial necrosis in rats / Manikandan P., Sumitra M., Kumar D.A., Gayathri C., Arutselvan N., Manohar B.M., Puvanakrishnan R. // Pharmacology. – 2002. – Vol. 65, № 2. P. 103-109.
26. Enzymatic oxidant and antioxidant of human blood platelets in unstable angina and myocardial infarction / Pandey N.R., Konr G., Chandra M., Sanwal G.G., Misra M.K. // Int. J. Cardiol. – 2000. – Vol. 76, № 1. – P. 33-38.
27. Ithayarasi A.P., Devi C.S. Effect of alpha-tocopherol on lipid perоxidation in isoproterenol induced myocardial infarction in rats // Indian J. Physiol. Pharmacol. – 1997. – Vol. 41, № 4.–P. 369-376.
28. Лисенко О.В., Дейнеко І.І. Роль деяких продуктів катаболізму у перебігу ішемічної хвороби серця // Фізіол. журн. – 2002. – Т. 48, № 4. – С. 84.
29. Діка А. Зміни показників протеїно- та імунограми при гострому інфаркті міокарда // Практична медицина. – 2003. – Т. 9, № 4. – С. 82-85.
30. Долгих В.Т. Механизмы повреждения и защиты сердца при острой смертельной кровопотери // Вестн. Рос. АМН. – 2002. – № 8. – С. 25-32.
31. Червонописька О.М. Зміни стану внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих з різними типами діастолічного наповнення лівого шлуночка серця ішемічного та запального генезу при прогресуванні серцевої недостатності // Укр. кардіол. журн. – 2003. – № 6. – С. 22-27.
32. Динамика структурно-геометрических и функциональных показателей левого желудочка в ранние и поздние сроки инфаркта миокарда / Рябова Т.Р., Рябов В.В., Соколов А.А., Дудко В.А., Репин А.Н., Марков В.А., Карпов Р.С. // Ультразвук. и функц. диагнос. – 2001. – № 3. – С. 54-60.
33. Гнатюк М.С., Сливка Ю.І., Гудима А.А. Вплив магнітолазерного опромінювання на стан серцевого м’яза при адреналіновій міокардіодистрофії та харчовій депривації // Фізіол. журн. – 2000. – Т. 46, № 3. – С. 67-71.
34. Меерсон Ф.З. Патогенез и предупреждение стрессорных и ишемических повреждений сердца // М.: Медицина. – 1984. – 269 с.
35. Маркова О.О. Міокардіодистрофія і реактивність організму.–Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. – 150 с.
36. Непомнящих Л.М. Морфогенез важнейших общепатологических процессов в сердце. – Новосибирск, 1991. – 352 с.
37. Пшенникова М.Г. Феномен стресса. Эмоциональный стресс и его роль в патологии (Продолжение) // Пат.физиол. и эксп. тер. – 2000. – № 4. – С. 21-31.
38. Судаков К.В. Стресс: постулаты, анализ с позиций общей теории функциональных систем // Пат.физиол. и эксп. тер. – 1992. – № 4. – С. 86-93.
39. Владимиров Ю.А. Роль нарушений пептидного слоя мембран в развитии патологических процессов // Пат.физиол. и эксп. тер. – 1989. – № 4. – С. 7-18.
40. Drisher T.A., Ginsbury R., Fowler M.B. Spontaneous reversibility of catecholamine-indused cardiotoxicity in rats // Am. J. Cardiovasc. Pathol. – 1995. – Vol. 5, № 1. – P. 79-88.
41. Satoh H. Suppressive responses to calcium and cathecholamines in immobilization stress-loaded rats // Gen. Pharmacol. – 1998. – Vol. 30, № 3. – Р. 373-378.
42. Zimmer H.G., Irlbeck M., Kolbech-Ruhmkorff C.K. Response of the rat heart to catecholamines and thyroid hormones // Moll. Cell. Biochem. – 1995. – Vol. 147, № 1-2. – P. 105-114.
43. Davey D., Bateman J. Heart rate and catecholamine contribution to QT interval shortening on exercise // Clin. Cardiol. – 1999. – Vol. 22, № 8. – P. 513-518.
44. Меерсон Ф.З. Первичное стрессорное повреждение миокарда и аритмическая болезнь сердца. Часть 1 // Кардиология. – 1993. – Т. 33, № 4. – С. 50-59.
45. Пархоменко А.Н., Брыль Ж.В. Патофизиологические механизмы ишемического и реперфузионного повреждения миокарда в экспериментальных и клинических исследованиях // Укр. кардіол. журн. – 2000. – № 5-6. – С. 95-99.
46. Левицький В.А., Лучко М.І., Міхеєва Н.Г. Деякі аспекти порушення мікроциркуляції в серцевому м’язі щурів при емоційно-больовому стресі, ускладненому гіперхолестеринемією // Буковинський. мед. вісник. – 2002. – Т. 6, № 2-3. – С. 135-137.
47. Cai H., Harisson D.O. Endothelial dysfunction in cardiovascular disease: the role of oxidant stress // Circ. Res. – 2000. – Vol. 87. – P. 840-844.
48. Aging affects the association between endothelial nitric oxide synthase gene polymorphism and acute myocardial infarction in the Korean male population / Park J.E., Lee W.H., Hwang T.H., Chu J.A., Kim S., Choi Y.H., Kim J.S., Kim D.K., Lee S.H., Hang K.P., Seo J.D., Lee W.R. // Korean J. Intern. Med. – 2000. – Vol. 15, № 1. – P. 65-70.
49. Нарыжная Н.В., Маслов Л.И., Лишманов Ю.Б. Процессы биосинтеза белка в сердечной мышце и кардиопротекторные действия липидов -опиатных рецепторов при иммобилизационном стрессе // Вопр. мед. химии. – 2000. – Т. 46, № 2. – С. 127-134.
50. Myocardial injury leads to a release of heat shock protein (hsp) 60 and a suppression of the anti-hsp 65 immune response / Schett G, Metzler B, Kleindienst R., Ambrger A., Recheis H., Xu Q., Wick // Cardiovasc. Rev. – 1999. – Vol. 42, № 3. – P. 685-695.
51. Содержание селена и антиоксидантная активность крови у крыс с наследственной артериальной гипертензией в динамике экспериментального инфаркта миокарда / Якобсон Г.С., Антонов А.Р., Головатюк А.В., Маркель А.Л., Якобсон М.Г. // Бюл. экспер. биол. – 2001. – Т. 132, № 7. – С. 38-41.
52. Tumor necrosis factor-alpha at acute myocardial infarction in rats and effects on cardia fibroblasts / Jacobs M., Staufenberger S., Gergs U., Meuter K., Braandstatter R., Hafner M., Erte G., Schorb W. // J. Mol. Cell. Cardiol. – 1999. – Vol. 31, № 11. – P. 1949-1959.
53. Hansen P.R. Role of neutrophils in myocardial ischemia and reperfusion // Circulation. – 1995. – Vol. 91. – P. 1872-1885.
54. Єльський В.М., Зінкович І.І., Якубенко О.Д. Роль вільнорадикального окислення в реалізації стресу // Досягнення біології та медицини. – 2004. – № 1. – С. 53-56.
55. Ланкин В.З., Тихазе А.К., Беленков Ю.Н. Свободнорадикальные процессы при заболеваниях сердечно-сосудистой системы // Кардиология. – 2000. – № 7. – С. 48-61.
56. Dhalla N.S., Temsah R.M., Netticadam T. Role of oxidative stress in cardiovascular diseases // J. Hypertens. – 2000. – Vol. 18. № 6. – P. 655-673.
57. Владимиров Ю.А., Арчаков А.И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. – М.: Мир, 1972. – 252 с.
58. Дубинина Е.Е. Роль активних форм кислорода в качестве сигнальних молекул в метаболизме тканей при состояниях окислительного стресса // Вопр. мед. химии. – 2001. – Т. 47, № 6. – С. 561-581.
59. Тимочко М.Ф., Кобилінська Л.І. Вільнорадикальні реакції та їх метаболічна роль // Мед. хім. – 1999. – Т. 1, № 1. – С. – 19-24.
60. Кашулина А.П., Сотникова Е.Н. Роль перекисного свободнорадикального окисления в патологии и методы его изучения // Медицинская консультация. – 1996. – № 2. – С. 20-24.
61. Зенков Н.К., Меньшикова Е.Б. Активированные кислородные метаболиты в биологических системах // Усп. совр. биол. – 1993. – Т. 3, Вып 3. – С. 286-296.
62. Сейланов А.С., Попов Г.А., Конев В.В. Связь перекисного окисления липидов и клеточного дыхания // Биохимия. – 1982. – Т. 27, Вып.5. – С. 906-907.
63. Антиоксидантні засоби – необхідні компоненти комплексної фармакотерапії / Горчакова Н.О., Олійник С.А., Гаркава К.Г. та ін. // Фітотерапія в Україні. – 2000. – № 1. – С. 7-13.
64. Процеси ліпідної пероксидації при хронічних ураженнях печінки / Абрагамович О.О., Грабовська О.І., Терлецька О.І., Чувашко О.І., Падковський Ю.Р., Падковська Х.Ю. // Мед. хім. – 2000. – Т. 2, № 1. – С. 5-8.
65. Malonyldialdehyde, uric acid and white cell count as marcers of oxidative stress in acute myocardial infarction and acute coronary insufficiency / Domanski L., Pietrzak-Nowacka M., Szmatloch E., Wojcicki J., Drozdzik M. // Pol. Mеrkuriusz Lek. – 2001. – Vol. 11, № 62. – Р. 121-124.
66. Influence of isoproterenol-induced cardiac hypertrophy on oxydative myocardial stress / Balta N., Dumitru I.F., Stoian G., Petec G., Dinischiotu A. // Rom. J. Physiol. – 1995. – Vol. 32, № 1-4. – P. 149-154.
67. Davydov W., Shvets V.N. Lipid peroxidation in the heart of adult and old rats during immobilization stress // Exp. Gerontol. – 2001. – Vol. 36, № 7. – Р. 1155-1160.
68. Holvoet P., Collen D., Vande Werf F. Malonyldialdehyde – modified LDL as a marcer of acute coronary syndromes // JAMA. – 1999. – Vol. 281, № 18. – Р. 1718-1721.
69. Enzymatic oxidant and antioxidant of human blood platelets in unstable angina and myocardial infarction / Pandey N.R., Konr G., Chandra M., Sanwal G.G., Misra M.K. // Int. J. Cardiol. – 2000. – Vol. 76, № 1. – P. 33-38.
70. Трохимович А.А. Динаміка перекисного окислення ліпідів, активності антиоксидантної системи та нуклеопротеїдного обміну у хворих з ішемічною хворобою серця // Наук. вісник Ужгородського університету. Серія: Медицина. – 2001. – № 13. – С. 113-116.
71. Полянська О.С. Активність процесів ліпопероксидації при нестабільній стенокардії та інфаркті міокарда // Буковинський. мед. вісник. – 2002. – Т. 6, № 2. – С. 77-78.
72. Експериментальне дослідження кардіотропності препаратів біофлавоноїдного ряду / Т.С. Сахарова, Л.В. Яковлєва, Є.М. Горбань, О.О. Герасимова // Мед. хім. – 2001. – Т. 3, № 2. – С. 13-15.
73. Lipid peroxidation and antioxidant enzymes in isoproterenol indused oxidative stress in rat tissues / N. Rathore, S. John, М. Kale, D. Bhatnager // Pharmacol. Res. – 1998. – Vol. 38, № 4. – Р. 297-303.
74. Хара М.Р. Динаміка показників гліколізу, ПОЛ та АОС у самців і самок щурів з адреналіновою міокардіодистрофією // Мед. хім. – 2002. – Т. 4, № 4. – С. 73-75.
75. Яковлева Л.В., Ивахненко А.К., Сахарова Т.С. Изучение кардиопротекторных свойств субстанции и таблеток эллаговой кислоты при доксорубициновой миокардидистрофии у крыс // Эксп. и клин. медицина. – 2000. – № 1. – С. 55-57.
76. Ithayarasi A.P., Devi C.S. Effect of alpha-tocopherol on lipid peroxidation in isoproterenol induced myocardial infarction in rats // Indian J. Physiol. Pharmacol.–1997. – Vol. 41, № 4. – P. 369-376.
77. Nirmala C., Puvanakrishan R. Protective role of curcumin against isoproterenol induced myocardial infarction in rats // Mol. Cell. Biochem. – 1996. – Vol. 159, № 2. – Р. 85-93.
78. Активность церулоплазмина у больных ишемической болезнью сердца / Л.Б. Ким, Т.Г. Филатова, Е.Ю. Калмыкова, А.В. Яковлев // Бюл. СО РАМН. – 2001. – № 4. – С. 30-35.
79. К оценке метаболических, иммунных и функциональных нарушений при острой коронарной недостаточности / И.В. Логачева, Л.А. Лещинский, М. Ю Колесникова, И. Р. Стайсин / Рос. кардиол. журн. – 2002. – № 4. – С. 23-26.
80. Влияние экстремальных факторов экологии на резистентность здорового человека / Н.М. Коломоец, В.Г. Новоженов, М.А. Белоногов, И.А. Волчек // Военно-медицинский журнал. – 1997. – № 5. – С. 49-53.
81. Паренхиматозно-стромальные отношения в миокарде: альтеративная недостаточность кардиомиоцитов и морфогенез очагового кардиосклероза / Л.М. Непомнящих, Е.Л. Лушникова, Д.Е. Семенов, В.В. Столяров // Бюл. экспер. биол. – 2002. – Т. 134, № 8. – С. 219-226.
82. Закиров Н.У., Айзиков М.И., Курмуков А.Г. Кардиопротекторное действие глицирама при изадриновом повреждении миокарда // Экспер. и клин. фармакол. – 2000. – Т. 63, № 5. – С. 24-26.
83. Кінах М.В., Фартушок Н.В., Полторак Л.В. Перекисне окислення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантний захист в динаміці у хворих на інфаркт міокарда // Галицький лікарський вісник. – 2004. – Т. 11, № 1. – С. 118-119.
84. Хныченко Л.К., Бульон В.В., Сапронов Н.С. Изучение влияния нового производного таурина на некоторые показатели метаболизма при экспериментальном инфаркте миокарда // Экспер. и клин. фармакол. – 2001. – Т. 64, № 2. – С. 38-40.
85. Карнаух Е.В., Киричок Л.Т. Патогенетичний аспект кардіопротекторної дії антистресових засобів // Ліки. – 1999. – № 2. – С. 7-11.
86. Меньшикова Е.Б., Зенков И.К., Сафина А.Ф. Механизмы развития окислительного стресса при ишемическом и реперфузионном поврежденни миокарда // Усп. совр. биол. – 1997. – Т. 3, Вып 3. – С. 362-373.
87. Крылов В.Н., Лукьянова Л.Д., Корягин А.С. Влияние убихинона-10 на энергетический обмен и ПОЛ в миокарде крыс при ишемии // БЭБИМ. – 2000. – Т. 130, № 7.– С. 35-38.
88. Антидотная эффективность ресинтезированного унитиола / Максимов Ю.Н., Краснюк Е.П., Овруцкий В.М. и соавт. // Соврем. пробл. токсикол. – 2000. – № 1. – С. 34-37.
89. Вплив електромагнітних хвиль міліметрової довжини на динаміку процесів утворення енергії в мітохондріях серця щурів при харчовій депривації і адреналіновій міокардіодистрофії / М.С. Гнатюк, Ю. І. Сливка, Л.В. Зоря, М.М. Корда // Одеський медичний журнал. – 2001. – № 1. – С. 11-13.
90. Посохова К.А., Лєбєдєва Т.А. Вплив L-аргініну, N-нітро-L-аргініну та аміногуанідину та метаболічних процесів в ушкодженому адреналіном міокарді // Буковинський мед. вісник. – 2004. – Т. 8, № 1. – С. 141-145.
91. Лукьянова Л.Д. Молекулярные механизмы тканевой гипоксии и адаптация организма // Фізіол. журн. – 2003. – Т. 49, № 3. – С. 17-35.
92. Ігрунова К.Н., Ігрунов Л.П. Енергообмін в міокарді при підвищенні симпатичного тонусу // Матеріали V Конгресу кардіологів України 24-27 грудня 1996 року. – К., 1996. – С. 41.
93. Карсанов И.В., Гошашвили Л.Е., Семехова Е.В. Действие НАД и цитохрома С на систему энергетического обеспечения и ультраструктуру кардиомиоцита при токсико-аллергическом миокардите // Вопр. мед. химии. – 1993. – Т. 39, № 2. – С. 50-55.
94. Padma V.V., Devi C.S. Effect of fish oil on mitochondrial respiration in isoproterenol induced myocardial infarction in rats // Indian J. Exp. Biol. – 2002. – Vol. 40, № 3. – P. 268-272.
95. Marin-Garcia J., Coldenthal M.J., Moe G.W. Abnormal cardiac and sceletal muscle mitochondrial function in pacing-induced cardiac failure // Cаrdiovasc. Res. – 2001. – Vol. 52, № 1. – Р. 103-110.
96. Іккерт О.В., Кургалюк Н.М., Гордіте К. Вплив L-аргініну та Nw-нітро-L-аргініну на окисне фосфорилювання і процеси ліпопероксидації у щурів з різною резистентністю до гіпоксії за умов стресу // Укр. біохім. журн. – 2001. – Т. 73, № 6. – С. 89-97.
97. Содержание адениловых нуклеотидов и компонентов креатинфосфокиназной системы в серце взрослых и старых крыс при иммобилизационном стрессе / В.Н. Швец, О.Б. Макоед, Р.Ф. Каптюх, В.В. Давыдов // Пробл. старения и долголетия. – 2000. – Т. 9, № 2. – С. 113-116.
98. Комаров Ф.И., Коровкин Б.Ф., Меньшиков В.В. Биохимические исследования в клинике. – Элиста: АПП “Джангар”. – 1999. – 250 с.
99. Функциональная клиническая иммунология – перспективное направление современной науки / Стефани Д.В., Виноградова Т.В., Ружицкая Е.А., Семенов А.В., Сухоруков В.С. // Иммунология. – 2002. – № 3. – С. 164-166.
100. Визир В.А., Березин А.Е. Иммунологические механизмы формирования и прогрессирования сердечной недостаточности // Запорожский медицинский журнал. – 2000. – № 1. – С. 38-45.
101. Федоров В.В., Иванов В.П., Коваленко А.Д. Клиническое значение некоторых факторов иммунитета у больных миокардиодистрофиями // Врач. дело. – 1991. – № 8. – С. 49-53.
102. Клинико-морфологические особенности очагового повреждения миокарда при миокардите и миокардиодистрофии / И.Р. Палеев, Л.А. Одинокова, М.А. Гуревич и др. // Рос. мед. журнал. – 1992. – № 4. – С. 79.
103. Лебедев В.В. Супероксидная теория патогенеза и терапии иммунных расстройств // Вестник Рос. АМН. – 2004. – № 2. – С. 34-40.
104. Антоненко В.Т. Патологическая физиология иммунных повреждений сердца. – К.: Наук. думка, 1979. – 264 с.
105. Определение количества В-лимфоцитов и ЦИК у больных ИМ / Корочкин И.М., Чукаева И.И., Литвинова С.И. и др. // Кардиология. – 1985. – Т. 25, № 8. – С. 89-94.
106. Состояние функциональной активности Т-лимфоцитов у больных инфарктом миокарда с различным клиническим течением (по данным флюоресцентного зондирования ядер) / Е.Н. Амосова, Г.Б. Афонина, Г.В. Мостбауер, С.Н. Рева // Лік. справа. – 1997. – № 5. – С. 44-47.
107. Роль иммунопатологических реакций в развитии миокардита / Коваленко В.Н., Гавриленко Т.И., Ильяш М.Г., Мотюк Г.А., Корнилина Е.М., Клубова А.Ф. // Український медичний часопис. – 2001. – № 1. – С. 54-56.
108. Пшенникова М.Г. Феномен стресса. Эмоциональный стресс и его роль в патологии (продолжение) // Пат.физиол. – 2001. – № 2. – С. 26-30.
109. Першин С.Б., Кончугова Т.В. Стресс и иммунитет. – М.: Крон-Пресс, 1996. – 160 с.
110. Physical effort – induced changes in immune parameters / Crazzi L., Salmaggi A., Dufour A., Ariano C., Colangelo A.M., Parati E., Lazzaroni M., Nespolo A., Bordin G., Castellazzi C. // Int. J. Neurosci. – 1993. – Vol. 68, № 1, 2. – P. 133-140.
111. Exercise-indused immunomodulation – possible roles of neuroendocrine and metabolic factores / Pedersen B.K., Brunsgaard H., Klokker M., Kappel M., Maclean D.A., Nielsen H.B., Ronche T. // Int. J. Sports Med. – 1997. – Vol. 18, № 3 (Suppl. 1). – P. S2-S7.
112. Woods J.A. Exercise and neuroendocrine modulation of macrophage function // Int. J. Sports Med. – 2000. – Vol. 21, № 5 (Suppl. 1). – P. S24-S30.
113. Козырева Т.В., Елисеева Л.С., Вавилин В.А. Влияние скорости и глубины охлаждения крыс на иммунный ответ и содержание кортикостерона в плазме крови // Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. – 2000. – Т. 86, № 12. – С. 1618-1623.
114. Herbert T.B., Cohen S. Stress and immunity in humans: a metaanalytic review // Psychosom. Med. – 1993. – Vol. 55. – P. 364-379.
115. Resistanse of extrathymic T cells to stresess and the role of ehdogenous glucocorticoids in stress a associated immunosuppression / Shimizu Т., Kawamura Т., Miyaji G., Oya H., Bannai M., Yamamoto S., Weerasinghe A., Halder R.C., Natanabe H., Hatakeyama // Scand. J. Immunol. – 2000. – Vol. 51, № 3. – P. 285-292.
116. Perna F.M., Schneiderman N., La Perriere A. Psychological stress, exercise and immunity // Int. J. Sports Med. – 1997. – Vol. 18, № 3 (Suppl. 1). – P. S78-S83.
117. Хаитов Р.М., Лесков В.П. Иммунитет и стресс // Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. – 2001. – Т. 87, № 8. – С. 1060-1072.
118. Шейко В.І., Лунін Н.В. Стан гранулоцитарної системи за умов імобілізаційного стресу при імуностимуляції // Фізіол. журн. – 1996. – № 1-2. – С. 91-96.
119. Friedman E.M., Irwin M.R. A role for CRH and the sympathec nervous system in stress – induced immunosupression // Ann. N. Y. Acad. Sci. – 1995. – Vol. 771. – P. 396-418.
120. Modulation of the immune system by the autonomic nervous system and its implication in immunological changes afther training / Nagatomi K., Kaifu T., Okutsu M., Zhang X., Kanemi O., Ohmori H. // Exerc. Immunol. Rev. – 2000. – Vol. 6. – P. 54-74.
121. Qiu Y.H., Peng Y.P., Wang J.J. Cellular and molecular mechanisms of regulation of immune functions by catecholamines // Sheng Li Ke Xue Jin Zhan. – 2003. – Vol. 34, № 4. – Р. 303-308.
122. Madden K.S., Felten D.L. Experimental basis for neural-immune interaction // Physiol. Rev. – 1995. – Vol. 75. – P. 77-106.
123. Вплив дозованого фізичного навантаження на імунний статус осіб молодого віку / Луцик Б.Д., Лаповець Л.Є., Марський О.Г., Кімова-Темчук В.М., Бевз О.В. // Львівський медичний часопис. – 2003. – № 1. – С. 14-15.
124. Новиков Д.К. Справочник по клинической иммунологии и аллергологии. – Минск: Беларусь, 1987. – 226 с.
125. Ройт А. Основы иммунологии. – М.: Медицина, 1991. – 327 с.
126. Цыбулина Е.В., Крохинова Л.Н. Изменение содержания иммуноглобулинов при ишемической болезни сердца // Кардиология. – 1980. – № 8. – С. 106-107.
127. Словиньски С., Мошчынськи П. Содержание иммуноглобулинов в сыворотке крови у больных инфарктом миокарда // Кардиология. – 1987. – № 12. С. 89-91.
128. Изменения иммунологического статуса больных ИМ в разные сроки заболевания / Пономарева А.Г., Кулянин В.И., Ширко Г.И., Фомина Л.А., Тихонова С.И. // Кардиология. – 1986. – Т. 26, № 9. – С. 45-49.
129. Токабаев А.К., Садыков К.Б., Эфендиев И.М. Некоторые показатели состояния иммунитета при стенокардии и инфаркте миокарда // Здравохранение Казахстана. – 1988. – № 11. – С. 43-45.
130. Syvolap V.D., Pivovar S.N., Syvolap V.V. Cellular and humoral immunity in patients with acute disorder of coronary circulation // Lik. Sprava. – 2003. – № 3-4. – Р. 29-31.
131. Павлова О.С., Бабова І.К., Крокос А.А. Характеристика імунного статусу хворих на різні форми ішемічної хвороби серця на санаторному етапі відновлювального лікування // Наук. вісник Ужгородського університету. Серія: Медицина. – 2000. – № 11. – С. 160-163.
132. Люлька Н.О. Гуморальний імунітет у хворих на інфаркт міокарда в гострому та підгострому періодах // Вісн. наук. досл. – 1999. – № 3. – С. 27-30.
133. Таран Л.Д. Система комплемента // Биохимия. – 1993. – Т. 58, № 5. – С. 780-787.
134. Титов Л.П. Дискретно-динамический и корреляционный анализ взаимоотношений системы комплемента с В- и Т- системами иммунитета // Здравохранение Белоруссии. – 1989. – № 2. – С. 22-25.
135. Грицюк А.И., Сидорова Л.Л., Амосова Е.Н. Сопоставление изменений некоторых энзимологических и иммунологических показателей, данных электрокардиотопографии при инфаркте миокарда, осложненном истинным кардиогенным шоком и острой левожелудочковой недостаточностью // Кардиология. – 1984. – № 4. – С. 16-21.
136. Бабов К.Д., Шумаков В.А., Братусь В.В. Особенности иммунного статуса больных с различными формами ишемической болезни сердца. 1. Аутоиммунные реакции в дестабилизации ишемической болезни сердца и развитии острого инфаркта миокарда // Укр. кардіол. журн. – 1995. – № 2. – С. 17-21.
137. Effect of pexolizumab, an anti-C5 complement antibody, as adjunctive therapy to fibrinolysis in acute myocardial infarction: the complement inhibition in myocardial infarction treated with thrombolytics (COMPLY) trial / Mahaffey K.W., Granger C.B., Nicolan J.C., Ruzyllo W., Weaver W.D., Throux P., Hochman J.S., Filloon T.G., Mojcik C.F., Todaro T.G., Armstrong P.W. // Circulation. – 2003. – Vol. 108, № 10. – P. 1176-1183.
138. Серик С.А. Иммуновоспалительная активность при ишемической болезни сердца // Укр. кардіол. журн. – 2002. – № 1. – С. 40-45.
139. Влияние энзимотерапии на атерогенность сыворотки и иммуно-воспалительные реакции на этапе реабилитации больных с інфарктом миокарда / Коваленко В.Н., Рябоконь Е.Н., Гавриленко Т.И., Мхитарян Л.С., Следзевская И.К., Шумаков В.А., Корнилина Е.М. // Укр. кардіол. журн. – 2000. – № 1-2. – С. 10-13.
140. Возможности использования некоторых биохимических и иммунологических показателей в дифференциальной диагностике нестабильной стенокардии и острого периода инфаркта миокарда / В.А. Алмазов, И.О. Фрейдлин, Е.И. Красильникова, Е.Я. Маграчева // Кардиология. – 1989. – № 4. – С. 21-24.
141. Маркеры воспалительного ответа и размеры инфаркта миокарда / Корочкин И.М., Чукаева И.И., Орлова Н.В. и др. // Кардиология. – 1993. – № 1. – С. 46-47.
142. Гаєвська М.Ю. Циркулюючі імунні комплекси за умов норми і патології // Вісн. наук. досл. – 2000. – № 4. – С. 37-40.
143. Волосянко А.Б. Роль імунних комплексів при хронічних гепатитах В у дітей і їх динаміка в процесі лікування // Одеський медичний журнал. –2000. – № 6. – С. 56-58.
144. Влияние анксиолитических средств на некоторые иммунологические показатели у стрессированных крыс / Э.Б. Арушян, М.А. Батурина, Э.В. Бейер, Е.М. Кузьмина // Экспер. и клин. фармакол. – 2003. – № 6. – С. 45-47.
145. Особенности иммунокомплексного процесса при инфаркте миокарда / Корочкин И.М., Чукаева И.И., Литвинова С.Н., Клебанов Г.И., Крейнина М.В., Черняк В.Я. // Сов. медицина. – 1990. – № 4. – С. 7-11.
146. Хаитов Р.М., Пинегин Б.В. Иммуномодуляторы и некоторые аспекты их клинического применения // Клин. медицина. – 1996. – № 8. – С. 7-12.
147. Функциональная активность фагоцитов крови у больных с острым инфарктом миокарда с зубцом Q при различном клиническом течении / Амосова Е.Н., Афонина Г.Б., Мостбауер Т.В., Подолец Т.Т., Рева С.Н. // Укр. кард. журн. – 1997. – № 2. – С. 19-24.
148. Ноодла С.А., Уускюла М.М. Адгезивная активность фагоцитов у больных инфарктом міокарда // Кардиология. – 1995. – № 5. – С. 67-69.
149. Особенности кислородзависимого метаболизма нейтрофилов и моноцитов у больных нестабильной стенокардией и его коррекция предукталом / В.А. Романов, А.Е. Кратнова, Н.В. Романова, О.А. Хрусталев // Пат.физиол. и эксп. тер. – 2003. – № 3. – С. 14-17.
150. Ігрунова К.М., Моторна М.М., Степанова Т.І. Апоптоз мононуклеарних клітин крові у хворих з патологією серцево-судинної системи // Лабор. д-ка. – 2004. – № 1. – С. 16-18.
151. Ren G., Dewald O., Fragogiannis N.G. Inflammatory mechanisms infarction // Curr. Drug. Targlts Inflamm. Allergy. – 2003. – Vol. 2, № 3. – Р. 242-256.
152. Neutrophil infiltration of culprit lesions in acute coronary syndromes / Naruko T., Ueda M., Haze K., van der Wal A.C., van der Loos C.M., Itoh A., Komatsu R., Ikura Y., Ogami M., Shimada Y., Ehara S., Koshiyama M., Takeuchi K., Yoshkawa J., Becker A.E. // Circulation. – 2002. – Vol. 106, № 23. – Р. 2894-2900.
153. Дзизинский А.А., Калмыков С.В. Клиническое значение хемилюминесценции лейкоцитов при инфаркте миокарда // Терапевт. архив. – 1991. –Т. 63, № 4. – С. 73-76.
154. Імунний статус та атерогенний потенціал у хворих на інфаркт міокарда на етапі реабілітації / О.М. Рябоконь, Т.І. Гавриленко, О.М. Корніліна, Л.В. Якушко // Медичні перспективи. – 2000. – Т. 5, № 2. – С. 49-51.
155. Иммунный статус у больных с сердечно-сосудистой патологией / Зурочка А.В., Абрамовских О.С., Никушкина К.В., Прокопьева О.Б., Владыкина О.В., Квятковская С.В. // Клинич. лабор. д-ка. – 2001. – № 10. – С. 16.
156. Исмагилов М.Ф., Коршун Ю.В. Роль вегетативной нервной системы в регуляции неспецифических иммунных реакций организма // Казанский мед. журн. – 1991. – Т. 72, № 1. – С. 69-72.
157. Иммуномодулирующее действие препаратов жирорастворимых витаминов после интенсивных физических нагрузок, выполнявшихся при низкой температуре окружающей среды / А.Р. Авокян, И.Л. Бровкина, А.И. Лазарев, Б.С. Утегнев // Пат.физиол. и эксп. тер. – 2002. – № 3. – С. 26-29.
158. Нарушение основных параметров стресс-реализующей системы при действии на организм локальной вибрации / Н.С. Давыдова, А.В. Лизарев, Е.А. Абраматец, Т.И. Иванская // Медицина труда и промышленная экология. – 2003. – № 3. – С. 32-35.
159. Бакалюк О.Й., Панчишин Н.Я., Дзига С.В. Синдром ендогенної інтоксикації, механізм виникнення, методи ідентифікації // Вісн. наук. досл. – 2000. – № 1. – С. 11-13.
160. Сміян І.С., Білозецька - Сміян С.І. Ендогенна інтоксикація – основний патогенетичний фактор при гострій та хронічній патології // Зб.: Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини. – Тернопіль, 1994. – С. 99-100.
161. Николайчик В.В. Молекулярные механизмы развития эндогенной интоксикации и совершенствование путей детоксикации: Автореф. дисс... докт. мед. наук. – М., 1984. – 37 с.
162. Корякина Е.В., Белова С.В. Молекулы средней массы как интегральный показатель метаболических нарушений (обор литературы) // Клинич. лабор. д-ка. – 2004. – № 3. – С. 3-8.
163. Кліщ І.М., Загрійчук О.П., Кравчук Л.О. Вплив молекул середньої маси плазми крові щурів на вільно радикальні процеси в нормі та при токсичному ураженні печінки // Мед. хім. – 1999. – Т. 1, № 1. – С. 82-85.
164. Особенности характера изменений молекул средней масы плазмы крови при хронических панкреатитах у детей / М.С. Суровкина, С.И. Полякова, Н.И. Урсова, Е.Н. Ананьева // Клинич. лабор. д-ка. – 2001. – № 11. – С. 7-8.
165. Вальдман Б.М., Волчегорский И.А., Пужевский А.С. Среднемолекулярные пептиды крови как эндогенные регуляторы перекисного окисления липидов в норме и при термических ожогах // Пат.физиол. и эксп. тер. – 1995. – № 2. – С. 23-25.
166. Волчегорский И.А., Вальдман Б.М., Скобелева Н.А. Анальгетические и антистрессорные эффекты среднемолекулярных пептидов в норме и при термических ожогах // Пат.физиол. и эксп. тер. – 1991. – № 3. – С. 44-47.
167. Диагностическая ценность оценки проницаемости мембран эритроцитов в качестве критерия интоксикационного синдрома / Петросян Э.А., Неделько Н.А., Каде А.Х., Петросян Н.Э., Горбов Л.В., Петросян М.Э. // Клинич. лабор. д-ка. – 2001. – № 8. – С. 5-8.
168. Определение содержания среднемолекулярных пептидов в крови больных острым инфарктом миокарда / И.М. Корочкин, И.И. Чукаева, С.Н. Литвинова, Б.Л. Лурье // Лаб. дело. – 1988. – № 9. – С. 15-18.
169. Гнатюк М.С., Сливка Ю.І. Вплив ентеросорбції на стан серця щурів при харчовій депривації і адреналіновій міокардіодистрофії // Наук. вісник Ужгородського університету. Серія: Медицина. – 2000. – № 12. – С. 19-21.
170. Пархоменко А.Н., Берташевич Л.Н. Применение энтеросорбции у больных в остром периоде инфаркта миокарда // Врач. дело. – 1992. – № 1. – С. 55-57.
171. Гофман Е.А., Габинский Я.Л., Яковлева С.В. Применение плазмафереза у больных с острым инфарктом миокарда, осложненным ранней постинфарктной стенокардией // Эффер. терапия. – 2001. – Т. 7, № 4. – С. 37-41.
172. Роль нарушений метаболизма в миокарде крыс и эндотоксемии в патогенезе постреанимационной кардидепресии / Долгих В.Т., Шикунова Л.Г., Русаков В.В., Чесноков В.И., Корпачева О.В., Золотов А.Н., Мордык А.В. // Пат.физиол. и эксп. тер. – 1999. – № 2. – С. 15-19.
173. Влияние среднемолекулярных пептидов крови при ожогах на сократимость изолированного миокарда и регуляцию сердечного ритма / Вальдман Б.М., Пужевский А.С., Волчегорский И.В., Мерензон Л.Н., Лифшиц Р.И. // Пат.физиол. и эксп. тер. – 1988. – № 6. – С. 40-43.
174. Букаев Д.Н., Румянцев В.Б., Курянков Р.Н. Влияние психоэмоционального стресса на функцию почек // Урология и нефрология. – 1991. – № 1. – С. 3-5.
175. Рожковський Я.В. Патогенетичні механізми порушення імунологічної резистентності організму за умов формування стрес-синдрому та шляхи її фармакологічної корекції: Автореф. дис… д-ра. мед. наук: 14.03.05 / Одес. держ. мед. ун-т. – О., 2002. – 34 с.
176. Мойбенко О.О,. Феліпова О.Ю., Потапенко П.І. Ехокардіографічні дослідження центральної гемодинаміки і морфометричних показників серця при важких фізичних навантаженнях // Український медичний альманах. – 2002. – Т. 5, № 4. – С. 81-84.
177. Cardioprotective potential of ocimum sanctum in isoproterenol induced myocardial infarction in rats / Sharma M., Kishare K., Gupta S.K., Joshi S., Arya D.S. // Mol. Cell. Biochem. – 2001. – Vol. 225, № 1. – Р. 75-83.
178. Experimental myocardial necrosis in rats: role of arjunolic acid on plateled aggregation, coagulation and antioxidant status / Sumitra M., Manikandan P., Kumar D.A., Arutselvan N., Balakrishna K., Manohar B. M., Puvanakrishan R. // Mol. Cell. Biochem. – 2001. – Vol. 224, № 1-2. – Р. 135-142.
179. Zakirov N.U., Aizimov M.I., Kurmukov A.G. The cardioprotective action of 18-dehydroglycerrhetic acid in experimental myocardial damage // Eksp. Klin. Farmacol. – 1999. – Vol. 62, № 2. – Р. 19-21.
180. Дисперсия интервала QT: современное состояние проблемы / Ватутин Н.Т., Кетина Е.В., Калинкина И.В., Столика О.И., Дунаева О.А. // Укр.кадіол. журн. – 2000. – № 1-2. – С. 92-98.
181. Даценко О.Г., Яблучанський М.І. Частота серцевих скорочень, синусова тахікардія та тривалість життя // Галицький лікарський вісник. – 2001. – Т. 8, № 4. – С. 154-157.
182. Role of nondiagnostic exercise-indused ST-segment abnormalities in predicting future coronary events in asymptomatic volunteers // Rywik T.M., O\'Counor F.C., Gitting N.S., Wright J.K., Khan A.A., Fleg J.L. // Circulation. – 2002. – Vol. 106, № 22. – Р. 2782-2792.
183. Пахомова С.П., Каленский В.Х., Щербань Н.Н. Интервал Q-T у больных инфарктом миокарда // Врач. дело. – 1988 – № 4. – С. 57-58.
184. Prognostic significance of ST potentials determine by body surface mapping in inferior wall acute myocardial infarction / A. Bell, M. Loughhead, S. Walker, D. Kilpatrick // Amer. J. Cardiol. – 1989. – Vol. 64, № 5 – Р. 319-323.
185. Varsano S., Schlesinger Z. Correlation of T-wave changes occurring during exercise ECG with the hemodynamic changes that govern myocardial O2 balance // ISR J. Med. Sci. – 1982. – Vol. 18, № 2 – Р. 225-230.
186. Ithayarasi A.P., Padmavathy V.N., Shyamala Devi C. Effect of alpha-tocopherol on isoproterenol-induced myocardial infarction in rats – electrocardiographic, biochemical and histological evidences // Indian J. Phisiol. Pharmacol. – Vol. 40, № 4 – Р. 297-302.
187. Samuels M.A. Neurogenic heart disease: a unifying hypothesis // Amer. J. Cardiol. – Vol. 60. – Р. 15J-19J.
188. Евсевьева М.Е. Стрессорная перестройка миокарда: динамика структурных изменений при различных видах стресса // Бюл. экспер. биол. – 2000. – Т. 130, № 10. – С. 378-381.
189. Непомнящих Л.М., Рушникова Е.Л., Семенов Д.Е. Особенности внутриклеточной регенерации кардиомиоцитов при пластической недостаточности миокарда // Бюл. экспер. биол. – 2000. – Т. 130, № 10. – С. 463-468.
190. Клазматоз як типова реакція ендотеліоцитів на дію пошкоджуючих факторів / Герелюк І.П., Лучко І.М., Герелюк В.І., Міхеєва Н.Т., Дзюбак О.Д. // Фізіол. журн. – 2000. – Т. 46, № 2 (додаток). – С. 5-6.
191. Гнатюк М.С., Сливка Ю.І. Структурні зміни в серці при адреналіновій міокардіодистрофії та харчовій депривації в експерименті // Вісн. наук. досл. – 2002. – № 2. – С. 113-115.
192. Непомнящих Л.М., Циммерман В.Г. Преднекротические контрактурные повреждения кардиомиоцитов: фотохимическое флюорохромирование и люминисцентная микроскопия // Бюл. экспер. биол. – 2000. – Т. 132, № 9. – С. 343-349.
193. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия: Руководство. – М.: Медицина, 1990. – 382 с.
194. Морфометрия сердца в норме / Г.С. Кирьякулов, Н.И. Яблучанский, В.Е. Шляховер, Т.В. Рябцева. – К.: Вища школа, 1990. – 152 с.
195. Червонописька О.М. Стан внутрішньосерцевої геодинаміки та особливості ре моделювання лівого шлуночка у хворих з різними типами діастолічного наповнення ішемічного генезу // Лік. справа. – 2003. – № 8. – С. 3-7.
196. Розенберг В.Д., Непомнящих Л.М. Патоморфологические критерии ремоделирования постинфарктного сердца // Бюл. экспер. биол. – 2003. – Т. 135, № 1. – С. 110-115.
197. Кравчун П.Г., Ефремов О.А. Влияние стрептазы на течение неосложненного Q-инфаркта миокарда // Междунар. мед. журн. – 2003. – № 4. – С. 18-20.
198. Бєлікова Н.О. Морфофункціональні основи адаптації серця при фізичних навантаженнях в залежності від типів його вегетативної регуляції: Автореф. дис… канд. біол. наук: 14.03.01 / Терноп. держ. мед акад. ім. І.Я. Горбачевського. – Т., 2001. – 19 с.
199. Little W.C., Chend C.P. Left atrial role in left ventricular filling at rest during exercise and during the development of heart failure // Eur. Heart J. – 2000. –Vol. 2 (Suppl. K). – Р. 297-302.
200. Teerlink J.R., Pfeffer J.M., Pfeffer M.A. Progressive ventricular remodeling in response to diffuse isoproterenol-induced myocardial necrosis in rats // Circ. Res. – 1994. – Vol. 75. – Р. 105-113.
201. Гнатюк М.С., Пришляк А.М. Адаптаційні зміни просторових параметрів камер серця при токсичному ураженні // Вісн. наук. досл. – 2002. – № 2. – С. 123-125.
202. Долженко М.М. Особливості гемодинамічних параметрів у хворих із постінфарктною ішемією міокарда // Медичні перспективи. – 2001. – Т. 6, № 1. – С. 10-12.
203. Bejma J., Ramires P., Ji L.L. Free radical generation and oxidative stress with ageing and exercise: differential effects in the myocardial and liver // Acta Physiol. Scand. – 2000 – Vol. 169, № 4. – Р. 343-351.
204. Davydov W., Shvets V.N. Age-dependent differences in the stimulation of lipid peroxidation in the heart of rats during immobilization stress // Exp. Gerontol. – 2003 – Vol. 38, № 6. – Р. 693-698.
205. Garbuzova V. Iu., Davydov D.D. The age-related characteristics of the effect of dimethylsulfoxide on myocardial catalase activity in immobilization stress // Eksp. Klin. Farmacol. – 1998. – Vol. 61. – № 6. – Р. 62-64.
204. Talankina A., Yastrebov A. Changes of lipid perxidation in patients of the various age groups after myocardial infarction // Clin. Gerontol. – 2002. – № 5.– P. 165.
205. Антипероксидазна активність крові при нестабільній стенокардії у хворих зрілого та похилого віку / М.В. Кінах, Н.В. фартушок, В.В. Стадник, Р.Р. Волощук // Актуальні проблеми мікроциркуляції та гемостазу при патології внутрішніх органів: Матеріали науково-практичної конференції (Чернівці, 16-17 вересня). – Чернівці, 2002. – С. 63-64.
206. Насосная функция сердца у крыс разного возраста при мышечных тренировках и гипокинезии / Р.Р. Нигматуллина, Р.А. Абзалов, И.Г. Хурамшин, Н.И. Абзалов // Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. – 2000. – Т. 86, № 12. – С. 1580-1586.
207. Age and exercise-related changes in myocardial mitochondria in mice / R. Coleman, A. Weiss, S. Finkelbrand, M. Silbermann // Acta Histochem. – 1988 – Vol. 83, № 1. – Р. 81-90.
208. Age-dependent changes in cardiovascular and metabolic responses to exercise in Beagle dogs / A. Shasser, M. Simunek, M. Sciser, G. Hofecker // J. Vet. Med. – 1997 – Vol. 44, № 8. – Р. 449-460.
209. White M., Leenen F.H. Effect of age on cardiovascular responses to adrenaline in man // Br. J. Clin. Pharmacol. – 1997. – Vol. 43, № 4. – Р. 407-414.
210. Ischemia – reperfusion in the adult mоuse heart influence of age / G. Azhar, W. Gao, L. Liu, J. Wei // Exp. Gerontol. – 1999. – Vol. 34, № 5. – Р. 699-714.
211. Мисула І.Р. Особливості стресорного ушкодження серця в старості і способи його попередження: Автореф. дис… д-ра мед. наук: 14.03.05 / Одес. держ. мед. ун-т. – О., 1996. – 38 с.
212. Шатило В.Б. Механізми зниження стійкості людей літнього віку до дії стресових чинників та можливі шляхи корекції: Автореф. дис… д-ра. мед. наук: 14.03.03 / АМН України. Ін-т геронтології – К., 2001. – 38 с.
213. Exercise induces recruitment of lymphocytes with an activated phenotype and short telomeres in young and elderly humans / Bruunsgaard H., Jensen M.S., Schjerling P., Halkjaer-Kristensen J., Ogawa K., Skinhoj P., Pedersen B.K. // Life Sci. – 1999.– Vol. 65, № 24. – P. 2623-2633.
214. Effect of exercise on the immune response of young and old horses Horohov D.W., Dimock A., Guirnalda P., Folson R.W., McKeever K.H., Malinowski K. // Am. J. Vet. Res. – 1999. – Vol.60, № 5. – P. 643-647.
215. Immune response to a single lout of exercise in joung and elderly subjects / Mazzeo R.S., Raikumar G., Rolland J., Blaher B., Jennings G., Esler M. // Mech. Ageing Dev. – 1998. – Vol. 100, № 2. – P. 123-132.
216. Кричковская Л.В., Донченко Г.В.