КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ЗУБО-ЩЕЛЕПНИХ АНОМАЛІЙ У ДІТЕЙ З КОРЕКЦІЄЮ ПРОЦЕСІВ АДАПТАЦІЇ ТА МОДЕЛЮВАННЯ У КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ ЩЕЛЕП (клініко-експериментальне дослідження) : КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ зубочелюстной Аномалий У ДЕТЕЙ С КОРРЕКЦИЕЙ ПРОЦЕССОВ АДАПТАЦИИ И МОДЕЛИРОВАНИЕ В КОСТНОЙ ткань челюсти (клинико-экспериментальное исследование)



  • Название:
  • КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ЗУБО-ЩЕЛЕПНИХ АНОМАЛІЙ У ДІТЕЙ З КОРЕКЦІЄЮ ПРОЦЕСІВ АДАПТАЦІЇ ТА МОДЕЛЮВАННЯ У КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ ЩЕЛЕП (клініко-експериментальне дослідження)
  • Альтернативное название:
  • КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ зубочелюстной Аномалий У ДЕТЕЙ С КОРРЕКЦИЕЙ ПРОЦЕССОВ АДАПТАЦИИ И МОДЕЛИРОВАНИЕ В КОСТНОЙ ткань челюсти (клинико-экспериментальное исследование)
  • Кол-во страниц:
  • 375
  • ВУЗ:
  • «ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
    «ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

    На правах рукопису

    МІРЧУК БОГДАН МИКОЛАЙОВИЧ


    УДК (616-08.031.81+616.314+616.716):612.394.2


    КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ЗУБО-ЩЕЛЕПНИХ
    АНОМАЛІЙ У ДІТЕЙ З КОРЕКЦІЄЮ ПРОЦЕСІВ
    АДАПТАЦІЇ ТА МОДЕЛЮВАННЯ У КІСТКОВІЙ
    ТКАНИНІ ЩЕЛЕП
    (клініко-експериментальне дослідження)

    14.01.22-стоматологія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук


    Науковий консультант
    Дєньга Оксана Василівна
    доктор медичних наук, професор

    Одеса - 2009








    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ....................................................... 6
    ВСТУП ....................................................................................................... 8
    РОЗДІЛ 1. ЧАСТОТА ЗУБО-ЩЕЛЕПНИХ АНОМАЛІЙ ТА ЗМІНИ У КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ У ПРОЦЕСІ ОРТОДОНТИЧНОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ ЗУБІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) ..... .... 18
    1.1. Частота зубо-щелепних аномалій .. .. 18
    1.2. Механізми ремоделювання кісткової тканини............................ ...31
    1.3. Методи оцінки стану кісткової тканини ......48
    1.4. Застосування фармакологічних препаратів для корекції резорбції кісткової тканини і фітоадаптогенів у стоматології.... ...58
    РОЗДІЛ 2. ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ... .... 72
    2.1. Обгрунтування мети роботи ...................................................... ..72
    2.2. Характеристика об'єктів дослідження ........................................ ..73
    2.3. Методи досліджень ....................... ..81
    2.3.1. Клінічні методи досліджень ... . 81
    2.3.2. Антропометричні методи дослідження діагностичних моделей щелеп ................... . 82
    2.3.3. Рентгенологічні методи дослідження .. 82
    2.3.4. Ультразвукові методи дослідження мінеральної щільності кісткової тканини ............. .. .83
    2.3.5. Спектроколориметричні метоти дослідження твердих
    тканин зубів і тканин пародонту........ .. 85
    2.3.6. Дослідження стабільності рН ротової рідини................ 86
    2.3.7. Дослідження зарядового стану клітин букального епітелію.............................................................................................. 86
    2.3.8. Біохімічні методи дослідження ........ .. 86
    2.3.9. Статистичні методи дослідження ..... .. 89
    РОЗДІЛ 3. ЧАСТОТА ЗУБО-ЩЕЛЕПНИХ АНОМАЛІЙ, мінеральна щільність кісткової тканини, стан гігієни порожнини рота, пародонту і твердих тканин зубів у дітей різних регіонів України. ........................ .... 91
    3.1. Частота зубо-щелепних аномалій у дітей різних регіонів України.................................................................................................92
    3.2. Інтенсивність карієсу зубів, стан гігієни порожнини рота та пародонту у дітей різних регіонів України.................................. 98
    3.3. Ультразвукове дослідження мінеральної щільності кісткової тканини у дітей різних регіонів України 109
    3.3.1. Мінеральна щільність кісткової тканини у дітей різних регіонів України за даними ультразвукової денситометрії ................................................................ 109
    3.3.2. Вікові особливості структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у дітей, які проживають у місті і селі за даними ультразвукової денситометрії ................................................................................ 117
    3.3.3. Мінеральна щільність кісткової тканини щелеп у дітей за даними ехоостеометрії.......................................... 143
    РОЗДІЛ 4. Експериментальне обґрунтування ефективності адаптогенів і остеотропних препаратів у процесі ортодонтичного переміщення зубів ............................................................................. ...147
    4.1. Порівняльне дослідження остеотропних препаратів .... 147
    4.2. Модель ортодонтичного переміщення зубів у щурів................ 158
    4.3. Ефективність поєднаного застосування адаптогенів і остеопротекторів при моделюванні ортодонтичного переміщення зубів у щурів........... ..163
    4.4. Морфологічні дослідження кісткової тканини щелеп при моделюванні ортодонтичного переміщення зубів у щурів ...... 173
    РОЗДІЛ 5. Стан функціональних реакцій І НЕСПЕЦИФІЧНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ у дітей 12-14 років із зубо-щелепними аномаліями. .................... .... 190
    5.1. Біохімічні дослідження ротової рідини дітей 12-14 років перед ортодонтичним лікуванням.................................. 190
    5.2. Інтенсивність карієсу зубів, стан гігієни порожнини рота та пародонту у дітей із зубо-щелепними аномаліями..................... 194
    5.3. Стан гомеостазу ротової рідини дітей із зубо-щелепними аномаліями..................................... ..195
    5.4. Комплексна оцінка зарядового стану клітин букального епітелію у дітей із зубо-щелепними аномаліями......................... 198
    5.5. Спектроколориметричні дослідження твердих тканин зубів і пародонту у дітей із зубо-щелепними аномаліями..................... 198
    5.6. Ультразвукові дослідження мінеральної щільності кісткової тканини у дітей із зубо-щелепними аномаліями......................... 208
    РОЗДІЛ 6. Клініко-лабораторне обґрунтування корекції процесів адаптації і моделювання кісткової тканини у динаміці ортодонтичного лікування дітей. ......................................................................... .... 211
    6.1. Клінічна характеристика дітей, взятих на ортодонтичне лікування............................................................................................211
    6.1.1.Антропометричні вимірювання діагностичних моделей щелеп......................................................................... 212
    6.1.2. Аналіз ортопантомограм ортодонтичних пацієнтів ................................................................................ 229
    6.2. Клінічна ефективність застосування адаптогенів і остеотропних препаратів для корекції процесів адаптації і моделювання кісткової тканини......... 231
    6.2.1. Стан гігієни порожнини рота та тканин пародонту у динаміці ортодонтичного лікування дітей............... 234
    6.3. Біохімічні дослідження ротової рідини дітей у динаміці ортодонтичного лікування ........... ..247
    6.4. Оцінка стабільності рН (DрН) ротової рідини дітей у динаміці
    ортодонтичного лікування................................ 261
    6.5. Оцінка зарядового стану клітин букального епітелію у динаміці
    ортодонтичного лікування дітей ..262
    6.6. Мінеральна щільність кісткової тканини щелеп (ехоостеометрія) у динаміці ортодонтичного лікування дітей....................................................................................... 266
    6.5. Спектроколориметричні дослідження слизової ясни у динаміці ортодонтичного лікування дітей................................... ..269
    РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
    ДОСЛІДЖЕННЯ ................................................................................. 276
    ВИСНОВКИ ................... 301
    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ............... 305
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ... .....307





    Перелік умовних скорочень
    АОС - антиоксидантная система
    АПІ антиоксидантний-прооксидантний індекс
    ГАГ глюкозаміноглікани
    ГІ гігієнічний індекс
    ДВ дієта віварію
    Дпід дезоксипірідінолін
    Е еластаза
    ЗПА загальна протеолітична активність
    ЗЩА зубо-щелепні аномалії
    ІМ (BQI) індекс міцності кісткової тканини
    ІТ інгібітор трипсина
    ІФ ізофлавони
    ІФР інсуліноподібний фактор росту
    КБЕ клітини букального епітелію
    КФ кисла фосфатаза
    ЛФ лужна фосфатаза
    МДА малоновий диальдегід
    ММП матриксні металопротеїнази
    МОПЗ модель ортодонтичного втручання
    МЩКТ мінеральна щільність кісткової тканини
    НД неповноцінна дієта
    ОЕ овариектомія
    ОП оксипролін
    Під пірідінолін
    ПОЛ перикисне окилення ліпідів
    ПТГ паратроїдний гормон
    ПФР пептидний фактор росту
    РЖН регламентоване жуйне навантаження
    РМА папілярно- маргінально-альвеолярний індекс
    СД ступінь дисбактеріозу
    СОД супероксиддисмутаза
    ТІМП тканинні інгібітори металопротеїназ
    ТцФР тромбоцитарний фактор росту
    УЗ ультразвук
    ФРФ фактор росту фібробластів
    ШОУ (BUA) широко смугасте ослаблення ультразвуку
    Ш-П проба Шиллєра-Писарєва
    ШПУ(SOS) швидкість поширення ультразвуку
    PICP карбокситермінальний пропептид колагену типу 1
    PINI амінотермінальний пропептид 1 типу
    SD стандартне відхилення
    T-ratio відхилення (в %) мінеральної щільності кісткової тканини від середнього популяційного показника здорових дорослих людей у віці 20 років
    T-score критерій порівняння ( стандартне відхилення від середнього популяційного показника) із здоровим дорослими людьми у віці 20 років
    Z -ratio відхилення (в%) мінеральної щільності кісткової тканини від середнього популяційного показника людей у цьому ж віці (однолітками).
    Z-score критерій порівняння ( стандартне відхилення від середнього популяційного показника) із однолітками






    ВСТУП
    Актуальність теми. За останні три десятиліття спостерігається тенденція до росту частоти зубо-щелепних аномалій (ЗЩА) у дітей, що обумовлено дією стійких патогенетичних механізмів, які утримують стабільно високий рівень поширеності в популяції. Ці механізми пов’язані з факторами екологічного, генетичного характеру, погіршенням здоров'я жінок і дітей: високою частотою ускладненого перебігу вагітності і пологів, ростом хронічних захворювань, відносним зростанням частоти вродженої і спадкової патології [6, 50, 57, 96, 305, 172, 354, 362, 282].
    Використання сучасних незнімних апаратів (брекет-систем), особливо у період постійного прикусу, докорінно змінило підхід до лікування зубо-щелепних аномалій, ефективність якого підтверджується даними літератури [11, 12, 32, 47, 48, 168, 251, 354, 497, 514]. Проте низка досліджень свідчать, що ортодонтичне лікування сучасними незнімними апаратами порушує гомеостаз ротової порожнини, погіршує гігієнічний стан органів і тканин ротової порожнини, знижує функціональну резистентність твердих тканин зубів, а також може сприяти запальним процесам тканин, які оточують зуби [51, 68, 75, 83, 161, 315, 345, 380, 460, 473, 523].
    Відомо, що ортодонтичне переміщення зубів відбувається в результаті резорбції і новоутворення кісткової тканини, які стимулюються адекватно регулюючими силами тиску і натягу. Разом з тим, інші тканини періодонту також зазнають посиленої перебудови, яка регулюється характером локальної дії сил: в окремих ділянках періодонта проходить посилений синтез і (або) резорбція колагенових волокон та інших його компонентів. Саме процеси безперервної перебудови забезпечують адаптацію кісткової тканини до функціональних навантажень, які постійно змінюються, як в стінках зубної альвеоли, так і в підтримуючій кістці альвеолярного відростка [222, 362].
    Раніше проведені дослідження свідчать, що кісткова тканина постійно змінюється за рахунок процесів росту, моделювання (формування), ремоде­лювання і репарації. Механізми репарації і ремоделювання функціонують протягом всього життя і є основою функціональної адаптації кісткової тканини у постійно змінному "зовнішньому механічному полі". Ремоделювання починається в ембріональному періоді, а також у відповідь на зміни метаболізму кісткової тканини будь-якої етіології [294]. У наш час розглядають два можливих варіанти передачі механічних сигна­лів до остео­клас­тів: 1) механічні сили діють безпосередньо на механо­рецептори остеокластів і (або) преостеокластів; 2) механічний стрес впливає на остеокласти опосередковано через остеобласти або хондроцити. Про перевагу другого шляху говорять дані про наявність на остеобластах механочутливих іонних каналів. Певну роль у ремоделюванні кістки відіграють динамічні електричні потенціали, які виникають у кістці внаслідок п’єзоефекту при механічній деформації компонентів екстраклітинного матриксу. На жаль, механізми цієї регуляції вивчаються недостатньо інтенсивно [107, 381].
    Аналіз літератури [134, 290] показав, що механочутливість кісткової тканини це прерогатива кісткових клітин, в основному остеоцитів. Механічними стимулами можуть бути зовнішні сили і «власна напруга», яка виникає у клітині у процесі взаємодії з позаклітинним матриксом. Головним регулятором механочутливості клітин і кісткової тканини в цілому є іони Са2+ і їх переміщення в транспортній системі кістки. Структура, фізико-механічні характеристики і композиційний склад кісткової тканини (за співвідношенням органічної і мінеральної фаз і води) тісно корелюють між собою. Однак, цих досліджень недостатньо для вирішення проблем, з якими зустрічаються ортодонти під час лікування дітей.
    У доступній літературі, як вітчизняній, так і зарубіжній, зустрічаються лише поодинокі повідомлення про результати досліджень процесів адаптації і ремоделювання кісткової тканини під час ортодонтичного лікування. Доціль­ним є і вивчення механізмів моделювання кісткової тканини, і реакції організму на застосування ортодонтичних сил під час лікування зубо-щелепних аномалій, адже саме під дією ортодонтичних сил, які являють собою багатоплановий стрес для організму, порушуються процеси ремоделювання. Вивчення цих порушень та можливості профілактики і корекції їх в процесі ортодонтичного лікування є актуальною задачею стоматології дитячого віку і ортодонтії.
    Актуальним є подальше вивчення процесів адаптації в порожнині рота у динаміці лікування зубо-щелепних аномалій з урахуванням довготривалого застосування незнімних апаратів.
    Доцільним і актуальним є пошук методик визначення рівня функціо­наль­них реакцій організму і стану неспецифічної резистентності, зокрема у ротовій порожнині, і можливості їх корекції, для визначення оптимальних термінів початку ортодонтичного лікування та тактики його проведення.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисерта­цій­на робота виконана відповідно до плану 4 НДР Інституту стоматології АМН України, м. Одеса: «Удосконалити лікування та профілактику рецидивів захворювань тканин пародонту та карієсу в осіб із зниженою неспецифічною резистентністю» (шифр АМН 055.04, № ДР 0104U000866); «Вивчення епідеміології основних стоматологічних захворювань у дітей України у взаємо­зв’язку з біогеохімічними факторами оточуючого середо­вища» (шифр АМН 041.01, № ДР 0101U001324); «Дослідити протеолітичні механізми лікувально-профілактичної дії остеотропних препаратів при стомато­ло­гічній патології» (шифр АМН 053.04, № ДР 0104U000865). Дисертант є відповідальним виконав­цем НДР ДУ «Інститут стоматології АМН України» «Розробити методи корекції кісткового метаболізму при проведенні лікувально-профілактичних заходів у дітей з карієсом зубів, флюорозом, захворюваннями тканин пародонту та зубо-щелепними аномаліями» (шифр АМН 067.07, № ДР 0107U000907).
    Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - обґрунтування концепції підвищення ефективності комплексного лікування зубо-щелепних аномалій у дітей незнімними апаратами шляхом корекції рівня функціональних реакцій організму до початку і протягом активного періоду лікування та направленого моделювання кісткової тканини щелеп.
    Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання:
    1. Вивчити частоту і структуру зубо-щелепних аномалій у дітей 6 -17 років різних регіонів України.
    2. Дослідити мінеральну щільність кісткової тканини у дітей різних регіонів України за допомогою ультразвукової денситометрії і ехоостеометрії.
    3. Вивчити вплив остеотропних і адаптогенних препаратів на процеси остеогенезу в кістковій тканині щелеп в експерименті на тваринах.
    4. Розробити модель ортодонтичного переміщення зубів в експерименті на тваринах.
    5. Вивчити морфологічні зміни тканин, які оточують зуб, на моделі ортодонтичного переміщення зубів у щурів.
    6. Розробити в експерименті на тваринах комплекс методів регуляції моделювання кісткової тканини і корекції адаптаційних процесів під час ортодонтичного переміщення зубів.
    7. Визначити стан функціональних реакцій у дітей 12-14 років із зубо-щелепними аномаліями.
    8. Розробити і обґрунтувати алгоритм обстеження дітей і запропону­ва­ти маркери визначення функціонального стану і неспецифічної резистентності організму до початку ортодонтичного лікування.
    9. Провести клініко-лабораторне обґрунтування методів регуляції моделювання кісткової тканини під час ортодонтичного переміщення зубів і корекції адаптаційних процесів у динаміці лікування ЗЩА у дітей.
    10. Розробити рекомендації комплексного лікування ЗЩА у дітей у період постійного прикусу (12-15- річні діти).
    Об’єкт дослідження процеси моделювання (ремоделювання) кісткової тканини щелеп у динаміці ортодонтичного лікування у дітей та на моделі ортодонтичного переміщення зубів у тварин.
    Предмет дослідження вплив загальних і місцевих чинників на стан функціональних реакцій в порожнині рота дітей із ЗЩА, зміни в тканинах пародонту і альвеолярній кістці у процесі ортодонтичного переміщення зубів та шляхи впливу на процеси моделювання кісткової тканини на різних етапах комплексного лікування зубо-щелепних аномалій і деформацій.
    Методи дослідження: епідеміологічні для вивчення частоти ЗЩА, стану твердих тканин зубів і пародонту та гігієни порожнини рота; експериментальні на тваринах для дослідження механізмів моделювання кісткової тканини альвеолярних відростків і вивчення ефективності дії адаптогенів та остео­тропних препаратів під час ортодонтичного переміщення зубів; клінічні обстеження хворих з використанням індексної оцінки стану твердих тканин зубів, пародонту, гігієни порожнини рота; рентгенологічні; біометричні; лабо­ра­торні для визначення гомеостазу ротової рідини дітей, комплексної оцінки зарядового стану букального епітелію, спектроколориметричного дослідження твердих тканин зубів і пародонту; біохімічні для оцінки стану мінерального обміну і метаболізму кісткової тканини, рівня функціональних реакцій у рото­вій порожнині та оцінки впливу адаптогенів і остеотропних препаратів; остео­денситометрія і ехоостеометрія для вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини; статистичні.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, на підставі сучасних клінічних, біохімічних і біофізичних досліджень, доведено необхідність призначення дітям із зубо-щелепними аномаліями адаптогенів до початку ортодонтичного лікування для корекції адаптаційних процесів в організмі та адаптогенів і остеотропних препаратів після фіксації незнімних апаратів для регулювання направленого моделювання кісткової тканини у динаміці активного періоду лікування.
    В експерименті на моделі аліментарної остеодистрофії у щурів вперше встановлено, що максимальне збільшення мінеральної щільності стегнової кістки і товщини її компактного шару відбувається після застосування комплек­су препаратів кальциум Д, імуно-тон, цинктерал. Біохімічні дослідження переконливо показали, що дія цинктерала переважно направлена на стимуляцію функціональної активності остеобластів (підвищення активності лужної фосфа­тази і загальної протеолітичної активності), застосування кальциум Д та імуно-тона пригнічує активність остеокластів (гальмування активності еластази і кислої фосфатази). Поєднане введення композиції цих препаратів сприяє одночасній нормалізації активності маркерних ферментів остеобластів і остеокластів, що дозволяє попередити порушення функціональної і структурної організації кісткової тканини внаслідок неповноцінного харчування.
    Вперше в експерименті на моделі ортодонтичного переміщення зубів у щурів за допомогою ортодонтичної закриваючої пружини (Патент на корисну модель № 21033 від 15.02.2007 р.) встановлено необхідність попереднього підвищення неспецифічної резистентності організму перед проведенням орто­дон­тичного переміщення зубів з подальшою активацією остеогенезу у кістковій тканині щелеп після ортодонтичного втручання шляхом застосовування адаптаційно-остеотропного комплексу.
    За результатами морфологічного дослідження тканинних комплексів щелеп під час ортодонтичного переміщення зубів у щурів вперше встановлено, що під дією ортодонтичної сили у кістковій тканині навколо зуба, який переміщується, відбуваються процеси її моделювання, які відрізняються від фізіологічного ремоделювання і не подібні на репаративну регенерацію кістки.
    Вперше встановлені вікові ступені мінералізації кісткової тканини скелета за даними ультразвукової денситометрії (Т-показник) у результаті епідеміологічного обстеження дітей 6-17 років різних регіонів України та показано кореляційний зв'язок BUA з антропометричними показниками і SOS (r = 0,42-0,49), та частотою зубо-щелепних аномалій.
    За результатами комплексної оцінки клінічних, біометричних, біохіміч­них, біофізичних і рентгенологічних досліджень дітей із ЗЩА, а також антропо­метричних вимірювань діагностичних моделей їх щелеп, визначені маркери функціонального стану і резистентності організму до початку ортодонтичного лікування, встановлені ступені тяжкості деформації зубних рядів (Патент на корисну модель № 32404 від 12.05.2008 р.) та розроблений спосіб визначення зміни положення зубів у динаміці ортодонтичного лікування (Патент на корисну модель № 27433 від 25.10.2007 р.).
    Розроблено й обгрунтовано схеми лікувально-профілактичних заходів корекції адаптаційних реакцій організму і направленого моделювання кісткової тканини під час ортодонтичного лікування дітей з нормальним і низьким рівнем функціональних реакцій (Висновок за заявкою на винахід (корисну модель) № u 2009 03129 від 03.04.2009 р.).
    Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані основні напрямки і принципи комплексного лікування дітей з зубо-щелепними аномаліями і деформаціями, розроблена схема диференційного визначення стану функціональних реакцій до початку ортодонтичного лікування.
    Розроблено, обґрунтовано і апробовано у клініці схему застосування адапто­генів і остеотропних препаратів у динаміці ортодонтичного лікування дітей.
    Проаналізована доцільність використання денситометричних досліджень при плануванні лікування незнімними ортодонтичними апаратами у дітей і підлітків. Розроблені і запропоновані до використання у повсякденній практиці алгоритми обстеження пацієнтів з зубо-щелепними аномаліями.
    Запропонована методика визначення ступеня тяжкості деформацій зубних рядів за результатами антропометричних вимірювань діагностичних моделей (Патент на корисну модель № 32404 від 12.05.2008 р.).
    Проаналізована інформативність і об’єктивність маркерів визначення функціональних реакцій організму у дітей із зубо-щелепними аномаліями і розроблені рекомендації їх використання у повсякденній практиці.
    Розроблені профілактично-лікувальні комплекси для підвищення резис­тен­т­ності організму перед початком ортодонтичного лікування і стимуляції процесів моделювання кісткової тканини у динаміці апаратурного лікування зубо-щелепних аномалій у дітей із застосуванням адаптогенів і остеотропних препаратів упроваджені у клінічну практику відділення стоматології дитячого віку і ортодонтії ДУ «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, кафедри стоматології дитячого віку ОДМУ, Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки. Способи визначення ступеня тяжкості деформації зубних рядів і визначення відстані (величини проміжку) між зубами при їх ортодонтичному переміщені упроваджені у навчальний процес кафедр стоматології дитячого віку ДДМА, ДонНМУ ім. М. Горького, ВНМУ ім. М.І. Пирогова, ІФДМУ, ЛНМУ ім. Данила Галицького, ЛДМУ, ОДМУ, кафедр ортопедичної стоматології ЛНМУ ім. Данила Галицького і ОДМУ.
    Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано патентно-інформаційний пошук по темі дисертації, сформульовані мета і завдання роботи, обґрунтовано вибір методів дослідження. Особисто дисертантом проведені всі клінічні дослідження, обстеження і лікування хворих, забір клінічного матеріалу (ротової рідини, мазків з слизової оболонки порожнини рота), аналіз отриманих результатів, їх статистична обробка, підготовка усіх публікацій, формування висновків роботи, практичних рекомендацій, оформлення і написання дисертації.
    Експериментальні дослідження на тваринах виконані при особистій участі автора у віварії ІС АМН України (зав. І.В.Ходаков); морфологічні дослідження у лабораторії морфології Інституту очних хвороб та тканевої терапії ім. В.П. Філатова АМН України (д.мед.н., проф. В.В. Вітт); біохімічні дослідження ротової рідини хворих, сечі, крові, біоптатів кістки і тканин пародонту тварин в лабораторії біохімії відділу біотехнології ІС АМН України (зав. лаб. к.б.н., с.н.с. О.А.Макаренко). Ультразвукову денситометрію проводили у відділені стоматології дитячого віку ІСАМН України (зав. д.мед.н., проф. О.В.Дєньга).
    Апробація результатів дисертації.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми стоматології дитячого віку і ортодонтії, яка полягає в підвищенні ефективності ортодонтичного лікування зубо-щелепних аномалій у дітей шляхом застосування адаптогенів для корекції адаптаційних процесів до початку і в процесі застосування ортодонтичних апаратів і поєднаного застосування адаптогенів і остеотропних препаратів для направленої регуляції моделювання кісткової тканини щелеп у динаміці ортодонтичного лікування.
    1. Епідеміологічні обстеження дітей 6-17 років, які проведені у різних регіонах України, свідчать про високу розповсюдженість зубо-щелепних аномалій у всіх вікових періодах, яка у середньому складає 71,7 %. У дітей 6-7 річного віку частота ЗЩА коливається від 41,4 % (схід) до 93,5 % (центр), у 12- річних від 40,0 % (захід) до 96,7 % (центр), у віці 15 років від 43,4 % (захід) до 93,0 % (схід).
    2. Проведені дослідження показали відсутність суттєвих відмінностей процесу формування кісткової тканини у дітей різних регіонів України за показниками ультрасоноденситометрії. Коливання значень параметрів SOS, BUA і T-score не мали статистично достовірних відмінностей, які втім із віком нівелювалися, що свідчить про певну універсальність процесів формування кісткової маси у дітей препубертатного віку та підлітків. Детальний аналіз динаміки формування кісткової маси у дівчат пубертатного віку показав певне його уповільнення, що можна пояснювати темпами їх статевого дозрівання.
    3. За результатами ультразвукової денситометріі показником Т-score визначені межі коливання мінеральної щільності кісткової тканини скелета (інтенсивність формування кісткової тканини) для дітей різного віку. Одержані діапазони значень денситометричних параметрів SOS, BUA і T-score рекомендуються, як тимчасові регіональні стандарти для дитячого віку.
    4. Вимірювання швидкості проходження ультразвукової хвилі через альвеолярну кістку (ехоостеометрія) не виявило вікових закономірностей зміни показників, особливо у період змінного прикусу. У сформованому постійному прикусі помітні певні тенденції до збільшення швидкості проходження ультразвуку через кісткову тканину щелеп (від 3 % до 20 % з 15 років до 18 років), що свідчить про зростання щільності кісткової тканини.
    5. В експерименті на моделі аліментарної остеодистрофії у щурів пока­зана здатність композиції препаратів (кальциум Д, імуно-тона і цинктерала) збільшувати мінеральну щільність стегнової кістки на 5,5 %, товщину її компакт­ного шару на 6,0 %, відновлювати нормальний рівень активності КФ у кістковій тканині, знижувати активність ЛФ і значення ЛФ/КФ, зменшувати до значення у здорових щурів активність катепсинів і еластази і підвищувати ЗПА.
    6. На моделі ортодонтичного переміщення зубів встановлено, що протягом 21 дня у кістковій тканині щелепи щурів відбуваються процеси, які не подібні на регенеративну репарацію або ремоделювання. Морфологічні дослідження показали, що першою реакцією на дію ортодонтичної сили є стрес і запалення у тканинах періодонту. З боку тиску зуба кісткова тканини дещо розпушується, порушується звична орієнтація кісткових пластин, відмічається їх ремодуляція. З протилежного боку помітно відкладання солей кальцію у раніше сформовані пучки колагенових волокон. Між тканиною зуба і альвео­лярним відростком поступово знову утворюється щільна тканина, яка наближається за будовою до кісткової тканини.
    7. Застосування адаптогену (кверцетину) до і остеотропних препаратів (глюкозамін сульфат, цинктерал та кальциум Д) у динаміці ортодонтичного пере­міщення зубів знижує у сироватці крові щурів рівень ЗПА (3,10±0,24 нкат/л) до значення у інтактних тварин. При цьому у кістковій тканині щелеп знижується до нормального рівня активність еластази (4,73±0,34 нкат/кг), підвищується майже у 2 рази коефіцієнт ЗПА/Е, зберігається на рівні інтактної групи вміст кальцію (4,09±0,38 ммоль/кг), активність ЛФ (259,8±19,0 мккат/кг) знаходиться на найвищому рівні, а активність КФ (35,4±2,9 мккат/кг) була такою ж низькою, як у інтактних щурів, підвищилось у 1,9-2,3 рази співвід­но­шення ЛФ/КФ. У добовій сечі тварин достовірно знижуються ГАГ (263,8±21,0 од/мг креатиніну) і ОП (3,07±0,31 од/мг креатиніну).
    8. Обґрунтовано і запропоновано алгоритм обстеження дітей до початку ортодонтичного лікування, котрий окрім стандартного протоколу обстеження ортодонтичного хворого включає: денситометричне обстеження мінеральної щільності кісткової тканини, визначення стабільності рН ротової рідини і загаль­ного зарядового стану клітин букального епітелію, спектроколо­римет­ричне дослідження мікрокапілярного русла слизової оболонки ясен та оцінку ступеня запалення тканин пародонту і мінералізації твердих тканин зубів, біохімічне дослідження у ротовій рідині системи ПОЛ-АОС (активність СОД, каталази, вміст МДА), протеазної системи (активність еластази, вміст білка), стану клітинних мембран (активність кислої фосфатази) і стану мікробіоценозу (вміст лізоциму і активність уреази).
    9. Призначення дітям з нормальними функціональними реакціями адапто­гену кверцетин до початку і остеотропних препаратів кальциум Д, цинктерал і глюкозамін сульфат (Дона) у динаміці ортодонтичного лікування попереджує виникнення запальних процесів у тканинах пародонту, знижує стресову дію ортодон­тичного апарату (DрН, зарядовий стан КБЕ), нормалізує швидкість проходження ультразвуку через альвеолярну кістку, ефективно попереджує негативні наслідки ортодонтичного лікування (підвищення активності КФ і ЗПА, збільшення рівня МДА, підвищення уреази, зниження активності каталази і ріст рівня лізоциму).
    10. Комплексна терапія, яка включала застосування до початку лікування імуно-тону і лецитину та у динаміці ортодонтичного лікування кверцетину, кальциум Д, цинктералу і глюкозаміна сульфату (Дона), у дітей з низьким рів­нем функціональних реакцій ефективно знизила динаміку запальних процесів у тканинах пародонту (зниження на 9,7 % індексу РМА і у 1,25 разів проби Ш-П) і величину DрН, як на підготовчому етапі, так і через 6 місяців (у 2,14 рази), привела до зростання заряду ядер КБЕ із збільшенням амплітуди їх зміщення і посиленням метаболізму у клітинах, зміщення рівноваги процесу резорбція-остеогенез у бік остеогенезу, у результаті чого швидкість УЗ хвиль в альвео­ляр­ному відростку збільшилась у середньому на 130 м/с на верхній щелепі і на 106 м/с на нижній щелепі, стимулювала фізіологічні антиоксидантну і антимік­роб­­ну захисні системи порожнини рота: у ротовій рідині дітей достатньо швидко знизилась інтенсивність ПОЛ (зниження рівня МДА у 1,8 разів) і запалення, а також пригнічився ріст умовно-патогенної мікрофлори (зниження активності уреази у 1,6-1,7 разів), відбулася нормалізація функціонального стану мікрокапілярного русла слизової оболонки ясен.
    11. Розроблено і обґрунтовано схеми комплексного лікування ЗЩА у період постійного прикусу, які включають, окрім використання ортодонтичних апаратів, призначення дітям з нормальними функціональними реакціями до початку лікування адаптогену кверцетин, через місяць після фіксації апарату остеотропні препарати кальциум Д, цинктерал і глюкозамін сульфат (Дона) і 1 раз у 6 місяців адаптоген кверцетин. Дітям з низьким рівнем функціональних реакцій слід призначати до початку лікування адаптоген імуно-тон і мембра­но­тропний препарат лецитин, після фіксації брекетів адаптогени кверцетин і корви­тин і через місяць остеотропні препарати кальциум Д, цинктерал і глюко­замін сульфат (Дона), та кожних 3 місяці кверцетин і коpвитин.






    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
    1. Рекомендується при первинному клінічному обстеженні пацієнтів із ЗЩА додатково проводити дослідження (остеоденситометрія, оцінка стабільності рН ротової рідини і зарядового стану клітин букального епітелію, біохімічні дослідження ротової рідини) з метою визначення рівня функціональних реакцій і стану неспецифічної резистентності порожнини рота для складання плану комплексного лікування, визначення термінів фіксації апарату і контрольних відвідувань.
    2. Рекомендувати при денситометричному дослідженні аналізувати показники Т-критерію у відповідності до запропонованої таблиці інтенсивності формування кісткової тканини для дітей різного віку.
    3. Рекомендувати при оцінці результатів вимірювання діагностичних моделей визначати ступінь важкості деформації зубних рядів: І ступінь важкості характеризується змінами трансверзальних і сагітальних розмірів зубних дуг до 10 %; ІІ ступінь від 10 % до 20 % і ІІІ ступінь зміни розмірів перевищують 20 %.
    4. Дітям з нормальними функціональними реакціями рекомендується до фіксації апарату призначати адаптоген кверцетин 2 г на добу, протягом 10 днів. Через 1 місяць після початку ортодонтичного лікування, протягом 4-х тижнів глюкозамін сульфат (Дона) 1,5 г на добу, кальциум Д 15 мл на добу, цинктерал 248 мг (2 таблетки) на добу. Один раз у 6 місяців кверцетин 2 г на добу, протягом 10 днів.
    5. Дітям з низьким рівнем функціональних реакцій рекомендується до фіксації апарату призначати адаптоген імуно-тон 20 мл на добу, протягом 10 днів і мембранотропний препарат лецитин 5 г на добу, протягом 4 тижнів. Після фіксації брекетів адаптоген кверцетин 2 г на добу, протягом 20 днів, повторні курси кожних 3 місяці. Через 1 місяць після початку ортодонтичного лікування, протягом 4-х тижнів глюкозамін (Дона) 1,5 г на добу, кальциум Д 15 мл на добу, цинктерал 2 таблетки на добу.
    6. Під час контрольних оглядів, окрім корекції і активізації ортодон­тич­ного апарату, обов’язково визначати стан тканин пародонту (індекс РМА, проба Шиллера-Писарєва, індекс кровоточивості) і, при можливості, ста біль­ність рН ротової порожнини і зарядового стану клітин букального епітелію.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1.Акбари М. Остеотропное действие комплекса адаптогенов и кальцита в эксперименте на животных / М. Акбари, А. П. Левицкий, А. В. Николаеава // Вісник стоматології. - 2004. - №4. - С. 2-7.
    2.Акбарі М. Застосування остеотропних препаратів при лікуванні зубощелепних аномалій у дітей незнімними ортодонтичними апаратами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук, спеціальність 14.01.22: «Стоматологія» / М. Акбарі. - Одесса, 2004. - 19с.
    3.Алимова Р. Г. Индивидуальная гигиена полости рта при применении современных несъемных ортодонтических конструкцій / Р. Г. Алимова // Стоматология. - 2004. - №6. - С.63-64.
    4.Алимский А. В. Возрастная динамика роста распространенности и изменения структуры аномалий зубочелюстной системы среди дошкольников и школьников / А. В. Алимский // Стоматология. - 2002. - №5. - С.67-71.
    5.Алимский А. В. Механизм прорезывания постоянных зубов и причины формирования аномалий зубочелюстной системы / А. В. Алимский // Стоматология. - 2000. - №3. С.51-52.
    6.Алимский А. В. Частота аномалий зубочелюстной системы у школьников в различных регионах Азербайджана / А. В. Алимский, Р. К. Аличева // Ортодентинфо. 1999. - №2. С.36-37.
    7.Альфакальцидол (Альфа-Д3) в профилактике и лечении остеопороза: [методические рекомендации] / Е. И. Марова, С. С. Родионова, Л. Я. Рожинская, Г. Я. Шварц. Москва, 1998. 36 с.
    8.Аникиенко А.А., Шатина Л.А., Фадеева Е.Н. Состояние твердых тканей зубов во врямя ортодонтического лечения //Профилактика стоматологических заболеваний.М., 1986. С.158161;
    9.Антиоксидантно-прооксидантний индекс сироватки крові щурів з експериментальним стоматитом і його корекція зубними еліксирами / [А. П. Левицький, В. М. Почтар, О. А. Макаренко, Л. І. Гридіна] // Одеськ. медич. журн. 2006. - № 1 (93). С. 22-25.
    10. Антоненко А. И. Роль некоторых этиологичесих факторов в возникновении зубочелюстных аномалий / А. И. Антоненко // Вісник стоматології. № 3. 2007. С.34 37.
    11. Арсенина О. И. Примененение самолигирующих брекетов в ортодонтической практике: [пособие для врачей] / О. И. Арсенина, А. В. Попова, М. Ш. Якубова. М., 2003. 32 с.
    12. Аюпова Ф. С. Зубочелюстные аномалии при различной степени скученности зубов / Ф. С. Аюпова, О. А. Агимегова // Современные вопросы стоматологии. 2000. С.268-270.
    13. Аюпова Ф. С. Эффективность лечения скученности зубов у детей эджуайс-техникой / Ф. С. Аюпова, О. А. Агимегова // Современные вопросы стоматологии. 2000. С.255-260.
    14. Баженов А. Н. Препараты кальция и витамина Д при стероидном остеопорозе у больных ревматоидным артритом / А. Н. Баженов, И. В. Плесовская, Л. В. Илюшина // Терапевтический архив. 2007. Т.79. №5. С. 89-92.
    15. Барабаш Р. Д. Казеинолитическая и БАЭЭ-эстеразная активность слюны и слюнных желез у крыс в постнатальном онтогенезе / Р. Д. Барабаш, А. П. Левицкий // Бюлл. экспер. биол. 1973. - № 8. С.65-67.
    16. Бахметьев В. И. Множественные переломы длинных трубчатых костей нижних конечностей при травме тупыми предметами: автореф. дис. на соискание научн. степени докт. мед. наук / В. И.Бахметьев: Самара, 1992. 22 с.
    17. Безвушко Е. В. Частота та структура ортодонтичної патології у дітей в умовах впливу підвищенного вмісту фтору та солей важких металів: матер. І міжнар. конф. ["Актуальні проблеми ортодонтії"] / Львів, 2000. С.5-8.
    18. Беляков Ю. А. Наследственные заболевания и синдромы в стоматологичекой практике. М.: Ортодент-инфо. - 2000. - 294 с.
    19. Беневоленская Л. И. Руководство по остеопорозу / под. ред Л. И. Беневоленской. М.: БИНОМ, 2003. 314 с.
    20. Боловина Я. П. Эффективность комплексного лечения детей 8-12 лет с сужением верхней челюсти и затрудненным носовым дыханием: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматологія» / Я. П. Боловина. Волгоград. 2002. 23 с.
    21. Бондаренко И. Г. Биохимические показатели метаболизма костной ткани. [Актуальные вопросы диагностики и лечения остеопороза] / И. Г. Бондаренко. СПб, 1998. C. 27-39.
    22. Боровский Е. Б. Биология полости рта / Е. Б. Боровский, В. К. Леонтьев. М: Медицина, 1991. 303с.
    23. Бранков Г. Основы биомеханики / Г. Бранков: [пер.с бол.]. М.: Мир, 1981. 254 с.
    24. Бриль Е. А. Новые подходы в ведении больных, находящихся на ортодонтическом лечении у врача-ортодонта / Е. А. Бриль // Перспективные материалы, технологии, конструкции, экономика: 9 Всероссийская научно-практическая коференция: сборник тезизов. Красноярск, 2003. № 9,ч.1. С.135-138.
    25. Бутенко Г. М. Современные фармакологические подходы к иммунокоррекции / Г. М. Бутенко // Журн. практ. врача. - 1997. - № 4. - С.8-10.
    26. Бушан М. Г. Справочник по ортодонтии / М. Г. Бушан, З. С. Василенко, Л. П. Григорьева. − Кишинев, 1990. 485 c.
    27. Величко Л. С. Влияние аномалий прикуса на состояние пародонта / Л. С. Величко. Актуальные проблемы теоретической и клинической медицины. Минск, 1975. С.406-408.
    28. Величковский Б. Т. Свободнорадикальное окисление как звено срочной и долговременной адаптации организма к факторам окружающей среди / Б. Т. Величковский // Вестник РАМН. - 2001. - № 6. - С. 45-52.
    29. Вербовой А. Ф. Оценка состояния костной ткани методом ультразвуковой денситометрии у больных с вибрационной болезнью / А. Ф. Вербовой, В. В. Косарев, О. Я. Цейтлин // Остеопороз и остеопатии. 1998. №2 . С. 26-293.
    30. Взгляд на границы ортодонтической терапии / В. Н. Трезубов, С. Д. Арутюнов, Р. А. Фадеев [и др.] // Институт стоматологии. - 2003. - №1. - С.44-45.
    31. Визначення оптимальних термінів фіксації брекетів після видалення зубів за ортодонтичними показаннями / [В. Ф. Макєєв, Б. М. Мірчук, О. Б. Завойко, О. А. Макаренко] // Новини стоматології. - № 1(54). 2008. - С.42-44.
    32. Вильямс С. Концептуальная ортодонтия ІІ рост и ортопедия / Вильямс С; [пер. с англ.] . Львов: ГалДент, 2006. 200 с.
    33. Виноградова Т. Ф. Заболевания пародонта и слизистой оболочки полости рта у детей / Т. Ф. Виноградова, О. П. Максимова, Э. М. Мельниченко. М.: Медицина, 1983. С. 15-54.
    34. Власова И. С. Изучение минеральной плотности трабекулярного вещества позвонков методом количественной компьютерной томографии у женщин с хирургической менопаузой / И. С. Власова, Т. И. Рубченко // Остеопороз и остеопатии. 1999. № 4. С. 22-25.
    35. Власова И. С. Компьютерная томография в диагностике остеопороза / И. С. Власова // Остеопороз и остеопатии. 1998. №2. С. 16-19.
    36. Влияние Биотрита на ферментативную активность в слюне, пульпе и тканях пародонта у крыс / [О. В. Деньга, В. С. Иванов, П. А. Левицкий, О. А. Макаренко] // Вісник стоматології. − 1997. − № 3. − С.290-293.
    37. Влияние Биотрита-С на обмен цитрата у крыс / А. П. Левицкий, Р. П. Подорожная, О. Э. Кнава [и др.] // Вісник стоматології. − 1999. − № 1. − С.9-10.
    38. Влияние изофлавонов сои на метаболические нарушения и состояние костной ткани крыс в условиях токсической эстрогенной недостаточности / Е. К. Ткаченко, О. И. Скиба, Е. О. Воскресенская [и др.] // Проблеми остеології. − 2002. − Т.5. − №1. − С.27-31.
    39. Влияние сочетанной лазеро- и КВЧ- терапии на биохимические параметры ротовой жидкости у детей при ортодонтическом лечении / [О. В. Деньга, М. Раджаб, О. А. Макаренко, Э. М. Деньга] //Вісник стоматології. - 2004. - №1. - С. 2-5.
    40. Влияние фосамакса на ремоделирование и массу костной ткани при постменопаузальной и сенильной форме остеопороза / [С. С. Родионова, А. Ф. Колондаев, М. А. Макаров, Н. В. Бурдыгина] // Вестник травматологии и ортопедии. 1998. № 3. С. 29-33.
    41. Влияние экологических факторов на распространенность зубочелюстных аномалий и их корреляция с заболеваниями тканей пародонта у школьников г. Днепропетровска / [О. В. Деньга, Б. Н. Мирчук, Е. Н. Дычко и др.] // Вісник стоматології. Одеса. 2004. № 3. C.72-75.
    42. Воейков В. Л. Активные формы кислорода патогенны или целители? / В. Л. Воейков // Клиническая геронтология. 2003. Т. 9, № 3. С. 27-40.
    43. Воложин А. И. Остеопороз / под. ред. А. И. Воложина, В. С. Оганова. М.: Практическая медицина, 2005. 240 с.
    44. Воложин А. И. Адаптация и компенсация − универсальный механизм приспособления / А. И. Воложин, Ю. К. Субботин. − М., 1987.
    45. Воробей В. В. Остеопороз - клиника, патогенез, лечение физическими методами / В. В. Воробей, Т. М. Секер // Журн. практичного лікаря. − 2007. −№1. − С. 42 -46.
    46. Воскресенский О. Н. Перекиси липидов в живом организме / О. Н. Воскресенский, А. П. Левицкий // Вопросы медицинской химии. - 1970. - Т. 16. - №6. - С.563-583.
    47. Гарбацевич Н. А. Лечение зубочелюстных аномалий мультибондинг системой. Проблема выбора - паз брекета 0,018 или 0,022 / Н. А. Гарбацевич // Стоматологический журнал. - 2004. - № 2. - С.25-27.
    48. Генетичні аспекти адентії та проблеми її діагностики /С.І.Дорошенко, В.І.Біда, А.М.Зволінська, Є.А.Кульгінський // Український стоматологічний альманах. 2006. - № 5. С.67.
    49. Годованець Л. В. Каріес зубів і зубо-щелепові аномалії у дітей Івано-Франківської області: матер. наук.-практ. конф. ["Актуальні проблеми стоматології"] / Л. В. Годованець, В. В. Казакова, М. П. Воляк. - Львів, 1998. С.36-37.
    50. Головинов В. Т. Епідеміологія стоматологічних захворювань серед дитячого населення / В. Т. Головинов, Л. К. Дурягина, А. П. Чубарь // Матеріали І з’їзду Асоціації стоматологів України. К., 2000. С.66-67.
    51. Головко Н. В. Зміни в порожнині рота, викликані лікуванням знімними ортодонтичними аппаратами / Н. В. Головко, Аль Хатіб Шаді // Український стоматологічний альманах. - 2004. - № 3-4. - С.54-58.
    52. Головко Н. В. Ортодонтiя / Н. В. Головко. - Полтава, 2003. - 296с,
    53. Гололобов В. Г. Регенерация костной ткани при заживлении огнесрельных переломов / В. Г. Гололобов. СПб.: ХХІ век, 1997. 346 с.
    54. Гончарова Е. И. Гингивит и пародонтит у людей молодого возраста / Е. И. Гончарова // Болезни пародонта. 1985. №5. С.5663.
    55. Горохівський В. Н. Лікувально-профілактична дія комплексу адаптогенних препаратів на стоматологічний статус у дітей в зоні ендемічного флюорозу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. мед. наук, спеціальність: 14.01.22 «Стоматологія» / В. Н. Горохівський. - Одеса, 2002. - 16с.
    56. ГОСТ 8.207-76. Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдения. - Введ. 01.01.76. - М.: Изд-во стандартов, 1976. - 55 с.,
    57. Григорьева Л. П. Прикус у детей / Л. П. Григорьева. Полтава, 1995. 232 с.
    58. Грохольский А. П. Сучасні підходи до лікування генералізованного пародонтиту: обґрунтування необхідності призначення активних метаболітів вітаміну Д / А. П. Грохольский, В. В. Поворознюк, О. В. Фліс // Наукова, практична і педагогічна стоматологія. 2002. №1. С.19-29.
    59. Грудиянов А. И. Биохимические исследования различных физиологических сред и тканей при воспалительных заболеваниях пародонта: [литературный обзор] / А. И. Грудиянов // Пародонтология. 1997. № 4(6) . С. 3-13.
    60. Грудянов А. И. Заболевания пародонта и вопросы травматичекой окклюзии в клинике ортопедической стоматологи / А. И. Грудянов, Н. А. Стариков // Новое в стоматологии. 1999. №4. С.3-18.
    61. Грудянов А. И. Обследование лиц с заболеваниями пародонта / А. И. Грудянов // Пародонтология. 1998. №3 (9). С. 8-12.
    62. Гулюк А. Г. Використання остеоденситометрії для оцінки структурно-функціональногостану кісткової тканини кістяка в хворих на генералізований пародонти / А. Г. Гулюк, В. В. Дець, Т. Д. Георгіів // Вісник стоматології. 2004. №2. С.40-44.
    63. Гущина Н. В. Ортодонтическая ретенция и адгезивные конструкции. Достижения, нерешенные проблемы и перспективы развития стоматологии на Урале / Н. В. Гущина // Итоговая научно-практическая конференція: сборник тезисов. − Екатеринбург, 1999. С. 105-106.
    64. Гюльназарова С. В. Оценка состояния костной ткани методом ультразвуковой денситометрии при нарушении сращения костей нижней конечности / С. В. Гюльназарова, В. И. Мамаев, И. Н. Засыпкина // Остеопороз и остеопатии. 1999. № 4. С 18-21.
    65. Данилевский Н. Ф. Влияние жевательной нагрузки, оказываемой жевательной резинкой "Orbit" без сахара, на кровоснабжение и состояние тканей пародонта у детей / Н. Ф. Данилевский, О. В. Деньга, Э. М. Деньга // Вісник стоматології. - 1997. - № 1. - С. 91-98.
    66. Данилевський Н. Ф. Заболевания пародонта / Н. Ф. Данилевський, А. В. Борисенко. К.: Здоров¢я, 2000. 461с.
    67. Данилов Р. К. Общие принципы клеточной организации, развития и классификации тканей: [pуководство по гистологии] / Р. К. Данилов. Т.1. СПб. Спец.Лит, 2001, C.284-327.
    68. Даньков Н. Д. Несприятливий прогноз застосування брекет-техніки в ортодонтії / Н. Д. Даньков // Світ ортодонтії №1(4) . - 2003. - С.10-13.
    69. Дарджания О. З. Зубочелюстные аномалии среди детского населения г.Тбилиси / О. З. Дарджания // Georg Med. News. 2004. № 3. С.27-30.
    70. Дарджания О. З. Структурные особенности первичной адентии в детском возрасте / О. З. Дарджания, Т. Э. Шишниашвили, Т. Г. Микадзе // Georg Med. News. 2004. № 2. С.31-33.
    71. Дегтяренко Т. В. Биогенные стимуляторы и иммунореактивность / Т. В. Дегтяренко, Р. Ф. Макулькин. - Т.1. Т. 2. - Одесса: Маяк, 1997. - 421с.
    72. Деквейкср Я. Стратегия лечения остеопороза / Я. Деквейкср // Тезисы лекций и докладов 1 Российского симпозиума по остеопорозу. М., 1995. С. 21-29.
    73. Деклараційний патент на корисну модель № 5678 Спосіб діагностики симетричності верхньої та нижньої щелеп при скупченості зубів / О. М. Ославский; опубл. 15.03.2005.
    74. Денисова Ю. Л. Гигиенические мероприятия у больных с патологией периодонта при ортодонтическом лечении / Ю. Л. Денисова // Стоматологический журнал. − №2. − 2007. − С.148-153.
    75. Денисова Ю. Л. Клиническая характеристика тканей пародонта при комплексном лечении больных с зубочелюстными аномалиями современными несъемными аппаратами прикуса / Ю. Л. Денисова, С. А. Наумович // Стоматологический журнал. - 2004. - №1. - С.21-24.
    76. Денисова Ю. Л. Новое поколение самолигирующихся брекетов в ортодонтической практике / Ю. Л. Денисова // Стоматологический журнал. - 2002. - №4. - С.12-13.
    77. Денисова Ю. Л. Состояние периодонта у больных с зубочелюстнолицевими аномалиями в период ортодонтического лечения современной несъемной техникой. / Ю. Л. Денисова // Пародонтология.- 2004.-№1.-С. 23-26.
    78. Деньга О. В. Адаптогенная профилактика и лечение основных стоматологических заболеваний у детей: дисс. на соискание научн. степени докт. мед. наук по специальности 14.01.22 «Стоматология». / Оксана Васильевна Деньга. - Киев, 2001. - 434 с.
    79. Деньга О. В. Информативность рН-теста слюни при проведе
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины