ПСИХОТЕРАПІЯ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ РОЗЛАДІВ АДАПТАЦІЇ У ХВОРИХ З ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДУ

Краткое описание

Міністерство ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

На правах рукопису

бАБИЧ ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 616.17008.1:616.831005. 08

Психотерапія у комплексному лікуванні розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду

14.01.16 психіатрія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Чабан Олег Созонтович

Київ 2008

ЗМІСТ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5

РОЗДІЛ 1 Сучасний стан проблеми поєднання розладів адаптації та захворювань серцево судинної системи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

12

1.1. Клініко-психопатологічні особливості розладів адаптації у хворих на серцево-судинну патологію. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

12

1.2. Психотерапія у комплексному лікуванні розладів адаптації у хворих на серцево-судинні захворювання. . . . . . . .

24

РОЗДІЛ 2 загальна характеристика обстежених та методів дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . .

37

2.1. Характеристика матеріалу дослідження . . . . . . . . . . . . . . .

37

2.2. Методи дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

39

РОЗДІЛ 3 Результати клініко-психопатологічного та психодіагностичного дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . .

50

3.1. Клініко-психопатологічні особливості розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

50

3.2. Психологічні особливості хворих з розладами адаптації та гострим інфарктом міокарду. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

67

3.3.Соціальні предиктори розвитку розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

80

РОЗДІЛ 4 Психотерапія У комплексному лікуванні розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду та її ефективність. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

90

УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ .. . . . . . . . . . . . .

120

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

132

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

135

Додаток А . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

155

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АГ

артеріальна гіпертензія

АТ

артеріальний тиск

ВАК

Вища Атестаційна комісія України

ВКХ

внутрішня картина хвороби.

ВООЗ

Всесвітня організація охорони здоров’я

ВРД

вольова регуляція дихання

ГІМ

гострий інфаркт міокарду

ІМ

інфаркт міркарду

ІП

інтегральний показник

ІТО

Індивідуальний Типологічний Опитувальник

ІХС

ішемічна хвороба серця

КБТ

когнітивно-біхевіоральна терапія

МКХ10

Міжнародна класифікація хвороб 10 перегляду

МОЗ

Міністерство охорони здоров’я України

ПЗ

психотерапевтичні заходи

ПТ

психотерапія

РА

розлади адаптації

ТАШ

Торонтська алекситимічна шкала

ХСК

хвороби системи коровообігу

ЧР

чинники ризику

САS

клінічна шкала тривоги

HDRS

клінічна шкала депресії

ВСТУП

Актуальність теми. На теперішній час визначано, що рівень психічного здоров’я на 5055 % обумовлюють умови та спосіб життя, на 25 % екологічні умови, на 1520 % генетичні фактори і на 1015 % діяльність закладів охорони здоров’я [1]. Соціально-економічні перетворення в Україні останнім часом призвели до збільшення стресогенних факторів та нервово-психічного навантаження населення [2 14].
Визнання науковцями актуальності проблеми впливу психоемоційних чинників на розвиток хвороб системи кровообігу (ХСК) проявляється постійним збільшенням досліджень у даному напрямку в усьому світі. На сьогоднішній день провідні зарубіжні науковці дискутують з приводу створення нової субспеціальності психокардіології [15, 16]. Розробка цього наукового напрямку підтримана російськими та вітчизняними вченими [17, 18], які вважають за необхідне дослідження всього спектру взаємодії психічних порушень (розладів особистості, пограничних станів, ендогенних захворювань), функціональних, кардіальних симптомокомплексів, в тому числі, психопатологічних проявів, що ускладнюють соматичний стан.
В даний час багато дослідників як психіатрів [19 32], так і терапевтів [33 35], відзначають наявність невротизації” хворих із соматичною, насамперед, серцево-судинною, патологією. Серед пацієнтів з ХСК поширеність порушень психічної сфери та дезадаптивних форм реагування на захворювання досягає 70 100 % [36]. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), наприклад, непсихотичні психічні розлади тривожно-депресивного спектру (НПРТДС) зустрічаються, за різними даними, від 16 до 64,5 %, а серед хворих на інфаркт міокарду (ІМ) від 25 до 80 %. Така коморбідність втричі підвищує ризик смерті при нестабільної стенокардії в перший рік та в чотири рази в перші 3 місяці після ІМ. Згідно з даними [9, 17] НПРТДС є основним діагнозом у 510 % всіх випадків звернення за первинною медичною допомогою, а за наявності ХСК вищезазначена супутня клінічна картина фіксується у 1225 % хворих.
Треба зазначити, що частота захворюваності на ІМ поступається за кількістю захворюваності на інші форми ішемічної хвороби серця (ІХС). Але саме ця хвороба є основною причиною смертності та інвалідності хворих, що становить вагому медико-соціальну проблему. Разом з успіхами медичної науки і практики з розробки та впровадження нових кардіологічних методів лікування ІМ (тромболізіс, стентування та ін.), що знижують летальність та час знаходження в стаціонарі при цьому захворюванні, науковцями відмічається нагальна потреба розвитку реабілітаційних програм для пацієнтів, які перенесли коронарну катастрофу [37 39]. Одним з актуальних завдань, які потребують вирішення, є розв’язання питання щодо діагностики, лікування та профілактики психічних розладів, коморбідних з вищезазначеним захворюванням, так як у 33 80 % хворих на ІМ зустрічаються патологічні психічні прояви [17]. За свідоцтвом В.П. Зайцева [40], розлади психічної діяльності та негативні психологічні чинники є головною причиною тимчасової непрацездатності й інвалідності пацієнтів, які перенесли ІМ, у понад 50 % випадків. За даними Van Hout H.P.J. et al [41], у чоловіків старіше 55 років, які перенесли ІМ, наявність тривожного розладу підвищувало летальність на 78 %. Ю.Г. Ахмедовою [42] доведено, що розлади адаптації (РА) складають третину психічної патології у хворих з гострим інфарктом міокарду (ГІМ), а розповсюдженість психічних розладів варіює від 25 % до 75 %.
Проте, в теперішній час дослідження, які спрямовані на вивчення механізмів формування, чинників ризику (ЧР) розвитку та розробки психотерапевтичних заходів (ПЗ) у комплексному лікуванні хворих на РА з ГІМ, практично відсутні [43, 44].
Між тим, наявність психічних розладів, коморбідних соматичному захворюванню, суттєво негативно впливає на перебіг хвороби, порушує суб’єктивне сприйняття пацієнтом її динаміки, знижує ефективність лікування, утруднює реабілітацію, підвищує відсоток інвалідності.
Усе вищезазначене обумовило необхідність та актуальність проведення даної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за темами: «Дослідити вплив макро- та мікросоціальних чинників на розвиток та перебіг невротичних, пов’язаних зі стресом розладів, коморбідних з артеріальною гіпертензією (психосоматичний аспект)» (№ державної реєстрації 0104U000906), «Медико-психологічні аспекти розвитку і перебігу хвороб системи кровообігу» (№ державної реєстрації 0107U001633), а також згідно Міжгалузевої комплексної програми Здоровя нації” на 2002 2011 рр. (Постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.02 № 14).
Мета і задачі дослідження. Мета на підставі клініко-психопатологічного, психодіагностичного дослідження і визначення чинників ризику розвитку розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду розробити та впровадити систему психотерапії у комплексному лікуванні даного контингенту пацієнтів.
Для виконання поставленої мети визначені такі задачі:
1. Дослідити клініко-психопатологічну структуру розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду.
2. Визначити психологічні особливості хворих з гострим інфарктом міокарду та розладами адаптації.
3. Встановити макро- і мікросоціальні чинники ризику виникнення розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду.
4. Науково обґрунтувати, розробити та впровадити систему психотерапії у комплексному лікуванні розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду.
Об’єкт дослідження розлади адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду.
Предмет дослідження клініко-психопатологічні особливості та соціально-психологічні чинники ризику розвитку розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду.
Методи дослідження. Соціально-демографічний, клініко-психопатологічний, клінічний, психодіагностичний, статистичний.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні на основі системного підходу досліджено клініко-психопатологічну структуру РА у хворих з ГІМ.
Уперше визначено психологічні особливості хворих у яких діагностовано РА з ГІМ.
Вперше встановлено макро- та мікросоціальні ЧР, які призводять до виникнення РА у хворих з ГІМ.
Уперше науково обґрунтовано систему ПТ РА у хворих з ГІМ, запропоновано етапність її проведення.
Вперше у психіатричну та кардіологічну практику впроваджено систему ПТ РА у комплексному лікуванні хворих з ГІМ та оцінено її ефективність.
Практичне значення одержаних результатів. Для клінічної практики мають значення виявлені та описані ЧР розвитку РА при ГІМ. З позиції біопсихосоціальної моделі у психіатрії отримано дані щодо клініко-психопатологічної структури та клінічного змісту РА у пацієнтів, які перенесли ГІМ. Відокремлено основні клініко-психопатологічні прояви РА у хворих з ГІМ. Визначено психологічні особливості пацієнтів, які страждають на РА при ГІМ. Встановлено макро- та мікросоціальні ЧР РА та ГІМ. Виділено мішені” психотерапевтичного втручання, які повинні враховуватися при проведенні ПТ.
Розроблено систему ПТ в комплексному лікуванні РА у хворих з ГІМ. Використання даної системи надає можливість подолати або знизити негативний вплив клініко-психопатологічних, психологічних, соціальних факторів та підвищити якість життя хворих.
Розроблені ПЗ впроваджено в лікувальну практику Національного наукового центру Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска” АМН України (м. Київ), Дорожної клінічної лікарні № 1 ст. Київ-Пасажирський (м. Київ), Кременчуцької міської лікарні № 3 (м. Кременчук), Київського міського психоневрологічного диспансеру № 5 (м. Київ), Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру (м. Полтава), Міської психотерапевтичної амбулаторії Керченського психоневрологічного диспансеру (м. Керч). Отримані наукові дані використовуються в навчальному процесі кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Вищого державного навчального закладу України Українська медична стоматологічна академія”; кафедри психотерапії і кафедри сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Автором особисто визначено мету та задачі дослідження, проаналізовано сучасний стан проблеми поєднання РА та захворювань серцево-судинної системи в Україні та за кордоном, розроблено програму та інструментарій комплексного дослідження. Дисертантом власноруч здійснено соціально-демографічне, клініко-психопатологіче, психодіагностичне обстеження пацієнтів, статистичну обробку отриманих даних, їх інтерпретацію, аналіз результатів роботи. Визначено ЧР розвитку РА при ГІМ та мішені” психотерапевтичного впливу та на цій основі розроблено та впроваджено систему ПТ у комплексному лікування РА у хворих з ГІМ, оцінено її ефективність. Самостійно написано розділи дисертації, оформлено таблиці та рисунки, сформульовано висновки.
Особистий внесок здобувача до публікацій у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК, що написані в співавторстві, є наступним: у статті № 1 (згідно зі списком праць, опублікованих за темою дисертації, який наведено наприкінці автореферату) автором проведено клінічне і соціально-демографічне дослідження, аналіз та інтерпретація отриманих даних, їх статистична обробка та підготовка висновків роботи; у статті № 2 постановки проблеми дослідження, розробки його методів, аналізу та інтерпретації отриманих даних і підготовки висновків роботи; у статті № 7 здобувачем проведено аналіз існуючих та інтерпретації отриманих даних, підготовку висновків роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на наступних наукових форумах:
міжнародних: VI-й Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю Довженківські читання: теорія і практика наркології” присвяченої 87річниці з дня народження Заслуженого лікаря України, Народного лікаря СРСР Олександра Романовича Довженка (Харків, 2005); Українській школі-семінарі з міжнародною участю «Психотерапія і психоаналіз на шляху до євроінтеграції» (Київ, 2005); науково-практичній конференції Актуальні проблеми соціальної, судової психіатрії та наркології” (Київ, 2006); Українсько-американському науково-практичному семінарі Фармакотерапія депресивних та сексуальних дисфункцій. Психобіологія суїциду” (Київ, 2007); III Національному конгресі (ХI з’їзді) неврологів, психіатрів та наркологів України Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркологія” (Харків, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю Сучасні аспекти лікування психічних розладів” (Чернівці, 2007).
вітчизняних: конференції молодих вчених Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2001); Пленумі та конференції науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України Пароксизмальні стани в неврології, психіатрії та наркології” (Одеса, 2006); Науково-практичній конференції Актуальні питання медичної психології та психотерапії” (Платонівські читання № 10), присвяченої 45-річчю кафедри психотерапії ХМАПО (ХарківЯлта, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових робіт, із них 7 статей у наукових фахових виданнях згідно з «Переліком» ВАК України (з них 4 одноосібні), 1 тези доповіді в матеріалах науково-практичної конференції.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. В дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та здійснено нове вирішення актуальної наукової задачі підвищення ефективності комплексного лікування розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду через розробку системи психотерапії на основі визначення клініко-психопатологічних, психологічних та макро- і мікросоціальних чинників розвитку розладів адаптації.
2. В клінічній структурі розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду переважна частка належить розладам адаптації з порушенням інших емоцій (F43.23) 50,7 % та змішаній тривожній i депресивній реакції (F43.22) 29,3 %. Провідним синдромом у клінічній картині розладів адаптації у хворих на гострий інфаркт міокарду є тривожно-фобічний з вегетативними, астенічними, депресивними та іпохондричними проявами.
3. Визначено, що на стан психічного та соматичного здоров’я, а також суб’єктивну оцінку якості життя хворих з розладами адаптації при гострому інфаркті міокарду впливають негативні зміни в емоційній сфері, а саме: боязнь 98,7 %, страх 98,7 %, тривога 92,7 %, жах 88,7 %, переляк 88,0 %, засмучення 84,7 %, туга 77,3 %, відчай 69,3 %, досада 64,7 %, горе 40,0 %.
4. Чинниками розвитку розладів адаптації при гострому інфаркті міокарду встановлено сукупну дію соціальних та психологічних факторів. При цьому негативний вплив макро- і мікросоціальних чинників обумовлює розвиток розладів адаптації при гострому інфаркті міокарду, а особистісні особливості хворого їх клінічні форми та перебіг.
5. Найвагоміші зміни психологічних показників у хворих з розладами адаптації при гострому інфаркті міокарду виявлено в емоційній, особистісній та поведінковій сферах. В емоційній сфері визначені високі рівні тривожності та депресії; у особистісній сполучення високого рівня сенситивності, індивідуалізму, інтраверсії, конформності з відсутністю спонтанності та схильність до надмірно напруженого ритму життя, занадто висока вимогливість до себе; високий рівень алекситимії; гіпернозогностичне ставлення до хвороби у осіб молодого і середнього віку та гіпонозогнотичне у осіб похилого віку; у поведінковій способи розв’язання конфліктів з переважанням типів «змагання» або «втечі»; переважання цінностей-цілей над цінностями-засобами, тип коронарної поведінки А”.
6. Доведено, що розлади адаптації у хворих при гострому інфаркті міокарду з високою ймовірністю виникали за поєднання дії макро- та мікросоціальних чинників. Встановлено маркери-мішені ПТ впливу: I сімейні (сімейні конфлікти, погіршення відносин з дітьми, порушення сексуальних стосунків, смерть рідних та близьких); II особисті захворювання; III погіршення матеріально-побутових умов, матеріальна скрута; IV професійні (міжособистісні конфлікти на виробництві в мікроколективі, шкідливі професійні і санітарно-технічні умови праці). Додатковими макросоціальними чинниками ризику розвитку розладів адаптації визначені екзистенціальні переживання (відсутність відчуття перспективи життя, ангедонія) та негативні соціальні події.
7. Науково обґрунтована, апробована та впроваджена у практику система психотерапії розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду, використання якої спрямоване на зміну актуальної життєвої стратегії. Запровадження системи здійснюється у чотири етапи. Перший короткострокова психотерапевтична інтервенція із застосуванням методів малої” і частково великої” психотерапії, метою якої є формування комплайєнсу та профілактика ятрогеній. Другий визначення мішенів” психотерапевтичного впливу. Третій активна психотерапевтична інтервенція щодо створення умов зміни життєвої стратегії (спочатку індивідуальна ПТ, потім групова ПТ). Четвертий рекомендації щодо супроводу зміни життєвої стратегії пацієнта.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Чабан О.С., Хаустова О.О. Психосоматична медицина (аспекти діагностики та лікування). К.: ТОВ «ДСГ Лтд», 2004. 96 с. Бібліогр.: с. 4361.
2. Патогенетические механизмы, клиника, дифференциальная диагностика и принципы терапии соматоформных расстройств / Михайлов Б.В., Табачников С.И. и др. // Проблеми медичної науки та освіти. 2001. № 2. С. 2226.
3. Александровский Ю.А., Табачников С.И. Некоторые концептуальные вопросы сближения психиатрической и общесоматической помощи населению // Архів психіатрії. 2002. № 4 (31). С. 57.
4. Александровський Ю.А., Табачніков С.І. Особливості граничних психічних розладів у загальносоматичній практиці // Нова медицина. 2003. № 3 (8). С. 2123.
5. Михайлов Б.В., Табачніков С.І., Марута Н.О. Актуальний стан та перспективи психотерапії та медичної психології в Україні // Форум психіатр. та психотерап. 2004. Т.5. С. 3440.
6. Табачніков С.І., Михайлов Б.В., Марута Н.О., Кришталь В.В., Сердюк О.І. Стратегічні шляхи розвитку психотерапії та медичної психології в Україні // Український медичний альманах. 2004. Т.7, № 4 (додаток). С. 1218.
7. Табачніков С.И., Первый В.С. Фобии: клиника, диагностика, лечение, профилактика. Днепропетровск: АРТПРЕСС, 2005. 348 с. Бібліогр.: с. 1245.
8. Табачніков С.І., Маркова М.В., Харченко Є.М., Бусло О.О., КлименкоВ.В., Степанова Н.М., Бахтіярова С.А., Бабич В.В., ЛещенкоО.М., Мартиненко Н.В., Лисенко І.О. Медико-психологічні аспекти розвитку, перебігу та терапії невротичних, пов’язаних зі стресом розладів, коморбідних з артеріальною гіпертензією // Таврический журнал психиатрии. 2007. Т.11, № 2 (39). С. 3248.
9. Корнацький В.М. Вплив психічного здоров’я населення України на розвиток і перебіг серцево-судинної патології / Мат. пленуму прав. УНТК Атеросклероз і ІХС: сучасний стан проблеми.Тези наук. доп. К.: Маріон, 2003.
10. Михайлов Б.В. Проблемы психотерапевтического диагноза // Архів психіатрії. 2004. Т.10, № 2 (37). С. 227230.
11. Михайлов Б.В., Мартиненко А.О., Андрух Г.П. та ін. Приорітетні напрямки розвитку медичної психології та психотерапії в Україні // Архів психіатрії. 2006. Т.12, № 14 (4447). С. 215217.
12. Сердюк А.И. Влияние макро- и микросоциальных факторов на психоемоциональное состояние больных с соматическими заболеваниями // Архів психіатрії. 2004. Т.10, № 2 (37). С. 1516.
13. Морозов А.М. Психогенные психические расстройства // Архів психіатрії. 2005. Т.11, № 3 (42). С. 105119.
14. Винник М.І. Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України 20 років // Архів психіатрії. 2006. Т.12, № 14 (4447). С. 812.
15. Stoudemire A., Fogel B.S., Greenberg D. (eds). Psyciatric Care of the Medical Patient. New York: Oxford University Press, 1999.
16. Barefoot J.C., Brummett B.H., Helms M.J. el al. Depressive Symptoms and Survival of Patients With Coronary Artery Disease. Psych Med, 2003; 790795.
17. Смулевич А.Б., Сыркин А.Л., Дробижев М.Ю., Иванов С.В. Психокрдиология. М.: МИА, 2005. 778 с. Бібліогр.: с. 24236.
18. Фільц О.О. До питань щодо проблем іпохондрії: епідеміологічний аспект (на ретроспективному матеріалі) // Архів психіатрії. 2003. Т.9, № 2 (33). С. 3639.
19. Дробижев М.Ю. Нозогении (психогенные реакции) при соматических заболеваниях: Дисс. ... доктора мед. наук. М., 2000. 489 с. Бібліогр.: с. 53214.
20. Пішель В.Я., Полив’яна М.Ю., Теклюк С.В. та ін. Досвід раннього виявлення депресивних розладів у загальномедичній мережі // Архів психіатрії. 2003. Т.9, № 4 (35). С. 4043.
21. Дзеружинская Н.А. Коморбидные психические расстройства у пожилых пациентов общей медицинской (кардиологической) практики: Дис. доктора. мед. наук. К., 2003. 308 с. . Бібліогр.: с. 43156.
22. Вітенко І.С., Вітенко В.Д., Мішиєв В.Д. та ін. Особливості психіного стану хворих на ранню дисциркуляторну енцефалопатію атеросклеротичного та гіпертонічно-атеросклеротичного генезу // Архів психіатрії. 2003. Т.9, № 2 (33). С. 7376.
23. Смулевич А.Б. Депрессии при соматических и психических заболеваниях. М., 2003.
24. Александровский Ю.А. Подходы к профилактике и терапии пограничных психических расстройств // Международный медицинский журнал Харьков 2003 Т.9, № 1 С. 4245.
25. Александровський Ю.А. Психические расстройства в общемедицинской практике и их лечение. М., 2004.
26. Волошин П.В., Марута Н.О., Явдак І.О. та ін. Клініко-психопатологічна структура депресій невротичного спектру // Архів психіатрії. 2004. Т.10, № 1 (36). С. 8084.
27. Марута Н.А., Явдак И.А. Особенности риска аутоагресивного поведения у больных рассторойствами адаптации // Архів психіатрії. 2006. Т.12, № 14 (4447). С. 1316.
28. Погосова Г.В. Тревожные состояния у больных сердечно-сосудистыми заболеваниями: диагностические и терапевтические аспекты // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2006. № 5. С. 7580.
29. Дослідити вплив макро- та мікросоціальних чинників на розвиток та перебіг невротичних, повязанихзі стресом розладів, коморбідних з артеріальною гіпертензією (психосоматичний аспект): Звіт про НДР (заключний) / Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. № держреєстрації 0104U000906; Київ, 2006. 216 с.
30. Медико-соціальні аспекти розвитку і перебігу хвороб системи кровообігу: Звіт про НДР (проміжний) / Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. № держреєстрації 0107U001633; Київ, 2007. 136 с.
31. Вивчити міжнародний досвід щодо психодіагностики, психотерапії та психопрофілактики метаболічного синдрому Х як складової фактору ризику серцево-судинних захворювань в рамках психосоматичного підходу. Звіт про НДР (проміжний) / Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. № держреєстрації 0107U004789; Київ, 2007. 172 с.
32. Пшук Н.Г., Кирилюк Н.П. Деякі особливості тривожно-фобічних розладів судинного генезу // Біоритмологічні та хрономедичні аспекти клініки, лікування та профілактики психічних розладів / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присв. 70-річчю з дня народження проф. Г.Т. Сонника. Полтава, 2007. С. 3539.
33. Carney R.M., Freedland K.E.,Veith R.C. Can treating depression reduce mortality after an acute myocardial infarction? // Psychosom. Med.1999. Vol. 61, № 5. P. 666675.
34. Сыркин А.Л. Инфаркт миокарда. 3-е изд., перераб. и доп. М.: МИА, 2003. 466 с. . Бібліогр.: с. 21145.
35. Корнацький В.М. Проблеми здоров’я суспільства та продовження життя. Київ, 2006. 136 с. . Бібліогр.: с. 1347.
36. Сердюк О.І. Непсихотичні форми психічних порушень психічної сфери у хворих на хронічні соматичні захворювання (клініка, систематика, критерії діагностики та принципи терапії): Автореф. дис. ... доктора. мед. наук. Х., 2003. 34 с.
37. Коваленко В.М. Доказова медицина: сучасна реальність і стратегія втілення основних напрямків в кардіології // Укр. кардіол. журнал. 2003 № 3. С. 9 13.
38. Лутай М.И., Пархоменко А.С. Оптимизация лечения ишемической болезни сердца // Здоров’я України. 2006 № 21 (154). С. 22.
39. Чазов Е.И. Острый коронарный синдром: проблемы, задачи, перспективы // Здоров’я України. 2007 № 19 (176). С. 13.
40. Зайцев В.П.. Вопросы психической реабилитации больных инфарктом миокарда: Автореф. дис. ... доктора. мед. наук. М., 1975. 37 с.
41. Van Hout H.P.J., BeekmanA.T.F., De Beurs E. et al. Anxiety and the risk of death in older men and women. Br.J. Psychiatry 2004; 185(5): 399404.
42. Ахмедова Ю.Г. Индивидуально-типологические свойства личности при развитии сердечно-сосудистых заболеваний в условиях Крайнего Севера: Дисс. магистра мед., Надым, 2003. 127 с. Бібліогр.: с. 2794.
43. Принципові засади засади психологічної реабілітації хворих після інфаркту міокарду / Методичні рекомендації. Дніпропетровськ, 1998. 13 с.
44. Михайлов Б.В., Михайлов В.Б. Медико-психологическая реабилитация больных с эмоциональными и когнитивными нарушениями в восстановительном периоде инфаркта миокарда и мозгового инсульта // Український Вісник психоневрології. 2007. Т.15, вип. 1 (50), додаток С. 209210.
45. Погосова Г.В., Колтунов И.Е. Белова Ю.С., Сказин Н.В. Эмоции и сердце // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2006. № 8. С. 7073.
46. Коростий В.И. Непсихотические психические расстройства у больных с психосоматическими заболеваниями: клиническая структура, течение и влияние на прогноз заболевания // Арх. психіатрії. 2005. Т.11, № 4 (43). С. 7577.
47. Погосова Г.В. Депрессии у кардиологических больных: современное состояние проблемы и подходы к лечению // Кардиология. 2004. № 1. С. 8892.
48. Лебедев Б.А., Крылов В.И., Незнанов Н.Г. Характеристики формирования внутренней картины ишемической болезни сердца у пациентов с эндогенным психозом // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. 1991. Т.91, № 5. С. 5658.
49. Ушенин С.Г. Психологические особенности пациентов, страдающих ишемической болезнью сердца // Журнал психиатрии и медицинской психологии. 2000. № 1 (7). С.7578.
50. Смулевич А.Б. Психическая патология и ишемическая болезнь сердца (к проблеме нозогений) // Психические расстройства и сердечно-сосудистая патология. М.:Либрис, 1994. С. 1219
51. Александер Ф. Психосоматическая медицина. Принципы и практическое применение. М.:Изд-во ЭКСМОПресс, 2002. 305 с.
52. Клинические и психологические аспекты реакции на болезнь (к проблеме нозогений) / Смулевич А.Б., Тхостов А.Ш., Сыркин А.Л., Овчаренко С.И., Дробижев М.Ю., Ищенко Э.Н., Алмаев Н.А., Лебедева О.И. // Журн. неврол. и психиатр. 1997. Т.97, № 2. С.49.
53. К проблеме нозогений / Смулевич А.Б., Фильц А.О., Гусейнов И.Г., Дроздов Д.В. // Ипохондрия и соматоформные расстройства. М.:Логос, 1999. C. 111113.
54. Сучасний стан здоров’я народу та напрямки його покращання в Україні. Аналітично-статистичний посібник / Під ред. Коваленка В.М. Київ, 2005. 140 с.
55. Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії // Є.П.Свіщенко, А.Е.Багрій, Л.М.Єна, В.М.Коваленко та ін. / Довідник «VADEMECUM info Доктор «Кардіолог» К., ТОВ «Здоров’я України», 2005. С. 101142.
56. Волков В.Т., Стремис А.К., Караваева Е.В. и др. Личность пациента и болезнь. Томск: Сиб. мед. институт, 1995. 328 с.
57. Oparil S., Oberman A. Nontraditional cardiovascular risk factors // Am. J. Med. Sci. 1999. Vol. 317 (3). P. 193207.
58. Shores M.M., Pascualy M., Veith R. C. Major depression and heart diseasee: treatment trails // Semin. Clin. Neuropsych. 1998. Apr; 3 (2). P. 87101.
59. Чазов Е.И. Депрессия у пациентов с ИБС: актуальность проблемы // Форум. N 8. 2003. С. 5.
60. Gender differences in psychophysiological responses to speech stress among older social phobias: congruence and incongruence between self-evaluative and cardiovascular reactions / Grossman P., Wilhelm F.H., Kawachi I., Sparrow D. // Psychosom.Med. 2001. Vol. 63, № 5. P. 765777.
61. Каплан Г.И., Сэдок Б.Дж. Клиническая психиатрия. В 2-х томах. М.: Медицина. Т.1. С. 595.
62. Rosenman R.H., Brand R.J., Jenkins C.D. Coronary heart diseasе in the Western Collaborative Group Study: final follow-up experience of 8,5 years // JAMA. 1975. Vol. 233. P. 872877.
63. Haynes S.G., Feineib М., Kannel W.B. The relationship of psy chosocial factors to coronary heart disease in the Framingham Study, III: eight year incidence of coronary heart disease // Am.J.Epidemiol. 1980. Vol. 111. P. 3743.
64. Shekelle R.B., Hulley S.B., Neaton J.D. The MRFIT behaviоr pattern study, II: type A behavior and the incidence of coronary heart disease // Am. J. Epidemiol. 1985. Vol. 122. P. 559570.
65. Ragland D.R., Brand R.J. Type A behavior and mortality from coronary heart disease // N. Engl. J. Med. 1988. Vol. 318. P.6569.
66. Bosma H., Appels A., Sturmans F. Et al. Educational level с spouses and risk of mortality: the WHO Kaunas-Rotterdam Intervention Stud (KRIS) // Int. J.Epidemiol. 1995. Vol. 24. P. 19126.
67. Friedman М., Breall W.S., Goodwin M.L., et al. Effect of type A behavioral counseling on frequency of episodes of silent myocardial ishemia i coronary patients // Am. Heart J. 1996. Vol. 132. P. 933937.
68. Barefoot J.C., Peterson B.L., Harrell F.E. Type A behavior an survival: a follow-up study of 1,467 patients with coronary artery disease // Am. J. Cardiol. 1989. Vol. 64. P. 427432.
69. Denolett J., Brutsaert D.L. Personality, disease severity, and the risk of long-term cardiac events in patients with a decreased ejection fraction after myocardial infarction // Circulation. 1998. Vol. 97. P. 167193.
70. Denolett J., Sys S.U., Stroobant N. Personality as independent predictor of long-term mortality in patients with coronary heart disease // Lancet. 1996. Vol. 347. P. 417421.
71. Depression and anxiety as predictors of outcome after myocardial infarction. / Mayou R.A., Gill D., Thompson D.R., Day A., Hicks N., Volmink J., Neil A. // Psychosom. Med. 2000. Vol. 62, № 2. P. 212219.
72. Friedman M.. Breall W.S., Goodwin M.L. etal. Effect of type A behavioral counseling on frequency of episodes of silent myocardial ischemia in coronary patients. Am Heart J 1996; 132(5): 933937.
73. Billing E., Hjemdahl P., Rehnqvist N. Psychosocial variables in female vs male patients with stable angina pectoris and matched healthy controls // European Heart Journal. 1997. Vol. 18, № 6. P. 911918.
74. Tumstall-Pedoe H., Woodward M., Tavendale R. Comparison of the prediction by 27 different factors of coronary heart disease and death in men and women of the Scottish Heart Health Study: cohort study // B.M.J. 1997. Vol. 315. P. 722729.
75. Sifneos P.E. The prevalence of alexithimic characteristics in psychosomatic patients // Psychother.Psychosom. 1973. Vol. 11. P. 255262.
76. Nemiah J.C., Sifneos P.T. Affect and fantasy in patients with psychosomatic disorders // Modem Trends in Psychosomatic Medicine. London, 1978. P. 1527.
77. Lane R.D., Schwartz J.E. Levels of emotional awareness: A cjgni-tive-developmental theory and its application to psychopatology // Am. J. Psychiat. 1987. Vol. 144. P. 133143.
78. Taylor G.I., Begby P.M., Ryan D.P. et al. Criterion validity of Toronto Alexithymia Scale // Psychosom. Med. 1988. Vol. 50. P. 500509.
79. Выраженность алекситимии и уровень комплайенса у больных, перенесших инфаркт миокарда / Коркина М.В., Цивилько М.А., Кисляк О.А., Бухарева С.В. // Соц. и клин. психиатрия. 1999. Т.9, № 4. С. 2022.
80. Lumley M.A., Tomakowsky J., Torosian T. The relationship of alexithymia to subjective and biomedical measures of disease // Psychosomatics. 1997. Vol. 38, № 5. P. 497502.
81. Bach M., Bach D., de Zwaan M. Independency of alexithymia and somatization. A factor analytic study // Psychosomatics. 1996. Vol. 37, № 5. P. 451458.
82. Алекситимические тенденции у больных нестабильной стенокардией в сопоставлении с некоторыми особенностями их личности и вегетативного обеспечения / Березой В.М., Бурцев А.К., Мягкова Т.В., Караваев В.Н. // Журнал психиатрии и медицинской психологии. 2000. № 1 (7). С.5356.
83. Прасолова В.Е. Психосоматические особенности больных острым инфарктом миокарда в зависимости от выраженности алекситимии/ В.Е. Прасолова // Материалы межрегиональной студенческой научной конференции. Воронеж. 2003. С. 3537.
84. Сердюк А.И. Некоторые особенности психологического статуса больных соматическими заболеваниями // Новые горизонты клиники внутренних болезней: Сб. науч. тр. Харьков, 1998. С. 1923.
85. Волков В.Т., Виноградов В.Ф. Особенности социально психологического статуса больных хронической ишемической болезнью сердца // Кардиология. 1993. Т.33, № 3. С. 1516.
86. Головкина Т.М., Соловьева А.Д., Колосова О.А. и др. Психоэмоциональное состояние и вегетативная система у больных, перенесших инфаркт миокарда в молодом возрасте // Сов. Медицина. 1991.
87. Ушенин С.Г. Клинико-динамические особенности непсихотических психических расстройств при ишемической болезни сердца // Журн. психиатрии и мед. психологии. 1998. С. 4446.
88. Лапин И.П., Анналова Н.А. Сердечно-сосудистые заболевания и депрессии // Журн. невропатол. и психиатр. 1997. Т.97, № 3. С. 7175.
89. Прохорова С.В., Максимова Т.Н. Коррекция нарушений психики у больных с ишемической болезнью сердца перед операцией аортокоронарного шунтирования // Психологические и психиатрические. проблемы клинической медицины: Сб. научн. тр. СПб.: Изд-во НИИХ СпбГУ, 2000. С. 146147.
90. Depressive symptoms in elderly medical-surgical patients hospitalized in community settings / Koenig H.G., Gittelman D., Branski S., Brown S., Stone P., Ostrow B. //Am. J. Geriatr. Psychiatry. 1998. Vol. 6, № 1. P. 1423.
91. Carney R.M., Freedland K.E.,Veith R.C. Can treating depression reduce mortality after an acute myocardial infarction? // Psychosom. Med. 1999. Vol. 61, № 5. P. 666675.
92. Garcia L., Valder M., Jodar I. et al. Psychological factor and vulnereabitity to psychiatric morbidity after myocarial infarction //Psychother. Psychosom. 1994. Vol. 61, № 34. P. 187194.
93. Musselman D.L., Evans D.L., Nemeroff C.B. The relationship of depression to cardiovascular disease: epidemiology, biology, and treatment // Arch. Gen. Psychiatry. 1998. Vol. 55. P. 580592.
94. Hemingway H., Marmot M. Evidence based cardiology: Psychosocial factors in the aetiology and prognosis of coronary heart disease: systematic review of prospective cohort studies. BMJ, 1999; 318: 14601467.
95. Burg M.M., Ahrams D. Depression in chronic medical illness: The case of coronary heart disease. J Clin Psychol, 2001; 57(11): 13231337.
96. Borowicz L, Jr., Royall R, Grega Metal. Depression and Cardiac Morbidity 5 Years After Coronary Artery Bypass Surgery. Psychosomatics, 2004; 43: 464471.
97. Van den Brink R.H.S. et al. Treatment of depression after myocardial infarction and the effects on cardiac prognosis and quality of life: Rationale and outline of the Myocardial INf.irction and Depression-Intervention Trial (MIND-IT). Am Heart J, 2004 144:21925.
98. Sullivan M., La Croix A., Russo J. et al. Depression in Coronary Heart Disease. What Is the Appropriate Diagnostic Threshold? Psychosomatics, 2003; 40: P. 286292.
99. Depressive symptoms and lack of social integration in relation to prognosis of CHD in middle-aged women. The Stockholm Female Coronary Risk Study / Horsten M., Mittleman M.A., Wamala S.P., Schenck-Gustafsson K., Orth-Gomer K. // Eur. Heart. J. 2003. Vol. 21, № 13. P. 10721080.
100. Marilynn Larkm. Depressive symptoms bode ill for older women // Lancet. 1998. Vol. 352. P. 1449.
101. Fleet R., Lawie K., Beitman B.D. Is panic disorder associated with coronary artery disease? A critical review of the literature. J Psychosom Res, 2000; 48(45): 347356.
102. Moser O.K., Dracup K. Is anxiety early after myocardial infarction associated with subsequent ischemic and arrhythmic events? Psychosom Med., 2002; 58: 395401.
103. Rutledge T., Reis S.E., Olson M. et al. History of anxiety disorders is associated with a decreased likelihood ofangiographic coronary artery disease in women with chest pa