СИМПТОМАТИЧНА ЕПІЛЕПСІЯ ТРАВМАТИЧНОГО ҐЕНЕЗУ (СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНИЙ АСПЕКТ) : Симптоматическая эпилепсия травматического генеза (Судебно-психиатрической АСПЕКТ)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

На правах рукопису

СЕМЕНОВ ВОЛОДИМИР ГЕОРГІЙОВИЧ

УДК: 616.831-001-06+616.853:340.63+61:340.63

СИМПТОМАТИЧНА ЕПІЛЕПСІЯ ТРАВМАТИЧНОГО ҐЕНЕЗУ
(СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНИЙ АСПЕКТ)

14.01.16 психіатрія

Дисертація
на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук

Науковий керівник
Мельник Валентина Іванівна
доктор медичних наук

Київ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ,
ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ.............4
ВСТУП....5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ
ТРАВМАТИЧНОЇ ЕПІЛЕПСІЇ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)......11
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.......35
РОЗДІЛ 3 КЛІНІЧНА СТРУКТУРА І ДИНАМІКА ЕПІЛЕПСІЇ
ТРАВМАТИЧНОГО ҐЕНЕЗУ ТА СОЦІАЛЬНІ І ОСОБИСТІСНІ
ХАРАКТЕРИСТИКИ ХВОРИХ.....42
3.1. Клінічна структура і динаміка епілепсії травматичного ґенезу 42
3.1.1. Структура і динаміка психічних розладів при сприятливому
перебігу епілепсії травматичного ґенезу.....47
3.1.2. Структура і динаміка психічних розладів при
несприятливому перебігу епілепсії травматичного ґенезу.. .56
3.2. Соціальна адаптація та особистісні особливості хворих
на епілепсію травматичного ґенезу.70
3.2.1. Соціальні характеристики досліджених хворих..71
3.2.2. Особистісні характеристики хворих на епілепсію
травматичного ґенезу...74
РОЗДІЛ 4 СТРУКТУРА І ҐЕНЕЗ КРИМІНАЛЬНИХ ДІЯНЬ, ЯКІ
СКОЇЛИ ХВОРІ НА ЕПІЛЕПСІЮ ТРАВМАТИЧНОГО ҐЕНЕЗУ, ТА
СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ОЦІНКА ЇХ ПСИХІЧНИХ ПОРУШЕНЬ80
4.1. Структура кримінальних діянь, скоєних хворими
на епілепсію травматичного ґенезу 80
4.2. Судово-психіатрична оцінка психічних порушень
у хворих на епілепсію травматичного ґенезу.91
4.2.1. Судово-психіатрична оцінка психічних розладів
у хворих із сприятливим перебігом епілепсії
травматичного ґенезу..92
4.2.2. Судово-психіатрична оцінка психічних розладів у хворих
з несприятливим перебігом епілепсії травматичного ґенезу..107
РОЗДІЛ 5 ПРОФІЛАКТИКА КД (СНД) ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ
ТРАВМАТИЧНОГО ҐЕНЕЗУ...127
5.1. Профілактика первинних КД дій хворих на епілепсію
травматичного ґенезу .....127
5.2. Профілактика повторних ПД діянь хворих на епілепсію,
травматичного ґенезу..135
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ...145
ВИСНОВКИ...164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......167

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ,
СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АСПЕК амбулаторна судово-психіатрична експертна комісія
ЕЕГ електроенцефалографія
КД кримінальні діяння
КК Кримінальний кодекс
МКЕ міжнародна класифікація епілепсії
МКХ-10 міжнародна класифікація хвороб (10-й перегляд)
МОЗ Міністерство охорони здоров’я
МПЛ Міжнародна Протиепілептична Ліга
ПЗМХ примусові заходи медичного характеру
ПАР психоактивні речовини
ПД протиправні діяння
ПЛ психіатрична лікарня
ПНД психоневрологічний диспансер
СНД суспільно небезпечні дії
СПЕ судово-психіатрична експертиза
СПЕК судово-психіатрична експертна комісія
УГМ ураження головного мозку
ЦНС центральна нервова система
ЧМТ черепно-мозкова травма

ВСТУП

Актуальність теми. За даними ВООЗ, в світі на епілепсію страждає майже 44 млн людей [20, 36, 291]. Відмічається і зростання показників захворюваності і хворобливості на епілепсію та збільшення долі хворих з непсихотичними психічними розладами [21, 33, 50, 134, 196, 223].
Серед етіологічних факторів епілепсії найбільш часто (10 % від всіх випадків епілепсії) виявляються черепно-мозкові травми (ЧМТ) [17, 291]. У світі ЧМТ щорічно реєструються у 1,80 6,73 осіб на 1000 населення та спостерігається їх щорічне зростання на 2 %. В країнах СНД, в тому числі в Україні, ЧМТ від-мічаються у 4 осіб на 1000 населення [144, 291]. За даними дослідників, посттравматична епілепсія виникає у 11-20 % осіб, які перенесли ЧМТ [1, 92, 115, 121, 180, 253, 277]. Епілепсія, що розвинулась після церебрально-органічних уражень, увійшла до Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10) як симптоматична епілепсія [227].
В останні роки збільшилась кількість сприятливих форм епілепсії, афективних розладів, змін особистості з девіантною поведінкою, що підвищує ризик скоєння хворими на епілепсію кримінальних дій (КД) та суспільно небезпечних дій (СНД) [18, 110, 125, 132, 189].
Судові психіатри відзначають складність судово-психіатричної експертизи хворих на епілепсію, обумовлену поліморфізмом клінічних проявів захворювання, та вказують на необхідність при судово-психіатричній оцінці психічних розладів і рекомендаціях суду призначення певного виду примусових заходів медичного характеру (ПЗМХ) враховувати детермінанти скоєння СНД [27, 111, 135-137, 214]. Складність експертної оцінки пароксизмальних станів відмічають В.В. Вандыш-Бубко и др. (1995), а С.І. Табачніков, А.В. Мельник (2007) розглядають короткочасні психози, що періодично виникають у хворих, які скоїли СНД, як ознаку несприятливого перебігу основного захворювання та підвищену суспільну небезпеку таких осіб [27, 201].
У роботах останніх років судові психіатри підкреслюють необхідність подальшої розробки критеріїв обмеженої осудності хворих, які скоїли протиправні дії (ПД) [30, 59, 132, 163, 224]. Враховуючи широкий поліморфізм клінічних проявів епілепсії, така необхідність має відношення і до розробки критеріїв обмеженої осудності хворих на епілепсію травматичного ґенезу.
Профілактика СНД психічно хворих до сьогодні залишається однією із найбільш важливих проблем судової психіатрії [107, 136, 199]. Тим не менш, не зважаючи на високу криміногенність хворих на епілепсію, на даний час немає спеціальних наукових розробок та рекомендацій застосування необхідних профілактичних заходів щодо скоєння як первинних, так і повторних КД хворими на епілепсію травматичного ґенезу. Крім того, практика судово-психіатричної профілактики свідчить про недосконалість організаційних питань з застосування ПЗМХ до психічно хворих, а отже, і хворих на травматичну епілепсію, що обумовлено не лише недостатністю наукових розробок, а й недосконалістю (або відсутністю) нормативно-правових актів.
Враховуючи високий відсоток осіб, які переносять ЧМТ, їх зростання, та високий ризик виникнення у них епілепсії, цей аспект проблеми потребує спеціального наукового розгляду.
Отже, усе зазначене вище свідчить про актуальність подальшого вивчення судово-психіатричного аспекту епілепсії травматичного ґенезу та необхідність удосконалення профілактики скоєння ПД даним контингентом хворих.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідницька робота виконана автором самостійно (№ Держреєстрації 0108U006550) відповідно до наукових напрямків Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України та наукових розробок відділу судово-психіатричної профілактики: «Принципи організації проведення, зміни та припинення примусових заходів медичного характеру в психіатричних лікарнях з посиленим та звичайним наглядом, застосованих щодо психічно хворих, визнаних неосудними» (№ Держреєстрації 0103U000011), «Клінічні критерії агресивної поведінки психічно хворих» (№ Держреєстрації 0196U010067), наукових розробок „Міжгалузевої комплексної програми „Здоров’я нації стратегія розвитку на ХХІ століття (2002-2011 роки)” профілактика суспільно небезпечних дій хворих на розлади психіки і поведінки (п.8), яка затверджена Постановою КМУ № 14 від 14.01.2002 р.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи розробити заходи з удосконалення профілактики протиправних діянь хворих на епілепсію травматичного ґенезу на основі визначення клініко-динамічної структури захворювання, соціальних і особистісних характеристик та їх значення при судово-психіатричній оцінці психічних розладів у даного контингенту хворих.
Для реалізації зазначеної мети було поставлено наступні завдання:
1. Дослідити синдромальну структуру та клінічну динаміку епілепсії травматичного ґенезу.
2. Виявити соціальні та особистісні характеристики дослідженої категорії хворих.
3. Здійснити аналіз структури суспільно небезпечних дій, які скоїли хворі на епілепсію травматичного ґенезу.
4. Встановити чинники, що брали участь у ґенезі скоєних хворими протиправних діянь, та їх значення при судово-психіатричній оцінці психічних розладів у цих хворих.
5. Обґрунтувати та розробити рекомендації щодо удосконалення заходів профілактики протиправних діянь хворих на епілепсію травматичного ґенезу.
Об'єкт дослідження ґенез суспільно небезпечних дій, скоєних хворими на епілепсію травматичного ґенезу.
Предмет дослідження клінічні, соціальні та особистісні чинники, що брали участь в ґенезі скоєних протиправних дій хворими на епілепсію травматичного ґенезу та структура скоєних кримінальних діянь.
Методи дослідження: анамнестичний, клініко-психопатологічний, соціально-демографічний, судово-психіатричний аналіз ґенезу скоєння СНД (В.І. Мельник, 2002). Враховувалися також результати додаткових методів дослідження: експериментально-психологічного, електроенцефалографічного (ЕЕГ), рентгенологічного, неврологічного, соматичного. Для встановлення статистичної достовірності різниці між порівнювальними величинами, застосовувалось математичне статистичне обчислення з використанням критеріїв Фішера і Стьюдента.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше на підставі системного багатоаспектного дослідження хворих на епілепсію травматичного ґенезу, які скоїли ПД, отримано нові дані про клінічну структуру і динаміку епілепсії травматичного ґенезу, структуру та ґенез скоєних даними хворими ПД, виявлено недоліки в системі проведення заходів профілактики щодо скоєння ПД даним контингентом хворих та запропоновано заходи їх удосконалення.
Уперше описано клініко-динамічну структуру епілепсії травматичного ґенезу у хворих, які скоїли ПД, встановлено типи її перебігу, провідні клінічні синдроми, на тлі яких дані хворі скоюють, в тому числі найбільш часто, ПД.
Уперше у даних хворих виявлено соціальні характеристики та особистісні особливості, що можуть впливати на скоєння ПД. Уперше здійснено аналіз структури ПД, які скоїли хворі на епілепсію травматичного ґенезу, що дозволило визначити їх криміногенність, суспільну небезпечність.
Уперше, з використанням методу судово-психіатричного аналізу ґенезу скоєння ПД, встановлено чинники, які брали участь в ґенезі скоєних даними хворими ПД, їх значення, роль, взаємовплив та юридичну значущість при СПЕ (судово-психіатричній оцінці психічних розладів, вибору виду ПЗМХ).
Уперше запропоновано заходи щодо профілактики скоєння первинних ПД даними хворими на ранніх етапах перебігу травматичної епілепсії в умовах амбулаторної медичної служби. Уперше для удосконалення заходів профілактики скоєння повторних СНД запропоновано формулу потенційної суспільної небезпеки та алгоритм її використання. Уперше надано пропозиції щодо доповнення та розробки нових нормативно-правових актів для удосконалення заходів профілактики відносно даного контингенту хворих.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дослідження розширюють знання про виникнення, клініко-динамічну структуру епілепсії травматичного ґенезу у хворих, які скоюють ПД, їх особистісні особливості та сприяють можливості своєчасного (з посттравматичного періоду) застосування лікувально-профілактичних програм, психолого-корекційних заходів на ранніх етапах захворювання, а отже, і зниженню кількості первинних КД даним контингентом хворих. Встановлення значення клінічних, соціальних та особистісних чинників, що беруть участь в ґенезі скоєних ПД хворими на травматичну епілепсію на різних клінічних етапах захворювання, дозволяє психіатрам-експертам поліпшити якість СПЕ даної категорії хворих, лікарям-психіатрам підвищити ефективність профілактичних заходів щодо скоєння первинних та повторних ПД даними хворими. Застосування формули потенційної суспільної небезпеки хворих та алгоритм її використання значно покращать якість реалізації індивідуалізованих лікувально-реабілітаційних програм щодо профілактики СНД цих хворих. Своєчасність надходження інформації про складові потенційної суспільної небезпеки хворих та їх динаміки до лікарів-психіатрів відповідних психіатричних лікарень (при зміні ПЗМХ) та лікарів-психіатрів ПНД (при припиненні ПЗМХ) буде сприяти подальшій розробці відповідних диференційованих профілактичних заходів, скороченню строку перебування хворих у психіатричних лікарнях та попередженню скоєння ними повторних СНД.
Введення запропонованих доповнень до чинних нормативно-правових актів покращить організацію проведення ПЗМХ та, таким чином, підвищить ефективність профілактичних заходів щодо скоєння ПД психічно хворими, а отже, сприятиме поліпшенню криміногенної ситуації в країні.
Результати дослідження впроваджені у практичну діяльність Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, Київських міських психоневрологічних диспансерів № 1, 3, 5, Київського обласного спеціалізованого психоневрологічного медичного об’єднання, Київської міської психоневрологічної лікарні № 1, Вінницької обласної психіатричної лікарні № 2.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Дисертантом самостійно проведено аналіз сучасного стану проблеми епілепсії травматичного ґенезу і її судово-психіатричного аспекту.
Автором самостійно розроблено уніфіковану карту обстеження тематичних хворих, здійснено набір матеріалу, сформовано базу даних, оформлені таблиці, проведено аналіз, статистичну обробку отриманих фактичних даних та їх інтерпретацію. Самостійно написано вступ, усі розділи дисертації, аналіз і узагальнення результатів дослідження, сформовано висновки, складено список використаних літературних джерел.
За результатами проведеного дослідження дисертантом самостійно підготовлено до друку усі публікації в наукових спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України, та матеріалах конференцій.
Апробація результатів дисертації. Всі основні положення дисертації були оприлюднені та обговорені на: міжрегіональній науково-практичній конференції „Новації у психіатрії” (Вінниця, 1999); засіданні Проблемної комісії Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології (Київ, 1999); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми соціальної і судової психіатрії та наркології” (Київ, 2001); ХІІ Міжнародній конференції Української Протиепілептичної Ліги (Київ, 2008); науково-практичній конференції: «Психотерапія, медична психологія і гранична психіатрія в системі надання медичної допомоги» (ХІ Платонівські читання), присвяченій 85-річчю ХМАПО і 90-річчю з дня народження К.І. Платонова (Харків, 2008); ХІ Українській науково-практичній конференції з участю міжнародних спеціалістів «Довженківські читання: Актуальні питання соціальної і клінічної наркології», присвяченій 90-й річниці з дня народження А.Р. Довженко (Харків, 2008); конференції-семінарі, присвяченій Дню науки „Сучасні проблеми психіатрії та наркології від науки до практики” (Київ, 2008); науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні проблеми соціальної і судової психіатрії та наркології” (Київ, 2008).
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 11 наукових праць, з них в спеціалізованих наукових виданнях відповідно до переліку ВАК України надруковано 7 статей (усі самостійно), 4 тез в збірках матеріалів конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 194 сторінках машинописного тексту (основний текст 149 сторінок). Робота складається зі вступу, п'яти розділів, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних літературних джерел (всього 291 джерело, з яких 217 зарубіжних авторів). Дисертація проілюстрована 25 таблицями.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального науково-практичного завдання удосконалення профілактичних заходів щодо ПД хворих на епілепсію травматичного ґенезу на підставі розкриття ґенезу скоєних ПД, визначення їх детермінант та використання наведеної формули потенційної суспільної небезпеки хворих при здійсненні профілактичних заходів та запропонованих доповнень до чинних нормативно-правових актів.
2. Клінічна структура епілепсії травматичного ґенезу у хворих, які скоїли ПД, характеризується переважно повільнопрогредієнтним перебігом (76,7 %), поліморфізмом пароксизмальних станів та провідних міжпароксизмальних психопатологічних синдромів, серед яких переважають легкі та помірні зміни особистості за епілептичним (45,8 %) та психопатоподібним типом (20,0 %).
3. Швидкопрогредієнтний перебіг епілепсії травматичного ґенезу розвивається у більшості (64,3 %) випадків після перенесення середньої тяжкості та тяжких ЧМТ (забіїв) з ускладненим перебігом гострого посттравматичного періоду та відсутністю спостереження у фахівців до виникнення перших пароксизмальних станів.
4. Хворі на епілепсію травматичного ґенезу, які скоїли ПД, характеризуються низьким рівнем соціальної адаптації, схильністю до зловживання ПАР (переважно алкоголем) та такими особистісними особливостями, які утруднюють їх соціальну адаптацію.
5. Хворі на епілепсію травматичного ґенезу скоюють як неагресивні (54,2 %), так і агресивні (45,8 %) ПД і у 8,3 рази частіше в міжпароксизмальному періоді, ніж у період пароксизмальних станів. Хворі з психотичними психічними розладами в 1,7 рази частіше скоюють агресивні СНД, ніж хворі з непсихотичними психічними розладами, в той час як останні скоюють КД в 3,3 рази частіше. Дані хворі відзначаються високою суспільною небезпекою майже кожний другий (46,2 %) хворий з психотичними психічними розладами та майже кожний четвертий (23,9 %) хворий з непсихотичними психічними розладами скоюють тяжкі ПД (вбивства, тяжкі тілесні ушкодження) та кожний третій (37,0 %) хворий із непсихотичними психічними розладами повторні КД, в структурі яких зростає питома вага агресивних діянь.
6. Ґенез ПД, які скоюють хворі на травматичну епілепсію, складний та неоднотипний. В ньому беруть участь клінічний (58,3 %, в 30,0 % провідний), особистісний (90,0 %, в 70 % провідний) і соціальний (81,7%) чинники. У ґенезі СНД хворих із психотичними психічними розладами в усіх випадках провідним є клінічний чинник, а в ґенезі КД хворих із непсихотичними психічними розладами майже в усіх (91,3%) випадках провідним є особистісний чинник. Судово-психіатрична оцінка психічних розладів у хворих на епілепсію травматичного ґенезу має грунтуватись на визначенні ролі кожного чинника в ґенезі скоєного ПД, а отже, і юридичній значущості самого клінічного чинника, в тому числі його поєднання з особистісним (підсилюючим) чинником.
7. Профілактика первинних КД хворих на травматичну епілепсію повинна включати в себе їх спостереження невропатологом поліклініки протягом перших двох років після перенесення ЧМТ (особливо забію) та обов’язкове надання психолого-корекційної допомоги на етапах змін особистості за епілептичним та психопатоподібним типами, на яких ці хворі скоюють 2/3 (65,8 %) КД, із яких 41,8 % агресивного характеру.
8. Висока повторність ПД, скоєних хворими на травматичну епілепсію, потребує підвищення ефективності заходів профілактики щодо цієї категорії хворих. При надходженні такого хворого до психіатричного стаціонару лікарю-психіатру необхідно розкрити ґенез скоєної СНД та викласти в історії хвороби формулу потенційної суспільної небезпеки хворого (чинники ґенезу скоєної СНД в розкритому вигляді) а) на момент скоєння СНД; б) на момент надходження в психіатричний стаціонар (на основі якої розробити профілактичні лікувально-реабілітаційні програми); в) у етапному епікризі (з відображенням динаміки та відповідної корекції лікувально-реабілітаційної програми); г) у перевідному епікризі при зміні виду ПЗМХ (з відображенням динаміки та застосованих лікувально-реабілітаційних програм для лікаря психіатра лікарні, куди переводять хворого); д) у заключному епікризі (з відображенням динаміки, застосованих лікувально-реабілітаційних програм та рекомендацій для лікаря-психіатра ПНД). Доцільно доповнити чинний наказ МОЗ України від 08.10.2001 року № 397 стосовно обов’язкового наведення в історіях хвороби та епікризах формули потенційної суспільної небезпеки хворого, який скоїв СНД, в динамічному аспекті.
9. Для надання можливості лікарю-психіатру ПНД (ВТУ) визначити формулу потенційної суспільної небезпеки хворого та на її грунті своєчасно розробити адекватну профілактичну лікувально-реабілітаційну програму, необхідно надсилати до ПНД (медсанчастини ВТУ) разом з рішенням суду про призначення ПЗМХ (амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку) особам, визнаним обмежено осудними та засудженими без позбавлення волі, копію акту СПЕ.
З метою удосконалення профілактичних заходів доцільно розробити між МОЗ України та Державним департаментом України з питань виконання покарань міжвідомчий нормативно-правовий акт про злагоджені дії по ефективному забезпеченню виконання рішення суду щодо призначення амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку обмежено осудним особам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авакян Г. Н. Симптоматическая посттравматическая эпилепсия (клиника, диагностика, лечение) : Методические рекомендации МЗ РФ / Г. Н. Авакян, В. О. Генералов, О. М. Олейникова. М., 2004. 18 с.
2. Андреева Е. С. Судебнопсихиатрическая оценка органического психического расстройства в соответствии со ст. 22 УК Российской Федерации : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.16 «Психиатрия» / Е. С. Андреева. М. 2000. 28 с.
3. Андрейко Д. М. Тревожні розлади у хворих на епілепсію / Д. М. Андрейко // Український вісник психоневрології. 2007. Т. 15, № 1 (50), додаток. С.149.
4. Асанова А. М. Заболеваемость эпилепсией в Российской Федерации (Динамика за 19651993 г.г.) / А. М. Асанова, В. Б. Голланд // 12 Съезд психиатров России, 1-4 ноября 1995 г. : тезисы докл. М., 1995. С. 319320.
5. Афанасьев Ю. И. Аффективные нарушения у больных эпилепсией на ранних этапах становления процесса / Ю. И. Афанасьев // 4 Всесоюзный съезд невропатологов и психиатров : тезисы докл. М., 1980. С. 33.
6. Беги Е. Медикосоциальные аспекты риска развития осложнений жизни у больных эпилепсией / Е. Беги, С. А. Громов, В. А. Михайлов // Журнал неврологиии и психиатрии. 2002. Т. 102, № 9. С. 4549.
7. Белов В. П. Клиническая и судебнопсихиатрическая оценка травматической эпилепсии / В. П. Белов, О. В. Власенко // 1 съезд невропатологов и психиатров Армении : тезисы докл. Е., 1980. С. 7780.
8. Белов В. П. Принудительное лечение: терапевтическая практика / В. П. Белов // Принудительное лечение в системе профилактики общественно опасных действий психически больных. М. : ГНЦ ССП им. В. П. Сербского, 1987. С. 149164.
9. Бережной М. Р. К дифференцированной оценке клинико-патогенетических закономерностей экзогенно-органических поражений головного мозга / М. Р. Бережной, М. В. Усюкина, Е. Р. Чикин // Архів психіатрії. 1995. Т. 1, № 9. С. 147148.
10. Берштейн Г. И. О прогредиентной форме симптоматической эпилепсии (вторая болезнь) / Г. И. Берштейн // Вопросы социальной и клинической психоневрологии. М., 1950. Т. 10. С.5563.
11. Берштейн Г. И Клиника эпилептического синдрома при органических заболеваниях / Г. И. Берштейн // Вопросы социальной и клинической психоневрологии. М., 1950. Т. 10. С.3446.
12. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология / В. М. Блейхер. Ташкент : Издательство «Медицина» УзССР, 1976. 326 с.
13. Бова В. Е. Динамика неврологических нарушений у больных эпилепсией / В. Е. Бова // Журнал неврологии и психиатрии. 1985. № 6. С. 886888.
14. Болдырев А. И. Эпилептические синдромы / Александр Иванович Болдырев. М. : Медицина, 1976. 349 с.
15. Болдырев А. И. Актуальные задачи ранней диагностики и профилактики эпилепсии / А. И. Болдырев // 4 Всесоюзный съезд невропатологов и психиатров : тезисы докл. М., 1980. С. 12.
16. Болдырев А. И. Прогноз эпилепсии в свете катамнестических исследований / А. И. Болдырев // Журнал неврологии и психиатрии. 1985. № 6. С. 810813.
17. Болдырев А. И. Психические особенности больных эпилепсией: 43летний опыт изучения и лечения больных эпилепсией / Александр Иванович Болдырев. М. : Медицина, 2000. 384 с.
18. Болдырев А. И. Психические изменения в развернутой стадии эпилепсии / А. И. Болдырев // Российский психиатрический журнал. 2001. № 1. С. 1013.
19. Братусь Б. С. К проблеме исследования патологии личности у больных эпилепсией / Б. С. Братусь // Журнал неврологии и психиатрии. 1972. № 11. С. 16591662.
20. Браун Т. Р. Эпилепсия: Клиническое руководство / Т. Р. Браун, Г. Л. Холмс ; пер. с англ. М. : БИНОМ, 2006. 288 с.
21. Бурд Г. С. 22 Международный конгресс по эпилепсии / Г. С. Бурд, А. Б. Гехт // Журнал неврологии и психиатрии. 1998. Т. 98, № 7. С. 6566.
22. Бурлачук А.Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике / А.Ф. Бурлачук, С.Н. Морозов. СПб. : ПитерКом, 1999. 528 с.
23. Вайнтруб М. Я. Эпилепсия: многолетнее медикаментозное лечение и его осложнения / Марк Яковлевич Вайнтруб. М. : Аслан, 1995. 195 с.
24. Вайнтруб М. Я. Эпилепсии как хронические дизритмии мозга / Марк Яковлевич Вайнтруб. М. : Аслан, 2000. 199 с.
25. Ван Гиннекен П. Критерии опасности при принудительной госпитализации в психиатрическую больницу / Ван Гиннекен П. // Вісник Асоціації психіатрів України. 2004. № 34. С. 117138.
26. Вандыш-Бубко В. В. Особенности судебно-психиатрического подхода при оценке органических поражений головного мозга. / В. В. Вандыш-Бубко, С. А. Васюков, М. В. Усюкина // Проблемы судебнопсихиатрической профилактики / Под ред. Т. Б. Дмитриевой. М. : ГНЦ ССП им. В. П. Сербского 1994. С. 157 164.
27. Вандыш-Бубко В. В. Принципы судебнопсихиатрической оценки пароксизмальных нарушений органического генеза : Методические рекомендации МЗ РФ / В. В. Вандыш-Бубко, М. В. Усюкина. М. 1995. 20 с.
28. Вандыш-Бубко В. В. Клиническая обоснованность типовых моделей судебнопсихиатрической оценки эпилептических изменений психики / В. В. Вандыш-Бубко, М. В. Кузьминова // Российский психиатрический журнал. 2001. № 3. С. 4448.
29. Вандыш-Бубко В. В. Судебнопсихиатрическая экспертиза органического психического расстройства / В. В. Вандыш-Бубко, Е. С. Андреева // Руководство по судебной психиатрии / Под ред. Т. Б. Дмитриевой, Б. В. Шостаковича, А. А. Ткаченко. М. : Медицина, 2004. С. 192207.
30. Вандыш-Бубко В. В. Судебнопсихиатрическая оценка лиц с органическим психическим расстройством, не исключающим вменяемости (ст. 22 Уголовного Кодекса Российской Федерации) : пособие [для врачей] / В. В. Вандыш-Бубко, Е. С. Андреева. М. : ГНЦ ССПН им. В.П. Сербского, 2004. 40 с.
31. Виленский О. Г. Врачебно-трудовая экспертиза при психических заболеваниях / Олег Григорьевич Виленский. К. : Здоров’я, 1979. 102 с.
32. Воронков Г. Л. К проблеме дебютов и ранней диагностики эпилепсии : автореф. дисс. на соискание учен. степени доктора мед. наук : спец. 14.01.16 психиатрия / Г. Л. Воронков. К., 1972. 28 с.
33. Гавенко В. Л. Клиническая структура и коррекция тревожно-депрессивных расстройств у больных эпилепсией / В. Л. Гавенко, И. Н. Стрельникова // Эксперементальная и клиническая медицина. 2004. № 4. С. 159163.
34. Гаврилюк З. Дисфорические состояния при эпилепсии / З. Гаврилюк, А. Гаврилюк, Е. Огиенко // Вісник епілептології. 2004. №1 (7-8). С. 67.
35. Гагошидзе Т. Эпилепсия и стигма / Т. Гагошидзе, А. Караулашвили // Вісник епілептології. 2007. № 1 (19-20). С. 72 73.
36. Гехт А. Б. Эпидемиология и фармакоэкономические аспекты эпилепсии / А. Б. Гехт // Журнал неврологии и психиатрии. 2005. № 8. С. 6365.
37. Гисматулина Р. Г. К вопросу о течении эпилепсии (по катамнестическим данным) / Р. Г. Гисматулина // Журнал неврологии и психиатрии. 1959. № 7. С. 836842.
38. Голодец Р. Г. Эпилепсия и хронический алкоголизм (к особенностям клиники и течения) / Р. Г. Голодец // Вопросы социальной и клинической психоневрологии / Под ред. Л. Л. Рохлина, М. И. Рыбальского. М., 1973. Т. 1. С. 183188.
39. Голубков О. З. О продолжительности эпилептических дисфорий / О. З. Голубков, А. В. Авдеенко // 1 Международная конференция Украинской противоэпилептической Лиги : тезисы докл. К., 1996. С 15.
40. Голубков О. З. Клинические варианты пограничных состояний при эпилепсии / О. З. Голубков, Н. М. Попович, Н. Д. Иванов // 1 Международная конференция Украинской противоэпилептической Лиги : тезисы докл. К., 1996. С. 16.
41. Голубков О. З. Динамика развития депрессий при эпилепсии / О. З. Голубков, С. Н. Саржевский // 1 Международная конференция Украинской противоэпилептической Лиги : тезисы докл. К., 1996. С. 17.
42. Гордова Т. Н. Отдаленный период закрытой черепно-мозговой травмы в судебно-психиатрическом аспекте / Татьяна Николаевна Гордова. М. : Медицина, 1973. 176 с.
43. Горинов В. В. Критерии назначения принудительных мер медицинского характера лицам с психическими расстройствами, не исключающими вменяемости / В. В. Горинов, Е. Ю. Егорова // 14 Съезд судебных психиатров России, 15-18 ноября 2005 г. : тезисы докл. М., 2005. С. 302.
44. Горинов В. В. Оценка общественной опасности лиц с психическими расстройствами, не исключающими вменяемости / В. В. Горинов // Российский психиатрический журнал. 2007. № 3. С. 410.
45. Гриневич Є. Г. Надзвичайні ситуації та психічне здоров’я населення України / Є. Г. Гриневич, І. В. Лінський // Таврический журнал психиатрии. 2006. V 10, № 4 (37). С. 415.
46. Гриневич Є. Г. Психотерапія, психопрофілактика та корекція постраждалих з психічними розладами внаслідок надзвичайних ситуацій. автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. мед. наук : спеціальність 14.01.16. „Психіатрія” / Є. Г. Гриневич. К., 2008. 43 с.
47. Гузева В. И. Руководство по детской неврологии / Валентина Ивановна Гузева. СПб : ООО «Издательство Фолиант», 2004. 496 с.
48. Гульдан В. В. Мотивация противоправных действий у психопатических личностей : автореф. дисс. на соискание учен. степени доктора психолог. наук / В. В. Гульдан. М., 1985. 36 с.
49. Гульдан В. В. Мотивация общественно опасных действий у лиц с психическими нарушениями и ее значение для судебно-психиатрической экспертизы / В. В. Гульдан, Г. К. Дорофеенко, А. И. Черкас // Социальная и судебная психиатрия : история и современность / Под ред. Т. Б. Дмитриевой // Материалы юбилейной конференции. М., 1996. С. 293296.
50. Гурович И. Я. Психическое здоровье населения и психиатрическая помощь в России / И. Я. Гурович // 13 Съезд психиатров России, 10-13 октября 2000 г. : тезисы докл. М., 2000. С. 1314.
51. Гусев Е. И. Эпилепсия / Е. И. Гусев, Г. Бурд. М., 1994. 376 с.
52. Гусев Е. И. Эпилепсия: социальные аспекты, консервативное и хирургическое лечение / Е. И. Гусев, А. Б. Гехт // Эпилепсия и клиническая нейрофизиология : 2-я Восточно-Европейская конференция : тезисы докл. Гурзуф, 2000. С. 170174.
53. Данилова Т. В. Клиническая диагностика факторов риска симтоматической эпилепсии у взрослых / Т. В. Данилова, М. Ф. Исмагилов // Неврологический вестник. 2004. № 12. С. 3134.
54. Дзяк Л. А. Эпилепсия / Л. А. Дзяк, Л. Р. Зенков, А. Г. Кириченко. Киев : Книгаплюс, 2001. 168 с.
55. Диагностика и лечение эпилепсии у детей / [под. ред. П. А. Темина, М. Ю. Никаноровой]. М., 1997. 656 с.
56. Дианов Д. А. Формула невменяемости и практика ее применения в Советский период развития судебной психиатрии : автореф. дисс. на соискание науч. степени кандидата мед. наук : спец. 14.01.16 психиатрия / Д. А. Дианов. М., 1997. 21 с.
57. Дмитриев А. С. К критериям изменения принудительных мер медицинского характера лицам с психическими расстройствами / А. С. Дмитриев // 13 Съезд психиатров России, 10-13 октября 2000 г. : тезисы докл. М., 2000. С. 203.
58. Дмитриева Т. Б. Патопсихология и агрессивное поведение / Т. Б. Дмитриева, Б. В. Шостакович // 13 Съезд психиатров России, 10-13 октября 2000 г. : тезисы докл. М., 2000. С. 204205.
59. Дмитриева Т. Б. Ограниченная вменяемость и расстройства личности / Т. Б. Дмитриева, Б. В. Шостакович // Архив психиатрии. 2001. Т. 7, № 4. С. 4549.
60. Докучаева О. Н. К вопросу о динамике изменений личности при травматической эпилепсии и возможностях компенсации психических нарушений / О. Н. Докучаева // Восстановительная терапия и социальнотрудовая реадаптация больных нервнопсихическими заболеваниями : материалы Всесоюзной конференции. Л. 1965. С. 46.
61. Докучаева О. Н. К вопросу о динамичности органического дефекта у лиц с посттравматическим эпилептиформным синдромом в условиях судебной ситуации / О. Н. Докучаева // 4 Съезд неврологов и психиатров УССР : тезисы докл. К., 1967. Т. 2. С. 131132.
62. Докучаева О. Н. О характере общественно опасных действий и их профилактике у лиц с травматической эпилепсией / О. Н. Докучаева // Материалы конференции, посвященной вопросам профилактики общественно опасных действий психически больных : тезисы докл. М., 1966. С. 5960.
63. Дорофеенко Г. К. Роль экзогенных факторов в совершении правонарушений психически больными, признанными вменяемыми / Г. К. Дорофеенко, И. А. Максимова // Российский психиатрический журнал. 2007. № 4. С. 5962.
64. Дорошенко Н. М. Судово-психіатричний аналіз ґенезу агресивної поведінки амбулаторних хворих із складним походженням органічного ураження головного мозку / Н. М. Дорошенко // Український вісник психоневрології. 2005. Т. 13, № 4. С. 5053.
65. Духовский А. Э. Симптоматические эпилепсии у детей, диагностика и лечение / А. Э. Духовский, Е. В. Варешнюк // Український вісник психоневрології. 2006. Т. 14, № 1. С. 6972.
66. Ерошина Е. С. Височная эпилепсия. Медицинская реабилитация и качество жизни больных : автореф. дисс. на соискание учен. степени кандидата мед. наук : спец. 14.01.16 психиатрия / Е. С. Ерошина. СПб. 2004. 24 с.
67. Жариков Н. М. Судебная психиатрия: Словарь Справочник / Н. М. Жариков, Г. В. Морозов, Д. Ф. Хритинин. М. : ИНФРА М : Норма, 2000. 267 с.
68. Жирмунская Е. А. Клиническая электроэнцефалография : Обзор литературы и перспективы использования метода / Елена Александровна Жирмунская. М. : МЭИБИ, 1991. 80 с.
69. Завгородняя В. В. Психодинамические аспекты агрессии у пациентов с эпилепсией / В. В. Завгородняя // Вісник епілептології. 2004. № 1 (7-8). С. 76 77.
70. Завгородняя В. В. Личность больных эпилепсией / В. В. Завгородняя // Вісник епілептології. 2004. № 2 (9-10). С. 16 19.
71. Загитова Ж. Б. Клиникопсихопатологический аспект противоправного поведения лиц с органическим психическим расстройством (по данным амбулаторной судебнопсихиатрической экспертизы) : автореф. дисс. на соискание учен. степени кандидата мед. наук : спец. 14.01.16 психиатрия / Ж. Б. Загитова. М., 2002. 22 с.
72. Закон України про психіатричну допомогу / Верховна Рада України. К. : Сфера, 2000. 50 с.
73. Закрутько Л. І. Лікування симптоматичної епілепсії у віддаленому періоді черепно-мозкової травми / Л. І. Закрутько, О. Ю. Меркулова, В. В. Меркулова // Український вісник психоневрології. 2005. Т. 13, № 4. С. 1617.
74. Зейгарник Б. В. Патопсихология / Блюма Вульфовна Зейгарник. М. : Изд-во МГУ, 1976. 238 с.
75. Земляная А. А. Проблема формирования расстройств личности при эпилепсии / А. А. Земляная // Психиатрия и психофармакотерапия (приложение). 2004. Т. 6, приложение № 1. С. 28 30.
76. Земляная А. А. Психические расстройства у больных эпилепсией юношеского возраста : автореф. дисс. на соискание учен. степени кандидата мед. наук : спец. 14.01.16 психиатрия / А. А. Земляная. М., 2006. 29 с.
77. Зенков Л. Р. Лечение эпилепсии / Леонид Ростиславович Зенков. М. : ИИА «Ремедиум», 2001. 228 с.
78. Зенков Л. Р. Клиническая эпилептология (с элементами нейрофизиологии) / Леонид Ростиславович Зенков. М. : ООО «Медицинское информационное агентство», 2002. 416 с.
79. Зенков Л. Р. Непароксизмальные когнитивные эпилептические расстройства / Л. Р. Зенков // Российский медицинский журнал. 2007. № 4. С. 2025.
80. Зенков Л. Р. Непароксизмальные эпилептические расстройства / Леонид Ростиславович Зенков. М. 2007. 280 с.
81. Ілейко В. Р. Судово-психіатрична експертиза в Україні: основні тенденції розвитку / В. Р. Ілейко // Архів психіатрії. 2006. Т. 12, № 14. С. 172174.
82. Иноземцева В. С. Показатели социального функционирования больных эпилепсией (по данным эпилептического центра Мордовии) / В. С. Иноземцева, Н. Г. Токарева // Социальная и клиническая психиатрия. 1998. № 3. С. 8688.
83. Кадук Є. Г. Критерії прогнозу перебігу епілепсії у дітей : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата мед. наук : спец. 14.01.16. „Психіатрія” / Є. Г. Кадук. Х., 2002. 20 с.
84. Казаков А. Ю. Посттравматическая эпилепсия : автореф. дисс. на соискание учен. степени доктора мед. наук : спец. 14.01.15 неврология / А. Ю. Казаков. М., 2003. 36 с.
85. Казаковцев Б. А. Психические расстройства при эпилепсии / Б. А. Казаковцев / Борис Алексеевич Казаковцев. М. : 1999. 416 с.
86. Казенных Т. В. Структура психических расстройств при эпилепсии / Т. В. Казенных // 14 Съезд судебных психиатров России, 15-18 ноября 2005 г. : тезисы докл. М., 2005. С. 245.
87. Калинин В. В. Психиатрические проблемы эпилептологии и нейропсихиатрии / В. В. Калинин // Социальная и клиническая психиатрия. 2003. № 3, Т. 13. С. 5 10.
88. Калинин В. В. Изменения личности и мнестикоинтеллектуальный дефект / В. В. Калинин // Журнал неврологии и психиатрии. 2004. № 2. Т. 104. С. 64 73.
89. Калинин В. В. Когнитивные нарушения при эпилепсии / В. В. Кали