КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ПОРУШЕННЯ У ДІТЕЙ В СІМ’ЯХ, ДЕ ОДИН З БАТЬКІВ ХВОРІЄ НА ПАРАНОЇДНУ ФОРМУ ШИЗОФРЕНІЇ ТА ПРИНЦИПИ ЇХ КОРЕКЦІЇ : Клинико-психопатологические нарушения у детей в семьях, где один из родителей БОЛЕЕТ Параноидной формы шизофрении И ПРИНЦИПЫ ИХ КОРРЕКЦИИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ¢Я УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”

КАЗАКОВ ОЛЕКСІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
УДК 616.89-008-053-2/.5-071-08:616.895.08

КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ПОРУШЕННЯ У ДІТЕЙ В СІМ’ЯХ, ДЕ ОДИН З БАТЬКІВ ХВОРІЄ
НА ПАРАНОЇДНУ ФОРМУ ШИЗОФРЕНІЇ
ТА ПРИНЦИПИ ЇХ КОРЕКЦІЇ

Спеціальність 14.01.16 - психіатрія

Дисертація на конкурс ученого ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
СКРИПНІКОВ АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ,
доктор медичних наук, професор

ПОЛТАВА 2007

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП...........................................................................................................

3

ГЛАВА І. Сучасний стан проблеми дослідження та лікування психічних порушень у дітей з точки зору функціонування сім’ї......................................

9

1.1. Психічні захворювання в дитячому віці, епідеміологія, причини і механізми. ..

9

1.2. Порушення функціонування сім’ї та їх вплив на здоров’я дитини.............................

14

1.3. Питання впливу психопатологічної феноменології шизофренію на функціонування сім’ї.

19

1.4. Особливості застосування психотерапії в дитячому віці, основні методи та показання...

27

ГЛАВА ІІ. Загальна характеристика хворих, процедура і методи обстеження................................................................................................................

36

2.1. Загальна характеристика обстежених дітей та їх батьків.....................................................

36

2.2. Загальна характеристика клінічних методів обстеження.....................................................

37

2.3. Статистична обробка отриманих результатів.......................................................................

44

ГЛАВА ІІІ. Результати клінічного дослідження батьків, та аналіз сімейного здоров’я, в родинах де один з членів хворіє на параноїдну форму шизофренії.......................................................................... .

47

3.1. Особливості клініки параноїдної шизофренії у батьків в обстежених сім’ях....................

47

3.2. Особливості функціонування сім'ї, в якій один з членів хворіє на параноїдну форму шизофренії...............................................................................................................................

49

ГЛАВА IV. Результати клінічного дослідження дітей які виховуються в родинах де один з членів хворіє на параноїдну форму шизофренії...............

68

4.1. Особливості загального фізичного і психічного розвитку дітей у досліджених сім’ях...

68

4.2. Психічні порушення у дітей, в сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії..

72

ГЛАВА V. Результати експериментально-психологічного дослідження дітей, які виховувалися в сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії....................................................................................................

91

5.1. Результати клініко-експериментальних досліджень особливостей психічного розвитку обстежених дітей

91

5.2. Результати дослідження особливостей психічного розвитку дітей та функціонування їх сімей за допомогою проективних методик .

102

ГЛАВА VI. Принципи лікування та психотерапевтичної корекції психічних порушень у дітей з урахуванням здоров’я їх сімей...............

122

6.1. Принципи медикаментозного лікування психічних порушень в дитячому віці...............

122

6.2 Принципи психотерапевтичної корекції порушень здоров’я в досліджених сім’ях.........

127

6.3. Принципи психотерапевтичного лікування психічних порушень в дитячому віці...........

129

6.4. Корекція здоров’я сім’ї за допомогою методу сімейної психотерапії

136

6.5.Результати корекції здоров’я сім’ї при захворюванні на параноїдну форму шизофренії у одного з її членів...............................

140

ВИСНОВКИ............................................................................................................

144

ЗАКЛЮЧЕННЯ......................................................................................................

147

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.......................................................................................

160

ВСТУП
Актуальність теми.
Епідеміологічні дослідження, проведені протягом 1996-2004 рр., довели, що в різних регіонах України від 70 до 90% дітей мають ті або інші відхилення у психічному здоров’ї [34, 112, 113, 114, 184, 185], обумовлені низкою як екзогенних впливів (несприятлива екологічна ситуація) так і ендогенних чинників. Досить високу питому вагу серед факторів розвитку невротичних, поведінкових і емоційних порушень в дитячому віці складають порушення сімейних взаємостосунків, дисгармонійна сімейна ситуація, сімейна дезадаптація [13, 14, 113, 114, 131, 136]. Психіатрична допомога таким дітям часто виявляється неповною без урахування всіх факторів і механізмів формування психічних порушень, передусім сімейної ситуації [14, 87, 201].
За останній час в Україні спостерігається інтенсивний розвиток служб сім’ї; виникло широке коло організацій різноманітного профілю, які мають на меті допомогу сім’ям з різними проблемами. Порушення взаємостосунків в сім'ї є важливою і актуальною проблемою на сучасному етапі розвитку психіатрії, а проблема виховання дітей виходить за рамки суто медичної, маючи найважливіше соціальне значення, визначаючи подальший розвиток суспільства [36, 43]. Існує нагальна потреба у дослідженні, присвяченому не окремим проблемам і методам, а родині, як цілісній системі. Психічна хвороба особистості найбільший вплив має на найближчих родичів хворого і, особливо на його дітей [3].
В психіатричній практиці центральне місце займає шизофренія, як захворювання з важкими психопатологічниими змінами та широкою розповсюдженістю її поширення, залежно від діагностичного підходу, оцінюють від 3 до 20 випадків на 1000 населення, в середньому 1-2% [104]. Аналіз психопатологічних змін при шизофренії нерідко вказує, що в основі багатьох феноменів лежать первинні зміни інстинктивної сфери [29] і пов'язані з ними потяги, спонукання, емоції, що майже у 100% випадків призводить до порушення взаємостосунків з близькими в родині, що в свою чергу досить швидко призводить до формування сімейної дисгармонії [147, 213]. Порушення в таких сім’ях взаємостосунків є одним з джерел психічної травматизації особистості [14, 113, 187, 201, 202, 274, 280].
В цих родинах батьки не здатні доповнювати один одного, в зв’язку з відсутністю можливості знайти загальне рішення, відсутністю єдності поглядів, взаємної довіри [18, 57, 80]. Для шизофреногенних сімей” є характерним суперництво батьків, постійна загроза розлучення батьків та залучення дитини до свого боку у вирішенні сімейних конфліктів [31, 116]. Сім’ї, як правило втрачають єдність, та мають розпадаються на дві ворожі один одному фракції (подружнє розщеплення”). [91].
За останній час серед провідних науковців знову виник інтерес до проблеми сім’я і шизофренія” [44], але він перемістився з вивчення родини, як джерела (першопричини) психічного захворювання на з’ясування її ролі в перебігу хвороби [14, 57]. В той же час в нашій країні питанню впливу дисгармонійної сім’ї на розвиток особистості приділяють недостатньо уваги. З’явилися окремі роботи, які вивчають функціонування сім’ї [13, 29], але кількість праць, які були б присвячені шизофреногенним сім’ям поки що є невеликою [71], що й спонукало авторів до проведення даного обстеження.
Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Роботу виконано відповідно до плану науково-дослідницької роботи ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія» спільно з Інститутом неврології, психіатрії та наркології АМН України за темою «Вивчення клінічної структури та перебігу розладів депресивного спектру в умовах сучасного патоморфозу психічних захворювань та розробка класифікації пре дикторів їх терапевтичної резистентності» (номер держреєстрації 0103 U 001305)
Мета роботи
На підставі клініко-психопатологічного аналізу вивчити особливості психічного та соматоневрологічного стану дітей, які виховуються в сім'ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії, дослідити закономірності розвитку психічних порушень у таких дітей та розробити систему їх комплексної психотерапевтичної корекції.
Задачі дослідження:
1. Вивчити психічний, неврологічний та соматичний розвиток дітей в сім'ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії.
2. Дослідити механізми та умови формування психічних порушень у дітей в таких сім'ях.
3. Вивчити характер міжособистісних взаємовідносин в означених сім'ях.
4. Встановити типи виховання дітей в досліджуваних родинах та їх роль у формуванні психічних розладів.
5. Дослідити особливості функціонування та адаптації сімей, в яких один з членів хворіє на параноїдну форму шизофренії.
6. Розробити комплексну систему психотерапевтичної корекції психічних розладів у дітей з залученням всіх членів родини.
Об¢єкт дослідження особливості психічних порушень у дітей, які виховуються в сім’ях де один з батьків хворіє на параноїдну шизофренію та має місце порушення сімейних взаємостосунків.
Предмет дослідження клініко-психопатологічні та клініко-психологічні аспекти формування і проявів невротичних, емоційних та поведінкових розладів у дітей, які виховуються в сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну шизофренію.
Методи дослідження клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, експериментально-психологічний, системно-структурний аналіз сім’ї, методи математичної статистики.
Наукова новизна дослідження.
Вперше вивчені особливості психічного, неврологічного та соматичного розвитку дітей в сім'ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії; досліджені механізми та умови формування психічних порушень у дітей в таких сім'ях; досліджені діагностичні та прогностичні критерії психічних порушень у дітей в шизофреногенних сім’ях”. На основі отриманих результатів запропонована науково обґрунтована комплексна програма психотерапевтичної корекції та профілактичних заходів для лікування невротичних, емоційних та поведінкових порушень у дітей з урахуванням сімейної ситуації.
Практичні результати дослідження.
Використання встановлених діагностичних критеріїв виявлених в цих дітей психічних порушень дозволить підвищити якість діагностики, ефективність профілактичних, лікувальних та реабілітаційних заходів.
Отримані результати клініко-психологічного дослідження дітей в вищеозначених сім’ях, впроваджені методи сімейної психотерапії можуть бути використані для обґрунтованого планування і раціонального використання необхідних форм соціально-психологічної допомоги шизофреногенних родинам”.
Запропонована комплексна система патогенетичної корекції порушень здоров'я сім’ї з урахуванням усіх внутрішньосімейних факторів сприяє більш високій якості лікування та реабілітації основного захворювання членів родини та відновленню сімейної гармонії подружньої пари.
Результати дослідження впроваджені у практику охорони здоров¢я, що підтверджено відповідними актами. Основні положення дисертації впроваджені в практику лікувально-діагностичного процесу Львівської обласної державної клінічної психіатричної лікарні, Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні, Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні, Донецької обласної клінічної психоневрологічної лікарні, Івано-Франківської обласної психоневрологічної лікарні №3, Харківського обласного наркологічного диспансеру, Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру та лікувально-діагностичного центру соціальної адаптації дітей Надія” м. Івано-Франківська. Результати роботи впроваджено у педагогічний процес на кафедрі психіатрії факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академії, кафедрі психіатрії, психотерапії і медичної психології Донецького державного медичного університету, кафедрі психіатрії Харківської медичної академії післядипломної освіти та кафедрі психіатрії, наркології, загальної і медичної психології Івано-Франківського державного медичного університету.
Результати виконаного дослідження можуть бути використані шкільними вчителями та психологами в структурі здійснюваної ними виховної роботи, соціальними працівниками, практикуючими психологами, психіатрами та психотерапевтами, педіатрами.
Особистий внесок здобувача.
Автором здійснене планування і виконання всіх передбачених планом даної роботи наукових досліджень. Проведене комплексне всебічне клініко-анамнестичне, клініко-психопатологічне, патопсихологічне та соціологічне дослідження порушень психічного розвитку 168 дітей, які виховувалися в 124 сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії і склали основну групу та 50 їх однолітків, які склали контрольну групу.
Дітям та їх батькам, які перебували під спостереженням, особисто автором надано як діагностичну і консультативну, так і лікувальну допомогу і проведено психотерапевтичну корекцію невротичних розладів у дітей та сімейної дисгармонії в досліджених родинах.
Статистична обробка отриманих результатів і їх науковий аналіз та інтерпретація проведені автором самостійно.
Апробація матеріалів дослідження
Матеріали дисертації були представлені у вигляді доповідей на науково-практичній конференції присвяченій 15-річчю кафедри сексології і медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти, Актуальні проблеми сексології і медичної психології” (Харків, 2002), науково-практичній конференції з міжнародною участю Актуальні проблеми впровадження засад доказової медицини в психіатричну, наркологічну, судово-психіатричну та психотерапевтичну практику” (Ялта, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції Сучасна психотерапія: теоретичні проблеми та практика” (Харків, 2005) та науково-практичній конференції, присвяченій 30-річчю кафедри психіатрії, наркології та медичної психології УМСА Актуальні питання сучасної психіатрії” (Полтава, 2005).
Публікації.
За темою дисертації опубліковано 8 друкованих робіт, у тому числі 5 - у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України. Із них 6 робіт виконані одноосібно.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і наведено нове розв’язання наукової проблеми комплексної діагностики і психотерапевтичної корекції психічних розладів у дітей в сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії. Отримані результати клініко-психологічного дослідження дітей в вищеозначених сім’ях. Комплексно вивчені особливості психічного, неврологічного та соматичного розвитку дітей в сім'ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії; досліджені механізми та умови формування психічних порушень у дітей в таких сім'ях. Доведено значення та вплив сімейних чинників на процес формування клінічних особливостей та ступінь виразності і перебіг психічних розладів.
2. Психопатологічні особливості клінічної картини параноїдної шизофренії у одного з членів родини особливо з боку емоційної та ефекторно-вольової сфер психіки, визначала негативний вплив на стан здоров’я сім’ї змін особистостості у таких хворих, призводячи до порушення сімейних взаємостосунків та розвитку невротизації інших членів родини.
Отримані дані під час системно-структурного аналізу дані свідчили про порушення майже усіх компонентів і складових здоров’я сім’ї при наявності психічного захворювання (параноїдної форми шизофренії) у одного з її членів. При дослідженні типології таких сімей, 70,16% з них виявилися дисгармонійними, а 29,84% - псевдогармонійними. В усіх досліджених сім’ях спостерігалося сполучене ураження функцій родини, причому виховна функція була порушена в 100% випадків, емоційна у 89,55%.
Сімейна ситуація виступала провідним чинником розвитку стану нервово-психічного напруження у досліджених дітей. Внаслідок відсутності в досліджених сім’ях взаємоповаги, порушення якісних емоційних зв’язків та невідповідності сімейно-рольових позицій у всіх родинах страждали виховна і емоційна функції, що виступало чинником емоційної депривації, постійних конфліктів та ігноруючого ставлення до дитячих проблем в сім’ях та створювало умови постійно діючої психотравмуючої ситуації. Невротизація дітей в умовах мікросоціальної дезадаптації поглиблювалась також неадекватним сприйняття батьками порушень психічного здоров’я дітей.
3. В сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії 90,47% дітей соматично були практично здоровими. В той же час при дослідженні психічного статусу таких дітей спостерігалося полісимптоматичне та полісиндромальне ураження психічної діяльності із сполученням декількох захворювань, серед яких домінували поведінкові та емоційні розлади, що зазвичай починаються у дитячому і підлітковому віці (код F90-F98 за міжнародною класифікацією хвороб десятого перегляду) які були виявлені у 38,69% обстежених дітей, та невротичні і пов’язані зі стресом та соматоформні розлади які були спостережені у 35,12% дітей, велику питому вагу складали також поведінкові синдроми, пов¢язані з фізіологічними порушеннями (F50-F59) 26,19% дітей. Порушення формування характеру у досліджених дітей визначалися наявністю у 91,07% з них клінічно окреслених акцентуацій характеру, виявлених за даними методики Леонгарда-Шмішека.
4. При проведенні клініко-психопатологічного обстеження, виявлено достовірне переважання порушень психічного здоров’я у дітей, які виховуються в сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії в порівнянні з контрольною групою. В клінічній картині таких розладів переважали симптоми невротичних уражень у вигляді астено-невротичних, неврастенічних, тривожно-фобічних та обсесивних синдромів. Також часто спостерігалися порушення контакту з однолітками та труднощі при навчанні, які перш за все були пов’язані з порушеннями емоційної сфери та розвитком патологічних рис характеру.
5. Порушення принципів виховання дитини, що були спостережені в сім’ях де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії знижує здатність особистості протистояти несприятливим впливам, долати наслідки стресу і дистрес. За результатами дослідження фрустраційної толерантності у 93,45% випадків у дітей визначалося схильність до екстрапунітивних або інтрапунітивних реакцій під час конфліктних, стресових ситуацій, з переважанням самозахисного типу, який визначався наявністю невротичних та емоційних порушень у обстежених. Дослідження сімейної ситуації за допомогою графічної презентації Малюнок сім’ї” свідчило про високий вплив сімейних конфліктів, емоційного відчуження та, навіть, ворожості по відношенню до дітей в сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії на виникнення та подальших несприятливий перебіг психічних порушень у пацієнтів дитячого віку.
6. Системна психотерапевтична корекція порушень психічного розвитку у дітей в сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії проводилася в комплексі з психотерапевтичними заходами, спрямованими на усунення порушень здоров’я в сім’ї в цілому і базувалася на принципах диференційованості і етапності (послідовності) коригуючи заходів. Для лікування невротичних розладів у дітей найбільш ефективними методами виявилися психотерапевтичний театр та бібліотерапія, які ґрунтувалися на засадах казкотерапії. В сполученні з симптоматичним медикаментозним лікуванням проведення психотерапевтичних заходів у досліджених дітей призвело до покращення психічного здоров’я у 88,09% випадках.
7. Проведені заходи в межах сімейної психотерапії були спрямовані на вирішення основних завдань корекції здоров’я сім’ї поліпшення якості внутрішньосімейної комунікації, підвищення рівня адаптивності та нормалізації функціонування родини. Проведення запропонованої системи сімейної психотерапевтичної корекції призвело до досягнення високого і стійкого терапевтичного ефекту, який дозволяв би зробити висновок про відновлення функцій сім’ї, у 77,50% родин, де один з членів хворіє на параноїдну форму шизофренії. Рецидиви порушень емоційної, сексуально-еротичної і духовної функцій сім’ї були пов’язані з загостренням психопатологічної симптоматики шизофренічного процесу у членів досліджених сімей.

ЗАКЛЮЧЕННЯ
Виходячи з мети даного дослідження, ми на підставі клініко-психопатологічного аналізу вивчили особливості психічного та соматоневрологічного розвитку дітей, які виховуються в сім'ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії. Враховуючи, те, що неможливо розглядати психічні порушення у дитячому віці без діагностичного заключення про стан здоров’я їх сімей, нами за допомогою системно-структурного аналізу були досліджені порушення функцій сімей, де один з членів має психічне захворювання, рівень їх адаптивності та стан сімейної гармонії. Особливості сімейної ситуації, в якій зростають обстежені діти були враховані при виробленні системи психотерапевтичних заходів, які були спрямовані як на поліпшення психічного здоров’я дітей, так і на корекцію здоров’я сім’ї в цілому.
Відповідно до мети і завдань дослідження, був проведений клініко-психологічний аналіз 168 дітей, які виховувалися в 124 сім’ях, де один з батьків хворів на параноїдну форму шизофренії.
Усім дітям та їх батькам було проведено всебічне комплексне обстеження, яке включає до себе епідеміологічне, анамнестичне, клініко-психопатологічне та експериментально-психологічне.
Для дослідження дітей нами застосовувався комплекс клініко-епідеміологічних і експериментально-психологічних методик з великим числом різноманітних показчиків, що дозволяє максимально повно охарактеризувати психопатологічний стан досліджуваних дітей, які виховувалися в сім’ях де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії, дозволило прийти до висновків щодо розвитку та подальшого прогнозу психоневрологічних порушень у таких дітей. для більш повного аналізу сімейних стосунків, враховуючи мету і завдання дослідження всі діти були в залежності розподілені на наступні групи: до 1-ї групи увійшли діти, які виховувалися в сім’ях де параноїдною формою шизофренії хворів батько 87 (51,78% від загальної кількості) 42 дівчинки і 45 хлопчиків; до 2-ї групи були віднесені діти, які зростали в сім’ях де хворою виявилася матір 81 (48,22%) дитина (35 хлопчиків і 46 дівчат); третю, контрольну групу склали 50 дітей (25 хлопчиків і 25 дівчат) 5-х та 6-х класів загальноосвітньої школи, які виховувалися в повних сім’ях, але у їх батьків не було виявлено психічних порушень. Дітям з контрольної групи було проведено тотожнє основній групі всебічне патопсихологічне обстеження. Виходячи з мети і задач дослідження та особливостей психодіагностичних методик які застосовувались, до основного етапу дослідження не залучались діти з ознаками нозологічно окреслених психічних розладів психотичного рівня та розумовою відсталістю.
Анамнестичні свідчення отримували безпосередньо від дітей, їх батьків, та в разі необхідності від вчителів і сусідів. Джерелом об’єктивної інформації слугували дані, які наводилися в індивідуальних амбулаторних картках дитини, архівних історіях хвороби.
За даними результатів клінічного обстеження соматичного та неврологічного статусу дітей та при дослідженні особливостей психічного і фізичног розвитку в ранньому дитинстві ми прийшли до висновку, що 152 дитини (90,47%) виявилися практично здоровими. Даний факт ми враховували при діагностиці невротичних уражень у обстежених дітей з метою виключення соматичної патології, як чинника розвитку психосоматичних уражень, що цілком відповідає задачам даного дослідження.
Психічний стан дітей, які зростали в досліджуваних сім’ях оцінювали за допомогою клініко-психопатологічного обстеження з виділенням провідних синдромів психічних уражень. Виявлені в ході проведеного дослідження психічні розлади ми реєстрували, систематизували і аналізували спираючись на діагностичні критерії міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду. В основних групах дітей, які не мали б жодних психічних розладів виявлено не було - із 168 обстежених дітей всі вони (100%) виявляли ті чи інші скарги, які стосувалися б психічних розладів.
За результатами клініко-психопатологічного дослідження виявилося, що в багатьох випадках у дітей досліджених сімей мається полісимптоматичне та полісиндромальне ураження психічної діяльності із сполученням декількох захворювань.
Згідно підсумків обстеження у загальній клінічній структурі виявлених психічних розладів найбільш широко представлені були поведінкові та емоційні розлади, що зазвичай починаються у дитячому і підлітковому віці (код F90-F98 за міжнародною класифікацією хвороб десятого перегляду) які були виявлені у 38,69% обстежених дітей, та невротичні і пов’язані зі стресом та соматоформні розлади які були спостережені у 35,12% дітей, велику питому вагу складали також поведінкові синдроми, пов¢язані з фізіологічними порушеннями (F50-F59) 26.19% дітей. Частка психічних порушень, що відносяться до інших діагностичних модулів виявилася вкрай низькою, та не мала достовірних відмінностей з контрольною групою.
Таким чином за результатами клініко-психопатологічного дослідження констатували домінування непсихотичних психічних розладів психогенного характеру, перш за все невротичних порушень у дітей, які зростають в сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії. При дослідженні була виявлена висока частка тривожно-фобічних та адаптивних розладів, в структурі психічних уражень, які визначалися тривалим впливом психотравмуючої ситуації, яка виникала в сім’ях, де виховувалися пацієнти.
З метою з’ясування впливу змін психічної діяльності та особистості осіб із психічними порушеннями на якість стосунків в сім’ї в цілому і на можливість розвитку психотравмуючої ситуації, яка впливає на дітей в таких сім’ях, ми за допомогою клініко-психопатологічного обстеження дослідили деякі особливості перебігу параноїдної шизофренії у батьків, в досліджених родинах. При цьому були зроблені висновки про те, що психопатологічні зміни, які є характерними для параноїдної шизофренії, особливо в емоційній та ефекторно-вольовій сфері мали негативний вплив на стан здоров’я сім’ї, призводячи до порушення її функцій, та психотравмуючий вплив на найближчих родичів хворих, в тому числі і на дітей, що безумовно виступало чинником розвитку у останніх нервово-психічного напруження, і як наслідок невротизації особистості.
При дослідженні аналізу здоров'я сім'ї враховували всі її характеристики: медичні (соматогенні, психогенні чинники), соціальні, психологічні, соціально-психологічні, тобто усі ті параметри, які дозволяють зробити діагностичний висновок про сім'ю. Під нашим спостереженням було 124 подружніх пари, у яких в 54,84% випадках жінка хворіла на параноїдну форму шизофренії, а в 45,16% психічне захворювання спостерігалося у чоловіка.
Проводячи аналіз взаємостосунків в досліджуваних сім’ях, з метою більш повного аналізу та порівняння впливу хвороби на стосунки в сім’ї, як з боку психічно хворої матері так і з боку батька вважали за необхідне також розподілити їх на декілька груп до першої групи увійшли 56 сімейних пар, де чоловік страждав на параноїдну форму шизофренії, до 2-ї групи 68 сімейних пар, в яких дане психічне захворювання виявилося у матері і до 3-ї, контрольної, групи долучено 30 сімей, в яких жодної психічної патології виявлено не було. За допомогою системно-структурного аналізу для контрольної групи вибиралися гармонійні сім’ї, що відповідало завданням даного дослідження.
Результати ретельного аналізу здоров’я сім’ї, показали, що у всіх сім’ях, де один з членів хворів на параноїдну форму шизофренії спостерігалося порушення взаємостосунків, та вони за своєю типологією значно відрізнялися від родин контрольної групи. Так зокрема в основній групі не було виявлено гармонійних сімей, а кількість дисгармонійних і псевдогармонійних виявилася відповідно 70,16% та 29,84%, що безумовно виступало чинником порушення адаптації в таких сім’ях і призводило до різкого погіршення їх функціональності.
При дослідженні стану функцій в сім’ях, де один з членів хворіє на параноїдну форму шизофренії в обох основних групах відзначено велика кількість їх порушень - в усіх сім’ях спостерігалося сполучене ураження трьох або більшої кількості функцій. Найбільше страждали виховна та господарчо-побутова функції, які були порушені у 100% та 95,16% сім’ях відповідно. Також була виявлена велика кількість сімей, у яких порушеними були сексуально-еротична функція - 88,71% випадків, духовна - 87,90% та емоційна, розлади якої спостерігалися у 89,55% сімей.
Роль сім’ї у виникненні патогенних ситуацій і психотравмуючих впливів, які стосуються дітей з’ясовували при вивченні стану сімейної ситуації, для чого за допомогою клініко-анамнестичного методу вивчали тип виховання дітей, ставлення батьків до захворювання дитини та основні типи психотравм, які мають вплив на дітей. що зростають у досліджених сім’ях.
За допомогою клініко-анамнестичного обстеження ми виявили наступні типи подружніх і сімейних відношень при шизофренії у одного з членів родини, згідно з класифікацією Ейдеміллера:
1) «опозиція» - постійні сутички через грубість та егоїзм хворого члена родини були виявлені у 19,35% обстежених сімей;
2) «взаємна дисоціація», яка характеризується дезинтеграцією родини і низьким статусом хворого спостерігалася у 15,32% випадках;
3) «остракізм» - ізоляція хворого через холодність і егоїзм інших членів родини у 12,10% випадках;
4) «диссимуляція» - родичі намагаються приховати психічну хворобу члена сім'ї від навколишніх, такий тип відносин нами був виявлений у 11.29% сімей;
5) «емоційна відчуженість» - холодність, замкнутість у стосунках подружньої пари 8,87% випадків;
6) «гіперопіка» - надмірна турбота родичів, одгородження хворого від домашніх справ у 6,45% сім’ях;
7) «конформність» - близькі не вважають пацієнта психічно хворим, розділяють його хворобливі переживання, хворий добре адаптований - 3,23% сім’ї;
8) нормальні відношення (тип співробітництва) спостерігалися лише у 23,39% сім’ях.
Найбільший вплив на психічний розвиток дітей має виховна функція сім’ї, яка за результатами її дослідження в сім’ях, де один з батьків страждає на параноїдну форму шизофренії була порушеною у 100% випадків (гармонійного типу виховання не спостерігалося в жодній сім’ї з основних груп). Вплив психопатологічних проявів параноїдної шизофренії у батька або матері на тип виховання визначався з одного боку паранояльною настороженості у хворого члена родини і підвищеним рівнем тривожності у у їх партнерів, що призводило то гіперпротективного виховання у 37,09% випадків, та до виховання в умовах моральної відповідальності 25,80%. Значна кількість сімей, де батько або мати хворіють на параноїдну шизофренію виховували своїх дітей в умовах недостатньої емоційної прихильності, так у 60,71% родин І групи, та 54,41% ІІ групи було спостережено емоційне відторгнення під час виховання, яке визначалося передусім порушенням емоційної сфери у хворих на шизофренію батьків, та високою невротизацією у їх партнерів. Виразні астенічні та астеноневротичні прояви невротизації у членів сімей психічно хворих також визначали і гіпопротективний тип виховання, який був відмічений у 62,60% досліджених сімей.
Враховуючи наявність у 64,88% дітей, які виховуються в досліджуваних сім’ях розладів поведінки та емоцій, ми дослідили сприйняття кожним з батьків основних захворювання дитини (дітей), що має велике значення для сімейної адаптації. При цьому виявилося, що в обох групах у батьків з шизофренією найчастіше спостерігалися ігноруючий і поверхневий тип сприйняття, тоді як у їхніх здорових сімейних партнерів демонстративно-героїчний і сором’язливо-катастрофічний у матерів, та демонстративно-героїчний і самообвинувачувальний у батьків. Адекватний тип сприйняття зустрічався у психічно хворих батьків лише в 3,22% випадках, а у здорових - в 5,64% сім’ях від загального числа обстежених родин, при цьому в більшості обстежених сімей 87,09% відмічалося неузгоджене сприйняття батьками психічних розладів у дітей.
Таким чином аналіз сімейного здоров’я в родинах, де один з членів хворіє на параноїдну форму шизофренії та виявлення цілої низки порушень сімейної адаптації дозволив прийти до висновку, що сімейна ситуація в досліджених родинах виступала головним чинником розвитку психотравмуючого впливу на дітей. Кількість психотравм (конфліктів), які впливають на дітей в досліджених сім’ях виявилася достовірно вищою в порівнянні з контрольною групою. Серед психотравм, які найчастіше впливали, на дітей, які виховувалися в досліджених сім’ях, окрім дисгармонійних стосунків в родині та неправильного виховання, які впливали на 100% дітей, також виділялися порушення групування з однолітками, які виявлялися 70,83% випадків, відчуття власної неповноцінності у 58,33% випадків та емансипаційний конфлікт, який впливав стан психічного здоров’я 31,55% дітей в сім’ях, де один з батьків хворів на параноїдну форму шизофренії.
Багаточисельність та хронічний характер психотравм у досліджених дітей були одним з основних чинників в механізмі розвитку в них невротичних порушень, в тому числі і системних неврозів.
На основі проведеного клініко-психопатологічного обстеження дітей та за результатами функціонального аналізу їх сімейної ситуації можна зробити висновок, що психічні порушення у дітей, які виховуються в сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії пов’язані з психопатологічними проявами психічно хворих членів родини, невротизацією здорових та з порушенням виховної функції сім’ї. Стану емоційного напруження у таких дітей також сприяють і неадекватні типи реакції батьків на психічні проблеми дитини. Показники подружньої адаптації і виконання сім’єю її функцій в сім’ях, виявилися достовірно нижчими нормативних, що визначає дезадаптивність родини. При цьому в досліджених сім’ях спостергаються такі системні порушення здоров’я як підвищений рівень сімейної тривожності, яка обумовлена передусім наявність тривожного синдрому у здорових членів родини.
Усі діти в таких сім’ях в результаті хронічних і часто множинних психотравм мали психоневрологічні порушення різного ступеню виразності. Невротизація дітей в умовах мікросоціальної дезадаптації поглиблювалась також неадекватним сприйняття батьками порушень психічного здоров’я дітей.
З метою уточнення результатів клініко-психопатологічного дослідження дітей, виявлення особистостей емоційних та поведіноквих порушень, з’ясування характерологічних рис, які розвиваються внаслідок впливу сімейної ситуації було проведене комплексне експериментально-психологічне дослідження. Був використаний пакет психопатологічних та проективних методик, застосування і аналіз результатів яких, дозволили б більш повно, у відповідності до завдань даного дослідження зробити висновок, про особливості психічного розвитку у дітей, які виховуються в сім’ях, де один з батьків страждає психічним захворюванням.
Одним з важливих напрямків нашої роботи було дослідити особливості розвитку основних когнітивних функцій (інтелекту, пам’яті та уваги) та їх адаптивності у дітей молодшого дошкільного віку, які виховувалися в досліджуваних сім’ях, з цією метою нами була використана методика Векслера (адаптований дитячий варіант Гамбурга). Для уточнення показників інших когнітивних функцій, та з’ясування ступеню виснажливості психічної активності дітям основних груп, в порівнянні з контрольною були проведені коректурна проба та запропоновані завдання на віднімання чисел.
За результатами проведення описаних вище трьох методик ми можемо зробити висновок про переважання в сім’ях де один з батьків хворіє на параноїдну шизофренію дітей із достовірно зниженими розумовими можливостями та виснаженістю психічних процесів. Недостатність активності уваги, швидка виснажуваність когнітивних функцій, низька адаптація психічних процесів обумовлюється у таких дітей не органічною патологією екзогенного генезу, а порушенням комунікативних процесів в сім’ї. Отримані дані у обстежених дітей корелюють з клінічною картиною астенічно-вегетативного та неврастенічного синдромів і свідчать про наявність порушень в ефекторно-вольовій сфері.
Для уточнення виявлених у дітей в досліджених сім’ях різноманітних поведінкових розладів, та для з’ясування впливу постійно діючих в таких сім’ях психотравм (конфліктів) на формування характеру дитини, нами була застосована методика Леонгарда-Шмішека, адаптована для дитячого віку з урахуванням їх вікових особливостей та інтересів.
За результатами проведення даного опитування чітко окреслені акцентуації характеру зустрічали у 91,07% дітей з основної групи. З результатів дослідження можна зробити висновки, що порушення сімейної адаптації та функцій сім’ї, де виховуються обстежені діти призводить до розвитку в них характерологічних порушень у вигляді акцентуацій характеру, і, в свою чергу до прогнозованого розвитку у таких дітей декомпенсацій характеру в підлітковому та юнацькому віці.
Характеристику реакції дитини на стрес виявляли за допомогою проективної методики Розенцвейга, яка дозволила зробити висновки про ступінь фрустраційної толерантності дітей з межовими неврово-психічними розладами. Дані отримані за допомогою методики Розенцвейга, доповнювалися результатами аналізу автобіографічних даних і клінічного дослідження. Отримані характеристики порушення фрустраційної толерантності були використані, у відповідності до завдань дослідження, при проведенні психотерапевтичної корекції дітям з психічними порушеннями.
Ми звернули увагу на тісний взаємозв’язок між результатами проведеної методики фрустраційної толерантності і типом виховання дітей в досліджених сім’ях. Порушення принципів виховання дитини, які дуже часто спостерігаються в сім’ях з порушенням виховної функції, знижує здатність особистості протистояти неспритливим впливам, долати наслідки стресу і дистрес. Так, зокрема, виховання за типом гіперопікування або, навпаки, гіпоопікування самі по собі можуть не мати травмуючого впливу на психіку, але при цьому утруднює формування вольових якостей особистості і підвищує чутливість до фруструючих ситуацій, що в свою чергу призводить до формування нервово-психічного напруження у таких дітей, і як наслідок, до розвитку психогенних порушень.
Всім дітям, враховуючи порушення в їх сім’ях функцій і адаптації, ми намагалися з’ясувати вплив сімейної ситуації на емоційні переживання дитини, а також виявити роль наявності психічного захворювання у батька або матері у виникненні невротичних розладів у їх дітей. З цією метою, у відповідності до задач дослідження ми застосували проективну методику „Малюнок сім’ї”, за результатами проведеного експериментального дослідження в основній групі усі основні ознаки сприятливої сімейної ситуації, такі, як зображення всіх без винятку членів родини були спостережені на малюнках лише у 32,74% дітей а відсутність ізольованих члені родини у 19,04% дітей.
На інших малюнках дітей були виявлені ознаки сімейної тривожності у 64,88% випадках, ізоляція окремих фігур, яка свідчить про конфліктну ситуацію у 80,95% випадків, відсутність автора малюнка на зображенні, що свідчить про почуття неповноцінності дитини у сімейному оточенні у 57,74% випадках. Також велику питому вагу складали малюнки з ознаками ворожості сімейного оточення до дитини, у вигляді розташування фігур по різні боки аркуша (51,19% малюнків), агресивність в позиціях зображених фігур (27,38% малюнків) та інші. Загалом на основі проведеної методики малюнок” сім’ї та за результатами додаткового обговорення можна зробити висновок про створення несприятливої сімейної ситуації в родинах де виховуються досліджені діти. Порушення здоров’я сім’ї, які були виявлені за допомогою графічніх психологічних методик повністю відповідають результатам клініко-анамнестичного аналізу функціонування сімей.
Результати всебічного аналізу здоров’я сім’ї, слугували підґрунтям для застосування системи психотерапевтичної корекції його порушень при параноїдній формі шизофренії у одного з членів родини.
При виборі методів психотерапії та під час визначення конкретного змісту психотерапевтичних сеансів, ми виходили із стану функцій кожної сім’ї, причин їх порушення і рівня сімейної дезадаптації з урахуванням психопатологічних симптомів ендогенного захворювання у одного з членів родини, особливостей особистості його сімейного партнера та синдромології психічних порушень у дітей, а також ступеню зацікавленості батьків в нормалізації поведінки дітей, і відповідно у нормалізації власних стосунків.
Основним методом, який був використаний при психокорекцій ній роботі була сімейна психотерапія із дорученням до комплексу заходів додаткових методів комунікаційного та рольового тренінгу, персоналістичної та раціональної психотерапії в якості допоміжних методій використовувалися елементи трасактного аналізу та гештальт-терапії.
Психотерапевтична корекція порушень здоров’я сім’ї, де один з членів страждав на параноїдну форму шизофренії була нами проведена в двох головних напрямках:
1) корекция, спрямована на лікування невротичних, поведінкових та емоційних розладів у дітей, які виховуються в таких сім’ях, для чого були використані методики психотерапевтичного театру та бібліотерапія;
2) корекція, спрямована на нормалізацію функціонування сім’ї, з цією метою були застосовані методики сімейної психотерапії
В результаті проведеного комплексного психотерапевтичного лікування стан психічного здоров’я нормалізувався або значно поліпшився (спостерігалася редукція психопатологічних проявів і невротизації) у переважної кількості чоловіків у 86,28% і жінок у 90,32%. Часткове поліпшення симптоматики (незначне зменшення психопатологічної симптоматики) у інших пацієнтів спостерігалося у хворих з виразним шизофренічним дефектом або яскравими психотичними проявами ендогенного процесу. У більшості дітей 88,09% також спостерігалося повне зникнення симптомів або значне поліпшення стану, у 20 дітей відмічалися залишкові явища, частіше у вигляді енурезу, заїкання, тикозних розладів та фобій, але значно слабкіших в порівнянні із станом до початку лікування.
В переважній більшості дисгармонійних і псевдогармонійних сімей повністю нормалізувалися або значно поліпшилися між особистісні стосунки в подружній парі відповідно у 90,80% та 78,38% сімей. Частковий ефект психотерапії в інших сім’ях був пов’язаний з грубою психічною патологією у одного з членів родини.
Функції сім’ї значно поліпшилися, але їх нормалізація або поліпшення виявилися неоднозначними. В найбільшому ступеню нормалізувалися або значно поліпшилися функції первинного соціального контролю у 95,18% сім’ях де проводилися психокорекційні заходи, виховна - у 90,90% та сексуально-еротична у 94,35%. Дещо гірше піддавалася корекції господарсько-побутова функція, в зв’язку з тим, що під час психокорекції вдавалося підвищити відповідальність членів родини, щодо виконання господарських функцій, але не вдавалося запобігти впливу загальної економічної ситуації, тому в результаті проведених психотерапевтичних заходів нормалізація або значне поліпшення спостерігалося у 75 63,56% випадків. Також через низку порушень емоційної сфери, які є характерними для шизофренічного процесу не завжди вдавалося повністю скоригувати емоційну функцію досліджених сімей повне або значне поліпшення стану цієї функції було відмічено у 62,16% родин.
Катамнестичні спостереження показали, що рецидиви, у вигляді погіршення психічного стану психічного здоров’я частіше спостерігалися у тих членів родини. які хворіли на параноїдну шизофренію, і пояснювалися наподоподібно-прогредієнтним типом перебігу хвороби. З періодичним розвитком психозів у одного з членів родини були також пов’язані рецидиви порушень міжособистісних стосунків, особливо в псевдогармонійних сім’ях, де вони швидше піддаються психотерапевтичному впливу, але поліпшення має нестійкий ефект. В зв’язку з психічним захворюванням також траплялися рецидиви порушень емоційної, сексуально-еротичної і духовної функцій сім’ї. Враховуючи проведення досить потужної психотерапевтичної корекції психічних порушень у дітей із залученням батьків, та пролонгованої психотерапевтичної корекції у вигляді библіотерапії рецидивів погіршення психічного здоров’я дітей спостерігалося небагато 4,17% випадків, також в зв’язку з вищевказаними заходами була невисокою частота рецидивів порушення виховної функції сім’ї 8,18% випадків.
Слід зауважити, що у 79,45% випадків рецидиви спостерігалися. в тих родинах, де за допомогою психотерапевтичних заходів був досягнутий лише частковий ефект психотерапії.
В цілому досить стійкий і високий терапевтичний ефект, який дозволяв би зробити висновок про відновлення функцій сім’ї був отриманий в результаті проведеної психотерапії у 77,50% досліджених сім’ях.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамов В.А., Пуцай С.А., Кутько И.И. Функциональная диагностика психических заболеваний: Методические рекомендации. Донецк, 1990.-12 с.
2. Авруцкий Г.Я., Недува А.А. Лечение психически больных. Руководство для врачей. - 2-е изд. - М.: Медицина, 1988. - 528с.
3. Агишева Н.К., Агишева А.К. О факторах, определяющих межличностные отношения супругов // Материалы научно-практической конференции. Харьков, 1997. С.11-15.
4. Аланен И.О. Семейная психотерапия при шизофрении // Актуальные вопросы психиатрии (клинические и социальные аспекты шизофрении и алкоголизма): Сб. научн. трудов второго советско-финляндского симпозиума. - М., 1978. - С. 122-130.
5. АлександровскийЮ.А. Пограничные психические расстройства: Учебное пособие. — М.: Медицина, 2001. — 496 с.
6. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. СПб.:Питер, 2001. С