ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ЩОДО ОСІБ ІЗ КОРОТКОЧАСНИМИ ПСИХОТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ ПСИХІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АЛКОГОЛЬНОГО ТА ОРГАНІЧНОГО ҐЕНЕЗУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ здоров'я України
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

На правах рукопису

МЕЛЬНИК АЛІНА ВАСИЛІВНА

УДК: 616.89+61:340.63

ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ЩОДО ОСІБ
ІЗ КОРОТКОЧАСНИМИ ПСИХОТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ
ПСИХІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АЛКОГОЛЬНОГО ТА ОРГАНІЧНОГО ҐЕНЕЗУ

14.01.16 - психіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Табачніков Станіслав Ісакович
доктор мед. наук, професор

КИЇВ 2008

Зміст

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

..4

ВСТУП ...........

..5

РОЗДІЛ 1

Теоретичний аналіз сучасного стану проблеми профілактики суспільно небезпечних дій хворих з короткочасними психотич­ними розладами психічної діяльності (огляд літератури) ..............

.15

РОЗДІЛ 2

Матеріали і методи дослідження ......................

.... 43

РОЗДІЛ 3

Соціальні та особистісні характеристики дослідженого контигенту хворих ....................................

. 57

3.1. Соціальна адаптація та особистісні характеристики хворих з короткочасними гострими алкогольними психозами.........
3.1.1. Соціальна адаптація хворих з гострими алкогольними психозами ...........
3.1.2. Особистісні характеристики хворих з гострими алкогольними психозами ..........................

. 57

. 57

..... 67

3.2. Соціальна адаптація та особистісні характеристики хворих з сутінковими потьмареннями свідомості органічного ґенезу.
3.2.1. Соціальна адаптація хворих з сутінковими потьмареннями свідомості ..
3.2.2. Особистісні характеристики хворих з сутінковими потьмареннями свідомості органічного ґенезу ...................

...74

......74

.......84

РОЗДІЛ 4

Клініко-динамічна структура короткочасних розладів психічної діяльності алкогольного та органічного ґенезу ..

...91

4.1 Клінічна структура та динаміка гострих алкогольних психозів......................................................

. .91

4.2 Клінічна структура та перебіг сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу .

... .129

РОЗДІЛ 5

Характер, структура та ґенез скоєних суспільно небезпечних дій
хворими з гострими алкогольними психозами та сутінковими потьмареннями свідомості органічного ґенезу...

141

РОЗДІЛ 6

Обґрунтування призначення примусових заходів медичного характеру хворим з короткочасними гострими алкогольними психозами та сутінковими потьмареннями свідомості органічного ґенезу.............................................................

.....154

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ...

.....178

ВИСНОВКИ ..

... .194

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . ...

.....197

Перелік умовних скорочень

АПДПП амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку
БПМП без певного місця проживання
КК Кримінальний кодекс
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
МВС Міністерство внутрішніх справ
МКХ-10 міжнародна класифікація хвороб (10-й перегляд)
МОЗ Міністерство охорони здоров‘я
ОУГМ органічне ураження головного мозку
ПЗМХ примусові заходи медичного характеру
ПЛ примусове лікування
ПНД психоневрологічний диспансер
СНД суспільно небезпечні дії
СПЕ судово-психіатрична експертиза
СПЕК судово-психіатрична експертна комісія
ЧМТ черепно-мозкова травма
ЦНС центральна нервова система

Вступ

Актуальність теми. Людина, її життя та здоров'я є однією із найбільш головних та визначальних цінностей держави. У кожний історичний період людство турбували питання агресивної поведінки, правопорушень, їх походження, специфіка і, найголовніше, можливі шляхи подолання цього згубного явища. Відомо, що найбільш гострого значення проблема суспільно небезпечних дій (СНД) набувала у кризові для суспільства часи, а саме у періоди формування та розпаду держав. На сучасному етапі Україна переживає період, коли наявні значні економічні негаразди і політичні протиріччя, а законотворчі процеси знаходяться у стадії активного розвитку та вдосконалення, через що питання правопорушень набуває особливої актуальності. Головне завдання механізму державотворення полягає у побудові правового, демократичного суспільства, у якому у рівній мірі захищені права і свободи всіх громадян як здорових, так і психічно хворих.
Профілактика СНД психічно хворих є однією із найбільш актуальних і соціально важливих задач судової психіатрії. Даній проблемі присвячена велика кількість наукових робіт відомих судових психіатрів [1-14]. Це обумовлено не тільки тим, що психічно хворі скоюють СНД, а й щорічним зростанням їх кількості, тенденцією до їх збільшення [15-19] та зростанням чисельності тяжких злочинів, спрямованих проти життя і здоров'я особи як у цілому світі, так і в Україні зокрема [20-27]. За даними судових психіатрів, більшість СНД психічно хворі скоюють на тлі хронічних психічних розладів, а серед них більшість тяжких СНД (убивства, спроби вбивства, тяжкі тілесні ушкодження) під час короткочасних розладів психічної діяльності [28-32]. Практика судової психіатрії та наукові праці судових психіатрів свідчать, що найчастіше серед тимчасових розладів психічної діяльності, під час яких особи скоюють найбільш тяжкі та жорстокі злочини та відносно яких вони визнаються неосудними, є гострі алкогольні психози та сутінкові потьмарення свідомості органічного ґенезу [33-40].
В Україні та поза її межами спостерігається тенденція до зростання захворюваності на алкоголізм і на алкогольні психози. Хворі з психічними порушеннями органічного ґенезу посідають перше місце серед тих осіб, які перебувають під наглядом психоневрологічних диспансерів (ПНД), і тих, які скоїли кримінальні дії та направляються на судово-психіатричну експертизу (СПЕ), та друге місце серед визнаних неосудними [41-47].
Численні наукові праці судових психіатрів присвячені в основному клініці та судово-психіатричній оцінці психічних розладів у осіб, які страждають на хронічні психічні розлади і недоумство [48-57], та значно менше тих робіт, які присвячені дослідженню короткочасних розладів психічної діяльності [58-65]. Незважаючи на те, що хворі під час гострих алкогольних психозів, сутінкових потьмарень свідомості (органічного ґенезу зокрема), як правило, скоюють найбільш тяжкі, жорстокі агресивні діяння, однак дотепер спеціального, цілісного дослідження, проведеного судовими психіатрами щодо клінічного, особистісно-соціального, судово-психіатричного, профілактичного аспектів короткочасних психотичних розладів психічної діяльності (гострих алкогольних психозів та сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу), під час яких були скоєні СНД, не проводилось.
Однією з найбільш важливих та основних ланок у системі профілактики СНД психічно хворих є застосування до них примусових заходів медичного характеру (ПЗМХ). Якщо застосування ПЗМХ до хворих із хронічними психічними порушеннями і недоумством розглядаються з різних позицій у чисельних публікаціях [66-75], то щодо хворих із тимчасовими психотичними розладами психічної діяльності їм присвячені поодинокі наукові праці, в яких розглядаються лише деякі аспекти цієї проблеми [76-85].
ПЗМХ є різновидом примусу держави. Їх застосування безпосередньо пов’язано з обмеженням конституційних прав і свобод людини, а тому повинно чітко врегульовуватись законами і підзаконними нормативно-правовими актами [86-93]. Згідно з чинним кримінальним законодавством України, не можуть бути застосовані ПЗМХ до особи, яка скоїла СНД у стані неосудності або захворіла на психічне захворювання після скоєння злочину, але до винесення вироку одужала або її психічний стан змінився на стільки, що вона перестала бути небезпечною (п. 3 коментаря ст. 92 Кримінального кодексу (КК) України, п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 р.) [94, 95]. Тимчасові розлади психічної діяльності і особливо такі з них, як сутінкові потьмарення свідомості та гострі алкогольні психози, характеризуються короткочасним перебігом і повним зникненням клінічних проявів ще до моменту проведення СПЕ, що дозволяє розглядати їх у межах вимог закону як критерій "одужання". Тому застосування ПЗМХ до даного контингенту осіб є незаконним відповідно правовим нормам кримінального законодавства. Разом із тим, ці особи не можуть нести і кримінальну відповідальність, так як вони скоїли СНД у стані тимчасового розладу психічної діяльності психотичного рівня (ст. 19 КК України, п. 2 коментаря ст. 92 КК України). На практиці судові психіатри-експерти рекомендують судам застосовувати до цієї категорії осіб ПЗМХ. Так, як свідчать дані звіту Центру медстатистики МОЗ України, судово-психіатричні експертні комісії (СПЕК) України у 2003 році рекомендували судам застосовувати ПЗМХ до осіб, які скоїли СНД під час алкогольних психозів у 76,7 % випадків (із них у 60,4 % - у психіатричних відділеннях відповідного типу та у 16,3 % - амбулаторну психіатричну допомогу у примусовому порядку) та у 20,9 % випадків піклування родичам або опікунам з обов’язковим лікарським наглядом (ч. 6 ст. 94 КК України) і лише у 2,3 % - такі рекомендації не надавались [96].
Практика судової психіатрії свідчить про те, що в останні роки проти таких рекомендацій судових психіатрів-експертів судам нерідко виступають захисники, посилаючись на вищенаведену вимогу кримінального законодавства України. Тим не менш, як свідчать дані психіатричних лікарень, де здійснюються ПЗМХ, до даного контингенту осіб суди за рекомендаціями судових психіатрів-експертів застосовують ПЗМХ, незважаючи на п. 3 коментаря ст. 92 КК України, в якому вказано, що однією з умов можливого призначення ПЗМХ є те, що особа знаходиться у такому стані, в якому складає небезпеку для себе або інших осіб. Крім того, в п. 4 коментаря ст. 92 КК України сказано, що єдине від чого залежить тривалість примусового лікування це особливості психічного стану особи і обумовлення цим її небезпеки для себе та інших осіб. Але ж як уже зазначалось вище, навіть під час перебування осіб, які скоїли СНД у період короткочасних психотичних розладів психічної діяльності на СПЕ, ознак психозу у них уже не виявляється. У такому разі, постає питання: чому, незважаючи на вимогу чинного кримінального законодавства, протесту захисту, судові психіатри-експерти все ж продовжують (можливо й не в абсолютно всіх випадках) рекомендувати судам призначення даному контингенту хворих ПЗМХ, а суди їх призначати (можливо і не завжди). Безумовно, відповідно до кримінального законодавства, це не може бути мотивовано лише тяжкістю скоєного СНД. Отже, як показує практика судової психіатрії, питання медико-правового обґрунтування застосування ПЗМХ відносно осіб, які скоїли СНД у стані тимчасових розладів психічної діяльності (зокрема гострих алкогольних психозів та сутінкового потьмарення свідомості органічного ґенезу), незважаючи на чинні норми кримінального законодавства з цього питання, є дискусійними та однозначно невирішеними, науково необґрунтованими. Безумовно, це потребує спеціального наукового дослідження, на що вже звертала увагу в своїх публікаціях український науковець, судовий психіатр-експерт В.І. Мельник (2001-2003) [5, 9, 32].
Наведені невирішені та суперечливі медико-правові питання обумовлені недостатністю вивчення та не розробленістю, насамперед, теоретичних та практичних судово-психіатричних аспектів профілактичних заходів щодо осіб, які скоїли СНД під час короткочасних розладів психічної діяльності - гострих алкогольних психозів та сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу. Це визначає актуальність даної проблеми та необхідність її дослідження з урахуванням періоду реформування системи охорони здоров'я України, удосконалення її правового поля й наближення до Європейських стандартів демократичних перетворень в Україні.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана автором самостійно (№ держреєстрації 0107U00690) відповідно до наукових напрямків Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України та наукових розробок відділу судово-психіатричної профілактики: «Критерії відміни примусових заходів медичного характеру стосовно психічно хворих, які перебувають в психіатричній лікарні з суворим наглядом» (№ держреєстрації 0199U000497), Принципи організації проведення, зміни та припинення примусових заходів медичного характеру в психіатричних лікарнях з посиленим та звичайним наглядом, застосованих щодо психічно хворих, визнаних неосудними” (№ держреєстрації 0103U000011), наукових розробок Міжгалузевої комплексної програми Здоров'я нації стратегія розвитку на ХХІ століття (2002-2011 роки)” профілактика суспільно небезпечних дій хворих на розлади психіки і поведінки (п. 8), яка затверджена Постановою КМУ № 14 від 14.01.2002 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні необхідності призначення примусових заходів медичного характеру особам, які скоїли суспільно небезпечні дії у стані короткочасних психотичних розладів психічної діяльності (гострих алкогольних психозів, сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу), на основі виявлення їх суспільної небезпеки з урахуванням чинного кримінального законодавства України для запобігання скоєння даною категорією хворих повторних суспільно небезпечних дій.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати теоретичний стан проблеми.
2. Дослідити особистісні та соціальні характеристики дослідженого контингенту хворих.
3. Вивчити клініко-динамічну структуру гострих алкогольних психозів та сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу.
4. Проаналізувати структуру та ґенез СНД, які скоїли досліджені хворі під час гострих алкогольних психозів та у стані сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу.
5. Обґрунтувати призначення ПЗМХ хворим з гострими алкогольними психозами та сутінковими потьмареннями свідомості органічного ґенезу, які скоїли СНД, з урахуванням чинного кримінального законодавства України.
Об’єкт дослідження ґенез СНД, скоєних хворими у період короткочасних психотичних розладів психічної діяльності (гострих алкогольних психозів та сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу), та призначення цим хворим ПЗМХ.
Предмет дослідження: клінічні, особистісні та соціальні чинники, які обумовлювали скоєння СНД хворими під час гострих алкогольних психозів та сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу, їх взаємозв'язок і взаємообумовленість.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовувались такі основні методи дослідження: анамнестичний, клініко-психопатологічний, соціально-демографічний, судово-психіатричний аналіз ґенезу скоєння СНД (В.І. Мельник, 2002). Використовувались отримані результати додаткових методів досліджень: експериментально-психологічного, електроенцефалогафічного (ЕЕГ), неврологічного, соматичного. Для встановлення статистичної достовірності різниці порівнюваних величин було застосовано математичне статистичне обчислення із використанням критеріїв Фішера і Ст'юдента.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше, використовуючи метод судово-психіатричного аналізу ґенезу скоєних СНД, встановлено взаємозв’язок і взаємообумовленість таких факторів, як постійного патогенно реагуючого ґрунту та тимчасового патогенного ґрунту, які є провокуючими чинниками виникнення тимчасових, гострих психозів алкогольного та органічного ґенезу. Описано їх клініко-динамічну структуру та період їх розвитку, в який хворі найбільш часто скоюють СНД. Вперше виявлені особистісні особливості та соціальні характеристики хворих, які можуть впливати на агресивну поведінку цієї категорії хворих під час короткочасного психотичного стану. Проаналізовано характер і ґенез скоєних СНД та їх вектор направленості. Установлено недоліки первинної профілактики щодо скоєння хворими СНД під час короткочасних розладів психічної діяльності алкогольного та органічного ґенезу. На основі отриманих даних вперше науково обґрунтовані медико-правові засади призначення ПЗМХ щодо хворих із короткочасними психотичними розладами психічної діяльності алкогольного та органічного ґенезу та, у зв’язку з цим, необхідність внесення відповідних змін до чинного КК України. Вперше доведено необхідність та достатність застосування ПЗМХ щодо цих хворих.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати дослідження при впровадженні їх у практичну роботу дозволять: а) внести відповідні зміни до чинного кримінального законодавства України та таким чином усунути протиріччя між ним і медичною необхідністю призначення ПЗМХ хворим з короткочасними психотичними розладами психічної діяльності алкогольного та органічного ґенезу; б) покращити ефективність профілактичних заходів щодо попередження скоєння первинних СНД хворими з гострими алкогольними психозами, сутінковими потьмареннями свідомості органічного ґенезу; в) знизити питому вагу повторних СНД, які скоюють хворі даного контингенту; г) оптимізувати тривалість застосування ПЗМХ до цих хворих в умовах психіатричного стаціонару.
Результати проведених досліджень впроваджено у практичну діяльність Української психіатричної лікарні з суворим наглядом (м. Дніпропетровськ), Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України (м. Київ), Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1, Київського міського центру судово-психіатричних експертиз, Київського міського психоневрологічного диспансеру № 3, Київського міського психоневрологічного диспансеру № 4 та навчально-методичний процес кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава).
Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто проаналізовано стан проблеми застосування ПЗМХ до хворих, які перенесли короткочасні психотичні розлади психічної діяльності алкогольного та органічного ґенезу, в Україні та інших державах. Самостійно проведено анамнестичне, клініко-психопатологічне, соціально-демографічне, експериментально-психологічне (за методиками Дембо-Рубінштейн, Спілбергера-Ханіна, Басса-Дарка) дослідження 105 хворих основної групи та 45 хворих групи порівняння (порівняльні позиції), судово-психіатричний аналіз ґенезу скоєних 105 хворими СНД під час гострих алкогольних психозів і сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу. Автором проаналізовано результати експериментально-психологічних досліджень, які проводились сумісно з медичними психологами психіатричних лікарень (ММРІ, Равена, Сонді, Люшера, Hand-тест) та результати висновків невропатолога, терапевта, окуліста, нейрофізіолога (ЕЕГ).
Особисто дисертантом проведено аналіз та інтерпретацію матеріалів дослідження, статистичну обробку отриманих результатів, оформлення таблиць і рисунків. У роботі автором описано клініку і динаміку гострих алкогольних психозів та сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу, проаналізовано соціальну адаптацію, соціальні особистісні настанови і особистісні особливості хворих у динамічному аспекті, структуру, направленість скоєних СНД та розкрито їх ґенез. Здобувачем особисто розроблені всі основні теоретичні аспекти і вперше науково обґрунтовано призначення ПЗМХ до осіб із короткочасними психотичними розладами психічної діяльності алкогольного та органічного ґенезу, а також необхідність і достатність їх застосування. Самостійно написано всі розділи дисертації і сформульовано висновки.
Особистий внесок здобувача у наукових публікаціях, які написані у співавторстві та наведені у кінці автореферату, полягав у наступному. У статтях, написаних у співавторстві із С.І. Табачніковим (№ 9, 11), автором самостійно проведено анамнестичне, соціально-демографічне, клініко-психопатологічне дослідження хворих та судово-психіатричний аналіз ґенезу скоєних ними СНД, аналіз та інтерпретацію отриманих результатів, встановлено чинники ґенезу скоєних дій, визначено роль кожного з них у механізмах формування та реалізації скоєних СНД, сформульовано висновки дослідження. У статтях, опублікованих разом із В.І. Мельник (№ 2, 3), автором самостійно проведено теоретичне дослідження стану ПЗМХ в Україні і закордоном, аналіз та інтерпретацію законів та підзаконних нормативно-правових актів з теми дослідження, аналіз і узагальнення отриманих результатів та формулювання висновків.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи були оприлюднені та обговорені на: науково-практичній конференції, присвяченій 30-річчю кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава, 2005); Пленумі та конференції науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України «Сучасні технології профілактики та лікування психічних, поведінкових та нервових розладів» (м. Луганськ, 2005); Українсько-Польській конференції «Судова психіатрія в Україні і Польщі: сучасний стан та перспективи» (м. Київ, 2005); ХІV Міжнародній конференції з судової психіатрії «Актуальні проблеми і навчання у судовій психіатрії в Польщі. Судова психофармакологія» (Польща, м. Щирк, 2006); ХІІ симпозіумі Української протиепілептичної Ліги (м. Харків, 2006); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціальної, судової психіатрії та наркології» (м. Київ, 2006); науково-практичній конференції, присвяченій 200-річчю Київської міської психоневрологічної лікарні № 1 (м. Київ, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Возрастная нейропсихология и нейропсихиатрия» (м. Київ, 2007); ХІ конференції Української протиепілептичної Ліги (м. Київ, 2007); XXV Міжнародній, IV Польсько-Німецькій науково-практичній конференції (Польща, м. Щецин, 2007); 42 З’їзді польських психіатрів судових (Польща, м. Щецин, 2007); ІІІ Національному Конгресі (ХІ з’їзді) неврологів, психіатрів та наркологів України «Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркології» (м. Харків, 2007); спільному засіданні відділів судово-психіатричної профілактики та судово-психіатричних проблем наркології Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України (2007); конференції, присвяченій 200-річчю Кримської Республіканської психіатричної клінічної лікарні № 1 (м. Сімферополь, 2007); науково-практичній конференції психіатрів, наркологів, психотерапевтів, присвяченій 110-річчю з дня заснування Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні «Сучасні аспекти міждисциплінарних відносин в психоневрології та наркології» (м. Дніпропетровськ, 2007); 30 Словацько-Чеській, 15 міжнародній конференції з судової психіатрії (Словаччина, м. Тренчинські Теплиці, 2007); науково-практичній конференції, присвяченої сторіччю від дня народження проф. Й.А. Поліщука «Сучасні аспекти клініки, патофізіології, терапії психічних розладів та організації психіатричної допомоги» (м. Київ, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Біоритмологічні та хрономедичні аспекти клініки, лікування та профілактики психічних розладів», присвяченій 70-річчю з дня народження проф. Т.Г. Сонника (м. Полтава, 2007).
Публікації. За результатами дисертації опубліковано 23 наукові праці (15 самостійно): 12 статей, з яких 10 (6 самостійно) у спеціалізованих фахових виданнях, затверджених ВАК України, 9 тез в матеріалах конференцій, 2 тез в матеріалах з’їздів.
Обсяг та структура дисертації. Повний обсяг дисертації становить 238 сторінки машинописного тексту (149 сторінок основний текст). Робота складається зі вступу, шести основних розділів, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків і списку використаних джерел (407 джерел, із них 354 - вітчизняних авторів і країн СНД та 53 - зарубіжних авторів). Матеріали дисертації проілюстровано 57 таблицями i 8 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено науково-теоретичне обґрунтування та практичне розв’язання наукового завдання щодо призначення ПЗМХ хворим, які скоїли СНД під час короткочасних психотичних розладів психічної діяльності алкогольного та органічного ґенезу. Завдання по-новому розв’язано з позиції медичного, а не переважно (як на сьогодні) юридичного підходу до клінічної оцінки гострих алкогольних психозів і сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу з урахуванням ґенезу СНД, скоєних під час цих психозів, та чинного кримінального законодавства України, з метою запобігання скоєння даними хворими повторних СНД.
2. Хворі, які скоюють СНД під час гострих алкогольних психозів та сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу, характеризуються низькою соціальною (сімейною, трудовою, побутовою) адаптацією. Серед них переважають особи з негативними соціально особистісними настановами (62,7% хворих з гострими алкогольними психозами та 66,7% з сутінковими потьмареннями свідомості), зміною особистості за психопатоподібним типом (62,7% хворих з гострими алкогольними психозами та 26,7% з сутінковими потьмареннями свідомості), акцентуацією рис характеру за експлозивним типом (50,0% хворих з сутінковими потьмареннями свідомості). Більшість з цих хворих мають такі особистісні особливості, як сензитивність, тривожність, афективна ригідність, завищена самооцінка, високий рівень агресивності, ворожості, схильність до накопичення негативних емоційних переживань, експлозивний тип реагування, вираженість руйнівних тенденцій, непередбачуваність, імпульсивність вчинків, схильність до асоціальної поведінки, високий ступінь залежності від впливу зовнішніх чинників на формування емоційного реагування.
3. Гострі алкогольні психози, під час яких хворі скоюють СНД, структурно неоднорідні та мають такі форми, як алкогольний делірій (у 68,0% хворих, із них класична форма у 29,3% хворих, змішана у 30,7% хворих та атипова у 8,0% хворих), гострий алкогольний галюциноз (у 17,3% хворих) і гострий алкогольний параноїд (у 14,7% хворих), а також тенденцію до рецидивуючого перебігу (у 33,3% хворих). У більшості випадків (66,7%) вони виникають при тривалості алкоголізму 5-10 років і його ІІ стадії (у 82,7%) та при несприятливому (з рецидивуючими психозами) перебігу на постійному патологічному органічно-соматичному ґрунті.
Сутінкові потьмарення свідомості (афективно-моторний варіант у 46,7% хворих, та галюцинаторно-параноїдний варіант у 53,3% хворих) розвиваються при несприятливому перебігу хвороби (з рецидивуючими короткочасними психозами, наростаючими емоційно-вольовими порушеннями та інтелектуально-мнестичним зниженням), який ускладнюється у більшості хворих (53,3%) хронічною алкогольною інтоксикацію. Отже, гострі алкогольні психози та сутінкові потьмарення свідомості органічного ґенезу є одним із клінічних проявів (з тенденцією до рецидивування) несприятливого перебігу алкоголізму та ОУГМ.
4. Під час гострих алкогольних психозів та сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу хворі являють собою дуже високу суспільну небезпеку та скоюють переважно (90,0%) тяжкі СНД (вбивства і тяжкі тілесні ушкодження, нерідко із летальними наслідками), які відзначаються особливою жорстокістю та розширеністю. Особливу небезпеку вони становлять для осіб із найближчого оточення, на яких у більшості (81,6%) випадків спрямовані їх СНД.
5. Ґенез СНД, які скоюють хворі під час гострих алкогольних психозів та сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу, складний. У ньому бере участь взаємозв’язок та взаємообумовленість клінічних, особистісних та соціальних чинників, із яких клінічний є основним.
6. Гострі алкогольні психози і сутінкові потьмарення свідомості органічного ґенезу при розгляді питання щодо призначення ПЗМХ слід розглядати не як нозологіч­но самостійні форми (тимчасові розлади психічної діяльності з юридичної точки зору ст. 19 КК України, п. 2 коментаря ст. 19 КК України), а як один із клінічних несприятливих проявів недоброякісного перебігу основного захворювання (алкоголізму, органічного ураження головного мозку) з медичної точки зору.
7. Особам, які скоїли СНД під час гострих алкогольних психозів і сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу, необхідність призначення ПЗМХ обумовлена: а) несприятливим перебігом основного захворювання, клінічними проявами якого вони є (алкоголізм, органічне ураження головного мозку), та їх тенденцією до рецидування; б) особистісними особливостями, які не сприяють позитивним інтерперсональним стосункам; в) тяжкістю скоєних СНД у період цих психотичних станів; г) високою потенційною небезпекою даного контингенту хворих без застосування до них відповідних лікувально-реабілітаційних програм.
8. Припинення застосованих ПЗМХ до хворих, які скоїли СНД під час гострих алкогольних психозів та сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу, має бути лише при усуненні всіх чинників, які брали участь у ґенезі скоєних СНД, стійкій компенсації основного захворювання та особистісних особливостей, твердих установках на позитивний соціально особистісний та тверезий спосіб життя.
9. З метою усунення існуючих протиріч між чинним кримінальним законодавством України та судово-психіатричною практикою щодо призначення ПЗМХ особам, які скоюють СНД під час гострих алкогольних психозів та сутінкових потьмарень свідомості органічного ґенезу, необхідно внести зміни та доповнення до відповідних статей Кримінального кодексу України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Морозов Г.В. О задачах судебной психиатрии по предупреждению общественно опасных действий психически больных // Вопросы судебно-психиатрической экспертизы: Сб. науч. тр. М., 1974. С. 3-10.
2. Румянцева Г.М. Система организационно-профилактических мероприятий в отношении психически больных, совершивших общественно опасные деяния // Организационные вопросы судебно-психиатрической экспертизы и принудительного лечения: Сб. науч. тр. М., 1987. С. 20-26.
3. Кондратьев Ф.В. Принудительное лечение больных с органическими поражениями головного мозга // Принудительное лечение в системе профилактики общественно опасных действий психически больных: Сб. науч. тр. М., 1987. С. 92-113.
4. Мельник В.И. Клинико-социальные характеристики женщин с психическими нарушениями органического (нейроинфекционного, травматического) генеза, совершивших общественно опасные действия: Автореф. дис. ... кандидата мед. наук / Всесоюзн. науч.-исслед. ин-т общ. и судеб. психиатрии им. В.П. Сербского. М., 1987. 18 с.
5. Мельник В.І. Епілепсія в судово-психіатричній практиці (клініка, судово-психіатрична оцінка, профілактика): Автореф. дис. ... доктора мед. наук / Український наук.-досл. ін-т соц. і суд. психіатрії та наркології. К., 2001. 40 с.
6. Котов В.П., Мальцева М.М., Воронин В.С. Профилактика опасных действий психически больных: состояние, проблемы и перспективы // Социальная и судебная психиатрия: история и современность: Материалы юбил. конф. / Под ред. Т.Б. Дмитриевой. М., 1996. С. 400-403.
7. Пузакова О.В. Заходи по впровадженню та підвищенню ефективності профілактики суспільно небезпечних дій психічно хворих // Актуальні питання неврологгії, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку хорони здоров'я населення України: Матеріали Пленуму наук.-практ. т-ва неврологів, психіатрів та наркологів України, присвяченого Року здоров'я. Тернопіль: Укрмедкнига. 2001. С. 126-127.
8. Шостакович Б.В. Проблема опасности психически больных // Руководство по судебной психиатрии / Под ред. Т.Б. Дмитриевой, Б.В. Шостаковича, А.А. Ткаченко. - М.: Медицина, 2004. С. 108-115. Библиогр.: в конце разд.
9. Табачніков С.I., Мельник В.I., Кушнір А.М. Припинення та зміна примусових заходів медичного характеру щодо психічно хворих, які скоїли суспільно небезпечні діяння та перебувають у психiатричнiй лiкарнi з суворим наглядом: Метод. рекоменд. К., 2003. 20 с.
10.Дмитриева Т.Б. Шишков С.Н. Правовые основы судебной психиатрии // Руководство по судебной психиатрии / Под ред. Т.Б. Дмитриевой, Б.В. Шостаковича, А.А. Ткаченко. - М.: Медицина, 2004. С. 54-73. Библиогр. в конце разд.
11.Malmquist C. Epidemiology of Extreme Violence // Int. Review of Psychiatry. Washington-London: Amer. Psychiatr. Press., 1996. Vol. 2. - P. 69-92.
12.Tomar R., Treasaden Ih., Shah Ak. Is there a case for a specialist forensic psychiatry service for the elderly? // Int. J. Geriatr. Psychiatry. 2005, Jan. 20 (1). P. 51-60.
13.Standland C., Nedopil N. Psychiatric disorders and the prognosis for criminal recidivism // Nervenarzt. 2005, Nov. № 76 (11). P. 1402-1411.
14.Analiza jakosciowa opinii pacjentow na temat pobytu w szpitalu psychiatrycznym / M. Anczewska, А. Indulska, J. Raduj et al. // Psychiatria Polska. T. XLI, № 3. 2007. P. 3.
15.Кулик А.Г., Бобрь В.И. Общая тенденция преступности в Украине в 1972-1995 гг. и прогноз на ближайшие годы//Преступность в Украине: Бюл. Законодательства и юридической практики Украины. К., 1994. № 2. С. 5-37.
16. Шостакович В.Б. Современная криминальная ситуация и роль судебной психиатрии // ХІІ съезд психиатров России: Материалы съезда. М., 1995. С. 494-495.
17.Казаковцев Б.А. Состояние и перспективы развития психиатрической помощи в России: Междун. конф. психиатров. Москва, 16-18 февр. 1998 г. М.: РЦ «Фармединфо», 1998. С. 15.
18.Исаенко В.Н. Вопросы совершенствования взаимодействия следственного аппарата прокуратуры и экспертной судебно-психиатрической службы // Рос. психиатр. журн. 1998. № 5. С. 39-42.
19.Цішевські Л. Принципи реалізації охоронного засобу (примусових заходів медичного характеру) щодо психічно хворих, які скоїли суспільно небезпечні дії //Міжнародний психіатричний, психотерапевтичний та психоаналітичний журн. 2007. № 1 (1). С. 49-51.
20.Дмитриева Т.Б., Шостакович Б.В. Агрессия и психическое здоровье / Под ред. Т.Б. Дмитриевой, В.Б. Шостаковича; М-во Здравоохранения РФ, Государств. научн. центр соц. и судеб. психиатрии им. В.П. Сербского. СПб.: Изд. Юридический центр «Пресс», 2002. 464 с. Библиогр. с.: 448-460.
21.Напреєнко О.К., Домбровська В.В. Сучасний стан (2002 рік) та шляхи вдосконалення допомоги в Україні // Архів психіатрії. 2003. Т. 9, № 4 (35). С. 6-9.
22.Психічне здоров'я населення України: інформаційно-аналітичний огляд за 1990-2005 рр. К.: Сфера, 2006. 52 с.
23.Series criminal attending and mental disorder case linkage study / C. Wallace, Р. Mu-kken, Р. Burgess et al. // British J. of Psychiatry. 1998. Vol. 172. P. 477-484.
24.Mental disorder and violence / P. Tailor, M. Lesse, D. Williams et al. // British J. of Psychiatry. 1998. Vol. 172. P. 218-226.
25. Fivitti A., Melega V., Feviani E. Crime and mental illness: as investigations of three Italian forensic hospitals // The J. of Forensic Psychiatry. 2001. Vol. 12 (1). Р. 36-51.
26.Haller R., Dittrich I., Kocsis E. How dangerous are patients with mental disorders? // Wien Medical Wochenschr. 2004. № 154 (15-16). P. 356-365.
27.Pobocha J. Przestepczosc i psychiatria w Polsce // Архів психіатрії. 2005. T. 11, № 4 (43). С. 106-112.
28.Кондратьев Ф.В. Понятие «временное расстройство душевной деятельности» как медицинский критерий невменяемости // Кратковременные расстройства психической деятельности в судебно-психиатрической практике: Сб. науч. тр. М., 1986. С. 3-13.
29.Доброгаева М.С. Патологические просоночные состояния в судебно-психиатрической клинике // Профилактика общественно опасных действий психически больных: Сб. науч. тр. М., 1986. С. 116-122.
30.Доброгаева М.С. Катамнестическое исследование лиц, совершивших общественно опасные действия в исключительных состояниях // Вопросы диагностики в судебно-психиатрической практике (клинико-катамнестический аспект): Сб. науч. тр. М., 1987. С. 74-80.
31.Усюкина М.М., Бережной М.Р. Особенности пароксизмальных расстройств экзогенно-органического генеза в судебно-психиатрической практике // Социальная и судебная психиатрия: история и современность: Материалы юбил. конф; Под ред. Т.Б. Дмитриевой. М.: РИО ГНЦСиСП им. В.П. Сербского, 1996. С. 341-345.
32.Мельник В.И. О применении принудительных мер медицинского характера в психиатрической больнице со строгим наблюдением к лицам, совершившим общественно опасные действия в период временных расстройств психической деятельности // Вісник психіатрії та психофармакології. 2003. № 2 (4). С. 54-59.
33.Докучаева О.Н., Разумовская С.П. Общественно опасные действия, совершенные в кратковременных болезненных состояниях лицами с органическими поражениями головного мозга // Актуальные вопросы социальной и судебной психиатрии: Сб. науч. тр. М., 1978. С. 75-86.
34. Клинико-нозологическая характеристика синдромов расстроенного сознания в судебно-психиатрической практике / В.П. Белов, О.Н. Докучаева, Д.П. Демонова и др. // Кратковременные расстройства в судебно-психиатрической практике: Сб. науч. тр. М., 1983. С. 72-79.
35.Белов В.П., Докучаева О.Н., Демонова Д.П. Семиотика и варианты сумеречного и делириозного помрачения сознания // Кратковременные расстройства психической деятельности в судебно-психиатрической практике: Сб. науч. тр. М., 1986. С. 19-26.
36. Печерникова Т.П., Герасимова С.М. Диагностика кратковременных расстройств психической деятельности и вопросы вменяемости в экспертной практике //Кратковременные расстройства психической деятельности в судебно-психиатрической практике: Сб. науч. тр. М., 1986. С. 13-19.
37.Доброгаева М.С. Меры медицинского характера, применяемые к лицам, перенесшим исключительные состояния // Профилактика общественно опасных действий психически больных: Всесоюзн. конф. Калуга, 11-12 мая 1988 г. Калуга, 1988. С. 122-124.
38. Дмитриева Т.Б., Мохонько А.Р., Луганцева Л.А. Анализ работы судебно-пси-хиатрической службы Российской Федерации в 2001 г. М.: Б.и., 2002. 111 с.
39.Котов В.П., Мальцева М.М. Некоторые дискуссионные аспекты проблемы общественной опасности психически больных // Психиатрия и общество: Сб. науч. раб., посвящ. 80-летию Государств. науч. центра соц. и судеб. психиатрии им. В.П. Сербского. Москва, 5-7 дек. 2001 г. М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001. С. 255-269.
40.Мохонько А.Р., Луганцева Л.А. Состояние судебно-психиатрической службы в РФ в 2000 г.: Аналитический обзор. М., Б.и., 2001. 100 с.
41.Битенский В.С., Чернова Т.М. Пароксизмальные механизмы формирования наркологических заболеваний // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. 2006. № 1 (9). С. 7-9.
42.Нові дані про співвідношення поміж процесами поширення опіоїдної та алкогольної залежності в Україні і про їхній зв’язок із одинадцятирічним циклом сонячної активності / І.В. Лінський, О.І. Мінко, Е.Б. Первомайський та ін. // Архів психіатрії. 2004. Т. 10, № 3 (38). С. 127-134.
43. Звіт про захворювання та контингент хворих на розлади психіки та поведінки. Державна статистична звітність. Центр медичної статистики МОЗ України. Форма № 10. 2004 р.
44.Лень Д.Г., Король И.С. Распространенность органического расстройства личности в святи с черепно-мозговой травмой в судебно-психиатрической практике // ХIV съезд психиатров России: Материалы съезда. Москва, 15-18 нояб. 2005 г. М.: ИД «МЕДПРАКТИКА-М», 2005. С. 310.
45.Особливості застосування примусових заходів медичного характеру в психіатричній лікарні з суворим наглядом / А.М. Кушнір, О.С. Рубльов, В.М. Філіпов та ін. // Український вісник психоневрології (додаток). 2007. Т. 15, Вип. 1 (50). С. 199-200.
46.Михайлов Б.В. Клініка, механізми формування психопатологічних порушень в структурі наслідків закритої черепно-мозкової травми та принципи їх відновної терапії // Автореф. дис. доктора мед. наук / Харківський інститут неврології, психіатрії та наркології. Х., 1994. 50 с.
47.Eronen M., Rangermeyer M., Schulze E. The Psychiatric epidemiology of violent behaviour // Soc. Psychiatry. Psychiatr. Epidemiol. 1998. Dec. 33, Suppl. 1. P. 13-23.
48. Насинник О.А. Клинико-катамнестическое исследование приступообразно-прогредиентной шизофрении у больных, совершивших повторные общественно опасные действия: Автореф. дис. кандидата мед. наук / Всесоюзн. науч.-исслед. ин-т общ. и судеб. психиатрии им. В.П. Сербского. М., 1992. 20 с.
49.Усюкина М.В. Психические расстройства при эпилепсии и их судебно-психиатрическая оценка: Автореф. дис. доктора мед. наук / Государств. науч. центр соц. и судеб. психиатрии им. В.П. Сербского. М., 2001. 60 с.
50.Агаева К.Ф. Процесс накопления и распространения последствий травмы головы среди населения // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2001. № 5. С. 46-48.
51.Айдельдяев Б.С. Особенности половозрастной структуры психически больных разной этнической принадлежности, совершивших противоправные действия // Рос. психиатр. журн. 2002. № 5. С. 30-34.
52. Макаров В.В. Психотерапия в наркологии // Наркология. 2002. № 2. С. 37-41.
53.Мальцева М.М. Психопатологические механизмы общественно опасных действий больных с психическими расстройствами // Руководство по судебной психиатрии / Под ред. Т.Б. Дмитриевой, Б.В. Шостаковича, А.А. Ткаченко. М.: Медицина, 2004. С. 433- 443. Библиогр.: в конце разд.
54.Асадулаева С.М. Динамика в структуре факторов риска совершения общественно опасных деяний у больных шизофренией (катамнестическое исследование) // Рос. психиатр. журн. 2005. № 6. С. 33-36.
55.Горинов В.В., Егорова Е.Ю. Критерии назначения принудительных мер медицинского характера лицами с психическими расстройствами, не исключающими вменяемость // ХIV съезд психиатров России: Материалы съезда. Москва, 15-18 нояб. 2005 г. М.: ИД «МЕДПРАКТИКА-М», 2005. С. 302.
56.Modestin J., Amman R. Mental disorders and criminal behaviour // Br. J. of Psychiatry. 1995, May. 166 (5). P. 667-675.
57.Nedopil N. Forensic Psychiatry. Stuttgart-New York: Thieme, 1996. 243 р.
58.Судебно-психиатрическая экспертиза при транспортных правонарушениях / В.П. Белов, О.Н. Докучаева, С.П. Разумовская и др. // Актуальные вопросы социальной и судебной психиатрии: Сб. науч. тр. М., 1980. С. 96-105.
59. Иммерман К.Л., Марченко В.К. Диагностика кратковременных расстройств сознания сосудистого генеза у водителей, совершивших дорожно-транспортные правонарушения // Кратковременные расстройства в судебно-психиатрической практике: Сб. науч. тр. М., 1983. С. 87-93.
60.Белов В.П. Содержание и факторы расстройства сознания // Вопросы соотношения биологического и социального в психиатрии: Сб. науч. тр. М., 1984. С. 64-74.
61.Доброгаева М.С. Особенности нарушений памяти при исключительных состояниях // Кратковременные расстройства психической деятельности в судебно-психиатрической практике: Сб. науч. тр. М., 1986. С. 47-54.
62.Доброгаева М.С. Кратковременные расстройства психической деятельности (исключительные состояния) в судебно-психиатрической клинике: Автореф. дисс. доктора мед. наук / Всесоюзн. науч.-исслед. ин-т общ. и судеб. психиатрии им. В.П. Сербского. М., 1989. 45 с.
63.Первомайский В.Б. Исключительные состояния: различия и сходство // Архів психіатрії. 2004. № 3 (38). С. 100-108.
64.Первомайський В.Б., Илейко В.Р., Литвинов В.Б. К патогенезу исключительных состояний // Архів психіатрії. 2004. Т. 10, № 4 (39). С. 72-79.
65.Short-term effects of psychiatric symptoms and interpersonal stressors on criminal violence-a case-crossover study / U. Haggard-Grann, J. Hallqvist, N. Langstrom et al. // Social Psychiatry and Psychiatr. Epidemiol. 2006. Vol. 41, № 7. P. 532-540.
66.Морозов В.Г., Шумаков В.М. Некоторые аспекты изучения психически больных в связи с задачами их социально-трудовой реадаптации и профилактики опасных действий // ІІІ Междунар. симпозиум по реабилитации психически больных (Краткое содержание докладов). Л.: Ленинград. отделение, 1974. С. 74-76.
67.Шостакович Б.В. Некоторые актуальные вопросы принудительного лечения психически больных // Проблемы принудительного лечения психически больных: Сб. науч. тр. М., 1978. С. 3-13.
68.Печерникова Т.П. Принудительное лечение больных, совершивших общественно опасные действия в состоянии алкогольного психоза // Принудительное лечение в системе профилактики общественно опасных действий психически больных: Сб. науч. тр. М., 1987. С. 124-135.
69.Мельник В.І., Мельник А.В., Щеглова Я.В. Клініко-соціальні критерії суспільної небезпеки хворих на шизофренію: Метод. рекоменд. К., 2007. 17 с.
70.Котов В.П. Введение // Принудительное лечение в психиатрическом стационаре: Рук. для врачей / Под ред. проф. В.П. Котова. М.: РИГ ГНЦСиСП им. В.П. Сербского, 2001. С. 3-6.
71.Котов В.П., Мальцева М.М., Яхимович Л.А. Современное состояние проблемы. Принципы дифференцированного принудительного лечения больных с преобладанием дефицитарных расстройств и изменений личности // Принудительное лечение в психиатрическом стационаре: Рук. для врачей / Под ред. проф. В.П. Котова. М.: РИГ ГНЦСиСП им. В.П. Сербского, 2001. С. 7-25.
72.Типология больных с преобладанием продуктивно-психотических расстройств / В.П. Котов, М.М. Мальцева, Л.А. Яхимович и др. // Принудительное лечение в психиатрическом стационаре: Рук. для врачей / Под ред. проф. В.П. Котова. М.: РИГГНЦСиСП им. В.П. Сербского, 2001. С. 157-176.
73. Monahan J. Risk assessement of violence among the mentally disordered: Generating useful knowlege // Int. J. Law Psychiatrу. 1988. Vol. 11. P. 249-257.
74.Monahan J., Stedman H., Silver E. Risk assessment: the MacArtur study of mental disorders and violence. Oxford: Oxford University Press, 2001. 248 p.
75. Hunter M.E., Love С.С. Total quality manegement and the reduction of inpatiеnt violence and costs in a forensic psychiatric hospital // Psychiatric Services. 1996. vol. 47 (7). Р. 751-754.
76.Мальцева М.М., Котов В.П. Особенности принудительного лечения лиц, признанных невменяемыми в связи с временными расстройствами душевной деятельности // Кратковременные расстройства в судебно-психиатрической практике: Сб. науч. тр. М., 1983. С. 140-145.
77.Мальцева М.М., Котов В.П. Дифференцированная профилактика общественно опасных действий психически больных // Проблемы судебно-психиатрической профилактики: Сб. науч.тр. М., 1994. С. 17-29.
78.Доброгаева М.С. Реабилитационные мероприятия в отношении больных, перенесших исключительные состояния //Вопросы реабилитации психически больных, совершивших общественно опасные действия: Сб. науч. тр. М., 1989. С. 54-59.
79.Дмитриев А.С., Котов В.П., Мальцева М.М. Этапы стационарного принудительного лечения и типология больных // Руководство по судебной психиатрии / Под ред. Т.Б. Дмитриевой, Б.В. Шостаковича, А.А. Ткаченко. М.: Медицина, 2004. С. 473-479. Библиогр.: в конце разд.
80.Реабилитационно-терапевтическая программа для принудительного лечения лиц, совершивших общественно опасные действия в состоянии алкогольного психоза / А.Л. Игонин, Т.В. Клименко, Л.Е. Пищикова и др. // Принудительное лечение в психиатрическом стационаре: Рук. для врачей/Под ред. проф. В.П. Котова. М.: РИГГНЦСиСП им. В.П. Сербского, 2001. С. 134-156.
81.Лазько Н.В. Реабилитационно-терапевтическая программа для принудительного лечения больных с пароксизмальными психическими расстройствами // Принудительное лечение в психиатрическом стационаре: Рук. для врачей / Под ред. проф. В.П. Котова. М.: РИГГНЦСиСП им. В.П. Сербского, 2001. С. 282-303.
82.Реабилитационные мероприятия, проводимые в условиях наркологических стационаров (обзор) / Т.Б. Дмитриева, А.Л. Игонин, Т.В. Клименко и др. // Наркология. 2004. № 8. С. 33-37.
83.Реабилитационные мероприятия в наркологии, проводимые в амбулаторных условиях / Т.Б. Дмитриева, А.Л. Игонин, Т.В. Клименко и др. // Наркология. 2004. № 9. С. 48-52.
84.Кузьмінов В.Н. До питання ґенезу психічних порушень у хворих з алкогольною залежністю в гострому психотичному стані // Український вісник психоневрології (додаток). 2007. Т. 15, Вип. 1 (50). С. 266.
85.Первомайський В.Б. Деякі аспекти застосування заходів медичного характеру до алкоголіків // Радянське право. 1985. № 7. С. 54-56.
86.Курбанов М.А. Гражданско-правовые отношения в сфере психического здоровья: исторический аспект // Независимый психиатр. журн. 2001. ІV. С. 52-56.
87.Мельник В.І., Мельник А.В. Про застосування примусових заходів медичного характеру неосудним із тимчасовими розладами психічної діяльності // Український медичний альманах. 2005. Т. 8, № 4 (додаток). С. 267-268.
88.Лісовенко В.Л. Проблеми організації примусового амбулаторного лікування // Архів психіатрії. 2002. № 3 (30). С. 45-47.
89.Лень В.В. Кримінально-правові проблеми визнання осудності злочинця: Автореф. дис. кандидата юрид. наук / Кафедра кримінального права та кримінології Запорізького юридичного інституту МВС України. Х., 2003. 22 с.
90.Котов В.П., Мальцева М.М. Правовые основы применения принудительных мер медицинского характера // Руководство по судебной психиатрии / Под ред. Т.Б. Дмитриевой, Б.В. Шостаковича, А.А. Ткаченко. М.: Медицина, 2004. С. 455-464. Библиогр.: в конце разд.
91.Котов В.П., Мальцева М.М. Частные вопросы применения принудительных мер медицинского характера // Руководство по судебной психиатрии / Под ред. Т.Б. Дмитриевой, Б.В. Шостаковича, А.А. Ткаченко. М.: Медицина, 2004. С. 479-498. Библиогр.: в конце разд.
92. Мельник А.В. Кримінальний кодекс та тимчасові розлади психічної діяльності (медико-правов