ПРОФІЛАКТИКА ТЯЖКИХ СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ДІЙ ПСИХІЧНО ХВОРИХ, СПРЯМОВАНИХ ПРОТИ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

На правах рукопису

ОЛІЙНИК ОКСАНИ ПЕТРІВНИ

УДК 616.89-008.12-084+61:340.63

ПРОФІЛАКТИКА ТЯЖКИХ СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ДІЙ ПСИХІЧНО ХВОРИХ, СПРЯМОВАНИХ ПРОТИ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї

14.01.16 психіатрія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Мельник Валентина Іванівна
доктор медичних наук

Київ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ.................................................................................4
ВСТУП.....................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВНУТРІШНЬОСІМЕЙНОЇ АГРЕСІЇ ПСИХІЧНО ХВОРИХ...........................12
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ......................................42
2.1 Характеристика матеріалу дослідження.............................................42
2.2 Методи дослідження.............................................................................48
РОЗДІЛ 3 КЛІНІЧНА СТРУКТУРА ПСИХІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕНІЮ ТА З ОРГАНІЧНИМ УРАЖЕННЯМ ГОЛОВНОГО МОЗКУ, ЩО СКОЇЛИ ТЯЖКІ СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНІ ДІЇ ПРОТИ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї.......................................................................................................52
3.1 Клінічна структура психічних порушень у хворих на
шизофренію ...........................................................................................................53
3.2 Клінічна структура психічних порушень у хворих з психічними порушеннями органічного генезу .......................................................................67
РОЗДІЛ 4 СОЦІАЛЬНІ ТА ОСОБИСТІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ХВОРИХ................................................................................................................82
4.1 Соціальна адаптація та особистісні орієнтації хворих на шизофренію ..........................................................................................................82
4.2 Соціальна адаптація та особистісні орієнтації хворих з психічними порушеннями органічного генезу......................................................................100
РОЗДІЛ 5 ГЕНЕЗ СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ДІЙ ПСИХІЧНО ХВОРИХ, СПРЯМОВАНИХ ПРОТИ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї.......................................................116
5.1 Структура та особливості скоєння суспільно небезпечних дій..........................................................................................................................116
5.2 Аналіз кримінального досвіду та заходів, які застосовувались щодо хворих...................................................................................................................125
5.3 Психопатологічні механізми внутрішньосімейних суспільно небезпечних дій...................................................................................................131
5.4 Судово-психіатричний аналіз генезу скоєних суспільно небезпечних дій та динаміка криміногенних чинників..........................................................138
РОЗДІЛ 6 ПРОФІЛАКТИКА ТЯЖКИХ СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ДІЙ ПСИХІЧНО ХВОРИХ, СПРЯМОВАНИХ ПРОТИ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї.....................................................................................................................150
6.1 Предиктори ризику агресивної поведінки психічно хворих у колі сім’ї.......................................................................................................................150
6.2 Профілактика тяжких внутрішньосімейних суспільно небезпечних дій психічно хворих з урахуванням чинників генезу під час проведення примусових заходів медичного характеру.......................................................154
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ ..............................................................................................161
ВИСНОВКИ........................................................................................................178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................181
Додатки................................................................................................................213

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

БПМП без певного місця проживання
ЕЕГ електроенцефалографія
ІСП інспекція у справах неповнолітніх
КК Кримінальний кодекс
МКХ-10 міжнародна класифікація хвороб (10-й перегляд)
МОЗ Міністерство охорони здоров‘я
МРТ магнітно-резонансна томографія
ОУГМ органічне ураження головного мозку
ПАР психоактивні речовини
ПЗМХ примусові заходи медичного характеру
ПЛ примусове лікування
ПНД психоневрологічний диспансер
СНД суспільно небезпечні дії
СПЕ судово-психіатрична експертиза
СПЕК судово-психіатрична експертна комісія
ЧМТ черепно-мозкова травма
ЦНС центральна нервова система

ВСТУП

Актуальність теми. Агресія психічно хворих здавна була соціальною проблемою, яка турбувала людство та привертала увагу дослідників [1-6]. Протягом багатьох десятиріч всебічно вивчаються взаємозв’язки між психічною хворобою та агресивною поведінкою з метою винайти дієві способи передбачати та своєчасно запобігати агресивним діям осіб з психічними розладами [7-13]. Проте, й на сьогодні питання судово-психіатричної профілактики лишаються найбільш складними та невирішеними [14-18].
В останні роки в Україні та світі відмічається тенденція до зростання кількості тяжких СНД психічно хворих, спрямованих проти життя та здоров’я інших осіб [19-22]. За даними деяких дослідників частка тяжких агресивних дій в структурі правопорушень, що скоєні неосудними психічно хворими, може становити від 45% до 75% випадків, з яких більше половини складають вбивства, спроби вбивства або тяжкі тілесні ушкодження, які нерідко мають летальні наслідки [23-26]. Такі негативні тенденції сприяли внесенню спеціального пункту в Міжгалузеву комплексну програму Здоров’я нації” стратегія розвитку охорони здоров’я на 2002-2011 роки, про необхідність впровадити сучасні методи профілактики СНД хворих на розлади психіки і поведінки з метою зміцнення здоров’я населення, збереження працездатності, поліпшення демографічної ситуації та підвищення ефективності медичної допомоги [27].
Найчастіше психічно хворі виявляють жорстоку агресію до осіб з найближчого оточення, як правило до членів своїх сімей [28-32]. Спрямованість тяжких агресивних дій проти членів родини сягає понад 80% випадків з високою вірогідністю загибелі потерпілих [33, 34]. Тобто, жертвами агресії переважно стають люди, які найбільшою мірою піклуються про своїх психічно хворих родичів, намагаючись забезпечити їм гідний рівень життя. Позбавляючи життя членів своїх родин, хворі лишаються наодинці зі своїми проблемами, не в змозі їх самостійно вирішити. Подальше піклування про них забезпечують державні медико-соціальні служби, які в умовах недостатнього фінансування психіатричної галузі та медицини в цілому, суттєво обмежені в обсязі допомоги, яка необхідна такому контингенту. Проте, наукові розробки стосовно оптимізації шляхів реформування галузі в законодавчо-правовому полі та щодо поліпшення якості надання медичної допомоги (психіатричної, психотерапевтичної, судово-психіатричної, експертної) ведуться постійно [35-40].
Проблема внутрішньосімейної агресії психічно хворих має негативні медичні, правові, соціально-демографічні й економічні наслідки для держави. Це потребує пошуку нових дієвих підходів до її розв’язання [41, 42].
В світлі вищенаведеного, з особливою актуальністю постає необхідність розробки й удосконалення первинних і вторинних заходів судово-психіатричної профілактики з метою попередження та запобігання скоєнню психічно хворими тяжких СНД, спрямованих проти членів сім’ї.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за темою ”Принципи організації проведення, зміни та припинення примусових заходів медичного характеру в психіатричних лікарнях з посиленим та звичайним наглядом, застосованих щодо психічно хворих, визнаних неосудними” (№ державної реєстрації 0103U000011).
Мета і задачі дослідження. Мета роботи на основі дослідження клінічних, соціальних і особистісних чинників ризику агресивної поведінки психічно хворих у колі сім’ї, розробити заходи первинної і вторинної профілактики тяжких внутрішньосімейних СНД.
Для реалізації зазначеної мети були поставлені наступні задачі:
1. Вивчити клінічну структуру психічних порушень у хворих на шизофренію та з ОУГМ, які скоїли тяжкі СНД проти членів сім’ї та у хворих з аналогічними нозологіями, що не мали агресивних тенденцій.
2. Дослідити соціальні та особистісні характеристики означеного контингенту хворих.
3. Проаналізувати структуру СНД, скоєних дослідженими хворими.
4. Провести судово-психіатричний аналіз генезу тяжких внутрішньосімейних СНД, встановити чинники, які приймали участь в процесі формування і реалізації агресії та визначити роль кожного з них у генезі скоєних агресивних дій.
5. Розробити профілактичні заходи щодо попередження й запобігання скоєнню психічно хворими на шизофренію та з ОУГМ тяжких СНД у сім’ї.
Об’єкт дослідження тяжкі внутрішньосімейні СНД хворих на шизофренію та з ОУГМ.
Предмет дослідження клінічні, особистісні, соціальні чинники ризику агресивної поведінки психічно хворих у колі сім’ї.
Методи дослідження: анамнестичний, клініко-психопатологічний, соціально-демографічний, експериментально-психологічний, судово-психіатричний аналіз генезу СНД, статистичний.
Враховувались результати додаткових методів дослідження: електроенцефалографічного, магнітно-резонансної томографії, соматичного, неврологічного.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше детально визначені клініко-психопатологічні особливості та соціально-особистісні характеристики неосудних психічно хворих, які скоїли тяжкі агресивні дії проти членів родини. Вперше шляхом порівняльно-статистичного аналізу між групами отримані достовірні предиктори ризику агресивної поведінки психічно хворих у колі сім’ї, які були покладені в основу первинних профілактичних заходів.
Вперше за допомогою судово-психіатричного аналізу генезу були встановлені всі криміногенні чинники (клінічні, особистісні, соціальні), які приймали участь в процесі формування та реалізації внутрішньосімейної агресії, було досліджено їх взаємозв’язок і взаємообумовленість між собою, з’ясовано роль кожного з них у генезі СНД.
Вперше розроблено лікувально-профілактичні програми ПЗМХ для цілеспрямованого усунення суспільної небезпеки психічно хворих з урахуванням криміногенних чинників, які детермінували скоєння внутрішньосімейних СНД.
Практична значимість отриманих результатів. Отримані результати дослідження дозволяють значно підвищити ефективність заходів профілактики тяжких внутрішньосімейних СНД. Практичну значимість мають встановлені й описані у роботі клінічні, особистісні та соціальні предиктори ризику агресивної поведінки психічно хворих у сім’ї; їх знання та своєчасне виявлення у хворих дозволяє передбачати й запобігати первинним і повторним СНД. Наведені, з урахуванням чинників генезу СНД, реабілітаційно-профілактичні програми проведення ПЗМХ дозволяють цілеспрямовано усувати фактори, що обумовили суспільну небезпеку хворих у сім’ї, тим самим скорочуючи терміни їх перебування на ПЛ і покращуючи ефективність заходів вторинної профілактики. Впровадження в практику розроблених заходів судово-психіатричної профілактики тяжких внутрішньосімейних СНД сприятиме зменшенню кількості агресивних дій психічно хворих у колі родини. Це призведе до покращення криміногенної і соціально-демографічної ситуації в Україні та дозволить зменшити економічні витрати на проведення ПЗМХ такому контингенту хворих.
Результати дослідження впроваджені в практику Української психіатричної лікарні з суворим наглядом (м. Дніпропетровськ), Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні (м. Чернігів), Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1, Київської міської психоневрологічної лікарні № 3 (смт. Глеваха), Київського міського психоневрологічного диспансеру № 4, Київського міського психоневрологічного диспансеру № 5 Центр психічного здоров’я”, а також у педагогічний процес кафедри психіатрії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедри психіатрії медичного інституту Української асоціації народної медицини, кафедри психіатрії, наркології і медичної психології Української медичної стоматологічної академії.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Дисертантом самостійно проаналізовано стан проблеми внутрішньосімейної агресії психічно хворих в Україні та за кордоном. Автором особисто проведено клініко-психопатологічне, анамнестичне, соціально-демографічне, експериментально-психологічне дослідження (за методиками Басса-Дарки, Спілбергера-Ханіна, Розенцвейга, Дембо-Рубінштейн), судово-психіатричний аналіз генезу СНД 120 психічно хворих основної групи, що скоїли тяжкі СНД проти членів сім’ї, та анамнестичне, клініко-психопатологічне, соціально-демографічне, експериментально-психологічне (за аналогічними методиками) дослідження 60 психічно хворих порівняльної групи без агресивних тенденцій. Проведено аналіз та інтерпретацію отриманих матеріалів дослідження. Виконано статистичну обробку, оформлені таблиці та рисунки. Самостійно написано вступ, розділи дисертації, сформульовані висновки, розроблені заходи первинної та вторинної профілактики тяжких внутрішньосімейних СНД.
Особистий внесок дисертанта до публікацій у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, що написані у співавторстві, є наступним: у статті Синдромальна структура психічних порушень органічного генезу у хворих, які вчинили внутрішньосімейну агресію” автором власноруч проведено клініко-психопатологічне та анамнестичне обстеження хворих, здійснено аналіз та інтерпретацію отриманих даних, їх статистичну обробку, з’ясована синдромальна структура психічних порушень органічного генезу у досліджених хворих, описані та продемонстровані клінічними прикладами характеристики основних синдромів, зроблено висновки; у статті Судово-психіатричний аналіз генезу внутрішньосімейних суспільно небезпечних дій та їх профілактика” дисертантом самостійно проведено клініко-психопатологічне, соціально-демографічне обстеження хворих, статистичну обробку даних, побудовано ілюстративний матеріал, проведено судово-психіатричний аналіз скоєних СНД, встановлені чинники генезу, визначена роль кожного з них у процесі формування та реалізації внутрішньосімейної агресії, розроблено реабілітаційно-профілактичні програми проведення ПЗМХ з урахуванням криміногенних чинників, сформульовані висновки та перспективи подальших досліджень; у методичних рекомендаціях Профілактика тяжких суспільно небезпечних дій психічно хворих, спрямованих проти членів сім’ї” здобувачем особисто написано розділи, присвячені предикторам ризику агресивної поведінки та профілактиці тяжких внутрішньосімейних СНД психічно хворих з урахуванням чинників генезу під час проведення ПЗМХ, сформульовано висновки та рекомендована література; у інформаційному листі Предиктори ризику агресивної поведінки психічно хворих у сім’ї” автор одноосібно отримав і описав предиктори ризику агресивної поведінки психічно хворих у сім’ї.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на: науково-практичній конференції з міжнародною участю Актуальні проблеми впровадження засад доказової медицини в психіатричну, наркологічну, судово-психіатричну та психотерапевтичну практику” (Ялта, 2004); міській науково-практичній конференції, присвяченій 30-річчю Київської міської психоневрологічної лікарні № 3 та Всесвітньому дню охорони психічного здоров’я (смт. Глеваха, 2004); українсько-польській конференції Судова психіатрія в Україні і Польщі: сучасний стан та перспективи” (Київ, 2005); науково-практичній конференції, присвяченій 30-річчю кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Української медичної стоматологічної академії Актуальні питання сучасної психіатрії” (Полтава, 2005); науково-практичній конференції Актуальні проблеми соціальної, судової психіатрії та наркології” (Київ, 2006); науково-практичній конференції, присвяченій 200-річчю Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1 Сучасний стан та перспективи розвитку психоневрологічних закладів України” (Київ, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю Вікова нейропсихологія і нейропсихіатрія” (Київ, 2007); ІІІ Конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркології” (Харків, 2007); науково-практичній конференції психіатрів, наркологів, психотерапевтів Сучасні аспекти міждисциплінарних відносин в психоневрології та наркології”, присвяченій 110-річниці з дня заснування Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні (Дніпропетровськ, 2007); другій англо-українській конференції по психіатрії Актуальні питання психіатричної допомоги хворим на шизофренію” (Київ, 2007); науково-практичній конференції Сучасні аспекти клініки, патофізіології, терапії, психічних розладів та організації психіатричної допомоги”, присвяченій 100-річчю від дня народження професора Й.А. Поліщука (Київ, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць (самостійних 15), з них у спеціалізованих виданнях згідно переліку ВАК України надруковано 11 статей (самостійних 9), матеріали конференцій 6, методичні рекомендації 1, інформаційний лист 1.
Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 229 сторінках машинописного тексту (159 сторінок основний текст). Робота складається з вступу, шести розділів (огляд літератури, матеріали і методи дослідження, чотири розділи власних досліджень), аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел (всього 284 джерел, з них 199 україномовних і російськомовних авторів, 85 зарубіжних), додатків. Дисертацію проілюстровано 37 таблицями та 4 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної наукової задачі, що полягає у розробці ефективних заходів первинної і вторинної судово-психіатричної профілактики тяжких СНД психічно хворих, спрямованих проти членів сім’ї.
2. Клініко-психопатологічний аналіз психічних порушень у хворих на шизофренію та з ОУГМ показав суттєві відмінності клінічних показників між групами хворих, що скоїли СНД у сім’ї та тими, що не мали агресивних тенденцій. Особливості психічних розладів, які достовірно переважали у хворих основної групи, що скоїли тяжкі СНД, розцінено як клінічні предиктори ризику агресивної поведінки психічно хворих у колі сім’ї.
2.1. Синдромальні чинники ризику є найважливішими з усіх клінічних предикторів агресивної поведінки. До них належать: маячні синдроми або компоненти синдромів, які спрямовані на конкретних членів сім’ї (персоніфіковані), поєднують різні види маячення обов’язково з персекуторним змістом, супроводжуються виразними афективними переживаннями з відчуттям вітальної загрози для власного життя; галюцинаторні голоси” імперативного змісту, що наказують вбити певних членів родини, особливо в поєднанні з маячними переживаннями внутрішньосімейної спрямованості; психопатоподібні синдроми у хворих на шизофренію та експлозивний тип недоумства легкого чи помірного ступеню у хворих з ОУГМ; простий (інтелектуально-мнестичний) тип недоумства за умови тривалої психотравмуючої ситуації в сім’ї з провокативною поведінкою жертв; дисфоричні синдроми психотичного рівня або розлади свідомості в анамнезі.
2.2. Суттєвими клінічними предикторами ризику є екзогенно-ендогенні чинники, які негативно впливають на перебіг захворювання (зловживання ПАР, додаткові ЧМТ, супутня соматична, неврологічна патологія) і відсутність регулярного психіатричного спостереження й адекватного лікування. Прогредієнтний перебіг захворювання, а також психотичні стани і стадія розгорнутої клінічної картини у хворих на шизофренію та непсихотичні стани і кінцева стадія захворювання у хворих з ОУГМ становлять додаткові чинники ризику у поєднанні з вищенаведеними синдромальними особливостями.
3. У результаті порівняльного аналізу соціально-демографічних і експериментально-психологічних показників встановлені соціально-особистісні чинники ризику скоєння агресивних СНД психічно хворих у колі сім’ї. До них слід відносити: виховання в умовах гіпоопіки та бездоглядності; конфліктні взаємини в родини з непорозумінням і непоступливістю один до одного, з частими сварками, що нерідко переростають в бійки, приниженнями, епізодами агресивного ставлення до родичів в анамнезі; проживання в асоціальному мікросередовищі з несприятливими соціальними контактами поза межами сім’ї у хворих на шизофренію та в колі родини у осіб з ОУГМ; зловживання ПАР; кримінальний досвід; трудова дезадаптація з повною відсутністю державної матеріальної підтримки, на фоні якої хворі займаються активно-незаконною діяльністю для забезпечення власних потреб; наявність асоціальних особистісних орієнтацій; високий рівень агресивності, ворожості, низький рівень фрустраційної толерантності, а також високий рівень реактивної тривожності в осіб з ОУГМ, наявність дисимулятивних тенденцій, неадекватно завищена самооцінка у хворих на шизофренію.
4. Хворі з агресивними тенденціями обох нозологій становлять високу суспільну небезпеку в родині. Про це свідчить переважання вбивств та тяжких тілесних ушкоджень з летальним кінцем у структурі їх СНД та висока вірогідність загибелі жертв внутрішньосімейної агресії, яка становить 77,8% у групі шизофренії та 66,7% у групі з ОУГМ. Хворі на шизофренію більш криміногенні та небезпечні для членів своїх сімей, ніж особи з ОУГМ, на це вказує суттєве переважання вбивств у структурі їх кримінальних дій, висока частка летальних випадків серед потерпілих і велика численність жертв при скоєнні розширених деліктів.
5. Агресія неосудних психічно хворих чоловіків незалежно від нозологічної належності у 70% випадків спрямована на жінок. Жертвами агресивних дій хворих на шизофренію, в першу чергу, стають батьки, потім дружини. Особи з психічними розладами органічного генезу найчастіше виявляють агресію проти дружин, лише потім батьків та інших родичів. Спрямованість агресії корелює з сімейним станом хворих.
6. Аналіз генезу тяжких СНД розкрив неоднорідну участь криміногенних чинників у детермінації внутрішньосімейних агресивних дій. У хворих на шизофренію найвагомішу частку в генезі становили клінічні та особистісні чинники. В осіб з ОУГМ відмічалась чільна роль клінічних і ситуаційно-соціальних чинників. Тобто, у детермінації агресивної поведінки хворих на шизофренію основна роль належить суто внутрішнім механізмам (хворобливим переживанням і властивостям особистості), а в осіб з органічною нозологією реалізацію агресії суттєво провокують зовнішні імпульси.
7. Для підвищення ефективності заходів первинної профілактики тяжких внутрішньосімейних СНД, а також з метою запобігання повторним агресивним діям, потрібно своєчасно виявляти отримані клінічні та соціально-особистісні предиктори ризику агресивної поведінки психічно хворих у колі сім’ї.
8. З метою підвищення ефективності заходів вторинної судово-психіатричної профілактики, лікувально-реабілітаційні програми ПЗМХ слід будувати індивідуалізовано щодо кожного конкретного хворого з урахуванням чинників генезу скоєних СНД. Це дозволить цілеспрямовано впливати на фактори, що приймали участь в процесі формування і реалізації внутрішньосімейної агресії та сприятиме швидкому усуненню суспільної небезпеки, скороченню тривалості ПЗМХ, зменшенню економічних витрат держави на утримання хворих у лікарняних умовах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ковалевский П.И. Судебно-психиатрические анализы. Составлен для медиков и юристов. К.: Б. и., 1881. 444 с.
2. Первомайский В.Б. Понятие «Общественная опасность душевнобольного в судебной психиатрии» // Государство и право. 1992 № 7. С. 59-67.
3. Фуко М. История безумия в классическую эпоху. СПб.: Университетская книга, 1997. 576 с.
4. Кондратьев Ф.В. Криминальная агрессия актуальная проблема судебной психиатрии // Росс. психиатр. журн. 2006. № 1. С. 17-20.
5. Насинник О.А. Понятие «опасность психически больных» в историческом аспекте: от античности до 19 века // Психічне здоров’я. 2007. № 1 (14). С. 61-69.
6. Sestoft D. Преступление и психическая болезнь // Обзор современной психиатрии. 2007. № 2 (32). С. 37-38.
7. Катюшичев Д.А. Гетероагрессия в структуре ипохондрических состояний // Психическое здоровье и безопасность общества: 1 Нац. конгресс по соц. психологии. Москва, 2-3 дек. 2004 г. М., 2004. С. 60-61.
8. Зайцев О.О. Психічна патологія в осіб молодого віку, які скоїли сексуальні злочини (діагностика, клініка, лікування та профілактика): Автореф. дис. ... доктора мед. наук / Укр. наук.-дослід. ін-т соц. і судової психіатрії та наркології. К., 2005. 28 с.
9. Мельник В.И. Эпилепсия в судебно-психиатрической клинике: Монография. К.: Науковий світ, 2005. 296 с. Библиогр.: с. 283-296.
10. Котов В.П., Мальцева М.М. Потенциальная опасность психически больных, ее значение и принципы адекватной диагностики // Рос. психиатр. журн. 2006. № 2. С. 10-14.
11. Шостакович Б.В. Криминальность при психических расстройствах и проблемы предупреждения опасных действий // Рос. психиатр. журн. 2006. № 2. С. 15-18.
12. Manahan J. Mental disorder and violent behavior: рerceptions and evidence // Amer. psychol. 1992. Vol. 47, № 4. P. 511-521.
13. Mullen P. Schizophrenia and violence: from correlations to preventive strategies // Advances in Рsychiatric Тreatment. 2006. № 12. P. 239-248.
14. Котов В.П., Мальцева М.М. Клинические аспекты первичной профилактики общественно опасных действий психически больных // Соц. и клин. психиатрия. 2004. Т. 14, № 1. С. 77-80.
15. Мельник В.И. Судебно-психиатрические аспекты: клиника, судебно-психиатрическая оценка, профілактика: Монография. К.: Науковий світ, 2005. 343 с. Библиогр. в конце разд.
16. Мельник В.И. Медицинский психолог в системе осуществления принудительных мер медицинского характера в психиатрическом стационаре // Психічне здоров’я. 2007. № 1 (14). С. 70-73.
17. Ciszewski L. Wykonanie srodka zabezpieczajacego w Polsce wobec zaburzonych psyhicznie sprawcow czynow zabronionionych // Архів психіатрії. 2005. Т. 11, № 4 (43). С. 117-120.
18. Hodgins S., Muller-Isberner R. Профилактика преступности среди лиц, страдающих шизофреническими расстройствами: роль психиатрических служб // Обзор современной психиатрии. 2007. №2 (32). С. 100-107.
19. Арсенюк Т.М. Анализ деятельности судебно-психиатрической экспертной службы Украины // Архів психіатрії. 2004. Т. 10, № 2 (37). С. 183-192.
20. Заика В.Г., Агафонов С.К. Общественно опасные действия, совершенные психически больными, признанными невменяемыми // Психическое здоровье и безопасность общества: 1 Нац. конгресс по соц. психологии. Москва, 2-3 дек. 2004 г. М., 2004. С. 51-52.
21. Reed J. Оказание психиатрической помощи заключенным: проблемы и решения // Обзор современной психиатрии. 2002. № 3 (15). С. 72-82.
22. Pobocha J. Przestepczosc i psychiatria sadowa w Polsce // Архів психіатрії. 2005. Т. 11, № 4 (43). С. 106-112.
23. Ахмедов С.А., Захидов Д.А., Харабара Г.И. Анализ причини агрессивных противоправных действий, совершаемых больными с умственной отсталостью // Росс. психиатр. журн. 2005. № 1. С. 23-29.
24. Агрессия и психическое здоровье / Под ред. Т.Б. Дмитриевой, Б.В. Шостаковича; М-во здравоохранения РФ, Гос. науч. центр соц. и судеб. психиатрии им. В.П. Сербского. СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. 464 с. Библиогр.: с. 448-460.
25. Fivitti A., Melega V., Feviani E. Crime and mental illness: as investigations of three Italian forensic hospitals // J. of forensic psychiatry. 2001. Vol. 12, № 1. P. 36-51.
26. Srinivas J., Denvir S., Humphreys M. The Home Office Mental Health Unit // Advances in Рsychiatric Тreatment. 2006. № 12. P. 450-458.
27. Постанова Кабінету Міністрів України № 14 від 10.01.2002 р. Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми Здоров’я нації” на 2002-2011 роки // Зб. нормативно-директивних документів охорони здоров’я. 2002. № 4. С. 3-47.
28. Горшков И.В., Горинов В.В. Личностная патология и внутрисемейная агрессия // Соц. и клин. психиатрия. 1997. Т. 7, № 2. С. 25-30.
29. Ладышева Т.И., Белоусова М.Л. К вопросу о криминальной агрессии женщин // Психическое здоровье и безопасность общества: 1 Нац. конгресс по соц. психологии. Москва, 2-3 дек. 2004 г. М., 2004. С.53-54.
30. Голенков А.В., Сергеев М.П. Особенности домашнего насилия у лиц с психическими расстройствами // Здравоохранение Чувашии. 2006. № 3. С. 64-68.
31. Hannu S. Isansa surmannut poika psykiatrinen tutkimus // Acta univ. ouluen. 2001. № 657. P. 1-27.
32. Characteristics and circumstances of homicidal acts committed by offenders with schizophrenia / C. Joyal, A. Putkonen, P. Paayola, J. Tiihonen // Psychol. med. 2004. Vol. 34, № 3. P. 433-442.
33. Monahan J., Stedman H., Silver E. Risk assessment: the MacArthur study of mental disorder and violence. Oxford: Oxford University Press, 2001. 248 p.
34. Heather S. Насилие и психические заболевания: обзор // Вест. ассоциации психиатров Украины. 2004. № 1-2. С. 44-53.
35. Ревенок О.А., Пшеголінська К.О. Системний підхід в роботі судового психолога-експерта при дослідженні розладів вольової сфери // Архів психіатрії. 2005. Т. 11, № 3 (42). С. 120-125.
36. Пріоритетні напрями розвитку медичної психології та психотерапії в Україні / Б.В. Михайлов, О.А. Мартиненко, В.П. Андрух та ін. // Архів психіатрії. 2006. Т. 12, № 1-4 (44-47). С. 215-217.
37. Мишиев В.Д., Кутько И.И., Рачкаускас Г.С. Амбулаторная психиатрическое принудительное лечение: показания к назначению, организация помощи, перспективы внедрения в практику // Архів психіатрії. 2004. Т. 10, № 2 (37). С. 207-210.
38. McGauley G., Humphrey M. Вклад судебной психотерапии в лечение пациентов судебно-психиатрического профиля // Обзор современной психиатрии. 2006. № 1 (27). С. 75-82.
39. Voren R. Реформирование судебной психиатрии и системы тюремной психиатрической помощи в странах бывшего Советского Союза // Обзор современной психиатрии. 2007. № 2 (32). С. 23-26.
40. Arboleda-Florez J. Судебная психиатрия: сегодняшние возможности, проблемы и противоречия // Обзор современной психиатрии. 2007. № 2 (32). С. 28-32.
41. Закон України ”Про попередження насильства в сім’ї” в аспекті соціальної і судової психіатрії / С.І. Табачніков, Ю.В. Онишко, В.В. Домбровська та ін. // Укр. вісник психоневрології. 2002. Т. 10, вип. 1 (30). С. 151-154.
42. Онишко Ю.В. Система медико-соціальної допомоги жертвам насильства у сім’ї у заходах, що передбачені Міжгалузевою комплексною програмою Здоров’я нації” на 2002-2011 роки // Архів психіатрії. 2003. Т. 9, № 4 (34). С. 10-16.
43. Лоренц К. Агрессия (так называемое «зло»). М.: Республика, 1994. 384 с.
44. Кернберг О. Агрессия при расстройствах личности и перверсиях / Пер. с англ. А.Ф. Ускова. М.: Независимая фирма «Класс», 1998. 368 с. Библиогр.: с. 356-365. (Библиотека психологии и психотерапии).
45. Изард К. Психология эмоций / Пер. с англ. А. Татлыбаева. СПб.: Питер, 2000. 464 с.: ил., табл. (Серия «Мастера психологии»). Библиогр. в конце разд., с. 427-449.
46. Huntingrord F., Turner A. Aggression a biological imperative? // New sci. 1988. Vol. 119, № 1624. P. 44-49.
47. Джиліген Д. Запобігання насильству / Пер. з англ. В.В. Штенгелов. К.: Сфера, 2004. 168 с. Бібліогр.: с. 156-160.
48. Thomas S., Retzinger S. Emotion and violence: shame and rage in destructive conflicts. Lexington: Mass., 1991. 186 p.
49. Lunckbill D. F. Criminal homicide as a situated transaction // Social problems. 1977. № 25 (2). P. 43-51.
50. John D., Olshaker M. The anatomy of motive: the FBI legendary mindbender explores the key to understanding and catching violent criminals. New York, 1999. 324 p.
51. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности (Классики зарубежной психологии). М.: ООО «Изд-во АСТ-ЛТД», 1998. 672с. Библиогр.: с. 626-652.
52. Аммон Г. Психосоматическая терапия. СПб: Речь, 2000. 237с. Библиогр.: с. 227-236.
53. Бэрон Р., Ричардсон Р. Агрессия. СПб: Питер, 1998. 336 с.: ил. (Серия «Мастера психологии»).
54. Блэкборн Р. Психология криминального поведения. СПб: Питер, 2004. 496 с.: ил. (Серия «Мастера психологии»).
55. Жабокрицький С.В. Визначення понять агресія та агресивність // Архів психіатрії 1997. № 3-4 (14-15). С. 59-62.
56. Сафуанов Ф.С. Психология криминальной агрессии. М.: Смысл, 2003. 300 с. Библиогр.: с. 279-299.
57. Антонян Ю.В., Гульдман В.В. Криминальная патопсихология. М.: Наука, 1991 144 с.
58. Крафт-Эбинг Р. Учебник психиатрии / Пер. с немецк. СПб.: Изд-во К.Л. Риккера, 1890. 889 с.
59. Гельдер М., Гет Д., Мейо Р. Оксфордское руководство по психиатрии / Пер. с англ. Т. Кучинской, Н. Полищук. К.: Сфера, 1999. Т. 2. С. 333-362.
60. Юдин Т.И. Очерки истории отечественной психиатрии. М.: Медгиз, 1951. 478 с.
61. Каннабих Ю. История психиатрии. М.: ЦГР МГП ВОС, 1994. 528 с.
62. Насинник О.А. Недобровольная психиатрическая помощь ХХ ст. // Психічне здоров’я. 2007. №3 (16). С. 93-95.
63. Мельник В.И., Мельник А.В. О принудительных мерах медицинского характера // Психічне здоров’я. 2005. № 1(6). С. 38-46.
64. Румянцева Т.Г. Понятие агрессивности в современной зарубежной психиатрии // Вопросы психологии. 1991. № 1. С.81-87.
65. Усов Г.М., Иванова А.А. Оценка факторов риска совершения общественно опасных деяний у больных шизофренией // Рос. психиатр. журн. 2007. № 5. С. 15-24.
66. Горшков И.В., Горинов В.В. Расстройства личности и агрессия (обзор литературы) // Рос. психиатр. журн. 1998. № 5. С. 68-73.
67. Курий Т.Р. Тревожность и агрессия у осужденных // Тавр. журн. психиатрии. 1999. № 3 (10). С. 30-31.
68. Кудеринов С.В. Гомицидное поведение у подростков, страдающих шизофренией (клиника, диагностическая классификация и судебно-психиатрический аспект): Автореф. дис. кандидата мед. наук / Гос. науч. центр соц. и судеб. психиатрии им. В.П. Сербского. М.: 2004. 24 с.
69. Горинов В.В. Оценка опасности лиц с психическими расстройствами, не исключающими вменяемости // Рос. психиатр. журн. 2007. № 3. С. 4-10.
70. Durra F. Expressive communicative ability, symptoms of mental illness and aggressive behavior // J. clin. psychol. 1997. Vol. 53, № 4. P. 307-318.
71. Клінічна структура психічних розладів органічного генезу у хворих, які перебувають у відділеннях з посиленим та звичайним наглядом / В.І. Мельник, А.В. Мельник, Я.В. Щеглова, М.П. Карпенко // Психічне здоров’я. 2006. №3 (12). С. 46-52.
72. Никифоров Ю.В. Клинико-статистическая оценка больных с психическими расстройствами, находящихся на принудительном лечении с усиленным наблюдением // Журн. психиатрии и мед. психологии. 2002. № 1 (9). С. 72-77.
73. Котов В.П., Мальцева М.М. Некоторые дискуссионные аспекты проблемы общественной опасности психически больных // Психиатрия и общество. М.: Ботар МВД, 2001. С. 255-262.
74. Mental disorder and violence / P. Taylor, M. Lesse, D. Williams et al. // Briti. j. of psychiatry. 1998. Vol. 172. P. 218-226.
75. Series criminal attending and mental disorder case linkage study / C. Wallace, P. Mukken, P. Burgess et al. // Brit. j. of psychiatry. 1998. Vol. 172. P. 477-484.
76. Taylor P., Gunn F. Homicides by people with mental illness: myth and reality // Brit. j. of рsychiatry. 1999. Vol. 74, № 9. P. 9-14.
77. Кулик А.П., Бобырь В.И. Общая тенденция преступности в Украине в 1972-1995г.г. и прогноз на ближайшие годы // Преступность в Украине. Бюл. законодательства и юридической практики Украины. К., 1994. № 2. С. 5-37.
78. Агарков А.А., Семин И.Р., Кондрашов А.В. Сравнительный анализ практики судебно-психиатрической экспертизы в томской области // Рос. психиатр. журн. 2001. № 6. С. 25-27.
79. Недопил Н. Опасны ли психически больные? Мифы и реальность // Росс. психиатр. журн. 2001. № 3. С. 4-11.
80. Graig T.J. Epidemiological study of problems associated with violence among psychiatric impatiens // Amer. j. of psychiatry 1982. Vol. 139, № 10. P. 1262-1266.
81. Психопатологические и криминологические аспекты агрессивного поведения лиц с психическими расстройствами / Т.Б. Дмитриева, Ю.М. Антонян, В.В. Горинов, Б.В. Шостакович // Рос. психиатр. журн. 1999. № 4. С. 4-10.
82. Мальцева М.М., Котов В.П. Типология психически больных в аспекте осуществления дифференцированного принудительного лечения // Рос. психиатр. журн. 1999. № 4. С. 50-54.
83. Положая З.Б. Сравнительная клинико-эпидемиологическая характеристика психически больных, совершивших общественно опасные действия в разные социальные периоды // Рос. психиатр. журн. 2000. № 1. С. 22-26.
84. Хамитов Р.Р. Сопряженность клинико-демографических показателей с характером деликтов психически больных // Рос. психиатр. журн. 2003. № 3. С. 42-45.
85. Гущина С.А. Факторы риска агрессивного поведения больных шизофренией с паранойяльным бредом ревности // Журн. соц. и клин. психиатрии. 1994. № 3. С. 35-39.
86. Васильев В.Д. Бред отравления в структуре шизофрении с синдромом Кандинского-Клерамбо (клиническая и судебно-психиатрическая оценка) // Журн. невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1990. Т. 90, № 7. С. 71-73.
87. Журавкова О.И. Особенности бредовых и галлюцинаторных состояний у больных шизофренией со стойкими агрессивными тенденциями // Организация психиатрической помощи и профилактика общественно опасных действий психически больных: Сб. науч. тр. М., 1982. С. 50-56.
88. Принудительное лечение больных шизофренией, совершивших повторные общественно опасные действия / М.Ф. Тальце, Л.А. Подрезова, Л.И. Табакова, А.А. Фокин // Организационные вопросы судебно-психиатрической экспертизы и принудительного лечения: Сб. науч. тр. М., 1984. С. 32-39.
89. Шумаков В.М. Клинические и социально-демографические характеристики больных шизофренией, совершивших общественно опасные действия: Автореф. дис доктора мед. наук / Центр. науч.-исслед. ин-т общ. и судеб. психиатрии им. В.П. Сербского. М., 1975. 47 с.
90. Яковлева Е.Ю. Психопатологическая квалификация кратковременных психических расстройств у лиц, совершивших сексуальные правонарушения // Рос. психиатр. журн. 2002. № 1. С. 28-35.
91. Кондратьев Ф.В., Велигорский А.В. Роль личностного фактора в системе реабилитационных мероприятий в отношении больных шизофренией, совершивших общественно опасные действия // Вопросы реабилитации психически больных, совершивших общественно опасные действия: Сб. науч. тр. М., 1982. С. 26-34.
92. Tantem D. Lifelong eccentricity and social isolation of psychiatric, social and forensic aspects // Brit. j. of psychiatry. 1990. Vol. 153, № 12. P. 777-782.
93. Caton C.L. The new chronic patients and the system of community care // Hospital commune psychiatry. 1991. Vol. 33, № 7. P. 457-478.
94. Скибина Н.В. Диагностика и судебно-психиатрическое значение психопатоподобных проявлений при малопрогредиентной шизофрении: Автореф. дис. кандидата мед. наук / Гос. науч. центр соц. и судеб. психиатрии им. В.П. Сербского. М., 1994. 36 с.
95. Структурно-динамические особенности аффективно-бредового и психопатоподобного синдромов у больных шизофренией на этапах принудительного лечения / А.С. Дмитриев, И.Н. Винникова, Н.В. Лазько и др. // Росс. психиатр. журн. 2003. № 1. С. 53-56.
96. Клинико-терапевтические аспекты при психопатоподобных и аффективно-бредовых состояниях на этапах принудительного лечения / А.С. Дмитриев, И.Н. Винникова, Н.В. Лазько, О.В. Остапова // Рос. психиатр. журн. 2003. № 5. С. 27-34.
97. Джафарова Н.К. Клиника инициальных проявлений параноидной шизофрении у больных, совершивших общественно опасные действия // Рос. психиатр. журн. 2007. № 4. С. 53-59.
98. Значение социальных факторов в генезе общественной опасности больных шизофренией / Д.Р. Лунц, М.Ф. Тальце, С.М. Герасимова и др. // Теоретические и организационные вопросы в судебной психиатрии: Сб. науч. тр. М., 1978. С. 11-18.
99. Положая З.Б. Сравнительный анализ фактов социального риска общественно опасных действий у психически больных // Сибир. вест. психиатрии и наркологии. 1999. № 2. С.34-36.
100. Максимов В.В., Емианский С.П. Психологические механизмы репрезентации агрессии в структуре бреда // Клиническая психология: 1 Междунар. конф. памяти Б.В. Зейгарник. Москва, 12-13 окт. 2001 г. М., 2001. С. 159-160.
101. Хамитов Р.Р. Клинические, социальные и личностные предикторы особо опасного поведения психически больных: Автореф. дис. доктора мед. наук / Казан. гос. мед. ун-т. М., 2004. 38 с.
102. Дорофеенко Г.К., Максимова И.А. Роль экзогенных факторов в совершении правонарушений психически больными, признанных вменяемыми // Рос. психиатр. журн. 2007. № 4. С. 59-62.
103. Livesly J.W. Trait and behavioral prototypes of personality disorder // Amer. j. psychiatrt. 1986. Vol. 143, № 6. P. 829-831.
104. Andrews D., Bonta J. Prediction of criminal behavior and classification of offenders // The Psychology of criminal conduct, 3-ed. Cincinnati: Anderson, 2003. P. 126-128.
105. Кондратьев Ф.В. Теоретические аспекты причин социально опасного поведения психически больных // Проблемы судебно-психиатрической профилактики: Сб. науч. тр. М., 1991. С. 33-42.
106. Кондратьев Ф.В. Структура причин опасного поведения психически больных // Судебная и социальная психиатрия 90-х годов: Сб. науч. тр. К.; Х.; Днепропетровск, 1994. Т. П. С. 146-148.
107. Агафонов С.Н. Агрессивные действия больных шизофренией, сопряженные с проблемами качества жизни: Автореф. дис. кандидата мед. наук / Гос. науч. центр соц. и судеб. психиатрии им. В.П. Сербского. М., 2003. 25 с.
108. Определение риска общественно опасных действий психически больных с учетом комплекса факторов / В.М. Шумаков, Е.Д. Соколова, Г.С. Жуковский и др. // Профилактика общественно опасных действий психически больных: Сб. науч. тр. М., 1986. С. 46-53.
109. Румянцева Г.М. Система организационно-профилактических мероприятий в отношении психически больных, совершивших общественно опасные действия // Организационные вопросы судебно-психиатрической экспертизы и принудительного лечения: Сб. науч. тр. М., 1987. С. 20-26.
110. Качаева М.А., Дозорцева Е.Г., Давыдов Д.М. Системно-структурный анализ агрессивного криминального поведения женщин с психическими расстройствами // Рос. психиатр. журн. 2000. № 3. С. 33-36.
111. Хамитов Р.Р. Клинико-социальные, демографические и судебно-психиатрические характеристики психически больных, проходящих принудительное лечение в психиатрической больнице специализированного типа с интенсивным наблюдением // Архів психіатрії. 2002. Т. 8, № 3 (30). С. 51-55.
112. Мельник В.И. Клинико-социальные характеристики психически больных, находящихся на принудительном лечении в психиатрической больнице со строгим наблюдением // Психічне здоров’я. 2004. № 2 (3). С.55-58.
113. Мельник В. И. Метод судебно-психиатрического анализа генеза криминальных действий в судебной психиатрии // Тавр. журн. психиатрии. 2002. Т. 6, № 1(18).