РЕФЛЕКТОРНІ МЕХАНІЗМИ АДАПТАЦІЇ ПРИ ОРТОПЕДИЧНОМУ ЛІКУВАННІ ПРИКУСУ, ЩО ЗНИЖУЄТЬСЯ : Рефлекторные механизмы адаптации при ортопедическом лечении прикуса, СНИЖАЮЩЕГОСЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
"УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ"

На правах рукопису

ДВОРНИК Валентин Миколайович

УДК 616.314-77-003.96

РЕФЛЕКТОРНІ МЕХАНІЗМИ АДАПТАЦІЇ ПРИ ОРТОПЕДИЧНОМУ ЛІКУВАННІ ПРИКУСУ, ЩО ЗНИЖУЄТЬСЯ

Спеціальність 14.01.22 стоматологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Науковий консультант:
РУБАНЕНКО В’ячеслав Васильович
к.мед.н., професор

Полтава - 2009

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.......................................................................................... 7
ВСТУП..................................................................................................... 8
РОЗДІЛ 1. Нервово рефлекторна природа процесів
перебудови жувального апарату при ортопедичному
лікуванні прикусу, що знижується (огляд літератури)............................................................................................. 17
1.1. Поширеність та етіопатогенетичні особливості
виникнення прикусу, що знижується.................................................................................... 17
1.2. Морфофункціональні зміни, що супроводжують
зниження висоти прикусу, й основи діагностичного
процесу.................................................................................... 22
1.3. Нервово - рефлекторна регуляція акту жування
і його відновлення при ортопедичному лікуванні ....................................................................................................... 31
РОЗДІЛ 2. Об’єкти і методи дослідження........................................................................................... 41
2.1. Характеристика клінічних груп хворих та клінічні
методи дослідження.................................................................................. 43
2.2. Визначення висоти центральної оклюзії та ступеня її
зниження.................................................................................. 47
2.3. Оклюзографія............................................................................... 49
2.4. Томографічні дослідження.................................................................................. 50
2.5. Математичні передумови та обґрунтування величини
роз’єднання прикусу......................................................................................... 51
2.6. Функціональні методи дослідження.................................................................................. 53
2.7. Послідовність і зміст клініко лабораторних етапів
лікування хворих із прикусом, що знижується.................................................................................... 55
2.8. Оперативна оцінка самопочуття, активності та
настрою.................................................................................... 56
2.9. Статистичні методи дослідження.................................................................................. 58

РОЗДІЛ 3. Клінічна картина і функціональна характеристика
прикусу, що знижується, залежно від етіопатогенетичних
механізмів розвитку патології................................................................................................. 60
3.1. Аналіз причин виникнення прикусу, що знижується,
та потреба населення м. Полтави в ортопедичному
лікуванні цієї патології........................................................................................ 60
3.2. Характеристика клінічних груп обстежених.................................................................................... 64
3.3.Оперативна оцінка самопочуття, активності та
настрою.................................................................................... 71
3.4. Функціональна характеристика жувальних м’язів
у осіб з інтактним жувальним апаратом........................................................................................ 75
3.5. Порушення функціонального стану жувальних м’язів
в осіб із повною відсутністю зубів............................................................................................... 80
3.6. Порушення функціонального стану жувальних м’язів
в осіб із відсутністю зубів-антагоністів.................................................................................... 86
3.7. Порушення функціонального стану жувальних м’язів
у осіб із генералізованими формами патологічного
стирання зубів............................................................................................... 93
РОЗДІЛ 4. Математичне обґрунтування оптимальних
параметрів одномоментного роз’єднання прикусу з
урахуванням стану зубощелепної системи................................................................................................. 101
РОЗДІЛ 5. Відновлення функції жувального апарату в різні
терміни ортопедичного лікування прикусу, що знижений за
рахунок повної втрати зубів....................................................................................................... 117
5.1. Функціональна характеристика стану жувальних
м’язів у осіб із повною відсутністю зубів та зниженням
висоти прикусу в перший день користування повними
знімними протезами.................................................................................... 119
5.2. Функціональний стан жувальних м’язів у осіб із
повною відсутністю зубів та зниженням висоти прикусу
через 14 днів користування повними знімними
протезами.............................................................................. 125
5.3. Функціональний стан жувальних м’язів та ступінь
його відновлення в осіб із повною відсутністю зубів та
зниженням висоти прикусу через 1 місяць користування
повними знімними протезами.................................................................................... 132
5.4. Функціональний стан жувальних м’язів та ступінь
його відновлення в осіб із повною відсутністю зубів і
зниженням висоти прикусу через 1 рік користування
повними знімними протезами.................................................................................... 138
РОЗДІЛ 6. Клінічна і функціональна оцінка стану жувального
апарату в осіб із прикусом, що знижується внаслідок утрати
останньої пари антагоністів, у процесі ортопедичного лікування......149
6.1. Клінічна оцінка стану жувального апарату в
осіб із відсутністю зубів-антагоністів, ускладненого
прикусом, що знижується.................................................................................. 149
6.2. Функціональна характеристика стану жувальних
м’язів у осіб із відсутністю зубів-антагоністів,
ускладненого прикусом, що знижується, в перший день
після його роз’єднання................................................................................. 154
6.3. Функціональна характеристика стану жувальних
м’язів у осіб із відсутністю зубів-антагоністів,
ускладненого прикусом, що знижується, через 14 днів
після його роз’єднання................................................................................. 162
6.4. Функціональна характеристика стану жувальних
м’язів у осіб із відсутністю зубів-антагоністів,
ускладненого прикусом, що знижується, через 1 місяць
після ортопедичного лікування з відновленням його
висоти ............................................................................................. 172
6.5. Функціональна характеристика стану жувальних
м’язів у осіб із відсутністю зубів-антагоністів, ускладненого прикусом, що знижується, через 1 рік після ортопедичного
лікування з відновленням його висоти.................................................................................. 180
РОЗДІЛ 7. Клінічна і функціональна оцінка стану жувального
апарату в осіб із патологічним стиранням твердих тканин зубів, ускладненого прикусом, що знижується........................................................................................... 192
7.1. Клінічна оцінка стану жувального апарату в осіб із
патологічним стиранням твердих тканин зубів,
ускладненого прикусом, що знижується.................................................................................. 192
7.2. Функціональна характеристика стану жувальних
м’язів у осіб із патологічним стиранням твердих тканин
зубів, ускладненого прикусом, що знижується, в перший
день користування протезами після його роз’єднання................................................................................. 196
7.3. Функціональна характеристика стану жувальних
м’язів у осіб із патологічним стиранням твердих тканин
зубів, ускладненого прикусом, що знижується, через
14 днів після протезування з роз’єднанням прикусу........................................................................................ 204
7.4. Функціональна характеристика стану жувальних
м’язів у осіб із патологічним стиранням твердих тканин
зубів, ускладненого прикусом, що знижується, через 1
місяць після протезування з роз’єднанням прикусу........................................................................................ 209

7.5. Функціональна характеристика стану жувальних
м’язів у осіб із патологічним стиранням твердих тканин
зубів, ускладненого прикусом, що знижується, через 1 рік
після протезування............................................................................... 215
РОЗДІЛ 8. Аналіз та узагальнення результатів дослідження......................................................................................... 226
ВИСНОВКИ........................................................................................ 247
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ................................................................................ 251
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................................................. 253

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
г грам;
Гц герц;
ЕМГ електроміографія;
ЗЩС зубощелепна система;
"К" коефіцієнт активності;
КІВНТО кефалометричний індекс висоти нижньої третини обличчя;
мкВ мікровольт;
мм міліметр;
МРТ- магніто-резонансна томографія;
мсек. мілісекунди;
САН оперативна оцінка самопочуття, активності та настрою;
см сантиметр;
СНЩС скронево-нижньощелепний суглоб.

В С Т У П

Актуальність теми. Серед стоматологічних захворювань особливе місце належить патології, стійкими морфофункціональними порушеннями якої є зниження висоти прикусу. У спеціальній літературі цей стан позначений терміном "прикус, що знижується" [35]. Він супроводжується змінами у всіх ділянках жувального апарату і зустрічається досить часто [87, 126, 152, 231, 252].
У дослідженнях Бушана М. Г. (2000) [33] прикус, що знижується, зустрічається в 6% випадків із поступовим збільшенням у старших вікових групах до 10-12%. За даними Нідзельского М. Я., Поповича І.Ю. [120], Біди В. І.[23], ця патологія в окремого контингенту хворих сягає 40%.
Питання етіопатогенезу прикусу, що знижується, вивчене порівняно повно. Причини, що призводять до його виникнення, умовно можна розділити на ті, що залежать або не залежать від дій лікаря-стоматолога [53, 205, 217, 265].
До першої групи належать нераціональне зубне протезування і невчасне заміщення дефектів зубних рядів, що супроводжується функціональним перевантаженням, зсувом і "вколочуванням" зубів, що залишилися. Сюди ж варто віднести помилки лікарів у попередній перебудові жувального апарату, пов'язані з недостатнім або надмірним роз'єднанням прикусу [33, 49, 161].
До другої групи причин, що призводять до розвитку прикусу, що знижується, належать часткова (із видаленням останньої пари зубів-антагоністів) або повна відсутність зубів і, нарешті, генералізована форма патологічного стирання твердих тканин зубів [30, 232, 294, 248, 261].
В.І.Біда [26], називаючи зазначений патологічний стан "станом зниження висоти прикусу", на підставі етіопатогенетичних чинників виділяє 3 групи, із яких І група характеризується патологічними змінами в зубоальвеолярному комплексі (компенсована форма), ІІ група - змінами в ділянці СНЩС (субкомпенсована форма) і ІІІ - порушеннями механізмів регуляції нейром’язової діяльності з наявністю ознак парафункцій жувальних м’язів (декомпенсована форма).
Клінічна картина характеризується зменшенням нижньої третини обличчя, поглибленням носогубних та підборідних складок, опущенням кутів рота з явищами мацерації в цій ділянці, порушенням мовлення. Хворі скаржаться на утруднене пережовування їжі, швидку стомлюваність жувальних м'язів, порушення оклюзійних взаємовідношень. У патологічну симптоматику втягуються нервово-м’язовий апарат і СНЩС. Причому зміни в суглобі іноді супроводжуються найсерйознішими проявами, відомими в літературі як симптомокомплекс Костена [151]. Хворі скаржаться на постійний головний біль, запаморочення, нудоту, шум і закладеність у вухах, глосодинію, порушення слиновиділення й ін.
Жування як фізіологічний акт становить собою складну координацію умовних і безумовних харчових рухових рефлексів, що визначають взаємопоєднане скорочення м'язів порожнини рота. Умовнорефлекторна реакція є відповіддю на комплекс подразників із зовнішнього і внутрішнього середовищ. При цьому збуджувальні та гальмівні процеси укладаються у визначену функціональну систему і закріплюються у вигляді динамічного стереотипу. Саме він визначає характер рухового акту, характеризує механізми адаптації зубощелепної системи на ортопедичні втручання.
Нераціональні конструкції, призначені для лікування прикусу, що знижується, ускладнюють патологію, призводячи до появи зайвих рухів нижньої щелепи, розвитку перевтоми і гальмування в нервових регулювальних механізмах. Змінюється характер нервової регуляції, а функція жування ускладнюється [18, 69, 109].
Діагностика прикусу, що знижується, особливих труднощів не викликає. Інша справа - питання встановлення ступеня патологічного процесу [52, 324].
Теоретичною передумовою вирішення багатьох питань у стоматології можуть служити дані про нейрофізіологічні механізми в окремих функціональних ланках і, зокрема, дані про рефлекси жувальної системи, їхню перебудову в процесі адаптації до різних ортопедичних конструкцій.
Як стверджують більшість дослідників, найбільш об'єктивні та інформативні дані можна одержати, використовуючи електроміографію - метод вивчення рухового апарату шляхом реєстрації біопотенціалів кістякової мускулатури [1, 14, 60, 74, 79, 88, 121].
Останніми роками помітний прогрес у створенні спеціальної апаратури для електроміографічних досліджень, а поява комп'ютерних програм опрацювання цифрового матеріалу дозволила значно спростити й об’єктивізувати методи сучасної діагностики, поглибити аналіз клінічних спостережень і обґрунтувати раціональне лікування.
Ортопедичні заходи, пов'язані з необхідністю роз'єднання прикусу, багато в чому залежать від причин, що викликали його зниження. Підвищення прикусу обумовлює функціональний зсув у елементах жувальної ланки. Тривале розтягнення жувальних м'язів супроводжується формуванням зони підвищеного напруження в ділянці опор і в разі виражених компенсаторних механізмів викликає досить швидке переналаштування рефлексів [64, 65, 66].
Проте функціональна терапія при прикусі, що знижується, потребує подальшої розробки.
На думку окремих авторів, лікування компенсованих форм зниження висоти прикусу слід спрямовувати на стабілізацію необхідної висоти і залежно від стану ротової порожнини виготовляти вкладки, зустрічні коронки, незнімні мостоподібні або знімні конструкції та капи, що роз'єднують прикус, застосовувати вибіркове пришліфування. При субкомпенсованих формах зниження висоти прикусу традиційні ортопедичні конструкції доцільно застосовувати за схемою етапного лікування з обов'язковим урахуванням індивідуальних особливостей [92, 145, 162].
Декомпенсовані форми прикусу, що знижується, за наявності морфологічних і функціональних змін у жувальному апараті потребують створення умов для перебудови нервово-рефлекторних зв'язків. Основний принцип функціональної терапії в цьому разі полягає у визначенні висоти конструктивного прикусу, її нормалізації за допомогою різних конструкцій протезів і перебудові рефлекторної діяльності всієї зубощелепної системи [17, 54, 55, 85, 91, 110, 195].
Оскільки терапевтичний ефект, пов'язаний із функцією жувальних м'язів і рефлексами роз'єднаного прикусу, потребує певного часу, дуже важливо враховувати нейродинамічні процеси, що відбуваються в різні періоди роз'єднання. Дослідження процесів адаптації до результатів лікування підтвердило його природу як відповідну рефлекторну реакцію на сукупність зовнішніх і внутрішніх подразників [2, 3, 34, 41, 45, 46]. Основне завдання адаптації - формування рухового стереотипу, при утворенні якого встановлюється складна, але досконала взаємодія між центральною нервовою і м’язовою системами.
Аналіз наявних у спеціальній літературі даних дозволив виділити окремі питання проблеми, які в обговоренні різними авторами мають суперечливий характер і не розв’язані дотепер.
Потребують уточнення питання поширеності прикусу, що знижується, з урахуванням соціальних умов окремо взятого регіону, систематизації клінічних проявів патології залежно від форми і ступеня ураження зубощелепної системи. Немає переконливих даних про ступінь функціональних змін у жувальних м'язах на підставі клінічної форми патології. Потребують пояснення електроміографічні параметри функції жувальних м'язів до й у процесі ортопедичного лікування прикусу, що знижується.
Не обґрунтоване оптимально припустиме поступове та одноразове збільшення висоти прикусу, так само як і раціональні ортопедичні конструкції за різних умов у ротовій порожнині. Потрібні рекомендації щодо впорядкування схеми лікувальних заходів з урахуванням ступеня патологічних порушень. Недостатньо вивчений механізм адаптаційних процесів залежно від часу та величини роз'єднання прикусу, не розроблені та не обґрунтовані фази адаптації жувального апарату до нової висоти прикусу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках комплексної ініціативної теми кафедр стоматологічного профілю вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" "Оптимізація, профілактика та лікування стоматологічних захворювань ортопедичними методами" (№ державної реєстрації 0102U001303). Автор був безпосереднім виконавцем розділу зазначених досліджень.
Мета дослідження. Підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих із прикусом, що знижується, шляхом розробки концептуальних основ виготовлення зубопротезних конструкцій, спрямованих на перебудову рефлексів зубощелепної системи і становлення динамічного стереотипу процесу жування.
Завдання дослідження
1. Вивчити поширеність прикусу, що знижується, серед населення Полтавської області.
2. Оцінити клінічний статус пацієнтів із прикусом, що знижується, і визначити основні ознаки патологічних проявів.
3. Вивчити ступінь функціональних порушень у жувальному апараті пацієнтів із прикусом, що знижується.
4. Вивчити психоемоційний стан пацієнтів із прикусом, що знижується, з метою прогнозування результатів ортопедичного лікування.

5. На підставі вимірювань параметрів МРТ СНЩС математично обґрунтувати оптимальні розміри одномоментного роз’єднання прикусу.
6. Вивчити процеси відновлення функціонального стану жувального апарату залежно від застосованої ортопедичної конструкції і терміну спостереження.
7. Обґрунтувати механізм адаптації пацієнтів до конструкцій, які роз’єднують прикус.
8. Розробити концептуальну схему лікувально-профілактичних заходів у пацієнтів із прикусом, що знижується.
Об’єкт дослідження принципи перебудови рефлексів жувальної системи в процесі ортопедичного лікування хворих із прикусом, що знижується.
Предмет дослідження рефлекторні механізми адаптації до ортопедичних конструкцій при лікуванні хворих із прикусом, що знижується.
Методи дослідження. Для вирішення завдань ми застосували відповідний комплекс клінічних і функціональних методів дослідження:
1. Клінічні методи обстеження пацієнтів з інтактним жувальним апаратом та хворих із різними ступенями зниження міжальвеолярної висоти для загальної оцінки клінічного статусу до і після ортопедичного лікування. Крім загальноприйнятих методів передбачено вивчення оклюзограм та визначення ступеня зниження висоти центральної оклюзії;
2. Функціональні (електроміографія) дослідження функціонального стану зубощелепної системи для оцінки нервово регуляторних механізмів акту жування на різних етапах ортопедичного лікування хворих із прикусом, що знижується;
3. Спеціальні методи дослідження: МРТдослідження СНЩС для встановлення функціонального стану і взаємовідношень суглобових елементів;
4. Математичне обґрунтування вертикальних розмірів роз’єднання прикусу в зіставленні з МРТ- дослідженнями;
5. Методика оперативної оцінки самопочуття, активності та настрою використана для оцінки якості життя хворих із прикусом, що знижується, на різних етапах ортопедичного лікування і прогнозування результатів протезування;
6. Статистичні методи дослідження: методика репрезентативної сукупності та обробка отриманих результатів із використанням варіаційної статистики за Ст’юдентом Фішером для визначення вірогідності отриманих результатів.
Наукова новизна. Уперше встановлено ступінь функціональних порушень у жувальному апараті хворих із прикусом, що знижується; характер біоелектричних процесів у м'язах залежно від термінів та розмірів роз'єднання прикусу; характер відновлення функції.
Обґрунтовано оптимальну величину роз’єднання прикусу та раціональні конструкції протезів для ортопедичного лікування хворих із прикусом, що знижується.
Розроблений механізм адаптації залежно від величини і тривалості роз’єднання прикусу, встановлений взаємозв'язок між ступенем підвищення прикусу і терміном перебудови рефлексів зубощелепної системи.
Адаптований до клінічних умов механізм становлення стереотипу жування з урахуванням етіопатогенетичних чинників, які призводять до зниження висоти прикусу.
Розроблені рекомендації щодо принципів лікування пацієнтів із прикусом, що знижується, з урахуванням ступеня роз’єднання прикусу. Запропонована схема обстеження хворих із прикусом, що знижується.
Математично обґрунтовані розміри одноразового роз’єднання прикусу з урахуванням особливостей застосованої ортопедичної конструкції для лікування хворих із прикусом, що знижується.
Пріоритетність наукових розробок підтверджено деклараційним патентом на винахід "Пристрій для визначення міжальвеолярної висоти" № 14708 від 15.05.2006 та свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір "Дослідницька стоматологічна програма для кількісного аналізу електроміографічних записів REO 32" № 21051 від 03.07.2007.
Практичне значення одержаних результатів. Результати клінічних спостережень, функціональних і лабораторних досліджень дозволили розробити концептуальні основи виготовлення ортопедичних конструкцій, обґрунтувати фази адаптації жувального апарату до нової висоти прикусу, визначити показання та величину одномоментного його роз’єднання залежно від відповідних умов у ротовій порожнині.
Рекомендації, обґрунтовані матеріалами дисертації, впроваджені в практику ортопедичних відділень стоматологічних поліклінік Полтави, Харкова, Луганська. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі і лекційному матеріалі кафедри ортопедичної стоматології з імплантологією, кафедри ортопедичної стоматології факультету післядипломної освіти лікарів ортопедів-стоматологів вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія", м. Полтава, кафедри ортопедичної стоматології Харківського національного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора, виконаним на базі кафедри ортопедичної стоматології з імплантологією вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія". Автор самостійно проаналізував наукову літературу, провів патентний пошук. Самостійно виконані всі клінічні та допоміжні дослідження, проаналізовані та науково обґрунтовані отримані результати.
Автор особисто провів клінічне обстеження та лікування хворих із прикусом, що знижується, підготував публікації та матеріали для патентування. У співавторстві з проф. Рубаненком В.В. та інженером Кучеренком М.М. створена нова програма комп’ютерного аналізу даних електроміографічних досліджень. Самостійно написані всі розділи дисертації. Здобувач особисто проаналізував та узагальнив результати дослідження. У наукових публікаціях висвітлені основні положення дисертації.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні проблеми морфології" (Полтава, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні клінічні аспекти в стоматології", присвяченій 85річчю Української медичної стоматологічної академії (Полтава, 2006); науково-практичній конференції (Харків, 2006); обласній науково-практичній конференції "Методи поліпшення ортопедичної допомоги на Полтавщині" (Полтава-Лубни, 2007); науково-практичній конференції "Сучасна стоматологія та щелепно-лицева хірургія" (Київ, 2008); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології" (Одеса, 2008); ІІІ (X) з’їзді Асоціації стоматологів України (Полтава, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Медична наука - 2008" (Полтава, 2008); на засіданні апробаційної ради №2 при вищому державному навчальному закладі України "Українська медична стоматологічна академія”.
Публікації за темою дисертації. Основні положення дисертації викладені в 25 працях, із яких 20 статей у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України (з них 18 самостійних робіт), 4 тези доповідей на наукових форумах різних рівнів. Отримані деклараційний патент на корисну модель і свідоцтво про реєстрацію авторського права.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі висвітлений новий напрямок розв’язання актуальної проблеми сучасної стоматології, яке полягає в обґрунтованому підході до надання спеціалізованої допомоги хворим із прикусом, що знижується, в науковому тлумаченні механізмів адаптації до ортопедичних конструкцій, які забезпечують оптимальну висоту оклюзії та підвищують ефективність протезування.
1. За допомогою статистичного методу репрезентативної сукупності виявлено, що поширеність прикусу, що знижується, серед населення Полтавської області сягає 13,1% у осіб із повною втратою природних зубів, 13,2% - при видаленні останньої пари антагоністів і 9,7% - у осіб із генералізованою формою патологічного стирання твердих тканин зубів. Отримані результати загалом збігаються із середньостатистичними показниками по Україні.
2. Клінічна картина прикусу, що знижується, характеризується різкими змінами зовнішнього вигляду хворих, порушеннями функціонального стану жувального апарату, наявністю скарг, які притаманні так званому "синдрому Костена", і психоемоційними розладами, об’єднаними терміном "зниження якості життя".
3. Прикус, що знижується, супроводжується значними морфо-функціональними змінами, які відбиваються на всіх показниках біоелектричної активності жувальних м’язів.
При втраті зубів у характері електроміографічних записів визначаються відсутність розчленованості структури, наявність спалахів спонтанної активності в стані фізіологічного спокою нижньої щелепи, переважно однобічне жування і значне зниження сили збуджувальних процесів (315±4,41 мкВ і 195±6,20 мкВ проти 829±35,20 мкВ у контрольній групі) на фоні підвищення частоти коливань біопотенціалів (390±3,29 Гц і 370±9,40 Гц проти 257±7,20 Гц у групі контролю).
Особливого значення набувають зміни у співвідношенні збуджувальних і гальмівних процесів коефіцієнт "К" (2,93±0,06-3,0±0,05 проти 1,09±0,04 в контрольній групі).
При патологічному стиранні твердих тканин зубів якісна характеристика електроміограм змінюється менш помітно, оскільки це процес пристосування до нових умов у ротовій порожнині. У той же час кількісні показники характеризуються помітними змінами величини амплітуди біопотенціалів (до 605±9,40 мкВ проти 829±35,20 мкВ у групі контролю) і частоти їхніх коливань (403±1,75 Гц проти 257±7,20 Гц). Відрізняється від контролю і показник "К" (2,5±0,11 проти 1,09±0,04).
4. При вивченні ефективності ортопедичного лікування хворих із прикусом, що знижується, визначена суттєва роль їхнього психоемоційного стану і готовності до користування виготовленими зубопротезними конструкціями.
Якщо в контрольній групі загальний психоемоційний стан оцінено в 4,4-5,2 бала, то у хворих перед протезуванням він складає 2,7 бала, а вже в перший день користування виготовленими протезами - 3,8 бала. Це дозволяє передбачити позитивний наслідок ортопедичного втручання.
5. Математичні розрахунки оптимального роз`єднання прикусу, в основі яких лежать дані МРТ-досліджень СНЩС, дозволили визначити можливе одномоментне збільшення міжальвеолярної висоти, яку ми пропонуємо визначати за відповідною таблицею.
При цьому розташування конструкції для роз’єднання прикусу у фронтальній ділянці зубного ряду викликає максимальне зусилля в суглобовій голівці скронево-нижньощелепного суглоба і мінімальний тиск на неї. Крайнє дистальне положення конструкції спричиняє мінімальне зусилля в суглобовій голівці при максимальному тиску на роз`єднувальну конструкцію.
При довжині конструкції понад 2,5 см максимальне одномоментне роз’єднання прикусу в бокових ділянках з обох боків зубного ряду може бути збільшене до 7,5 мм без зростання зусиль у суглобовій голівці скронево-нижньощелепного суглоба.
6. По мірі адаптації до нових умов у порожнині рота, становлення та закріплення стереотипу жування відбуваються суттєві зміни показників біоелектричної діяльності жувальних м’язів.
Характерною ознакою довершеної регуляції м’язової діяльності є розчленованість структури електроміографічних записів, тобто чітке чергування "залпів" активності з періодами спокою, а також рефлекторна зміна боків жування протягом одного жувального періоду.
Біоелектрична активність жувальних м’язів наближається до показників норми і через 1 місяць становить 590±5,00 мкВ проти 315±4,41 мкВ до лікування в обстежених І клінічної групи, 635±6,40 мкВ проти 195±6,20 мкВ до лікування в обстежених ІІ клінічної групи та 720±6,20 проти 605±9,40 мкВ до лікування в обстежених ІІІ клінічної групи.
Унаслідок скорочення тривалості одного динамічного циклу зменшується і коефіцієнт "К", наближаючись при цьому до показників контролю (1,90±0,06 проти 3,0±0,05 до лікування в обстежених І групи, 1,67±0,06 проти 3,05±0,18 до лікування в обстежених ІІ групи та 1,7±0,05 проти 2,37±0,10 в пацієнтів ІІІ клінічної групи), як і частота коливань біопотенціалів (відповідно 300±3,70 Гц, 295±6,30 Гц та 295±5,20 Гц проти 275±7,20 Гц у групі контролю).
7. На підставі клініко-лабораторних досліджень науково визначений механізм адаптації до протезів, які відновлюють утрачену висоту прикусу.
У першій фазі, яка триває від 7 до 12 діб, створюється орієнтовний стереотип жування. Він ще не досягає повної точності та економічності в діяльності жувального апарату.
Друга фаза - період "упрацьовуваності", або тренування стереотипу, триває 14-30 діб. Підкріплення сигналу поступово обмежує іррадіацію збудження і концентрує його в ЦНС, приводячи до диференціації умовного рефлексу.
Третя фаза фаза стійкого динамічного стереотипу - характеризується високою і стійкою активністю жувальних м`язів. Вона встановлюється після 30 діб користування протезами і характеризується гармонійною єдністю та завершеністю перебудови рефлексів жувального апарату.
8. Результати клінічних спостережень і лабораторних досліджень дозволили розробити концептуальні основи виготовлення ортопедичних конструкцій залежно від етіологічних факторів зниження висоти прикусу, яких доцільно дотримуватися в складанні плану лікування.
За відсутності всіх зубів або антагонуючих пар і зниження висоти прикусу оптимальна висота роз’єднання диктується анатомо-фізіологічними особливостями, але оптимальне одноразове підвищення прикусу необхідно контролювати за допомогою МРТ-досліджень СНЩС.
При генералізованій формі патологічного стирання твердих тканин зубів і значному зниженні прикусу слід починати з попереднього збільшення його висоти з метою перебудови рефлексів жувальної системи (на термін до двох тижнів) із подальшим виготовленням раціональних конструкцій зубних протезів.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На підставі результатів клінічних спостережень, функціональних і лабораторних досліджень розроблений комплекс діагностичних та ортопедичних заходів, спрямованих на реабілітацію хворих із прикусом, що знижується.

1. Мінімальну величину роз’єднання прикусу, що практично не викликає змін у м’язах і СНЩС, можна приймати за 34мм, що відповідає стану відносного фізіологічного спокою нижньої щелепи.
2. При концентрації зусиль у фронтальній ділянці щелеп суглобова голівка сприймає найбільше навантаження і, навпаки, при концентрації зусиль у бічних ділянках у СНЩС спостерігаються мінімальні навантаження на неї. Тому максимальне одноразове роз’єднання прикусу не повинно перевищувати 7,5 мм при розміщенні роз’єднувальної конструкції в ділянці фронтальної групи зубів.
3. При конструюванні знімних протезів хворим зі зниженням висоти прикусу внаслідок часткової або повної адентії можливе одномоментне роз’єднання і на більшу величину, але тільки після додаткових МРТ-досліджень СНЩС.
4. Подальше роз’єднання прикусу (в разі необхідності) рекомендується виконувати меншим, ніж перше, через можливий залишковий тонус жувальної мускулатури.
5. Кількісну оцінку горизонтального зсуву суглобової голівки скронево-нижньощелепного суглоба під час роз’єднання прикусу залежно від антропологічних розмірів нижньої щелепи, а отже, і величину роз’єднання слід визначати відповідно до таблиці, розробленої на підставі МРТ-досліджень СНЩС.
6. Генералізовані форми патологічного стирання твердих тканин зубів потребують поступового багаторазового роз’єднання прикусу і перебудови рефлексів жувальної системи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абу Сахюн Іяд Мухаммед Сулейман. Конструктивне вирішення проблеми протезування при непереносимості пластмаси: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 Стоматологія” / Абу Сахюн Іяд Мухаммед Сулейман. Полтава, 2005. 16 с.
2. Автоматизированная оценка адаптации тканей протезного ложа и качества зубных протезов у пациентов с различной патологией жевательного аппарата / В. Н. Трезубов, О. Н. Сапронова, Л. Я. Кусевицкий [и др.] // Актуальные проблемы стоматологии : Всерос. науч.- практ. конф., 22-25 апр. 2008 г. : тезисы докл. М., 2008. С.158.
3. Аксенова А.Н.Рациональные методы диагностики и лечения для сокращения сроков периода адаптации к изготовленным съемным протезам / А.Н. Аксенова // Инновационные технологии в медицине: сб. науч. статей. - Воронеж, 2005. - С. 128130.
4. Алтынбеков К. Д. Влияние способа прикуса на сроки адаптации больных к зубным протезам / К. Д. Алтынбеков, Г. Т. Еслямгалиев; Караганд. мед. ин-т. Караганда, 1989. 5 с. Деп. в НПО ''Союзмединформ'' 20.02.90, №19261.
5. Анохин П. К. Системные механизмы высшей нервной деятельности / П. К. Анохин.- М.: Наука, 1979.- 453 с.
6. Арутюнов С. Д. Корреляция рентгеноцефалометрических параметров гнатической части черепа с антропометрическими показателями зубных рядов и данными функциональных исследований у лиц с физиологической окклюзией / С. Д. Арутюнов, Л. С. Персин, Д. Е. Петросян // Стоматология. - 2001. -Т. 80, № 5 . - С. 40-46.
7. Арутюнов С.Д. Корреляционная зависимость параметров окклюзионной плоскости и франкфуртской горизонтали с морфологическими и функциональными показателями челюстно-лицевой области при физиологических взаимоотношениях зубных рядов / С. Д. Арутюнов, Д. Е. Петросян, Л. С. Персин // Стоматология: двухмесячный научно-практический журнал. 2000. Т. 79, № 4 . - С. 60-63.
8. Атлас мікроанатомії органів ротової порожнини / [О.О.Луцик, В.Ф.Макєєв, А.М.Ящєнко та ін.]. Львів: Наутілус, 1998. 212 с.
9. Баданин В.В. Нарушение окклюзии - основной этиологический фактор в возникновении дисфункций височно-нижнечелюстного сустава / В. В. Баданин // Стоматология: двухмесячный научно-практический журнал. - 2000. Т. 79, № 1 . - С. 51-54.
10.Баля Г. М. Конструкція покривного знімного протезу з одномоментним роз’єднанням прикусу / Г. М. Баля // Актуальні проблеми сучасної медицини / Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2006. Т. 6, вип. 4 (16). С. 1113.
11.Беда В. И. Клиника и дифференцированный подход к выбору ортопедического лечения патологии зубочелюстной системы, осложненной снижением высоты прикуса / В. И. Беда // Современная стоматология. 2002. № 4. С. 7375.
12.Беда В.И. Клинические ошибки при лечении патологической стираемости твердых тканей зубов / В. И. Беда // Современная стоматология. 1999. № 2(6). С. 56 57.
13.Беда В.И. Особенности минерального состава эмали при патологической стираемости твердых тканей зубов человека / В. И. Беда // Современная стоматология. 2001. № 2 (14). С.70-73.
14.Бєліков О. Б. Ортопедична реабілітація хворих з післяопераційними дефектами щелеп і м’яких тканин обличчя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.22 Стоматологія” / О. Б. Бєліков. - Полтава, 2006. 36 с.
15.Біда В.І. Деякі аспекти етіології та патогенезу патології зубощелепної системи при зниженні висоти прикусу / B.I. Біда // Український стоматологічний альманах. 2001. № 6. С.56-58.
16.Біда В.І. Електроміографічна характеристика жувальних м’язів в осіб з генералізованою формою патологічного стирання твердих тканин зубів першого ступеню / B.I. Біда // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П.Л. Шупика.- К., 2001. Вип.10, кн.3. С. 469-473.
17.Біда В.І. Клінічні особливості лікування зниження висоти прикусу / B.I. Біда // Вісник стоматології. 2001. №2. С. 33-34.
18.Біда B.I. Клінічні помилки при ортопедичному лікуванні патологічного сти­рання твердих тканин зубів / B.I. Біда // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО по за­кінчених та перехідних НДР за 1990-1996 рр. К., 1997. С.54-56.
19.Біда B.I. Лікування генералізованої форми патологічного стирання твер­дих тканин зубів / B.I. Біда // Одеський медичний журнал. 2001. №5(67). С. 7981.
20.Біда B.I. Мікроелементний склад емалі зубів людини в нормі та при патологіч­ному стиранні твердих тканин зубів / B.I. Біда // Одеський медичний журнал. 2001. №3 (65). С. 81 82.
21.Біда B.I. Одонтометричні показники постійних зубів людини в нормі та при патологічному стиранні, ускладненому зниженням висоти прикусу / B.I. Біда // Проб­леми екології та медицини. - 2001. - № 5 - 6. - С. 17 - 18.
22.Біда B.I. Ортопедичне лікування генералізованої форми патологічного сти­рання твердих тканин зубів / B.I. Біда // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 pр.- К., 1997. - С. 56-57.
23.Біда B.I. Оцінка результатів ортопедичного лікування стоматологічних хворих з декомпенсованими формами зниження висоти прикусу за даними елек­троміографії / B.I. Біда // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П.Л. Шупика. К., 2002. Вип.11. С. 657 662.
24.Біда В.І. Особливості клінічного перебігу часткової втрати зубів та її ускладнення / B.I. Біда // Вісник стоматології. 2000. - №5. С. 78-79.
25.Біда В.І. Патологічне стирання твердих тканин зубів та основні принципи його лікування : [ навч.-метод. посібник ] / B.I. Біда. К.: Київська правда, 2002. 96 с.
26.Біда В.І. Принципи ортопедичного лікування патології зубощелепної системи при зниженні висоти прикусу, його прогнозування та профілактика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14.01.22 Стоматологія”/ B.I. Біда. К., 2003. 31 с.
27.Біда B.I. Результати рентгено-спектрального вивчення мінерального складу дентину зубів в нормі та при патологічному стиранні твердих тканин / B.I. Біда // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П.Л. Шупика. К., 2002. Вип.11, кн.2. С.787 790.
28.Біда B.I. Cтруктура клінічної патології в осіб зі зниженням висоти прикусу / B.I. Біда // Одеський медичний журнал. 2002. №2 (70). С. 29 З0.
29.Біда В.І. Шляхи оптимізації профілактики та лікування зниження висоти прикусу / B.I. Біда // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім.П.Л.Шупика. К., 2000. Вип.9, кн.1. С. 573-577.
30.Борисенко Л.Г. Распространенность истирания и чрезмерного стирания среди населения пожилого возраста / Л. Г. Борисенко // Современная стоматология: международный научно-практический и информационно-аналитический журнал. - 2005. - № 4 . - С. 37-39.
31.Бруксизм (феномер KAROLYI, парафункция жевательных мышц). Современный взгляд на проблему / А.И. Мирза, А.В. Сирук, И.В. Михеева [ и др. ] // Современная стоматология. − 2008. − №1. С. 96-98.
32.Булычева Е.А. Клиническая картина, диагностика и лечение заболеваний височно-нижнечелюстного сустава, осложненных парафункциями жевательных мышц / Е. А. Булычева // Стоматология: научно-практический рецензируемый журнал / М-во здравоохранения Российской Федерации, Стомат. ассоц. России. - 2007. Т. 86, № 6 . - С. 79-83.
33.Бушан М. Г. Ошибки и осложнения при зубном протезировании и их профилактика / М. Г. Бушан. - Кишинев: РАКИЛЬ- Сириус, 2000. 419 с.
34.Бушан М.Г. Патологическая стираемость зубов и ее осложнения / М. Г. Бушан. - Ки­шинев: Штиинца, 1979. - 183 с.
35.Бушан М. Г. Снижающийся прикус / М. Г. Бушан. Кишинев: Картя Молдовеняске, 1967. 147 с.
36.Василенко З.С. Ортопедическое лечение заболеваний височно-нижнечелюстных суставов при снижении высоты прикуса / З.С. Василенко, В.П. Потапов // Сб. науч. ра­бот военно-мед. ф-та Куйбышевского мед. ин-та. - 1988. - Вып. 16. - С. 65.
37.Вертикальные параметры лица при физиологической окклюзии постоянных зубов / С.Б. Фищев, Д.С. Дмитриенко, А.В. Севастьянов [и др.] // Актуальные проблемы стоматологии : сб. науч. трудов ВолГМУ. Волгоград, 2008. С. 5-7.
38.Вершинин В. А. Морфофункциональные изменения в твердых тканях и пародонте зубов при повышенной стираемости, осложненной частичным отсутствием зубов и вторичными деформациями зубных рядов. Ортопедическое лечение: дис. канд. мед. наук: спец. 14. 00.21 «Стоматология» / В. А. Вершинин. Пермь: ГОУВПО "Перм. гос. мед. акад." (ГОУВПО "ПГМА"), 2006. - 156 с.
39.Виноградов М. И. Физиология трудовых процессов / М. И. Виноградов. М.: Медицина, 1966. 367 с.
40.Возможности и перспективы оценки адаптации зубочелюстной системы и организма к зубным протезам с помощью компьютерных диагностических систем / А. А. Прохончуков, Н. А. Жижина, Ю. И. Климашин [ и др. ] // Материалы 14 и 15 Всерос. науч. практ. конф. и труды 10 съезда Стомат. ассоц. России. - М., 2005. - С. 144-145.
41.Воложин А. И. Местные и системные механизмы адаптации пациентов к зубным протезам / А. И. Воложин // Актуальные проблемы стоматологии : Всерос. науч.-практ. конф., 22-25 апр. 2008 г.: тезисы докл. ― М., 2008. С.123-124.
42.Воробьев Ю.И. Компьютерная томография в диагностике заболеваний челюстно-лицевой области / Ю.И. Воробьев, В. Й. Лесняк // Стоматология. -1988. - Т. 67, №2.- С.89-92.
43.Георгиев В.И. Электромиографическое исследование функционального состояния жевательных мышц человека / В.И. Георгиев // Актуальные вопросы стоматологии : материалы науч. конф. К., 1967. С.84-86.
44.Герасимова Л.П. Электромиографическое исследование функционального состояния жевательной группы мышц при мышечно-суставных дисфункциях височно-нижнечелюстного сустава / Л. П. Герасимова, А. Ф. Хайрутдинова, И. Н. Усманова // Казанский медицинский журнал. - 2007. Т. 88, № 5 . - С. 440-443.
45. Гильманова Н. С. Адаптация к полным съемным зубным протезам лиц среднего возраста в зависимости от их психоэмоционального статуса / Н. С. Гильманова, Е. В. Орестова, И. А. Воронов // Российский стоматологический журнал. 2007. - №3. С. 26.
46.Гильманова Н. С. Адаптация к полным съемным протезам лиц среднего возраста в зависимости от их психоэмоционального статуса : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21, 19.00.04 / Н. С.Гильманова. - М., 2005 19 с.
47.Гранит Р. Электрофизиологическое исследование рецепции / Р. Гранит. - М.: Медицина, 1957. 197 с.
48.Гризодуб B.I. Процес патологічної стертості твердих тка­нин зуба і комплексний підхід до лікування / B.I. Гризодуб, І.В. Федоренко // Актуальні питання ортопедичної стоматології: зб. наук. праць. - Полтава, 1996. - С. 11-12.
49.Дворник В. М. Аналіз причин виникнення прикусу, що знижується, клінічні ознаки та потреба населення в лікуванні вказаної патології / В. М. Дворник // Світ медицини та біології. - 2008. № 2.- С.21-23.
50.Дворник В. М. Віддалені результати протезування хворих з повною втратою зубів та зниженням висоти прикусу / В. М. Дворник // Вісник проблем біології і медицини. - 2008. Вип. 4.- С.165 168.
51.Дворник В. М. Гістологічне дослідження рецепторного апарату власно жувального м’язу / В. М. Дворник, О. Б. Тумакова // Вісник проблем біології і медицини. - 2006. Вип. 2.- С.198 200.
52.Дворник В. М. Діагностичні аспекти зниження висоти прикусу / В. М. Дворник // Український стоматологічний альманах. 2005.- № 5. С. 53-56.
53.Дворник В. М. Етіологія, патогенез та клініка зниження висоти прикусу / В. М. Дворник // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. Т. 6, № 4. 2005. С.85-89.
54.Дворник В. М. МРТ як передумова математичних розрахунків оптимальної висоти роз’єднання прикусу / В. М. Дворник // Вісник стоматології.- 2008. - № 2. С.87-90.
55.Дворник В. М. Особливості визначення висоти центральної оклюзії у хворих із прикусом, що знижується / В. М. Дворник // Український стоматологічний альманах. 2006. № 1, т.1. С. 28-31.
56.Дворник В. М. Особливості ортопедичного лікування патологічного стирання твердих тканин зубів, ускладненого частковою втратою зубів / В. М. Дворник // Український стоматологічний альманах. -2005.- №1. С. 10-11.
57.Дворник В. М. Особливості ортопедичного лікування прикусу, що знижується, ускладненого ангулярним хейлітом / В. М. Дворник //Український стоматологічний альманах. 2005.- №1. С. 24-25.
58.Дворник В. М. Особливості ортопедичної реабілітації хворих з прикусом, що знижується, з використанням покривних протезів / В. М.Дворник // Вісник проблем біології і медицини. 2008. Вип. 3. С.149 151.
59.Дворник В. М. Оцінка якості життя у пацієнтів з прикусом, що знижується, до та у процесі ортопедичного лікування / В. М. Дворник // Світ медицини та біології. - 2008. № 4.- С.77 80.
60.Дворник В. М. Підготовка і протезування хворих на патологічне стирання твердих тканин зубів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 Стоматологія”/ В. М. Дворник. - Полтава, 2001. 18 с.
61.Дворник В. М. Результати ортопедичного лікування та характер адаптації до протезів при частковій адентії зі зниженням висоти прикусу / В. М. Дворник // Проблеми екології та медицини. - 2008. Т. 12, № 5-6.- С.34 37.
62.Дворник В. М. Рефлекси жувальної системи та їх роль у адаптації до різних конструкцій зубних протезів / В. М. Дворник // Світ медицини та біології. - 2007. № 2.- С.74 80.
63.Дворник В. М. Сучасні погляди на механізм адаптації до різних конструкцій зубних протезів / В. М. Дворник // Дентальные технологии. 2008. - № 3 (38). - С.29-30.
64.Дворник В. М. Функціональна характеристика жувального апарату у хворих з повною втратою зубів та зниженням висоти прикусу / В. М. Дворник // Актуальні проблеми сучасної медицини 2007.- Т. 7, вип. 4(20). С.24-26.
65.Дворник В. М. Функціональна характеристика жувального апарату у хворих з частковою втратою зубів, ускладненою зниженням висоти прикусу / В. М. Дворник // Український стоматологічний альманах. 2008. № 6. С.29 32.
66.Дворник В. М. Функціональна характеристика жувального апарату у хворих з патологічним стиранням твердих тканин зубів, ускладненого зниженням висоти прикусу / В. М. Дворник // Актуальні проблеми сучасної медицини. 2008.- Т. 8, вип. 4(24). С.14-16.
67.Дворник В. М. Частота коливань біопотенціалів як один із показників кількісної характеристики електроміографічних записів / В. М. Дворник // Український стоматологічний альманах. 2006. № 3. С.24-26.
68.Дворник В. Н. Математический анализ напряжений в ВНЧС при разобщении прикуса / В. Н. Дворник // Современная стоматология. 2008. № 1. С.204-206.
69.Дворник В. Н. Роль нервно-рефлекторных механизмов адаптации в процессе лечения снижающегося прикуса / В. Н. Дворник // Сучасна стоматологія та щелепно-лицева хірургія : матеріали наук. практ. конф. К., 2008. С.188-191.
70.Дворник В. Н. Структурные элементы функциональной перестройки жевательного аппарата / В. Н. Дворник, Е. Б. Тумакова // Український стоматологічний альманах. 2006. № 1, т.1. С. 78-80.
71.Диагностика функционально-динамических состояний зубо-челюстной системы по данным компьютерной визуализации / Э. С. Каливраджиян, Е.А.Лещева, Н.Г.Картавцева [и др.] // Вестник аритмологии.- 2000.- №15. - С.167.
72.Динамика электромиографической активности некоторых мышц лица в зависимости от вида остеосинтеза нижней челюсти / И.Н. Матрос-Таранец, Х.М. Якуб, М.Н. Абу Халиль [и др.] // Современная стоматология. - 2001. - № 2 (14). - С.56-62.
73.Дисфункциональные состояния жевательного аппарата, обусловленные смещением нижней челюсти по трансверзали / А.И. Мирза, Е.Ю. Мозолюк, А.В. Штефан [и др.] // Современная стоматология. 2007. №4.- С.34-37.
74.Добровольський О.В. Функціональна діагностика, клініка та лікування парафункцій жувальних м'язів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 Стоматологія” / О.В. Добровольський. Полтава, 2000. 18 с.
75.Довбенко А.И. Компенсаторные процессы в деятельности жевательной мускулатуры и при адаптации к ортопедическим аппаратам : дис. ... доктора мед. наук : спец. 14.00.21 Стоматология” / А.И. Довбенко. - К., 1986. 327 с.
76.Дудій П.Ф. Шляхи оптимізації пошарового рентгенологічного дослід­ження скронево-нижньощелепного суглобу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук. : спец. 14.00.21 Стоматологія”/ П.Ф. Дудій. - К., 1996. - 23 с.
77.Егоров П.М. Болевая дисфункция височно-нижнечелюстного сустава / П.М. Егоров, И. С. Карапетян. - М.: Медицина, 1986. - 126 с.
78.Електроміографічне дослідження жувальних м’язів у пацієнтів з повною відсутністю зубів / Л.І. Пелехан, М.І. Пітик, М.М. Рожко [та ін.] // Сучасні підходи до лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.- Івано-Франківськ, 2003.- С.120-121.
79.Єрис Л.Б. Підвищення ефективності протезування пацієнтів з повною втратою зубів та несприятливими клінічними умовами на нижній щелепі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 Стоматологія” / Л.Б. Єрис. — Полтава, 2000. — 15 с.
80.Жолудев С.Е. Улучшение адаптации к полным съемным протезам при применении адгезивных средств / С. Е. Жолудев, Т. Д. Мирзаев // Стоматологический журнал: научно-практический журнал / учредитель и издатель: УП "Белсаинформ". - 2008. Т. 9, № 1 . - С. 54-58.
81.Жулев Е.Н. Анализ взаимосвязи антропометрических параметров лица и передних зубов с использованием автоматизированной оценки данных / Е.Н. Жулев, А.В. Якунина, С.И. Лютов // Стоматология. 2007. - №4. С. 44-45.
82.Жулев Е.Н. Влияние местного применения иммуномодулятора на состояние процессов микроциркуляции слизистой оболочки протезного ложа в период адаптации к съемным протезам / Е. Н. Жулев, В. Г. Табакаева //