КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХВОРИХ НА СОМАТОФОРМНУ ВЕГЕТАТИВНУ ДИСФУНКЦІЮ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ ТА ЇХ КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ : Клинико-психопатологические особенности БОЛЬНЫХ Соматоформные вегетативной дисфункции органов пищеварения и ИХ КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ
ТА НАРКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ»

На правах рукопису

Скринник Ольга Вячеславівна

УДК 616.85:616.3:616.839:616.89-008.19:615.851

КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХВОРИХ НА СОМАТОФОРМНУ ВЕГЕТАТИВНУ ДИСФУНКЦІЮ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ ТА ЇХ КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ

14.01.16 — психіатрія

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник: Підкоритов Валерій Семенович доктор медичних наук, професор

Харків — 2008

ЗМІСТ

Вступ...

6

Розділ 1 Аналітичний огляд проблеми соматоформних розладів органів травлення, основні напрями вивчення механізмів формування та лікування даної патології.......................................................

14

1.1. Розвиток загальних уявлень про соматоформні розлади ..

14

1.2. Розвиток уявлень про соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення

17

1.3. Дослідження стану вегетативної регуляції, як один із способів вивчення механізмів формування соматоформної вегетативної дисфункції органів травлення. Методи оцінки стану вегетативної регуляції

24

1.4. Основні напрями лікування соматоформної вегетативної дисфункції органів травлення .

27

1.5. Основні перспективи подальшого вивчення соматоформної вегетативної дисфункції органів травлення

32

Розділ 2 Загальна характеристика обстежених хворих та методів дослідження

34

2.1. Загальна характеристика пацієнтів, що брали участь у дослідженні ...

34

2.2. Загальна характеристика методів дослідження .

38

Розділ 3 Загальна клініко-психопатологічна характеристика хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення.

45

3.1. Аналіз скарг та клініко-анамнестичних даних, гастроентерологічної симптоматики у пацієнтів із соматоформною вегетативною дисфункцією органів травлення......

45

3.2. Аналіз клініко-психопатологічної симптоматики у пацієнтів з соматоформною вегетативною дисфункцією органів травлення.

47

3.3. Аналіз даних, здобутих у пацієнтів із соматоформною патологією органів травлення за допомогою Госпітальної шкали тривоги та депресії та шкали візуальних аналогів .

51

3.4. Порівняльний аналіз клініко-анамнестичних даних у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення та хворих на невротичні розлади

55

Розділ 4 Дослідження особливостей емоційного стану та особистісних відносин у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення ...

62

4.1. Вивчення рівня алекситимії у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення ...

62

4.2. Загальний аналіз результатів інтегративного тесту тривожності у хворих на соматоформні розлади органів травлення ..

63

4.3. Порівняльний аналіз показників інтегративного тесту тривожності у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення та пацієнтів з невротичними розладами

70

4.4. Зв’язок показників інтегративного тесту тривожності з клініко-психопатологічними особливостями у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення...............................................

73

4.5. Дослідження самооцінки в системі інтерперсональних відносин у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення та у пацієнтів з невротичними розладами..

76

4.6. Кореляційний аналіз зв’язку показників, здобутих під час проведення діагностики міжособистісних відносин, з результатами клінічних шкал у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення .

84

Розділ 5 Вивчення особливостей вегетативної регуляції у хворих на соматоформні розлади органів травлення...

88

5.1. Аналіз структури показників варіабельності серцевого ритму у хворих на соматоформні розлади органів травлення..

88

5.2. Аналіз розподілу основних типів вегетативної дисфункції за різних варіантів психопатологічних синдромів у хворих на соматоформну патологію органів травлення

92

5.3. Кореляційний аналіз взаємозв’язків показників вегетативної регуляції з даними клінічних шкал у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення

94

5.4. Порівняльне дослідження особливостей вегетативної регуляції хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення та пацієнтів з невротичними розладами..

95

Розділ 6 Комплексне лікування хворих на соматоформні розлади органів травлення

101

6.1. Розробка комплексного лікування хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення...

101

6.2. Психофармакотерапія хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення

103

6.3. Розробка психотерапевтичних технік для лікування соматоформної вегетативної дисфункції органів травлення ...

105

6.3.1. Модифікована методика пасивної м’язової релаксації

108

6.3.2. Методика систематичної десенситизації......

108

6.3.3. Модифікований варіант когнітивної психотерапії за Беком..

110

6.3.4. Моделююча терапія.

111

6.3.5. Техніка парадоксальної інтенції.

112

6.4. Комплексна програма ранньої реабілітації хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення..

113

6.5. Визначення ефективності комплексного лікування хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення.

115

Аналіз і узагальнення результатів дослідження

126

Висновки

133

Список використаних джерел..

136

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АМН Академія медичних наук
ШКТ шлунково-кишковий тракт
МКХ - 10 Міжнародна класифікації хвороб 10-го перегляду
HADS госпітальна шкала тривоги та депресії
TAS торонтська шкала алекситимії
ВСР варіабельність серцевого ритму
ЕКГ електрокардіограма
ТР потужність спектра серцевого ритму
СА ВСР спектральний аналіз варіабельності серцевого ритму
VLF потужність спектра в області дуже низькочастотного діапазону
LF потужність спектра в області низькочастотного діапазону
НF потужність спектра в області високочастотного діапазону
LF/HF симпато/парасимпатичний баланс
ІТТ інтегративний тест тривожності
ДМВ діагностика міжособистісних відносин

ВСТУП

Актуальність теми. За сучасними епідеміологічними оцінками, соматоформна вегетативна дисфункція органів травлення складає 25 - 36 % загальної кількості соматоформних розладів (D. Drossman, 1994). Актуальність проблеми визначається не тільки її медичною, а й соціальною значущістю. Зазвичай хворі на соматоформні розлади, звертаючись до лікаря-соматолога, підлягають додатковим лікувально-діагностичним процедурам, вартість яких у поєднанні з переважно неадекватною та малоефективною терапією настільки значна, що несвоєчасна діагностика цих захворювань може розглядатися як соціально-економічна проблема (Сукиасян С.Г., 2001). На кожного з таких хворих витрачається у кілька разів більше часу, ніж на пацієнтів з соматичною патологією. (Любан-Плоцца Б., 2000).
Одним з основних механізмів формування соматоформної патології взагалі та соматоформної вегетативної дисфункції органів травлення зокрема є процес соматизації. Найчастіше соматизуються тривога та депресія (Бачериков Н.Є., 1995; Марута Н.О.; 1996; Краснов В.Н., 1999; Гурович И.Я., 1999; Кришталь В.В., 2001; Підкоритов В.С., 2003; Сердюк О.І., 2005). Однією з теорій формування соматизації є гіпотеза про відмінності особистісної структури, неможливість особистості адекватно вербалізувати свої емоційні переживання (алекситимія). Такі особливості є основою для розвитку соматизації в умовах стресу (Khapp P.H., 1993). У разі виникнення соматоформних розладів органів травлення також мають значення специфічні емоції: бажання впевненості та захищеності у поєднанні зі специфічними патернами харчової поведінки, що були закладені у дитинстві (Любан Плоцца Б., 2000). Крім того, соматизацію афекту можна розуміти як процес переходу емоційних переживань через складну систему вегетативних зсувів у соматичні симптоми (Кришталь В.В., 2001; Михайлов Б.В., 2004 ).
Труднощі в терапевтичних підходах в багатьох випадках пов’язані з особливостями курації даної групи пацієнтів (Мірошниченко Н.В., 2001; Rief W., 2006). По-перше, з огляду на патогенез захворювання, виникає необхідність призначення поряд з ліками, що сприяють нормалізації функції шлунково-кишкового тракту, психофармакотерапії (Clouse R.E., 2007). По-друге, беручи до уваги наявність у таких хворих не тільки генетично детермінованих особливостей характеру, а й патологічно сформованих патернів харчової поведінки, є доцільним включати до комплексу терапії різні психотерапевтичні методики на основі медикаментозного лікування (Сердюк О.І., 2006; Абрамов В.А., 2007). Однією з найперспективніших психотерапевтичних методик сьогодні вважається когнітивно-біхеворіальна терапія. Її висока ефективність та специфічність для корекції емоційних розладів підтверджена результатами чисельних досліджень (А.Б. Холмогорова, Н.Г. Гаранян, 1998; Гурович И.Я., 1999; Кришталь В.В., 2001). Її успіх в багатьох випадках визначається впливом на одну з патогенетичних ланок формування соматоформних розладів підвищену збудженість вегетативної нервової системи з винятковою увагою до тілесних функцій та уникаючою поведінкою (H.M. Warviсk зі співавт., 1996). Когнітивна терапія допомагає перебудувати дисфункціональне мислення, яке стимулює негативні емоції, та руйнує патогенні стереотипи спілкування. Вона безпосередньо спрямована на подолання пасивності, уникаючої поведінки та вегетативної дисфункції.
Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених даній проблемі, залишаються недостатньо вивченими структура преморбіду, механізми соматизації тривоги та особливості вегетативної регуляції у хворих на соматоформні розлади органів травлення. Вони потребують ретельної теоретичної розробки. Водночас вирішення даних проблем має розв’язати низку практичних повсякденних питань, що постають у процесі лікування таких хворих.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами та темами. Дослідження проводилось в рамках науково-дослідних робіт: «Розробити диференційовано-діагностичні критерії перебігу біполярного афективного розладу та уніфікувати схеми лікування хворих» (шифр АМН.БА.6.06, номер держреєстрації 0103U001309), що виконувалася в Державній установі «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України» у 2006 2008 роках, та «Науково обґрунтувати диференціально діагностичні критерії депресивних розладів у хворих, що знаходяться на лікуванні у загально соматичних стаціонарах, та розробити принципи їх терапії» (шифр ПР ЗН.1.03, номер держреєстрації 0106U002005), що виконувалася в Державній установі «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України» в 2003 - 2006 роках за Міжгалузевою комплексною програмою Здоров’я нації”. Автор є виконавцем індивідуальних фрагментів даних науково-дослідних робіт.
Мета дослідження: клініко-психопатологічні особливості та структурно-типологічні взаємовідносини афективних, особистісних та вегето-соматичних порушень у хворих, що страждають на соматоформні розлади органів травлення, розробка на базі здобутих даних диференційованих методів їх терапії.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено й вирішено такі основні завдання дослідження:
1. Визначити клінічні прояви, синдромальну структуру та особливості розвитку афективних порушень у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення.
2. Дослідити патогенетичну роль алекситимії у формуванні даної патології.
3. З’ясувати специфіку вегетативної регуляції та її взаємозв’язок з афективними порушеннями у хворих, що страждають на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення, у порівнянні з пацієнтами з невротичними розладами.
4. Розробити диференційовані схеми психотерапії у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення.
5. Встановити терапевтичну ефективність розробленого комплексного підходу лікування соматоформної вегетативної дисфункції органів травлення та провести його порівняльну оцінку з традиційною фармакологічною терапією.
Об’єкт дослідження — соматоформна вегетативна дисфункція органів травлення.
Предмет дослідження — клініко-психопатологічні особливості у хворих на дану патологію, особливості вегетативного стану та підходи до психотерапії даних розладів.
Методи дослідження. Для реалізації мети та завдань дослідження було застосовано клініко-психопатологічний метод, який включав вивчення психічного статусу та анамнестичних даних. Для визначення суб’єктивної оцінки самопочуття пацієнтів використовувалась шкала візуальних аналогів. Гастроентерологічна симптоматика у хворих оцінювалась за допомогою спеціальної шкали. Госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS) застосовувалася для скринінгової оцінки наявності тривожної та депресивної симптоматики та оцінки характеру перебігу афективної симптоматики у хворих в процесі лікування. Для всебічного вивчення особистісних та емоційних реакцій хворих було застосовано Торонтську шкалу алекситимії (TAS), інтегративний тест тривожності (ІТТ) та метод діагностики міжособистісних відносин (ДМВ). Для дослідження особливостей вегетативної регуляції нервової системи використовувалася методика варіабельності серцевого ритму (ВСР). Статистична обробка даних відбувалась за допомогою методів визначення вірогідності відмінностей (за t-критерієм Стьюдента, j*-критерієм Фішера та U-критерієм Манна-Уїтні) і методів кореляційного аналізу.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на підставі комплексного дослідження теоретично обґрунтовано патогенетичну роль афективних порушень при формуванні соматоформної вегетативної дисфукції органів травлення.
На підставі комплексного клініко-психопатологічного дослідження виокремлено п’ять основних клінічних типів емоційних порушень у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення, а саме: депресивно-іпохондричний, тривожно-депресивний, депресивно-фобічний, астено-депресивний та депресивно-тужливий.
На основі порівняльного аналізу клініко-анамнестичних даних хворих із соматоформною патологією органів травлення та хворих на невротичні розлади визначені чинники, що сприяють розвитку соматизації.
Уперше ретельно проаналізовано особливості тривоги та їх зв’язок з клініко-психопатологічною симптоматикою у пацієнтів з соматоформними розладами органів травлення, визначено характер їх відносин з особливостями вегетативних порушень за даної патології.
Розглянуто порушення у інтер- та інтраіндивідуальних відносинах хворих із соматоформною вегетативною дисфункцією органів травлення, їх взаємозв’язок з алекситимією.
Здійснено теоретичне обґрунтування необхідності комплексного диференційованого підходу до психотерапії пацієнтів з соматоформною патологією органів травлення.
Практичне значення роботи. Розроблено підходи до використання диференційованих схем психотерапії, які враховують клінічну структуру, особистісні відмінності та характер порушення емоцій у хворих на соматоформні розлади органів травлення (Пат. 29802, 2008).
Вперше було опрацьовано алгоритм та диференційовані схеми застосування розробленого нами нового комплексного підходу до терапії хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення. Було досліджено можливості його застосування в практиці закладів охорони здоров’я у поєднанні з фармакологічними засобами. Було доведено, що його використання дозволяє забезпечити адекватну терапевтичну тактику, сприяє скороченню тривалості лікування завдяки активації адаптивно-компенсаторних механізмів хворого.
Розроблено та застосовано комплексну програму психопрофілактики, терапії та ранньої реабілітації, що ґрунтується на принципах диференційованості, комплексності та поетапності заходів, яка дозволяє поліпшити як вторинну, так третинну профілактику, суттєво підвищити рівень медичної і соціальної реабілітації хворих на соматоформні розлади органів травлення.
За результатами дослідження було розроблено зі співавторами методичні рекомендації «Уніфіковані критерії диференційної діагностики соматизованих депресивних та соматоформних розладів в практиці лікарів-соматологів» та «Лікування соматизованих депресивних та соматоформних розладів в практиці лікарів-соматологів» (2007), нововведення «Уніфіковані критерії соматоформних, соматизованих депресивних розладів та депресивних реакцій у хворих загальносоматичних стаціонарів» (2005) та «Уніфіковані схеми лікування соматоформних, соматизованих депресивних розладів та депресивних реакцій у хворих загальносоматичних стаціонарів» (2007).
Результати дослідження було впроваджено в практику закладів охорони здоров’я Харківської (міська поліклініка № 6 Московського району м. Харкова, Харківська обласна психіатрична лікарня № 1, Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3, Харківський обласний психоневрологічний диспансер), Луганської (Луганська обласна клінічна психіатрична лікарня), Дніпропетровської (Дніпропетровська обласна психіатрична лікарня), Донецької (Реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України м. Донецька), Київської (Микулицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини), Сумської (Сумська центральна районна лікарня) областей, АР Крим (Севастопольська міська психіатрична лікарня, Ялтинський психоневрологічний диспансер), а також у практику Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології і закладів Академії медичних наук України (Державна установа «Інститут терапії ім. Л.Т. Малої АМН України»).
Особистий внесок здобувача. Автором протягом 2003 - 2008 рр. було самостійно проведено аналітичне дослідження літературних даних, весь комплекс клінічних та експериментально-психологічних досліджень хворих. самостійно проведено й статистичну обробку здобутих даних, інтерпретацію результатів дослідження та їх теоретичне узагальнення. Автором також розроблено новий диференційований психотерапевтичний комплекс для лікування хворих на соматоформні розлади органів травлення, описано алгоритм його застосування. Здобувач самостійно опрацював його на практиці та провів порівняльну оцінку його ефективності з суто медикаментозним лікуванням. Підготовка до друку публікацій за темою дослідження, написання всіх розділів роботи здійснювалися дисертантом самостійно.
Апробація роботи. Основні матеріали дослідження доповідалися автором на конференції «Актуальні питання внутрішньої медицини в практиці сімейного лікаря» (Харків, 2006), на щорічному Вейлл Корнелл Семінарі (Weill Cornell Seminar) для психіатрів з країн Східної та Південно-Східної Європи (Зальцбург, 2006), на 2-му Едвенсд Модсли Форумі (Advanced Maudsly Forum) для молодих психіатрів Європи (Лондон, 2006), на 6-й Літній школі «Психіатрія як наука» (6th Summer School Psychiatry as a Science”, Берлін, 2006), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медична наука 2007» (Полтава, 2007), на ІІІ Національному Конгресі (ХІ з’їзді) неврологів, психіатрів та наркологів України «Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркології» (Харків, 2007), на науково-практичній конференції психіатрів, психотерапевтів та наркологів «Профілактика аутоагресивної поведінки при психічних розладах» (Харків, 2008). Було зроблено співдоповіді на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми впровадження засад доказової медицини в психіатричну, наркологічну, судово-психіатричну та психотерапевтичну практику» (Ялта, 2004), на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Психосоматичні розлади. Психотерапія» (Чернівці, 2005), на конференції з Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002 2011 роки крок до реформування галузі» (Київ Ужгород, 2006), на конференції «Депрешн: Брейн Козіз енд Боді Консіквенсіз» (Depression: Brain Causes Body Consequences”, Лондон, 2007). В останніх чотирьох доповідях здобувач робив огляд наукової літератури з даної тематики, описав етапи лікувально-реабілітаційного процесу у хворих на соматоформні розлади.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць: 6 статей у спеціалізованих фахових виданнях відповідно до „Переліку” ВАК України (в тому числі 4 — самостійні); 5 — у науково-практичних виданнях, періодичних збірках і в матеріалах конференцій та з’їздів, також надруковано два нововведення, дві методичні рекомендації та отримано один деклараційний патент на винахід.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційне дослідження викладено на 157 сторінках машинопису (основний текст — на 135 сторінках). Воно складається зі вступу, огляду літератури, п’яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків та списку використаних джерел. Роботу проілюстровано 27 таблицями та 12 рисунками. Бібліографічний список містить 210 джерел, з яких 114 - мовами з кириличною символікою та 96 - мовами з латинською символікою.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування нового рішення завдань удосконалення та стандартизації процесу лікування соматоформної вегетативної дисфункції розладів органів травлення на основі структурного аналізу сучасного клінічного поліморфізму даної патології.
2. У хворих на соматоформні розлади органів травлення виявлено відносно високий рівень тривоги та депресії (за HADS середній бал за шкалою депресії становив 16,5 ± 0,5 бала, а за шкалою тривоги - 14,5 ± 0,5 бала, р < 0,05), що свідчить про значну патогенетичну роль емоційних порушень у формуванні даних розладів.
3. Було виділено такі клініко-типологічні варіанти соматоформної вегетативної дисункції органів травлення: тривожно-депресивний (у 43,48 % хворих), депресивно-іпохондричний (у 27,17 % хворих), депресивно-фобічний (у 18,47 % хворих), астено-депресивний (у 6,53 % хворих) та депресивно-тужливий (у 4,35 % хворих). Це свідчить про неоднорідність психопатологічної симптоматики за цих розладів, що треба враховувати, призначаючи лікування.
4. Результати дослідження у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення виявили високий рівень алекситимії. Найвищий він був за депресивно-іпохондричного та депресивно-тужливоого варіантів соматоформних розладів (74,45 ± 1,58 та 73,51 ± 1,53 бали відповідно, найнижчий - у хворих з тривожно-депресивною симптоматикою (66,25 ± 2,25 бала). Це підтверджує значну роль алекситимії в патогенезі функціональної патології органів травлення.
5. Порівняльний аналіз даних, здобутих за допомогою шкали ІТТ у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення та пацієнтів з невротичними розладами, показав високий рівень тривожності в обох групах. Виявлено суттєву різницю між структурою ситуативної та особистісної тривожності у досліджених групах. У пацієнтів із соматоформними розладами ситуативна та особистісна тривожність складали 6,5 ± 1,1 стенів та 7,7 ± 0,8 стенів відповідно. У хворих на невротичні розлади особистісна тривожність мала значення 7,7 ± 1,3 стенів, а ситуативна тривожність 7,3 ± 1,3 стенів.
6. За методом ДМВ у хворих на соматоформні розлади органів травлення рівень ідеального «Я» дорівнював 49,50 ± 0,50 бала, а рівень реального «Я» 44,15 ± 0,35 бала. Паралельно з цим у них було виявлено виражену дисоціацію між структурою актуального та ідеального «Я» у порівнянні з хворими на невротичні розлади. Нерівномірний характер показників тривожності та дисоціація між актуальним та ідеальним «Я» у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення свідчать про наявність у них конфлікту, який не можна розв’язати. Тому у цих хворих високий рівень особистісної тривоги, яка внаслідок високого рівня алекситимії та вегетативної нестабільності трансформується у соматичні симптоми.
7. Структура вегетативної дисфункції у хворих на соматоформні розлади органів травлення має три варіанти: з переважною гіперфункцією симпатичної ланки вегетативної нервової системи (37,50 % пацієнтів), з переважною функцією парасимпатичної ланки (20,00 % пацієнтів) та зі збалансованою взаємодією всіх ланок вегетативної регуляції (42,50 % пацієнтів). Хворі на соматоформні розлади органів травлення мають більшу гетерогенність вегетативних порушень у порівнянні з хворими на невротичні розлади. Для останніх характерна більша активація симпатичної ланки вегетативної регуляції та більша супресія парасимпатики.
8. Особистісна тривожність, яка відіграє значну роль у патогенезі соматоформної вегетативної дисфункції органів травлення, найкраще підлягає психотерапевтичному лікуванню. За даними ІТТ, вона зменшилася з 7,56 ± 0,98 стенів до початку терапії до 4,15 ± 0,67 стенів після півроку комплексного лікування. Водночас у хворих, у яких застосовувалася тільки психофармакотерапія, відповідний показник знизився з 7,74 ± 1,36 стенів тільки до 5,41 ± 0,34 стенів. Підбір же самих психотерапевтичних тактик та методів лікування хворих на соматоформні розлади органів травлення утруднюється порушенням у них через алекситимію описання не лише свого емоційного стану, а й міжособистісних стосунків, взаємодій з оточуючим мікросередовищем.
9. Через значну синдромальну багатогранність захворювання найефективнішим, поряд з комплексною фармакотерапією, було застосування розроблених нами диференційованих схем когнітивно-орієнтованої психотерапії, які враховували клінічну структуру та характер перебігу захворювання, а також особливості порушення емоцій і особистісні відмінності у цих хворих. Запропонована система психотерапевтичних та психопрофілактичних заходів для лікування соматоформних розладів органів травлення дозволяє не тільки підвищити рівень медичної та соціальної реабілітації хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення, але й запобігти регоспіталізації й скоротити прибування в стаціонарі в середньому на 4-5 діб.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ипохондрия и соматоморфные расстройства / [под ред. А.Б. Смулевича]. М.: Медицина, 1992. С. 55123.
2. Михайлов Б. В., Сарвир И. Н., Баженов А. С., Филык В. С. Современное состояние проблемы соматоформных расстройств [Электронный ресурс] / Б.В. Михайлов, И.Н. Сарвир, А.С. Баженов, В.С. Филык // Новости украинской психиатрии. — Харьков, 2002. — Режим доступу до журналу: http://www.psychiatry.ua/articles/paper021.htm.
3. Юрьева Л. Н. Динамика распространения психических и поведенческих расстройств в мире и в Украине / Л. Н. Юрьева // Медицинские исследования. — 2001. — Т. 1, вып. 1. — С. 3233.
4. Белялов Ф.И. Психические расстройства в практике терапевта / Ф.И. Белялов. — М.: МЕДпрессинформ, 2004. — 256 с.
5. Чумаченко О.С. Медико-психологічна характеристика структури соматоформних розладів в амбулаторно-поліклінічній практиці за умов великого промислового центру: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.16 Психіатрія” / О.С. Чумаченко. Харків, 2006. 16 с.
6. Сердюк А.И. Интегративная система оказания психиатрической помощи на модели Харьковского региона / А.И. Сердюк, Б.В. Михайлов, Н.А. Марута та ін. // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології: матеріали наук.-практ. конф. (Чернівці, 22 лист. 2002р.). Чернівці, 2002. С. 166168.
7. Добровольская Е.С. Соматоформные расстройства, их структура и распространенность в амбулаторно-поликлинической практике / Е.С. Добровольская // Международный медицинский журнал. 2002. Т. 8, № 3. С. 3637.
8. Добровольская Е.С. Структура и распространенность соматоформных расстройств в амбулаторно-поликлинической практике в условиях крупного промышленного центра / Е.С. Добровольская // Український вісник психоневрології. 2002. Т. 10, № 1(30). С. 177.
9. Попов Ю.В. Современная клиническая психиатрия / Ю.В. Попов, В.Д. Вид. М.: Экспертное бюро М, 1997. 496 с.
10.Смулевич А.Б. Депрессии при соматических и психических заболеваниях / А.Б. Смулевич. М.: ООО "Медицинское информационное агентство", 2003. 151 с.
11.Kellner R. Somatization and hypochondriasis / R. Kellner. New York: Praeger, 1986. 295 р.
12.Корнетов Н.А. Депрессивные расстройства диагностические «невидимки» в психиатрической и общемедицинской практике / Н.А. Корнетов // Социальная и клиническая психиатрия. 1999. №3. С. 8590.
13. Классификация психических и поведенческих расстройств: клинические описания и указания по диагностике. К.: Факт, 1999. 272 с.
14. Perley M. J. Hysteria the stability and usefulness of clinical criteria. A quantitative study based on a follow-up period of six to eight years in 39 patients / M. J. Perley, S. B. Guze //New English Journal of Medicine. 1962. Vol. 266, № 1. Р. 421426.
15. Діагностичні критерії з DSMІІІR. /Переклад з англ. Н.А. Макарової. К.: Абрис, 1994. 272 с.
16. Fava G. A. Multisomatoform Disorder / G.A. Fava, P. Porcelli, K. Kroenke // Archive of General Psychiatry. 1998. № 55(8). Р. 756757.
17. Собенников В.С. Современные проблемы систематики, клиники, патогенеза соматоформных расстройств / В.С. Собенников // Материалы Межрегиональной научнопрактической конференции ″Психосоматические и соматоформные расстройства в современной клинической практике″, (Иркутск, 1617 июня 2005 г.). Иркутск, 2005. С. 1731.
18. Пшук Н. Г. Типологічна дихотомія соматоформних розладів у хворих на невротичну депресію / Н. Г. Пшук, Р. М. Золотаренко // Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) [Под общ. ред. И.И.Кутько, П.Т.Петрюка]. — Харьков, 1996. — Т. 3. — С. 317 318.
19. Смулевич А.Б. Психосоматические расстройства / А.Б. Смулевич // Социальная и клиническая психиатрия. 1997. № 1. С. 5 18.
20. Смулевич А.Б. Депрессия как общемедицинская проблема: вопросы клиники и терапии / А.Б. Смулевич // Психиатрия и психофармакотерапия. 2006. Т.8, №3. С. 12 18.
21. Палеев Н.Р. Проблемы психосоматики и соматопсихиатрии в клинике внутренних болезней / Н.Р. Палеев, В.Н. Краснов, Л.А. Подрезова // Вестник РАМН. 1998. № 5. С. 37.
22. Краснов В.Н. Депрессия как диагностическая и терапевтическая проблема в общемедицинской практике/ В.Н. Краснов. М.: Медикал Маркет, 1999. 52 с.
23. Иванов С.В. Органные неврозы: аспекты психосоматических соотношений и клинической гетерогенности / С.В. Иванов // Социальная и клиническая психиатрия. 2002. Т.31. С. 1017.
24. Thompson W. G. The Road to Rome / W. G. Thompson // Gastroenterology. 2006. Vol.130. P. 15521556.
25. Абрамов В.А. Стресс и его воздействие на организм / В.А. Абрамов, О.И. Осокина // Medicus Amicus. 2006. №1. С. 1618.
26. Депрессия как общемедицинская проблема / М.Ю. Дробижев // Психиатрия и психофармакотерапия. 2006. Т. 11, №1. С. 2832.
27. Chang L. Gender, Age, Society, Culture, and the Patient’s Perspective in the Functional Gastrointestinal Disorders / L. Chang, B. Toner, S. Fukodo // Gastroenterology. 2006. Vol. 130. P. 14351446.
28. Talley N. Onset and Disappearance of Gastrointestinal Symptoms and Functional Gastrointestinal Disorders / N. Talley, A. Weaver, A. Zinsmeister, J. Melton // American Journal of Epidemiology. 1992. Vol. 136. P. 165177.
29. Baas C. Somatoform Disorders: sever psychiatric illness neglected by psychiatrists / C. Baas, R. Peveler, A. House // The British Journal of Psychiatry. 2001. Vol. 179. P. 1114.
30. Hiller W. Searching for a Gastrointestinal Subgroup Withun the Somatoform Disorders / W. Hiller, U. Cuntz, W. Rief, M. Fichter // Psychosomatics. 2001. Vol. 42, №:1. P. 1420.
31. Коркина М.В. Особенности формирования и течения психосоматических заболеваний желудочнокишечного тракта / М.В. Коркина, В.В. Марилов // Журнал неврологии и психиатрии. 1987. № 11. С. 16971700.
32. Марилов В.В. Психопатологические варианты синдрома раздраженной толстой кишки / В.В.Марилов, Т.Ю. Орестова, Т.Ю. Марилова // Журнал неврологии и психиатрии. 2005. № 6. С. 6465.
33. Kellow J. Applied Principles of Neurogastroenterology: Physiology, Motility, Sensation / J. Kellow et al. // Gastroenterology. 2006. Vol. 130. P. 14121420.
34. Gwee K-A. The Role of Psychological and Biological Factors in Postinfective Gut Dysfunction / K-A. Gwee et al. // Gut. 1999. Vol. 44. P. 400406.
35.Lane R.D. Sociodemographic correlates of alexithymia / R.D. Lane, L. Sechrest, R. Riedel // Comparison Psychiatry. 1998. Vol. 39, № 6. P. 377 385.
36.Lumley M.A. Alexithymia and pathological gambling / M.A. Lumley, K.J. Roby // Psychotherapy of Psychosomatics. 1995. Vol. 63, № 3 4. P. 201206.
37.Lumley M.A. Family factors related to alexithymia characteristics / M.A. Lumley, C. Mader, J. Gramzow, K. Papineau // Psychosomatic Medicine. 1996. Vol. 58, №4. P. 211216.
38.Numata Y. A psychobehavioral factor, alexithymia, is related to coronary spasm / Y.Numata, Y. Ogata, Y. Oike // Japanese Journal. 1998. Vol. 62, № 6. P. 409413.
39.Parker J.D. Alexithymia: relationship with ego defense and coping styles / J.D. Parker, G.J.Taylor, R.M. Bagby // Comparison Psychiatry. 1998. Vol. 39, № 2. P. 9198.
40.Salminen J.K. Alexithymia state or trait? Oneyear followup study of general hospital psychiatric consultation outpatients / J.K. Salminen, S. Saarijrvi, E. Airelg, T. Tamminen // Journal of Psychosomatic Results. 1994. Vol. 38, № 7. P. 681685.
41.Sifneos P.E. The prevalence of alexithimic characterictics in psychosomatic patients / P.E. Sifneos // Psychotherapy of Psychosomatics. 1973. Vol. 22. P. 255262.
42. Warnes H. Alexithymia, clinical and therapeutic aspects / H. Warnes // Psychotherapy of Psychosomatics. 1986. Vol. 46, № 1 2. P. 96104.
43. Sivik Т. Alexithymia and Hypersensitivity / Т. Sivik // Integtative Psychologiocal and Behavioral Science. 1993. Vol. 28, № 2. P. 130136.
44. Porceli P. Alexithymia and Functional Gastrointestinal Disorders. A Comparison with Inflammatory Bowel Disease / P. Porceli, G. Taylor, R. Bagby, M. De Carne // Psychotherapy and Psychosomatics. 1999. Vol. 68. Р.263269.
45. Porceli P. Alexithymia as Predictor of Treatment Outcome in Patients with Functional Gastrointestinal Disorders / P. Porceli et al. // Psychosomatic Medicine. 2003. Vol. 65. Р. 911918.
46. Herschbach P. Psychological Factors in Functional Gastrointestinal Disorders: Characteristics of the Disorder or of the Illness Behavior? / P. Herschbach, G. Henrich, M. von Rad // Psychosomatic Medicine. 1999. № 1. P. 148153.
47. Mertz H. Regional cerebral activation in irritable bowel syndrome and control subjects with painful and nonpainful rectal distention / H. Mertz, V. Morgan, G. Tanner // Gastroenterology. 2000. Vol. 118. P. 842848.
48. Drossman D. Psychological Aspects of the Functional Gastrointestinal Disorders / D. Drossman et al. // Gut. 1999. Vol. 45. P. 2530.
49. Вегетативные расстройства: Клиника, диагностика, лечение / [под ред. А.М. Вейна]. М.: ООО «Медициское информационное агенство», 2003. 752 с.
50. Jørgensen L.S. Autonomic nervous system in Patients with Functional abdominal Pain / L.S. Jørgensen et al. // Scandinavian Journal of Gastroenterology. 1993. Vol. 28. Р. 6368.
51. Emmanuel A.V. Relationship between psychological state and level of activity of extrinsic gut innervation in patients with a functional gut disorders / A.V. Emmanuel, H.J. Mason, M.A. Kamm // Gut. 2001. Vol. 49. Р. 209213.
52. Явдак І.О. Невротичні розлади шлунковокишкового тракту (клініка, патогенез, діагностика): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.16 Психіатрія” / І.О. Явдак. Харків, 1997. 18 с.
53. Самохвалов А.В. Структура вегетативных нарушений у больных с соматоформной вегетативной дисфункцией (F45.3) / А.В. Самохвалов // Український вісник психоневрології. 2005. Том 13, вип. 4 (45). С. 6064.
54. Мірошниченко Н.В. Соматоформні розлади (клініка, діагностика, патогенетичні механізми, принципи відновлювальної терапії): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.16 Психіатрія” / Н.В. Мірошниченко. Харків, 2006. 35 с.
55. Heart rate Variability: Standarts of Measurement, Physiological Interpretation, and Clinical Use. [Guidelines] // Еuropean Heart Journal. 1996. Vol. 17. Р. 354381.
56. Jørgensen L.S. Autonomic nervous system in Patients with Functional abdominal Pain / L.S. Jørgensen et al. // Scandinavian Journal of Gastroenterology. 1993. Vol. 28. Р. 6368.
57. Kawachi I. Decreased heart rate variability in men with phobic anxiety (data from the Normative Aging Study) / I. Kawachi, D. Sparrow, P.S. Vokonas, S.T. Weiss // American Journal of Cardiology. 1995. Vol. 75. Р. 882885.
58. Cohen H. Analysis of heart rate variability in posttraumatic stress disorder patients in response to a traumarelated reminder / H. Cohen et al. // Biological Psychiatry. 1998. Vol. 44. Р. 10541059.
59. Cohen H. Autonomic dysregulation in panic disorder and in post-traumatic stress disorder: application of power spectrum analysis of heart rate variability at rest and in response to recollection of trauma or panic attacks / H. Cohenet al. // Psychiatry Research. 2000. Vol. 96. Р. 113.
60. Friedman B.H. Autonomic balance revisited: panic anxiety and heart rate variability / B.H. Friedman, J.F. Thayer // Journal of Psychosomatic Research. 1998. Vol. 44. Р. 133151.
61. Friedman B. H. An autonomic flexibilityneurovisceral integration model of anxiety and cardiac vagal tone / B. H. Friedman // Biological Psychology. 2007. Vol. 74. Р. 185199.
62. Bennett E. Level of Cronic Life stress Predicts Clinical Outcome in Irritable Bowel syndrome / E. Bennett et al. // Gut. 1998. Vol. 43. P. 256261.
63. Isacsson G. The use of antidepressants and therapeutic drug monitoring by general practitioners and psychiatrists: findings from a questionnaire survey in two Swedish areas / G. Isacsson, U. Bergman, D. Wasserman // Annual of Clinical Psychiarty. 2006. № 8. P. 153160.
64. . Barbui C. Forty years of antidepressant drug trials / C. Barbui, M. Hotopf // Acta Psychiatry Scandinavian. 2004. Vol. 104. P. 9295.
65. . Naylor C.D. Grey zones of clinical practice: some limits to evidencebased medicine / C.D. Naylor // Lancet. 2005. Vol. 345. P. 840842.
66. Gill P.S., Freemantle N., Bero L. GPs' prescribing behaviour may be affected by drug promotion (letter) / P.S. Gill, N. Freemantle, L. Bero // British Medicine Journal. 2006. Vol. 313. P. 67.
67. Фава М. Депрессия, соматические симптомы и антидепрессивная терапия (расширенный реферат) / М. Фава // Психиатрия и психофармакотерапия. 2005. Т.7, №3. С. 4245.
68. Gerber P.D The relationship of presenting physical complaints to depressive symptoms in primary care patients / P.D. Gerber, J.E. Barrett, J.A.Barrett // Journal of General Internal Medicine. 2007. Vol. 7. P. 170173.
69. Posse M. Depressive disorders among somatizing patients in primary health care / M. Posse, T. Hallstrom // Acta Psychiatrу Scandinavian. 2008. Vol. 98. P. 187192.
70. Mischoulon D. Management of major depression in the primary care setting / D.Mischoulon, R. McCollVuolo, S. Howarth // Psychotherapy of Psychosomatics. 2001. Vol. 70. P.103107.
71. Levy R. Psychosocial Aspects of the Functional Gastrointestinal Disorders / R. Levy et al. // Gastroenterology. 2006. Vol. 130. P. 14471458.
72. Guthrie E. ABC of psychological medicine: Abdominal pain and functional gastrointestinal disorders / E. Guthrie, D. Thompson // British Medical Journal. 2002. Vol. 325. P. 701703.
73. Horwitz B. The Irritable Bowel Syndrome / B. Horwitz, R. Fisher // The New England Journal of Medicine. 2001. Vol. 344, № 24. P. 18461850.
74. Марута Н.А. Депрессивные расстройства в структуре невротических расстройств / Н.А. Марута, И.А. Явдак, Д.И. Тереньковский // Український вісник психоневрології. 2004. Том 12, вип. 3 (40). С. 8183.
75. Дробижев М.Ю. Низкая приверженность лечению антидепрессантами вне специализированной психиатрической сети (причины формирования и способы преодоления) / М.Ю. Дробижев // Психиатрия и психофармакотерапия. 2006. Т. 8, № 5. С. 4548.
76. . McManus P. Use of antidepressants by general practitioners and psychiatrists in Australia / P. McManus, A. Mant, P. Mitchell // Australian and New Zealand Journal of Psychiatry. 2003. Vol. 37. P. 184218.
77. Дубницкая Э.Б. Опыт применения иксела при терапии непсихотических тревожных депрессий / Э.Б. Дубницкая, А.В. Андрющенко // Психиатрия и психофармакотерапия. 2006. Т. 8, № 4. С. 3436.
78. Аведисова А.С. Антидепрессанты: назад, в будущее / А.С. Аведисова // Психиатрия и психофармакотерапия. 2006. Т. 8, № 4. С. 4752.
79. Deakin J. The Role of Serotonin in Depression and Anxiety / J. Deakin // European Psychiatry. 1998. Vol. 13. P.5763.
80. Taylor D. The Madsley 2005 2006 Prescribing Guidelines / D. Taylor, C. Paton, R. Kerwin. 8th Edition. London, 2005. 383 p.
81. Anderson I. M. Selective serotonin reuptake inhibitors versus tricyclic antidepressants: a metaanalysis of efficacy and tolerability / I. M. Anderson // Journal of Affective Disorders. 2000. № 58. P. 1936.
82. Bazire S. Psychotropic drug directory / S. Bazire. Bath: Bath Press, 2002. 340 р.
83. Beliles K. Psychopharmacologic treatment of depression in the medically ill / K.Beliles, A. Stoudemire // Psychosomatics. 1998. № 39. Р. 219.
84. Табеева Г. Р. Фармак