ПРОБЛЕМА ДЕФІЦИТУ ЙОДУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ (експериментально-клінічне дослідження) : ПРОБЛЕМА ДЕФИЦИТА ЙОДА И ОСОБЕННОСТИ деятельности центральной нервной системы, возможности коррекции (экспериментальное исследование)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ПРОБЛЕМА ДЕФІЦИТУ ЙОДУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ (експериментально-клінічне дослідження)
  • Альтернативное название:
  • ПРОБЛЕМА ДЕФИЦИТА ЙОДА И ОСОБЕННОСТИ деятельности центральной нервной системы, возможности коррекции (экспериментальное исследование)
  • Кол-во страниц:
  • 295
  • ВУЗ:
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    На правах рукопису


    ВОРОНИЧ-СЕМЧЕНКО НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА

    УДК 612.8+616.391+546.15+616-089.882


    ПРОБЛЕМА ДЕФІЦИТУ ЙОДУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ
    (експериментально-клінічне дослідження)

    14.03.03 нормальна фізіологія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора медичних наук



    Науковий консультант
    ЄМЕЛЬЯНЕНКО
    ІРИНА ВСЕВОЛОДІВНА,
    доктор медичних наук,
    професор



    Івано-Франківськ 2008








    ЗМІСТ


    ЗМІСТ.............. 2
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ . 5
    ВСТУП ... 6
    РОЗДІЛ 1 РОЛЬ ТИРЕОЇДНИХ ГОРМОНІВ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ).. 17
    1.1. Особливості синтезу тиреоїдних гормонів та їх участь у метаболічних процесах організму в нормі і за умов йододефіциту 18
    1.2. Вплив тиреоїдних гормонів на морфо-функціональний стан
    ЦНС... 25
    1.3. Сучасні підходи до профілактики та корекції проявів
    ендемічного зобу... 35
    РОЗДІЛ 2 ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ... 44
    2.1. Об’єкт та методи експериментальних досліджень. 44
    2.2. Об’єкт та методи клінічних спостережень.. 51
    РОЗДІЛ 3 ТИРЕОЇДНИЙ СТАТУС, СТАН ЛІПІДНОГО ОБМІНУ, МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦНС У ЩУРІВ ІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ ГІПОТИРЕОЗОМ НА ТЛІ ЙОДОДЕФІЦИТУ . 60
    3.1. Зміни тиреоїдного статусу, біохімічних показників сироватки крові та сечі у щурів із експериментальним гіпотиреозом на тлі йододефіциту. 60
    3.2 Морфологічні особливості ЦНС у щурів із експериментальним гіпотиреозом на тлі йододефіциту .. 64
    РОЗДІЛ 4 ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ГІПОТИРЕОЗУ НА ТЛІ ЙОДОДЕФІЦИТУ.. 76
    4.1 Зміни тиреоїдного статусу, біохімічних показників сироватки крові та сечі у щурів із експериментальним гіпотиреозом на тлі йододефіциту за умов корекції преапаратом „Йодид-100” . 76
    4.2 Зміни тиреоїдного статусу, біохімічних показників сироватки крові та сечі у щурів з експериментальним гіпотиреозом на тлі йододефіциту за умов корекції йодидом калію при надлишковому поступленні до організму хлоридів 80
    4.3 Зміни тиреоїдного статусу, біохімічних показників сироватки крові та сечі у щурів з експериментальним гіпотиреозом на тлі корекції йододефіциту за умов корекції йодидом калію при надлишковому поступленні до організму фторидів ... 85
    4.4 Морфологічні зміни структур головного мозку щурів із експериментальним гіпотиреозом на тлі йододефіциту за умов корекції... 90
    РОЗДІЛ 5 ТИРЕОЇДНИЙ СТАТУС, СИСТЕМА ЛІПІДНОГО ОБМІНУ, ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЦНС У ДІТЕЙ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ НА ТЕРИТОРІЯХ ІЗ РІЗНИМ РЕГІОНАЛЬНИМ СТУПЕНЕМ ЙОДОДЕФІЦИТУ . 110
    5.1. Тиреоїдний статус, система ліпідного обміну, особливості психофізіологічного та фізичного розвитку дітей, які проживають на території помірного йододефіциту ... 110
    5.2. Тиреоїдний статус, система ліпідного обміну, особливості психофізіологічного та фізичного розвитку дітей, які проживають на території легкого йододефіциту 128
    5.3. Порівняльний аналіз показників тиреоїдного статусу, системи ліпідного обміну, особливостей психофізіологічного та фізичного розвитку дітей, які проживають на територіях із різним регіональним вмістом йоду в довкіллі . 147

    РОЗДІЛ 6 ТИРЕОЇДНИЙ СТАТУС, СИСТЕМА ЛІПІДНОГО ОБМІНУ, ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЦНС У ДІТЕЙ ІЗ ЛАТЕНТНИМ ГІПОТИРЕОЗОМ НА ТЛІ КОРЕКЦІЇ ПРЕПАРАТОМ „ЙОДИД-100” ...165
    АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ .. 187
    ВИСНОВКИ 218
    ДОДАТКИ .. 222
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . 244










    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    ЙДЗ - йододефіцитні захворювання
    ЛПВС - ліпопротеїни високої щільності
    ЛПНЩ - ліпопротеїни низької щільності
    СТГ - соматотропний гормон
    ТЗГ - тироксинзв’язуючий глобулін
    Т3 - трийодтиронін
    Т4 - загальний тироксин
    FT4 - вільний тироксин
    ТРГ - тиреотропін рилізинг гормон
    ТРФ - трансформуючий ростковий фактор
    ТТГ - тиреотропний гормон
    УЗД - ультразвукове дослідження
    ЦНС - центральна нервова система
    ЩЗ - щитоподібна залоза







    ВСТУП


    Актуальність теми. Одним із пріоритетних медико-соціальних напрямків охорони здоров’я є подолання йододефіциту, який навіть при легкому ступеню виступає пусковим механізмом багатьох хвороб щитоподібної залози (ЩЗ). Постійне зростання йодобумовленої патології ЩЗ є наслідком погіршення екологічної ситуації, недостатньої ефективності профілактики та лікування йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) [21, 29-30, 51, 87, 146, 148, 152, 153]. Завдяки зусиллям ВООЗ та її Міжнародного комітету по контролю за йододефіцитними захворюваннями (ІССІDD), Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ більшість державних і громадських організацій визнали проблему дефіциту йоду глобальною та соціально вагомою для людства [21, 51, 56, 107, 321, 339, 394, 450].
    Для України важливість боротьби з йододефіцитом зумовлена тим, що практично вся її територія в тій чи іншій мірі є ендемічною стосовно зобу [26, 37, 112, 149, 150]. „Державна програма профілактики йодної недостатності у населення 2002-2005 рр.”, „Концепція Державної цільової програми запобігання виникнення захворювань, спричинених йодною недостатністю, на період до 2013 року” і проект Закону „Про попередження станів і захворювань, спричинених йодною недостатністю” містять наукові та практичні положення шляхів розв’язання цієї актуальної проблеми, адже поширеність різних видів тиреоїдної патології в Україні постійно зростає. За період з 2000 по 2007 рр. захворюваність на гіпотиреоз у державі підвищилась на 9,3 %, досягнувши 1 752 905 випадків, що складає 3,7 % населення. За показниками інтенсивності це становить 3 721,6 випадків на 100 тис. осіб. Майже 85 % зареєстрованої серед населення України патології ЩЗ пов’язані із йодною депривацією довкілля: грунту, води, повітря [123, 167, 192, 199, 206]. Ці статистичні дані стосуються тільки діагностованих та виражених ЙДЗ і не включають широко розповсюджені донозологічні форми хвороби. При врахуванні субклінічних стадій гіпотиреозу в ендемічних по зобу регіонах кількість хворих перевищує 50 % дорослого населення [87, 92]. У дітей рівень питомої ваги тиреопатології сягає 79 % від загальних показників ендокринної захворюваності у західних (переважно йододефіцитних) регіонах та 50,5 % у східних областях, що становить відповідно 13 597,7 та 5 075,3 випадків на 100 тис. дітей [200].
    Згідно до класичної концепції етіологічним чинником ЙДЗ є дефіцит йоду в навколишньому середовищі [14, 21, 36, 37, 52, 62, 78, 93, 94, 102, 104, 107, 109, 110, 113, 114, 118, 120, 122, 125, 127, 137, 146, 147, 149, 150, 154, 171, 177, 285, 288, 297, 301, 316, 336, 345]. Проте йододефіцит в організмі може виникнути і в неендемічному регіоні при погіршенні засвоєння цього мікроелементу [217]. Цей аспект даної проблеми досліджений недостатньо.
    ЙДЗ, крім ендемічного зобу, включають розвиток ендемічного кретинізму, сповільнення фізичного, статевого, психомоторного та інтелектуального розвитку, які зустрічаються в регіонах із вираженим йодним дефіцитом у довкіллі [23, 26, 36, 37, 46, 61, 62, 63, 64, 69, 71, 87, 88, 93, 97, 101, 104, 109, 161, 177, 187, 188, 205, 206, 213, 223, 224, 239, 243, 270, 298, 300, 301, 384, 385, 432]. Однак неблагоприємний вплив на організм людини може здійснювати і легкий йодoдефіцит [51, 55, 87, 66, 69, 92, 115, 133, 139, 153, 154, 237, 239, 278, 292, 367, 389, 432]. Особливої уваги заслуговує вивчення впливу дефіциту йоду на психофізіологічний розвиток дітей, які визначатимуть у майбутньому соціальне здоров’я нації [51, 55, 66, 69, 87, 92, 98, 115, 133, 153, 154, 211, 244, 245, 239, 292, 308, 328, 367]. До сьогодення недостатньо вивчені питання, пов’язані із впливом йододефіциту на діяльність центральної нервової системи (ЦНС) [56, 68, 72, 98, 143, 156, 159, 164, 210, 228, 244, 258, 290, 380]. Обмеженими є дані про роль інших макро- чи мікроелементів, змін показників ліпідного обміну та системи оксиду азоту в патогенезі ендемічного зобу [54, 94, 186, 438, 279]. Залишається актуальним дослідження ефективності профілактики та лікування змін з боку ЦНС за умов латентного гіпотиреозу на тлі йододефіциту чи впливу на організм інших струмогенних чинників.
    Таким чином, важливою перспективою сучасної фізіології та ендокринології є поглиблене вивчення причин недостатнього засвоєння йоду організмом, вибір маркерів і удосконалення методів ранньої діагностики та аналізу проявів гіпотиреозу на тлі йододефіциту. Вартим уваги напрямком теоретичної та клінічної медицини є з’ясування структурно-функціональних змін та особливостей діяльності ЦНС за умов дефіциту йоду. Вивчення вказаних питань проводиться з метою вдосконалення способів профілактики, своєчасного виявлення та оптимальної корекції ЙДЗ та їх наслідків.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Івано-Франківського державного медичного університету і є складовою комплексної науково-дослідної роботи „Вплив дефіциту йоду на показники фізичного розвитку, функціональний стан ЦНС, серцево-судинної, інших систем організму та шляхи їх корекції” (номер держреєстрації 01031002178). Здобувач була відповідальним виконавцем даної наукової роботи.
    Тема дисертації затверджена проблемною комісією МОЗ і АМН України „Фізіологія людини” 17 січня 2003 р. (протокол № 36) і Вченою Радою Івано-Франківської державної медичної академії 27 лютого 2003 р. (протокол № 2).
    Мета роботи: вивчити вплив дефіциту йоду на особливості діяльності ЦНС та з’ясувати ефективність корекції. Створити морфо-функціональну концепцію впливу йододефіциту на ЦНС та обгрунтувати можливості корекції.
    Завдання дослідження:
    1. Вивчити в експерименті тиреоїдний статус за умов дефіциту йоду.
    2. З’ясувати експериментальним шляхом біохімічні зміни у сироватці крові (вміст холестерину, тригліцеридів, нітрит-іону) та сечі (вміст йоду) на тлі дефіциту йоду в організмі.
    3. Встановити морфологічні особливості рухових та сенсорних ділянок кори головного мозку, базальних гангліїв та мозочка щурів при гіпофункції ЩЗ в умовах йододефіциту.
    4. Проаналізувати тиреоїдний статус дітей шкільного віку, які проживають на територіях із різним регіональним ступенем дефіциту йоду.
    5. Оцінити стан ліпідного обміну у школярів із латентним гіпотиреозом.
    6. Охарактеризувати вплив йодованих гормонів ЩЗ на інтелектуальну, сенсомоторну функції ЦНС, показники фізичного розвитку та їх зміни при донозологічній формі гіпотиреозу у дітей за різних умов проживання.
    7. Дослідити доцільність та ефективність корекції йододефіциту в організмі та визначити оптимальні шляхи усунення негативного впливу такого стану на діяльність ЦНС.
    8. Створити концепцію впливу йододефіциту на морфо-функціональний стан ЦНС та обґрунтувати можливості його корекції.
    Об’єкт дослідження: діяльність ЦНС та метаболічні зміни за умов дефіциту йоду.
    Предмет дослідження: тиреоїдний статус, структурно-функціональний стан ЦНС, система ліпідного обміну, NO-залежна компонента, сироватка крові, показники розумового, психофізіологічного та фізичного розвитку, способи корекції.
    Методи дослідження. Для досягнення мети були використані наступні методи дослідження: імуноферментний аналіз (встановлення тиреоїдного статусу шляхом визначення рівня трийодтироніну Т3, тироксину Т4, тиреотропного гормону аденогіпофізу ТТГ у сироватці крові); біохімічні дослідження (визначення показників ліпідного обміну: рівня загального холестерину, тригліцеридів, β-ліпопротеїнів у сироватці крові; вмісту метаболіту циклу оксиду азоту нітрит-іону в сироватці крові; екскреції йоду з сечею); оптичної мікроскопії (проведення структурного аналізу головного мозку); ультрасонографічний (УЗД ЩЗ встановлення об’єму ЩЗ); рефлексографії (визначення часу ахілового рефлексу з’ясування функціонального стану нервової системи); психологічне тестування (визначення коефіцієнта інтелекту IQ, проведення коректурної проби, дослідження темпу сенсомоторних реакцій для аналізу інтелектуальної та сенсомоторної функцій головного мозку); антропометричний (оцінка фізичного розвитку); математико-статистичні (варіаційної статистики, кореляції, регресії, множинного кореляційно-регресійного аналізу з використанням критерію Стьюдента t, коефіцієнта кореляції r, коефіцієнта множинної регресії - R, коефіцієнта детермінації - R2).
    Наукова новизна одержаних результатів. Отримані дані свідчать про вплив дефіциту йоду на морфо-функціональний стан та особливості діяльності ЦНС, розкривають механізми корекції латентного гіпотиреозу та його наслідків і є теоретичною основою нових аспектів патогенезу донозологічних стадій ендемічного зобу.
    Уперше на підставі комплексного дослідження вивчено співвідношення між тиреоїдним статусом, станом ліпідного обміну та морфологічними особливостями ЦНС у тварин із експериментальним гіпотиреозом. Описані структурно-метаболічні порушення за умов дефіциту йоду та їх динаміка на тлі корекції. Доведена ефективність фармакологічної корекції препаратом „Йодид-100” функціонального стану ЩЗ, метаболічних показників (ліпідного обміну, вмісту нітрит-іону) та структурних порушень головного мозку при експериментальному гіпотиреозі.
    Уперше з’ясовано вплив хлору та фтору на ефективність лікування гіпотиреозу йодидом калію в експерименті. Виявлено погіршення йодного забезпечення за умов надлишкового поступлення до організму хлоридів та фторидів, що свідчить про конкурентне засвоєння цих речовин на користь хлору та фтору.
    Установлена наявність кореляційного зв’язку між вмістом тиреоїдних гормонів та показниками обміну ліпідів, даними ліпідного обміну та вмістом нітрит-іону в сироватці крові, що вказує на роль та місце метаболічних змін у патогенезі гіпотиреозу.
    Автором уперше проаналізована залежність тиреоїдного забезпечення, ліпідного статусу, особливостей діяльності ЦНС дітей шкільного віку (у тому числі школярів із соціопатичних сімей) від вираженості зобної ендемії. Вперше встановлена кореляція між показниками тиреоїдної системи, станом ліпідного обміну та психофізіологічним статусом школярів при латентному гіпотиреозі, ефективність корекції виявлених змін йодидом калію (препарат „Йодид-100”). Виявлено сповільнення розумового та фізичного розвитку соціальнодепривованих школярів із зобом за умов обмеження йодного забезпечення організму. Доказана зворотність виявлених психосоматичних порушень при ранній їх діагностиці та корекції. На основі отриманих результатів та їх наукового обгрунтування рекомендовано препаратами йоду усувати та запобігати розвиток донозологічних форм гіпотиреозу. Зокрема, уперше проаналізована доцільність застосування йодиду калію (препарату „Йодид-100”) з метою покращення діяльності ЦНС дітей із латентним гіпотиреозом.
    Для дослідження рівня розумового розвитку (визначення IQ) за умов йододефіциту адаптована для використання в Україні методика CFET (Culture Free Intellect Test) Р. Кеттела. На основі отриманих результатів (наявність сильного кореляційного зв’язку між IQ та рівнем тиреоїдних гормонів, вмістом йоду в сечі; а також між коефіцієнтом інтелекту та об’ємом ЩЗ) впроваджена методика скринінгового тестування з метою активного виявлення дітей і дорослих із недостатнім йодним забезпеченням та зниженням функціональної здатності ЩЗ. Побудований алгоритм математичної моделі дозволяє прогнозувати зниження вмісту тиреоїдних гормонів та дефіцит йоду в організмі згідно коефіцієнта інтелекту.
    Запропонована морфо-функціональна концепція змін ЦНС за умов дефіциту йоду та обґрунтовані можливості їх корекції.
    Практичне значення одержаних результатів. Сформульована структурно-функціональна концепція змін ЦНС за умов дефіциту йоду розкриває природу порушення розумового, психофізіологічного, фізичного розвитку організму. Метаболічні зміни, зниження інтелекту можуть служити маркерами для виділення групи ризику з гіпотиреозу за умов йододефіциту. Доведена цінність IQ та дисліпідемії для ранньої діагностики компенсованих форм гіпотиреозу. Отримані результати вказують на зворотність порушення розумового розвитку та психофізіологічних розладів на стадії латентного гіпотиреозу, що компенсуються при адекватному лікуванні. Виявлені морфо-функціональні зміни ЦНС при субклінічному гіпотиреозі відповідають компенсаторно-адаптивній спроможності ЩЗ і послужили основою для застосування патогенетичного лікування. Встановлені механізми разом з клінічними дослідженнями дають можливість діагностики ранніх доклінічних зворотних змін з боку ЦНС при обмеженні йодного забезпечення дітей. Отримані результати мають значення для запобігання та усунення порушень з боку центральної нервової та інших систем організму у дітей, які проживають в ендемічних по йоду регіонах.
    Результати дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес кафедр фізіології, патофізіології, ендокринології з курсом ЛФК, пропедевтики дитячих хвороб, педіатрії Івано-Франківського державного медичного університету (додатки А, Б, В, Д, Е, Ж, З, И, Й), кафедр нормальної фізіології, патологічної фізіології, біохімії і факультетської та шпитальної педіатрії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (додатки К, Л, М, Н), кафедр фізіології Київського національного медичного університету та Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського (додатки П, Р, С), в практичну медицину Івано-Франківської МДКЛ (додаток Т), ендокринологічного відділення Івано-Франківської ОКЛ (додатки У, Ф), ендокринологічного відділення поліклініки № 2 Деснянського району м.Києва (додаток Х), терапевтичного відділення лікарні „Феофанія” ДУС (м. Київ) (додатки Ц, Ш).
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є науково-дослідною працею здобувача. Основні ідеї та розробки, виконані в межах дисертаційного дослідження, результати, висвітлені в рукописі дисертації і публікаціях належать автору. Автором особисто обґрунтована актуальність проблеми, здійснено патентно-інформаційний пошук, сформульована концепція, мета та задачі дослідження, розроблена програма та вибрані методи дослідження. Дисертантом самостійно відтворена модель експериментального гіпотиреозу на тлі йододефіциту, зроблено забір матеріалу, сформовані групи для клінічних спостережень, проведено психофізіологічне дослідження, статистично опрацьовані результати дослідження на основі пакету статистичного аналізу Microsoft Excel. Автор власноруч проаналізувала і узагальнила отримані результати, сформулювала положення та висновки. Дисертант створила структурно-функціональну концепцію змін ЦНС на тлі йодного дефіциту та за умов корекції. Здобувач адаптувала для використання в Україні методику CFET Р. Кеттела для визначення коефіцієнта інтелекту IQ та запропонувала її для скринінгового тестування дітей і дорослих на предмет з’ясування рівня йодного забезпечення організму. Дослідження проведенні на базі кафедр нормальної фізіології (зав. д.мед.н., проф. І. В. Ємельяненко науковий консультант) та пропедевтики дитячих хвороб (зав. д.мед.н., проф. А.П.Юрцева) ІФДМУ, Верховинської ЦРЛ (гол. лікар В. О. Пугальський) за участю лікарів ендокринологічного відділення Івано-Франківської ОКЛ (зав. - к.мед.н. В. М. Гаврилюк), Івано-Франківської МДКЛ (гол. лікар Н.І.Ходак). Лабораторні дослідження виконанні за участю автора на базі кафедри біохімії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (зав. д.мед.н, проф. О. Я. Скляров), лабораторії епідеміології ендокринних захворювань Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України (зав. д.мед.н., проф. В. І. Кравченко), клініко-діагностичній лабораторії ПП „Пріма МЕД”, лабораторії Івано-Франківської МДКЛ. Вивчення морфологічних особливостей ЦНС у тварин проведено в лабораторії світлової мікроскопії кафедри гістології та ембріології ІФДМУ за участю завідувача кафедрою д.мед.н., проф. С. Б. Геращенка та д.мед.н., проф. О. І. Дєльцової. Автором не були використані результати виконаної нею раніше кандидатської дисертації та ідеї співавторів публікацій. Автором забезпечено практичне впровадження результатів дослідження.
    Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися і обговорювались на VIII Міжнародній конференції „Центральні і периферичні механізми вегетативної нервової системи” (м.Донецьк, 3 травня 2003 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях „Довкілля і здоров’я” (м. Тернопіль, 14 березня 2003 р., 27 -28 квітня 2006 р.; 24 - 25 квітня 2007 р.; 24 - 25 березня 2008 р.); Науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сучасні проблеми ендокринологічної допомоги дітям” (м. Харків, 27 - 28 листопада 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні питання соціальної медицини та охорони здоров’я” (м. Чернівці, 20 - 21 жовтня 2003); III Львівсько-Люблінській конференції з експериментальної та клінічної біохімії (м. Львів, 27 - 28 травня 2004 р.); Ювілейному VIII з’їзді ВУЛТ (Всеукраїнського Лікарського Товариства), присвяченому 15-річчю організації (1990 - 2005 рр.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У дисертаційній роботі представлено нове вирішення актуальної проблеми фізіології та клінічної медицини вплив йододефіциту на особливості діяльності та структуру центральної нервової системи. Проведеними дослідженнями тиреоїдного статусу, стану ліпідного обміну, морфологічних та психофізіологічних характеристик центральної нервової системи науково підтверджені критерії виявлення та особливості корекції йододефіциту. З’ясовані та обгрунтовані маркери ранньої діагностики і корекції латентного гіпотиреозу та його інтелектуальних і психофізіологічних проявів. Це дозволило сформулювати наступні висновки:
    1. Тиреоїдний статус експериментальних тварин за умов йодної депривації характеризується зниженням вмісту гормонів щитоподібної залози на тлі зростання ТТГ та порушеннями співвідношення між ними (зміни індексів Т3/Т4, ТТГ/Т4, ІТІ інтегрального тиреоїдного індекса).
    2. Дефіцит йоду в організмі порушує обмін ліпідів (збільшується вміст загального холестерину та тригліцеридів, зменшується рівень β-ліпопротеїнів) та знижує вміст нітрит-іону в сироватці крові. Ці зміни наростають по мірі послаблення компенсаторної здатності щитоподібної залози за умов йододефіциту і корелюють із показниками тиреоїдного статусу. Така тенденція підтверджена в експериментах та при клінічних спостереженнях. З метою ранньої діагностики метаболічних змін та порушення балансу в системі ліпідного обміну доцільним є визначення індексів холестерин/тригліцериди, холестерин/β-ліпопротеїни. За умов виявлення дисліпідемії (у першу чергу гіперхолестеринемії вище 7 ммоль/л) пропонується визначення показників функціональної активності щитоподібної залози.
    3. В умовах експериментального гіпотиреозу на тлі йододефіциту у нейронах рухових та сенсорних ділянок кори головного мозку, базальних ядер, мозочка виникають поліморфні дистрофічні зміни різного ступеня вираженості. Виявлені морфологічні зміни узгоджуються із ступенем порушення тиреоїдного та ліпідного статусу.
    4. Ефективним для корекції гіпотиреозу на тлі дефіциту йоду в експерименті є використання йодиду калію. Позитивний вплив від корекції йододефіциту залежить від конкурентного всмоктування інших галогенів (погіршується в присутності іонів хлору та фтору). Надмірне поступлення хлору чи фтору до організму може виступати причиною погіршення засвоєння йоду в неендемічному регіоні, а також знижувати ефективність застосування йодовмісних фармакологічних препаратів. Тому при лікуванні препаратами йоду рекомендовано обмежити надходження до організму хлору, фтору та їх сполук.
    5. При помірному чи легкому йододефіциті у дітей шкільного віку виникає латентний гіпотиреоз, на що вказує зростання вмісту ТТГ у сироватці крові на тлі нормальних показників йодованих гормонів щитоподібної залози та зростання частки Т3 тиреоїдного гормонального спектру. Ступінь гіпотиреозу корелює із рівнем йодного забезпечення організму та залежить від регіонального ступеня йододефіциту. У школярів із латентним гіпотиреозом спостерігається збільшення індексів Т3/Т4 на 8,00 - 44,00 %, ТТГ/Т4 у 1,71-3,11 рази, зменшення ІТІ на 26,33-71,26 %. З метою ранньої діагностики дисбалансу в системі тиреоїдних гормонів доцільним є визначення вільного Т4 (FT4) та індексів Т3/Т4, ТТГ/Т4, ІТІ.
    6. Гіпофункція щитоподібної залози на тлі йододефіциту перш за все супроводжується порушеннями інтелекту, психофізіологічними розладами (зниженням стійкості та інтенсивності уваги на 14,65 - 42,69 %, сповільненням темпу сенсомоторних реакцій на 10,80 - 28,63 %, збільшенням показників рефлексометрії на 19,63 - 21,44 %) та дисгармонійністю фізичного розвитку дітей шкільного віку.
    7. Між рівнем розумового розвитку, даними психофізіологічного статусу та показниками тиреоїдної системи існує кореляційний зв’язок. Створена математична модель дозволяє прогнозувати наявність гіпотироксинемії (на 88,6 %) та йодного дефіциту (на 88,6 %) при зниженні коефіцієнту IQ. Для скринінгового тестування з метою визначення IQ доцільним є використання адаптованої методики CFET Р.Кеттела. З’ясовані інтелектуальні та психофізіологічні патерни можуть служити діагностични критерієм при оцінці йодного забезпечення організму та функціональної здатності щитоподібної залози.
    8. Психофізіологічні зміни діяльності центральної нервової системи піддаються корекції „Йодидом-100”. Після застосування препарату (по 100 мкг йоду на добу протягом 3-х місяців) відновлюється гормональний статус, стабілізується ліпідний обмін, на 19,75 - 26,26 % зменшуються розміри щитоподібної залози, на 30,90 39,34 % зростає коефіцієнт інтелекту, на 14,29 - 60,69% покращується концентрація уваги та темп сенсомоторних реакцій, збільшується кількість дітей із гармонійним фізичним розвитком. Запропонована фармакологічна корекція може бути рекомендована для профілактики та лікування йододефіциту.
    9. Діти із соціальною депривацією становлять групу ризику щодо належного забезпечення організму йодом і потребують постійного контролю та профілактики йододефіциту і його наслідків незалежно від території проживання.
    10. На основі отриманих результатів створена структурно-функціональна концепція змін центральної нервової системи на тлі йодного дефіциту. За умов йододефіциту в організмі тварин виникають дистрофічні зміни у структурах головного мозку (нейронах рухових та сенсорних ділянок кори, базальних ядер, мозочка). Структурні зміни мозку викликані метаболічними порушеннями та ослабленням протективного впливу оксиду азоту на нейрони. Такі порушення супроводжуються зниженням розумового розвитку (зменшенням інтелекту), сенсомоторними розладами (ослабленням стійкості та інтенсивності уваги, сповільненням темпу сенсомоторних реакцій) та відставанням у фізичному розвитку дітей шкільного віку. Психофізіологічні, соматичні та біохімічні зміни є зворотними на стадії латентного гіпотиреозу і піддаються корекції препаратами йоду.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Абдусалямов А. А. Перинатальные аспекты патологии щитовидной железы / А. А. Абдусалямов // Вестник врача общей практики. 2000. - № 4. С. 33.
    2. Акимова М. К. Психологическая коррекция умственого развития школьников / М. Л. Акимова, В. Т. Козлова. М., 2000. - 157 с. (Учебное пособие для вузов).
    3. Акмаев И. Г. Проблемы и перспективы развития нейроиммуноэндокринологии / И. Г. Акмаев // Проблемы эндокринологии. 1999. - № 5. С. 3-8.
    4. Актуальные вопросы детской и подростковой эндокринологии. - М., 1995. 180 с.
    5. Актуальные проблемы диагностики задержки психического развития детей / Под ред. К. С. Лебединской. М., 1982. 126 с. (Педагогика).
    6. Александровская Э. Адаптированный модифицированный вариант детского личностного вопросника Р. Кеттела / Э.М.Александровская, И. Н. Гильяшева. Ленинград, 1985. 34 с. - (Методические рекомендации).
    7. Антипкин Ю. Г. Мультивитамины „Мульти-табс” в комплексной реабилитации детей, родившихся у ликвидаторов Чернобыльской катастрофы / Ю. Г. Антипкин, Ю. Г. Арабская // Діагностика та лікування. 1999. - № 2. С. 21-23.
    8. Антропова М. В. Умственная работоспособность учащихся 1 4-х классов, проживающих в экстремальных климатических условиях / М. В. Антропова, Н. В. Соколова // Гигиена и санитария. 1996. - № 5. С. 1720.
    9. Анфиногенова О. Б. Подростки и проблема тиреоидной патологии / О. Б. Анфиногенова // Актуальные проблемы профилактики неинфекционных заболеваний : науч.-практич. конф. с международным участием, 28-30 ноября 1995 : тезисы докл. М., 1995. С. 8.
    10. Арабська Л. П. Фізичний розвиток дітей, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС / Л. П. Арабська // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. - № 1. С. 44-47.
    11. Арсеньева Л. Ю. Йодування хліба один із способів вирішення проблеми йододефіциту / Л. Ю. Арсеньева, В. І. Дробот // 14 з’їзд гігієністів України, : тези доп. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 350 - 353.
    12. Баранов А. А. Проблемы роста и развития здорового ребенка: теоретические и научно-практические проблемы / А.А.Баранов // Российский педиатрический журнал. 1999. - № 2. С. 4.
    13. Баранов А. А. Фундаментальные и прикладные исследования по проблемам роста и развития детей и подростков / А. А. Баранов, Л.А.Щеплягина // Российский педиатрический журнал. 1999. - №5. С. 5-12.
    14. Баранов А. А. Природный дефицит микроэлементов и пути его преодоления / А. А. Баранов, Л. А. Щеплягина, Л. И. Васечкина // Весник РАМН. - 2001. - № 6. - С.21-25.
    15. Баранов А. А. Йодная профилактика решение находят ученые и администрация Смоленской области / А. А. Баранов, Л.А.Щеплягина, В. Н. Костюченков // Российский педиатрический журнал. - 2000. - № 2. - С.4-6.
    16. Баранов А. А. Федеральная целевая программа „Здоровый ребенок” (проект) / А. А. Баранов, Л. А. Щеплягина, Л. М. Сухарева / Российский педиатрический журнал. 2000. - № 1. С. 5-8.
    17. Бенникова Е. А. Диагностика и лечение основних эндокринных заболеваний у детей и подростков / Е. А. Бенникова, О. Я. Боярская, Д. И. Деревянко. - К., 1983.- 20 с. - (Методические рекомендации).
    18. Белобородов В. А. Ультразвуковая диагностика заболеваний щитовидной железы / В. А. Белобородов, С. Б. Пианский, В.Г.Мясников // Сибирский медицинский журнал (Иркутск). - 2002. - № 2. - С.49-51.
    19. Бисярина В. П. Анатомо-физиологические особенности детского возраста / В. П. Бисярина. М: „Медицина”, 1973. - 223 с.
    20. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология / В. М. Блейхер. - М., 1976. - 340 с.
    21. Боднар П. М. Йододефіцитні розлади актуальна медико-соціальна проблема / П. М. Боднар // Лікарська справа. - 2001. - №3.- С.8-10.
    22. Бойчук Е. Б. Распространение увеличения щитовидной железы и уровень экскреции йода с мочей у детей г. Кемерово / Е. Б. Бойчук, Л. М. Казакова, Ю. И. Ровда // Педиатрия. 2000. - № 4. С. 51 - 53.
    23. Болезни щитовидной железы: пер. с англ. / под ред. Л.И.Бравермана. - М.: „Медицина”, 2000. - 432 с.
    24. Бондаренко Л. А. Задержка физического и полового развития у потомков обоего пола, рожденных от матерей с аутоиммунным тиреоидитом / Л. А. Бондаренко, Е. С. Ром-Богуславская, И.В.Комарова // Актуальные проблемы детской и подростковой эндокринологии : науч.-практ. конф., 1995 г.: тезисы докл. Харьков, 1995. С. 23.
    25. Бонецкий А. А. Вегетативный статус детей, проживающих в условиях йодной недостаточности / А. А. Бонецкий, О. К. Обидна, Р.Б. Султаналиева // Проблемы эндокринологии. 1999. - № 6. С.18-20.
    26. Боцюрко В. І. Інформативність клінічних даних за активного виявлення хворих на гіпотиреоз / В. І. Боцюрко, Я. А.Орішко, Ю.В.Боцюрко // Ендокринол. 1998. - № 1. С. 99-101.
    27. Бурчинский С. Г. Ноотропные средства при йоддефицитных состояниях / С. Г. Бурчинский // Журнал практичного лікаря. - 2004. - № 3.- С. 44-47.
    28. Бурумкулова Ф. Ф. Заболевания щитовидной железы и беременность / Ф. Ф.Бурумкулова, Г. А. Герасимов // Проблемы эндокринологии. 1998. - № 2. С. 27 32.
    29. Бутова Е. А. Перинатальные аспекты йододефицитных состояний / Е. А. Бутова, А. А. Головин, Е. А. Кочергина // Акушерство и гинекология. - 2004. - № 3.- С. 9 12.
    30. Вадзюк С. Н. Зміни щитоподібної залози і біологічного розвитку школярів у йододефіцитному регіоні та можливості їх корекції молоком збагаченим йодом / С. Н. Вадзюк, І. Я. Папінко, О.В.Денефіль // Довкілля і здоров’я людини : міжнар. наук.-практ. конф., 17-19 квітня 2008 р.: тези доп. УжНУ: Говерла, 2008. - С.143-149.
    31. Вадзюк С. Н. Стан щитоподібної залози у дітей 8 та 13 років м. Тернопіль / С. Н. Вадзюк, І. Я. Папінко, В. А. Каплун // Гігієна населених місць. К.: Полімед. 2006, вип. 47. С. 367-371.
    32. Вадзюк С. Н. Психофізіологічні особливості учнів старшого шкільного віку / С. Н. Вадзюк, О. М. Ротинська. - Тернопіль: „Воля”, 2005. 108 с.
    33. Вадзюк С. Н. Індивідуальні особливості метеореактивності працюючих здорових осіб / С. Н. Вадзюк, В. Г. Шевчук, Н.М.Волкова // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. С. 14 - 16.
    34. Валданова М. В. Клинические аспекты увеличения щитовидной железы у детей / М. В. Валданова, М. Б. Анциферов // Русский медицинский журнал. 1999. - № 4. С. 163-167.
    35. Ванханен В. Д. Фторпрофилактика кариеса с учетом биохимических особенностей различных регионов Украины. - Донецк. 1996. 17 с. - (Методические рекомендации).
    36. Варламова Т. М. Функциональное состояние гипоталамо-гипофизарной системы у девочек пубертатного возраста при диффузном токсическом зобе и гипотиреозе / Т. М. Варламова, В.М.Афанасьева // Педиатрия. 1988. - № 4. С. 27-30.
    37. Василиади Г. К. Дефицит йода в биосфере, организм человека и проблема экспресс-диагностики и коррекции работы щитовидной железы при патологии / Г. К. Василиади, Ю. Г. Цогоев // Вестн. Междунар. Акад. наук. экол. и безоп. жизнедеятел. 2001. - Т.4.- С.36-39.
    38. Вацеба А. О. Епідеміологія захворювань щитоподібної залози в умовах йодної недостатності / А. О. Вацеба, В.М.Гаврилюк, В.І.Паньків // Лікарська справа. - 2002. - № 1. - С.31-33.
    39. Вельтищев Ю. Е. Экологически детерминированная патология детского возраста / Ю. Е. Вельтищев // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. 1996. - № 2. С. 5-12.
    40. Винарська О. І. Взаємозв’язки деяких показників здоров’я, імунного статусу, спадкових факторів та чинників середовища / О.І.Винарська, Л. Є. Григоренко, Н. О. Ніконова // Вісн. пробл. біології і медицини. - 2000. - Вип. 2. - С. 6-10.
    41. Вітенко І. С. Тести для визначення інтелектуального розвитку дітей та дорослих : навч.-метод. посіб. для лікарів та студентів / [І. С.Вітенко, Н. М. Воронич-Семченко, І.В.Ємельяненко] - Івано-Франківськ: „Нова Зоря”, 2002. - 107 с.
    42. Вітенко І. С. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики і лікування хворих [ І. С. Вітенко, О. С. Чабан, О.О.Бусло] під ред. проф. І. С. Вітенка - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - 189 с.
    43. Воронцов И. М. Современное состояние, тенденции и проблемы оценки физического развития детей из разных экологических и экономических районов России / И. М. Воронцов, Н. А. Матвеева, Т. М. Максимова // Педиатрия. 1995. - № 4. С. 50.
    44. Вторичный гипотиреоз: особенности диагностки и лечения / Е. В. Нагиева, О. Б. Безлепкина, Н. П. Гончаров [и др.] // Проблемы эндокринологии. 2002. Т. 48, № 6.- С.26-30.
    45. Гаврилюк В. М. Нервово-м’язові порушення у хворих на гіпотиреоз / В. М. Гаврилюк // Сучасні напрямки розвитку ендокринології : наук.-практич. конф., 2003. - Харків, 2003. - С. 36 - 38.
    46. Ганонг В. Ф. Фізіологія людини / Вільям Ф. Ганонг : переклад з анг. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О.Заячківська.- Львів: БаК, 2002.- 784 с.
    47. Гарт Ф. М. Гипотиреоз / Ф. М. Гарт - СПб, 2002. 150 с.- (Руководство).
    48. Гарт Ф. М. Клиническая эндокринология / Ф. М. Гарт. Спб, 2000.- 165 с.- (Руководство).
    49. Гельфранд М. Скрининговые обследования для выявления заболеваний щитовидной железы. Часть II. Клинические рекомендации / М. Гельфранд, К. Редферн, Г. Сокс // Международный журнал медицинской практики. 1999. - № 11. С.49-50.
    50. Герасимов Г. А. Всеобщее йодирование поваренной соли: преимущества значительно превышают риск / Г. А. Герасимов // Проблемы эндокринологии. - 2001.- № 3. - С. 22-26.
    51. Герасимов Г. А. Йодирование соли эфективный путь ликвидации йоддефицитных заболеваний в России (ICCIDD) / Г.А.Герасимов // Проблемы эндокринологии. - 2002. - № 6. - С.7-10.
    52. Герасимов Г. А. Опыт использования йодированного хлеба для профилактики эндемического зоба в регионе с умеренным и легким дефицитом йода / Г. А. Герасимов, Н. М. Миронова, А.А.Шишкина // Проблемы эндокринологии. - 1997. - № 2. - С. 21-24.
    53. Герасимов Г. А. Йоддефицитные заболевания. Диагностика, методы профилактики и лечения (Обзор) / Г. А. Герасимов, Н.Ю.Свириденко // Терапевтический архив. - 1997. - № 10.- С. 17-19.
    54. Герасимов Г. А. Йоддефицитные заболевания в России. Простое решение сложной роблемы / Г. А. Герасимов, В. В. Фадеев, Н.Ю.Свириденко - М.: Адамантъ, 2002. - 168 с.
    55. Гжегоцький М. Р. Експериментальний гіпотиреоз і особливості окисного метаболізму у крові та тканині міокарда щурів / М.Р.Гжегоцький, О. І. Чупашко, О. І. Терлецька // Буковинський медичний вісник. - 2003. - Т. 7, № 1-2. - С. 25-27.
    56. Гжегоцький М. Р. Особливості кисень залежних процесів у крові та міокарді щурів при гіпотиреозі / М. Р. Гжегоцький, О.І.Чупашко // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2003. - Т. 12, № 1.- С. 32-33.
    57. Гжегоцький М. Р. Зміни показників системи холестеринового забезпечення та похідних оксиду азоту за умов корекції ранніх стадій гіпотиреозу / М. Р. Гжегоцький, О.І.Чупашко, О. І. Терлецька // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2005. - № 4. - С.38-44.
    58. Голдырева Т. П. Особенности психического статуса у больных йоддефицитным зобом / Т. П. Голдырева, И. В. Терещенко, М. Д. Урюпина // Клиническая медицина. - 2000. - № 3. - С. 32-35.
    59. Голотюк О. І. Комплексна характеристика фізичного розвитку міських і сільських школярів Прикарпаття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук. / О. І. Голотюк. Київ, 1996. 23 с.
    60. Горобець Н. М. Стабільні метаболіти азоту у хворих на артеріальну гіпертензію / Н. М. Горобець, В. К. Сєркова // Укр. терапевт. журн. - 2005. - Т. 12, № 3. - С. 31-33.
    61. Гузеев Г. Г. Эффективность скрининга врожденного гипотиреоза / Г. Г. Гузеев, А. Д. Байков Дет. больница. - 2002. - №2. - С. 31-34.
    62. Гурська В. А. Функція системи гіпофіз-гонади щитоподібної залози при порушеннях пубертату в йододефіцитному регіоні / В.А.Гурська, А. Й. Гурський, Л. В. Гуменюк // Вісник наукових досліджень. -2006.- № 1. - С. 49-53.
    63. Гурський А. Й. Профілактика ендемічного зоба серед населення Рівненської області / А. Й. Гурський, С. І. Марко, Т.М.Дрозд // Стан та перспективи діагностичної служби в системі охорони здоров’я регіону : міжобласна наук.-практич. конф., 2004 : наукові праці. - Рівне, 2004. - С. 47-48.
    64. Гурський А. Й. Поширеність і залежність від функціонального стану щитовидної залози сомато-статевих порушень серед юнаків зобно-ендемічної місцевості / А.Й.Гурський, І. Ф. Худова, О. І. Степаненко // Сучасні проблеми експериментальної та клінічної ендокринології : V з’їзд ендокринологів України : тези доп. Івано-Франківськ, 1994. С.189.
    65. Дедов И. И. Болезни органов эндокринной системы / И.И.Дедов, М. И. Балаболкин / под ред. И. И. Дедова.- М.: Медицина, 2000. - 568 с. (Руководство для врачей).
    66. Дедов И. И. Йоддефицитные заболевания в Российской Федерации / И. И. Дедов, Г. А. Герасимов, Н. Ю. Свириденко М., 1999. 29 с. (Методическое пособие).
    67. Дедов И. И. Использование таблетированных препаратов йода для профилактики эндемического зоба / И. И. Дедов, Г.А.Герасимов, Н. Ю. Свириденко // Проблеми эндокринологии. - 1998. Т. 44, № 1. - С. 24-27.
    68. Дедов И.И. Оценка йодной недостаточности в отдельных регионах России / И.И. Дедов, Г.А. Герасимов // Клиническая эндокринология. - 2000. Т. 46, № 6. - С. 3-7.
    69. Дедов И. И. Чернобыль: радиоактивный йод щитовидная железа / И. И. Дедов, В. И. Дедов. - М, 1996. 196 с.
    70. Демченко О. М. Особливості адаптації ЦНС у старих щурів з гіпотиреозом за умов емоційно-больового стресу / О. М. Демченко, П. О. Неруш // Четверта міжнародна науково-практична конференція „Культура здоров’я” : Херсон, 2004 : тези доп. С. 79-82.
    71. Денисова И. Этот всесильный йод / И. Денисова // Спортивная жизнь России. - 1999. - № 1.- С. 40-43.
    72. Дерев’янко Л. П. Застосування харчової добавки „Еламін” для реабілітації населення, що постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи / Л. П. Дерев’янко // Жінки за оздоровче харчування. К. 1998. С. 37-40.
    73. Деревянко Л. П. Йодная недостаточность проблема человечества / Л. П. Деревянко // Здоровье и питание. 1999. № 4. - С. 37-40.
    74. Добржанская А. К. Психические и нейрофизиологические нарушения при эндокринных заболеваниях // М. 1997. С. 48-61.
    75. Довідник дитячого ендокринолога за 2001-2002 роки / під ред. Р.О. Моїсеєнка, М. С. Голубчикова. - Київ, 2003. - 16 с.
    76. Древаль А. В. Оценка эффективности долгосрочной профилактики йоддефицита методом биологического мониторинга / А. В. Древаль, О. А. Нечаева, Т. С. Камынина // Проблемы эндокринологии. - 2000. - Т. 46. - № 2. - С. 42-45.
    77. Древаль А. В. Степень надежности ультразвуковой и пальпаторной диагностики эндемического зоба / А. В. Древаль, Т.С.Камынина, О. А. Нечаева // Проблемы эндокринологии. 1999. - № 2. С. 24-28.
    78. Ефективність застосування препарату „Йодид-100” для корекції йодного дефіциту у дітей шкільного віку // А. О. Вацеба, В.М.Гаврилюк, В. І. Паньків [та ін.] / Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах : 10-11 жовтня, 2002 р.: мат. конф. Чернівці, 2002. С. 88.
    79. Ефимов А. А. Экология и здоровье детей / А. А. Ефимов // Педиатрия. 1995. - № 4. С. 49-50.
    80. Эндокринология [пер. с англ. / под ред. Н. Лавина]. - М: Практика, 1999. - 1128 с.
    81. Эпштейн Е. В. Лабораторная диагностика заболеваний щитовидной железы / Е. В. Эпштейн, Ю. М. Божок // Журнал практического врача. 1996. - № 4. С. 38-39.
    82. Єлагін В. В. Екскреція йоду з сечею та ризик розвитку тиреоїдної патології у дітей та підлітків м. Вишгорода Київської обл. після аварії на ЧАЕС / В. В. Єлагін // Український бальнеологічний журнал. 2000. - № 1. С. 78-82.
    83. Жаботинський Ю.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины