КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ІМУНОЛОГІЧНИХ ТА МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ ШИЗОФРЕНІЮ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ В ПЕРІОДІ ПІДТРИМУЮЧОЇ ТЕРАПІЇ : Клинико-патогенетические ЗНАЧЕНИЕ иммунологических И метаболических нарушений у больных параноидной Шизофрении И ИХ КОРРЕКЦИЯ В ПЕРИОДЕ поддерживающей терапии

Краткое описание

ЛУГНСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МОЗ УКРАЇНИ

ТЄРЬОШИНА
Ірина Федорівна

На правах рукопису

УДК 616.894.8-085.24-07:578.832.1

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ІМУНОЛОГІЧНИХ
ТА МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ
ШИЗОФРЕНІЮ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ В ПЕРІОДІ
підтримуючої терапії

14.01.16 психіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
РАЧКАУСКАС Геннадій Стасисович

Луганськ 2009

ЗМІСТ

Список умовних скорочень...

4

ВСТУП...

5

РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ШИЗОФРЕНІЇ У СУЧАСНІЙ ПСИХІАТРІЇ (огляд літератури).......................................................................

12

1.1. Сучасні соціальні проблеми вивчення шизофренії...........................

12

1.2. Стан вивчення сучасних патогенетичних аспектів шизофренії...................................................................................................................

14

1.3. Проблеми вивчення клінічної імунології шизофренії у сучасних умовах............................................................................................................

18

1.4. Сучасний погляд на проблему лікування хворих на шизофренію...................................................................................................................

25

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..

37

2.1. Загальна характеристика обстежених хворих.....................................

37

2.2. Методи дослідження, які використовувалися ....

41

РОЗДІЛ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ ШИЗОФРЕНІЮ ....................................

46

3.1. Загально-клінічна характеристика обстежених хворих.....................

46

3.2. Клініко-психопатологічна характеристика хворих на параноїдну шизофренію з безперервним типом перебігу (F20.00)..............................

50

3.3. Клініко-психопатологічна характеристика хворих на параноїдну шизофренію з нападоподібно-прогредієнтним типом перебігу (F20.01).

55

3.4. Клініко-психопатологічна характеристика хворих на шизофренію з епізодичним типом перебігу і стабільним дефектом (F.20.02+03)........

60

3.5. Клінічна оцінка ефективності запропонованого методу лікування хворих на параноїдну шизофренію з різними типами перебігу в періоді диспансерного нагляду................................................................................

66

РОЗДІЛ 4. СТАН ІМУНОЛОГІЧНОГО ТА БІОХІМІЧНОГО ГОМЕОСТАЗУ У ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ ШИЗОФРЕНІЮ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ПЕРЕБІГУ .......................................................

79

4.1. Імунологічні показники у хворих на параноїдну шизофренію з різними типами перебігу до початку проведення медичної реабілітації.....

79

4.2. Біохімічні показники у хворих на параноїдну шизофренію з різними типами перебігу до початку проведення медикаментозних заходів..

94

РОЗДІЛ 5. ДИНАМІКА ІМУНОЛОГІЧНИХ ТА МЕТАБОЛІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ ШИЗОФРЕНІЮ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ПЕРЕБІГУ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ....................................................................

103

5.1. Динаміка імунологічних показників у хворих на параноїдну шизофренію з різними типами перебігу при проведенні медичної реабілітації................................................................................................................

104

5.2. Динаміка метаболічних показників у хворих на параноїдну шизофренію з різними типами перебігу після проведення медичної реабілітації..............................................................................................................

121

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ..

134

ВИСНОВКИ..

147

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...............

150

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...

151

Список умовних скорочень

АОЗ
ВГ
ДК
ІА
ІК
ІЛ
ІП
КТ
МДА
МФС
ПОЛ
ПШ
РБТЛ
СМ
СМІ
ФАМ
ФГА
ФІ
ФНПα
ФЧ
ЦІК
ЦК
ЦП

антиоксидантний захист
відновлений глутатіон
дієнові кон’югати
індекс атракції
імунні комплекси
інтерлейкіни
індекс перетравлення
каталаза
малоновий диальдегід
макрофагальна фагоцитуюча система
перекисне окислення ліпідів
параноїдна шизлфренія
реакція бласттрансформації лімфоцитів
„середні молекули”
синдром „метаболічної” інтоксикації
фагоцитарна активність моноцитів
фітогемаглютинін
фагоцитарний індекс
фактор некрозу пухлин α
фагоцитарне число
циркулюючі імунні комплекси
цитокіни
цитокіновий профіль

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Шизофренія в теперішній час є однією з найбільш актуальних проблем сучасної клінічної психіатрії (Волошин П.В. та співавт., 2004; Напрієнко О.К., 2005; Табачніков С.І. та співавт., 2006; Чабан О.С., 2007; Пшук Н.Г., 2007; Скрипніков А.М., 2008; Марута Н.О., 2008). Це обумовлено як поступовим зростанням кількості хворих на шизофренію, яке вже досягнуло в індустріально розвинутих країнах 3% від загальної кількості населення, так і питомою вагою серед хворих на шизофренію осіб з наявністю терапевтичної резистентності до нейролептиків (Підкоритов В.С., 2001 2003; Бачеріков А.М., 2005; Марута Н.О., 2006; Кутько І.І., 2005 2007; Юр'єва Л.М., 2007; Вербенко В.А., 2008; Мішиєв В.Д., 2008).
Деінституалізація і організація психо-соціальної допомоги психічно хворим, дотримання прав користувачів психіатричної допомоги це принцип й основні напрямки реформування допомоги хворим на шизофренію (Марута Н.О., 2005; Михайлов Б.В., 2006; Пішель В.Я., 2007; Абрамов В.А., 2008).
Слід також відмітити недостатню розробленість на сучасному рівні патогенетично обґрунтованих методів лікування хворих на шизофренію,особливо в періоді диспансерного нагляду (Напрієнко О.К., 2005; Бітенський В.С., 2006; Чупріков А.П. та співавт., 2006; Підкоритов В.С., 2007; Казакова С.Є. 2007; Кутько І.І., 2008; Фролов В.М., 2008).
За останні роки було встановлено, що в основі патогенезу шизофренії, особливо її резистентних форм, лежить наявність суттєвих порушень імунологічного гомеостазу та формування вторинних імунодефіцитних станів (Рачкаускас Г.С. 2005, 2006; Кутько І.І., 2008; Фролов В.М., 2006 2008). Встановлено, що включення імуноактивних препаратів в лікувальний комплекс при шизофренії сприяє не тільки відновленню імунологічного гомеостазу, а в більшості випадків також забезпечує покращення терапевтичного ефекту, зниження курсової дози нейролептиків та прискорення досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання (Рачкаускас Г.С., 2007 2008; Фролов В.М., 2008). Однак практично усі роботи, що присвячені ефективності імуноактивних препаратів при шизофренії, торкаються лише гострого періоду захворювання (загострення або рецидиву хвороби), коли хворі знаходяться на лікуванні в психіатричному стаціонарі. В той же час, відсутні роботи, які були б присвячені стану імунітету у періоді диспансерного нагляду за хворими на шизофренію та проведенню реабілітації хворих саме в цей період хвороби. Практично не вивчений взаємозв’язок між імунологічними та метаболічними показниками у хворих на шизофренію, хоча це питання дуже актуальне для клінічної практики. В даний час відомо, що імунні порушення пов’язані з метаболічними зсувами, зокрема, з активацією перекисного окислення ліпідів у біомембранах імунокомпетентних клітин, у той же час сформульована концепція ендогенної «метаболічної інтоксикації» при різних патологічних станах, обумовлених накопиченням в організмі середньомолекулярних ліпідів та інших токсичних речовин (Громашевська Л.Л., 1997, 2006).
Треба вважати, що проведення корекції імунологічних та метаболічних порушень в амбулаторних умовах буде сприяти покращенню клінічних результатів в періоді підтримуючої терапії, тобто досягненню довготривалої та якісної ремісії захворювання, зниженню частоти загострень параноїдної шизофренії (ПШ). Однак ця концепція потребує детальної клінічної перевірки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно з основним планом НДР Луганського державного медичного університету і являє собою фрагменти теми «Імуно-метаболічні аспекти патогенезу шизофренії та розробка раціональних способів лікування і реабілітації хворих з даною патологією» (№ держреєстрації 0102U003363).
Мета дослідження: виявлення імунологічних та метаболічних порушеннь у хворих на параноїдну шизофренію в періоді підтримуючої терапії і розробка раціональних методів їх корекції.
Задачі дослідження:
1. Вивчити клінічні особливості параноїдної шизофренії в залежності від характеру перебігу патологічного процесу в періоді підтримуючої терапії.
2. Проаналізувати характер та вираженність імунологічних та метаболічних порушень у хворих на параноїдну шизофренію в періоді підтримуючої терапії в залежності від особливостей клінічних типів перебігу параноїдної шизофренії.
3. Встановити можливий взаємозв’язок між вираженням порушень імунологічних та біохімічних показників у хворих на параноїдну шизофренію з різними типами перебігу в періоді підтримуючої терапії та частотою загострень шизофренічного процесу.
4. Проаналізувати вплив комбінації імуноактивних препаратів поліоксидонію і циклоферону та детоксикуючого засобу реамберіну на клініко-патогенетичні особливості перебігу параноїдної шизофренії в періоді підтримуючої терапії (частоту розвитку загострень патологічного процесу, ступінь ендогенного токсикозу, імунологічні та деякі біохімічні показники).
5. Розробити раціональні схеми використання запропонованих препаратів в амбулаторних умовах у хворих на параноїдну шизофренію з різними типами перебігу в періоді підтримуючої терапії з метою покращення якості лікування хворих та запобігання розвитку загострень шизофренічного процесу.
Об’єкт дослідження хворі на параноїдну шизофренію з безперервно-прогредієнтним (F20.00 відповідно до МКХ-10), із нападоподібно-прогредієнтним (F20.01 відповідно до МКХ-10), та з епізодичним типами перебігу (F20.02+03 відповідно до МКХ-10).
Предмет дослідження клініко-психопатологічні, імунологічні та біохімічні показники у хворих на параноїдну шизофренію при використанні в лікувальних комплексах імуноактивних та детоксикуючих препаратів.
Методи дослідження клініко-психопатологічні, загально-клінічні, імунологічні, імуноферментні, біохімічні, математичні.
Наукова новизна одержаних результатів. У даній роботі наведена клініко-психопатологічна структура сучасних форм параноїдної шизофренії в періоді загострень патологічного процесу в періоді підтримуючої терапії у рамках безперервно-прогредієнтного, нападоподібно-прогредієнтного та епізодичного типів перебігу.
Вперше встановлено, що перебіг даного патологічного процесу в періоді підтримуючої терапії супроводжується виразними змінами або відхиленням імунних та метаболічних показників, причому максимальні порушення вивчених показників відзначаються при безперервно-прогредієнтному типі перебігу шизофренії, мінімальні при епізодичному. Ці зміни характеризуються наявністю вираженого вторинного імунодефіциту, активацією імунокомплексних реакцій, наявністю синдрому імунотоксикозу, виразністю синдрому ендогенної метаболічної інтоксикації.
Вперше констатовано тенденцію до нормалізації показників клітинного імунітету та метаболічних порушень при лікуванні в амбулаторних умовах на фоні по регресу клінічної симптоматики та редукції психотичних розладів, що супроводжується подальшим вирівнюванням афекту та формуванням нових механізмів психологічного захисту, що підтверджується даними клінічних та лабораторних досліджень.
Проведені дослідження виявили наявність зв’язку клініко-патогенетичних механізмів, що визначають перебіг шизофренічного процесу, з особливостями біохімічного гомеостазу і клітинного імунітету при цьому захворюванні і визначили доцільність включення в терапевтичні схеми засобів, які впливають на ці ланки патогенезу.
Обґрунтована необхідність і доцільність використання імуноактивних препаратів та засобів з детоксикуючою дією, та проаналізована їх ефективність при лікуванні в амбулаторних умовах хворих на параноїдну шизофренію при безперервному, нападоподібному та епізодичному перебігу захворювання.
Використання в комплексному лікуванні хворих на параноїдну шизофренію запропонованого методу сприяло поліпшенню як клінічних показників, так і показників клітинної та гуморальної ланок імунітету та метаболічних порушень. Встановлено, що позитивна динаміка імунологічних та біохімічних показників є підґрунтям для ефективної реалізації психофармакологічних впливів у цілому, та нейролептичних зокрема, з метою загального зниження дозувань психотропних препаратів у межах подолання резистентності і забезпечує підвищення якості біологічного та соціального пристосування хворих в амбулаторних умовах.
Практичне значення одержаних результатів. Використання розроблених у процесі дослідження методу лікування хворих в періоді підтримуючої терапії є новим підходом до вирішення проблеми патогенетичного лікування хворих на параноїдну шизофренію в амбулаторних умовах.
Клінічна ефективність застосування запропонованого методу визначається як у скороченні частоти загострень захворювання , так і формуванні більш високої якості ремісій у всіх групах, особливо при різних типах перебігу шизофренічного процесу. При цьому ремісії, сформовані на тлі використання запропонованого методу лікування хворих у більшій мірі супроводжуються формуванням у пацієнтів особистісних характеристик, що забезпечують задовільний стан психосоціальної адаптації за рахунок полегшення міжособисних контактів, підвищення ступеню соціалізації хворих, значної редукції основних особистісних порушень.
Використання в комплексному лікуванні хворих на параноїдну шизофренію в періоді підтримуючої терапії імуноактивних препаратів та детоксикуючих засобів дозволяє значно зменшити дозування основних психотропних препаратів у залежності від особливостей перебігу захворювання. Таке лікування хворих із безперервно-прогредієнтною шизофренією вимагає як менших доз нейролептиків, так і транквілізаторів і антидепресантів. Лікування ж хворих із нападоподібно-прогредієнтним типом перебігу припускає деяке підвищення доз нейролептиків при значному скороченні використання транквілізаторів і антидепресантів. Особливо виразно помітне зменшення використовуваних дозувань психотропних засобів при лікуванні хворих із епізодичним перебігом та стабільним дефектом, при якому помітно скорочується частота загострень шизофренії .
За матеріалами дисертації одержано 4 патенти України на винаходи та корисні моделі: Патент України на винахід 14581 АМПК7А61Р31/00, А61К35/14 Спосіб профілактики розвитку рецидивів параноїдної шизофренії; Патент України на винахід 14582 АМПК7А61Р31/00, А61К35/14 Спосіб прогнозування виникнення рецидивів параноїдної шизофренії; Патент України на корисну модель 34805 АМПК(2006)А61Р31/00, А61К35/14 Спосіб профілактики рецидивів параноїдної шизофренії; Патент України на корисну модель 34799 АМПК(2006)А61Р31/00, А61К35/14 Спосіб профілактики загострень параноїдної шизофренії.
Результати досліджень та розроблені на їх основі методики впроваджені в роботу психіатричних диспансерів та стаціонарів Луганської області: Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні, Перевальскої обласної психоневрологічної лікарні, Бірюковської обласної психіатричної лікарні, Краснодонської міської психіатричної лікарні, Алчевської міської психіатричної лікарні, Первомайської міської психоневрологічної лікарні; впроваджені в діяльність психіатричних відділів Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України; включені до навчального процесу 5 медичних вузів та академій післядипломної освіти (мм. Луганськ, Харків, Донецьк, Сімферополь).
Особистий внесок здобувача. Дисертанткою особисто проведено вивчення літературних джерел, висунуто гіпотезу дисертаційної роботи, сформульовано мету й завдання дослідження. Проведено спостереження за 224 хворими на параноїдну шизофренію, яке поряд з клініко-психопатологічними методами, включало психодіагностичні та катамнестичні дослідження. Особисто проведено вивчення імунологічних та метаболічних показників. Проаналізовано результати досліджень. Автором особисто проведено формулювання всіх положень і висновків роботи, здійснено підготовку до друку наукових статей. Розроблені, науково обґрунтовані та впроваджені засоби лікування хворих на різні типи перебігу параноїдної шизофренії в періоді підтримуючої терапії.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації було викладено й обговорено на засіданням Луганського обласного науково-практичного товариства психіатрів і наркологів (2004-2008), клінічних конференціях ЛДМУ (2005-2008), науково-практичних та міжнародних конференціях: Науково-практичній конференції з міжнародною участю „Психіатрія, наркологія і медична психологія сьогодні” (Луганськ, 2004); ІІІ науково-практичній конференції „Реабилитация и абилитация человека. Интегративно-информационные технологи” (Київ, 2004); Міжрегіональній конференції Актуальні проблеми сучасної психіатрії” (Луганськ, 2006); VIII Український науково-практичній конференції з актуальних питань клінічної і лабораторної імунології, алергології та імунореабілітації (Київ, 2006) Обговорення результатів роботи проведено на спільній конференції кафедр психіатрії, наркології та медичної психології, неврології з курсом нейрохірургії, інфекційних хвороб та епідеміології Луганського державного медичного університету, лікарів Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні (2007). IX Український науково-практичній конференції з актуальних питань клінічної і лабораторної імунології, алергології та імунореабілітації (Київ, 2007); X Український науково-практичній конференції з актуальних питань клінічної і лабораторної імунології, алергології та імунореабілітації (Київ, 2008); VIII міждисциплінарній науково-практичній конференції „Епідеміологія, імунологія, діагностика, лікування хламідіозу та TORСH-інфекцій (Київ, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми праці та соціальних технологій у промисловому регіоні: теорія і практика” (Луганськ, 2008).

Список литературы

ВИСНОВКИ

1.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової задачі в галузі психіатрії підвищення ефективності лікування хворих з різними типами клінічного перебігу параноїдної шизофренії в амбулаторних умовах шляхом додаткового призначення поряд з психотропними препаратами сучасних імуноактивних засобів поліоксидонію, циклоферону та детоксикуючого препарату реамберіну.
2. В результаті проведених досліджень встановлено, що психопатологічна структура параноїдної шизофренії (ПШ) характеризується переваженням аутизму (90,6% при безперервно-прогредієнтному типі перебігу, 88,5% - при нападоподібно-прогредієнтному типі перебігу і 63,4% - при епізодичному перебігу зі стабільним дефектом). Емоційна дефіцитарність, явища дрейфу, астенічні, психопатоподібні синдроми є фоновими. Галюцинаторні, маячні та афективні синдроми істотно розподіляються в залежності від типу клінічного перебігу шизофренічного процесу. Найбільш виразні прояви психопатологічної симптоматики відмічались при безперервно-прогредієнтному типу перебігу ПШ, мінімальні прояви при епізодичному перебігу зі стабільним дефектом. Психопатологія хворих з нападоподібно-прогредієнтним типом перебігу шизофренії займала проміжне місце.
3. В обстежених хворих на ПШ мають місце порушення клітинної і гуморальної ланок імунітету, причому максимальні відхилення кількісних і функціональних показників мали місце при безперервно-прогредієнтному типі перебігу шизофренії (зниження кількості циркулюючих лімфоцитів з фенотипом CD3+ в 1,34 рази; ( Р<0,01 стосовно норми), CD4+ клітин в 1,35 рази; (Р<0,01), CD8+-клітин в 1,15 рази; (Р<0,05), імунорегуляторний індекс 1,2 рази, Р<0,05 стосовно норми, показник РБТЛ в 1,9 рази, Р<0,05, підвищення концентрації ЦІК в середньому в 2,02 рази, (Р<0,01), переважно за рахунок найбільш патогенних середньо- та дрібломолекулярних імунних комплексів) та мінімальні відхилення при епізодичному типі зі стабільним дефектом (зниження кількості CD3+ клітин в 1,3 рази, (Р<0,05), CD4+ клітин в 1,29 рази, (Р<0,05), імунорегуляторний індекс в 1,19 рази, (Р<0,01), показник РБТЛ в 1,47 рази; (Р<0,05), підвищення концентрації ЦІК в 1,4 рази, (Р<0,05 стосовно норми). Відхилення показників при нападоподібно-прогредієнтному типі перебігу займають проміжне положення.
4. Отримані дані свідчать про суттєві розлади регуляцій імунологічних реакцій, що підтверджується дисбалансом цитокінового профілю - підвищенням вмісту у крові прозапальних ЦК (ФНП-α, IL-1β, IL-2) у середньому 2,2 рази, Р<0,05 відносно норми, на тлі відносної недостатності протизапальних цитокінів (IL-4) у середньому в 1,5 рази; Р<0,05. Так, до початку проведення медичної реабілітації концентрація ФНП-α була підвищена в середньому у 2 рази щодо норми; (Р<0,01). Вміст IL-1β у крові хворих був вище за норму в середньому 2,64 рази; (Р<0,01). Також, вміст IL-2 у крові хворих був вище за норму в середньому 2,09 рази; (Р<0,01), а вміст IL-6 у крові хворих був вище за норму в середньому 2,14 рази; (Р<0,01). Слід відмітити, що виразність дисбалансу цитокінового профілю крові вірогідно залежала від типу перебігу шизофренічного процесу та була максимально виражена у хворих з типом перебігу F20.01 і мінімально зсуви - з типом F20.02+03.
5. Встановлені корелятивні взаємозв’язки між вираженістю синдрому «метаболічної» інтоксикації (СМІ), підвищенням вмісту продуктів ПОЛ у крові, а також зниженням активності системи АОЗ та типами перебігу ПШ. Максимальне підвищення інтенсивності процесів ПОЛ на тлі зниження активності ферментів системи АОЗ, а також вираженість синдрому СМІ була у хворих на шизофренію з типом перебігу F20.00, менш виражена у пацієнтів з типом F20.01 і мінімальні зсуви у хворих з типом F20.02+03.
6. Використання в роботі запропонованого методу лікування хворих в амбулаторних умовах, що включало в себе крім підтримуючої терапії психотропними заходами, ще й імуноактивні препарати поліоксидоній і циклоферон та детоксикуючий засіб реамберін, супроводжується позитивним терапевтичним ефектом, який проявляється редукцією психопатологічних розладів, вирівнюванням афекту, встановленням ремісії з тим чи іншим ступенем психосоціальної адаптації. Найбільш висока якість ремісії відзначалась у хворих з епізодичним перебігом та стабільним дефектом та при нападоподібно-прогредієнтному типі перебігу захворювання, та найменш якісна ремісія формувалася при безперервно-прогредієнтному перебігу ПШ.
7.Додаткове включення до комплексу лікування хворих на ПШ в амбулаторних умовах поліоксидонію, циклоферону та реамберіну поряд з вираженим клінічним ефектом також сприяло нормалізації як показників імунологічного, так і метаболічного гомеостазу. При цьому мали місце чітка тенденція до ліквідації Т-лімфопенії, підвищенням кількості циркулюючих Т-хелперів/індукторів, нормалізація імунорегуляторного індексу, цитокінового профілю в формі зниження вмісту у крові прозапальних ЦК (ФНП-α, IL-1β, IL-2, IL-6) та збільшення концентрації протизапального ЦК IL-4, у зв’язку з цим коефіцієнти ФНП-α/ IL-4, IL-1β/ IL-4, IL-2/ IL-4, IL-6/ IL-4 мали чітку тенденцію до нормалізації. Також відмічалось ліквідація проявів синдрому ендогенної «метаболічної» інтоксикації, зниження інтенсивності ліпопероксидації, підвищення активності ферментів системи АОЗ.
8. Клінічна ефективність запропонованого методу лікування параноїдної шизофренії в амбулаторних умовах характеризувалась зменшенням частоти загострень шизофренічного процесу протягом двох поточних років в середньому в 4 рази у хворих з типом перебігу F20.00, в 1,9 рази з типом перебігу F20.01 і в 2,07 рази у хворих з типом F20.02+03 та зниженням необхідної для підтримання ремісії захворювання загальної кількості призначених хворим нейролептиків, транквілізаторів та антидепресантів у середніх стандартних дозах: в 1,65 рази при безперервно-прогредієнтному перебігу, в 1,98 рази при нападоподібно-прогредієнтному та в 3,4 рази при епізодичному перебігу захворювання.
9. Результати проведених досліджень дають підставу вважати розроблений метод лікування хворих на ПШ з різними типами перебігу в амбулаторних умовах з використанням імуноактивних препаратів поліоксидонію і циклоферону та детоксикуючого засобу реамберину більш ефективними у порівнянні з традиційною схемою, оскільки він сприяє зменшенню виразності психопатологічних розладів, позитивно впливає на імунологічну та біохімічну складову патогенезу шизофренії, сприяє запобіганню розвитку загострень патологічного процесу та створює передумови формуванню якісної та більш тривалої ремісії захворювання, що призводить до покращення якості життя хворих.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. При лікуванні хворих на параноїдну шизофренію в періоді підтримуючої терапії рекомендується додатково призначати сучасні імуноактивні препарати поліоксидоній і циклоферон та засіб з вираженим детоксикуючим ефектом реамберін.
2. Поліоксидоній слід призначати внутрішньом'язово по 0,06 г через день, всього 5 ін'єкцій, потім по 0,06 г 2 рази на тиждень ще 10 ін'єкцій; циклоферон по 2,0 мл 12,5% розчину внутрішньомязово 1 раз на добу 5 днів поспіль, а потім по через день ще п’ять ін’єкцій. Реамберін вводиться по 400,0 мл 2 рази в день внутрішньовенно крапельно протягом 1-2 діб, а потім по 400,0 мл 1 раз на добу ще 3-5 днів (всього 5-7 днів поспіль).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аведисова А.С. Когнитивный дефицит при шизофрении / Аведисова А.С., Вериго Н.Н. // Воен. психиатр. журн. - 2002. - № 3. - С.21-24.
2. Аведисова А.С.. Рисполепт при терапии вялотекущей шизофрении и его влияние на когнитивные функции / Аведисова А.С., Спасова С.А., Найзуллоев А.З. // Рос.психиатр.журн. 2002. - №1. - С.42-46.
3. Аведисова А.С. Ремиссия: новая цель терапии и новые методы ее оценки / Аведисова А.С. // Психиатрия и психофармакотерапия. 2004. Т. 6. № 4. С. 7.
4. Агаев М.М. Клиническая картина и терапия шизофрении у больных, ранее злоупотреблявших опийными наркотиками. / Агаев М.М. // Научно-практический журнал «Врач-Аспирант», вып.2(11) 2006г. Стр. 171-180
5. Акулинин В.Н. Влияние антраля на состояние макрофагальной фагоцитирующей системы у больных параноидной шизофренией с терапевтической резистентностью/ Акулинин В.Н., Рачкаускас Г.С. // Український медичний альманах. - 2006. - N2. - С. 7-11.- Библиогр.: с.10-11.
6. Александровский Ю.А. Некоторые концептуальные вопросы сближения психиатрической и общесоматической помощи населению / Александровский Ю.А., Табачников С.И. // Арх. психіатр. 2002. №4(31). С.5-7.
7. Александровский Ю.А. О некоторых проблемах и особенностях современной пограничной психиатрии / Александровский Ю.А., Табачников С.И // Арх. психіатр. 2003. Т.9, №2(33). С.4-6.
8. Алфимова М.В. Психологические механизмы нарушений общения у больных шизофренией и их родствеников / Алфимова М.В., Бондарь В.В., Абрамова Л.И. // Журн. неврол. и психиатр. им. С.С. Корсакова. 2003. - Т.103, №5. - С.34-39.
9. Алфимова М.В. Генетический анализ неврологических симптомов в семьях больных шизофренией / М.В. Алфимова, Г.Л. Ляшенко, В.Е. Голимбет // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2006. - Т. 106, N 1. - С. 49-52.
10.Андрусенко М.П. Комбинированное использование антидепрессантов и нейролептиков при аффективных расстройствах и шизофрении: показания к назначению, побочные эффекты и осложнения / Андрусенко М.П., Морозова М.А. // Психиатрия и психофармакотерапия. 2003. Т. 3. № 1. С. 9.
11.Антипова О.С. Моделирование, алгоритмизация и рациональная діагностика тревожно-депрессивных расстройств на этапе амбулаторной психиатрической помощи: автореф. дис. канд. мед. наук / О.С. Антипова Воронеж, 2004. 23 с.
12.Бачеріков А.М. Особливості клінічної картини деліріїв змішаної етіології у хворих із залежністю від алкоголю / Бачеріков А.М., Кузьмінов В.Н. // Український медичний альманах. 2004. Т 7, № 4 (додаток). с. 19-22.
13.Бачеріков А.М. Діференційне застосування психофармакологічних засобів в лікуванні гострих психозів у хворих із залежністю від алкоголю [електронний ресурс] / Бачеріков А.М., Кузьмінов В.Н., Мотузок Е.Г. // Новини української психіатрії. Харків, 2005.
14.Беспалько В.В. Уживання галюціногенів у підліковому середовищі / Беспалько В.В. // Врачеб. практ. 2003. - №1. - С.99-103.
15.БутомаБ.Г. Использование иммуноактивных препаратов у больных шизофренией при резистентности к психофармакотерапии / Б.Г.Бутома − «Проблемы и перспективы современной психиатрии» / Сборник научных трудов, посвященный 40-летию 5-й психиатрической больницы С.-Петербурга // Под ред. Н.Н. Петровой и Б.Е.Микиртумова, СПб: «Фолиант», 2002. С.97100.
16.БутомаБ.Г. Использование циклоферона в лечении больных шизофренией / Б.Г.Бутома, О.А.Васильева, М.Ю.Ориненко − IX Российский национальный конгресс «Человек и лекарство». Москва, Россия, 812 апреля, 2002:. Тезисы докладов. М., 2002. С.72.
17.БутомаБ.Г. Клинико-иммунологические корреляции у больных с различными формами шизофрении / Б.Г.Бутома, О.А.Васильева, А.И.Скорик − VI Съезд аллергологов и иммунологов СНГ. Российский национальный конгресс аллергологов и иммунологов. III Российская конференция по иммунотерапии. Москва, Россия, 1114 сентября 2006. Материалы // Аллергология и иммунология. 2006. Т.7. №3. С.275.
18.БутомаБ.Г. Междисциплинарный подход к исследованию шизотипического расстройства и прогредиентных форм шизофрении / Б.Г.Бутома, В.Б.Слёзин, А.П.Коцюбинский // Обозрение психиатрии и медицинской психологии 2007.№2. С.1821.
19.БутомаБ.Г. Изменение состояния иммунной системы как отражение системной патологии при нервно-психических заболеваниях / Б.ГБутома, А.ИСкорик, А.М.Петров // Нейроиммунология. 2007. Т.V. №1. С.3336.
20.БутомаБ.Г. Взаимосвязь конституционально-биологических характеристик и показателей состояния иммунной системы при эндогенных психических расстройствах / Б.Г.Бутома, А.М.Петров, А.И.Скорик // Вестник Санкт-Петербургского университета. 2007. Серия 11 «Медицина». Вып.4. С.68-81.
21.БутомаБ.Г. Тип отношения больного к болезни существенный аспект нейроиммунореабилитации / Б.Г.Бутома, О.А.Васильева, О.Ф.Ерышев − Одиннадцатая Всероссийская с международным участием научно-практическая конференция неврологов «Нейроиммунология», С.-Петербург, Россия, 1518 мая 2002: Материалы конференции. СПб., 2002. С.4344.
22.БутомаБ.Г. Роль вирусов в генезе и этиологии психических заболеваний (Обзор литературы. Сообщение I) / Б.Г.Бутома // Нейроиммунология 2003. Т.I. № 3. С.511.
23.БутомаБ.Г. Анализ нарушений иммунологических показателей при психических заболеваниях / БутомаБ.Г. − Всероссийская конференция с международным участием «Бехтеревские чтения». С.-Петербург, Киров, Россия 2003: Материалы. СПб., Киров, 2003. С. 101103.
24.БутомаБ.Г. Сравнительный анализ иммунологических показателей у больных эндогенными психозами, органическим поражением головного мозга и рассеянным склерозом / Б.Г.Бутома, А.И.Скорик, А.М.Петров − XIII Всероссийская конференция с международным участием «Нейроиммунология» и научно-практическая конференция неврологов. С.-Петербург, Россия, 25 мая 29 мая 2004: Материалы / Нейроиммунология. 2004. Т.II. №2 С.17.
25.Бутома Б.Г. Факторный анализ иммунного статуса психически больных / Б.Г.Бутома, А.И.Скорик − XII Всероссийская конференция с международным участием «Нейроиммунология» и научно-практическая конференция неврологов. С.-Петербург, Россия, 30 июня 4 июля 2003: Материалы // Нейроиммунология. 2003. Т.I. №2 С.2930.
26.БутомаБ.Г. Иммунная система как конституциональный и клинический фактор у больных эндогенными психическими расстройствами / Б.ГБутома, А.И.Скорик − Юбилейная научная сессия «Психоневрология в современном мире». С.-Петербург, Россия, 14 18 мая 2007: Материалы. СПб., 2007. С.72.
27.Васильева Е.Ф. Изменение функций лимфоцитов натуральных киллеров при шизофрении / Васильева Е.Ф., Кушнер С.Г., Абрамова Т.Н. // Военно-медицин. журн. - 2002. - №8. - С.30-36.
28.Вильянов В.Б. Сравнительная эффективность применения и влияния на когнитивные функции рисперидона и флупентиксола у больных параноидной шизофренией / Вильянов В.Б., Гамбург А.Л., Раснюк В.А. // Consilium Medicum. 2003. № 5.
29.Вильянов В.Е. Контроль тестом Рейвена эффективности терапии шизофрении (когнитивных расстройств) традиционными методами нейролептиками / Вильянов В.Е. // Рос. психиатр. журн. 2003. - №1. - С.20-24.
30.Волель Б.А. Вялотекущая ипохондрическая шизофрения (аспекты типологии и течения). / Волель Б.А., Серебрякова Е.В. // Психиатрия (научно-практический журнал). 2006. - № 04-06(22-24). С. 16-23.
31.Волель Б.А. Эсциталопрам - второе поколение селективных ингибиторов обратного захвата серотонина (клиническая эффективность при депрессиях легкой и умеренной степени тяжести). / Волель Б.А., Дубницкая Э.Б., Серебрякова Е.В. // Социальная и клиническая психиатрия. - 2005. - Т. 15, вып. 2. - С. 61 - 66.
32.Волошин П.В. 25-річчя відновлення власних клінік і лабораторної бази інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України / Волошин П.В., Марута Н.О. // Український вісник психоневрології. 2004. Т 12, вип. 1., с. 6-9.
33.Гнеденко Б.Б. Взаимосвязь антител класса IgM к нейроантигенам с клинической симптоматикой у больных с острым приступом шизофрении. / Гнеденко Б.Б., Клюшник Т.П., Щербакова И.В. − III Российский конгресс по патофизиологии «Дизрегуляционная патология органов и систем». Москва, 9-12 ноября 2004 г. Тезисы докладов. С.97.
34.Горюнов А.В. Клинические особенности первых депрессивных зпизодов у подростков / Горюнов А.В. // Журн. неврол. и психиатр. им. С.С. Корсакова. 2002. Т.1, №1. - С.25-28.
35.Горячев Ф.К. Особенности посткритического периода у больных с тяжелыми осложнениями психофармакотерапии фебрильной шизофрении и тяжелыми алкогольными делириями / Горячев Ф.К., Кекелидзе З.И. // Рос. психиатр. журн. 2003. - №2. - С.16-19.
36.Гурович И.Я. Динамика ремиссии у больных шизофренией и шизоаффективным расстройством после первых психотических приступов / Гурович И.Я., Шмуклер А.Б., Магомедова М.В. // Социальная и клиническая психиатрия. 2005. № 2. С. 53-56.
37.Гурович И.Я. Фармакоэкономический прогноз пятилетнего лечения рисполептом (рисперидоном) субпопуляции больных шизофренией с частыми стационированиями / Гурович И.Я., Любов Е.Б. // Соц. и клин. психиатр. -2002. - №1. - С.27-34.
38.Гусев Е.И. Рассеянный склероз и шизофрения. / Гусев Е.И., Завалишин И.А., Бойко А.Н. // Рассеянный склероз и другие демиелинизирующие заболевания. Москва - Миклош. 2004. С. 233 237.
39.Двірський О.А. Клініко-генетичні особливості шизофренії, коморбідної з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю: Автореф. дис. д-ра мед.наук: 14.01.16 / Двірський О.А. - Київ, 2003. 36 с.
40.Дёгтев В.П. Проблемы комплайенса и стигматизации у больных параноидной шизофренией / Дёгтев В.П. − Современные проблемы психоневрологии (диагностика, лечение и реабилитация больных нервными и психическими расстройствами). Сборник тезисов научной конференции с международным участием. СПб., 2002. С. 43.
41.Джафарова Н.А. К вопросу позднего дебюта шизофрении / Джафарова Н.А. − Сборник № 45 / Под ред. академика РАМН Т.Б. Дмитриевой. М.: ГНЦ ССП им. В.П. Сербского, 2007. С. 293 302.
42.Джафарова Н.А. Тяжкий первичный деликт у больного шизофренией с императивными галлюцинациями / Джафарова Н.А. − Сборник № 43 / Под ред. академика РАМН Т.Б. Дмитриевой. М.: ГНЦ ССП им. В.П. Сербского, 2005. С. 43 52.
43.Джафарова Н.А. Клиника инициальных проявлений параноидной шизофрении у больных, совершивших общественно опасные деяния / Джафарова Н.А. // Российский психиатрический журнал. 2007. - № 4. С. 53 58.
44.Дмитриев А.С. Структурно-динамические особенности аффективно-бредового и психопатоподобного синдромов у больных шизофренией на этапах принудительного лечения / Дмитриев А.С., Винникова И.Н., Лазько Н.В. // Рос. психиатр. журн. - 2003. - №1. -С.53-56.
45.Дороднова А.С. Возможности помощи больным с первым психотическим эпизодом во внебольничных условиях / Дороднова А.С − Материалы конференции «Современные тенденции организации психиатрической помощи: клинические и социальные аспекты». - М., 2004.
46.Дроздов Э.С. Эффективность рисполепта (рисперидона) в лечении больных шизофренией с зависимостью от психоактивных веществ / Дроздов Э.С. // Воен.-мед.журн . - 2002. - №7. - С.46- 52.
47.Дроздов Э.С. Дифференциально-диагностические критерии зависимости от психоактивных веществ у больных шизофренией / Дроздов Э.С. // Рос. психиатр, журн. - 2002. - №5. - С. 14-16.
48.Дроздов Э.С. Типы течения аддикции у больных шизофренией / Дроздов Э.С. // Рос.псих. журн. - 2002. - №4. - С. 4-5.
49.Ерышев О.Ф. Фармакотерапия атипичным нейролептиком больных малопрогредиентной шизофренией, сочетающейся с алкогольной зависимостью / Ерышев О.Ф., Ерошин С.П., Тульская Т.Ю. // Рос. психиатр.журн. - 2002. - №4. - С.38-41.
50.Зайченко А.А. Шизофрения и телосложение. Проблема нормы и патологии: современные дискурсивные практики / Зайченко А.А. − Материалы Международной научно-практической конференции. Саратов, 29 марта 2002 г.- Саратов: Изд-во СГМУ, 2002.- С.261-264.
51.Залуцкая Н.М. Психодинамическая структура взаимоотношений в семьях больных эндогенными психозами как мишень психотерапевтической коррекции / Залуцкая Н.М. − СПб, изд-во НИИ им. В. М. Бехтерева, 2002 - 20 с.
52.Зиганшина Л.Е. ATC/DDD система в фармакоэпидемиологическом исследовании лечения больных шизофренией нейролептиками / Зиганшина Л.Е., Миннетдинова Л.М., Гатин Ф.Ф. − Тезисы XВсероссийского национального конгресса «Человек и лекарство», 812апреля Москва, 2003г: — С.460.
53.Зиньковский А.К. Особенности изменения обмена фосфолипидов у больных параноидной формой шизофрении. Взаимодействие науки и практики в современной психиатрии (Материалы Российской конференции, 911 октября 2007г.) / Зиньковский А.К., Прощенко И.В. М., 2007. С. 330331.
54.Иконников Д.В. Тревожно-апатические депрессии в рамках реакций капитуляции при шизотипическом расстройстве. (В сб.: Аффективные и шизоаффективные расстройства) / Иконников Д.В. − Материалы Российской конференции. 1-3 октября 2003г. М. С. 47.
55.Иконников Д.В. Реакции «капитуляции» у больных шизофренией (клинические аспекты). / Иконников Д.В. // Психиатрия и психофармакотерапия. 2004. Т. 6. - №1. С. 20-23.
56.Иконников Д.В. Шизофренические реакции (по материалам катамнестического исследования). В сб.: Первая научно-практическая конференция психиатров и наркологов с международным и всероссийским участием. 17-18 июня. 2004г. / Иконников Д.В. Ростов-на-Дону. С. 230-233.
57.Иконников Д.В. Реакции отказа у больных вялотекущей шизофренией (по материалам катамнестического исследования): сообщение I. / Иконников Д.В. // Психиатрия. 2004. - №6. С. 21-28.
58.Иконников Д.В. Реакции отказа у больных вялотекущей шизофренией (по материалам катамнестического исследования): сообщение II. / Иконников Д.В. // Психиатрия. 2005. - №1. С. 17-25.
59.Ильина Н.А. Терапия шизофренических (шизоидных) реакций / Ильина Н.А. // Психиатрия и психофармакотерапия. 2002. Т. 2. - № 4. С. 109-110.
60.Ильина Н.А. Применение рисполепта при шизофрении / Ильина Н.А. // Психиатрия и психофармакотерапия. 2002. Т. 2. - № 5. - С. 142-144.
61.Ильина Н.А. Применение рисполепта в терапии аффективных расстройств, коморбидных патологии шизотипического и шизоидного круга / Ильина Н.А. //Психиатрия и психофармакотерапия. 2002. Т. 3. - № 1. С. 28-31.
62.Ильина Н.А. Клинические аспекты шизофренических реакций, протекающих по типу «реакции отказа» / Ильина Н.А., Иконников Д.В. // Психиатрия и психофармакотерапия. 2002. Т. 4. С. 153-157.
63.Ильина Н.А. Предикторы эффективности терапии реактивных состояний при расстройствах шизофренического спектра. В сб.: IX Российский национальный конгресс «Человек и лекарство». / Ильина Н.А. − Москва, 8-12 апреля 2002. - С. 180.
64.Ильина Н.А. Негативные изменения у больных реактивной шизофренией, протекающей психогенно провоцированными фазами по типу «реакций отказа». Современные аспекты клиники и терапии эндогенных психических расстройств. / Сборник тезисов юбилейной научно-практической конференции. / Ильина Н.А., Иконников Д.В. - Санкт-Петербург, 22 апреля 2003. - С. 77-78.
65.Ильина Н.А. «Почва» для возникновения реакций отказа у больных шизофренией / Ильина Н.А., Иконников Д.В. // Журн. неврол. и психиатр. 2004. №9. С. 10-17.
66.Ильина Н.А. Типология шизофренических нозогенных реакций у больных сердечно-сосудистой патологией. В сб.: Актуальные проблемы клинической, социальной и военной психиатрии. Всероссийская научно-практическая конференция с международным участием. / Ильина Н.А. - Санкт-Петербург, 16-17 июня 2005. С. 50-51.
67.Ильина Н.А. Шизофренические нозогенные реакции у пациентов с сердечно-сосудистой патологией / Ильина Н.А., Бурлаков А.В. // Психиатрия и психофармакотерапия. - 2005. T. 7. № 3. С. 128-132.
68.Ильина Н.А. Шизофренические нозогении / Ильина Н.А. // В кн.: Психокардиология. Под ред. акад. РАМН А.Б. Смулевича - М.: Мед Информ Агентство, 2005. - С. 232-242.
69.Ильина Н.А. Шизофренические (бредовые) реакции / В сб.: Современные вопросы клиники и терапии эндогенных психозов. Межрегиональная научно-практическая конференция, посвященная 70-летию психиатрической службы в Иркутской области. / Ильина Н.А. - Иркутск, 14-15 сентября 2005. - С. 277-278.
70.Ильина Н.А. Тревожные реакции у шизотипических личностей / В сб.: XIV съезд психиатров России. / Ильина Н.А. - Москва, 15-18 ноября 2005. - С. 124-125.
71.Ильина Н.А. Психогенные реакции у больных с шизотипическим расстройством (к вопросу о шизофренических реакциях) / Ильина Н.А. // Психиатрия (научно-практический журнал). - 2005. № 3. С. 28-37.
72.Ильина Н.А. История развития учения о шизофренических реакциях. / Ильина Н.А. // Журн. неврол. и психиатр. - 2006. Т. 106. № 4. С. 72-89.
73.Ильина Н.А. Verschrobenheit при расстройствах шизофренического спектра / В сб.: Итоговая научно-практическая конференция психиатров и наркологов Южного федерального округа с международным и всероссийским участием. / Ильина Н.А., Павлова Л.К. Ростов-на-Дону. 21-23 июня 2006. С. 585-588.
74.Ильина Н.А. Клинические аспекты шизофренических реакций, протекающих по типу «реакций отказа». / Ильина Н.А., Иконников Д.В. // Психиатрия и психофармакотерапия . 2002. Т. 4. - №4. С. 153-157.
75.Ильина Н.А. Негативные изменения у больных реактивной шизофренией, протекающей психогенно провоцированными фазами по типу «реакций отказа». / Ильина Н.А., Иконников Д.В. // Современные аспекты клиники и терапии эндогенных психических расстройств. Сборник тезисов юбилейной научно-практической конференции. 22 апреля 2003г. С-пб. С. 77-78.
76.Ильина Н.А. Почва для формирования реакций отказа у больных шизофренией. / Ильина Н.А., Иконников Д.В. // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2004. - №9. С. 10-17.
77.Ипатов М.Ю. Оланзапин: влияние на когнитивную функцию при шизофрении / Ипатов М.Ю. // Социальная и клиническая психиатрия. 2003. № 4. С. 114119.
78.Кабанов С.О. Коррекция нейрокогнитивного дефицита у больных шизофренией при длительной антипсихотической терапии. / В сб.: Новые достижения в терапии психических заболеваний. Под. ред. проф. Мосолова С.Н. / Кабанов С.О., Мосолов С.Н., Сулимов Г.Ю. М., «Издательство БИНОМ» - 2002 - С. 110-126.
79.