«Клініко-психопатологічні особливості хворих на посттравматичні стресові розлади і розлади адаптації та їх комплексне лікування»

Краткое описание

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

На правах рукопису

Болотов Дмитро Михайлович

УДК 616.45-001.1/.3-08-059+616.89.-06

«Клініко-психопатологічні особливості
хворих на посттравматичні стресові розлади і розлади адаптації
та їх комплексне лікування»

14.01.16 психіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Підкоритов Валерій Семенович
доктор медичних наук, професор

Харків - 2007

ЗМІСТ

Вступ.5
Розділ 1 Сучасний стан проблеми впливу екстремальних подій
на психічний стан людини і напрямки лікування
психічних розладів у постраждалих........................................14
1.1. Розвиток уявлень про клініко-психологічні наслідки
екстремальних подій.14
1.2 Клініко-епідеміологічні особливості посттравматичних
стресових розладів і розладів адаптації...19
1.3 Особливості медикаментозного та психотерапевтичного
лікування хворих на ПТСР та розлади адаптації23
Розділ 2 Загальна характеристика обстежених та методів дослідження.39
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих..39
2.2. Загальна характеристика методів та методик обстеження.54
Розділ 3 Клініко-психопатологічні особливості хворих на
посттравматичні стресові розлади та розлади адаптації,
клінічні варіанти та типи перебігу даних розладів62
3.1. Клініко-психопатологічні особливості хворих на ПТСР,
клінічні варіанти та типи перебігу даного розладу62
3.1.1. Клініко-психопатологічні особливості хворих на ПТСР.62
3.1.2. Клінічні варіанти посттравматичних стресових розладів...68
3.1.3. Типи перебігу посттравматичних стресових розладів.71
3.2. Клініко-психопатологічні особливості хворих на
розлади адаптації, характеристика основних клінічних
варіантів та типів перебігу даного розладу.74
3.2.1. Клініко-психопатологічні особливості хворих на розлади адаптації.74
3.2.2. Клінічні варіанти розладів адаптації.80
3.2.3. Типи перебігу розладів адаптації...86

3.3. Фактори, що впливають на формування та перебіг..89
посттравматичних стресових розладів і розладів адаптації
Розділ 4 Розробка психокорекційно-психотерапевтичного комплексу та
алгоритм його застосування у осіб, що пережили різні
екстремальні ситуації..97
Розділ 5 Апробація і оцінка ефективності розробленого психокорекційно-
психотерапевтичного комплексу у хворих на ПТСР і РА...111
5.1. Психофармакологічне лікування хворих на ПТСР
та оцінка його ефективності...113
5.2. Комплексне лікування хворих на ПТСР з використанням розробленого
ППК і засобів психофармакотерапії та оцінка його ефективності.120
5.3. Психофармакологічне лікування хворих на РА
та оцінка його ефективності...126
5.4. Терапія групи хворих на РА за допомогою комплексного методу
на основі розробленого ППК і оцінка його ефективності...133
5.5. Порівняльна оцінка ефективності комплексної терапії і
фармакологічного лікування в групах хворих на ПТСР і РА.139
Висновки..151
Список використаних джерел154

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ПТСР посттравматичний стресовий розлад
РА розлад адаптації
CIDI композитне міжнародне діагностичне інтерв'ю
SCL-90-R опитувальник виразності психопатологічної симптоматики
IES-R шкала оцінки впливу травматичної події
МНС міністерство надзвичайних ситуацій
СІЗЗС селективні інгібітори зворотного захвату серотоніну
5-ГІУК 5-гідроксі-індоліл-уксусна кислота
НаССА норадренергічні і специфічні серотонінергічні антидепресанти
ЗІ-МАО зворотні інгібітори моноаміноксидази
ГАМК гамма-аміно-масляна кислота
КАТ когнітивно-аналітична терапія
КПТ когнітивно-поведінкова терапія
КТБ когнітивна терапія А. Бека
РЕТ раціональна терапія А. Елліса
ТМП техніки, що моделюють поведінку
НЛП нейролінгвістичне програмування
ІДІКС інтегральна діагностика і корекція стресу
МКХ-10 міжнародна класифікація хвороб
ВООЗ Всесвітня Організація Охорони Здоров'я
ППК психокорекційно-психотерапевтичний комплекс
ПМР прогресивна м’язова релаксація

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. На протязі останніх десятиріч інтенсивне вивчення різних форм стресу і його негативного впливу на життєдіяльність та здоров’я людини є одним з домінуючих напрямків сучасних медико-психологічних досліджень. Така увага до проблематики стресу пов’язана з актуальними запитами сучасної медико-соціальної практики. А саме статистикою росту захворювань «стресової етіології» (до яких належать посттравматичні стресові розлади (ПТСР) і розлади адаптації (РА)), порушеннями трудових здібностей активної частки населення, дазадаптацією кваліфікованої робочої сили, різними формами «особистісного неблагополуччя» у осіб, що пережили вплив чинників екстремальних та життєво небезпечних подій.
Але внаслідок того, що на сьогоднішній день не існує загальновизнаної концепції щодо патогенетичних механізмів розвитку психічних розладів у відповідь на дію чинників екстремальних подій, а також мають місце різні погляди на їх клінічні аспекти, на даний момент не розроблена єдина стратегія їх фармакологічного і психотерапевтичного лікування. Однак більшість авторів вважають, що система лікувально-реабілітаційних заходів для потерпілих повинна мати комплексний характер і містити в собі психотерапію, психологічну корекцію, медикаментозну і немедикаментозну терапію (Олександровський Ю.О., 1997-1999; Тарабріна Н.В., 2000-2006; Шестопалова Л.Ф., 2001-2006).
Більшість досліджень щодо психокорекції, психотерапії та реабілітації хворих на ПТСР і РА було проведено у США, країнах Західної Європи та Росії (Тарабріна Н.В., 1992-2003; Краснов В.М. та співав., 1993; Лазебная Є.О., 1996, 1998, 1999; Ениколопов С.Н. 1998; Шапиро Ф., 1998; Павлова М.С., 1999; Абрамов А.В., 2002; Федоров А.П. 2002; Blake D.D., 1993; Allen A., 1994; Sutherland S.M., 1994; Van der Kolk B.A., Ducey C.P., 1999; Breslau N., 2000; Clum G.A., Calhoun K.S., Kimerling R., 2000; Prigerson H.G., Maciejewski P.K., Rosenheck R.A., 2001).
У вітчизняній психіатрії і психології проблема впливу на психіку людей катастрофічних подій вивчалась, головним чином, в контексті вивчення особливостей виникнення постстресових розладів, їх перебігу та впливу на стан адаптації (Табачников С.І., 19912002; Абрамов В.А., 1995-2003; Волошин П.В., Шестопалова Л.Ф., Підкоритов В.С. та ін., 1996-2003; Напреєнко О.К., Марчук Т.Є., 1998-2002; Михайлов Б.В., 1998-2002;). З цього приводу було виконано серії науково-дослідних розробок, що стосуються стану психічного здоров’я шахтарів, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (Волошин П.В., Шестопалова Л.Ф., 1993; Табачников С.І., 1995; Нягу А.І., 1998).
Дослідження щодо вивчення динаміки ПТСР у постраждалих внаслідок аварій на шахтах свідчать, що психічні розлади, обумовлені важким стресом, виявляються не лише у шахтарів, але й у осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії. У 37% обстежених спостерігався широкий спектр психічних порушень, в т.ч. і ПТСР (Бахтеєва Т.Д., Беро М.П., 2002). Дані досліджень, що проводились у Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України, виявили тенденцію до накопичення симптомів ПТСР в залежності від стажу та рівня стресогенності професійної діяльності в групах пожежників та працівників МВС (Шестопалова, 1999-2001).
У дослідженнях, які проводились серед співробітників МВС, було відмічено, що тривала психічно-емоційна напруга, загроза поранення або загибелі, вплив інших стресових факторів, може призвести до виснаження адаптаційних ресурсів особистості (Зивзах М.В., 2002) і формування психічних та поведінкових розладів (Шестопалова Л.Ф., 1999-2001; Омел’янович В.Ю., 1999), в т.ч. аутоагресивних реакцій (Чуприков А.П., Пилягіна Г.Я., 2002).
Існують окремі дослідження стосовно вивчення психічних порушень, які виникли внаслідок дії чинників стресу, та стану психологічної дезадаптації серед контингенту миротворців ООН та кадрових військовослужбовців мирного часу (Шестопалова Л.Ф., Теличкин А.А., 1999; Астапов Ю.Н.,2001-2002; Гичун В.С., 2001-2002). Було встановлено, що у більшості миротворців формується синдром конфліктної втоми”, який призводить до зниження рівня соціально-психологічної адаптації, насамперед до зниження якості професійної діяльності. В дослідженнях, проведених в Інституті неврології, психіатрії та наркології АМНУ, встановлено, що основними психопатологічними кластерами ПТСР є: 1) кластер «вторгнення»; 2) кластер «уникання»; 3) кластер «гіперактивації» (Шестопалова Л.Ф., 2001, Волошин П.В., Шестопалова Л.Ф. та ін., 2002).
Встановлено, що синдром залежності від психоактивних речовин у хворих з ПТСР є одним з варіантів хронічних змін особистості внаслідок травмуючого фактора; зловживання психоактивними речовинами у хворих з ПТСР розглядається як варіант несприятливої компенсації депресійних порушень. Факторами хронізації психічних розладів є акцентуація особистості (астенічна, психастенічна, істерична), отримання черепно-мозкової травми під час психологічного стресу, мікросоціальна та соціальна дезадаптація (Кузьмінов В.Н., 2002).
Вперше для лікування хворих на ПТСР було застосовано сполучення двох немедикаментозних методів: краніоцеребральна гіпотермія та транскраніальна анодна мікрополяризація у комплексі з фармакотерапією. Показана висока ефективність даного підходу щодо корекції психопатологічних, патопсихологічних і психофізіологічних порушень у цих груп пацієнтів (Бачеріков А.М., 2002).
В дослідженнях проблем ПТСР, здійснених в ІНПН АМНУ, вивчено їх клініко-психопатологічні особливості, розроблені критерії діагностики та диференційної діагностики, описані чинники ризику й антиризику розвитку ПТСР, запропоновані диференційовані схеми їх медикаментозного лікування, розроблений метод немедикаментозного лікування, визначені стратегії, напрямки та зміст заходів з первинної та вторинної профілактики ПТСР у постраждалих (Шестопалова та ін., 2002-2004).
Однак в літературі крайнє недостатньо інформації щодо застосування психокорекційних, психотерапевтичних та реабілітаційних заходів в залежності від нозологічної форми розладу та особливостей його клінічної картини. Не визначені і найбільш ефективні методи та техніки психотерапевтичного втручання та психологічної корекції, які необхідно включати в комплекс лікувально-реабілітаційних заходів для осіб, що зазнали впливу чинників екстремальних ситуацій.
В теперішній час найбільш розповсюдженими напрямками психотерапії постстресових розладів визнано когнітивно-поведінковий (Тарабріна Н.В., 1996-2001; Александров А.А., 1997; Олександровський Ю.О., 2000; Федоров А.П., 2002; Beck A., 1986-1995) та психодинамічний (Ениколопов С.Н. 1998; Allen A., Bloom S.L., 1994; Kramer T.L., 1994; Hiley-Young B., 1995).
У сучасній психотерапії і психокорекції психічних розладів, пов’язаних з екстремальними подіями, не залежно від обраного напрямку, домінує інтегративний підхід (Єніколопов С.Н., 1995-1999; Beck A., 1976-1980). В усіх реабілітаційних заходах необхідна апеляція до особистості потерпілих, оскільки при інтенсивному впливі травматичного стресу страждає саме і насамперед особистість (Тарабріна Н.В., 1999-2004; Федоров А.П., 2000-2003;).
ПТСР і РА по суті являють собою взаємодію особистості з пережитим стресовим досвідом. При цьому феноменологія тих або інших психічних порушень, що виникають внаслідок переживання екстремальної події, відображує у певній мірі якість постстресової адаптації особистості (Олександровський Ю.О., 2001; Тарабріна Н.В., 2000-2006; Шестопалова Л.Ф., Кожевникова В.А., Болотов Д.М., 2003-2006). Під час роботи з такими хворими треба враховувати, що психічна травма призводить до різного ступеня дезінтеграції афективної, когнітивної, мотиваційної, комунікативної та інших сфер особистості. Це проявляється, перш за все, у вигляді виражених афективних порушень. Знижуються мотиваційні установки і самооцінка, що призводить до обмеження соціальної активності в цілому. Дані зміни особистості та поведінки можуть бути як причиною виникнення соціально-психологічної дезадаптації у потерпілих, так і сприяти хронізації вже існуючих у них психічних розладів. Тому психотерапевтична робота з такими хворими повинна полягати в тім, щоб максимально повно відновити преморбідний рівень соціального й особистісного функціонування потерпілих (Тарабріна Н.В., 1998-2003; Чабан О.С., 2000; Шестопалова Л.Ф., 2001-2006; Сердюк О.І., 2002).
До теперішнього часу також недостатньо вивчені такі важливі аспекти постстресових розладів, як етапи та стадії їх формування, клінічні варіанти та типи їх перебігу. Особливо це стосується такого розповсюдженого розладу, як розлади адаптації. Разом з тим розуміння механізмів формування цих розладів, етапів та стадій їх розвитку повинно обов'язково враховуватися при створенні лікувально-реабілітаційних програм.
Слід зауважити, що основний масив досліджень, здійснений як за кордоном, так і в Україні, стосується проблем діагностики та лікування ПТСР. Відповідні дослідження відносно РА мають поодинокий характер, незважаючи на те, що розповсюдженість РА вище в цілому в популяції ніж ПТСР (Олександровський Ю.О., 2003).
З урахуванням того факту, що в країні існує ризик виникнення та повторення тих чи інших антропогенних або природних катастроф, розвитку будь-яких інших екстремальних ситуацій, і внаслідок цього існує можливість розвитку у постраждалих різних психічних розладів, змін особистості і порушень соціального функціонування внаслідок переживання життєнебезпечних ситуацій, що призводять до хронічної соціально-психологічної дезадаптації, проблема лікування даного контингенту хворих залишається актуальною і має велике медико-соціальне значення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Державної установи «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України» за темами: «Вивчити механізми формування ПТСР і розробити методи їх діагностики, лікування та профілактики» (шифр АМН.3.01, № держреєстрації 0101U000112) та «Вивчити особливості формування і перебігу посттравматичних стресових розладів і порушень адаптації у постраждалих внаслідок екстремальних подій, розробити на цій основі систему психокорекційних і реабілітаційних заходів» (шифр АМН.СР.1.04, № держреєстрації 0104U002280). Автор є безпосереднім виконавцем індивідуальних фрагментів даних науково-дослідних робіт.
Мета дослідження: вивчити клініко-психопатологічні особливості і патопсихологічні характеристики хворих на ПТСР і РА, розробити на цій підставі новий комплексний метод їх лікування з використанням сучасних заходів психотерапії та провести порівняльну оцінку ефективності даного методу щодо традиційного курсу фармакологічного лікування.
Для досягнення зазначеної мети вирішувались такі завдання дослідження:
1. Проаналізувати клінічні варіанти ПТСР і РА у осіб, що пережили різні екстремальні події.
2. Визначити типи перебігу цих розладів у даного контингенту хворих.
3. Розробити диференційовані схеми фармакологічного лікування хворих на ПТСР і РА залежно від клінічного варіанта цих розладів.
4. Розробити новий психотерапевтичний комплекс на основі методів та технік когнітивно-поведінкової психотерапії (когнітивна терапія Бека, техніки, що моделюють поведінку), методики прогресивної м’язової релаксації.
5. Створити новий комплексний метод терапії таких хворих на основі поєднання розробленого нового психотерапевтичного комплексу з фармакологічними засобами.
6. Запропонувати алгоритм та диференційовані схеми застосування розробленого комплексного методу терапії залежно від нозологічної форми та особливостей клінічної картини ПТСР і РА.
7. Оцінити терапевтичну ефективність розробленого комплексного методу, а також провести її порівняльну оцінку з результатами традиційного фармакологічного лікування.
Об’єкт дослідження: посттравматичні стресові розлади та розлади адаптації.
Предмет дослідження: психотерапевтичне і фармакологічне лікування хворих на посттравматичні стресові розлади і розлади адаптації.
Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційної роботи використовувався клініко-психопатологічний метод, який включав ретельне вивчення психічного статусу та анамнестичних даних (із застосовуванням комп’ютерної версії композитного міжнародного діагностичного інтерв’ю CIDI 2.1 (Copyright © WHO, 1997), створеної на базі програми I-Shell (Copyright © Microsoft Corporation, 04.10.1998)). Результати інтерв’ю оброблялись за допомогою алгоритму стандартизованої статистичної програми SPSS for Windows, версія 9.0 (Copyright © SPSS Inc., 18.09.1998). Застосовувались також психодіагностичні методики: Місісіпська шкала (цивільний та військовий варіанти), опитувальник депресивності Бека, опитувальник вираженості психопатологічної симптоматики SCL-90-R (Дерогатіс), шкала оцінки впливу травматичної події IES-R (Горовітц).
Статистична обробка здобутих емпіричних даних відбувалась за допомогою методів визначення вірогідності відмінностей (за t-критерієм Стьюдента, j*-критерієм Фішера та U-критерієм Манна-Уїтні) і методів багатовимірної статистики (кореляційний і факторний аналіз). Обробка даних проводилася на персональному комп'ютері IBM-PC/XT за допомогою пакета програм Statistica for Windows 4.3B, StatSoft Inc.
Організація і база дослідження. Дослідження пацієнтів, що постраждали внаслідок екстремальних подій, проводилось на базі клінічних відділень Державної установи «Інститут неврології, психіатрії і наркології АМН України» та психіатричного відділення військового госпіталю м. Харкова.
Наукова новизна отриманих результатів. Уперше:
- визначено основні клінічні варіанти ПТСР (тривожний, астенічний, дисфоричний, іпохондричний, соматоформний, змішаний);
- визначено основні клінічні варіанти розладів адаптації: поведінковий і афективний (тривожний, депресивний, змішаний);
- охарактеризовано типи перебігу посттравматичних стресових розладів: прогредієнтний, стабільний та регредієнтний;
- визначено типи перебігу розладів адаптації: прогресуючий з трансформацією в інші нозологічні форми, рецидивуючий та регредієнтний;
- наведено теоретичне підґрунтя для створення нового психокорекційно-психотерапевтичного комплексу (ППК) та основні принципи і підходи його застосування;
- теоретично обґрунтовано створення алгоритму застосування ППК залежно від психопатологічних особливостей клінічної картини ПТСР і РА.
Практичне значення роботи полягає: у створенні диференційованої схеми фармакологічного лікування хворих на ПТСР і РА залежно від клінічного варіанта цих розладів; в опрацюванні алгоритму та диференційованих схем застосування розробленого нами нового психокорекційно-психотерапевтичного комплексу залежно від нозологічної форми та особливостей клінічної картини ПТСР і РА (Пат. 3262, 2004; Пат. 10606, 2005); у створенні нового комплексного методу терапії на підставі розробленого ППК і схем фармакологічного лікування (Пат. 12872, Пат. 13776, 2006). За результатами дослідження було розроблено зі співавторами методичні рекомендації «Посттравматичні стресові розлади: діагностика, лікування, реабілітація» (2002).
Результати дослідження було впроваджено в практику закладів охорони здоров’я Харківської (Харківська обласна психіатрична лікарня №3), Донецької (Реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України м. Донецька), Полтавської (Полтавська обласна психіатрична лікарня №1) і Луганської (Луганська обласна клінічна психоневрологічна лікарня) областей.
Особистий внесок здобувача. Увесь обсяг клініко-психопатологічних та психодіагностичних обстежень, інтерпретацію здобутих даних, статистичну обробку результатів виконано дисертантом особисто. Автором також розроблено новий психокорекційно-психотерапевтичний комплекс для лікування хворих на ПТСР і РА, описано алгоритм його застосування. Даний комплекс у поєднанні із психофармакологічними засобами опрацьовано дисертантом на практиці, а також проведено порівняльну оцінку його ефективності з суто медикаментозним лікуванням. Фармакологічне і психотерапевтичне лікування усіх пацієнтів було проведено здобувачем самостійно.
Апробація роботи. Основні результати роботи було викладено у доповідях на II і ІІІ Національному конгресі неврологів, психіатрів і наркологів України (Харків, 2002; Харків, 2007), на 7-ій Мультідисциплінарній Конференції «Стрес і поведінка» (Москва, 2003), на щорічному Вейлл Корнелл Семінарі (Weill Cornell Seminar) для психіатрів з країн Східної та Південно-Східної Європи (Зальцбург, 2004), на науково-практичній конференції «Сучасна психотерапія: теоретичні проблеми і практика» (Харків, 2005), на 1-му Едвенсд Модсли Форумі (Advanced Maudsly Forum) для молодих психіатрів Європи (Лондон, 2005), на засіданнях Харківського обласного товариства психіатрів (2003, 2004) та Харківського обласного товариства психотерапевтів (2004, 2005).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 статей (5 із них самостійні), в тому числі 6 - у спеціалізованих фахових виданнях відповідно до „Переліку” ВАК України; отримано 4 деклараційні патенти на винахід.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження викладено на 153 сторінках машинопису і складається зі вступу, п'яти розділів, висновків. Матеріали дисертації проілюстровано 20 таблицями. Бібліографічний список містить 212 джерел, з яких 104 - мовами з кириличною символікою та 108 - мовами з латинською символікою.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1 У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання визначення основних клінічних варіантів та типів перебігу ПТСР і РА та розробка на цій підставі нового ефективного комплексного методу лікування хворих на дані психічні розлади.
2 Виокремлено такі клінічні варіанти ПТСР: тривожний (20,33 %), астенічний (22,03 %), дисфоричний (18,64 %), іпохондричний (16,95 %), соматоформний (15,25 %) та змішаний (6,77 %). Виділено також два основні клінічні варіанти розладів адаптації: афективний (80,77 %) і поведінковий (19,23 %). Варіант афективних порушень включає три підваріанти: депресивний (30,77 %), тривожний (32,05 %) і змішаний (17,95 %).
3 Виявлено такі типи перебігу ПТСР: прогредієнтний (18,64 %) характеризується незначними змінами змісту, але помітним зростанням частоти та інтенсивності симптоматики, що призводить до суттєвого обтяжування клінічної картини; стабільний (47,45 %) клінічні ознаки психічного розладу ні за змістом, ні за інтенсивністю проявів не мають значущих коливань; регредієнтний (33,89 %) характеризується вираженою тенденцією до редукції симптоматики, що складає основу клінічної картини даного психічного розладу. Визначено три типи перебігу розладів адаптації: прогресуючий з подальшою трансформацією в інші нозологічні форми (19,23 %) характеризується помітним зростанням частоти та інтенсивності проявів афективних і поведінкових порушень; рецидивуючий (37,18 %) його домінуючою характеристикою була наявність хвилеподібних коливань основної клінічної симптоматики. Варіантами розвитку даного типу перебігу є або його трансформація в прогресуючий тип перебігу, або одужання; регредієнтний (43,59 %) характеризується вираженою поступовою редукцією основної клінічної симптоматики даного психічного розладу.
4 Залежно від клінічного варіанта ПТСР (тривожний, астенічний, дисфоричний, іпохондричний, дисоціативний) і РА (депресивний, тривожний, змішаний тривожно-депресивний, варіант з поведінковими порушеннями) було запропоновано схеми їх фармакологічного лікування з використанням різних груп препаратів: антидепресантів, транквілізаторів, тимостабілізаторів, снодійних засобів і ноотропів, а також β-адреноблокаторів. У пацієнтів з ПТСР медикаментозне лікування є обов’язковим і тривалим, в той час як при РА використання фармпрепаратів є симптоматичним і короткочасним.
5 Створено новий психокорекційно-психотерапевтичний комплекс для лікування пацієнтів з ПТСР і РА, який включає методики когнітивно-поведінкової терапії (когнітивну терапію Бека та техніки, що моделюють поведінку), а також методику прогресивної м’язової релаксації. Було розроблено і апробовано алгоритм терапевтичного втручання для даного контингенту хворих. У разі домінування когнітивних та/або емоційних розладів у структурі психопатологічних порушень хворих на ПТСР і РА застосування ППК розпочинається з КТБ, до якої приєднуються МТ і ПМР з 3-4-го тижня при РА та з 6-8-го тижня при ПТСР. Якщо переважає психовегетативна симптоматика, то лікування розпочинають із застосування ПМР, до якої приєднують КТБ (при ПТСР з 4-6-го тижня, при РА з 3-го тижня), а на завершальному етапі МТ (при ПТСР з 8-12-го тижня, а при РА з 4-6-го тижня). При домінуванні поведінкових порушень алгоритм застосування ППК розпочинають з технік, що моделюють поведінку, до яких приєднують КТБ (з 2-го тижня при РА, з 3-4-го тижня при ПТСР). На завершальному етапі до цього комплексу методик додають методику ПМР (з 3-4-го тижня при РА, з 5-6-го тижня при ПТСР).
6 Частота терапевтичних сесій когнітивно-поведінкової терапії становить 1-2 рази на тиждень, а їх тривалість 60-90 хвилин. Сеанси з застосуванням технік, що моделюють поведінку, проводяться з частотою 1-2 рази на тиждень і тривають 60-90 хв. Релаксаційний тренінг проводиться переважно в індивідуальній формі (у вигляді сеансів самонавчання 1-2 рази на добу), але може бути застосований і в груповій (2-3 рази на тиждень). Тривалість одного сеансу від 30 (індивідуальний) до 60 хвилин (груповий). Повний курс застосування ППК становить від 2 до 3 місяців у пацієнтів з РА та від 6 місяців до декількох років - у хворих на ПТСР (за показаннями можливе приєднання до даного курсу інших методик та технік психотерапевтичного впливу).
7 Розроблено комплексний метод терапії хворих на ПТСР і РА на підставі сумісного застосування створеного ППК та медикаментозних препаратів. У рамках цього методу разом використовувались обрані психотерапевтичні методики та техніки у поєднанні з фармакологічними засобами (антидепресанти, транквілізатори, снодійні засоби, тимостабілізатори, ноотропні і ГАМК-ергічні препарати, β-адреноблокатори).
8 Розроблений нами комплексний метод терапії виявився ефективним як для лікування хворих на ПТСР, так і пацієнтів з РА. У пацієнтів з ПТСР, які отримали комплексне лікування, повне одужання спостерігалось у 34,48 % пацієнтів, а суттєве поліпшення стану здоров’я у 41,38 %. Отже у 75,86 % хворих на ПТСР відзначався позитивний ефект від комплексної терапії. У групі хворих на ПТСР, які отримали медикаментозне лікування, повне одужання спостерігалось у 23,33 % пацієнтів, а суттєве поліпшення стану здоров’я у 43,34 %, тобто у 66,67 % хворих на ПТСР відзначався позитивний ефект від фармакологічного лікування.
9 У групі хворих на РА, які отримували курс комплексного лікування, повне одужання відзначалося у 53,85 % осіб. У 25,64 % хворих мала місце стійка тенденція до зменшення ознак даного розладу. Отже у 79,49 % хворих на РА зафіксовано позитивний ефект від психотерапевтичного втручання. У пацієнтів з РА, які лікувалися за допомогою лише фармакологічних засобів, повне одужання досягнуто у 46,15 % осіб. У 35,90 % хворих спостерігалася стійка тенденція до зменшення ознак даного розладу. Таким чином, у 82,05 % хворих на РА отримано позитивний ефект від фармакологічного втручання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Тарабрина Н.В. Практикум по психологии посттравматического стресса. - СПб: Питер, 2001. 272 с.
2. Pitman R.K. PTSD, Conditioning and Network Theory //Psychiatric Annals. - 1998. P.182189.
3. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства: руководство для врачей. Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. 576 с.
4. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства: Учебное пособие. - М.: Медицина, 2000. 496 с.
5. Oppenheim H. Die traumatischen Neurosen. - Berlin, 1889.
6. Посттравматичні стресові розлади: діагностика, лікування, реабілітація: Методичні рекомендації /Волошин П.В., Шестопалова Л.Ф., Підкоритов В.С. - Харків, 2002. - 47 с.
7. Иванов Ф.И. Реактивные психозы в военное время. - Л.: Медицина, 1970. - 168 с.
8. Нервно-психические заболевания военного времени (сборник статей) //под ред. В.Н. Мясищева. - Л.: Медгиз, 1945. - 128 с.
9. Нервные и психические заболевания военного времени (сборник научных работ) //под ред. А.С. Шмарьяна. - М.: Медгиз, 1948. - 272 с.
10. Нервные и психические заболевания в условиях военного времени //под ред. Р.Я. Голант. - Л.: Медгиз, 1948. - 288 с.
11. Шестопалова Л.Ф., Кожевникова В.А., Болотов Д.М. Нарушения личностного функционирования у людей, переживших экстремальные события, и их психотерапевтическая коррекция //Український медичний альманах. 2004. Т. 7, № ; (додаток). С. 123-126.
12. Болотов Д.М. Расстройства адаптации у лиц, переживших экстремальные ситуации, и их психотерапевтическая коррекция //Ж. психиатрии и мед. психологии. 2004. - № 4(14). С. 130-133.
13. Ениколопов С.Н. Психотерапия при посттравматических стрессовых расстройствах //Российский психиатрический журнал. - 1998. - №3. - С. 50-56.
14. Beck J.S. Cognitive therapy basics and beyond. New York: Guildford Press. 1995. 437 p.
15. Федоров А.П. Когнитивно-поведенческая психотерапия. - СПб: Питер, 2002. 352 с.
16. Даршкевич Л.О. Травматический невроз. - Казань, 1916.
17. Аствацатуров М.И. Избранные труды. - М.: Медгиз, 1939. - 364 с.
18. Давыденков С.Н., Гейманович А.И. Клиника травматического невроза //Травматический невроз. - Харьков, 1918. - С. 19-57.
19. Осипов В.П. Руководство по психиатрии. - М.: Медгиз,1931. - 482с.
20. Гиляровский В.А. Старые и новые проблемы психиатрии. - М.: Медгиз, 1946. - 298 с.
21. Лурия А.Р. Восстановление функций мозга после военной травмы //Афазия и восстановительное обучение: тексты. - М.: Медицина, 1983. - С. 143-148.
22. Ганнушкин П.Б. Избранные труды. М.: Медицина, 1964. 291с.
23. Kardiner A. The Traumatic Neuroses of War. - N.Y., 1941.
24. Keane T.M., Zimering R.T., Caddell F.M. A behavioral formulation of PTSD In Vietnam veterans //Behav. Therapy. - 1985. - V.8. - P.9-12.
25. Figley C. R. Stress Disorders among Vietnam Veterans. - N. Y. - 1978. Р. 216- 278.
26. McCarroll, J.E., Ursano, R.J., Fullerton, C.S., Lundy, A.C. Anticipatory stress of human remains from the Persian Gulf War: Predictors of intrusion and avoidance //Journal of Nervous and Mental Disease. - 1995. - V.183. - P. 700-705.
27. Archibald H.C., Long D.M., Miller C. & Tuddenham R.D. Gross stress reaction in combat C a 15-year follow-up //Am. J. of Psychiatry. 1978. V.101. P.132-140.
28. Lee, K.A., Vaillant, G.E., Torrey, W.C., Elder, G.H. A 50-year prospective study of the psychological sequelae of World War ІІ combat //Am. J. Psychiatry. - 1995. - V. 152(4). - P. 516-522.
29. Beck A.T., Ward C.H., Mendelson M. An inventory for measuring depression //Archives of General Psychiatry.- 1961. - V.4. - P. 561 571.
30. Березин Ф.Б. психическая и психофизиологическая адаптация человека. Л.: Наука, 1988. 295 с.
31. Зеленова М.Е., Лазебная Е.О., Тарабрина Н.В. Психологические особенности посттравматических стрессовых состояний у участников войны в Афганистане //Психол. журн. 1997. -Т.18. - №2. С. 34-49.
32. Тарабрина Н.В., Лазебная Е.О. Синдром посттравматических стрессовых нарушений: современное состояние и проблемы//Психол. журн. 1992 - Т.13 - N2. - С. 14-29.
33. Лазебная Е.О., Зеленова М.Е. Структура травматического опыта участников боевых действий в Афганистане и особенности переживания военного травматического стресса //Психол. журн. 1995. - Т.16. - №2. С. 22-34.
34. Сидоров П.И., Литвинцев С.В., Лукман М.Ф. Психическое здоровье ветеранов войны в Афганистане. Архангельск, 1999. 375 с.
35. Брусиловский Л.Я., Бруханский Н.П., Сегалов Т.Я. Землетрясение в Крыму и невропсихический травматизм. - М., 1928. - 107 с.
36. Александровский Ю.А., Лобастов О.С., Спивак Л.И., Щукин Б.П. Психогении в экстремальных условиях. М., 1991.
37. Логановский К.Н. Клинико-эпидемиологические аспекты психиатрических последствий Чернобыльской катастрофы //Социальная и клиническая психиатрия. - 1999. - № 1. - С. 5-17.
38. Панченко О.А., Табачников С.И. Психические расстройства у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС //Ж. неврол. и психиатр. 1996. Т.96. - №5. С. 34-37.
39. Amick-McMullan A., Kilpatrick D.G., Veronen L.J., Smith S. family survivors of homicide victims: Theoretical perspectives and anexplotary study //J. of traumatic study. 1989. V.2. P. 21-35.
40. Burgess A., Holmstrom R. rape trauma syndrome //Am. J. of Psychiatry. 1974. V.131. P. 981-985.
41. Cassiday K.L., McNally R.J., Zeitlin S. Cognitive processing of trauma cues in rape victims with post-traumatic stress disorders //Cognitive Therapy and Research. 1992. V.16. P. 283-295.
42. Kilpatrick D.G., Veronen L.J., Best C.L. Factors predicting psychological distress among rape victims //Trauma and its wake/ ed. Figley C.R. N.Y. - 1985. V.1.
43. Шестопалова Л.Ф. Характеристика емоційно-особистісної сфери учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання //Чорнобиль і соціум. - Київ: Ін-т соціології НАН, 2000. С. 124-137.
44. Табачников С.И., Титиевский С.В., Найденко С.И. Изучение показателей социально-психологической адаптации участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС //Социально-психологические и неврологические аспекты последствий аварии на ЧАЭС. Киев, 1993. С.5455.
45. Тарабрина Н.В., Лазебная Е.О., Зеленова М.Е., Ласко Н.Б., Орр С.Ф., Питман Р.К. Психофизиологическая реактивность у ликвидаторов аварии на ЧАЭС. //Психологический журнал. 1996. - Т.17, №2. С. 30-45.
46. Тарабрина Н.В., Лазебная Е.О., Зеленова М.Е. Психологические особенности посттравматических расстройств у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС //Психологический журнал. - 1994. - Т.15, № 5. - С. 67-77.
47. Тарабрина Н.В., Петрухин Е.В. Психологические особенности восприятия радиационной опасности //Психологический журнал. - 1994. - Т. 15, № 1. - С. 27-39.
48. Яковенко С.І. Психологія людини за умов радіоекологічного лиха. - К.: ”Чорнобильінтерінформ”, 1996. - 173 с.
49. Яковенко С.І., Лисенко В.І. Соціально-психологічна допомога при надзвичайних ситуаціях та критичних інцидентах. Монографія. - К.: Центр соціальних експертиз і прогнозів Інституту соціології НАНУ, 1999. - 226 с.
50. Напреєнко О.К., Нягу А.І., Логановський К.М., Здоренко Л.Л. Експертиза психічної працездатності у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи //Архів психіатрії. - 2001. - №1-2. - С. 7-13.
51. Краснов В.Н., Юркин М.М., Войцех В.Ф. Психические расстройства у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Сообщение Ι: структура и патогенез //Социальная и клиническая психиатрия. - 1993. - № 1. - С. 5-10.
52. Кукуруза А.В. Особенности формирования личности и профилактика психической дезадаптации у школьников, эвакуированных из 30-км зоны после аварии на Чернобыльской АЭС //Автореф. дисск. психол. наук. - К., 1996. - 19 с.
53. Моляко В.А. Психологические последствия Чернобыльской катастрофы //Психологический журнал. - 1992. - Т. 13, № 1. - С. 135-146.
54. Миско Е.А., Тарабрина Н.В. Особенности жизненной перспективы у ветеранов войны в Афганистане и ликвидаторов аварии на ЧАЭС //Психологический журнал. - 2004. - Т.25, № 3. - С. 44-52.
55. Бузунов В.А., Дружинин А.М., Дружинина Е.С. Опыт изучения психологических последствий аварии на Чернобыльской АЭС //Вестник Российской АМН. - 1993. - №3. - С. 27-31.
56. Психиатрия на рубеже тысячелетий. Материалы научно-практической конференции. - Ростов-на-Дону, 1999. - 448 с.
57. Хавенаар Й.М. После Чернобыля. Исследование психологических факторов, воздействующих на здоровье после радиационной катастрофы (пер. с англ.). М., 1996. 189с.
58. Румянцева Г.М., Левина Т.М., Чинкина О.В. и др. Факторы риска психической дезадаптации населения, пострадавшего от экологической катастрофы, и особенности медико-психологической и психиатрической помощи /Пограничная психиатрия (сборник научных трудов). Под ред. Ю.А. Александровского. М.:ГНЦСиСП им. В.П. Сербского, 2001. 241с.
59. Румянцева Г.М. Социальные факторы и психолого-психиатрические последствия аварии на Чернобыльской АЭС //Руководство по социальной психиатрии /Под ред. Т.Б. Дмитриевой. - М.: Медицина, 2001. - С. 98-99.
60. Шамарин В.М., Мартынчик Е.А., Анискин Д.Б. Оценка уровня психосоциального стресса и его последствий у участников ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС //Социальная и клиническая психиатрия. - 2003. - Т. 13, № 2. - С. 33-37.
61. Шестопалова Л.Ф. Клинико-психологическое исследование факторов и условий формирования посттравматических стрессовых расстройств у лиц, переживших экстремальные события //Український вісник психоневрології. - Т. 10, вип. 2(31). - 2002. - С. 158-159.
62. Шестопалова Л.Ф. Реабилитация больных с посттравматическими стрессовыми расстройствами: принципы и подходы к психокоррекционной работе //Архів психіатрії. - 2001. - № 4(27). - С. 83-86.
63. Шестопалова Л.Ф. Клініко-психопатологічні аспекти переживання людиною життєвонебезпечних ситуацій /Реабилитация и абилитация человека. Интегративно-информационные технологии: Мат. ІІІ научно-практ. конф. Киев, 2004. . С. 448-457.
64. Болотов Д.М. Расстройства адаптации у лиц, переживших экстремальные ситуации, и их психотерапевтическая коррекция //Ж. психиатрии и мед. психологии. 2004. - № 4(14). С. 130-133.
65. Horowitz M.J., Wilner N., Alvares W. Impact of event scale: A measures of subjective stress // Psychosom. Med. 1979. V.41. P.209 218.
66. Traumatic stress: the effects of overwhelming experience on mind, body and society /editors, Bassel A. van der Kоlk, Alexander C. McFarlane, Lars Weisaeth. - New York: The Guilford Press, 1996. 597 p.
67. Классификация психических и поведенческих расстройств: Клинические описания и указания по диагностике. - К.: Факт, 1999. - 272 с.
68. Критерії діагностики і лікування психічних розладів та розладів поведінки у дорослих: Клінічний посібник. - Харків: Арсіс, 2001. - 303 с.
69. Davidson J.R.T., Hughes D., Blazer D.G. PTSD in the community: an epidemiological study. //Psychol. Med. - 1991. Vol. 21. P. 713-721.
70. Омельянович В.Ю. Проблема посттравматического стрессового расстройства в современной психиатрии //Журнал психиатрии и медицинской психологии. 1999. - № 2(6). С. 131-136.
71. Stretch R.H., Knudson K.H., Durand D. Effects of preliminary and military trauma on the development of PTSD symptoms in female and male active duty soldiers. // Mil. Med. - 1998. V. 163. P. 466-470.
72. Resnick H.S., Kilpatrick D.G., Dansky B.S. et al. Prevalence of civilian trauma and PTSD in a representative national sample of women //J. Consult. Clin. Psychol., 1993. V. 61. P. 984-991.
73. Prigerson H.G., Maciejewski P.K., Roseheck R.A. Combat trauma: trauma with highest risk of delayed onset and unresolved posttraumatic stress disorder symptoms, unemployment, and abuse among men //J. Nevr. Ment. Dis. - 2001. - V. 189(2). - P. 99-108.
74. Solomon Z., Benbenishty R. The role of proximity, immediacy and expectancy in frontline treatment of combat stress reactions among Israelis in the Lebanon War // Amer. J. Psychiat. - 1986. - V. 143,№ 5. - P. 613-617.
75. Solomon Z., Miculincer M., Benbenishty R. Combat stress reaction clinical manifestations and correlates // Mil. Psychol. - 1989. - V. 1,№ 1. - P. 35-47.
76. Breslau N., Davis C.G., Andreski P., Peterson E.L. Traumatic events and posttraumatic stress disorder in an urban populations of young adults. // Arch. Gen. Psychiatry. - 1991. V. 48. P. 216-222.
77. Boudreaux E., Kilpatrick D.G., Resnick H.S. et al. Criminal victimization, posttraumatic stress disorder, and comorbid psychopathology among a community sample of women. // J. Traumatic stress. - 1998. Vol. 11. P. 665-678.
78. Логановский К.Н. Клинико-эпидемиологические аспекты психиатрических последствий Чернобыльской катастрофы //Социальная и клиническая психиатрия. - 1999. - № 1. - С. 5-17.
79. Михайлов Б.В., Черкасов В.Г., Маркова М.В., Астапов Ю.Н. Посттравматические стрессовые расстройства в Украине /клиника, диагностика, принципы восстановительной терапии //Укр. мед. альманах. 2000. Т. 3,№ 2. С. 106-107.
80. Шестопалова Л.Ф., Підкоритов В.С. Проблеми психологічних наслідків впливу на людину різноманітних екстремальних подій //Постчорнобильський соціум: 15 років по аварії: Монографія Київ: Ін-т соціології НАН, 2000. С.104-116.
81. Breslau N. Epidemiology of trauma and posttraumatic stress disorder. In: Psychological trauma (Yehuda R., ed.), American Psychiatric Press Review of Psychiatry. Washington, DC, 1998. V. 17. P. 1-29.
82. Breslau N., Davis C.G., Andreski P., Peterson E.L. Traumatic events and posttraumatic stress disorder in an urban populations of young adults. // Arch. Gen. Psychiatry. - 1991. V. 48. P. 216-222.
83. Breslau N., Chilcoat H.D., Kessler R.C., Davis C.G. Previous exposure to trauma and PTSD effects of subsequent trauma. // Am. J. Psychiatry. - 1999. V. 156. P. 902-907.
84. Тукаев Р.Д. Психическая травма и суицидальное поведение: аналитический обзор литературы с 1986 по 2001 годы //Социальная и клиническая психиатрия. - 2003. - № 1. - С. 151-163.
85. Кондратьева М.С. Особенности психических расстройств, возникающих у женщин при чрезвычайных ситуациях (ЧС), и разработка принципов их терапии// Первый Национальный конгресс по социальной психиатрии «Психическое здоровье и безопасность в обществе»: Научные материалы. - М., 2004. - С. 69-70.
86. Напреенко А.К., Марчук Т.Е. Посттравматическое стрессовое расстройство (обзор литературы) //Архів психіатрії. 2001. - № 3(26). С. 33-42.
87. Павлова М.С. Посттравматическое стрессовое расстройство. Острые и отдаленные реакции на травму //Российский психиатрический журнал. 1999. - №1. С. 46-49.
88. Погосов А.В., Смирнова Л.В. Некоторые актуальные аспекты посттравматических стрессовых расстройств //Архів психіатрії. 2001. - № 4(27). С. 81-82.
89. Breslau N. et al. A second look at comorbidity in victims of trauma: the posttraumatic stress disorder major depression connection //Biol. Psychiatry. 2000. - №48(9). P. 902-909.
90. Farberow N.L., Kang H.K., Bullman T.A. Combat experience and post service psychosocial status as predictor of suicide in Vietnam veterans //J. of nerv. and mental desease. 1990. V. 178. P. 32-37.
91. Hendin H., Haas A. Suicide and guilt as manifestation of PTSD in Vietnam combat veterans //Am. J. of Psychiatry. 1991. V. 148. P. 586-591.
92. Hiley-Young B. et al. Warzone violence in Vietnam: an examination of premilitary, military and postmilitary factors in PTSD in-patients //J. of traumatic stress. 1995. - №8. P. 125-141.
93. Kramer T.L. et al. The comorbidity of PTSD and suicidality in Vietnam veterans //Suicide and Life-threatening behavior. 1994. V. 24. P. 58-67.
94. Авденюк Л.Н. Психокоррекция агрессивного поведения участников локальных военных конфликтов. /Серийные убийства и социальная агрессия. Медицинские аспекты социальной агрессии. Ростов-на-Дону: Изд-во ЛРНЦ «Феникс», 2001. - С. 7-10.
95. Карбовнич О.Л. Варіанти аутоагресивної поведінки у хворих з посттравматичними стресовими розладами //Український вісник психоневрології. - Т. 10, вип. 2(31). - 2002. - С. 113-114.
96. Чуприков А.П., Пилягина Г.Я. К вопросу о необходимости организации суицидологической службы в Украине //Український вісник психоневрології. - Т. 10, вип. 2(31). - 2002. - С. 154-157.
97. Розанов В.А. Нейробиохимические аспекты суицидального поведения //Український медичний часопис. - 1999. - №6(14). - С. 5-12.
98. Kramer T.L. et al. The comorbidity of PTSD and suicidality in Vietnam veterans //Suicide and Life-threatening behavior. 1994. V. 24. P. 58-67.
99. Rudd M.D. et al. Diagnostic comorbidity in persons with suicidal ideation and behavior //Am. J. of Psychiatry. 1993. V. 150. P. 928-934.
100. Ferrada-Noli M. Alexithymia as a marker for suicidal behavior in posttraumatic stress disorder //Material of 6-th European symposium on suicide and suicidal behavior. Lund, Sweden. 1996. Abstracts 16:4.
101. Ferrada-Noli M. Social-psychological vs. socio-economic hypothesis on the epidemiology of suicide. An empirical study //Psychological reports. 1996. V. 79. P. 707-710.
102. Kardiner A. The social distress syndrome of our time //J. Amer. Acad. Psychoanal. 1978. V.1. P. 89-101.
103. Селье Г. Очерки об адаптационном синдроме. М., 1960. С. 36.
104. Човдырова Г.С. О некоторых клинических вариантах посттравматического стрессового расстройства у сотрудников органов внутренних дел /Пограничная психиатрия (сборник научных трудов). Под ред. Ю.А. Александровского. М.:ГНЦСиСП им. В.П. Сербского, 2001. 241 с.
105. Шпикалов А.Ю. Расстройства адаптации у безработных Москвы (клиническая типология и принципы терапии) /Пограничная психиатрия (сборник научных трудов). Под ред. Ю.А. Александровского. М.:ГНЦСиСП им. В.П. Сербского, 2001. 241 с.
106. Kleber R.J., Brom D. Coping with trauma. Theory, privation and treatment. Amsterdam: Swets Leitling, 1992. 317 p.
107. Румянцева Г.М., Левина Т.М., Кривоносов С.П., Плыплина Д.В. Дистресс и дозовые нагрузки //Опыт работы по реабилитации пострадавших от Чернобыльской катастрофы. Новозыбков, 1994.
108. Абрамов А.В. Общие проблемы психической адаптации в условиях хронического эмоционального стресса у сотрудников органов внутренних дел //Журн. психиатрии и мед. психологии. - 2002. - № 1 (9). - С. 125-134.
109. Зивзах М.В. Психотерапия в структуре подготовки личного состава сотрудников специальных подразделений органов внутренних дел //Медицинские исследования. - 2001. - Т. 1, вип. 1 (тематичний). - С. 118.
110. Напрєєнко О.К., Марчук Т.Є. Клінічні варіанти перебігу стійких змін особистості після перенесеного катастрофічного переживання, як варіанту несприятливого перебігу посттравматичних стресових розладів //Український вісник психоневрології. 2002. Т. 10, вип. 1 (30). - С. 132-134.
111. Колодзин Б. Как жить после психической травмы. М.: Шанс, 1992. 92 с.
112. Mitchell J.T. Helping the helper: Practice and policy in the 1990’s /Third European Conference on Traumatic Stress. Bergen, Norway, 1993. P. 25.
113. Черкасов В.Г., Михайлов Б.В., Маркова М.В. Медикаментозная терапия и организационные принципы оказания медицинской помощи больным с посттравматическим стрессовым расстройством //Архів психіатрії. 2001. - № 3(26). С. 42-44.
114. Van der Kolk B.A. The drug treatment of posttraumatic stress disorders. //J. of Affect. Dis. - 1987. - №13. - P. 203-213.
115. Stein D.J., Ipser J.C., Seedat S. Pharmacotherapy for post traumatic stress disorder. Cochrane Database of Systematic Reviews: Reviews. 2006. - Issue №1. - John Wiley & Sons, Ltd Chichester, UK.
116. Van der Kolk B.A. The psychobiology and psychopharmacology of PTSD // Human Psychopharmacology: Clinical and Experimental. 2001. - V.16. №1. - P.49-64.
117. Ipser J.C., Seedat S., Stein D.J. Pharmacotherapy for prevention of post-traumatic stress disorder. Cochrane Database of Systematic Reviews: Protocols. 2006. - Issue №4. - John Wiley & Sons, Ltd Chichester, UK.
118. Подкорытов В.С. Фармакотерапия при депрессивных расстройствах актуальная проблема психиатрии XXI века //Архів психіатрії. 2001. - №3(26). С. 12-17.
119. Davidson J. Drug therapy of post-traumatic stress disorder //Brit. J. Psychiatry. 1992. - № 160. P.309-314.
120. Fluoxetine in post-traumatic stress disorder /Van der Kolk B.A., Dreyfuss D., Michael M., et al. //J. Clin. Psychiatry. 1994. - № 55(12). P.517-522.
121. Silver J.M., Sandberg D.P., Hales R.E. New approaches in the pharmacotherapy of post-traumatic stress disorder //J. Clin. Psychiatry. 1990. - №51 (Suppl. 10). P.33-38.
122. Sutherland S.M., Davidson J.R.T., Pharmacotherapy for post-traumatic stress disorder //Psychiatric. North. Am. 1994. - № 17(2). P.409.
123. Treatment of post-traumatic stress disorder with amitriptylin and placebo / Davidson J.R.T., Kudler h., Smith R., et al. //Arch. Gen. Psychiatry. 1990. - № 47. P.259-266.
124. A double blind, randomized, placebo-controlled multicenter study of brofaromine in the treatment of post-traumatic stress disorder /baker D.G., Diamond B.L., Gilette G., et al. //Psychopharmacology. 1995. - № 122. P.386-389.
125. Shin L.M., Shin P.S., Heckers S., et al. Hippocampal function in posttraumatic stress disorder // Hippocampus. - V.14. №3. - P.292-300.
126. Линдауэр Р.Й.Л., Карльер Б.П.Р., Герсонс Б.П.Р. Нейробиология посттравматического стрессового расстройства // Социальная и клиническая психиатрия. - 2003. - № 1. - С. 146-149.
127. Friedman M.J. Biological Approaches to the Diagnosis and Treatment of PTSD //J. Traumatic Stress. 1991. V.4.№.1. P.67 91.
128. Resnick, H., Yehuda, R., Pitman, R.K., Foy D.M. Effect of previous trauma on acute plasma cortisol level following rape // Am. J. Psychiatry.- 1995. - V. 152. - P. 1675-1677.
129. Yehuda, R., Kahana, B., Binder-Byrnes, K., Southwick, S., Mason, J. Low urinary cortisol excretions in Holocaust survivors with post traumatic stress disorder // Am. J. Psychiatry.- 1995. - V. 152. - P. 982-986.
130. Психологическая диагностика индекса жизненного стиля (под ред. Л.И. Вассермана). Методические рекомендации Минздрава РФ. Санкт-Петербург. 1999.-50с.
131. Фрейд З. Психология бессознательного: Сб. произведений (под ред. М.Г. Ярошевского). М.: Просвещение. 1989. 448с.
132. Фрейд З. Психология «Я» и защитные механизмы. М.: Наука, 1993. - 374 с.
133. Павлова М.С. Индивидуальные и общественные реакции в ответ на травму и бедствие. Структура хаоса. // Российский психиатрический журнал. - 1999. - №1. - С. 46-49.
134. Фанталова Е.Б. Об одном методическом подходе к исследованию мотивации и внутренних конфликтов //Психологический журнал. Т.13, №1. 1992. С.107-117.
135. Тарабрина Н.В., Соколова Е.Д., Лазебная Е.О., Зеленова М.Е. Посттравматическое стрессовое расстройство: психологические и клинические особенности, вопросы терапии //Materia Medika. - 1996. - №1(9). - С. 57-68.
136. Шамрей В.К., Литвинцев С.В., Маклаков А.Г. и др. Опыт оказания психиатрической и медико-психологической помощи при ликвидации последствий аварии на подводной лодке «Курск» //Российский психиатрический журнал. - 2001. - № 1. - С.36 - 41.
137. Розанов В.А., Моховиков А.Н., Стилиха Р. Предупреждение самоубийств у молодежи. Семейное руководство. Одесса: Ветаком, 2002. 16с.
138. Волошин П.В., Шестопалова Л.Ф., Подкорытов В.С. Медико-психологические аспекты экстремальных событий и проблема посттравматических стрессовых расстройств //Международный медицинский журнал. 2000. Т. 6, № 3. С. 31-34.
139. Н.В.Тарабрина, Лазебная Е.О. Синдром посттравматических стрессовых нарушений: современное состояние проблемы // Психологический журнал. - 1992. - Т. 13,№ 2. - С. 14-29.
140. Brett E.A., Ostroff R. Imagery and Post-traumatic Stress Disorder: An overview //Am. J. Psychiatry. - 1985. - V. 142. - P. 417-424.
141. Sherman J.J. Effects of psychotherapeutic treatments for PTSD: A meta-analysis of controlled clinical trials //J. of Traumatic Stress. 1998. V.11. - №3. P.413-435.
142. Turner W., Macdonald G.M., Dennis J.A. Cognitive-behavioural training interventions for assisting foster careers in the management of difficult behavior //Cochrane Database of Systematic Reviews. 2005. №2. - John Wiley & Sons, Ltd Chichester, UK.
143. Rose S., Bisson J., Churchill R., Wessely S. Psychological debriefing for preventing post traumatic stress disorder (PTSD) //Cochrane Database of Systematic Reviews. 2002. - №2. - John Wiley & Sons, Ltd Chichester, UK.
144. Binks C.A., Fenton M., McCarthy L., Lee T., Adams CE, Duggan C. Psychological therapies for people with borderline personality disorder //Cochrane Database of Systematic Reviews. 2006. - №1. - John Wiley & Sons, Ltd Chichester, UK.
145. Bisson J., Andrew M. Psychological treatment of post-traumatic stress disorder (PTSD) //Cochrane Database of Systematic Reviews. 2005. - №2. - John Wiley & Sons, Ltd Chichester, UK.
146. Abbass A.A., Hancock J.T., Henderson J., Kisely S. Short-term psychodynamic psychotherapies for common mental disorders //Cochrane Database of Systematic Reviews. 2006. - №4. - John Wiley & Sons, Ltd Chichester, UK.
147. Guay S., Billette V., Marchand A. Exploring the links between posttraumatic stress disorder and social support: Processes and potential research avenues //J. of Traumatic Stress. 2006. V.19. - №3. P.327-338.
148. Rose S., Bisson J., Churchill R., Wessely S. Psychological debriefing for preventing post traumatic stress disorder (PTSD) //The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2006. - №4. - John Wiley and Sons, Ltd. Chichester, UK.
149. Bisson J., Andrew M. Psychological treatment of post-traumatic stress disorder (PTSD) //The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2006. -№4. - John Wiley and Sons, Ltd. Chichester, UK.
150. Horowitz M.J. Phaze oriented treatment of stress response syndromes //Am. J. Psychotherapy. - 1973. - V. 27. - P. 506-515.
151. Lazarus R.S. Progress on a cognitive motivational-relational of emotion //American Psychologist. - 1991. - V. 46. - P. 819-837.
152. Folkman S., Schaefer C., Lazarus R.S. Cognitive processes as mediator of stress and coping /V. Hamilton, D. M. Warburton (Eds.). Human stress and cognition: An information processing approach. N. Y.: Willy, 1979. - P. 265-298.
153. Бодров В.А. Когнитивные процессы и психологический стресс //Психологический журнал. - 1996. - Т. 17,№ 4. - С. 64-74.
154. Bandura A. Self-effeciancy: Toward a unifying theory of behavioral change //Psychological Review. - 1977. - V. 84. - P. 191-215.
155. Peterson C., Seligman M.E.F., Vaillant G.E. Pessimistic explanatory style is a risk factor for physical illness: A thirty-five-year longitudinal study //J. of Personality and Social Psychology. - 1988 - V. 55. - P. 23-27.
156. Janoff-Bulman R., Timko C. Coping with traumatic life events: The role of denial in light of peoples assumptive words //Coping with negative life events /Eds C.R. Snyder, C.E. Ford, N.Y., 1987. - P. 135-159.
157. Frankenhauser M. A psychological framework for research of human stress and coping //Dynamics of stress. M.H. Appley, R. Trumbull. N. Y.: Plenum Press. - 1986. - P. 101-116.
158. Green B.L., Wilson J.P., Lindy J.D. Conceptualizing PTSD: A psychosocial framework //Trauma and its Wake. Ed. C. R. Figly. - N. Y., Brunner-Mazel, 1985. - P. 53-69.
159. Lyons J. A. Strategies for assessing the Potential for Positive Adjustment Following Trauma //J. of Traumatic Stress. - 1991. - V. 4. - № 1. - P. 93-111.
160. Bryant R.A., Marosszeky J.E., Crooks J., Bagueley I.J., Gurka J.A. Posttraumatic stress disorder and psychosocial functioning after severe traumatic brain injury // J. Nevr. Ment. Dis. - 2001.- V. 189(2). - P. 109-113.
161. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита //Психол. журн. 1994. - Т.15. - № 1. С. 3-18.
162. Шапкин С.А., Дикая Л.Г. Деятельность в особых условиях: компонентный анализ структуры и стратегий адаптации //Психологический журнал. 1996. - Т.17. - № 1. С. 19-34.
163. Арсел Л.Т. Психосоциальная помощь жертвам войны. М.: "Сфера", 1998.
164. Newburn T. Disaster and After. Social Work in the Aftermath of Disaster. 1993.
165. Положий Б.С. Психическое здоровье и и социальное состояние общества //В кн.: очерки социальной психиатрии. М., 1998. С. 272-309.
166. Pitman R.K. Post-traumatic Stress Disorder, Conditioning, and Network Theory //Psychiatric Annals. - 1988. - №18. Р. 148-156.
167. Pitman R.K., Orr S.P. Psychophysiology of PTSD //New directions in Affective Disorders /Eds B. Leres, S. Gershon. N.Y. 1989. P. 447 450.
168. Orr S.P., Claiborn J.M., Altman B., Forgue D.F., et al. Psychometric Profile of PTSD: Correlations with Psychophysiologic Responses //J. of Consulting and Clinical Psychology. - 1990. - №58. P. 121-134.
169. Orr S.P. Psychophysiologic Studies of PTSD // Biological Assessment and Treatment of Post-traumatic Stress Disoder /Ed. E.L. Giller. Washington, 1990. P. 137157.
170. Kolb L.C. A critical survey of hypotheses regarding PTSD in light of recent research findings //J. Traumatic Stress. 1988. V.1. P.291 304.
171. Friedman M.J. Biological Approaches to the Diagnosis and Treatment of PTSD //J. Traumatic Stress. 1991. V.4.№.1. P.67 91.
172. Bremner, J., Randall, P., Scott T.M., Broner, R.A., Seibyl, J., Southwick, S.M. and at al. MRI-based measures of hyppocampal volume in patients with PTSD //Am. J. Psychiatry. - 1995. - V. 152. - P. 973-981.
173. Horowitz M.J. Stress response syndromes. 2-nd edition. New York, 1986. 268 p.
174. Horowitz M.J. Analytic theory and stress response syndromes //Amer. J. Psychother. 1973. Vol. 27. P. 506-515.
175. Horowitz M.J. Principles pf psychodynamic therapy at patients with PTSD //Arch. Gen. Psychiatry. 1974. Vol. 31. P. 768-781.
176. Figley C.R. Post-traumatic therapy and victims of violence /Ed. F. Ochberg. New York, 1988. p. 3-18.
177. Frederick C.J. Cataclysm, crises and catastrophes: Psychology in action /Eds. S. Murphy, J. Laube. Washington, 1985. P. 133-148.
178. Meichenbaum D., Cameron R. Stress reduction and prevention /Eds. D. Meichenbaum, M. Jaremko. New York, 1983. P. 76-91.
179. Denman C. Cognitive-analytic therapy //Advances in Psychiatric Treatment. 2001. Vol. 7. P. 243-256.
180. Brockman B., Poynton A., Ryle A. et al. Effectiveness of time-limited therapy carried out by trainees. Comparison of two models //Brit. J. Psych. 1987. Vol. 151. P. 602-610.
181. Cowmeadow P. Deliberate self harm and cognitive analytic therapy //Int. J. of Short Term Psychother. 1994 Vol. 9. P. 135-150.
182. Margison F. Cognitive analytic therapy: a case study in tr