МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА ОБМЕЖЕНЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПСИХІЧНО ХВОРИХ (ДІАГНОСТИКА, КЛІНІКА, РЕАБІЛІТАЦІЯ) : Медико-социальная экспертиза ОГРАНИЧЕНИЙ Жизнедеятельности у психически больных (ДИАГНОСТИКА, КЛИНИКА, РЕАБИЛИТАЦИЯ)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ
І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

На правах рукопису

ПРІБ ГЛІБ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК:616.895.87082.8: 616.89008.4

Медико-соціальна експертиза обмежень
життєдіяльності у психічно хворих
(діагностика, клініка, реабілітація)

14.01.16 психіатрія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня доктора
медичних наук

Науковий консультант:
доктор медичних наук,
професор Табачніков С.І.

Київ 2008

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ОБЕЖЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ПСИХІАТРІЇ...

19

1.1.

Суть та розуміння виникнення обмежень життєдіяльності у психічно хворих

19

1.2.

Медико-соціальна експертиза обмежень життєдіяльності у психічно хворих

33

1.3.

Підходи до оцінки реабілітації психічно хворих, які мають обмеження життєдіяльності та соціальну недостатність..

44

РОЗДІЛ 2.

МЕТОДИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. ХАРАКТЕРИСИТК МАТЕРІАЛУ ТА МЕТОДІВ.

64

2.1.

Організація та процедура дослідження...

64

2.2.

Характеристика матеріалу дослідження.

67

2.3.

Методи дослідження.

76

РОЗДІЛ 3.

СУЧАСНА ПРАКТИКА ВИЗНАЧЕННЯ ОБМЕЖЕНЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПАЦІЄНТІВ У ПСИХІАТРИЧНИХ ЗАКЛАДАХ...

87

3.1.

Диференціація складників обмеження життєдіяльності лікарями медико-соціальних експертних комісій.

87

3.2.

Практика обґрунтування та формулювання медико-соціального експертного рішення (висновку)

107

3.3.

Призначення групи інвалідності та його вплив на динаміку соціальної недостатності психічно хворих.

119

РОЗДІЛ 4.

ОЦІНЮВАННЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ КРИТЕРІЇВ ОБМЕЖЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПСИХІЧНО ХВОРИХ..

137

4.1.

Засади встановлення й оцінювання обмежень життєдіяльності та соціальної недостатності у пацієнтів з психічною патологією ..

137

4.2.

Медичні критерії обмеження життєдіяльності, які призводять до соціальної недостатності хворих

150

4.3.

Соціальні критерії обмеження життєдіяльності та їх вплив на функціонування пацієнтів у суспільстві.

161

4.4.

Професійні критерії обмеження життєдіяльності та їх роль у виникненні трудової дезадаптації...

173

РОЗДІЛ 5.

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНА СИСТЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ОБМЕЖЕНЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ПСИХІАТРИЧНій ПРАКТИЦІ...

185

5.1.

Концептуальні засади диференційованої комплексної системи визначення обмеження життєдіяльності та соціальної недостатності (біопсихосоціальна модель)

185

5.2.

Усунення медичних та психологічних чинників, які обмежують життєдіяльність та призводять до соціальної недостатності пацієнтів.............................................................................

197

5.3.

Подолання соціальних та професійних чинники, які обмежують життєдіяльність та призводять до соціальної недостатності пацієнтів.............................................................................

217

5.4.

Оцінка результативності застосування диференційованої комплексної системи визначення обмеження життєдіяльності та соціальної недостатності при реабілітації пацієнтів....

232

РОЗДІЛ 6.

МЕДИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ І ПРОВЕДЕННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ.

240

6.1.

Засади диференціації реабілітаційних та лікувальних заходів.

240

6.2.

Основи забезпечення медико-соціальної реабілітації хворих.

249

6.3.

Принципи, структура та технологія медико-соціальної реабілітації психічно хворих

261

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ.

278

ВИСНОВКИ..

294

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....

299

ДОДАТКИ.....

342

ПЕРЕЧЕНЬ УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

DAS

Psychiatric Disability Assessment Schedule психіатрична шкала обмеження життєдіяльності

ВООЗ

Всесвітня організація охорони здоров’я

ІПР

_

індивідуальна програма реабілітації

ІПРАІ

_

індивідуальна програма реабілітації и адаптації інваліда

ЛПЗ

лікувально-профілактичний заклад

МКФ

_

міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я

МСЕ

медико-соціальна експертиза

МСЕК

медико-соціальна експертна комісія

ОЖ

_

обмеження життєдіяльності

РД

рівень дисфункції

СН

_

соціальна недостатність

СОЖ

ступінь обмеження життєдіяльності

СФ

соціальне функціонування

Вступ

Забезпечення якісного лікування та реабілітації психічно хворих останнім часом набувають все більшого значення та стають об’єктом уваги державних установ, засобів масової інформації, громадських організацій. За прогнозом ВООЗ у Європейському регіоні частка років життя, які будуть прожиті людьми у непрацездатному стані внаслідок психічних розладів у 2020 р. складе 20 % (у 2000 р. 12,3%) [1]. Така динаміка характерна і для України [2], де контингент інвалідів внаслідок психічних розладів зріс у 2003 р., порівняно з 1990 р. на 32 % й склав 53,1 випадок на 10 тис. населення [17]. У науковій методичній та навчальній літературі дослідниками в цілому зазначається, що пріоритетними завданнями медичної науки в усіх країнах є збереження психічного здоров’я нації [817]. Так у 1992 р. Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію № 46/119 „Захист осіб з психічними захворюваннями та поліпшення психіатричної допомоги” [18].
За даними ВООЗ [1] не менше 5% населення Європейського регіону страждає на психічні розлади

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційному дослідженні здійснене теоретичне узагальнення та наведене нове вирішення актуальної наукової проблеми медико-соціальної діагностики та експертизи обмежень життєдіяльності у психічно хворих. З позицій доказової медицини на підставі міждисциплінарного підходу визначені клініко-психопатологічні, соціально-психологічні та професійні (трудові) критерії ОЖ у хворих, які призводять до СН при психічних розладах. Науково обґрунтована, розроблена та впроваджена у практику диференційована комплексна система визначення ОЖ та СН у пацієнтів з психічними розладами при проведенні МСЕ й реабілітації.
2. До чинників, які перешкоджають формуванню ІПР при МСЕ, віднесено недостатнє застосування медико-соціальних категорій та експертні помилки. Глибина” рівня порушення встановлювалась 58,8 74,5% експертами. Усі категорії, які характеризують ОЖ та СН, визначалися лише 24,7% експертами. Поняття порушення” експертами розглядалося як розлад, що призводило до експертних помилок, а відсутність роз’яснень щодо соціальних та професійних медико-соціальних категорій до ігнорування їх у експертному рішенні (р<0,05). При формуванні та обґрунтуванні експертного рішення не враховувалися проблеми, які виникають внаслідок обмеження пересування та орієнтації й призводять до СН пацієнтів. Помилки у роботі МСЕК були загальними і системними та виникали внаслідок недосконалості інструктивно-методичного забезпечення (р<0,05). Висновок МСЕК акумулював помилки усіх етапів лікування та реабілітації як на рівні ЛПЗ, так і на рівні МСЕ, що призводило до неякісної розробки та не повного виконання ІПР (р<0,05). У медичній документації МСЕК у 65% експертиз не вказувалося як саме вплив захворювання обмежує життєдіяльність, а у 57% що має стати мішенню” реабілітації. Визначено, що формування рекомендацій з соціально-трудової реабілітації на підставі висновку Виражене зниження об’єму життєдіяльності” було формальним, оскільки сутність обмеження життєдіяльності не встановлювалося та не відображалося у МСЕС (р<0,05).
3. Удосконалення підходів визначення категорій порушення, ОЖ, СН у МСЕ здійснене на підставі концепції наслідків хвороби, що дозволило подолати помилки при встановлені загального медико-соціального статусу пацієнта. Доведено, що визначення ОЖ має ґрунтуватися на комплексній оцінці взаємовпливу окремих показників (навчання, спілкування, орієнтація, пересування, самообслуговування, контроль за своєю поведінкою, трудова діяльність) зі встановленням рівня дисфункції пацієнтів при формуванні ІПР, що уможливило планування адекватних потребам хворого реабілітаційних заходів у 73,0% пацієнтів (р<0,01). Визначено, що інвалідам, направленим на відновлювальне лікування, переважно встановлювалася аналогічна або більш тяжка група інвалідності, а встановлення другої групи інвалідності частіше ставало чинником втрати навичок самостійного проживання (р<0,05), що призводило до ведення рентного способу життя та поглиблення СН (р<0,05).
4. У структурі медичного критерію визначення ОЖ виявлено переважання серед позитивних психопатологічних синдромів психічних розладів депресивного (р<0,05), розгубленості (р<0,05), депресивно-параноїдного у помірному ступені вираженості (р<0,05); серед негативних зміни особистості астенічного типу (р<0,05), зниження енергетичного потенціалу особистості у значному ступені вираженості (р<0,05). Доведено необхідність диференційованого оцінювання клініко-психопатологічної симптоматики за ступенем вираженості. Визначено, що при розробці ІПР медичний критерій (клініко-психопатологічна симптоматика) не застосовувався у схемі: клінічна симптоматика обмеження життєдіяльності реабілітаційні заходи. Встановлено, що часто діагностика рівня критики як відсутня” (88%, р<0,05) та самооцінки як знижена” (86%, р<0,05) була необґрунтованою та потребувала підтвердження. Діагностика рівня самооцінки як знижений” та розробка пасивних”, підтримуючих” реабілітаційних заходів призводили до руйнування реабілітаційного потенціалу особистості й формували установчу поведінку хворих (р<0,05).
5. Мікро- і макросоціальними показниками як складовими соціального критерію визначення ОЖ, що виникають внаслідок психічного розладу, встановлено: рівень освіти, сімейний стан, відносини у родині пацієнта, джерело існування, скоєння пацієнтами правопорушень (р<0,05). До мікро- і макросоціальних показників професійного критерію віднесено: зміну професії та умов роботи за останній рік, кваліфікацію праці у виробничій сфері, здатність виконувати певний обсяг роботи, трудову зайнятість протягом року та тривалість тимчасової непрацездатності (р<0,05). Врахування ролі виділених складових соціального та професійного критеріїв визначення ОЖ уможливило формування комплексу реабілітаційних заходів, які дозволили знизити поведінкову дисфункцію пацієнтів в окремих сферах функціонування, зокрема СН (р<0,05).
6. Шляхами покращення психологічного супроводу та психологічної реабілітації стали врахування у ІПР процесів сприйняття та мислення, рівня критики та розумової працездатності пацієнтів. Врахування стану психічних процесів на етапі реабілітації уможливило підвищення задоволеності пацієнтів власними досягненнями у житті (р<0,05). Так, повинні оцінюватися клініко-психопатологічні синдроми, які сприяють поглибленню соціальної фрустрованості, а саме: депресивний з тривожно-фобічним компонентом (р<0,05) та тривожно-фобічний (р<0,05), а також апато-абулічний, апато-дисоціативний (р<0,05) та психорганічний типи дефекту (р<0,05). На тлі зазначених клінічних станів реагування особистості на позитивні або негативні зовнішні впливи проявлялася дезорганізація емоційного стану з обмеженим застосуванням інтелектуальних здібностей (р<0,05). Проведення ІПР з врахуванням соціальної фрустрації знизило загальну СН пацієнтів (р<0,05). Визначено, що проблеми у сфері трудової діяльності легше піддавалися корекції, тоді як відновлення задоволеності функціонуванням у суспільстві було ускладненим (р<0,05). Невілювання особистісної відповідальності пацієнта за свій соціальний стан призводило до формування рентної установки до існування (р<0,05).
7. При розробці ІПР обов’язково необхідно враховувати взаємний вплив дезадаптуючих медико-соціальних чинників. Так, тривале перебування у стаціонарі та довгочасний перебіг захворювання призводять до: загальної дезадапатації з погіршенням житло-побутових умов проживання 47% (р<0,05), зниження професійної категорії (р<0,05), відмови від трудової діяльності (р<0,05), раннього виходу на інвалідність 78% (р<0,05). Визначенні чинники знижують трудову активність, погіршують взаємовідносини у родині, підвищують частоту суспільно небезпечних дій (р<0,05). До взаємнообтяжуючих контекстуальних чинників, які призводять до СН, віднесено: проблеми у соціальному оточенні та порушення первинної підтримки оточуючих, трудова дезадаптація, безробіття, сімейні хвороби (р<0,05).
8. Науковим підґрунтям розробленої та впровадженої диференційованої комплексної системи визначення ОЖ та СН у пацієнтів з психічними розладами при проведенні медико-соціальної експертизи й реабілітації стали біопсихосоці­альна модель розвитку психічних розладів та міждисциплінарний підхід визначення обмежень життєдіяльності. За результатами оцінювання ефективності даної системи, виявлено, що у 6,1% пацієнтів досліджуваної групи до проведення реабілітаційних заходів соціальний статус класифікувався як без дисфункції”. Після реабілітації частка таких пацієнтів зросла до 24,5%, у групі порівняння відповідні зрушення склали від 6,5% до 11,3% (р<0,05). Частка пацієнтів з мінімальною дисфункцією зросла з 7,5% до 22,2% у досліджуваній групі та лише з 8,1% до 12,8% у групі порівняння (р<0,05). Організаційно методичними підходами при розробці та виконанні ІПР визначено: додержання вимог законодавства та володіння фахівцями знаннями щодо відмінностей мети і завдань лікування та реабілітації, принципів, структури й технології її проведення.
9. Підходами до оптимізації медико-соціальної реабілітації пацієнтів стали: поєднання фармакотерапії та психотерапії на основі визначення ОЖ, розробка та виконання ІПР на підставі міжнародних засад, повна реабілітація як мета для інвалідів молодого віку, акцентування реабілітації на збереженні навичок та вмінь, відновленні проблемних” соціальних ролей. Психотерапія у поєднанні з фармакотерапією на етапі медичної реабілітації забезпечувала відповідальну поведінку щодо прийняття психотропної терапії (р<0,05) та сприяла адекватності у налагодженні міжособистісного спілкування, відновлені здатності до цілеспрямованої діяльності (р<0,05). Для інвалідів молодого віку метою реабілітаційних заходів стала не адаптація, а повна реабілітація пацієнта, що уможливило відновлення здатності до трудової діяльності (р<0,05), отримання освіти та виконання соціальних ролей у суспільстві (р<0,01). Розробка та виконання ІПР на підставі міжнародних засад змінили показник інвалідності у бік встановлення менш тяжких груп інвалідності (р<0,05). Мішенями” реабілітаційних заходів у хворих стали не лише дефектні” сфери, а й збережені навички та вміння, що упередило розвиток їх дефекту (р<0,05). Якісне функціонування хворих у різних сферах життя уможливлювалося лише за розробки реабілітаційних заходів, які уже на етапі планування спрямовувалися на проблемні” соціальні ролі. Виваженість схеми реабілітаційних заходів дозволила сконцентрувати зусилля на відновленні збережених соціальних ролей на стадії порушення” та упередити їх повну або часткову втрату” (р<0,05).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Европейский план действий по охране психического здоровья. Проблемы и пути их решения // Арх. психіатрії. 2005. № 1. С. 716.
2. Абрамов В. А. Реформирование психиатрии в Украине / В. А. Абрамов. К. : Факт, 2000. 183 с.
3. Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2001 рік : аналіт.-інформ. довід. / В. В. Маруніч, А. В. Іпатов, О. В. Сергієні [та ін.] ; Укр. держ. НДІ медико-соц. пробл. інвалідності. Дніпропетровськ : Пороги, 2002. 94 с.
4. Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2002 рік : аналіт.-інформ. довід. / В. В. Маруніч, А. В. Іпатов, О. В. Сергієні [та ін.] ; Укр. держ. НДІ медико-соц. пробл. інвалідності. Дніпропетровськ : Пороги, 2003. 96 с
5. Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2003 рік : аналіт.-інформ. довід. / В. В. Марунич, А. В. Іпатов, О. В. Сергієні [та ін.] ; Укр. держ. НДІ медико-соц. пробл. інвалідності. Дніпропетровськ : Пороги, 2004. 95 с.
6. Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2005 рік : аналіт.-інформ. довід. / В. В. Марунич, А. В. Іпатов, А. В. Сергієні [та ін.] ; М-во охорони здоров'я України, Від. медико-соц. експертизи, Укр. держ. НДІ медико-соц. пробл. інвалідності. Дніпропетровськ : Пороги, 2006. 97 с.
7. Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2006 рік : аналіт.-інформ. довід. / В. В. Марунич, А. В. Іпатов, А. В. Сергієні [та ін.] ; Укр. держ. НДІ медико-соц. пробл. інвалідності. Дніпропетровськ : Пороги, 2007. 91 с.
8. Юрьева Л. Н. Кризисные состояния / Л. Н. Юрьева. Днепропетровск : Арт-Пресс, 1998. 164 с.

9. Юрьева Л. Н. История. Культура. Психические и поведенческие расстройства / Л. Н. Юрьева. К. : Сфера, 2002. 314 с.
10. Руководство по психиатрии : в 2 т. / под. ред. Г. В. Морозова. М. : Медицина, 1988. Т. 1. 640 с.
11. Голдбеpг Д. Психиатpия в медицинской пpактике / Д. Голдбеpг, С. Бенджамин, Ф. Кpид. К. : Сфеpа, 1999. 301 с.
12. Клиническая психиатpия : руководство для вpачей и студентов : пеp. с англ. доп. / под pед. Т. Б. Дмитpиевой. М. : ГЭОТАР Медицина, 1998. 505 с.
13. Критерії діагностики і психотерапії розладів психіки та поведінки [Електронний ресурс] / під ред. Б.В.Михайлова, С.І.Табачнікова, О.К.Напреєнка, В.В.Домбровської // Новини укр. психіатрії. Х., 2003. Режим доступу : http://www.psychiatry.ua/books/criteria.
14. Критерії діагностики і лікування психічних розладів та розладів поведінки у дорослих : клініч. посіб./ Т. В. Панько, І. О. Явдак, С. П. Колядко [та ін. ]. Х. : РФВ „Арсіс, ЛТД”, 2000. 303 c.
15. Охрана психического здоровья в мире. Проблемы и приоритеты в развивающихся странах : пер. с англ. / Р. Дежарле, Л. Айзенберг, Б. Гуд, А. Кляйнман. К. : Сфера, 2001 563 с.
16. Психіатрія : підруч. для студ. вищих мед. навч. закл. III-IV рівнів акредитації / О. К. Напрєєнко, І. Й. Влох, О. З. Голубков [та ін.]. К.: Здоров’я, 2001. 582 c.
17. Права пацієнта права людини в системі охорони здоров’я та медицині: Збірка міжнародних документів / Упор. В.В. Глухівський. К. Сфера, 2004. 2004. 216 с.
18. Стандартные правила обеспечения равных возможностей для инвалидов : резолюция Генеральной Ассамблеи ООН №48/96 [Электронный документ]. Путь доступа : URL : http://www.un.org/russian/ documen/convents/disabled.htm. Заглавие с экрана.

19. Абрамов В. А. Медико-социальная реабилитация больных с психическими расстройствами : руководство для врачей-психиатров, психологов и соц. работников / В. А. Абрамов, И. В. Жигулина, Т. Л. Ряполова. Донецк : Каштан, 2006. 268 с.
20. Абрамов В. А. Хронические психические расстройства и социальная реинтеграция пациентов / В. А. Абрамов, И. В. Жигулина, В. С. Подкорытов. Донецк : Лебедь, 2002. 279 с.
21. Овчаров В.К. Международная номенклатура нарушений, ограничений жизнедеятельности и социальной недостаточности : руководство по классификации последствий болезней и причин инвалидности / Рос. АМН, НИИ социал. гигиены, экономики и управления здравоохранением им. Н. А. Семашко. / Овчаров В.К. / М. : НИИСГЭИУЗ, 1994. 100 с.
22. Международная классификация функционирования, ограничений жизнедеятельности и здоровья : МКФ / Всемирная организация здравоохранения. Женева : ВОЗ, 2001. 342.
23. Международная классификация функционирования, ограничения жизнедеятельности и здоровья / М. В. Коробов, Г. Д. Шостка, В. Ю. Ряснянский [и др.] // Человек и его здоровье : материалы 6 Рос. нац. конгресса. СПб, 2001. С. 216.
24. The International Classification of Functioning, Disability and Health: a new tool for understanding disability and health / T. B. Ustun, S. Chatterji, J. Bickenbach [et al.] // Disabil. Rehabil. 2003. Vol. 25, N 11/12. P. 565571.
25. Wirtz M. A. The international classification of functioning, disability and health-orientated Occupational Therapy Assessment: a Rasch analysis of its domains / M. A. Wirtz, S. Voigt-Radloff // Int. J. Rehabil. Res. 2008. Vol. 31, N 1. P. 2332.
26. Stucki G. Value and application of the ICF in rehabilitation medicine / G. Stucki, T. Ewert, A. Cieza // Disabil. Rehabil. 2003. Vol. 25, N 11/12. P. 628634.

27. Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда : затверджено постановою Кабінету Міністрів України N 757 від 23 травня 2007 р. [Електронний документ]. Шлях доступу : URL : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=560-15 . Заголовок з екрану.
28. Організація та управління системою медичної реабілітації інвалідів : метод. рек. / Укр. гос. НИИ мед.-соц. проблем инвалидности / уклад. : Е. В. Сергиіні, А.Ф. Башмаков, Т.Г. Войтчак [та. ін.]. Дніпропетровськ : „РВА Дніпро-ВАЛ”, 1997. 24 с.
29. Марунич В. В. Посібник з питань медико-соціальної експертизи (для лікарів МСЕК та ЛКК) / В. В. Марунич, В. І. Шевчук, Н. М. Біляєва. Вінниця : Гарант-Т, 1998. 181 с.
30. Организация роботы и функциональные обязанности врача-експерта медико-социальной экспертной комиссии : метод. рекомендации для врачей МСЭК, центров мед.-соц. экспертизы, врачей леч.-проф. учреждений, обл. Упр. здравоохранения / сост. : Е. В. Сергиени, А.Ф. Башмаков, Т.Г. Войтчак [и др.]. Днепропетровск, Дніпр-ВАЛ, 1997. 22 с.
31. Организация работы и функциональные обязанности реабилитолога медико-социальной экспертной комиссии : метод. рекомендации для врачей МСЭК, леч.-проф. учреждений, работников отделов соц. защиты населения, центров занятости населения, Фондов социальной защиты инвалидов, общества инвалидов / МОЗ Украины, Гл. упр. МСЭ, Укр. гос. НИИ мед.-соц. проблем инвалидности / сост. : Е. В. Сергиени, А.Ф. Башмаков, Т.Г. Войтчак [и др.]. Днепропетровск, 1996. 32 с.
32. Актуальные проблемы медико-социальной экспертизы в условиях реформирования здравоохранения и пути их реализации / В. В. Маруни, А.В. Ипатов, Е.В. Сергиени [и др.] // Мед.-соц. експертиза та реабілітація : міжвід. зб. наук. праць. Дніпропетровськ : РВА „Дніпро-ВАЛ”, 2000. Вип. 31. С. 1118.

33. Діагностика рівнів життєдіяльності психічно хворих у медико-соціальній експертизі : метод. рек. / Укр. НДІ соц. та судової психіатрії ; уклад. : С. В. Пхіденко, Г. К. Дзюб. К., 1997. 20 с.
34. Сердюк А. М. Стан та перспективи наукових досліджень у системі медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів в Україні / А. М. Сердюк, І. М. Горбань, В. В. Марунич // Лікар. справа. 1998. № 5. С.148155.
35. Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання : наказ МОЗ України № 623 від 08.10.2007 р. [Електронний документ]. Шлях доступу : URL : http://www.moz.gov.ua/ua/main/docs/?docID=8886 . Заголовок з екрану.
36. Дворічна угода про співробітництво між МОЗ України та Європейським регіональним бюро ВООЗ на 2006/2007 рр. від 28.12.2005 р. [Електронний документ]. Шлях доступу : URL : http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=5333 . Заголовок з екрану.
37. Міжгалузева комплексна програма Здоров’я нації” на 2002 2011 роки : затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 14 від 10 січня 2002 р. К., 2002. 88 с.
38. Про психіатричну допомогу : закон України №1489-ІІІ від 22 лют. 2000 р. // Права інвалідів в Україні. 2-е вид., доп. і перероб. К. : Сфера, 2002. С. 169181.
39. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні : закон України № 875XII від 21.03.91 р. // Права інвалідів в Україні. 2-е вид., доп. і перероб. К. : Сфера, 2002. С. 5664.
40. Про реабілітацію інвалідів в Україні : закон України №2961-IV від 06.10.2005 р. [Електронний документ]. Шлях доступу : URL : http://naiu.org.ua/index.php?option=content&task=view&id=84. Заголовок з екрану.
41. Інструкція про встановлення груп інвалідності, затверджена Наказом МОЗ України №183 від 07.04.2004 р. [Електронний документ]. Шлях доступу : URL : http://www.dcp.org.ua/publicaions/zakon/6080.html . - Заголовок з екрану.
42. Стандарт організації, структури та функціонування спеціалізованих психіатричних медико-соціальних експертних комісій та критерії визначення обмежень життєдіяльності хворих з розладами психіки та поведінки : посіб. для лікарів МСЕК і ЛКК / А. В. Іпатов, О. В. Сергієні, Т. Г. Войтчак [та ін.]. Дніпропетровськ : Пороги. 2004. 100 с.
43. Войтенко Р. М. Социальная психиатрия с основами медико-социальной експертизи и реабалиталогии : руководство для врачей и психологов / Р. М. Войтенко. СПб. : Фолиант, 2002. 256 с.
44. Справочник по медико-социальной экспертизе и реабилитации / под. ред. М. В. Коробова, В. Г. Помникова. СПб. : Гиппократ, 2003. 798 с.
45. Медико-соціальна експертиза психічних та поведінкових розладів : навч.-метод. посіб. для лікарів-психіатрів, наркологів, лікарів мед.-соц. експертних комісій і лікарів-інтернів / Л. М. Юр’єва, С. В. Пхіденко, Н. О. Єрчкова [та ін.]. Дніпропетровськ : СП „Інтертехнодрук”, 2005. 144 с.
46. Терміни та поняття у медико-соціальній експертизі / А. В. Іпатов, О. В. Сергієні, Т. Г. Войтчак [та ін.]. Дніпропетровськ, 2001. Вип. 1. 91 с.
47. Ентоні В. Психіатрична реабілітація : пер. з англ. / В. Ентоні, М. Коен, М. Фаркас. К. : Сфера, 2001. 298 с.
48. Критерий качества жизни в психиатрической практике / Н. А. Марута, Т. В. Панько, И. А. Явдак, [и др.]. Х. : РИФ АРСИС, ЛТД, 2004. 239 с.
49. Топка В. П. Медико-социальное экспертное заключение (содержание и принципы формирования) : практ. пособие / В. П. Топка, Л. И. Ферфильфайн, Н. Н. Кондаков. Днепропетровск : Пороги, 1999. 62 с.
50. Chtenguelov V.Social functioning of patients with mental disorders in the belated period of Chernobyl disaster consequences / ChtenguelovV., PribG., Loza [и др.] // Окружающая среда и экология Сибири, дальнего востока и Арктики, 2731 октября 2003 г. : матер. второй меж. конф. Томск. [Электронный документ]. Шлях доступу: URL: http://www. tsc. ru/ru/activ/conf/2003/EESFEA/. Заголовок з екрану.
51. Сучасні проблеми наукових досліджень з питань інвалідності, медико-соціальної експертизи та реабілітації / В. В. Маруніч, П. Р. Петрашенко, А. В. Іпатов, О. В. Сергієні // Актуальні проблеми мед.-соц. експертизи, профілактики інвалідності та реабілітації інвалідів : зб. наук. праць за матеріалами ювіл. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, присвяч. 80 річчю Укр. держ. НДІ мед.-соц. проблем інвалідності, 28-29 верес. 2006 р. Дніпропетровськ : Пороги, 2006. С. 35.
52. Розробка диференційованої системи лікувально-профілактичних, реабілітаційних та організаційних заходів щодо надання спеціалізованої психологічної, психіатричної та психотерапевтичної допомоги постраждалим внаслідок аварій та катастроф (на прикладі небезпечних видів промисловості України) / Укр НДІ соц., судової психіатрії та наркології ; кер. С. І. Табачников ; викон. : Є.Г. Гриневич, Г.А. Пріб, Є.М. Харченко [та ін.] К., 2006. 402 с. № ДР 0102U000098.
53. Розробка системи психіатричного, психологічного, психофізіологічного забезпечення, супроводу, відбору та експертизи професійної діяльності рятувальників аварійно-рятувальних служб й осіб, що залучені до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, техногенних аварій та катастроф : звіт НДР (проміжний) / Укр. НДІ соц. та судової психіатрії та наркології ; кер. С. І. Табачников ; викон. : Є.Г. Гриневич, Г.А. Пріб, Є.М. Харченко [та ін.] К., 2007. 310 с. № 0106U005125.
54. Классификация психических и поведенческих расстройств с глоссарием и исследовательскими диагностическими критериями (ИДК) : Карманное руководство к МКБ10 / ВОЗ ; сост. и ред. Дж. Э. Купер ; пер.с англ. Д. Полтавца. К. : Сфера, 2000. 441 с.
55. Оценочный перечень симптомов и глоссарий для психических расстройств : пер. с англ. / Отдел психич. здоровья ВОЗ; сост. : A. Janga, T. B. Ustun, J. van Drimmelen [et al.]. СПб. : Оверлайд, 1994. 47 с.

56. Чуприков А. П. Стандартизованная регистрация клинических данных о течении шизофренических, шизотипических и бредовых расстройств : метод. пособие / А. П. Чуприков, А. А. Педак. К., 1997. Прилож. 4 : Шкала оценки позитивных, негативных и общих психопатологических синдромов. С. 6781.
57. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология / В. М. Блейхер. Ташкент : Медицина, 1976. 325 с.
58. Практическая психодіагностика : Методики и тесты : учеб. пособие / ред.-сост. Д. Я. Райгородский. Самара : Изд. дом „БАХРАХ”, 1998. 668 с.
59. WHO Psychiatric Disability Assessment Schedule (WHO/DAS) with a Guide to its Use. Geneva : WHO, 1988. 96 р.
60. Леллан Т. М. Указатель профессиональных категорий Холинсхеда. Коэффициент тяжести зависимости (ASI). 5-е изд. / Т. М. Леллан, Д. Керис, Т. Х. Коин. К., 2000. С. 12.
61. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Ехсеl : Экспериментальные исследования. Клинические испытания. Анализ фармацевтического рынка / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. 2-е изд., перераб. и доп. К. : Морион, 2001. 408 с.
62. Овчаров В. К. Международная классификация последствий болезней в современном здравоохранении / В. К. Овчаров, И. В. Лебедь, А. Е. Лысенко // Здоровье и общество. 1997. № 2. С. 39.
63. Пріб Г. А. Основні принципи медико-соціальної експертизи при психічних та поведінкових розладах / Г. А. Пріб, В. В. Штенгелов // Арх. психіатрії. 2004. № 4. С. 1318.
64. Психиатрическая клиника / под ред. В. П. Самохвалова. Симферополь, 2003. 607 с.
65. Психиатрия : учеб. пособие для студентов мед. вузов / под ред. В. П. Самохвалова. Ростов н/Д : Феникс, 2002. 576 с.

66. Самохвалов В. П. Психотерапия и органические психические расстройства / В. П. Самохвалов // Тавр. журн. психиатрии. 2004. № 1. С. 9395.
67. Фільц О. О. Якість життя психічно хворих [Електронний документ] / О. О. Фільц // Здоровье Украины. Шлях доступу : URL : http://www.health-ua.org/article/health/87.html. Заголовок з екрану.
68. Короленко Ц. П. Социодинамическая психиатрия / Ц. П. Короленко, Н. В. Дмитриева. М. : Академпроект, 2000. 460 с.
69. Торникрофт Г. Матрицы охраны психического здоровья : пособие по совершенствованию служб : пер. с англ. / Г. Торникрофт, М. Танселла. К. : Сфера, 2000. 332 с.