АУТОАГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ (КЛIНIКА, ГЕНЕЗ, ПРОФIЛАКТИКА) : АУТОАГРЕССИВНОЕ ПОВЕДЕНИЕ больных эпилепсией (Клиника, ГЕНЕЗ, профилактика)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

На правах рукопису

ЩЕГЛОВА ЯРОСЛАВА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 616.89-008.48+616.853

АУТОАГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ
(КЛIНIКА, ГЕНЕЗ, ПРОФIЛАКТИКА)

14.01.16 - психіатрія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Мельник Валентина Іванівна
доктор медичних наук

Київ - 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ.3
ВСТУП.4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ
АУТОАГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ11
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..39
2.1 Характеристика матеріалу дослідження.39
2.2 Методи дослідження 41
РОЗДІЛ 3 КЛІНІЧНА СТРУКТУРА ЕПІЛЕПСІЇ
У ДОСЛІДЖЕНИХ ХВОРИХ..46
РОЗДІЛ 4 ДЕМОГРАФІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ХВОРИХ.71
РОЗДІЛ 5 ГЕНЕЗ АУТОАГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ
ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ..................97
5.1 Структура та особливості виникнення
аутоагресивної поведінки.97
5.2 Аналіз ґенезу аутоагресивної поведінки ..103
РОЗДІЛ 6 ПРОФІЛАКТИКА АУТОАГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ128
6.1 Заходи профілактики первинних аутоагресивних дій128
6.2 Заходи профілактики повторних аутоагресивних дій 131
6.3 Аналіз катамнестичних даних139
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ...143
ВИСНОВКИ160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...162

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ААП -аутоагресивна поведінка
АЕП -антиепілептичний препарат
ЕЕГ -електроенцефалографія
МКХ-10 -міжнародна класифікація хвороб (10-й перегляд)
МОЗ -Міністерство охорони здоров’я
ПНД -психоневрологічний диспансер
ЦНС - центральна нервова система

Вступ

Актуальність теми. Феномен самогубства з давніх часів цікавив людство і завжди був важливою суспільною, медичною та філософською проблемою [1-6]. Відношення до самогубства в суспільстві було різним залежно від історичної епохи та пануючого світогляду. В наукових працях психіатрів суїцідальна поведінка чітко пов’язувалася з проявами душевної хвороби з ХІХ сторіччя, а суїцидологія набула самостійності як наукова дисципліна у середині минулого сторіччя. Велика кількість наукових праць була присвячена вивченню механізмів розвитку, клінічного та профілактичного аспектів суїцідальної поведінки [7-15]. Однак, складність, багатогранність цієї медико-соціальної проблеми та труднощі у практичному вирішенні ряду питань залишають її однією з найгостріших на сьогоднішній день [16-20]. Сучасними науковцями активно вивчаються генетичні, психопатологічні, особистісні, соціальні, транскультуральні, гендерні та психофармакологічні аспекти аутоагрессії [21-34]. У той же час, дані Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я свідчать, що в останні десятиріччя кількість самогубств постійно зростає і є однією з провідних причин смертності на планеті [35]. Україна є державою з високим рівнем суїцидів [19, 36]. Для багатьох країн світу велике значення має удосконалення лікувальних та профілактичних заходів щодо ААП [37-40]
Проблема ААП хворих на епілепсію відзначається високою актуальністю. Згідно з епідеміологічними даними, поширеність суїцидів серед хворих на епілепсію у 5-12 разів перевищує їх поширеність в загальній популяції [41-44]. При цьому доля суїцидів складає до 1/5 в структурі смертності хворих на епілепсію, а в рейтингу основних причин смерті даного контингенту хворих суїциди посідають четверте місце (після смертності від супутніх захворювань, смертності, пов'язаної з припадками і смертності внаслідок медикаментозного або хірургічного лікування епілепсії) [45, 46]. Наукові літературні дані останніх років підтверджують високу актуальність досліджуваної проблеми, свідчать, що існує тенденція до зростання частоти суїцидів серед хворих на епілепсію, а також вказують на складність статистичного обліку випадків самогубства у хворих на епілепсію, що призводить до недооцінки реальних масштабів цієї проблеми [47-50].
Активна наукова розробка даного наукового питання триває відносно недовго (з 70-х років минулого сторіччя). Більшість ґрунтовних наукових досліджень, присвячені цій тематиці, існують переважно в іноземній науковій літературі [42, 45, 51-54], тоді як в Україні та на пострадянському просторі вони є порівняно малочисельними [55-61]. Питання щодо встановлення критеріїв ризику ААП хворих на епілепсію та її профілактики розроблені недостатньо, результати досліджень з виявлення її чинників ризику часто мають протирічний або взаємовиключний характер. Враховуючи тенденцію до зростання питомої ваги суїцидів у структурі смертності хворих на епілепсію, широке розповсюдження психічних розладів у даній нозологічній групі, наукове дослідження клінічних, соціальних та особистісних аспектів ААП з наступною розробкою профілактичних заходів у цих хворих є своєчасним та необхідним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана автором самостійно (№держреєстрації 0107U006900), відповідно до наукових розробок, що проводяться Українським науково-дослідним інститутом соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за темами: «Дослідити особливості формування аутоагресивної поведінки та розробити комплексні патогенетичні методи її корекції для профілактики з використанням біологічної терапії (психофармакотерапії, латеральної терапії), психотерапії» (№держреєстрації 0199U000494), «Розробка моделі національної суїцидологічної служби (методологічні та організаційні принципи, діагностично-лікувальні, реабілітаційні і профілактичні заходи)» (№держреєстрації 0106U005453), наукових розробок Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації стратегія розвитку на ХХІ століття (20022011 рр.)», яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України №14 від 14.01.2002 р.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи розробити заходи удосконалення профілактики аутоагресивної поведінки хворих на епілепсію на основі виділення клінічних, особистісних та соціальних критеріїв ризику аутоагресивної поведінки даного контингенту хворих.
Задачі дослідження:
1. Проаналізувати теоретичний стан проблеми аутоагресивної поведінки хворих на епілепсію.
2. Дослідити клініко-динамічну структуру хвороби у хворих на епілепсію з аутоагресивною поведінкою та без аутоагресивної поведінки.
3. Вивчити особистісні та соціальні характеристики досліджених хворих.
4. Дослідити структуру та розкрити ґенез аутоагресивної поведінки хворих на епілепсію, встановити чинники, які приймали у ньому участь та виділити критерії ризику аутоагресивної поведінки цих хворих.
5. На підставі отриманих даних розробити заходи удосконалення профілактики аутоагресивної поведінки хворих на епілепсію.
Об’єкт дослідження: аутоагресивна поведінка хворих на епілепсію.
Предмет дослідження: клінічні, особистісні та соціальні чинники, які обумовлюють ААП у хворих на епілепсію.
Методи дослідження: анамнестичний з аналізом висновків невропатолога, нейрохірурга та нейрофізіолога (ЕЕГ), клініко-психопатологічний (застосовувався для вивчення клінічної структури епілепсії у досліджених хворих, її пароксизмальних та міжпароксизмальних проявів, визначення основних психопатологічних розладів та їх перебігу) з використанням клінічних шкал тривоги та депресії Гамільтона, соціально-демографічний (для аналізу вікового розподілу, умов виховання, рівня освіти, показників трудової та сімейної адаптації, умов проживання, відносин з членами родини, матеріального стану досліджених хворих), аналізу ґенезу ААП (метод судово-психіатричного аналізу ґенезу суспільно небезпечних діянь (В.І. Мельник, 2002), екстрапольований на аутоагресивні дії), експериментально-психологічний (опитувальник Басса-Даркі для оцінки рівнів агресивності та ворожості), катамнестичний, статистичний (для визначення статистичної достовірності різниці порівнюваних величин використовувався критерій кутового перетворення Фішера (обробка отриманих даних проводилася за допомогою електронних таблиць Microsoft Excel 2000 та програми SPSS for Windows 15.0, статистичні розбіжності вважалися достовірними при р<0,05).
Наукова новизна отриманих результатів. В роботі вперше детально визначені клініко-психопатологічні, особистісні та соціальні особливості хворих на епілепсію, у яких виникла ААП. Вперше на основі статистичного аналізу цього комплексу характеристик одержані критерії ризику ААП у даної нозологічної категорії хворих.
Вперше, з використанням методу аналізу ґенезу ААП встановлені клінічні, особистісні та соціальні чинники, які обумовлювали формування та реалізацію аутоагресивних дій, значення кожного з цих чинників в ґенезі ААП та їх взаємозв’язок.
Вперше запропоновано заходи удосконалення профілактики ААП хворих на епілепсію на основі одержаних критеріїв ризику ААП та встановлених чинників її ґенезу. Профілактична робота повинна мати комплексний характер, базуватися на виявленні та усуненні цих чинників, що підвищить ефективність запобіжних заходів щодо ААП у хворих на епілепсію.
Практичне значення отриманих результатів. Одержані результати надають більш глибокі уявлення про формування та ґенез ААП у хворих на епілепсію та дозволяють суттєво покращити якість заходів профілактики ААП у цього контингенту хворих. Застосування встановлених клінічних, соціальних та особистісних критеріїв ризику ААП у хворих на епілепсію в психіатричній практиці надає можливість вчасно вживати запобіжних заходів щодо первинних та повторних аутоагресивних дій у пацієнтів з епілепсією.
Запропоновані в роботі комплексні лікувально-профілактичні заходи, які побудовані з урахуванням чинників ґенезу ААП, спрямовані на усунення цих факторів і дозволяють підвищити ефективність профілактики ААП у хворих на епілепсію. Практична значимість розроблених заходів профілактики полягає у зниженні кількості первинних та повторних аутоагресивних дій, скоєних хворими на епілепсію, що матиме позитивний вплив на якість життя хворих і їх близьких. Отримані результати можуть бути застосовані у всіх ланках психіатричної та неврологічної допомоги хворим на епілепсію.
Результати дисертаційного дослідження впроваджені у практичну роботу лікувально-діагностичного наукового центру «Епілепсія» Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1, Валківської районної психіатричної лікарні, Київського міського психоневрологічного диспансеру №1, Київського міського психоневрологічного диспансеру №3, Київського міського психоневрологічного диспансеру №4, Київського міського психоневрологічного диспансеру №5.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто проаналізовано стан проблеми ААП хворих на епілепсію в Україні та за кордоном. Автором самостійно формувались основна (150 хворих) та порівняльна (80 хворих) групи. Самостійно проведено анамнестичне, клініко-психопатологічне з застосуванням клінічних шкал тривоги та депресії Гамільтона, експериментально-психологічне (за методикою Басса-Даркі), соціально-демографічне та катамнестичне дослідження основної та порівняльної груп хворих, аналіз ґенезу ААП 150 хворих основної групи. Автором проаналізовані результати експериментально-психологічних досліджень (MMPI, опитувальник Леонгарда) та нейрофізіологічних (ЕЕГ) досліджень.
Дисертантом особисто проаналізовані, інтерпретовані та статистично оброблені отримані фактичні дані, оформлені таблиці та рисунки. Автором визначені критерії ризику ААП хворих на епілепсію, розкрито її генез. Самостійно розроблені комплексні заходи удосконалення первинної та вторинної профілактики ААП хворих на епілепсію. Самостійно написаний вступ, всі розділи дисертації та висновки.
Особистий внесок здобувача до публікацій у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, що написані у співавторстві, полягав у наступному. У статті «Профілактика аутоагресивної поведінки хворих на епілепсію», написаній у співавторстві з В.І.Мельник, дисертантом самостійно проведено клініко-психопатологічне, експериментально-психологічне, катамнестичне обстеження хворих та аналіз ґенезу ААП, що у них виникла, здійснено аналіз та інтерпретацію отриманих результатів, розроблені та описані заходи профілактики ААП у хворих на епілепсію, зроблено висновки.
Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідалися і обговорювалися на: Пленумі та конференції науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України «Сучасні технології профілактики та лікування психічних, поведінкових та нервових розладів» (м. Луганськ, 2005); науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасної психіатрії», присвяченій 30-річчю кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава, 2005); Українсько-польській конференції «Судова психіатрія в Україні і Польщі: сучасний стан та перспективи» (м. Київ, 2005); ХІ симпозіумі Української протиепілептичної Ліги (м.Київ, 2005); Х конференції Української протиепілептичної Ліги (м. Київ, 2006); ХІІ симпозіумі Української протиепілептичної Ліги (м. Харків, 2006); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціальної, судової психіатрії та наркології» (м. Київ, 2006); науково-практичній конференції, присвяченій 200-річчю Київської міської психоневрологічної лікарні №1 (м.Київ, 2006); 7-му Європейському конгресі з епілептології (Фінляндія, м. Хельсінкі, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Возрастная нейропсихология и нейропсихиатрия» (м. Київ, 2007); ХІ конференції Української протиепілептичної Ліги (м. Київ, 2007); ІІІ Національному Конгресі (ХІ з’їзді) неврологів, психіатрів та наркологів України «Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркології» (м. Харків, 2007); науково-практичній конференції психіатрів, наркологів, психотерапевтів, присвяченій 110-річчю з дня заснування Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні «Сучасні аспекти міждисциплінарних відносин в психоневрології та наркології» (м. Дніпропетровськ, 2007); науково-практичній конференції, присвяченій сторіччю від дня народження проф. Й.А.Поліщука «Сучасні аспекти клініки, патофізіології, терапії психічних розладів та організація психіатричної допомоги» (м. Київ, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медична наука 2007» (м. Полтава, 2007); ХІІ конференції Української протиепілептичної Ліги (м. Київ, 2008); конференції-семінарі «Сучасні проблеми психіатрії та наркології від науки до практики», присвяченого Дню науки (м. Київ, 2008); науково-практичній конференції «Психотерапія, медична психологія і гранична психіатрія в системі надання медичної допомоги (ХІ Платонівські читання)» (м. Харків, 2008); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми соціальної і судової психіатрії та наркології» (м. Київ, 2008); 8-му Європейському конгресі з епілептології (Німеччина, м. Берлін, 2008).
Публікації. За результатами дисертації надруковано 20 публікацій (19 самостійних), з яких 6 статей у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України (з них 5 самостійних), та 14 публікацій у інших фахових виданнях та збірниках наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладена на 188 сторінках машинописного тексту (основний текст 148 cторінок). Робота включає вступ, 6 розділів, аналіз і узагальнення результатів дослідження, висновки і список використаних джерел, який містить 261 джерело (із них 109 кирилицею, 152 латиницею). Дисертація проілюстрована 51 таблицею та 2 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведене теоретичне обґрунтування та нове практичне вирішення актуального наукового завдання щодо розробки заходів удосконалення профілактики ААП у хворих на епілепсію на основі розкриття ґенезу і установлення критеріїв ризику ААП у цього контингенту хворих.
2. Клініко-динамічна структура епілепсії у хворих з ААП характеризується раннім дебютом захворювання (58,0% хворих), переважанням в клінічній картині змін особистості за епілептичним (29,3% хворих) і органічним (16,6% хворих) типами, психопатоподібного синдрому (7,3% хворих), поліморфізмом пароксизмальних станів та несприятливим перебігом хвороби (77,3% хворих).
3. Більшість хворих на епілепсію з ААП виховувалися в умовах гіпопротекції, культу хвороби, домінуючої гіперпротекції та жорстокого відношення. Їм притаманні збудливий, сенситивний та циклоїдний типи особистості, високі рівні агресивності та ворожості, характерний низький рівень соціальної адаптації (сімейної, побутової, трудової), негативні соціальні особистісні настанови.
4. Ґенез ААП хворих на епілепсію складний. У ньому беруть участь клінічні, особистісні та соціальні чинники. У більшості (81,3%) випадків у ньому бере участь поєднання та взаємовплив тріади чинників: клінічного (у 44,0% провідний), особистісного (у 33,3% провідний), та соціального (у 4,0% провідний). У частини хворих (18,7%) спостерігається участь в ґенезі ААП лише одного клінічного чинника.
5. Основними клінічними критеріями ризику ААП у хворих на епілепсію є дисфорії (особливо дистимо-експлозивного та дистимічного типу); розлади адаптації (істеричні, депресивні та експлозивні стани); депресивні розлади (особливо за наявності ідей власної провини, дисфорічного забарвлення депресивного афекту, тривоги); гострі та хронічні епілептичні психози з галюцинаторно-параноїдною симптоматикою персекуторного, загрожуючого характеру; продуктивні сутінкові розлади свідомості; тривожні розлади. Додатковими клінічними критеріями ризику ААП слід вважати зміни особистості за епілептичним і органічним типом та психопатоподібний синдром, несприятливий перебіг хвороби, схильність до гетероагресивної поведінки та невиконання лікарських рекомендацій.
До особистісних критеріїв ризику ААП у хворих на епілепсію слід відносити преморбідні особистісні особливості за збудливим, сенситивним та циклоїдним типами; образливість, злопам’ятність, відчуженість, труднощі у спілкуванні; негативні соціально-особистісні настанови; високі рівні агресивності та ворожості.
Соціальними критеріями ризику ААП у хворих на епілепсію є: конфліктні взаємовідносини з членами родини та найближчим оточенням; переживання, пов’язані з власним здоров’ям; проблеми у професійній та учбовій сферах; низький рівень сімейної та трудової адаптації, тяжкі матеріальні умови життя, зловживання психоактивними речовинами; асоціальна поведінка хворих; недостатня інформованість відносно захворювання (хибні уявлення щодо його прогнозу, стигматизація та самостигматизація).
6. Для удосконалення запобігання ААП у хворих на епілепсію необхідно виявляти та піддавати корекції клінічні, особистісні та соціальні чинники, що є критеріями ризику її виникнення. Для покращення ефективності профілактики повторних епізодів ААП у хворих на епілепсію слід використовувати індивідуалізовані лікувально-профілактичні програми, що мають на меті цілеспрямоване усунення чинників ґенезу ААП з використанням комплексу психофармакологічних, психокорекційних, психотерапевтичних та соціальних заходів, а також підвищити рівень просвітницьких заходів для формування адекватних уявлень про епілепсію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Булацель П. В. Самоубийство с древнейших времен до наших дней: Исторический очерк философских воззрений и законодательств о самоубийстве / Булацель П. В. - СПб.: Паровая типо-лит., 1900. - 206 с.
2. БердяевН.А. О самоубийстве: психологический этюд / БердяевН.А. - М.: МГУ, 1992.- 23с.
3. ФрейдЗ. Мы и смерть; по ту сторону принципа наслаждения / ФрейдЗ. - СПб.: Вост.-Европ. Ин-т Психоанализа, 1994.- 380с.
4. Акопян К.З. Самоубийство: проблемы мотивации / К.З. Акопян // Психологический журнал. - 1996. - № 2. - С. 16-23.
5. О грехе самоубийства и самоубийцах. М., Изд-во Московской Патриархии, 1999 г. - 32 с.
6. Юм Д. Диалоги о естественной религии. С приложением статей "О самоубийстве" и "О бессмертии души" / Юм Д. М.: ЛКИ, 2008. 200 с.
7. Сербский В. Психиатрия. Руководство к изучению душевных болезней / Сербский В. М.: Студенческая Медицинская Издательская Комиссия им. Н.И. Пирогова, 1912. 654 с.
8. Kraepelin Е. Psychiatrie (8th ed.) / Kraepelin Е. - Leipzig: Barth, 1923. 468 р.
9. Дюркгейм Э. Самоубийство. Социологический этюд / Дюркгейм Э. СПб.: Союз, 1998. 492 с.
10. Farberow N.L. The cry for help / N.L. Farberow, E.S. Schneidman. New York: McGrow Hill, 1961. 398 p.
11. Амбрумова А.Г. Диагностика суицидального поведения: Метод. рекомендации / А.Г.Амбрумова, В.А. Тихоненко. М., 1980. 48 с.
12. Амбрумова А.Г. Профилактика суицидального поведения: Метод. рекомендации / А.Г.Амбрумова, В.А.Тихоненко М., 1980. 13 с.
13. Меннингер К. Война с самим собой / Меннингер К. - М.: Эксмо-пресс, 2000. 480 с.
14. Шнейдман Э. Душа самоубийцы / Шнейдман Э. - М.: Смысл, 2001. 316 с.
15. Пилягіна Г.Я. Аутоагресивна поведінка: патогенетичні механізми та клініко-типологічні аспекти діагностики і лікування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14.01.16 «Психіатрія» / Г.Я. Пилягіна. - К., 2004. 32 с.
16. Пилягина Г.Я. Актуальные проблемы суицидологии в Украине и пути их решений / Г.Я. Пилягина // Журнал практического врача. 1998. - №6. С. 3-6.
17. De Leo D. Suicide prevention is far more than a psychiatric business / D. De Leo // World Psychiatry. 2004. Vol. 3, № 3. P. 155-156.
18. Напрасная смерть: причины и профилактика самоубийств : [зб.наукових праць / ред. Вассерман Д.]. - М.: Смысл, 2005. 311 с.
19. Юрьева Л.Н. Клиническая суицидология / Юрьева Л.Н.. Днепропетровск : Пороги, 2006. 470 с.
20. Hansen L. Consistency in Suicide Rates in Twenty-Two Developed Countries by Gender over Time 1874-78, 1974-76, and 1998-2000 / L. Hansen, C. Pritchard // Arch. Suicide Res. 2008. Vol. 12, № 3. P. 251-262.
21. González-Maeso J. Heterotrimeric g - proteins: insights into the neurobiology of mood disorders / J. González-Maeso, J.J. Meana // Curr. Neuropharmacol. 2006. Vol. 4, № 2. P. 127-138.
22. Феноменологическая структура суицидальных попыток и психопатологические особенности суицидентов / А.Н. Бачериков, А.В. Харченко, Н.А. Малыхина [и др.] // Психічне здоров’я.- 2007. - № 4 (17). С. 83-87.
23. Mazur J. Suicide mortality in Poland as compared to EU countries--recent trends and demographic determinants / J. Mazur // Przegl. Epidemiol. 2007 Vol.61, № 4. P. 777-784.
24. Youssef N.A. Does acute treatment with sedatives/hypnotics for anxiety in depressed patients affect suicide risk? A literature review / N.A. Youssef, C.L. Rich // Ann. Clin. Psychiatry. 2008. Vol. 20, № 3. P. 157-169.
25. Carlin N.P. SSRI-induced violent suicide: does forensic toxicology hold the answer? / N.P.Carlin, R.Hardisty // J. Clin. Psychopharmacol. 2008. Vol. 28, № 4. P. 476-477.
26. Voracek M. Testing the Finno-Ugrian Suicide Hypothesis: Geographic variation of elderly suicide rates across Europe / М.Voracek, А. Marusic // Nord. J. Psychiatry. 2008. № 11. P. 1-7.
27. Correlates of alaska native fatal and nonfatal suicidal behaviors 1990-2001 / L. Wexler, R. Hill, E. Bertone-Johnson [et al.] // Suicide Life Threat. Behav. 2008. Vol. 38, № 3. P. 311-320.
28. Does marital status predict the odds of suicidal death in Taiwan? A seven-year population-based study / J.Y. Yeh, S. Xirasagar, T.C. Liu [et al.] // Suicide Life Threat. Behav. 2008. - Vol. 38, № 3. P. 302-310.
29. Friedmann H. Mortality, or probability of death, from a suicidal act in the United States / H. Friedmann, R. Kohn // Suicide Life Threat. Behav. - 2008. - Vol. 38, № 3. P. 287-301.
30. Pridmore S. Suicide and reputation damage / S. Pridmore, M. McArthur // Australas Psychiatry. 2008. - № 3. P. 1-5.
31. Veranic L.Z. Alcohol abuse and suicidal behaviour / L.Z. Veranic, P. Pregelj // Psychiatr. Danub. - 2008. Vol. 20, № 2. P. 236-238.
32. Landberg J. Alcohol and suicide in eastern Europe / J. Landberg // Drug Alcohol Rev.- 2008. - Vol. 27, № 4. P. 361-373.
33. Peter T. Suicidal Ideation among Canadian Youth: A Multivariate Analysis / T. Peter, L.W. Roberts, R. Buzdugan // Arch. Suicide Res. - 2008. Vol. 12, № 3. P. 263-275.
34. Bridges F.S. Body Mass Index, suicide, and homicide among inhabitants of the Caribbean Islands / F.S. Bridges, X.V.Tran // Percept. Mot. Skills. 2008. - № 2 P. 650-652.
35. World Health Organization. Figures and Facts about Suicide // Doc. WHO/MNH/MBD/99.1. WHO: Geneva, 1999. - 69 p.
36. Чуприков А.П. Проблема суицидов в Украине / А.П. Чуприков, Г.Я. Пилягина, Р.И. Никифорук // Международный медицинский журнал. 1999. - №1. С. 52-56.
37. Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації» на 2002-2011 роки. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 року № 14. К.: Міністерство охорони здоров’я України. 84 с.
38. Марута Н.А. О необходимости создания клинических протоколов оказания медицинской помощи пациентам с психическими и поведенческими расстройствами с суицидальным поведением / Н.А. Марута, Л.Н. Юрьева // Український вісник психоневрології. 2008. Т.16, №1 (54). С. 82-83.
39. Joe S. Advancing prevention research on the role of culture in suicide prevention / S. Joe, S.S. Canetto, D. Romer // Suicide Life Threat. Behav. 2008. Vol. 38, № 3. P. 354-362.
40. Developing suicide prevention programs for african american youth in african american churches / S.D. Molock, S. Matlin, C. Barksdale [et al.] // Suicide Life Threat. Behav.- 2008. Vol. 38, № 3. P. 323-333.
41. Manford M. Practical Guide to Epilepsy / Manford M. Boston : Butterworth-Heinemann, 2003. 335 p.
42. Rates and risk factors for suicide, suicidal ideations,and suicide attempts in chronic epilepsy / J.E.Jones, B.P.Hermann, J.J. Barry [et al.] // Epilepsy and Behavior. 2003. - № 4 (Suppl. 3). - Р.31-38.
43. Brodie M.J. Fast Facts: Epilepsy / Brodie M.J., Schachter S.C., Kwan P. Oxford : Health Press Limited, 2005. 127 p.
44. Mortality in epilepsy / N. Hitiris, J. Mohanraj, J. Norrie [et al.] // Epilepsy and Behavior. 2007. № 3. P. 363-376.
45. Risk factors for suicide in epilepsy: a case control study / L. Nillson, A. Ahlbom, B.Y. Farahmand [et al.] // Epilepsia. 2002. Vol. 43, № 6. P.644-651.
46. European White Paper on Epilepsy // Epilepsia. 2003. Vol. 44, Suppl. 6.- P. 19-20.
47. Death from suicide versus mortality from epilepsy in the epilepsies: a meta-analysis / M.Pompili, P.Girardi, A.Ruberto [et al.] // Epilepsy and Behavior. 2006. № 4. P. 641-648.
48. Psychiatric comorbidity in epilepsy: a population-based analysis / J.F. Tellez-Zenteno, S.B. Patten, N. Jetté [et al.] // Epilepsia. 2007. - Vol. 48, № 12. P. 2336-2344.
49. Kanner A.M. Epilepsy and mood disorders / A.M. Kanner // Epilepsia. 2007. Vol. 48, Suppl. 9. P. 20-22.
50. Meador K.J. Suicide in patients with epilepsy / K.J. Meador // Epilepsy Curr. 2008. - Vol. 8, № 2. P. 40-42.
51. Suicide in epilepsy: psychopathology, pathogenesis, and prevention / D.Blumer, G. Montouris, K.Davies [et al.] // Epilepsy and Behavior. 2002. - № 3. - P.232-241.
52. Baker G.A. Depression and suicide in adolescent with epilepsy / G.A. Baker // Neurology. 2006. Vol. 28. - № 66. - Suppl. 3. - P. 5-12.
53. Epilepsy and risk of suicide: a population-based case-control study / J. Christensen , M. Vestergaard , P.B. Mortensen [et al.] // Lancet Neurol. 2007. - № 8. - Р. 693-698.
54. Depression, hopelessness and suicide risk among patients suffering from epilepsy / M. Pompili, N. Vanacore, S. Macone [et al.] // Ann. Ist. Super. Sanita. 2007 Vol. 43, № 4. P. 425-429.
55. Саржевський С.Н. Депресивні стани хворих на епілепсію, їх деякі патогенетичні механізми та диференційоване лікування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.16 «Психіатрія» / С.Н. Саржевський - К., 1999. 20 с.
56. Саржевский С.Н. Суицидальное поведение при эпилептических депрессиях / С.Н. Саржевський // Таврический журнал психиатрии. 1999. Т. 3., №1(8). С. 96-100.
57. Саржевский С.Н. Оценка результативности лечебной тактики суицидального поведения у больных эпилепсией / С.Н. Саржевский // Вісник епілептології. 2005. - №1 (11-12). С. 93.
58. Полянский Д.А. Клинико-терапевтические факторы риска суицидального поведения больных эпилепсией : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.16 «Психиатрия» / Д.А. Полянский. М., 2003. 30 с.
59. Калинин В.В. Факторы риска развития суицидального поведения у больных эпилепсией / В.В. Калинин, Д.А. Полянский // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2003. Т. 103, №. 3. С. 18-21.
60. Kalinin V.V. Gender differences in risk factors of suicidal behavior in epilepsy / V.V. Kalinin, D.A. Polyansky // Epilepsy and Behavior. 2005, № 3. P. 424-429.
61. Kalinin V.V. Gender and suicidality prediction in epilepsy / V.V. Kalinin, D.A. Polyanskiy // Epilepsy and Behavior. 2005, № 7. Р. 657- 663.
62. Юрьева Л.Н. Кризисные состояния / Юрьева Л.Н. Днепропетровск : Арт-Пресс, 1998. 162 с.
63. Юрьева Л.Н. История. Культура. Психические и поведенческие расстройства / Юрьева Л.Н. К.: Сфера, 2002. 314 с.
64. Тихоненко В.А. Позиция личности в ситуации конфликта и суицидальное поведение / В.А. Тихоненко // Российский психиатрический журнал. 1998. - №3. С. 21-24.
65. Особенности суицидального поведения у психически больных и лиц с пограничными нервно-психическими расстройствами и организация суицидологической помощи: Методические рекомендации / [И.И. Кутько, Н.Н. Бровина, В.А. Стефановский и др.]. Харьков, 1989. 11 с.
66. Чуприков А.П. Суицидология. Основные термины и понятия: Методическое пособие / Чуприков А.П., Пилягина Г.Я., Войцех В.Ф. - К., 1999. 60 с.
67. Румянцева Т.Г. Понятие агрессивности в современной и зарубежной психологии / Т.Г. Румянцева // Вопросы психологии. - 1991. - №1. - С. 81-87.
68. Кондратьев Ф.В. Агрессия как мультифакторный социальный феномен / Ф.В. Кондратьев // Психическое здоровье и безопасность общества : Первый Национальный конгресс по социальной психологии, 2-3 дек. 2004 г. : тезисы докл. М., 2004. С. 69.
69. Кондратьев Ф.В. Криминальная агрессия актуальная проблема судебной психиатрии / Ф.В. Кондратьев // Российский психиатрический журнал. 2006. - № 1. С. 17-20.
70. Наркологические заболевания, сопровождающиеся агрессивным и аутоагрессивным поведением: Аналитический обзор / [А.Л. Игонин, Т.В. Клименко, Ю.Б. Тузикова и др.]. - М.: ГНЦ ССП им. В.П. Сербского, 2004. 48 с.
71. Амбрумова А.Г. Аутоагрессивное поведение подростков с различными формами социальных девиаций / А.Г. Амбрумова, Е.Г.Трайнина, Н.А. Ратинова // Шестой Всероссийский съезд психиатров, 24-26 окт. 1990 г. : тезисы докл. М., 1990.- Т. 1. С. 105-106.
72. Ефремов В.С. Основы суицидологии / Ефремов В.С. - СПб: Диалект, 2004. 479 с.
73. Пилягина Г.Я. Аутоагрессия: биологическая целесообразность или психологический выбор? / Г.Я. Пилягина // Таврический журнал психиатрии. 1999. Т. 3, № 3(10). С. 24-27.
74. Пилягина Г.Я. К вопросу о клинико-патогенетической типологии аутоагрессивного поведения / Г.Я. Пилягина // Таврический журнал психиатрии. 2000. Т. 4, №1(12). С. 22-24.
75. Эпидемиологическое исследование эпилепсии в Москве / А. Б. Гехт, И.В.Куркина, О.Б. Локшина [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1999. Т. 99, № 10. С. 51-54.
76. Bell G.S. The epidemiology of epilepsy: the size of the problem / G.S. Bell, J.W. Sander // Seizure. 2001. - №10. Р. 306-314.
77. Распространенность эпилепсии и организация медицинской помощи больным эпилепсией в Украине / В. Лисовенко, Л. Иванова, А. Квасневский [и др.] // I Междунар. конф. Украинской противоэпилептической Лиги, 22-24 мая 1996 г. : тезисы докл. К., 1996. С.37.
78. Музычук Л. Медико-социальные аспекты помощи больным эпилепсией в Украине / Л. Музычук, Г.Селюков, Б. Шапиро // ІІІ Міжнар. конф. Української протиепілептичної Ліги., 27-29 травня 1999 р. : тезисы докл. К., 1999. С.56.
79. Музичук Л. Соціальні проблеми епілептології в Україні / Л. Музичук // Перший конгрес Української протиепілептичної Ліги, 18-20 верес. 1996 р. : тези доповідей. К., 1996. С.51.
80. Шапіро Б.К. Про стан медикаментозного забезпечення хворих на епілепсію в Україні / Б.К. Шапіро, Б.П. Сувало, Р.В. Брозь // Вісник епілептології. 2002. - №2(2). С.13-15.
81. Wolfersdorf M. Suicide in epileptic patients / M. Wolfersdorf, W. Frosher // Fortschritte der Neurologie und Psychiatrie. 1987. Vol. 55, № 10. Р. 294-298.
82. Bak S. Mortality in epilepsy. A review / S. Bak, M.L. Friis // Ugeskr. Laeger. 2000. - Vol. 19, № 162(25). P. 3578-3581.
83. Клименко А. Эпилепсия: осложнения и смертность / А. Клименко, Ан. Клименко // Вісник епілептології. 2006. - № 1 (15-16). С. 72-73.
84. Hawton K. Association between epilepsy and attempted suicide / K. Hawton, J. Fagg, P. Marsack // Journal of Neurology, Neurosurgery and Psychiatry. 1980. Vol. 43, № 2. P. 168-170.
85. Matthews W.S. Suicide and epilepsy: a review of the literature / W.S. Matthews, G. Barabas // Psychosomatics. 1981. - № 22. Р. 515524.
86. Diehl L.W. Epilepsy and suicide / L.W. Diehl // Psychiatrie, Neurologie und Med. Psychologie. - 1986. Vol. 38, № 11. P. 625-633.
87. Barraclough B.M. The suicide rate of epilepsy / B.M. Barraclough // Acta Psychiatrica Scandinavica. 1987. - № 76. - P. 339345.
88. Harris C. Suicide as an outcome for mental disorders / C. Harris, B. Barraclough // British Journal of Psychiatry. - 1997. - № 170. Р. 205-228.
89. Depression in epileptic patients with and without history of suicidal attempts: preliminary report / E.Motta, K.Miller, D. Rosciszewska [et al.] // Psychiatria Polska. 1998. - Vol. 32, № 2. Р. 199-208.
90. Stenager E.N. Suicide and patients with neurological diseases. Methodologic problems / E.N. Stenager, E. Stenager // Archive of Neurology. 1992. Vol.49, № 12. P. 1296-1303.
91. Suicide in epilepsies: A meta-analytic investigation of 29 cohorts / M. Pompili, P.Girardi, A.Ruberto [et al.] // Epilepsy and Behavior. 2005. - № 7(2). P.305-310.
92.