ПСИХОКОРЕКЦІЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПСИХІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У РОДИЧІВ ХВОРИХ ІЗ ПЕРВИННИМ ПСИХОТИЧНИМ ЕПІЗОДОМ : Психокоррекция и ПРОФИЛАКТИКА психической дезадаптации у родственников больных с первичным психотического эпизода

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

ШУСТЕРМАН ТАМАРА ЙОСИПІВНА

УДК: 616.89:159. 924.7: 615. 851 ─ 084

ПСИХОКОРЕКЦІЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПСИХІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У РОДИЧІВ ХВОРИХ ІЗ ПЕРВИННИМ ПСИХОТИЧНИМ ЕПІЗОДОМ

14.01.16 психіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Юр’єва Людмила Миколаївна,
доктор медичних наук, професор

Дніпропетровськ 2008

ЗМІСТ

ЗМІСТ...

2

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ.................................................................................

4

ВСТУП......................................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1 СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ПСИХІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У РОДИЧІВ ХВОРИХ ІЗ ПЕРВИННИМ ПСИХОТИЧНИМ ЕПІЗОДОМ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) ........................................................................................

10

1.1. Основні особливості родини хворих із первинним психотичним епізодом ................................................................................................................

10

1.2. Основні форми роботи з родиною хворих із первинним психотичним епізодом ................................................................................................................

19

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.......................................

33

2.1. Загальна характеристика обстежених.........................................................
2.1.1. Загальна характеристика родичів хворих із первинним психотичним епізодом ........................................................................................
2.1.2. Загальна характеристика хворих із первинним психотичним епізодом.

33

33

35

2.2. Методи дослідження.....................................................................................
2.2.1. Соціально-демографічний метод дослідження.......

37
37

2.2.2. Клініко-психопатологічний метод дослідження....................................

37

2.2.3. Психодіагностичний метод дослідження ...............................................

38

2.2.4. Клініко-катамнестичний метод дослідження ........................................
2.2.5. Статистичні методи дослідження.............................................................

43
44

РОЗДІЛ 3 КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У РОДИЧІВ ХВОРИХ ІЗ ПЕРВИННИМ ПСИХОТИЧНИМ ЕПІЗОДОМ..............................................................................

45

3.1. Результати клініко-психопатологічного обстеження родичів хворих із первинним психотичним епізодом ....................................................................

46

3.2. Клініко-психопатологічні особливості періодів психічної дезадаптації у родичів хворих із первинним психотичним епізодом ..................................

54

РОЗДІЛ 4 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У РОДИЧІВ ХВОРИХ ІЗ ПЕРВИННИМ ПСИХОТИЧНИМ ЕПІЗОДОМ........

58

4.1. Загальна психологічна характеристика психічної дезадаптації у родичів хворих із первинним психотичним епізодом .....................................

59

4.2. Психологічні особливості психічної дезадаптації у родичів хворих із первинним психотичним епізодом за виділеними клінічними групами .......

66

РОЗДІЛ 5 ХАРАКТЕРИСТИКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ РОДИЧІВ ХВОРИХ ІЗ ПЕРВИННИМ ПСИХОТИЧНИМ ЕПІЗОДОМ ...................................................

84

РОЗДІЛ 6 ПСИХОКОРЕКЦІЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПСИХІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У РОДИЧІВ ХВОРИХ ІЗ ПЕРВИННИМ ПСИХОТИЧНИМ ЕПІЗОДОМ .............................................................................

90

6.1. Поетапна диференційована система психокорекції психічної дезадаптації у родичів хворих із первинним психотичним епізодом.................................................................................................................

92

6.2. Програма профілактики психічної дезадаптації у родичів хворих із первинним психотичним епізодом. 6.3. Оцінка ефективності поетапної системи психокорекції та програми профілактики психічної дезадаптації у родичів хворих із первинним психотичним епізодом.........................................................................................

101

105

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ...................

115

ВИСНОВКИ.............................................................................................................

138

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.............................................................................

141

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................

142

ДОДАТОК А............................................................................................................

162

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ,
ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ВСР виконання соціальних ролей
ДР духовна реалізація
ЗЖУ зовнішні життєві умови
ЗСЖ загальне сприйняття життя
ІП інтегративний показник
МВ міжособистісна взаємодія
ОР особистісна реалізація
ПБ психологічне благополуччя
ПД психічна дезадаптація
ПЗ працездатність
ПК психокорекція
ППЕ первинний психотичний епізод
СБ суб’єктивне благополуччя
СЕП соціо-емоційна підтримка
СНД самообслуговування та незалежність дій
ССП суспільна та службова підтримка
ФБ фізичне благополуччя
ЯЖ якість життя
PANSS шкала оцінки позитивних та негативних синдромів

ВСТУП

Актуальність теми. Психічне здоров'я та психічне благополуччя - це найважливіші складові високої якості життя (ЯЖ), що дозволяють людям вважати своє життя повноцінним і значущим, бути активними і творчими членами суспільства [1,2]. Зміцнення психічного здоров'я підвищує якість життя і рівень психічного благополуччя всього населення, включаючи людей з психічними проблемами і осіб, що здійснюють за ними догляд [3]. Протягом 1999-2006 рр. статистичні показники відносної поширеності психічних розладів серед населення України мали тенденцію до зростання, насамперед за рахунок непсихотичних форм (у 1999 р. 2405 на 100 тис. населення, у 2006 р. 2521 на 100 тис. населення) [4,5].
Соціально-економічні зміни, що відбуваються в нашій країні, роблять несприятливий вплив на найбільш незахищені верстви населення, серед яких психічно хворі займають особливо уразливе місце [6,7]. Втрата колишніх соціальних зв’язків, соціальна ізоляція приводить до того, що родина залишається основною підтримуючою структурою, несе основний тягар відповідальності, а частіше і повсякденний догляд за своїми близькими, що викликає тяжкий психосоціальний стрес у родині [6,8,9].
Одним з найбільш пріоритетних завдань на наступне десятиліття, згідно Європейської декларації по охороні психічного здоров'я, прийнятій в Хельсінкі в січні 2005 року, є здійснення сумісних дій, направлених на боротьбу із стигматизацією, дискримінацією і нерівністю осіб з проблемами психічного здоров'я і членів їх сімей. Необхідне розширення прав і можливостей даних осіб з наданням їм підтримки в цілях залучення їх до активної участі в даному процесі [10-12].
Добре функціонуюче і підтримуюче оточення людини, страждаючої на психічні розлади, за даними ряду світових досліджень, знижує частоту рецидивів від 6-19% на протязі 9-12 місяців та від 17-40% на другому році, покращує комплайєнс [13-20]. Закордонними дослідниками показана висока частота дістресу у родичів психічно хворих [21]. У деяких роботах повідомляється про взаємозв'язок між станом психічного здоров'я і сімейними турботами, а також між участю в наданні допомоги пацієнтові і потребою родичів в підтримці із сторони [22-25].
На жаль, подібні роботи в Україні нечисленні, цілий ряд питань залишається не розробленим [26,27]. Мало відомо про ефекти сімейних втручань серед родин пацієнтів із первинним психотичним епізодом (ППЕ) [28]. На наш погляд, це може бути обумовленим тривало існуючим у вітчизняній психіатрії пріоритетом на роботу з пацієнтами без залучення до цього процесу їх родичів. Модель взаємин хворого з психіатром працювала у напрямі «відлучення» сім'ї від психіатричних знань, від їх застосування і відповідальності за нього. Впродовж десятиліть психіатрія дивилася на сім'ю перш за все як на джерело психогеній, мало приділялося уваги лікувально-оздоровчому потенціалу сім'ї [29,30].
Все вищевказане підкреслює наявність проблеми психічної дезадаптації (ПД) у родичів хворих із ППЕ. Тому розробка поетапної диференційованої системи психокорекції (ПК) та програми профілактики ПД у родичів хворих із ППЕ, на основі вивчення клінічних, клініко-психопатологічних, психологічних особливостей та ЯЖ, представляється важливою та актуальною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри психіатрії факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України за темою: «Клініко-експериментальне вивчення психічних розладів при психогенних, соматогенних та органічних пароксизмальних психічних захворюваннях та залежної поведінки і розробка психокорекційних, психопрофілактичних, лікувально-реабілітаційних програм з метою підвищення ЯЖ психічно хворих та медичних працівників» (№ державної реєстрації 0100U000351).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи на основі дослідження клінічних, клініко-психопатологічних і психологічних особливостей ПД та рівня ЯЖ родичів хворих із ППЕ розробити поетапну диференційовану систему ПК та програму профілактики психічних розладів та оцінити їх ефективність.
Для реалізації цієї мети були поставлені наступні завдання:
1. Визначити клінічні, клініко-психопатологічні та психологічні особливості ПД у родичів хворих із ППЕ.
2. Дослідити рівень ЯЖ родичів хворих із ППЕ.
3. Вивчити особливості психічного стану та ЯЖ хворих із ППЕ контрольної та основної груп.
4. Науково обґрунтувати, розробити та оцінити ефективність системи поетапної диференційованої ПК та програми профілактики ПД у родичів хворих із ППЕ.
Об’єкт дослідження ПД у родичів хворих із ППЕ.
Предмет дослідження клінічні, клініко-психопатологічні і психологічні особливості ПД, система її ПК та профілактики, рівень ЯЖ родичів хворих із ППЕ.
Методи дослідження соціально-демографічний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний, клініко-катамнестичний, методи математичної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведене комплексне клінічне, клініко-психопатологічне і психологічне дослідження ПД у родичів хворих із ППЕ. Вперше систематизована клінічна картина психічних розладів (за рубриками МКХ 10) у родичів хворих із ППЕ. Вперше визначено вплив ПД у родичів хворих із ППЕ на рівень їх ЯЖ. Вперше науково обґрунтовано, розроблено та оцінено ефективність (за даними катамнестичного спостереження) поетапної диференційованої системи ПК та програми профілактики ПД у родичів хворих із ППЕ.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення мають розроблена поетапна диференційована система психокорекції та програма профілактики психічної дезадаптації у родичів хворих із ППЕ, що дозволяють значно поліпшити психічний стан та ЯЖ хворих і їх родичів, знизити число повторних госпіталізацій до психіатричного стаціонару, вихід на первинну інвалідність, досягти комплайєнсу та зменшити явища стигматизації. Доведена доцільність використання скринінгових тестів для відбору досліджених до подальшої діагностики. Доцільним є використання показників ЯЖ для визначення обсягу, змісту, заходів психокорекційної та профілактичної роботи та їх диференційованості з урахуванням виявлених клінічних, клініко-психопатологічних та психологічних особливостей психічної дезадаптації.
Результати дослідження впроваджені у практику в наступних лікувальних установах: комунальному закладі «Дніпропетровська обласна психіатрична лікарня» МОЗ України (м. Дніпропетровськ), міській клінічній лікарні №1 (м. Дніпропетровськ), обласному комунальному закладі „Психоневрологічний диспансер” (м. Кривий Ріг), а також до педагогічного процесу кафедри психіатрії факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України (м.Дніпропетровськ).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Автором особисто проведено аналіз вітчизняної та іноземної наукової літератури за темою дисертаційної роботи. Дисертантом власноруч здійснено весь обсяг досліджень (клінічне, клініко-психопатологічне, психодіагностичне, катамнестичне), статистичну обробку отриманих даних, їх інтерпретацію, особисто виконано аналіз результатів роботи та на цій основі розроблено поетапну диференційовану систему ПК та програму профілактики ПД у родичів хворих із ППЕ і проведено впровадження отриманих результатів в практику охорони здоров’я України. Самостійно написано розділи дисертації, сформульовано висновки та практичні рекомендації, оформлено таблиці та рисунки.
Особистий внесок дисертанта до публікацій у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, що написані у співавторстві, є наступним: у статті №1 (згідно зі списком праць, опублікованих за темою дисертації, який наведено наприкінці автореферату) здобувачем самостійно проведено аналіз вітчизняної та іноземної наукової літератури за проблемою, що вивчалась; у статті №2 - автором особисто проведено клінічне, клініко-психопатологічне обстеження родичів хворих із ППЕ, описані клінічні особливості та періоди розвитку ПД, зроблені висновки; у статті №5 дисертантом власноруч виконано психодіагностичне дослідження родичів хворих із ППЕ, визначені та проаналізовані психологічні особливості, зроблені висновки.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на: VI Міжнародній конференції студентів і молодих вчених «Новини і перспективи медичної науки» (Дніпропетровськ, 2006 р.), науково-практичній конференції психіатрів, психотерапевтів та наркологів «Сучасні проблеми профілактики аутоагресивної поведінки» (Харків, 2007 р.), III Національному конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України «Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркології» (Харків, 2007 р.), науково-практичній конференції психіатрів, наркологів, психотерапевтів «Сучасні аспекти міждисциплінарних відносин в психоневрології та наркології», присвяченій 110-річниці з дня заснування Дніпропетровської обласної психіатричної лікарні (Дніпропетровськ, 2007р.), науково-практичній конференції «Сучасні аспекти клініки, патофізіології, терапії психічних розладів та організації психіатричної допомоги», присвяченій сторіччю від дня народження доктора медичних наук, професора Поліщука Й.А. (Київ, 2007 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, із них 5 статей в наукових фахових виданнях згідно з «Переліком» ВАК України (з них 2 самостійних); 1 авторське свідоцтво; 4 тез доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У роботі наведено наукове обґрунтування і нове вирішення актуального завдання виявлення клінічних, клініко-психопатологічних і психологічних особливостей психічної дезадаптації та рівня якості життя родичів хворих із ППЕ і розробка на цій основі системи поетапної диференційованої психокорекції та програми профілактики.
2. За результатами клініко-психопатологічного дослідження родичів хворих із ППЕ у 60,2% осіб спостерігаються психічні розлади. Учасники дослідження розподілені на три клінічні групи: 1) група родичів з афективними (депресивними) розладами (F 32.00, F 32.10, F 32.11, F 32.3) 11 (12,6%) осіб; 2) родичі з невротичними розладами (F 41.1, F 41.2, F 43.21, F 43.22) 41 (47,2%) осіб; 3) група умовної норми (Z 63.7) 35 (40,2%) осіб. Прослідковані специфічні періоди виникнення психічної дезадаптації у родичів хворих із ППЕ на етапі стаціонарного лікування їх хворого члена родини: емоційного шоку, усвідомлення, розрішення та адаптації, відновлення або виснаження.
3. При психодіагностичному дослідженні виявлено переважання депресії легкого рівня 27,3%, матері та батьки значно частіше мають депресивні включення (р<0,05). Тривога має місце у 40,4% обстежених з перевагою високого рівня 20,5%. Суїцидальні думки наявні у 8% обстежених. Половина родичів мають складнощі в переживанні важких життєвих ситуацій. Основне негативне відношення у родичів пов’язано з родиною. Нереалізовані можливості по відношенню до здоров’я близької людини, свого здоров’я або всіх відмічають 77,0% опитуваних. Мають певні страхи та побоювання 60,9% родичів з перевагою страха хвороб та смерті близької людини у 52,9% осіб. Між наявністю страху за здоров'я своє і своїх близьких та невротичними розладами знайдений зв’язок (р<0,05). Страхів у родичів, які відносяться до батька негативно, є значимо більше (р<0,01), і у них частіше реєструються депресивні тенденції (р<0,05). Найчастiше негативнi вiдчуття переживаються по вiдношенню до себе, ці особи схильні в значно більшому ступені звинувачувати себе, у тому числі і за хворобу їх родича (р<0,05).
4. У ході дослідження якості життя виявлено, що найбільш низькі показники якості життя мають родичі з депресивними розладами, за рахунок низького психологічного благополуччя 3,64 бала. Інтегративний показник якості життя 5,85 бала. У родичів з невротичними розладами всі показники досягають середнього рівня, страждає психологічне благополуччя та суб’єктивна задоволеність (4,68 та 5,56 бала відповідно). Інтегративний показник 6,48 бала. Показники якості життя у родичів групи умовної норми є відносно рівномірними, досягають середнього та високого рівнів. Інтегративний показник 7,25 бала. Серед основних компонентів якості життя у всіх учасників дослідження найбільш низьким є суб’єктивне благополуччя, виявлена зворотня залежність рівня цього показника від відчуття провини, що переживається, за здоров'я свого родича і наявністю страху за своє здоров'я і здоров'я близьких в майбутньому (р<0,05). Встановлено достовірне зниження показникiв якості життя при наявності психічних розладів того чи іншого регістра (р<0,01).
5. За результатами дослідження розроблена та впроваджена поетапна диференційована система психокорекції психічної дезадаптації у родичів хворих із ППЕ, основною метою якої є роз’яснення та навчання концепції про провідну роль інтолерантності до стресів у виникненні та збереженні патологічних відхилень, усування дезадаптивних стереотипів та фіксування оптимальних адаптивних стратегій мислення та поведінки. Зазначена система корекції складається з п’яти етапів, кожен з яких має свою мету та методичні підходи. Розроблена система психокорекції використовується для родичів не тільки на етапі стаціонарного, а й на амбулаторному етапі лікування хворого із ППЕ.
6. З урахуванням отриманих даних про особливості психічної дезадаптації та якості життя родичів хворих із ППЕ нами розроблена програма профілактики, яка включає первинну, вторинну та третинну. Виділено наступні напрямки первинної профілактичної роботи: 1) зміцнення психічного благополуччя за рахунок наявності доступу до ефективних програм батьківської підтримки і освіти, сприяючих розвитку навиків і отриманню інформації, 2) забезпечення розуміння найважливішої ролі психічного здоров'я, 3) боротьба з стигматизацією і дискримінацією, 4) підвищення психіатричної грамотності родичів, 5) забезпечення доступу осіб з проблемами психічного здоров'я до високоякісної первинної медико-санітарної допомоги. Вторинна профілактика направлена на купірування психічного розладу, що розпочався, та базується на виявлених клініко-психопатологічних, психологічних особливостях психічної дезадаптації у родичів хворих із ППЕ. Третинна профілактика психічної дезадаптації направлена на попередження повторного розвитку патології у родичів хворих із ППЕ.
7. Застосування запропонованої поетапної диференційованої системи психокорекції та програми профілактики психічної дезадаптації у родичів дозволяє суттєво поліпшити психічний стан хворих із ППЕ, покращити їх якість життя (р<0,05), а також значно знизити частоту повторних госпіталізацій хворих до психіатричного стаціонару на протязі двох років після перенесення ППЕ (р<0,05).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2001. Психическое здоровье: новое понимание, новая надежда. Женева: 2002. 213 с.
2. Европейская декларация по охране психического здоровья: Проблемы и пути их решения. EUR/04/5047810/6
3. Критерий качества жизни в психиатрической практике : Монография / Марута Н.А., Панько Т.В., Явдак И.А. и др.; Под общ. ред. Маруты Н.А. Харьков : РИФ Арсис, ЛТД, 2004. 240 с.
4. Юрьева Л.Н. Клиническая суицидология: Монография. Днепропетровск: Пороги, 2006. 472 с.
5. Підкоритов В.С. Психіатрія в Україні минуле, теперішнє, майбутнє... // Укр. вісн. психоневрології. 2007. Т.15, вип.1 (50). С. 28-31.
6. Левина Н.Б. О создании общероссийской общественной организации психически больных инвалидов и их родственников «Новые возможности» // Соц. и клинич. психиатрия. 2001. Т.11, №2. С.108-109.
7. Табачніков С.І. Актуальні проблеми психічного здоров’я населення України // Міжнар. психіатр., психотерапевт. та психоаналіт. журн. 2007. Т.1, №1. С. 5-7.
8. Oyebode J. Assesment of carers’ psychological needs // Advances in Psychiatric Treatment. 2003. N 9. P. 45-53.
9. Burden in caregivers of cognitevely impaired older adults living in the community: methodological issues and determinants / Bedard M., Pedlar D., Martin N.J. et al. // Inter. Psychogeriatrics. 2000. Vol.12. P. 307-332.
10. Мишиев В.Д., Рачкаускас Г.С. Медико-правовые аспекты оказания специализированной помощи больным шизофренией на современном этапе // Вiсник психiатрiї та психофармакотерапiї. 2002. - №2. С. 6-15.
11. Сыропятов О.Г., Дзеружинская Н.А. Амисульприд (Солиан) новые перспективы лечения шизофрении // Арх. психіатрії.- 2004. Т.10, № 3(38). С. 1-8.
12. О международном опыте социальной реинтеграции пациентов с хроническими психическими расстройствами / Абрамов В.А., Жигулина И.В., Ряполова Т.Л. и др. // Міжнар. психіатр., психотерапевт. и психоаналіт. журн. 2007. Т.1, №1. С. 8-14.
13. Bebbington P., Kuipers L. The predictive utility of expressed emotion in schizophrenia: an aggregate analysis // Psychological Medicine. 1994. Vol. 24. - P. 707-718.
14. Cornwall P., Scott J. Burden of care, psychological distress and satisfaction with services in the relatives of acutely mentally disordered adults // Soc. Psychiatry Psychiatric Epidemiology. 1996. Vol. 31. Р. 345-348.
15. Falloon I.R.H. Family management in the prevention of morbidity of exacerbation of schizophrenia // N. Engl. J. Med. 1982. Vol. 306. P. 1437-1440.
16. Falloon I.R.H. Family management in the prevention of morbidity of exacerbation of schizophrenia: clinical outcome of two-year longitudinal study // Arch. Gen. Psychiatry. 1985. Vol. 42. P. 887-896.
17. Family psychoeducation, social skills training and maintenance chemotherapy in the aftercare treatment of schizophrenia. I. One-year effects of controlled study on relapse and expressed emotion / Hogarty G.E., Anderson C.M., Reiss D.J.et al. // Arch. Gen. Psychiatry. 1986. Vol. 43. P. 633-642.
18. Family psychoeducation, social skills training and maintenance chemotherapy in the aftercare treatment of schizophrenia. II. Two-year effects of controlled study on relapse and adjusment / Hogarty G.E., Anderson C.M., Reiss D.J. et al. // Arch. Gen. Psychiatry. 1991. Vol. 48. P. 340-347.
19. A controlled trial of social intervention in the families of schizophrenic patients / Leff J., Kuipers E., Berkowitz R. et al. // Br. J. Psychiatry. 1982. Vol. 141. P. 121-134.
20. A controlled trial of social intervention in the families of schizophrenic patients: two-year follow-up / Leff J., Kuipers E., Berkowitz R., Sturgeon D. // Br. J. Psychiatry. 1985. Vol. 146. P. 594-600.
21. Burland J. Family-to-family: a trauma and recovery model of family. education // New Directions for Mental health Services. 1998. P. 33-41.
22. Scottish Schizophrenia research group. The Scottish First Episode Schizophrenia Study. IV. Psychiatric and social impact on relatives // Br. J. Psychiatry. 1987. Vol. 150. P. 340-344.
23. Scottish Schizophrenia research group. The Scottish First Episode Schizophrenia Study. V. One-year follow-up // B. J. Psychiatry. 1988. Vol. 152. P. 470-476.
24. Ostman M., Hansson L. Family burden and care participation. A test-retest reliability study of an interview instrument concerning families with a severely mentally ill family member // Nordic J. Psychiatry. 2000. Vol. 54. P. 327-332.
25. Ostman M., Hansson L. Family burden, participation in care and mental health an 11-year comparison of the situation of relatives to compulsorily and voluntarily admitted patients // Inter. J. Social Psychiatry. 2000. Vol. 46. P. 191-200.
26. Пишель В.Я., Полывяная М.Ю., Гузенко К.В. Клинико-социальные и организационные аспекты помощи больным с первым психотическим эпизодом // Таврич. журн. психиатрии. 2007. Т.11, №3 (40). С. 81-85.
27. Плевачук О., Долішня Н. Особливості впливу мікросередовища пацієнтів, хворих на шизофренію з безперервним перебігом, на прояви агресивної поведінки. Лікування соліаном // Укр. вісн. психоневрології. 2007. Т. 15, вип. 2 (51). С. 145-148.
28. Мей М., Сарторіус Н. Шизофренія. Пер. з англ. / За заг. ред. В. Штенгелова. К.: Сфера, 2005. 488 c.
29. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. 2-е изд., расшир. и доп. СПб.: Питер, 2000. 656 c.
30. Запорожан В.Н., Битенский В.С. Проблемы нооэтики и механизмы ноогенных психических расстройств // Вісн. психіатрії та психофармакотерапії. 2007. - №2 (12). С. 7-10.
31. Сучасні підходи до застосування психофармакотерапії у психіатричній практиці / Табачніков С.І., Літвінов В.Б., Влох І.Й. та ін. // Арх. психіатрії. 2001. № 3. С. 5-8.
32. Михайлов Б.В. Сучасний стан і перспективи розвитку соціальної психіатрії, психотерапії і медичної психології в Україні // Укр. вісн. психоневрології. 2004. Т. 12 , вип. 1. С.12-15.
33. Будза В.Г., Отмахов А.П., Прусс Г.Б. Отделение первого психотического эпизода новая форма организации психиатрической помощи больным шизофренией // Соц. и клинич. психиатрия. 2005. - №4. С.58-62.
34. Гажа А.К., Краснянская С. М. Психообразовательная работа с родственниками больных с первым психотическим эпизодом в Тамбовской психиатирической больнице // XIV съезд психиатров России: (Mатериалы съезда). М., 2005. С. 46-47.
35. Zarit S.H., Edwards A.B. Family caregiving : research and clinical intervention // Psychological Problems of Ageing : Assessment, Treatment and Care ( ed. P.T. Woods). 1999. - Р.153-193.
36. Caregiving and the stress process: an overview of concepts and their measures / Pearlin l.I., Mullan J.T., Semple S.J. et al. // Gerontologist. ─ 2000. Vol.30. P.583-594.
37. Комплайєнс-терапія при шизофренії: Метод. рекомендації / Абрамов В.А., Жигуліна І.В., Ряполова Т.Л. та ін. К., 2007. 13 с.
38. Increased contact with community mental health resources as potential benefit of family education / Solomon P., Draine J., Mannion E., Meisel M. // Psychiatric Services. 1999. Vol.49. P. 333-339.
39. The extent to which caregivers believe most people devalue consumers and their families / Struening E., Perlick D., Link B. et al. // Psychiatric Services. 2001. Vol. 52. P. 1633-1638.
40. Leggatt M. Families and mental health workers : the needs for partnership // World Psychiatry. 2002. N.1. P. 52-54.
41. World Fellowship for Schizophrenia and Allied Disorders. Principles for working with families, 2001.
42. Family functioning and mental illness: a comparison of psychiatric and nonclinical families / Friedmann M.S., McDermut W.H., Solomon D.A. et al. // Fam. Process. 1997. Vol. 36. P. 357-367.
43. Ostman M., Kjellin L. Stigma by association // Br. J. Psychiatry. - 2002. Vol. 181. - P. 494-498.
44. Goffman E. Stigma : Notes on the Management of Spoiled Identity. Englewood Cliffs. NJ: Prentice-Hall, 1963. 478 p.
45. Link B., Phelan J. Conceptualizing stigma // Ann. Rev. Sociology. 2001. Vol. 27. P. 363-385.
46. Farina F. The stigma of mental disorders // In the Eye of the Beholder / ed. A. Miller. New York, 1982. P. 305-363.
47. Михайлова И.И., Ястребов В.С., Ениколопов С.Н. Клинико-психологические и социальные факторы, влияющие на стигматизацию психически больных разных нозологических групп // Журн. неврологии и психиатрии. 2002. - №7. С.58-65.
48. Scheff T. Being Mentally ill. London: Weidenfeld & Nicolson, 1966. 312 p.
49. Ertugrul A., Ulug B. Perception of stigma among patients with schizophrenia // Soc. Psychiat. Epidemiol. 2004. Vol. 39. P. 73-77.
50. Thompson M., Thompson T. Discrimination against people with experiences of mental illness. Wellington: 1997. 403 p.
51. Yastrebov V. Disability and Stigma. Prevention. Russian Experience // Schizophrenia. WPA Series. Evidence and Experience in Psychiatry. Chishester, 1999. P. 302-304.
52. Рукавишников В.О. Общественное мнение о службах психического здоровья и пациентах, ими обслуживаемых. M: НИИ проф. психиатрии ВНЦПЗ РАМН СССР, 1990. 17 c.
53. Сосновский А.Ю. Удовлетворенность пациентов психиатрической помощью как критерий ее качества: Aвтореф. дис. канд. мед. наук. М., 1984. 21 с.
54. Community knowledgement about mental illness and reaction to mentally ill people / Wolff G., Pathare S., Craig T. et al. // Br. J. Psychiatry. 1996. Vol. 168. P. 191-198.
55. Link B.G., Struening E.L., Rahov M. J. Overcoming stigma: A powerful influence on people’s lives // Health Social Behav. 1997. Vol. 38. P. 177-190.
56. Mehta S., Farina A. Associative stigma : perceptions of the difficulties of college-aged children of stigmatized fathers // J. Soc. Clin. Psycology. 1988. Vol. 7. P.192-202.
57. Byrne P. Psychiatricstigma // Br. J. Psychiatry. 2001. Vol. 178. P. 281-284.
58. Phelan J., Bromet E., Link B. Psychiatric illness and family stigma // Schizophrenia Bulletin. 1998. Vol. 24. P. 115-126.
59. Doll W. Family coping with the mentally ill : An unanticipated problem of deinstitutionalization // Hospital Community Psychiatry. 1976. Vol. 27. ─ Р. 34-75.
60. Leff J.P., Vaughn C.E. Expressed emotions in families. New York: Guilford Press, 1985. 294 p.
61. Vaughn C.T., Leff I.P. The influence of the family and social factors on the course of psychiatric illness : A comparison of schizophrenic and depressed neurotic patients // Br. J. Psychiatry. 1976. Vol. 129. Р.128-137.
62. Lam D. Psychological family intervention in schizophrenia: a review of empirical studies // Psychological Medicine. 1991. Vol. 21. P. 423-441.
63. Hoenig I., Hamilton M.W. The schizophrenic patient in the community and his effect on the household // Inter. J.Social Psychiatry. 1966. Vol. 12. Р.165-176.
64. Freeman H.E., Simmons O.G. The mental patient comes home. - New York: 1963. 115 p.
65. Creer C., Wing J.K. Schizophrenia at home. London : Institute of Psychiatry, 1974. 227 p.
66. Хатфилд А.Б., Лефли Г.П. Как выживать с психическим заболеванием / Пер. с англ. под общ. ред. О. Абессоновой. К.: Сфера, 2002. C. 107-123.
67. Caplan P. J., Hall-McCorquodale I. The scapegoating of mothers: A call for change // Am. J. Orthopsychiatry. 1985. Vol. 55. P. 610-613
68. Arieti S. The family of the schizophrenic and its participation in the therapeutic task // Arieti S., Brodie K.H. American handbook of psychiatry. 2nd ed. New York: Basic Books, 1981. P. 271-284.
69. Lefley H. P. Expressed emotion: Conceptual, clinical, and social policy implications // Hospital Community Psychiatry. 1992. Vol. 43. P. 591-598.
70. Eaton W. W. The sociology of mental disorders. 2nd ed. New York: Praeger, 1986. 278 p.
71. Howells J.G., Guirguis, W.R. The family and schizophrenia. New York: Inter. Universities Press, 1985. 254 p.
72. Parker G. Re-searching the schizophrenogenic mother // J. Nervous Mental Disease. 1982. - Vol. 170. P. 452-462.
73. Hirsch S. R., Left J. P. Abnormalities in parents of schizophrenics. London: Oxford University Press, 1975. 178 p.
74. Lefley H. Impact of mental illness in families of mental health professionals // J. Nervous Mental Disease. 1987. Vol.175. P. 613-619.
75. Brown G.W., Birley J.L.T., Wing J.K. Influence of family life on the course of schizophrenic disorders: A replication // Br. J.Psychiatry. 1972. Vol. 121. P. 241-258.
76. Family management training in the community care of schizophrenia / Falloon I.R.H., Boyd I.L., McGill C.W. et al. //Goldstein M.J. New developments in interventions with families of schizophrenics / New Directions for Mental Health Services. 1981. Vol. 12. Р. 61-78.
77. Expressed emotion: A call for partership among relatives, patients, and professionals / Mints L.I., Liberman R.P., Miklowitz D.J., Minty J. // Schizophrenia Bulletin. 1987. Vol. 13. P. 227-235.
78. Family factors in schizophrenic relapse / Vaughn, C.E., Snyder, K.S., Jones, S. Freeman, W.et al. // Arch. General Psychiatry. 1984. Vol. 41. Р. 1169-1177.
79. Hatfield A.B., Lefley H.P. Families of the mentally ill. : Coping and adaptation. - New York : Guilford Press, 1987. 315 p.
80. The psychoeducationai family treatment of schizophrenia / Anderson C. M., Hogarty G., Reiss D. I. et al. // Goldstein M. New developments in interventions with families of schizophrenics / New directions for Mental Health Services. 1981. Vol. 12. P. 45-53.
81.Family therapy of schizophrenics with high risk of relapse / Falloon I. R. H., Liberman R. P., Lillie F. J. et al. // Family Process. 1981. Vol. 20. P. 211-221.
82. Falloon I. R. H. Family management in the prevention of morbidity of schizophrenia: social outcome of a two-year longitudinal study // Psychol. Med. 1985. Vol. 17. P. 59-66.
83. Ostman M. Stigma by association. Psychological factors in relatives of people with mental illness // Br. J. Psychiatry. 2002. Vol. 181. P. 494-498.
84. Cohen S., Syme S. Issues in study and applications of social support // Social support and health / S. Cohen, S. Syme. Orlando: Academic Press, 1985. P. 3-22.
85. Сирота Н.А. Копинг-поведение в подростковом возрасте: Aвтореф. дис. д-ра мед. наук. СПб., 1994. 41 с.
86. Ялтонский В.М. Копинг-поведение здоровых и больных наркоманией: автореф. дис. д-ра мед.наук. СПб., 1995. 38 с.
87. Взаимосвязь копинг-поведения и Я-концепции у больных, зависимых от алкоголя, и условно здоровых мужчин / Ялтонский В.М., Соколова Е.Т., Сирота Н.А., Видерман Н.С. // Соц. и клинич. психиатрия. 2003. Т.8, вып. 3. С. 36-43.
88. Lazarus R.S. Patterns of adjustment. N. Y. : McGrau-Hill, 1976. 427 p.
89. Lazarus R.S., Folkman S. Coping and adaptation // The handbook of behavioral medicine / W. D. Gentry. N.Y. : Guilford, 1984. P. 282-325.
90. D’Zurilla T.J., Nezu A. Social problem solving in adults // Advances in cognitive-behavioral research and therapy / P.C. Kendal. N.Y.: Academic Press, 1982. Vol. 1. P. 201-274.
91. Lazarus R.S. The stress and coping paradigm // Competence and coping during adulthood / L. A. Bond, J.C. Rosen. Hanover: 1980. P. 35.
92. Terry D.I. Coping resources and situational appraisals as predictors of coping behavior // Pers. Individ. Diff. 1991. Vol.12, N10. P. 1031-1047.
93. Гурович И.Я., Шмуклер А.Б. Опросник для оценки социального функционирования и качества жизни психически больных // Соц. и клинич. психиатрия. 1998. - №2. С.35-40.
94. Качество жизни родственников психически больных / Солохина Т.А., Шевченко Л.С., Сейку Ю.В. и др. // Журн. неврологии и психиатрии. 1998. - №6. С. 42-46.
95. Контроль качества оказания медицинской помощи в условиях медицинского страхования в ведущих странах мира / Гришин В.В., Киселев А.А., Карташов В.Л. и др. M., 1995. С. 25-26.
96. Зозуля Т.В., Степанова А.Ф. Потребность в социальной помощи пациентам психоневрологического диспансера // Материалы 13-го съезда психиатров России. М., 2000. С. 16.
97. Колесник В.С. Оценка качества жизни в медицине // Рос. семейный врач. 2002. - №1. С. 23-26.
98. Полываная М.Ю. Оценка качества жизни психически больных // Арх. психіатрії. 2002. - №2 (29). С. 5-9.
99. Семке В.Я. Истерические состояния. М.: 1988. 223 с.
100. Сердюк А.И. Особенности самооценки влияния болезни на социальный статус больных хроническими соматическими заболеваниями // Журн. психиатрии и мед. психологии. 1998. - №1(4). С. 68-69.
101. Смулевич А.Б. Депрессии в общемедицинской практике. М.: Берег, 2000. 160 с.
102. Табачніков С.І. Роль та місце соціальної психіатрії в сучасному суспільстві // Новости медицины и фармации. 2002. - №19-20. С. 20.
103. Орловская Д.Д., Жариков Н.М., Тиганов А.С. Психиатрия в XXI веке // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2000. Т.100, №1. С. 6-13.
104. Партнеры в сфере охраны психического здоровья: Вклад профессионалов и непрофессионалов в охрану психиатрического здоровья / Отдел психического здоровья ВОЗ. К.: Сфера, 1999. 236 с.
105. Петраков Б.Д., Цыганков Б.Д. Эпидемиология психических расстройств: Руководство для врачей. М.: 1996. 135 с.
106. Подшивалкина В.И. Социологические аспекты проблемы сохранности психического здоровья населения // Вестн. психического здоровья. 1999. - №3. С. 8-10.
107. Положий Б.С. Социальное состояние общества и психическое здоровье. Руководство по социальной психиатрии / Под ред. Дмитриевой Т.Б. М.: Медицина, 2001. С. 36-51.
108. Пхіденко С.В. Категорія функціонування як показник якості життя психічно хворих // Арх. психіатрії. 1999. - №1 (19). С.4-7.
109. Использование опросника качества жизни (версия ВОЗ) в психиатрической практике: Пособие для врачей и психологов / Бурковский Г.В., Кацюбинский А.П. и др. СПб.: 1998. 68 с.
110. Quality of life and cognitive function in schizophrenia / Akvardar Y., Kivircik B.B., Alptekin K., Dumlu K. // Abstract of the 16th Congress of European College of Neuropsychopharmacology. 2003. Vol. 13, Suppl. 4. P. 2092.
111. The effectiveness of olanzapine versus placebo in maintaining the quality of life in stabilized patient with schizophrenia / Beasley C.M., Walker D.J., Sutton V.K. et al. // Abstract of the 16th Congress of the European College of Neuropsychopharmacology. 2003. Vol.13, Suppl. 4. P. 2145.
112. Quality of Life and clinical outcomes for Asian outpatients with schizophrenia / Chaudhry H.R., Kongsacon R. et al. // Abstract of the 16th Congress of the European College of Neuropsychopharmacology. 2003. Vol. 13, Suppl. 4. P. 2069.
113. Katschnig H. Насколько полезна концепция качества жизни в психиатрии? // Обзор современной психиатрии. 1998. Вып. 1. С. 30-38.
114. Depression-specific quality life scales are flawed / Katschnig H., Simhadl C., Serim M. et al. // Amer. Psychiatric Association Annual Meeting. May 4-9 1996. New York: New Research Abstracts, 1996. P. 160.
115. Konarzewska B., Rudnik I., Szule A. Male sexual dysfunction, adherence to antipsychotic therapy and the quality of life in schizophrenia // Abstract of the 16th Congress of the European College of Neuropsychopharmacology. 2003. Vol. 13, Suppl. 4. P. 2142.
116. Namber D., Krausz M. Change in clinical status and quality of life of schizophrenic patient in Germany: Six month results from the schizophrenia out patient health outcomes (SOHO) study // Abstract of the 16th Congress of the European College of Neuropsychopharmacology. 2003. Vol. 13, Suppl. 4. P. 2106.
117. Yazici A., Baz K., Yazici K. Anxiety, depression and diseasespecific quality of life in dermatologic patient // Abstract of the 16th Congress of the European College of Neuropsychopharmacology. 2003. Vol. 13, Suppl. 4. P. 6021.
118. Atkinson M., Zibin S.H., Chuang H. Characterizing quality life among patients with chronic mental illness: a critical examination self-report methodology // Am. J. Psychiatry. 1997. Vol. 105. P. 99-105.
119. Methods of assessment of quality of life / Donner C.D., Carone M., Bertolotti G., Zotti A.M. // Eur. Resp. Rev. 1997. Vol. 7, №42. P. 43-45.
120. Сосновский А.Ю. Удовлетворенность пациентов психиатрической помощью как критерий ее качества (клинико-социологическое исследование): Aвтореф. дис. канд. мед. наук. M., 1995. 18 c.
121. Празднова В.А. Варианты организации работы с семьями // XIV съезд психиатров России: (Mатериалы съезда). М., 2005. С. 417-418.
122. Гурович И.Я., Шмуклер А.Б., Сторожакова Я.А. Психосоциальная терапия и психосоциальная реабилитация психически больных // Рос. психиатр. журн. 2006. - №2. С. 61-64.
123. Гурович И.Я. Сберегающе-превентивная психосоциальная реабилитация // Соц. и клинич. психиатрия. 2007. - №1. С. 5-9.
124. Гурович И.Я., Шмуклер А.Б., Сторожакова Я.А. Психосоциальная терапия и психосоциальная реабилитация в психиатрии. М.: ИД «Медпрактика М», 2004. 492 с.
125. Психиатрическая помощь больным шизофренией: Клиническое руководство / Под ред. В.Н. Краснова, И.Я. Гуровича, С.Н. Мосолова и др. М.: ИД «Медпрактика М», 2007. 260 с.
126. Ентоні В., Коен М., Фаркас М. Психіатрична реабілітація / Пер. з англ. В. Штенгелова. K.: Сфера, 2001. 298 с.
127. Leff J.P., Wing J.K. Trial of maintenance therapy in schizophrenia // Br. Med. J. 1971. Vol. 111. P. 599-604.
128. Johnson J.A.W. The duration of maintenance therapy in chronic schizophrenia // Acta Psychiatr. Scand. 1976. Vol. 53. P. 298-301.
129. Smith J.V., Birchwood M.J. Specific and non-specific effects of educational intervention with families living with a schizophrenic relative // Br. J. Psychiatry. 1987. Vol. 150. P. 645-652.
130. Bernheim K. Supportive family counseling // Schizophrenia Bulletin. 1982. Vol. 8. P.634-640.
131. Group treatment for parents of the adult mentally ill / McLean C., Greer K., Scott J., Beck J. // Hosp. Comm. Psychiatry. 1982. Vol. 33. P. 564-568.
132. Coping with schizophrenia: A group approach with relatives / Plummer, E., Thornton, J., Seeman, M. et al. // J. Psychiatry Treatment Evaluation. 1981. Vol. 3. P. 257-262.
133. Hartfield A.B. What families want of family therapists // McFarlane W. Family therapy in schizophrenia. New York: Guilford, 1983. 307 p.
134. Family educational intervention in the treatment of schizophrenia / McGill C.W., Falloon I.R.H., Boyd J.L., Wood-Silverio C. // Hosp. Comm. Psychiatry. 1983. Vol. 34. P. 934-938.
135. Educating relatives about schizophrenia / Berkowitz R., Eberlein-Fries R., Kuipers E., Leff J. // Schizophrenia Bulletin. 1984. Vol. 10. P. 419-428.
136. The impact of education about schizophrenia on relatives varying in expressed emotion / Cozolino L.J., Goldstein M.J., Neuchterlein K.H. et al. // Schizophrenia Bulletin. 1988. Vol.14. P. 675-687.
137. Abramowitz I.A., Coursey R.D. Impact of an educational support group on family participants who take care of their schizophrenic relatives // J. Consult. Clin. Psychol. 1989. Vol. 57. P. 232-236.
138. Pakenham K.I., Dadds M.R. Family care and schizophrenia: the effects of a supportive educational program on relatives’ personal and social adjusment // Austr. N. Zeal. J. Psychiatry. 1987. Vol. 21. P. 580-590.
139. Family psychoeducational support groups in schizophrenia / Posner C.M., Wilson K.G., Kral M.S. et al. // Am. J. Orthopsychiatry. 1992. Vol. 62. P. 206-218.
140. Impact of brief family psychoeducation on self-efficacy / Solomon P., Draine J., Mannion E., Meisel M. // Schizophrenia Bulletin. 1996. Vol. 22. P. 41-49.
141. Birchwood M., Smith J., Cochrane R. Specific and non-specific effects of educational iterventions for families living with schizophrenia: a comparison of three methods // Br.J. Psychiatry. 1992. Vol. 160. P. 806-814.
142. Smith J., Birchwood M. Relatives and patients as partners in the management of schizophrenia: the development of a service model // Br. J. Psychiatry. 1990. Vol. 156. P. 654-660.
143. The community management of schizophrenia: a controlled trial of a behavioural intervention with families to reduce relapse / Tarrier N., Barrowclough C., Vaughn C. et al. // Br. J. Psychiatry. 1988. Vol. 153. P. 532-542.
144. Солоненко А.В., Хлопина И.В. К вопросу о значении психообразовательных программ в формировании правильного восприятия болезни родственниками больных с первым психотическим эпизодом // XIV съезд психиатров России: (Mатериалы съезда). М., 2005. С. 84.
145. Крюкова Е.М., Будза В.Г., Отмахов А.П. Психообразование как вид психосоциальной реабилитации больных шизофренией // XIV съезд психиатров России: (Mатериалы съезда). М., 2005. С. 61.
146. Liberman R.P., Aitchison R.A., Falloon I. Family therapy in schizophrenia: Syllabus for therapist. Unpublished manuscript. (Available from Mental Health Clinical Research Center for the Study of schizophrenia, Camarilio/UCLA Research Program, Box A, Camarilio, CA 93010. 1979.
147. Leff J., Vaughn C. The role of maintenance and relatives’ expressed emotion in relapse of schizophrenia: A two-year follow-up // Br. J. Psychiatry. 1981. Vol. 139. P. 102-104.
148. Goldstein M. J., Kopeiken H. S. Short- and long-term effects of combining drug and family therapy // Goldgtein M.J. New developments in interventions with families of schizophrenics / New Directions for Mental Health Services. 1981. Vol. 12. P. 5-26.
149. Hartfield A.B. Self-help groups for families of the mentally ill // Social Work. 1981. Vol. 26. P. 408-413.
150. Byalin K., Jed I., Lehman S. Family-intervention with treatment-refractory chronic schizophrenics. Paper presented at 20th International Congress of Applied Psychology. Edinburg: Scotland, 1982. 327 p.
151. Mari J.J., Streiner D. Family intervention for schizophrenia // Schizophrenia Module of the Cochrane Database of Systematic reviews / C.E. Adams, L. Duggan, K. Wahlbeck, P. White. The Cochrane Collaboration. Oxford, 1998. P. 217-219.
152. Treatment, expressed emotion and relapse in recent onset schizophrenic disorders / Linszen D., Dingemans P., Van der Does J.W. et al. // Psychol. Med. 1996. Vol. 26. P. 333-342.
153. Drug and family therapy in the aftercare of acute schizophrenics / Goldstein M.J., Rodnick E.H., Evans J.R. et al. // Arch. Gen. Psychiatry. 1978. Vol. 35. P. 1169-1177.
154. A controlled evaluation of inpatient family intervention. I. Preliminary results of the six month follow-up / Click I.D., Clarkin J.F., Spencer J.H. et al. // Arch. Gen. Psychiatry. 1985. Vol. 42. P. 883-886.
155. Inpatient family intervention: a randomized clinical trial. II. Results at hospital discharge / Haas G.L., Click I.D., Clarkin J.F. et al. // Arch. Gen. Psychiatry. 1988. Vol. 45. P. 217-224.
156. The Sydney intervention trial: a controlled trial of relatives’ counselling to reduce schizophrenic relapse / Vaughan K., Doyle M., McConachy N. et al. // Soc. Psychiatry Psychiatr. Epidemiol. 1992. Vol. 27. P. 16-21.
157. The Salford Family Intervention Project: relapse rates of schizophrenia at five and eight years / Tarrier N., Barrowclough C., Porceddu K. et al. // Br. J. Psychiatry. 1994. Vol. 165. P. 829-832.
158. The community management of schizophrenia: a two-year follow-up of a behavioural intervention with families / Tarrier N., Barrowclough C., Vaughn C. et al. // Br. J. Psychiatry. 1989. Vol. 154. P. 625-628.
159. Leggatt M. Carers and carer organizations // Thornicroft G., Szmukler G. Textbook of community psychiatry. Oxford: Oxford University Press, 2001. P. 475-486.
160. National Schizophrenia Fellowship/Sainsbury Center for Mental Health. Learning to cope together : implementation and evaluation of the National Schizophrenia Fellоwship/Sainsbury Center for Mental Health carers’ education and support project. - 1998.
161. Юрьева Л.Н., Шустерман Т.И. Психическая дезадаптация у родственников психически больных // Таврич. журн. психиатрии. 2005. T.9, №3 (32). С. 7-11.
162. Шустерман Т.Й. Роль родини для психічно хворих // Новини і перспективи медичної науки: (Тези VI Міжнар. конф. студентів та молодих вчених). Дніпропетровськ, 2006. С. 95.
163. Международная классификация болезней (10-й пересмотр): Классификация психических и поведенческих расстройств. К.: Факт, 1999. 272 с.
164. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология: Практ. руководство. - 4-е изд. М.: МЕД Пресс информ, 2002. 588 с.
165. Попов Ю.В., Вид В.Д. Современная клиническая психиатрия. СПб.: ООО Изд-во «Речь», 2000. 402 с.
166. Клінічне розуміння класифікації психічних розладів МКХ-10: Посіб. для лікарів / Під ред. Н.О. Єрчкової Дніпропетровськ: Пороги, 2001. 299 с.
167. Марута Н.А. Первый эпизод психоза: (диагностика, лечение, организация помощи) // Укр. вестн. психоневрологии. 2007. Т. 15, вып. 1(50). С. 21-24.
168. Критерії діагностики і лікування психічних розладів та поведінки у дорослих: Наказ № 271 від 27.10.2000р. Х.,2000. 302 с.
169. Kay S.R., Fiszbein A., Opler L.A. The Positive and Negative Syndrome Scale PANSS for schizophrenia // Schizophrenia Bulletin. 1987. Vol. 13. P. 261-276.
170. Клиническое руководство по диагностике и лечению депрессивных расстройств в практике врача первичной медико-санитарной помощи / Кузнецов В.Н., Мазуренко М.А., Маляров С.А.и др. К.: 2004.- 160 с.
171. Hamilton M. Development of a rating scale for primary depressive illness // Br. J. Soc. Clin. Psychol. 1967. Vol.6. P. 278-296.
172. Практикум по основам психологии: Тесты и хрестоматия. Учеб. пособие для студ. мед. ин-та / Сост.: В.А. Мельников. Симферополь: Сонат, 1997. 254 с.
173. Психологические тесты. Методика „Выход из трудных жизненных ситуаций”. Интернет: http:// www. azps.ru
174. Основы психологии: Практикум / Ред.-сост. Л.Д. Столяренко. Ростов н/Д.: Изд-во «Феникс», 2000. 576 с.
175. Validation of an efficient quality of life inde