ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ РІЗНОГО ВІКУ У ЗВ'ЯЗКУ ІЗ ВМІСТОМ СВИНЦЮ, СТРОНЦІЮ ТА КАЛЬЦІЮ В ОРГАНІЗМІ : Психофизиологические особенности УЧАЩИХСЯ РАЗНОГО ВОЗРАСТА В СВЯЗИ С СОДЕРЖАНИЕМ Свинца, стронция и И кальция в организме

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. С. І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

На правах рукопису

ЗАЛАТА ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 612:159.9:612.799.1:577.118-057.874:057.875

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ
РІЗНОГО ВІКУ У ЗВ'ЯЗКУ ІЗ ВМІСТОМ
СВИНЦЮ, СТРОНЦІЮ ТА КАЛЬЦІЮ В ОРГАНІЗМІ

14.03.03 - нормальна фізіологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Євстаф'єва Олена Володимирівна
доктор медичних наук, професор

Сімферополь, 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..

4

ВСТУП .....

5

РОЗДІЛ 1 ВПЛИВ ХІМІЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ НА

РОЗВИТОК І ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗМУ ТА МЕТОДИ ЙОГО

ДОСЛІДЖЕННЯ (огляд літератури)..................................................................

12

1.1. Стан здоров'я дітей, підлітків та юнаків у сучасних

умовах антропогенної трансформації біосфери

12

1.2. Вплив хімічних елементів (на прикладі свинцю та стронцію)

на організм людини в натурних умовах. Біогенна роль кальцію

22

1.3. Оцінка функціонального стану центральної нервової системи

в сучасних еколого-фізіологічних дослідженнях.

40

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ...............................

51

2.1. Обсяг і характер виконаних досліджень...

51

2.2. Функціональне обстеження біоелектричної активності мозку

школярів і студентів..........................................................................................

52

2.2.1. Реєстрація й розрахунок параметрів поточної

електроенцефалограми, викликаних і пов’язаних з подією потенціалів

54

2.3. Психологічне тестування............................................................

62

2.4. Анкетування.........................................................................................

68

2.5. Методика проведення біомоніторингу........................................

69

2.6. Методи статистичного оброблення результатів........

70

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ...................................................

72

3.1. Вміст свинцю, стронцію та кальцію у волоссі школярів

і студентів..........................................................................................................

72

3.1.1. Вміст свинцю, стронцію та кальцію у волоссі

учнів 12-13 років.................................................................................................

72

3.1.2. Вміст свинцю, стронцію та кальцію у волоссі

учнів 14-15 років................................................................................................

76

3.1.3. Вміст свинцю, стронцію та кальцію у волоссі

юнаків 18-20 років..............................................................................................

79

3.2. Вміст свинцю, стронцію та кальцію у волоссі учнів різної статі та

студентів різного рівня тренованості

83

3.3. Кореляційний аналіз електрофізіологічних показників у зв'язку із

вмістом свинцю, стронцію та кальцію у волоссі школярів і студентів..

90

3.3.1. Характеристики поточної електроенцефалограми залежно

від вмісту металів у волоссі..............................................................................

90

3.3.2. Параметри компонентів ЕЕГ- потенціалів і вміст металів

у волоссі школярів різного віку та студентів різного рівня тренованості.....

103

3.4. Взаємозв'язок психологічних показників уваги, динаміки

працездатності і характеристик особистості у зв'язку із вмістом свинцю,

стронцію та кальцію у волоссі та нейрофізіологічними показниками

школярів і студентів............................................................................................

112

РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

130

4.1. Елементний склад організму, що розвивається, і студентів

різного рівня тренованості в умовах міського середовища...........................

130

4.2. Біоелектрична активність мозку залежно рівня свинцю, стронцію

та кальцію в волоссі школярів і студентів в умовах міського середовища......

140

4.3. Роль свинцю, стронцію та кальцію у формуванні

психофізіологічних властивостей особистості..........................................

155

ВИСНОВКИ.

166

ДОДАТКИ............................................................................................................

170

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

177

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВМ важкі метали
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров'я
ВП викликані потенціали
ДДЛ Дом-Дерево-Людина
ЕЕГ електроенцефалограма
ЕР ефективність роботи
ЛП латентний період
МаЕ макроелементи
МЕ мікроелементи
МкВ мікровольт
ООН Організація Об'єднаних Націй
ППП пов'язані з подією потенціали
ПС психічна стійкість
СП спектральна потужність
УНХ умовно негативна хвиля
цАМФ циклічний аденозинмонофосфат
ЦНС центральна нервова система
ЧР час реакції

ВСТУП

Актуальність теми. Антропогенне забруднення довкілля створює високий екологічний ризик для здоров'я людини, що відносить проблему дослідження його організму в сучасних умовах до розряду найбільш важливих в екологічній фізіології. Її вивчення можливе на базі біомоніторингових натурних досліджень вибіркових груп населення, що дозволяє оцінити ступінь забруднення внутрішнього середовища організму та міру його впливу на фізіологічні функції. Це особливо актуально для України, де кількість викидів хімічних забруднювачів на 1м2 у 3,2 рази вища, ніж у країнах Європейського Союзу, та в 6,5 разів більша, ніж у США [168, 212, 213].
Важливою обставиною в цій оцінці є визначення характеру дії на фізіологічні функції таких хімічних елементів, у яких відомі токсичні або, навпаки, ессенціальні властивості, а також є дані про їх фізіологічний антагонізм або синергізм. Крім цього, надходження до організму токсичних елементів та їх дія, як стає зрозуміло останнім часом, часто відбувається на тлі дефіциту основних елементів або сприяє цьому дефіцитові, збільшуючи негативний вплив на організм елементного дисбалансу [64, 123, 222].
Однією з найбільш чутливих до змін хімічного гомеостазу систем організму є центральна нервова система (ЦНС). Її дослідження з використанням рекомендованих Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) біомаркерів нейротоксичної дії [49] є важливим для виявлення раннього несприятливого впливу полютантів на системи організму та, отже, їх фізіологічно обґрунтованого нормування. Серед таких біомаркерів найбільш тонкими індикаторами раннього несприятливого впливу хімічних речовин на організм визнано нейрофізіологічні показники, зокрема, характеристики електроенцефалограми (ЕЕГ), які в сполученні з нейроповедінковими тестами дають досить повне й об'єктивне уявлення про функціональний стан ЦНС і тонких психічних процесів, що раніше від інших реагують на несприятливий вплив зовнішнього середовища.
В останні роки стрімко зростає кількість дітей різного віку, у яких виявляють порушення емоційно-вольової сфери, неспроможність пізнавальних процесів, вторинні порушення поведінки, а також функціональні зміни нервової системи в цілому, що лежать в основі змін у психічній сфері. Вони обумовлені в тому числі й несприятливою екологічною ситуацією та, насамперед, зміною елементного балансу як у довкіллі, так й у внутрішньому середовищі організму. Масштабність цих феноменів призвела до формування такого міждисциплінарного науково-практичного напрямку в сучасній фізіології й медицині, як екологічна психологія [34, 105], та значною мірою обумовлена схильністю до негативного впливу середовища широких верств населення, особливо мешканців міст.
В урбанізованому середовищі відбувається формування свинцевого забруднення атмосферного повітря внаслідок потоку автотранспорту, що постійно збільшується та використовує етилований бензин [39]. Його нейротоксична дія досить широко відома як в результаті експериментальних [297, 342], так і натурних досліджень [302, 316, 327, 331]. У той же час цей полютант виявляє антагоністичні властивості щодо такого важливого для нормального перебігу нервових процесів елементу, як кальцій, з боку якого в останні роки часто спостерігається дефіцит, деякою мірою аліментарного походження [121, 144, 158, 187, 259].
Великий інтерес у цьому зв'язку, особливо для України, становить і стронцій, який належить до тієї ж хімічної групи, що й кальцій, і, певно, має значною мірою аналогічні властивості, а, отже, і подібну фізіологічну дію. При тому, що він постійно присутній в організмі, його фізіологічну й біохімічну роль мало з'ясовано [112, 113].
Таким чином, виявлення та оцінка відхилень у функціонуванні організму, спричинені змінами в обміні макро- і мікроелементів у фонових умовах сучасного антропогенного середовища, а також їх корекція є перспективними напрямками сучасної фізіології та медицини [1, 51, 64, 217, 221, 281] і можливі на базі натурних медико-екологічних досліджень [80, 266].
Їх виконують, залежно від розв'язуваних завдань, на різних рівнях такого моніторингу [81]. Власне оцінювання ступеня забруднення внутрішнього середовища організму та міри його впливу на фізіологічні функції [1, 79, 196, 197, 200] відбувається на вибіркових, найбільш чутливих контингентах населення, до числа яких належать діти, особливо на тих етапах онтогенезу, коли та або інша системи проходять критичні періоди свого розвитку [133, 274]. Вважають, що найбільш високу чутливість до зовнішньосередовищних впливів організм виявляє у віці 12-15 років [128, 174].
Обстеження школярів різного віку в промислових регіонах, проведене за завданням МОЗ України, виявило синдром екологічної дезадаптації у 35-70% обстежених дітей [127], а функціональний стан ЦНС дітей та підлітків вважається найбільш тонким і раннім індикатором несприятливого впливу таких чинників довкілля, як важкі метали й пестициди [92, 122, 135, 232].
З цього погляду для оцінки нейротропної та нейротоксичної дії свинцю, стронцію та кальцію найбільший інтерес становлять учні віком 12-20 років, коли починається й завершується формування нейрофізіологічних процесів, що лежать в основі пізнавальної діяльності [255, 256], а також за умов, коли організм потребує особливих вимог до мікроелементного забезпечення фізіологічних процесів, наприклад, систематичне фізичне навантаження [220,221].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилися відповідно до планів науково-дослідної роботи кафедри нормальної фізіології Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (КДМУ) за програмою «Фізіологічні підходи до оцінки екологічного ризику для здоров'я» (№ державної реєстрації 0102U006172 (2002-2008), що включена до Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації» на 2002-2011 рр. та є складовою національної програми «Діти України».
Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні Вченої ради другого медичного факультету КДМУ ім. С.І. Георгієвського, протокол № 9 від 23 червня 2004 року та на засіданні проблемної комісії «Фізіологія людини» АМН та МОЗ України, протокол № 60 від 04 жовтня 2004 р. та уточнена на засіданні Вченої ради другого медичного факультету КДМУ ім. С.І. Георгієвського, протокол № 4 від 19 грудня 2007 р. і на засіданні проблемної комісії «Фізіологія людини» АМН та МОЗ України, протокол № 2 від 25 травня 2008 р.
Мета й завдання дослідження. Мета роботи визначити зв’язок психофізіологічних особливостей учнів різного віку із вмістом в організмі свинцю, стронцію та кальцію в умовах міського середовища.
Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
1. Оцінити вміст свинцю, стронцію та кальцію в організмі за кількістю у стабільний біотканині (волоссі) вибіркових контингентів школярів та студентів.
2. Визначити наявність, ступінь та характер залежності базової біоелектричної активності мозку від вмісту свинцю, стронцію та кальцію.
3. Оцінити ступінь і характер залежності психофізіологічних процесів від вмісту свинцю, стронцію та кальцію.
4. Визначити взаємозв'язок психологічних характеристик учнів із вмістом свинцю, стронцію та кальцію.
5. Визначити вплив металів на біоелектричні процеси головного мозку як відображення їх дії на вищі психічні функції.
6. В окремих вікових групах встановити психофізіологічні особливості залежно від статі та різного рівня фізичної тренованості у зв’язку із вмістом свинцю, стронцію та кальцію в організмі.
Об'єкт дослідження роль біоелементів в процесах становлення та розвитку функцій нервової системи.
Предмет дослідження психофізіологічні особливості учнів різного віку у зв’язку із вмістом свинцю, стронцію та кальцію в організмі.
Методи дослідження електроенцефалографія, реєстрація викликаних і пов'язаних з подією ЕЕГ-потенціалів, психологічне тестування, рентген-флуоресцентна спектрофотометрія, статистичні методи (непараметричний кореляційний аналіз за Спірменом, критерії Колмогорова-Смирнова, Лілліфорса, Манна-Уітні).
Наукова новизна отриманих результатів: вперше в результаті біомоніторингових досліджень встановлено, що елементний статус організму школярів та студентів м. Сімферополя характеризується в середньому нормальним вмістом свинцю та стронцію та в більшості випадків дефіцитним вмістом кальцію; при цьому виявлено статеві розбіжності у вмісті кальцію та стронцію та більш оптимальний вміст свинцю, стронцію та кальцію в організмі спортсменів. Вперше в натурних умовах міського середовища в кримському регіоні встановлено реагування центральної нервової системи та вищих психічних функцій школярів і студентів на коливання рівню свинцю, стронцію та кальцію в організмі, більш виражене у школярів в віці 12-15 років, ніж у юнаків 18-20 років, і у спортсменів порівняно з фізично нетренованими студентами. Вперше встановлено, що залежність базових характеристик поточної ЕЕГ від вмісту свинцю, стронцію та кальцію в організмі учнів зменшувалась з віком, тоді як більш тонкі індикатори мозкової діяльності (викликані і пов’язані з подією потенціали) виявляли приблизно рівну кількісну, але різну якісну реактивність стосовно досліджених металів. Вперше встановлено, що свинець мав найбільшу психотропність” порівняно зі стронцієм і кальцієм, яка виявилася найбільшою мірою у школярів віком 12-15 років та в юнаків, що регулярно тренуються. Вперше виявлено, що найбільш чутливими” до вмісту цих металів в організмі школярів та студентів м. Сімферополя виявилися характеристики уваги, а характеристики темпераменту реагували на їх вміст найменшою мірою. Отримано нові дані, що доповнюють уявлення про фізіологічну роль стабільного стронцію для функціонального стану центральної нервової системи та виражаються в його істотній значущості для параметрів ЕЕГ-потенціалів і психологічних характеристик.
Практичне значення отриманих результатів. Роботу виконано в рамках досліджень, що в останнє десятиліття активно проводяться в міжнародній (Конвенція про транскордонні переноси атмосферних забруднювачів на далекі відстані) і вітчизняній (Програма Здоров'я нації”) практиці з метою оцінки впливу чинників довкілля на здоров'я населення та їх наступного нормування. Отримані відомості про нейротропну значущість цих елементів та їх вміст в організмі в умовах міського середовища мають значення для корекції та профілактики порушень елементного балансу, змін у функціональному стані центральної нервової системи дітей.
Результати дисертаційної роботи включено до аналітичного огляду з важких металів ВООЗ [392], впроваджено в навчальний процес кафедр нормальної фізіології Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (додаток А.1), Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (додаток А.2), Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава) (додаток А.3), Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (додаток А.4), Дніпропетровської державної медичної академії (додаток А.5). Використання результатів дослідження в навчальному процесі дозволило поглибити знання про вплив антропогенних чинників довкілля, які спричиняють елементний дисбаланс, на розвиток психофізіологічних властивостей людини на різних етапах онтогенезу.
Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача полягав у проведенні за даними літератури аналізу сучасного стану досліджуваної проблеми, формулюванні актуальності, меті та завдань роботи, виконанні запланованого обсягу досліджень, проведенні статистичної обробки, аналізу та узагальнення отриманих результатів, підготовці до друку наукових статей. Науковому керівнику д.мед.н., проф. Євстаф'євій О.В., завідуючу кафедри нормальної фізіології належить ідея роботи, допомога при аналізі та узагальненні отриманих результатів. Роботу виконано на базі кафедри нормальної фізіології, реєстрація ЕЕГ у 2002-2204 рр. виконувалась в лабораторії нейроетології кафедри фізіології людини і тварин та біофізики Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (керівник д.б.н., проф. Павленко В.Б.) згідно з договором про наукове співробітництво № 721 від 03.12.07 р. Біомоніторингове дослідження волосся проводилося в лабораторії науково-технічного центру ВІРІА” (м. Київ) згідно з договором про наукове співробітництво № 13 від 13.12.2004 р.
Апробація результатів дисертації проводилася на спільному розширеному засіданні кафедри нормальної фізіології та проблемної медико-біологічної комісії Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, кафедр фізіології людини і тварин та біофізики, кафедри теорії і методики фізичної культури Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського 4 липня 2008 р., протокол № 13. Основні положення роботи було представлено й обговорено на VII Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених Екологія. Людина. Суспільство”, 13-15 травня 2004 р., м. Київ; науково-практичній конференції з міжнародною участю І.М. Сєченов й Одеська школа фізіологів”, 13-14 вересня 2004 р., м. Одеса; Українській конференції Прикладна фізична хімія”, 14-18 вересня 2004 р., м. Алушта; конференції Українського товариства нейронаук з міжнародною участю, 23-26 травня 2005 р., м. Донецьк; Всеукраїнській науково-практичній конференції Довкілля і здоров’я”, 27-28 квітня 2006 р., м. Тернопіль; XVII з'їзді Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю, 18-20 травня 2006 р., м. Чернівці; III Всеукраїнській науковій конференції з міжнародною участю Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології”, 4-6 жовтня 2006 р., м. Київ; II науково-практичній конференції з міжнародною участю Еколого-фізіологічні проблеми адаптації”, 11-14 жовтня 2006 р., смт. Партеніт, а також на робочих нарадах експертної групи європейської Конвенції про транскордонні переноси атмосферних забруднювачів у м. Пущинє (Росія, 2004), Байя-Маре (Румунія, 2006), на I міжнародній конференції з проблем педіатричної токсикології (PPTOX) (Фарерські острови, Данія, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 29 наукових праць, з них 13 статей (8 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 у матеріалах експертних нарад, 3 в інших виданнях), 16 робіт у матеріалах наукових конференцій та з’іздів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання стосовно визначення особливостей нейро-психофізіологічного статусу організму школярів і студентів, які мешкають в умовах міського середовища, залежно від вмісту свинцю, стронцію та кальцію в організмі. На підставі визначення кількості та щільності кореляційних зв'язків між параметрами поточної електроенцефалограми, компонентами викликаних і пов'язаних з подією потенціалів, психологічними характеристиками особистості та внутрішніми концентраціями металів у волоссі школярів різного віку (12-13; 14-15 років), статі (дівчат та хлопчиків 12-13 років) і студентів різного рівня тренованості (медики і спортсмени 18-20 років) встановлено нейротропну дію елементів при їх середньому вмісті в межах норми або наближеному до неї.

1. При фоновій експозиції в умовах міського середовища концентрація свинцю й стронцію у волоссі обстежуваних чоловічої статі всіх вікових груп та кальцію у тренованих юнаків 18-20 років і дівчат 12-13 років відповідала умовній нормі. В інших групах (учні чоловічої статі 12-13, 14-15 років) мав місце дефіцит кальцію, рівень якого становив менше 280 мкг/г і відрізнявся від нижньої межи умовної норми на 6,7%, а у нетренованих юнаків 18-20 років його середня концентрація була на рівні нижньої межі норми (302,8±37,1 мкг/г). Статеві відмінності у вмісті елементів у віковій групі 12-13 років полягали у достовірно більш високому вмісті кальцію (p<0,05) і стронцію (p<0,01) у дівчат, причому перевищення вмісту стронцію у волоссі сягало 23%.
2. Реагування психофізіологічних показників на вміст свинцю, стронцію та кальцію в волоссі різнилася залежно від віку: базові характеристики поточної електроенцефалограми були чутливі до рівню металів у школярів 12-13, 14-15 років; реактивність викликаних і пов'язаних з подією потенціалів істотно не відрізнялася в різних вікових групах, а психологічні характеристики реагували на вміст металів максимально у віці 14-15 років і мінімально у 18-20 років. Щільність кореляційних зв'язків коливалася від слабкої (rs=0,290; p=0,05) до сильної (rs=0,864; p=0,000).
3. Характер залежності ритмічних характеристик поточної електроенце-фалограми при заплющених і розплющених очах від рівня свинцю, стронцію та кальцію в волоссі був односпрямованим, але полягав у наявності зворотного зв’язку між спектральною потужністю різних частотних діапазонів електроенцефалограми: високочастотної частини від рівня стронцію й кальцію в групі 12-13-річних школярів; практично всіх частотних діапазонів від рівня стронцію й свинцю в групі учнів 14-15 років та свинцю у студентів-спортсменів; середньо-частотного діапазону електроенцефалограми від рівня кальцію в групі нетренованих студентів. Це свідчило про меншу збудливість або меншу сумарну біоелектричну активність мозку при більшій концентрації металів у волоссі. У той же час пряма залежність спектральної потужності всіх частотних діапазонів електроенцефалограми від рівня всіх металів у групі 12-13 років при розв’язанні арифметичної задачі вказувала на більш високу біоелектричну активність мозку підчас розумової праці у дітей з більшим вмістом металів в організмі. При цьому фізіологічна значущість металів за кількістю кореляційних зв’язків була максимальною для свинцю (30 кореляцій), дещо меншою для стронцію (23 кореляції) та мінімальною для кальцію (13 кореляцій).
4. При відсутності значних відмінностей в кількості кореляційних зв’язків між електроенцефалографічними потенціалами та вмістом металів у різних вікових групах якість реагуючих компонентів та значущість металів різнилися: у школярів 12-13 років кореляційні зв'язки встановлено для викликаних потенціалів (0,348<rs<0,459; 0,07<р<0,01) та компонентів умовно негативної хвилі (0,371<rs<0,442; 0,05<р<0,02), тоді як у підлітків і юнаків такі зв'язки виявляв й когнітивний потенціал мозку Р300 (0,504<rs<0,713; 0,02<р<0,00). При цьому у 12-13, 14-15 річних школярів і юнаків, що систематично тренуються, максимальну нейротропну дію мали свинець і стронцій, а у нетренованих юнаків переважно стронцій і кальцій. Характер впливу всіх металів був односпрямованим у різних вікових групах. Він полягав у збільшенні латентного періоду і амплітуд викликаних потенціалів у школярів 12-15 років та у зменшенні амплітуд умовно негативної хвилі і когнітивного потенціалу Р300 у юнаків віком 18-20 років при підвищенні рівня металів у волоссі та свідчив про найбільший вплив на рівень уваги в учнів свинцю (30 кореляцій), меншою мірою стронцію (25 кореляцій) і найменшою кальцію (17).
5. Серед психологічних характеристик найбільшу реактивність по відношенню до вмісту металів у волоссі учнів усіх вікових груп мали показники уваги (ефективність роботи” 0,27<rs<0,59), потім особистісні характеристики (ворожість, тривожність, почуття неповноцінності) і найменшою мірою - параметри темпераменту. Свинець мав найбільшу психотропність” у школярів 12-13, 14-15 років та у юнаків, які регулярно тренуються (15 кореляційних зв'язків), другим за значущістю для психологічних характеристик був стронцій (11 кореляцій), найменшою мірою цей ефект був властивий для кальцію (6 кореляцій). Наявність значущих кореляційних зв'язків між компонентами електроенцефалографічних-потенціалів, психологічними характеристиками та вмістом металів у сукупності з теоретичними поданнями про механізм їх впливу на центральну нервову систему дає підставу вважати, що їх психотропна” дія опосередкована впливом на нервові процеси.
6. Визначені статеві розбіжності в реагуванні на вміст свинцю, стронцію і кальцію нейрофізіологічних показників функціонального стану центральної нервової системи у дівчат та хлопчиків 12-13 років при пробах розплющені-заплющені очі” та арифметична задача”, які полягали в тому, що реактивність нервової системи у дівчат до коливань вмісту всіх металів загалом була значно вища, ніж у хлопців цього ж віку. Відрізнявся також і характер реагування: збільшення концентрації свинцю призводило до посилення гальмівних процесів за рахунок низькочастотної частини спектру, тоді як від стронцію й кальцію характеристики поточної електроенцефалограми залежали так само, як у хлопців.
7. Встановлено відмінності в реагуванні на рівень свинцю, кальцію та стронцію в волоссі з боку нейрофізіологічних і психофізіологічних показників центральної нервової системи спортсменів порівняно з фізично нетренованими студентами. Вони полягали в більшій кількості корелюючих характеристик поточної електроенцефалограми та електроенцефалографічних потенціалів і психологічних характеристик спортсменів переважно до вмісту свинцю в організмі, при тому, що рівень свинцю, стронцію і кальцію коливався в межах умовної норми.
8. Кількість встановлених кореляційних залежностей свідчить про те, що свинець, стронцій та кальцій впливають більше на нейрофізіологічні показники, ніж на психологічні характеристики, а односпрямований характер їх впливу певною мірою свідчить про функціональний синергізм металів, що містяться в організмі в межах умовної норми або близько до неї. Однак їх вплив на нейрофізіологічні параметри, що характеризують різні сторони мозкової діяльності, та порівняно більша нейротропність токсичного свинцю і умовно токсичного стронцію дає підставу вважати їх ефект на центральну нервову систему більшою мірою негативним, і потребує уточнення прийнятої на сьогодення умовної норми мікроелементів шляхом використання нейрофізіоло-гічних методик з урахуванням особливостей елементного статусу організму та подальшої його корекції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаджанян Н.А. Экология человека и здоровье: экологические проблемы эпидемиологии / Н.А.Агаджанян, М.Ю. Бяхов, А.К.Токмалаев. — М.: Просветитель, 2001. — 126 с.
2. Агаджанян Н.А. Экологический портрет человека и роль микроэлементов / Н.А.Агаджанян, М.В. Велданова, А.В.Скальный. — М., 2001. — 236 с.
3. Альманах психологических тестов. — М.: КСП, 1996. — 400 с.
4. Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина. — СПб.: Питер, 2002. — 688 с.
5. Андрианова М.Ю. Кальций крови и его фракции / М.Ю. Андрианова // Анестезиология и реаниматология. — 1995. — №1. — С. 61 64.
6. Андрушайте Р.Е. Токсическое действие свинца при разном уровне кальция в организме / Р.Е. Андрушайте // Гигиена труда и профессиональных заболеваний. — 1982. — №3. — С. 54 55.
7. Антомонов М.Ю. Математичне забезпечення гiгiєничних дослiджень / М.Ю. Антомонов // Довкiлля та здоров’я. — 2001 — №2. — С. 57 58.
8. Антонов А.В. Оценка риска для здоровья как путь к снижению врожденной и наследственной патологии у детей / А.В Антонов // Гигиена и санитария. — 2006. — №3. — С. 4 6.
9. Антонов В.Б. Антропогенные экологические болезни / В.Б. Антонов // Клинич. медицина. — 1993. — Т. 71, №3. — С. 15 19.
10.Антонова Л.Т. О проблеме оценки состояния здоровья детей и подростков в гигиенических исследованиях / Л.Т. Антонова, Г.Н. Сердюковская // Гигиена и санитария. — 1995. — №6. — С. 22 28.
11.Аракелов Г.Г. Изменение узкочастотных ЭЭГ-показателей при арифметическом счете у младших школьников / Г.Г. Аракелов, А.В. Фефилов // Психологический журн. — 2003. — Т.24, №5. — С. 81 87.
12.Ачкасов А.И. Микроэлементы в пищевых цепях урбанизированных территорий / А.И. Ачкасов, Б.А Самаев, Н.Я. Трефилова // Микроэлементы в медицине. — 2004. — №4. — С. 3 4.
13.Бабенко Г.А. Микроэлементозы человека: патогенез, профилактика, лечение / Г.А Бабенко // Микроэлементы в медицине. — 2001. — №2 (1). — С. 2 5.
14.Бабенко Г.А. Свинцевий токсикоз як універсальний патогенний фактор у формуванні хвороб / Г.А Бабенко // Медицинская газета. — 1994. — №7. — С. 3334.
15.Бабиченко И.И. Морфофункциональные характеристики состояния мозга млекопитающих в условиях повышения кальциевого обмена / И.И. Бабиченко // Бюллетень эксперим. биологии и медицины. — 1987. — №8. — С. 231 233.
16.Баранов А.А. Задачи педиатрической науки по охране здоровья детей / А.А Баранов // Вестн. РАМН. — 2003. — №8. — С. 36.
17.Бауман В.К. Действие стронция на антирахитическую активность витамина Д3 и его гидроксилированных аналогов / В.К. Бауман, М.Ю. Валинице, Д.А Бабарыкин // Вопросы медицинской химии. — 1988. —№4. — С. 2631.
18.Башкин В.Н. Биогеохимические основы экологического нормирования / В.Н. Башкин, Е.В. Евстафьева, В.В. Снакин. — М.: Наука, 1993. — 304 с.
19.Белаковский М.С. Кальций и потребность в нем человека / М.С. Белаковский, В.Б. Спиричев // Вопросы питания. — 1988. — №6. — С. 48.
20.Бердник О.В. Екологiчнi аспекти оцiнки стану здоров'я населення / О.В. Бердник, Л.В. Сєрих // Довкiлля та здоров’я. — 2002. — №2. — С. 3233.
21.Бехтерева Н.П. О мозге человека: 20 век и его последняя декада в науке о мозге человека / Н.П. Бехтерева. — СПб.: Нотабене, 1997. — 175 с.
22.Биогеохимия фундаментальная основа технологий коррекции элементозов / [В.В. Ермаков, В.Т. Самохин, С.А. Алексеева и др.] // Микроэлементы в медицине. — 2004. — № 4. — С. 5556.
23.Биомоноторинг тяжелых металлов в слюне / [М.И. Чубирко, Г.М. Басова, Н.Н. Степанова и др.] // Гигиена и санитария. — 2005. —№2. — С. 6667.
24.Благосклонова Н.К. Детская клиническая электроэнцефалография / Н.К. Благосклонова, Л.А Новикова. — М.: Медицина, 1994. — 202 с.
25.Бияшева З.Г. Информационный подход к анализу возрастной динамики ЭЭГ мальчиков и подростков 7-18 лет при решении в уме арифметических задач / З.Г. Бияшева, Е.В. Швецова // Физиология человека. — 1993. — Т.19, №5. — С. 511.
26.Бобров В.О. Оцінка здоров'я населення України з позицій потенціальної демографії та шляхи можливого впливу на його показники / В. О. Бобров, А.П. Дорогой // Врачебное дело. — 1996. — №3-4. — С. 168170.
27.Боев В.М. Среда обитания и экологически обусловленный дисбаланс микроэлементов у населения урбанизированных и сельских территорий / В.М. Боев // Гигиена и санитария. — 2002. — №5. — С. 3-8.
28.Бокина А.И. Исследование кальциевого обмена у детей г. Шевченко / А.И. Бокина, В.К. Фадеева, Е.М. Вихрова // Гигиена и санитария. — 1976. — №6. — С. 1517.
29.Болезнь Вильсона у детей / [А.А. Баранов, Б.С. Каганов, М.Э. Багаева и др.] // Вопросы современной педиатрии. — 2005. — №2. — С. 6573.
30.Буравльов Є.П. Загальні риси національної програми дій / Є.П. Буравльов // Довкiлля та здоров’я. — 2001. — №1. — С. 613.
31.Бурлачук Л.Ф. Словарь справочник по психодиагностике / Л.Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. — СПб.: Питер, 2002. — 528 с.
32.Бушманов А.Ю. Радиоактивные микроэлементы и здоровье человека / А.Ю. Бушманов // Микроэлементы в медицине. — 2000. — №1. — С. 2630.
33.Вадковская И.К. Химические элементы и жизнь в биосфере / И.К. Вадковская, К.М. Лукашев. — Минск: Вышейш. школа, 1981. — 175 с.
34.Великанова Л.П. Клинико-эпидемиологический мониторинг состояния нервно-психического здоровья детей и подростков / Л.П. Великанова // Педиатрия. — 2004. — №1. — С. 6770.
35.Вельтищев Ю.Е. Экопатология детского возраста / Ю.Е. Вельтищев // Педиатрия. — 1995. — №.4. — С. 26-33.
36.Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вернадский. — М.: Наука, 1989. — 261 с.
37.Винарская Е.Н. От идеи нервизма и химизма к разработке иерархической модели регулирования функционального состояния человека / Е.Н. Винарская // Научные труды ВНИИГ. — М., 1987. — С. 2531.
38.Виноградов А.П. Химический элементный состав организмов и периодическая система Д.Н. Менделеева / А.П. Виноградов // Тр. Биохим. лаб. АН СССР. — 1935. — Вып. 3. — С. 330.
39.Влияние на здоровье населения выбросов свинца автотранспортом / [Н.В. Зайцева, Т.И. Гирыкина Т.И., М.А Землянова и др.] // Гигиена и санитария. — 1999. — №3. — С. 34.
40.Внутренние болезни и функциональные расстройства в подростковом возрасте // Охрана здоровья подростков / под ред. Л.Т. Антоновой, Г.Н. Сердюковской. — М., 1993. — С. 594, 249300.
41.Возрастная физиология (Физиология развития ребенка) / под ред. М.М. Безруких, В.Д. Сонькин, Д.А. Фарбер. — М.: Изд. центр «Академия», 2002. — 416 с.
42.Возрастно-половые различия микроэлементного дисбаланса у детей Санкт-Петербурга / [В.Г. Маймулов, И.Ш. Якубова, Т.С. Чернякина и др.] // Микроэлементы в медицине. — 2005. — №1. — С. 3638.
43.Волошин П.В. Аналіз поширеності та захворюваності на нервові хвороби в Україні / П.В. Волошин, Т.С. Міщенко, Є.В. Лекомцева // Международный неврологический журн. — 2006. — №3(7). — С. 913.
44.Вплив надфонових запасів солей важких металів у грунті на еритроцитарну ланку гемопоезу у дітей, що проживають в Київській області / [В.Г. Бебешко, К.М. Бруслова, І.П. Лубянова та ін.] // Укр. журн. гематології та трансфузіології. — 2003. — №6. — С. 2831.
45.Габович Р.Д. Гигиенические основы охраны продуктов питания от вредных химических веществ / Р.Д. Габович, Л. С. Припутина. — К.: Здоров’я, 1987. — 248 с.
46.Гетьман В.І. Геохімічні ландшафти України та їх соціально-економічні (валеологічні) функції / В. І. Гетьман // Довкiлля та здоров’я. — 2004. — №1. — С. 1721.
47.Гигиеническая диагностика загрязнения среды обитания солями тяжелых металлов / [Б.В. Лимин, В.Г. Маймулов, И.О. Мясников и др.]. — СПб: СПб ГМА им. И.И. Мечникова, 2003. — 130 с.: 6 ил., 40 табл.
48.Гигиенические критерии состояния окружающей среды 3 СВИНЕЦ. — Женева: ВОЗ, 1980. — 193 с.
49.Гигиенические критерии состояния окружающей среды. Биомаркеры и оценка риска: концепции и принципы. Совместное издание Программы ООН по окружающей среде, Международной организации труда и Всемирной организации здравоохранения. ВОЗ: Медицина. — Женева, 1996. — 96 с.
50.Гичев Ю.П. Загрязнение окружающей среды и здоровье человека/ Ю.П. Гичев. — Новосибирск: СО РАМН, 2002. — 230 с.
51.Гичев Ю.П. Экологическая обусловленность основных заболеваний и сокращения продолжительности жизни / Ю.П. Гичев. — Новосибирск: СО РАМН, 2002. — 90 с.
52.Глобальная экологическая перспектива 2000. — М., 2001. — 396 с.
53.Гнездицкий В.В. Вызванные потенциалы в клинической практике / В.В. Гнездицкий. — М.: МЕДпресс-информ, 2003. — 264 с.
54.Гнездицкий В.В. Обратная задача ЭЭГ и клиническая электроэнцефалография / В.В. Гнездицкий. — Таганрог: Таганрог. радиотехнич. ун-т, 2000. — 640 с.
55.Говорин Н.В. Нейроиммунный статус детей с резидуально-органическими психическими расстройствами в условиях экопатогенного воздействия / Н.В. Говорин, Т.В. Злова, В.В. Ахметова // Рос. психиатрический журн. — 2007. — №1. — С. 4246.
56.Гончарук Е.И. Гигиеническое значение почвы в формировании здоровья населения / Е.И. Гончарук // Гигиена и санитария. 1990. — №4. — С. 47.
57.Горбачев А.Л. Элементный статус населения в связи с химическим составом питьевой воды / А.Л. Горбачев // Микроэлементы в медицине. — 2006. — №7(2). — С. 1124.
58.Горбунов В.В. Изменение электроэнцефалограммы человека при кратковременных умственных нагрузках / В.В. Горбунов, В.В. Сиротский, Н.В. Макаренко // Журн. высшей нервной деятельности. — 1978. — Т.28, Вып. 1. — С. 4147.
59.Грабеклис А.Р. Особенности элементного состава волос у детей 7-14 лет с нормальным, сниженным и повышенным индексом массы тела / А.Р. Грабеклис // Микроэлементы в медицине. — 2004. — №4. — С. 3840.
60.Грачев С.В. / Грачев С.В., Миннибаев Т.Ш, Михеева Л.В. // Здоровье студентов : тез. докладов. — М., 1999. — С. 2022.
61.Гребняк Н.П. Состояние здоровья детского населения мегаполиса / Н.П. Гребняк, С.В. Вытрищак // Гигиена и санитария. — 2004. — №2. — С. 5053.
62.Гребняк Н.П. Оздоровительные технологии в летних детских учреждениях / Н.П. Гребняк, В.В. Николаенко, Е.А Дмитренко // Довкiлля та здоров’я. — 2007. — №1. — С. 2428.
63.Греченко Т.Н. Влияние функционального состояния нейронов на обучение / Т.Н. Греченко, Л.К. Хлудова // Психологический журн. — 1991. — Т.12, №5. — С. 134137.
64.Громова О.А. Элементные основы молекулярной фармакологии нейротрофиков природного происхождения. Микроэлементы как компонент нейропротекторных лигандов / О.А. Громова // Вести национальной академии наук Беларуси. — 2006. — №2. — С. 113118.
65.Гудков А.В. Микроэлементы в окружающей среде и в волосах детей / Гудков А.В., Багрянцев В.Н., Кузнецов В.Г. // Инфекционная патология в Приморском крае. Владивосток: Дальнаука, 1994. С. 90-95.
66.Данилова Н.Н. Психофизиология / Н.Н. Данилова. — М.: Аспект Пресс, 2000. — 373 с.
67.Демидов В.А. Сравнительная эколого-физиологическая характеристика гомеостаза жителей различных регионов Московской области: дисканд. биол. наук: 03.00.13. / Демидов Владимир Александрович. — М., 2001. — 128 с.
68.Денисова Е.Л. Влияние факторов среды обитания на здоровье населения / Е.Л. Денисова, А.И. Горшков, Н.П. Ляхова // Гигиена и санитария. 2005. №1. С. 68.
69.Державниі санiтарнi правила і норми Вода питна. Гiгiєнiчнi вимоги до якостi води централізованого господарського-питного водопостачання”, № 383, затв. МОЗ України вiд 23 грудня 1996 р. — К., 1997. — 21 с.
70.Динамика и пространственное распределение заболеваний нервной и сердечно-сосудистой систем детского населения г. Симферополя / [И.А. Евстафьева, М.Г. Щеголева, Н.М. Овсянникова, Е.В. Евстафьева] // Таврический медико-биологический вестн. — 2001. — Т.4, №4. — С. 100104.
71.Дисбаланс микроэлементов в организме детей с экологозависимой патологией / [В.В. Утенина, Е.В. Плигина, В.В. Утенин и др.] // Гигиена и санитария. — 2002. — №5. — С. 5759.
72.Добровольский Л.А. Современные представления о влиянии низких уровней тяжелых металлов на иммунную и другие системы / Л.А Добровольский, И.Г. Белашова, Е.Л. Радванская // Довкiлля та здоров’я. — 2005. — №2. — С. 7378.
73.Добровольский Л.А. Малые концентрации свинца и умственное развитие детей: источники свинца, уровни в крови, эпидемиология, механизмы действия (обзор иностранной литературы) / Л.А Добровольский, И.Г. Белашова, Е.Л. Радванская // Довкiлля та здоров’я. 2007. №4. С. 3137.
74.Досягнення та перспeктиви розвитку Державної науково-технчної програми «Екологiчна безпека України» / [А.М. Сердюк, І.С. Кiреєва, І.О. Черниченко, Л.Г. Руденко] // Довкiлля та здоров’я. — 2001. — №2. — С. 6064.
75.Дубровина З.В. Обмен стронция-90 у растущих крыс как функция возраста и состояние кальциевого обмена / З.В. Дубровина, И.А Сарапульцев // Радиобиология. — 1968. — Т.8, Вып.1. — С. 4044.
76.Дубровина З.В. К вопросу об обмене стронция и кальция у человека / З.В. Дубровина, И.А Сарапульцев, А.П. Фадеев // Гигиена и санитария. — 1967. — №4. — С. 4346.
77.Дубровинская Н.В. Психофизиология ребенка: Психофизиологические основы детской валеологии / Н.В. Дубровинская, Д.А Фарбер, М.М. Безруких. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. — 144 с.
78.Евстафьева Е.В. Методологические основы и методические подходы к экологическому нормированию техногенного воздействия на организм человека / Е.В. Евстафьева // Таврический медико-биологический вестн. — 2001. — Т.4, №4. — С. 711.
79.Евстафьева Е.В. Физиологическое и биогеохимическое обоснование проблемы адаптации человека в различных условиях среды обитания: автореф. дис. на соискание уч. степени доктора мед. наук: спец. 14.00.17. нормальная физиология” / Е.В. Евстафьева. — М., 1996. — 32 с.
80.Евстафьева Е.В. Экологические аспекты современной медицины / Е.В. Евстафьева // Таврический медико-биологический вестн. — 1998. — №12. — С. 6872.
81.Евстафьева Е.В. Физиологическая роль химических элементов по данным натурных исследований: подходы к ее изучению и первые итоги / Е.В. Евстафьева, И.А Евстафьева // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: тр. КГМУ им. С.И. Георгиевского. Симферополь, 2007. Т.143, Ч.I. С. 611.
82.Евстафьева И.А. Особенности функционального состояния центральной нервной и сердечно-сосудистой систем в связи с содержанием тяжелых металлов в организме подростков: автореф. дис. на соискание уч. степени биол. наук: спец. 03.00.13. Физиология человека и животных”/ И.А. Евстафьева. — Симферополь, 2003. — 20 c.
83.Егорычев В.Е. Состояние здоровья детского населения в регионах, загрязненных радионуклеидами / В.Е. Егорычев // Рос. педиатрический журн. — 2002. — №2. — С. 4650.
84.Ермаков В.В. Развитие учения о природных и техногенных биогеохимических провинциях как основы современных биосферных исследований // Микроэлементы в СССР / В.В. Ермаков. — Рига: Зинатне, 1991. — Вып.32. — С. 6875.
85.Ершов Ю.А. Механизмы токсического действия неорганических соединений / Ю.А Ершов, Т.В. Плетнева. — М.: Медицина, 1989. — 272 с.
86.Ефимова А.А. Экология и здоровье детей / А.А. Ефимова // Педиатрия. — 1995. — №4. — С. 4950.
87.Жирмунская Е.А. Функциональное значение некоторых феноменов электроэнцефалограммы человека / Е.А Жирмунская, А.И. Рыбников, Ложникова С.М. // Физиология человека. — 1982. — Т.8, №5. — С. 746756.
88.Зенков Л.Р. Клиническая электроэнцефалография (с элементами эпилептологии) / Л.Р. Зенков. — М.: МЕДпресс-информ, 2001. — 368 с.
89.Зербино Д.Д. Содержание ряда химических элементов в волосах больных, перенесших инфаркт миокарда, и здоровых людей / Д.Д. Зербино, Т.Н. Соломенчук // Медицина труда и промышленная экология. 2007. — №2. — С. 1721.
90.Звиняцковский Я.И. Влияние антропогенных факторов окружающей среды на процесс формирования патологии у детей / Я.И. Звиняцковский, О.В. Бердник // Гигиена населенных мест. — 1991. — №3. — С. 1316.
91.Зубарев В.Л. Экология и экопатология населения Крыма / В.Л. Зубарев, С.Э. Шибанов, А.В. Рубан. — Симферополь, 1997. — 56 с.
92.Иванов А.В. Состояние здоровья населения на территориях интенсивного применения пестицидов / А.В.