ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ У ХВОРИХ З ТРАВМАТИЧНИМИ ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ : ПУТИ ОПТИМИЗАЦИИ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗА У БОЛЬНЫХ С травматическим переломов нижней челюсти



  • Название:
  • ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ У ХВОРИХ З ТРАВМАТИЧНИМИ ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ
  • Альтернативное название:
  • ПУТИ ОПТИМИЗАЦИИ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗА У БОЛЬНЫХ С травматическим переломов нижней челюсти
  • Кол-во страниц:
  • 289
  • ВУЗ:
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО



    На правах рукопису



    НАГІРНИЙ ЯРОСЛАВ ПЕТРОВИЧ
    УДК 616.716.4 001.5 018.4] 003.9 0.89

    ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ У ХВОРИХ З ТРАВМАТИЧНИМИ ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ

    14.01.22
    Стоматологія
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук




    Науковий консультант
    Маланчук Владислав Олександрович
    член-кор. АМН України
    д. мед. н., професор



    ТЕРНОПІЛЬ 2008








    ЗМІСТ


    ВСТУП 7
    РОЗДІЛ 1
    СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ РЕГЕНЕРАЦІЇ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ І ЗАСОБІВ ЇЇ КОРЕКЦІЇ 14 1.1 Організація кісткової тканини і механізми її регенерації 14
    1.2 Ендокринна система і регенерація кісткової тканини 23
    1.3 Імунна система і регенерація кісткової тканини 31
    1.4 Біологічні середники корекції репаративного остеогенезу 34
    1.5 Синтетичні середники корекції репаративного остеогенезу 41
    1.6 Фізичні методи оптимізації перебігу репаративного остеогенезу 48
    РОЗДІЛ 2
    МАТЕРІАЛИ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ 53
    2.1 Клінічна характеристика хворих з травматичними переломами нижньої щелепи 53
    2.2 Клінічні методи дослідження 59
    2.3 Біохімічні методи дослідження 61
    2.4 Імунологічні методи дослідження 62
    2.5 Об’єкт дослідження та проведення експерименту 63
    2.6 Схеми призначення засобів оптимізації репаративного остеогенезу у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи 64
    2.7 Статистичний аналіз результатів дослідження 67
    РОЗДІЛ 3
    ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ У ХВОРИХ З ТРАВМАТИЧНИМИ ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ ТА ЇЇ ЗВ’ЯЗОК З ПОКАЗНИКАМИ ІМУННОЇ ТА ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМ 69
    3.1 Особливості структурно-функціонального стану кісткової тканини у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи 69 3.2 Зв’язок показників імунної та ендокринної систем з структурно-функціональним станом кісткової тканини 76
    РОЗДІЛ 4
    СТАН ІМУННОЇ ТА ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМ, ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ, КАЛЬЦІЙ-ФОСФОРНОГО ОБМІНУ І МАРКЕРІВ КІСТКОВОГО РЕМОДЕЛЮВАННЯ У ХВОРИХ З ТРАВМАТИЧНИМИ ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ 84
    4.1 Зміни імунної системи у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи 84
    4.2 Зміни ендокринної системи у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи 92
    4.3. Зміни показників ендогенної інтоксикації у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи 96
    4.4 Зміни кальцій-фосфорного обміну і маркерів кісткового метаболізму у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи 100
    РОЗДІЛ 5
    ВПЛИВ ІМУННОЇ, ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМ НА ПОКАЗНИКИ КАЛЬЦІЙ-ФОСФОРНОГО ОБМІНУ І МАРКЕРИ КІСТКОВОГО МЕТАБОЛІЗМУ ХВОРИХ З ТРАВМАТИЧНИМИ ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ 106
    5.1. Вплив імунної системи на показники кальцій-фосфорного обміну 106
    5.2 Вплив імунної системи на маркери кісткового метаболізму 114
    5.3 Вплив ендокринної системи на кальцій-фосфорний обмін 121
    5.4. Вплив ендокринної системи на маркери кісткового метаболізму 127
    РОЗДІЛ 6
    ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЦИНКТЕРАЛУ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ УМОВ ПЕРЕБІГУ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ У ХВОРИХ З ТРАВМАТИЧНИМИ ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ 134
    6.1 Вплив цинктералу на показники імунного статусу хворих з травматичними переломами нижньої щелепи 134
    6.2 Вплив цинктералу на показники ендокринної системи хворих з травматичними переломами нижньої щелепи 143
    6.3 Вплив цинктералу на показники кальцій-фосфорного обміну і маркери кісткового метаболізму хворих з травматичними переломами нижньої щелепи 148
    6.4 Вплив цинктералу на структуру окістя і метаболічні процеси в ділянці перелому 154
    РОЗДІЛ 7
    ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЕНТЕРОСГЕЛЮ І БІОЛОГІЧНО АКТИВНОЇ ДОБАВКИ „OsteoPlus” НА ПЕРЕБІГ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ У ХВОРИХ З ТРАВМАТИЧНИМИ ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ 166
    7.1 Вплив ентеросгелю і біологічно активної добавки „OsteoPlus” на показники імунного статусу хворих з травматичними переломами нижньої щелепи 166
    7.2 Вплив ентеросгелю і біологічно активної добавки „OsteoPlus” на показники ендогенної інтоксикації у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи 173
    7.3 Вплив ентеросгелю і біологічно активної добавки „OsteoPlus” на показники кальцій-фосфорного обміну у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи 179
    7.4 Вплив ентеросгелю і біологічно активної добавки „OsteoPlus” на маркери кісткового метаболізму хворих з травматичними переломами нижньої щелепи 181
    7.5. Клінічна ефективність застосування ентеросгелю і біологічно активної добавки „OsteoPlus” 185

    РОЗДІЛ 8
    ВПЛИВ ЗАСОБІВ ЛОКАЛЬНОЇ ДІЇ НА ПЕРЕБІГ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ У ХВОРИХ З ТРАВМАТИЧНИМИ ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ 191
    8.1 Вплив гострої травми на ультраструктурні зміни клітин в ділянці перелому 191
    8.2 Експериментальне вивчення ефективності локального застосування полібіолін-куріозинової суміші 195
    8.3 Клінічна ефективність локального застосування полібіолін-куріозинової суміші у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи 209
    8.4 Вплив електромагнітного випромінювання кварцової трубки на перебіг репаративного остеогенезу у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи 216
    АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 229
    ВИСНОВКИ 257
    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 261
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 262









    ВСТУП


    Актуальність теми. Проблема регенерації кісткової тканини при травмах, розробка питань оптимізуючого впливу на перебіг процесів репаративного остеогенезу актуальна проблема сучасної медицини і стоматології, зокрема [1-5]. Частота виникнення травм, ступінь їх важкості, питома вага у структурі щелепно-лицьової патології неухильно ростуть у міру зростання техногенності суспільства, збереження соціальної напруги в недалекому майбутньому. На думку президента Американської Асоціації хірургів-травматологів А. Meyer [6], тенденції такі, що до 2020 року на планеті очікується зменшення смертності від інфекційних захворювань і перинатальної патології при різкому збільшенні її в результаті транспортних аварій, насильства і війн, летальність від яких вийде на перше місце.
    В Україні протягом останніх 5 років понад 30 тис. осіб щорічно отримують травми в дорожньо-транспортних аваріях. Кількість поєднаних, множинних і комбінованих травм значно збільшилася [7], серед них на травматичні пошкодження щелепно-лицьової ділянки доводиться від 3,2 до 8,0 %, при цьому переломи кісток обличчя зустрічаються у 88,2 % випадків [2].
    Незважаючи на застосування нових методів діагностики і лікування хворих з травматичними переломами нижньої щелепи, рівень ускладнень залишається достатньо високим і складає від 8,0 до 40,0 % [8,9], що не дозволяє говорити про достатню їх ефективність.
    Відновлення кісткової тканини при переломах і післяопераційних дефектах щелепи складний процес, обумовлений координаційним впливом центральних та місцевих регуляторних систем на структурну перебудову кісткової тканини в ділянці пошкодження [10,11,12,13,].
    У численних роботах [14-18] розглядається проблема загоєння кісткової рани, проте багато питань на сьогоднішній день залишаються суперечливими. Немає єдиного погляду на джерела кісткоутворення, специфічність остеогенної тканини, причинні механізми розгортання процесів регенерації, характер їх подальшого перебігу. Хірурги-стоматологи відчувають гостру потребу в критеріях, які б характеризували механізми, стадійність, якість регенерації кісток лицьового черепу, особливо на ранніх його етапах, для своєчасного втручання і корекції виявлених змін [19].
    Все сказане обумовлює необхідність подальшого вивчення проблеми репаративного остеогенезу, в якому значне місце має бути відведене теоретичним дослідженням, спрямованим на вивчення можливості оптимізації перебігу відновних процесів в кістковій тканині як шляхом корекції порушень стану центральних регуляторних систем остеогенезу, так і шляхом локального впливу в ділянці пошкодження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри шпитальної терапії №2 Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського „Вторинний остеопороз: патогенетичні механізми формування та прогресування, клініко-інструментальні та біохімічні маркери ранньої діагностики, профілактики і лікування” (номер державної реєстрації 0207U006409).
    Мета дослідження підвищення ефективності лікування хворих з травматичними переломами нижньої щелепи на основі вивчення особливостей репаративного остеогенезу та розробки обґрунтованих шляхів оптимізації умов його перебігу шляхом корекції стану регуляторних систем, а також засобів місцевого впливу.
    Завдання дослідження:
    а) визначити структурно-функціональні особливості кісткової тканини у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи і встановити особливості імунного та ендокринного статусу хворих з остеопенією;
    б) виявити особливості перебігу мінералізації новоствореної кісткової мозолі залежно від початкового рівня мінеральної щільності кісткової тканини;
    в) дослідити динаміку змін імунної та ендокринної систем, ендогенної інтоксикації, системи кальцій-фосфорного обміну і маркерів кісткового метаболізму у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи і обґрунтувати доцільність застосування препаратів системної дії для оптимізації умов перебігу репаративного остеогенезу;
    г) встановити взаємозв’язок між показниками імунної, ендокринної систем та показниками кальцій-фосфорного обміну і маркерами кісткового метаболізму у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи;
    д) апробувати і дати клінічну оцінку застосуванню засобів системної дії для оптимізації умов перебігу репаративного остеогенезу;
    е) обґрунтувати доцільність застосування препаратів місцевої дії для оптимізації умов перебігу репаративного остеогенезу;
    є) дати клінічну оцінку застосуванню засобів місцевої дії на умови перебігу репаративного остеогенезу у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи.
    Об’єкт дослідження 254 хворих з травматичними переломами щелеп, 30 практично здорових осіб (контрольна група), 69 нелінійних статевозрілих білих щурів-самців масою 200-250 г, 200 карт стаціонарних хворих з травматичними переломами нижньої щелепи (архівний матеріал).
    Предмет дослідження: репаративний остеогенез у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи.
    Методи дослідження: При виконанні роботи були використані наступні методи дослідження: клініко-лабораторні подвійна рентгенівська денситометрія, ультразвукова ехоостеометрія, люмінесцентна мікроскопія, світлова і електронна мікроскопія, сонографія. Біохімічні методи застосували для вивчення стану мінерального обміну і маркерів кісткового метаболізму за вмістом загального кальцію і фосфору, лужної і кислої фосфатази, оксипроліну в сироватці крові. Функціональний стан ендокринної системи оцінювали за показниками рівня кортизолу, паратиреоїдного гормону, тироксину, рівень ендогенної інтоксикації шляхом визначення концентрації СМ і рівня ЕІЕІ. Імунологічні дослідження включали визначення у % в сироватці крові кількості СD3+-, СD4+-, СD8+-, СD72+-лімфоцитів, імуноглобулінів класів A, M, G. Ідентифікацію лімфоцитів проводили з використанням моноклональних антитіл „Статус” (Росія).
    Наукова новизна отриманих результатів: Уперше, на підставі сучасних клінічних, біохімічних, імунологічних, інструментальних досліджень проведено теоретичне обґрунтування та практичне застосування шляхів оптимізації умов перебігу репаративного остеогенезу у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи на основі корекції функціонального стану центральних регуляторних систем організму, а також засобів місцевого впливу.
    Bивчено структурно-функціональний стан кісткової тканини у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи і встановлено, що зміни кісткової тканини поперекового відділу xpeбта супроводжуються паралельними змінами кісткової тканини нижньої щелепи, то ж вони мають системний характер
    Встановлено взаємозв’язок між МЩКТ та показниками імунної та ендокринної систем, який свідчить про регуляторну роль останніх та їх вплив на перебіг процесів регенерації кісткової тканини при переломах нижньої щелепи. Досліджено вплив травми на функціональний стан імунної та ендокринної систем, рівень ендогенної інтоксикації та показники кальцій-фосфорного обміну і маркерів кісткового метаболізму, в тому числі у хворих з остеопенією.
    На основі встановлених закономірностей для лікування хворих з ТПНЩ запропоновані препарати системної дії як засоби оптимізації умов перебігу репаративного остеогенезу, застосування яких спрямоване на стабілізацію функціонального стану основних регуляторних систем організму.
    Клінічна ефективність застосування „Цинктералу” підтверджена методом електронної і люмінесцентної мікроскопії, яка достовірно доводить активацію, під впливом препарату, метаболічних процесів новоствореної кісткової мозолі і проявляється формуванням більш зрілої сполучної тканини.
    Застосування детоксиканта „Ентеросгелю” і біологічно активної добавки „OsteoPlus” сприяють зниженню рівня ендогенної інтоксикації, що підтверджено стабілізацією функціонального стану імунної системи, зниженням інтенсивності запальних процесів, підвищенням рівня мінералізації новоствореної кісткової мозолі в щілині перелому.
    Електронно-мікроскопічні дослідження клітин окістя у ділянці травми довели доцільність застосування місцевих засобів корекції умов перебігу репаративного остеогенезу. Уперше, в експерименті, на моделі дірчастого дефекту нижньої щелепи щура встановлено остеоідуктивний і протизапальний ефект місцевого застосування полібіолін-куріозинової суміші. Ефективність місцевого застосування куріозину у комбінації з полібіоліном як засобу корекції умов перебігу репаративного остеогенезу у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи підтверджена клінічно.
    Встановлено доцільність застосування електромагнітного випромінювання кварцової трубки в діапазоні 254 нм 5 мм як засобу корекції регіонального кровоплину в тканинах у ділянці перелому нижньої щелепи.
    Практичне значення отриманих результатів. На підставі проведеного дослідження встановлена доцільність застосування препаратів „Цинктерал”, „Ентеросгель”, „OsteoPlus” як засобів корекції порушених ланок регуляторних систем у комплексному лікуванні хворих з травматичними переломами нижньої щелепи.
    Розроблені способи оптимізації перебігу репаративних процесів у кістковій тканині локальними засобами, дія яких спрямована на активацію метаболічних процесів у клітинах, а також корекцію локального кровоплину в м’яких тканинах у ділянці перелому.
    Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі кафедр хірургічної і ортопедичної стоматології Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, кафедр хірургічної стоматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Івано-Франківського національного медичного університету, Буковинського медичного університету, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
    Результати досліджень впроваджені в практику роботи стоматологічного відділення Тернопільської обласної клінічної комунальної лікарні, міської стоматологічної поліклініки, консультативно-лікувального центру Тернопільського державного медичного університету, відділення хірургічної стоматології Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, Ужгородської міської клінічної лікарні.
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана на кафедрі хірургічної стоматології Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. Автором, при консультуванні член-кореспондента АМН України, д.мед.н., проф. В.О. Маланчука, вибраний напрям, об’єм і методи дослідження, сформульовано мету і завдання роботи, а також проведено підбір і розподіл контингенту дослідної і контрольних груп обстежених. Особисто проведений інформаційно-патентний пошук, розроблена програма досліджень, проведений весь об’єм статистичної обробки матеріалу. Мікроскопічні дослідження проведені на кафедрі патологічної анатомії з секційним курсом та судовою медициною Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського (зав. каф. проф. Я.Я. Боднар), електронно-мікроскопічні на кафедрі гістології та ембріології (зав. каф. проф. К.С. Волков), мікроскопічні препарати консультувала проф. Н.А. Колесова (НМУ імені О.О. Богомольця, зав. лабораторією структурного та метаболічного аналізу Інституту проблем патології), люмінесцентний аналіз на кафедрі медицини катастроф та військової медицини (доц. В.В. Дем’яненко, зав. каф. проф. А.А. Гудима).
    Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались на міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні технології щелепно-лицьової хірургії і хірургічної стоматології” (Івано-Франківськ, 2005), VI науково-практичній конференції „Морфогенез і патологія кісткової системи в умовах промислового регіону” (Луганськ, 2007), на підсумкових наукових конференціях „Здобутки клінічної і експериментальної медицини” (Тернопіль, 2003-2007), обласних науково-практичних конференціях лікарів (Тернопіль, 2002-2005), на міжнародних науково-практичних конференціях „Сучасна стоматологія і щелепно-лицьова хірургія” (Київ, 2008, 2009).
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 33 роботи: 24 статті (з них 21 одноосібна ) у фахових наукових журналах ВАК України, 7 у збірках наукових праць, матеріалах конференцій і тезах доповідей.
    Пріоритетність розробок підтверджена 2 деклараційними патентами України.
    Обсяг та структура дисертації. Загальний обсяг дисертації становить 298 сторінок принтерного тексту. Вона складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 8-ми розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що містить 338 назв, з яких 195 авторів країн СНД і 143 зарубіжних авторів. Робота ілюстрована 72 таблицями та 91 рисунком. Основний зміст роботи викладено на 261 сторінці комп’ютерного тексту.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і представлено нове вирішення науково-прикладної проблеми сучасної стоматології оптимізації умов перебігу репаративної регенерації кісткової тканини при переломах нижньої щелепи. З цією метою запропоновані, поряд з традиційною медикаментозною терапією хворих з травматичними переломами нижньої щелепи, лікувальні засоби системної дії, направлені на корекцію функціонального стану систем, які регулюють репаративний остеогенез, і місцевої дії, направлені на корекцію гомеостазу в ділянці пошкодження.
    1. У 30,4 % постраждалих з травматичними переломами нижньої щелепи виявлені зміни у структурно-функціональному стані кісткової тканини поперекового відділу хребта, які супроводжуються паралельними змінами мінеральної щільності кісткової тканини нижньої щелепи, відмінностями показників імунного і ендокринного статусу. У хворих з остеопенією виявлено на 12,3 % більший вміст CD8+- лімфоцитів на тлі зниження субпопуляцій CD3+, CD4+- лімфоцитів, підвищений рівень IgA на 16,5 % і знижений рівень IgМ на 4,2 %, підвищення на 11,3 % рівня паратиреоїдного гормону і зниження на 4,7 % рівня тироксину. Отримані дані свідчать про взаємозв’язок мінеральної щільності кісткової тканини і досліджуваних показників імунної та ендокринної систем.
    2. Швидкість мінералізації новоствореної кісткової мозолі залежить від початкового рівня мінеральної щільності кісткової тканини. Відновлення мінеральної структури кістки в ділянці перелому нижньої щелепи у хворих з нормальними показниками початкового рівня мінеральної щільності відбувалося через 3 місяці після перелому, а у хворих з остеопенією цей процес був тривалішим на 4 тижні.
    3. Травматичний перелом нижньої щелепи приводив до порушення імунного статусу організму. Встановлено, що до 21-го дня після травми стабілізувалася лише кількість СD3+- і СD4+- лімфоцитів, а число CD8+- лімфоцитів на 5,8 % перевищувало показник контрольної групи, що свідчить про супресію клітинної ланки імунітету. Зміни гуморальної ланки імунітету проявлялися підвищеним вмістом СD72+- лімфоцитів і всіх класів імуноглобулінів у ранній період після травми. Лише до 11-го дня їх кількість наближалася до контрольних величин, а вміст імуноглобулінів при цьому навіть перевищував їх. До 21-го дня після травми кількість CD72+- лімфоцитів і всіх класів імуноглобулінів була нижчою у порівнянні з контролем, що свідчило про виснаження гуморальної ланки імунітету. Таким чином, перебіг репаративних процесів відбувався на тлі функціональних порушень імунної системи.
    4. Виявлені порушення гормонального статусу у хворих з переломами нижньої щелепи у вигляді підвищення рівня кортизолу і тироксину на тлі зниження рівня паратиреоїдного гормону до 11-го дня після травми. До 21-го дня після травми нормалізувалась лише кількість кортизолу, рівні паратиреоїдного гормону і тироксину були зниженими. Рівень ендогенної інтоксикації до 11-го дня після травми був підвищений, до 21-го дня нормалізувались тільки показники СМ1 і СМ2.
    5. Травматичні переломи нижньої щелепи приводили до підвищення рівнів кальцію і фосфору в сироватці крові в терміни до 21-го дня після травми. Динаміка вмісту маркерів кісткового метаболізму свідчила про пригнічення процесу репаративного остеогенезу, проявлялася зниженням рівня лужної фосфатази, активацією деструктивних процесів органічного матриксу кісткової тканини, яка підтверджувалася підвищенням рівня оксипроліну у сироватці крові до 21-го дня після травми.
    6. Підтверджено вплив імунної та ендокринної систем на перебіг репаративного остеогенезу, який реалізувався регуляцією рівня показників кальцій-фосфорного обміну і маркерів кісткового метаболізму. Найбільш значущу зміну показників кальцій-фосфорного обміну і маркерів кісткового метаболізму зумовлювали CD3+-лімфоцити: кальцію на 31,8 %, фосфору на 24,2 %, лужної фосфатази на 24,9 %. Вміст оксипроліну обумовлювався впливом CD72+-лімфоцитів на 36,1 %.
    Серед показників ендокринної системи найбільший вплив на репаративний остеогенез мав паратиреоїдний гормон, бо рівень кальцію в крові на 33 % , фосфору на 15,2 % обумовлювалися його впливом, а вплив тироксину і кортизолу на їх вміст був незначним. Зміни вмісту оксипроліну незначно обумовлювалися впливом кортизолу, тироксину і паратиреоїдного гормону, який становив відповідно 0,4 %, 1,1 % і 1,7 %.
    7. Застосування „Цинктералу” всередину по 124 мг впродовж 20 днів в комплексі з традиційною медикаментозною терапією приводило до стабілізації кількості CD3+- і CD4+-лімфоцитів на 10-й день лікування, підвищення рівня IgA на 20-й і IgG на 10-й день, підвищення рівня тироксину, підвищення і нормалізації рівня паратиреоїдного гормону при відсутності змін концентрації кортизолу, що супроводжувалось нормалізацією рівня кальцію в сироватці крові, підвищенням рівня лужної фосфатази і зниженням рівня оксипроліну, активацією метаболічних процесів в ділянці травми. На 2,97 % було знижено кількість нагноєнь післяопераційної рани, частота виникнення посттравматичного остеомієліту на 5,44 %, зменшена кількість хворих, у яких виявлена сповільнена консолідація перелому на 3,44 %.
    8. Застосування „Ентеросгелю” та „OsteoPlus” у комплексі з традиційною медикаментозною терапією приводило до підвищення на 10-й день лікування і нормалізації на 20-й день рівня CD4+-лімфоцитів, зниження на 10-й і нормалізації на 20-й день кількості CD8+-лімфоцитів, підвищення і нормалізації до 20-го дня лікування кількості CD72+-лімфоцитів, підвищення рівня IgA, нормалізації на 20-й день рівня IgG і IgM. Знижувався також рівень ендогенної інтоксикації, нормалізувався рівень кальцію, підвищувався на 10-й день рівень лужної фосфатази і знижувався рівень оксипроліну. Клінічний ефект впливу цих препаратів проявлявся зниженням частоти нагноєнь післяопераційної рани (на 1,40 %), частоти виникнення посттравматичного остеомієліту (на 2,33 %), інтенсифікацією мінералізації новоствореної кісткової мозолі та зниженням (на 4,43 %) кількості хворих, у яких виявлена сповільнена консолідація фрагментів перелому.
    9. Наявність вираженої запальної реакції в тканинах у ділянці перелому, структурні зміни гемокапілярів, ультраструктурні зміни в клітинах фібробластичного ряду свідчать про зниження регенераторного потенціалу пошкоджених тканин та обумовлюють необхідність корекції стану цих тканин. Місцеве застосування полібіолін-куріозинової суміші в експерименті приводило до зниження інтенсивності запального процесу у першій фазі репаративного остеогенезу, утворення більш зрілої сполучної тканини у другій і активнішої мінералізації новоствореної кісткової мозолі у третій фазі. У хворих з травматичними переломами нижньої щелепи заповнення лунки видаленого з щілини перелому зуба полібіолін-куріозиновою сумішшю приводило до скорочення терміну запальної реакції м’яких тканин, активації місцевих метаболічних процесів.
    10. Локальний вплив електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі 254 нм 5 мм приводить до зниження запальної реакції м’яких тканин, більш раннього відновлення кровоплину в пошкоджених тканинах, що, в цілому, проявлялося пришвидшенням структурної організації новоствореної кісткової тканини.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



    1. Бернадский Ю. И. Травматология и восстановительная хирургия черепно-челюстно-лицевой области : учеб. пособие для студ. мед. вузов, курсантов-врачей фак. (академий) последипломного образования врачей, практ. врачей-хирургов, стоматологов, травматологов / Бернадский Ю. И. 3-е изд., перераб. и доп. М. : Мед. лит., 1999. 444 с.
    2. Швырков М. Б. Неогнестрельные переломы челюстей / М. Б. Швырков, В. В. Афанасьев, В. С. Стародубцев. М. : Медицина, 1999. 334 с.
    3. Маланчук В. О. Фактори ризику виникнення посттравматичних ускладнень у хворих з відкритими переломами нижньої щелепи / В. О. Маланчук, А. В. Копчак // Вісн. стоматології. 2002. № 2. С. 1820.
    4. Саркисов Д. С. Регенерация и ее клиническое значение /Д. С. Саркисов. М. : Медицина, 1970. 284 с.
    5. Травмы челюстно-лицевой области / под ред. Н. М. Александрова, П. З. Аржанцева. М. : Медицина, 1986. 448с.
    6. Meyer A. A. Death and disability from injury: a global challenge / A. A. Meyer // J. Trauma. 1998. Vol. 44, N 1. P. 112.
    7. Яременко Д. О. Інвалідність внаслідок дорожньо-транспортних травм з ушкодженням опорно-рухової системи та заходи її зниження / Д. О. Яременко, О. Г. Шевченко // Ортопед., травматол. и протезирование. 2003. № 4. С. 7985.
    8. Матрос-Таранец И. Н. Травматические повреждения челюстно-лицевой области: инфраструктура, закономерности локальных мышечных нарушений, лечение : дис. доктора мед. наук / Матрос-Таранец И. Н., Донец. гос. мед. ун-т им. М. Горького. Донецк, 2001. 417 с.
    9. Тимофеев А. А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии : учеб. пособие для студ. стомат. фак. мед. ин-тов и мед. ун-тов, врачей-интернов и врачей-курсантов мед. академий последипломного образования / А. А. Тимофеев. К. : Червона Рута-Турс, 2002. 1024 с.
    10. Дегтярь В.А. Структурные изменения костной ткани под воздействием даларгина / В.А.Дегтярь // Проблеми остеології. 2001. №6. С.3840.
    11.Дев’яткіна Т. О. Корекція цереброкрастом репаративного остеогенезу на фоні хронічного стресу / Т. О. Дев’яткіна, Л. І. Волошина, В. Є. Клуша // Фізіол. журнал. 2000. № 5. С. 3639.
    12.Ляшев Ю.Д. Влияние опоидных пептидов на репаративную регенерацию костной ткани / Ю.Д.Ляшев // Архив патологии . 2002. - № 1 . С.6-8.
    13.Yamaguchi M. Synergistic effect of genistein and zinc on bone components in the femoral-metaphyseal tissues of female rats // M. Yamaguchi, Y. H. Gao, Z. J. Ma // J. Bone. Miner. Metab. 2000. Vol. 18, N 2. P. 7783.
    14.Тимофєєв О.О. Особливості лікування переломів нижньої щелепи / О.О.Тимофєєв, В.В Каменський // Мед .всесвіт. 2002. №1/2. С. 174175.
    15.Репаративний остеогенез: теоретичні аспекти у практичній стоматології / П.І.Ткаченко,С.О. Білоконь,О.В. Гуржій,Н.П. Білоконь // Стоматолог. 2003. №11. С.1518.
    16.Дерябин И.И. Травматическая болезнь / И.И.Дерябин, О.С.Насонкин . Л.: Медицина,1987 . 304 с.
    17.Иорданишвили А.К. Репаративный остеогенез: Теоретические и прикладные аспекты проблемы / А .К. Иорданишвили, В.Г.Гололобов // Пародонтология. 2002. №1/2. С.2230.
    18.Долгушин И.И. Иммунология травмы / И.И Долгушин, Л.Я.Эберт, Р.И.Лифшиц. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та,1989. 188с.
    19.Петрович Ю. А. Биоэнергетика и минеральный обмен нижнечелюстной кости при нарушении ее иннервации и переломе / Ю. А. Петрович, С. М. Киченко, Р. П. Подорожная // Вісн. стоматології. 1997. № 4. С. 517520.
    20.Подрушняк Е. П. Проблемы остеопороза : настоящее и будущее / Е. П. Подрушняк // Пробл. остеології. 1999. № 1. С. 1227.
    21.Суханов А. В. Перестройка костной ткани после нарушения целостности костей / А. В. Суханов, А. С. Аврунин, Н. В. Корнилов // Морфология. 1997. № 6. С. 8287.
    22.Остеопороз : эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение / В. В. Поворознюк, Н. А. Корж, В. Н. Коваленко [и др.] Х.: Золотые страницы, 2002. 647 с.
    23.Najjar T. A. Comparative study of healing and remodeling in various bones / T. A. Najjar, D. Kahn // J. Oral. Surg. 1977. Vol. 35, N 5. P. 375379.
    24.Астахова В. С. Остеогенные клетки-предшественники костного мозга человека / В. С. Астахова. К. : Феникс, 2000. 176 с.
    25.Серов В. В. Соединительная ткань: (функциональная морфология и общая патология) / В. В. Серов, А. Б. Шехтер. М. : Медицина, 1981. 312 с.
    26.Шехтер А. Б. Фибробласты и развитие соединительной ткани: ультраструктурные аспекты биосинтеза, фибриллогенеза и катаболизма коллагена / А. Б. Шехтер, Г. Н. Берченко // Арх. патологии. 1978. № 8. С. 7080.
    27.Виноградова Т. П. Регенерация и пересадка костей / Т. П. Виноградова, Г. И. Лаврищева. М. : Медицина, 1974. 247 с.
    28.Ревелл П. А. Патология кости / П.А. Ревелл Л. : Медицина, 1993. 386 с.
    29.Корж А. А. Репаративная регенерация кости / А. А. Корж, А. М. Белоус, Е. Я. Панков. М. : Медицина, 1972. 213 с.
    30.Докторов А. А. Морфофункциональная коррекция структуры костных клеток и подлежащего матрикса в развивающейся кости / А. А. Докторов, Ю. И. Денисов-Никольский // Арх. анатомии. 1991. Вып. 1. С. 6873.
    31.Хэм А. Гистология : в 5 т. / А. Хэм, Д. Кормак; пер. с англ. М., 1983 . - Т. 3: Костная ткань. 1983. - 293 с.
    32.Cooper R. R. Morphology of the osteon. An electron microscopic study / R. R. Cooper, J. W. Milgram, R. A. Robinson // J. Bone. Joint. Surg. Am. 1966. Vol. 48, N 7. P. 12391271.
    33.Singh I. The architecture of cancellous bone / I. Singh // J. Anat. 1978. Vol. 127, Pt. 2. P. 305310.
    34.Gabbitas B. Bone morphogenetic protein-2 inhibits the synthesis of insulin-like growth factor-binding protein-5 in bone cell cultures / B. Gabbitas, E. Canalis // Endocrinology. 1995. Vol. 136, N 6. P. 23972403.
    35.Immunohistochemical identification of proteoglycan form of macrophage colony-stimulating factor on bone surface / T. Ohtsuki, K. Hatake, S. Suzu [et al.] // Calcif. Tissue. Int. 1995. Vol. 57, N 3. P. 213217.
    36.Слуцкий Л. И. Органический матрикс кости : новые биохимические данные / Л. И. Слуцкий, Н. А. Севастьянова // Ортопед., травматология и протезирование. 1996. № 8. С. 6978.
    37.Поворознюк В. В. Костная система и заболевания пародонта / В. В. Поворознюк , И. П. Мазур К., 2003. 446 с.
    38.Grimston S. K. An application of mechanostat theory to research design: a theoretical model / S. K. Grimston // Med. Sci. Sports. Exerc. 1993. Vol. 25, N 11. P. 12931297.
    39.Deftos L. J. Bone protein and peptide assays in the diagnosis and management of skeletal disease / L. J. Deftos // Clin. Chem. 1991. Vol. 37, N 7. P. 11431148.
    40.Romas E. Involvement of receptor activator of NFkappaB ligand and tumor necrosis factor-alpha in bone destruction in rheumatoid arthritis / E. Romas, M. T. Gillespie, T. J. Martin // Bone. 2002. Vol. 30, N 2. P. 340346.
    41.Stewart P. M. Growth hormone, insulin-like growth factor-I and the cortisol-cortisone shuttle / P. M. Stewart, A. A. Toogood, J. W. Tomlinson // Horm. Res. 2001. Vol. 56, Suppl. 1. P. 16.
    42.Бычков С. М. Протеогликаны и клетки / С. М. Бычков, С. А. Кузьмина // Бюл. эксперим. биологии и медицины. 1996. № 2. С. 124127.
    43.Expression and localization of the two small proteoglycans biglycan and decorin in developing human skeletal and non-skeletal tissues / P. Bianco, L. W. Fisher, M. F. Young [et al.] // J. Histochem. Cytochem. 1990. Vol. 38, N 11. P. 15491563.
    44.Lopez-Casillas F. Betaglycan presents ligand to the TGF beta signaling receptor / F. Lopez-Casillas, J. L. Wrana, J. Massague // Cell. 1993. Vol. 73, N 7. P. 14351444.
    45.Рожинская Л. Я. Остепороз : диагностика нарушений метаболизма костной ткани и кальций-фосфорного обмена / Л. Я. Рожинская // Клинич. лаб. диагностика. 1998. № 5. С. 2532.
    46.High-affinity and low-affinity calcium binding and stability of the multidomain extracellular 40-kDa basement membrane glycoprotein (BM-40/SPARC/osteonectin) / P. Maurer, U. Mayer, M. Bruch [et al.] // Eur. J. Biochem. 1992. Vol. 205, N 1. P. 233240.
    47.Funk S. E. Differential effects of SPARC and cationic SPARC peptides on DNA synthesis by endothelial cells and fibroblasts / S. E. Funk // J. Cell. Physiol. 1993. Vol. 154, N 1. P. 5363.
    48.SPARC induces the expression of type 1 plasminogen activator inhibitor in cultured bovine aortic endothelial cells / P. Hasselaar, D. J. Loskutoff, M. Sawdey, E. H. Sage // J. Biol. Chem. 1991. Vol. 266, N 20. P. 1317813184.
    49.Bornstein P. Thrombospondins: structure and regulation of expression / P. Bornstein // FASEB. J. 1992. Vol. 6, N 14. P. 32903299.
    50.The carbonate environment in bone mineral: a resolution-enhanced Fourier Transform Infrared Spectroscopy Study / C. Rey, B. Collins, T. Goehl [et al.] // Calcif. Tissue. Int. 1989. Vol. 45, N 3. P. 157164.
    51.Cadmium may be a risk factor for osteoporosis / L. Jarup, T. Alfven, B. Persson [et al.] // Occup. Environ. Med. 1998. Vol. 55, N 7. P. 435439.
    52.Effects of strontium on calcium metabolism in rats. II. Strontium prevents the increased rate of bone turnover in ovariectomized rats / T. Morohashi, T. Sano, K. Harai, S. Yamada // Jpn. J. Pharmacol. 1995. Vol. 68, N 2. P. 153159.
    53.Falcini F. Bone turnover is reduced in children with juvenile rheumatoid arthritis / F. Falcini, M. Ermini, F. Bagnoli // J. Endocrinol. Invest. 1998. Vol. 21, N 1. P. 3136.
    54.[Radiologic, densitometric, morphologic and electron microscopic study of osteoporosis and osteopenia in the third lumbar vertebra in men and women in the city of Mexico]: [Article in Spanish] / H. Villegas Castrejon, J. Mayon Gonzalez, G. Gonzalez Mancera [et al.] // Ginecol. Obstet. Mex. 1998. Vol. 66. P. 187201.
    55.Rude R. K. Magnesium deficiency: possible role in osteoporosis associated with gluten-sensitive enteropathy / R. K. Rude, M. Olerich // Osteoporos. Int. 1996. Vol. 6, N 6. P. 453461.
    56.Herring G. M. Methods for the study of the glycoproteins and proteoglycans of bone using bacterial collagenase. Determination of bone sialoprotein and chondroitin sulphate / G. M. Herring // Calcif. Tissue. Res. 1977. Vol. 24, N 1. P. 2936.
    57.Frost H. M. On our age-related bone loss: insights from a new paradigm / H.M. Frost // J. Bone. Miner. Res. 1997. Vol. 12, N 10. P. 15391546.
    58.Рожинская Л. Я. Системный остеопороз : практ. руководство для врачей / Л. Я. Рожинская. М. : Издатель Мокеев, 2000. 195 с.
    59.Руководство по остеопорозу / под. ред. Л. И. Беневоленской. М. : Бином. Лаб. знаний, 2003. 523 с.
    60.Дєдух Н. В. Гістоцитопенічні аспекти аліментарного остеопорозу / Н. В. Дєдух, Л. М. Бенгус // Вісн. морфології. 2000. № 1. С. 8385.
    61.Влияние кроветворения на клетки-предшественники стромы костного мозга / О. А. Гуревич, Н. И. Дризе, Г. А. Удалов [и др.] // Бюл. эксперим. биол. и медицины. 1982. № 10. С. 115117.
    62.Raisz L. G. Physiology and pathophysiology of bone remodeling / L. G. Raisz // Clin. Chem. 1999. Vol. 45, N 8, Pt. 2. P. 13531358.
    63.Rodan G. A. Bone mass homeostasis and bisphosphonate action / G. A. Rodan // Bone. 1997. Vol. 20, N 1. P. 14.
    64.Bronner F. Bone metabolism and regulation of the blood calcium level in rats / F. Bronner, J. P. Aubert // Am. J. Physiol. 1965. Vol. 209, N 5. P. 887890.
    65.Frost H .M. The biology of fracture healing. An overview for clinicians. Part I / H. M. Frost // Clin. Orthop. Relat. Res. 1989. N 248. P. 283293.
    66.Lemperg R. The subchondral bone plate of the femoral head in adult rabbits. I. Spontaneus remodelling studied by microradiography and tetracycline labelling / R. Lemperg // Virchows. Arch. A Pathol. Pathol. Anat. 1971. Vol. 352, N 1. P. 113.
    67.Шубич М. Г. Проблемы минерализации и деминерализации тканей скелета / М. Г. Шубич, Г. М. Могильная // Материалы обьединенного 4 сьезда травматол.-ортопедов Белоруссии. Минск, 1984. Т. 2. С. 188.
    68.Teitelbaum S. L. Osteoclasts, macrophages, and the molecular mechanisms of bone resorption / S. L. Teitelbaum, M. M. Tondravi, F. P. Ross // J. Leukoc. Biol. 1997. Vol. 61, N 4. P. 381388.
    69.The selective estrogen receptor modulator raloxifene regulates osteoclast and osteoblast activity in vitro / A. Taranta, M. Brama, A. Teti [et al.] // Bone. 2002. Vol. 30, N 2. P. 368376.
    70.Laron Z. Effects of growth hormone and insulin-like growth factor 1 deficiency on ageing and longevity / Z. Laron // Novartis. Found. Symp. 2002. Vol. 242. P. 125137.
    71.Rosen C. J. Insulin-like growth factors and bone: the osteoporosis connection / C. J. Rosen, L.R. Donahue, S.J. Hunter // Proc. Soc. Exp. Biol. Med. 1994. Vol. 206, N 2. P. 83102.
    72.Stimulation of osteoblastic cell differentiation by Notch / K. Tezuka, M. Yasuda, N. Watanabe [et al.] // J. Bone. Miner. Res. 2002. Vol. 17, N 2. P. 231239.
    73.Circadian rhythm of in vitro bone-resorbing activity in human serum / P. Lakatos, A. Blumsohn, R. Eastell [et al.] // Clin. Endocrinol. Metab. 1995. Vol. 80, N 11. P. 31853190.
    74.Hypercorticism blunts circadian variations of osteocalcin regardless of nutritional status / N. Vergely, M. H. Lafage-Proust, A. Caillot-Augusseau [et al.] // Bone. 2002. Vol. 30, N 2. P. 428435.
    75.The effect of calcium supplementation on the circadian rhythm of bone resorption / A. Blumsohn, K. Herrington, R. A. Hannon [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. 1994. Vol. 79, N 3. P. 730735.
    76.Жулкевич І. В. Стан мінеральної щільності кісткової тканини та ризик хребцевих деформацій у хворих на гемофілію А / І. В. Жулкевич // Вісн. наук. досліджень. 2002. № 2. С. 99103.
    77.[Mass screening for osteoporosis in Nansei the Nansei Study (the second report)]: [Articla in Japanese] / K. Tsuneoka, H. Kakimoto, M. Kuniyoshi [et al.] // Nippon. Ronen. Igakkai. Zasshi. 1995. Vol. 32, N 11. P. 715721.
    78.Collagen type Ialpha1 gene polymorphism in idiopathic osteoporosis in men / P. Peris, L. Alvarez, J. Oriola [et al.] // Rheumatology (Oxford). 2000. Vol. 39, N 11. P. 12221225.
    79.Северин М. В. Регенерация костной ткани при экстремальных воздействиях на организм / М. В. Северин, Б. Г. Юшков, А. П. Ястребов. Екатеринбург : Изд-во Уральск. гос. мед. ин-та, 1993. 246 с.
    80.Einhorn T. A. Enhancement of fracture-healing / T. A. Einhorn // J. Bone. Joint. Surg. Am. 1995. Vol. 77, N 6. P. 940956.
    81.Luyten F. P. Cartilage-derived morphogenetic proteins. Key regulators in chondrocyte differentiation? / F. P. Luyten // Acta Orthop. Scand. Suppl. 1995. Vol. 266. P. 5154.
    82.Аврунин А. С. Влияние остеосинтеза на развитие общего адаптационного синдрома при изолированных переломах длинных костей / А. С. Аврунин, В. И. Кулик // Ортопедия, травматол. и протезирование. 1994. № 1. С. 4951.
    83.Астахова В. С. Остеогенные клетки-предшественники при регенерации в стоматологии / В. С. Астахова, Н. Ф. Данилевский, О. В. Романенко // Вісн. стоматології. 1998. № 1. С. 125130.
    84.Корж Н. А. Нарушение регенерации костной ткани при переломах длинных костей (оценка факторов риска) / Н. А. Корж, Л. Д. Горидова, К. К. Романенко // Пробл. остеології. 1999. № 1. С. 87.
    85.Корж Н. А. Репаративная регенерация кости: современный взгляд на проблему. Локальные факторы, влияющие на заживление перелома. Сообщ. 4 / Н. А. Корж, Л.Д. Горидова, К. К. Романенко // Ортопедия, травматол. и протезирование. 2006. № 2. С. 99105.
    86.Krompecher S. Механизмы регенерации костной ткани / S. Krompesher; пер. с нем. М. : Медицина, 1972. 251 с.
    87.Михайлова Л. Н. Репаративная регенерация костной и хрящевой ткани в условиях воздействия различных биомеханических факторов: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук / Л. Н. Михайлова; Ин-т эволюц. морфологии и экологии животных им. А.Н. Северцова. М., 1988. 29 с.
    88.Некачалов В. В. Патология костей и суставов : руководство / В.В. Некачалов. СПб. : Сотис, 2000. 285 с.
    89.Осипенкова-Вичтомова Т. К. Судебно-гистологическая экспертиза костей / Т. К. Осипенкова-Вичтомова. М. : Викра, 2000. 143 с.
    90.Лаврищева Г. И. Морфологические и клинические аспекты репаративной регенерации опорных органов и тканей / Г. И. Лаврищева, Г. А. Оноприенко. М. : Медицина, 1996. 207 с.
    91.Оноприенко Г. А. Васкуляризация костей при переломах и дефектах / Г. А. Оноприенко. М. : Медицина, 1995. 223 с.
    92.Дєдух Н. В. Регенерація кісткової тканини при остеопорозі / Н. В. Дєдух, О. А. Нікольченко, А. М. Побєл // Укр.мед. альманах. 2003. № 2. С. 6669.
    93.Проблеми остеопорозу / За ред. Л.Я. Ковальчука. Тернопіль : Укрмедкнига, 2002. 446 с.
    94.Еriksen E. F. Drug. Therapie. Formation-Stimulating Regimens / E. F. Еriksen, F. Melsen, L. Mosekilde // Osteoporosis. Ethiology, diagnosis and management. New York : Lippincott-Raven, 1995. 524 p.
    95.Панков Е. Я. Нейрогормональная регуляция развития и восстановительных процессов костной и хрящевой тканей / Е. Я. Панков, Н. В. Дедух // Вестн. Рос. АМН. 1992. № 5. С. 1014.
    96.Риггз Б. Л. Остеопороз. Этиология, диагностика, лечение / Б. Л. Риггз, Л. Дж. Мелтон III; пер.с англ. СПб. : Бином : Невский диалект, 2000 558 с.
    97.Kronenberg A. M. Parathireoid hormone: mechanism of action / A. M. Kronenberg // Primer on the metalism bone diseases and disorders of mineral metabolism. &ndas
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины